МОДУЛЬ І: ПРОМИСЛОВА  ТЕХНОЛОГІЯ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ШКІРОЮ ГІГІЄНІЧНОГО, ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО ТА ДЕКОРАТИВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

МОДУЛЬ І: ПРОМИСЛОВА  ТЕХНОЛОГІЯ КОСМЕТИЧНИХ ЗАСОБІВ ПО ДОГЛЯДУ ЗА ШКІРОЮ ГІГІЄНІЧНОГО, ЛІКУВАЛЬНО-ПРОФІЛАКТИЧНОГО ТА ДЕКОРАТИВНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

 

Змістовий модуль: 2. Промислове виробництво косметичних кремів  та засобів декоративного призначення

 

КОСМЕТИЧНІ ЗАСОБИ ДЛЯ ДОГЛЯДУ ЗА ШКІРОЮ М’ЯКОЇ КОНСИСТЕНЦІЇ: МАСКИ, СКРАБИ, ПІЛІНГИ.

МАСКИ КОСМЕТИЧНІ

 

Особливу групу косметичних препаратів складають маски косметичні. Відповідно до Державного стандарту України 2472-94 Продукція парфумерно-косметична «Терміни і визначення» маска косметична – засіб для інтенсивного догляду за шкірою і волоссям, у вигляді емульсії, гелю, порошку і т.д., призначена для відбілювання, живлення, стимулювання, регенерації, живлення, відбілювання.

Косметичні маски класифікуються за:

 рівнем впливу:

·        епідермальні(косметичні маски механічної дії);

·        трансдермальні (косметичні маски фізіологічної дії).

за призначенням:

·        очисні;

·        зволожуючі;

·         регенеруючі;

·        живильні;

·        в’язкі;

·        тонізуючі;

·        пластифікуючі.

за типом шкіри:

·        маски по догляду за жирною шкірою;

·        маски по догляду за сухою шкірою;

·        маски по догляду за нормальною шкірою.

за формою випуску:

·        пастоподібні;

·        рідкі;

·        гелеподібні;

·        кремоподібні;

·        порошкоподібні.

Маски мають  інтенсивніший вплив на шкіру  порівняно з іншими косметичними засобами: деякі маски пом’якшують шкіру, живлять її, інші всмоктують шкірні виділення, мають  знежируючу і в’яжучу дії, сприяють відлущенню рогових лусочок, володіють відбілюючим ефектом. Маски мають тонізуючу і зміцнюючу дію, підвищують пружність шкіри. Більшість масок активізують кровообіг шкіри і поліпшують її живлення. З огляду на інтенсивність дії, і короткочасність ефекту, маски рекомендується наносити не більш 1-2 рази в тиждень. Виключення складають м’які креми-маски, які можна використовувати щодня.

Застосування косметичних масок проводиться як самостійно в побутових умовах, так і в умовах косметичних установ. Для підвищення косметичної ефективності масок, їх варто наносити після масажу, а також поєднати з деякими косметичними процедурами: паровою ванною, холодним розпарюванням, компресом. Незалежно від призначення, тривалість впливу масок складає 10-15 хвилин. При недотриманні часового інтервалу в структурі шкіри можуть початися трофічні зміни, зв’язані з порушенням функції шкіри.

БАД, які входять до складу масок:

Ø протизапальної, антимікробної дії – екстракти календул, ромашки, хвощу, бузини, акації, волошки, липи;

Ø зволожуючої – екстракти мальви, яблука, манго;

Ø відбілюючої – екстракти шовковиці, огірка, петрушки;

Ø антиоксидантної дії – екстракти винограду, гінко білоба(зміцнює судини).

Основні компоненти рецептури косметичних масок

 

Висока інтенсивність косметичного впливу масок визначається вмістом комплексу біологічно активних і діючих речовин у їхньому складі. Номенклатура допоміжних речовин залежить від призначення, косметичного ефекту масок і обумовлена комплексом фізико-хімічних параметрів, що визначають форму випуску даного косметичного засобу. Як основу можна використовувати жири (тваринні, рослинні і мінеральні), високомолекулярні сполуки, у тому числі крохмаль, желатин, лецитин, пектини, природні смоли. До основ відносять і різні порошкоподібні речовини, наприклад білу глину, окис цинку, магнезію, тальк, вівсяне борошно (толокно), мигдальні висівки і інші. До складу масок часто входить гліцерин.

Тонізуючі,  регенеруючі і живильні маски містять гормони — фолікулін, оварин; вітаміни: А, групи В, З, РР і Е; екстракт дріжджів, що містить амінокислоти, ліпіди, мінеральні речовини, вітаміни РР, Н, провітамін D, вітаміни групи В, нуклеїнові кислоти, які забезпечують зволожуючу і живильну дію,  стимулюють вуглеводневий і білковий обмін, а у випадку проблемної і вянучої шкіри мають очисну і регенеруючу дію.

Відбілюючі маски містять окис цинку і препарати перекису водню (пергідроль і розчини перекису), лимонну кислоту. Для готування в’язких масок до основи додають алюмокалієві галуни, сірку осаджену. До складу косметичних масок вводять різні речовини, які і визначають ефект кожного засобу і процедури. Присутність у складі маски жирів і жироподібних речовин, парафіну, і інших гідрофобних речовин має пом’якшуючу дію. Перевага тальку, крохмалю, білої глини –  підсушуюча і протизапальна дія. Введення до складу маски антибіотиків, борної, саліцилової кислоти, вуглекислої магнезії, сульфопрепаратів, резорцину, продуктів рослинного походження (календули, ромашки й ін.) має протизапальну, а також дезинфікуючу дію. Пергідроль, гідрохінон, олія лаванди, окис цинку забезпечують відбілюючий ефект. Наявність у складі масок біологічно активних речовин— гормонів, екстракту плаценти, чи екстракту соку  алое, екстракту хмелю чи, женьшеню, елеутерококу, лимонника, петрушки, ромашки, бджолиного маткового молочка, водоростей — поліпшує обмін речовин, стимулює біологічні процеси в шкірі й в організмі в цілому.

Мінеральні солі і вітаміни в масках із плодів і овочів добре тонізують, пом’якшують і обновляють шкіру, допомагаючи зняти втому і зберегти свіжість шкіри.

Технологія косметичних масок відрізняється формою випуску й аналогічною технологією косметичних препаратів відповідної форми випуску.

Контроль якості косметичних масок

Маски косметичні порошкоподібної форми випуску повинні виготовлятися відповідно до вимог ТУ В 23766377.006-2000.

Показники якості косметичних масок

Найменування показника	Характеристика і норма
Зовнішній вигляд	Однорідний дрібнодисперсний порошок без сторонніх включень. Допускається наявність невеликих грудочок, що розсипаються при легкому натисканні пальцями.
Колір	Від ясно-сірого до будь-яких відтінків зеленого, жовтого або коричневого.
Запах	Слабкий, специфічний, з відтінком запаху лікарських рослин.
Водневий показник 10 % водної суспензії	6,5-9,0
Масова частка води і летких речовин, % не більше	10,0

Гарантійний термін придатності масок – 24 місяці з моменту виготовлення.

Методи дослідження

Зовнішній вигляд і колір порошкоподібних косметичних масок визначають переглядом проби, поміщеної тонким, рівним шаром на предметне скло або лист білого паперу.

Запах визначають органолептичним методом.

Водневий показник визначають потенціометричним методом. Метод заснований на вимірюванні різниці потенціалів між двома електродами (вимірювальним і порівняння), зануреними в досліджувану пробу.

Масову частку води і летких речовин у масках визначають гравіметричним методом. Метод заснований на висушуванні проби.

 

СКРАБИ КОСМЕТИЧНІ

 

Різновидом косметичних масок є скраби. Скраб – косметичний засіб з відлущуючою дією (абразивним ефектом) призначений для злущення ороговілих клітин з поверхні шкіри, сприяючи тим самим її природному відновленню. До складу скрабів входять дрібні тверді частки, що забезпечують легкий косметичний пілінг (ексфоліацію).

Класифікація скрабів

За типом шкіри:

·        для жирної;

·        для сухої;

·        для чутливої;

·        для змішаної.

За областю застосування:

·        для обличчя;

·        для тіла;

·        для ніг;

·        для області декольте і шиї.

За ступенем дисперсності абразивних часток:

·        від 0,01 до 5 мкм;

·        від 5 до 30 мкм;

·        від 30 до 50 мкм;

·        від 50 до 150 мкм;

Діючі і біологічно активні речовини, які використовуються в складі косметичних скрабів

Косметичний ефект препарату багато в чому залежить від розмаїтості і якості використовуваних діючих і біологічно активних речовин. У даній групі косметичних засобів найчастіше використовують абразивні речовини, кератолітики, відбілюючі речовини, ефірні олії, екстракти рослин, вітаміни. У рецептуру вводять біологічно активні і діючі речовини натурального і синтетичного походження, які можна класифікувати на:

Абразивні речовини, що забезпечують механічне відторгнення рогових лусочок: діатомові кремнієві водорості, силікати, морський пісок грубого помолу, бруду мертвого моря, фітопланктон, корали, грубі глинисті елементи, каоліни, дрібно розмелена пемза, мелені кісточки абрикоса, персика, мелена шкарлупа лісових і волоських горіхів, шкаралупа і м’якоть кедрового горіха, борошно грубого помолу лісових горіхів, шкаралупа арахісу, шкаралупа, кісточки малини і полуниці, гранули з зернових (пшениця, овес, ячмінь, кукурудза, жито), мелена шкаралупа яєць, поліетилен, частки селікогелю.

Речовини кератолітичної дії:

·        ферменти (кератолітична дія):

–         тваринного походження: пепсин, трипсин, деякі ферменти підшлункової залози;

–         рослинного походження: папаїн (із плодів папаї), ферменти, що містяться в соці ананаса, інжирі, в висівках, у сливах, і в багатьох травах;

·        хімічні речовини: саліцилова кислота (різних концентрацій), молочна, лимонна, гіалуронова кислоти, гідроксикислоти (так звані фруктові кислоти), амінокислоти, стеаринова кислота, сірка, резорцин, фенол (різних концентрацій), трихлороцтова кислота.

Відбілюючіі речовини: цинку оксид, пергідроль.

До складу скрабів можуть входити ефірні олії: хмелю чи чайного дерева, шавлії кориці, гарденії, білого імбиру; екстракти рослин: календули, манго, папаї, ананасу, солодцю, деревію, ромашки, кульбаби, молодої хвої, материнки, звіробою, подорожника, череди, алое вера, гвоздикового дерева, джабончіло, юки, шавлії, окопника, кори дикої вишні, календули, малини, ялівця, м’яти, меліси; вітаміни: А, Е, З, Р, В.  Як емоленти (пом’якшуючих добавок) використовується маслинова, куряча, персикова олія, олія бразильського горіха, лляна олія, олія пророщених зерен пшениці, гідролізована касторова олія, парфумерна олія.

Відбілюючі засоби

Гідрохінон

Арбутин

Коєва кислота та її похідні

Азелаїнова кислота

Аскорбінова кислота

Гліколева, яблучна, саліцилова, лимонна, молочна кислоти

Кератолітики:

Кислота винна

Кислота лимонна

Кислота молочна

Кислота саліцилова

Папаїн

Бромелайн

Фенол

Пепсин

Ретиноїди

Трихлороцтова кислота

Технологія косметичних скрабів визначається формою випуску і типом дисперсійного середовища (емульсійна, гелева) і аналогією технології косметичних препаратів відповідної форми випуску.

Контроль якості косметичних скрабів

Контроль якості скрабів проводиться відповідно до вимог аналітичної документації, за органолептичними показниками (колір, запах, зовнішній вигляд) і фізико-хімічним показниками: рН, термостабільність, колоїдна стабільність, масова частка гліцерину, масова частка води і летучих речовин

Показники якості скрабів

Найменування показника	Характеристика і норма
Зовнішній вигляд, колір	Маса з рівномірно розподіленим абразивом. Від білого до темно-коричневого кольору
Запах	Специфічний для кожного косметичного засобу
Термостабільність	Стабільний
Колоїдна стабільність	Стабільний
Масова частка гліцерину, % не більше	30,0
Масова частка води і летких речовин, %	20,0-95,0
Водневий показник, рН	5,0-9,0

 

Методи дослідження

Зовнішній вигляд і колір скрабів визначають переглядом проби, поміщеної тонким, рівним шаром на предметне скло або лист білого паперу.

Запах визначають органолептичним методом.

Водневий показник визначають потенціометричним методом.

Масову частку води і летких речовин визначають гравіметричним методом. Метод заснований на висушуванні проби.

Колоїдну стабільність визначають методом центрифугування. Метод заснований на поділі емульсії на жирову і водну фазу при центрифугуванні.

Визначення термостабільності. Метод заснований на розподіленні емульсії на жирову і водну фази при підвищеній температурі. Три пробірки або циліндри місткістю 25 см³ наповняють на 2/3 досліджуваними зразками і поміщають у термостат з температурою 40-42 ^оС і витримують протягом 24 годин. Засіб вважається стабільним, якщо після перебування в термостаті в пробірках не спостерігається виділення водної фази, допускається виділення шару олійної фази не більше 0,5 см.

 

 

ЗАСОБИ ДЛЯ ЕПІЛЯЦІЇ. ПІЛІНГ.

 

 

 

Рис. Цикл розвитку волосся:

 

1 — фаза анагену; 2 — фаза катагену; 3 — волосяний мішечок; 4 — фаза телогену; 5 — початок анагену; б — формується нова волосина; 7 — стара волосина готова до випадання

 

Волосся буває двох видів: пушкове і стрижневе. Пушкове — це тонке, коротке, найчастіше безбарвне волосся, що росте по всій поверхні шкірного покриву, за винятком долонь і підошви ніг. Стрижневе волосся росте на голові, в пахвах, області паху, у чоловіків ще і на обличчі — борода, вуса, іноді на грудях і спині. Такий розподіл вважається нормальним, проте нерідко ріст волосся на тілі виходить за рамки цієї норми.

 

Видалення волосся воском

 

При видаленні волосся воском користуються смоляним воском, щоб видалити весь волосяний фолікул з коренем. Результати можуть тривати до 6 тижнів.

Найпоширенішою є депіляція з використанням різних восків і смол. Процедура відносно проста, не вимагає складного технічного устаткування, економічно вигідна для фахівця і доступна для клієнтів. За допомогою воскової депіляції небажане волосся видаляється з поверхні шкіри рук, ніг, пахвових ямок і ділянки «бікіні». На обличчі воскова депіляція застосовується значно рідше, тому що вона може спровокувати ріст грубішого і темнішого волосся.

 

Для воскової депіляції застосовують віск різних видів: гарячий, теплий та холодний. Гарячий і теплий віск перед роботою нагрівають у спеціальних апаратах — воскоплавах. Фірми-виробники пропонують віск у різних ємкостях чи спеціальних касетах. Існують уже готові пластинки з воском, їх звичайно застосовують на невеликих ділянках.

Віск кожного виду має свої особливості, тому фахівець повинен мати віск різних видів для кращого задоволення потреб клієнта.

Оснащення робочого місця:

 

1. Кушетка висотою приблизно 85-95 см;

 

2. Столик на коліщатах;

 

3. Лампа-лупа зі штативом на коліщатах;

 

4. Засіб для дезінфекції шкіри;

 

5. Засіб для знежирення шкіри;

 

6. Засіб для уповільнення росту волосся (застосовується після депіляції),

 

7. Ватні диски;

 

8. Медичні ножиці із заокругленими кінцями;

 

9. Одноразові простирадла;

 

8. Ємкість для відходів.

 

Загальні рекомендації

1. Обробіть шкіру на місці депіляції знежирювальним лосьйоном, тому що незначні залишки крему чи лосьйону для тіла перешкоджатимуть процедурі.

 

2. Обробіть дезрозчином ділянку передбачуваної депіляції до і після процедури.

 

3. Якщо на ділянці передбачуваної депіляції є які-небудь новоутворення, не заливайте їх воском, а закрийте серветкою чи пальцем.

 

4. Якщо в клієнта в’яла, атонічна шкіра, її потрібно розтягти; можна попросити клієнта допомогти вам, коли ви обробляєте ділянку «бікіні».

 

5. Якщо волосся в ділянці «бікіні» дуже довге, його слід підкоротити медичними ножицями із заокругленими кінцями: волосся видаляється легше, а процедура стане майже безболісною.

 

6. При обробці передньої поверхні гомілки в ділянці коліна попросіть клієнта зігнути ногу. При обробці задньої поверхні гомілки фіксуйте шкіру в ділянці п’ятки.

 

7. Віск наноситься за напрямком росту волосся, а видаляється різким рухом проти напрямку росту волосся.

 

8. Зірвавши смужку з воском, прикладіть руку до обробленої шкіри. Цей відволікаючий момент дає змогу зняти больові відчуття клієнта.

 

9. Якщо волосся в оброблюваній зоні росте у різних напрямках, треба або наносити віск на окремі ділянки з однаковим напрямком росту волосся, або наносити віск кілька разів, але зривати смужку в різних напрямках.

 

10. Клієнта необхідно попередити, що протягом 1-2 днів після депіляції не слід приймати гарячу ванну, відвідувати сауну, застосовувати крем для тіла.

 

Техніка депіляції холодним воском.

Холодний віск випускають у вигляді спеціальних пластинок, готових до застосування, та у вигляді касет. Крім перелічених аксесуарів, необхідних для проведення депіляції, додатково знадобиться нагрівач для касет і смужки для зняття воску. У салоні зручно використовувати нагрівані, які розігрівають кілька касет одночасно, для того, щоб під час роботи можна було б швидко змінювати вистиглу касету.

 

Після нагрівання до потрібної температури касету дістають з нагрівача і за допомогою роликового аплікатора наносять віск тонким шаром за напрямком росту волосся на велику поверхню шкіри. Потім, прикладаючи смужку, видаляють віск разом з волоссям, різко відриваючи її проти росту волосся. Оброблену поверхню протирають дезінфікуючим розчином, а потім наносять засіб, що сповільнює ріст волосся.

 

Депіляція цього виду зручна, гігієнічна, економічно вигідна, її недоліками є болісні відчуття під час процедури, а також та обставина, що коротке тверде волосся погано видаляється за цією технологією.

 

Техніка депіляції теплим воском.

Для роботи необхідний віск (випускається в банках різного обсягу), однокамерний воскоплав, металевий шпатель, бавовняні смужки для зняття воску.

 

Після того як віск нагрівся до потрібної температури (вона обов’язково вказується в анотації до воску кожного виду), металевим шпателем наносимо невелику кількість воску на шкіру за напрямком росту волосся максимально тонким шаром відповідно до розміру смужки для зняття воску. Прикладаємо смужку до воску, добре притискаємо її рукою, а потім різко відриваємо проти росту волосся. Ту саму смужку можна прикладати 2-3 рази.

 

Якщо віск потрапив на інші ділянки шкіри, його легко зняти, прикладаючи смужку тканини. Якщо після депіляції на шкірі залишився віск, його видаляють спеціальним розчинником. Для депіляції практичніше використовувати смужки одного розміру: так легше розрахувати кількість воску на визначену площу. Варто пам’ятати про те, що металевий шпатель легко нагрівається, тому потрібно періодично контролювати ступінь його нагрівання рукою.

 

Депіляція цього виду дає можливість повністю видалити небажане волосся, у тому числі коротке і тверде; цей метод можна застосовувати при куперозі; він економічний і не вимагає особливих навичок.

 

Недоліком є липучість воску.

 

Техніка депіляції гарячим воском дає змогу якісно видалити небажане волосся в ділянці пахв і зоні «бікіні».

 

Віск випускається у вигляді гранул, брикетів, дисків, причому форма випуску не впливає на якість воску.

 

Для роботи необхідно мати віск, однокамерний воскоплав, дерев’яний шпатель. Коли віск розплавиться до потрібної температури, слід перевірити, чи переносить пацієнт цю температуру: капнути на шкіру крапельку воску. Потім за допомогою дерев’яного шпателя віск наносять товстим шаром за напрямком росту волосся довжиною 10-15 см (не більше), шириною до 3 см. Прикладіть 2-3 пальці до кінця смужки, щоб вони ніби приклеїлися до воску, і різким рухом відірвіть смужку воску разом з волоссям. Якщо пальці погано приклеюються, протріть їх знежирювальним розчином, умочіть у віск і спробуйте ще раз. Можна ніби «підколупнути» смужку й ухопитися за краєчок.

 

 

Депіляція цього виду передбачає наявність певних навичок: важливо навчитися відчувати момент зняття воску: недотримати чи перетримати — однаково погано.

Депіляція гарячим воском дає змогу видалити найтвердіше волосся, обробити нерівні місця, вигини шкіри. Недоліком є можливість опіку клієнтів з чутливою шкірою.

 

Загальним протипоказанням для депіляції всіх видів є виражений тромбофлебіт.

 

У деяких клієнтів після численних сеансів одного з видів воскової депіляції розвивається ускладнення — «вросле волосся»: після депіляції волосся, що відростає, росте паралельно поверхні шкіри, начебто не може пробити шкірний покрив; при цьому фолікули запалюються.

 

Нанесення воску. Суміш теплого воску наноситься на волосся у напрямі їх зростання, потім м’який віск накривається смужкою паперу або тканини. При використанні твердого воску не потрібні паперові смужки, оскільки він охолоджується досить швидко і сам по собі утворює смужку. Холодний віск, як правило, застосовується у вигляді готових смужок, легкого тертя вистачає для того, щоб розігріти і пом’якшити віск, і потім краще приклеїти волосся до воскової смужки.

Видалення воску. Після того, як віск дещо охолодився або досить міцно захопив волосся, він знімається різким рухом в протилежному зростанню волосся напрямі. Якщо воскова епіляція виконувалася правильно, то весь волосяний фолікул має бути видалений з кореня.

Переваги:

В цілому, видалити волосся за допомогою воску можна досить швидко. Це не так швидко, як гоління, але при цьому не потрібно видаляти кожен волос окремо, як при вищипуванні. Віск може поширюватися на велику кількість волосся і видалити їх одночасно. Наприклад, як показує досвід, можна видалити все волосся на обох ногах (від кісточок до лінії бікіні) всього за одну годину.

Воскове видалення в домашніх умовах або в салоні. Повний набір приладдя, засобів і навіть інструкції для видалення волосся воском можна знайти в будь-якому спеціалізованому магазині (пам’ятаєте, що не залежно від обставин або умов, в яких Ви проводите воскову епіляцію, необхідно уважно слідувати всім інструкціям.) Або ж Ви можете вдатися до послуг професіоналів, які Вам зможуть надати в різних салонах.

Тимчасові результати можуть перетворитися на постійні. З часом, при частому використанні воскової епіляції, можуть ушкодитися волосяні фолікули і зростання волосся зупиниться.

Недоліки:

Варто врахувати, що перш ніж зробити шкіру гладкою, Вам необхідно якийсь час щоб волосся відросло. Для того, щоб видалити волос, його довжина повинна складати 1 сантиметр, що займе приблизно 3-4 тижні.

Така процедура дає ефект всього на пару тижнів. Воскова епіляція затримує зростання волосся на період до 6 тижнів, але, як правило, це триває всього лише 2 тижні. Звичайно, результат такої процедури значно кращий, ніж після гоління. Але цей термін може здатися дуже маленьким, в порівнянні з сумою, яку ви заплатили, або з кількістю часу, витраченою на воскову епіляцію.

Відсутність знань або систематичності може привести до небажаних наслідків. Якщо є протипоказання для процедури видалення волосся воском, про яких ви не знаєте або якими ви нехтували, то зрештою після процедури ваша шкіра може почервоніти або отримати опік. У косметичних та спа-салонах, які не дотримуються правил безпеки і санітарії, воскові процедури можуть стати причиною інфекції шкіри або навіть хвороби.

 

 

Цукрова депіляція

 

 

Цукрова депіляція (sugaring) – ця практика прийшла до нас з Близького Сходу, вона заснована на використанні інгредієнтів, отриманих з продуктів харчування, таких як цукор, вода і лимонний сік. Отримані результати можуть продовжитися до 6 тижнів. Хоча існує безліч рецептів приготування цукрової пасти, в справжній цукровій депіляції використовуються тільки натуральні інгредієнти. Крім того цукрову депіляцію часто називають восковою, хоча це не правильне визначення, але по суті вони дуже схожі.

 

Холодною або гарячою пастою покривають необхідну ділянку шкіри, а потім знімають використовуючи смуги, просто руками або різким рухом. Традиційний метод цукрової епіляції має на увазі нанесення пасти проти росту волосся і різкий ривок у напрямі росту волосся. Якщо цукрова депіляція зроблена правильно, то віддаляється весь волосяний фолікул. Хоча виконувати цукрову депіляцію можна так само як і воскову, вірогідність отримати кращий результат буде більшим для традиційної техніки шугарингу.

Переваги:

Досвідчені косметологи  роблять цукрову депіляцію швидко. Використовуючи процедуру цукрової депіляції можна за один сеанс прибрати більше волосся, ніж навіть за допомогою використання воску. Використовуючи епіляцію воском, ви не можете відразу обробити велику ділянку шкіри, оскільки віск швидко застигає і потрібно поступово переходити від однієї області до наступної. А цукрову депіляцію можна застосовувати на дуже великих областях, і вона не висохне, тим самим ви прискорите процес депіляції.

Легке очищення. Використовувана паста є водорозчинною, а це означає залишки пасти після процедури цукрової депіляції можна легко змити водою, на відміну від воску.

Інгредієнти для цукрової депіляції знаходяться у вас удома. Все необхідне для проведення цукрової депіляції ви можете купити в супермаркеті (на ринку) або замовити в мережі. Таким чином, ви можете зробити цукрову пасту в домашніх умовах. (Головне знати що у вас немає ніяких протипоказань і слідувати всім інструкціями)

Цукрову пасту можна застосовувати для пропущеного волосся. Паста дуже м’яка і може бути застосована в області, яка тільки що оброблялася, але на якій залишилося деяке волосся. Вам не потрібно побоюватися подразнень на відміну від епіляції воском.

З часом, часті використання шугарингу можуть привести до пошкоджень волосяних фолікул і зупинити ріст волосся.

Недоліки:

Важко знайти фахівця, який правильно проводить процедури цукрової депіляції. Деякі косметичні та спа-салони використовують віск, змішаний з цукром, і рекламують його як цукрову депіляцію, але це не те ж саме. Мало хто може запропонувати справжні процедури цукрової депіляції.

Провести правильну послідовність може бути складно. Якщо ви робите пасту для цукрової депіляції в домашніх умовах, пасту необхідно зробити правильної густини, правильно накласти її на волосся і правильно зняти.

Необхідна певна довжина волосся. При використанні традиційної техніки цукрової депіляції, необхідно щоб волосся виступало на 1.5 міліметра (це складає приблизно 2-5 днів зростання волосся після гоління)

 

Не дивлячись на те що процедура також висмикує волосся з коренем, більшість людей вважають її за менш болючішою, ніж депіляція воском. Цукрова паста не прилипає до шкіри як віск, це забезпечує значно менше подразнеання. Верхня губа, груди, бікіні і статеві ділянки є найбільш болючими. Якщо ви потрапите до досвідченого фахівця, який використовує традиційну техніку цукрової депіляції, дискомфорту буде набагато менше, оскільки волос віддаляється у напрямі його природного зростання (на відміну від епіляції воском, яка видаляє волосся проти зростання волосся).

Вартість цукрової депіляції

 

Вищипування

Під час депіляції вищипуванням використовується пінцет для видалення окремих волосків. Він видаляє весь волос разом з коренем, тривалість результату триває до 6-ти тижнів.

Переваги:

Це зручний і простий контрольований спосіб. Якщо у вас є поодинокі волоски де-небудь на тілі, то за допомогою пінцета ви можете швидко видалити їх без якої-небудь підготовки. Тимчасові результати можуть стати постійними. З часом, часте вживання вищипування може привести до пошкодження волосяних фолікул, і зупинити ріст волосся.

Недоліки:

Це дуже довго. Для обробки великої області вам потрібно буде витратити досить багато часу. Деякі люди як правило зловживають пінцетом. Коротке волосся важко захопити пінцетом, і люди часто колупають пінцетом шкіру, намагаючись дістати волосся, і цим заподіюють шрами.

Щоб зменшити больові відчуття вищипуйте ваші брови відразу після того, як вийшли з душу, або накладайте теплий компрес на них щоб розслабити фолікул волоса і зробити його м’яким. Якщо як і раніше відчуваєте дискомфорт, застосовуйте засоби, що викликають оніміння.

 

Видалення волосся натягнутою ниткою

Метод видалення волосся ниткою прийшов до нас з практики східних країн, таких як Єгипет і Індія, але він став дуже популярним на Заході. Результат від видалення волосся ниткою може продовжитися до 6-ти тижнів.

Бавовняна нитка розташовується уздовж небажаного волосся і справляються враження, що скручують, тим самим волосся потрапляє в міні ласо, і виймаються з фолікула.

Переваги:

Цей спосіб досить гігієнічний. Окрім нитки ніщо не стикається зі шкірою, і вона викидається після використання.

Нитка має хорошу здатність пристосовуватися до волосся, яке потрібно видалити. Безліч людей говорять що ніколи не добивалися таких же результатів при коректуванні брів за допомогою воску, цукрової депіляції або вищипування.

Він дуже швидкий. Не дивлячись на те що є різні фахівці, видалення волосся ниткою для брів займе близько 2 хвилин, з моменту початку до кінцевого результату.

Тимчасові результати можуть стати постійними. Часте вживання нитки може пошкодити фолікули і зупинити ріст волосся.

Недоліки:

Якщо процедуру виконати некоректно, можна пошкодити волос. Якщо волос пошкоджений, як правило недосвідченим фахівцем, він відновить зростання набагато швидше.

Знайти справжнього професіонала досить важко. Необхідно щоб була певна довжина волосся. 1.5 міліметра цілком достатньо для проведення процедури видалення волосся ниткою.

В цілому не застосовується для тіла, тільки для обличчя.

Чинник болю

 

 

Гоління

Найбільш поширений вид депіляції – це гоління, воно просто дозволяє видалити волосся до рівня шкіри за допомогою бритви. Шкіра спочатку змочується водою, а потім просто проводите по ній бритвою. Для легшого ковзання при голінні застосовуються гелі і спеціальні креми. Після гоління необхідно помити шкіру, щоб прибрати всі залишки гелю і поголеного волосся. Використовуючи електричну бритву, можна не використовувати воду, але невеликий сплеск водою допоможе позбавитися від дрібних волосків, після закінчення гоління.

 

Переваги:

Це дуже доступний метод.

Недоліки:

Після гоління волосся дуже швидко відновлюється. Ви не отримаєте довгострокові результати після гоління, тому що волосся буде вище за поверхню шкіри вже через декілька годин, а в кращому разі через декілька днів.

 

Гоління, фактично абсолютно безболісний процес. Але є небезпека загнати волоски під шкіру або випадково порізати себе, що може бути вельми болюче. Електричні бритви, параметри яких можна регулювати від м’яких до жорстких, можуть викликати свербіння на шкірі і гострий біль.

 

Видалення волосся за допомогою депіляційних кремів

Депіляційні (або депіляторні) креми відносяться до засобів тимчасового видалення волосся. Це хімічні препарати, що дозволяють швидко і недорого, але на короткий термін видалити волосяний покрив.

Сильна лужна речовина наноситься на волосся і повільно руйнує волосяний фолікул, поки він не перетворюється на желеподібну масу. Процес депіляції за допомогою крему займе близько 5 – 10 хвилин. Видалити крем з розчиненим волоссям можна за допомогою теплого мокрого рушника, змоченого у воді з температурою трохи нижче за температуру тіла людини.

Переваги:

Цей метод досить швидкий, порівняно дешевий і простий. Засоби для видалення волосся можна придбати в найближчих аптеках, коштують вони відносно недорого, і Ви можете використовувати їх в комфортних домашніх умовах.

Недоліки:

Креми мають запах (неприємний запах). Якщо Ви вже користувалися кремами-депіляторами, Ви зрозумієте це. Креми містять сильні хімічні речовини. Вони можуть шкідливо впливати на організм, особливо, якщо тримати крем на шкірі довго. Медичні організації приймають чисельні скарги про опіки, пухирі, виразки, свербіння, висип і лущення шкіри, зв’язані із застосуванням кремів-депіляторів і інших косметичних засобів для видалення волосся.

Короткочасність результатів. Під час процедури не видаляється фолікул до самого кореня, а тільки на рівні або трохи глибше за поверхню шкіри. Нові волоски з’являться на поверхні шкіри вже наступного дня або, в кращому разі, через пару днів.

Косметичні препарати для епіляції поділяються на 2 категорії:

1)    препарати, які розчиняють волосину

2)    препарати, які тормозять ріст волосся

До першої групи препаратів належать засоби, які стали популярними в кінці 40-х років минулого століття. Основними діючими компонентами, що входять до їх складу є ті речовини, які використовуються для хімічної завивки – тіогліколева кислота, тіогліколят натрію, гідроксид кальцію та інші солі калію, кальцію, літію. Ці речовини руйнують дисульфідні зв’язки в білковому матриксі волосся, волоски втрачають свою структуру (розчиняються), стають м’якими  і легко видаляються. Недоліком цих препаратів є високе значення рН (в середньому 11-12), що шкідливо для шкіри.

Недавно появилися нові препарати, які гальмують ріст волосся. Із природних компонентів такі властивості мають витяжка із шкаралупи грецького горіха. Крім того, є ще синтетичні інгібітори росту волосся до яких належать ефлорнітину гідрохлорид (препарат «Vaniqa», який призначають жінкам, що хворіють гірсутизмом). Ефект наступає через 4-8 тижнів після початку лікування і триває ще 8 тижнів після закінчення.  

 

Вибілювання волосся на обличчі і тілі

Вибілювання волосся на обличчі і тілі не видаляє волосся, але робить його менш помітними, шляхом знебарвлення волосся і надання  йому світлих відтінків. Результати втрачають ефективність приблизно через 2 – 6 тижнів.

 

Відбілювач наноситься на волосся і залишається на 10 хвилин, протягом яких він видаляє знебарвлює волосся. Потім відбілювач змивають прохолодною водою. Засоби знебарвлення волосся для обличчя та тіла містять майже ті ж самі інгредієнти (наприклад, перекис водню), що і звичайні блондуючі фарби для волосся. Але шкіра на обличчі і тілі більш чутлива, тому їх склад м’якший і делікатніший.

Переваги:

Це швидко, просто і безпечно. Креми для вибілювання можна знайти в будь-якій аптеці, коштують вони досить дешево, а проводити вибілювання можна навіть в домашніх умовах. Одночасно можна вибілювати волосся на великій поверхні. Відсутній ризик отримати сильний біль або вростання волосся, оскільки волосяні фолікули не видаляються.

Недоліки:

Вибілювання волосся на обличчі і тілі не дозволяє отримати гладку поверхню. Але часто люди хочуть позбавитися від волосся цілком, а не просто змінити їх колір. Не дивлячись на те, що волосся стає світлішим, воно як і раніше можеь бути помітним, особливо під прямими променями сонця або при яскравому штучному освітленні.

Можливе тимчасове освітлення шкіри. Цей ефект може зберігатися до 3 днів.

Ензимна епіляція

 

Ензимна депіляція є відносно новим методом видалення зайвого волосся. Його дія заснована на ензимах — рослинних і тваринних ферментах. Це особливі білки, які у багато разів прискорюють хімічні реакції в організмі.

 

Для епіляції застосовують препарати, до складу яких входять такі ензими, як папаїн, трипсин, хемотріпсин. Вони наносяться на шкіру в області обробки. Впливаючи на фолікул, ці речовини знищують його, припиняючи таким чином процес зростання волоса. Руйнування фолікулів ензимами відбувається поволі, тому після першого ж сеансу результатів не видно. Для досягнення якнайкращого ефекту потрібний повний курс, що складається з 5–7 сеансів. Кожен сеанс триває приблизно 40 хвилин. Сама процедура епіляції, крім використання препаратів, припускає додаткові заходи, що підсилюють ефект дії ензимів: на оброблювану область накладається спеціальний термобандаж, а потім вона піддається дії інфрачервоного тепла. Це абсолютно безболісна процедура, проте після неї потрібна воскова депіляція. Недоліком даного методу є його тривалість, адже руйнування фолікулів під впливом ензимів відбувається повільніше, ніж при дії на них лазером або світловими спалахами. Крім того, ензимна епіляція припускає більше протипоказань, оскільки хімічні препарати на основі ферментів підходять далеко не всім. Вона протипоказана при запальних процесах, кровотечах, схильності до алергічних реакцій, а також вагітним і жінкам в період менструації. Слід ще підкреслити, що ензимна епіляція категорично протипоказана для видалення волосся на обличчі.

Догляд за шкірою після депіляції :

·        Нейтралізація епідермісу і відновлення кислотно-лужного балансу на поверхні шкіри, яки може бути змінений після використання лужних засобів. Для цього використовують підкисленні продукти – фосфорна, АНА- кислоти.

·        Відновленні і зміцнення бар’єру рогового шару (рослинні олії, цераміди, силіконові емоленти)

·        Глибоке зволоження (амінокислоти, компоненти натурального зволожуючого фактора) і поверхневі (гігроскопічні полімери – полісахариди, білки, полігліколі, гліцерин, сорбіт)

·        Стягування пор і ліфтинг (рослинні таніни із кори дуба, листя горіхового дерева, глоду, сульфати калію, алюмінію, цинку, хлорид алюмінію, лактат алюмінію, тощо)

·        Охолодження шкіри (ментол, метиллактат)

·        Пришвидшення загоювання (антиоксиданти, вітаміни, бісаболол, азу лен, алантоїн, пантенол)

·        Надання шкірі приємного запаху (ефірні олії, парфумерні композиції)

 

Здатність до регенерації — найважливіша властивість шкіри, без якої вона не змогла б виконувати свою роль бар’єру між організмом і зовнішнім середовищем. Незначний дефект в цьому захисному бар’єрі може зіграти фатальну роль, тому реакція на пошкодження настає негайно. Сигналом до відновних робіт є будь-яка травмуюча дія, будь то відлущування рогових лусочок, подряпина або опік.

Той факт, що пошкодження шкіри активує процес регенерації, був відомий з прадавніх часів. Середньо-вікові лікарі, яким часто доводилося мати справу з ранами, що погано гояться, і виразками (наприклад, Амбруаз Парі, відомий нам по романах Дюма), уміли використовувати контрольоване пошкодження шкіри для прискорення загоєння ран, застосовуючи для цього різні засоби — від хірургічного ланцета до розжареного заліза.

Окрім регенерації, що відбувається в умовах катастроф, в шкірі безперервно протікають процеси оновлення. У епідермісі — це відлущування рогових лусочок, ділення, диференціювання і міграція клітин базального шару, а в дермальном шарі — це руйнування і синтез колагену, еластину і глікозаміногліканів. У молодому віці процеси оновлення йдуть досить швидко. З віком оновлення епідермісу відбувається все повільніше, швидкість руйнування міжклітинної речовини дерми збільшується, а швидкість синтезу нових елементів зменшується. Разом з цим відбувається накопичення дефектних білків, які з’являються в шкірі або унаслідок пошкоджень в генетичному апараті клітин, або унаслідок дії зовнішніх чинників (наприклад, УФ-випромінення). Оновлення шкіри по суті своїй схоже з регенерацією, і його також можна стимулювати контрольованим пошкодженням епідермісу. Тут метою процедури є поліпшення зовнішнього вигляду пацієнта, і поява шрамів стає катастрофою. Саме з цієї причини пілінг як косметична послуга набув широкого поширення лише тоді, коли були відпрацьовані досить надійні і безпечні методики (хоча сам факт використання абразивних матеріалів і їдких речовин для відлущування верхнього шару шкіри відомий з прадавніх часів).

Пілінг (від англійського слова to peel – знімати шкірку, чистити) – процедура по видаленню верхніх ороговілих шарів шкіри. Розрізняють наступні види пілінга: класичний ручний, механічний, ензиматичний (багатошарова маска), ультразвуковий, хімічний (нанесення медикаментів, що освітлюють або частково розчинювальних жировий стрижень), лазерний.

Пілінг роблять за допомогою скраба (крему, що містить тверді крупинки, які механічно відшаровують ороговілі частинки шкіри) або з використанням гоммажа (від французького gomme – гумка). Гоммаж – крем, що наноситься на шкіру, а потім скачується з неї пальцями. Перший добре підходить для жирної шкіри, другий, – для чутливої.

 

Броссажа, або ручного пілінга, достатньо, якщо пори чисті. Але жировий стрижень при цьому не віддаляється зовсім. Тому один раз в 2-3 місяці потрібно проводити дезінкрустацію, ручну або вакуумну чистку.

Дермоабразія – механічний пілінг-шліфовка за допомогою щітки приладів, що обертається. На оброблювану ділянку шкіри прямує струмінь повітря, яке містить мікрокристали окису алюмінію. Діє на шкіру обличчя досить м’яко, знімаючи лише верхній ороговілий шар. Процедура рекомендується для проблемної і старіючої шкіри, що має глибокі вікові зморшки, рубці, нерівності після вугрового висипу і шрами, а також дрібні зморшки.

 

Можна обійтися і без пілінга, тобто відлущування фізичним способом, якщо застосовувати хімічні засоби, наприклад креми з AHA: під їх впливом оновлення шкіри відбувається не за звичайних 7-10 днів, а за 5.

Цікавість до пілінгу різко зрісла останніми роками, коли була сформована концепція фотостаріння. Згідно цієї концепції, більшість змін шкіри, які розглядаються як вікові, такі, як зморшки, гіперкератоз, пігментні плями, судинні сіточки і ін., є симптомами пошкодження шкіри УФ- випроміненням і значною мірою можуть бути усунені. Хімічний пілінг виявився зручним засобом боротьби з фотостарінням, оскільки він не вимагає дорогого устаткування і легко здійснимо в умовах косметичного салону. На сьогоднішній день існує безліч методик хімічного пілінгу, в яких використовуються такі речовини як альфа- і бета-гідроксикислоти (alpha hydroxy acids і beta hydroxy acids, АНА і ВНА), фенол, трихлороцтова кислота (trichloroacetic acid, ТСА).

Альфа-гідроксикислоти

Найбільш безпечним вважається пілінг альфа-гідроксикислотами. АНА не спалюють шкіру, а викликають злущення рогових лусочок, впливаючи на міжклітинні контакти в епідермісі. У високій концентрації АНА викликають епідермоліз, проте міра пошкодження шкіри і індуковані цим пошкодженням реакції оновлення виражені у меншій мірі, чим при використанні інших, агресивніших методик пілінга. Завдяки своїй здатності ослабляти зчеплення між клітинами епідермісу, АНА не лише самі добре проникають в шкіру, але і сприяють проникненню в шкіру інших речовин, що містяться в рецептурі.

Популярність АНА різко зросла за останні роки, завдяки відкриттю здатності гліколевої кислоти у високій концентрації стимулювати синтез колагену і глікозаміногліканів в шкірі. Крім того, в гліколевої кислоти виявлені антиоксидантні і протизапальні властивості, що також сприяє зростанню її популярності.

Ефективність пілінга, так само, як і подразнююча дія АНА, зростає як при збільшенні концентрації кислоти, так і при пониженні рН. Тому існують різні варіації рецептур: середні концентрації (20–30%) з рН 2–3, високі концентрації (50–70%) з рН 4-5, малі концентрації (5–10%) з рН 2–3 і так далі

Фенол — золотий стандарт пілінга

Пілінг фенолом — це якраз той випадок, коли краса вимагає жертви. Якщо процедура проведена правильно, а загоєння пройшло нормально, то результат буде воістину вражаючим. Недаремно фенолові пілінги називають золотим стандартом хімічного пілінга. Проте процедура ця вельми болюча (потрібна анестезія), та і ризик ускладнень тут неабиякий. Не дивлячись на те, що останнім часом з’явилися нові, безпечніші і досконаліші рецептури фенолового пілінга, його токсичність залишається проблемою, особливо для людей з серцево-судинними захворюваннями (фенол добре всмоктується через шкіру). Фенол не можна застосовувати на шкірі шиї, рук і декольте, де шкіра особливо схильна до утворення шрамів. У фенолового пілінга є свої шанувальники, оскільки він дозволяє досягати вираженого омолоджуючого ефекту, проте в більшості випадків косметологи вибирають менш агресивну методику — пілінг трихлороцтовою кислотою.

Трихлороцтова кислота

Альтернативою фенолу є трихлороцтова кислота (ТСА). На відміну від фенолу вона не така токсична при грамотному використанні. Крім того, процедура ТСА-пілінга менш болючіша, ніж пілінг фенолом (але болючіша, ніж АНА-пілінг). ТСА застосовується як для поверхневого пілінга (у концентраціях менше 20%), так і для середнього пілінга (концентрація від 20–40%). Вищі концентрації ТСА (вище 50%) не рекомендуються до використання. Міра ушкодження шкіри при ТСА-пілінзі і часі загоєння після нього залежать від концентрації кислоти (чим вище концентрація, тим глибше пошкодження і тим більше часу потрібний на регенерацію), а також від товщини епідермісу і рогового шару. При пілінзі шкіри, пошкодженої УФ-випроміненням, яка характеризується гіперкератозом і зменшенням товщини гранулярного шару епідермісу, може статися наступне — в ділянках, де роговий шар найбільш товстий (або де є якісь сторонні забруднення, що уповільнюють проникнення кислоти в шкіру), пошкодження буде недостатнім для того, щоб був отриманий який-небудь ефект. Зате в тих місцях, де товщина рогового шару менша, кислота, що проникла крізь нього, пошкодить шкіру дуже глибоко. У результаті після загоєння шкіра нагадуватиме географічну карту або шкіру леопарда. Тому головною умовою успішного ТСА-пілінга є рівномірне і контрольоване проникнення кислоти в шкіру.

У сучасних рецептурах для приготування розчинів ТСА використовують гелеутворюючі речовини, що дозволяють досягти її рівномірного розподілу за об’ємом, а також використовують різні стабілізуючі добавки.

Як видно, кожна методика пілінгу має свої плюси і мінуси. Крім того, результат будь-якого пілінгу залежить від кваліфікації фахівця, який її проводить, і від стану шкіри до моменту процедури. Завчасна підготовка шкіри до пілінгу, точний контроль глибини її пошкодження і створення оптимальних умов для регенерації дозволяють звести ризик ускладнень до мінімуму. Тому найбільш перспективним напрямом в сучасній косметології є створення комплексних програм оновлення шкіри, що включають препілінгову підготовку шкіри, поверхневі і середні пілінги, а також програми по прискоренню регенерації.