Модуль 2: Дитяча хірургія.
Текстові завдання
1. Які провокуючі фактори мають значення при виникненні гострого апендициту у дітей?
A. алергія;
B. сира їжа;
C. травма;
D. гіпертермія.
E. *калові камені;
2. Який варіант розташування червоподібного відростка у дітей не зустрічається?
A. медіальне;
B. ретроперитонеальне;
C. підпечінкове;
D. тазове.
E. *піддіафрагмальне;
3. Які особливості огляду дитини до 3-х років з підозрою на гострий апендицит?
A. термометрія;
B. порівняльна методична, дозована перкусія;
C. аналіз крові;
D. огляд через пряму кишку.
E. *огляд у стані сну;
4. Які, на ваш погляд, особливості клініки гострого апендициту у дітей перших 3-х років життя?
A. гіпертермія;
B. гіпотермія;
C. переважання місцевих симптомів;
D. відсутність випорожнень.
E. *переважання загальних симптомів;
5. Чим пояснити біль біля пупка при гострому апендициті?
A. розташуванням паростка;
B. високим розташуванням сальника;
C. короткою брижею;
D. запальним процесом у мезентеріальних лімфатичних залозах;
E. *близьким розташуванням сонячного сплетення до кореня брижі.
6. Які симптоми дозволяють диференціювати гострий апендицит від копростазу, крім наступних:
A. затримка випорожнень
B. задовільний стан;
C. живіт м’який;
D. стихання болю після клізми.
E. *блювота;
7. Які симптоми повинні враховуватись при диференційній діагностиці гострого апендициту та захворювань печінки:
A. симптом Воскресенського;
B. симптом Ортнера;
C. симптом френікуса;
D. стан нервової системи.
E. *симптом дозованої перкусії;
8. Який спосіб апендектомії застосовано у клініці:
A. лігатурний;
B. резекція здухвинного кута;
C. інвагінаційний;
D. ендоскопічний.
E. *із зануренням культі паростка до кисету та Z-швів,
9. У яких випадках апендикулярний інфільтрат лікують консервативними заходами:
A. завжди у дітей до 3-х років;
B. завжди у дітей старше трьох років;
C. при наявності симптомів абсцедування;
D. при гострому отиті.
E. *при відсутності ознак абсцедування;
10. Обстеження, що допомагають встановити діагноз «тазового апендициту»
A. фіброезофагогастроскопія
B. ірриграфія
C. копрограма
D. колоноскопія
E. *пальцеве обстеження прямої кишки
11. Який з перерахованих симптомів відсутній в термінальній стадії перитоніту?
A. блювання
B. вздуття живота
C. блідість шкірних покривів
D. набряк зовнішніх статевих органів
E. *напруження м’язів живота
12. Які критерії ефективності передопераційної підготовки хворого з перитонітом?
A. нормалізація температури, пульсу, дихання
B. зниження лейкоцитів, підвищення гемоглобіну, зменшення болю в животі
C. припинення блювання, самостійні випорожнення, температура 37,5 ОС, підвищення лейкоцитів до 15-20 тис.
D. АТ- 120/70 мм рт.ст. , пульс- 120 уд./хв., лейкоцитоз 10-12 тис.,діурез -50 мл.
E. *відновлення діурезу, нормалізація ЦВД, температура тіла не више 38 ОС, зменшується мармуровість шкіри
13. Симптоми,що спостерігаються при всіх формах гострого апендициту,крім:
A. блювання
B. болі в животі
C. підвищення температури
D. діарея
E. *затримка випорожнень
14. Яке твердження про анатомо-фізіологічні особливості черевної порожнини у дітей раннього віку невірне?
A. надмірна рухливість сліпої кишки
B. короткий великий сальник
C. підвищена резорбтивна здатність очеревини
D. порівняно велика площа очеревини
E. *підвищена злипкова здатність очеревини
15. При розлитому перитоніті передопераційну підготовку починають з:
A. призначити анальгетики
B. 25% магнезії сульфату в/в крапельно
C. 10% розчин хлориду натрію в/в крапельно
D. гемотрансфузія
E. *розпочати інфузійну терапію колоїдами
16. У хворого клініка розлитого перитоніту. Які симптоми характеризують важкість порушення гомеостазу?
A. високий лейкоцитоз, позитивні симптоми подразнення очеревини, блювання
B. збудження, тахікардія, дихальна недостатність
C. болі в животі, підвищення температури, рідкі випорожнення
D. с-м Грефе, судоми, метеоризм
E. *западання очних яблук, олігурія, високий Нт
17. У яких випадках апендикулярний інфільтрат лікують консервативними заходами?
A. завжди у дітей до 3-х років
B. завжди у дітей старших 3-х років
C. *при відсутності ознак абсцедування
D. у всіх випадках
E. при наявності ознак абсцедування
18. Обстеження, яке допомагає встановити діагноз «тазового апендициту»
A. фіброезофагогастроскопія
B. ірриграфія
C. копрограма
D. рентгенографія
E. *пальцеве обстеження прямої кишки
19. Який симптом відсутній в термінальній стадії перитоніту?
A. блювання
B. здуття живота
C. блідість шкірних покривів
D. діарея
E. *напруження м’язів живота
20. Які є критерії ефективності передопераційної підготовки хворого з перитонітом?
A. нормалізація температури, пульсу, дихання
B. зниження лейкоцитів, підвищення гемоглобіну, зменшення болю в животі
C. припинення блювання, самостійні випорожнення, температура 37,5 ОС, підвищення лейкоцитів до 15-20 тис.
D. АТ- 120/70 мм рт.ст. , пульс- 120 уд./хв., лейкоцитоз 10-12 тис.,діурез -50 мл.
E. *відновлення діурезу, нормалізація ЦВД, температура тіла не више 38 ОС, зменшення мармуровості шкіри
21. У хворого клініка розлитого перитоніту. З чого потрібно починати передопераційну підготовку?
A. призначити анальгетики
B. ввести катетер у сечовий міхур
C. ввести в/в гіпертонічний розчин
D. гемотрансфузія
E. *розпочати інфузійну терапію колоїдами
22. У хворої клініка розлитого перитоніту. Які симптоми характеризують важкість порушення гомеостазу?
A. високий лейкоцитоз, позитивні симптоми подразнення очеревини, блювання
B. збудження, тахікардія, дихальна недостатність
C. болі в животі, підвищення температури, рідкі випорожнення
D. с-м Грефе, судоми, метеоризм
E. *западання очних яблук, олігурія, високий Нт
23. Гострий апендицит при тазовому розташуванні червоподібного відростка може давати схожу клінічну картину із нижчезазначеними захворюваннями,крім :
A. гострий цистит
B. проктосигмоїдит
C. аднексит
D. дизентерія
E. *гострий парапроктит
24. Пронос є не обов’язковим, але можливим при гострому апендициті у дітей. У яких випадках пронос підтверджує запалення апендиксу?
A. При типовому розміщенні апендикса
B. При ретроцекальному розміщенні апендикса
C. Підпечінкове розміщення апендикса
D. При ретроперітонеальному розміщенні апендикса
E. *При розміщенні апендикса в порожнині малого тазу
25. При якому розташуванні червоподібного паростка ректальне дослідження буде найбільш інформативним?
A. Ретроцекальному
B. Медіальному
C. Підпечінковому
D. Підселезінковому
E. *Тазовому
26. За клінічним перебігом перитоніти поділяються на:
A. Інфекційні і абактеріальні
B. Жовчні, калові і сечові
C. Серозні, фібринозні, гнійні і гнилісні
D. Обмежені і дифузні
E. *Гострі і хронічні
27. До ранніх післяопераційних ускладнень не належать:
A. Аспіраційна пневмонія
B. Перитоніт
C. Кишкові нориці
D. Нагноєння післяопераційної рани
E. *Лігатурні нориці
28. У дитини 12-ти років під час операції з приводу гострого деструктивного апендициту діагностовано сформований апендикулярний інфільтрат. Яка найбільш правильна подальша тактика хірурга?
A. Обов’язково виконати апендектомію
B. Апендектомію не проводити, зашити рану наглухо
C. Виконати ілеотрансверзостомію
D. Видалити інфільтрат
E. *Апендектомії не проводити, дренувати черевну порожнину
29. У дитини під час лапаротомії на 6-й день від початку захворювання виявлено апендикулярний інфільтрат. При спробі його роз’єднання наступає десерозація кишки. Який об’єм хірургічного втручання?
A. Апендектомія без дренування черевної порожнини
B. Апендектомія, дренування черевної порожнини
C. Роз’єднання інфільтрату з виконанням апендектомії
D. Ушивання лапаротомної рани, антибіотикотерапія, фізпроцедури
E. *Дренування черевної порожнини, тазу, антибактеріальна терапія, місцево холод і фізпроцедури
30. У дитини 10-ти років на 3-ій день після апендектомії з’явилась жовтяниця, біль в правому підребір’ї, гектична температура, пальпується збільшена болюча печінка. Про яке ускладнення необхідно думати?
A. Вірусний гепатит
B. Токсичний гепатит
C. Цироз печінки
D. Холедохолітіаз
E. *Пілефлебіт
31. У дитини під час операції виявлено гангренозний апендицит. Випіт прозорий, біля паростка невеличкі фібринозні нашарування, інфільтрація тканин. Проведено апендектомію. Подальша тактика включає:
A. гумовий випускник;
B. марлевий тампон;
C. промивання черевної порожнини;
D. тампон Мікуліча.
E. *антибіотикотерапія;
32. При первинному перитоніті раціонально виконати:
A. лапаротомію;
B. лапароцентез;
C. антибактеріальну терапію;
D. спостереження.
E. *лапароскопію;
33. У дитини на операції виявлено перфоративний апендицит, апендикулярний абсцес, стінки якого спадаються. Проведено апендектомію. Подальша тактика включає:
A. одномоментне введення антибіотиків;
B. марлевий тампон;
C. промивання черевної порожнини;
D. *тампон Мікуліча.
E. гумовий випускник;
34. Регрес запального процесу при гострому апендициті:
A. можливий при початковій стадії запалення;
B. можливий при флегмонозному апендициті;
C. можливий при гангренозному апендициті;
D. можливий навіть при перфоративному апендициті.
E. *не можливий;
35. У дитини під час операції з приводу флегмонозного апендициту випадково виявлено незмінений дивертикул Меккеля. Найбільш доцільно:
A. залишення дивертикулу;
B. планове видалення дивертикулу через 2-3 місяці;
C. на розсуд хірурга;
D. встановлення дренажу для спостереження.
E. *видалення дивертикулу;
36. У дитини 5 років – приступоподібний біль в животі, блювота, затримка відходження газів. З моменту появи болю пройшло 12 годин. Рік тому оперований із приводу апендициту. Обстеження треба почати з:
A. дачі барієвої суспензії per os;
B. гіпертонічної клізми;
C. ректального дослідження;
D. пальпації живота під наркозом.
E. *оглядової рентгенографії;
37. Причина виникнення гострого апендициту:
A. підвищення тиску в просвіті паростка;
B. ангіоневротичні розлади;
C. порушення імунологічного стану організму;
D. особливості харчового режиму;
E. *будь-який із перерахованих чинників або їхньої комбінації.
38. У дитини через 8 годин після апендектомії – клініка внутрішньочеревної кровотечі. Дитині показана:
A. серединна лапаротомія, ревізія черевної порожнини;
B. спостереження, проведення консервативних заходів;
C. лапароцентез;
D. лапароскопія.
E. *ревізія через доступ у правій здухвинній ділянці;
39. У дитини, оперованої з приводу апендикулярного абсцесу, апендектомії і дренування гнійника, на п’яту добу почав відходити кишковий вміст, що виділяється з рани. У цьому випадку доцільно:
A. розширення рани;
B. серединна лапаротомія, ревізія;
C. лапаротомія, термінальна стома для виключення;
D. лапаротомія, обхідний анастомоз.
E. *консервативне лікування;
40. Червоподібний паросток – це:
A. функціональний орган;
B. вада розвитку;
C. аномалія;
D. варіант розвитку.
E. *рудимент;
41. При виявленні холодного апендикулярного абсцесу операція повинна бути закінчена:
A. роз’єднанням інфільтрату, апендектомією;
B. марлевим тампоном до інфільтрату;
C. мікроірригатором;
D. ушиванням рани, антибіотиками і фізіотерапією після операції.
E. *гумовим випускником;
42. Найбільш типовою відмінною ознакою кишкового єрсиніозу з абдомінальним больовим синдромом від гострого апендициту є:
A. висока температура, озноб;
B. висипання на шкірі;
C. стілець рідкий, водянистий, із різким запахом, кров’ю і слизом. Тенезми;
D. збільшення печінки. Спазмована, болюча сигмовидна кишка;
E. *комбінація перерахованих симптомів.
43. Під час операції з приводу гострого апендициту – червоподібний паросток не змінений. У черевній порожнині – дуоденальний вміст. Хірургу слід:
A. провести ревізію тонкої кишки;
B. розширити рану і виконати ревізію черевної порожнини;
C. перейти на параректальний доступ;
D. виконати апендектомію і поставити дренаж.
E. *перейти на серединну лапаротомію;
44. У дитини на операції виявлено перфоративний апендицит, апендикулярний абсцес, стінки якого спадаються. Проведено апендектомію. Подальша тактика включає:
A. одномоментне введення антибіотиків;
B. гумовий випускник;
C. марлевий тампон;
D. промивання черевної порожнини;
E. *тампон Мікуліча.
45. Найбільш поширений варіант аномалії неповної облітерації жовчної протоки:
A. неповна пупкова фістула;
B. повна пупкова фістула;
C. ентерокістома.
D. кишкова нориця
E. *дивертикул Меккеля;
46. Найбільш поширене розташування дивертикула Меккеля:
A. 10—20 см від ілеоцекального кута;
B. 20— 40см від ілеоцекального кута;
C. 80—
D.
E. *40—
47. Характер випорожнень при кровоточивій виразці дивертикула Меккеля:
A. дьогтеподібний;
B. домішки яскравої крові;
C. кал знебарвлений.
D. «кавова гуща».
E. *домішки крові темно-вишневого кольору;
48. Найчастіша патологія дивертикула Меккеля:
A. запалення;
B. заворот;
C. інвагінація.
D. перфорація
E. *пептична виразка;
49. Найімовірніший діагностичний метод розпізнання кровотеч з виразки дивертикула Меккеля:
A. УЗД черевної порожнини;
B. фіброгастроскопія;
C. оглядова рентгенографія.
D. контрастна рентгенографія.
E. *сцинтиграфія;
50. Які форми змішаної кишкової непрохідності ви знаєте?
A. спастична;
B. динамічна;
C. обтураційна
D. паралітична
E. *інвагінація.
51. Які види динамічної кишкової непрохідності ви знаєте?
A. странгуляційна;
B. спайкова хвороба;
C. інвагінація.
D. заворот.
E. *паралітична;
52. При якому виді непрохідності головним є порушення кровообігу у кишці:
A. паралітичної;
B. спайкової хвороби;
C. спастичної;
D. обтураційної.
E. *странгуляційної;
53. Які симптоми набутої кишкової непрохідності найбільш постійні?
A. відмова від їжі;
B. задишка і порушення дихання, кашель.
C. пронос
D. закреп
E. *біль;
54. Вкажіть головні чинники странгуляційної кишкової непрохідності у дітей:
A. глистяна інвазія;
B. копростаз;
C. атонія кишок.
D. аберантна судина.
E. *спайкова хвороба;
55. В якому віці найчастіше зустрічається інвагінація кишок?
A. новонароджених;
B. дошкільному;
C. шкільному;
D. дорослому.
E. *немовлят;
56. Які етіологічні чинники пояснюють походження інвагінацій у дітей?
A. токсичний шок;
B. спастичний коліт.
C. алергія
D. черепно-мозкова травма
E. *введення грубого прикорму;
57. Характерною рентгенологічною ознакою кишкової непрохідності є:
A. дефект наповнення;
B. супрастенотичне розширення кишки;
C. симптом “ніші”;
D. пневматизація кишечнику.
E. *чаші Клойбера;
58. Які методи дослідження підтверджують діагноз кишкової інвагінації у дітей?
A. хромоцистоскопія;
B. аускультація живота;
C. рентгеноскопія легень.
D. копрограма.
E. *іригографія з повітрям;
59. З якими захворюваннями найчастіше доводиться диференціювати кишкову інвагінацію у дітей?
A. копростаз;
B. пневмонія;
C. пілоростаз.
D. атрезія прямої кишки.
E. *дизентерія;
60. Які чинники є протипоказанням до проведення консервативної терапії при інвагінації кишок у дітей?
A. штучне вигодовування;
B. відсутність випорожнень у перші години захворювання;
C. давність захворювання до 6 годин
D. діарея
E. *вік дитини старше року.
61. У дитини, вік якої 8 місяців – клініка інвагінації кишківника. Тривалість захворювання 9 годин із моменту появи вираженого занепокоєння. Оптимальним методом спеціального обстеження в хворого варто вважати:
A. *іригографію з повітрям;
B. іригографію з барієвою сумішшю;
C. лапароскопію;
D. дослідження ректального тиску.
E. колоноскопію;
62. Головна перевага колоноскопії при інвагінації кишки полягає в:
A. відмові від рентгенівського обстеження;
B. візуальній діагностиці інвагінату;
C. візуальному контролі за розправленням інвагінату;
D. можливості виявити органічну причину інвагінату;
E. *можливості вирішити питання про покази до операції незалежно від термінів захворювання.
63. У дитини на 4 добу після операції – картина ранньої злукової непрохідності кишківника. Їй необхідно:
A. негайна операція;
B. спостереження;
C. дати барій, спостереження;
D. операція в плановому порядку.
E. *дати барій, проведення консервативних заходів;
64. При ранній злуковій непрохідності консервативну терапію проводять:
A. 3-6 годин;
B. 6-12 годин ;
C. 48-72 годин;
D. не проводять.
E. *12-24 годин;
65. Оптимальні терміни закриття ілєостоми в дитини 3 міс., оперованої з приводу інвагінації, при гладкому перебігу складають:
A. 1 місяць;
B. 3 місяці;
C. 6 місяців;
D. 1 рік.
E. *5-7 днів;
66. Дитина оперована рік тому з приводу перитоніту. Скарги на біль в животі, блювоту, затримку стільця. Обстеження треба почати з:
A. ректального дослідження пальцем;
B. ірригографії з повітрям;
C. введення зонду в шлунок;
D. дачі барієвої суспензії per os.
E. *оглядової рентгенографії черевної порожнини стоячи;
67. У дитини – інвагінація кишківника. Тривалість захворювання – більше 24 годин. Виражена картина непрохідності. У цьому випадку краще застосувати:
A. поперечну лапаротомію;
B. розтин у правій клубовій ділянці;
C. параректальний доступ справа;
D. параректальний доступ зліва.
E. *серединну лапаротомію;
68. У дитини з інвагінацією кишки, термін захворювання 10 годин, консервативні заходи виявились неефективними. При розташуванні інвагінату в правій клубовій ділянці найкраще:
A. серединна лапаротомія;
B. поперечна лапаротомія;
C. параректальний доступ справа;
D. параректальний доступ зліва.
E. *розтин у правій клубовій ділянці;
69. У дитини странгуляційна непрохідність кишківника, їй необхідно:
A. А. проведення консервативних заходів;
B. спостереження;
C. дати барій, консервативні заходи протягом 3-6 годин;
D. негайна операція;
E. *операція після передопераційної підготовки.
70. У початковому періоді інвагінації кишки лікування треба почати з:
A. А. розправлення інвагінату повітрям під рентгенівським контролем;
B. пальпаторного розправлення інвагінату під наркозом;
C. розправлення інвагінату під контролем лапароскопа;
D. оперативного лікування.
E. *розправлення інвагінату під контролем колоноскопа;
71. Головна перевага колоноскопії при інвагінації кишки полягає в:
A. відмові від рентгенівського обстеження;
B. візуальному контролі за розправленням інвагінату;
C. можливості виявити органічну причину інвагінату;
D. *можливості вирішити питання про покази до операції незалежно від термінів захворювання.
E. візуальній діагностиці інвагінату;
72. Які симптоми не спостерігаються при паралітичній кишковій непрохідності?
A. Біль в животі
B. Затримка стільця і газів
C. Блювання
D. Здуття живота
E. *Посилення перистальтики кишечника
73. Вкажіть основну ознаку злукової кишкової непрохідності.
A. Переймистий біль у животі
B. Нудота та блювота
C. Затримка стільця та відходження газів
D. Асиметрія живота або метеоризм
E. *Післяопераційний рубець на черевній стінці будь-якої давності
74. У дитини странгуляційна непрохідність. Необхідно:
A. проведення консервативних заходів;
B. спостереження;
C. дача барію, консервативні заходи на протязі 3-6 годин;
D. термінова операція;
E. *операція після передопераційної підготовки.
75. У дитини на 4 добу після операції картина ранньої злукової непрохідності кишечника. Йому необхідні:
A. термінова операція;
B. спостереження;
C. дача барію, спостереження;
D. операція в плановому порядку.
E. *дача барію, проведення консервативних заходів;
76. У дитини 8 місяців болі в животі, блювота. Рег гесtum – рясна кровотеча. Давність захворювання 10 годин. Діагноз:
A. гострий апендицит;
B. апендикулярннй інфільтрат;
C. кишкова інфекція;
D. пухлина черевної порожнини.
E. *інвагінація кишечника;
77. У дитини 8 місяців клініка інвагінації. Давність захворювання 9 годин. Оптимальний спосіб обстеження:
A. ірригографія з барієвою сумішшю;
B. колоноскопія;
C. лапароскопія;
D. дослідження ректального тиску.
E. *іригографія з повітрям;
78. Оптимальні строки закриття ілеостоми у дитини 3 міс., оперованої з приводу інвагінації, складають:
A. 1 місяць;
B. 3 місяці;
C. 6 місяців;
D. 1 рік.
E. *2-3 тижні;
79. У дитини віком 10 років на четверту добу після операції, відмічаються явища ранньої злукової непрохідності кишечника. Ваша тактика:
A. терміновії операція:
B. операція у плановому порядку:
C. дача барію, спостереження;
D. *дача барію, консервативне лікування;
E. спостереження та інфузійна терапія.
80. Строки ранньої злукової непрохідності:
A. 3дні;
B. 3 місяці:
C. 6 місяців;
D. до 1 року.
E. *до 1 місяця;
81. Тривалість консервативної тактики ранньої злукової непрохідності кишечника:
A. до 1 – 2 годин;
B. 3 – 6 годин;
C. 2 доби;
D. 3 доби.
E. *12-24 годин;
82. Строки консервативної терапії пізньої злукової непрохідності кишечника:
A. до 1 – 2 годин:
B. 12 годин;
C. 24 години;
D. 48 годин.
E. *3-6 годин;
83. Дитина віком 3 роки повторно госпіталізована з приводу інвагінації кишечника. При першому надходжені проводилось консервативне розправлення інвагінату. Ваша тактика:
A. консервативне розправлення;
B. планова операція;
C. дача барію через рот;
D. спостереження.
E. *термінова операція;
84. При спробі консервативного розправлення інвагіната давністю захворювання 12 годин він просунувся до ілеоцекального кута, але в тонку кишку не пройшов. Ваша тактика:
A. спостереження;
B. операція у плановому порядку;
C. пальпація під наркозом;
D. дача барію через рот;
E. *термінова операція.
85. У дитини віком 8 міс. інвагінація кишечника. Давність захворювання 12 годин. Ваша тактика:
A. операція у плановому порядку;
B. пальпація живота під наркозом;
C. спостереження;
D. термінова операція.
E. *консервативне розправлення;
86. У дитини віком 7 міс. інвагінація кишечника, давність захворювання 30 годин. Ваша тактика:
A. операція у плановому порядку;
B. роздування інвагінату;
C. сифонна клізма;
D. пальпація живота та консервативне розправлення інвагінату;
E. *термінова операція.
87. Назвіть термін можливого проведення консервативного розправлення інвагінату кишечника:
A. 6 годин;
B. 20 годин;
C. 24 години;
D. 36 годин.
E. *12-18 годин;
88. У дитини віком 8 міс. після консервативного розправлення тонко-товстокишечної інвагінації знову діагностована інвагінація кишечника. Ваша тактика:
A. консервативне розправлення повітрям;
B. консервативне розправлення клізмою з барієм;
C. операція у плановому порядку;
D. спостереження, дослідження шлунково-кишкового тракту з барієм.
E. *термінове оперативне втручання;
89. У дитини віком 4 місяці, раптово з’явилися болі в животі приступоподібного характеру, однократна блювота. Живіт не здутий, м’який. Пальпується болюче, рухливе, пухлиноподібне утворення 5×6 см. Давність захворювання 12 годин. Діагноз:
A. гострий апендицит;
B. подвоєння кишечника;
C. мезаденіт;
D. Дивертикул Меккеля.
E. *інвагінація;
90. У дитини віком 6 років діагностована тонко-тонкокишкова інвагінація. Ваша тактика:
A. операція у плановому порядку;
B. консервативне розправлення;
C. спостереження;
D. дослідження з барієм.
E. *термінова операція;
91. У дитини віком 8 міс. раптово з’явилися приступоподібні болі в животі, блювота. Відмічається затримка стільця, при ректальному огляді – виявлено кров. Ваш діагноз:
A. поліп прямої кишки;
B. тріщина слизової прямої кишки;
C. дивертикул Меккеля;
D. виразка 12-палої кишки.
E. *інвагінація кишечника;
92. У дитини 12 років 7 доба після апендектомії. Картина странгуляційної непрохідності. ЦВД – 0. Ваша тактика:
A. консервативна терапія;
B. термінова операція;
C. операція при неефективності консервативної терапії;
D. спостереження,
E. *операція після передопераційної підготовки;
93. Раннім і постійним симптомом інвагінації є:
A. наявність видимої перистальтики кишечника;
B. вздуття живота;
C. запустівання лівої здухвинної області;
D. напруження м’язів живота.
E. *пухлиноподібне утворення по ходу ободової кишки;
94. При якій патології при пальпаторному досліджені прямої кишки, у дитини з явищами кишечної непроходності, бімануально виявляється пухлина черевної порожнини, за пальцем виділяється ала кров і слиз без калу, пуста ампула прямої кишки:
A. карцинома прямої кишки;
B. гранульоматозний коліт;
C. некротичний коліт;
D. злукова непрохідність;
E. *інвагінація кишечника.
95. Після закритого розправлення інвагінату, доцільно провести:
A. ірригографія з барієм;
B. лапароскопія;
C. пасажем по кишечнику;
D. клінічне спостереження.
E. *ірригографія з повітрям;
96. Найчастіше злукова кишкова непрохідність розвивається у дітей після:
A. первинних перитонітів;
B. злукової непрохідності кишечника;
C. інвагінації кишечника;
D. хронічного апендициту;
E. *гангренозно-перфоративного апендициту;
97. При злуковій непрохідності найчастіше реєструються симптоми:
A. “шум плеску”;
B. видима перестальтика;
C. блювота;
D. повна затримка стільця та газів.
E. *приступоподібні болі в животі;
98. В яких випадках допускається тракція за ділянку кишки, розташованої оральніше шийки інвагінату, при інвагінації кишок у дітей?
A. при багатоциліндровій інвагінації;
B. при інвагінації, причиною якої став дивертикул;
C. при рухливій сліпій кишці;
D. при здухвинно-ободовій інвагінації;
E. *при випадінні інвагінату через пряму кишку.
99. Патогенетичне обумовлені прояви завороту кишечника у дітей супроводжуються:
A. різким приступоподібним болем;
B. блювотою;
C. асиметрія живота;
D. відсутністю чаш Клойбера на рентгенограмах черевної порожнини.
E. *розвитком явищ шоку чи колапсу;
100. Рентгенологічні ознаки паретичної кишкової непрохідності:
A. одиночні чаші Клойбера;
B. нормальний чі збільшений діаметр ободової кишки;
C. спавша ободова кишка;
D. “німа” черевна порожнина.
E. *множинні чаші Клойбера, майже одного діаметру;
101. Провідний синдром, що зумовлює тяжкість стану новонародженого при странгуляційних формах кишкової непрохідності:
A. дегідратація
B. інтоксикація
C. гіпоксії
D. гіпотермії
E. *розлад гемодинаміки
102. Чинники, що сприяють розвиткові інвагінації, крім:
A. дивертикул Меккеля
B. погрішності в харчуванні
C. недостатність баугінієвоїзаслонки
D. поліпи кишечника
E. *порушення електролітного обміну
103. Симптом,нехарактерний для пізньої стадії інвагінації:
A. вздуття живота
B. виділення крові та слизу з заднього проходу
C. блювання кишковим вмістом
D. пневмоперитоніум
E. *приступи болю в животі
104. Симптом, нехарактерний для початкової стадії інвагінації:
A. приступи болей у животі
B. блідість і холодний піт
C. визначення інвагінату при пальпації живота
D. рефлекторна блювота
E. *блювота кишковим вмістом
105. Найтиповіший вік для інвагінації:
A. період новонародженості
B. перші 3 місяці життя
C. більше одного року
D. 5 років
E. *друге півріччя життя
106. Яка рідина використовується при виконанні сифонної клізми?
A. 10% NaCl
B. 1% NaCl
C. вазелінове мало
D. розчин ромашки
E. *тепла вода (360)
107. Типові симптоми інвагінації, крім:
A. приступи болей у животі
B. затримка випорожнення та газів
C. пальпується пухлиноподібне утворення в животі
D. кров в калі у вигляді «малинового желе»
E. *блювання з домішками крові
108. Клінічна картина інвагінації кишок у перші години захворювання зумовлена:
A. інтоксикацією
B. зневодненням
C. крововтратою
D. перфорацією кишки
E. *шоком
109. Який тиск треба створити в кишці при консервативному розправленні інвагінату?
A. до
B. до
C. до
D. вище
E. *до
110. У дитини в віці 6 років діагностована тонко – тонкокишкова інвагінація. Ваша тактика.
A. Операція в плановому порядку
B. Консервативне розправлення
C. Спостереження
D. Дослідження з барієвою взвіссю
E. *Негайна операція
111. У дитини в віці 8 місяців раптово з’явився приступоподібний біль у череві, блювота. Відмічена затримка стула. При ректальному огляді знайдена темна кров. Ваш припустимий діагноз.
A. Поліп прямої кишки
B. Щилина слизової оболонки прямої кишки
C. Меккелев дивертикул
D. Виразка 12-палої кишки
E. *Інвагінація кишечнику
112. У хлопчика 12 років діагностована ілеоцекальна інвагінація. З початку захворювання пройшло 10 годин. Загальний стан задовільний. Якою повинна бути тактика хірурга?
A. Термінова операція
B. Паранефральна новокаїнова блокада
C. Оперативне лікування у плановому порядку
D. Сифонна клізма
E. *Консервативне лікування, при відсутності покращення – операція
113. Симптомокомплекс кишкової непрохідності є провідним при раку:
A. Сліпої кишки
B. Печінкового кута
C. Правої половини ободової кишки
D. 12-палої кишки
E. *Лівої половини ободової кишки
114. У хворого 18 років з декомпенсованим стенозом пілоричного відділу шлунка виразкового ґенезу з’явився судорожний синдром. Назвіть найбільш вірогідніше патогенетичне обґрунтування цього синдрому?
A. Залізодефицітна анемія
B. Гіповолемія
C. Кахексія
D. Ахлоргідрія
E. *Гіпокаліємія.
115. Характер виділень з прямої кишки при інвагінації.
A. зловонні ,зелені,рідкі випорожнення із слизом і кров’ю
B. виділень немає
C. сформований кал зі слизом і кров’ю.
D. свіжа кров у вигляді стрічок.
E. *кров зі слизом
116. Методи обстеження ,що допомагають діагностиці інвагінації, крім:
A. пальцеве обстеження прямої кишки
B. пальпація живота під наркозом
C. контрастне обстеження прямої кишки
D. колоноскопія
E. *термографія
117. У дитини, віком 4 роки кровотечі червоною кров’ю під час дефекації. При ректальному обстеженні виявлено поліп прямої кишки. Їй варто рекомендувати:
A. прошивання ніжки і видалення поліпа;
B. ректороманоскопію, електрокоагуляцію поліпа;
C. огляд дзеркалами, електрокоагуляцію поліпа;
D. кріодеструкцію поліпа.
E. *колоноскопію, огляд усієї товстої кишки, коагуляцію поліпа;
118. Із форм портальної гіпертензії частіше зустрічається в дитячому віці:
A. надпечінкова;
B. внутрішньопечінкова;
C. змішана;
D. комбінована.
E. *позапечінкова;
119. Постійний симптом при позапечінковій формі портальної гіпертензії:
A. гепатомегалія;
B. збільшення розмірів живота;
C. кровава блювота;
D. асцит.
E. *спленомегалія;
120. Найбільш частою причиною кровотечі з прямої кишки є:
A. лейкоз;
B. виразковий коліт;
C. поліп прямої кишки;
D. гемофілія.
E. *тріщина заднього проходу;
121. При перфоративній виразці шлунку в дитини 15 років доцільно:
A. висічення виразки й ушивання дефекту;
B. резекція шлунка по Більрот-1;
C. резекція шлунка по Більрот-2;
D. резекція шлунка по Гофмейстер-Фінстерер.
E. *ушивання виразки;
122. При неефективності консервативної терапії при кровотечі у хворого з портальною гіпертензією показано:
A. операція Таннера;
B. гастротомія з прошиванням вен, що кровоточать;
C. спленектомія;
D. органопексія.
E. *судинний анастомоз;
123. У комплекс гемостатичних заходів при портальній гіпертензії входить усе крім:
A. постільного режиму;
B. виключення годування через рот;
C. інфузійної гемостатичної терапії;
D. парентерального харчування.
E. *зондування шлунку;
124. При перфоративній виразці шлунку у дитини 10 років показано:
A. видалення виразки та ушивання дефекту;
B. резекція шлунку по Більрот І;
C. резекція шлунку по Більрот II;
D. резекція шлунку по Гофмейстеру-Фінстереру.
E. *ушивання виразки;
125. При флегмонозно зміненому Меккелевому дивертикулі, коли основа його інфільтрована, доцільно:
A. клиновидна резекція;
B. резекція під кутом 45°;
C. резекція кишки, анастомоз бік в бік:
D. на розсуд хірурга.
E. *резекція кишки з анастомозом кінець в кінець;
126. Тривалість стояння зонду Блекмора в роздутому стані:
A. 2-3 години;
B. 12-24 години;
C. 1-2дні;
D. більше 2-х діб.
E. *8-12 годин
127. Під час колонофіброскопії виявлені поверхневі виразки, покриті гнійно-кров’яним нальотом, місцями слизова має зернистий вигляд, місцями атрофічна, місцями псевдополіпи. Діагноз:
A. хронічний коліт дезентирійного генезу;
B. хронічний коліт протозойного генезу;
C. дифузний поліпоз товстого кишечника;
D. неспецифісний грануломатозний коліт;
E. *неспецифічний виразковий коліт.
128. Типове місце локалізації процесу при неспецифічному виразковому коліті у дітей
A. пряма кишка;
B. поперечна кишка;
C. висхідна кишка;
D. термінальний відділ здухвинної кишки.
E. *сигмовидна кишка;
129. У дитини віком 2 роки, з закрепами, відмічається різка болючість підчас дефекації. Остання частка калу забарвлена кров’ю. Ваш попередній діагноз:
A. інвагінація;
B. поліп прямої кишки;
C. дивертикул Меккеля;
D. виразка 12-палої кишки.
E. *тріщина слизової оболонки прямої кишки;
130. У дитини віком 6 років при дефекації періодично відмічається надходження невеликої кількості алої крові з прямої кишки. Ваш діагноз:
A. тріщина слизової прямої кишки;
B. дивертикул Меккеля;
C. виразка 12-палої кишки.
D. інвагінація
E. *поліп прямої кишки;
131. У дитини 14-ти років діагностована шлунково-кишкова кровотеча, що підтверджено реакцією Грегерсена і зниженням рівня гемоглобіну до 90 г/л та кількості еритроцитів до 2,7х1012/л. Загальний стан хворого задовільний. Які додаткові методи обстеження треба виконати?
A. Лапароскопія
B. Визначення кислотності шлункового соку
C. Проба Холландера
D. Рентгеноскопія шлунка
E. *Фіброгастродуоденоскопія
132. Хворому з внутрішньою кровотечею із виразки 12-палої кишки необхідно визначити групову приналежність крові. У якому співвідношенні слід змішувати кров і стандартні сироватки?
A. 1:1
B. 1:2
C. 1:5
D. 1:20
E. *1:10
133. У хворої, що готується до операції, при визначенні групової приналежності крові виявлена аглютинація з сироватками 2 і 3 групи. Аглютинації з сироваткою 1 групи немає. Оцініть наслідок визначення:
A. Перша група крові
B. Друга група крові
C. Третя група крові
D. Четверта група крові
E. *Помилка у визначенні
134. У випадку гострої кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу ефективним засобом гемостазу може виявитися введення:
A. Квамателу
B. Нітрогліцерину
C. Обзидану
D. Еуфілліну
E. *Пітуітрину
135. Дитина 12 років скаржиться на «нічний» та «голодний» біль в животі. При обстеженні встановлено діагноз – Виразкова хвороба 12-палої кишки. Виявлено Н. pilory [+++]. Які препарати є оптимальними для ерадикації хелікобактера?
A. Трихопол+цизаприд+маалокс
B. Омепразол+альмагель+вікалін
C. Ранітідін + Де-нол+мотиліум
D. Кларитроміцин + сульфамід+вікаір
E. *Кларитроміцин+азітроміцин+трихопол
136. Дитина, 8 років, хворіє протягом 3-х років. Скаржиться на випорожнення з кров’ю та слизом до 5-6 разів на добу, зменшення маси тіла, слабкість. В аналізах крові анемія, збільшення швидкості зсідання еритроцитів. Ваш передбачуваний діагноз.
A. Дискінезія жовчновивідних шляхів
B. Виразкова хвороба шлунка
C. Хронічний панкреатит
D. Сальмонельоз
E. *Неспецифічний виразковий коліт
137. Лабораторними критеріями важкості крововтрати є все перечислене, крім:
A. Концентрація гемоглобіну
B. Кількість еритроцитів
C. Гематокрит
D. Питома вага крові
E. *Кількість тромбоцитів
138. Клінічними критеріями важкості кровотечі є все перечислене, крім:
A. Частота пульсу
B. Артеріальний тиск
C. Центральний венозний тиск
D. Погодинна кількість виділення сечі
E. *Частота дихання
139. Постійний симптом при зовнішньопечінковій портальній гіпертензії:
A. гепатомегалія;
B. збільшення розмірів живота;
C. блювота;
D. асцит.
E. *спленомегалія;
140. У комплекс гемостатичних заходів при портальній гипертензії входить все, крім:
A. постільного режиму;
B. виключення годування через рот;
C. інфузійної гемостатичної терапії;
D. парентерального харчування.
E. *зондування шлунку;
141. У хлопчика в віці 5 років в анамнезі мають місце періодичні кишечні кровотечі. Під час лапаротомії виявлений дивертикул Меккеля. Основа дивертикула –
A. клиновидне видалення з анастомозом;
B. резекція кишки;
C. усунення під кутом 45 град.
D. кріодеструкція.
E. *відкрите висікання;
142. Дитина 14 р. Різкі болі в епігастральній зоні, раніше не хворів. Положення вимушене, коліна приведені до живота, дихання поверхневе, живіт болючий, напружений в епігастральній та здухвинній областях. Печінкова тупість не визначається Найбільш ймовірний д-з:
A. гострий апендицит;
B. гострий панкреатит;
C. спонтанніш пневмоторакс;
D. Меккелів дивертикуліт.
E. *перфоративна виразка шлунку;
143. Установлений дивертикул Меккеля, флегмонозно змінений, на широкій незмінній основі. Кровотечі не було. Визначте спосіб резекції:
A. відкритий;
B. резекція кишки, анастомоз “кінець в кінець”;
C. лігатурний спосіб;
D. резекція, анастомоз “бік в бік.”
E. *закритий на затискачах;
144. Показання до спленектомії при портальній гіпертензії:
A. синдром портальної гіпертензії;
B. гостра кровотеча з вен стравоходу;
C. спленомегалія.
D. мелена
E. *стійкий і значний гіперспленізм;
145. Перші ознаки позапечінкової форми портальної гіпертензії:
A. болі в животі;
B. асцит;
C. підвищена кровоточивість
D. гепатомегалія
E. *кровотеча з вен стравоходу при спленомегалії;
146. Чинником, який сприяє виникненню кровотеч з вен стравоходу, не є:
A. підвищений тиск в системі воротної вени, “портальний криз”;
B. езофагіт;
C. підвищення артеріального тиску;
D. гіпертермія.
E. *порушення згортання крові;
147. Найчастішою причиною синдрому портальної гіпертензії у дітей, є:
A. цирроз печінки;
B. тромбоз воротної вени і її гілок;
C. хвороба Хіарі;
D. стискання воротної вени і її гілок рубцями, спайками,пухлинами.
E. *вроджена вада розвитку воротної вени і її гілок;
148. Кровава блювота у дитини більше 3-х років звичайно пов’язана з:
A. носовою кровотечею;
B. гематомою стравоходу;
C. виразковою хворобою;
D. хронічна непрохідність шлунку.
E. *розширенням вен стравоходу;
149. Вірний метод лікування при неспецифічному виразковому коліті, ускладненому перфорацією товстого кишечника:
A. повне парентеральне харчування та інтенсивна терапія;
B. санація черевної порожнини, цекостомія;
C. санація черевної порожнини, колектомія з відновленням прохідності кишечника;
D. санація черевної порожнини, ушивання перфоративного отвору.
E. *санація черевної порожнини, колектомія, цекостомія;
150. Методом вибору при лікуванні дифузного поліпозу товстої кишки у дітей є:
A. діатермокоагуляція поліпів;
B. консервативне лікування;
C. колостомія з поліпектомією;
D. операція на виключення.
E. *субтотальна чи тотальна колектомія;
151. В якому відділі кишечника найчастіше локалізуються поліпи?
A. сліпа кишка;
B. шлунок;
C. тонкий кишечник;
D. ободова кишка.
E. *пряма кишка;
152. Домішка алої крові на поверхні калового стовбчика у кінці дефекації, болюча дефекація, вказують на те, що у дитини:
A. поліп прямої кишки;
B. геморой;
C. подвоєння прямої кишки;
D. виразковий коліт;
E. *тріщина заднього проходу.
153. Поліпи кишечника, що переважають у дітей:
A. множинні;
B. поліпоз;
C. спадковий поліпоз;
D. родиний полипоз.
E. *солітарні;
154. Найчастіша причина кровотечі з прямої кишки у дітей:
A. лейкоз;
B. виразковий коліт;
C. поліпи;
D. гемофілія.
E. *тріщина заднього проходу;
155. Який препарат призначають новонародженим в доопераційному періоді з метою профілактики геморагічного синдрому?
A. діцинон;
B. хлористий кальцій;
C. аскорбінову кислоту;
D. метацин;
E. *вікасол.
156. При кровотечі із вен стравоходу необхідним правилом переливання крові є:
A. 200-300 мл. на добу;
B. 1,5 –
C. кількість введеної крові залежить від загального стану дитини, показників гемоглобіну, кількості еритроцитів, та АТ;
D. в залежності від віку ;
E. *дробне переливання крові в середньому 50 – 70 мл
157. Відновлення ОЦК у постреанімаційному періоді у дітей раннього віку слід проводити:
A. консервованою кров’ю з терміном зберігання 1 день;
B. консервованою кров’ю з терміном зберігання 7 днів;
C. високомолекулярними декстранами;
D. сольовими розчинами.
E. *низькомолекулярними декстранами;
158. Втрата якої мінімальної кількості крові викликає у дітей грудного віку та дітей молодшого віку стан геморагічного шоку?
A. 5%;
B. 15%;
C. 20%.
D. 30%
E. *10%;
159. Які морфологічні особливості будови дивертикула Меккеля можуті послужити причиною розвитку перфоративних виразок?
A. різке завуження дивертикула, яке призводить до застою кишечного вмісту;
B. недостатність кровопостачання через відсутність спеціальних судин дивертикула;
C. вроджена атрофія підслизового шару та слизової оболонки;
D. кістозне переродження дивертикула.
E. *гетеротопічна закладка шлункових залоз;
160. Вкажіть ознаки ,що потребують заміщення крововтрати у новонародженого:
A. блювання кров’ю
B. дихальна недостатність
C. мале оперативне втручання
D. лейкоцитоз вище 20 тис.
E. *Ht – нижче 42% , Нв – нижче 140 г/л/84 од./
161. Назвіть мінімально допустиму цифру вмісту гемоглобіну у дитини віком 1 року при призначенні на планову операцію:
A. 80 г/л/48 од./
B. 90 г/л /54 од./
C. 100 г/л/60 од./
D. 120 г/л/ 72 од./
E. *110 г/л/66 од./
162. Яка операція показана при гострій кровотечі з варикозно розширених вен стравоходу і кардії у дитини 4-х років?
A. спленектомія
B. резекція шлунка
C. судинний портокавальний анастомоз
D. пластика стравоходу.
E. *гастротомія з прошиванням вен
163. Вкажіть антидот гепарину.
A. аспірин
B. кофеїн
C. глюканат кальцію
D. вікасол
E. *протамінсульфат
164. При ахалазії стравоходу всі положення вірні крім:
A. наявне розширення просвіту стравоходу і звуження кардії
B. характерна дисфагія
C. періодично виникає регургітація незміненою стравою
D. характерний симптом «провалювання» контрастної маси в шлунок
E. *наявне ригідне звуження кардії
165. Який з перерахованих методів обстеження не дозволяє встановити наявність розширених вен кардіальної частини шлунка і стравоходу?
A. фіброезофагогастроскопії
B. контрасна езофагоскопія
C. спленопортографія
D. КТ стравоходу
E. *УЗД черевної порожнини
166. Найчастіша локалізація поліпів у кишечнику:
A. висхідна частина ободової кишки
B. здухвинна кишка
C. 12-пала кишка
D. голодна кишка.
E. *пряма кишка
167. Які з методів найінформативніший при діагностиці причини стравохідно-шлункової коровотечі?
A. рентгенконтрастне обстеження стравоходу і шлунку
B. комп’ютерна томографія
C. УЗД
D. МРТ
E. *фіброезофагогастроскопія
168. Які з перерахованих препаратів не чинять гемостатичного ефекту?
A. дицинон
B. етамзилат натрію
C. амінокапронова кислота
D. вітамін Н
E. *ацетилсаліцилова кислота
169. При шоку І ст.. яку інфузійну терапію найбільш раціонально застосовувати?
A. переливання крові
B. переливання плазми
C. переливання еритроцитарної маси
D. переливання альбумінів
E. *переливання реополіглюкіну
170. Який з перерахованих препаратів не бажано переливати при незупиненій внутрішній кровотечі?
A. кров
B. нативну плазму
C. фібриноген
D. свіжозаморожену плазму.
E. *поліглюкін
171. Яка з перерахованих вад проявляється клінікою шоку?
A. пупкова кила
B. атрезія порожньої кишки
C. стиснення кишки аберантною судиною
D. повна кишково-пуповинна нориця
E. *синдром Леда
172. Від чого підвищується в’язкість крові?
A. кількість еритроцитів
B. кількість лейкоцитів
C. кількість тромбоцитів
D. кількість моноцитів
E. *підвищення гематокриту
173. Яка з перерахованих контрасних речовин може бути застосованою для рентген обстеження судин?
A. йодліпол
B. білігност
C. сірчано-кислий барій
D. білітраст
E. *кардіотраст
174. У дитини 2-х років, яка страждає від запорів, відчувається різкий біль під час дефекації. Кінцеві порції калу підфарбовані кров’ю. Ваш діагноз.
A. інвагінація
B. поліп прямої кишки
C. дивертикул Меккеля
D. виразка 12-палої кишки
E. *тріщина прямої кишки
175. У пацієнта з симптомами відсутності кровообігу на ЕКГ встановлена асистолія. Першочерговим терапевтичним міроприємством повинно бути:
A. Електрична дефібриляція
B. Введення лідокаїну
C. Введення хлориду кальцію
D. Введення атропіну
E. *Введення адреналіну
176. Найбільш вірогідне джерело кровотечі при наявності безформних згортків крові в сечі:
A. Уретра
B. Сечовід
C. Паренхіма нирки
D. Чашечно-мисковий комплекс нирки
E. *Сечовий міхур
177. Найбільш вірогідне джерело кровотечі при наявності хробакоподібних згортків крові в сечі:
A. Паренхіма нирки
B. Уретра
C. Сечовід
D. Сечовий міхур
E. *Чашечно-мисковий комплекс нирки
178. Хто повинен виконувати пальцеве дослідження прямої кишки хворому, у якого скарги на наявність крові під час дефекації?
A. Хірург
B. Проктолог
C. Ендоскопіст
D. Пальцеве дослідження виконувати не обов’язково
E. *Лікар первинного прийому , до якого звернувся хворий
179. Хворий госпіталізований із скаргами на виділення темної крові при дефекації. При ректальному обстеженні патології не виявлено. Яка найчастіша причина цього стану?
A. Пухлина товстої кишки.
B. Пухлина тонкої кишки.
C. Ангіодисплазія слизової товстої кишки.
D. Хвороба Рендю-Ослера.
E. *Дивертикуліт товстої кишки.
180. У 18-річного пацієнта впродовж останніх 3 тижнів закрепи. Під час акту дефекації відмічає різкий біль в анальній ділянці, червону кров на поверхні сформованого калу. Ваш попередній діагноз?
A. Рак прямої кишки
B. Геморой
C. Гострий парапроктит
D. Дивертикул сигмоподібної кишки
E. *Анальна тріщина
181. У хворої 17 років діагностовано рак проксимального відділу шлунка IV стадії, ускладнений профузною кровотечею, постгеморагічною анемією, кахексією. Яку лікувальну тактику потрібно застосувати?
A. Гастректомія.
B. Субтотальна резекція шлунка.
C. Гастростомія.
D. Термінове оперативне втручання.
E. *Комплексна гемостатична терапія.
182. У хворої 17 років через 1 год. після травми на фоні геморагічного шоку ІІ ст. під час операції з приводу одномоментного розриву селезінки в черевній порожнині виявлено до
A. Переливання цитратної крові
B. Переливання одногрупної крові
C. Введення гемостатичних середників
D. Переливання еритроцитарної маси
E. *Реінфузію крові
183. У хворого 17 років внаслідок перелому нижньої щелепи відмічається значна кровотеча з ротової порожнини. Як попередити розвиток геморагічного шоку на час транспортування в стаціонар?
A. Накласти тиснучу пов’язку на нижню щелепу
B. Зробити тампонаду кровоточивої рани
C. Накласти пращевидну пов’язку на нижню щелепу
D. Ввести 10 мл 10\% розчину хлориду кальцію довенозно та 2 мл 1\% розчину вікасолу дом”язево
E. *Перетиснути пальцем загальну сонну артерію
184. При колоноскопії у хворого 17 років виявлено поліп сигмовидної кишки (
A. Ірігографію
B. Пневмографію
C. Гемокульттест
D. КТ черевної порожнини
E. *Ендоскопічне патогістологічним дослідженням
185. Ви стали свідком дорожньо-транспортної пригоди і зупиняючи артеріальну кровотечу із нижньої кінцівки наклали жгута. Які із критеріїв в повній мірі відображають правильність його накладання?
A. Відсутність пульсу на периферії, неінтенсивна кровотеча, бліда і холодна кінцівка.
B. Зупинка кровотечі, бліда і холодна кінцівка.
C. Відсутність пульсу на периферії, зупинка кровотечі.
D. Зупинка кровотечі.
E. *Відсутність пульсу на периферії, зупинка кровотечі, бліда і холодна кінцівка.
186. У хворого на тлі політравми спостерігаються явища геморагічного шоку. Який компонент циркулюючої крові необхідно заповнювати в першу чергу?
A. Об’єм циркулюючих еритроцитів
B. Об’єм циркулюючого білка
C. Об’єм циркулюючих чинників згортання крові
D. Краще всього перелити цілісну кров
E. *Об’єм рідкої частини крові
187. Який метод дослідження є найбільш пріоритетним для діагностики кровотеч з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту?
A. Рентгенографія
B. Рентгеноскопія
C. Ангіографія
D. Дослідження кала на приховану кров
E. *Фіброгастродуоденоскопія
188. Гострий абдомінальний біль на початку хвороби спостерігається при наступних захворюваннях, окрім:
A. Перфоративної виразки шлунка
B. Гострого панкреатиту
C. Кишкової непрохідності
D. Гострого холециститу
E. *Шлунково-кишкової кровотечі
189. У хворого 17 років відмічається періодична домішка крові у випорожненнях наприкінці дефекації або у вигляді червоно плями на фекаліях. Найбільш вірогідний діагноз та захворювання, з якими необхідний диференціальний діагноз?
A. У хворого тріщина прямої кишки. Диференційний діагноз необхідний з хронічним гемороєм, раком ободової кишки, виразковим колітом.
B. У хворого рак ободової кишки. Диференційний діагноз необхідний з тріщиною прямої кишки, хронічним гемороєм.
C. У хворого виразковий коліт. Диференційний діагноз необхідний з хронічним гемороєм, хворобою Крона, раком ободової кишки.
D. У хворого інвагінація. Диференційний діагноз необхідний з раком ободової кишки, виразковим колітом.
E. *У хворого хронічний геморой. Диференційний діагноз необхідний з тріщиною прямої кишки, раком ободової кишки.
190. Вкажіть найбільш інформативний метод для остаточної діагностики причини наявності крові у випорожненнях?
A. Рентгенологічне дослідження (рентгеноскопія, ірігоскопія)
B. Ультразвукове дослідження
C. Капрологічне дослідження
D. Гематологічне дослідження
E. *Ендоскопічне дослідження (ректороманоскопія, колоноскопія)
191. Постійний симптом при зовнішньопечінковій портальній гіпертензії:
A. гепатомегалія;
B. збільшення розмірів живота;
C. асцит.
D. іктеричність склер.
E. *спленомегалія;
192. До комплексу гемостатичних заходів при портальній гипертензїї входить усе, крім:
A. постільного режиму;
B. виключення годування через рот;
C. інфузійної гемостатичної терапії.
D. зонд Блекмора
E. *зондування шлунка;
193. Причиною портальної гіпертензії у дітей не може бути:
A. вроджене захворювання печінки;
B. набуте захворювання печінки;
C. аномалія розвитку і тромбоз судин портальної системи;
D. гастроезофагеальний рефлюкс.
E. *виразковий езофагіт;
194. Показання до термінової постановки Міннесота-зонда при кровотечі з вен стравоходу:
A. блювота “кавовою гущею” чи яскраво-червоною кров’ю;
B. прогресивне зниження гемоглобіну;
C. неефективність консервативної терапії.
D. втрата свідомості
E. *падіння артеріального тиску нижче норми;
195. Тривалість стояння Міннесота-зонда в роздутому стані:
A. 2—3 години;
B. 12-24 години;
C. 1-2 доби;
D. більше 2-х діб.
E. *8-12 годин;
196. Причини надпечінкової форми портальної гіпертензії:
A. цироз печінки;
B. ехінококоз печінки.
C. пухлина печінки
D. травма селезінки
E. *захворювання серця з недостатністю правих його відділів;
197. Оптимальний вік для накладання спленоренального анастомозу:
A. після встановлення діагнозу;
B. старше 5 років;
C. старше 14 років;
D. між 5-14 роками.
E. *визначається не віком.
198. Показання до спленектомії при портальній гіпертензії:
A. синдром портальної гіпертензії;
B. гостра кровотеча з вен стравоходу;
C. спленомегалія.
D. гепатомегалія.
E. *стійкий і значний гіперспленізм;
199. Показаннями до шунтуючих операцій при синдромі портальної гіпертензії не є:
A. значне й протяжне розширення гастроезофагальних вен;
B. спленомегалія;
C. великий діаметр селезінкових вен.
D. великий діаметр печінкових вен
E. *гостра кровотеча з варикозно розширених вен стравоходу;
200. Першими ознаками позапечінкової форми портальної гіпертензії:
A. болі в животі;
B. асцит;
C. підвищена кровоточивість.
D. гепатомегалія.
E. *кровотеча з вен стравоходу при спленомегалії;
201. Чинником, який сприяє виникненню кровотеч з вен стравоходу, не є:
A. підвищений тиск у системі ворітної вени — “портальний криз”;
B. езофагіт;
C. підвищення артеріального тиску;
D. гіпертермія.
E. *порушення згортання крові;
202. Найчастішою причиною синдрому портальної гіпертензії у дітей є:
A. цироз печінки;
B. тромбоз ворітної вени та її гілок;
C. хвороба Хіарі;
D. стискання ворітної вени та її розгалужень рубцями,спайками, пухлинами.
E. *вроджена вада розвитку ворітної вени та її гілок;
203. Кривава блювота у дитини більше 3-х років зазвичай пов’язана з:
A. гематомою стравоходу;
B. виразковою хворобою;
C. непрохідністю шлунка.
D. інороднім тілом стравоходу.
E. *розширенням вен стравоходу;
204. Найчастіша патологія дивертикула Меккеля:
A. запалення;
B. заворот;
C. інвагінація.
D. перфорація.
E. *пептична виразка;
205. Найімовірніший діагностичний метод розпізнання кровотеч з виразки дивертикула Меккеля:
A. УЗД черевної порожнини;
B. фіброгастроскопія;
C. оглядова рентгенографія.
D. колноскопія.
E. *сцинтиграфія;
206. Причиною портальної гіпертензії у дітей не є:
A. вроджене захворювання печінки;
B. набуте захворювання печінки;
C. аномалія розвитку і тромбоз судин портальної системи;
D. гастроезофагеальний рефлюкс.
E. *виразковий езофагіт;
207. Чинником, який сприяє виникненню кровотеч з вен стравоходу, не може бути:
A. підвищений тиск у системі ворітної вени — “портальний криз”;
B. езофагіт;
C. підвищення артеріального тиску;
D. гіпертермія.
E. *порушення згортання крові;
208. Найчастіша причина синдрому портальної гіпертензії у дітей:
A. цироз печінки;
B. тромбоз ворітної вени та її гілок;
C. хвороба Хіарі;
D. стискання ворітної вени та її розгалужень рубцями,спайками, пухлинами.
E. *вроджена вада розвитку ворітної вени та її гілок;
209. Після народження на 21 добу у дитини спостерігається: пупок набряклий, гіперемія розповсюджується на пупкову ямку, гнійні виділення із пупка. Яке захворювання у немовляти?
A. пупкова нориця;
B. фурункул;
C. гангренозний омфаліт;
D. некротична флегмона немовлят.
E. *флегмонозний омфаліт;
210. Яка тривалість вимірювання внутрішньокісткового тиску при підозрі на гострий остеомієліт?
A. 10-15 хв.;
B. 20-25 хв.;
C. 30 – 40 хв.;
D. 60 хв.
E. *2-3 хв.;
211. У хворого з підозрою на гострий остеомієліт при діагностичній остеоперфорації отримана кров. Ваша наступна маніпуляція:
A. додаткові остеоперфорації;
B. дренування рани;
C. зашивання рани;
D. промивання кістковомозкового каналу.
E. *вимірювання внутрішньокісткового тиску;
212. Дитина віком 7 років надійшла в стаціонар з гострим остеомієлітом нижньої третини стегна на 3-тю добу від початку захворювання. Стан важкий. Виражена інтоксикація. Пневмонія. Ваша тактика:
A. термінова операція;
B. інфузійна та антибактеріальна терапія, операція у плановому порядку;
C. розріз м’яких тканин після передопераційної підготовки;
D. внутрішньокісткове введення антибіотиків.
E. *остеоперфорація після передопераційної підготовки;
213. Назвіть найвірогідніший метод діагностики гострого остеомієліту в ранній строк захворювання:
A. діагностична пункція м’яких тканин;
B. флебографія;
C. електрорентгенографія;
D. остеоперфорація.
E. *вимірювання внутрішньокісткового тиску;
214. Рентгенологічно виявлено вогнище хронічного остеомієліту верхньої третини великогомілкової кістки. Скарг немає. Аналіз крові в межах норми. Ваша тактика:
A. термінова операція;
B. операція у плановому порядку;
C. діагностична пункція;
D. фізіотерапія, антибіотики.
E. *спостереження;
215. Виявлено гострий остеомієліт нижньої третини стегна. 6—7 днів хвороби. При пункції м’яких тканин одержано гній. Ваша тактика:
A. розріз м’яких тканин;
B. черезшкірна остеоперфорація;
C. підведення антибіотиків до кістки.
D. видалення секвестра
E. *розріз, остеоперфорація, внутрішньокісткове введення антибіотиків;
216. У дитини віком 4роки клініка гострого остеомієліту нижньої третини стегна. 2-й день хвороби. При пункції м’яких тканин гній не одержано. Ваша тактика:
A. місцево антибіотики;
B. розріз м’яких тканин;
C. розріз м’яких тканин, остеоперфорація;
D. антибіотики внутрішньовенно.
E. *черезшкірна остеоперфорація;
217. На який день після початку клініки епіфізарного остеомієліту з’являються рентгенологічні зміни кістки?
A. 3 — 4 день;
B. 5-7 днів;
C. 9-10 днів;
D. 7-9 днів
E. *більше 10 днів.
218. Хворому з гематогенним остеомієлітом у підлітковому віці при дифузному деструктивному ураженні кістки без утворення секвестрів показані:
A. радикальна санація ураженої ділянки;
B. спостереження;
C. курс фізіотерапії;
D. встановлення внутрішньокісткових голок, місцево — антибіотики.
E. *численні черезшкірні остеоперфорації;
219. Вогнище первинно-хронічного остеомієліту верхньої третини великогомілкової кістки. Періодично відзначається загострювання процесу: біль, особливо вночі, підвищена температура. Ваша тактика:
A. термінова операція;
B. діагностична пункція осередку;
C. спостереження;
D. антибіотикотерапія.
E. *планова операція;
220. Яке з ускладнень не характерне для остеомієліту проксимального відділу стегна?
A. гнійний коксит
B. патологічний вивих стегна
C. паталогічний перелом шийки стегна
D. анкілоз крижово-стегнового суглоба
E. *параліч нижньої кінцівки
221. Який з методів не прийнятний при лікуванні гострого гематогенного остеомієліту?
A. пункція суглобів
B. пункція кісток
C. розтин субпериостальної флегмони
D. промивання порожнини кістки розчинами антибіотиків
E. *трепанація кістки з видаленням некротичних тканин
222. Назвіть найбільш достовірний метод діагностики остеомієліту в ранні строки захворювання.
A. діагностична пункція м’яких тканин
B. рентгендіагностика
C. вимірювання місцевої температури
D. флебографія
E. *остеоперфорація
223. У хворого з бронхоектазами нижньої долі відзначається загострення процесу в легені. Призначте лікування.
A. показане оперативне лікування
B. оперативне лікування не показане
C. оперативне лікування протипоказане
D. санаторне лікування
E. *оперативне лікування тимчасово протипоказане
224. Найбільш ранньою ознакою змін зі сторони шкіри при флегмоні новонародженого є:
A. ціаноз шкіри
B. припухлість шкіри
C. мармуровість шкіри
D. некроз шкіри
E. *почервоніння шкіри
225. Особливість перебігу флегмони новонароджених, крім:
A. швидке розповсюдження по периферії
B. схильність до некротизування шкіри і підшкірної клітковини
C. супроводження токсичними проявами
D. зумовлена стафілококом.
E. *швидке розповсюдження на глибоко лежачі тканини
226. На 6 день захворювання встановлено діагноз: гострий гематогенний остеомієліт нижньої третини стегна. При пункції м’яких тканин одержано гній. Ваша тактика:
A. діагностична пункція, черезшкірна остеоперфорація
B. розтин м’яких тканин
C. підведення антибіотиків до кістки
D. видалення секвестра
E. *розтин м’яких тканин та остеоперфорація
227. Самий ранній симптом гострого гематогенного остеомієліту у новонароджених:
A. гіперемія шкіри
B. набряк і флуктуація м’якої тканини
C. набряк і деформація суглоба
D. вкорочення кінцівки
E. *больова контрактура суглоба
228. Який з методів лікування найсприятливіший при хірургічному лікуванні флегмони новонароджених?
A. широкі розтини шкіри з дренажами
B. раннє відтинання ураженої шкіри
C. наскрізне дренування перфорованим дренажем без розтину і відтинання тканини
D. накладання вакуум аспіратора.
E. *множинні мілкі насічки шкіри без дренування
229. Які відділи кісток уражаються остеомієлітом у новонароджених найчастіше?
A. діафіз
B. діафіз і метафіз
C. епіфіз та діафіз
D. плоскі кістки
E. *епіфіз та метафіз
230. Ймовірні рентгенологічні ознаки гострого гематогенного остеомієліту,крім:
A. розширення суглобової щілини
B. локальний періостит
C. плямистість кісткової тканини
D. поява вогнищ деструкції
E. *зміна контурів м’яких тканин
231. У дитини 4 років – гострий гематогенний остеомієліт н/з гомілки.2-й день хвороби. При пункції м’яких тканин гній не одержано. Ваша тактика?
A. місцево антибіотики
B. розтин м’яких тканин
C. розтин та остеоперфорація
D. очікувальна тактика
E. *черезшкірна остеоперфорація
232. Яка з перерахованих кісток найчастіше уражається остеомієлітом новонароджених?
A. променева
B. тім’яна
C. клубова
D. ключиця
E. *стегнова
233. Яке з наведених тверджень невірне для гнійно-запальних захворювань у новонароджених?
A. схильність до генералізації
B. схильність до нейротоксикозу
C. швидкий набряк
D. швидкий некроз тканини
E. *часті ураження лімфовузлів
234. Парапроктит – це запалення:
A. Підшкірної клітковини сідничної ділянки
B. Слизової оболонки прямої кишки
C. Анального сфінктера
D. Анальної ділянки
E. *Навколопрямокишкової клітковини
235. У дитини віком 1 місяць від народження з’явилася яскраво-рожева болюча пляма біля анального отвору. Температура тіла 38,9°С. Яке захворювання у дитини?
A. Гемангіома
B. Фурункул
C. Карбункул
D. Гематома
E. *Гострий парапроктит
236. У дитини віком 21 доба після народження пупок набряклий, гіперемія розповсюджується на пупкову ямку, гнійні виділення із пупка. Яке захворювання у немовляти?
A. Пупкова нориця
B. Фурункул
C. Карбункул
D. Некротична флегмона немовлят
E. *Флегмонозний омфаліт
237. Хірургом оглянутий хворий Т., 12 років. Діагноз: фурункул правого передпліччя, гнійно-некротична стадія. Проведено розтин фурункула. Пов’язку з яким препаратом треба покласти в фазі гідратації?
A. Мазь Вишневського
B. Іхтіолову мазь
C. Пов’язку з хлораміном
D. Пов’язку з димексидом
E. *Гіпертонічний розчин
238. У дитини раптово з’явилась лихоманка, підвищення температури до 400С. На лівій половині шиї та обличчя визначається обмежене почервоніння та набряк шкіри. Гіперемія в центрі інфільтрату більша. Ваш діагноз?
A. Флегмона
B. Фурункул
C. Запальний інфільтрат
D. Шийний лімфаденіт
E. *Бешиха
239. Хірургічний сепсис це:
A. Синдром системної запальної відповіді за умови наявність інфекції в крові
B. Наявність бактеріальних ендотоксинів у крові
C. Синдром системної запальної відповіді навіть без наявності інфекційного вогнища
D. Бактеріємія
E. *Синдром системної запальної відповіді за умови наявності інфекційного вогнища
240. Для лімфаденіту на відміну від серединної кісти шиї характерні:
A. зміщення при ковтанні;
B. серединне розташування;
C. м’яка консистенція;
D. відсутність болю при пальпації.
E. *наявність вхідних воріт інфекції та болючість;
241. Вкажіть найбільш імовірний шлях розповсюдження гною при флегмоні су-динно-нервового клітковинного простору на шиї:
A. в міжапоневротичний нагрудний простір;
B. в сліпі мішки позаду грудино-ключично-сосцевидних м’язів;
C. в заднє середостіння;
D. у глибокий боковий клітковинний простір шиї.
E. *в переднє середостіння;
242. Вкажіть найбільш імовірні шляхи розповсюдження гною при флегмоні передтрахеального клітковинного простору:
A. міжапоневротичний грудний простір;
B. в сліпі мішки позаду грудино- ключично-сосцевидних м’язів;
C. в заднє середостіння;
D. в глибокий боковий клітковинний простір шиї.
E. *в переднє середостіння;
243. Головний механізм дії гумового випускника:
A. активна аспірація;
B. капілярні властивості;
C. гігроскопічні властивості;
D. все перелічене.
E. *пасивний відток;
244. Поняття хірургічний сепсис у дітей визначає:
A. загальне тяжке інфекційне захворювання;
B. наявність місцевого вогнища інфекції;
C. змінна реактивність організму;
D. необхідність місцевої та загальної терапії;
E. *все перелічене.
245. Пульсуючі болі в області кінчика пальця. Набряк тканин, гіперемія. Рухи обмежені, біль при пальпації. Діагноз:
A. пароніхій;
B. шкірний панаріцій;
C. піднігтьовий панаріцій;
D. кістковий панаріцій.
E. *підшкірний панаріцій;
246. Основним діючим фактором при активному дренуванні гнійної рани являється:
A. антибактеріальна дія;
B. попередження росповсюдження процесу;
C. попередження генералізації процесу;
D. все перелічене.
E. *механічне очищення вогнища;
247. Ексудація, як фаза протікання раневого процесу, відбувається:
A. дві доби;
B. три доби;
C. чотири доби;
D. тиждень.
E. *добу;
248. При фурункулі нижньої губи не слід розпочинати:
A. госпіталізацію;
B. антибіотикотерапію;
C. фізіотерапію;
D. мазеві пов’язки;
E. *радикальне оперативне втручання.
249. Гемотоксин, що виділяється при анаеробній інфекції, має властивості викликати:
A. некроз сполучної тканини та м’язів;
B. гемоліз;
C. тромбоз судин;
D. ушкодження міокарду, печінки, та нирок;
E. *все перелічене має місце.
250. У дитини, яка перенесла гострий парапроктит в 1,5 місяця, радикальне оперативне втручання з приводу хронічного парапроктиту, доцільно:
A. в 3 місяці;
B. в 8 місяців;
C. в 15 роки;
D. після 3-х років
E. *в 6 місяців;
251. Показанням до операції при неспецифічному виразковому коліті у дітей є:
A. молодший вік;
B. повільна стабілізація при консервативному лікуванні;
C. ураження товстої кишки на всьому протязі;
D. все перелічене.
E. *погіршення стану на фоні консервативної терапії;
252. При простій формі флегмони новонародженого некроз шкіри наступає:
A. на 7-й день;
B. на 7 -10 день;
C. на 15-20 день.
D. на 20-30 день
E. *на 10-15 день;
253. Яка площа ураження шкіри при флегмоні новонароджених ї критичною?
A. 2-3%;
B. 4-5%;
C. 6-8%;
D. 15-16%.
E. *10-12%;
254. Первинний запальний процес при флегмоні новонародженого локалізується:
A. в шкірі;
B. в слизовій оболонці;
C. в лімфосистемі шкіри;
D. в периферічній сітці вен.
E. *в підшкірній клітковині;
255. Найбільш частим септичним вогнищем при сепсисі новонароджених є:
A. ускладнений виразково-некротичний ентероколіт;
B. мастит новонароджених;
C. гнійний омфаліт.
D. парапроктит.
E. *остеомієліт довгих трубчатих кісток;
256. Типовою локалізацією бешихового запалення у дітей молодшого грудного віку є:
A. поперекове-крижова зона;
B. грудна клітка;
C. обличчя;
D. кінцівки.
E. *промежина та статеві органи;
257. Які анатомічні особливості сприяють розвитку флегмони новонароджених?
A. гарна функція сальних залоз;
B. недорозвиненість потових залоз;
C. недосконалість центру терморегуляції;
D. раннє випадіння стрижневого волосся шкіри;
E. *відсутність судинних анастомозів в підшкірній клітковині;
258. Якою є тривалість вимірювання внутрішньокісткового тиску при підозрі на гострий остеомієліт?
A. 10- 15 хв.
B. 20-25хв.
C. ЗО-40хв.
D. 60хв.
E. *2-Зхв.;
259. У хворої з підозрою на гострий остеомієліт при діагностичній остеоперфорації отримана кров. Ваша наступна маніпуляція:
A. додаткові остеоперфорації;
B. дренування рани;
C. зашивання рани;
D. промивання кісткомозкового каналу.
E. *вимірювання внутрішньокісткового тиску;
260. Дитина віком 6 років надійшла в стаціонар з гострим остеомієлітом нижньої третини стегна на 3-ю добу від початку захворювання. Стан важкий. Виражена інтоксикація. Пневмонія. Ваша тактика:
A. термінова операція;
B. інфузійна та антибактеріальна терапія, операція у плановому порядку;
C. розріз м’яких тканин після передопераційної підготовки;
D. внутрішньокісткове введення антибіотиків.
E. *остеоперфорація після передопераційної підготовки;
261. Вкажіть найвірогідніший метод діагностики гострого остеомієліту в ранній строк захворювання:
A. діагностична пункція м’яких тканин;
B. флебографія;
C. електрорентгенографія;
D. остеоперфоррація.
E. *вимірювання внутрішньокісткового тиску;
262. Рентгенологічно виявлено вогнище хронічного остеомієліту верхньої третини великогомілкової кістки. Скарг нема. Аналіз крові в межах норми. Що робити:
A. термінова операція;
B. операція у плановому порядку;
C. діагностична пункція;
D. фізіотерапія, антибіотики.
E. *спостереження;
263. Виявлено гострий остеомієліт нижньої третини стегна: 6-7 днів хвороби. При пункції м’яких тканин одержано гній. Ваша тактика:
A. розріз м’яках тканин;
B. розріз, остеоперфорація, гумовий випускник;
C. черезшкірна остеоперфорація;
D. підведення антибіотиків до кістки.
E. *розріз, остеоперфорація, внутрішньокісткове введення антибіотиків;
264. У дитини віком 4,5 роки клініка гострого остеомієліту нижньої третини стегна. 2-й день хвороби. При пункції м’яких тканин гній не одержано. Ваша тактика:
A. місцеве антибіотики;
B. розріз м’яких тканин;
C. розріз м’яких тканин, остеоперфорація;
D. антибіотики внутрішньовенне.
E. *черезшкірна остеоперфорація;
265. На який день після початку клініки епіфізарного остеомієліту з’являються рентгенологічні зміни кістки?
A. 3 -4 день;
B. 5-7 день;
C. 9-.10 день;
D. на перший день
E. *більш 10 днів.
266. У дитини гострий гематогенний остеомієліт стегна. 3-день хвороби. При пункції м’яких тканин гною немає. Показано:
A. термінова остеоперфорація;
B. інфузіонна та антибактеріальна терапія, остеоперфорація в плановому порядку;
C. розріз м’яких тканин після підготовки;
D. внутрішньокісткове введення антибіотиків.
E. *остеоперфорація після підготовки;
267. З перелічених методів діагностики гострого остеомієліту в ранні строки найбільш вірогідним є:
A. діагностична пункція м’яких тканин;
B. остеофлебографія;
C. електрорентгенографія;
D. *вимірювання внутрикісткового тиску;
E. бактеріоскопія мазку.
268. Хворому з гематогенним остеомієлітом в підгострому періоді при сформованій секвестральній коробці показані:
A. оперативне втручання по Ворочихіну;
B. спостереження;
C. курс фізіотерапії;
D. внутрішньокісткове введення антибіотиків.
E. *секвестректомія;
269. Хворому з гематогенним остеомієлітом в підлітковому віці при дифузному деструктивному ураженні кістки без утворення секвестрів, показані:
A. радикальна санація ураженої ділянки;
B. спостереження;
C. курс фізіотерапії;
D. встановлення внутрішньокісткових голок, місцеве антибіотики.
E. *численні черезшкіряні остеоперфорації;
270. Вогнище первинно-хронічного остеомієліту верхньої третини великогомілкової кістки. Періодично відмічається загострювання процесу: біль особливо вночі, підвищена температура. Ваша тактика:
A. термінова операція;
B. діагностична пункція вогнища;
C. спостереження;
D. антибіотикотерапія.
E. *планова операція;
271. Раннім’ клінічним симптомом остеомієліту довгих трубчатих кісток у новонароджених є:
A. субфебрильна температура;
B. мляве смоктання;
C. пастозність тканин оточуючих суглоб;
D. гіперемія шкіри..
E. *клініка “псевдопарезу”;
272. Правильний метод лікування при дрібновогнищевій множинній деструкції легень:
A. плевральна пункція;
B. пункція легені з введенням антибіотиків;
C. дренування плевральної порожнини;
D. дренування з активною аспірацією.
E. *інтенсивна терапія без втручання в осередок;
273. На бронхограмі виявляються виражені циліндричні бронхоектази нижньої частки правої легені. Яке лікування буде правильним?
A. оперативне лікування не показане;
B. оперативне лікування протипоказане;
C. оперативне лікування тимчасово не показане;
D. санаторне лікування.
E. *показане оперативне лікування;
274. Хворого непокоять постійний кашель та біль при ковтанні. Дихання утруднене. В анамнезі поперхування при їжі. Вкажіть локалізацію сторонього тіла:
A. балотуюче стороннє тіло трахеї;
B. стороннє тіло бронха;
C. фіксоване стороннє тіло трахеї;
D. стороннє тіло сегментарного бронха.
E. *стороннє тіло горлянки;
275. У хворого утруднене дихання з приступами задухи. Вімічається охриплість голосу, тимчасова афонія. Назвіть локалізацію стороннього тіла:
A. фіксоване стороннє тіло трахеї;
B. балотуюче стороннє тіло трахеї;
C. стороннє тіло бронха;
D. стороннє тіло сегментарного бронха.
E. *фіксоване стороннє тіло горла;
276. У хворого важкий стан, виражена дихальна недостатність, дзвінкий голос, періодично чути симптом “плеску”. Визначити локалізацію стороннього тіла:
A. стороннє тіло бронха;
B. стороннє тіло горла;
C. фіксоване стороннє тіло трахеї;
D. стороннє тіло стравоходу.
E. *балотуюче стороннє тіло трахеї;
277. Стан хворого важкий. Дихальна недостатність. Голос дзвінкий. Періодично симптом “удару”. Діагноз:
A. стороннє тіло бронха;
B. стороннє тіло горла;
C. фіксоване стороннє тіло трахеї;
D. стороннє тіло стравоходу.
E. *балотуюче стороннє тіло трахеї;
278. При бульозній формі деструкції найкращий метод лікування:
A. пункція були,
B. дренування були,
C. бронхоскопічний дренаж,
D. плевральна пункція.
E. *терапія без втручання в осередок,
279. У дитини 1 р. 2 міс. раптово з’явилась дихальна недостатність. Стан важкий. Дихальна недостатність прогресує. Втяжіння поступливих місць грудної клітки. На рентгенограмі підвищення прозорості легенів. Діагноз:
A. стороннє тіло бронха;
B. стороннє тіло горла;
C. балотуюче стороннє тіло трахеї;
D. стороннє тіло стравоходу.
E. *фіксоване стороннє тіло трахеї;
280. При травмі грудної клітки у дітей найчастіше зустрічаються:
A. перелом каркаса без пошкодження органів;
B. забій грудної клітки з пошкодженням органів;
C. переломи грудини;
D. переломи ребер.
E. *забій грудної клітки без пошкоджень органів;
281. Дитина 7 років із стафілококовою деструкцією легень, правобічним піопневмотораксом. Призначте відповідну терапію:
A. оксигенотерапія;
B. черезшкірна катетеризація трахеї та бронхів;
C. ШВЛ;
D. бронхосанація
E. *дренування плевральної порожнини.
282. Рентгенологічні ознаки посттравматичного гемопневмотораксу:
A. Колапс легені, наявність повітря і рідини в плевральній порожнині
B. Колапс легені з косим рівнем рідини
C. Підшкірна емфізема, косий рівень рідини в плевральній порожнині
D. Колапс легені, наявність повітря в плевральній порожнині
E. *Колапс легені, наявність горизонтального рівня рідини в плевральній порожнині
283. У хворого флотуючі переломи 5,6,7 ребер справа, ускладнені середнім гемотораксом. Яка тактика лікування?
A. Дренування плевральної порожнини в ІІ міжребір’ї по l.axillaris dext. post., інтрамедулярний остеосинтез ребер.
B. Торакотомія, остеосинтез, ліквідація гемотораксу.
C. Торакотомія, остеосинтез, дренування плевральної порожнини по l.axillaris dext. post.
D. Верхньобокова торакотомія, остеометалосинтез, дренування плевральної порожнини справа.
E. *Дренування плевральної порожнини в VІІ міжребір’ї по l.axillaris dext. post., скелетне витяжіння.
284. Назвіть метод лікування післяопераційного ателектазу легенів:
A. плевральна пункція
B. промивання дренажа
C. зміна дренажа
D. катетеризація бронхів
E. *брохоскопія
285. У дитини кіста легенів ускладнена проривом в плевральну порожнину. Які методи лікування будуть терміново потрібними?
A. консервативне
B. оперативне
C. дренування з активною аспірацією
D. вичікувальна тактика
E. *дренування за Бюлау
286. Вкажіть строки призначення хворому планового хірургічного втручання після перенесення гострого респіраторного захворювання:
A. через1 тиждень
B. через 2 тижні
C. через 2 місяці
D. через 1,5 місяця
E. *через1 місяць
287. В ході післяопераційного знеболення морфіном у хворого наступила депресія дихання. Який специфічний антидот необхідно використати?
A. Унітіол.
B. Перманганат калію.
C. Активоване вугілля.
D. Атропін.
E. *Налоксон.
288. Ускладненням клапанного пневмотораксу є:
A. Колапс легені, дихальна недостатність
B. Колапс легені, зміщення середостіння
C. Підшкірна і медіастінальна емфізема
D. Пневмомедіастінум
E. *Кардіопульмональний шок
289. У хворого з гострим абсцесом лівої легенї виник тотальний піопневмоторакс. Яка тактика лікування?
A. Дренування плевральної порожнини в VII міжребір’ї по l.medioclavicularis sin., в ІІ міжребір’ї по l.axillaris sin. med.
B. Лівобічна верхньобокова торакотомія, ушивання дефекту легені
C. Лівобічна нижньобокова торакотомія , ушивання дефекту легені
D. Лівобічна верхньобокова торакотомія, резекція легені.
E. *Дренування плевральної порожнини в ІІ міжребір’ї по l.medioclavicularis sin, в VІІ міжребір’ї по l.axillaris sin. post.
290. У хворого 18 років діагностовано спонтанний пневмоторакс справа з повним колабуванням легені. Яке лікування необхідно вибрати для хворого?
A. Негайна торакотомія
B. Ліжковий режим, розсмоктуюча терапія
C. Плевральні пункції, при відсутності ефекту – дренування плевральної порожнини за Бюлау
D. Активне вакуумне дренування плевральної порожнини, при відсутності ефекту – торакотомія
E. *Дренування плевральної порожнини за Бюлау, при відсутності ефекту – торакотомія
291. У дитини віком 1 місяць при аускультації справа дихання не визначається, тупість при перкусії, повне зміщення органів середостіння праворуч. При бронхоскопії правий бронх сліпо закінчується. Поставте діагноз.
A. Гіпоплазія легені
B. Агенезія легені
C. Ателектаз легені
D. Кістозна гіпоплазія
E. *Аплазія легені
292. Хлопчик Б., 12 років, клінічний діагноз: гострий гнійний пневмококовий плеврит зліва. Якому методу лікування Ви надаєте перевагу?
A. Дренаж плевральної порожнини за Бюлау
B. Дренаж плевральної порожнини за Пертесом
C. Відкрита торакотомія з вилученням гною
D. Активізація імуно-біологічних сил організму
E. *Пункція з евакуацією гною та введенням антибіотиків
293. Вкажіть легенево-плевральне ускладнення деструктивної пневмонії.
A. Були
B. Абсцес
C. Лобарна емфізема
D. Кіста легені
E. *Піоторакс
294. У хворого діагностовано напружений пневмоторакс з норицею. Йому показано:?
A. Плевральна пункція
B. Дренування за Бюлау
C. Торакотомія
D. Бронхоскопічна санація
E. *Оклюзія бронха
295. Для накладення пневмоперитонеума можливо використовувати:
A. повітря операційної;
B. СО2;
C. фільтроване повітря;
D. закис азоту.
E. *О2 ;
296. Найнадійніший критерій адекватності дихання:
A. дихальний об’єм;
B. хвилинний об’єм дихання;
C. частота дихання;
D. визначення мертвого простору;
E. *раО2 та раСО
297. Метод лікування післяопераційного ателектазу:
A. промивання дренажу;
B. заміна дренажу;
C. катетеризація бронху;
D. плевральна пункція.
E. *бронхоскопія з санацією;
298. Яка причина виникнення ателектазів легень після операції:
A. бронхіальна нориця;
B. гідроторакс;
C. пневмоторакс;
D. піоторакс
E. *бронхіальна обтурація;
299. Для профілактики післяопераційних ателектазів найбільш оптимальне положення:
A. на спині;
B. на животі;
C. на хворому боці;
D. по Фєдорову.
E. *на здоровому боці;
300. Дитина 7 років із стафілококковою деструкцією легень, правобічним піо-пневмотораксом. Призначте відповідну терапію:
A. оксигенотерапія;
B. крізьшкіряна катетеризація трахеї та бронхів;
C. ШВЛ;
D. антибіотикотерапія
E. *дренування плевральної порожнини.
301. Хворому 10 років буде зроблена операція з приводу проникаючого поранення правої легені, пневмотораксу. Що не слід робити?
A. ввести анальгетики;
B. терміново зробити пункцію
C. плевральної порожнини; накласти відсмоктуючий дренаж в плевральну порожнину;
D. терміново інтубувати та проводити ШВЛ;
E. *ліквідувати пневмоторакс в процесі операції під загальною анестезією.
302. Яка з перелічених аномалій розвитку не призводить до розвитку синдрому внутрішньогрудиного напруження?
A. лобарна емфізема;
B. кіста легені;
C. справжня діафрагмальна кила;
D. хибна діафрагмальна кила;
E. *агенезія легені.
303. Найчастіші ускладнення після операції лобектомії при лобарній емфіземі:
A. нагноєння післяопераційної рани;
B. тривала злоякісна гіпертермія;
C. деформація грудної клітки;
D. ексудативний плеврит, емпієма плеври, гемоторакс.
E. *пневмоторакс, залишкова плевральна порожнина, ателектаз, пневмонія;
304. Метод лікування осумкованого гнійного плевриту:
A. декортикація легені;
B. дренування з активною аспірацією;
C. радикальна операція.
D. лобектомія
E. *пункція плевральної порожнини;
305. Метод лікування тотальної емпієми плеври:
A. пункція плевральної порожнини;
B. дренування по Бюлау;
C. радикальна операція.
D. декортикація легені
E. *дренування з активною аспірацією;
306. Метод лікування напруженого пневмотораксу:
A. плевральна пункція;
B. дренування з активною аспірацією;
C. радикальна операція.
D. декортикація легені
E. *дренування по Бюлау;
307. Вірний метод ліквання напруженого пневмотораксу з великою бронхіальною норицею після дренування:
A. дренування по Бюлау;
B. радикальна операція;
C. катетеризація бронху;
D. дренування з активною аспірацією.
E. *блокада бронхів;
308. Метод лікування хронічної емпієми плеври:
A. плевральна пункція;
B. дренування по Бюлау;
C. лаваж плевральної порожнини;
D. бронхоскопія
E. *декортикація та плевректомія;
309. На рентгенограмі виявляється трикутна тінь, що прилягає до середостіння, яка має ввігнутий зовнішній край. Який вірний діагноз?
A. гіпоплазія нижньої частки легені;
B. агенезія легені;
C. аплазія легені;
D. легенева секвестрація.
E. *ателектаз нижньої частки легені;
310. Який діагноз у високолихоманячої дитини з виявленим на рентгенограмі тонкостіним округлим утворенням з рівнем рідини?
A. абсцес легені;
B. напружена кіста легені;
C. булли.
D. осумкований плеврит
E. *нагноєна кіста легені;
311. В яких випадках показана тимчасова окклюзія бронху?
A. абсцес легені;
B. гнійний плеврит;
C. деструкція легені;
D. неефективне лікування з допомогою пункції.
E. *неефективне лікування з допомогою дренування;
312. Причиною високого стояння діафрагми може бути наступна патологія, крім:
A. релаксація куполу діафрагми;
B. ателектаз легені;
C. піддіафрагмальний абсцес;
D. знімок зроблений технічно невірно;
E. *лобарна емфізема частини легені.
313. Метод лікування напруженого піопневмотораксу:
A. плевральна пункція;
B. дренування плевральної порожнини з активною аспірацією;
C. радикальна операція;
D. бронхоскопія.
E. *дренування плевральної порожнини по Бюлау;
314. Вірний метод лікування хронічної емпієми:
A. плевральна пункція;
B. дренування по Бюлау;
C. дренування з активною аспірацією;
D. бронхоскопія.
E. *радикальна операція;
315. Метод лікування парціального пневмотораксу:
A. дренування по Бюлау;
B. інтенсивна терапія без втручання;
C. дренування з активною аспірацією.
D. плевректомія
E. *плевральна пункція;
316. Лікування бульозної форми деструкції легень, коли були без напруження:
A. пункция були;
B. дренування були;
C. бронхоскопічний дренаж;
D. плевральна пункция.
E. *інтенсивна терапия без втручання в осередок;
317. Правильний метод лікування напруженого пневмотораксу з бронхіальною норицею:
A. плевральна пункція;
B. бронхоблокада;
C. дренування плевральної порожнини з активною аспірацією;
D. очікувальна тактика.
E. *дренування плевральної порожнини по Бюлау;
318. Методом лікування напруженого пневмотораксу з великою бронхіальною норицею є:
A. плевральна пункція;
B. дренування плевральної порожнини по Бюлау;
C. дренування плевральної порожнини з активною аспірацією.
D. очікувальна тактика.
E. *бронхоблокада;
319. Який діагноз вірний, якщо на рентгенограмі відмічається тотальне затемнення лівої плевральної порожнини зі зміщенням середостіння ліворуч?
A. тотальна емпеіема плеври зліва;
B. напружена тотальна емпієма плеври зліва;
C. плащевидний плеврит;
D. абсцес лівої легені.
E. *ателектаз лівої легені;
320. Який діагноз вірний, якщо на рентгенограмі визначається горизонтальний рівень рідини на боці колабованої легені із зміщенням середостіння в протилежний бік?
A. пневмоторакс без напруження;
B. тотальна емпієма плеври;
C. піопневмоторакс;
D. абсцес легені.
E. *напружений піопневмоторакс;
321. Яке лікування необхідно вибрати, якщо на фоні пневмонії у дитини різко погіршився стан, а на рентгенограмі виявлене повітря в плевральній порожнині зі зміщенням середостіння в протилежний бік:
A. пункція плевральної порожнини;
B. дренування з активною аспірацією;
C. санаціонна бронхоскопія.
D. очікувальна тактика
E. *дренування по Бюлау;
322. Які аускультативні дані існують на боці ураження при напруженому пневмотораксі?
A. вологі крипітуючі хрипи;
B. сухі хрипи;
C. середньоміхурні хрипи;
D. великоміхурні хрипи;
E. *дихання різко ослаблене.
323. Найбільш вирогідна етіологія абсцесу легень:
A. постпневматична;
B. травматична;
C. лімфатична;
D. інфекційна
E. *аспіраційно-оклюзивна.
324. Клініка гострого пневмотораксу:
A. задуха в спокої;
B. зміщення средостіння в бік пневмотораксу;
C. укорочення перкуторного звуку на боці пневмотораксу;
D. стан змінюється незначно.
E. *виражений больовий синдром з ознакою шоку;
325. На рентгенограмі визначається тотальне затемнення плевральної порожнини без зміщення серединної тіні. Поставте діагноз:
A. плащевидний плеврит;
B. піопневмоторакс;
C. ателектаз легені;
D. абсцес легені.
E. *тотальна емпієма плеври;
326. На рентгенограмі відмічаються: горизонтальний рівень рідини в плевральній порожнині, частково колабована легеня без зміщення середостіння. Поставте діагноз:
A. гіганський кортикальний абсцес;
B. обмежений піопневмоторакс;
C. напружений пневмоторакс;
D. бульозна форма СДЛ.
E. *пневмоторакс без напруження;
327. На рентгенограмі відмічається тотальне затемнення плевральної порожнини із зміщенням середостіння в здоровий бік. Поставте діагноз:
A. піопневмоторакс;
B. ателектаз легені;
C. тотальна емпієма плеври;
D. бульозна форма СДЛ.
E. *напружена тотальна емпієма плеври;
328. Вірний метод лікування при дрібновогнищевій множинній деструкції легень:
A. плевральна пункція;
B. пункція легені з введенням антибіотиків;
C. дренування плевральної порожнини;
D. дренування з активною аспірацією.
E. *інтенсивна терапія без втручання в осередок;
329. Метод лікування при напруженій булі з бронхіальною норицею:
A. бронхоскопічний дренаж;
B. радикальна операція після стабілін зації стану;
C. пункція були;
D. катетерізація бронха.
E. *дренування були;
330. Правильний метод лікування тотальної емпієми плеври:
A. пункція плевральної порожнини;
B. інтенсивна терапія без. втручання в осередок;
C. дренування плевральної порожнини по Бюлау;
D. катетеризація бронху.
E. *дренування плевральної порожнини з активною аспірацією;
331. Метод лікування парціального пневмотораксу:
A. дренування плевральної порожнини по Бюлау;
B. інтенсивна терапія без втручання в осередок;
C. дренування плевральної порожнини з активною аспірацією;
D. бронхоскопія.
E. *плевральна пункція;
332. Метод лікування, простого пневматораксу:
A. плевральна пункція;
B. дренування плевральної порожнини з активною аспірацією;
C. радикальна операція;
D. бронхоскопія.
E. *дренування плевральної порожнини по Бюлау;
333. Правильний метод лікування напруженого пневмотораксу з великою бронхіальною норицею після дренування:
A. плевральна пункція;
B. дренування плевральної порожнини з активною аспірацією;
C. радикальна операція;
D. катетеризація бронха.
E. *постановка бронхоблокатора;
334. На рентгенограмі виявляється додаткова тінь, що прилягає до тіні середостіння трикутної форми з вогнутим зовнішнім краєм. Поставте діагноз:
A. гіпоплазія нижньої частки;
B. легенева секвестрація;
C. пухлина средостіння;
D. аплазія легені.
E. *ателектатичні бронхоектази;
335. На бронхограмі виявляються виражені циліндричні бронхоектази нижньої частки правої легені. Яке лікування буде правильним?
A. оперативне лікування не показано;
B. оперативне лікування протипоказано;
C. оперативне лікування тимчасово не показано;
D. санаторне лікування.
E. *показано оперативне лікування;
336. У новонародженого перкуторна тупість та відсутність дихання праворуч, зміщення середостіння праворуч. При бронхоскопії відсутність правого головного бронха. Діагноз:
A. гіпоплазія легені;
B. агенезія легені;
C. ателектаз;
D. булли.
E. *аплазія легені;
337. Стан новонародженого важкий. Задуха. Дихання зліва ослаблене. На рент-генограмі збільшення прозорості з погано видимим легеневим малюнком, в ниж-ньому відділі верхньої долі зліва трикутна тінь. Діагноз:
A. кіста легені;
B. напружений пневмоторакс;
C. гіпоплазія легені;
D. агенезія легені.
E. *лобарна емфізема;
338. Для підтвердження діагнозу “лобарна емфізема” треба зробити:
A. бронхоскопію;
B. бронхографію;
C. оглядову рентгенографію;
D. аортографію;
E. *ангіопульмонографію.
339. При проведенні деференційної діагностики між агенезією легені та ателектазом треба віддати перевагу:
A. аортографії;
B. бронхографії;
C. скануванню легенів;
D. ангіопульмонографії.
E. *бронхоскопії;
340. На рентгенограмі на фоні незміненої паренхіми помітні чітко окреслені тонкостінні порожнини. Діагноз:
A. абсцес легені;
B. піоторакс;
C. пневмоторакс;
D. піопневмоторакс.
E. *були;
341. На рентгенограмі вуалеподібне затемнення правої половини грудної клітки. Найбільш вирогідний діагноз:
A. абсцес легені;
B. тотальна емпієма плеври;
C. осумкований плеврит;
D. бульозна форма легеневої деструкції;
E. *плащевидний плеврит;
342. На рентгенограмі тотальне затемнення плевральної порожнини із зміщенням середостіння в здоровий бік. Імовірний діагноз.
A. піопневмоторакс;
B. ателектаз;
C. бульозна форма легеневої деструкції;
D. пневмоторакс.
E. *піоторакс;
343. На рентгенограмі тотальне затемнення плевральної порожнини із зміщенням середостіння у вражений бік. Імовірний діагноз:
A. тотальна емпієма плеври;
B. плащевидний плеврит;
C. абсцес легені;
D. піоторакс.
E. *ателектаз легені;
344. На рентгенограмі горизонтальний рівень рідини, частково колобована легеня без зміщення середостіння. Діагноз:
A. напружений пневмоторакс;
B. піопневмоторакс;,
C. напружений піопневмоторакс;
D. піоторакс.
E. *звичайний пневмоторакс;
345. При абсцесі, який дренуєтся в бронх, найкращий метод лікування:
A. пункція абсцесу;
B. радикальна операція;
C. дренування абсцесу;
D. катетеризація бронху.
E. *бронхоскопічна санація;
346. При плащевидному плевріті оптимальний метод лікування:
A. дренування плевральної порожнини по Бюлау;
B. пункція плевральної порожнини;
C. дренування з активною аспірацією;
D. бронхоскопія.
E. *інтенсивна терапія без втручання в осередок;
347. При тотальному гнійному плевриті оптимальний метод лікування:
A. інтенсивна терапія без втручання в осередок;
B. пункція плевральної порожнини;
C. бронхоскопія;
D. дренування плевральної порожнини по Бюлау.
E. *дренування з активною аспірацією;
348. Дитину високо лихоманить. На рентгенограмі тонкостінна порожнина з рівнем рідини без перефокальної реакції. Діагноз:
A. абсцес легені;
B. напружена кіста легені;
C. діафрагмальна кила;
D. булла.
E. *кіста легені, яка нагноїлась
349. Назвіть найбільш ранні симптоми пухлини Вільмса у дітей:
A. загальне нездужання, нудота, блювота;
B. мікро- чи макрогематурія;
C. альбумінурія.
D. біль
E. *наявність пухлини в черевній порожнині;
350. Найефективніший метод дослідження для встановлення діагнозу пухлини Вільмса:
A. оглядова рентгенографія;
B. негайна урографія;
C. ретроградна пієлографія.
D. Контрастна рентгенографія з барієм
E. *негайна урографія на фоні пневморетроперитонеуму;
351. Ознаки первинно-злоякісної тератоми:
A. великі розміри пухлини;
B. виразкування пухлини;
C. кістозні включення пухлини;
D. внутрішнє розташування пухлини.
E. *швидкий ріст пухлини;
352. Показання до термінового лікування тератоми:
A. швидкий ріст пухлини;
B. гостра затримка сечі;
C. затримка випорожнень;
D. втрата дитиною ваги.
E. *підозра на малігнізацію;
353. В якому віці у дітей спостерігається швидкий ріст тератоми крижовокуприкової області?
A. 0—3 місяці;
B. 3 —7 місяців;
C. 1—2 роки;
D. 2—3 роки.
E. *8—12 місяців;
354. Найхарактерніша початкова клінічна ознака тератоми:
A. сеча виділяється краплинами;
B. гостра затримка сечі;
C. рідкі випорожнення;
D. випорожнення з прожилками крові
E. *затримка випорожнень.
355. З метою діагностики тератоми крижово-куприкової області немає потреби проводити:
A. ректороманоскопію;
B. пальцьове ректальне дослідження;
C. оглядову рентгенографію;
D. іригографію;
E. *гастрофіброскопію.
356. З яких зародкових листків складається крижово-куприкова тератома?
A. ектодерми;
B. мезодерми;
C. ентодерми;
D. з жодних.
E. *з усіх листків.
357. Рентгенологічні ознаки тератоми крижово-куприкової області:
A. м’якотканинна тінь з незарощуванням дужок I, I—III;
B. м’якотканинна тінь з вогнищем просвітління;
C. м’якотканинне утворення з чітким контуром, що зміщує просвіт прямої кишки;
D. м’якотканинна тінь з вогнищем затемнення.
E. *виявлення кісткових та вапняних включень;
358. Показання до термінового оперативного лікування крижово-куприкової тератоми обумовлені:
A. кишковою непрохідністю;
B. малігнізацією пухлини;
C. великими розмірами пухлини;
D. Кровотечею.
E. *розривом пухлини;
359. Найчастіше малігнізація крижово-куприкової тератоми спостерігається у дітей:
A. новонароджених;
B. 4—6 місяців;
C. старше 1 року.
D. 9-12 місяців.
E. *6—8 місяців;
360. Який відсоток складають гемангіоми серед усіх пухлин дитячого віку?
A. до 10 %;
B. 11-20 %;
C. 21-30 %;
D. 31-40 %;
E. *45- 80 %.
361. Найбільш характерні клінічні ознаки гемангіом:
A. кахексія;
B. наявність метастазів;
C. легка ранимість;
D. немає косметичного дефекту.
E. *має місце косметичний дефект;
362. В якому місці тулуба спостерігається найшвидший ріст гемангіом?
A. на шиї;
B. на статевих органах;
C. на кінцівках;
D. на тулубі.
E. *на голові;
363. Найчастіша локалізація лімфангіом:
A. волосиста частина голови;
B. тулуб;
C. кінцівки.
D. поперек.
E. *щелепно-лицева зона;
364. Який з методів лікування найбільш ефективний при лімфангіомах?
A. близькофокусна рентгенотерапія;
B. склерозуюча терапія;
C. діатермокоагуляція;
D. комбіноване лікування.
E. *хірургічний;
365. На відміну від неврином та кіст середостіння, для тератом характерно:
A. розташування у верхніх відділах середостіння;
B. розташування у задньому середостінні;
C. розширення міжреберних проміжків;
D. округлість форми пухлини;
E. *горбкуватість контурів пухлини.
366. Анемія, лихоманка, слабкість є найбільш характерними для раку:
A. Тонкої кишки
B. Селезінкового кута
C. Лівої половини ободової кишки
D. Сигмоподібної кишки
E. *Правої половини ободової кишки
367. Хвора 15 років скаржиться на біль в попереку, слабкість, схуднення, появу в сечі крові у вигляді “черв’яків”. Нb 83 г/л. Хворіє більше 4 місяців. Про яке захворювання слід думати?
A. Нефрит гострий
B. Нефрит хронічний
C. Геморагічний діатез
D. Ниркова колька
E. *Пухлина нирок
368. При яких пухлинах нирки УЗД є найінформативнішим методом дослідження?
A. Пухлини ниркової миски
B. Саркома нирки
C. Папілома
D. Ангіома
E. *Пухлини паренхіми нирки
369. Хворий 15 років скаржиться на слабкість, гематурію. В/в урографія виявила у правій нирці пухлину до
A. II стадія
B. III стадія
C. IV стадія
D. II – III стадії
E. *I стадія
370. Хворий 15 років скаржиться на слабкість, гематурію. В/в урографія виявила у правій нирці пухлину до
A. Хіміотерапія
B. Променева терапія
C. Селективна емболізація ниркової артерії
D. Хіміотерапія, променева терапія
E. *Радикальна нефректомія
371. Найбільш достовірна методика діагностики пухлини сечового міхура.
A. Висхідна цистографія
B. УЗД
C. Нисхідна цистографія
D. Аналіз сечі на атипові клітини
E. *Цистоскопія
372. Для верифікації діагнозу пухлини яєчка найбільш інформативним є:
A. Висхідна генітографія
B. Дослідження еякуляту
C. Реотестікулографія
D. Дані пальпаторного дослідження
E. *Пункційна біопсія яєчка
373. У хворого на фоні повного здоров’я з’являється кров у сечі (безболісна гематурія). Попередній діагноз?
A. Полікістоз нирок
B. Камені нирок
C. Туберкульоз нирки
D. Гломерулонефрит
E. *Новоутворення органів сечовивідної системи
374. Для проведення ранньої діагностики раку товстої кишки застосовують
A. Фіброколоноскопія
B. УЗД органів черевної порожнини
C. МРТ органів черевної порожнини
D. Визначення онкомаркеру РЕА
E. *Реакція Грегерсена
375. Для ранньої діагностики раку прямої кишки необхідно проводити
A. Ректороманоскопія
B. УЗД органів малого тазу
C. МРТ органів малого тазу
D. Визначення онкомаркеру РЕА
E. *Ректальне пальцьове дослідження
376. Для ранньої діагностики раку стравоходу необхідно проводити
A. Рентгенконтрастне дослідження стравоходу
B. УЗД органів середостіння
C. КТ органів середостіння
D. Визначення онкомаркеру РЕА
E. *Спостереження за групами ризику, проведення ендоскопічного дослідження
377. Для ранньої діагностики раку легенів необхідно проводити
A. Цитологічне дослідження харкотиння
B. Плевральна пункція
C. КТ органів середостіння
D. Бронхоскопія
E. *Флюорографія широких мас населення
378. Симптомокомплекс кишкової непрохідності є провідним при раку:
A. Сліпої кишки
B. Печінкового кута
C. Правої половини ободової кишки
D. Поперечної кишки
E. *Лівої половини ободової кишки
379. У хворої 18років діагностовано рак проксимального відділу шлунка IV стадії, ускладнений профузною кровотечею, постгеморагічною анемією, кахексією. Яку лікувальну тактику потрібно застосувати?
A. Гастректомія.
B. Субтотальна резекція шлунка.
C. Гастростомія.
D. Термінове оперативне втручання.
E. *Комплексна гемостатична терапія.
380. Який з перерахованих методів застосовується для лікування лімфангіоми?
A. введення склерозуючих речовин
B. рентгенотерапія
C. кріодеструкція
D. гормональна терапія
E. *оперативне втручання
381. Методи лікування гемангіом, крім:
A. хірургічне лікування
B. рентгенотерапія
C. склерозуюча терапія
D. кріодеструкція
E. *антикогулянтна терапія
382. Яка пухлина нирок домінує в дитячому віці?
A. гіпернефроїдний рак
B. фібросаркома
C. міосаркома
D. папілярний рак
E. *пухлина Вільямса
383. Чим зумовлена необхідність оперативного лікування дитини з тератомою у віці до 6 міс.?
A. відставання дитини в фізичному розвитку
B. загрозою розвитку паралічів нижніх кінцівок
C. загрозою розвитку малігнізації
D. загрозою проростання тератоми у пряму кишку та кістки тазу
E. *загрозою розвитку запалення тератоми
384. Показання до невідкладної операції при крижово-куприковій тератомі, крім:
A. затримка сечі або калу
B. швидкий ріст пухлини
C. розрив оболонки тератоми
D. запалення тератоми
E. *наявність в тератомі щільних включень
385. У хворої 18 років після травми в перукарні пігментного новоутворення лобної ділянки воно почало збільшуватись в діаметрі, змінило забарвлення (стало більш темним). Після травми пройшло 2 тиждні. План обстеження.
A. Взяття скребка з пухлини для цитологічного дослідження
B. Пункційна біопсія пухлини
C. Динамічне спостереження
D. УЗД пухлини
E. *Консультація онколога, дерматоскопія
386. Для ранньої діагностики раку товстої кишки необхідно проводити
A. Фіброколоноскопія
B. УЗД органів черевної порожнини
C. МРТ органів черевної порожнини
D. Визначення онкомаркеру РЕА
E. *Проведення тестів на приховану кров у калі
387. Для ранньої діагностики раку прямої кишки необхідно проводити таке дослідження:
A. Ректороманоскопія
B. УЗД органів малого тазу
C. МРТ органів малого тазу
D. Визначення онкомаркеру РЕА
E. *Ректальне пальцьове дослідження
388. Для ранньої діагностики раку стравоходу необхідно проводити таке дослідження:
A. Рентгенконтрастне дослідження стравоходу
B. УЗД органів середостіння
C. КТ органів середостіння
D. Визначення онкомаркеру РЕА
E. *Спостереження за групами ризику, проведення ендоскопічного дослідження
389. Для ранньої діагностики раку легенів необхідно проводити таке дослідження:
A. Цитологічне дослідження харкотиння
B. Плевральна пункція
C. КТ органів середостіння
D. Бронхоскопія
E. *Флюорографія широких мас населення
390. Найбільш достовірною методикою діагностики пухлини яєчка.
A. Висхідна генітографія
B. Дослідження еякуляту
C. Реотестікулографія
D. Дані пальпаторного дослідження
E. *Пункційна біопсія яєчка
391. Хворий 17 років скаржиться на слабкість, гематурію. В/в урографія виявила у правій нирці пухлину до
A. II стадія
B. III стадія
C. IV стадія
D. II – III стадії
E. *I стадія
392. Хворий 17 років скаржиться на слабкість, гематурію. В/в урографія виявила у правій нирці пухлину до
A. Хіміотерапія
B. Променева терапія
C. Селективна емболізація ниркової артерії
D. Хіміотерапія, променева терапія
E. *Радикальна нефректомія
393. Хвора 15 років скаржиться на біль в попереку, слабкість, схуднення, появу в сечі крові у вигляді “черв’яків”. Нb 83 г/л. Хворіє більше 4 місяців. Про яке захворювання слід думати?
A. Нефрит гострий
B. Нефрит хронічний
C. Геморагічний діатез
D. Ниркова колька
E. *Пухлина нирок
394. При яких пухлинах нирки УЗД є найінформативнішим методом дослідження?
A. Пухлини ниркової миски
B. Саркома нирки
C. Папілома
D. Ангіома
E. *Пухлини паренхіми нирки
395. Анемія, лихоманка, слабкість є найбільш характерними для раку:
A. Тонкої кишки
B. Селезінкового кута
C. Лівої половини ободової кишки
D. Сигмоподібної кишки
E. *Правої половини ободової кишки
396. Симптомокомплекс кишкової непрохідності є провідним при раку:
A. Сліпої кишки
B. Печінкового кута
C. Правої половини ободової кишки
D. Поперекової кишки
E. *Лівої половини ободової кишки
397. Симптом “лимонної шкірки” при раку молочної залози спостерігається
A. При всіх формах
B. При маститоподібній формі
C. При раку Педжета
D. При бешихоподібній формі
E. *При набряково-інфільтративній формі
398. Доброякісною пухлиною без ризику малігнізації є:
A. Меланоз Дюбрейля
B. Лентигомеланома
C. Лентигінозна дисплазія
D. Пограничний невус
E. *Невус внутрішньодермальний
399. Найбільш частим симптомом пухлини сечового міхура є:
A. Дизурія
B. Слабкий струмінь сечі
C. Біль
D. Утруднене сечовипускання
E. *Гематурія
400. У хворої 16 років на шкірі правої щоки швидко росте безпігментна пухлина з діаметром
A. Променева терапія.
B. Спостереження онколога.
C. Оперативна екстирпація пухлини.
D. Хіміотерапія.
E. *Кріодеструкція пухлини.
401. Інформативний метод діагностики пухлин та кіст печінки:
A. ультразвукове дослідження;
B. комп’ютерна томографія;
C. радіоізотопне дослідження;
D. всі перелічені методи в комплексі.
E. *ангіографія;
402. При ехінококкозі печінки показані:
A. хіміотерапія;
B. гормональна терапія;
C. рентгенотерапія;
D. спостереження в динаміці.
E. *оперативне втручання;
403. Найефективніший метод лікування пухлини Вільмса:
A. операція нефректомія;
B. передопераційне опромінювання + операція;
C. передопераційна рентгентерапія + операція;
D. операція + рентгентерапія.
E. *операція + хіміорентгентерапія;
404. Назвіть ранній симптом пухлини Вільмса у дітей:
A. загальне нездужання, нудота, блювота, біль;
B. мікро- чи макрогематурія;
C. альбумінурія.
D. протеїнурія
E. *наявність пухлини в черевній порожнині;
405. Найефективніший метод дослідження для встановлення діагнозу пухлини Вільмса:
A. оглядова рентгенографія;
B. негайна урографія;
C. ретроградна пієлографія.
D. екскреторна урографія
E. *негайна урографія на фоні пневморетроперитонеума;
406. Вкажіть найтиповішу локалізацію остеобластокластоми у трубчастій кістці:
A. епіфіз;
B. метаепіфізарний хрящ;
C. діафіз;
D. метадіафіз.
E. *метафіз;
407. Серед доброякісних пухлин товстої та прямої кишок найчастіше зустрічається:
A. фіброма;
B. ліпома;
C. лімфоангіома;
D. ангіома
E. *поліп;
408. Найцінніший та інформативніший метод діагностики дифузного поліпозу товстої кишки:
A. пальцеве дослідження прямої кишки;
B. ректороманоскопія;
C. тотальна колонографія;
D. оглядова колонографія;
E. *рентгенографія з подвійним контрастуванням;
409. Ознаки первинно-злоякісної тератоми:
A. великі розміри пухлини;
B. виразкування пухлини;
C. кістозне включення пухлини;
D. внутрішнє розташування пухлини.
E. *швидкий ріст пухлини;
410. Показання до термінового лікування тератоми:
A. швидкий ріст пухлини;
B. гостра затримка сечі;
C. затримка стільця;
D. втрата у дитини ваги.
E. *підозра на малігнізацію;
411. Найефективніший і простий спосіб діагностики дермоїдної кісти крижово-куприкової ділянки:
A. ректороманоскопія;
B. огляд з допомогою дзеркал
C. ірригографія;
D. ірригоскопія.
E. *пальцеве ректальне дослідження;
412. Найхарактерніша початкова клінічна ознака тератоми:
A. сеча виділяється краплинами;
B. гостра затримка сечі;
C. рідкий стілець;
D. все перелічене
E. *затримка стільця.
413. З метою діагностики тератоми крижово-куприкової області немає потреби проводити:
A. ректороманоскопію;
B. пальцеве ректальне дослідження;
C. ірригографію;
D. ірригоскопію;
E. *гастрофіброскопію.
414. Відмінність дермоїдної кісти від крижово-куприкової тератоми за клінічними ознаками:
A. виявляється у дітей відразу після народження;
B. страждає загальний стан у дитини; ;
C. шкіряні виразки у сідничній борозді;
D. пальпуються щільні вузли;
E. *позаду прямої кишки.
415. Найхарактерніша ознака існування поліпів у кишечнику:
A. скарги на болі в животі;
B. ознаки анемії;
C. нестійкий стілець;
D. болі під час дефекації.
E. *кишечні кровотечі;
416. Який відсоток складають гемангіоми серед усіх пухлин дитячого віку?
A. до 10%;
B. 11 – 20%
C. 21 – 30%
D. 31-40%
E. *45-80%.
417. Найбільш характерні клінічні ознаки гемангіом:
A. кахексія;
B. наявність метастазів;
C. легка ранимість;
D. немає косметичного дефекту.
E. *має місце косметичний дефект;
418. В якому місці тулуба спостерігається найбільш швидкий ріст гемангіом?
A. на обличчі;
B. на шиї;
C. на кінцівках;
D. на тулобі.
E. *на голові;
419. Найбільш радикальний метод лікування гемангіом:
A. кріотерапія;
B. склерозуюча терапія;
C. електрокоагуляція;
D. гормонотерапія.
E. *хірургічний;
420. Найбільш часта локалізація лімфангіом:
A. волосиста частина голови;
B. тулуб;
C. кінцівки.
D. шия
E. *щелепо-лицьова зона;
421. Який з методів лікування найбільш ефективний при лімфангіомах?
A. близькофокусна рентгенотерапія;
B. склерозуюча;
C. діатермокоагуляція;
D. комбіноване лікування.
E. *хірургічний;
422. Для тератодермоїдних утворень середостіння характерними ознаками є наступні:
A. клініка визначається розміром, локалізацією та зрілістю пухлини;
B. частіше розташовується в передньому середостінні;
C. займають середню третину середостіння;
D. наявність кісткових включень.
E. *клінічні прояви у вигляді болю в більшості випадків;
423. Для уточнення розташування пухлини середостіння наступне обстеження не несе інформації:
A. УЗД;
B. пневмомедіастінографія;
C. бронхоскопія;
D. езофагографія;
E. *ЕКГ.
424. Види пухлин середостіння, які найчастіше зустрічаються у дітей:
A. пухлини переферичної нервової системи;
B. пухлини вилочкової залози;
C. бронхогенні
D. ентерогенні кісти.
E. *пухлини симпатичної нервової системи;
425. У дівчини 5 років виявлено утвір в зоні грудної залози. Утвір щільної консистенції, безболісний, розміром 0,5×0,5 см., пов’язаний з грудним соском. Ваш діагноз:
A. доброякісна пухлина грудної залози (ангіома, лімфангіома);
B. злоякісна пухлина грудної залози;
C. остеома ребра;
D. мастит.
E. *допубертатна гіперплазія грудної залози;
426. Що лежить в основі радикального хірургічного лікування сарком м’яких тканин?
A. Широке видалення пухлини в межах здорових тканин
B. Видалення первинної пухлини в межах капсули
C. Широке видалення пухлини одним блоком з регіонарними лімфатичними вузлами
D. Видалення пухлини, відступаючи від її периферичних країв на 5
E. *Широке видалення пухлини в межах анатомічно-фасціальних футлярів
427. Який процес серед причин, які приводять до збільшення об’єму тканин чи органів, характерний для істинних пухлин?
A. Гіпертрофія клітин органа чи тканин
B. Репаративна чи регенеративна гіперплазія клітин органа чи тканин
C. Набряк клітин органа чи тканин внаслідок порушення обміну чи серцево-судинної діяльності
D. Крововилив в тканину чи орган
E. *Проліферація клітин, яка не має закінчення
428. Найчастіше болі в урологічних хворих локалізуються :
A. поперековій області
B. у зовнішньому краю прямих м’язів
C. у надлобковій області
D. у промежині
E. *у всіх перерахованих областях
429. Катетеризація є протипоказаною при гострій затримці сечі, викликаної :
A. фімозом
B. пухлиною сечового міхура
C. каменем уретри
D. каменем сечового міхура
E. *розривом уретри
430. Походження сечокам’яної хвороби у дітей по сучасних переконанням визначає :
A. аномалія розвитку органів сечової системи
B. порушення водно-електролітного балансу
C. кліматичний чинник
D. ендокринні порушення
E. *поліетіологічна теорія
431. З перерахованих конкрементів є рентгеноконтрастними :
A. оксалати
B. фосфати
C. змішані камені
D. карбонати
E. *урати
432. Найбільш характерним симптомом для каменя уретри є :
A. болюче сечовипускання
B. гематурія
C. піурія
D. протеїнурія
E. *гостра затримка сечі
433. Найбільша небезпека виникнення апостематозного нефриту виникає :
A. при камені верхньої чашки
B. при камені лоханки
C. при кораловидному камені нирки
D. при камені сечового міхура
E. *при камені сечоводу
434. Показанням до застосування ангіографічного дослідження при гідронефрозі є :
A. зниження функції нирки
B. внутрішньониркове розташування сечоводу
C. вторинний пієлонефрит
D. виражений гідрокалікоз
E. “*німа” нирка
435. Після пієлолітотомії зберігається фосфатурія. Хворому слід рекомендувати :
A. курорти Ялти, Сочі
B. Боржомі, Джермук
C. курорти загального типу в середній смузі Росії
D. Байрам-Алі
E. *Мінеральні води, курорти Північного Кавказу
436. Після видалення оксалатного каменя зберігається оксалатурія. Хворому слід рекомендувати курортне лікування :
A. Боржомі, Джермук
B. Марциальні мінводі, Нарзан
C. Байрам-Алі
D. високогірні курорти
E. Железноводськ, Трускавець
437. Після розчинення уратного каменя нирки зберігається уратурія. Хворому слід рекомендувати курортне лікування:
A. Железноводськ, Трускавець
B. Нарзан, Марциальні мінводи
C. курорти загального типу середньої смуги Росії
D. Ялта, Сочі
E. *Байрам-Алі
438. У хворого самостійно відходять оксалатні камені зберігається оксалатурія. Йому слід рекомендувати :
A. обмеження продуктів, що містять щавлеву кислоту (листяна зелень, шоколад і ін.)
B. обмеження продуктів, що містять лимонну кислоту (цитрусові)
C. обмеження молочних продуктів
D. збільшення продуктів, що містять вітаміни В6 , А та магній
E. *все перераховане
439. У хворого відходять фосфатні камені і зберігається фосфатурія. Їй можна рекомендувати все перераховане окрім продуктів :
A. збільшення білка
B. збільшення білка, жирів
C. нормального вжитку овочів, фруктів
D. вітаміну А
E. *лимонів
440. У хворого відходять уратні камені і зберігається уратурія. Йому можна рекомендувати все перераховане :
A. обмеження білка (м’ясо до
B. молочно-рослинна дієта
C. обмеження висококалорійної дієти
D. фрукти
E. *все вірно
441. Странгурія зустрічається при всіх перерахованих захворюваннях, окрім :
A. інородних тіл уретри
B. каменя сечового міхура
C. гострого простатиту
D. аденоми передміхурової залози
E. *каменя сечоводу
442. Утворенню ниркових каменів сприяють наступні анатомоморфологічні зміни в нирках :
A. хронічний гломерулонефрит
B. венозне повнокрів’я
C. позапечінкова лоханка
D. ренальная артеріальна гіпертензія
E. *внутрішньониркова лоханка і порушення лімфовідтоку з нирки
443. Висока захворюваність уролітіазом спостерігається у всіх перерахованих регіонах, окрім :
A. Узбекистану
B. Туркменістану
C. Вірменії
D. Таджикистану
E. *Західному Сибіру
444. До етіологічних чинників сечокам’яної хвороби відносяться :
A. порушення фосфорно-кальцієвого обміну
B. порушення обміну щавлевої кислоти
C. порушення пуринового обміну
D. сечова інфекція (пієлонефрит)
E. *все перераховане
445. Розвитку оксалатурії сприяє все, окрім :
A. дефіциту в організмі вітаміну В6
B. їжі, що містить надлишок лимонної кислоти
C. хронічного коліту
D. цитратних препаратів (блемарен, Ураліті та інших.)
E. *дефіциту в організмі вітаміну D2
446. Гіперкальцемія і гіперкальциурія сприяють утворенню :
A. цистинових каменів
B. сечокислих (уратних) каменів
C. оксалатних каменів
D. фосфатних каменів
E. *правильно оксалатних каменів та фосфатних каменів
447. Порушення реабсорбції в канальцях нирок продуктів обміну можуть приводити до утворення :
A. цистинових сечових солей
B. оксалатних сечових солей
C. уратних (сечокислих) сечових солей
D. фосфатних сечових солей
E. *будь-яких з перерахованих
448. До чинників, що не впливають на утворення і ріст сечових каменів, відносяться:
A. уростаз
B. висока в’язкість сечі
C. відсутність або низький рівень захисних колоїдів в сечі
D. висока концентрація щавлевої, сечової кислоти, кальцію в сечі
E. *висока концентрація натрію і креатиніну в крові
449. Для кристалізації щавлевокислих (оксалатних) каменів оптимальної рН сечі є :
A. 3.5
B. 6.9
C. 7.5
D. 8.8
E. *5.5
450. Для кристалізації сечокислих (уратних) сечових каменів оптимальної рН сечі є :
A. 3.5
B. 7.0
C. 7.5
D. 8.5
E. *5.5
451. Для кристалізації фосфорнокислих (фосфатних) каменів оптимальної рН сечі є :
A. 4.0
B. 5.7
C. 8.8
D. 8.9
E. *7.1
452. Не впливають на утворення сечових каменів наступні місцеві зміни в сечових шляхах :
A. шовний матеріал (шовк, лавсан, даксон)
B. перегин, стриктура сечоводу, уростаз
C. інородне тіло (дренажна трубка, металева дужка і ін.)
D. гіпотонія сечоводу, лоханки, чашок
E. *гіпертонус сечоводу, лоханки, чашок
453. До чинників ризику каменеутворення не відносяться :
A. уратурія, оксалатурія
B. високий вміст в крові і в сечі кальцію, сечової і щавлевої кислоти
C. лейкоцитурія, еритроцитурія, слиз в сечі
D. фосфатурія
E. *високий вміст сечовини і креатиніну в крові
454. Пієлонефрит при сечокам’яній хворобі виявляють приблизно :
A. у 10% випадків
B. у 30% випадків
C. у 50% випадків
D. у 98% випадків
E. *у 80% випадків
455. Пієлонефрит передує розвитку сечокам’яної хвороби, тобто є первинним приблизно :
A. у 10% випадків
B. у 50% випадків
C. у 80% випадків
D. у 90% випадків
E. у 30% випадків
456. Пієлонефрит приєднується після утворення каменів в нирках (повторно) :
A. у 10% випадків
B. у 20% випадків
C. у 80% випадків
D. у 90% випадків
E. *у 50% випадків
457. Ненапружена водянка оболонок яєчка у хворого до 1.5 років обумовлена:
A. підвищеним внутріутробним тиском
B. диспропорцією між кровоносною і лімфатичною системами
C. інфекцією сечових шляхів
D. незарощенням вагінального відростка
E. *травмою пахвинно-калиткової області
458. Для перекрута яєчка в мошонці характерні :
A. поступовий початок, слабо виражений больовий синдром
B. раптовий початок, потім світлий проміжок, після набряк, гіпермия, поступове наростання набряку
C. помірна гіпермия і набряк мошонки без больового симптому
D. симптоматика залежить від віку
E. *раптовий початок захворювання швидко наростаючий набряк калитки, виражений больовий синдром, гіпермія калитки
459. Позитивний симптом діафаноскопії характерний
A. для пухлини яєчка
B. для гострого орхоепідидиміту
C. для пахвинно-калиткової грижі
D. для хронічного епідидиміту
E. *для водянки оболонок яєчка
460. Назвіть основну причину виникнення водянки оболонок яєчка і сім’яного канатика у дітей у віці старше 5 років:
A. перекрут яєчка;
B. зниження функції кремастерного м’язу;
C. порушення водно-сольового обміну в організмі;
D. інфекція.
E. *травма;
461. З якої нозологочної форми починається диференційна діагностика ізольованої водянки оболонок яєчка?
A. варікоцеле;
B. пахвиннокалиткова кила;
C. патологія підвісок яєчка;
D. перекруту яєчка.
E. *пухлина яєчка:
462. З якої нозологічної форми починається диференційна діагностика кісти сім’яного канатик,що гостро виникла?
A. поліорхія;
B. крипторхізм;
C. пахвинний лімфаденіт;
D. гострий апендицит.
E. *защемлення пахвинної кили;
463. Основне ускладнення напруженої водянки оболонок яєчка:
A. больовий синдром;
B. флегмона оболонок яєчка;
C. гіпогеніталізм.
D. перекрут яєчка
E. *атрофія яєчка:
464. Характерна клінічна ознака ізольованої водянки оболонок яєчка та сімяного канатика:
A. збільшення об’єму калитки до кінця дня;
B. асиметрія калитки;
C. больовий синдром;
D. гіпогонадизм.
E. *перемінне напруження оболонок яєчка та сім’яного канатика протягом тривалого часу.;
465. Назвіть доступний і розповсюджений метод діагностики при водянці оболонок яєчка і сім’яного канатика:
A. пункція оболонок яєчка і сім’яного канатика;
B. рентгеноскопія та рентгенографія;
C. експлоративна скрототомія.
D. ревізія калитки
E. *діафаноскопія;
466. Метод лікування напруженої водянки оболонок яєчка у хворого в віці до 1 року:
A. операція Вінкельмана;
B. операція Росса;
C. пункція оболонок яєчка;
D. динамічне спостереження.
E. *операція Бергмана;
467. Основні покази до консервативного пункційного методу лікування водянки оболонок яєчка і сім’яного канатика у дітей у віці до 1 року:
A. виражене напруження водянки оболонок яєчка і сім’яного канатика;
B. особливості розвитку імунної системи;
C. особливості водно-сольового обміну;
D. особливості інших видів обміну.
E. *супутні захворювання (неврологічні, пневмонія);
468. Для водянки, що виникла гостро, найбільш характерно:
A. погіршення загального стану;
B. підвищення температури;
C. різка болючість;
D. гіперемія калитки.
E. *виникнення припухлості в одній половині калитки;
469. Найбільш характерна ознака кісти елементів сім’яного канатика:
A. набряк в пахвинній області;
B. гіперемія в пахвинній області;
C. різка болючість;
D. розширення зовнішнього пахвинного кільця.
E. *еластична припухлість в пахвинній зоні зміщується при потягуванні за яєчко;
470. Диференційна діагностика кісти елементів сім’яного канатика включає все перелічене, крім:
A. пахвинного лімфаденіту;
B. водянки оболонок яєчка;
C. крипторхізму;
D. защемленої пахвинної кили;
E. *перекруту гідатиди.
471. Лікування хворого 2 років з кістою сім’яного канатика включає:
A. пункцію елементів сім’яного канатика;
B. розсічення оболонок кісти;
C. операцію Гросса;
D. операцію Вінкельмана;
E. *видалення кісти.
472. При анурії у дітей протипоказана:
A. оглядова рентгенографія органів сечової системи;
B. цистоуретрографія;
C. ретроградна піелографія;
D. цистоскопія.
E. *екскреторна урографія;
473. Катетеризація являється протипоказанням при гострій затримці сечі викликаній:
A. фімозом;
B. пухлиною сечового міхура;
C. каменем уретри;
D. камнем сечового міхура.
E. *розривом уретри;
474. Яка ознака являється основною при проведені диференційної діагностики перекрута яєчка і його запалення?
A. біль;
B. набряк та гіперемія калитки;
C. стан сім’яного канатика;
D. зміни з боку крові
E. *початок виникнення захворювання;
475. Які захворювання статевих органів у дітей не потребують негайного хірургічного лікування?
A. перекрут яєчка;
B. перекрут гідатиди;
C. напружена водянка яєчка.
D. травма калитки
E. *гострий баланопостит;
476. Яке захворювання чи вада розвитку нирки обумовлює двобічну тотальну макрогематурію?
A. сечокам’яна хвороба;
B. гідронефроз;
C. пухлина нирки;
D. парапельвікальна кіста нирки.
E. *гострий гломерулонефрит;
477. При якому з перелічених симптомів важлива візуальна оцінка сечі?
A. піурія;
B. альбумінурія;
C. мікрогематурія;
D. оксалатурія.
E. *макрогематурія;
478. Найчастіша причина виникнення гострих захворювань яєчок у дітей:
A. неспецифічна інфекція;
B. специфічна інфекція;
C. порушення обмінних процесів;
D. диспропорція розвитку тканинних структур дитячого організму.
E. *перекрут гідатиди;
479. З допомогою якої пов’язки можна утримати перев’язочний матеріал в ділянці калитки?
A. Пращеподібної
B. Колосоподібної
C. Розхідної черепашої
D. Східної черепашої
E. *Т-подібної
480. Які методи лікування гострого травматичного запалення яєчка,крім:
A. хірургічне втручання
B. протизапальна терапія
C. мазеві пов’язки
D. постільний режим
E. *вичікувальна тактика
481. Якими методами діагностується гостре запалення яєчка, крім:
A. огляд хворого
B. пальпація яєчка
C. ультразвукове сканування яєчка
D. діафаноскопія
E. *пункція яєчка
482. Що не спричиняє запаленню яєчка?
A. травма
B. ускладнення після паротиту
C. пухлина яєчка
D. інструментальне дослідження нижніх сечових шляхів
E. *водянка оболонок яєчка
483. Клінічні симптоми запалення яєчка, крім:
A. біль в калитці
B. гіпертермія в калитці
C. набряк калитки
D. збільшення яєчка
E. *утруднення сечовипускання
484. Хворий 5 років поступив до лікарні з діагнозом: правосторонній орхіт. Анамнез: захворювання почалося раптово з різкою болючістю в правій половині калитки, через 1 годину виник набряк і гіперемія калитки. За 10 днів до цього хворів на паротит. При огляді: набряк і гіперемія калитки різко виражені, яєчко болісне, великих розмірів і підтягнуто до кореня калитки. Поставте діагноз.
A. Правосторонній паротитний орхіт
B. Перекрути гідатіди
C. Алергічний набряк калитки
D. Флегмона калитки
E. *Перекрути яєчка
485. У хлопчика 10 років під час гри у футбол раптово з’явився біль у калитці з ірадіацією у пахову ділянку, голівку статевого члена. При огляді загальний стан середньої важкості. Живіт м’який, безболісний. Ліве яєчко підтягнуто до лінії калитки, у ділянці верхнього полюсу яєчка пальпується щільне невелике –
A. Гострий орхоепідідіміт
B. Травма лівого яєчка
C. Пахова грижа
D. Гострий фунікуліт
E. *Перекрут гідатіди яєчка
486. Диференційна діагностика водянки оболонок яєчка проводиться із всіма переліченими захворюваннями, крім:
A. пахвинної кили;
B. перекруту та некрозу яєчка;
C. пахвинного лімфаденіту;
D. кіста елементів сімяногого канатика.
E. *крипторхізму;
487. Провідною ланкою больового синдрому в початковій фазі гострого гематогенного остеомієліту у дітей шкільного віку є:
A. Бактеріємія
B. Імунодефіцит
C. Сенсибілізація
D. Вироблення серотоніну
E. *Підвищення внутрішньокісткового тиску
488. Нормальна величина внутрішньокісткового тиску складає:
A.
B.
C.
D.
E. *100 мм вод.ст.
489. Хвора М., 10 років, хворіє дві доби. Скаржиться на постійний біль в лівій плечовій кістці, біль при русі лівою рукою. Активні рухи в лівій верхній кінцівці відсутні. Температура тіла 38 градусів С. Видимих ознак запалення в лівому плечі немає. Попередній діагноз:
A. Ушкодження плечової кістки
B. Саркома Юїнга лівої плечової кістки
C. Грип
D. Ревматизм
E. *Гострий гематогенний остеомієліт лівої плечової кістки
490. Хвора Н., 4 років поступає із скаргами на біль у верхній третині правої стегнової кістки, кульгавість, лихоманку (Т тіла 37,6 градусів С).Хвора впродовж місяця, отримувала лікування з приводу ревматоїдного артриту правого кульшового суглобу, що включало протизапальні нестероїдні препарати і антибіотики. На рентгенограмах правої стегнової кістки – плямистий остеопороз шийки кістки. Виберіть оптимальну тактику лікування :
A. Остеоперфорація шийки правої стегнової кістки
B. Секвестрнекректомия шийки правої стегнової кістки
C. Клеолове витягнення по Шеде
D. Інтрамедулярний остеосинтез
E. *Консервативне лікування (антибіотики, імуномодулятори, вазоактивна терапія)
491. Хвора М., 2 років, поступає в стаціонар із скаргами на значне збільшення правого стегна в нижній третині. З анамнезу відомо, що дівчинка щадить праву ногу, при ходьбі накульгує впродовж 6 міс. Анемія. На рентгенограмах правої стегнової кістки в ділянці дистального метаепіфіза виявлений дефект кісткової тканини округлої форми з чіткими контурами типу «танучого цукру». Попередній діагноз:
A. Гострий гематогенний остеомієліт дистального метаепіфіза правої стегнової кістки
B. Ревматоїдний артрит правого колінного суглоба
C. Остеогенна саркома
D. Остеобластокластома
E. *Туберкульозний остит
492. Хлопчик 2 років, поступив в клініку із скаргами на загальну слабкість, втрату апетиту, субфебрилітет. Пальпаторно в правій половині живота визначається пухлиноподібний утвір еластичної консистенції, безболісний. Аналізи сечі в межах норми. На оглядовій рентгенограмі визначається велика гомогенна тінь, що займає праву половину живота, зміщує кишкові петлі в протилежну сторону. При екскреторній рентгенографії – функція правої нирки відсутня. При сонографії виявлено різке розширення порожнинної системи цієї нирки. Товщина паренхіматозного шару- 0,4-
A. Пухлина Вільмса
B. Уретерогідронефроз
C. Вторинно-зморщена нирка
D. Апостематозний нефрит
E. *Закритий гідронефроз
493. Хлопчик 7 років поступив в клініку з гострою затримкою сечі. Несподівано, під час акту сечовипускання останній урвався. Із слів матері. День тому хлопчик скаржився на болі в нижній частині живота, боявся мочитися, хапав руками статевий член. При спробі катетеризувати сечовий міхур уретральний катетер проходить на
A. Сечокам’яна хвороба. Камені сечоводів
B. Сечокам’яна хвороба Камінь сечового міхура.
C. Сечокам’яна хвороба Камінь нирки
D. Пухлина сечового міхура
E. *Сечокам’яна хвороба. Камінь уретри
494. Дівчинка 2 років поступила в клініку із скаргами на утруднення при сечовипусканні. Із слів матері дизуричні розлади спостерігаються у дівчинки з грудного віку. При бімануальній пальпації в лівій половині живота визначається пухлиноподібне утворення еластичної консистенції, помірно болюче. У аналізах сечі білок 0,066 г/л., лейкоцитурія. На екскреторних урограмах зліва – зміщена донизу маленька атонічна лоханка і чашки, вище – німа зона, сечовід, що відходить від вказаної лоханки, який помірно розширений, атонічний, на низхідних цистограмах – дефект наповнення округлої форми в ділянці шийки сечового міхура зліва. Діагноз:
A. Пухлина Вільмса
B. Приниркова кіста
C. Переуретеральний дивертикул сечового міхура
D. Уретерогідронефроз
E. *Ектопічне уретероцелє додаткового сечоводу подвоєної нирки
495. При якому з перерахованих захворювань гостра затримка сечі є рефлекторною:
A. Фімоз
B. Пухлина сечового міхура
C. Камінь уретри
D. Розрив уретри
E. *Баланопостит
496. Для якого захворювання патогномонічним симптомом являється одностороння макрогематурія:
A. Хвороба Верльгофа
B. Вузликовий періартеріїт
C. Гострий. гломерулонефрит
D. Полікістоз нирок
E. *Пухлина нирки
497. Червоподібний відросток – це:
A. *Рудимент
B. Аномалія розвитку
C. Аномалія ротації «середньої» кишки
D. Частина товстої кишки
E. Функціональний орган імунної системи
498. Причина виникнення гострого апендициту :
A. Підвищення тиску в просвіті кишківника
B. Ангіоневротичні розлади
C. Порушення імунного статусу організму
D. Особливості харчового раціону
E. *Комбінація вище перелічених чинників
499. При підозрі на апендицит ректальне дослідження:
A. Не обов’язкове
B. Обов’язково тільки у дітей молодшого віку
C. Тільки у дівчаток
D. Залежно від клініки
E. *Обов’язково в усіх
500. Симптом Сітковского при гострому апендицит – це:
A. Поява болей при ковзаючому русі від пупка до правої клубової ділянці по сорочці хворого
B. Посилення болів в правій клубовій ділянці при поштовхоподібній пальпації сигмовидної кишки
C. Посилення болів при піднятті випрямленої ноги і одночаснійї пальпації клубової ділянки
D. Болючість при пальпації трикутника ПТІ
E. *Посилення болів в положенні лежачи на лівому боці
501. У дитини клінічна картина, характерна для гострого мезаденіту. В цьому випадку необхідно:
A. Спостереження
B. Термінове оперативне лікування
C. Лапароскопія
D. Перевід хворого в соматичний стаціонар
E. *Призначення антибактеріальної терапії і спазмолітиків
502. Яке з перерахованих захворювань, що супроводжуються нирковою колікою, симулює гострий апендицит:
A. Пухлина правої нирки
B. Сечокам’яна хвороба
C. Нефроптоз
D. Гострий пієлонефрит
E. *Будь-яке з перерахованих
503. Найбільш достовірними ознаками гострого апендициту у дітей є:
A. Локальний біль і блювота
B. Блювота і напруження м’язів передньої черевної стінки
C. Симптом Щоткіна і блювота
D. Рідке випорожнення і блювота
E. *Напруження м’язів правої клубової ділянки і симптом Філатова
504. У дитини на операції виявлений гангренозний апендицит. Випіт прозорий. Біля відростка невеликі фібринозні нашарування. Зроблена апендектомія. Подальша тактика включає:
A. Гумовий випускник до ложа відростка
B. Марлевий тампон
C. Промивання черевної порожнини
D. Тампон Мікуліча
E. *Одномоментне введення антибіотиків в післяопераційному періоді
505. У дитини на операції виявлений перфоративний апендицит. Є периапендикулярний абсцес, стінки якого спадаються. Зроблена апендектомія. Подальша тактика включає:
A. Одномоментне введення антибіотиків в черевну порожнину
B. Марлевий тампон
C. Промивання черевної порожнини
D. *Тампон Мікуліча
E. Гумовий випускник
506. У дитини діагностований апендикулярний інфільтрат. Подальша тактика:
A. Спостереження в стаціонарі
B. Амбулаторне спостереження
C. Термінова лапаротомія
D. Екстренна лапароскопія
E. *Антибактеріальна терапія та фізіотерапія
507. Найбільш характерна ознака кісти сім’яного канатика :
A. Набряк в паховій ділянці
B. Гіперемія в паховій ділянці
C. Відсутність яєчка в калитці
D. Розширення зовнішнього пахового кільця
E. *Еластична припухлість в паховій ділянці, що зміщується при потягуванні за яєчко
508. Лікування хворого 2 років з ненапруженою водянкою оболонок яєчка передбачає:
A. Спостереження в динаміці
B. Пункцію оболонок з евакуацією рідини
C. Повторні пункції з введенням гідрокортизону
D. Гормонотерапію
E. *Оперативне лікування в плановому порядку
509. При напруженій водянці оболонок яєчка у дитини 2 років показано:
A. Дренування порожнини мошонки
B. Дренування порожнини мошонки після перев’язки вагінального відростка
C. Обробка вагінального відростка очеревини і операція Вінкельмана
D. Операція Вінкельмана
E. *Обробка вагінального відростка очеревини біля основи, перев’язка і його пересічення.
510. У хлопчика 7 років виявлена водянка оболонок яєчка,що несподівано виникла, при розтині оболонок на операції отриманий каламутний випіт. Йому слід виконати:
A. Операцію Вінкельмана
B. Операцію Вінкельмана, посів водяночної рідини
C. Операцію Вінкельмана і біопсію оболонок
D. Операцію Роса
E. *Дренування оболонок яєчка
511. Найбільш часта локалізація гострої гнійної деструктивної пневмонії :
A. Верхня доля правої легені
B. Верхня доля лівої легені
C. Нижня доля правої легені
D. Язичкові сегменти
E. *Нижня доля правої легені
512. Показанням до дренування плевральної порожнини по Бюлау являється:
A. Абсцес легені
B. Плащевидний плеврит
C. Лобіт
D. Парціальний пневмоторакс
E. *Напружений пневмоторакс
513. Яка з форм гострої гнійної деструктивної пневмонії підлягає консервативному лікуванню:
A. Напружений пневмоторакс
B. Напружений піоторакс
C. Відмежований піопневмоторакс
D. Напружений піопневмоторакс
E. *Неускладнена бульозна форма
514. Показанням до бронхоскопічної пошукової оклюзії бронха є:
A. Хронічна емпієма плеври
B. Пневмоторакс
C. Піоторакс
D. Абсцес легені
E. *Тривало функціонуючий бронхо-плевральна нориця
515. Що не відноситься до основних принципів підготовки дітей до невідкладної операції:
A. Знеболення
B. Відновлення мікроциркуляції
C. Корекція циркулюючого білку
D. Корекція водно-електролітного балансу
E. *Ліквідація білкового голодування
516. Розрідженню мокроти і її відходженню в післяопераційному періоді сприяє усе, окрім:
A. Зволоження вдихуваної газової суміші
B. Регідратація дитини
C. Стимуляція кашлю
D. Перкусійний масаж грудної клітки
E. *Подання хворому чистого кисню
517. Для синдрому портальної гіпертензії (позапечінкової форми) характерно:
A. Жовтяниця
B. Артеріальна гіпертензія
C. Підвищення трансаміназ
D. Виділення яскраво-червоної крові з прямої кишки
E. *Гепатоспленомегалія
518. Найбільш інформативним методом при підозрі на кровотечу з дивертикула Меккеля є
A. ЕФГДС
B. Рентгенографія шлунку
C. Лапароскопія
D. Копрогама
E. *Сцинтиграфія
519. Кріотерапія при лікуванні гемангіом показана при:
A. Глибоких кавернозних
B. Великих на передній черевній стінці
C. Гемангіомах внутрішніх органів
D. Гемлімфангіомах
E. *Поверхневих капілярних на обличчі
520. При швидкому рості лімфангіом на шиї виникає небезпека:
A. Кровотеч
B. Запалення
C. Малігнізації
D. Нагноєння
E. *Здавлення трахеї
521. До нейрогенних пухлин відносяться:
A. Хвороба Бехтерєва
B. Хвороба Борнхольма
C. Хвороба Леша-Найхана
D. Хвороба Вердніга
E. *Хвороба Реклінгаузена
522. Тератоми найчастіше локалізуються
A. У яєчниках
B. У середостінні
C. У грудній порожнині
D. У головному мозку
E. *У крижово-куприковій зоні
523. Методом вибору при лікуванні халазії стравоходу у дитини 2 років є:
A. Операція Геллера
B. Операція Баїрова
C. Гастростомія по Вітцелю
D. Пілороміотомія по Фреде-Рамштедту
E. *Операція Ніссена
524. Яка з перерахованих рентгенологічних ознак відноситься до ознак ахалазії стравоходу :
A. Тупий кут Гіса
B. Симптом Гольцнехта – Якобзона
C. Симптом «двозубця»
D. Симптом «дзьоба»
E. *Симптом «полум’я перевернутої свічки»
525. У хворого 12 років скарги на неодноразово перенесені пневмонії з локалізацією в нижній долі лівої легені, постійний вологий кашель з гнійною мокротою вранці, слабкість, швидку втомлюваність. Виберіть захворювання, для якого характерні ці симптоми :
A. Вроджена кіста легені
B. Агенезія легені
C. Туберкульоз
D. Релаксація куполу діафрагми
E. *Бронхоектатична хвороба
526. При напруженому піопневмотораксі показано:
A. Пункція плевральної порожнини
B. ШВЛ
C. Дренування плевральної порожнини з підключенням активної аспірації
D. Екстрена торакоскопія
E. *Дренування плевральної порожнини по Бюлау
527. Рентгенологічними ознаками абсцесу легені, що дренується, є:
A. Тонкостінна порожнина без рівня рідини, без перифокального запалення
B. Множинні тонкостінні порожнини на тлі нормального легеневого поля
C. Інтенсивне гомогенне затемнення
D. Множинні комірчасті порожнини з рівнем рідини і перифокальним запаленням
E. *Товстостінна порожнина з рівнем рідини і перифокальним запаленням
528. У дитини 7 років в ділянці гомілки є ділянка запалення яскраво-червоного кольору з різко окресленою межею. Шкіра набрякла, є тенденція до поширення процесу. Найбільш вірогідний діагноз:
A. Фурункул
B. Карбункул
C. Флегмона
D. Абсцес
E. *Бешихове запалення
529. Найбільш інформативним методом при кровотечі і при підозрі на синдром портальної гіпертензії є:
A. Радіоізотопне обстеження
B. Гастрографія
C. Копрограма
D. Гемограма
E. *ЕФГДС
530. Етіологія і патогенез синдрому портальної гіпертензії при позапечінковій формі включає:
A. Хронічний персистуючий гепатит
B. Цирроз печінки
C. Атрезію жовчних ходів
D. Стеноз нижньої порожнистої вени
E. *Флебіт портальної вени
531. Етіологія і патогенез синдрому портальної гіпертензії при внутрішньопечінковій формі включає:
A. Аномалію портальної вени
B. Тромбоз ворітної вени
C. Трансформація ворітної вени
D. Флебіт портальної вени
E. *Хронічний персистуючий гепатит
532. У дитини 10 років п’ятий день болю в ділянці нігтьової фаланги. Вночі не спав. Тканини пальця збільшені в об’ємах. Гіперемія шкіри. Гіпертермія. На рентгенограмі – порозність кістки фаланги. Встановіть діагноз:
A. Шкірний панарицій
B. Підшкірний панарицій
C. Піднігтьовий панарицій
D. Сухожильний панарицій
E. *Кістковий панарицій
533. Підгострий лімфаденіт слід диференціювати з:
A. Туберкульозом
B. Лімфогрануломатозом
C. Пухлиною
D. Фелінозом
E. *Усіма перерахованими
534. Хірургічний сепсис у дітей – це:
A. Загальне важке інфекційне захворювання
B. Бактеріємія
C. Бактеріурія
D. Важке порушення функцій життєво важливих органів
E. *Порушення реактивності
535. Хворий Д., 14 років, звернувся із скаргами на біль в правій гомілці, гіперемію шкіри, наявність нориці з гнійними виділеннями. З анамнезу відомо, що 3 місяці тому пацієнт лікувався з приводу гострого гематогенного остеомієліту правої великогомілкової кістки. При зверненні виконана рентгенографія кісток гомілки, виявлений дифузний плямистий остеопороз в діафізі кістки, лінійний периостит. Виберіть тактику лікування :
A. Консервативне лікування
B. Розтин, дренування гнійного вогнища м’яких тканин
C. Фіксація гіпсовою лонгетою гомілки без оперативного лікування
D. Лікувальні пункції
E. *Секвестрнекректомія правої великогомілкової кістки
536. Хворий З., 12 років, поступив в клініку із скаргами на біль, деформацію лівої гомілки. З анамнезу відомо, що 6 місяців назад отримував лікування з приводу гострого гематогенного остеомієліту лівої великогомілкової кістки. При поступленні в стаціонар виконана рентгенографія лівої гомілки. Виявлено вогнище деструкції і лінію перелому. Виберіть тактику лікування :
A. Інтрамедулярний остеосинтез
B. Консервативне лікування
C. Скелетне витяжіння
D. Гіпсова пов’язка
E. *Накладення компресійно-дистракційного апарату на ліву гомілку
537. Хворий, що переніс гострий гематогенний остеомієліт стегнової кістки, повинен ходити, спираючись на милиці:
A. 1 міс.
B. 3 міс.
C. 4 міс.
D. 2 тижні
E. *До повної репарації кістки, що виявляється рентгенологічно
538. Які ознаки механічної непрохідності кишечника можна виявити при оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини :
A. Симптом «серпа»
B. Тришарове фарбування кишкових петель, чаші Клойбера
C. Наявність округлої тіні в просвіті кишківника, симптом «двозубця»
D. Перерозтягнення петель кишкіника газом
E. *Збіднення газом дистальних відділів кишковика, чаші Клойбера
539. У хворого після операції з приводу апендикулярного перитоніту на 3 добу посилилися болі в животі, з’явилося здуття живота, багаторазова блювота, на оглядовій рентгенограмі виявлені чаші Клойбера. Визначте характер виниклих ускладнень :
A. Абсцедуючий оментит
B. Продовжений перитоніт
C. Відстрочена рання злукова непрохідність кишківника
D. Странгуляційна непрохідність
E. *Рання злуково-паретична непрохідність кишківника
540. Дитина П., 4 міс., хворіє більше 2 діб. Під час операції виявлена складна клубово-ободова інвагінація кишківника. Очеревина гіперемійована, в черевній порожнині каламутний випіт. Після дезінвагінації виявлено, що термінальний відділ клубової кишки сірого кольору, серозний покрив цього відділу кишки – тьмяний. Виберіть тактику:
A. Ушивання черевної порожнини наглухо
B. Резекція термінального відділу клубової кишки, накладення анастомозу «кінець в кінець»
C. Колостомія по Гірдаладзе
D. Лапаростомія
E. *Резекція термінального відділу клубової кишки з накладенням подвійної ілеостоми
541. Батьки дитини 7 міс. скаржаться на нападоподібне занепокоєння, багаторазову блювоту вмістом шлунку впродовж 8 годин. При огляді стан дитини важкий, в’ялий. Шкіра бліда. Живіт не роздутий, м’який, в правому підребер’ї пальпується пухлиноподібний утвір з гладкою поверхнею, чіткими контурами. При ректальному дослідженні: ампула прямої кишки порожня. Попередній діагноз:
A. Пухлина кишківника
B. Інфекційний коліт
C. Гострий отит
D. Периапендикулярний абсцес
E. *Інвагінація кишківника
542. У дитини 13 років в ділянці шиї є запальний інфільтрат діаметром
A. Фурункула
B. Флегмони
C. Сепсису
D. Псевдофурункульозу
E. *Карбункула
543. На патогенез хірургічного сепсису впливає:
A. Доза, вид, вірулентність мікробів
B. Стан первинного вогнища інфекції(локалізація, характер місцевих змін)
C. Неспецифічна реактивність організму
D. Специфічна реактивність організму
E. *Все перелічене вище
544. Про розвиток шоку у септичного хворого свідчить:
A. Раптове погіршення стану хворого
B. Різке зниження діурезу
C. Порушення мікроциркуляції
D. Поява задишки, гіпервентиляції, дихального алкалозу, гіпоксемії
E. *Все перелічене вище
545. Який з вказаних засобів є найбільш значимим в терапії ДВЗ – синдрому у фазі коагулопатії споживання :
A. Хлорид кальцію
B. Вікасол
C. Фібриноген
D. Гепарин
E. *Свіжозаморожена плазма
546. У дитини з травмою живота під час лапаротомії виявлений лінійний розрив селезінки з помірною кровотечею. Раціональні дії хірурга включали:
A. Спленектомію
B. Перев’язку селезінкової артерії
C. Дренування черевної порожнини без маніпуляцій на селезінці
D. Спленектомію з аутотрансплантацією тканини селезінки
E. *Спробу ушивання дефекту
547. У дитини з травмою живота під час операції виявлений масивний розрив селезінки з переходом на область воріт органу. Продовжується активна кровотеча. Раціональні дії хірурга включають:
A. Спленектомію
B. Спробу ушивання дефекту
C. Перев’язку селезінкової артерії
D. Дренування черевної порожнини без маніпуляцій на селезінці
E. *Спленектомію з аутотрансплантацією тканини селезінки
548. У дитини 7 років після падіння з висоти стан середньої важкості. Скарги на болі в животі. Визначається непостійна напруга м’язів передньої черевної стінки, болючість при перкусії живота. Почати обстеження доцільно з:
A. Рентгенографії черевної порожнини
B. Лапароскопії
C. Лапароцентезу
D. В\в урографії
E. *Ультрасонографії
549. Кріотерапія при лікуванні гемангіом показана при :
A. Глибоких кавернозних
B. Обширних на передній черевній стінці
C. Гемангіомах внутрішніх органів
D. Лімфангіомах
E. *Поверхневих капілярних на обличчі
550. При швидкому збільшенні лімфангіом на шиї виникає небезпека:
A. Кровотеч
B. Запалення
C. Озлоякіснення
D. Нагноєння
E. *Здавлення трахеї
551. При операції з приводу дермоїдних кіст виконують:
A. Пункцію кісти
B. Видалення регіонарних лімфовузлів
C. Фістулографію
D. Видаляють лише вміст кісти
E. *Висічення кісти в межах здорових тканин
552. До нейрогенних пухлин відносяться:
A. Хвороба Бехтерєва
B. Хвороба Борнхольма
C. Хвороба Леша-Найхана
D. Хвороба Вердніга
E. *Хвороба Реклінгаузена
553. Тератоми найчастіше локалізуються
A. У яєчниках
B. У середостінні
C. У грудній порожнині
D. У головному мозку
E. *У крижово-куприковій зоні
554. Дівчинка 2 років поступила в клініку із скаргами на болі та важкість при сечовипусканні. Із слів матері розлади сечопуску спостерігаються у дівчинки з грудного віку. При бімануальній пальпації в лівій половині живота визначається пухлиноподібне утворення еластичної консистенції, помірно болюче. У аналізах сечі білок 0,066 г/л., лейкоцитурія. На екскреторних урограммах зліва – зміщена донизу маленька атонічна миска і чашки, вище – німа зона, сечовід, що відходить від вказаної миски, який помірно розширений, атонічний, на низхідних цистограмах – дефект наповнення округлої форми в області шийки сечового міхура зліва. Діагноз:
A. Пухлина Вільмса
B. Приниркова кіста
C. Переуретеральний дивертикул сечового міхура
D. Уретерогідронефроз
E. *Ектопічне уретероцеле додаткового сечоводу подвоєної нирки
555. Про розвиток шоку у септичного хворого свідчить:
A. Раптове погіршення стану хворого
B. Різке зниження діурезу
C. Порушення мікроциркуляції
D. Поява задишки, гіпервентиляції, дихального алкалозу, гіпоксемії
E. *Все вище перераховане
556. Які ознаки механічної непрохідності кишечника можна виявити при оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини:
A. Симптом «серпа»
B. Тришарове фарбування кишкових петель, чаші Клойбера
C. Наявність округлої тіні в просвіті кишечника, симптом «двозубця»
D. Перерозтягання петель кишечника газом
E. *Збіднення газом дистальних відділів кишечника, чаші Клойбера
557. У хворого після операції з приводу апендикулярного перитоніту на 3 доби посилилися болі в животі, з’явилося вздуття живота, багаторазова блювота, на оглядовій рентгенограмі виявлені чаші Клойбера. Визначите характер виниклих ускладнень:
A. Абсцедуючий оментит
B. Наростаючий перитоніт
C. Відстрочена рання спайкова непрохідність кишечника
D. Странгуляційна непрохідність
E. *Рання спайково-паретична непрохідність кишечника
558. Дитина П., 4 міс., хворіє більше 2 діб. Під час операції виявлена складна клубово-ободова інвагінація кишечника. Очеревина гіперемійована, в черевній порожнині каламутний випіт. Після дезінвагінації виявлено, що термінальний відділ клубової кишки сірого кольору, серозний покрив цього відділу кишки – темний. Виберіть тактику:
A. Ушивання черевної порожнини наглухо
B. Резекція термінального відділу клубової кишки, накладення анастомозу «кінець в кінець»
C. Колостомія по Гирдаладзе
D. Лапаростомія
E. *Резекція термінального відділу клубової кишки з накладенням подвійної ілеостоми
559. У дитини 13 років в області шиї є запальний інфільтрат діаметром
A. Фурункула
B. Флегмони
C. Сепсису
D. Псевдофурункульозу
E. *Карбункула
560. На патогенез хірургічного сепсису впливає:
A. Доза, вигляд, вірулентність мікробів
B. Стан первинного осередку інфекції (локалізація, характер місцевих змін)
C. Неспецифічна реактивність організму
D. Специфічна реактивність організму
E. *Все вище перераховане
561. Хворий, що переніс гострий гематогенний остеомієліт стегнової кістки, повинен ходити, спираючись на милиці:
A. 1 міс.
B. З міс.
C. 4 міс.
D. 2 тиждні
E. *До повної репарації кістки, що виявляється рентгенологічно
562. Хворий М., 10 років, хворіє дві доби. Скаржиться на постійний біль в лівій плечовій кістці, біль при русі лівою рукою. Активні рухи в лівій верхній кінцівці відсутні. Температура тіла 38 градусів С. Видимих ознак запалення в лівому плечі немає. Попередній діагноз:
A. Пошкодження плечової кістки
B. Саркома Юїнга лівої плечової кістки
C. Грип
D. Ревматизм
E. *ГГО лівої плечової кістки
563. Хворий Н., 4 роки поступає із скаргами на біль у верхній третині правої стегнової кістки, кульгавість, лихоманку (Т тіла 37,6 градусів С). Хворий протягом місяця, отримував лікування з приводу ревматоїдного артриту правого тазостегнового суглобу, що включало протизапальні нестероїдні препарати і антибіотики. На рентгенограмах правої стегнової кістки – плямистий остеопороз шийки кістки. Виберіть оптимальну тактику лікування:
A. Остеоперфорація шийки правої стегнової кістки
B. Секвестрнекректомія шийки правої стегнової кістки
C. Клеолове витяжіння по Шеде
D. Інтрамедуллярний остеосинтез
E. *Консервативне лікування (антибіотики, імуномодулятори, вазоактивна терапія)
564. Хвора В., 2 роки, поступила в стаціонар із скаргами на значне збільшення правого стегна в нижній третині. З анамнезу відомо, що дівчинка щадить праву ногу, при ходьбі накульгує протягом 6 міс. Анемія. На рентгенограмах правої стегнової кістки в області дистального метаепіфізу виявлений дефект кісткової тканини округлої форми з чіткими контурами типу «танучого цукру». Попередній діагноз:
A. ГГО дистального метаепифізу правої стегнової кістки
B. Ревматоїдний артрит правого колінного суглоба
C. Остеогенна саркома правої стегнової кістки
D. Остеобластокластома правої стегнової кістки
E. *Туберкульозний остит дистального метаепифизу правої стегнової кістки
565. Хворий Д., 14 років, поступив в стаціонар скаргами на біль в правій гомілці, гіперемію шкіри, наявність нориці з гнійними виділеннями. З анамнезу відомо, що 3 місяці тому пацієнт лікувався з приводу. Гострий гематогенний остеомієліт правої великогомілкової кістки. При поступленні виконана рентгенографія кісток гомілки, виявлений дифузний плямистий остеопороз в діафізі кістки, лінійний периостит. Виберіть тактику лікування:
A. Консервативне лікування
B. Розтин, дренування гнійного вогнища м’яких тканин
C. Фіксація гіпсовою лонгетою гомілки без оперативного лікування
D. Лікування пункцією
E. *Секвестрнекректомія правої великогомілкової кістки
566. Хворий З., 12 років, поступив в клініку із скаргами на біль, деформацію лівої гомілки. З анамнезу відомо, що 6 міс. тому отримував лікування з приводу гострого гематогенного остеомієліту лівої великогомілкової кістки. Під час поступлення виконана рентгенографія лівої гомілки. Виявлено вогнище деструкції і лінію перелому. Виберіть тактику лікування:
A. Інтрамедулярний остеосинтез
B. Консервативне лікування
C. Скелетне витяжінняя
D. Гіпсова пов’язка
E. *Накладення компресійно-дистракційного апарату на ліву гомілку
567. У хворого 12 років скарги на неодноразово перенесені пневмонії з локалізацією в нижній долі лівої легені, постійний вологий кашель з гнійною мокротою вранці, слабкість, швидку втомлюваність. Виберіть захворювання, для якого характерні ці симптоми:
A. Природжена кіста легені
B. Агенезія легені
C. Туберкульоз
D. Релаксація куполу діафрагми
E. *Бронхоектатична хвороба
568. При напруженому піопневмотораксі показано:
A. Пункція плевральної порожнини
B. ШВЛ
C. Дренування плевральної порожнини з підключенням активної аспірації
D. Екстренна торакоскопія
E. *Дренування плевральної порожнини по Бюлау
569. Шлунково-стравохідний рефлюкс супроводиться всіма перерахованими ускладненнями, крім:
A. Анемія
B. Респіраторний синдром
C. Ерозійний езофагіт
D. Стеноз кардії
E. *Перфорація стравоходу
570. Рентгенологічними ознаками абсцесу легені, що дренується, є:
A. Тонкостінна порожнина без рівня рідини, без перифокального запалення
B. Множинні тонкостінні порожнини на тлі нормального легеневого поля
C. Інтенсивне гомогенне затемнення
D. Множинні комірчасті порожнини з рівнем рідини і перифокальним запаленням
E. *Товстостінна порожнина з рівнем рідини і перифокальним запаленням
571. Основними ознаками перфорації стравоходу є:
A. Головний біль і дисфагія
B. Блювота кров’ю і гіпертермія
C. Гіпертермія і біль в епігастрії
D. Неспинна рвота
E. *Гіпертермія, дисфагія і біль за грудиною
572. Який показник найбільш важливий в ранньому постреанімаційному періоді в оцінці системного кровотоку і функції нирок:
A. ЦВТ
B. Концентрація загального білка
C. КОР
D. Електроліти плазми
E. *Почасовий діурез
573. Що не відноситься до основних принципів підготовки дітей до невідкладної операції:
A. Знеболення
B. Відновлення мікороциркуляції
C. Корекція циркулюючого білка
D. Корекція водно-електролітного балансу
E. *Ліквідація білкового голодування
574. Для гіпокаліємії у дітей характерні ознаки, окрім:
A. Пригнічення перистальтики кишечника
B. Загальна слабість
C. Брадикардія
D. Низький вольтаж ЕКГ
E. *Екстрасистолія
575. Розрідженню мокроти і її відходження в післяопераційному періоді сприяє все, окрім:
A. Зволоження вдихуваної газової суміші
B. Регідратація дитини
C. Стимуляція кашлю
D. Перкусійний масаж грудної клітки
E. *Подача хворому чистого кисню
576. При дихальному ацидозі з рСО2
A. Седатацию
B. Введення дихального аналептика
C. Ввести розчин гідрокарбонату натрію в\в
D. ШВЛ
E. *Сеанс масочноЇ інгаляції з муколітиком
577. При розвитку набряку легені слід провести комплекс інтенсивної терапії, за виключенням:
A. Додати пацієнтові піднесене положення
B. Забезпечити прохідність дихальних шляхів
C. Ввести попередники катехоламінів
D. Ввести салуретики
E. *Ввести Манітол в/в
578. Етіологія сечокам”яної хвороби:
A. Ферментопатії.
B. Захворювання ШКТ.
C. Тривала іммобілізація.
D. Гіперпаратіріоз.
E. *Всі перераховані.
579. Етіологія і патогенез сечокам”яної хвороби:
A. Ендогенні.
B. Екзогенні.
C. Порушення коллоїдно-кристалоїдного співвідношення.
D. Наявність матриці.
E. *Всі перераховані.
580. Яка етіологія і патогенез сечокам”яної хвороби:
A. Жаркий клімат.
B. Склад питної води
C. Наявність матриці.
D. Д-гіповітаміноз.
E. *Все перераховане.
581. Які Ви знаєте етіологію і патогенез сечокам”яної хвороби:
A. Сечокислий інфаркт новонародженого.
B. Уростаз при природжених аномаліях розвитку.
C. Інфекційно-запальний процес.
D. Зміна pH сечі.
E. *Всі перераховані.
582. Чого не буває в симптомокомплексі сечокам”яної хвороби:
A. Болі.
B. Гематурії.
C. Піурія.
D. Дизурія.
E. *Перитоніт.
583. Типова клініка сечокам”яної хвороби:
A. Болі.
B. Макрогематурія.
C. Дизурія.
D. *Всі перераховані
E. Відходження конкрементів.
584. Характер болю при сечокам”яній хворобі:
A. Тупа, в поперекової області.
B. Гостра, нападоподібна.
C. У животі без чіткої локалізації.
D. З іррадіацією в пахову ділянку.
E. *Всі перераховані.
585. Що не є причиною болю при нирковій коліці:
A. Різке порушення відтоку сечі з сечоводу.
B. Роздратування очеревини.
C. Спастичне скорочення сечоводів в зоні оклюзії.
D. Набряк і перерозтягання фіброзної капсули.
E. *Порушення кровопостачання в нирці.
586. У хлопчика 5 років раптово припинилося сечовипускання. За 2 дні до цього скаржився на болі внизу живота, тримався за статевий член. Діагноз?
A. камінь сечового міхура.
B. . баланопостит.
C. Ектопічне уретероцеле.
D. камінь нирки.
E. *камінь уретри.
587. При якому захворюванні гостра затримка сечі є рефлекторною:
A. Фімоз.
B. Камінь уретри.
C. Ектопічне уретероцеле.
D. Гіпоспадія.
E. *Гострий баланопостит.
588. Ускладнення сечокам”яної хвороби:
A. Хронічний пієлонефрит.
B. Хронічна ниркова недостатність.
C. Гострий, гнійний пієлонефрит.
D. Апостематозний пієлонефрит.
E. *Всі перераховані.
589. Найбільш достовірний метод діагностики каменя сечового міхура:
A. УЗД.
B. Цистографія.
C. В/в урографія.
D. Цистоскопія.
E. *Оглядова Ro-графія черевної порожнини.
590. Основний метод діагностики Ro-негативних каменів сечоводу:
A. УЗД.
B. В/в урографія.
C. Оглядова Ro-графія черевної порожнини.
D. Цистоскопія.
E. *Ретроградна пієлографія.
591. З чим не проводиться диф. діагностика ниркової коліки у дітей раннього віку:
A. Гострий апендицит.
B. Інвагінація кишечника.
C. Гострий гломерулонефрит при макрогематурії.
D. Гострий холецистит.
E. *Інфаркт кишечника.
592. Якими не бувають камені сечовивідних шляхів:
A. Оксалати кальцію.
B. Урати.
C. Фосфати кальцію.
D. Змішані камені.
E. *Холестеринові.
593. Якими не бувають камені нирок і сечовивідних шляхів:
A. Кораловидні.
B. Ro-негативные.
C. Вторинні.
D. Множинні.
E. *Серединні.
594. Які методи не використовуються в лікуванні сечокам”яної хвороби:
A. Консервативні.
B. Дистанційна ударно хвильова літотрипсія.
C. Низхідний літолизис.
D. Контактна літотрипсія.
E. *Пункція.
595. Що не переслідує консервативна терапія сечокам”яної хвороби:
A. *Поліпшення апетиту.
B. Ліквідація інфекції.
C. Розчинення каменів.
D. Профілактика рецидивів.
E. Зняття больового синдрому.
596. Що не входить в надання допомоги при гострій нирковій коліці:
A. Теплові процедури.
B. Знеболення.
C. Новокаїнові блокади.
D. Катетеризація сечоводу.
E. *Ферментотерапія.
597. З чого складається консервативна терапія сечокам”яної хвороби:
A. Загальнозміцнюючі заходи.
B. Дієтотерапія.
C. Антибактеріальна терапія.
D. Літолітіична терапія.
E. *Все перераховане.
598. Фізіологічна добова протеїнурія:
A. 200 мг/добу
B. 500 мг/добу
C. 2000 мг/добу
D. *0 мг/добу
E. 50 мг/добу
599. Що таке піурія:
A. Еритроцити в сечі.
B. Фосфати в сечі.
C. Оксалати в сечі.
D. Лужна реакція сечі
E. *Гній в сечі.
600. Що таке бактеріурія:
A. Солі фосфатів в сечі.
B. Солі оксалатів в сечі.
C. Урати в сечі.
D. *Бактерії в сечі.
E. Бактерії в крові.
601. Скринінг тест при підозрінні на патологію нирок:
A. Цистоскопія.
B. Урофлоуметрія.
C. Аортографія.
D. УЗД.
E. *Сцинтиграфія.
602. Підготовка дитини до уро – Ro – логічного обстеження:
A. Курси антибактеріальної терапії.
B. Без підготовки.
C. Низькошлакова дієта.
D. Голодування.
E. *Десенсибілізуюча терапія.
603. Підготовка дитинидо уро – Ro – логічного обстеження:
A. Без підготовки.
B. Активоване вугілля 2-3 дні.
C. Антибактеріальна терапія.
D. Голодування.
E. *Десенсибілізуюча терапія.
604. Підготовка дитини до уро – Ro – логічного обстеження:
A. Фізіопроцедури.
B. Антибактеріальна терапія.
C. Без підготовки.
D. Очисна клізма ввечері і вранці.
E. *Десенсибілізуюча терапія.
605. Покази до проведення мікційної цистоуретографії:
A. Часто хворіючі діти.
B. *Розлади сечовипускання.
C. Схильність до запорів.
D. Болі в животі.
E. Поліаденопатії.
606. Протипоказання до висхідної цистоуретографії:
A. Хронічна ниркова недостатність у стадії компенсації.
B. Головний біль.
C. Анурія.
D. Гострий цистит з уретритом.
E. *Травма уретри.
607. Що не є обов’язковим в комплексі лікувальних заходів захворювань і вад розвитку СВС(сечовидільної системи):
A. Антибактеріальна терапія.
B. Фітотерапія.
C. Фізіотерапевтичне лікування .
D. Дієта.
E. *Спортивна секція.
608. Як визначити добову потребу дитини в рідині:
A. Скільки вип’є.
B. На площу поверхні тіла.
C. *На кг/маси залежно від віку.
D. 3500 мл/добу.
E. 500 мл/добу.
609. Об’єм реч-ни, що вводиться, при проведенні мікційної цистоуретографії:
A. 200 мл
B. 500 мл
C. Довільно.
D. До фізіологічного об’єму сечового міхура.
E. *До першого поклику на сечовипускання.
610. Що не відноситься до скарг на порушення сечовипускання:
A. Енурез.
B. Нетримання сечі.
C. Не утримання сечі.
D. Ніктурія.
E. *Піурія.
611. Що таке енурез:
A. Хронічна затримка сечовипускання
B. Помилкове нетримання сечі.
C. Дійсне нетримання сечі.
D. *Нетримання сечі під час сну.
E. Парадоксальна ішурія.
612. Що таке гематурія:
A. *Кров в сечі.
B. Гній в сечі.
C. Фосфати в сечі.
D. Урати в сечі.
E. Оксалати кальцію в сечі.
613. Покази для проведення в/в урографії:
A. Часто хворіючі діти.
B. *Скарги на розлади сечопуску.
C. Гавкаючий нападоподібний кашель.
D. Частий рідкий стілець.
E. Копростаз.
614. Протипоказання для проведення в/в урографії:
A. Рідкий стілець.
B. *Анурія.
C. Хронічна ниркова недостатність у стадії компенсації.
D. Травма нирки.
E. Головний біль.
615. Основний метод діагностики патології ниркових судин:
A. В/в урографія.
B. Комп’ютерна томографія.
C. *Ниркова ангиография.
D. Цистоскопія.
E. Динамічна реносцинтиграфія.
616. При якій пробі можна обчислити добову протеїнурію:
A. Проба Зімніцкого.
B. *Проба Гелера
C. Проба Якова – Аддіса.
D. Проба Реберга.
E. Проба Нечипоренко.
Ситуаційні задачі
1. У дитини болі в животі, блювання, субфебрильна температура, що супроводжується частими позивами на дефекацію, рідкі випорожнення зі слизом , дезуричними явищами. Яка з атипових локалізацій червоподібного відростка при його запаленні може давати подібну симптоматику?
A. ретроцекальна
B. підпечінкова
C. центральна
D. медіальна
E. *тазова
2. Дитина в віці 3 років направлена на госпіталізацію з діагнозом гострого апендициту. При огляді в приймальному відділенні даних за гострий апендицит немає. Ваша тактика.
A. Відпустити до дому
B. Відпустити до дому. Активний виклик педіатра поліклініки.
C. Відпустити до дому. Рекомендації повторного огляду при появі болю в животі
D. Відпустити до дому під нагляд хірурга поліклініки
E. *Госпіталізувати
3. У хворої 17 років без попереднього анамнезу 2 доби тому виник біль в епігастральній ділянці, який потім змістився до правої здухвинної ділянки, поступово став посилюватися, підвищилася температура тіла до39,80С, виникла різка слабкість, було одноразове блювання їжею. За допомогою не зверталася. При огляді: стан важкий, пульс 125 ударів на хвилину, АТ 100/50 мм рт. ст., язик сухий, Живіт піддутий, різко болісний у всіх ділянках, переважно – у правій здухвинній. черевна стінка обмежена в рухомості при диханні, виявляється розповсюджений позитивний симптом Щьоткіна-Блюмберга. Лейкоцитоз 21,8 х 109/л. Hb 130 г/л. Яке ускладнення виникло у хворого?
A. Перфорація сліпої кишки.
B. Інвагінація здухвинної кишки.
C. Перфоративна виразка
D. Переривання позаматкової вагітності.
E. *Деструктивний аппендицит. Розповсюджений гострий перитоніт.
4. У хворого, який лікується у стаціонарі з приводу апендикулярного інфільтрату, на 5 добу посилилися болі в правій здухвинній ділянці, з’явилася гарячка до 390С з ознобом. Яка найбільш ймовірна причина такого стану?
A. Дифузний перитоніт
B. Флегмона заочеревинного простору
C. Флегмона передньої черевної стінки
D. Гостра кишкова непрохідність
E. *Апендикулярний абсцес
5. У хворої, яка госпіталізована в хірургічне відділення з підозрою на гострий апендицит, діагностовано гонококовий пельвеоперитоніт. Вкажіть подальшу тактику хірурга.
A. Лапароскопічна санація черевної порожнини
B. Екстренна лапаротомія, апендектомія
C. Екстренна лапаротомія
D. Екстренна лапаротомія, тубоваректомія, апендектомія.
E. *Консервативна терапія
6. Хвора А., 17 років, доставлена швидкою допомогою зі скаргами на біль внизу живота, більше праворуч, з ірадіацією в пряму кишку, запаморочення. Ці скарги з’явилися раптово вночі. Остання менструація 2 тижні тому. Об’єктивно: шкіряні покриви бліді, Р – 92 в хв., АТ – 100/60 мм.рт.ст., температура тіла 36,60С. живіт дещо напружений, болісний в ніжних відділах, симптоми подразнення слабопозитивний. Гемоглобін 98 г/л. найбільш вірогідний попередній діагноз?
A. Гострий аппендицит
B. Кишкова непрохідність
C. Позаматкова вагітність
D. Ниркова коліка
E. *Апоплексія яєчника
7. Дівчинка 7 років захворіла гостро 4 години тому, коли з’явилися нелокалізовані болі в животі, головний біль, багатократна блювота, частий рідкий стілець. Температура тіла 390С. Живіт напружений і різко хворобливий при пальпації у всіх відділах, особливо в нижніх. Позитивний симптом Щоткина-Блюмберга. З піхви виділяються слизово-гнійні липкі виділення. Найбільш вірогідний діагноз?
A. Гострий апендицит, перитоніт
B. Гостра кишкова інфекція.
C. Ентеровірусная інфекція.
D. Гострий неспецифічний мезаденіт.
E. *Первинний пельвіоперитоніт.
8. Дитина 2 років захворіло 9 годин тому, коли з’явилися болі в животі, двічі була блювота, потім з’явився частий рідкий стілець. Температура тіла 38,60 С. Язик обкладений, сухий. Живіт щадить при диханні, пальпацію виробити не удається із-за занепокоєння дитяти. При пальцевому ректальному дослідженні виявлено нависання передньої стінки прямої кишки. Найбільш вірогідний діагноз?
A. Термінальний ілеїт (Хвороба Крона).
B. Гостра эентеровирусная інфекція.
C. Гостра кишкова інфекція.
D. Гострий мезаденіт.
E. *гострий апендицит, перитоніт
9. У хворого К, 17 р інтенсивні болі в епігастральній ділянці, багаторазове блювання, яке не приносить полегшення, виражена загальна слабкість. . Об’єктивно: загальний стан важкий, шкіра та видимі слизові-бліді з поодинокими фіолетовими плямами. Пульс-100 уд./хв., АТ-100/60 мм.рт.ст. При пальпації живота визначається ригідність черевної стінки та різка болючість у епігастральній ділянці на
A. Гострий апендицит
B. Перфоративна виразка
C. Гострий холецистит
D. Розшаровуючи аневризма аорти
E. *гострий панкреатит
10. Хвора Б., 17 років була госпіталізована в хірургічне відділення з діагнозом гострий апендицит. Хворіє 5 діб. Лікувалася самостійно, приймала знеболюючі та спазмолітики. В правій здухвинній ділянці пальпується щільний утвір, який практично нерухомий, з чіткими контурами. Було встановлено діагноз: апендикулярний інфільтрат. Ваша подальша тактика?
A. Апендектомія в ургентному порядку.
B. Апендектомія в плановому порядку.
C. Апендектомія в ургентному порядку, дренування черевної порожнини.
D. Амбулаторне лікування.
E. *Консервативне лікування.
11. У хворого Б., 17 років на третій день після апендектомії з’явилась жовтяниця, біль в правому підребер’ї, гектична температура. Пальпується збільшена болюча печінка. Про яке ускладнення необхідно думати?
A. Цироз печінки.
B. Вірусний гепатит.
C. Холедохолітіаз.
D. Токсичний гепатит.
E. *Пілефлебіт.
12. Жінка 17 років протягом трьох діб відмічає поступово наростаючий біль у правій здухвинній ділянці, що починався з епігастральної ділянки. Температура тіла 37,5-37,8 0С. При поступленні язик вологий, пульс 80 уд./хв., лейкоцитоз 12х109/л. Живіт при пальпації м’який помірно болючий в правій здухвинній ділянці, де нечітко пальпується утвір. Про яку патологію слід думати?
A. Пухлина сліпої кишки.
B. Апендикулярнний абсцес.
C. Перекручена кіста яйника.
D. Позаматкова вагітність.
E. *Апендикулярний інфільтрат.
13. У хворої 17 років раптово з’явився ниючий постійний біль в епігастрії. Через дві години відчула нудоту, було одноразове блювання. Біль до ранку перемістився у праву клубову ділянку. До цього часу температура тіла піднялася до 37,6°С, пульс досяг 90 уд. за 1 хв. При огляді: напруження м’язів передньої черевної стінки в правій клубовій ділянці, позитивний симптом Блюмберга. Ваш діагноз?
A. Кишкова коліка.
B. Аднексит.
C. Сальпінгіт.
D. Ниркова коліка.
E. *Гострий апендицит.
14. У хворої 17 років 6 днів болі в животі, підвищення температури тіла до 38,50С. Болі постійні, періодично посилюються. При пальпації у правій клубовій ділянці визначається еластичний, болючий, округлої форми утвір. Симптоми подразнення очеревини від’ємні. У загальному аналізі крові лейкоцитоз 11,5 Х 109, формула незмінена, загальний аналіз сечі без змін. Який з наступних діагнозів найбільш ймовірний?
A. Пухлина сліпої кишки.
B. Правобічний піосальпінкс.
C. Позаматкова трубна вагітність.
D. Правобічний паранефрит.
E. *Апендикулярний інфільтрат.
15. Дитина 1,5 року госпіталізована в райлікарню зі скаргами на блювання і понос з діагнозом гастроентериту. На 3-й день з’явилися сильні болі в животі, гіпертермія 39°С, тахікардія, здуття і напруження живота, позитивний симптом Боткіна, лейкоцитоз 10,0х109/л. Про який діагноз слід думати?
A. Непрохідність кишок.
B. Інвагінація кишок.
C. Гострий панкреатит.
D. Дизентерія.
E. *гострий апендицит.
16. Гострий апендицит при тазовому розташуванні червоподібного відростка може давати схожу клінічну картину із нижчезазначеними захворюваннями,крім :
A. гострий цистит
B. проктосигмоїдит
C. аднексит
D. дизентерія
E. *гострий парапроктит
17. У дитини болі в животі, блювання, субфебрильна температура, що супроводжується частими позивами на дефекацію, рідкі випорожнення зі слизом , дезуричними явищами. Яка з атипових локалізацій червоподібного відростка при його запаленні може давати подібну симптоматику?
A. ретроцекально
B. підпечінкова
C. центральна
D. ретроперитонеально
E. *тазова
18. Дитина 3-х років захворіла 16 годин тому, коли раптово підвищилась температура до 390С, з’явився біль у ділянці пупка. Було багаторазове блювання, рідкі випорожнення. При огляді – стан важкий, пульс 140 в хвилину. Відмічається м’язове напруження у правій клубовій ділянці. Який діагноз у даної дитини?
A. Гострий гастрит
B. Гастродуоденіт
C. Гастроентероколіт
D. Обмежений перитоніт
E. *Гострий апендицит
19. Хлопчик 9 років поступив зі скаргами на болі внизу живота і правій поперековій ділянці, які виникли за добу до госпіталізації. Загальний стан хворого відносно задовільний, температура 37,50 С, пульс 96/хв. Хворий намагається лежати на спині із зігнутим в кульшовому суглобі і приведеним до живота правим стегном. Коли розгинає стегно, визначає різкий біль в поперековій ділянці. Живіт м’який, болісний при глибокій пальпації в правій здухвинній ділянці та в ділянці петітового трикутника. Симптоми Щоткіна-Блюмберга, Пастернацького – позитивні. Дизуричних явищ нема. Сеча без особливостей. Лейкоцитоз 13,6х109/л. Про яке захворювання йде мова?
A. Гострий пієлонефрит
B. Натічний абсцес
C. Ниркова колька
D. Гострий паранефрит
E. *Гострий апендицит
20. Дитина 2,5 років звернулася в приймальне відділення зі скаргами на болі в животі, блювання, температуру тіла 37,60С. Черговий лікар не виявив гострої хірургічної патології. Якими повинні бути наступні дії хірурга?
A. Відпустити дитину додому
B. Відпустити дитину додому під спостереження за місцем проживання
C. Обов’язково госпіталізувати та продовжити спостереження
D. Повторне спостереження через 24 години
E. *Повторне спостереження через 12 годин
21. Дитина, 8 років, скаржиться на біль у животі, одноразове блювання, підвищену температуру тіла. З часу захворювання минуло 17 годин. Які ознаки будуть найбільш вірогідно підтверджувати діагноз гострого апендициту?
A. Локальний біль в правій здухвинній ділянці
B. Локальний біль і м’язовий дефанс в мезогастрії
C. Болючість в усіх відділах живота при глибокій пальпації
D. М’язовий дефанс в епігастрії
E. *Локальний біль і напруження м‘язів в правій здухвинній ділянці
22. Дитина 3-х років доставлена лікарем швидкої допомоги з підозрою на гострий апендицит. Який з перелічених симптомів буде найбільш інформативним при обстеженні дитини?
A. Симптом Щоткіна-Блюмберга
B. Симптом Сітковського
C. Симптом Ровзінга
D. Симптом Пастернацького
E. *Симптом порівняльної дозованої перкусії
23. Дівчинка, 5 років, звернулася в приймальне відділення зі скаргами на біль у животі, блювання. При обстеженні живота виявлено локальний біль та позитивний симптом порівняльної дозованої перкусії у правій здухвинній ділянці. Який найбільш вірогідний діагноз?
A. Мезаденіт
B. Кіста яєчника
C. Гострий гастродуоденіт
D. Гострий гастрит
E. *гострий апендицит
24. Хлопчик 10 років звернувся до лікаря з скаргами на біль в правій здухвинній ділянці. Біль виник в епігастральній ділянці, три години тому, потім біль перемістився в праву здухвинну ділянку, була одноразова блювота. Стілець був нормальний. При огляді:температура тіла 37,60С, язик вологий, відмічається напруження м’язів передньої черевної стінки в правій здухвинній ділянці. Позитивні симптоми Щоткіна-Блюмберга, Ровзінга, Сітковського. Лейкоцити – 8,0х109/л. Загальний аналіз сечі без особливостей. Ваш діагноз?
A. Правобічна ниркова колька.
B. Гострий холецистит
C. Хвороба Крона
D. Регіональний мезентеріальний лімфаденіт
E. *Гострий апендицит
25. У хлопчика 12 років 14 годин тому гостро з’явився постійний біль у правій клубовій ділянці. За останні 2 години біль зменшився. Діагностовано гострий апендицит. Яка гістоморфологічна форма гострого апендициту могла б привести до зменшення інтенстивності болю в животі?
A. Флегмонозна
B. Катаральна.
C. Перфоративн
D. Емпієма паростка
E. *гангренозна
26. Хлопчик 9 років поступив в клініку з болями в правому попереку, підвищенням температури тіла, дизуричними розладами. Захворювання почалося гостро з болю в епігастральній ділянці. При огляді симптоми подразнення очеревини не виражені. Є болючість при пальпації трикутника Пті, позитивний симптом Пастернацького справа. Для якого розміщення паростка характерна наведена клінічна картина гострого апендициту?
A. Підпечінкового
B. Тазового
C. Серединного
D. Лівобічного
E. *Ретроперитонеального
27. Дитину трьох років направили в приймальне відділення з підозрою на гострий апендицит. Скарги на біль в животі, повторне блювання, температуру тіла 37,40С. Черговий хірург гострої хірургічної патології не знайшов. Яка подальша тактика чергового лікаря?
A. Повторний огляд через 12 годин
B. Повторний огляд через 24 години
C. Спостереження за місцем проживання
D. Лікування за місцем проживання
E. *Госпіталізація, спостереження хірургом
28. Хлопчик 9-ти років скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці протягом 2 діб. Біль почався в епігастрії. Стілець у нормі, дизурії немає. Т° — 38,1°С, пульс — 92/ хв, положення на спині, ноги зігнуті, праве стегно приведене до живота. Живіт не роздутий, м’який, болючий у правій здухвинній ділянці при глибокій пальпації, симптоми Щоткіна, Ровзінга, Сітковського негативні, Образцова і Пастернацького позитивні. Лейкоцитоз 15,0•109 /л із зсувом уліво. Аналіз сечі без змін. Найбільш ймовірний діагноз:
A. Правобічна ниркова колька
B. Гострий правобічний паранефрит
C. Апендикулярний абсцес
D. Гострий холецистит
E. *Гострий ретроцекальний апендицит
29. Дівчинка, 2,5 р., поступила в приймальне відділення на другу добу захворювання, що розпочалося з підвищення температури тіла до 38°С, повторного блювання, болю в правій здухвинній ділянці. Дитина погано спала, вередувала, дефекація залишилася нормальною. Виражені явища токсикозу, в контакт не вступає, опирається під час огляду. Попередній діагноз?
A. Інвагінація кишечника
B. Глисна інвазія
C. Кишкова інфекція
D. Гострий менінгоенцефаліт
E. *Гострий апендицит
30. Хворий скаржиться на болі в правій здухвинній ділянці, які спочатку виникли в епігастрії. Язик сухий, при диханні права половина живота відстає від лівої. При пальпації – напруження м’язів передньої черевної стінки. Позитивні симптоми Блюмберга в правій здухвинній ділянці, Сітковського, Ровзінга. Температура тіла 37,60С. Визначається лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво. Ваш діагноз?
A. Гострий холецистит
B. Гострий панкреатит
C. Перфоративна виразка шлунку
D. Механічна кишкова непрохідність
E. *Гострий апендицит
31. Дитина поступила через добу від початку захворювання із скаргами на біль в правій здухвинній і поперековій ділянці. Загальний стан задовільний, температура тіла до 37,40 С, пульс 92 в одну хвилину, зветрає на себе увагу вимушенне положення хворої (дитина лежить на правому боці, права нога зігнута в кульшовомі суглобі і приведена до живота). Пальпаторно живіт м’який, болючий в правій здухвинній ділянці, а також в проекції трикутника Пті. Позитивні симптоми: Ровзінга, Образцова, Пастернацького. Сеча без патологічних змін, лейкоцитоз 10,2 тисяч. Ваш діагноз, тактика лікування?
A. Гнійний паранефрит, хірургічне лікування
B. Ниркова колька, спазмолітична терапія
C. Гострий пієлонефрит, антибактеріальна терапія
D. Гострий аднексит, антибактеріальна терапія
E. *Гострий апендицит, хірургічне лікування
32. Дівчинка 5-ти років захворіла 2 години тому, коли з’явився біль у правій здухвинній ділянці і над лоном, головний біль, температура тіла 38,20С, багаторазове блювання, рідкий стілець. Живіт напружений і болючий в ділянці пупка і більше в нижніх відділах. Позитивні симптоми подоразнення очеревини. Із статевих шляхів – гнійно-слизові виділення. Ваш діагноз?
A. Гострий апендицит
B. Гостра кишкова інфекція
C. Гострий мезаденіт
D. Ентеровірусна інфекція
E. *Первинний перитоніт дівчаток
33. У дівчинки 12 років, оперованої 9 днів тому з приводу гострого деструктивного апендициту з тазом розміщенням, розвинулося ускладнення у вигляді абсцесу Дугласового простору. При пальпації – живіт м’який, помірний біль над лоном; при пальцевому дослідженні прямої кишки – нависання та інфільтрація її передньої стінки , інфільтрація м’якихтканин з розм’кшенням та нерухомою слизовою в центрі. Якою повинна бути тактика хірурга?
A. Теплі мікроклізми і свічки з антибіотиками
B. Пресакральна блокада
C. Релапаротомія для дренування абсцесу
D. Електрофорез з антибіотиками на низ живота
E. *Пункція абсцесу через пряму кишку з наступним його розкриттям і дренуванням
34. У дівчинки 14-ти років 3 години тому раптово з’явився біль внизу живота, що супроводжувався коротчасною втратою свідомості. Температура тіла нормальна, при пальпації – біль та позитивні симптоми подразнення очеревини в правій здухвинній ділянці. Ваш діагноз?
A. Гострий апендицит
B. Кишкова колька
C. Гострий мезаденіт
D. Защемлена правобічна пахвинна грижа
E. *Розрив кісти правого яєчника
35. Хлопчик 10-ти років оперований з приводу гострого апендициту. Проте стан хворого після операції погіршився. На наступний день відзначено метеоризм, біль у животі, підвищення температури тіла до 390С. Симптоми подразнення очеревини не визначаються. Незважаючи на проведення масивної антибіотикотерапії, стан пацієнта прогресивно погіршується, приєдналася жовтяниця. Про розвиток якого ускладнення слід думати ?
A. Піддіафрагмальний абсцес
B. Гангренозний холецистит
C. Абсцес Дугласового простору
D. Розлитий перитоніт
E. *Пілефлебіт
36. Дитина 10 років поступила в клініку з різкими болями в животі. При обстеженні болючість розповсюджена по всьому животу, наявний метеоризм, явища перитонізму. Температура тіла 38 0С. Лейкоцитоз 12 000 без вираженого зсуву вліво. Звертають увагу на себе дрібні крововиливи на слизовій оболонці рота, геморагічні екзантеми на симетричних ділянках тіла. Незважаючи на проведення масивної антибіотикотерапії, стан пацієнта прогресивно погіршується, приєдналася жовтяниця. Про яке захворювання слід подумати в цьому випадку?
A. Гострий гастроентерит
B. Розлитий перитоніт
C. Дизентерія
D. Кір
E. *Пурпура Шенлейн-Геноха
37. Дівчинка 5 років поступила зі скаргами на біль у животі, який з’явився 7 годин тому; двічі блювала з’їденою їжею. З’явився рідкий стілець. Температура тіла 38,8 0С. При огляді живіт помірно здутий, болючий при пальпації у нижчих відділах, де є невиражене пасивне напруження м’язів передньої черевної стінки. Є незначнi виділення з піхви. Поставте діагноз.
A. Гострий апендицит
B. Неспецифічний мезаденіт
C. Кишкова інвагінація
D. Аднексит
E. *Первинний перитоніт
38. Хлопчик 12-ти років скаржиться на постійний інтенсивний біль у правій половині живота, який віддає у праву поперекову ділянку, високу температуру до 39 градусів звечора, яка ранком знижається до 370С, утруднену із-за болю ходьбу, загальну слабкість. Хворіє 10 діб. Захворювання почалося з болю в правій поперековій ділянці, незначного підвищення температури, які через 2 дні майже пройшли, але потім відновились та поступово наростали. Об’єктивно: помірна болючість, відсутність чіткого напруження м’язів та сумнівний симптом Щоткіна-Блюмберга у правій здухвинній ділянці; значна болючість, напруження м’язів у правій поперековій ділянці. Позитивні симптоми Габая, Пастернацького. Який ймовірний діагноз у хворого?
A. Гострий апендицит
B. Гострий правобічний паранефрит
C. Апендикулярний інфільтрат
D. Апендикулярний здухвинний абсцес
E. *Апендикулярний ретроцекальний абсцес
39. На прийом до лікаря звернувся хлопчик 12-ти років, у якого протягом 3-х днів біль в животі, підвищена температура тіла. При огляді виникла підозра на інфільтрат черевної порожнини. Який найбільш ефективний метод верифікації діагнозу?
A. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини
B. ФЕГДС
C. Контрастне обстеження шлунково-кишкового тракту
D. Ректороманоскопія
E. *УЗ-обстеження
40. У хлопчика, 9 років, на 4-й день після резекції тонкої кишки з приводу кишкової непрохідності виник постійний інтенсивний біль в животі, сухість у роті. Загальний стан важкий. Положення в ліжку на спині з підтягнутими до живота ногами. Температура тіла 37,80 С. АТ – 100/60 мм рт. ст. Пульс – 104 за 1 хв. Язик сухий. Живіт помірно здутий, симетричний, відстає при диханні. При пальпації – болючий і напружений переважно у правому підребер’ї. Симптоми Роздольского, Щоткіна-Блюмберга позитивні. Перистальтичні шуми різко ослблені. Ректально – болючість при натискуванні на передню стінку. Яке післяопераційне ускладнення найбільш ймовірне?
A. Кишкова непрохідність
B. Кишкова кровотеча .
C. Панкреатит
D. Абсцес порожнини малого тазу
E. *Перитоніт
41. Дівчинка 14-ти років була госпіталізована до хірургчного відділення з діагнозом гострий апендицит. Хворіє 6 діб. Лікувалася самостійно, приймала аналгетики, спазмолітики. В правій здухвинній ділянці пальпується щільне утворення, практично нерухоме, з чіткими контурами. Був встановлений діагноз – апендикулярний інфільтрат. Хворій показано:
A. Апендектомія в плановому порядку, дренування черевної порожнини
B. Апендектомія в ургентному порядку, дренування черевної порожнини
C. Виписати хвору під нагляд хірурга поліклінічного відділення
D. Лапароскопічна апендектомія
E. *Консервативне лікування. Потім апендектомія через 2-3 місяці після розсмоктування апендикулярного інфільтрату
42. Дитина 2,5 років захворіла 10 годин тому, коли стала неспокійною, почала хапатися за живіт, підвищилася температура тіла до 380С, а через 7 годин стан погіршився, з’явилося блювання та частий рідкий стілець. Язик обкладений, сухий. Живіт відстає в акті дихання, пальпацію провести не вдається через неспокій дитини. При пальцевому ректальному обстеженнні відмічено нависанння передньої стінки прямої кишки. Найбільш вірогідний діагноз?
A. Гостра аденовірусна інфекція
B. Гостра кишкова інфекція
C. Первинний перитоніт
D. Гострий мезаденіт
E. *Гострий апендицит, перитоніт
43. У дівчинки 12-ти років з апендикулярним інфільтратом на 8-ий день від початку захворювання різко посилився біль внизу живота. Температура набула гектичного характеру, пульс 106 за хв. Язик сухий. В правій здухвинній ділянці при пальпації в зоні інфільтрату визначається різкий біль та позитивні симптоми подразнення очеревини. При ректальному обстеженні болючості, нависання передньої стінки кишки не виявлено. Яке ускладнення виникло у хворої?
A. Пілефлебіт
B. Правобічний аднексит
C. Дифузний перитоніт
D. Тифліт
E. *Нагноєння апендикулярного інфільтрату
44. Оперовано пацієнта 10-ти років з приводу гострого гангренозного апендициту, місцевого перитоніту. Виконано апендектомію, дренування черевної порожнини. На 5 день після операції стан хворого погіршився, з’явились озноб, різке підвищення температури, іктеричність склер, пульс 120 за хв, АТ-110/70 мм рт. ст. Живіт здутий, при пальпації біль в правій половині живота, збільшення в розмірах печінки та її болючисть. Виділень по дренажах нема. Лейкоцитів крові – 22,4х109/л, еритроцитів – 2,7х1012/л. Яке ускладнення виникло у хворого?
A. Підпечінковий абсцес
B. Післяопераційний перитоніт
C. Тифліт
D. Гостра кишкова непрохідність
E. *Пілефлебіт
45. У хворого 12 років, оперованого 16 годин тому з приводу гострого апендициту, з’явилась слабкість, запаморочення. Хворий блідий, пульс 110 за хвилину. Живіт м’який, болючий в ділянці післяопераційної рани. В пологих місцях живота визначається вкорочення перкуторного звуку. Яке ускладнення Ви запідозрюєте?
A. Перитоніт
B. Абсцес
C. Кишкова непрохідність
D. Кишкова нориця
E. *Внутрішня кровотеча
46. У хворого С., 14 років, після апендектомії з приводу гангренозного апендициту та дренування черевної порожнини на шостий день пов’язка сильно промокла кишковим вмістом з неприємним каловим запахом. Живіт м’який, при пальпації неболючий, гази відходять. Про яке ускладнення слід думати?
A. Абсцес здухвинної ділянки
B. Відмежований перитоніт
C. Кишкова непрохідність
D. Панкреатит
E. *Товстокишкова калова нориця
47. Дівчинка 14-ти років протягом 3-х діб відмічає поступово наростаючий біль у правій здухвинній ділянці, що починався з епігастральної ділянки. Температура до 37,5-37,80С. При поступленні язик вологий, пульс 80 /хв., лейкоцитоз 12х109/л. Живіт при пальпації м’який, помірно болючий в правій здухвинній ділянці де нечітко пальпується патологічний утвір. Про яку патологію слід думати?
A. Пухлина сліпої кишки
B. Перекручена кіста яєчника
C. Позаматкова вагітність
D. Апендикулярний абсцес
E. *Апендикулярний інфільтрат
48. Дівчинка 8-ми років поступила в клініку з наявністю пухлиноподібного утвору в правій клубовій ділянці. Захворіла тиждень тому, за медичною допомогою не зверталася. При поступленні стан хворої важкий, температура гектична. При сонографії в ділянці інфільтрату виявлено розрідження. Ваша тактика?
A. Консервативне лікування
B. Відкрита апендектомія
C. Черезшкірне дренування в правій здухвинній ділянці.
D. Лапароскопічна апендектомія
E. *Дренування абсцесу через Дугласовий простір
49. Дівчинка 12-ти років поступила в клініку з загальною слабкістю, блювотою, підвищенням температури тіла до 390С., пульсуючими болями в правій здухвинній ділянці. Захворіла 5 днів тому. Болі почалися в правій здухвинній ділянці, були тупими. Захворювання повільно прогресувало. На момент огляду симптоми подразненння очеревини не виражені, проте при глибокій пальпації живота спостерігається різка болючість в правій клубовій ділянці. Лейкоцитоз 15 тис. із зсувом вліво. Для якої форми гострого апендициту характерна вищенаведена симптоматика?
A. Катаральний
B. Флегмонозний
C. Вторинно-гангренозний
D. Первинно-гангренозний
E. *Емпієма паростка
50. Хлопчик, 12 років, скаржиться на біль в правій здухвинній ділянці, підвищення температури тіла до 37,50С, відсутність апетиту, слабкість. Пять днів тому відмітив біль під ложечкою, нудоту, одноразову блювоту. Через декілька годин біль перемістився в праву здухвинну ділянку. Об’єктивно: при пальпації живота в правій здухвинній ділянці відмічається утвір 9,0х8,0 см, незначно болючий, нерухомий. При перкусії – над ним тупий перкуторний звук, аускультативно – виражені кишкові шуми. PS – 88 за1 хв. Загальний аналіз крові: еритроцити – 4,2х1012/л, лейкоцити – 8,3х109 /л, паличкоядерні -10, сегментоядерні -64, лімфоцити-22, моноцити-4, ШОЕ -15 мм/год. Найбільш ймовірний діагноз, що зумовлює таку клінічну картину?
A. Злоякісна пухлина пухлина сліпої кишки
B. Пухлина Вільмса правої правої нирки.
C. Хвороба Крона (термінальний ілеїт)
D. Синдром подразнення товстої кишки
E. *Апендикулярний інфільтрат
51. У стаціонар доставлена дівчинка 6-ти років із скаргами на біль в животі. Температура тіла 38,5°С, двічі було блювання. Стан середньої важкості, язик сухий, обкладений. Живіт обмежено бере участь у диханні, при пальпації болючий у всіх відділах, позитивний симптом Щоткіна в здухвинних ділянках, слизово-гнійні виділення із статевих шляхів. Попередній діагноз?
A. Гострий апендицит
B. Гострий мезаденіт
C. Глисна інвазія
D. Інвагінація кишечника
E. *Первинний перитоніт
52. У дитини 6-ти років діагностовано апендикулярний інфільтрат. В процесі консервативного лікування на 5-ту добу піднялася температура тіла до 380С, мерзлякуватість, відмічалось збільшення розмірів інфільтрату і підсилення його болючості. Лейкоцитоз збільшився до 17,2х109/л. Якою повинна бути подальша тактика лікування?
A. Термінова операція (серединна лапаратомія, розкриття і дренування абсцессу
B. Термінова операція (апендектомія)
C. Консервативна терапія
D. Продовжити консервативне лікування протягом 5-7 діб, потім планова операція – апендектомія
E. *Термінова операція (розкриття і дренування абсцесу доступом у правій здухвинній ділянці)
53. Хвора Н…, 10 років, знаходиться у хірургічному відділенні з приводу гострого гангренозного апендициту. Перебіг післяопераційного періоду ускладнився нагноєнням післяопераційної ранина 14-ту добу після операції. Рана у правій здухвинній ділянці повністю очистилася, запалення навколишніх тканин відсутнє. Виділень з рани нема. Розмір рани 12 х
A. Накласти вторинний пізній шов
B. Накласти первинний відсрочений шов
C. Лікувати рану мазями
D. Лікувати рану в безмікробному середовищі
E. *Накласти вторинний ранній шов
54. Дівчинка 5-ти років оперована з приводу розлитого апендикулярного перитоніту. На другу добу після операції стан дитини погіршився, скаржиться на постійний розлитий біль живота, затримку газів. Стільця не було. Живіт здутий, при пальпації м’який, помірно болючий на всьому протязі, симптоми подразнення очеревини негативні, перистальтика не вислуховується. Діагностована післяопераційна паралітична кишкова непрохідність. Якою повинна бути тактика хірурга?
A. Невідкладна релапаротомія
B. Вичікувальна тактика
C. Очисна клізма, призначення спазмолітиків міотропної дії, фізіологічного розчину натрію хлориду та 5 % розчину глюкози
D. Заміна антибіотиків
E. *Промивання шлунка, мікроклізми з гіпертонічним розчином, призначення антихолінестазних засобів, гіпертонічного розчину хлориду натрію та 0,25 % розчину новокаїну
55. У немовляти на другу добу після народження раптово погіршився загальний стан. Дитина в’яла, адинамічна. Виникло повторне блювання із домішками жовчі, кишкового вмісту, затримка стільця і газів. Шкіра сірувато-бліда, суха, холодна. Дихання часте, поверхневе; серцеві тони глухі, тахіаритмія. Живіт різко здутий, при пальпації напружений, болючий. Печінкова тупість не визначається. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини у вертикальному положенні – вільне повітря під куполом діафрагми. Який ваш діагноз?
A. Неперфоративний перитоніт
B. Вроджена висока кишкова непрохідність
C. Вроджена низька кишкова непрохідність
D. Інвагінація кишечника
E. *Перфоративний перитоніт
56. У дитини на операції виявлено перфоративний апендицит. Гнійний випіт в усіх відді¬лах черевної порожнини. Міжпетлеві абсцеси. Виражено фібринозні нашаруван¬ня та інфільтрація тканин. Виражений парез кишківника. В даній ситуації слід викона¬ти:
A. лаваж черевної порожнини після операції;
B. лапаростомію;
C. апендектомію, перидуральну анестезію;
D. дренування черевної порожнини у здухвинних ділянках.
E. *санацію черевної порожнини шляхом промивання та дренування черева;
57. У хворої 17 років після вживання надмірної кількості м’ясної жирної гострої їжі зненацька з’явився приступ жорсткого болю в епігастральній ділянці оперезуючого характеру, багаторазове блювання. Температура тіла залишалася нормальною. При пальпації епігастральної ділянки відмічалася помірна болючість. Амілаза сечі 1024 од. Консервативне лікування на протязі доби покращило загальний стан: біль стала менш інтенсивною, зупинилася блювота. Живіт став м’який, легка болючість в епігастральній ділянці ще залишилася. Симптоми подразнення очеревини відсутні. Амілаза сечі зменшилася до 256 од. Ймовірний діагноз?
A. Гастрит
B. Виразка шлунку
C. Кишкова непрохідність
D. Апоплексія яєчників
E. *Гострий панкреатит
58. Хворий скаржиться на сильні розпираючи болі в правому підребер’ї, високу температуру тіла. Три тижні тому переніс лапароскопічну холецистектомію. Післяопераційний період протікав важко, довго була субфебрильна температура. При УЗД відмічається під печінкою утворення круглої форми з рівнем рідини в ньому. Діагноз: абсцес підпечінкового простору. Яка подальша тактика хірурга?
A. Консервативна терапія з обов’язковим застосуванням антибіотиків
B. Пункція порожнини абсцеса, евакуація гною, введення розчину антибіотиків.
C. Пункція абсцесу – дренаж по Бюлау
D. Лапароскопічне вскриття гнійника, санація порожнини, введення розчину антибіотиків
E. *Лапаротомія, санація та дренування порожнини підпечінкового абсцесу.
59. Хворий О., 17 р поступив у клініку зі скаргами на біль розлитого характеру по усьому животу. Захворювання розпочалося за 10 годин до поступлення з інтенсивних болей кинджального характеру у епігастрії. Хворий ейфоричний, язик сухий, живіт здутий. М’язи передньої черевної стінки незначно напружені. Гази не відходять. Симптоми подразнення очеревини позитивні. Рентгенологічно – вільний газ у очеревинній порожнині. Діагноз: виразкова хвороба, перфорація виразки. Ваші дії?
A. Динамічний нагляд
B. Операція при відсутності ефекту від консервативної терапії
C. Операція у плановому порядку
D. Консервативна терапія
E. *Операція у ургентному порядку
60. Чоловік віком 17 років доставлений у лікарню з приводу гострого болю у животі, що виник раптово після їди. В анамнезі – виразкова хвороба дванадцятипалої кишки. При об’єктивному обстеженні – виражена ригідність м’язів передньої черевної стінки, позитивний симптом Блюмберга, перистальтичні шуми не прослуховуються. Який метод обстеження слід застосувати для підтвердження чи виключення діагнозу перфорації виразки?
A. Ультразвукове дослідження черевної порожнини
B. Лапароцентез
C. Фіброгастродуоденоскопію
D. Додаткові обстеження не потрібні, діагноз зрозумілий з клінічної картини
E. * Оглядову рентгенографію живота у стоячому положенні
61. Хворий 17 років скаржиться на сильний „кинжальний” біль в епігастрії. Одразу ж після появи болю виникло одноразове блювання. На момент обстеження біль минув. Пульс ( 54 уд/хв, ритмічний. Язик вологий, обкладений. Живіт напружений і болючий у правому підребер’ї, в інших відділах ( м’який, не болючий. Симптоми подразнення очеревини від’ємні. Позитивний симптом Спіжарського. Яка причина болю?
A. Загострення виразкової хвороби шлунка.
B. Гострий панкреатит.
C. Перфоративний холецистит.
D. Гостра дистрофія печінки.
E. *Проривна виразка шлунка.
62. У дитини, вік якої 8 місяців – блювота. Приступоподібний біль в животі. При пальпації округлої форми утвір в правій клубовій ділянці. При ректальному дослідженні виявлена масивна кровотеча. Тривалість захворювання 10 годин. Найбільш ймовірний діагноз:
A. гострий апендицит;
B. апендикулярний інфільтрат;
C. кишкова інфекція;
D. пухлина черевної порожнини.
E. *інвагінація кишківника ;
63. Дитина, 5 місяців, після прийняття в їжу моркв’яного пюре стала неспокійна. Повторне блювання. Стан середньої тяжкості. Живіт не надутий, м’який. При ректальному дослідженні – слиз з вкрапленнями крові. Про яке захворювання треба подумати в першу чергу?
A. Кишкова інфекція
B. Диспепсія
C. Шлунково-кишкова кровотеча
D. Поліпоз кишечника
E. *Кишкова інвагінація
64. При оглядовій рентгеноскопії і наступній рентгенографії черевної порожнини у дитини 5 років визначається декілька ділянок просвітлення напівсферичної форми, розміщених над чіткими горизонтальними рівнями. Чим обумовлена така рентгенологічна картина?
A. Перфоративна виразка
B. Метеоризм
C. Рак товстого кишечника
D. Хвороба Прайса
E. *Кишкова непрохідність
65. Хлопчик 9 років звернувся зі скаргами на різкий переймоподібний біль в животі, нудоту, блювання, затримку випорожнення та газів. Хворіє 6 годин. В минулому – операція з приводу гострого апендициту. Пульс 84 за 1 хв. Язик помірно вологий. Живіт помірно здутий з асиметрією за рахунок збільшення лівої половини. Визначається шум плеску. Перистальтичні шуми періодично підсилюються. На оглядовій рентгенограмі органів черевної порожнини тонкокишкові чаші Клойбера. Найбільш вірогідний діагноз?
A. Обтураційна кишкова непрохідність (пухлинного генезу)
B. Тромбоз мезентеріальних судин
C. Неспецифічний виразковий коліт
D. Заворот сигмоподібної кишки
E. *Злукова кишкова непрохідність
66. Хворий скаржиться на переймоподібний біль в животі, блювання. Біль жорстокий, поступово наростаючий. На 3-ю добу перистальтика зменшилась. Відмічається затримка газів і стільця. Біль локалізований більше справа і внизу живота. Обличчя має переляканий вигляд. Температура тіла субфебрильна. Пульс 98 за 1 хв., артеріальний тиск – 110/70 мм рт.ст. Простежується метеоризм – нерівномірний. При погладжуванні живота виникає перистальтика кишечника. Відмічається (вислуховується) „шум плеску”. Результати перкусії – тимпанічний звук. Зміни в крові – еритроцити 3,5х10 12/л , лейкоцитоз – 10,0х109л. На шкірі рубець після операції. Найбільш імовірний діагноз?
A. Гострий апендицит
B. Гострий панкреатит .
C. Тромбоз мезентеріальних судин
D. Гострий холецистит
E. *Гостра кишкова непрохідність
67. Хлопчик 11-ти років скаржиться на болюче утворення в пахвинній ділянці, яке появилося після підняття важкого предмету. До цього вихід внутрішніх органів черевної порожнини в правій пахвинній ділянці у хворого можна було вправити в живіт. Майже 6 років хворіє пахвинною грижею. Утворення в пахвинній ділянці болюче, напружене, нерухоме. Місцево підвищення температури в ділянці утворення. Було одноразове блювання. Біль після пальпації посилюється. Температура тіла підвищена – 37,80 С. Загальний стан з часом погіршується. Найбільш імовірний діагноз?
A. Пахвинний гострий лімфаденіт
B. Гострий тромбофлебіт великої підшкірної вени
C. Гостра флегмона пахвинної ділянки
D. Ліпома пахвинної ділянки
E. *Пахвинна защемлена грижа
68. Хлопчик 10 років госпіталізований в хірургічне відділення через 12 годин з моменту захворювання зі скаргами на переймистий біль в животі, багаторазове блювання, наявність болючого пухлиноподібного утвору в правій пахвинній ділянці. Біль з’явився після піднімання вантажу. Об’єктивно: пульс 112 в хв., язик сухий, живіт здутий, помірно болючий при пальпації. У правій пахвинній ділянці і в правій половині калитки пальпується пухлиноподібний різкоболючий утвір щільно-еластичної консистенції. Рентгенологічно: гіперпневматоз тонкої кишки, подекуди чаші Клойбера. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Невправима правобічна пахвинна грижа
B. Гостра кишкова непрохідність
C. Семінома правого яєчка
D. Водянка правого яєчка
E. *Защемлена правобічна пахвинно-калиткова грижа
69. У хворого, оперованого з приводу гангренозного апендициту, місцевого перитоніту апендикулярної етіології на 3-й день розвинулась клінічна симптоматика гострої кишкової непрохідності. Під час релапаротомії виявлено злуковий процес в правій клубовій ділянці, одна із злук послужила причиною непрохідності. Злуки роз’єднано без пошкодження кишки. Який найбільш надійний метод попередження нового утворення злук?
A. Старанне промивання черевної порожнини розчином фурациліну 1:5000
B. Введення в черевну порожнину сухих антибіотиків
C. Інтубація тонкого кишечника
D. Резекція втягнутої в злуковий процес кишки
E. *Стимуляція перистальтики кишечника з другого дня після операції
70. У хворого 13-ти років з’явився переймистий біль в животі, блювання, затримка стільця та газів. При оглядовій рентгенографії органів черевної порожнини виявлено “чаші Клойберга”. Про яке гостре захворювання органів черевної порожнини може йти мова?
A. Про метеоризм
B. Про погану підготовку хворого до обстеження
C. Про ентероколіт
D. Про глисну інвазію
E. *Про кишкову непрохідність
71. Під час операції з приводу защемленої пахвинно-калиткової кили після розкриття грижового мішка з’ясувалось, що останній містить некротизовану петлю тонкої кишки, а також значну кількість геморагічного ексудату з фібрином. Запальний процес поширився на м’які тканини в оточенні грижового мішка. Яким чином слід продовжити операцію?
A. Виконати герніолапаротомію
B. Розсікти защемлююче кільце
C. Провести резекцію нежиттєздатної кишки
D. Вилучити грижовий мішок
E. *Перейти на серединну лапаротомію
72. В дитини гостра злукова кишкова непрохідність. Під час операції виявлено, що привідна петля розтягнута, стінка її набрякла на всьому протязі, набряк поширюється на брижу. В просвіті кишки секвестровано від 2 до
A. Назогастроінтестінальній інтубації
B. Дренуванні черевної порожнини
C. Екстракорпоральній детоксикації
D. Форсованому діурезі, антибактеріальній терапії
E. *Деконтамінації кишечника, кишковому лаважі та декомпресії кишечника
73. Дівчинку 12-ти років доставлено в хірургічне відділення зі скаргами на інтенсивні болі в животі, багаторазове блювання кишковим вмістом, що не приносить полегшення. Захворіла 2 години тому, після надмірного прийому їжі. Хвора збуджена, шкірні покриви бліді, акроцианоз, пульс 120/хв, слабкого наповнення, АТ -90/60 мм рт.ст. Живіт помірно здутий у надчерев’ї, в нижніх відділах запалий. При пальпації черевна стінка м’яка, болюча в епігастрії. При перкусії відмічається високий тимпаніт у мезогастрії, перистальтика посилена. При рентгеноскопії – роздуті петлі кишечника. Яке захворювання виникло у хворої?
A. Гострий панкреатит
B. Тромбоз мезентеріальних судин
C. Перфорація виразки шлунка
D. Інвагінація кишечника
E. *Заворот тонкої кишки
74. Хвора О., 13 років, госпіталізована зі скаргами на нудоту, блювання, переймоподібні болі в правій половині живота. В анамнезі – апендектомія. Пульс 96 за хв, АТ 110/70 мм рт. ст. Живіт роздутий, асиметричний за рахунок випинання в правій половині, де визначається симптом плеску. Перистальтика кишок посилена. Симптоми подразнення очеревини не виявляються. Ректально: тонус сфінктера знижений, ампула розширена. Визначте попередній діагноз.
A. Гостра обтураційна непрохідність
B. Гострий панкреатит
C. Гострий аднексит
D. Харчове отруєння
E. *Гостра злукова кишкова непрохідність
75. Хлопчик М. 10 років два роки тому переніс апендектомію. 4 години тому, після вечері почалися наростаючі переймисті болі в животі, до них приєдналось здуття живота, гази не відходять. При огляді: стан середньої важкості, стогне, змінює положення тіла. Язик сухий. Пульс 112 за хв. Живіт роздутий, м’який, болючий. При ректальному дослідженні: пряма кишка пуста, стінки її м’які, неболючі. Рентгенологічно: множинні чаші Клойбера, тонка кишка пуста, роздута газами. Діагноз?
A. Панкреатит
B. Перитоніт
C. Перфоративна виразка
D. Гострий холецистит
E. *Злукова кишкова непрохідність
76. Пацієнт 11 років скаржиться на гострий біль в епігастральній ділянці, часте блювання, що не приносить полегшення, різку загальну слабкість. При поступленні відмічається різка блідість шкірних покровів, язик сухий. Пульс 110 /хв, слабкого наповнення, АТ 80/40 мм рт.ст. Живіт запалий, при пальпації м’який, помірно болючий в епігастрії, симптомів подразнення очеревини немає. При оглядовій рентгенографії є поодинока чаша Клойбера зліва. Хворіє протягом доби. Про яку патологію слід думати?
A. Гострий панкреатит
B. Проривна виразка 12-палої кишки
C. Гострий холецистит
D. Харчове отруєння
E. *Висока кишкова непрохідність
77. Дівчинка 3-х місяців протягом 12 годин періодично стає неспокійною, плаче, корчиться. Між тими приступами лежить спокійно. Декілька разів було блювання. Стілець; слиз з кров’ю (малинове желе). Живіт при пальпації м’який, справа по ходу висхідної кишки пальпується досить болючий утвір еластичної консистенції. Про яку патологію слід думати?
A. Дизентерія
B. Гострий апендицит
C. Спастична непрохідність
D. Внутрішнє защемлення
E. *Інвагінація
78. Зі слів матері, у 6-місячної дитини після першого догодовування овочевим пюре з’явився неспокій, плач, повторне блювання. Стан середньої важкості. Живіт м’який, чутливий в правій клубовій ділянці. При ректальному дослідженні – злегка кров’янистий слиз. Про яке захворювання слід подумати в першу чергу?
A. Кишкова інфекція
B. Диспепсія
C. Шлунково-кишкова кровотеча
D. Поліпоз кишечника
E. *Інвагінація
79. Дитина, 9 місяців, доставлена в ургентну клініку через 12 годин від моменту захворювання. З анамнезу відомо, що захворіла раптово, спочатку з’явилося блювання їжею, потім кишковим вмістом. Дитина знаходиться на штучному годуванні, хворіла на диспепсію. При огляді: стан дитини середньої важкості, вона неспокійна, плаче, під час огляду було повторне блювання кишковим вмістом. Живіт здутий, при пальпації в правій здухвинній ділянці визначається болюче потовщення тістуватої консистенції, рухоме. Аускультативно – перистальтика посилена. При пальцевому дослідженні прямої кишки – остання вільна від калових мас, на рукавичці є кров. Який з наведених діагнозів є найбільш ймовірним?
A. Пухлина тонкого кишечника
B. Заворот кишечника
C. Ентероколіт
D. Апендикулярний інфільтрат
E. *Інвагінація
80. Дитина 6 міс., поступила в клініку через 16 годин від початку захворювання, що розпочалося раптово. Стала неспокійною, відмовлялася від їжі. Приступ неспокою був короткочасним. Хлопчик заспокоївся і заснув. Прокинувся через 20-25 хв., з’явилось блювання та повторний різкий неспокій. Пелюшка вимащена темно-червоним виділенням. Попередній діагноз?
A. Ентероколіт
B. Дивертикуліт Меккеля
C. Глисна кишкова непрохідність
D. Пухлина черевної порожнини
E. *Інвагінація кишечника
81. Дитина віком 7 місяців виписана із хірургічного стаціонару після консервативного розправлення ілеоцекальної інвагінації. Які рекомендації, спрямовані на попередження рецидиву захворювання, повинен дати лікар матері дитини?
A. Профілактика простудних захворювань
B. Спостереження за характером стільця дитини
C. Профілактика шлунково-кишкових захворювань
D. Загартовування дитини
E. * Суворе дотримання режиму вигодовування дитини
82. Під час оперативного втручання з приводу защемленої післяопераційної вентральної кили, після розкриття грижового мішка, в ньому було виявлено чотири петлі тонкого кишечника. Колір стінок – звичайний, серозна оболонка блискуча, пульсація судин і перистальтика задовільні. Як слід продовжити оперативне втручання в даному випадку?
A. Занурити петлі кишечника у черевну порожнину
B. Виконати резекцію петель кишечника, які знаходились у грижовому мішку і накласти анастомоз
C. Виконати резекцію петель кишечника, які знаходились у грижовому мішку, і вивести стому
D. Виконати лапаратомію і широку ревізію органів черевної порожнини
E. *Ревізія петель кишечника, які знаходяться у черевній порожнині, з метою діагностики ретроградного защемлення Майдля
83. Хворий 17 років, поступив в хірургічне відділення із скаргами на різкі болі в животі переймоподібного характеру, нудоту, блювоту. Болі з’явилися раптово, 4 години тому. Раніше був оперований з приводу травми черевної порожнини з пошкодженням кишечника. Пс – 98 ударів в хв. АТ – 130/80 мм рт.ст. Язик сухий обкладений білим нальотом. Живіт ассиметрично роздутий, по середній лінії післяопераційний рубець, перистальтика посилена, гази не відходять. На оглядовій R-граммі чаші Клойбера. Ваш діагноз.
A. Гострий панкреатит.
B. Харчова токсикоінфекція.
C. Проривна виразка.
D. Ниркова коліка.
E. *Гостра спайкова непрохідна.
84. Дитина 5 місяців доставлена до клініки через 36 годин від початку захворювання бліда, з повторним блюванням. Останній раз випорожнення були 34 години тому, слиз із кров’ю у вигляді малинового желе. З анамнезу встановдено, що дитина впеpше отpимала манну кашу у якостi пpикоpму. Живіт здутий, напружені м’язи передньої черевної стінки, відсутня перистальтика кишечника, позитивний симптом Щоткіна та відсутня “печінкова тупість” при перкусії живота. На оглядовому знімку вільний газ в черевній порожнині. Яка причина цих симптомів?
A. Пневмонія
B. Аспірація
C. Пневмоторакс
D. Харчове отруєння
E. *перфорація кишечника при інвагінації
85. Дитя 5,5 міс, Захворів гостро, близько 4 годин тому, коли з’явився перший напад, була однократна блювота. Потім напади занепокоєння періодично повторювалися і частішали. Об-но: дитя бліде, живіт помірно роздутий, при пальпації м’який. У правому підребер’ї визначається помірно рухливий пухлиноподібний утвір, злегка болючий при пальпації. При пальцьовому ректальному дослідженні на рукавичці сліди темної крові з домішкою слизу. Ваш діагноз?
A. Гострий апендицит
B. Заворот сигмовидної кишки
C. Поліп прямої кишки
D. Симптом портальної гіпертензії
E. *Інвагінація
86. Хвора госпіталізована із скаргами на переймоподібні болі в животі, багаторазове блювання. В минулому – операція з приводу гінекологічної патології. На оглядовій рентгеноскопії органів черевної порожнини – роздуті петлі тонкої кишки, множинні “чаші Клойбера”. Яка найбільш ймовірна причина вказаної патології?
A. Пухлина товстої кишки.
B. Пухлина тонкої кишки.
C. Защемлена грижа.
D. Дивертикуліт товстої кишки.
E. *Злукова хвороба.
87. Хвора А., 17 років, доставлена швидкою допомогою зі скаргами на біль внизу живота, більше праворуч, з ірадіацією в пряму кишку, запаморочення. Ці скарги з’явилися раптово вночі. Остання менструація 2 тижні тому. Об’єктивно: шкірні покриви бліді, Р – 92 в хв., АТ – 100/60 мм.рт.ст., температура тіла 36,60С. живіт дещо напружений, болісний в нижніх відділах, симптоми подразнення слабопозитивні. Гемоглобін 98 г/л. найбільш вірогідний попередній діагноз?
A. Гострий апендицит
B. Кишкова непрохідність
C. Позаматкова вагітність
D. Ниркова коліка
E. *Апоплексія яєчника
88. У хворого інтенсивний розлитий біль живота, з дзвінкою перистальтикою, блювота не приносить полегшення, є затримка газів та стільця. Живіт болючий, перкуторно над розширеною кишкою високий, тимпанічний звук, при ректальному обстеженні розширена пуста ампула прямої кишки і розслаблення сфінктера заднього проходу. Через 5 годин – при аускультації перистальтика відсутня, сухість рота. На рентгенограмі органів черевної порожнини – “чаші Клойбера”. Ваш діагноз:
A. кишкова коліка
B. гострий апендицит
C. хронічний неспецифічний коліт
D. гострий холецистит
E. *гостра кишкова непрохідність
89. Хворий скаржиться на вздуття живота, перймоподібні болі. Перестали відходити гази. Апендектомія 3 роки тому. На R- грамі черевної порожнини відзначається гіперпневматоз кишок та числені чаші Клойбера. Встановлено діагноз: гостра кишкова непрохідність. В чому полягає подальша тактика хірурга?
A. Консервативна терапія
B. Іригоскопія.
C. Комп’ютерна томографія черевної порожнини
D. Проба Шварца (пассаж барія по кишечнику)
E. *Термінова операція. Виявлення та усунення причини непрохідності.
90. Хворому 17 років рік тому здійснено ушивання виразки з приводу перфоративної виразки шлунку. Доставлений у лікарню зі скаргами на ріжучий біль над пупом, який періодично підсилюється:, підсилюється блювота, сухість у роті, пульс 104 ударів за 1 хв. Після початку захворювання хворий оправився, відійшли гази. На якому рівні у хворого непрохідність кишкового тракту ?
A. Непрохідність в ділянці висхідного відділу товстого кишечника
B. Низька тонкокишкова непрохідність
C. Рубцовий стеноз у ділянці воротаря
D. Непрохідність у ділянці сигми
E. *Висока тонкокишкова непрохідність
91. Хлопчик 9-ти років поступив з явищами масивного повторного кривавого блювання. В анамнезі – вірусний гепатит. При огляді виразна венозна сітка на животі у вигляді «голови медузи», пальпується велика селезінка і щільний край печінки по краю реберної дуги. Був поставлений діагноз портальної гіпертензії, варикозного розширення вен стравоходу. В чому буде заключатись невідкладна допомога?
A. Введення зонду Фогарті на 1-3 дні, гемостатична терапія, введення 0,05 мг сандостатину, дезінтоксикаційна терапія
B. Накладання порто-кавального анастомозу.
C. Операція Таннера
D. Накладання сплено-ренального анастомозу
E. *Введення зонду Блекмора на 1-3 дні, гемостатична терапія, введення 1 мл 1% пітуітрину або 0,05 мг сандостатину, дезінтоксикаційна терапія
92. Дівчинка 12-ти років перенесла гострі гепатити А і В. Доставлена в хірургічний стаціонар у тяжкому стані. При поступленні – блювання рідкою кров’ю і згустками повним ротом. АТ 80/40 мм рт. ст. Пульс 108 за хв. Вживає кортикостероїди. Живіт збільшений, неболючий. З рота – «печінковий» запах. Визначте найбільш вірогідне джерело кровотечі.
A. Гострі виразки дванадцятипалої кишки
B. Розрив слизової кардіального відділу шлунка
C. Хронічна виразка шлунка
D. Легенева кровотеча
E. *Варикозні вени стравоходу і шлунка
93. Дівчинка 12-ти років поступила в хірургічну клініку зі скаргами на проноси до 25-30 разів на добу з домішкою крові (колір м’ясних помиїв), схуднення, загальну слабкість, періодичний біль у животі. Хворіє протягом 1,5 місяця. В анамнезі – перенесена дизентерія. Який найбільш ймовірний діагноз?
A. Гранульоматозний коліт
B. Псевдополіпоз
C. Дивертикульоз
D. Спастичний коліт
E. *Неспецифічний виразковий коліт
94. У хворого 12-ти років ознаки шлунково-кишкової кровотечі у вигляді блювання «кавовою гущею» та мелени. Мав місце ортостатичний колапс. Виявляються ознаки крововтрати тяжкого ступеню. “Шлунковий” анамнез відсутній, пацієнт відмічає носові кровотечі без явної причини, виникнення дрібних крововиливів на шкірі. При екстреній ЕФГДС на задній стінці шлунка виявлена на фоні незміненої слизової оболонки судина, що кровоточить (синдром Делафуа). Пілорус та дванадцятипала кишка без змін. Кровотеча зупинена ендоскопічно. Нв – 84г/л, лейк. – 26х109/л. Найбільш ймовірна причина ШКК.
A. Синдром Меллорі – Вейса
B. Портальна гіпертензія
C. Аневризма черевної аорти
D. Гіперацидний гастрит
E. *хвороба Шенляйн-Геноха
95. Дитина 10-ти років надійшла у лікарню зі скаргами на відставання у фізичному розвитку, зміни нігтів у виді годинникових скелець, пальців у формі барабанних паличок, часті випорожнення з домішками крові та слизу в калових масах. Кров виділяється з ануса без зв’язку з актом дефекації. На іригограмі з подвійним контрастуванням – множинні дефекти наповнення. При проведенні колоноскопії – множинні поліпи, що розташовуються по всій довжині товстої кишки. Поставлений діагноз: дифузний поліпоз товстої кишки. Яке оперативне лікування потрібно застосувати?
A. Видалення поліпів шляхом колотомії
B. Ендоскопічна поліпектомія
C. Трансомальне висічення поліпів
D. Сегментарна резекція кишки
E. *Тотальна колектомія
96. Дівчинка, 14 років, скаржится на частий рідкий стілець із домішками слизу та крові, біль в лівій половині живота, схуднення, періодичне підвищення температури до субфебрильних цифр. Хворіє протягом трьох місяців. При колоноскопії виявлено набряк та гіперемію слизової оболонки прямої та сигмовидної кишки, множинні симетричні виразки, які оточені запаленою слизовою оболонкою, контактна кровотеча, у просвіті кишки – кров і слиз. Яким є найбільш імовірний діагноз?
A. Сальмонельоз
B. Харчова токсикоінфекція
C. Поліпоз товстої кишки
D. Карцинома сигмовидної кишки
E. *Неспецифічний виразковий коліт
97. Дівчинка, 14 років, хворіє на неспецифічний виразковий коліт протягом 8-ми років. Перебіг захворювання тяжкий, загострення виникають декілька разів на рік, після консервативного лікування, яке включає препарати сульфасалазину та кортикостероїди, – нетривалі періоди ремісії. За даними іригографії та колоноскопії, відмічається тотальне ураження товстої кишки. Якою повинна бути подальша лікувальна тактика?
A. Оперативне лікування: правобічна геміколектомія
B. Оперативне лікування: лівобічна геміколектомія
C. Консервативна терапія із збільшенням дози кортикостероїдів
D. Консервативне лікування із відміною кортикостероїдів
E. *Оперативне лікування: колпроктектомія
98. У дівчинки 9-ти років, що хворіє на неспецифічний виразковий коліт, на фоні загострення захворювання раптово погіршився загальний стан. З’явився біль у животі, зальна слабкіть, нудота, підвищилась температура тіла до фебрильних цифр. Затримка стільця, гази не відходять. Загальний стан дитини тяжкий, шкіра бліда, суха, дихання поверхневе, часте. Визначається асиметричне здуття лівої половини живота, при пальпації живіт м’який, болючий, перистальтика в’яла. Яке ускладнення виникло у хворої?
A. Перфорація виразки товстої кишки
B. Малігнізація виразок товстої кишки
C. Інвагінація кишечника
D. Кишкова кровотеча
E. *Токсична ділятація товстої кишки
99. Дівчинка, 12 років, проживає у незавільних соціально-побутових умовах. Скаржиться на періодичний переймистий біль у животі, закрепи, швидку втомлюваність. Дитина емоційно лабільна. При пальпації живота визначається болючість по ходу товстої кишки, спазмована сигмовидна кишка. При колоноскопії змін зі сторони слизової оболонки товстої кишки не виявлено. Копрологічне дослідження: калові маси фрагментовані, із домішками невеликої кількості слизу, не містять решток їжі чи продуктів запалення. Яким є найбільш імовірний діагноз?
A. Паралітична кишкова непрохідність
B. Неспецифічний виразковий коліт
C. Дизентерія
D. Хвороба Крона
E. *Синдром подразнення товстої кишки
100. Із психіатричної лікарні доставлений хворий, який сьогодні сказав лікарю, що 2 дні тому проковтнув англійську булавку. Хворий ніяких скарг не пред’являє, загальний стан лишається задовільним, живіт м‘який, безболісний. При рентгенологічному дослідженні велика англійська булавка знайдена в тонкому кишечнику, яка знаходиться в закритому положенні. Що треба зробити?
A. Оперативне втручання в ургентному порядку.
B. Хворому немає потреби спостерігатися в умовах хірургічного відділення.
C. Спостереження в хірургічному відділенні, очистна клізма
D. Спостерігання в умовах хірургічного відділення
E. *Рентгенконтроль, спостерігання в умовах хірургічного відділення.
101. Хворий 12 років доставлений у стаціонар в порядку екстреної допомоги: раптово виникло блювання мало зміненою кров’ю. Пацієнт сповістив, що така кровотеча вже третя протягом останніх двох років. З анамнезу – 8 років тому хворів на вірусний гепатит В. При огляді на животі виявляється значна венозна сітка у вигляді “голови медузи”, пальпується збільшена селезінка і щільний край печінки на рівні реберної дуги. Пульс 115 ударів на хвилину. АТ 100/50 мм рт. ст. Найбільш імовірний діагноз?
A. Синдром Меллорі-Вейсса.
B. Легенева кровотеча.
C. Гострокровоточива дуоденальна виразка.
D. Кровотеча з пухлини шлунка.
E. *Кровотеча з варикозно змінених вен стравоходу.
102. 17-річний пацієнт, що тривалий час вживає алкогольні напої, доставлений у хірургічну клініку з приводу багаторазової блювоти спочатку рештками їжи, потім – малозміненою кров’ю та її згортками, що виникло внаслідок вживання горілки. При ендоскопічному дослідженні виявлений лінійний розрив слизової оболонки в ділянці переходу стравоходу в шлунок. Шлунок та дванадцятипала кишка без особливостей. Ваш діагноз?
A. Гострий геморагічний гастрит.
B. Гострі ерозії стравоходу та шлунка.
C. Гострокровоточива виразка дванадцятипалої кишки.
D. Хімічний опік стравоходу.
E. *Синдром Меллорі-Вейсса.
103. Дитя С.5 років звернувся в приймальне відділення із скаргами на болі в животі. 5 годин тому, під час гри отримав прямий удар по животу. Виявлено: дитя бліде, пульс частий, слабкого наповнення. При пальпації дефанс в області мезогастрію, там же болючість. Симптом Щеткина-Блюмберга позитивний. Запідозрено пошкодження кишечника. Які рентгенологічні ознаки характерні для цієї патології?
A. Наявність 2-х газових міхурів в епігастральної області
B. Наявність чаш Клойберга
C. Відсутність пневматизації кишечника
D. Відсутність газового міхура шлунку
E. *Наявність вільного газу в черевній порожнині
104. Хворий, тривало страждаючий виразковою хворобою шлунку, відзначає, що в останні два дні з’явилася наростаюча слабкість, запаморочення. Сьогодні піднявшись з ліжка, він на декілька секунд знепритомнів. Наголошується блідість шкірних покривів. У епігастральній ділянці слабка болючість. Симптомів подразнення очеревини немає Яке ускладнення виразкової хвороби можна запідозрити?
A. Перфорація виразки шлунку
B. Малігнізація виразки шлунку
C. Прикрита перфорація виразки шлунку
D. Гострий гастрит
E. *Шлункова кровотеча
105. У відділенні невідкладної хірургії поступив 15 літній пацієнт через 30 хвилин після ДТП із скаргами на болі в животі, нудоту, запаморочення. При огляді: шкірні покриви бліді, АТ 70/30 мм. рт. Ст., пульс 120 ударів в хвилину, ниткоподібний, в правому і лівому підребер’ї – підшкірний крововилив від удару. Найбільш оптимальним методом діагностики буде:
A. УЗД
B. Рентгенографія
C. Діагностична лапаротомія
D. Ангіографія
E. *Діагностична лапароскопія
106. Постраждалий 17 років, на вулиці, був побитий невідомим. З його слів отримав декілька ударів ногою в живіт. Через 30 хвилин доставлений в хірургічну клініку обласного центру. Скаржиться на біль в животі. Стан важкий. Блідий, акроціаноз. Пульс 115 за хвилину, м’який. АТ 75/50 мм.рт.ст. В нижнім та бокових областях живота-перкуторний звук тупий. Показники крові: Нв-70г/л, еритроцити-2,5млн; Нt-0,30. У хворого клініка внутрішньоочеревинної кровотечі. Вкажіть найбільш дистовірний спосіб оцінки важкості кровотечі в умовах хірургічної клініки.
A. Визначення ЦВТ.
B. Визначення систолічного артеріального тиску.
C. Визначення гематократу.
D. Визначення рівня гемоглобіну.
E. *Визначення об’єму циркулюючої крові
107. У дитини 11 міс. з опіком I-II ст. тулуба, верхніх і нижніх кінцівок на 3 доби виявлена стресова виразка 12-палої кишки з профузною кровотечею. По життєвих показах проведена лапаротомія, дуоденотомія. Під час операції стан дитини різко погіршав, анестезіолог виявив раптову зупинку серця. Яку дію необхідно зробити в першу чергу?
A. Непрямий масаж серця.
B. Введення адреналіну.
C. Введення атропіну сульфату.
D. Введення гідрокарбонату натрію.
E. *Прямий піддіафрагмальний масаж серця.
108. У дитини 5 років виявлений синдром портальної гіпертензії, стравохідно-кишкова кровотеча. Проводилася інтенсивна терапія і багатократне переливання крові. Знову почато переливання консервованої крові. Кров донора з чітко вираженою лінією між еритроцитами, що осіли, і плазмою. Після переливання 100 мл одногрупной крові стан дитини погіршав, у хворого розвинулася лихоманка з підвищенням температури тіла до 390С, легкий набряк губ і кропивниця. Дитина виділяє прозору сечу. Чим обумовлено погіршення загального стану хворого?
A. Профузна стравохідно-кишкова кровотеча, що продовжується.
B. Гемолітичні реакції на перелиту кров.
C. Розвитком печінкової коми.
D. Постранфузійні реакції в результаті бактерійного зараження крові.
E. *Алергічна реакція на перелиту кров.
109. Доношене дитя народилося від нормальної вагітності, ускладненим передчасним відшаруванням плаценти і кровотечею. Через 12 годин у дитини відмічений кровя’нисто-меконієвий стілець. Стан дитини порушений не був. Який діагностичний захід необхідно провести в першу чергу для встановлення діагнозу?
A. Пневмоірігоскопія.
B. Визначення згортаючої системи крові.
C. Аналіз крові на протромбін.
D. Постановка очисної клізми.
E. *Проба Апта.
110. Бригада “Швидкої допомоги” викликана в центр міста до пострадалого 17 років, що отримав ножове поранення в спину на рівні лівої лопатки. При огляді: стан хворого важкий. У свідомості, ейфоричний. А/Т- 90/50 мм ртутного стовпа. Пульс слабкого наповнення, 120 ударів в хвилину. Дихання поверхневе. Частота дихальних рухів 34 в хвилину. З рани сочилася кров. Яка тактика лікаря “швидкої допомоги”?
A. Інфузійна терапія.
B. Введення симпатомиметиків.
C. Інтубація трахеї, штучна вентиляція легенів.
D. Пункція крупної судини, струменеве введення поліглюкіну.
E. *Термінове транспортування в хірургічне відділення.
111. У дитини 13 років протягом 2 років спостерігалися болі епігастральної області, печія, періодично блювота з’їденою їжею, після якої наставало полегшення. Вчора з’явилася слабкість, запаморочення, блідість шкірних покривів, дьогтеподібний стілець. При пальпації живота є хворобливість в епігастральної області. Рентгенологічно- виявлений спазм пілородуоденальної області. Яке лабораторно-інструментальне дослідження необхідно провести для уточнення діагнозу?
A. Фіброколоноскопія.
B. Розгорнутий загальний аналіз крові.
C. Пасаж барію по шлунково-кишковому тракту.
D. Ультразвукове дослідження органів черевної порожнини.
E. *Фіброгастродуоденоскопія.
112. Хворий Ш., 17 р поступив у клініку з діагнозом: шлунково- кишкова кровотеча. В анамнезі-виразкова хвороба. Об’єктивно: хворий загальмований, шкіра та видимі слизові блідо-сірі з синюшним відтінком, пульс-140 уд./хв., слабкого наповнення, АТ-70/30 мм. рт. ст. Дихання поверхневе, часте. Рефлекси різко ослаблені. Які кровозамінники найбільш доцільно використати для надання допомоги данному хворому ?.
A. Ентеродез, полідез, реополіглюкін, реоглюман
B. Гідролізин, амілопептид, поліамін, глюкоза
C. Ізотонічний хлорид натрія, розчин Рінгера-Локка, лактосол
D. Желатиноль, поліамін, глюкоза, полівінол
E. *Поліглюкін, желатиноль, полівінол, оксіетилкрохмаль
113. Хворий К, 17 р. поступив у клініку з діагнозом шлунково- кишкова кровотеча. . Об’єктивно: хворий загальмований, шкіра та видимі слизові блідо-сірі з синюшним відтінком, пульс-140 уд./хв., слабкого наповнення, АТ-70/30 мм. рт. ст. Дихання поверхневе, часте. Рефлекси різко ослаблені. Визначити шоковий індекс Альговера та ступінь шоку.
A. ІІІ ст., шоковий індекс-0,5
B. ІІ ст., шоковий індекс-2
C. ІV ст., шоковий індекс-2
D. ІV ст., шоковий індекс-0,5
E. *ІІІ ст., шоковий індекс-2
114. Хворий П, 17 р поступив у клініку після ДТП. При поступленні хворий загальмований, шкіра та видимі слизові бліді, пульс-120 уд./хв., ритмічний, слабкого наповнення, АТ-90/40 мм. рт. ст. Дихання поверхневе, часте. Рефлекси ослаблені. Визначити ступінь шоку.
A. І ступінь
B. ІІІ ступінь
C. ІV ступінь
D. Кома
E. *ІІ ступінь
115. Хворий С., 17 р після ДТП. Об-но: хворий загальмований, шкіра та видимі слизові бліді, пульс-128 уд./хв., ритмічний, слабкого наповнення, АТ-85/40 мм. рт. ст. Дихання поверхневе, часте. Рефлекси ослаблені. Діурез зменшений. Які першочергові лікувальні заходи необхідно застосувати ?
A. Переливання крові, профілактика септичних ускладнень,
B. Імобілізація, стимуляція діуреза
C. Переливання кровозамінників, глюкокортикоїди, серцеві глікозиди
D. Поповнення ОЦК, імобілізація, стимуляція діурезу
E. *Знеболення, імобілізація, поповнення ОЦК
116. Під час відпочинку на пляжі у хлопчика 15 років з”явилася кровотеча з однієї половини носа. Відомо, що найчастішим місцем геморагії є передньо-нижній відділ носової перегородки – зона Кисельбаха. У лікаря, який випадково перебував в данному місці не було ні інструментів, ні перев”язочного матеріалу. Однак своїми діями він зупинив кровотечу. Що він зробив?
A. Призначив судинно-звужуючі краплі в ніс.
B. Приложив лід на перенісся.
C. Призначив гемостатичні засоби.
D. Придбав хворому напівсидячий стан.
E. *Прижав крило носа до перегородки носа.
117. Пацієнт 15 років знаходиться на лікуванні у хірургічному відділенні з приводу кровотечі з вен стравоходу. Внаслідок проведеного консервативного лікування кровотеча припинилась, але виникла сонливість, апатія, відсутність апетиту. Чим викликані вказані скарги?
A. Постгеморагічною анемією
B. Побічною дією гемостатичної терапії
C. Геморагічним шоком
D. Постгемотрансфузійною реакцією
E. *Прогресуванням печінкової недостатності.
118. Під час дорожньо-транспортної пригоди постраждала дитина віком 10 років. Через 15 хвилин лікар швидкої допомоги встановив діагноз: відкритий перелом лівої стегнової кістки в нижній третині зі зміщенням, артеріо-венозна кровотеча. Травматичний шок II ступеня. Яка послідовність надання медичної допомоги ?
A. Накладання асептичної пов’язки та негайне транспортування постраждалого до лікарні.
B. Накладання гумового джгута та транспортної іммобілізації.
C. Зупинка кровотечі, новокаїнова блокада та транспортування хворого.
D. Знеболювання, асептична пов’язка, транспортна іммобілізація.
E. *Зупинка кровотечі, знеболювання, протишокова терапія, накладання асептичної пов’язки, транспортна іммобілізація.
119. У хворого 17 років гостра кровотеча з виразки шлунка. Відзначається ясна свідомість, при вставанні з ліжка пульс 126 уд. на хв., артеріальний тиск 80/40 мм.рт.ст., гемоглобін 76 г/л, гематокріт 0.24, центральний венозний тиск (ЦВТ) нульовий, діурез 500 мл. Який обсяг внутрішньої крововтрати?
A. 0,5 – 10\%
B. 21 – 40\%
C. 41 – 70\%
D. більш 70\%
E. *11 – 20\%
120. Хворий Д. 17 років доставлений в приймальне відділення із відкритим переломом нижньої кінцівки. Загальний стан тяжкий. Шкірні покриви бліді з цианотичним відтінком, вологі. Пульс 110 уд/хв. А/Т: 90/55 мм рт. ст. ЧД-26 за хвилину. Нв- 80 г/л. Нt- 30. Оцініть ступінь крововтрати.
A. Середний.
B. Легкий.
C. Масивна крововтрата
D. Шок
E. *Тяжкий.
121. Юнак 17 років доставлений з місця ДТП, в несвідомому стані, при об’єктивному обстеженні визначається напруження м’язів передньої черевної стінки, симптоми роздратування очеревини сумнівні. Які з нижче перерахованих ознак свідчать про пошкодження органів ШКТ і є свідченнями до екстреної лапаротомії.
A. Зсув органів середостіння управо на оглядовій рентгенограмі грудей
B. Рентгенологічний діагностований перелом кісток тазу.
C. Різко ослаблена перистальтика при аускультації живота.
D. Зниження рівня гематокриту в загальному аналізі крові
E. *Наявність вільного газу в черевній порожнині на оглядовій рентгенограмі живота.
122. Хворий О., 17 р поступив у клініку зі скаргами на біль розлитого характеру по усьому животу. Захворювання розпочалося за 10 годин до поступлення з інтенсивних болей кинджального характеру у епігастрії. Хворий ейфоричний, язик сухий, живіт здутий. М’язи передньої черевної стінки незначно напружені. Гази не відходять. Симптоми подразнення очеревини позитивні. Рентгенологічно – вільний газ у очеревинній порожнині. Діагноз: виразкова хвороба, перфорація виразки. Ваші дії?
A. Динамічний нагляд
B. Операція при відсутності ефекту від консервативної терапії
C. Операція у плановому порядку
D. Консервативна терапія
E. *Операція у ургентному порядку
123. Чоловік віком 17 років доставлений у лікарню з приводу гострого болю у животі, що виник раптово після їди. В анамнезі – виразкова хвороба дванадцятипалої кишки. При об’єктивному обстеженні – виражена ригідність м’язів передньої черевної стінки, позитивний симптом Блюмберга, перистальтичні шуми не прослуховуються. Який метод обстеження слід застосувати для підтвердження чи виключення діагнозу перфорації виразки?
A. Ультразвукове дослідження черевної порожнини
B. Лапароцентез
C. Фіброгастродуоденоскопію
D. Додаткові обстеження не потрібні, діагноз зрозумілий з клінічної картини
E. *Оглядову рентгенографію живота у стоячому положенні
124. Хворий 17 років скаржиться на сильний „кинжальний” біль в епігастрії. Одразу ж після появи болю виникло одноразове блювання. На момент обстеження біль минув. Пульс 54 уд/хв, ритмічний. Язик вологий, обкладений. Живіт напружений і болючий у правому підребер’ї, в інших відділах м’який, не болючий. Симптоми подразнення очеревини від’ємні. Позитивний симптом Спіжарського. Яка причина болю?
A. Загострення виразкової хвороби шлунка.
B. Гострий панкреатит.
C. Перфоративний холецистит.
D. Гостра дистрофія печінки.
E. *Проривна виразка шлунка.
125. Новонароджена дитина, 8 днів, виписана з пологового будинку. Має мокнучий пупок. Одну добу тому з’явилось почервоніння правої молочної залози, вона тверда і болюча при натисканні. Дитина неспокійна, стала погано їсти, температура 38 0С. Ваш діагноз:
125.
A. лімфангіома;
B. мастопатія;
C. рожисте запалення;
D. пухирчатка.
E. *мастит новонародженого;
126. У тритижневої дитини визначають¬ся неспокій, температура 38,3 °С, збільшення та гіперемія правої мо¬лочної залози, болісність при її паль-пації. Діагноз: мастит. Як треба здійснювати місцеве лікування, щоб не виникло ускладнень з боку молоч¬ної залози?
A. пункційним методом;
B. дугоподібним розрізом;
C. ретромамарним введенням антибіотиків;
D. ретромамарним доступом.
E. *радіальними розрізами-надсічками до ареоли.
127. Пацієнт С, 14 p., скаржиться на підвищення температури тіла. Об’єктивно: в ділянці спини наявний округлий інфільтрат діаметром
A. УФО крові;
B. УВЧ-терапія;
C. застосування протеолітичних ферментів.
D. зашити наглухо
E. *дренування, загальна антибіотикотерапія;
128. Через 6 годин після хірургічного лікування (нанесення розрізів) дитині 3-х тижнів з некротичною флегмоною новонароджених куприкової ділянки спостерігається розповсюдження гіперемії та інфільтрації на сідничній ділянці. Яка подальша тактика лікаря?
A. обколювання розчином новокаїну з антибіотиками;
B. застосування фізіотерапії;
C. використання мазевих пов’язок;
D. використання пов’язок з антисептиками;
E. *нанесення додаткових розрізів.
129. У дитяче відділення надійшов хлопчик у віці 3 місяців з абсцесом у правій пахвовій області, висипкою на шкірі обличчя, паховій області, що має вигляд пустул. При обсте¬женні виявлене збільшення пахвових і пахових лімфовузлів, збільшення печінки й селезінки. Після проведеного антибактеріального лікування висип значно зменшився. В області абсцесу сформувався свищ, відокремлюване гнійне. Дефект якої ланки імунітету у дитини?
A. гуморального;
B. клітинного;
C. комбінований;
D. системи комплементу.
E. *фагоцитарного;
130. Хвора 15 років скаржиться на болі в ділянці заднього проходу, підвищення температури тіла. Хворіє тиждень, початок захворювання ні з чим не пов’язує. При огляді в ділянці задньопрохідного отвору зліва – набряк та болючий інфільтрат з почервонінням шкіри над ним та розм’якшенням в центрі. Пальцьове дослідження прямої кишки болюче. Ваш діагноз?
A. Тріщина заднього проходу
B. Запалення гемороїдального вузла
C. Тромбоз гемороїдального вузла
D. Гострий ішеоректальний парапроктит
E. *Гострий підшкірний парапроктит
131. У хворого підвищення температури тіла до 390С, озноб, пульсуючий біль у промежині, яка посилюється при дефекації, сечовипускання нормальне. При пальпації виявляється болюча пухлина у періанальній ділянці та гіперемія шкіри. Ваш діагноз та лікувальна тактика?
A. Гострий простатит. Необхідна госпіталізація в урологічне відділення
B. Гострий геморой. Необхідна госпіталізація у хірургічне чи проктологічне відділення
C. Інвагінація лівої половини ободової кишки. Необхідна госпіталізація у хірургічне відділення для екстреного оперативного лікування
D. Тріщина прямої кишки. Необхідна госпіталізація у хірургічне чи проктологічне відділення
E. *Гострий парапроктит. Необхідна госпіталізація у хірургічне чи проктологічне відділення
132. Хвора 19 років скаржиться на болі в правому стегні, наростання протягом 2-3 місяців ущільнення тканин по заднє-зовнішній поверхні стегна. Температура циклічно зростає до 38-390С (. Гіперемія тканин стегна, ШОЕ – 38 мм/год, лейкоцитоз. На рентгенограмі – потовщення діафізу стегнової кістки, „цибулинний” періостит, вогнище остеоартрозу і остеосклерозу. Встановіть діагноз.
A. Кістково-хрящевий екзостоз.
B. Фіброзна дисплазія.
C. Гетеротопічна осифікація.
D. Епіфізарна дисплазія.
E. *Саркома Юінга.
133. На рентгенограмі лівого стегна дівчинки 10 років в зоні нижньої третини констатується веретеноподібне розширення кістки, корковий шар її стоншений. Пухлина, що має плямистий малюнок,зруйнувавши епіфізарну пластинку, проросла хрящ і проникла в колінний суглоб.
A. Саркома Юінга
B. Остеобластокластома
C. Фіброма.
D. Гематогенний остеомієліт
E. *Хондросаркома.
134. У хлопчика 11 років через 3 місяці після удару хокейною ключкою в ділянці нижньої третини лівого стегна має місце велике тверде, болюче при пальпації пухлиноподібне утворення, яке покрито стоншеною шкурою із розширеними підшкірними венами. Кахексія не виражена, хоча констатовані метастази в легені.
A. Хронічний посттравматичний остеомієліт;
B. Фібринозна дисплазія;
C. Остеобластокластома;
D. Хондрома.
E. *остеогенна саркома.
135. Хворий 11 років скаржиться на біль в правій нижній кінцівці протягом декількох місяців. Появу болі пов’язує з падінням на сходах. Він також відзначає підвищення температури до 380С (. При рентгенологічному дослідженні виявлена деструкція в області диафіза великогомілкової кістки. Яка найбільш вірогідна патологія, яка обумовлює таку картину?
A. Остеоїд – остеома
B. Перелом, що зростається
C. Остеомієліт
D. Енходрома
E. *Саркома Юїнга
136. Хлопчик 6 років отримав травму каменем по правому стегну. Через 2 доби у правому стегні з’явилися болі, що особливо посилювалися при ходінні. Вночі не спав із-за болі. Об’єктивно: стан важкий, дитина загальмована, температура тіла 390С. Пульс 130 в хвилину. АТ 90/50 мм рт ст. Місцево – різка болючість у верхній третині правого стегна, зглаженість пахвинної складки та правого кульшового суглобу, збільшення обводу стегна на
A. Первинно хронічний остеомієліт
B. Кістково-суглобовий туберкульоз
C. Забій правого стегна
D. Нагноєна гематома стегна
E. *Гострий гематогенний остеомієліт
137. Хвора 17 років скаржиться на болі в ділянці заднього проходу, підвищення температури тіла. Хворіє тиждень, початок захворювання ні з чим не пов’язує. При огляді в ділянці задньопрохідного отвору зліва – набряк та болючий інфільтрат з почервонінням шкіри над ним та розм’якшенням в центрі. Пальцьове дослідження прямої кишки болюче. Ваш діагноз?
A. Тріщина заднього проходу
B. Запалення гемороїдального вузла
C. Тромбоз гемороїдального вузла
D. Гострий ішеоректальний парапроктит
E. *Гострий підшкірний парапроктит
138. Через тиждень після перенесеної ангіни дівчина 4 років почала скаржитися на підвищення температури та болі в шиї справа. Об’єктивно: стан середньої важкості, температура тіла 38,80С, тахікардія. В правій підщелепній ділянці – дифузне почервоніння, щільний без чітких меж інфільтрат з вогнищем розм’якшення, різко болючий. Відкривання рота обмежено. Ваш діагноз?
A. Міозит шийних м’язів
B. Остеомієліт нижньої щелепи
C. Гострий підщелепний лімфаденіт
D. Гострий паротит
E. *Аденофлегмона шиї
139. У дитини, 1 року, 4 доби спостерігається підвищення температури тіла до 39.00С. Дитина відмовляється від їжі, стала вередлива. На протязі останніх 2-х діб на фоні лікування погіршилось спочатку дихання носом, а потім ротом. При мезофарингоскопії спостерігається гіперемія і збільшення піднебінних мигдаликів, а також гіперемія, інфільтрація і випинання задньої стінки ротоглотки, що суттєво звужує просвіт ротоглотки. У горизонтальному положені дитина дихає особливо важко. При пальцевому дослідженні в ділянці випинання визначається флюктуація. Яке ускладнення ангіни виникло?
A. Паратонзилярний абсцес.
B. Парафаренгіальний абсцес.
C. Флегмона дна порожнини рота.
D. Стеноз гортані
E. *Заглотковий абсцес
140. Хворий 16 років, скаржиться на тупий розпираючий біль в ділянці лівої гомілки, t 390С. Місяць назад хворий отримав травму. Об’єктивно: шкіра лівої гомілки бліда. Сама гомілка не збільшена в об’ємі, болюча при пальпації. На рентгенограмі виявлено “цибулинчастий” періостит. Встановіть попередній діагноз.
A. Мієломна хвороба.
B. Остеогенна саркома.
C. Остеомієліт.
D. Хондросаркома.
E. *Саркома Юінга.
141. Хворий 17 років, поступив в хірургічне відділення з остеогенною саркомою великогомілкової кістки. Діагноз підтверджений морфологічно. По даним рентгенографії, пухлина не поширюється за межі окістя. Визначте характеристику символа “Т” згідно клінічної класифікації.
A. Т0.
B. Т2.
C. Т3.
D. Т4.
E. *Т1.
142. Хворий, 17 років, скаржиться на наявність утвору в правій молочній залозі. При огляді у верхньо-зовнішньому квадранті правої молочної залози є пухлина діаметром до
A. Термографія.
B. Бесконтрастна мамографія
C. Контрастна мамографія.
D. УЗД молочної залози.
E. *Пункційна біопсія
143. Хлопець 17 років скаржиться на конгломерат щільних, не спаяних з шкірою безболісних лімфовузлів 4-
A. Спостереження.
B. Антибіотикотерапія.
C. Фізіотерапія.
D. Операція – шийна лімфаденектомія
E. *Біопсія лімфовузла
144. Жінка 17 років скаржиться на появу щільних, не спаяних з шкірою лімфовузлів 2-
A. Туберкульоз лімфатичних вузлів.
B. Хронічна лейкемія.
C. Метастази раку в шийні і надключичні лімфовузли
D. Лімфосаркома.
E. *Лімфогрануломатоз
145. В хірургічне відділення поступила дитина зі скаргами на біль і наявність ущільнення в ділянці правої сідниці, підвищення температури тіла до 39 0С. Тиждень тому в цьому місці була зроблена ін’єкція 50% розчину анальгіну. Об’єктивно: в ділянці верхньо-зовнішнього квадранта правої сідниці припухлість, почервоніння шкіри. При пальпації відмічається болючий інфільтрат, в центрі якого є розм’якшення, позитивний симптом флюктуації. Ваш попередній діагноз?
A. Фурункул
B. Флегмона
C. Запальний інфільтрат
D. Бешиха
E. *Абсцес
146. Хворий Р., 15 років, скаржиться на біль I-го пальця правої кисті. Об’єктивно: палець рівномірно набрякший знаходиться в зігнутому положенні. При спробі розігнути палець біль посилюється. Різкий біль з’являється і при торканні зондом в проекції сухожилка. Яке захворювання пальця?
A. Підшкірний панарицій
B. Суглобовий панарицій
C. Кістковий панарицій
D. Пароніхія
E. *Сухожилковий панарицій
147. Дитині 12-ти років проведена первинна хірургічна обробка розчавленої рани верхньої третини лівого стегна. Через 2 дні стан дитини погіршився; при огляді – рана з незначними виділеннями, м’язи сіруватого кольору, кінцівка набрякла, шкіра холодна, вкрита синюшними плямами, при пальпації визначається крепітація. Свідомість запаморочена. Температура тіла 40,30С. Яке ускладнення виникло?
A. Флегмона стегна
B. Правець
C. Бешиха
D. Артеріальний тромбоз
E. *Анаеробна газова гангрена
148. Розкриваючи променевий тендобурсит, хірург необачно продовжив розріз у проксимальну третину тенара, де знаходиться заборонена зона кисті, внаслідок чого хворий втратив можливість протиставлення першого пальця. Гілку якого нерва перетнув хірург?
A. Променевого
B. Ліктьового
C. Переднього міжкісткового
D. Заднього міжкісткового
E. *Серединного
149. У хлопчика Ф., 4 роки, на 5-ий день після падіння на бите скло в ділянці підвищення першого пальця правої верхньої кінцівки з’явилася припухлість, почервоніння, місцеве підвищення температури шкіри. Вказана ділянка болюча при рухах і пальпації, характеризується явищами флюктуації. Яке лікування слід застосувати?
A. Загальна антибактеріальна терапія
B. УВЧ-терапія
C. Пункція ділянки нагноєння з введенням протеолітичних ферментів
D. Напівспиртові компреси і антибіотикотерапія
E. *Розкриття флегмони, дренування, антибактеріальна терапія
150. Хлопчик П., 10 років, звернувся до лікаря зі скаргами на болючість в ділянці анального отвору, яка підсилюється під час акту дефекації. Об’єктивно: в параанальній ділянці на 9 годині наявне почервоніння шкіри розміром 3 х
A. Поперекова новокаїнова блокада
B. Антибіотико- та УВЧ-терапія
C. Сидячі теплі ванни з 0,3 % розчином перманганату калію
D. Пункція гнійника
E. *Розкриття гнійника, дренування порожнини, загальна антибактеріальна терапія
151. Хворий К., 10 років, звернувся до лікаря зі скаргами на сильний біль, наявність болючого інфільтрату на задній поверхні шиї, підвищення температури тіла, озноб, загальну слабкість, втрату апетиту. Об’єктивно: наявна припухлість по задній поверхні шиї розміром 3 х
A. Холод (гіпотермія)
B. Пункція з наступним бактеріологічним дослідженням
C. УВЧ-терапія та загальна антибактеріальна терапія
D. Новокаїнове обколювання з антибіотиками
E. *Хрестоподібний розріз, висічення некротичних тканин, дренування, загальна антибіотикотерапія
152. Дівчинка 8-ми років скаржиться на інтенсивний пекучий біль і відчуття жару в ділянці правої гомілки, підвищення температури тіла до 390С, загальне нездужання та озноб, які виникли раптово, вночі. Об’єктивно: на передній поверхні гомілки – локальне яскраве почервоніння шкіри у вигляді “географічної карти” з чіткими зазубреними контурами. Шкіра дещо набрякла, болюча по периферії почервоніння, її температура – підвищена. Симптом “флуктуації” негативний. Який діагноз у хворої?
A. Капілярний лімфангоїт
B. Флегмона правої гомілки
C. Трункулярний лімфангоїт
D. Флегмонозна форма бешихи
E. *Еритематозна форма бешихи
153. Хлопчик 12-ти років скаржиться на інтенсивний біль і набряк у ділянці лівого передпліччя, підвищення температури до 400С, загальну слабкість та анорексію, які виникли на 2-гу добу після поранення передпліччя шилом. Об’єктивно: спостерігаються набряк і ущільнення тканин передпліччя з розм’якшенням, гіперемія шкіри без чітких меж, позитивний симптом “флуктуації”. У загальному аналізі крові хворого виявлено виражений лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво. Який метод місцевого лікування є правильним?
A. Застосування напівспиртових компресів
B. Обколювання ураженої ділянки антибіотиками
C. Повторні пункції з відсмоктуванням
D. Гільйотинна ампутація верхньої кінцівки на рівні плеча
E. *Розкриття і дренування нагнійного процесу передпліччя
154. Хлопчик, 10 років, що 2 дні тому поранив дистальну фалангу вказівного пальця правої руки голкою, скаржиться на різкий біль пульсуючого характеру і набряк у ділянці цієї фаланги та виражене порушення рухомості пальця. Через болі останньої ночі заснути не міг. Хворий тримає вказаний палець дещо зігнутим; дистальна фаланга його гіперемована, значно збільшена в об’ємі. Зондом чітко виявляється точка максимальної болючості. Температура тіла 36,90С. Яким повинно бути місцеве лікування?
A. Розкриття і дренування гнійника після місцевої інфільтративної анестезії
B. Обколювання ураженої ділянки антибіотиками з новокаїном
C. Застосування напівспиртових компресів
D. Резекція дистальної фаланги пальця.
E. *Розкриття і дренування нагнійного процесу пальця після загальної анестезії
155. Хворий К., 15 років, скаржиться на біль в правій кисті, який турбує протягом 4-х днів. Біль з’явився в ділянці мозоля на долонній поверхні біля основи ІІ і ІІІ пальців. Поступово почав наростати набряк тилу кисті. ІІ і ІІІ пальці зігнуті у міжфалангових суглобах, кисть має вигляд «граблів». Ваш діагноз?
A. Аденофлегмона правої кисті
B. Підмозольний абсцесс правої кисті
C. U-подібна флегмона правої кисті
D. Тендовагініт
E. *Флегмона ІІ-го міжпальцевого простору правої кисті
156. В клініку поступив хлопчик 10-ти років із скаргами на біль в ділянці заднього проходу, що посилюється на початку акту дефекації, підвищення температури тіла ввечері до 37,50 – 380С. Хворіє протягом 5-ти днів. При ректальному дослідженні по лівій боковій стінці анального каналу з переходом на ампулу прямої кишки визначається болючий інфільтрат із розм’якшенням в центрі. Який діагноз у хворого?
A. Тромбоз гемороїдальних вузлів
B. Анальна тріщина
C. Тазово-прямокишковий парапроктит
D. Ішіо-ректальний парапроктит
E. *Підслизовий парапроктит
157. Хвора М., 10 років, скаржиться на збільшення другого пальця лівої кисті в об’ємі, підвищення температури тіла до 37,5°С. При огляді встановлено: палець деформований, не згинається, шкіра синюшного кольору, наявні нориці, з яких витікає гній. На рентгенограмі видно остеопороз кісток та узурацію їх суглобових поверхонь. З якою формою панариція ми миємо справу?
A. Кістковий
B. Суглобовий
C. Сухожилковий
D. Кістково-суглобовий
E. *Пандактиліт
158. До лікаря звернувся хворий, у якого на долонній поверхні першої фаланги І пальця правої кисті є міхур 1х1,5 см, заповнений сіро-темною мутною рідиною, фаланга набрякла та болюча, м’які тканини ущільнені. Хірург зняв міхур ножицями, промив рану, в центрі якої побачив норицю з гнійним виділенням. З якою формою панаріція ми маємо справу?
A. Шкірним
B. Сухожилковим
C. Кістковим
D. Суглобовим
E. *Підшкірним
159. Хворий С., 12 років, звернувся до хірурга зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,2°С, гіперемію шкіри в ділянці правої гомілки. При об’єктивному огляді – гіперемія шкіри з нерівними краями, чіткими контурами в нижній частині гомілки. Діагноз: бешиха правої гомілки, еритематозна форма. Вкажіть, який мікроорганізм найчастіше викликає бешиху:
A. Синьогнійна паличка
B. Паличка свинячої рожі
C. Кишкова паличка
D. Золотистий стафілокок
E. *Патогений стрептокок
160. У хворого В., 9 років, з’явилось свербіння та поколювання на тильній поверхні лівої кисті, інфильтрат 2х2 см та почервоніння шкіри у цій ділянці. На верхівці інфільтрату – накопичення гною. Діагноз: фурункул тилу лівої кисті. Вкажіть стадію процесу:
A. Гіперемії
B. Набряку
C. Гнійно-некротична
D. Некротична
E. *Гнійна
161. У новонародженого протягом 2-х тижнів від дня виписки з пологового будинку не загаюється пупок. 6 годин тому стан дитини погіршився, значні прояви інтоксикації, гіпертермії; у правій поперековій ділянці з’явилася пляма багряно-синюшного кольору, яка швидко збільшується в розмірах. Тактика дитячого хірурга при флегмоні новонародженого
A. Інтенсивна медикаментозна терапія
B. Призначення внутрішньовенно антибіотиків (цефалоспоринів III-IV покоління)
C. Термінове хірургічне лікування без попередньої підготовки
D. Консервативна терапія, пов’язки з протизапальними розчинами, фізіотерапія
E. *Короткочасна передопераційна підготовка протягом 1,5-2 години. Хірургічне лікування
162. У дівчинки 13-ти років в результаті пізнього звернення у лікарню флегмона пристінкового клітковинного простору тазу ускладнилась натічником у лівій підколінній ямці. Через який отвір тазу відбулося розповсюдження гнійного процесу?
A. Надгрушовидний
B. Малий сідничний
C. Затульній
D. М`язову лакуну
E. *Підгрушовидний
163. Хлопчик 10-ти років скаржиться на болючість та припухлість в ділянці правої сідниці. При огляді в ділянці сідниці відмічається гіперемія шкіри, набряк м’яких тканин, при пальпації – локальний біль та гіпертермія. Симптом флуктуації позитивний. Діагностовано абсцесс сідничної ділянки. Ваша тактика?
A. Місцеві аплікації димексидом
B. Призначення антибіотиків широкого спектру дії та сульфаніламідних препаратів
C. Фізіотерапевтичне лікування
D. Введення протиправцевої сироватки і препаратів для стимуляції імунітету
E. *Розтин та дренування гнояка, призначення антибіотиків широкого спектру дії.
164. Дівчинка Ж, 13 років, звернулась в поліклініку з приводу панарицію ІІ пальця правої кисті. Хірургом встановлено діагноз: Сухожилковий панарицій ІІ пальця правої кисті в фазі серозної ексудації. Виберіть найкращий метод лікування в даній фазі панарицію.
A. Оперативне лікування – розкриття піхви, дренування
B. Внутрішньовенне введення антибіотиків широкого спектру дії
C. Внутрішньоартеріальне введення антибіотиків широкого спектру дії
D. Ендолімфатичне введення антибіотиків широкого спектру дії
E. *Пункція сухожилкової піхви, аспірація гною, введення антибіотиків в порожнину піхви
165. Через 6 годин після хірургічного лікування (нанесення розрізів) дитині 3-х тижнів з некротичною флегмоною новонароджених куприкової ділянки спостерігається розповсюдження гіперемії та інфільтрації на сідничну ділянку. Яка подальша тактика лікаря?
A. Обколювання розчином новокаїну з антибіотиками
B. Застосування фізіотерапії
C. Використання мазевих пов’язок
D. Використання пов’язок з антисептиками
E. *Нанесення додаткових розрізів
166. У хлопчика 5-ти років в ділянці ануса зліва набряк шкіри, гіперемія, пальпаторно болючість, особливо в центрі інфільтрату. Температура 37,60С. При пальцевому дослідженні прямої кишки болючість не визначається. Лейкоцитоз 12,4х109 г/л. Ваш діагноз?
A. Фурункул
B. Флегмона
C. Бешиха
D. Абсцес
E. *Парапроктит
167. У дівчинки 5-ти років біль в ділянці III пальця правої руки, підвищення температури тіла до 380С. Об’єктивно: набряк та гіперемія нігтєвої фаланги, які найбільш виражені на ділянці нігтєвого валика. Пальпаторно – різкий біль нігтєвої фаланги. Ваш діагноз?
A. Панарицій підшкірний
B. Еризипілоїд
C. Бешиха
D. Абсцес
E. *Пароніхія
168. Дитина 8-ми років ввечері цього ж дня після падіння на уроці фізультури стала кволою, загальмованою, температура 39,90С . Права нижня кінцівка підтягнута до живота. Пальпація стегна, рухи у кульшовому суглобі різко болючі. На шкірі тулуба, кінцівок – геморагічний висип. Яке лікування показано хворому у першу чергу?
A. Дезінтоксикаційна терапія
B. Антибактеріальна терапія
C. Гормональна терапія
D. Люмбальна пункція
E. *Остеоперфорація
169. У приймальний покій дитячої лікарні поступив хлопчик віком 1 місяць. Захворювання почалось із значного підвищення температури тіла та ознак інтоксикації. Через дві доби після початку захворювання виявляється збільшення лівого колінного суглобу в об’ємі, тканини над ним напружені, набряклі, місцева температура висока. В аналізі крові значний лейкоцитоз, зсув формули крові вліво. На рентгенограмах лівого колінного суглобу, проведених в двох взаємноперпендикулярних проекціях, відзначається в проксимальному метафізі лівої великогомілкової кістки вогнище деструкції розміром 6х7мм з нечіткими нерівними контурами, локалізоване по медіальному краю. Вогнище деструкції обмежене ніжним перифокальним склерозом. Верхній край вогнища деструкції відкривається в метафізарну зону. По задньому контурі проксимального кінця великогомілкової кістки – лінійний періостит. М’які тканини над – і підколінного фізіологічного простору потовщені, неоднорідної структури. Якому захворюванню може відповідати дана клінічна картина і описані вище рентгенологічні ознаки змін кісткової та м’яких тканин?
A. Вроджений сифіліс
B. Артрит колінного суглоба
C. Туберкульоз колінного суглоба
D. Епіфізіоліз
E. *Метафізірний остеомієліт великогомілкової кістки
170. Хлопчик, 15 років, поступив в клініку із скаргами на різкий біль в правій нижній кінцівці, котрий посилюється при ходьбі. Рахує себе хворим протягом 8-ми місяців. Причини захворювання вказати не може. Об’єктивно виявлена інфільтрація м’яких тканин в середній третині гомілки. Рухи в суглобах ураженої кінцівки різко обмежені. На рентгенограмах кісток правої гомілки: потовщення діафіза правої великогомілкової кістки за рахунок асимільованого багатошарового періоститу. По передньо-зовнішньому краю великогомілкової кістки простежується деструкція кіркового шару з тенденцією до прориву. В кістковому каналі бачимо окремі порожнини, що зливаються між собою з порушенням цілості ендоста на протязі
170.
A. Вогнищева форма фіброзної дисплазії
B. Аневризмальна кіста
C. Гігантоклітинна пухлина
D. Солітарна кісткова кіста
E. *Хронічний остеомієліт правої великогомілкової кістки
171. Дитина, що поступила у стаціонар, скаржиться на постійний інтенсивний біль у верхній третині гомілки, набряк, порушення функції кінцівки, підвищення температури до 380С протягом 5 діб. Хворому встановили діагноз: гострий гематогенний остеомієліт великогомілкової кістки, місцева форма. Відомо, що раніше педіатр призначав для лікування гострого артриту колінного суглоба ібупрофен, супрастин, компреси, анальгін. Через 12 годин спостереження відмічається деяке послаблення болю. Чим це може бути зумовлено?
A. Розповсюдженням флегмони по фасціальних проміжках
B. Деструкцією кортикального шару кістки зі зниженням внутрішньокісткового тиску
C. Вживанням нестероїдних протизапальних препаратів
D. Будь-яка із наведених причин
E. *Проривом гною у підокістний простір зі зниженням внутрішньокісткового тиску
172. У хворого на фурункульоз з’явився різкий біль у правому колінному суглобі, погіршився загальний стан. Об-но: стан середньої важкості, температура тіла 38,9 0С, озноб. Рs 98/хв, ритмічний, задовільних властивостей. АТ 120/80 мм. рт.ст. Відмічається значний набряк суглоба, шкіра гіперемована, гаряча на дотик. Ер.-3,5х1012/л, Нв-110 г/л, Ле – 10,8х109/л, ШОЕ-28 мм/год. Яке ускладнення у хворого ?
A. Напад подагри
B. Псевдосептичний варіант ревматоїдного артриту
C. Синдром Рейтера
D. Гонорейний артрит
E. *Гострий інфекційний артрит
173. Хворий С., 14 років, страждає хронічним гематогеним остеомієлітом протягом 8-ми років. Обстежений. Діагноз: хронічний остеомієліт лівої гомілки. Рентгенологічно виявлено секвестр. Планується оперативне лікування. Яка операція очікує хворого?
A. Остеотомія кістковомозкового каналу
B. Висічення нориці
C. Розтин підокісного абсцесу
D. Розтин флегмони
E. *Секвестректомія
174. В хірургічне відділення в тяжкому стані доставлений хлопчик 4-х років. Часами марить. Напередодні підвищилася температура до 39 °С, був трус, слабкість, блювання. Дитина бліда, очі запалі, губи ціанотичні, шкіра суха. Пульс – 110 на хв., АТ – 80/60 мм рт. ст., дихання часте, поверхневе. Язик сухий. У верхній третині правого великогомілкової кістки болісність. Лейкоцитоз 20х109/л. Про яке захворювання можна думати?
A. Пневмонія
B. Токсична диспепсія
C. Грип
D. Сепсис
E. *Гострий гематогений остеоміеліт правої великогомілкової кістки, токсична форма
175. Дівчина С., 7 років, доставлена в клініку зі скаргами на біль в правій нижній кінцівці, високу температуру (400С), головний біль, нудоту, блювання. Тиждень тому хворіла ГРВІ. За клінічними даним запідозрено діагноз: Гострий гематогенний остеоміеліт правого стегна. Який додатковий метод ранньої діагностики доцільно застосувати для верифікації діагнозу?
A. Рентгенографія правого стегна
B. Ультразвекове дослідження
C. Контактна термометрія
D. Рідкокристалічна термографія
E. *Пункція кістки з манометрією
176. У відділенні знаходиться дитина віком 26 днів з діагнозом: пупковий сепсис. Під час обходу звернули увагу на наявність набряку правого плеча, відсутність активних рухів в плечовому суглобі, звисання правої кисті. Мати відзначає погіршення стану дитини за останню добу, підвищенням температури тіла до 38,8°С. Попередній діагноз?
A. Перелом плечової кістки
B. Травматичний брахіоплексит
C. Флегмона плеча
D. Перелом ключиці
E. *Епіфізарний остеомієліт плечової кістки
177. У клініку дитячої хірургії доставлено хлопчика 12 років зі скаргами на наявність двох фістул у нижній третині лівого стегна, підвищення температури тіла, загальну слабкість. 6 місяців тому переніс гострий гематогенний остеомієліт лівої стегнової кістки. На рентгенограмі лівого стегна – тотальний секвестр 12х3 см. Попередній діагноз?
A. Первинний хронічний остеомієліт
B. Туберкульоз
C. Саркома Юінга
D. Остеоїд – остеома
E. *Вторинний хронічний остеомієліт
178. Після перенесеної ангіни у дитини 7-ми років з’явився біль в ділянці верхньої третини лівого стегна. Температура до 400С. Об’єктивно: набряк м’яких тканин лівого стегна, гіперемія шкіри, різкий біль при пальпації. Лейкоцитоз 19,6х109 г/л. Ваш діагноз?
A. Флегмона стегна
B. Бешихове запалення
C. Абсцес стегна
D. Запальний інфільтрат
E. *Гематогенний остеомієліт
179. Який додатковий захід необхідно здійснити на протязі першого місяця лікування гострого гематогенного ос¬теомієліту проксимального метаепіфізу стегна для попе-редження деформації головки у дитини віком більше 3-4 років?
A. виключити навантаження на вра¬жену кінцівку на протязі 2-3 міся¬ців;
B. постільний режим на протязі 3 – 4 І тижнів;
C. імобілізація кінцівки гіпсовою пов’язкою;
D. здійснити лейкопластирне витяжіння.
E. *накласти кісткове витяжіння;
180. У хворого з тупою травмою правої половини грудної клітки спостерігається прогресуюче зниження гемодинаміки: А/Т- 60/0 мм.рт.ст., пульс ниткоподібний, прогресуючий ціаноз. Ви підозрюєте напружений пневмоторакс справа. Який невідкладний захід слід провести в першу чергу?
A. Пункцію плевральної порожнини в дев’ятому межребер”ї справа по задньопідм”язевій лінії
B. Інтубацію трахеї, переведення на ШВЛ
C. В/в інфузію плазмозамінних розчинів
D. В/в інфузію допаміну
E. *Пункцію плевральної порожнини в другому межребер”ї справа по середньоключичній лінії
181. Стан хворого тяжкий. Виражена задишка. Дихання зліва різко послаблене. Перкуторно над лівою легенею коробочний звук.На ренгензнімках послаблення прозорості легеневої тканини зліва. Поставте діагноз.
A. вроджена лобарна емфізема
B. напружений пневмоторакс
C. гіпоплазія легенів
D. діафрагмальна грижа
E. *кіста легенів
182. У клініку дитячої хірургії доставлений новонароджений з вираженою задишкою, ціанозом. При огляді уражена половина грудної клітки вибухає, середостіння відтіснене в протилежну сторону, перкуторно-тимпаніт, аускультативно-ослаблене дихання. На рентгенограмі: зсув середостіння в протилежну сторону, тотальне прояснення, відсутність легеневого малюнка. Ваш діагноз?
A. Гідроторакс
B. Гемоторакс
C. Піопневмоторакс
D. Природжена лобарна емфізема
E. *Пневмоторакс
183. Через 40 хвилин після ДТП Ви надаєте допомогу потерпілому в тяжкому стані з легким пригніченням свідомості. АТ – 80/40 мм.рт.ст, пульс аритмічний 100-120 в 1хв., тони серця не прослуховуються. Порушення дихання, цианоз, аускультативно дихання зліва відсутньо, тимпаніт. Ваш діагноз.
A. Забій головного мозку.
B. Інфаркт міокарду.
C. Гемоторакс зліва.
D. Перелом груднини.
E. *Напружений пневмоторакс зліва.
184. Потерпілий 17 років під час ДТП вдарився правою половиною грудної клітки до керма. Протягом 1 години наросли задишка, загальна слабість. При аускультації легень справа – дихання відсутнє, зліва – везикулярне. Пульс 110 ударів за хв., ритмічний. АТ – 110/70 мм.рт.ст. Яке ускладнення розвинулось у пацієнта?
A. Перелом ребер справа
B. Забій грудної клітки справа.
C. Правобічний гемоторакс.
D. Плевропульмональний шок.
E. *Закритий пневмоторакс справа.
185. Хвора 17 років раптово відчула сильний біль у лівій половині грудної клітки, нестачу повітря. Захворювань легень та травм грудної клітки не було температура тіла нормальна, дихання над лівою легенею не вислуховується. При перкусії вислуховується коробковий звук зліва і зміщення і визначається зміщення середостіння вправо. Яке захворювання розвинулось у хворої?
A. Інфаркт міокарду.
B. Фібринозний плеврит.
C. Защемлення діафрагмальної грижі.
D. Туберкульоз легень.
E. *Спонтанний неспецифічний пневмоторакс.
186. Хворий 17 років під час фізичного навантаження відчув різкий біль в грудній клітці зліва, з’явилась задишка, серцебиття. При огляді визначається акроціаноз, при перкусії – тимпаніт, різко ослаблене дихання зліва аускультативно. Рентгенологічно – колабована легеня зліва. Був поставлений діагноз – спонтанний пневмоторакс. Яка причина пневмотораксу?
A. Закрита травма грудної клітки
B. Туберкульоз легень
C. Саркоїдоз легень
D. Полікістоз легень
E. *Бульозна емфізема легень
187. Хворий 17 років під час фізичного навантаження відчув різкий біль в грудній клітці зліва, з’явилась задишка, серцебиття. При огляді визначається акроціаноз, при перкусії – тимпаніт, різко ослаблене дихання зліва аускультативно. Рентгенологічно – колабована легеня зліва на 2/3 об’єму. Був поставлений діагноз – спонтанний пневмоторакс. Яка тактика лікування?
A. Дренування плевральної порожнини в VII міжребір’ї по l.medioclavicularis sin.
B. Дренування плевральної порожнини в ІІ міжребір’ї по l.axillaris sin.
C. Лівобічна нижньобокова торакотомія
D. Лівобічна верхньобокова торакотомія
E. *Дренування плевральної порожнини в ІІ міжребір’ї по l.medioclavicularis sin.
188. Дитині 8 міс. з двохсторонньою вірусно-бактерійною пневмонією з кардіореспіраторним синдромом під загальним знеболенням виконана пункція і катетеризація правої підключичної вени, після чого стан дитяти погіршав. На ЕКГ діагностована фібриляція шлуночків. При дослідженні венозної крові рН-7,3; рСО2-
A. Введення адреналіну.
B. Введення гідрокарбонату натрію.
C. Введення лідокаїну.
D. Введення хлориду кальцію.
E. *Електрична дефібриляція.
189. В санпропускник доставлений пацієнт 17 років, в котрого раптово з’явився різкий біль в грудній клітці, утруднене дихання. При дослідженні наголошується задишка до 40 в 1 хв., трахея зміщена вліво. Дихання справа не вислуховується, перкуторно – високий темпанічний звук. Цьому пацієнтові необхідне:
A. Трахеотомія
B. Дихання з позитивним переміжним давленим чистим киснем
C. Інтубація трахеї з ШВЛ
D. Аспірація слизу з правого головного бронха.
E. *Дренування плевральної порожнини з дренажем по Бюлау
190. У дитини 1 року з деструктивною пневмонією стан погіршав: наросла задишка, став блідим, підвищилася температура тіла до 380С. На виконаній рентгенограмі грудної клітки – зліва є гомогенне затемнення до третього ребра, середостіння різко зміщене управо. Найбільш вірогідний діагноз?
A. Спонтанний пневмоторакс.
B. Діафрагмальна грижа.
C. Напружена кіста легені.
D. Напружений піопневмоторакс.
E. *Піоторакс.
191. У дитини 5 років, що хворіє на двосторонню пневмонію, на 8-у добу стан погіршав – з’явився кашель, посилилася задишка, температура тіла набула гектичного характеру. На виконаній рентгенограмі відмічено тотальне затемнення правого легеневого поля і різкий зсув середостіння вліво. Який невідкладний захід необхідно виконати в першу чергу?
A. Торакотомію справа.
B. Лікувальну бронхоскопію.
C. Гіпербарична оксигенація.
D. Насильницьке роздмухування легенів під наркозом.
E. *Плевральну пункцію справа.
192. В новонародженого з перших годин життя відмічена задишка і ціаноз. Ліва половина грудної клітки відстає в акті дихання, міжреберні проміжки розширені. Перкуторно середостіння зміщене вправо. Живіт човноподібної форми, м’який. На рентгенограмі: множинні прояснення в лівій плевральній порожнині у вигляді “комірчастої мережі”. Який діагноз найбільш вірогідний?
A. Природжена напружена кіста легені.
B. Спонтанний пневмоторакс.
C. Ателектаз легені.
D. Природжена лобарна емфізема.
E. *Природжена діафрагмальна грижа.
193. Хвора, 17 років. Під час їжі розмовляла і раптом закашлялась. Безперервний кашель через 1 годину зменшився однак на протязі 2-х діб нападоподібно відновлювався. Другої доби з”явився біль у правій половині грудної порожнини, з”явилася дихальна недостатність. При аускультації дихання правої легені не прослуховується. Яке ускладнення виникло?
A. Емфізема легені.
B. Нижньодольова пневмонія.
C. Медіастиніт.
D. Бронхоектазія.
E. *Ателектаз легені.
194. Хворий17 років скаржиться на біль за грудиною, почуття стороннього тіла у верхній третини шиї, непрохідність їжі та слини, блювання після прийому їжі. З анамнезу встановлено, що хворий проковтнув великий шмат курячого м’яса з кісткою, після чого з’явились вищевказані жалоби. При непрямій ларингоскопії визначається значна кількість слини у грушоподібних синусах. В легенях дихання везикулярне. Якій додатковий метод дослідження необхідно провести для підтвердження попереднього діагнозу?
A. термографічне дослідження шиї
B. УЗД органів черевної порожнини
C. рентгенографія органів грудної порожнини
D. комп’ютерна томографія грудної порожнини
E. *рентгенографія стравоходу з контрастуванням
195. Дитина 5 років їла горіх і несподівано похлинулася, закашлялася, з’явилося утруднене дихання. При огляді виявлений періодичний кашель, утруднений видих, відставання грудної клітки в акті дихання. Аускультативно виявлено послаблене дихання справа, перкуторно – тимпаніт, рентгенологічно — зміщення органів середостіння вліво. Який метод лікування хворого?
A. протинабрякові ендоларингеальні інгаляції
B. торакотомія
C. езофагоскопія
D. трахеотомія
E. *бронхоскопія, видалення стороннього тіла
196. Хлопчик 6-ти років луснув кабакове насіння і випадково проковтнув чи вдихнув його. Відразу з’явився приступ задухи, який невдовзі минув, однак час од часу відновлювався кашель. Об’єктивно: виражена задишка у спокої, блідність шкіряних покровів, дихання шумне, при цьому на видиху чути виразливий “ляскаючий” звук. Аускультативно вислуховуються сухі хрипи. Огляд глотки і гортані неможливий у зв’язку з вираженим блювальним рефлексом. До якої локалізації стороннього тіла найбільш характерні наведені симптоми?
A. глотка
B. стравохід
C. гортань
D. бронхи
E. *трахея
197. У хворого з тупою травмою грудної клітки спостерігається прогресуюче зниження показників гемодинаміки, ціаноз. Перкуторно над правою половиною грудної клітки звук “коробочки”. Про який невідкладний стан слід подумати в першу чергу?
A. Гемоторакс
B. Розрив діафрагми
C. Геморагічний шок
D. Тромбоемболія легеневої артерії
E. *Напружений пневмоторакс
198. У хворого з тупою травмою правої половини грудної клітки спостерігається прогресуюче зниження гемодинаміки: А/Т- 60/0 мм.рт.ст., пульс ниткоподібний, прогресуючий ціаноз. Ви підозрюєте напружений пневмоторакс справа. Який невідкладний захід слід провести в першу чергу?
A. Пункцію плевральної порожнини в дев’ятому між ребер”ї справа по заднєпідм”язевій лінії
B. Інтубацію трахеї, переклад на ШВЛ
C. В/в інфузію плазмозамінних розчинів
D. В/в інфузію допаміну
E. *Пункцію плевральної порожнини в другому міжребер”ї справа по середньо-ключичній лінії
199. Хворий З. 17 років скаржиться на задишку, болі в грудній клітці, підвищення температури, кашель з гнійною мокротою. Аускультативно в правій легені різко ослаблене дихання, в нижніх відділах майже не вислуховується. На рентгенограмах легенів в прямій і бічній проекції зниження прозорості, зменшення об’єму нижньої і середньої долі правої легені, зсув середостіння вправо. Яке захворювання можна передбачити?
A. Туберкульоз правої легені
B. Гостра пневмонія.
C. Хронічна пневмонія
D. Ексудативний плеврит
E. *Центральний рак правої легені.
200. Дитина 10-ти років лікується з приводу гігантського кортикального абсцесу. На фоні лікування з’явився сильний біль в правій половині грудної клітки, задишка, стан різко погіршився. Об’єктивно: ЧД –32 за хв, ціаноз, участь додаткових м’язів в акті дихання, асиметрія грудної клітки. Над правою легенею визначається притуплення перкуторного звуку в нижніх відділах та тимпаніт у верхніх відділах. Аускультативно визначається різко ослаблене везикулярне дихання з середньо- та веокопухирчастими хрипами. Яке найбільш вірогідне ускладнення виникло у хворого?
A. Правобічний частковий піопневмоторакс
B. Правобічна емпієма плеври
C. Правобічний ексудативний плеврит
D. Правобічний гемоторакс
E. *Правобічний тотальний піопневмоторакс
201. У дитини із гігантським кортикальним абсцесом лівої легені під час сильного кашлю виник різкий біль в грудній клітці, блідість шкіри з синюшним відтінком. При огляді ліва половина грудної клітини відстає в акті дихання. Аускультативно зліва вислуховується бронхіальне дихання з амфоричним відтінком, при перкусії визначається коробчатий звук. Пульс 120 за1 хв., АТ – 70/30 мм рт.ст. Яке ускладнення виникло у хворого?
A. Лівобічний пневмоторакс
B. Інфаркт міокарда
C. Тромбоемболія легеневої артерії
D. Прорив гострого асбцесу в бронх
E. *Лівобічний піопневмоторакс
202. На оглядовій рентгенограмі легень у передній проекції визначається однорідне розповсюджене затемнення майже всього правого легеневого поля. У верхній частині затемнення менше інтенсивне і слабо намічається його верхня коса межа. Органи середостіння зміщені вліво. Яким захворюванням зумовлена рентгенологічна картина?
A. Ателектаз
B. Крупозна пневмонія
C. Інфільтративний туберкульоз легень
D. Аспергільоз
E. *Ексудативний плеврит справа
203. На оглядовій рентгенограмі легень визначається інтенсивне однорідне затемнення, що відповідає розміщенню нижньої долі лівої легені. На боковій рентгенограмі особливо чітко видно, що ушкоджена вся доля, причому вона зменшена, а її передній контур різкий і випрямлений. Серце дещо зміщене вліво і дозаду. Яким захворюванням зумовлена вказана рентгенологічна картина?
A. Лівобічний ексудативний плеврит
B. Крупозна пневмонія
C. Периферичний рак лівої легені
D. Ехінокок лівої легені
E. *Ателектаз нижньої долі лівої легені
204. З двох сторін легеневі поля густо засіяні вогнищами середньої величини. Більш густо вогнища розміщені в середніх і нижніх відділах легень і менше – у верхніх. Вогнища мають неодинакову величину і нечіткі обриси. Місцями визначається злиття окремих вогнищ в більш крупні фокуси. В нижньому відділі правої легені в результаті розпаду інфільтрата утворилась велика порожнина, в якій є накопичення рідини. Якому захворюванню відповідає вказана рентгенологічна картина?
A. Пневмоконіоз
B. Дисемінований туберкульоз легень
C. Карциноматоз легень
D. Фіброзуючий альвеоліт
E. *Двобічна бактеріальна пневмонія з абсцедуванням
205. На передній оглядовій рентгенограмі легень визначається інтенсивне однорідне затемнення всього лівого легеневого поля. Органи середостіння зміщені вліво. Ліва половина діафрагми припіднята. Яким захворюванням зумовлена дана рентгенологічна картина?
A. Ексудативний плеврит зліва
B. Крупозна пневмонія зліва
C. Цироз лівої легені
D. Ретикулосаркома зліва
E. *Ателектаз лівої легені
206. На рентгенограмі органів грудної клітки справа на рівні 4 ребра відмічається інтенсивна негомогенна з нечіткими контурами тінь великих розмірів. В центрі вказаної тіні визначається горизонтальний рівень та просвітлення легеневої тканини над ним. Якому захворюванню відповідає дана рентгенологічна картина?
A. Периферичний рак
B. Туберкулома правої легені
C. Бульозна хвороба
D. Правобічний пневмоторакс
E. *Абсцес правої легені
207. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки зліва визначається інтенсивна гомогенна тінь від ІІІ ребра до діафрагми. Інтенсивність тіні підвищується донизу. Верхня межа її чітка, має косий напрямок. Органи середостіння зміщені вправо. При якому захворюванні спостерігається така рентгенологічна картина?
A. Ателектаз лівої легені
B. Крупозна пневмонія зліва
C. Цироз лівої легені
D. Саркоїдоз легень
E. *Ексудативний плеврит зліва
208. У новонародженої до кінця першої доби життя наросли ознаки дихальної недостатності (ціаноз, задишка), ліва половина грудної клітки дещо вибухає із розширенням міжреберних проміжків. На рентгенограмі органів грудної клітки визначається підвищення прозорості лівого гемітораксу із збідненням легеневого рисунку, органи середостіння різко зміщені вправо, є медіастіанальна грижа. Поставте діагноз.
A. Вроджена діафрагмальна грижа
B. Напружений пневмоторакс
C. Напружена кіста лівої легені
D. Аспіраційна пневмонія
E. *Вроджена лобарна емфізема
209. У дитини 3-х років, яка знаходиться на лікуванні в дитячому соматичному стаціонарі, різко погіршився загальний стан – з’явилась задишка, ціаноз, виражений неспокій. На рентгенограмі органів грудної клітки справа є рівень рідини, середостіння різко зміщене вліво. Діагностовано напружений піопневмоторакс. Якою повинна бути подальша лікувальна тактика?
A. Плевральна пункція
B. Бронхосанація
C. Посилення антибактеріальної терапії
D. Бронхооклюзія за Гераськіним
E. *Дренування плевральної порожнини із пасивною аспірацією за Бюлау
210. У дворiчної дитини бiльше одного року тому знайдено кiстозне утворення у легенi. У теперiшнiй час вiдмiчається тяжка дихальна недостатність. На рентгенограмі – напружена кіста правої легені. Яке лікування у даному випадку буде правильним?
A. Консервативне
B. Пункційне
C. Дренування
D. Вичікувальна тактика
E. *Оперативне
211. У хлопчика 14-ти років діагностовано бронхоектазії нижньої долі та язичкового сегменту верхньої долі лівої легені. Мають місце часті загострення і ознаки помірної інтоксикації в періоди затихання. Якою буде тактика лікування?
A. Кліматотерапія в умовах Криму
B. Санація бронхіального дерева ендотрахеальним введенням антибіотиків
C. Курс антибактеріальної терапії після дослідження чутливості мікрофлори
D. Лівобічна пневмонектомія
E. *Планова резекція уражених відділів легені
212. Здоровий до того школяр 12-ти років під час фізичних зненацька вправ, відчув нестачу повітря, слабкість, біль в правій половині грудей з віддачею в праве плече, задишку, серцебиття. Стан тяжкий, тахікардія до 100/хв. Дихання 28/хв., права половина грудної клітини відстає при диханні. Перкуторно справа високий тимпаніт, дихальні шуми не чутні. Температура тіла нормальна. Імовірний діаноз?
A. Інфаркт міокарда
B. Абсцес легені
C. Емпієма плеври
D. Медіастиніт
E. *Спонтаний пневмоторакс
213. Хлопчик 5-ти років протягом тижня хворіє на гостру вірусну інфекцію, госпіталізований в хірургічне відділення у тяжкому стані за рахунок дихальної недостатності. При аускультації зліва шорстке дихання, справа – не прослуховується. Рентгенологічно справа – зверху просвітленння, знизу від 5 ребра гомогенне затемнення з рівнем рідини, межистіння не зміщене. Який попередній діагноз можна поставити дитині?
A. Гостра деструктивна пневмонія
B. Гостра деструктивна пневмонія, напружений правобічний піопневмоторакс
C. Гостра деструктивна пневмонія, бульозна форма
D. Гостра деструктивна пневмонія, правобічний пневмоторакс
E. *Гостра деструктивна пневмонія, правобічний піопневмоторакс
214. У дитини 9-ти місяців із деструктивною пневмонією стан раптово погіршився: наросла задишка, дитина стала неспокійною, підвищилася температура тіла до 38,40С. На рентгенограмі органів грудної клітки зліва визначається гомогеннее затемнення до рівня ІІІ ребра, органи середостіння зміщені вправо. Найбільш вірогідний діагноз?
A. Напружений пневмоторакс
B. Зливна пневмонія
C. Діафрагмальна грижа
D. Ателектаз легені
E. *Піоторакс
215. Хлопчик 14-ти років років поступив в стаціонар зі скаргами на біль в лівій половині грудної клітки, задуху. Травму заперечує. При рентгенологічному обстеженні виявлено пневмоторакс зліва. До цього моменту вважав себе здоровим, займався спортом. Яка найбільш ймовірна причина виникнення спонтанного пневмотораксу?
A. Бронхіальна астма
B. Хронічний бронхіт
C. Наявність злук в плевральній порожнині
D. Тромбоемболія легеневої артерії
E. *Бульозна емфізема
216. У дитини12-ти років з гострим абсцесом лівої легені при кашлі раптово виникли сильні болі в грудній клітці, задуха, посилилась тахікардія. При рентгенологічному обстеженні зліва виявлено колабовану ліву легеню, повітря в лівій плевральній порожнині з горизонтальним рівнем рідини. Який механізм виникнення даного ускладнення?
A. Розрив булли лівої легені
B. Перехід запалення на вісцеральну плевру
C. Ателектаз лівої легені
D. Гостра серцево- легенева недостатність
E. *Прорив гнійника в плевральну порожнину
217. У хворого 14-ти років під час фізичного навантаження з’явились різкі болі в лівій половині грудної клітки. Об’єктивно: хворий вкритий холодним потом, важко вдихнути повітря із-за болю. Аускультативно: дихання справа везикулярне, зліва – ослаблене. Тахікардія, пульс 100 за 1 хв. Діагноз?
A. Стенокардія напруги
B. Гострий інфаркт міокарду
C. Лівобічний плеврит
D. Пневмонія
E. *Спонтанний пневмоторакс
218. Хлопчик А., 10 років, поступив із скрагами на кашель з виділенням гнійного харкотиння до 150 мл на добу, болі в правій половині грудної клітки, підвищення температури до 380С. Хворіє протягом двох тижнів. За день до поступлення в клініку на висоті кашлевого приступу відійшло до 300 мл гнійного харкотиння з неприємними запахом. При об’єктивному обстеженні: вкорочення перкуторного легеневого звуку під правою лопаткою, там же – ослаблене везикулярне дихання. Попередній діагноз:
A. Гострий бронхіт
B. Загострення хронічного абсцесу
C. Загострення бронхоектатичної хвороби
D. Емпієма плеври
E. *Гострий абсцес легені
219. Хворий Л., 12 років, поступив із скаргами на кашель з виділенням гнійного харкотиння до 150 мл на добу, кровохаркання, періодичне підвищення температури до 37,80С, знижений апетит, загальну слабкість. Хворіє протягом 5 років, загострення захворювання навесні і восени. Об’єктивно: блідість, легкий акроціаноз, потовщення нігтьових фаланг пальців. Аускультативно: вологі хрипи під лівою лопаткою. На рентгенограмах – розширення кореня легені, тяжистість і комірковість легеневого рисунку зліва. Який найбільш достовірний метод для уточнення діагнозу?
A. Рентгеноскопія
B. Томографія
C. Бронхоскопія
D. Торакоскопія
E. *Бронхографія
220. Хлопчик, 12 років, після перенесеної 2,5 тижні тому простуди відмітив кашель з виділенням гнійного харкотиння, кількість якого зросла до 100-120 мл на добу, підвищення температури тіла до 38° С, задишку. Вчора раптово виникли сильні болі в правій половині грудної клітки, різка задишка. Пульс – 112 за 1 хв, артеріальний тиск – 90 та
A. Крупозна пневмонія
B. Абсцедивна пневмонія
C. Гострий абсцес легень
D. Гангрена легень
E. *Піопневмоторакс
221. Дівчинка С., 12 років, скаржиться на іржаве харкотиння, біль в правому боці при диханні, задишку, t до 400С. ЧД 36/хв. Ps 120/хв. Тони серця ослаблені. Легені – справа тупість з IV ребра, крепітація, бронхіальне дихання, бронхофонія. Печінка +
A. Пневмонія правобічна дольова (крупозна)
B. Казеозна пневмонія справа
C. Інфаркт нижньої долі правої легені
D. Гострий абсцес правої легені
E. *Правобічний ексудативний плеврит
222. Хлопчик, 7 років, лікувався амбулаторно з приводу вогнищевої пневмонії 10 днів. Два дні тому з’явився кашель, багато зловонного харкотиння. Об-но: притуплення легеневого звуку у нижній долі правої легені. Аускультативно: амфоричне дихання. Заключення Ro-графії: абсцес нижньої долі правої легені. До антибіотикотерапії необхідно включити
A. Призначення кортикостероїдів
B. Призначення сечогінних
C. Призначення сульфаніламідних препаратів
D. Призначення імуно-коректорних засобів
E. *Санаційні бронхоскопії та бронхозаливки з антибіотиками
223. У хлопчика 8-ми років раптово з’явився біль у лівій половині грудної клітки, задуха. Об-но: стан середньої важкості, пульс – 100 за1 хв, АТ 90/60 мм рт. ст., дихання зліва не вислуховується, при рентгенографії грудної клітини – колапс лівої легені до 1/2. Яке лікування потрібно призначити хворому?
A. Спокій, розсмоктуюча терапія
B. Плевральні пункції
C. Оперативне лікування
D. Активне дренування плевральної порожнини
E. *Пасивне дренування плевральної порожнини
224. Хлопчик 14-ти років поступив у хірургічне відділення через 6 годин з моменту захворювання з діагнозом: спонтанний пневмоторакс. Лікування за допомогою пасивного дренування плевральної порожнини протягом 3-х діб ефекту не дало. Яке дослідження найбільш достовірно дозволить виявити причину відсутності ефекту від лікування?
A. Бронхографія
B. Оглядова рентгенографія грудної клітини
C. Бронхоскопія
D. УЗД
E. *Торакоскопія
225. Хлопчик 4-х років скаржиться на постійний сухий кашель, поганий апетит, ниючий біль у правій половині грудної клітки. Захворювання почалося поступово. Приогляді: блідість шкіри, акроціаноз, права половина грудної клітки відстає в акті дихання, міжреберні проміжки згладжені. Визначається виражене вкорочення перкуторного звуку та ослаблене дихання під лопаткою справа. Загальний аналіз крові: Еr 2,6 х2012/л, Hb 90 г/л, Le 11, 4х109/л. На оглядовій рентгенограмі – кругле затемнення великих розмірів на рівні середньої частки правої легені, розміщене субкортикально, незначне зміщення органів середостіння вліво. Імовірний діагноз?
A. Вогнищевий туберкульоз легень
B. Гнійний лобіт
C. Бульозна емфізема легень
D. Піоторакс
E. *Гігантський кортикальний абсцес
226. Хлопчик 3-х років знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу дрібновогнищевої множинної деструкції легень. На 4-ту добу захворювання загальний стан дитини став поступово погіршуватися. Дитина в’яла, адинамічна. Температура тіла 39,50С, повільно наростає задишка. Під час огляду виявлено відставання лівої половини грудної клітки в акті дихання, розширення та деяке вибухання міжреберних проміжків. Над лівою легенею визначається вкорочення перкуторного звуку, при аускультації – ослаблене дихання. В загальному аналізі крові: Еr 2,4 х2012/л, Hb 85 г/л, Le 12, х109/л. Яке усладнення виникло у дитини?
A. Закритий пневмоторакс
B. Піопневмоторакс
C. Гемоторакс
D. Клапанний пневмоторакс
E. *Піоторакс
227. Хлопчик 12-ти років знаходться на стаціонарному лікуванні з приводу правобічної деструктивної пневмонії. На 3-тю добу загальний стан дитини погіршився: звилася в’ялість, загальмованість, підвищилась температура тіла до 39,50С, повільно наростає задишка. Срава під лопатку перкуторно визначається притуплення легеневого звуку, аускультативно – різке ослаблення дихання. Діагностовано осумкований піоторакс. Визначіть місце проведення діагностично-лікувальної плевральної пункції. Прицільна пункція під контролем рентгенографії або УЗД
A. ІІІ – IV міжреберні проміжки по задній аксілярній лінії
B. VІ – VІІ міжреберні проміжки по задній аксілярній лінії
C. VІ – VІІ міжреберні проміжки по лопатковій лінії
D. VІ – VІІ міжреберні проміжки по задній аксілярній лінії
E. *ІІІ – IV міжреберні проміжки по середньоключичній лінії
228. Хлопчик, 9 років, з 3-річного віку хворіє на бронхоектатичну хворобу. Загострення виникають часто (3 – 4 рази на рік), після консервативної терапії – короткочасні періоди ремії. Захворювання прогресує, дитина відстає у фізичному розвитку, шкіра бліда, акроціаноз, нігті деформовані у вигляді „годинникових скелець”. За даними бронхографії виявлено мішкоподібні бронхоектази нижної частки правої легені. Якою повинна бути подальша лікувальна тактика?
A. Продовжувати консервативну терапію
B. Фізіотерапевтичне лікування
C. Санаторно-курортне лікування
D. Загартовування дитини
E. *Оперативне лікування: резекція ураженої частки легені
229. Хлопчик 4-хроків поступив в клініку з ознаками токсичного шоку. Зі слів матері, захворів гостро, підвищилась температура тіла до 400С, наростала задишка. Стан дитини тяжкий, свідомість затьмарена, шкіра бліда, акроціаноз, дихання часте, поверхневе. При огляді виявлено деяке відставання правої половини грудної клітки в акті дихання. Над верхівкою правої легені перкуторно визначається притуплення, аускультативно – ослаблене дихання. На оглядовій рентгенограмі органів грудної клітки: інтенсивне затемнення верхньої частки правої легені з чіткими вибухаючими контурами. Для якого захворювання характерна така клінічна та рентгенологічна картина?
A. Бронхоектатична хвороба
B. Гострий гнійний бронхіт
C. Дрібновогнищева множинна деструкція легень
D. Тотальний піоторакс
E. *Гострий гнійний лобіт
230. У дівчинки 5-ти років на фоні правобічної пневмонії різко погіршився загальний стан: вночі раптово з’явився напад кашлю, задишка, запаморочення. Дитина поступила в стаціонар у тяжкому стані: шкірні покриви бліді, акроціаноз, диханя поверхневе, неритмічне, у диханні беруть участь допоміжні м’язи, роздуваються крила носа, частота дихальних рухів 40/хв, АТ 60/40 мм рт. ст., пульс 130/хв. Права половина грудної клітки відстає в акті дихання, міжреберні проміжки вибухають. Перкуторно у верхніх віддалах правої легені визначається тимпаніт, у нижніх – притуплення. Діагностовано піопневмоторакс. Якою повинна бути невідкладна лікувальна тактика при поступленні дитини в стаціонар?
A. Дренування плевральної порожнини з пасивною аспірацією
B. Консервативне лікування
C. Бронхоскопічна санація трахеобронхіального дерева
D. Торакотомія, санація плевральної порожнини
E. *Штучна ветиляція легень
231. Після масочного наркозу через 2 години у дитини з’являється хвилювання, кашель, задуха, ціаноз. Перкуторно укорочення звуку праворуч, тут же аускультативно не прослуховується дихання. Рентгенологічно – средостіння зміщено праворуч. Діагноз:
A. післяопераційна пневмонія;
B. ексудативний плеврит;
C. лівобічний пневмоторакс;
D. ателектаз ліворуч.
E. *ателектаз праворуч;
232. Стан хворого важкий, задуха, дихання ліворуч різько ослаблене, перкуторно коробочний звук. Рентгенолог. -прозорість легеневої тканини з ледь розпізнаваним леген. рис. У нижньому відділі зліва трикутна тінь прилег. до тіні серця. Д-з:
A. кіста легені;
B. напружений пневмоторакс;
C. гіпоплазія легені;
D. агенезія легені.
E. *вроджена лобарна емфізема;
233. Хвора 17 років скаржиться на несподівану зміну кольору сечі. Сеча червона, з домішками кров’яних згустків, що нагадують черв’яків, болю нема, непокоїть слабкість. У клінічному аналізі сечі – гематурія, у клінічному аналізі крові: Нb 84 г/л, ШОЕ 31 мм/год. Ваш діагноз?
A. Гострий цистит
B. Гострий пієлонефрит
C. Гострий гломерулонефрит
D. Сечокам’яна хвороба
E. *Пухлина нирки
234. До лікаря поліклініки звернувся хворий 17 років з приводу появи крові в сечі без будь-яких передвісників, спочатку у вигляді черв’якоподібних згустків, потім тотальної гематурії при двох сечовипусканнях. Ваш попередній діагноз?
A. Пухлина нирки
B. Пухлина сечового міхура
C. Сечокам’яна хвороба
D. Геморагічний цистит
E. *Пухлина сечоводу
235. У хворого 17 років, що звернувся до лікаря зі скаргами на біль у ділянці промежини, часте сечовиділення, гематурію, при ректальному дослідженні виявлене однобічне збільшення передміхурової залози, щільної консистенції, помірно болюче при пальпації. Найбільш інформативним методом верифікації діагнозу буде:
A. Дослідження простатичного специфічного антигену
B. УЗД передміхурової залози
C. Екскреторна урограма
D. Комп’ютерна томографія органів малого тазу
E. *Тонкогольна трансректальна біопсія
236. У хворого 17 років відмічається періодична домішка крові у випорожненнях наприкінці дефекації або у вигляді червоної плями на фекаліях. Найбільш вірогідний діагноз та захворювання, з якими необхідний диференціальний діагноз?
A. У хворого тріщина прямої кишки. Диференційний діагноз необхідний з хронічним гемороєм, раком ободової кишки, виразковим колітом.
B. У хворого рак ободової кишки. Диференційний діагноз необхідний з тріщиною прямої кишки, хронічним гемороєм.
C. У хворого виразковий коліт. Диференційний діагноз необхідний з хронічним гемороєм, хворобою Крона, раком ободової кишки.
D. У хворого хвороба крона. Диференційний діагноз необхідний з хронічним гемороєм, виразковим ентероколітом, раком ободової кишки.
E. *У хворого хронічний геморой. Диференційний діагноз необхідний з тріщиною прямої кишки, раком ободової кишки.
237. У хворого 17 років на ділянці правої кисті на тильній поверхні є зірчастий рубець, що виник після виробничої травми 1 рік тому. Останнім часом рубець почав ущільнюватись, а потім у центрі вкрився виразками. Регіонарні лімфовузли не збільшені.
A. Місцеве лікування мазями
B. Консультація дерматолога
C. Динамічне спостереження
D. Висічення виразки у хірурга
E. *консультація онколога, взяття скребка виразки для цитологічного дослідження
238. Хворий 17 років скаржиться на біль у боці справа, схуднення, слабкість, пітливість, лихоманку. Об’єктивно: шкіра бліда, при пальпації живота в правій ділянці – пухлинне утворення. Кров у сечі. Нb крові 74 г/л. Запропонуйте схему обстеження хворого
A. Цистоскопія
B. Наявність клітин Штернгеймера-Мальбіна
C. Ізотопна ренографія
D. Біопсія нирок
E. *Екскреторна урографія, УЗД нирок, селективна ангіографія нирок
239. Хворий 17 років, скаржиться на біль у боці справа, схуднення, слабкість, пітливість, лихоманку. Об’єктивно: шкіра бліда. При пальпації живота в правій ділянці пухлинне утворення. Кров у сечі. Нb крові 74 г/л. Який метод обстеження дозволяє виявити джерело кровотечі?
A. Цистоскопія
B. Моча за Нечипоренком
C. В/в урографія
D. Біопсія нирок
E. *Трьохсклянкова проба, цистоскопія, катетеризація сечоводів
240. Хвора 17 років госпіталізована в стаціонар з гострою нирковою недостатністю. Скарги на відсутність сечі останню добу, біль у попереку, нудоту. Два тижні тому проведена холецистектомія. В зв’язку з підвищенням температури тіла отримувала протягом 10 діб гентаміцин по 240 мг/добу, цефтріаксон 2 г/добу. Об’єктивно: стан середньої тяжкості, шкіра помірно бліда, АТ 110/70 мм рт.ст., ЧСС 100, живіт безболісний. Нb 98 г/л, ШОЕ 22 мм/годину, креатинін крові 0,40 ммоль/л, сечовина крові 36 ммоль/л. УЗД органів черевної порожнини без патології. Яка причина гострої ниркової недостатності?
A. Застосування цефтріаксону
B. Гострий гломерулонефрит
C. Сепсис
D. Анемія
E. *Нефротоксичність гентаміцину
241. До лікаря поліклініки звернувся хворий 17 років з приводу появи крові в сечі без будь-яких передвісників, спочатку у вигляді черв’якоподібних згустків, потім тотальної гематурії при двох сечовипусканнях. Ваш попередній діагноз?
A. Пухлина нирки
B. Пухлина сечового міхура
C. Сечокам’яна хвороба
D. Геморагічний цистит
E. *Пухлина сечоводу
242. Дівчинка скаржиться на несподівану зміну кольору сечі. Сеча червона, з домішками кров’яних згустків, що нагадують черв’яків, болю немає, непокоїть слабкість. У клінічному аналізі сечі – гематурія, у клінічному аналізі крові: Нb 84 г/л, ШОЕ 31 мм/год. Ваш діагноз?
A. Гострий цистит
B. Гострий пієлонефрит
C. Гідронефроз
D. Сечокам’яна хвороба
E. *Пухлина Вільмса
243. Хворий 17 років, скаржиться на тупий біль в прямий кишці під час та після дефекації виходження слизу та невеликої кількості крові, яка виділяється впереміжку зі слизом, та має темно-червоний колір, іноді невеликі згустки. Хворіє біля 8 місяців. Об’єктивно: при пальцевому ректальному дослідженні на висоті 4-
A. Рубцевий стеноз прямої кишки
B. Хронічний парапроктит
C. Хвороба Крона
D. Неспеціфичний виразковий коліт
E. *Рак середньоампулярного відділу прямої кишки
244. Хворий, 17 років, виявив в ділянці пупка пухлинне утворення. Відмічає затруднення в проходженні твердої їжі. Об’єктивно: лімфовузли не збільшені, живіт м’який помірно болючий в ділянці пупка, де має місце пухлинне утворення щільне до
A. Уроскопія
B. Ректороманоскопія
C. УЗД передміхурової залози
D. Консультація проктолога
E. *Фіброгастроскопія
245. У хлопчика 13 років через тиждень після травми з’явилися постійні болі в лівій гомілці, що непокоять більше в нічний час. Через місяць з’явилася припухлість, що збільшується. Температура тіла 38-39. 0С. На рентгенограмі в області дистального метафізу лівої великогомілкової кістки є вогнище деструкції, розростання кортикального шару (спікули), відшаровування його у вигляді “козирка”. Найбільш вірогідний діагноз?
A. Гострий гематогенний остеомієліт лівої великогомілкової кістки
B. Підокісна гематома у стадії звапніння.
C. Остеобластокластома.
D. Юнацький хрящовий екзостоз.
E. *Остеосаркома.
246. Хворий 16 років, скаржиться на тупий розпираючий біль в ділянці лівої гомілки, t 390С. Місяць назад хворий отримав травму. Об’єктивно: шкіра лівої гомілки бліда. Сама гомілка не збільшена в об’ємі, болюча при пальпації. На рентгенограмі виявлено “цибулинчастий” періостит. Встановіть попередній діагноз.
A. Мієломна хвороба.
B. Остеогенна саркома.
C. Остеомієліт.
D. Хондросаркома.
E. *Саркома Юінга.
247. Хворий 17 років, поступив в хірургічне відділення з остеогенною саркомою великогомілкової кістки. Діагноз підтверджений морфологічно. По даним рентгенографії, пухлина не поширюється за межі окістя. Визначте характеристику символа “Т” згідно клінічної класифікації.
A. Т0.
B. Т2.
C. Т3.
D. Т4.
E. *Т1.
248. Хворий 16 років поступив зі скаргами на загальну слабкість, схуднення за 3 міс. на
A. Термографія.
B. Лімфосканування.
C. УЗД.
D. Пункційна аспіраційна біопсія.
E. *Відкрита біопсія лімфовузла.
249. У хворого 15 років на правому передпліччі по периферії пігментного невуса виникло кільце з вугільно-чорних вузликів різного розміру. В середині на поверхні невуса виникла виразка, що кровоточить. Попередній діагноз: меланома. Який метод обстеження показаний хворому для верифікації діагнозу?
A. Термографія.
B. Радіонуклідна діагностика з дозою 32 Р.
C. Об’єктивне обстеження з лінзою.
D. Виявлення меланіна у сечі.
E. *Мазок-відбиток з цитологічним дослідженням.
250. Хвора 16 років скаржиться на біль в правій половині грудної клітки, періодичне підвищення t до 39о С. Перенесла травму грудної клітки. Об’єктивно: органи грудної порожнини без особливостей. На рентгенограмах справа на рівні III та IV міжребір’їв спостерігається овальної форми тінь біля
A. Телегаматерапія.
B. Хіміотерапія.
C. Симптоматична терапія.
D. Фітотерапія.
E. *Операція – екстирпація пухлини.
251. Хвора М.16 років скаржиться на слабкість, біль в ногах та в попереку, повну втрату зору. З’явилась контрактура в колінних суглобах, хворіє протягом року. Об’єктивно: хвора в важкому стані, виснажена, бліда, виражена атрофія всіх груп м’язів, контрактура колінних суглобів, повна сліпота. Грудна клітка звичайної форми. Перкуторно середостіння розширено вліво на
A. Загрудинний зоб.
B. Киста середостіння.
C. Киста перикарда.
D. Туберкульоз вилочкової залози.
E. *Злоякісна тімома.
252. Хворий 17 років скаржиться на зниження апетиту, відчуття важкості в надчеревній ділянці після їди , схуднення. Тиждень назад була блювота кавовою гущею, дьогтьоподібний стілець. Хворіє протягом 5 місяців, тричі були ознаки шлункової кровотечі. Об’єктивно: шкіра дещо бліда, черевна стінка резистентна в епігастрії. В крові: Нb – 84 г/л, ШОЕ – 48 мм/год. При фіброгастроскопії – в антральному відділі на малій кривизні дефект слизової оболонки у вигляді хронічної виразки до 2-х см з інфільтрованими краями. Назвіть найбільш ймовірний діагноз.
A. Виразкова хвороба шлунка.
B. Синдром Золінгера-Елісона.
C. Синдром Мелорі-Вейса.
D. Хвороба Менетріє.
E. *Рак шлунка.
253. Хворий С, 16 років протягом останнього тижня після приймання їжі відчуває важкість в епігастральній ділянці, нудоту, для усунення яких він самостійно викликає блювоту. Зниження маси тіла за останній місяць близько
A. Рентгенографія шлунку
B. Ультразвукова діагностика живота
C. Комп’ютерна томографія живота
D. Магніторезонансна томографія живота
E. *Фіброезофагогастродуоденоскопія
254. У хворого 17 років, зліва в області паска на спині “родимка”, що постійно травмується і поступово збільшується та темнішає. Утворення темно-коричневого кольору до
A. Базаліома
B. Пігментний меланоз Дюбрея
C. Себорейний кератоз
D. Кератоакантома
E. *Меланома
255. Хвора, 17 р., протягом останніх 3-х років лікувалася у терапевта з приводу залізодефіцітної анемії. Не дивлячись на лікування, показники гемоглобіну та еритроцити знижувалися. У хворої в правій половині живота пальпується пухлина до
A. Комп’ютерна томографія органів черевної порожнини
B. УЗД органів черевної порожнини
C. Рентгенографія шлунково-кишкового тракту
D. Екскреторна урографія
E. *Фіброколоноскопія
256. Хлопець 17 років поступив у стаціонар з приводу раптової блювоти “кофейною гущею”. В анамнезі проблем зі шлунком не відмічає. Важав себе здоровим. Загальний стан задовільний. При пальпації живота відмічає незначний біль у епігатрії.в надключичній ділянці зліва пальпується щільний лімфовузол до
A. Ерозивний гастрит
B. Варикозне розширення вен стравоходу
C. Виразка шлунку
D. Виразка стравоходу
E. *Рак шлунку
257. Хвора 17 років скаржиться на почервоніння та потовщення пипки лівої молочної залози. При оляді пипка та частина ареоли покриті вологими шкірками та струпами, при злущуванні яких виявляється волога, зерниста поверхня. Пипка потовщена та щільна на дотик. Яке захворювання слід запідозрити у хворої?
A. Гострий мастит
B. Еритема
C. Внутрішньо-протокова папілома
D. Екзема
E. *Рак Педжета
258. У хворої 17 років 6 місяців тому з’явилася дисфагія, яка поступово посилювалася. В даний час хвора з натугою може проковтнути воду. Різко виснажена. Над лівою ключицею пальпується конгломерат щільних лімфатичних вузлів. Який діагноз у хворої?
A. Кардіоспазм
B. Ахалазія стравоходу
C. Діафрагмальна кила
D. Стравохід Беретта
E. *Рак кардіального відділу шлунка
259. Хвору М., 17 роки протягом 4 років турбують закрепи.На протязі останнього року спостерігаються проноси і закрепи,болі в животі, бурчання, відчуття важкості і вздуття, поганий апетит. Пацієнтка втратила біля
A. Комбінований геморой
B. Неспецифічний виразковий коліт
C. Туберкульоз товстої кишки.
D. Хронічний ентероколіт
E. *Рак товстої кишки.
260. Хворий З., хворіє на протязі 3 місяців.Скарги на біль в епігастрії,відчуття важкості в животі ,нудоту, відсутність апетиту.Дефіцит маси тіла
A. Виразка шлунка
B. Гастрит шлунка
C. Хронічний панкреатит
D. Псевдокіста підшлункової залози
E. *Рак шлунку
261. Хвора М., скаржить на болі за грудиною, затруднення при ковтанні, відрижку, загальну слабість.Хворіє 6 місяців. Втратила в масі
A. Кардіоспазм
B. Пухлина середостіння
C. Лейоміома стравоходу
D. Туберкульоз стравоходу
E. *Рак стравоходу
262. Хворий К.,скаржиться на постійну виснажену біль в верхній половині живота і супроводжується нудотою, блювотою, метеоризмом, діареєю, підвищенням t тіла.Спостерігається зниження маси тіла. Хворіє на протязі 1 року.Лікувався в гастроентерологічному відділенні без стійкого ефекту.За останні 6 місяців у перебігу захворювання не було світлих проміжків.Спостерігається жовтяниця, асцит.Печінка, селезінка збільшені; щільні,бугриста поверхня.Ваш попередній діагноз?
A. Цироз печінки
B. Хронічний панкреатит
C. Псевдокіста підшлункової залози
D. Туберкульоз підшлункової залози
E. *Рак підшлункової залози
263. Хвора Н.,16 років, звернулася зі скаргами на наявність гострих болей в животі, нудоту, блювоту.Діагноз гострої хірургічної патології було знято. При рентгенологічному дослідженні шлунка було виявлено наявність каскаду у верхньому відділі шлунка, які не вирівнюються при прийманні барієвої суміші, вкорочення малої кривизна шлунка.Ваш діагноз?
A. Дивертикул шлунка
B. Виразка шлунка
C. Рак підшлункової залози
D. Виразка шлунка з перфорацією
E. *Рак шлунка
264. Хворий С., 17 років звернувся до лікаря зі скаргами на затруднене проходження їжі по стравоходу, відчуття наповнення та розпирання за грудиною, особливо після прийому їжі, гіперсалівацію, нудоту, зригування їжею, неприємний запах з рота. Про яке захворювання можна думати у даного хворого?
A. ахалазія стравоходу
B. дивертикул стравоходу
C. діафрагмальна грижа
D. езофагіт
E. *Рак стравоходу
265. Хворий, 17 років, скаржиться на наявність утвору в правій молочній залозі. При огляді у верхньо-зовнішньому квадранті правої молочної залози є пухлина діаметром до
A. Термографія.
B. Безконтрастна мамографія
C. Контрастна мамографія.
D. УЗД молочної залози.
E. *Пункційна біопсія.
266. Хворий З. 17 років скаржиться на задишку, болі в грудній клітці, підвищення температури, кашель з гнійною мокротою. Аускультативно в правій легені різко ослаблене дихання, в нижніх відділах майже не вислуховується. На рентгенограмах легенів в прямій і бічній проекції зниження прозорості, зменшення об’єму нижньої і середньої долі правої легені, зсув середостіння управо. Яке захворювання можна передбачити?
A. Туберкульоз правої легені
B. Гостра пневмонія.
C. Хронічна пневмонія
D. Ексудативний плеврит
E. *Центральний рак правої легені.
267. У хворої 17 років, на шкірі лівої молочної залози є родима пляма, яка за останніх 3 місяці потемніла, стала збільшуватися, мокнути, покриватися темними скориночками. При огляді у верхньо-зовнішньому квадранті темна пляма, підноситься над шкірою, укрите виразками, безболісне. Відокремлюване кров’янисте. У пахвинній області збільшений до
A. Хвороба Педжета
B. Пігментний невус
C. Рак шкіри
D. Лишай
E. *Меланома
268. Хлопець 17 років скаржиться на конгломерат щільних, не спаяних з шкірою безболісних лімфовузлів 4-
A. Спостереження.
B. Антібіотікотерапія.
C. Фізіотерапія.
D. Операція – шийна лімфаденектомія
E. *Біопсія лімфовузла
269. Хвора 17 років , скаржиться на появу щільних, не спаяних з шкірою лімфовузлів 2-
A. Туберкульоз лімфатичних вузлів.
B. Хронічна лейкемія.
C. Матастази раку в шийні і надключичні лімфовузли
D. Лімфосаркома.
E. *Лімфогрануломатоз
270. У 8-ми місячному віці під час купання дитини мати помітила пухлиноподібне утворення в черевній порожнині, з приводу чого звернулася до лікаря. Педіатр пояснив наявність пухлини як неправильно розташований шлунок. Через 3 місяці з’явилась кров в сечі. Дитина госпіталізована в ОДЛ. На момент госпіталізації: шкірні покриви бліді, з боку легенів і серця патології не виявлено. АТ 140/90 мм рт.ст. Відмічається асиметрія живота за рахунок пухлини, більше зправа. Над пухлиною нерізко виражена підшкірна судинна сітка. При пальпації визначається пухлина в черевній порожнині справа, 18х12 см, яка переходить за серединну лінію, зверху відтісняє печінку, внизу доходить до лобкової кістки. Які методи діагностики необхідно застосувати для уточнення діагнозу?
A. Екскреторна урографія
B. Пневмоперітонеум
C. Лапароскопія
D. Мікролапаротомія
E. *Пункційна біопсія
271. Дівчинка 3,5 місяців протягом останніх трьох місяців стала в’ялою, з’явився біль у животі. При пальпації живота справа визначається щільний пухлиноподібний утвір, що займає майже всю праву половину живота. В загальному аналізі крові – ШОЕ 18 мм/год, у загальному аналізі сечі – 4 – 5 еритроцитів в полі зору. Ваш діагноз?
A. Пухлина печінки
B. Пухлина кишечника
C. Гідронефроз правої нирки
D. Кіста правого яєчника
E. *Пухлина Вільмса
272. Дівчинка 12 років скаржиться на підвищену пітливість вночі, сверблячку, слабкість, в’ялість, зниження апетиту, періодичну лихоманку до 37,50С. За останній місяць дівчинка схудла, з’явився біль за грудниною, сухий кашель. На рентгенограмі видно розширення тіні середостіння з нерівними краями. В аналізі крові ШОЕ – 30 мм/год. У пахвовій ділянці та на шиї – збільшені лімфовузли. Поставте діагноз.
A. Тимома
B. Лімфосаркома
C. Медіастиніт
D. Лімфаденопатія
E. *Лімфогрануломатоз
273. У дівчинки 6 місяців з дня народження виявлена пухлина у крижово-куприковій ділянці. Загальний стан дитини не порушений. Аналіз крові та сечі в нормі. Пухлина розміром 11х6 см, горбиста, нерухома, неболюча. Шкіра над нею звичайного кольору. При ректальному пальцевому дослідженні виявлена частина цієї пухлини між куприковою кісткою і прямою кишкою. Поставте діагноз.
A. Кіста куприка
B. Запальний інфільтрат
C. Ліпома
D. Парапроктит
E. *Тератома
274. На екскреторній урограмі дитини 11 років виявлено зміщення лівої нирки уверх, її деформацію, зміщення сечовода у медіальному напрямку. При іригодослідженні виявлене зміщення пухлиноподібним утвором сигмоподібної кишки уперед та медіально. Ультразвукове дослідження: у лівій половині черевної порожнини від лівого підребер’я до входу в малий таз під передньою черевною стінкою визначається тверде утворення неоднорідної структури, яке виходить із заочеревинного простору. Поставте попередній діагноз.
A. Фіброматоз
B. Пухлина Вільмса
C. Тератома заочеревинного простору
D. Лімфангіома
E. *Нейробластома заочеревинного простору
275. У дівчинки А., 10 років, в правій поперековій ділянці визначається об’ємне утворення до
A. Абсцес
B. Флегмона
C. Бешиха
D. Гематома
E. *Ліпома
276. Дівчинка 8 років у зв’язку з появою жовтяниці госпіталізована в інфекційну лікарню. Однак при огляді лікарем у неї було виявлено множинне збільшення периферичних лімфовузлів (шийних, пахвових, пахвинних). Явища жовтяниці наростали, підсилювалася сверблячка, з’явилася циклічна лихоманка. Картина крові без особливостей. Вкажіть найімовірніший діагноз.
A. Генералізований гострий лімфаденіт
B. Філіноз
C. Токсоплазмоз
D. СНІД
E. *Лімфогрануломатоз
277. Через 3 місяці після травми колінного суглоба у підлітка з’явився біль у цій ділянці. Пізніше утворилася припухлість, над якою шкіра витончилася, стала блискучою із розширеною сіткою підшкірних вен. При пальпації припухлість щільна і болюча. Рухи в колінному суглобі різко обмежені. Відмічається вечірній субфебрилітет. Еритроцити – 3,2х109/л, ШОЕ – 36 мм/год. Сформулюйте попередній діагноз.
A. Доброякісна пухлина
B. Остеоміеліт
C. Артрит колінного суглоба
D. Ревматоїдний артрит
E. *Злоякісна пухлина
278. У дитини 1,5 міс. у тім’яно-скроневій ділянці справа з народження батьки відзначають пухлиноподібне утворення розмірами 3х2 см, темно-багряного кольору, що підвищується над поверхнею шкіри. При натисненні не зникає, але змінює колір на блідий. Який діагноз?
A. Лімфангіома
B. Пігментна пляма
C. Ангіофіброма
D. Вроджена судинна пляма
E. *Кавернозна гемангіома
279. Під час флюорографії в дівчинки 9 років у реберно-хребетному куті над діафрагмою виявили округле утворення з чіткими краями. Загальний стан дівчинки не страждає. Ваш можливий діагноз?
A. Гангліоневрома
B. Гангліонейробластома
C. Симпатогоніома
D. Саркома хребця
E. *Симпатобластома
280. Виберіть оптимальний варіант послідовності дій в діагностиці передбачуваної сечокам’яної хвороби: 1) ультразвукове сканування нирок 2) клінічний аналіз крові і сечі 3) экскреторная урографія 4) ядерно-магнітний резонанс 5) радіоізотопна сцинтинефрографія 6) ниркова венографія
A. 1, 6, 5, 3, 4, 2
B. 2, 1, 3
C. 5, 4, 3, 2, 1, 6
D. 6, 1, 5, 4, 2, 3
E. *3, 4, 1, 6, 2, 5
281. Хворому 17 років з метою купування ниркової коліки двічі протягом години введений бупренорфін. Після чого стан різко погіршав: сопор, різке звуження зіниць, частота дихання 6 в 1 хвилину. А/Т- 60/40 мм рт. ст., пульс 140 в 1 хвилину з частими екстрасистолами. Шкіра волога, ціаноз. Ваші першочергові дії:
A. Внутрішньовенно адреналін.
B. Внутрішньовенно лідокаїн.
C. Внутрішньовенно налоксон.
D. Інфузія кристалоїдів.
E. *Штучна вентиляція легенів.
282. Пацієнт 14-ти років скаржиться на постійний ниючий біль в калитці. Больовий синдром виник після удару в ділянку калитка футбольним м’ячем. Калитка збільшена в розмірах, на шкірі – гематома. В ділянці правого яєчка визначається різко болючий еластичний утвір розміром 6х8 см. Придаток яєчка не диференціюється. Який із перелічених симптомів є патогномонічним для пошкодження яєчка?
A. Біль в калитці
B. Крововилив у шкіру калитки
C. Травма калитки в анамнезі
D. Неможливість пропальпувати придаток правого яєчка
E. *Наявність болючого еластичного утвору в калитці
283. Хлопчик 12-ти років поступив в дитячу клініку із скаргами на біль і припухлість правої половини калитки, підвищення температури тіла до 37,90С. Напередодні була травма. Праве яєчко щільне, різко болюче, фіксоване в ділянці кореня калитки біля зовнішнього пахвинного кільця. Ліве яєчко пальпується на дні калитки, неболюче. Ваш діагноз?
A. Гостра водянка правого яєчка
B. Орхоепідідіміт
C. Посттравматичний орхіт
D. Перекрут гідатиди Морганьї
E. *Перекрут правого яєчка