МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ МАГІСТРІВ МЕДСЕСТРИНСТВА

ФАКУЛЬТЕТУ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ

ЗАНЯТТЯ № 8 (ПРАКТИЧНЕ – 6 ГОД.)

Теми:

t

1. tРоль спілкування t– 2 год.

   t

2. Фактори, tщо впливають на спілкування t– 2 год.

   t

3. tСпілкування між членами tмультидисциплінарної групи – 2 год.

Мета: У цьому модулі підкреслюється важливість ефективного спілкування в лікуванні в кінці життя. Складність спілкування з пацієнтами та членами їх сімей в цей критичний період життя описані поряд з передбачуваними варіантами лікування.

Професійна орієнтація студентів:

t

• tСпілкування відіграє дуже важливу tроль у всіх ситуаціях, пов’язаних з медичним обслуговуванням, але tмає особливе значення в кінці життя.

  t

• tТісна співпраця і спілкування між tмедпрацівниками є попередньою умовою спілкування з пацієнтами та tчленами їх сімей. t

  t

• tПаліативне лікування вимагає наявності навичок tвербального і невербального спілкування, вислуховування і tприсутності.

Методика виконання практичної роботи.

ПРАКТИЧНА РОБОТА 1: Огляд тематичного хворого

t
tt

tt

tt

ttПрограма самопідготовки студентів

t

Семінарське обговорення теоретичних питань

t

1. tВИЗНАЧЕННЯ / ОГЛЯД

t
tt

1. Ефективне спілкування

   t

t

1. tРоль спілкування

   t

   tt

   1. ttПотреби пацієнта

      tt

   2. ttПотреби сім’ї

      t

I.ФАКТОРИ, ЯКІ ПЕРЕШКОДЖАЮТЬ СПІЛКУВАННЮ

t

2. tМІФИ / ФАКТИ, tЩО СТОСУЮТЬСЯ СПІЛКУВАННЯ

II.ПРОЦЕС СПІЛКУВАННЯ

t

1. tПланування паліативної tдопомоги t

   t

2. tОчікування пацієнта / tчленів сім’ї

   t

3. tВербальне та невербальне спілкування

   t

4. tВислуховування / tзбереження мовчання

   t

5. tВказівки для стимулювання бесіди _t t

   t

6. tПрисутність

t

3. tФАКТОРИ, tЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СПІЛКУВАННЯ t t

t

1. tСімейна система

t

1. tВідсутність постійних осіб, tякі здійснюють догляд

   t

2. tВідсутність підтримки t(фізичної чи tемоційної) серед членів сім’ї

t

2. tФінансове tстановище / tрівень освіти

t

1. tФінансова незахищеність

   t

2. tТривога, tстрес, tгоре

   t

3. tПеревантаження інформацією

t

3. tФахівець по tдогляду tзa tздоров’ям

t

1. tПоведінка

   t

2. tФактори, що tперешкоджають спілкуванню

   t

3. tПовідомлення поганої tновини

   t

4. tСтратегії спілкування для прискорення tприйняття рішень, пов’язаних із tзакінченням життя

t

4. tСПІЛКУВАННЯ МІЖ ЧЛЕНАМИ ГРУПИ

t

1. tБагатопрофільна група

   t

2. tВирішення конфліктуt

   t

3. tТестові завдання та ситуаційні задачі.

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.

(наявність комплектів тестів і ситуаційних задач у викладача)

Ситуаційна задача №1

Пан Джоунз: Повідомлення поганих новин членам сім’ї.

Ви отримали направлення в хоспіс для пана Джоунза 54 років, який страждає бічним аміотрофічним склерозом. Він та його родина (дружина і 3 дітей – 9, 16, 19 років), знаходяться в заціпенінні і з тривогою слухають вас, коли ви описуєте те, що їм слід очікувати від перебування в хоспісі. Сім’я, схоже, не розуміє, навіщо ви обговорюєте з ними питання, пов’язані з кінцем життя. Ви телефонуєте лікарю пана Джоунза, який говорить, що пацієнт запевнив його, що він говорив з членами родини про свій прогноз. Ви встановлюєте, що пан Джоунз насправді не розповів про це своїй родині. Ви розмовляєте з паном Джоунзом, який признається в тому, що він сказав своїй родині, що у його стан дуже стабільний і він сподівається прожити ще багато років. Він просить вас допомогти йому повідомити правду про його поганий прогноз членам його сім’ї.

Питання для обговорення:

t

1. Яка tваша роль зараз?

   t

2. Які tпрогалини в спілкуванні ви виявили?

   t

3. Які tстратегії сприяють продовженню догляду tта підвищенню tефективності спілкування в багатопрофільній tгрупі?

   t

4. Яким tчином зустріч з родиною допоможе в даному випадку?

   t

5. Як tви вважаєте, які особливі потреби є у дітей в даний момент? Яким tчином ви задовольните ці потреби?

Ситуаційна задача №2

Сінді: Розбіжності.

Сінді – 36-річна пацієнтка з раком підшлункової залози, перебуває в стаціонарі протягом двох тижнів. Вона знаходиться у відділенні інтенсивної терапії 5 останніх днів. Погіршення її фізичного стану і страждання болісні для її чоловіка та групі по догляду. Лікуючий лікар обговорював з чоловіком ймовірність того, що у його дружини відбудеться зупинка серця і / або дихання, описав дії, які зробить колектив для повної реанімації, а також різні рівні реанімації, відповідні лікування, які включали варіант «не реанімувати», і попросив чоловіка виразити його переваги щодо реанімації. Спочатку чоловік вибрав для своєї дружини статус «не реанімувати» і заповнив всі офіційні документи для реалізації даного рішення. Протягом наступних 12 годин він активно розпитував медсестринський і лікарський персонал, що означає поняття «не реанімувати». Потім він звернувся до лікаря з проханням скасувати її рішення і замінити його на повну реанімацію. Він пояснив зміну свого рішення так: «Коли я побачив, що медсестри й лікарі визначають реанімацію не однаково, я вирішив, що не дозволю їм займатися цим. Я – чоловік своєї дружини і залишуся ним до кінця» Це рішення було реалізовано, і протягом наступних чотирьох днів у пацієнтки спостерігалися явні ознаки вмирання. Її чоловік залишався з нею у відділенні інтенсивної терапії і був свідком змін фізичного стану його дружини. Він почав робити зауваження щодо цих змін та очевидного страждання його дружини. Після двох годин спостереження за її смертю чоловік сказав медсестрі, що не хоче, щоб його дружину реанімували. Ця інформація була негайно передана медичному колективу, було проведено короткe обговорення з лікарем, чоловіком і медсестрою, щоб підтвердити це рішення.

Питання для обговорення:

1. Які чинники перешкоджали ефективному спілкуванню в цьому випадку?

2. Яким чином можна було усунути чинники – перешкоди?

Ситуаційна задача №3

«Макс: Повідомлення про раптову смерть».

Макс Кляйн – 84-річний водопровідник на пенсії, який привів свою 83-річну дружину, Мері, до лікарні зі скаргами на болі в грудях. Стан Мері погіршується, вона переносить  зупинку  серця і їй проводять повну реанімацію. У цей час Макс повідомляє соціальному працівнику і священику, що «цього просто не може бути. Мері здорова, як бик“. Він не хоче повідомляти дітей, які живуть за межами міста, «поки її стан не стабілізується,  “тому що я знаю, що вони вилікують її». Макс виглядає стурбованим, але

неуважним і постійно говорить про те, що Мері і раніше часто хворіла, але „завжди тут же видужувала”. Після 2-годинних численних процедур і спроб Мері вмирає.

Питання для обговорення:

t

1. tЯкі tкорисні стратегії спілкування tви використовуєте для того, щоб tповідомити про tстан Мері, поки вона tвсе ще tотримує агресивне tлікування?

   t

2. tЯк слід tповідомити Максу про tсмерть Мері?

   t

3. tЯка роль багатопрофільної групи в спілкуванні tу цій ситуації?

Ситуаційна задача №4

«У пана Куартера є питання».

Валенсія Куартера – 56-річний пацієнт з раком простати з розповсюдженими метастазами.

В даний час, він проходить курс променевої терапії для лікування кісткових метастазів. 

Його дружина померла рік тому від раку грудей. Зараз він живе вдома зі своїми 15-річними доньками-близнюками. Коли ви, онкологічна медсестра, що здійснює променеву терапію, входите в процедурний кабінет, пан Куартера запитує вас: «Сюзі, ви ж не думаєте, що я помру?» «Що буде з моїми дочками, якщо я помру?»

Питання для обговорення:

t

1. Як ви відповісте?

   t

2. Як ви відреагуєте на його занепокоєння, tпов’язане з tдочками?

   t

3. Що tб ви порекомендували йому обговорити tз дочками на даному етапі?

   t

4. До tяких ще членів багатопрофільної групи tслід звернутися, щоб tдопомогти пану Куартера з tйого дочками?

Ситуаційна задача №5

«Пан Ахмед: Активне лікування і паліативне лікування?»

Пан Ахмед – 49-річний пацієнт з повторною пухлиною мозку, в даний час госпіталізований після нападів (судом). Панy Ахмеду діагноз був поставлений у віці 44 років, після чого він переніс велику хірургічну операцію, пройшов хіміотерапію та променеву терапію. Три місяці тому колектив, який здійснює його онкологічне лікування, повідомив йому і його родині, що варіантів подальшого лікування більше немає, і порекомендував паліативну допомогу. Сім’ю не зацікавилa паліативнa допомога, вони зажадали, щоб медики «зробили все можливе». У нього спостерігається втрата ваги, все сильніші головні болі, нудота, а зараз і напади. Після сильного нападу на минулому тижні його дружина знову привела його в онкологічний центр в надії отримати нове лікування, вона також запитує, чи може він одночасно отримувати і паліативнy допомогу. Поки пан Ахмед очікує томографічнe обстеження у відділенні рентгенології, ви, як член онкологічнoї прупи по догляду, відвідуєте його, так як ви чули, що він знаходиться у відділенні рентгенології. Він говорить вам, що дуже втомився від лікування і далеких поїздок і хоче, щоб його сім’я «кинула це все і просто дозволила мені залишитися вдома, пограти з собакою і побути з друзями».

Питання для обговорення:

t

1. t Як ви відповісте пану Ахмеду?

   t

2. tЧи може пан Ахмед отримувати tлікування та паліативнy tдопомогу tодночасно? Якщо tце так, як ви опишeтe tце пану і пані Ахмед?

   t

3. tЯким tчином можна tвикористовувати tуважне tвислуховування tі присутність tу випадку tз цим tпацієнтом tі його tдружиною?

   t

4. tРозіграйте за ролями ситуацію того, tяк би ви відповіли на останню заяву пана Ахмеда. Крім tтого, розіграйте за ролями ситуацію того, як би ви описали tпаліативнy tдопомогу цій tсім’ї. На tзакінчення, tрозіграйте за ролями ситуацію того, як би ви встановили цілі tпана Ахмеда, пов’язані tз кінцем життя t

(див. Малюнок 1: Вправа для постановки цілей, пов’язаних з кінцем життя і Малюнок 2: Питання, які потрібно задавати, щоб визначити мети пацієнта і членів сім’ї в кінці життя).

Студент повинен знати:

t

1. tВажливість постійного спілкування з tбагатопрофільним колективом, пацієнтом і членами сім’ї протягом tпроцесу закінчення життя.

   t

2. tХарактеристики спілкування, яке tпацієнт/члени сім’ї очікують від медпрацівників.

Студент повинен вміти:

t

1. tВиділяти три фактори, що впливають tна спілкування в установі, яка надає паліативне лікування.

   t

2. tОписувати важливі чинники, пов’язані tз повідомленням поганих новин.

Джерела інформації:

А – Основні:

t

1. t Матеріали tпідготовки до практичного заняття

   t

2. tШатило В.Й., Яворський П.В. Паліативна медицина. – tКиїв: ВСВ «Медицина». – 2010. – 198 с.

   t

3. tЛапотников tВ. tА., Петров В. Н., Захарчук А. Г. Паллиативная медицина. tСестринский уход. – Издательство: Диля. t– ISBN 978-5-88503-619-1; 2007 г. – 383 с.

   t

4. tBaile, W. F., Buckman, R., Lenzi, tR., Glober, G., Beale, E. A., & Kudelka, A. P. (2000). SPIKES- tA six-step protocol for delivering bad news: Application to the tpatient with cancer. Oncologist, 5(4), 302-311.

   t

5. tDahlin, C. M. (2010). Communication in palliative care: tAn essential competency for nurses. In B. R. Ferrell & N. Coyle t(Eds.), Oxford textbook of palliative nursing, 3^rd tedition (Chapter 5, pp 107-133). New York, NY: Oxford University tPress.

В – Додаткові:

t

1. tTulsky, J. A. (2005). Beyond advance directives: tImportance of communication skills at the end of life. Journal of tthe American Medical Association, 294(3), 359-365.

   t

2. tVachon. M.L.S. (2010). The emotional problems of the tpatient in palliative medicine. In Hanks N.I. Cherny, N.A. tChristakis, M. Fallon, S. Kaasa, & R.K. Portenoy (Eds.), Oxford ttextbook of palliative medicine, 4^th tedition (pp. 1410-1436). Oxford, UK: Oxford University Press.

Методичну вказівку склала – доц. Ястремська С.О.

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри клінічної імунології, алергології

та загального догляду за хворими

“12” червня 2013 р. протокол № 13

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

“___”____________ 20__р. протокол № __

Зав. кафедри – проф. І.Я. Господарський