Модуль 2: Дитяча хірургія.

Текстові  завдання

 

 

 

1.     Які провокуючі фактори мають значення при виникненні гострого апендициту у дітей?

A.    алергія;

B.    сира їжа;

C.    травма;

D.    гіпертермія.

E.     *калові камені;

 

 

2.     Який варіант розташування червоподібного відростка у дітей не зустрічається?

A.    медіальне;

B.    ретроперитонеальне;

C.    підпечінкове;

D.    тазове.

E.     *піддіафрагмальне;

 

 

3.     Які особливості огляду дитини до 3-х років з підозрою на гострий апендицит?

A.    термометрія;

B.    порівняльна методична, дозована перкусія;

C.    аналіз крові;

D.    огляд через пряму кишку.

E.     *огляд у стані сну;

 

 

4.     Які, на ваш погляд, особливості клініки гострого апендициту у дітей перших 3-х років життя?

A.    гіпертермія;

B.    гіпотермія;

C.    переважання місцевих симптомів;

D.    відсутність випорожнень.

E.     *переважання загальних симптомів;

 

 

5.     Чим пояснити біль біля пупка при гострому апендициті?

A.    розташуванням паростка;

B.    високим розташуванням сальника;

C.    короткою брижею;

D.    запальним процесом у мезентеріальних лімфатичних залозах;

E.     *близьким розташуванням сонячного сплетення до кореня брижі.

 

 

6.     Які симптоми дозволяють диференціювати гострий апендицит від копростазу, крім наступних:

A.    затримка випорожнень

B.    задовільний стан;

C.    живіт м’який;

D.    стихання болю після клізми.

E.     *блювота;

 

 

7.     Які симптоми повинні враховуватись при диференційній діагностиці гострого апендициту та захворювань печінки:

A.    симптом Воскресенського;

B.    симптом Ортнера;

C.    симптом френікуса;

D.    стан нервової системи.

E.     *симптом дозованої перкусії;

 

 

8.     Який спосіб апендектомії застосовано у клініці:

A.    лігатурний;

B.    резекція здухвинного кута;

C.    інвагінаційний;

D.    ендоскопічний.

E.     *із зануренням культі паростка до кисету та Z-швів,

 

 

9.     У яких випадках апендикулярний інфільтрат лікують консервативними заходами:

A.    завжди у дітей до 3-х років;

B.    завжди у дітей старше трьох років;

C.    при наявності симптомів абсцедування;

D.    при гострому отиті.

E.     *при відсутності ознак абсцедування;

 

 

10.  Обстеження, що допомагають встановити діагноз «тазового апендициту»

A.    фіброезофагогастроскопія

B.    ірриграфія

C.    копрограма

D.    колоноскопія

E.     *пальцеве обстеження прямої кишки

 

 

11.  Який з перерахованих симптомів відсутній в термінальній стадії перитоніту?

A.    блювання

B.    вздуття  живота

C.    блідість шкірних покривів

D.    набряк зовнішніх статевих органів

E.     *напруження м’язів живота 

 

 

12.  Які критерії ефективності передопераційної підготовки хворого з перитонітом?

A.    нормалізація температури, пульсу, дихання

B.    зниження лейкоцитів, підвищення гемоглобіну, зменшення болю в животі

C.    припинення блювання, самостійні випорожнення, температура 37,5 ^ОС, підвищення лейкоцитів до 15-20 тис.

D.    АТ- 120/70  мм рт.ст. , пульс- 120  уд./хв.,  лейкоцитоз 10-12 тис.,діурез -50 мл.

E.     *відновлення діурезу, нормалізація ЦВД, температура тіла не више 38 ^ОС, зменшується мармуровість шкіри

 

 

13.  Симптоми,що спостерігаються при всіх формах гострого апендициту,крім:

A.    блювання

B.    болі в животі

C.    підвищення температури

D.    діарея

E.     *затримка випорожнень

 

 

14.  Яке твердження про анатомо-фізіологічні особливості черевної порожнини у дітей раннього віку невірне?

A.    надмірна рухливість сліпої кишки

B.    короткий великий сальник

C.    підвищена резорбтивна здатність очеревини

D.    порівняно велика площа очеревини

E.     *підвищена злипкова здатність очеревини

 

 

15.  При розлитому перитоніті передопераційну підготовку починають з:

A.    призначити анальгетики

B.    25% магнезії сульфату в/в крапельно

C.    10%  розчин хлориду натрію в/в крапельно

D.    гемотрансфузія

E.     *розпочати інфузійну терапію колоїдами

 

 

16.  У хворого клініка розлитого перитоніту. Які симптоми характеризують важкість порушення гомеостазу?

A.    високий лейкоцитоз, позитивні симптоми подразнення очеревини, блювання

B.    збудження, тахікардія, дихальна недостатність

C.    болі в животі, підвищення температури, рідкі випорожнення

D.    с-м Грефе, судоми, метеоризм

E.     *западання очних яблук, олігурія, високий Нт

 

 

17.  У яких випадках апендикулярний інфільтрат лікують консервативними заходами?

A.    завжди у дітей до 3-х років

B.    завжди у дітей старших 3-х років

C.    *при відсутності ознак абсцедування

D.    у всіх випадках

E.     при наявності ознак абсцедування

 

 

18.  Обстеження, яке допомагає встановити діагноз «тазового апендициту»

A.    фіброезофагогастроскопія

B.    ірриграфія

C.    копрограма

D.    рентгенографія

E.     *пальцеве обстеження прямої кишки

 

 

19.  Який симптом відсутній в термінальній стадії перитоніту?

A.    блювання

B.    здуття живота

C.    блідість шкірних покривів

D.    діарея

E.     *напруження м’язів живота 

 

 

20.  Які є критерії ефективності передопераційної підготовки хворого з перитонітом?

A.    нормалізація температури, пульсу, дихання

B.    зниження лейкоцитів, підвищення гемоглобіну, зменшення болю в животі

C.    припинення блювання, самостійні випорожнення, температура 37,5 ^ОС, підвищення лейкоцитів до 15-20 тис.

D.    АТ- 120/70  мм рт.ст. , пульс- 120  уд./хв.,  лейкоцитоз 10-12 тис.,діурез -50 мл.

E.     *відновлення діурезу, нормалізація ЦВД, температура тіла не више 38 ^ОС, зменшення мармуровості шкіри

 

 

21.  У хворого клініка розлитого перитоніту. З чого потрібно починати передопераційну підготовку?

A.    призначити анальгетики

B.    ввести катетер у сечовий міхур

C.    ввести в/в гіпертонічний розчин

D.    гемотрансфузія

E.     *розпочати інфузійну терапію колоїдами

 

 

22.  У хворої клініка розлитого перитоніту. Які симптоми характеризують важкість порушення гомеостазу?

A.    високий лейкоцитоз, позитивні симптоми подразнення очеревини, блювання

B.    збудження, тахікардія, дихальна недостатність

C.    болі в животі, підвищення температури, рідкі випорожнення

D.    с-м Грефе, судоми, метеоризм

E.     *западання очних яблук, олігурія, високий Нт

 

 

23.  Гострий апендицит при тазовому розташуванні червоподібного відростка може давати схожу клінічну картину із нижчезазначеними захворюваннями,крім :

A.    гострий цистит

B.    проктосигмоїдит

C.    аднексит

D.    дизентерія

E.     *гострий парапроктит

 

 

24.  Пронос є не обов’язковим, але можливим при гострому апендициті у дітей. У яких випадках пронос підтверджує запалення апендиксу? 

A.    При типовому розміщенні апендикса

B.    При ретроцекальному розміщенні апендикса

C.    Підпечінкове розміщення апендикса

D.    При ретроперітонеальному розміщенні апендикса

E.     *При розміщенні апендикса в порожнині малого тазу

 

 

25.  При якому розташуванні червоподібного паростка ректальне дослідження буде найбільш інформативним?

A.    Ретроцекальному

B.    Медіальному  

C.    Підпечінковому 

D.    Підселезінковому 

E.     *Тазовому 

 

 

26.  За клінічним перебігом перитоніти поділяються на:

A.    Інфекційні і абактеріальні

B.    Жовчні, калові і сечові

C.    Серозні, фібринозні, гнійні і гнилісні

D.    Обмежені і дифузні

E.     *Гострі і хронічні

 

 

27.  До ранніх післяопераційних ускладнень не належать:

A.    Аспіраційна пневмонія

B.    Перитоніт

C.    Кишкові нориці

D.    Нагноєння післяопераційної рани

E.     *Лігатурні нориці

 

 

28.  У дитини 12-ти років під час операції з приводу гострого деструктивного апендициту діагностовано сформований апендикулярний інфільтрат. Яка найбільш правильна подальша тактика хірурга?

A.    Обов’язково виконати апендектомію

B.    Апендектомію не проводити, зашити рану наглухо

C.    Виконати ілеотрансверзостомію

D.    Видалити інфільтрат 

E.     *Апендектомії не проводити, дренувати черевну порожнину

 

 

29.  У дитини під час лапаротомії на 6-й день від початку захворювання виявлено апендикулярний інфільтрат. При спробі його роз’єднання наступає десерозація кишки. Який об’єм хірургічного втручання? 

A.    Апендектомія без дренування черевної порожнини

B.    Апендектомія, дренування черевної порожнини 

C.    Роз’єднання інфільтрату з виконанням апендектомії

D.    Ушивання лапаротомної рани, антибіотикотерапія, фізпроцедури  

E.     *Дренування черевної порожнини, тазу, антибактеріальна терапія, місцево холод і фізпроцедури 

 

 

30.  У дитини 10-ти років на 3-ій день після апендектомії з’явилась жовтяниця, біль в правому підребір’ї, гектична температура, пальпується збільшена болюча печінка. Про яке ускладнення необхідно думати?

A.    Вірусний гепатит 

B.    Токсичний гепатит  

C.    Цироз печінки 

D.    Холедохолітіаз  

E.     *Пілефлебіт 

 

 

31.  У дитини під час операції виявлено гангренозний апендицит. Випіт прозорий, біля паростка невеличкі фібринозні нашарування, інфільтрація тканин. Проведено апендектомію. Подальша тактика включає:

A.    гумовий випускник;

B.    марлевий тампон;

C.    промивання черевної порожнини;

D.    тампон Мікуліча.

E.     *антибіотикотерапія;

 

 

32.  При первинному перитоніті раціонально виконати:

A.    лапаротомію;

B.    лапароцентез;

C.    антибактеріальну терапію;

D.    спостереження.

E.     *лапароскопію;

 

 

33.  У дитини на операції виявлено перфоративний апендицит, апендикулярний абсцес, стінки якого спадаються. Проведено апендектомію. Подальша тактика включає:

A.    одномоментне введення антибіотиків;

B.    марлевий тампон;

C.    промивання черевної порожнини;

D.    *тампон Мікуліча.

E.     гумовий випускник;

 

 

34.  Регрес запального процесу при гострому апендициті:

A.    можливий при початковій стадії запалення;

B.    можливий при флегмонозному апендициті;

C.    можливий при гангренозному апендициті;

D.    можливий навіть при перфоративному апендициті.

E.     *не можливий;

 

 

35.  У дитини під час операції з приводу флегмонозного апендициту випадково виявлено незмінений дивертикул Меккеля. Найбільш доцільно:

A.    залишення дивертикулу;

B.    планове видалення дивертикулу через 2-3 місяці;

C.    на розсуд хірурга;

D.    встановлення дренажу для спостереження.

E.     *видалення дивертикулу;

 

 

36.  У дитини 5 років – приступоподібний біль в животі, блювота, затримка відходження газів. З моменту появи болю пройшло 12 годин. Рік тому оперований із приводу апендициту. Обстеження треба почати з:

A.    дачі барієвої суспензії per os;

B.    гіпертонічної клізми;

C.    ректального дослідження;

D.    пальпації живота під наркозом.

E.     *оглядової рентгенографії;

 

 

37.  Причина виникнення гострого апендициту:

A.    підвищення тиску в просвіті паростка;

B.    ангіоневротичні розлади;

C.    порушення імунологічного стану організму;

D.    особливості харчового режиму;

E.     *будь-який із перерахованих чинників або їхньої комбінації.

 

 

38.  У дитини через 8 годин після апендектомії – клініка внутрішньочеревної кровотечі. Дитині показана:

A.    серединна лапаротомія, ревізія черевної порожнини;

B.    спостереження, проведення консервативних заходів;

C.    лапароцентез;

D.    лапароскопія.

E.     *ревізія через доступ у правій здухвинній ділянці;

 

 

39.  У дитини, оперованої з приводу апендикулярного абсцесу, апендектомії і дренування гнійника, на п’яту добу почав відходити кишковий вміст, що виділяється з рани. У цьому випадку доцільно:

A.    розширення рани;

B.    серединна лапаротомія, ревізія;

C.    лапаротомія, термінальна стома для виключення;

D.    лапаротомія, обхідний анастомоз.

E.     *консервативне лікування;

 

 

40.  Червоподібний паросток – це:

A.    функціональний орган;

B.    вада розвитку;

C.    аномалія;

D.    варіант розвитку.

E.     *рудимент;

 

 

41.  При виявленні холодного апендикулярного абсцесу операція повинна бути закінчена:

A.    роз’єднанням інфільтрату, апендектомією;

B.    марлевим тампоном до інфільтрату;

C.    мікроірригатором;

D.    ушиванням рани, антибіотиками і фізіотерапією після операції.

E.     *гумовим випускником;

 

 

42.  Найбільш типовою відмінною ознакою кишкового єрсиніозу з абдомінальним больовим синдромом від гострого апендициту є:

A.    висока температура, озноб;

B.    висипання на шкірі;

C.    стілець рідкий, водянистий, із різким запахом, кров’ю і слизом. Тенезми;

D.    збільшення печінки. Спазмована, болюча сигмовидна кишка;

E.     *комбінація перерахованих симптомів.

 

 

43.  Під час операції з приводу гострого апендициту – червоподібний паросток не змінений. У черевній порожнині – дуоденальний вміст. Хірургу слід:

A.    провести ревізію тонкої кишки;

B.    розширити рану і виконати ревізію черевної порожнини;

C.    перейти на параректальний доступ;

D.    виконати апендектомію і поставити дренаж.

E.     *перейти на серединну лапаротомію;

 

 

44.  У дитини на операції виявлено перфоративний апендицит,  апендикулярний абсцес, стінки якого спадаються. Проведено апендектомію. Подальша тактика включає:

A.    одномоментне введення антибіотиків;

B.    гумовий випускник;

C.    марлевий тампон;

D.    промивання черевної порожнини;

E.     *тампон Мікуліча.

 

 

45.  Найбільш поширений варіант аномалії неповної облітерації жовчної протоки:

A.    неповна пупкова фістула;

B.    повна пупкова фістула;

C.    ентерокістома.

D.    кишкова нориця

E.     *дивертикул Меккеля;

 

 

46.  Найбільш поширене розташування дивертикула Меккеля:

A.    10—20 см від ілеоцекального кута;

B.    20— 40см від ілеоцекального кута;

C.    80— 100 см від ілеоцекального кута.

D.    1 м від ілеоцекального кута

E.     *40— 60 см від ілеоцекального кута;

 

 

47.  Характер випорожнень при кровоточивій виразці дивертикула Меккеля:

A.    дьогтеподібний;

B.    домішки яскравої крові;

C.    кал знебарвлений.

D.    «кавова гуща».

E.     *домішки крові темно-вишневого кольору;

 

 

48.  Найчастіша патологія дивертикула Меккеля:

A.    запалення;

B.    заворот;

C.    інвагінація.

D.    перфорація

E.     *пептична виразка;

 

 

49.  Найімовірніший діагностичний метод розпізнання кровотеч з виразки дивертикула Меккеля:

A.    УЗД черевної порожнини;

B.    фіброгастроскопія;

C.    оглядова рентгенографія.

D.    контрастна рентгенографія.

E.     *сцинтиграфія;

 

 

50.  Які форми змішаної кишкової непрохідності ви знаєте?

A.    спастична;

B.    динамічна;

C.    обтураційна

D.    паралітична

E.     *інвагінація.

 

 

51.  Які види динамічної кишкової непрохідності ви знаєте?

A.    странгуляційна;

B.    спайкова хвороба;

C.    інвагінація.

D.    заворот.

E.     *паралітична;

 

 

52.  При якому виді непрохідності головним є порушення кровообігу у кишці:

A.    паралітичної;

B.    спайкової хвороби;

C.    спастичної;

D.    обтураційної.

E.     *странгуляційної;

 

 

53.  Які симптоми набутої кишкової непрохідності найбільш постійні?

A.    відмова від їжі;

B.    задишка і порушення дихання, кашель.

C.    пронос

D.    закреп

E.     *біль;

 

 

54.  Вкажіть головні чинники странгуляційної кишкової непрохідності у дітей:

A.    глистяна інвазія;

B.    копростаз;

C.    атонія кишок.

D.    аберантна судина.

E.     *спайкова хвороба;

 

 

55.  В якому віці найчастіше зустрічається інвагінація кишок?

A.    новонароджених;

B.    дошкільному;

C.    шкільному;

D.    дорослому.

E.     *немовлят;

 

 

56.  Які етіологічні чинники пояснюють походження інвагінацій у дітей?

A.    токсичний шок;

B.    спастичний коліт.

C.    алергія

D.    черепно-мозкова травма

E.     *введення грубого прикорму;

 

 

57.  Характерною рентгенологічною ознакою кишкової непрохідності є:

A.    дефект наповнення;

B.    супрастенотичне розширення кишки;

C.    симптом “ніші”;

D.    пневматизація кишечнику.

E.     *чаші Клойбера;

 

 

58.  Які методи дослідження підтверджують діагноз кишкової інвагінації у дітей?

A.    хромоцистоскопія;

B.    аускультація живота;

C.    рентгеноскопія легень.

D.    копрограма.

E.     *іригографія з повітрям;

 

 

59.  З якими захворюваннями найчастіше доводиться диференціювати кишкову інвагінацію у дітей?

A.    копростаз;

B.    пневмонія;

C.    пілоростаз.

D.    атрезія прямої кишки.

E.     *дизентерія;

 

 

60.  Які чинники є протипоказанням до проведення консервативної терапії при інвагінації кишок у дітей?

A.    штучне вигодовування;

B.    відсутність випорожнень у перші години захворювання;

C.    давність захворювання до 6 годин

D.    діарея

E.     *вік дитини старше року.

 

 

61.  У дитини, вік якої 8 місяців – клініка інвагінації кишківника. Тривалість захворювання 9 годин із моменту появи вираженого занепокоєння. Оптимальним методом спеціального обстеження в хворого варто вважати:

A.    *іригографію з повітрям;

B.    іригографію з барієвою сумішшю;

C.    лапароскопію;

D.    дослідження ректального тиску.

E.     колоноскопію;

 

 

62.  Головна перевага колоноскопії при інвагінації кишки полягає в:

A.    відмові від рентгенівського обстеження;

B.    візуальній діагностиці інвагінату;

C.    візуальному контролі за розправленням інвагінату;

D.    можливості виявити органічну причину інвагінату;

E.     *можливості вирішити питання про покази до операції незалежно від термінів захворювання.

 

 

63.  У дитини на 4 добу після операції – картина ранньої злукової непрохідності кишківника. Їй необхідно:

A.    негайна операція;

B.    спостереження;

C.    дати барій, спостереження;

D.    операція в плановому порядку.

E.     *дати барій, проведення консервативних заходів;

 

 

64.  При ранній злуковій непрохідності консервативну терапію проводять:

A.    3-6 годин;

B.    6-12 годин ;

C.    48-72 годин;

D.    не проводять.

E.     *12-24 годин;

 

 

65.  Оптимальні терміни закриття ілєостоми в дитини 3 міс., оперованої з приводу інвагінації, при гладкому перебігу складають:

A.    1 місяць;

B.    3 місяці;

C.    6 місяців;

D.    1 рік.

E.     *5-7 днів;

 

 

66.  Дитина оперована рік тому з приводу перитоніту. Скарги на біль в животі, блювоту, затримку стільця. Обстеження треба почати з:

A.    ректального дослідження пальцем;

B.    ірригографії з повітрям;

C.    введення зонду в шлунок;

D.    дачі барієвої суспензії per os.

E.     *оглядової рентгенографії черевної порожнини стоячи;

 

 

67.  У дитини – інвагінація кишківника. Тривалість захворювання – більше 24 годин. Виражена картина непрохідності. У цьому випадку краще застосувати:

A.    поперечну лапаротомію;

B.    розтин у правій клубовій ділянці;

C.    параректальний доступ справа;

D.    параректальний доступ зліва.

E.     *серединну лапаротомію;

 

 

68.  У дитини з інвагінацією кишки, термін захворювання 10 годин, консервативні заходи виявились неефективними. При розташуванні інвагінату в правій клубовій ділянці найкраще:

A.    серединна лапаротомія;

B.    поперечна лапаротомія;

C.    параректальний доступ справа;

D.    параректальний доступ зліва.

E.     *розтин у правій клубовій ділянці;

 

 

69.  У дитини странгуляційна непрохідність кишківника, їй необхідно:

A.    А. проведення консервативних заходів;

B.    спостереження;

C.    дати барій, консервативні заходи протягом 3-6 годин;

D.    негайна операція;

E.     *операція після передопераційної  підготовки.

 

 

70.  У початковому періоді інвагінації кишки лікування треба почати з:

A.    А. розправлення інвагінату повітрям під рентгенівським контролем;

B.    пальпаторного розправлення інвагінату під наркозом;

C.    розправлення інвагінату під контролем лапароскопа;

D.    оперативного лікування.

E.     *розправлення інвагінату під контролем колоноскопа;

 

 

71.  Головна перевага колоноскопії при інвагінації кишки полягає в:

A.    відмові від рентгенівського обстеження;

B.    візуальному контролі за розправленням інвагінату;

C.    можливості виявити органічну причину інвагінату;

D.    *можливості вирішити питання про покази до операції незалежно від термінів захворювання.

E.     візуальній діагностиці інвагінату;

 

 

72.  Які симптоми не спостерігаються при паралітичній кишковій непрохідності?

A.    Біль в животі

B.    Затримка стільця і газів

C.    Блювання

D.    Здуття живота

E.     *Посилення перистальтики кишечника

 

 

73.  Вкажіть основну ознаку злукової кишкової непрохідності. 

A.    Переймистий біль у животі 

B.    Нудота та блювота 

C.    Затримка стільця та відходження газів 

D.    Асиметрія живота або метеоризм 

E.     *Післяопераційний рубець на черевній стінці будь-якої давності 

 

 

74.  У дитини странгуляційна непрохідність. Необхідно:

A.    проведення консервативних заходів;

B.    спостереження;

C.    дача барію, консервативні заходи на протязі 3-6 годин;

D.    термінова операція;

E.     *операція після передопераційної підготовки.

 

 

75.  У дитини  на  4 добу після операції  картина ранньої злукової  непрохідності кишечника. Йому необхідні:

A.    термінова операція;

B.    спостереження;

C.    дача барію, спостереження;

D.    операція в плановому порядку.

E.     *дача  барію,  проведення  консервативних заходів;

 

 

76.  У дитини 8 місяців болі в животі, блювота. Рег гесtum – рясна кровотеча. Давність захворювання 10 годин. Діагноз:

A.    гострий апендицит;

B.    апендикулярннй інфільтрат;

C.    кишкова інфекція;

D.    пухлина черевної порожнини.

E.     *інвагінація кишечника;

 

 

77.  У дитини 8 місяців клініка інвагінації. Давність захворювання 9 годин. Оптимальний спосіб обстеження:

A.    ірригографія з барієвою сумішшю;

B.    колоноскопія;

C.    лапароскопія;

D.    дослідження ректального тиску.

E.     *іригографія з повітрям;

 

 

78.  Оптимальні строки закриття ілеостоми у дитини 3 міс., оперованої з приводу інвагінації, складають:

A.    1 місяць;

B.    3 місяці;

C.    6 місяців;

D.    1 рік.

E.     *2-3 тижні;

 

 

79.  У дитини віком 10 років на четверту добу після операції, відмічаються явища ранньої злукової непрохідності кишечника. Ваша тактика:

A.    терміновії операція:

B.    операція у плановому порядку:

C.    дача барію, спостереження;

D.    *дача барію, консервативне лікування;

E.     спостереження та інфузійна терапія.

 

 

80.  Строки ранньої злукової непрохідності:

A.    3дні;

B.    3 місяці:

C.    6 місяців;

D.    до 1 року.

E.     *до 1 місяця;

 

 

81.  Тривалість консервативної тактики ранньої злукової непрохідності кишечника:

A.    до 1 – 2 годин;

B.    3 – 6 годин;

C.    2 доби;

D.    3 доби.

E.     *12-24 годин;

 

 

82.  Строки консервативної терапії пізньої злукової непрохідності кишечника:

A.    до 1 – 2 годин:

B.    12 годин;

C.    24 години;

D.    48 годин.

E.     *3-6 годин;

 

 

83.  Дитина віком 3 роки повторно госпіталізована з приводу інвагінації кишечника. При першому надходжені проводилось консервативне розправлення інвагінату. Ваша тактика:

A.    консервативне розправлення;

B.    планова операція;

C.    дача барію через рот;

D.    спостереження.

E.     *термінова операція;

 

 

84.  При спробі консервативного розправлення інвагіната давністю захворювання 12 годин він просунувся до ілеоцекального кута, але в тонку кишку не пройшов. Ваша тактика:

A.    спостереження;

B.    операція у плановому порядку;

C.    пальпація під наркозом;

D.    дача барію через рот;

E.     *термінова операція.

 

 

85.  У дитини віком 8 міс. інвагінація кишечника. Давність захворювання 12 годин. Ваша тактика:

A.    операція у плановому порядку;

B.    пальпація живота під наркозом;

C.    спостереження;

D.    термінова операція.

E.     *консервативне розправлення;

 

 

86.  У дитини віком 7 міс. інвагінація кишечника, давність захворювання 30 годин. Ваша тактика:

A.    операція у плановому порядку;

B.    роздування інвагінату;

C.    сифонна клізма;

D.    пальпація живота та консервативне розправлення інвагінату;

E.     *термінова операція.

 

 

87.  Назвіть термін можливого проведення консервативного розправлення інвагінату кишечника:

A.    6 годин;

B.    20 годин;

C.    24 години;

D.    36 годин.

E.     *12-18 годин;

 

 

88.  У дитини віком 8 міс. після консервативного розправлення тонко-товстокишечної інвагінації знову діагностована інвагінація кишечника. Ваша тактика:

A.    консервативне розправлення повітрям;

B.    консервативне  розправлення  клізмою з барієм;

C.    операція у плановому порядку;

D.    спостереження, дослідження шлунково-кишкового тракту з барієм.

E.     *термінове оперативне втручання;

 

 

89.  У дитини віком 4 місяці, раптово з’явилися болі в животі приступоподібного характеру, однократна блювота. Живіт не здутий, м’який. Пальпується болюче, рухливе, пухлиноподібне утворення 5×6 см. Давність захворювання 12 годин. Діагноз:

A.    гострий апендицит;

B.    подвоєння кишечника;

C.    мезаденіт;

D.    Дивертикул Меккеля.

E.     *інвагінація;

 

 

90.  У дитини віком 6 років діагностована тонко-тонкокишкова інвагінація. Ваша тактика:

A.    операція у плановому порядку;

B.    консервативне розправлення;

C.    спостереження;

D.    дослідження з барієм.

E.     *термінова операція;

 

 

91.  У дитини віком 8 міс. раптово з’явилися приступоподібні болі в животі, блювота. Відмічається затримка стільця, при ректальному огляді – виявлено кров. Ваш  діагноз:

A.    поліп прямої кишки;

B.    тріщина слизової прямої кишки;

C.    дивертикул Меккеля;

D.    виразка 12-палої кишки.

E.     *інвагінація кишечника;

 

 

92.  У дитини 12 років 7 доба після апендектомії. Картина странгуляційної непрохідності. ЦВД – 0. Ваша тактика:

A.    консервативна терапія;

B.    термінова операція;

C.    операція  при неефективності консервативної терапії;

D.    спостереження,

E.     *операція після передопераційної підготовки;

 

 

93.  Раннім і постійним симптомом інвагінації є:

A.    наявність видимої перистальтики кишечника;

B.    вздуття живота;

C.    запустівання лівої здухвинної області;

D.    напруження м’язів живота.

E.     *пухлиноподібне утворення по ходу ободової кишки;

 

 

94.  При якій патології при пальпаторному досліджені прямої кишки, у дитини з явищами кишечної непроходності, бімануально виявляється пухлина черевної порожнини, за пальцем виділяється ала кров і слиз без калу, пуста ампула прямої кишки:

A.    карцинома прямої кишки;

B.    гранульоматозний коліт;

C.    некротичний коліт;

D.    злукова непрохідність;

E.     *інвагінація кишечника.

 

 

95.  Після закритого розправлення інвагінату, доцільно провести:

A.    ірригографія  з барієм;

B.    лапароскопія;

C.    пасажем по кишечнику;

D.    клінічне спостереження.

E.     *ірригографія з повітрям;

 

 

96.  Найчастіше злукова кишкова непрохідність розвивається у дітей після:

A.    первинних перитонітів;

B.    злукової непрохідності кишечника;

C.    інвагінації кишечника;

D.    хронічного апендициту;

E.     *гангренозно-перфоративного апендициту;

 

 

97.  При злуковій непрохідності найчастіше реєструються симптоми:

A.    “шум плеску”;

B.    видима перестальтика;

C.    блювота;

D.    повна затримка стільця та газів.

E.     *приступоподібні болі в животі;

 

 

 

 

98.  В яких випадках допускається тракція за ділянку кишки, розташованої оральніше шийки інвагінату, при інвагінації кишок у дітей?

A.    при багатоциліндровій інвагінації;

B.    при інвагінації, причиною якої став дивертикул;

C.    при рухливій сліпій кишці;

D.    при здухвинно-ободовій інвагінації;

E.     *при випадінні інвагінату через пряму кишку.

 

 

99.  Патогенетичне обумовлені прояви завороту кишечника у дітей супроводжуються:

A.    різким приступоподібним болем;

B.    блювотою;

C.    асиметрія живота;

D.    відсутністю чаш Клойбера на рентгенограмах черевної порожнини.

E.     *розвитком явищ шоку чи колапсу;

 

 

100.                  Рентгенологічні ознаки паретичної кишкової непрохідності:

A.    одиночні чаші Клойбера;

B.    нормальний чі збільшений діаметр ободової кишки;

C.    спавша ободова кишка;

D.    “німа” черевна порожнина.

E.     *множинні чаші Клойбера, майже одного діаметру;

 

 

101.                  Провідний синдром, що зумовлює тяжкість стану новонародженого при странгуляційних формах кишкової непрохідності:

A.    дегідратація

B.    інтоксикація

C.    гіпоксії

D.    гіпотермії

E.     *розлад гемодинаміки

 

 

102.                  Чинники, що сприяють розвиткові інвагінації, крім:

A.    дивертикул Меккеля

B.    погрішності в харчуванні

C.    недостатність баугінієвоїзаслонки

D.    поліпи кишечника

E.     *порушення електролітного обміну

 

 

103.                  Симптом,нехарактерний для пізньої стадії інвагінації:

A.    вздуття живота

B.    виділення крові та слизу з заднього проходу

C.    блювання кишковим вмістом

D.    пневмоперитоніум

E.     *приступи болю в животі

 

 

104.                  Симптом, нехарактерний для початкової стадії інвагінації:

A.    приступи болей у животі

B.    блідість і холодний піт

C.    визначення інвагінату при пальпації живота

D.    рефлекторна блювота

E.     *блювота кишковим вмістом

 

 

105.                  Найтиповіший вік для інвагінації:

A.    період новонародженості

B.    перші 3 місяці життя

C.    більше одного року

D.    5 років

E.     *друге півріччя життя

 

 

106.                  Яка рідина використовується при виконанні сифонної клізми?

A.    10% NaCl

B.    1% NaCl

C.    вазелінове мало

D.    розчин ромашки

E.     *тепла вода (360)

 

 

107.                  Типові симптоми інвагінації, крім:

A.    приступи болей у животі

B.    затримка випорожнення та газів

C.    пальпується пухлиноподібне утворення в животі

D.    кров в калі у вигляді «малинового желе»

E.     *блювання з домішками крові

 

 

108.                  Клінічна картина інвагінації кишок у перші години захворювання зумовлена:

A.    інтоксикацією

B.    зневодненням

C.    крововтратою

D.    перфорацією кишки

E.     *шоком

 

 

109.                  Який тиск треба створити в кишці при консервативному розправленні інвагінату?

A.    до 30 мм рт. ст.

B.    до 50 мм рт.ст.

C.    до 150 мм рт. ст.

D.    вище 150 мм рт. ст..

E.     *до 70 мм рт.ст.

 

 

110.                  У дитини в віці 6 років діагностована тонко – тонкокишкова інвагінація. Ваша тактика.

A.    Операція в плановому порядку

B.    Консервативне розправлення

C.    Спостереження

D.    Дослідження з барієвою взвіссю

E.     *Негайна операція

 

 

111.                  У дитини в віці 8 місяців раптово з’явився приступоподібний біль у череві, блювота. Відмічена затримка стула. При ректальному огляді знайдена темна кров. Ваш припустимий діагноз.

A.    Поліп прямої кишки

B.    Щилина слизової оболонки прямої кишки

C.    Меккелев дивертикул

D.    Виразка 12-палої кишки

E.     *Інвагінація кишечнику

 

 

112.                  У хлопчика 12 років діагностована ілеоцекальна інвагінація. З початку захворювання пройшло 10 годин. Загальний стан задовільний. Якою повинна бути тактика хірурга?

A.    Термінова операція

B.    Паранефральна новокаїнова блокада

C.    Оперативне лікування у плановому порядку

D.    Сифонна клізма

E.     *Консервативне лікування, при відсутності покращення – операція

 

 

113.                  Симптомокомплекс кишкової непрохідності є провідним при раку:

A.    Сліпої кишки

B.    Печінкового кута

C.    Правої половини ободової кишки

D.    12-палої кишки

E.     *Лівої половини ободової кишки

 

 

114.                  У хворого 18 років з декомпенсованим стенозом пілоричного відділу шлунка виразкового ґенезу з’явився судорожний синдром. Назвіть найбільш вірогідніше патогенетичне обґрунтування цього синдрому?

A.    Залізодефицітна анемія

B.    Гіповолемія

C.    Кахексія

D.    Ахлоргідрія

E.     *Гіпокаліємія.

 

 

115.                  Характер виділень з прямої кишки при інвагінації.

A.    зловонні ,зелені,рідкі випорожнення із слизом і кров’ю

B.    виділень немає

C.    сформований кал зі слизом і кров’ю.

D.    свіжа кров у вигляді стрічок.

E.     *кров зі слизом

 

 

116.                  Методи обстеження ,що допомагають діагностиці інвагінації, крім:

A.    пальцеве обстеження прямої кишки

B.    пальпація живота під наркозом

C.    контрастне обстеження прямої кишки

D.    колоноскопія

E.     *термографія

 

 

117.                  У дитини, віком 4 роки кровотечі червоною кров’ю під час дефекації. При ректальному обстеженні виявлено поліп прямої кишки. Їй варто рекомендувати:

A.    прошивання ніжки і видалення поліпа;

B.    ректороманоскопію, електрокоагуляцію поліпа;

C.    огляд дзеркалами, електрокоагуляцію поліпа;

D.    кріодеструкцію поліпа.

E.     *колоноскопію, огляд усієї товстої кишки, коагуляцію поліпа;

 

 

118.                  Із форм портальної гіпертензії частіше зустрічається в дитячому віці:

A.    надпечінкова;

B.    внутрішньопечінкова;

C.    змішана;

D.    комбінована.

E.     *позапечінкова;

 

 

119.                  Постійний симптом при позапечінковій формі портальної гіпертензії:

A.    гепатомегалія;

B.    збільшення розмірів живота;

C.    кровава блювота;

D.    асцит.

E.     *спленомегалія;

 

 

120.                  Найбільш частою причиною кровотечі з прямої кишки є:

A.    лейкоз;

B.    виразковий коліт;

C.    поліп прямої кишки;

D.    гемофілія.

E.     *тріщина заднього проходу;

 

 

121.                  При перфоративній виразці шлунку в дитини 15 років доцільно:

A.    висічення виразки й ушивання дефекту;

B.    резекція шлунка по Більрот-1;

C.    резекція шлунка по Більрот-2;

D.    резекція шлунка по Гофмейстер-Фінстерер.

E.     *ушивання виразки;

 

 

122.                  При неефективності консервативної терапії при кровотечі у хворого з портальною гіпертензією показано:

A.    операція Таннера;

B.    гастротомія з прошиванням вен, що кровоточать;

C.    спленектомія;

D.    органопексія.

E.     *судинний анастомоз;

 

 

123.                  У комплекс гемостатичних заходів при портальній гіпертензії входить усе крім:

A.    постільного режиму;

B.    виключення годування через рот;

C.    інфузійної гемостатичної терапії;

D.    парентерального харчування.

E.     *зондування шлунку;

 

 

124.                  При перфоративній виразці шлунку у дитини 10 років показано:

A.    видалення виразки та ушивання дефекту;

B.    резекція шлунку по Більрот І;

C.    резекція шлунку по Більрот II;

D.    резекція шлунку по Гофмейстеру-Фінстереру.

E.     *ушивання виразки;

 

 

125.                  При флегмонозно зміненому Меккелевому дивертикулі, коли основа його інфільтрована, доцільно:

A.    клиновидна резекція;

B.    резекція під кутом 45°;

C.    резекція кишки, анастомоз бік в бік:

D.    на розсуд хірурга.

E.     *резекція кишки з анастомозом кінець в кінець;

 

 

126.                  Тривалість стояння зонду Блекмора в роздутому стані:

A.    2-3 години;

B.    12-24 години;

C.    1-2дні;

D.    більше 2-х діб.

E.     *8-12 годин

 

 

127.                  Під час колонофіброскопії виявлені поверхневі виразки, покриті гнійно-кров’яним нальотом, місцями слизова має зернистий вигляд, місцями атрофічна, місцями псевдополіпи. Діагноз:

A.    хронічний коліт дезентирійного генезу;

B.    хронічний коліт протозойного генезу;

C.    дифузний поліпоз товстого кишечника;

D.    неспецифісний грануломатозний коліт;

E.     *неспецифічний виразковий коліт.

 

 

128.                  Типове місце локалізації процесу при неспецифічному виразковому коліті у дітей

A.    пряма кишка;

B.    поперечна кишка;

C.    висхідна кишка;

D.    термінальний відділ здухвинної кишки.

E.     *сигмовидна кишка;

 

 

129.                  У дитини віком 2 роки, з закрепами, відмічається різка болючість підчас дефекації. Остання частка калу забарвлена кров’ю. Ваш попередній діагноз:

A.    інвагінація;

B.    поліп прямої кишки;

C.    дивертикул Меккеля;

D.    виразка 12-палої кишки.

E.     *тріщина слизової оболонки прямої кишки;

 

 

130.                  У дитини віком 6 років при дефекації періодично відмічається надходження невеликої кількості алої крові з прямої кишки. Ваш діагноз:

A.    тріщина слизової прямої кишки;

B.    дивертикул Меккеля;

C.    виразка 12-палої кишки.

D.    інвагінація

E.     *поліп прямої кишки;

 

 

131.                  У дитини 14-ти років діагностована шлунково-кишкова кровотеча, що підтверджено реакцією Грегерсена і зниженням рівня гемоглобіну до 90 г/л та кількості еритроцитів до 2,7х1012/л. Загальний стан хворого задовільний. Які додаткові методи обстеження треба виконати? 

A.    Лапароскопія

B.    Визначення кислотності шлункового соку 

C.    Проба Холландера 

D.    Рентгеноскопія шлунка 

E.     *Фіброгастродуоденоскопія

 

 

132.                  Хворому з внутрішньою кровотечею із виразки 12-палої кишки необхідно визначити групову приналежність крові. У якому співвідношенні слід змішувати кров і стандартні сироватки?  

A.    1:1 

B.    1:2 

C.    1:5 

D.    1:20 

E.     *1:10 

 

 

133.                  У хворої, що готується до операції, при визначенні групової приналежності крові  виявлена аглютинація з сироватками 2 і 3 групи. Аглютинації з сироваткою 1 групи немає. Оцініть наслідок визначення: 

A.    Перша група крові 

B.    Друга група крові 

C.    Третя група крові 

D.    Четверта група крові 

E.     *Помилка у визначенні 

 

 

134.                  У випадку гострої кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу ефективним засобом гемостазу може виявитися введення: 

A.    Квамателу 

B.    Нітрогліцерину 

C.    Обзидану 

D.    Еуфілліну

E.     *Пітуітрину 

 

 

135.                  Дитина 12 років скаржиться на «нічний» та «голодний» біль в животі. При обстеженні встановлено діагноз – Виразкова хвороба 12-палої кишки. Виявлено Н. pilory [+++]. Які препарати є оптимальними для ерадикації хелікобактера? 

A.    Трихопол+цизаприд+маалокс 

B.    Омепразол+альмагель+вікалін 

C.    Ранітідін + Де-нол+мотиліум 

D.    Кларитроміцин + сульфамід+вікаір 

E.     *Кларитроміцин+азітроміцин+трихопол 

 

 

136.                  Дитина, 8 років, хворіє протягом 3-х років. Скаржиться на випорожнення з кров’ю та слизом до 5-6 разів на добу, зменшення маси тіла, слабкість. В аналізах крові анемія, збільшення швидкості зсідання еритроцитів. Ваш передбачуваний діагноз.

A.    Дискінезія жовчновивідних шляхів 

B.    Виразкова хвороба шлунка

C.    Хронічний панкреатит 

D.    Сальмонельоз 

E.     *Неспецифічний виразковий коліт 

 

 

137.                  Лабораторними критеріями важкості крововтрати є все перечислене, крім:

A.    Концентрація гемоглобіну 

B.    Кількість еритроцитів 

C.    Гематокрит 

D.    Питома вага крові 

E.     *Кількість тромбоцитів 

 

 

138.                  Клінічними критеріями важкості кровотечі є все перечислене, крім:

A.    Частота пульсу 

B.    Артеріальний тиск

C.    Центральний венозний тиск 

D.    Погодинна кількість виділення сечі 

E.     *Частота дихання 

 

 

139.                  Постійний  симптом  при  зовнішньопечінковій  портальній  гіпертензії:

A.    гепатомегалія;

B.    збільшення розмірів живота;

C.    блювота;

D.    асцит.

E.     *спленомегалія;

 

 

140.                  У комплекс гемостатичних заходів при портальній гипертензії входить все, крім:

A.    постільного режиму;

B.    виключення годування через рот;

C.    інфузійної гемостатичної терапії;

D.    парентерального харчування.

E.     *зондування шлунку;

 

 

141.                  У хлопчика в віці 5 років в анамнезі мають місце періодичні кишечні кровотечі. Під час лапаротомії виявлений дивертикул Меккеля. Основа дивертикула – 0,9 см. в діам. Виберіть спосіб усунення дивертикула:

A.    клиновидне видалення з анастомозом;

B.    резекція кишки;

C.    усунення під кутом 45 град.

D.    кріодеструкція.

E.     *відкрите висікання;

 

 

142.                  Дитина 14 р. Різкі болі в епігастральній зоні, раніше не хворів. Положення вимушене, коліна приведені до живота, дихання поверхневе, живіт болючий, напружений в епігастральній та здухвинній областях. Печінкова тупість не визначається Найбільш ймовірний д-з:

A.    гострий апендицит;

B.    гострий панкреатит;

C.    спонтанніш пневмоторакс;

D.    Меккелів дивертикуліт.

E.     *перфоративна виразка шлунку;

 

 

143.                  Установлений дивертикул Меккеля, флегмонозно змінений, на широкій незмінній основі. Кровотечі не було. Визначте спосіб резекції:

A.    відкритий;

B.    резекція кишки, анастомоз “кінець в кінець”;

C.    лігатурний спосіб;

D.    резекція, анастомоз “бік в бік.”

E.     *закритий на затискачах;

 

 

144.                  Показання до спленектомії при портальній гіпертензії:

A.    синдром портальної гіпертензії;

B.    гостра кровотеча з вен стравоходу;

C.    спленомегалія.

D.    мелена

E.     *стійкий і значний гіперспленізм;

 

 

145.                  Перші ознаки позапечінкової форми портальної гіпертензії:

A.    болі в животі;

B.    асцит;

C.    підвищена кровоточивість

D.    гепатомегалія

E.     *кровотеча з вен стравоходу при спленомегалії;

 

 

146.                  Чинником, який сприяє виникненню кровотеч з вен стравоходу, не є:

A.    підвищений тиск в системі воротної вени, “портальний криз”;

B.    езофагіт;

C.    підвищення артеріального тиску;

D.    гіпертермія.

E.     *порушення згортання крові;

 

 

147.                  Найчастішою причиною синдрому портальної гіпертензії у дітей, є:

A.    цирроз печінки;

B.    тромбоз воротної вени і її гілок;

C.    хвороба Хіарі;

D.    стискання воротної вени і її гілок рубцями, спайками,пухлинами.

E.     *вроджена вада розвитку воротної вени і її гілок;

 

 

148.                  Кровава блювота у дитини більше 3-х років звичайно пов’язана з:

A.    носовою кровотечею;

B.    гематомою стравоходу;

C.    виразковою хворобою;

D.    хронічна непрохідність шлунку.

E.     *розширенням вен стравоходу;

 

 

149.                  Вірний метод лікування при неспецифічному виразковому коліті, ускладненому перфорацією товстого кишечника:

A.    повне парентеральне харчування та інтенсивна терапія;

B.    санація черевної порожнини, цекостомія;

C.    санація черевної порожнини, колектомія з відновленням прохідності кишечника;

D.    санація черевної порожнини, ушивання перфоративного отвору.

E.     *санація черевної порожнини, колектомія, цекостомія;

 

 

150.                  Методом вибору при лікуванні дифузного поліпозу товстої кишки у дітей є:

A.    діатермокоагуляція поліпів;

B.    консервативне лікування;

C.    колостомія з поліпектомією;

D.    операція на  виключення.

E.     *субтотальна чи тотальна колектомія;

 

 

151.                  В якому відділі кишечника найчастіше локалізуються поліпи?

A.    сліпа кишка;

B.    шлунок;

C.    тонкий кишечник;

D.    ободова кишка.

E.     *пряма кишка;

 

 

152.                  Домішка алої крові на поверхні калового стовбчика у кінці дефекації, болюча дефекація, вказують на те, що у дитини:

A.    поліп прямої кишки;

B.    геморой;

C.    подвоєння прямої кишки;

D.    виразковий коліт;

E.     *тріщина заднього проходу.

 

 

153.                  Поліпи кишечника, що переважають у дітей:

A.    множинні;

B.    поліпоз;

C.    спадковий поліпоз;

D.    родиний полипоз.

E.     *солітарні;

 

 

154.                  Найчастіша причина кровотечі з прямої кишки у дітей:

A.    лейкоз;

B.    виразковий коліт;

C.    поліпи;

D.    гемофілія.

E.     *тріщина заднього проходу;

 

 

155.                  Який препарат призначають новонародженим в доопераційному періоді з метою профілактики геморагічного синдрому?

A.    діцинон;

B.    хлористий кальцій;

C.    аскорбінову кислоту;

D.    метацин;

E.     *вікасол.

 

 

156.                  При кровотечі із вен стравоходу необхідним правилом переливання крові є:

A.    200-300 мл. на добу;

B.    1,5 – 2 л. на добу;

C.    кількість введеної крові залежить від загального стану дитини, показників гемоглобіну, кількості еритроцитів, та АТ;

D.    в залежності від віку ;

E.     *дробне переливання крові в середньому 50 – 70 мл

 

 

157.                  Відновлення ОЦК у постреанімаційному періоді у дітей раннього віку слід проводити:

A.    консервованою кров’ю з терміном зберігання 1 день;

B.    консервованою кров’ю з терміном зберігання 7 днів;

C.    високомолекулярними декстранами;

D.    сольовими розчинами.

E.     *низькомолекулярними декстранами;

 

 

158.                  Втрата якої мінімальної кількості крові викликає у дітей грудного віку та дітей молодшого віку стан геморагічного шоку?

A.    5%;

B.    15%;

C.    20%.

D.    30%

E.     *10%;

 

 

159.                  Які морфологічні особливості будови дивертикула Меккеля можуті послужити причиною розвитку перфоративних виразок?

A.    різке завуження дивертикула, яке призводить до застою кишечного вмісту;

B.    недостатність кровопостачання через відсутність спеціальних судин дивертикула;

C.    вроджена атрофія підслизового шару та слизової оболонки;

D.    кістозне переродження дивертикула.

E.     *гетеротопічна закладка шлункових залоз;

 

 

160.                  Вкажіть ознаки ,що потребують заміщення крововтрати у новонародженого:

A.    блювання кров’ю

B.    дихальна недостатність

C.    мале оперативне втручання

D.    лейкоцитоз вище 20 тис.

E.     *Ht – нижче 42% , Нв – нижче 140 г/л/84 од./

 

 

161.                  Назвіть мінімально допустиму цифру вмісту гемоглобіну у дитини віком 1 року при призначенні на планову операцію:

A.    80 г/л/48 од./

B.    90 г/л /54 од./

C.    100 г/л/60 од./

D.    120 г/л/ 72 од./

E.     *110 г/л/66 од./

 

 

162.                  Яка операція показана при гострій кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу і кардії у дитини 4-х років?

A.    спленектомія

B.    резекція шлунка

C.    судинний портокавальний анастомоз

D.    пластика стравоходу.

E.     *гастротомія з прошиванням вен

 

 

163.                  Вкажіть антидот гепарину.

A.    аспірин

B.    кофеїн

C.    глюканат кальцію

D.    вікасол

E.     *протамінсульфат

 

 

164.                  При ахалазії стравоходу всі положення вірні крім:

A.    наявне розширення просвіту стравоходу і звуження кардії

B.    характерна дисфагія

C.    періодично виникає регургітація незміненою стравою

D.    характерний симптом «провалювання» контрастної маси в шлунок

E.     *наявне ригідне звуження кардії

 

 

165.                  Який з перерахованих методів обстеження не дозволяє встановити наявність розширених вен кардіальної частини шлунка і стравоходу?

A.    фіброезофагогастроскопії

B.    контрасна езофагоскопія

C.    спленопортографія

D.    КТ стравоходу

E.     *УЗД черевної порожнини

 

 

166.                  Найчастіша локалізація поліпів у кишечнику:

A.    висхідна частина ободової кишки

B.    здухвинна кишка

C.    12-пала кишка

D.    голодна кишка.

E.     *пряма кишка

 

 

167.                  Які з методів найінформативніший при діагностиці причини стравохідно-шлункової коровотечі?

A.    рентгенконтрастне обстеження стравоходу і шлунку

B.    комп’ютерна томографія

C.    УЗД

D.    МРТ

E.     *фіброезофагогастроскопія

 

 

168.                  Які з перерахованих препаратів не чинять гемостатичного ефекту?

A.    дицинон

B.    етамзилат натрію

C.    амінокапронова кислота

D.    вітамін Н

E.     *ацетилсаліцилова кислота

 

 

169.                  При шоку І ст.. яку інфузійну терапію найбільш раціонально застосовувати?

A.    переливання крові

B.    переливання плазми

C.    переливання еритроцитарної маси

D.    переливання альбумінів

E.     *переливання реополіглюкіну

 

 

170.                  Який з перерахованих препаратів не бажано переливати при незупиненій внутрішній кровотечі?

A.    кров

B.    нативну плазму

C.    фібриноген

D.    свіжозаморожену плазму.

E.     *поліглюкін

 

 

171.                  Яка з перерахованих вад проявляється клінікою шоку?

A.    пупкова кила

B.    атрезія порожньої кишки

C.    стиснення кишки аберантною судиною

D.    повна кишково-пуповинна нориця

E.     *синдром Леда

 

 

172.                  Від чого підвищується в’язкість крові?

A.    кількість еритроцитів

B.    кількість лейкоцитів

C.    кількість тромбоцитів

D.    кількість моноцитів

E.     *підвищення гематокриту

 

 

173.                  Яка з перерахованих контрасних речовин може бути застосованою для рентген обстеження судин?

A.    йодліпол

B.    білігност

C.    сірчано-кислий барій

D.    білітраст

E.     *кардіотраст

 

 

174.                  У дитини 2-х років, яка страждає від запорів, відчувається різкий біль під час дефекації. Кінцеві порції калу підфарбовані кров’ю. Ваш діагноз.

A.    інвагінація

B.    поліп прямої кишки

C.    дивертикул Меккеля

D.    виразка 12-палої кишки

E.     *тріщина прямої кишки

 

 

175.                  У пацієнта з симптомами відсутності кровообігу на ЕКГ встановлена асистолія. Першочерговим терапевтичним міроприємством повинно бути:

A.    Електрична дефібриляція

B.    Введення лідокаїну

C.    Введення хлориду кальцію

D.    Введення атропіну

E.     *Введення адреналіну

 

 

176.                  Найбільш вірогідне джерело кровотечі при наявності безформних згортків крові в сечі:

A.    Уретра

B.    Сечовід

C.    Паренхіма нирки

D.    Чашечно-мисковий комплекс нирки

E.     *Сечовий міхур

 

 

177.                  Найбільш вірогідне джерело кровотечі при наявності хробакоподібних згортків крові в сечі:

A.    Паренхіма нирки

B.    Уретра

C.    Сечовід

D.    Сечовий міхур

E.     *Чашечно-мисковий комплекс нирки

 

 

178.                  Хто повинен виконувати пальцеве дослідження прямої кишки хворому, у якого скарги на наявність крові під час дефекації?

A.    Хірург

B.    Проктолог

C.    Ендоскопіст

D.    Пальцеве дослідження виконувати не обов’язково

E.     *Лікар первинного прийому , до якого звернувся хворий

 

 

179.                  Хворий госпіталізований із скаргами на виділення темної крові при дефекації. При ректальному обстеженні патології не виявлено. Яка найчастіша причина цього стану?

A.    Пухлина товстої кишки.

B.    Пухлина тонкої кишки.

C.    Ангіодисплазія слизової товстої кишки.

D.    Хвороба Рендю-Ослера.

E.     *Дивертикуліт товстої кишки.

 

 

180.                  У 18-річного пацієнта впродовж останніх 3 тижнів закрепи. Під час акту дефекації відмічає різкий біль в анальній ділянці, червону кров на поверхні сформованого калу. Ваш попередній діагноз?

A.    Рак прямої кишки

B.    Геморой

C.    Гострий парапроктит

D.    Дивертикул сигмоподібної кишки

E.     *Анальна тріщина

 

 

181.                  У хворої 17 років діагностовано рак проксимального відділу шлунка IV стадії, ускладнений профузною кровотечею, постгеморагічною анемією, кахексією. Яку лікувальну тактику потрібно застосувати?

A.    Гастректомія.

B.    Субтотальна резекція шлунка.

C.    Гастростомія.

D.    Термінове оперативне втручання.

E.     *Комплексна гемостатична терапія.

 

 

182.                  У хворої 17 років через 1 год. після травми на фоні геморагічного шоку ІІ ст. під час операції з приводу одномоментного розриву селезінки в черевній порожнині виявлено до 1 л крові. Що потрібно провести хворій?

A.    Переливання цитратної крові

B.    Переливання одногрупної крові

C.    Введення гемостатичних середників

D.    Переливання еритроцитарної маси

E.     *Реінфузію крові

 

 

183.                  У хворого 17 років внаслідок перелому нижньої щелепи відмічається значна кровотеча з ротової порожнини. Як попередити розвиток геморагічного шоку на час транспортування в стаціонар?

A.    Накласти тиснучу пов’язку на нижню щелепу

B.    Зробити тампонаду кровоточивої рани

C.    Накласти пращевидну пов’язку на нижню щелепу

D.    Ввести 10 мл 10\% розчину хлориду кальцію довенозно та 2 мл 1\% розчину вікасолу дом”язево

E.     *Перетиснути пальцем загальну сонну артерію

 

 

184.                  При колоноскопії у хворого 17 років виявлено поліп сигмовидної кишки (35 см від ануса) розмірами 1,5х2,0 см на ніжці. Для визначення подальшої тактики необхідно виконати передусім:

A.    Ірігографію

B.    Пневмографію

C.    Гемокульттест

D.    КТ черевної порожнини

E.     *Ендоскопічне патогістологічним дослідженням

 

 

185.                  Ви стали свідком дорожньо-транспортної пригоди і зупиняючи артеріальну кровотечу із нижньої кінцівки наклали жгута. Які із критеріїв в повній мірі відображають правильність його накладання?

A.    Відсутність пульсу на периферії, неінтенсивна кровотеча, бліда і холодна кінцівка.

B.    Зупинка кровотечі, бліда і холодна кінцівка.

C.    Відсутність пульсу на периферії, зупинка кровотечі.

D.    Зупинка кровотечі.

E.     *Відсутність пульсу на периферії, зупинка кровотечі, бліда і холодна кінцівка.

 

 

186.                  У хворого на тлі політравми спостерігаються явища геморагічного шоку. Який компонент циркулюючої крові необхідно заповнювати в першу чергу?

A.    Об’єм циркулюючих еритроцитів

B.    Об’єм циркулюючого білка

C.    Об’єм циркулюючих чинників згортання крові

D.    Краще всього перелити цілісну кров

E.     *Об’єм рідкої частини крові

 

 

187.                  Який метод дослідження є найбільш пріоритетним для діагностики кровотеч з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту?

A.    Рентгенографія

B.    Рентгеноскопія

C.    Ангіографія

D.    Дослідження кала на приховану кров

E.     *Фіброгастродуоденоскопія

 

 

188.                  Гострий абдомінальний біль на початку хвороби спостерігається при наступних захворюваннях, окрім:

A.    Перфоративної виразки шлунка

B.    Гострого панкреатиту

C.    Кишкової непрохідності

D.    Гострого холециститу

E.     *Шлунково-кишкової кровотечі

 

 

189.                  У хворого 17 років відмічається періодична домішка крові у випорожненнях наприкінці дефекації або у вигляді червоно плями на фекаліях. Найбільш вірогідний діагноз та захворювання, з якими необхідний диференціальний діагноз?

A.    У хворого тріщина прямої кишки. Диференційний діагноз необхідний з хронічним гемороєм, раком ободової кишки, виразковим колітом.

B.    У хворого рак ободової кишки. Диференційний діагноз необхідний з тріщиною прямої кишки, хронічним гемороєм.

C.    У хворого виразковий коліт. Диференційний діагноз необхідний з хронічним гемороєм, хворобою Крона, раком ободової кишки.

D.    У хворого інвагінація. Диференційний діагноз необхідний з раком ободової кишки, виразковим колітом.

E.     *У хворого хронічний геморой. Диференційний діагноз необхідний з тріщиною прямої кишки, раком ободової кишки.

 

 

190.                  Вкажіть найбільш інформативний метод для остаточної діагностики причини наявності крові у випорожненнях?

A.    Рентгенологічне дослідження (рентгеноскопія, ірігоскопія)

B.    Ультразвукове дослідження

C.    Капрологічне дослідження

D.    Гематологічне дослідження

E.     *Ендоскопічне дослідження (ректороманоскопія, колоноскопія)

 

 

191.                  Постійний симптом при зовнішньопечінковій портальній гіпертензії:

A.    гепатомегалія;

B.    збільшення розмірів живота;

C.    асцит.

D.    іктеричність склер.

E.     *спленомегалія;

 

 

192.                  До комплексу гемостатичних заходів при портальній гипертензїї входить усе, крім:

A.    постільного режиму;

B.    виключення годування через рот;

C.    інфузійної гемостатичної терапії.

D.    зонд Блекмора

E.     *зондування шлунка;

 

 

193.                  Причиною портальної гіпертензії у дітей не може бути:

A.    вроджене захворювання печінки;

B.    набуте захворювання печінки;

C.    аномалія розвитку і тромбоз судин портальної системи;

D.    гастроезофагеальний рефлюкс.

E.     *виразковий езофагіт;

 

 

194.                  Показання до термінової постановки Міннесота-зонда при кровотечі з вен стравоходу:

A.    блювота “кавовою гущею” чи яскраво-червоною кров’ю;

B.    прогресивне зниження гемоглобіну;

C.    неефективність консервативної терапії.

D.    втрата свідомості

E.     *падіння артеріального тиску нижче норми;

 

 

195.                  Тривалість стояння Міннесота-зонда в роздутому стані:

A.    2—3 години;

B.    12-24 години;

C.    1-2 доби;

D.    більше 2-х діб.

E.     *8-12 годин;

 

 

196.                  Причини надпечінкової форми портальної гіпертензії:

A.    цироз печінки;

B.    ехінококоз печінки.

C.    пухлина печінки

D.    травма селезінки

E.     *захворювання серця з недостатністю правих його відділів;

 

 

197.                  Оптимальний вік для накладання спленоренального анастомозу:

A.    після встановлення діагнозу;

B.    старше 5 років;

C.    старше 14 років;

D.    між 5-14 роками.

E.     *визначається не віком.

 

 

198.                  Показання до спленектомії при портальній гіпертензії:

A.    синдром портальної гіпертензії;

B.    гостра кровотеча з вен стравоходу;

C.    спленомегалія.

D.    гепатомегалія.

E.     *стійкий і значний гіперспленізм;

 

 

199.                  Показаннями до шунтуючих операцій при синдромі портальної гіпертензії не є:

A.    значне й протяжне розширення гастроезофагальних вен;

B.    спленомегалія;

C.    великий діаметр селезінкових вен.

D.    великий діаметр печінкових вен

E.     *гостра кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу;

 

 

200.                  Першими ознаками позапечінкової форми портальної гіпертензії:

A.    болі в животі;

B.    асцит;

C.    підвищена кровоточивість.

D.    гепатомегалія.

E.     *кровотеча з вен стравоходу при спленомегалії;

 

 

201.                  Чинником, який сприяє виникненню кровотеч з вен стравоходу, не є:

A.    підвищений тиск у системі ворітної вени — “портальний криз”;

B.    езофагіт;

C.    підвищення артеріального тиску;

D.    гіпертермія.

E.     *порушення згортання крові;

 

 

202.                  Найчастішою причиною синдрому портальної гіпертензії у дітей є:

A.    цироз печінки;

B.    тромбоз ворітної вени та її гілок;

C.    хвороба Хіарі;

D.    стискання ворітної вени та її розгалужень рубцями,спайками, пухлинами.

E.     *вроджена вада розвитку ворітної вени та її гілок;

 

 

203.                  Кривава блювота у дитини більше 3-х років зазвичай пов’язана з:

A.    гематомою стравоходу;

B.    виразковою хворобою;

C.    непрохідністю шлунка.

D.    інороднім тілом стравоходу.

E.     *розширенням вен стравоходу;

 

 

204.                  Найчастіша патологія дивертикула Меккеля:

A.    запалення;

B.    заворот;

C.    інвагінація.

D.    перфорація.

E.     *пептична виразка;

 

 

205.                  Найімовірніший діагностичний метод розпізнання кровотеч з виразки дивертикула Меккеля:

A.    УЗД черевної порожнини;

B.    фіброгастроскопія;

C.    оглядова рентгенографія.

D.    колноскопія.

E.     *сцинтиграфія;

 

 

206.                  Причиною портальної гіпертензії у дітей не є:

A.    вроджене захворювання печінки;

B.    набуте захворювання печінки;

C.    аномалія розвитку і тромбоз судин портальної системи;

D.    гастроезофагеальний рефлюкс.

E.     *виразковий езофагіт;

 

 

207.                  Чинником, який сприяє виникненню кровотеч з вен стравоходу, не може бути:

A.    підвищений тиск у системі ворітної вени — “портальний криз”;

B.    езофагіт;

C.    підвищення артеріального тиску;

D.    гіпертермія.

E.     *порушення згортання крові;

 

 

208.                  Найчастіша причина синдрому портальної гіпертензії у дітей:

A.    цироз печінки;

B.    тромбоз ворітної вени та її гілок;

C.    хвороба Хіарі;

D.    стискання ворітної вени та її розгалужень рубцями,спайками, пухлинами.

E.     *вроджена вада розвитку ворітної вени та її гілок;

 

 

209.                  Після народження на 21 добу у дитини спостерігається: пупок набряклий, гіперемія розповсюджується на пупкову ямку, гнійні виділення із пупка. Яке захворювання у немовляти?

A.    пупкова нориця;

B.    фурункул;

C.    гангренозний омфаліт;

D.    некротична флегмона немовлят.

E.     *флегмонозний омфаліт;

 

 

210.                  Яка тривалість вимірювання внутрішньокісткового тиску при підозрі на гострий остеомієліт?

A.    10-15 хв.;

B.    20-25 хв.;

C.    30 – 40 хв.;

D.    60 хв.

E.     *2-3 хв.;

 

 

211.                  У хворого з підозрою на гострий остеомієліт при діагностичній остеоперфорації отримана кров. Ваша наступна маніпуляція:

A.    додаткові остеоперфорації;

B.    дренування рани;

C.    зашивання рани;

D.    промивання кістковомозкового каналу.

E.     *вимірювання внутрішньокісткового тиску;

 

 

212.                  Дитина віком 7 років надійшла в стаціонар з гострим остеомієлітом нижньої третини стегна на 3-тю добу від початку захворювання. Стан важкий. Виражена інтоксикація. Пневмонія. Ваша тактика:

A.    термінова операція;

B.    інфузійна та антибактеріальна терапія, операція у плановому порядку;

C.    розріз м’яких тканин після передопераційної підготовки;

D.    внутрішньокісткове введення антибіотиків.

E.     *остеоперфорація після передопераційної підготовки;

 

 

213.                  Назвіть найвірогідніший метод діагностики гострого остеомієліту в ранній строк захворювання:

A.    діагностична пункція м’яких тканин;

B.    флебографія;

C.    електрорентгенографія;

D.    остеоперфорація.

E.     *вимірювання внутрішньокісткового тиску;

 

 

214.                  Рентгенологічно виявлено вогнище хронічного остеомієліту верхньої третини  великогомілкової кістки. Скарг немає. Аналіз крові в межах норми. Ваша тактика:

A.    термінова операція;

B.    операція у плановому порядку;

C.    діагностична пункція;

D.    фізіотерапія, антибіотики.

E.     *спостереження;

 

 

215.                  Виявлено гострий остеомієліт нижньої третини стегна. 6—7 днів хвороби. При пункції м’яких тканин одержано гній. Ваша тактика:

A.    розріз м’яких тканин;

B.    черезшкірна остеоперфорація;

C.    підведення антибіотиків до кістки.

D.    видалення секвестра

E.     *розріз, остеоперфорація, внутрішньокісткове введення антибіотиків;

 

 

216.                  У дитини віком 4роки клініка гострого остеомієліту нижньої третини стегна. 2-й день хвороби. При пункції м’яких тканин гній не одержано. Ваша тактика:

A.    місцево антибіотики;

B.    розріз м’яких тканин;

C.    розріз м’яких тканин, остеоперфорація;

D.    антибіотики внутрішньовенно.

E.     *черезшкірна остеоперфорація;

 

 

217.                  На який день після початку клініки епіфізарного остеомієліту з’являються рентгенологічні зміни кістки?

A.    3 — 4 день;

B.    5-7 днів;

C.    9-10 днів;

D.    7-9 днів

E.     *більше 10 днів.

 

 

218.                  Хворому з гематогенним остеомієлітом у підлітковому віці при дифузному деструктивному ураженні кістки без утворення секвестрів показані:

A.    радикальна санація ураженої ділянки;

B.    спостереження;

C.    курс фізіотерапії;

D.    встановлення внутрішньокісткових голок, місцево — антибіотики.

E.     *численні черезшкірні остеоперфорації;

 

 

219.                  Вогнище первинно-хронічного остеомієліту верхньої третини великогомілкової кістки. Періодично відзначається загострювання процесу: біль, особливо вночі, підвищена температура. Ваша тактика:

A.    термінова операція;

B.    діагностична пункція осередку;

C.    спостереження;

D.    антибіотикотерапія.

E.     *планова операція;

 

 

220.                  Яке з ускладнень не характерне для остеомієліту проксимального відділу стегна?

A.    гнійний коксит

B.    патологічний вивих стегна

C.    паталогічний перелом шийки стегна

D.    анкілоз крижово-стегнового суглоба

E.     *параліч нижньої кінцівки

 

 

221.                  Який з методів не прийнятний при лікуванні гострого гематогенного остеомієліту?

A.    пункція суглобів

B.    пункція кісток

C.    розтин субпериостальної флегмони

D.    промивання порожнини кістки розчинами антибіотиків

E.     *трепанація кістки з видаленням некротичних тканин

 

 

222.                  Назвіть найбільш достовірний метод діагностики остеомієліту в ранні строки захворювання.

A.    діагностична пункція м’яких тканин

B.    рентгендіагностика

C.    вимірювання місцевої температури

D.    флебографія

E.     *остеоперфорація

 

 

223.                  У хворого з бронхоектазами нижньої долі відзначається загострення процесу в легені. Призначте лікування.

A.    показане оперативне лікування

B.    оперативне лікування не показане

C.    оперативне лікування протипоказане

D.    санаторне лікування

E.     *оперативне лікування тимчасово протипоказане

 

 

224.                  Найбільш ранньою ознакою змін зі сторони шкіри при флегмоні новонародженого є:

A.    ціаноз шкіри

B.    припухлість шкіри

C.    мармуровість шкіри

D.    некроз шкіри

E.     *почервоніння шкіри

 

 

225.                  Особливість перебігу флегмони новонароджених, крім:

A.    швидке розповсюдження по периферії

B.    схильність до некротизування шкіри і підшкірної клітковини

C.    супроводження токсичними проявами

D.    зумовлена стафілококом.

E.     *швидке розповсюдження на глибоко лежачі тканини

 

 

226.                  На 6 день захворювання встановлено діагноз: гострий гематогенний остеомієліт нижньої третини стегна. При пункції м’яких тканин одержано гній. Ваша тактика:

A.    діагностична пункція, черезшкірна остеоперфорація

B.    розтин м’яких тканин

C.    підведення антибіотиків до кістки

D.    видалення секвестра

E.     *розтин м’яких тканин та остеоперфорація

 

 

227.                  Самий ранній симптом гострого гематогенного остеомієліту у новонароджених:

A.    гіперемія шкіри

B.    набряк і флуктуація м’якої тканини

C.    набряк і деформація суглоба

D.    вкорочення кінцівки

E.     *больова контрактура суглоба

 

 

228.                  Який з методів лікування найсприятливіший при хірургічному лікуванні флегмони новонароджених?

A.    широкі розтини шкіри з дренажами

B.    раннє відтинання ураженої шкіри

C.    наскрізне дренування перфорованим дренажем без розтину і відтинання тканини

D.    накладання вакуум аспіратора.

E.     *множинні мілкі насічки шкіри без дренування

 

 

229.                  Які відділи кісток уражаються остеомієлітом у новонароджених найчастіше?

A.    діафіз

B.    діафіз і метафіз

C.    епіфіз та діафіз

D.    плоскі кістки

E.     *епіфіз та метафіз

 

 

230.                  Ймовірні рентгенологічні ознаки гострого гематогенного остеомієліту,крім:

A.    розширення суглобової щілини

B.    локальний періостит

C.    плямистість кісткової тканини

D.    поява вогнищ деструкції

E.     *зміна контурів м’яких тканин

 

 

231.                  У дитини 4 років – гострий гематогенний остеомієліт н/з гомілки.2-й день хвороби. При пункції м’яких тканин гній не одержано. Ваша тактика?

A.    місцево антибіотики

B.    розтин м’яких тканин

C.    розтин та остеоперфорація

D.    очікувальна тактика

E.     *черезшкірна остеоперфорація

 

 

232.                  Яка з перерахованих кісток найчастіше уражається остеомієлітом новонароджених?

A.    променева

B.    тім’яна

C.    клубова

D.    ключиця

E.     *стегнова

 

 

233.                  Яке з наведених тверджень невірне для гнійно-запальних захворювань у новонароджених?

A.    схильність до генералізації

B.    схильність до нейротоксикозу

C.    швидкий набряк

D.    швидкий некроз тканини

E.     *часті ураження лімфовузлів

 

 

234.                  Парапроктит – це запалення:

A.    Підшкірної клітковини сідничної ділянки

B.    Слизової оболонки прямої кишки

C.    Анального сфінктера

D.    Анальної ділянки

E.     *Навколопрямокишкової клітковини

 

 

235.                  У дитини віком 1 місяць від народження з’явилася яскраво-рожева болюча пляма біля анального отвору. Температура тіла 38,9°С. Яке захворювання у дитини?

A.    Гемангіома 

B.    Фурункул 

C.    Карбункул 

D.    Гематома  

E.     *Гострий парапроктит 

 

 

236.                  У дитини віком 21 доба після народження пупок набряклий, гіперемія розповсюджується на пупкову ямку, гнійні виділення із пупка. Яке захворювання у немовляти? 

A.    Пупкова нориця 

B.    Фурункул 

C.    Карбункул 

D.    Некротична флегмона немовлят 

E.     *Флегмонозний омфаліт 

 

 

237.                  Хірургом оглянутий хворий Т., 12 років. Діагноз: фурункул правого передпліччя, гнійно-некротична стадія. Проведено розтин фурункула. Пов’язку з яким препаратом треба покласти в фазі гідратації?  

A.    Мазь Вишневського 

B.    Іхтіолову мазь 

C.    Пов’язку з хлораміном 

D.    Пов’язку з димексидом 

E.     *Гіпертонічний розчин 

 

 

238.                  У дитини раптово з’явилась лихоманка, підвищення температури до 400С. На лівій половині шиї та обличчя визначається обмежене почервоніння та набряк шкіри. Гіперемія в центрі інфільтрату більша. Ваш діагноз? 

A.    Флегмона  

B.    Фурункул 

C.    Запальний інфільтрат 

D.    Шийний лімфаденіт 

E.     *Бешиха  

 

 

239.                  Хірургічний сепсис це: 

A.    Синдром системної запальної відповіді за умови наявність інфекції в крові 

B.    Наявність бактеріальних ендотоксинів у крові

C.    Синдром системної запальної відповіді навіть без наявності інфекційного вогнища 

D.    Бактеріємія

E.     *Синдром системної запальної відповіді за умови наявності інфекційного вогнища 

 

 

240.                  Для лімфаденіту на відміну від серединної кісти шиї характерні:

A.    зміщення при ковтанні;

B.    серединне розташування;

C.    м’яка консистенція;

D.    відсутність болю при пальпації.

E.     *наявність вхідних воріт інфекції та болючість;

 

 

241.                  Вкажіть найбільш імовірний шлях розповсюдження гною при флегмоні су-динно-нервового клітковинного простору на шиї:

A.     в міжапоневротичний  нагрудний простір;

B.    в сліпі мішки позаду грудино-ключично-сосцевидних м’язів;

C.    в заднє середостіння;

D.    у глибокий боковий клітковинний простір шиї.

E.     *в переднє середостіння;

 

 

242.                  Вкажіть найбільш імовірні шляхи розповсюдження гною при флегмоні передтрахеального клітковинного простору:

A.    міжапоневротичний грудний простір;

B.    в сліпі мішки позаду грудино- ключично-сосцевидних м’язів;

C.    в заднє середостіння;

D.    в глибокий боковий клітковинний простір шиї.

E.     *в переднє середостіння;

 

 

243.                  Головний механізм дії гумового випускника:

A.    активна аспірація;

B.    капілярні властивості;

C.    гігроскопічні властивості;

D.    все перелічене.

E.     *пасивний відток;

 

 

244.                  Поняття хірургічний сепсис у дітей визначає:

A.    загальне тяжке інфекційне захворювання;

B.    наявність місцевого вогнища інфекції;

C.    змінна реактивність організму;

D.    необхідність місцевої та загальної терапії;

E.     *все перелічене.

 

 

245.                  Пульсуючі болі в області кінчика пальця. Набряк тканин, гіперемія. Рухи обмежені, біль при пальпації. Діагноз:

A.    пароніхій;

B.    шкірний панаріцій;

C.    піднігтьовий панаріцій;

D.    кістковий панаріцій.

E.     *підшкірний панаріцій;

 

 

246.                  Основним діючим фактором при активному дренуванні гнійної рани являється:

A.    антибактеріальна дія;

B.    попередження росповсюдження процесу;

C.    попередження генералізації процесу;

D.    все перелічене.

E.     *механічне очищення вогнища;

 

 

247.                  Ексудація, як фаза протікання раневого процесу, відбувається:

A.    дві доби;

B.    три доби;

C.    чотири доби;

D.    тиждень.

E.     *добу;

 

 

248.                  При фурункулі нижньої губи не слід розпочинати:

A.    госпіталізацію;

B.    антибіотикотерапію;

C.    фізіотерапію;

D.    мазеві пов’язки;

E.     *радикальне оперативне втручання.

 

 

249.                  Гемотоксин, що виділяється при анаеробній інфекції, має властивості викликати:

A.    некроз сполучної тканини та м’язів;

B.    гемоліз;

C.    тромбоз судин;

D.    ушкодження міокарду, печінки, та нирок;

E.     *все перелічене має місце.

 

 

250.                  У дитини, яка перенесла гострий парапроктит в 1,5 місяця, радикальне оперативне втручання з приводу хронічного парапроктиту, доцільно:

A.    в 3 місяці;

B.    в 8 місяців;

C.    в 15 роки;

D.    після 3-х років

E.     *в 6 місяців;

 

 

251.                  Показанням до операції при неспецифічному виразковому коліті у дітей є:

A.    молодший вік;

B.    повільна стабілізація при консервативному лікуванні;

C.    ураження товстої кишки на всьому протязі;

D.    все перелічене.

E.     *погіршення  стану на фоні консервативної терапії;

 

 

252.                  При простій формі флегмони новонародженого некроз шкіри наступає:

A.    на 7-й день;

B.    на 7 -10 день;

C.    на 15-20 день.

D.    на 20-30 день

E.     *на 10-15 день;

 

 

253.                  Яка площа ураження шкіри при флегмоні новонароджених ї критичною?

A.    2-3%;

B.    4-5%;

C.    6-8%;

D.    15-16%.

E.     *10-12%;

 

 

254.                  Первинний запальний процес при флегмоні новонародженого локалізується:

A.    в шкірі;

B.    в слизовій оболонці;

C.    в лімфосистемі шкіри;

D.    в периферічній сітці вен.

E.     *в підшкірній клітковині;

 

 

255.                  Найбільш частим септичним вогнищем при сепсисі новонароджених є:

A.    ускладнений виразково-некротичний ентероколіт;

B.    мастит новонароджених;

C.    гнійний омфаліт.

D.    парапроктит.

E.     *остеомієліт довгих трубчатих кісток;

 

 

256.                  Типовою локалізацією бешихового запалення у дітей молодшого грудного віку є:

A.    поперекове-крижова зона;

B.    грудна клітка;

C.    обличчя;

D.    кінцівки.

E.     *промежина та статеві органи;

 

 

257.                  Які анатомічні особливості сприяють розвитку флегмони новонароджених?

A.    гарна функція сальних залоз;

B.    недорозвиненість потових залоз;

C.    недосконалість центру терморегуляції;

D.    раннє випадіння стрижневого волосся шкіри;

E.     *відсутність судинних анастомозів в підшкірній клітковині;

 

 

258.                  Якою є тривалість вимірювання внутрішньокісткового тиску при підозрі на гострий остеомієліт?

A.    10- 15 хв.

B.    20-25хв.

C.    ЗО-40хв.

D.    60хв.

E.     *2-Зхв.;

 

 

259.                  У хворої з підозрою на гострий остеомієліт при діагностичній остеоперфорації отримана кров. Ваша наступна маніпуляція:

A.    додаткові остеоперфорації;

B.    дренування рани;

C.    зашивання рани;

D.    промивання кісткомозкового каналу.

E.     *вимірювання внутрішньокісткового тиску;

 

 

260.                  Дитина віком 6 років надійшла в стаціонар з гострим остеомієлітом нижньої третини стегна на 3-ю добу від початку захворювання. Стан важкий. Виражена інтоксикація. Пневмонія. Ваша тактика:

A.    термінова операція;

B.    інфузійна та антибактеріальна терапія, операція у плановому порядку;

C.    розріз м’яких тканин після передопераційної підготовки;

D.    внутрішньокісткове введення антибіотиків.

E.     *остеоперфорація після передопераційної підготовки;

 

 

261.                  Вкажіть найвірогідніший метод діагностики гострого остеомієліту в ранній строк захворювання:

A.    діагностична пункція м’яких тканин;

B.    флебографія;

C.    електрорентгенографія;

D.    остеоперфоррація.

E.     *вимірювання внутрішньокісткового тиску;

 

 

262.                  Рентгенологічно виявлено вогнище хронічного остеомієліту верхньої третини великогомілкової кістки. Скарг нема. Аналіз крові в межах норми. Що робити:

A.    термінова операція;

B.    операція у плановому порядку;

C.    діагностична пункція;

D.    фізіотерапія, антибіотики.

E.     *спостереження;

 

 

263.                  Виявлено гострий остеомієліт нижньої третини стегна: 6-7 днів хвороби. При пункції м’яких тканин одержано гній. Ваша тактика:

A.    розріз м’яках тканин;

B.    розріз, остеоперфорація, гумовий випускник;

C.    черезшкірна остеоперфорація;

D.    підведення антибіотиків до кістки.

E.     *розріз, остеоперфорація, внутрішньокісткове  введення  антибіотиків;

 

 

264.                  У дитини віком 4,5 роки клініка гострого остеомієліту нижньої третини стегна. 2-й день хвороби. При пункції м’яких тканин гній не одержано. Ваша тактика:

A.    місцеве антибіотики;

B.    розріз м’яких тканин;

C.    розріз м’яких тканин, остеоперфорація;

D.    антибіотики внутрішньовенне.

E.     *черезшкірна остеоперфорація;

 

 

265.                  На який день після початку клініки епіфізарного остеомієліту з’являються рентгенологічні зміни кістки?

A.    3 -4 день;

B.    5-7 день;

C.    9-.10 день;

D.    на перший день

E.     *більш 10 днів.

 

 

266.                  У дитини гострий гематогенний остеомієліт стегна. 3-день хвороби. При пункції м’яких тканин гною немає. Показано:

A.    термінова остеоперфорація;

B.    інфузіонна та антибактеріальна терапія, остеоперфорація в плановому порядку;

C.    розріз м’яких тканин після підготовки;

D.    внутрішньокісткове введення антибіотиків.

E.     *остеоперфорація після підготовки;

 

 

267.                  З перелічених методів діагностики гострого остеомієліту в ранні строки найбільш вірогідним є:

A.    діагностична пункція м’яких тканин;

B.    остеофлебографія;

C.    електрорентгенографія;

D.    *вимірювання внутрикісткового тиску;

E.     бактеріоскопія мазку.

 

 

268.                  Хворому з гематогенним остеомієлітом в підгострому періоді при сформованій секвестральній коробці показані:

A.    оперативне втручання по Ворочихіну;

B.    спостереження;

C.    курс фізіотерапії;

D.    внутрішньокісткове введення антибіотиків.

E.     *секвестректомія;

 

 

269.                  Хворому з гематогенним остеомієлітом в підлітковому віці при дифузному деструктивному ураженні кістки без утворення секвестрів, показані:

A.    радикальна санація ураженої ділянки;

B.    спостереження;

C.    курс фізіотерапії;

D.    встановлення внутрішньокісткових голок, місцеве антибіотики.

E.     *численні черезшкіряні остеоперфорації;

 

 

270.                  Вогнище первинно-хронічного остеомієліту верхньої третини великогомілкової кістки. Періодично відмічається загострювання процесу: біль особливо вночі, підвищена температура. Ваша тактика:

A.    термінова операція;

B.    діагностична пункція вогнища;

C.    спостереження;

D.    антибіотикотерапія.

E.     *планова операція;

 

 

271.                  Раннім’ клінічним симптомом остеомієліту довгих трубчатих кісток у новонароджених є:

A.    субфебрильна температура;

B.    мляве смоктання;

C.    пастозність тканин оточуючих суглоб;

D.    гіперемія шкіри..

E.     *клініка “псевдопарезу”;

 

 

272.                  Правильний метод лікування при дрібновогнищевій множинній деструкції легень:

A.    плевральна пункція;

B.    пункція легені з введенням антибіотиків;

C.    дренування плевральної порожнини;

D.    дренування з активною аспірацією.

E.     *інтенсивна терапія без втручання в осередок;

 

 

273.                  На бронхограмі виявляються виражені циліндричні бронхоектази нижньої частки правої легені. Яке лікування буде правильним?

A.    оперативне лікування не показане;

B.    оперативне лікування протипоказане;

C.    оперативне лікування тимчасово не показане;

D.    санаторне лікування.

E.     *показане оперативне лікування;

 

 

274.                  Хворого непокоять постійний кашель та біль при ковтанні. Дихання утруднене. В анамнезі поперхування при їжі. Вкажіть локалізацію сторонього тіла:

A.    балотуюче стороннє тіло трахеї;

B.    стороннє тіло бронха;

C.    фіксоване стороннє тіло трахеї;

D.    стороннє тіло сегментарного бронха.

E.     *стороннє тіло горлянки;

 

 

275.                  У хворого утруднене дихання з приступами задухи. Вімічається охриплість голосу, тимчасова афонія. Назвіть локалізацію стороннього тіла:

A.    фіксоване стороннє тіло трахеї;

B.    балотуюче стороннє тіло трахеї;

C.    стороннє тіло бронха;

D.    стороннє тіло сегментарного бронха.

E.     *фіксоване стороннє тіло горла;

 

 

276.                  У хворого важкий стан, виражена дихальна недостатність, дзвінкий голос, періодично чути симптом “плеску”. Визначити локалізацію стороннього тіла:

A.    стороннє тіло бронха;

B.    стороннє тіло горла;

C.    фіксоване стороннє тіло трахеї;

D.    стороннє тіло стравоходу.

E.     *балотуюче стороннє тіло трахеї;

 

 

277.                  Стан хворого важкий. Дихальна недостатність. Голос дзвінкий. Періодично симптом “удару”. Діагноз:

A.    стороннє тіло бронха;

B.    стороннє тіло горла;

C.    фіксоване стороннє тіло трахеї;

D.    стороннє тіло стравоходу.

E.     *балотуюче стороннє тіло трахеї;

 

 

278.                  При бульозній формі деструкції найкращий метод лікування:

A.    пункція були,

B.    дренування були,

C.    бронхоскопічний дренаж,

D.    плевральна пункція.

E.     *терапія без втручання в осередок,

 

 

279.                  У дитини 1 р. 2 міс. раптово з’явилась дихальна недостатність. Стан важкий. Дихальна недостатність прогресує. Втяжіння поступливих місць грудної клітки. На рентгенограмі підвищення прозорості легенів. Діагноз:

A.    стороннє тіло бронха;

B.    стороннє тіло горла;

C.    балотуюче стороннє тіло трахеї;

D.    стороннє тіло стравоходу.

E.     *фіксоване стороннє тіло трахеї;

 

 

280.                  При травмі грудної клітки у дітей найчастіше зустрічаються:

A.    перелом каркаса без пошкодження органів;

B.    забій грудної клітки з пошкодженням органів;

C.    переломи грудини;

D.    переломи ребер.

E.     *забій грудної клітки без пошкоджень органів;

 

 

281.                  Дитина 7 років із стафілококовою деструкцією легень, правобічним піопневмотораксом. Призначте відповідну терапію:

A.    оксигенотерапія;

B.    черезшкірна катетеризація трахеї та бронхів;

C.    ШВЛ;

D.    бронхосанація

E.     *дренування плевральної порожнини.

 

 

282.                  Рентгенологічні ознаки посттравматичного гемопневмотораксу:

A.    Колапс легені, наявність повітря і рідини в плевральній порожнині

B.    Колапс легені з косим рівнем рідини

C.    Підшкірна емфізема, косий рівень рідини в плевральній порожнині

D.    Колапс легені, наявність повітря в плевральній порожнині

E.     *Колапс легені, наявність горизонтального рівня рідини в плевральній порожнині

 

 

283.                  У хворого флотуючі переломи 5,6,7 ребер справа, ускладнені середнім гемотораксом. Яка тактика лікування?

A.    Дренування плевральної порожнини в ІІ міжребір’ї по l.axillaris dext. post., інтрамедулярний остеосинтез ребер.

B.    Торакотомія, остеосинтез, ліквідація гемотораксу.

C.    Торакотомія, остеосинтез, дренування плевральної порожнини по l.axillaris dext. post.

D.    Верхньобокова торакотомія, остеометалосинтез, дренування плевральної порожнини справа.

E.     *Дренування плевральної порожнини в VІІ міжребір’ї по l.axillaris dext. post., скелетне витяжіння.

 

 

284.                  Назвіть метод лікування післяопераційного ателектазу легенів:

A.    плевральна пункція

B.    промивання дренажа

C.    зміна дренажа

D.    катетеризація бронхів

E.     *брохоскопія

 

 

285.                  У дитини кіста легенів ускладнена проривом в плевральну порожнину. Які методи лікування будуть терміново потрібними?

A.    консервативне

B.    оперативне

C.    дренування з активною аспірацією

D.    вичікувальна тактика

E.     *дренування за Бюлау

 

 

286.                  Вкажіть строки призначення хворому планового хірургічного втручання після перенесення гострого респіраторного захворювання:

A.    через1 тиждень

B.    через 2 тижні

C.    через 2 місяці

D.    через 1,5 місяця

E.     *через1 місяць

 

 

287.                  В ході післяопераційного знеболення морфіном у хворого наступила депресія дихання. Який специфічний антидот необхідно використати?

A.    Унітіол.

B.    Перманганат калію.

C.    Активоване вугілля.

D.    Атропін.

E.     *Налоксон.

 

 

288.                  Ускладненням клапанного пневмотораксу є:

A.    Колапс легені, дихальна недостатність

B.    Колапс легені, зміщення середостіння

C.    Підшкірна і медіастінальна емфізема

D.    Пневмомедіастінум

E.     *Кардіопульмональний шок

 

 

289.                  У хворого з гострим абсцесом лівої легенї виник тотальний піопневмоторакс. Яка тактика лікування?

A.    Дренування плевральної порожнини в VII міжребір’ї по l.medioclavicularis sin., в ІІ міжребір’ї по l.axillaris sin. med.

B.    Лівобічна верхньобокова торакотомія, ушивання дефекту легені

C.    Лівобічна нижньобокова торакотомія , ушивання дефекту легені

D.    Лівобічна верхньобокова торакотомія, резекція легені.

E.     *Дренування плевральної порожнини в ІІ міжребір’ї по l.medioclavicularis sin, в VІІ міжребір’ї по l.axillaris sin. post.

 

 

290.                  У хворого 18 років діагностовано спонтанний пневмоторакс справа з повним колабуванням легені. Яке лікування необхідно вибрати для хворого?

A.    Негайна торакотомія

B.    Ліжковий режим, розсмоктуюча терапія

C.    Плевральні пункції, при відсутності ефекту – дренування плевральної порожнини за Бюлау

D.    Активне вакуумне дренування плевральної порожнини, при відсутності ефекту – торакотомія

E.     *Дренування плевральної порожнини за Бюлау, при відсутності ефекту – торакотомія

 

 

291.                  У дитини віком 1 місяць при аускультації справа дихання не визначається, тупість при перкусії, повне зміщення органів середостіння праворуч. При бронхоскопії правий бронх сліпо закінчується. Поставте діагноз. 

A.    Гіпоплазія легені 

B.    Агенезія легені 

C.    Ателектаз легені 

D.    Кістозна гіпоплазія 

E.     *Аплазія легені

 

 

292.                  Хлопчик Б., 12 років, клінічний діагноз: гострий гнійний пневмококовий плеврит зліва. Якому методу лікування Ви надаєте перевагу? 

A.    Дренаж плевральної порожнини за Бюлау 

B.    Дренаж плевральної порожнини за Пертесом 

C.    Відкрита торакотомія з вилученням гною 

D.    Активізація імуно-біологічних сил організму 

E.     *Пункція з евакуацією гною та введенням антибіотиків 

 

 

293.                  Вкажіть легенево-плевральне ускладнення деструктивної пневмонії. 

A.    Були

B.    Абсцес

C.    Лобарна емфізема

D.    Кіста легені

E.     *Піоторакс 

 

 

294.                  У хворого діагностовано напружений пневмоторакс з норицею. Йому показано:?

A.    Плевральна пункція

B.    Дренування за Бюлау

C.    Торакотомія

D.    Бронхоскопічна санація

E.     *Оклюзія бронха

 

 

295.                  Для накладення пневмоперитонеума можливо використовувати:

A.    повітря операційної;

B.    СО2;

C.    фільтроване повітря;

D.    закис азоту.

E.     *О2 ;

 

 

296.                  Найнадійніший критерій адекватності  дихання:

A.    дихальний об’єм;

B.    хвилинний об’єм дихання;

C.    частота дихання;

D.    визначення мертвого простору;

E.     *раО2 та  раСО

 

 

297.                  Метод лікування післяопераційного ателектазу:

A.    промивання дренажу;

B.    заміна дренажу;

C.    катетеризація бронху;

D.    плевральна пункція.

E.     *бронхоскопія  з санацією;

 

 

298.                  Яка причина виникнення ателектазів легень після операції:

A.    бронхіальна нориця;

B.    гідроторакс;

C.    пневмоторакс;

D.    піоторакс

E.     *бронхіальна обтурація;

 

 

299.                  Для профілактики післяопераційних ателектазів найбільш оптимальне положення:

A.    на спині;

B.    на животі;

C.    на хворому боці;

D.    по Фєдорову.

E.     *на здоровому боці;

 

 

300.                  Дитина 7 років із стафілококковою деструкцією легень, правобічним піо-пневмотораксом. Призначте відповідну терапію:

A.    оксигенотерапія;

B.    крізьшкіряна катетеризація трахеї та бронхів;

C.    ШВЛ;

D.    антибіотикотерапія

E.     *дренування плевральної порожнини.

 

 

301.                  Хворому 10 років буде зроблена операція з приводу проникаючого поранення правої легені, пневмотораксу. Що не слід робити?

A.    ввести анальгетики;

B.    терміново зробити пункцію

C.    плевральної порожнини; накласти відсмоктуючий дренаж в плевральну порожнину;

D.    терміново інтубувати та проводити ШВЛ;

E.     *ліквідувати пневмоторакс в процесі операції під загальною  анестезією.

 

302.                  Яка з перелічених аномалій розвитку не призводить до розвитку синдрому внутрішньогрудиного напруження?

A.    лобарна емфізема;

B.    кіста легені;

C.    справжня діафрагмальна кила;

D.    хибна діафрагмальна кила;

E.     *агенезія легені.

 

 

303.                  Найчастіші ускладнення після операції лобектомії при лобарній емфіземі:

A.    нагноєння післяопераційної рани;

B.    тривала злоякісна гіпертермія;

C.    деформація грудної клітки;

D.    ексудативний плеврит, емпієма плеври, гемоторакс.

E.     *пневмоторакс, залишкова плевральна порожнина, ателектаз, пневмонія;

 

 

304.                  Метод лікування осумкованого гнійного плевриту:

A.    декортикація легені;

B.    дренування з активною аспірацією;

C.    радикальна операція.

D.    лобектомія

E.     *пункція плевральної порожнини;

 

 

305.                  Метод лікування тотальної емпієми плеври:

A.    пункція плевральної порожнини;

B.    дренування по Бюлау;

C.    радикальна операція.

D.    декортикація легені

E.     *дренування з активною аспірацією;

 

 

306.                  Метод лікування напруженого пневмотораксу:

A.    плевральна пункція;

B.    дренування з активною аспірацією;

C.    радикальна операція.

D.    декортикація легені

E.     *дренування по Бюлау;

 

 

307.                  Вірний метод ліквання напруженого пневмотораксу з великою бронхіальною норицею після дренування:

A.    дренування по Бюлау;

B.    радикальна операція;

C.    катетеризація бронху;

D.    дренування з активною аспірацією.

E.     *блокада бронхів;

 

 

308.                  Метод лікування хронічної емпієми плеври:

A.    плевральна пункція;

B.    дренування по Бюлау;

C.    лаваж плевральної порожнини;

D.    бронхоскопія

E.     *декортикація та плевректомія;

 

 

309.                  На рентгенограмі виявляється трикутна тінь, що прилягає до середостіння, яка має ввігнутий зовнішній край. Який вірний діагноз?

A.    гіпоплазія нижньої частки легені;

B.    агенезія легені;

C.    аплазія легені;

D.    легенева секвестрація.

E.     *ателектаз нижньої частки легені;

 

 

310.                  Який діагноз у високолихоманячої дитини з виявленим на рентгенограмі тонкостіним округлим утворенням з рівнем рідини?

A.    абсцес легені;

B.    напружена кіста легені;

C.    булли.

D.    осумкований плеврит

E.     *нагноєна кіста легені;

 

 

311.                  В яких випадках показана тимчасова окклюзія бронху?

A.    абсцес легені;

B.    гнійний плеврит;

C.    деструкція легені;

D.    неефективне лікування з допомогою пункції.

E.     *неефективне лікування з допомогою дренування;

 

 

312.                  Причиною високого стояння діафрагми може бути наступна патологія, крім:

A.    релаксація куполу діафрагми;

B.    ателектаз легені;

C.    піддіафрагмальний абсцес;

D.    знімок зроблений технічно невірно;

E.     *лобарна емфізема частини легені.

 

 

313.                  Метод  лікування напруженого піопневмотораксу:

A.    плевральна пункція;

B.    дренування плевральної порожнини з активною аспірацією;

C.    радикальна операція;

D.    бронхоскопія.

E.     *дренування плевральної порожнини по Бюлау;

 

 

314.                  Вірний метод лікування хронічної емпієми:

A.    плевральна пункція;

B.    дренування по Бюлау;

C.    дренування з активною аспірацією;

D.    бронхоскопія.

E.     *радикальна операція;

 

 

315.                  Метод лікування парціального пневмотораксу:

A.    дренування по Бюлау;

B.    інтенсивна терапія без втручання;

C.    дренування з активною аспірацією.

D.    плевректомія

E.     *плевральна пункція;

 

 

316.                  Лікування бульозної форми деструкції легень, коли були без напруження:

A.    пункция були;

B.    дренування були;

C.    бронхоскопічний дренаж;

D.    плевральна пункция.

E.     *інтенсивна терапия без втручання в осередок;

 

 

317.                  Правильний метод лікування напруженого пневмотораксу з бронхіальною норицею:

A.    плевральна пункція;

B.    бронхоблокада;

C.    дренування плевральної порожнини з активною аспірацією;

D.    очікувальна тактика.

E.     *дренування плевральної порожнини по Бюлау;

 

 

318.                  Методом лікування напруженого пневмотораксу з великою бронхіальною норицею є:

A.    плевральна пункція;

B.    дренування плевральної порожнини по Бюлау;

C.    дренування плевральної порожнини з активною аспірацією.

D.    очікувальна тактика.

E.     *бронхоблокада;

 

 

319.                  Який діагноз вірний, якщо на рентгенограмі відмічається тотальне затемнення лівої плевральної порожнини зі зміщенням середостіння ліворуч?

A.    тотальна емпеіема плеври зліва;

B.    напружена тотальна емпієма плеври зліва;

C.    плащевидний плеврит;

D.    абсцес лівої легені.

E.     *ателектаз лівої легені;

 

 

320.                  Який діагноз вірний, якщо на рентгенограмі визначається горизонтальний рівень рідини на боці колабованої легені із зміщенням середостіння в протилежний бік?

A.    пневмоторакс без напруження;

B.    тотальна емпієма плеври;

C.    піопневмоторакс;

D.    абсцес легені.

E.     *напружений піопневмоторакс;

 

 

321.                  Яке лікування необхідно вибрати, якщо на фоні пневмонії у дитини різко погіршився стан, а на рентгенограмі виявлене повітря в плевральній порожнині зі зміщенням середостіння в протилежний бік:

A.    пункція плевральної порожнини;

B.    дренування з активною аспірацією;

C.    санаціонна бронхоскопія.

D.    очікувальна тактика

E.     *дренування по Бюлау;

 

 

322.                  Які аускультативні дані існують на боці ураження при напруженому пневмотораксі?

A.    вологі крипітуючі хрипи;

B.    сухі хрипи;

C.    середньоміхурні хрипи;

D.    великоміхурні хрипи;

E.     *дихання різко ослаблене.

 

 

323.                  Найбільш вирогідна етіологія абсцесу легень:

A.    постпневматична;

B.    травматична;

C.    лімфатична;

D.    інфекційна

E.     *аспіраційно-оклюзивна.

 

 

324.                  Клініка гострого пневмотораксу:

A.    задуха в спокої;

B.    зміщення средостіння в бік пневмотораксу;

C.    укорочення перкуторного звуку на боці пневмотораксу;

D.    стан змінюється незначно.

E.     *виражений больовий синдром з ознакою шоку;

 

 

325.                  На рентгенограмі визначається тотальне затемнення плевральної порожнини без зміщення серединної тіні. Поставте діагноз:

A.    плащевидний плеврит;

B.    піопневмоторакс;

C.    ателектаз легені;

D.    абсцес легені.

E.     *тотальна емпієма плеври;

 

 

326.                  На рентгенограмі відмічаються: горизонтальний рівень рідини в плевральній порожнині, частково колабована легеня без зміщення середостіння. Поставте діагноз:

A.    гіганський кортикальний абсцес;

B.    обмежений піопневмоторакс;

C.    напружений пневмоторакс;

D.    бульозна форма СДЛ.

E.     *пневмоторакс без напруження;

 

 

327.                  На рентгенограмі відмічається тотальне затемнення плевральної порожнини із зміщенням середостіння в здоровий бік. Поставте діагноз:

A.    піопневмоторакс;

B.    ателектаз легені;

C.    тотальна емпієма плеври;

D.    бульозна форма СДЛ.

E.     *напружена тотальна емпієма плеври;

 

 

328.                  Вірний метод лікування при дрібновогнищевій множинній деструкції легень:

A.    плевральна пункція;

B.    пункція легені з введенням антибіотиків;

C.    дренування плевральної порожнини;

D.    дренування з активною аспірацією.

E.     *інтенсивна терапія без втручання в осередок;

 

 

329.                  Метод лікування при напруженій булі з бронхіальною норицею:

A.    бронхоскопічний дренаж;

B.    радикальна операція після стабілін зації стану;

C.    пункція були;

D.    катетерізація бронха.

E.     *дренування були;

 

 

330.                  Правильний метод лікування тотальної емпієми плеври:

A.    пункція плевральної порожнини;

B.    інтенсивна терапія без. втручання в осередок;

C.    дренування плевральної порожнини по Бюлау;

D.    катетеризація бронху.

E.     *дренування плевральної порожнини з активною аспірацією;

 

 

331.                  Метод лікування парціального пневмотораксу:

A.    дренування плевральної порожнини по Бюлау;

B.    інтенсивна терапія без втручання в осередок;

C.    дренування плевральної порожнини з активною аспірацією;

D.    бронхоскопія.

E.     *плевральна пункція;

 

 

332.                  Метод лікування, простого пневматораксу:

A.    плевральна пункція;

B.    дренування плевральної порожнини з активною аспірацією;

C.    радикальна операція;

D.    бронхоскопія.

E.     *дренування плевральної порожнини по Бюлау;

 

 

333.                  Правильний метод лікування напруженого пневмотораксу з великою бронхіальною норицею після дренування:

A.    плевральна пункція;

B.    дренування плевральної порожнини з активною аспірацією;

C.    радикальна операція;

D.    катетеризація бронха.

E.     *постановка бронхоблокатора;

 

 

334.                  На рентгенограмі виявляється додаткова тінь, що прилягає до тіні середостіння трикутної форми з вогнутим зовнішнім краєм. Поставте діагноз:

A.    гіпоплазія нижньої частки;

B.    легенева секвестрація;

C.    пухлина средостіння;

D.    аплазія легені.

E.     *ателектатичні бронхоектази;

 

 

335.                  На бронхограмі виявляються виражені циліндричні бронхоектази нижньої частки правої легені. Яке лікування буде правильним?

A.    оперативне лікування не показано;

B.    оперативне лікування протипоказано;

C.    оперативне лікування тимчасово не показано;

D.    санаторне лікування.

E.     *показано оперативне лікування;

 

 

336.                  У новонародженого перкуторна тупість та відсутність дихання праворуч, зміщення середостіння праворуч. При бронхоскопії відсутність правого головного бронха. Діагноз:

A.    гіпоплазія легені;

B.    агенезія легені;

C.    ателектаз;

D.    булли.

E.     *аплазія легені;

 

 

337.                  Стан новонародженого важкий. Задуха. Дихання зліва ослаблене. На рент-генограмі збільшення прозорості з погано видимим легеневим малюнком, в ниж-ньому відділі верхньої долі зліва трикутна тінь. Діагноз:

A.    кіста легені;

B.    напружений пневмоторакс;

C.    гіпоплазія легені;

D.    агенезія легені.

E.     *лобарна емфізема;

 

 

338.                  Для підтвердження діагнозу “лобарна емфізема” треба зробити:

A.    бронхоскопію;

B.    бронхографію;

C.    оглядову рентгенографію;

D.    аортографію;

E.     *ангіопульмонографію.

 

 

339.                  При проведенні деференційної діагностики між агенезією легені та ателектазом треба віддати перевагу:

A.    аортографії;

B.    бронхографії;

C.    скануванню легенів;

D.    ангіопульмонографії.

E.     *бронхоскопії;

 

 

340.                  На рентгенограмі на фоні незміненої паренхіми помітні чітко окреслені тонкостінні порожнини. Діагноз:

A.    абсцес легені;

B.    піоторакс;

C.    пневмоторакс;

D.    піопневмоторакс.

E.     *були;

 

 

341.                  На рентгенограмі вуалеподібне затемнення правої половини грудної клітки. Найбільш вирогідний діагноз:

A.    абсцес легені;

B.    тотальна емпієма плеври;

C.    осумкований плеврит;

D.    бульозна форма легеневої деструкції;

E.     *плащевидний плеврит;

 

 

342.                  На рентгенограмі тотальне затемнення плевральної порожнини із зміщенням середостіння в здоровий бік. Імовірний діагноз.

A.    піопневмоторакс;

B.    ателектаз;

C.    бульозна форма легеневої деструкції;

D.    пневмоторакс.

E.     *піоторакс;

 

 

343.                  На рентгенограмі тотальне затемнення плевральної порожнини із зміщенням середостіння у вражений бік. Імовірний діагноз:

A.    тотальна емпієма плеври;

B.    плащевидний плеврит;

C.    абсцес легені;

D.    піоторакс.

E.     *ателектаз легені;

 

 

344.                  На рентгенограмі горизонтальний рівень рідини, частково колобована легеня без зміщення середостіння. Діагноз:

A.    напружений пневмоторакс;

B.    піопневмоторакс;,

C.    напружений піопневмоторакс;

D.    піоторакс.

E.     *звичайний пневмоторакс;

 

 

345.                  При  абсцесі,  який дренуєтся в бронх, найкращий метод лікування:

A.    пункція абсцесу;

B.    радикальна операція;

C.    дренування абсцесу;

D.    катетеризація бронху.

E.     *бронхоскопічна санація;

 

 

346.                  При плащевидному плевріті оптимальний метод лікування:

A.    дренування плевральної порожнини по Бюлау;

B.    пункція плевральної порожнини;

C.    дренування з активною аспірацією;

D.    бронхоскопія.

E.     *інтенсивна терапія без втручання в осередок;

 

 

347.                  При тотальному гнійному плевриті оптимальний метод лікування:

A.    інтенсивна терапія без втручання в осередок;

B.    пункція плевральної порожнини;

C.    бронхоскопія;

D.    дренування плевральної порожнини по Бюлау.

E.     *дренування з активною аспірацією;

 

 

348.                  Дитину  високо лихоманить. На рентгенограмі  тонкостінна порожнина з рівнем рідини без перефокальної реакції. Діагноз:

A.    абсцес легені;

B.    напружена кіста легені;

C.    діафрагмальна кила;

D.    булла.

E.     *кіста легені, яка нагноїлась

 

 

349.                  Назвіть найбільш ранні симптоми пухлини Вільмса у дітей:

A.    загальне нездужання, нудота, блювота;

B.    мікро- чи макрогематурія;

C.    альбумінурія.

D.    біль

E.     *наявність пухлини в черевній порожнині;

 

 

350.                  Найефективніший метод дослідження для встановлення діагнозу пухлини Вільмса:

A.    оглядова рентгенографія;

B.    негайна урографія;

C.    ретроградна пієлографія.

D.    Контрастна рентгенографія з барієм

E.     *негайна урографія на фоні пневморетроперитонеуму;

 

 

351.                  Ознаки первинно-злоякісної тератоми:

A.    великі розміри пухлини;

B.    виразкування пухлини;

C.    кістозні включення пухлини;

D.    внутрішнє розташування пухлини.

E.     *швидкий ріст пухлини;

 

 

352.                  Показання до термінового лікування тератоми:

A.    швидкий ріст пухлини;

B.    гостра затримка сечі;

C.    затримка випорожнень;

D.    втрата дитиною ваги.

E.     *підозра на малігнізацію;

 

 

353.                  В якому віці у дітей спостерігається швидкий ріст тератоми крижовокуприкової області?

A.    0—3 місяці;

B.    3 —7 місяців;

C.    1—2 роки;

D.    2—3 роки.

E.     *8—12 місяців;

 

 

354.                  Найхарактерніша початкова клінічна ознака тератоми:

A.    сеча виділяється краплинами;

B.    гостра затримка сечі;

C.    рідкі випорожнення;

D.    випорожнення з прожилками крові

E.     *затримка випорожнень.

 

 

355.                  З метою діагностики тератоми крижово-куприкової області немає потреби проводити:

A.    ректороманоскопію;

B.    пальцьове ректальне дослідження;

C.    оглядову рентгенографію;

D.    іригографію;

E.     *гастрофіброскопію.

 

 

356.                  З яких зародкових листків складається крижово-куприкова тератома?

A.    ектодерми;

B.    мезодерми;

C.    ентодерми;

D.    з жодних.

E.     *з усіх листків.

 

 

357.                  Рентгенологічні ознаки тератоми крижово-куприкової області:

A.    м’якотканинна тінь з незарощуванням дужок I, I—III;

B.    м’якотканинна тінь з вогнищем просвітління;

C.    м’якотканинне утворення з чітким контуром, що зміщує просвіт прямої кишки;

D.    м’якотканинна тінь з вогнищем затемнення.

E.     *виявлення кісткових та вапняних включень;

 

 

358.                  Показання до термінового оперативного лікування крижово-куприкової тератоми обумовлені:

A.    кишковою непрохідністю;

B.    малігнізацією пухлини;

C.    великими розмірами пухлини;

D.    Кровотечею.

E.     *розривом пухлини;

 

 

359.                  Найчастіше малігнізація крижово-куприкової тератоми спостерігається у дітей:

A.    новонароджених;

B.    4—6 місяців;

C.    старше 1 року.

D.    9-12 місяців.

E.     *6—8 місяців;

 

 

360.                  Який відсоток складають гемангіоми серед усіх пухлин дитячого віку?

A.    до 10 %;

B.    11-20 %;

C.    21-30 %;

D.    31-40 %;

E.     *45- 80 %.

 

 

361.                  Найбільш характерні клінічні ознаки гемангіом:

A.    кахексія;

B.    наявність метастазів;

C.    легка ранимість;

D.    немає косметичного дефекту.

E.     *має місце косметичний дефект;

 

 

362.                  В якому місці тулуба спостерігається найшвидший ріст гемангіом?

A.    на шиї;

B.    на статевих органах;

C.    на кінцівках;

D.    на тулубі.

E.     *на голові;

 

 

363.                  Найчастіша локалізація лімфангіом:

A.    волосиста частина голови;

B.    тулуб;

C.    кінцівки.

D.    поперек.

E.     *щелепно-лицева зона;

 

 

364.                  Який з методів лікування найбільш ефективний при лімфангіомах?

A.    близькофокусна рентгенотерапія;

B.    склерозуюча терапія;

C.    діатермокоагуляція;

D.    комбіноване лікування.

E.     *хірургічний;

 

 

365.                  На відміну від неврином та кіст середостіння, для тератом характерно:

A.    розташування у верхніх відділах середостіння;

B.    розташування у задньому середостінні;

C.    розширення міжреберних проміжків;

D.    округлість форми пухлини;

E.     *горбкуватість контурів пухлини.

 

 

366.                  Анемія, лихоманка, слабкість є найбільш характерними для раку:

A.    Тонкої кишки

B.    Селезінкового кута

C.    Лівої половини ободової кишки

D.    Сигмоподібної кишки

E.     *Правої половини ободової кишки

 

 

367.                  Хвора 15 років скаржиться на біль в попереку, слабкість, схуднення, появу в сечі крові у вигляді “черв’яків”. Нb 83 г/л. Хворіє більше 4 місяців. Про яке захворювання слід думати?

A.    Нефрит гострий

B.    Нефрит хронічний

C.    Геморагічний діатез

D.    Ниркова колька

E.     *Пухлина нирок

 

 

368.                  При яких пухлинах нирки УЗД є найінформативнішим методом дослідження?

A.    Пухлини ниркової миски

B.    Саркома нирки

C.    Папілома

D.    Ангіома

E.     *Пухлини паренхіми нирки

 

 

369.                  Хворий 15 років скаржиться на слабкість, гематурію. В/в урографія виявила у правій нирці пухлину до 2,5 см у діаметрі. Назвіть клінічну стадію захворювання.

A.    II стадія

B.    III стадія

C.    IV стадія

D.    II – III стадії

E.     *I стадія

 

 

370.                  Хворий 15 років скаржиться на слабкість, гематурію. В/в урографія виявила у правій нирці пухлину до 2,5 см у діаметрі. Оберіть метод лікування

A.    Хіміотерапія

B.    Променева терапія

C.    Селективна емболізація ниркової артерії

D.    Хіміотерапія, променева терапія

E.     *Радикальна нефректомія

 

 

371.                  Найбільш достовірна методика діагностики пухлини сечового міхура.

A.    Висхідна цистографія

B.    УЗД

C.    Нисхідна цистографія

D.    Аналіз сечі на атипові клітини

E.     *Цистоскопія

 

 

372.                  Для верифікації діагнозу пухлини яєчка найбільш інформативним є:

A.    Висхідна генітографія

B.    Дослідження еякуляту

C.    Реотестікулографія

D.    Дані пальпаторного дослідження

E.     *Пункційна біопсія яєчка

 

 

373.                  У хворого на фоні повного здоров’я з’являється кров у сечі (безболісна гематурія). Попередній діагноз?

A.    Полікістоз нирок

B.    Камені нирок

C.    Туберкульоз нирки

D.    Гломерулонефрит

E.     *Новоутворення органів сечовивідної системи

 

 

374.                  Для проведення ранньої діагностики раку товстої кишки застосовують

A.    Фіброколоноскопія

B.    УЗД органів черевної порожнини

C.    МРТ органів черевної порожнини

D.    Визначення онкомаркеру РЕА

E.     *Реакція Грегерсена

 

 

375.                  Для ранньої діагностики раку прямої кишки необхідно проводити

A.    Ректороманоскопія

B.    УЗД органів малого тазу

C.    МРТ органів малого тазу

D.    Визначення онкомаркеру РЕА

E.     *Ректальне пальцьове дослідження

 

 

376.                  Для ранньої діагностики раку стравоходу необхідно проводити

A.    Рентгенконтрастне дослідження стравоходу

B.    УЗД органів середостіння

C.    КТ органів середостіння

D.    Визначення онкомаркеру РЕА

E.     *Спостереження за групами ризику, проведення ендоскопічного дослідження

 

 

377.                  Для ранньої діагностики раку легенів необхідно проводити

A.    Цитологічне дослідження харкотиння

B.    Плевральна пункція

C.    КТ органів середостіння

D.    Бронхоскопія

E.     *Флюорографія широких мас населення

 

 

378.                  Симптомокомплекс кишкової непрохідності є провідним при раку:

A.    Сліпої кишки

B.    Печінкового кута

C.    Правої половини ободової кишки

D.    Поперечної кишки

E.     *Лівої половини ободової кишки

 

 

379.                  У хворої 18років діагностовано рак проксимального відділу шлунка IV стадії, ускладнений профузною кровотечею, постгеморагічною анемією, кахексією. Яку лікувальну тактику потрібно застосувати?

A.    Гастректомія.

B.    Субтотальна резекція шлунка.

C.    Гастростомія.

D.    Термінове оперативне втручання.

E.     *Комплексна гемостатична терапія.

 

 

380.                  Який з перерахованих методів застосовується для лікування лімфангіоми?

A.    введення склерозуючих речовин

B.    рентгенотерапія

C.    кріодеструкція

D.    гормональна терапія

E.     *оперативне втручання

 

 

381.                  Методи лікування гемангіом, крім:

A.    хірургічне лікування

B.    рентгенотерапія

C.    склерозуюча терапія

D.    кріодеструкція

E.     *антикогулянтна терапія

 

 

382.                  Яка пухлина нирок домінує в дитячому віці?

A.    гіпернефроїдний рак

B.    фібросаркома

C.    міосаркома

D.    папілярний рак

E.     *пухлина Вільямса

 

 

383.                  Чим зумовлена необхідність оперативного лікування дитини з тератомою у віці до 6 міс.?

A.    відставання дитини в фізичному розвитку

B.    загрозою розвитку паралічів нижніх кінцівок

C.    загрозою розвитку малігнізації

D.    загрозою проростання тератоми у пряму кишку та кістки тазу

E.     *загрозою розвитку запалення тератоми

 

 

384.                  Показання до невідкладної операції при крижово-куприковій тератомі, крім:

A.    затримка сечі або калу

B.    швидкий ріст пухлини

C.    розрив оболонки тератоми

D.    запалення тератоми

E.     *наявність в тератомі щільних включень

 

 

385.                  У хворої 18 років після травми в перукарні пігментного новоутворення лобної ділянки воно почало збільшуватись в діаметрі, змінило забарвлення (стало більш темним). Після травми пройшло 2 тиждні. План обстеження.

A.    Взяття скребка з пухлини для цитологічного дослідження

B.    Пункційна біопсія пухлини

C.    Динамічне спостереження

D.    УЗД пухлини

E.     *Консультація онколога, дерматоскопія

 

 

386.                  Для ранньої діагностики раку товстої кишки необхідно проводити

A.    Фіброколоноскопія

B.    УЗД органів черевної порожнини

C.    МРТ органів черевної порожнини

D.    Визначення онкомаркеру РЕА

E.     *Проведення тестів на приховану кров у калі

 

 

387.                  Для ранньої діагностики раку прямої кишки необхідно проводити таке дослідження:

A.    Ректороманоскопія

B.    УЗД органів малого тазу

C.    МРТ органів малого тазу

D.    Визначення онкомаркеру РЕА

E.     *Ректальне пальцьове дослідження

 

 

388.                  Для ранньої діагностики раку стравоходу необхідно проводити таке дослідження:

A.    Рентгенконтрастне дослідження стравоходу

B.    УЗД органів середостіння

C.    КТ органів середостіння

D.    Визначення онкомаркеру РЕА

E.     *Спостереження за групами ризику, проведення ендоскопічного дослідження

 

 

389.                  Для ранньої діагностики раку легенів необхідно проводити таке дослідження:

A.    Цитологічне дослідження харкотиння

B.    Плевральна пункція

C.    КТ органів середостіння

D.    Бронхоскопія

E.     *Флюорографія широких мас населення

 

 

390.                  Найбільш достовірною методикою діагностики пухлини яєчка.

A.    Висхідна генітографія

B.    Дослідження еякуляту

C.    Реотестікулографія

D.    Дані пальпаторного дослідження

E.     *Пункційна біопсія яєчка

 

 

391.                  Хворий 17 років скаржиться на слабкість, гематурію. В/в урографія виявила у правій нирці пухлину до 2,5 см у діаметрі. Назвіть клінічну стадію захворювання.

A.    II стадія

B.    III стадія

C.    IV стадія

D.    II – III стадії

E.     *I стадія

 

 

392.                  Хворий 17 років скаржиться на слабкість, гематурію. В/в урографія виявила у правій нирці пухлину до 2,5 см у діаметрі. Оберіть метод лікування

A.    Хіміотерапія

B.    Променева терапія

C.    Селективна емболізація ниркової артерії

D.    Хіміотерапія, променева терапія

E.     *Радикальна нефректомія

 

 

393.                  Хвора 15 років скаржиться на біль в попереку, слабкість, схуднення, появу в сечі крові у вигляді “черв’яків”. Нb 83 г/л. Хворіє більше 4 місяців. Про яке захворювання слід думати?

A.    Нефрит гострий

B.    Нефрит хронічний

C.    Геморагічний діатез

D.    Ниркова колька

E.     *Пухлина нирок

 

 

394.                  При яких пухлинах нирки УЗД є найінформативнішим методом дослідження?

A.    Пухлини ниркової миски

B.    Саркома нирки

C.    Папілома

D.    Ангіома

E.     *Пухлини паренхіми нирки

 

 

395.                  Анемія, лихоманка, слабкість є найбільш характерними для раку:

A.    Тонкої кишки

B.    Селезінкового кута

C.    Лівої половини ободової кишки

D.    Сигмоподібної кишки

E.     *Правої половини ободової кишки

 

 

396.                  Симптомокомплекс кишкової непрохідності є провідним при раку:

A.    Сліпої кишки

B.    Печінкового кута

C.    Правої половини ободової кишки

D.    Поперекової кишки

E.     *Лівої половини ободової кишки

 

 

397.                  Симптом “лимонної шкірки” при раку молочної залози спостерігається

A.    При всіх формах

B.    При маститоподібній формі

C.    При раку Педжета

D.    При бешихоподібній формі

E.     *При набряково-інфільтративній формі

 

 

398.                  Доброякісною пухлиною без ризику малігнізації є:

A.    Меланоз Дюбрейля

B.    Лентигомеланома

C.    Лентигінозна дисплазія

D.    Пограничний невус

E.     *Невус внутрішньодермальний

 

 

399.                  Найбільш частим симптомом пухлини сечового міхура є:

A.    Дизурія

B.    Слабкий струмінь сечі

C.    Біль

D.    Утруднене сечовипускання

E.     *Гематурія

 

 

400.                  У хворої 16 років на шкірі правої щоки швидко росте безпігментна пухлина з діаметром 1,5 см. Діагностована: кератоакантома. Визначте найбільш оптимальну лікувальну тактику.

A.    Променева терапія.

B.    Спостереження онколога.

C.    Оперативна екстирпація пухлини.

D.    Хіміотерапія.

E.     *Кріодеструкція пухлини.

 

 

401.                  Інформативний метод діагностики пухлин та кіст печінки:

A.    ультразвукове дослідження;

B.    комп’ютерна томографія;

C.    радіоізотопне дослідження;

D.    всі перелічені методи в комплексі.

E.     *ангіографія;

 

 

402.                  При ехінококкозі печінки показані:

A.    хіміотерапія;

B.    гормональна терапія;

C.    рентгенотерапія;

D.    спостереження в динаміці.

E.     *оперативне втручання;

 

 

403.                  Найефективніший метод лікування пухлини Вільмса:

A.    операція нефректомія;

B.    передопераційне опромінювання + операція;

C.    передопераційна рентгентерапія + операція;

D.    операція + рентгентерапія.

E.     *операція + хіміорентгентерапія;

 

 

404.                  Назвіть ранній симптом пухлини Вільмса у дітей:

A.    загальне нездужання, нудота, блювота, біль;

B.    мікро- чи макрогематурія;

C.    альбумінурія.

D.    протеїнурія

E.     *наявність пухлини в черевній порожнині;

 

 

405.                  Найефективніший метод дослідження для встановлення діагнозу пухлини Вільмса:

A.    оглядова рентгенографія;

B.    негайна урографія;

C.    ретроградна пієлографія.

D.    екскреторна урографія

E.     *негайна урографія на фоні пневморетроперитонеума;

 

 

406.                  Вкажіть найтиповішу локалізацію остеобластокластоми у трубчастій кістці:

A.    епіфіз;

B.    метаепіфізарний хрящ;

C.    діафіз;

D.    метадіафіз.

E.     *метафіз;

 

 

407.                  Серед доброякісних пухлин товстої та прямої кишок найчастіше зустрічається:

A.    фіброма;

B.    ліпома;

C.    лімфоангіома;

D.    ангіома

E.     *поліп;

 

 

408.                  Найцінніший та інформативніший метод діагностики дифузного поліпозу товстої кишки:

A.    пальцеве дослідження прямої кишки;

B.    ректороманоскопія;

C.    тотальна колонографія;

D.    оглядова колонографія;

E.     *рентгенографія з подвійним контрастуванням;

 

 

409.                  Ознаки первинно-злоякісної тератоми:

A.    великі розміри пухлини;

B.    виразкування пухлини;

C.    кістозне включення пухлини;

D.    внутрішнє розташування пухлини.

E.     *швидкий ріст пухлини;

 

 

410.                  Показання до термінового лікування тератоми:

A.    швидкий ріст пухлини;

B.    гостра затримка сечі;

C.    затримка стільця;

D.    втрата у дитини ваги.

E.     *підозра на малігнізацію;

 

 

411.                  Найефективніший і простий спосіб діагностики дермоїдної кісти крижово-куприкової ділянки:

A.    ректороманоскопія;

B.    огляд з допомогою дзеркал

C.    ірригографія;

D.    ірригоскопія.

E.     *пальцеве ректальне дослідження;

 

 

412.                  Найхарактерніша початкова клінічна ознака тератоми:

A.    сеча виділяється краплинами;

B.    гостра затримка сечі;

C.    рідкий стілець;

D.    все перелічене

E.     *затримка стільця.

 

 

413.                  З метою діагностики тератоми крижово-куприкової області немає потреби проводити:

A.    ректороманоскопію;

B.    пальцеве ректальне дослідження;

C.    ірригографію;

D.    ірригоскопію;

E.     *гастрофіброскопію.

 

 

414.                  Відмінність дермоїдної кісти від крижово-куприкової тератоми за клінічними ознаками:

A.    виявляється у дітей відразу після народження;

B.    страждає загальний стан у дитини; ;

C.    шкіряні виразки у сідничній борозді;

D.    пальпуються щільні вузли;

E.     *позаду прямої кишки.

 

 

415.                  Найхарактерніша ознака існування поліпів у кишечнику:

A.    скарги на болі в животі;

B.    ознаки анемії;

C.    нестійкий стілець;

D.    болі під час дефекації.

E.     *кишечні кровотечі;

 

 

416.                  Який відсоток складають гемангіоми серед усіх пухлин дитячого віку?

A.    до 10%;

B.    11 – 20%

C.    21 – 30%

D.    31-40%

E.     *45-80%.

 

 

417.                  Найбільш характерні клінічні ознаки гемангіом:

A.    кахексія;

B.    наявність метастазів;

C.    легка ранимість;

D.    немає косметичного дефекту.

E.     *має місце косметичний дефект;

 

 

418.                  В якому місці тулуба спостерігається найбільш швидкий ріст гемангіом?

A.    на обличчі;

B.    на шиї;

C.    на кінцівках;

D.    на тулобі.

E.     *на голові;

 

 

419.                  Найбільш радикальний метод лікування гемангіом:

A.    кріотерапія;

B.    склерозуюча терапія;

C.    електрокоагуляція;

D.    гормонотерапія.

E.     *хірургічний;

 

 

420.                  Найбільш часта локалізація лімфангіом:

A.    волосиста частина голови;

B.    тулуб;

C.    кінцівки.

D.    шия

E.     *щелепо-лицьова зона;

 

 

421.                  Який з методів лікування найбільш ефективний при лімфангіомах?

A.    близькофокусна рентгенотерапія;

B.    склерозуюча;

C.    діатермокоагуляція;

D.    комбіноване лікування.

E.     *хірургічний;

 

 

422.                  Для тератодермоїдних утворень середостіння характерними ознаками є наступні:

A.    клініка визначається розміром, локалізацією та зрілістю пухлини;

B.    частіше розташовується в передньому середостінні;

C.    займають середню третину середостіння;

D.    наявність кісткових включень.

E.     *клінічні прояви у вигляді болю в більшості випадків;

 

 

423.                  Для уточнення розташування пухлини середостіння наступне обстеження не несе інформації:

A.    УЗД;

B.    пневмомедіастінографія;

C.    бронхоскопія;

D.    езофагографія;

E.     *ЕКГ.

 

 

424.                  Види пухлин середостіння, які найчастіше зустрічаються у дітей:

A.    пухлини переферичної нервової системи;

B.    пухлини вилочкової залози;

C.    бронхогенні

D.    ентерогенні кісти.

E.     *пухлини симпатичної нервової системи;

 

 

425.                  У дівчини 5 років виявлено утвір в зоні грудної залози. Утвір щільної консистенції, безболісний, розміром 0,5×0,5 см., пов’язаний з грудним соском. Ваш діагноз:

A.    доброякісна пухлина грудної залози (ангіома, лімфангіома);

B.    злоякісна пухлина грудної залози;

C.    остеома ребра;

D.    мастит.

E.     *допубертатна гіперплазія грудної залози;

 

 

426.                  Що лежить в основі радикального хірургічного лікування  сарком м’яких тканин? 

A.    Широке видалення пухлини в межах здорових тканин 

B.    Видалення первинної пухлини в межах капсули 

C.    Широке видалення пухлини одним блоком з регіонарними лімфатичними вузлами 

D.    Видалення пухлини, відступаючи  від її периферичних країв на 5 -7 см 

E.     *Широке видалення пухлини  в межах анатомічно-фасціальних футлярів 

 

 

427.                  Який процес серед причин, які приводять до збільшення об’єму тканин чи органів, характерний для істинних пухлин? 

A.    Гіпертрофія клітин органа чи тканин 

B.    Репаративна чи регенеративна гіперплазія клітин органа чи тканин 

C.    Набряк клітин органа чи тканин внаслідок порушення обміну чи серцево-судинної діяльності 

D.    Крововилив в тканину чи орган

E.     *Проліферація клітин, яка не має закінчення 

 

 

428.                  Найчастіше болі в урологічних хворих локалізуються :

A.    поперековій області

B.    у зовнішньому краю прямих м’язів

C.    у надлобковій області

D.    у промежині

E.     *у всіх перерахованих областях

 

 

429.                  Катетеризація є протипоказаною при гострій затримці сечі, викликаної :

A.    фімозом

B.    пухлиною сечового міхура

C.    каменем уретри

D.    каменем сечового міхура

E.     *розривом уретри

 

 

430.                  Походження сечокам’яної хвороби у дітей по сучасних переконанням  визначає :

A.    аномалія розвитку органів сечової системи

B.    порушення водно-електролітного балансу

C.    кліматичний чинник

D.    ендокринні порушення

E.     *поліетіологічна теорія

 

 

431.                  З перерахованих конкрементів є рентгеноконтрастними :

A.    оксалати

B.    фосфати

C.    змішані камені

D.    карбонати

E.     *урати

 

 

432.                  Найбільш характерним симптомом для каменя уретри є :

A.    болюче сечовипускання

B.    гематурія

C.    піурія

D.    протеїнурія

E.     *гостра затримка сечі

 

 

433.                  Найбільша небезпека виникнення апостематозного нефриту виникає :

A.    при камені верхньої чашки

B.    при камені лоханки

C.    при кораловидному камені нирки

D.    при камені сечового міхура

E.     *при камені сечоводу

 

 

434.                  Показанням до застосування ангіографічного дослідження при гідронефрозі є :

A.    зниження функції нирки

B.    внутрішньониркове розташування сечоводу

C.    вторинний пієлонефрит

D.    виражений гідрокалікоз

E.     “*німа” нирка

 

 

435.                  Після пієлолітотомії зберігається фосфатурія.  Хворому слід рекомендувати :

A.    курорти Ялти, Сочі

B.    Боржомі, Джермук

C.    курорти загального типу в середній смузі Росії

D.    Байрам-Алі

E.     *Мінеральні води, курорти Північного Кавказу

 

 

436.                  Після видалення оксалатного каменя зберігається оксалатурія. Хворому слід рекомендувати курортне лікування :

A.    Боржомі, Джермук

B.    Марциальні мінводі, Нарзан

C.    Байрам-Алі

D.    високогірні курорти

E.     Железноводськ, Трускавець

 

 

437.                  Після розчинення уратного каменя нирки зберігається уратурія. Хворому слід рекомендувати курортне лікування:

A.    Железноводськ, Трускавець

B.    Нарзан, Марциальні мінводи

C.    курорти загального типу середньої смуги Росії

D.    Ялта, Сочі

E.     *Байрам-Алі

 

 

438.                  У хворого самостійно відходять оксалатні камені зберігається оксалатурія. Йому слід рекомендувати :

A.    обмеження продуктів, що містять щавлеву кислоту  (листяна зелень, шоколад і ін.)

B.    обмеження продуктів, що містять лимонну кислоту  (цитрусові)

C.    обмеження молочних продуктів

D.    збільшення продуктів, що містять вітаміни В6 , А та  магній

E.     *все перераховане

 

 

439.                  У хворого відходять фосфатні камені і зберігається фосфатурія. Їй можна рекомендувати все перераховане окрім продуктів :

A.    збільшення білка

B.    збільшення білка, жирів

C.    нормального вжитку овочів, фруктів

D.    вітаміну А

E.     *лимонів

 

 

440.                  У хворого відходять уратні камені і зберігається уратурія. Йому можна рекомендувати все перераховане :

A.    обмеження білка (м’ясо до 1 г на 1 кг ваги в добу)

B.    молочно-рослинна дієта

C.    обмеження висококалорійної дієти

D.    фрукти

E.     *все вірно

 

 

441.                  Странгурія зустрічається при всіх перерахованих захворюваннях, окрім :

A.    інородних тіл уретри

B.    каменя сечового міхура

C.    гострого простатиту

D.    аденоми передміхурової залози

E.     *каменя сечоводу

 

 

442.                  Утворенню ниркових каменів сприяють наступні анатомоморфологічні зміни в нирках :

A.    хронічний гломерулонефрит

B.    венозне повнокрів’я

C.    позапечінкова лоханка

D.    ренальная артеріальна гіпертензія

E.     *внутрішньониркова лоханка і порушення лімфовідтоку з нирки

 

 

443.                  Висока захворюваність уролітіазом спостерігається у всіх перерахованих регіонах, окрім :

A.    Узбекистану

B.    Туркменістану

C.    Вірменії

D.    Таджикистану

E.     *Західному Сибіру

 

 

444.                  До етіологічних чинників сечокам’яної хвороби відносяться :

A.    порушення фосфорно-кальцієвого обміну

B.    порушення обміну щавлевої кислоти

C.    порушення пуринового обміну

D.    сечова інфекція (пієлонефрит)

E.     *все перераховане

 

 

445.                  Розвитку оксалатурії сприяє все, окрім :

A.    дефіциту в організмі вітаміну В6

B.    їжі, що містить надлишок лимонної кислоти

C.    хронічного коліту

D.    цитратних препаратів (блемарен, Ураліті та   інших.)

E.     *дефіциту в організмі вітаміну D2

 

 

446.                  Гіперкальцемія і гіперкальциурія сприяють утворенню  :

A.    цистинових каменів

B.    сечокислих (уратних) каменів

C.    оксалатних каменів

D.    фосфатних каменів

E.     *правильно оксалатних каменів та фосфатних каменів

 

 

447.                  Порушення реабсорбції в канальцях нирок продуктів обміну можуть приводити до утворення :

A.    цистинових сечових солей

B.    оксалатних сечових солей

C.    уратних (сечокислих) сечових солей

D.    фосфатних сечових солей

E.     *будь-яких з перерахованих

 

 

448.                  До чинників, що не впливають на утворення і ріст сечових каменів, відносяться:

A.    уростаз

B.    висока в’язкість сечі

C.    відсутність або низький рівень захисних колоїдів в сечі

D.    висока концентрація щавлевої, сечової кислоти, кальцію в сечі

E.     *висока концентрація натрію і креатиніну в крові

 

 

449.                  Для кристалізації щавлевокислих (оксалатних) каменів  оптимальної рН сечі є :

A.    3.5

B.    6.9

C.    7.5

D.    8.8

E.     *5.5

 

 

450.                  Для кристалізації сечокислих (уратних) сечових каменів оптимальної рН сечі є :

A.    3.5

B.    7.0

C.    7.5

D.    8.5

E.     *5.5

 

 

451.                  Для кристалізації фосфорнокислих (фосфатних) каменів оптимальної рН сечі є :

A.    4.0

B.    5.7

C.    8.8

D.    8.9

E.     *7.1

 

 

452.                  Не впливають на утворення сечових каменів  наступні місцеві зміни в сечових шляхах :

A.    шовний матеріал (шовк, лавсан, даксон)

B.    перегин, стриктура сечоводу, уростаз

C.    інородне тіло (дренажна трубка, металева дужка і ін.)

D.    гіпотонія сечоводу, лоханки, чашок

E.     *гіпертонус сечоводу, лоханки, чашок

 

 

453.                  До чинників ризику каменеутворення не відносяться :

A.    уратурія, оксалатурія

B.    високий вміст в крові і в сечі кальцію, сечової і щавлевої кислоти

C.    лейкоцитурія, еритроцитурія, слиз в сечі

D.    фосфатурія

E.     *високий вміст сечовини і креатиніну в крові

 

 

454.                  Пієлонефрит при сечокам’яній хворобі виявляють приблизно :

A.    у 10% випадків

B.    у 30% випадків

C.    у 50% випадків

D.    у 98% випадків

E.     *у 80% випадків

 

 

455.                  Пієлонефрит передує розвитку сечокам’яної хвороби,  тобто є первинним приблизно :

A.    у 10% випадків

B.    у 50% випадків

C.    у 80% випадків

D.    у 90% випадків

E.     у 30% випадків

 

 

456.                  Пієлонефрит приєднується після утворення каменів в нирках (повторно) :

A.    у 10% випадків

B.    у 20% випадків

C.    у 80% випадків

D.    у 90% випадків

E.     *у 50% випадків

 

 

457.                  Ненапружена водянка оболонок яєчка у хворого до 1.5 років обумовлена:

A.    підвищеним внутріутробним тиском

B.    диспропорцією між кровоносною і лімфатичною системами

C.    інфекцією сечових шляхів

D.    незарощенням вагінального відростка

E.     *травмою пахвинно-калиткової області

 

 

458.                  Для перекрута яєчка в мошонці характерні :

A.    поступовий початок, слабо виражений больовий синдром

B.    раптовий початок, потім світлий проміжок, після набряк, гіпермия, поступове наростання набряку

C.    помірна гіпермия і набряк мошонки без больового симптому

D.    симптоматика залежить від віку

E.     *раптовий початок захворювання швидко наростаючий набряк калитки, виражений больовий синдром, гіпермія калитки

 

 

459.                  Позитивний симптом діафаноскопії характерний

A.    для пухлини яєчка

B.    для гострого орхоепідидиміту

C.    для пахвинно-калиткової грижі

D.    для хронічного епідидиміту

E.     *для водянки оболонок яєчка

 

 

460.                  Назвіть основну причину виникнення водянки оболонок яєчка і сім’яного канатика у дітей у віці старше 5 років:

A.    перекрут яєчка;

B.    зниження функції кремастерного м’язу;

C.    порушення водно-сольового обміну в організмі;

D.    інфекція.

E.     *травма;

 

 

461.                  З якої нозологочної форми починається диференційна діагностика ізольованої водянки оболонок яєчка?

A.    варікоцеле;

B.    пахвиннокалиткова кила;

C.    патологія підвісок яєчка;

D.    перекруту яєчка.

E.     *пухлина яєчка:

 

 

462.                  З якої нозологічної форми починається диференційна діагностика кісти сім’яного канатик,що гостро виникла?

A.    поліорхія;

B.    крипторхізм;

C.    пахвинний лімфаденіт;

D.    гострий апендицит.

E.     *защемлення пахвинної кили;

 

 

463.                  Основне ускладнення напруженої водянки оболонок яєчка:

A.    больовий синдром;

B.    флегмона оболонок яєчка;

C.    гіпогеніталізм.

D.    перекрут яєчка

E.     *атрофія яєчка:

 

 

464.                  Характерна клінічна ознака ізольованої водянки оболонок яєчка та сімяного канатика:

A.    збільшення об’єму калитки до кінця дня;

B.    асиметрія калитки;

C.    больовий синдром;

D.    гіпогонадизм.

E.     *перемінне напруження оболонок яєчка та сім’яного канатика протягом тривалого часу.;

 

 

465.                  Назвіть доступний і розповсюджений метод діагностики при водянці оболонок яєчка і сім’яного канатика:

A.    пункція оболонок яєчка і сім’яного канатика;

B.    рентгеноскопія та рентгенографія;

C.    експлоративна скрототомія.

D.    ревізія калитки

E.     *діафаноскопія;

 

 

466.                  Метод лікування напруженої водянки оболонок яєчка у хворого в віці до 1 року:

A.    операція Вінкельмана;

B.    операція Росса;

C.    пункція оболонок яєчка;

D.    динамічне спостереження.

E.     *операція Бергмана;

 

 

467.                  Основні покази до консервативного пункційного методу лікування водянки оболонок яєчка і сім’яного канатика у дітей у віці до 1 року:

A.    виражене напруження водянки оболонок яєчка і сім’яного канатика;

B.    особливості розвитку імунної системи;

C.    особливості водно-сольового обміну;

D.    особливості інших видів обміну.

E.     *супутні захворювання (неврологічні, пневмонія);

 

 

468.                  Для водянки, що виникла гостро, найбільш характерно:

A.    погіршення загального стану;

B.    підвищення температури;

C.    різка болючість;

D.    гіперемія калитки.

E.     *виникнення припухлості в одній половині калитки;

 

 

469.                  Найбільш характерна ознака кісти елементів сім’яного канатика:

A.    набряк в пахвинній області;

B.    гіперемія в пахвинній області;

C.    різка болючість;

D.    розширення зовнішнього пахвинного кільця.

E.     *еластична припухлість в пахвинній зоні зміщується при потягуванні за яєчко;

 

 

470.                  Диференційна діагностика кісти елементів сім’яного канатика включає все перелічене, крім:

A.    пахвинного лімфаденіту;

B.    водянки оболонок яєчка;

C.    крипторхізму;

D.    защемленої пахвинної кили;

E.     *перекруту  гідатиди.

 

 

471.                  Лікування хворого 2 років з кістою сім’яного канатика включає:

A.    пункцію елементів сім’яного канатика;

B.    розсічення оболонок кісти;

C.    операцію Гросса;

D.    операцію Вінкельмана;

E.     *видалення кісти.

 

 

472.                  При анурії у дітей протипоказана:

A.    оглядова рентгенографія органів сечової системи;

B.    цистоуретрографія;

C.    ретроградна піелографія;

D.    цистоскопія.

E.     *екскреторна урографія;

 

 

473.                  Катетеризація являється протипоказанням при гострій затримці сечі викликаній:

A.    фімозом;

B.    пухлиною сечового міхура;

C.    каменем уретри;

D.    камнем сечового міхура.

E.     *розривом уретри;

 

 

474.                  Яка ознака являється основною при проведені диференційної діагностики перекрута яєчка і його запалення?

A.    біль;

B.    набряк та гіперемія калитки;

C.    стан сім’яного канатика;

D.    зміни з боку крові

E.     *початок  виникнення  захворювання;

 

 

475.                  Які захворювання статевих органів у дітей не потребують негайного хірургічного лікування?

A.    перекрут яєчка;

B.    перекрут гідатиди;

C.    напружена водянка яєчка.

D.    травма калитки

E.     *гострий баланопостит;

 

 

476.                  Яке захворювання чи вада розвитку нирки обумовлює двобічну тотальну макрогематурію?

A.    сечокам’яна хвороба;

B.    гідронефроз;

C.    пухлина нирки;

D.    парапельвікальна кіста нирки.

E.     *гострий гломерулонефрит;

 

 

477.                  При якому з перелічених симптомів важлива візуальна оцінка сечі?

A.    піурія;

B.    альбумінурія;

C.    мікрогематурія;

D.    оксалатурія.

E.     *макрогематурія;

 

 

478.                  Найчастіша причина виникнення гострих захворювань яєчок у дітей:

A.    неспецифічна інфекція;

B.    специфічна інфекція;

C.    порушення обмінних процесів;

D.    диспропорція розвитку тканинних структур дитячого організму.

E.     *перекрут гідатиди;

 

 

479.                  З допомогою якої пов’язки можна утримати перев’язочний матеріал в ділянці калитки?

A.    Пращеподібної

B.    Колосоподібної

C.    Розхідної черепашої

D.    Східної черепашої

E.     *Т-подібної

 

 

480.                  Які методи лікування гострого травматичного запалення яєчка,крім:

A.    хірургічне втручання

B.    протизапальна терапія

C.    мазеві пов’язки

D.    постільний режим

E.     *вичікувальна тактика

 

 

481.                  Якими методами діагностується гостре запалення яєчка, крім:

A.    огляд хворого

B.    пальпація яєчка

C.    ультразвукове сканування яєчка

D.    діафаноскопія

E.     *пункція яєчка

 

 

482.                  Що не спричиняє запаленню яєчка?

A.    травма

B.    ускладнення після паротиту

C.    пухлина яєчка

D.    інструментальне дослідження нижніх сечових шляхів

E.     *водянка оболонок яєчка

 

 

483.                  Клінічні симптоми запалення яєчка, крім:

A.    біль в калитці

B.    гіпертермія в калитці

C.    набряк калитки

D.    збільшення яєчка

E.     *утруднення сечовипускання

 

 

484.                  Хворий 5 років поступив до лікарні з діагнозом: правосторонній орхіт. Анамнез: захворювання почалося раптово з різкою болючістю в правій половині калитки, через 1 годину виник набряк і гіперемія калитки. За 10 днів до цього хворів на паротит. При огляді: набряк і гіперемія калитки різко виражені, яєчко болісне, великих розмірів і підтягнуто до кореня калитки. Поставте діагноз.

A.    Правосторонній паротитний орхіт

B.    Перекрути гідатіди

C.    Алергічний набряк калитки

D.    Флегмона калитки

E.     *Перекрути яєчка

 

 

485.                  У хлопчика 10 років під час гри у футбол раптово з’явився біль у калитці з ірадіацією у пахову ділянку, голівку статевого члена. При огляді загальний стан середньої важкості. Живіт м’який, безболісний. Ліве яєчко підтягнуто до лінії калитки, у ділянці верхнього полюсу яєчка пальпується щільне невелике – 0,5 см завбільшки, болісне при пальпації утворення. Ліве яєчко трохи збільшене, щільно-еластичної консистенції. Який діагноз найбільш ймовірний?

A.    Гострий орхоепідідіміт

B.    Травма лівого яєчка

C.    Пахова грижа

D.    Гострий фунікуліт

E.     *Перекрут гідатіди яєчка

 

 

486.                  Диференційна діагностика водянки оболонок яєчка проводиться із всіма переліченими захворюваннями, крім:

A.    пахвинної кили;

B.    перекруту та некрозу яєчка;

C.    пахвинного лімфаденіту;

D.    кіста елементів сімяногого канатика.

E.     *крипторхізму;

 

 

487.                  Провідною ланкою больового синдрому в початковій фазі гострого гематогенного остеомієліту у дітей шкільного віку є:

A.    Бактеріємія

B.    Імунодефіцит

C.    Сенсибілізація

D.    Вироблення серотоніну

E.     *Підвищення внутрішньокісткового тиску

 

 

488.                  Нормальна величина внутрішньокісткового тиску складає:

A.    200 мм вод.ст.

B.    300 мм вод.ст.

C.    400 мм вод ст.

D.    500 мм вод.ст.

E.     *100 мм вод.ст.

 

 

489.                  Хвора М., 10 років, хворіє дві доби. Скаржиться на постійний біль в лівій плечовій кістці, біль при  русі  лівою рукою. Активні рухи в лівій верхній кінцівці відсутні. Температура тіла  38 градусів С. Видимих ознак запалення в лівому плечі немає. Попередній діагноз:

A.    Ушкодження плечової кістки

B.    Саркома Юїнга лівої плечової кістки

C.    Грип

D.    Ревматизм

E.     *Гострий гематогенний остеомієліт лівої плечової кістки

 

 

490.                  Хвора Н., 4 років поступає із скаргами на біль  у верхній третині правої стегнової кістки, кульгавість, лихоманку  (Т тіла 37,6 градусів С).Хвора впродовж місяця, отримувала лікування з приводу ревматоїдного артриту правого кульшового суглобу, що включало протизапальні нестероїдні  препарати і антибіотики. На рентгенограмах правої стегнової кістки – плямистий остеопороз шийки кістки. Виберіть оптимальну тактику лікування :

A.    Остеоперфорація шийки  правої стегнової кістки

B.    Секвестрнекректомия шийки правої стегнової кістки

C.    Клеолове витягнення по Шеде

D.    Інтрамедулярний остеосинтез

E.     *Консервативне лікування (антибіотики, імуномодулятори, вазоактивна терапія)

 

 

491.                  Хвора М., 2 років, поступає в стаціонар із скаргами на значне збільшення правого стегна в нижній третині. З анамнезу відомо, що дівчинка щадить праву ногу, при ходьбі накульгує впродовж 6 міс. Анемія. На рентгенограмах правої стегнової кістки в ділянці дистального метаепіфіза виявлений дефект кісткової тканини округлої форми з чіткими контурами  типу «танучого цукру». Попередній діагноз:

A.    Гострий гематогенний остеомієліт дистального метаепіфіза правої стегнової кістки

B.    Ревматоїдний артрит правого колінного суглоба

C.    Остеогенна саркома

D.    Остеобластокластома

E.     *Туберкульозний остит

 

 

492.                  Хлопчик 2 років, поступив в клініку із скаргами на загальну слабкість, втрату апетиту, субфебрилітет. Пальпаторно в правій половині живота визначається пухлиноподібний утвір еластичної консистенції, безболісний. Аналізи сечі в межах норми. На оглядовій рентгенограмі визначається велика гомогенна тінь, що займає праву половину живота, зміщує кишкові петлі в протилежну сторону. При екскреторній рентгенографії – функція правої нирки відсутня. При сонографії виявлено різке розширення порожнинної системи цієї нирки. Товщина паренхіматозного шару- 0,4- 0,9 см передбачуваний діагноз:

A.    Пухлина Вільмса

B.    Уретерогідронефроз

C.    Вторинно-зморщена нирка

D.    Апостематозний нефрит

E.     *Закритий гідронефроз

 

 

493.                  Хлопчик 7 років поступив в клініку з гострою затримкою сечі. Несподівано, під час акту сечовипускання останній урвався. Із слів матері. День тому хлопчик скаржився на болі в нижній частині живота, боявся мочитися, хапав руками статевий член. При спробі катетеризувати сечовий міхур уретральний катетер проходить на 2 см і зустрічає перешкоду. Діагноз:

A.    Сечокам’яна хвороба. Камені сечоводів

B.    Сечокам’яна хвороба Камінь сечового міхура.

C.    Сечокам’яна хвороба Камінь нирки

D.    Пухлина сечового міхура

E.     *Сечокам’яна хвороба. Камінь уретри

 

 

494.                  Дівчинка 2 років поступила в клініку із скаргами на утруднення при сечовипусканні. Із слів матері дизуричні розлади спостерігаються у  дівчинки з грудного віку. При бімануальній пальпації в лівій половині живота визначається пухлиноподібне утворення еластичної консистенції, помірно болюче. У аналізах сечі білок 0,066 г/л., лейкоцитурія. На екскреторних урограмах  зліва  – зміщена донизу маленька атонічна лоханка і чашки, вище – німа зона, сечовід, що відходить від вказаної лоханки, який помірно розширений, атонічний, на низхідних цистограмах – дефект наповнення округлої форми в ділянці шийки сечового міхура зліва. Діагноз:

A.    Пухлина Вільмса

B.    Приниркова кіста

C.    Переуретеральний дивертикул сечового міхура

D.    Уретерогідронефроз

E.     *Ектопічне уретероцелє додаткового сечоводу подвоєної нирки

 

 

495.                  При якому з перерахованих захворювань гостра затримка сечі є рефлекторною:

A.    Фімоз

B.    Пухлина сечового міхура

C.    Камінь уретри

D.    Розрив уретри

E.     *Баланопостит

 

 

496.                  Для якого захворювання патогномонічним симптомом являється одностороння макрогематурія:

A.    Хвороба Верльгофа

B.    Вузликовий періартеріїт

C.    Гострий. гломерулонефрит

D.    Полікістоз нирок

E.     *Пухлина нирки

 

 

497.                  Червоподібний відросток – це:

A.    *Рудимент

B.    Аномалія розвитку

C.    Аномалія ротації «середньої» кишки

D.    Частина товстої кишки

E.     Функціональний орган імунної системи

 

 

498.                  Причина виникнення гострого апендициту :

A.    Підвищення тиску в просвіті кишківника

B.    Ангіоневротичні розлади

C.    Порушення імунного статусу організму

D.    Особливості харчового раціону

E.     *Комбінація вище перелічених чинників

 

 

499.                  При підозрі на апендицит ректальне дослідження:

A.    Не обов’язкове

B.    Обов’язково тільки у дітей молодшого віку

C.    Тільки у дівчаток

D.    Залежно від клініки

E.     *Обов’язково в усіх

 

 

500.                  Симптом Сітковского при гострому апендицит – це:

A.    Поява болей при ковзаючому русі від пупка до правої клубової ділянці по сорочці хворого

B.    Посилення болів в правій клубовій ділянці при поштовхоподібній пальпації сигмовидної кишки

C.    Посилення болів при піднятті випрямленої ноги і одночаснійї пальпації клубової ділянки

D.    Болючість при пальпації трикутника ПТІ

E.     *Посилення болів в положенні лежачи на лівому боці

 

 

501.                  У дитини клінічна картина, характерна для гострого мезаденіту. В цьому випадку необхідно:

A.    Спостереження

B.    Термінове оперативне лікування

C.    Лапароскопія

D.    Перевід хворого в соматичний стаціонар

E.     *Призначення антибактеріальної терапії і спазмолітиків

 

 

502.                  Яке з перерахованих захворювань, що супроводжуються нирковою колікою, симулює гострий  апендицит:

A.    Пухлина правої нирки

B.    Сечокам’яна хвороба

C.    Нефроптоз

D.    Гострий пієлонефрит

E.     *Будь-яке з перерахованих

 

 

503.                  Найбільш достовірними ознаками гострого апендициту у дітей є:

A.    Локальний біль і блювота

B.    Блювота і напруження м’язів передньої черевної стінки

C.    Симптом Щоткіна і блювота

D.    Рідке випорожнення і блювота

E.     *Напруження м’язів правої клубової ділянки і симптом Філатова

 

 

504.                  У дитини на операції виявлений гангренозний апендицит. Випіт прозорий. Біля відростка невеликі фібринозні нашарування. Зроблена апендектомія. Подальша тактика включає:

A.    Гумовий випускник до ложа відростка

B.    Марлевий тампон

C.    Промивання черевної порожнини

D.    Тампон Мікуліча

E.     *Одномоментне введення антибіотиків в післяопераційному періоді

 

 

505.                  У дитини на операції виявлений перфоративний апендицит. Є периапендикулярний абсцес, стінки якого спадаються. Зроблена апендектомія. Подальша тактика включає:

A.    Одномоментне введення антибіотиків в черевну порожнину

B.    Марлевий тампон

C.    Промивання черевної порожнини

D.    *Тампон Мікуліча

E.     Гумовий випускник

 

 

506.                  У дитини діагностований апендикулярний інфільтрат. Подальша тактика:

A.    Спостереження в стаціонарі

B.    Амбулаторне спостереження

C.    Термінова лапаротомія

D.    Екстренна лапароскопія

E.     *Антибактеріальна терапія та фізіотерапія

 

 

507.                  Найбільш характерна ознака кісти сім’яного канатика :

A.    Набряк в паховій ділянці

B.    Гіперемія в паховій ділянці

C.    Відсутність яєчка в калитці

D.    Розширення зовнішнього пахового кільця

E.     *Еластична припухлість в паховій ділянці, що зміщується при потягуванні за яєчко

 

 

508.                  Лікування хворого 2 років з ненапруженою водянкою оболонок яєчка передбачає:

A.    Спостереження в динаміці

B.    Пункцію оболонок з евакуацією рідини

C.    Повторні пункції з введенням гідрокортизону

D.    Гормонотерапію

E.     *Оперативне лікування в плановому порядку

 

 

509.                  При напруженій водянці оболонок яєчка у дитини 2 років показано:

A.    Дренування порожнини мошонки

B.    Дренування порожнини мошонки після перев’язки вагінального відростка

C.    Обробка вагінального відростка очеревини і операція Вінкельмана

D.    Операція Вінкельмана

E.     *Обробка вагінального відростка очеревини біля основи, перев’язка і його пересічення.

 

 

510.                  У хлопчика 7 років виявлена водянка оболонок яєчка,що несподівано виникла, при розтині оболонок на операції отриманий каламутний випіт. Йому слід виконати:

A.    Операцію Вінкельмана

B.    Операцію Вінкельмана, посів водяночної рідини

C.    Операцію Вінкельмана і біопсію оболонок

D.    Операцію Роса

E.     *Дренування оболонок яєчка

 

 

511.                  Найбільш часта локалізація гострої гнійної деструктивної пневмонії :

A.    Верхня доля правої легені

B.    Верхня доля лівої легені

C.    Нижня доля правої легені

D.    Язичкові сегменти

E.     *Нижня доля правої легені

 

 

512.                  Показанням до дренування плевральної порожнини по Бюлау являється:

A.    Абсцес легені

B.    Плащевидний плеврит

C.    Лобіт

D.    Парціальний пневмоторакс

E.     *Напружений пневмоторакс

 

 

513.                  Яка з форм гострої гнійної деструктивної пневмонії підлягає консервативному лікуванню:

A.    Напружений пневмоторакс

B.    Напружений піоторакс

C.    Відмежований піопневмоторакс

D.    Напружений піопневмоторакс

E.     *Неускладнена бульозна форма

 

 

514.                  Показанням до бронхоскопічної пошукової оклюзії бронха є:

A.    Хронічна емпієма плеври

B.    Пневмоторакс

C.    Піоторакс

D.    Абсцес легені

E.     *Тривало функціонуючий бронхо-плевральна нориця

 

 

515.                  Що не відноситься до основних принципів підготовки дітей до невідкладної операції:

A.    Знеболення

B.    Відновлення мікроциркуляції

C.    Корекція циркулюючого білку

D.    Корекція водно-електролітного балансу

E.     *Ліквідація білкового голодування

 

 

516.                  Розрідженню мокроти і її відходженню в післяопераційному періоді сприяє усе, окрім:

A.    Зволоження вдихуваної газової суміші

B.    Регідратація дитини

C.    Стимуляція кашлю

D.    Перкусійний масаж грудної клітки

E.     *Подання хворому чистого кисню

 

 

517.                  Для синдрому портальної гіпертензії (позапечінкової форми) характерно:

A.    Жовтяниця

B.    Артеріальна гіпертензія

C.    Підвищення трансаміназ

D.    Виділення яскраво-червоної крові з прямої кишки

E.     *Гепатоспленомегалія

 

 

518.                  Найбільш інформативним методом при підозрі на кровотечу з дивертикула Меккеля є

A.    ЕФГДС

B.    Рентгенографія шлунку

C.    Лапароскопія

D.    Копрогама

E.     *Сцинтиграфія

 

 

519.                  Кріотерапія при лікуванні гемангіом показана при:

A.    Глибоких кавернозних

B.    Великих на передній черевній стінці

C.    Гемангіомах внутрішніх органів

D.    Гемлімфангіомах

E.     *Поверхневих капілярних на обличчі

 

 

520.                  При швидкому рості лімфангіом на шиї виникає небезпека:

A.    Кровотеч

B.    Запалення

C.    Малігнізації

D.    Нагноєння

E.     *Здавлення трахеї

 

 

521.                  До нейрогенних пухлин відносяться:

A.    Хвороба Бехтерєва

B.    Хвороба Борнхольма

C.    Хвороба Леша-Найхана

D.    Хвороба Вердніга

E.     *Хвороба Реклінгаузена

 

 

522.                  Тератоми найчастіше локалізуються

A.    У яєчниках

B.    У середостінні

C.    У грудній порожнині

D.    У головному мозку

E.     *У крижово-куприковій зоні

 

 

523.                  Методом вибору при лікуванні халазії стравоходу у дитини 2 років є:

A.    Операція Геллера

B.    Операція Баїрова

C.    Гастростомія по Вітцелю

D.    Пілороміотомія по Фреде-Рамштедту

E.     *Операція Ніссена

 

 

524.                  Яка з перерахованих рентгенологічних ознак відноситься до ознак ахалазії  стравоходу :

A.    Тупий кут Гіса

B.    Симптом Гольцнехта – Якобзона

C.    Симптом «двозубця»

D.    Симптом «дзьоба»

E.     *Симптом «полум’я перевернутої свічки»

 

 

525.                  У хворого 12 років скарги на неодноразово перенесені пневмонії з локалізацією в нижній долі лівої легені, постійний вологий кашель з гнійною мокротою вранці, слабкість, швидку втомлюваність. Виберіть захворювання, для якого характерні ці симптоми :

A.    Вроджена кіста легені

B.    Агенезія легені

C.    Туберкульоз

D.    Релаксація куполу діафрагми

E.     *Бронхоектатична хвороба

 

 

526.                  При напруженому піопневмотораксі показано:

A.    Пункція плевральної порожнини

B.    ШВЛ

C.    Дренування плевральної порожнини з підключенням активної аспірації

D.    Екстрена  торакоскопія

E.     *Дренування плевральної порожнини по Бюлау

 

 

527.                  Рентгенологічними ознаками абсцесу легені, що дренується, є:

A.    Тонкостінна порожнина без рівня рідини, без перифокального запалення

B.    Множинні тонкостінні порожнини на тлі нормального легеневого поля

C.    Інтенсивне гомогенне затемнення

D.    Множинні комірчасті порожнини з рівнем рідини і перифокальним запаленням

E.     *Товстостінна порожнина з рівнем рідини і перифокальним запаленням

 

 

528.                  У дитини 7 років в ділянці гомілки є ділянка запалення яскраво-червоного кольору з різко окресленою межею. Шкіра набрякла, є тенденція до поширення процесу. Найбільш вірогідний діагноз:

A.    Фурункул

B.    Карбункул

C.    Флегмона

D.    Абсцес

E.     *Бешихове запалення

 

 

529.                  Найбільш інформативним методом при кровотечі і при підозрі на синдром портальної гіпертензії є:

A.    Радіоізотопне обстеження

B.    Гастрографія

C.    Копрограма

D.    Гемограма

E.     *ЕФГДС

 

 

530.                  Етіологія і патогенез синдрому портальної гіпертензії при позапечінковій формі включає:

A.    Хронічний персистуючий гепатит

B.    Цирроз печінки

C.    Атрезію жовчних ходів

D.    Стеноз нижньої порожнистої вени

E.     *Флебіт портальної вени

 

 

531.                  Етіологія і патогенез синдрому портальної гіпертензії при внутрішньопечінковій формі включає:

A.    Аномалію портальної вени

B.    Тромбоз ворітної вени

C.    Трансформація ворітної вени

D.    Флебіт портальної вени

E.     *Хронічний персистуючий гепатит

 

 

532.                  У дитини 10 років п’ятий день болю в ділянці  нігтьової фаланги. Вночі не спав. Тканини пальця збільшені в об’ємах. Гіперемія шкіри. Гіпертермія. На рентгенограмі – порозність кістки фаланги. Встановіть діагноз:

A.    Шкірний панарицій

B.    Підшкірний панарицій

C.    Піднігтьовий панарицій

D.    Сухожильний панарицій

E.     *Кістковий панарицій

 

 

533.                  Підгострий лімфаденіт слід диференціювати з:

A.    Туберкульозом

B.    Лімфогрануломатозом

C.    Пухлиною

D.    Фелінозом

E.     *Усіма перерахованими

 

 

534.                  Хірургічний сепсис у дітей – це:

A.    Загальне важке інфекційне захворювання

B.    Бактеріємія

C.    Бактеріурія

D.    Важке порушення функцій життєво важливих органів

E.     *Порушення реактивності

 

 

535.                  Хворий Д., 14 років, звернувся із скаргами на біль в правій гомілці, гіперемію шкіри, наявність нориці з гнійними виділеннями. З анамнезу відомо, що 3 місяці тому пацієнт лікувався з приводу гострого гематогенного остеомієліту правої великогомілкової кістки. При зверненні виконана рентгенографія кісток  гомілки, виявлений дифузний плямистий остеопороз в діафізі кістки, лінійний периостит. Виберіть тактику лікування :

A.    Консервативне лікування

B.    Розтин, дренування  гнійного вогнища м’яких тканин

C.    Фіксація гіпсовою лонгетою гомілки без оперативного лікування

D.    Лікувальні пункції

E.     *Секвестрнекректомія правої великогомілкової кістки

 

 

536.                  Хворий З., 12 років, поступив в клініку із скаргами на біль, деформацію лівої гомілки. З анамнезу відомо, що 6 місяців назад отримував лікування з приводу гострого гематогенного остеомієліту лівої великогомілкової кістки.  При поступленні в  стаціонар  виконана рентгенографія лівої гомілки.  Виявлено вогнище деструкції і лінію перелому. Виберіть тактику лікування :

A.    Інтрамедулярний остеосинтез

B.    Консервативне лікування

C.    Скелетне витяжіння

D.    Гіпсова пов’язка

E.     *Накладення компресійно-дистракційного апарату на ліву гомілку

 

 

537.                  Хворий, що переніс гострий гематогенний остеомієліт стегнової кістки, повинен ходити, спираючись на милиці:

A.    1 міс.

B.    3 міс.

C.    4 міс.

D.    2 тижні

E.     *До повної репарації кістки, що виявляється рентгенологічно

 

 

538.                  Які ознаки механічної непрохідності кишечника можна виявити при оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини :

A.    Симптом «серпа»

B.    Тришарове фарбування кишкових петель, чаші Клойбера

C.    Наявність округлої тіні в просвіті кишківника, симптом «двозубця»

D.    Перерозтягнення петель кишкіника газом

E.     *Збіднення газом дистальних відділів кишковика, чаші  Клойбера

 

 

539.                  У хворого після операції з приводу апендикулярного перитоніту на 3 добу посилилися болі в животі, з’явилося здуття живота,  багаторазова  блювота, на оглядовій рентгенограмі виявлені чаші Клойбера. Визначте характер виниклих ускладнень :

A.    Абсцедуючий оментит

B.    Продовжений перитоніт

C.    Відстрочена рання злукова непрохідність кишківника

D.    Странгуляційна непрохідність

E.     *Рання злуково-паретична непрохідність кишківника

 

 

540.                  Дитина  П., 4 міс., хворіє більше 2 діб. Під час операції виявлена складна клубово-ободова інвагінація кишківника. Очеревина гіперемійована, в черевній порожнині каламутний випіт. Після дезінвагінації виявлено, що термінальний відділ клубової кишки сірого кольору, серозний покрив цього відділу  кишки – тьмяний. Виберіть тактику:

A.    Ушивання черевної порожнини наглухо

B.    Резекція термінального відділу клубової кишки, накладення анастомозу «кінець в кінець»

C.    Колостомія по Гірдаладзе

D.    Лапаростомія

E.     *Резекція термінального відділу клубової кишки з накладенням подвійної ілеостоми

 

 

541.                  Батьки дитини 7 міс. скаржаться на нападоподібне занепокоєння, багаторазову блювоту вмістом шлунку впродовж 8 годин. При огляді стан дитини важкий, в’ялий. Шкіра бліда. Живіт не роздутий, м’який, в правому підребер’ї пальпується пухлиноподібний утвір з гладкою поверхнею, чіткими контурами. При ректальному дослідженні: ампула прямої кишки порожня. Попередній діагноз:

A.    Пухлина кишківника

B.    Інфекційний коліт

C.    Гострий отит

D.    Периапендикулярний абсцес

E.     *Інвагінація кишківника

 

 

542.                  У дитини 13 років в ділянці шиї є запальний інфільтрат діаметром 1 см з ділянками некрозу на верхівці. Стан середньої тяжкості. Субфебрилітет. Клінічна картина характерна для:

A.    Фурункула

B.    Флегмони

C.    Сепсису

D.    Псевдофурункульозу

E.     *Карбункула

 

 

543.                  На патогенез хірургічного сепсису впливає:

A.    Доза, вид, вірулентність мікробів

B.    Стан первинного вогнища інфекції(локалізація, характер місцевих змін)

C.    Неспецифічна реактивність організму

D.    Специфічна реактивність організму

E.     *Все перелічене вище

 

 

544.                  Про розвиток шоку у септичного хворого свідчить:

A.    Раптове погіршення стану хворого

B.    Різке зниження діурезу

C.    Порушення мікроциркуляції

D.    Поява задишки, гіпервентиляції, дихального алкалозу, гіпоксемії

E.     *Все перелічене вище

 

 

545.                  Який з вказаних засобів є найбільш значимим в терапії ДВЗ – синдрому у фазі коагулопатії споживання :

A.    Хлорид кальцію

B.    Вікасол

C.    Фібриноген

D.    Гепарин

E.     *Свіжозаморожена плазма

 

 

546.                  У дитини з травмою живота під час лапаротомії виявлений лінійний розрив селезінки з помірною кровотечею. Раціональні дії хірурга включали:

A.    Спленектомію

B.    Перев’язку селезінкової артерії

C.    Дренування черевної порожнини без маніпуляцій на селезінці

D.    Спленектомію з аутотрансплантацією тканини селезінки

E.     *Спробу ушивання дефекту

 

 

547.                  У дитини з травмою живота під час операції виявлений масивний розрив селезінки з переходом на область воріт органу. Продовжується активна кровотеча. Раціональні дії хірурга включають:

A.    Спленектомію

B.    Спробу ушивання дефекту

C.    Перев’язку селезінкової артерії

D.    Дренування черевної порожнини без маніпуляцій на селезінці

E.     *Спленектомію з аутотрансплантацією тканини селезінки

 

 

548.                  У дитини 7 років після падіння з висоти стан середньої важкості. Скарги на болі в животі. Визначається непостійна напруга м’язів передньої черевної стінки, болючість  при перкусії живота. Почати обстеження доцільно з:

A.    Рентгенографії черевної порожнини

B.    Лапароскопії

C.    Лапароцентезу

D.    В\в урографії

E.     *Ультрасонографії

 

 

549.                  Кріотерапія при лікуванні гемангіом показана при :

A.    Глибоких кавернозних

B.    Обширних на передній черевній стінці

C.    Гемангіомах внутрішніх органів

D.    Лімфангіомах

E.     *Поверхневих капілярних на обличчі

 

 

550.                  При швидкому збільшенні лімфангіом на шиї виникає небезпека:

A.    Кровотеч

B.    Запалення

C.    Озлоякіснення

D.    Нагноєння

E.     *Здавлення трахеї

 

 

551.                  При операції з приводу дермоїдних кіст виконують:

A.    Пункцію кісти

B.    Видалення регіонарних лімфовузлів

C.    Фістулографію

D.    Видаляють лише вміст кісти

E.     *Висічення кісти в межах здорових тканин

 

 

552.                  До нейрогенних пухлин відносяться:

A.    Хвороба Бехтерєва

B.    Хвороба Борнхольма

C.    Хвороба Леша-Найхана

D.    Хвороба Вердніга

E.     *Хвороба Реклінгаузена

 

 

553.                  Тератоми найчастіше локалізуються

A.    У яєчниках

B.    У середостінні

C.    У грудній порожнині

D.    У головному мозку

E.     *У крижово-куприковій зоні

 

 

554.                  Дівчинка 2 років поступила в клініку із скаргами на болі та важкість  при сечовипусканні. Із слів матері розлади сечопуску спостерігаються у  дівчинки з грудного віку. При бімануальній пальпації в лівій половині живота визначається пухлиноподібне утворення еластичної консистенції, помірно болюче. У аналізах сечі білок 0,066 г/л., лейкоцитурія. На екскреторних урограммах зліва – зміщена донизу маленька атонічна миска і чашки, вище – німа зона, сечовід, що відходить від вказаної миски, який помірно розширений, атонічний, на низхідних цистограмах – дефект наповнення округлої форми в області шийки сечового міхура зліва. Діагноз:

A.    Пухлина Вільмса

B.    Приниркова кіста

C.    Переуретеральний дивертикул сечового міхура

D.    Уретерогідронефроз

E.     *Ектопічне уретероцеле додаткового сечоводу подвоєної нирки

 

 

555.                  Про розвиток шоку у септичного хворого свідчить:

A.    Раптове погіршення стану хворого

B.    Різке зниження діурезу

C.    Порушення мікроциркуляції

D.    Поява задишки, гіпервентиляції, дихального алкалозу, гіпоксемії

E.     *Все вище перераховане

 

 

556.                  Які ознаки механічної непрохідності кишечника можна виявити при оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини:

A.    Симптом «серпа»

B.    Тришарове фарбування кишкових петель, чаші Клойбера

C.    Наявність округлої тіні в просвіті кишечника, симптом «двозубця»

D.    Перерозтягання петель кишечника газом

E.     *Збіднення газом дистальних відділів кишечника, чаші Клойбера

 

 

557.                  У хворого після операції з приводу апендикулярного перитоніту на 3 доби посилилися болі в животі, з’явилося вздуття живота, багаторазова блювота, на оглядовій рентгенограмі виявлені чаші Клойбера. Визначите характер виниклих ускладнень:

A.    Абсцедуючий оментит

B.    Наростаючий перитоніт

C.    Відстрочена рання спайкова непрохідність кишечника

D.    Странгуляційна непрохідність

E.     *Рання спайково-паретична непрохідність кишечника

 

 

558.                  Дитина  П., 4 міс., хворіє більше 2 діб. Під час операції виявлена складна клубово-ободова інвагінація кишечника. Очеревина гіперемійована, в черевній порожнині каламутний випіт. Після дезінвагінації виявлено, що термінальний відділ клубової кишки сірого кольору, серозний покрив цього відділу  кишки – темний. Виберіть тактику:

A.    Ушивання черевної порожнини наглухо

B.    Резекція термінального відділу клубової кишки, накладення анастомозу «кінець в кінець»

C.    Колостомія по Гирдаладзе

D.    Лапаростомія

E.     *Резекція термінального відділу клубової кишки з накладенням подвійної ілеостоми

 

 

559.                  У дитини 13 років в області шиї є запальний інфільтрат діаметром 1 см з ділянками некрозу на верхівці. Стан середньої важкості Субфебрилітет. Клінічна картина характерна для:

A.    Фурункула

B.    Флегмони

C.    Сепсису

D.    Псевдофурункульозу

E.     *Карбункула

 

 

560.                  На патогенез хірургічного сепсису впливає:

A.    Доза, вигляд, вірулентність мікробів

B.    Стан первинного осередку інфекції (локалізація, характер місцевих змін)

C.    Неспецифічна реактивність організму

D.    Специфічна реактивність організму

E.     *Все вище перераховане

 

 

561.                  Хворий, що переніс гострий гематогенний остеомієліт стегнової кістки, повинен ходити, спираючись на милиці:

A.    1 міс.

B.    З міс.

C.    4 міс.

D.    2 тиждні

E.     *До повної репарації кістки, що виявляється рентгенологічно

 

 

562.                  Хворий М., 10 років, хворіє дві доби. Скаржиться на постійний біль в лівій плечовій кістці, біль при  русі  лівою рукою. Активні рухи в лівій верхній кінцівці відсутні. Температура тіла  38 градусів С. Видимих ознак запалення в лівому плечі немає. Попередній діагноз:

A.    Пошкодження плечової кістки

B.    Саркома Юїнга лівої плечової кістки

C.    Грип

D.    Ревматизм

E.     *ГГО лівої плечової кістки

 

 

563.                  Хворий Н., 4 роки поступає із скаргами на біль  у верхній третині правої стегнової кістки, кульгавість, лихоманку  (Т тіла 37,6 градусів С). Хворий протягом місяця, отримував лікування з приводу ревматоїдного артриту правого тазостегнового суглобу, що включало протизапальні нестероїдні  препарати і антибіотики. На рентгенограмах правої стегнової кістки – плямистий остеопороз шийки кістки. Виберіть оптимальну тактику лікування:

A.    Остеоперфорація шийки  правої стегнової кістки

B.    Секвестрнекректомія шийки правої стегнової кістки

C.    Клеолове витяжіння  по Шеде

D.    Інтрамедуллярний остеосинтез

E.     *Консервативне лікування (антибіотики, імуномодулятори, вазоактивна терапія)

 

 

564.                  Хвора В., 2 роки, поступила в стаціонар із скаргами на значне збільшення правого стегна в нижній третині. З анамнезу відомо, що дівчинка щадить праву ногу, при ходьбі накульгує протягом 6 міс. Анемія. На рентгенограмах правої стегнової кістки в області дистального метаепіфізу виявлений дефект кісткової тканини округлої форми з чіткими контурами  типу «танучого цукру». Попередній діагноз:

A.    ГГО дистального метаепифізу правої стегнової кістки

B.    Ревматоїдний артрит правого колінного суглоба

C.    Остеогенна саркома правої стегнової кістки

D.    Остеобластокластома правої стегнової кістки

E.     *Туберкульозний остит дистального метаепифизу правої стегнової кістки

 

 

565.                  Хворий Д., 14 років, поступив  в стаціонар скаргами на біль в правій гомілці, гіперемію шкіри, наявність нориці з гнійними виділеннями. З анамнезу відомо, що 3 місяці тому пацієнт лікувався з приводу. Гострий гематогенний остеомієліт  правої великогомілкової  кістки. При поступленні виконана рентгенографія кісток гомілки, виявлений дифузний плямистий остеопороз в діафізі кістки, лінійний периостит. Виберіть тактику лікування:

A.    Консервативне лікування

B.    Розтин, дренування гнійного вогнища м’яких тканин

C.    Фіксація гіпсовою лонгетою гомілки без оперативного лікування

D.    Лікування пункцією

E.     *Секвестрнекректомія правої великогомілкової  кістки

 

 

566.                  Хворий З., 12 років, поступив в клініку із скаргами на біль, деформацію лівої гомілки. З анамнезу відомо, що 6 міс. тому отримував лікування з приводу гострого гематогенного остеомієліту лівої великогомілкової кістки.  Під час поступлення виконана рентгенографія лівої гомілки.  Виявлено вогнище деструкції і лінію перелому. Виберіть тактику лікування:

A.    Інтрамедулярний остеосинтез

B.    Консервативне лікування

C.    Скелетне витяжінняя

D.    Гіпсова пов’язка

E.     *Накладення компресійно-дистракційного апарату на ліву гомілку

 

 

567.                  У хворого 12 років скарги на неодноразово перенесені пневмонії з локалізацією в нижній долі лівої легені, постійний вологий кашель з гнійною мокротою вранці, слабкість, швидку втомлюваність. Виберіть захворювання, для якого характерні ці симптоми:

A.    Природжена кіста легені

B.    Агенезія легені

C.    Туберкульоз

D.    Релаксація куполу діафрагми

E.     *Бронхоектатична хвороба

 

 

568.                  При напруженому піопневмотораксі показано:

A.    Пункція плевральної порожнини

B.    ШВЛ

C.    Дренування плевральної порожнини з підключенням активної аспірації

D.    Екстренна  торакоскопія

E.     *Дренування плевральної порожнини по Бюлау

 

 

569.                  Шлунково-стравохідний рефлюкс супроводиться всіма перерахованими ускладненнями, крім:

A.    Анемія

B.    Респіраторний синдром

C.    Ерозійний езофагіт

D.    Стеноз кардії

E.     *Перфорація стравоходу

 

 

570.                  Рентгенологічними ознаками абсцесу легені, що дренується, є:

A.    Тонкостінна порожнина без рівня рідини, без перифокального запалення

B.    Множинні тонкостінні порожнини на тлі нормального легеневого поля

C.    Інтенсивне гомогенне затемнення

D.    Множинні комірчасті порожнини з рівнем рідини і перифокальним запаленням

E.     *Товстостінна порожнина з рівнем рідини і перифокальним запаленням

 

 

571.                  Основними ознаками перфорації стравоходу є:

A.    Головний біль і дисфагія

B.    Блювота кров’ю і гіпертермія

C.    Гіпертермія і біль в епігастрії

D.    Неспинна рвота

E.     *Гіпертермія,  дисфагія і біль за грудиною

 

 

572.                  Який показник найбільш важливий в ранньому постреанімаційному періоді в оцінці системного кровотоку і функції нирок:

A.    ЦВТ

B.    Концентрація загального білка

C.    КОР

D.    Електроліти плазми

E.     *Почасовий діурез

 

 

573.                  Що не відноситься до основних принципів підготовки дітей до невідкладної операції:

A.    Знеболення

B.    Відновлення мікороциркуляції

C.    Корекція циркулюючого білка

D.    Корекція водно-електролітного балансу

E.     *Ліквідація білкового голодування

 

 

574.                  Для гіпокаліємії у дітей характерні ознаки, окрім:

A.    Пригнічення перистальтики кишечника

B.    Загальна слабість

C.    Брадикардія

D.    Низький вольтаж ЕКГ

E.     *Екстрасистолія

 

 

575.                  Розрідженню мокроти і її відходження в післяопераційному періоді сприяє все, окрім:

A.    Зволоження вдихуваної газової суміші

B.    Регідратація дитини

C.    Стимуляція кашлю

D.    Перкусійний масаж грудної клітки

E.     *Подача хворому чистого кисню

 

 

576.                  При дихальному ацидозі з рСО2 60 мм ст. дитини слід виконати:

A.    Седатацию

B.    Введення дихального аналептика

C.    Ввести  розчин гідрокарбонату натрію в\в

D.    ШВЛ

E.     *Сеанс масочноЇ інгаляції з муколітиком

 

 

577.                  При розвитку набряку легені слід провести комплекс інтенсивної терапії, за виключенням:

A.    Додати пацієнтові піднесене положення

B.    Забезпечити прохідність дихальних шляхів

C.    Ввести попередники катехоламінів

D.    Ввести салуретики

E.     *Ввести Манітол в/в

 

 

578.                  Етіологія сечокам”яної хвороби:

A.    Ферментопатії.

B.    Захворювання ШКТ.

C.    Тривала іммобілізація.

D.    Гіперпаратіріоз.

E.     *Всі перераховані.

 

 

579.                  Етіологія і патогенез сечокам”яної хвороби:

A.    Ендогенні.

B.    Екзогенні.

C.    Порушення коллоїдно-кристалоїдного співвідношення.

D.    Наявність матриці.

E.     *Всі перераховані.

 

 

580.                  Яка етіологія і патогенез сечокам”яної хвороби:

A.    Жаркий клімат.

B.    Склад питної води

C.    Наявність матриці.

D.    Д-гіповітаміноз.

E.     *Все перераховане.

 

 

581.                  Які Ви знаєте етіологію і патогенез сечокам”яної хвороби:

A.    Сечокислий інфаркт новонародженого.

B.    Уростаз при природжених аномаліях розвитку.

C.    Інфекційно-запальний процес.

D.    Зміна pH сечі.

E.     *Всі перераховані.

 

 

582.                  Чого не буває в симптомокомплексі сечокам”яної хвороби:

A.    Болі.

B.    Гематурії.

C.    Піурія.

D.    Дизурія.

E.     *Перитоніт.

 

 

583.                  Типова клініка сечокам”яної хвороби:

A.    Болі.

B.    Макрогематурія.

C.    Дизурія.

D.    *Всі перераховані

E.     Відходження конкрементів.

 

 

584.                  Характер болю при сечокам”яній хворобі:

A.    Тупа, в поперекової області.

B.    Гостра, нападоподібна.

C.    У животі без чіткої локалізації.

D.    З іррадіацією в пахову ділянку.

E.     *Всі перераховані.

 

 

585.                  Що не є причиною болю при нирковій коліці:

A.    Різке порушення відтоку сечі з сечоводу.

B.    Роздратування очеревини.

C.    Спастичне скорочення сечоводів в зоні оклюзії.

D.    Набряк і перерозтягання фіброзної капсули.

E.     *Порушення кровопостачання в нирці.

 

 

586.                  У хлопчика 5 років раптово припинилося сечовипускання. За 2 дні до цього скаржився на болі внизу живота, тримався за статевий член. Діагноз?

A.    камінь сечового міхура.

B.    . баланопостит.

C.    Ектопічне уретероцеле.

D.    камінь нирки.

E.     *камінь уретри.

 

 

587.                  При якому захворюванні гостра затримка сечі є рефлекторною:

A.    Фімоз.

B.    Камінь уретри.

C.    Ектопічне уретероцеле.

D.    Гіпоспадія.

E.     *Гострий баланопостит.

 

 

588.                  Ускладнення сечокам”яної хвороби:

A.    Хронічний пієлонефрит.

B.    Хронічна ниркова недостатність.

C.    Гострий, гнійний пієлонефрит.

D.    Апостематозний пієлонефрит.

E.     *Всі перераховані.

 

 

589.                  Найбільш достовірний метод діагностики каменя сечового міхура:

A.    УЗД.

B.    Цистографія.

C.    В/в урографія.

D.    Цистоскопія.

E.     *Оглядова Ro-графія черевної порожнини.

 

 

590.                  Основний метод діагностики Ro-негативних каменів сечоводу:

A.    УЗД.

B.    В/в урографія.

C.    Оглядова Ro-графія черевної  порожнини.

D.    Цистоскопія.

E.     *Ретроградна пієлографія.

 

 

591.                  З чим не проводиться диф. діагностика ниркової коліки у дітей раннього віку:

A.    Гострий апендицит.

B.    Інвагінація кишечника.

C.    Гострий гломерулонефрит при макрогематурії.

D.    Гострий холецистит.

E.     *Інфаркт кишечника.

 

 

592.                  Якими не бувають камені сечовивідних шляхів:

A.    Оксалати кальцію.

B.    Урати.

C.    Фосфати кальцію.

D.    Змішані камені.

E.     *Холестеринові.

 

 

593.                  Якими не бувають камені нирок і сечовивідних шляхів:

A.    Кораловидні.

B.    Ro-негативные.

C.    Вторинні.

D.    Множинні.

E.     *Серединні.

 

 

594.                  Які методи не використовуються в лікуванні сечокам”яної хвороби:

A.    Консервативні.

B.    Дистанційна ударно хвильова літотрипсія.

C.    Низхідний літолизис.

D.    Контактна літотрипсія.

E.     *Пункція.

 

 

595.                  Що не переслідує консервативна терапія сечокам”яної хвороби:

A.    *Поліпшення апетиту.

B.    Ліквідація інфекції.

C.    Розчинення каменів.

D.    Профілактика рецидивів.

E.     Зняття больового синдрому.

 

 

596.                  Що не входить в надання допомоги при  гострій нирковій коліці:

A.    Теплові процедури.

B.    Знеболення.

C.    Новокаїнові блокади.

D.    Катетеризація сечоводу.

E.     *Ферментотерапія.

 

 

597.                  З чого складається консервативна терапія сечокам”яної хвороби:

A.    Загальнозміцнюючі заходи.

B.    Дієтотерапія.

C.    Антибактеріальна терапія.

D.    Літолітіична терапія.

E.     *Все перераховане.

 

 

598.                  Фізіологічна добова протеїнурія:

A.    200 мг/добу

B.    500 мг/добу

C.    2000 мг/добу

D.    *0 мг/добу

E.     50 мг/добу

 

 

599.                  Що таке піурія:

A.    Еритроцити в сечі.

B.    Фосфати в сечі.

C.    Оксалати в сечі.

D.    Лужна реакція сечі

E.     *Гній в сечі.

 

 

600.                  Що таке бактеріурія:

A.    Солі фосфатів в сечі.

B.    Солі оксалатів в сечі.

C.    Урати в сечі.

D.    *Бактерії в сечі.

E.     Бактерії в крові.

 

 

601.                  Скринінг тест при підозрінні на патологію нирок:

A.    Цистоскопія.

B.    Урофлоуметрія.

C.    Аортографія.

D.    УЗД.

E.     *Сцинтиграфія.

 

 

602.                  Підготовка дитини до уро – Ro – логічного обстеження:

A.    Курси антибактеріальної терапії.

B.    Без підготовки.

C.    Низькошлакова дієта.

D.    Голодування.

E.     *Десенсибілізуюча терапія.

 

 

603.                  Підготовка дитинидо уро – Ro – логічного обстеження:

A.    Без підготовки.

B.    Активоване вугілля 2-3 дні.

C.    Антибактеріальна терапія.

D.    Голодування.

E.     *Десенсибілізуюча терапія.

 

 

604.                  Підготовка дитини до уро – Ro – логічного обстеження:

A.    Фізіопроцедури.

B.    Антибактеріальна терапія.

C.    Без підготовки.

D.    Очисна клізма ввечері і вранці.

E.     *Десенсибілізуюча терапія.

 

 

605.                  Покази до проведення мікційної цистоуретографії:

A.    Часто хворіючі діти.

B.    *Розлади сечовипускання.

C.    Схильність до запорів.

D.    Болі в животі.

E.     Поліаденопатії.

 

 

606.                  Протипоказання до висхідної цистоуретографії:

A.    Хронічна ниркова недостатність  у стадії компенсації.

B.    Головний біль.

C.    Анурія.

D.    Гострий цистит з уретритом.

E.     *Травма уретри.

 

 

607.                  Що не є обов’язковим в комплексі лікувальних заходів захворювань і вад розвитку СВС(сечовидільної системи):

A.    Антибактеріальна терапія.

B.    Фітотерапія.

C.    Фізіотерапевтичне лікування .

D.    Дієта.

E.     *Спортивна секція.

 

 

608.                  Як визначити добову потребу дитини в рідині:

A.    Скільки вип’є.

B.    На площу поверхні тіла.

C.    *На кг/маси залежно від віку.

D.    3500 мл/добу.

E.     500 мл/добу.

 

 

609.                  Об’єм реч-ни, що вводиться, при проведенні мікційної цистоуретографії:

A.    200 мл

B.    500 мл

C.    Довільно.

D.    До фізіологічного об’єму сечового міхура.

E.     *До першого поклику на сечовипускання.

 

 

610.                  Що не відноситься до скарг на порушення сечовипускання:

A.    Енурез.

B.    Нетримання сечі.

C.    Не утримання сечі.

D.    Ніктурія.

E.     *Піурія.

 

 

611.                  Що таке енурез:

A.    Хронічна затримка сечовипускання

B.    Помилкове нетримання сечі.

C.    Дійсне нетримання сечі.

D.    *Нетримання сечі під час сну.

E.     Парадоксальна ішурія.

 

 

612.                  Що таке гематурія:

A.    *Кров в сечі.

B.    Гній в сечі.

C.    Фосфати в сечі.

D.    Урати в сечі.

E.     Оксалати кальцію в сечі.

 

 

613.                  Покази для проведення в/в урографії:

A.    Часто хворіючі діти.

B.    *Скарги на розлади сечопуску.

C.    Гавкаючий нападоподібний кашель.

D.    Частий рідкий стілець.

E.     Копростаз.

 

 

614.                  Протипоказання для проведення в/в урографії:

A.    Рідкий стілець.

B.    *Анурія.

C.    Хронічна ниркова недостатність  у стадії компенсації.

D.    Травма нирки.

E.     Головний біль.

 

 

615.                  Основний метод діагностики патології ниркових судин:

A.    В/в урографія.

B.    Комп’ютерна томографія.

C.    *Ниркова ангиография.

D.    Цистоскопія.

E.     Динамічна реносцинтиграфія.

 

 

616.                  При якій пробі можна обчислити добову протеїнурію:

A.    Проба Зімніцкого.

B.    *Проба Гелера

C.    Проба  Якова – Аддіса.

D.    Проба Реберга.

E.     Проба Нечипоренко.