МОДУЛЬ 1: Найбільш поширені соматичні захворювання у дітей

МОДУЛЬ n1: Найбільш поширені соматичні nзахворювання у дітей

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА

До nпрактичного заняття для студентів 4 курсу медичного факультету до змістового модулю №1: Найбільш поширені nсоматичні захворювання у дітей раннього віку

Практичне заняття № 1 ( 6 год)

Тема Рахіт. nЕтіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, профілактика nГіпервітаміноз Д. Етіологія, патогенез, клініка, діагностика, лікування, nпрофілактика, невідкладна допомога. Спазмофілія. Етіологія, патогенез, клініка, nдіагностика, лікування, профілактика, невідкладна допомога.

Мета: вміти nдіагностувати рахіт, гіпервітаміноз Д та спазмофілію, складати план лікувальних nі профілактичних заходів.

Професійна орієнтація студентів: Рахіт є nзагальним захворюванням організму дитини з глибокими порушеннями всіх видів nобміну речовин (особливо мінерального), із втягненням в патологічний процес nбагатьох органів (серця, печінки, легень, нирок) і систем (кісткової, м”язевої, нервової, ендокринної), порушенням гемопоезу. Рахіт значно знижує реактивність дитячого nорганізму, що спричиняє частіше виникнення і тяжчий перебіг ГРВІ, пневмонії, nкишкових інфекцій та інших захворювань, які набувають нерідко затяжного і рецидивуючого перебігу. Після рахіту можуть залишитися nгрубі деформації кістяка, які повинен правильно оцінити лікар різного фаху n(ортопед, акушер-гінеколог, фахівець з лікувальної фізкультури тощо).

Спазмофілія n(дитяча тетанія) – це захворювання, в основі якого лежить порушення nмінерального обміну ( зниження концентрації іонізованого кальцію в крові). Вона nхарактеризується підвищеною нервово-м”язовою nзбудливістю і схильністю до тонічних і клонічних nсудом окремих груп м”язів, особливо гортані та nкінцівок. Спазмофілія інколи проявляється рідкісною, але найнебезпечнішою nформою – еклампсією. Такий стан дуже небезпечний, оскільки під час судомів може бути зупинка дихання або серця. Тому знання nетіології, патогенезу, клініки, лікування, профілактики спазмофілії надзвичайно nважливі, особливо при наданні невідкладної допомоги.

Методика виконання практичної nроботи:Практична робота 9.00 – 12.00 год.

Робота 1 Привітний вираз обличчя, nусмішка. Лагідний тон розмови. Привітатись та представити себе. Коректна та nспокійна бесіда з хворою дитиною та її батьками. Пояснення наступних дій дитині nта її батькам (госпіталізація, проведення певних обстежень). 2.Привітний вираз обличчя, усмішка. Підготуватись до nпроведення обстеження (чисті теплі руки, теплий фонендоскоп).Проведення nобстеження. Пояснення результатів обстеження батькам дитини.

Робота 2. Встановити діагноз: nзібрати скарги, анамнез, обстежити дитину за системами, проаналізувати дані nдодаткових методів дослідження, сформулювати клінічний діагноз згідно до nкласифікації, наприклад: рахіт ІІ ступеня, підгострий nперебіг, період розпалу.

Робота 3. Коректне та доступне для nрозуміння батьків дитини пояснення очікуваних результатів лікування, що nпризначається дитині. Залучення батьків до бесіди (акцент на важливості nбезперервного лікування, дотримання призначеної схеми лікування, з’ясувати чи nзрозумілі для них ваші пояснення).Призначити лікування: скласти меню хворій на nрахіт дитині, призначии медикаментозне лікування ( nвиписати рецепти).

Робота n4. Намітити заходи для профілактики рахіту: методи nнеспецифічної та специфічної профілактики.

Робота 5. Коректне та доступне для nрозуміння батьків дитини пояснення очікуваних результатів лікування, що nпризначається дитині з спазмофілією чи гіпервітамінозом Д. Залучення батьків до nбесіди, акцент на важливості безперервного лікування, Призначити лікування. Виходячи nз причин та патогенезу спазмофілії, визначити терапевтичні заходи, провести nкорекцію харчування ( написати меню), у подальшому призначити протирахітичне лікування.

Програма nсамостійної підготовки студента:

Студент повинен вивчити:

1. Етіологію, nпатогенез рахіту:

а) чинники які передують та сприяють розвитку хвороби;

б) причини розвитку рахіту;

в) патогенез.

2. Клініку nрахіту:

а) класифікацію;

б) клінічні прояви І, ІІ, ІІІ ступеня тяжкості процесу;

в) клінічні прояви гострого, підгострого nі рецидивуючого захворювання;

г) клінічні особливості рахіту в початковий період, перід розпалу, видужання і залиш­кових явищ.

3. Методи nдіагностики рахіту:

а) діагностичні критерії;

б) інтерпретація результатів додаткових методів дослідження n(біохімічний аналіз крові, рентгенологічні дані).

4. Методи лікування рахіту:

а) дієтотерапія;

б) вітамінотерапія.

5. Методи профілактики рахіту:

6. Патогенез гіпервітамінозу Д

7. Критерії гіпервітамінозу Д

8. Принципи лікування nгіпервітамінозу Д

9. Етіологію та паттогенез nспазмофілії:

а) причини виникнення спазмофілії;

б) патогенез спазмофілії.

10. Класифікацію спазмофілії.

11. Діагностичні критерії спазмофілії:

а) клінічні;

б) лабораторні.

12. Методи nлікування спазмофілії:

а) невідкладна допомога при маніфестній nформі спазмофілії;

б) етіотропна та патогенетична nтерапія.

13. Профілактику nспазмофілії

Семінарське обговорення теоретичних питань: 12.30 – 14.00 год

Вихідний рівень знань та вмінь nперевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання, n(наявність комплектів тестів та ситуаційних задач у викладача).

Година самостійної роботи студентів – 14.15 – 15.00

Розбір nситуаційних задач, тестів.

Оцінювання студентів, які несклали напередодні тестовий контроль за системою “MOODLE”

Здача практичних навичок біля ліжка nхворого

Ситуаційні задачі

Задача 1. Дитині 7 міс. Неспокійна, не сидить, на ніжки не nвпирається. При огляді блідість шкірних покривів, сплощення потилиці. Велике тім”ячко 2,5х2,8 см, краї м”які. Має nмісце кранітабес. Грудна клітка сплощена з боків, є вип”ячування в ділянці грудини. Нижній край печінки пальпується на 3 см нижче краю реберної дуги по середньоключичній лінії. Селезінка збільшена на 1 см.

Завдання: n1. Поставте діагноз згідно класифікації.

2. Обгрунтуйте перебіг хвороби.

3. Які додаткові обстеження можуть підтвердити діагноз?

Задача n2. Хлопчик 10 міс лікується з приводу гострої правобічної nпневмонії. Крім явищ пневмонії відмічаються зміни скелету: виражені лобні і тім”яні горби, велике тім”ячко n2,0х1,5 см, пальпуються “вервиці”, n“браслети”, “нитки перлів”, має місце О-подібне викривлення нижніх кінцівок. nДитина не стоїть.

Завдання: n1. Сформулюйте супутній діагноз згідно класифікації.

2. Які nдодаткові обстеження потрібні для підтвердження діагнозу?

3. Випишіть вітамін D₃ nдля лікування дитини.

Задача n3. Дитині 3 місяці. Мати скаржиться на здригання під час сну, nнеспокійний сон, пітливість у дитини; знаходиться за змішаному вигодовуванні, nотримує грудне та коров”яче молоко. У дитини має місце nоблисіння потилиці. Велике тім”ячко 2,0х2,0 см, краї помігно податливі. В 2-х місячному віці хворіла на діарею.

Завдання: n1.Вкажіть причину захворювання, та фактори, що зумовили його.

2. Поставте nдіагноз.

3. Випишіть розчин віт. D₃ хворій дитині.

4. Дайте nматері рекомендації щодо вигодовування.

Задача n4. Дитині 6 міс. Народилася з масою 1700 г. На штучному вигодовуванні з 2 міс. nПрикорм введено в 5,5 міс у вигляді манної каші. Віт D отримувала у відділенні ІІ етапу виходжування недоношених nновонароджених. Матір турбеє пітливість хлопчика, nзниження апетиту. Дитина не сидить. Шкірні покриви бліді, розвинена венозна nсітка на голові. Виражені лобні і тім”яні горби. nВелике тім”ячко 2,0х2,5 см, краї м”які. nМають місце “вервиці”, “браслети”, “нитки перлів”, кіфоз. nВ крові неорганічний фосфор 1,0 ммоль/л, кальцій – n2,3 ммоль/л, дещо підвищена лужна фосфатаза, Нв 90 г/л.

Завдання: n1. Сформулюйте діагноз згідно класифікації.

2. Назвіть nфактори, що сприяли розвитку захворювання.

3. Оцініть nлабораторні дані.

4. Напишіть nменю дитині.

Задача 5. Дитина народилася з масою 1800 г. Знаходиться у відділенні ІІ етапу nвиходжування недоношених новонароджених. У матері достатня кількість молока.

Завдання: 1. В якому віці і в якій дозі необхідно nпризначити віт D для профілактики рахіту?

2. Випишіть віт D₃ дитині.

3. Вкажіть терміни введення соків, овочевого пюре та м”ясного фаршу.

Задача n6. Дитині 6 місяців. З місячного віку знаходиться на штучному nвигодовуванні. З півторамісячного віку з профілактичною метою отримав 400 000 nМО віт D₂. В n4 місячному віці мати відмітила пітливість та неспокій, було призначене УФО N15. Одночасно мати почала nсамостійно давати віт D, nдозуючи “на око”. В останні два тижні мати відмітила у дитини різке зниження nапетиту, зригування, субфебрилітет ( температура тіла n37,3-37,5 С). При обстеженні велике тім”ячко закрите, nблідість шкірних покривів, периорбітальний ціаноз. nПроба Сулковича ++; кальцій крові 3,3 ммоль/л.

Завдання: n1. Сформулюйте діагноз.

2. Які nпричини розвитку захворювання?

3.Яке значення має проба Сулковича?

Задача 7. Матір 3-х місячної дитини турбує її nпогане засинання, здригання під час сну. При об”єктивному nобстеженні відмічається блідість шкіри, підвищена пітливість, облисіння nпотилиці, неспокій; при пальпації кісток черепа спостерігається піддатливість nкраїв великого тім”ячка.

Завдання: 1. Про яке захворювання можна думати?

2. Який перебіг хвороби?

3. Який період хвороби?

Задача n8. До лікаря звернулась мати 2-х місячної дитини з скаргами на nнеспокій, здригання, скрикування під час сну, пову n“мокрої плями” на подушці після сну, підвищену пітливість. Подібні зміни мати nспостерігає протягом останніх 2-3 тижнів. З анамнезу: від І-ї nдоношеної вагітності, нормальних пологів, вигодовується материнським молоком. nПри огляді: стан дитини задовільний, тонус м”язів, nрефлекси в нормі. Велике тім”ячко 1,5х2,0 см, краї nпіддатливі, на потилиці спостерігається облисіння. ЧСС 130/хв, nтони голосні, ясні; межі серця в нормі. Над легенями вислуховується пуерильне дихання. Живіт м”який, nпечінка виступає з-під реберної дуги на 1,5 см. Стілець кашкоподібний 2 рази на день.

Завдання 1. Сформулюйте діагноз згідно класифікації.

2. Намітьте план обстеження.

3. Намітьте план лікування дитини.

Задача 9. Хлопчик 9 місяців знаходиться nна стаціонарному лікуванні з приводу залізодефіцитної анемії середнього ступеня nтяжкості. З анамнезу відомо що він народився від І-ї nдоношеної вагітності, яка перебігала з токсикозом першої половини. З 2,5 міс nвигодовується штучно (коров”яче молоко); соки та nфруктові пюре не одержував; з 6-місячного віку в раціоні переважають молочні nкаші. Специфічна профілактика рахіту не проводилась. Тримати голову почав з 4-х nміс, сидіти – з 7 міс, перші зуби почали прорізуватись у 8 міс ( має 2 зуби). nПри огляді: блідий, кволий, м”язева гіпотонія, живіт nзбільшений в об”ємі, виступають лобні та тім”яні горби, пальпуються nреберні вервиці, ЧСС 140/хв, nмежі серця в нормі, тони помірно ослаблені, над верхівкою ніжний систолічний nшум. Печінка виступає з під реберної дуги на 3 см.

Завдання: 1. Сформулюйте діагноз супутнього nзахворювання.

2. Назвіть фактори ризику виникнення цього nзахворювання.

3. nЗапропонуйте план обстеження і лікування.

Задача 10. Дільничим nпедіатром оглянута дівчинка віком 1 рік. Мати скаржиться на в”ялість nдитини, відставання в розвитку ( не ходить). З анамнезу: від ІІ-ї доношеної вагітності, яка перебігала з токсикозом І-ї половини. Грудне вигодовування тривало до 7 міс, соки nпочала отримувати з 3 міс, фруктові пюре – з 4 міс, молочні каші – з 6 міс. nОвочеві пюре, м”ясо – не вживає. Профілактика рахіту nне поводилась. Тримати голову почала в 3 міс, сидіти в 7,5 міс, стояти в 9,5 nміс, перші зуби прорізались в 11 міс. При огляді: дівчинка квола, гіпотонія м”язів, збільшений живіт, сплощена потилиця, виступають nлобні горби, потовщені епіфізи трубчатих кісток. Межі серця в нормі, тони nголосні. Над легенями пуерильне дихання. Живіт м”який, неболючий.

Завдання: 1. Сформулюйте діагноз.

2. Обгрунтуйте кожне nположення діагнозу.

3. Призначте раціональне харчування.

1 Студент повинен nзнати:

1. Етіологію та патогенез рахіту: а) причини розвитку рахіту; б) nпатогенез.

2. Клініку рахіту: а) класифікацію; б) клінічні прояви І,ІІ,ІІІ ступеня; в) nклінічні прояви гострого, підггострого та рецидивуючого перебігу рахіту.

3. Методи діагностики рахіту: а)рентгенологічну діагностику змін скелету; nб) біохімічні параметри крові( вміст кальцію,фосфору,лужної фосфатази); в) nдиференціальний діагноз з хондродистрофією, nприродженою ламкістю кісток, гіпервітамінозом Д, тубулопатіями.

4. Методи лікування рахіту: а) специфічна терапія; б)неспецифічна

5. Клініку гіпервітамінозу Д

6. Методи діагностики гіпервітамінозу Д

7. Етіологію та патогенез спазмофілії:а)причини nвиникнення спазмофілії у

дітей; б) патогенез спазмофілії.

6 .Клініку спазмофілії: а)класифікацію спазмофілії б) симптоми латентної n

спазмофілії в) симптоми явної спазмофілії г) формулювання клінічного

діагнозу спазмофілії.

7. Методи діагностики спазмофілії: а)роль додатковтих nметодів

дослідження: (біохімічний аналіз крові) в діагностиці спазмофілії; б)

диференціальний діагноз із синдромоподібними nзахворюваннями.

8. Методи лікування спазмофілії: невідкладна допомога хворим на

спазмофілію; б) етіопатогенетична терапія.

9. Методи профілактики спазмофілії: роль харчування в запобіганні nспазмофілії.

2 Студент повинен вміти:

1. Зібрати скарги, анамнез життя та захворювання, провести огляд хворого nз метою виявлення характерних ознак для рахіту.

2. На nпідставі скарг, анамнестичних, об”єктивних і nлабораторних даних поставити діагноз.

3. Призначити лікування з урахуванням тяжкості nперебігу та періоду захворювання. Розробити профілактичні заходи

4. Розрізняти форми спазмофілії на підставі інтерпретації зібраних nскарг, анамнезу життя і хвороби, даних об”єктивних і nлабораторних методів дослідження.

5. Сформулювати клінічний діагноз і призначити лікування.

6. Розробити профілактичні заходи,

Еталони відповідей до задач

Задача1.

1. Рахіт ІІ, підгострий nперебіг, період розпалу.

2. Ураження 2 відділів скелету, блідість шкірних покривів, nзбільшення паренхіматозних органів.

3.Переважають nявища остеомаляції: краніотабес, м”якість nкісток великого тім”ячка, деформація грудної клітки.

4. nВміст неорганічного фосфору та кальцію, лужної фосфатази, рентгенографія nкісток.

Задача 2.

1.Супутній діагноз: рахітІІІ, підгострий перебіг, період розпалу.

2. nВміст неорганічного фосфору та кальцію, лужної фосфатази, рентгенографія nкісток.

3. Rp.: Sol. Cholecalciferoli 0,125% 5,0

D. S. Приймати по 10 крапель щодня протягом 40 днів.

Задача 3.

1. nНестача вітаміну D внаслідок змішаного вигодовування, неповноцінного докорму, перенесеної діареї.

2. Рахіт, nпочатковий період.

3. Rp.: Sol. Cholecalciferoli 0,125% 5,0

D. S. Приймати по 4 краплі щодня протягом 35 днів.

4. Слід коров”яче молоко замінити адаптованою сумішшю, ввести nнатуральні овочеві та фруктові соки, терте яблуко. Достатнє перебування на nсвіжому повітрі, хвойні ванни N 10 через день, лікувальний масаж, гімнастика.

Задача 4.

1. Рахіт nІІІ, підгострий перебіг, період розпалу.

2. Недоношеність, штучне вигодовування, дитина не отримує nфруктові соки, яблуко, пізнє введення прикорму. Прикорм слід було ввести у nвигляді овочевого пюре. Недостатня профілактична доза віт D.

3.Зниження фосфору та кальцію, гемоглобіну,, підвищення nлужної фосфатази.

4. 6.00 – суміш “Малиш” 200мл

10.00 – овочеве пюре 180мл

яєчний жовток 20 г

морквяний сік 20 мл

14.00 – суміш “Малиш” 200 мл

терте яблуко 40 мл

18.00 – 10% гречана каша 200 мл

22.00 – ацидофільний “Малиш” 180 мл

сир 20 г.

Задача 5.

1. nВітамін D₃ по n1000 МО щодня з 10 дня життя протягом перших 6 міс, потім по 2000 МО курсами по n30 днів 2-3 рази на рік з інтервалами 3-4 міс до 3-х річного віку.

2. Rp.: Sol. Cholecalciferoli 0,125% n10,0

D.S. Приймати по 2 краплі щодня nпротягом 6 міс, потім – по 4 краплі 30 днів 2-3 рази на рік.

3. nСоки з 2-х тижневого віку, овочеве пюре з 4 міс, м”ясний nфарш з 6 міс.

Задача n6.

1. nГіпервітаміноз D.

2. nНеправильне лікування рахіту (віт D разом з УФО).

3. nПозитивна проба свідчить про гіперкальціурію.

Задача n7.

1. nПро рахіт.

2. nГострий перебіг.

3. nПеріод розпалу.

Задача n8.

1. nРахіт І ступеня, гострий перебіг.

2. nПотрібно дослідити вміст в крові кальцію, фосфору, лужної фосфатази.

3. nЩоденні купання, прогулянки, масаж. Призначення вітаміну D₃ в дозі n2000 МО протягом 30 днів.

Задача n9.

1. nРахіт ІІ, підгострий перебіг, період розпалу.

2. nТоксикоз вагітності, раннє штучне нераціональне (молочно-круп”яне) nвигодовування; відсутність профілактики рахіту.

3. nВизначення рівня кальцію, фосфору, лужної фосфатази; вітамін D₃ 4000 МО 30 nднів.

Задача n10.

1. nРахіт ІІ ступеня, підгострий перебіг, період розпалу.

2. nІІ ступінь, бо наявні симптоми з боку двох відділів кісткової системи, є м”язева гіпотонія, відставання в психомоторному розвитку. Підгострий перебіг, бо переважають процеси остеоїдної гіперплазії. Період розпалу, бо зуби почали nпрорізатися місяць тому, є відставання в психомоторному розвитку.

3. n5-ти разове, 6.00 – молочна гречана каша, 10.00 – овочеве пюре з жовтком, nфруктовий сік, 14.00 – овочевий суп-пюре з м”ясним nфаршем, фруктовий сік, 18.00 – вівсяна каша на воді з маслом, рибна котлетка, nфруктове пюре, 22.00 – кефір, сир.

ДЖЕРЕЛА nІНФОРМАЦІЇ:

1.     nА Основні 1. Сміян nІ.С. Лекції з педіатрії – Тернопіль: Підручники посібники, 2006. -С. 233 – 253.

2.     nМатеріали nдля підготовки до практичних занять

3. Матеріали для підготовки до лекцій
4. Медицина дитинства / За ред. П.С.Мощича: Навч. посібник.-К.: Здоров”я, 1994.- Т.1.-С. 582-603.
5. Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник (2-е издание, испр. и доп.). – Харьков: Фолио, 2002. – 1125 с.
6. Педіатрія. За ред. Тяжкої О.В. – Вінниця. – 3 вид. – „Нова Книга”, 2009. – 1136 с.
7. Шабалов Н.П. Детские болезни.- 3-е изд., перераб. и доп.- С – Пб: Сотис, 1997.- С 60-72.
8. Шабалов Н.П. Детские болезни. Учебник. – Питер-Ком, С. – Пб.,2002.-1080с.

n

 

В. nДодаткові

1. Майданник В.Г. Рахит у детей: Современные аспекты – Нежин: ООО «Видавництво „Аспект-Поліграф”, 2006.- 116
2. Профілактика і лікування рахіту та порушень кальційфосфорного обміну при окремих захворюваннях у дітей з використанням препарату вітаміну Д₃ – відеїнЗ (методичні рекомендації). – Київ, 1997. – 24 с
3. www.babydoctor.ru/content/view/rahit/

n

Складено Мороз nІ.М.. Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

____26. 06. 2013 nПротокол № 10