МОДУЛЬ І: ПРОМИСЛОВА ТЕХНОЛОГІЯ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ШКІРОЮ ГІГІЄНІЧНОГО, ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО ТА ДЕКОРАТИВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Змістовий модуль: 1. Промислове виробництво косметичних засобів. Технологія засобів очищаючого призначення (лосьйонів, тоніків)
КОСМЕТИЧНІ ЗАСОБИ ДЛЯ ДОГЛЯДУ ЗА ШКІРОЮ РІДКОЇ КОНСИСТЕНЦІЇ. КОСМЕТИЧНІ РІДИНИ – ЛОСЬЙОНИ, ТОНІКИ.
Шкіра, її будова і функції
Шкіра являє собою зовнішній захисний покрив тіла, який має складну будову
Розрізняють 3 шари шкіри: епідерміс, дерму (власне шкіра), підшкірно-жирову клітковину.
Будова шкіри
Епідерміс складається із 5 шарів – рогового, блискучого (прозорого), зернистого, остистого, базального.
Поверхневий шар епідермісу – роговий, який складається із кератину, призначений для захисту шкіри від мікробів і несприятливих факторів зовнішнього середовища, а також попереджає втрату вологи тканинами, клітини рогового шару з часом відшаровуються і відпадають , тобто шкіра в нормі повинна злущуватися.
Блискучий шар епідермісу містить білкову сполуку елеїдин.
Зернистий шар – найтовстіший складається із кератогіаліну.
В остистому шарі між клітинами є щілини, де протікає лімфа, що сприяє імунному захисту.
В базальному (зародковому) шарі утворюється барвна речовина білковий пігмент – меланін, чим його більше тим темніша шкіра.
Дерма – середній шар, який відповідає за еластичність, міцність і молодість шкіри, складається із поперечних волокон – колагенових і еластичних. Тут розташовані сальні залози, потові і волосся. Підшкірно-жирова клітковина – найглибший шар шкіри, який є пом”якшуючим і термоізолюючим прошарком.
Функції шкіри:
1. Захисна.
2. Терморегулююча.
3. Продукуюча.
4. Дихальна.
5. Видільна.
6. Провідна.
7. Орган чуття.
На протязі всього життя шкіра постійно змінюється
Динаміка вікових змін шкіри
Типи шкіри:
В класичному розумінні розрізняють 4 типи – суху, жирну, нормальну і комбіновану.
Суха шкіра характеризується відсутністю жирного блиску, відлущуванням епідермісу, ранніми зморшками, відчуттям „стягнутості”, що пов”язано із недостатньою діяльністю сальних залоз. Залози продукують менше жиру ніж потрібно для утворення природньої захистної плівки, через що шкіра втрачає вологу.
Жирна шкіра характеризується жирним блиском, схильністю до вугревих висипок, розширеними порами. Особливий випадок, коли шкіра жирна, але і дуже суха – такий стан називається сухою себореєю. Причина – нестача вологи в поєднанні із надлишком жиру, який всмоктується практично всім роговим шаром. Така шкіра жирна з вугрями і сальними кірками, але дуже відлущується і є шорстка.
Нормальна шкіра має матовий тон, не схильна до лущення, не має жирного блиску, висипок тощо.
В більшості випадків шкіра є комбінованою – тобто поєднує різні типи шкіри, особливо в середній зоні – Т-зоні.
Косметичний догляд- це поєднання різних процедур, які здійснюють профілактичну, лікувальну і декоративну дію. Косметичний догляд за шкірою складається із зволоження, тонізування, захисту і спеціального догляду.
Очищення
Шкіра людини постійно відчуває вплив факторів зовнішнього середовища – пилу, холоду, зміну тиску, жару. Окрім того шкіра забруднюється залишками косметичних засобів, відлущеними клітинами епідермісу в суміші з потом, тощо. Тобто шкіру необхідно очищувати в залежності від типу шкіри: жирну за допомогою мила, бажано з антисептичними добавками, лосьйонами, пінками, очисними гелями,суху бажано очищувати тоніками, кремами для очищення, нормальну шкіру можна очищувати тоніками, кремами для очищення, нормальну шкіру можна очищувати будь-яким із перерахованих засобів.
Тонізування
Виконує наступні функції- відновлює захисну кислотну мантію шкіри, видаляє надлишки макіяжу, підтримує тонус шкіри, контролює і нормалізує діяльність сальних і потових залоз, в результаті шкіра стає матовою і бархатистою. Для тонізування використовують переважно тоніки ,розчини і гелі у відповідності до типу шкіри.
Тонізуючим ефектом володіють контрасні обтирання гарячими і холодними розчинами лікарських рослин.
Зволоження шкіри здіснюють двома напрямками. Перший грунтується на створенні захисної плівки, яка перешкоджає випаровуванню. Другий метод оснований на підвищенні вологоутримуючої здатності шкіри за рахунок спеціальних гігроскопічних речовин. До речовин, що перешкоджають випаровуванню належать сорбітол, діметикон, рослинні екстракти і олії. До речовин, які підвищують вологоутримуючі властивості шкіри відносять – ПВП, піролідон-капронову кислоту, гіалуронову кислоту і її похідні.
Особливого значення набуває зволоження шкіри взимку, що пов”язано із холодом і різким перепадом температури – це призводить до зниження вологи і зниження захисних механізмів шкіри.
Захист шкіри направлений на зменшення негативного впливу факторів зовнішнього середовища. (УФ – опромінення – веде до порушення пігментації, раннього старіння, викидні гази, які містять свинець, кадмій і т.д., призводять до утворення вільних радикалів – це основний фактор старіння шкіри, а також пилок, порох, решта). Для захисту шкіри застосовують К3, що містять антиоксиданти.
Спеціальний догляд направлений на усунення 5 основних проблем: порушення процесу злущення, забруднення, порушення пігментації, висипання, сухість і старіння шкіри.
Для злущення епідермісу використовують скраби, маски, які містять абразивні речовини, пілінг-креми і маски. Доцільно викорисовувати К 3 в комбінації. Слід зазначити, що протягом життя у людини злущується більше
Для очищення і звужування пор шкіри використовують лосьйони, маски, креми, які видаляють надмірний жир, покращують кровообіг, розглажують шкіру.
При порушенні пігментації шкіри використовують депігментуючі лосьйони, тоніки, креми, які бажано наносити перед виходом на вулицю.
При висипках на шкірі першою умовою для лікування є звертання до дерматолога, який має підібрати не тільки К 3, але і режим харчування, тощо.
Омоложуючі засоби покращують процеси обміну в клітинах, відновлюють тонус і тургор шкіри.
Процес всмоктування речовин шкірою (біодоступність косметичних засобів). На процес всмоктування речовин в шкіру впливають наступні фактори:
1. Вид косметичного засобу.
2. Фізико-хімічні властивості інгредієнтів.
3. Розмір молекул, електричний заряд речовини.
4. Ступінь дисперсності.
5. Вид і кількість допоміжних речовин.
6. Вік людини ( у старших людей кровообіг, обмін речовин, робота органів і тканин сповільнений).
7. Чистота шкіри (у чисту шкіру речовини краще всмоктуються).
8. Спосіб нанесення речовини на шкіру (краще наносити втираючи К 3 масажем)
1 – 5 – фармацевтичні фактори, 6 – 8 – косметичні фактори.
І. Більшість К 3, які виробляються – це емульсійні системи (молочко, креми, шампуні, тощо) використання яких обумовлено:
1. фізіологічністю по відношенню до шкіри, наприклад, при сухій шкірі показані емульсії в/о, при жирній шкірі – о/в;
2. Присутність води сприяє гідратації поверхні, покращуються сорбційні властивості шкіри, активізуються процеси всмоктування і резорбції, які покращуються в присутності ПАР (емульгаторів), що сомобілізують шкірні ліпіди (знежирюють шкіру) і деструктують білки, це сприяє проникненню речовин в шкіру. Жирові компоненти емульсійних систем функціонально заміщують ліпіди шкіри при їх нестачі, вони сприяють зігріванню шкіри, що сприяє кровонаповненню і зростає швидкість всмоктувальної здатності шкіри.
3. В емульсійні системи можна вводити різні за фізико-хімічними властивостями інгредієнти, які будуть мати високу біодоступність за рахунок їх гарного всмоктування;
4. В емульсійних системах можна варіювати консистенцію, а отже і рівень впливу обумовлений призначенням крему.
ІІ. Речовини проникають в шкіру через отвори потових і сальних залоз, але найважливішим є пряме всмоктування через шкіру. Проникаючи через щільно з”єднані клітини рогового шару епідермісу вони розчиняються в міжклітинній рідині. Досить великі молекули не можуть проникати крізь епідерміс. Науковці вважають, що гранично допустимі маси молекули, які реально можуть проникнути- молекули з молекулярною масою 50 тис. – 5 тис. (різні автори), тобто як правило білкові молекули залишаються на поверхні, а всмоктуватися можуть низькомолекулярні молекули і амінокислоти.
Новітні технології дозволяють вводити в К 3 поліпептиди, з яких в організмі утворюються білкові сполуки. Наприклад в кремах „Ньювейс” використовують десмозин і ізодесмозин із яких утворюється еластин.
Новітні технології дозволяють вводити в К 3 поліпептиди, з яких в організмі утворюються білкові сполуки. Наприклад в кремах „Ньювейс” використовують десмозин і ізодесмозин із яких утворюється еластин.
Лосьйон косметичний – це водно-спиртовий, спирто-водний розчин або рідка емульсія (суспензія) біологічно-активних речовин і корисних добавок, запашки та барвника (або без нього для лосьйонів косметичних на основі емульсій); засіб для догляду шкіри, волосся, нігтів та ароматизації
Лосьйон – тонік – це спирто-водний розчин або емульсія біологічно-активних речовин і корисних добавок та барвника (або без нього якщо використано забарвлену сировину); засіб для догляду шкіри; використовують для нормалізації кислотно-лужного балансу шкіри, очищення, ароматизації і регуляції тонусу шкіри, волосся, нігтів або нігтів
Тонік косметичний – це засіб у вигляді розчину або рідкої емульсії (суспензії) , який призначений для догляду за шкірою, її очищенням, нормалізації кислотно-лужного балансу, підвищення тонусу шкіри, пружності та еластичності.
Класифікація:
Лосьйони класифікуються в залежності від призначення, області застосування, тощо.
1. В залежності від типу шкіри:
– лосьйони по догляду за нормальною і сухою шкірою;
– лосьйони по догляду за жирною шкірою;
– лосьйони по догляду за проблемною шкірою.
2. За анатомічним призначенням:
– лосьйони по догляду за шкірою обличчя;
– лосьйони по догляду за шкірою рук;
– лосьйони по догляду за шкірою тіла;
– лосьйони по догляду за шкірою ніг
– лосьйони по догляду за волоссям і волосистою частиною шкіри голови;
3. За призначенням:
– гігієнічні, у тому числі депігментуючі;
– лікувально-профілактичні.
4. За лікувальною дією і косметичним ефектом:
– очисні;
– тонізуючі;
– живильні;
– відбілюючі;
– лосьйони після гоління.
Характеристика основних компонентів рецептури косметичних лосьйонів
Розчинники – є домінуючими компонентами у відсотковому відношенні.
Солюбілізатори – речовини що покращують розчинність різних за фізико – хімічною природою речовин, завдяки своїм гідрофільно – гідрофобним властивостям входять в кількості до 2%.
Емоленти ( пом”якшують шкіру).
Емоленти – це жири та жироподібні речовини, компоненти масляної фази, які вводять до складу косметичних засобів Як емолентов використовують: віск (бджолиний, канделільський, карнаубський); натуральні жири та олії; церезин, мінеральну олію; складні ефіри (ізопропілміристат, ізопрпілпальмітат і т. п.); жирні спирти (стеариновий спирт і т. п. ); рицинову олію, ланолін і його похідні; силікони (диметикон, ціклометікон і т. п.).
Гідротропи поділяються за механізмом дії:
А) ті які поповнюють нестачу води в шкірі;
Б) ті які перешкоджають випаровуванню: диметикон, рослинні екстракти, олії, сорбітол, сорбіт.
В) підвищують вологоутримуючі властивості шкіри: гіалуронова кислота і її похідні, полівінілпіролідон, піролідонкапронова кислота,
Дерматропні речовини.
Широке застосування знаходять: алантоїн, азулен, пантотенова олія, вітаміни: А, Е и В у концентрації до 0,5 % пантенол.
До умовно дерматотропних речовин відносяться спирти ланоліну, цетиловий спирт, ефіри – вони знежирюють і відновлюють структуру тканин.
Активні добавки можна розділити на три основні групи
поповнювачі дефіциту – речовини, яких потребує шкіра;
протектори – захищають шкіру від дії шкідливих факторів;
модулятори – змінюють швидкість та інтенсивність різних фізіологічних процесів в шкірі.
Технологія лосьйонів
Технологічний процес готування лосьйонів складається з наступних стадій:
1. Підготовка сировини.
2. Приготування лосьйону:
v введення спирторозчинних речовин;
v введення водорозчинних речовин;
v готування спирто-водного розчину;
v введення біологічно активних добавок;
v відстоювання;
v фільтрація.
3. Фасовка, упакування, маркірування готового продукту.
