МОДУЛЬ 1: ТЕХНОЛОГІЯ ЛІКАРСЬКИХ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ

МОДУЛЬ 1: ТЕХНОЛОГІЯ nЛІКАРСЬКИХ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ

Змістовий nмодуль 1. Технологія косметичних кремів, дезодоруючих косметичних засобів та nзасобів декоративної косметики

 

КОСМЕТИЧНІ ЗАСОБИ ДЛЯ ДОГЛЯДУ ЗА ШКІРОЮ РІДКОЇ nКОНСИСТЕНЦІЇ. КОСМЕТИЧНІ РІДИНИ – ЛОСЬЙОНИ, ТОНІКИ.

КОСМЕТИЧНІ ЗАСОБИ ДЕКОРАТИВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ. nДЕКОРАТИВНА КОСМЕТИКА ПО ДОГЛЯДУ ЗА ШКІРОЮ ТА ЇЇ ПРИДАТКАМИ.

Шкіра, її будова і функції

Шкіра являє собою зовнішній захисний покрив тіла, який має складну будову

Розрізняють 3  шари шкіри: nепідерміс, дерму (власне шкіра), підшкірно-жирову клітковину.

Будова шкіри

Епідерміс складається із 5 шарів – nрогового, блискучого (прозорого), зернистого, остистого, базального.

Поверхневий шар епідермісу – роговий, який складається із кератину, nпризначений для захисту шкіри від мікробів і несприятливих  факторів зовнішнього середовища, а також nпопереджає втрату вологи тканинами, клітини рогового шару з часом nвідшаровуються і відпадають , тобто шкіра в нормі повинна злущуватися.

Блискучий шар епідермісу містить білкову сполуку елеїдин.

Зернистий шар – найтовстіший складається із кератогіаліну.

В остистому шарі між клітинами є щілини, де протікає лімфа, що сприяє nімунному захисту.

В базальному (зародковому) шарі утворюється барвна речовина білковий nпігмент – меланін, чим його більше тим темніша шкіра.

Дерма – середній шар, який nвідповідає за еластичність, міцність і молодість шкіри, складається із nпоперечних волокон – колагенових і еластичних. Тут розташовані сальні  залози,  nпотові і волосся. Підшкірно-жирова клітковина – найглибший шар шкіри, nякий є пом”якшуючим і термоізолюючим nпрошарком.

Функції шкіри:

1.                nЗахисна.

2.                nТерморегулююча.

3.                nПродукуюча.

4.                nДихальна.

5.                nВидільна.

6.                nПровідна.

7.                nОрган чуття.

На протязі всього життя шкіра постійно змінюється

Типи шкіри:

В класичному розумінні розрізняють 4 типи – суху, жирну, нормальну і nкомбіновану.

Суха шкіра характеризується відсутністю жирного блиску, відлущуванням епідермісу, nранніми зморшками, відчуттям „стягнутості”, що пов”язано із недостатньою діяльністю сальних залоз. Залози nпродукують менше жиру ніж потрібно для утворення природньої nзахистної плівки, через що шкіра втрачає вологу.

Жирна шкіра характеризується жирним блиском, схильністю до вугревих nвисипок, розширеними порами. Особливий випадок, коли шкіра жирна, але і дуже суха n– такий стан називається сухою себореєю. Причина – нестача вологи в поєднанні nіз надлишком жиру, який всмоктується практично всім роговим шаром. Така шкіра nжирна з вугрями і сальними кірками, але дуже nвідлущується і є шорстка.

Нормальна шкіра має матовий тон, не схильна до лущення, не має жирного nблиску, висипок тощо.

В більшості випадків шкіра є комбінованою – тобто поєднує різні типи nшкіри, особливо в середній зоні – Т-зоні.

Лосьйон nкосметичний – це водно-спиртовий, спирто-водний nрозчин або рідка емульсія (суспензія) біологічно-активних речовин і корисних nдобавок, запашки та барвника (або без нього для лосьйонів косметичних на основі nемульсій); засіб для догляду шкіри, волосся, нігтів та ароматизації 

Лосьйон n– тонік  – це спирто-водний розчин або емульсія nбіологічно-активних речовин і корисних добавок та барвника (або без нього якщо nвикористано забарвлену сировину); засіб для догляду шкіри; використовують для nнормалізації кислотно-лужного балансу  nшкіри, очищення, ароматизації і регуляції тонусу шкіри, волосся, нігтів nабо нігтів

Тонік косметичний – це засіб у вигляді розчину або рідкої емульсії (суспензії) n, який призначений для догляду за шкірою, її очищенням, нормалізації nкислотно-лужного балансу, підвищення тонусу шкіри, пружності та еластичності.

Класифікація:

Лосьйони класифікуються в nзалежності від призначення, області застосування, тощо.

1. В залежності від типу шкіри:

–          nлосьйони по догляду за нормальною і сухою шкірою;

–          nлосьйони по догляду за жирною шкірою;

–          nлосьйони по догляду за проблемною шкірою.

2. За анатомічним призначенням:

–          nлосьйони по догляду за шкірою обличчя;

–          nлосьйони по догляду за шкірою рук;

–          nлосьйони по догляду за шкірою тіла;

–          nлосьйони по догляду за шкірою ніг

–          nлосьйони по догляду за волоссям і волосистою частиною шкіри nголови;

3. За призначенням:

–          nгігієнічні, у тому числі депігментуючі;

–          nлікувально-профілактичні.

4. За лікувальною дією і косметичним ефектом:

–          nочисні;

–          nтонізуючі;

–          nживильні;

–          nвідбілюючі;

–          nлосьйони після гоління.

Характеристика nосновних компонентів рецептури косметичних лосьйонів

Розчинники – є домінуючими компонентами у відсотковому відношенні.

Солюбілізатори – речовини що покращують розчинність різних за фізико – nхімічною природою речовин, завдяки своїм гідрофільно n– гідрофобним властивостям входять в кількості до 2%.

Емоленти ( пом”якшують nшкіру).

Емоленти – це жири та жироподібні речовини, компоненти масляної фази, nякі вводять  до складу косметичних nзасобів Як емолентов використовують: віск (бджолиний, nканделільський, карнаубський); nнатуральні жири та олії; церезин, мінеральну олію; складні ефіри (ізопропілміристат, ізопрпілпальмітат nі т. п.); жирні спирти (стеариновий спирт і т. п. ); рицинову  олію, ланолін і його похідні; силікони (диметикон, ціклометікон і т. п.). n

Гідротропи поділяються за механізмом дії:

А) ті які поповнюють нестачу nводи в шкірі;

Б) ті які перешкоджають nвипаровуванню: диметикон, рослинні екстракти, олії, сорбітол, сорбіт.

В) підвищують вологоутримуючі властивості шкіри: гіалуронова nкислота і її похідні, полівінілпіролідон, піролідонкапронова кислота,

Дерматропні речовини.

Широке застосування nзнаходять: алантоїн, азулен, nпантотенова олія, вітаміни: А, Е и В у концентрації nдо 0,5 % пантенол.

До умовно дерматотропних речовин відносяться спирти ланоліну, цетиловий спирт, ефіри – вони знежирюють і відновлюють nструктуру тканин.

Активні добавки можна розділити на три основні групи

поповнювачі дефіциту – речовини, яких потребує шкіра;

протектори – захищають шкіру від дії шкідливих факторів;

модулятори – змінюють швидкість та інтенсивність різних фізіологічних nпроцесів в шкірі.

Технологія лосьйонів

Технологічний процес nготування лосьйонів складається з наступних стадій:

1.     nПідготовка сировини.

2.     nПриготування лосьйону:

v         nвведення спирторозчинних речовин;

v         nвведення водорозчинних речовин;

v         nготування спирто-водного розчину;

v         nвведення біологічно активних добавок;

v         nвідстоювання;

v         nфільтрація.

3.     nФасовка, упакування, маркірування готового продукту.

Декоративна nкосметика n– група nкосметичних препаратів, призначена для маскування або сприяння маскуванню косметичних nнедоліків шкіри, волосся, нігтів і поліпшення їхнього виду. До декоративної nкосметики відносять два види гриму (у залежності від призначення): побутовий і nтеатральний (професійний).

Декоративний косметичний засіб – виріб декоративної nкосметики на жировій основі, порошкоподібне або компактне, призначене для nмакіяжу. З огляду на сучасні тенденції створення багатофункціональних nкосметичних засобів, складно визначити чітку границю між гігієнічною n(профілактичної), лікувальною і декоративною косметикою.

Існує кілька класифікацій косметичних nзасобів декоративного призначення.

По області застосування:

По nдогляду за нігтями: лаки, емалі;

По nдогляду за волоссям (естетичного призначення):

–          nзасобу для зміни форми волосся (препарати nдля хімічної завивки);

–          nзасобу nдля укладання волосся і фіксації зачіски (муси, піни, лаки);

–          nзасобу для зміни кольору волосся (фарби, nвідтінкові шампуні, освітлювачі волосся).

По nдогляду за  областю обличчя:

–          nповік (тіні для вік, контурні олівці, кайали, підводки, лайнери);

–          nвій (туш для вій);

–          nбрів (олівці, туш для брів);

–          nщік (рум’яна);

–          nчервоної облямівки губ (губні помади, nблиск для губ, контурні олівці);

–          nобличчя в цілому (пудра, тональні креми, nґрунтовка).

По природі дисперсної nсистеми:

гомогенні nсистеми (істинні розчини) – лаки для нігтів.

гетерогенні nсистеми:

–          nпорошки – пудра, рум’яна, тіні для вік і nін.;

–          nсуспензії – рідка пудра, брускова туш для nвій, емалі для нігтів і ін.;

–          nаерозолі – піни, муси, лаки для волосся й nін.;

–          nгелі – гелі для укладання волосся й ін.;

комбіновані nсистеми – кремові рум’яна, тональні креми, рідка туш для вій і ін.

По дії:

–          nстійкі;

–          nвідтінюючі;

–          nосвітлюючі;

–          nфарбуючі;

–          nтональні.

За формою випуску:

Безформні:

–          nпорошкоподібні (тіні для вік, рум’яна, nпудра);

–          nрідкі (тіні для вік, відтінкові шампуні, nосвітлювачі волосся, лаки й емалі для нігтів, засоби для зняття лаку);

–          nкремоподібні n(крем-пудри, тональні засоби, фарби для волосся, рум’яна);

–          nпастоподібні (туш для вій і брів);

–          nгелеподібні (гелі nдля волосся).

Формовані:

–          nкомпактні (тіні для вік, рум’яна, пудра);

–          nбрускові (туш для вій і брів);

–          nу формі олівця (тіні для вік, губні nпомади);

–          nу формі стрижня (губні помади, підводки nдля очей).

Виробу декоративної nкосметики порошкоподібні і компактні – барвні, ароматизовані суміші мінеральних nі органічних речовин, призначені для макіяжу (Державний стандарт України на nпродукцію парфюмерно-косметичної промисловості n«Терміни і визначення»). До порошкоподібних і компактних виробів декоративної nкосметики відносяться пудри, рум’яна і тіні для вік.

Пудра косметична – виріб декоративної косметики у формі пудри, nзастосовуване для маскування косметичних дефектів, тонування і захисти шкіри; nрозрізняють порошкоподібну, компактну і рідку пудру.

Пудра компактна – пудра косметична зі вмістом зв’язувальних речовин у nвигляді компактних блоків, що вставлені в пудреницю, або кульок. n

Пудра порошкоподібна – пудра косметична у вигляді порошку визначеного nкольору і тону.

Рум’яна – виріб декоративної косметики порошкоподібний, або nкомпактний, або на жировій основі, призначений для надання шкірі обличчя nвизначеного кольору і відтінку.

Тіні для вік – виріб декоративної косметики порошкоподібний, або nкомпактний, або на жировій основі, призначений для підфарбовування шкіри повік nз метою додання блиску і виразності очам.

Тіні для брів – виріб декоративної косметики порошкоподібний, або nкомпактний, або на жировій основі, призначений для надання бровам різних nколірних відтінків.

Одним з найбільш nрозповсюджених виробів порошкоподібної і компактної декоративної косметики є nпудра. Пудра – ароматизована, однорідна, тонкодисперсна nсуміш мінеральних і органічних речовин, призначена для нанесення на шкіру nтонким шаром з метою поліпшення кольору шкіри, маскування косметичних nнедоліків, поглинання виділень шкіри (секрету сальних і потових залоз), а також nдля захисту шкіри від шкідливих впливів навколишнього середовища. Таким чином, nпудра забезпечує одночасно декоративний, гігієнічний і профілактичний ефект. nПудри додатково мають протизапальну, охолодну дію, підсушують шкіру і зменшують nсверблячку.

У залежності від агрегатного стану n(консистенції) пудри випускають: порошкоподібні – у коробках і пакетах; nкомпактні (пресовані) – у спеціальному упакуванні; рідкі – у флаконах; кремоподібні – у тубах і банках.

Виходячи з призначення, до пудр висувають вимоги, виконання яких забезпечується nнаступними групами речовин:

–        nзасоби, що надають пудрі добру покривну здатність;

–        nречовини, що всмоктують виділення шкіри; n

–        nпосилюючі прилягаємість;

–        nрозріджувачі;

–        nбарвники і пігменти;

–        nпарфумерні композиції.

 До речовин, що використовуються в складі nпудри, пред’являються наступні вимоги:

–          nне повинні мати занадто велику твердість, а кристали не nповинні мати гострих країв, що могли б стати причиною мікроушкодження nшкіри;

–          nне повинні розчинятися у воді й у жирах;

–          nповинні бути хімічно індиферентними і не подразнювати шкіру.

Як сировину для готування nоснови пудри використовують:

–          nсилікати (тальк, каолін, кислота кремінна);

–          nкарбонати (кальцію і магнію карбонат);

–          nоксиди металів (цинку, титана);

–          nсолі органічних кислот (стеарат nцинку, магнію й алюмінію);

–          nполісахариди (крохмаль, декстрин, амілопектин);

–          nбілкові продукти (лабілін, дериват nказеїну, лікоподій).

Відсотковий вміст складових частин у пудрах nприведено в табл. 1:

Таблиця 1

Кількість компонентів у пудрах

Покриваюча здатність nдосягається введенням до складу пудри речовин, що володіють великою покриваючою nздатністю, наприклад, оксид цинку, оксид титана.

 Покриваюча здатність – nвластивість пудри при нанесенні на шкіру найтоншим шаром не просвічувати, nзакривати і робити менш виразну «фактуру» шкіри, маскувати її недоліки. n

 До речовин, що усмоктують nвиділення шкіри, відноситься крохмаль і карбонат кальцію, оброблений на nколоїдному млині. Крохмаль не порушує діяльність шкірних залоз, прекрасно поглинає nнадлишки їхніх виділень і захищає шкіру від зовнішніх впливів.

У порядку зменшення nздатності усмоктувати виділення шкіри випливають крохмаль, окис цинку, карбонат nкальцію, оксид титана і тальк.

У складі пудри можна nвиділити групу речовин, що підвищують прилягаємість – nстеарати цинку і магнію, і в певній мірі колоїдний nкаолін.

Прилягаємість – ступінь зчеплення пудри зі шкірою. Вони володіють nгарною здатністю зчіплятися зі шкірою і пушком для нанесення пудри і високою nопірністю до злипання, а також слабким дезодоруючим і в’яжучим ефектом. До них nналежать стеарати цинку і магнію, і в певній мірі, nколоїдний каолін.

 Застосування речовин у nрецептурі пудри визначається в основному фізико-хімічними властивостями. nНезначні розміри часток порошків забезпечують одержання великої площі покриття nшкіри малою масою. Крім того, порошки повинні мати здатність до розсіювання nсвітла, гарною теплопровідністю і робити охолоджуючу дію на шкіру.

Найпоширеніші кольори пудри: білий, рожевий, рожево-жовтий, жовтий, nкольору персика і кольору засмаги.

Барвники, застосовувані у виробництві виробів декоративної косметики, nкласифікуються:

Пігменти:

–          nнатуральні неорганічні: охра n(золотавий колір), умбра, сієнска земля;

–          nнатуральні органічні: кармін (червоний), краплак (червоний, рожевий, nпурпурний);

–          nштучні неорганічні: марси (залізоокисні nпігменти в залежності від марки бувають жовті, сині, жовтогарячі, червоні, nкоричневі й ін.), ультрамарин (синій), сажа (чорний) і ін.

Органічні барвники: родамін nрізних марок (від червоного до фіолетово-червоного), еозин (червоний), еозинова кислота, аурамин, еритрозин (червоний) і ін.

Лаки: штучно одержувані суміші або сполуки органічних барвників з nпофарбованими мінеральними речовинами, так називаними «субстратами».

Технологічний процес nготування порошкоподібної пудри складається з наступних операцій: зважування компонентів, nздрібнювання, просівання, змішування, готування сухого розчину барвників, nуведення сухого розчину барвників до основи пудри, здрібнювання, просівання, фасовка, упакування, маркірування готової пудри. Процес nвиробництва порошкоподібних рум’яний і тіней аналогічний виробництву пудри.

Технологічний процес виробництва компактних пудр nі рум’яний nскладається з наступних операцій: готування жирової добавки, готування рідкої nз’єднуючої добавки, готування «сухого» розчину барвників, зважування і nзмішування компонентів, просівання маси, компактування, nупакування і маркірування готового продукту.