ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ ТКАНИН ПАРОДОНТА. РОЛЬ ЗАСОБІВ ГІГІЄНИ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ ХВОРОБ ПАРОДОНТА.
Індивідуальні профілактичні заходи.
Проводяться безпосередньо кожною окремою людиною. Перш за все це заходи, які можуть бути проведені індивідуально за призначенням лікаря (полоскання порожнини рота спеціальними еліксирами, застосування спеціальних лікувально-профілактичних зубних паст, лікувально-профілактичних препаратів, використання харчових добавок і ін.).
Основним індивідуальним профілактичним заходом є раціональна гігієна порожнини рота, що правильно проводиться. Залежно від її цілей гігієна порожнини рота має особливості при профілактиці карієсу, захворювань пародонту і слизової оболонки порожнини рота.
При складанні плану лікування найперше звертається увага на догляд за порожниною рота. Проте застерігаємо: навчити пацієнта всіх прийомів можна відразу, та при цьому необхідно попередити, що якщо він зразу ж почне ретельно виконувати поради, то можна викликати загострення пародонтиту, бо поки не усунуті місцеві подразники (особливо зубні відкладення), доти не слід розпочинати інтенсивно чистити зуби чи пальцевий самомасаж.
Це ж стосується і фізіотерапевтичного лікування, яке доцільно призначати після зняття зубних відкладень. Тому поки знімають зубні відкладення, пацієнт підбирає собі щітку, зубну пасту, флоси і тоді опановує правила гігієни. Гігієнічний догляд за порожниною рота як невід’ємна частина лікувально-профілактичних заходів при хворобах пародонту включає періодичне „ професійне ” чищення зубів та індивідуальну гігієну.
Навчання догляду за порожниною рота починають із бесіди про правила гігієни. Спочатку роз’яснюють роль зубного нальоту в розвитку гінгівіту і прогресуванні пародонтиту. Після цього пацієнтові необхідно продемонструвати недостатність здійснення ним гігієнічних заходів за допомогою барвників.
Мета цих дій – створення мотивації до співпраці з лікарем і виконання рекомендацій по гігієні порожнини рота.
Відтак пацієнтові дають рекомендації по догляду за порожниною рота, по вибору засобів гігієни, навчають користуватись ними. Гігієна порожнини рота – один із розділів особистої гігієни людини. Одним із важливих завдань гігієни порожнини рота є очищення її від залишків їжі, набутих структур (зубної бляшки і м’якого зубного нальоту), детриту, мікрофлори. Іншими завданнями гігієни є внесення в порожнину рота засобів, які позитивно впливають на властивості її органів, (зміцнюють їх резистентність і функціональні можливості.
Предмети догляду за порожниною рота.
Способи чищення зубів різними предметами гігієни.
Основними предметами гігієни є: зубні щітки, зубочистки, флоси, зубні йоржики, міжзубні стимулятори, ірригатори. Першими пристосуваннями для зняття зубних підкладень були гілки дерев, знайдені при розкопках поховань у Древній Греції та Єгипті. У II тис. до н.е. користувались зубним порошком із пемзи. В XI ст. арабський хірург Лобуказис виготовив спеціальну скобу із металу для видалення зубного каменю. В Європі зубні щітки з’явились у XVI ст. і називались “зубні віники”, а в Росії їх почали застосовувати у XVIII ст.
Різноманітність сучасних зубних щіток величезна, проте їх можна розділити на основні групи по ряду ознак. Численні класифікації зубних щіток не завжди дають можливість правильно вибрати щітку Це викликано наступним:
– Практичним лікарям важко розібратися у великій кількості засобів, які пропонуються різними компаніями.
– Одноманітність продукції бентежить навіть лікарів – стоматологів.
– Відсутні чіткі покази до вибору зубних щіток.
– Необхідна достатня інформація, щоб розпізнати, оцінити засоби і правильно рекомендувати пацієнтам.
Якнайповніша класифікація зубних щіток приведена Улітовським СБ. (2000) 1.По виду зубної щітки
-дитячі
–підліткові
-дорослі
2.По групі зубної щітки
– гігієнічні
– профілактичні ( пародонтологічні )
– додаткові(спеціальні)
3.По класу зубної щітки
– мануальні
– механічні
– електричні
4.По підкласу зубної щітки
– прямі
– кутові
5.По під підкласу зубної щітки
– без індикації
– індикаторні
6.По виду щетини
– натуральна
– синтетична
7.По характеру розміщення пучків синтетична щетина ділиться на:
– однорівнева
– двохрівнева
– трьохрівнева
– багаторівнева
8.По ступеню обробки щетини синтетична щетина ділиться на:
– нарізна
– полірована
– заокруглена
– шліфована
– комбінована
9.По класу щетини (по матеріалу щетини)
– нейлон
– сетрон
– перлон
– деролон
– поліуретан
– змішана
– комбінована
10.По підкласу щетини(по ступеню жорсткості – дуже м’яка
– м’яка
– середньої ступені жорсткості
– жорстка
– дуже жорстка
– змішана
– комбінована
11.По виду ручки
– плоска
– тонка
– вузька
– кругла
– змішана
– комбінована
– пружиняча
– жорстка
12.По типу ручки
– дитяча
– підліткова
– доросла: мала, середня , велика
13.По виду захоплення
– рифлене
– універсальне
– особливе
– змішане
– комбіноване
– відсутнє
Класифікація мануальних зубних щіток Улітковського
1.Специфічні
2.Художні
3.Спеціальні
4.Профілактичні
5.Гігієнічні
Зубні щітки складаються з головки, з розміщеною на них щетиною, головки і з’єднуючої їх шийки.
Характеристика щетин.
Щетина буває натуральною і штучною. В даний час, враховуючи переваги штучного волокна, виробництво щіток з натуральною щетиною зведено до мінімуму. Щетини можуть бути різної товщини (що зумовлює різну жорсткість щіток), рухомості, способу обробки кінчика щетини.
Вид щетини
Натуральна щетина
Штучна щетина
Можливість контролю жорсткості
Неконтрольована жорсткість, як правило висока
Можливість створення
Волокон різного діаметру і жорсткості
Стан кінчика щетини
Не може бути закруглений, травматичний для слизової оболонки, легко розшаровується
Закруглений і відполірований
Атравматичний
Дезинфекція
Складна, можливість
Збереження мікроорганізмі
Можливість хімічної і фізичної обробки
Стабільність
Може подовжуватися при зволоженні,абсорбує вологу
Низька залежність від різних зовнішніх чинників
По ступеню жорсткості щетини виділяють 5 ступенів: дуже жорстка, жорстка, середньої жорсткості, м’які, дуже м’які. Однак цей показник не стандартизований, не існує єдиного критерію жорсткості щіток. Різні виробники використовують в щітках волокна різного діаметру, але вказують на однаковий ступінь жорсткості.
Дуже м’якою вважається нейлонова щетина з діаметром волокна 0,15—0,18 мм, м’якою — до 0,2 мм, середньої жорсткості до 0,22 мм. У багатьох сучасних щітках поєднується щетина різної жорсткості: так, центральні, жорсткіші щетини призначені для ефективної очистки жувальних поверхонь зубів (нерідко вони коротші), а периферичні м’якші (і часто — довші) щетини менш травматично очищають ясенний жолобок, достатньо глибоко проникаючи в нього (щітки Junior Blend-a-dent, Medic Blend-a-dent, Colgate Plus).
Зубна щітка – це медичний інструмент, тому відповідати низці вимог:
1. бути в міру м’якою (soft – м’яка, extra soft – дуже м’яка, medium – середньої жорсткості, hard – жорстка, extra hard -дуже жорстка – для абсолютно здорових зубів);
2. із головкою завдовжки 25-30 мм, завширшки 10-12 мм, яка повинна покривати 1,5-2,5 зуба;
3. ручка зубної щітки повинна бути зігнутою під невеликим кутом;
4. ряди щетинок щітки (можуть бути дво-, три-, чотирирядні щітки) повинні розміщуватись на відстані 2-2,5 мм, а висота щетинок – не більше 10-12 мм.
Підбір зубної щітки повинен здійснюватись індивідуально залежно від клінічного стану органів і тканин порожнини рота. Замінювати щітку доцільно в середньому один раз у 3 місяці (можна приурочити до пір року – весна, літо, осінь, зима), із природної щетини – частіше, або тоді, коли з’являться перші ознаки зносу щетини.
Користуватись краще щіткою із штучної щетини, бо в натуральній є внутрішні канали, де збирається мікрофлора. Крім того, натуральна щетина швидше розпушується, але такі щітки мають менш виражені абразивні властивості, тому іноді доцільно використовувати саме їх. Щоб не отримати мікротравми від штучної щетини, фірма “Oral-B” запропонувала кінці щетинок заокруглювати.
Різні виробники це роблять по-різному. Є дані, що найкраще користуватись зубною щіткою з дуже прозорою щетиною, бо світло, яке проходить крізь неї, зупиняє розвиток шкідливих бактерій.
Це має значення у випадках, коли приміщення, в якому зберігається щітка, має
природне освітлення. Антимікробний ефект гігієнічних засобів посилюється при використанні зубних щіток зі срібним покриттям щетини (компанія „ Натусана “).
Нову зубну щітку треба добре помити гарячою водою з милом, а після кожного чищення її необхідно добре мити під струменем води і зберігати в склянці головкою догори (без футляра!).
Високу очищувальну ефективність мають електричні щітки; за заявами фірм-виготовлювачів, вони чистять у 25 разів ефективніше, ніж звичайні щітки. Вони особливо актуальні для тих хворих, яким важко налагодити задовільну гігієну.
У середині 90-х років у США доктором Робертом Боком розроблена перша і єдина в світі ультразвукова зубна щітка “Ультрасонекс”.
Принципова різниця полягає в тому, що завдяки УЗ-частоті (1600000 Hz) вона здатна здійснювати 192 млн. рухів за хвилину, а це більше ніж в 25000 разів вище за частоту звичайних електричних щіток і в 6000 разів вище, ніж у звукових щіток. Окрім ультразвукової, тут є ще звукова частота – 150 Hz (18000 рухів за хв.). Бактерії зубного нальоту розміщуються ланцюжками і кріпляться до поверхні зуба. Ультразвукова частота діє на них, розриває ланцюжки, а звукова (150 Hz) частота, утворюючи піну, допомагає м’яко видалити цей вже слабо прикріплений наліт не лише з поверхні емалі, а й на глибині 5 мм під яснами. Ця щітка на 200% ефективніша при знятті зубного нальоту.
При підвищеному утворенні нальоту на язику слід чистити і його.
Для цього застосовують скребки різної форми: у вигляді пластмасової петлі (Halita, ф-ма Dentaid) або рівної зішкрібуючої поверхні (Lanque-net, ф-ма Gencibrosse); – у вигляді круглих або серпоподібних щіток із короткою і жорсткішою щетиною (щітка Entresh).
Для вичищення поверхні язика можуть застосовуватись і звичайні щітки та марлеві тампони. Видалення нальоту зі спинки язика вважається важливою гігієнічною процедурою, яка знижує обсіювання порожнини рота умовно – патогенною мікрофлорою (особливо при вегетації грибів роду Candida) і усуває неприємний запах, зумовлений цим нальотом.
Компанія „Тана-медик” для очищення язика випускає систему „ Інфреш “, яка включає спеціальну щітку, гель і рідину для полоскання. Очищення язика підкріплюється дією антисептичних препаратів, безболісне, що зумовлено оптимальним підбором діаметру окремих щетинок, а також достатньо великою площею робочого поля щітки. Названа система вже при одно- двократному використанні сприяє зникненню неприємного запаху з рота.
Гігієна порожнини рота при захворюваннях пародонта передбачає зубні щітки середньої жорсткості, а в гострому періоді м’якої.
Метод чищення зубів по Пахомову(з профілактичною метою та при гінгівіті) і по Басу(при пародонтиті та пародонтозі).
Стандартний метод чищення зубів Пахомова Г.Н.
Зубний ряд умовно ділять на декілька сегментів. Чищення зубів починають з ділянки в області верхніх правих жувальних зубів, послідовно переходячи від сегменту до сегменту. В такому ж порядку проводять чищення зубів на нижній щелепі. При очищенні вестибулярних і оральних поверхонь молярів і премолярів робочу частину зубної щітки розташовують під кутом 45° до зуба і проводять очищуючі рухи від ясен до зуба, одночасно видаляючи наліт із зубів і ясен. Жувальні поверхні зубів очищують горизонтальними (зворотно – поступальними) рухами так, що волокна щітки проникають глибоко у фісури і міжзубні проміжки.
Вестибулярну поверхню фронтальної групи зубів верхньої і нижньої щелеп очищують такими ж рухами, як моляри і премоляри. При чищенні оральної поверхні ручку щітки розташовують перпендикулярно до оклюзійної площини зубів, при цьому волокна знаходяться під гострим кутом до них і захоплюють не тільки зуби, але і ясна. Закінчують чищення всіх сегментів круговими рухами. Найбільш широко використовується у осіб без патології пародонту.
Метод Bass
Головку зубної щітки розташовують під кутом 45° до осі зуба. Кінці волокон при цьому придавлюють до емалі і до сосочків. В такій позиції проводять вібруючі рухи з невеликою амплітудою. Волокна проникають в міжзубні проміжки і ясенну борозну, тим самим сприяючи доброму видаленню нальоту. Метод Баса не зовсім простий. Неправильне положення зубної щітки, наприклад, вертикальне до осі зуба, приводить до пошкодження епітеліального прикріплення і ясен. Даний метод показаний дорослим при захворюваннях ясен.
Метод Charters
Головку зубної щітки встановлюють під кутом 45° до осі зуба так, що кінці волокон, торкаючись зовнішньої поверхні коронки, досягають ріжучого краю. Легким натисненням кінчики щетин обережно проштовхують в міжзубні проміжки. В цьому положенні здійснюють вібруючі рухи. Волокна контактують з краєвими яснами і здійснюють масаж. Показаний при захворюваннях ясен і пародонту. Як гігієнічний не рекомендується. Закінчується масажем. Для цього в отвір зубної щітки вводиться поролон або масажер.
Пасти з протизапальними властивостями, екстрактами лікарських трав, ферментами.
До засобів індивідуальної гігієни зараховують:
· Зубні порошки.
· Зубні пасти.
· Гелі.
· Зубні еліксири.
Зубні порошки є найдавнішими засобами індивідуальної ротової гігієни і складаються з абразивного наповнювача (найчастіше – очищеної крейди), до якого додається віддушка (ментол, м’ятна, анісова, гвоздична, евкаліптова олії).
Значна кількість недоліків – складність введення в їх склад лікувально-профілактичних добавок, висока абразивність, легкість забруднення при використанні, незначний дезодоруючий ефект, можливість вдихання маленькими дітьми при чищенні зубів – звели випуск порошків до мінімального рівня.
Представники: ,,Біохем”(Польша), „Вітамінний”, „Фармалюкс”, „Форте” (Україна).
Для чищення зубів використовують різноманітні зубні пасти. Не применшуючи значення зубних паст, хочемо підкреслити, що у свідомості більшості людей (часто й лікарів-стоматологів) не зовсім коректні реклами зубних паст складають думку, що добра зубна паста – це панацея. Відбувається зміщення акцентів: нехтуючи основними правилами чищення зубів (правильні рухи зубною щіткою, достатня їх кількість, використання флосів, йоржиків тощо), люди сподіваються на чудодійний лікувальний ефект від зубної пасти.
Принагідно хочемо зауважити, що за дослідженнями московських пародонтологів, наші пацієнти, правильно відповівши на запитання „ Скільки хвилин треба чистити зуби ?”, – насправді самі ж чистили зуби в середньому 45 секунд (це було встановлено за допомогою прихованої камери). Лікувальні інгредієнти, що містяться у високоякісних зубних пастах, починають діяти повною мірою лише на третій хвилині перебування в роті. Таким чином, використання цих паст при 45-секундному чищенні зубів втрачає всякий сенс, і нічого, крім зайвих фінансових витрат, не дає.
Зубні пасти поділяються на чотири групи:
1) гігієнічні – призначені тільки для очищення зубів від бактеріального нальоту частково – дезодорації порожнини рота;
2) сімейні – підходять і старому, і малому, в цій групі можуть бути й пасти з фторидами;
3) терапевтичні:
а) лікувально-профілактичні – мають яскраво виражену лікувально-профілактичну дію, усуваючи ті чи інші фактори;
б) лікувальні – запобігають або лікують певну хворобу(наприклад, пасти з протигрибковими агентами, які застосовуються при кандидозі);
4) багатофункціональні – поєднують усі перераховані властивості.
У той час як люди із здоровим пародонтом можуть користуватись гігієнічними чи лікувально – профілактичними зубними пастами, то хворим слід рекомендувати лише лікувально-профілактичні або лікувальні зубні пасти. Для досягнення максимального ефекту від їх використання можна рекомендувати періодично після чищення зубів накладати ці пасти на ясна як аплікації на 15-20 хв. (курс – 2-3 тижні, 1 раз на 3-4 місяці).
Для профілактики і лікування початкової форми карієсу і гіперестезії можна застосовувати зубні пасти із активним фтором, кальцієм тощо, лише їх потрібно втирати в зуби і аплікувати 20-30 хвилин.
Лікувально-профілактичні і лікувальні зубні пасти умовно можна розділити так:
Хлорофілвмісні: „Ізумруд”, „ Бінака ” (інд.), „Лесная”, „Лесной бальзам” (містить екстракти: хвойно-каротиновий, ялицевий, шавлії, кори дуба), „Екстра”, „Хвойна”,„Хлорофілова” , „ Невська ” – мають виражену дезодоруючу і протизапальну дію на тканини пародонту.
Пасти, які містять екстракти і настої лікарських рослин (ромашки, шавлії, шпинату, подорожника, чорниць,евкаліпту, морської капусти, аїру, троянди, тисячолистника гвоздики, кропиви тощо), – „Азулена” (югос), „Біодонт”(нім.), „Розодонт” (болг.), „Спутнік”, „Ромашка” (Миколаїв), „Еврика” (Харків), „Северянка”, „Морская”, „Чародейка”, „Буратіно”, „Календула”, „Айра”, „Пародонтол” „Biodent”, „Parexil”, „Зодіак” і „Фосфодент” (містять обліпиху), Blendax (містить суміш натуральних гірських трав і активний фтор) і т. п. Пасти “Біокон” і їх різновид – “Лесная свежесть”, крім календули, ромашки, хлоргексидину, фтористого натрію, містять ще екстракт медичної п’явки. До них у комплекті додається ополіскувач “Біокон”.
Із нових паст цієї серії – „Фітодент” (містить екстракт ехінацеї), „Спіруліна” (містить біомасу синьо- зеленої водорості спіруліни), „Premium” (містить олію чайного дерева), „Мурзилка”, „Ізумруд”, „Невская” і „Ламідент” (містять ламінарію), „Осинка” (екстракт кори осики).
Сольові пасти – сприяють розчиненню слизу, посилюють обмінні процеси в м’яких тканинах, рекомендуються при швидкому утворенні зубних відкладень – „Бальзам” (ропа Сакського лиману), „Мері”, „Поморін”, „ Поморін фтор” (ропа болгар, лиманів), „Аква” (ропа моршинських вод), „Blend-a-med (Сода бікарбонат)”, „Colgate (Сода бікарбонат)”, „Жемчуг” (кухонна сіль), „Зефір“, „Лазур”, „Морская”. Нові болгарські пасти, додатково збагачені травами : „Фрукто-поморін”, „Фітопоморін”, „Неопоморін”, „Омнодент”.
Ферментовмісні пасти – „Біло-розова”, „Особая” (добре видаляють зубний камінь), „Прозрачная”, „Чародейская”, „Кристал”, „Ергідіум” (фран.), „Протодент” (містить протеазу), „First Teesh” (містить лактопероксидазу і лактоферин), „Biotene” (містить глюкозооксидазу, лактопероксидазу, лізоцим). Ці пасти необхідно застосовувати при значному утворенні немінералізованих зубних відкладень, гіпосалівації, підвищеній в’язкості слини, дисбактеріозі порожнини рота.
Лікувальні пасти, які містять різноманітні препарати, -„Пріма” (віт. Вз), „Aronal forte” (віт. А), „Арлекіно” (Д-пантотинол), „Борогліцеринова” і „Ягодка” ( борогліцерид, препарат, який пригнічує життєдіяльність деяких бактерій і грибів), „Пчелка” (натуральне бджолине маточкове молочко). „Proper” (бджолиний прополіс), “Біокон”, „Гірудодент” і „Прудодент хвойно-кератинова” (донецька ф-ма „Біокон”), які мають добру протизапальну дію і містять екстракт п’явки.
Лікувальні зубні пасти, які містять антибактеріальні агенти: 0,28-0,3% триклозану: „Blend-a-med (Complit)”, „Colgate(total)”, „Gingi Lacer”, „Periodentyl”;
0,2-0,4% хлоргексидину: „Barsalino antiplaque”,„Clorhexidina Lacer”, „Хексодент форте”, „Хелтос супер”,„Elgydium”, „Elgyfluor”, пасти серії „Lacalut”; 0,1%гексетидин – „Oralfluor Фтор”; лактат цинку – „Blend-a-med (Здорове дихання)”. Пам’ятаймо, що пасти, які містять хлоргексидину біглюконат чи триклозан, можна використовувати лише в гострий період, і, щоб не розвинувся дисбактеріоз, не користуватись ними довше, ніж 2-4 тижні. Для профілактики дисбактеріозу потрібно користуватися ополіскувачами і пастами, що містять одні і ті ж антисептики (С.Б.Улитовский, 2002). І взагалі, якою б хорошою не була паста, її варто змінювати кожні 3 міс. (можна і частіше), щоб не викликати ефекту звикання.
Протикаріозні фтористі пасти потрібно застосовувати ще 10-15 років після прорізування зубів, найефективніші ті з них, які містять амінофториди (AmF), – „Kariodent”, „Lacalut fluor”, „Elmex”, „Fluomex”, „Meridol”, „Ajona” або фторид олова – „Oral-B”, „Dentril” (знімають гіперестезію), „Орбіт для дітей” (має салактат). Ці пасти утворюють захистний шар із CaF2 (лабільний фторид), який безперервно вивільнює іони фтору впродовж місяців і має і бактерицидну дію. Пасти, які містять фтористий натрій, -NaF („Flavour fluoride”, „Colgate Junior”, „Oral-B Mint”, „Glister”, „Parodontax mit fluorid”, ,,Blend-a-med”(KoMronT), „Colgate total”, „Фтородент” тощо), мають лише бактеріостатичну дію і захисний шар, що вони створюють, легко змивається. Пасти, які містять монофторфосфат натрію (Na2PO3F, NaMFP), – „Colgate Junior Super Star”, „Biodent”, „Поморин фтор”, „Colgate Sensation Whitening”, „Fluoxytil (gel Junior)” тощо не мають протикаріозної дії, бо захисний шар на зубах утворюють слабенький (Квентэссенция.- 1995, №4).
Чищення зубів фтористими пастами попереджує також утворення зубного нальоту, бо фториди зменшують адгезію бактерій до поверхні емалі, блокують поступлення глюкози в бактеріальні клітини і перешкоджають їхньому обміну речовин.
Таким чином відбувається ензимічна блокада в зубному нальоті, як, наприклад, блокада безкисневого гліколізу, утворення внутрішньо – і зовнішньоклітинних полісахаридів (Клаус М. Леман, Ельмар Хельвіг, 1999).
Дітям до семи років потрібно чистити зуби спеціальними дитячими пастами, бо у них фторидів мало й ризик отруїтись при заковтуванні невеликий.
Пасти, які містять фтор і кальцій: „Фтородент”, „Аквафреш”, „Фосфодент”, „Колгейт”, „Аквафрин”, ,Бленд-а-мед”, „Бленді”, „Пєпсодент” – можуть застосовуватись і в дорослому, і в дитячому віці.
Фосфорно-кальцієві паст, на відміну від фторвмісних, ефективні і в дорослих – „Жемчуг”, „Новий жемчуг”, ..Чебурашка”, „Ремодент”, „Арбат”, „Бембі”, „Сафарі” (порошок шкаралупи курячих яєць), „Гарант”.
Пасти, які мають комбіновану дію на зуби і тканини пародонту, – „Зодіак” (обліпихову олію і фтористий натрій), „Москвичка” (фосфорно-кальцієві препарати та екстракт листків чорниці), “Біокон, “Лесная свежесть”, „Лесная” (фосфати, хлорофіл, каротиноїди, віт. С і Д), „Пародонтол” (екстракт кропиви, тисячолистника і гідроксиапатит), „Parodontax classic” (м’яту, ехінацею, ромашку, шавлію, ратаній, мірру, соду – гідрогенкарбонат).
Серійні зубні пасти: типу Lakalut – „Lakalut-activ” (прикровоточивості і запаленні ясен), „Lacalut fluor” (дляпрофілактики карієсу), „Lacalut sensitive” (при гіперестезіїемалі); типу „Blend-a-med”, „Blendax” тощо.
Зубні пасти з відбілюючим ефектом – „Орбіт Білосніжка“(на основі гідрогенкарбонату), „Крест” „Чойс” (міститьмонофторфосфат натрію, карбонат кальцію, соду). Регулярне застосування цих паст може призвести до передчасного стирання емалі.
Зубні пасти, які перешкоджають утворенню зубного каменю, найчастіше містять: пірофосфати: серія „Blend-a-med” („Complit”, „MedicWhite”, „Mediclean”, „Сода Бікарбонат”); цитрат цинку: „Borsalino antitartar”, „Gingi Lacer”,Mentadent microgranuli”, „Periodentyl”, „Sensodyne F”,„Рила2С”.
Зубні пасти, які знижують чутливість твердих тканин зуба, найчастіше містять: – 5 % калію нітрат – „Dentsitblen”, „Protect”, „Sensigel”, „Oral-B Sensitive with fluoride”; калію хлорид – „Sensodyne F”, „Sensodyne Gel”; стронцію хлорид – „Fiacla for sensitive teeth”, „Sensodyne Classic”. Дуже добрий ефект мають також пасти „Жемчуг”, „Арбат” (допомагають у 91,6%), „Соледент”.
Ці пасти застосовуються при оголенні шийок зубів, їх гіперчутливості, при пародонтозі, дефектах твердих тканин некаріозного генезу, підвищеній чутливості емалі до термічних і хімічних подразників. Для зняття зубного нальоту та для профілактики його рясного утворення і насичення патогенною мікрофлорою можна використовувати вуглецево волокнистий медичний сорбент „ Ангел- Хранитель 3″, який здатний поглинати патогенну мікрофлору, токсини, медіатори запалення і набряку (гістамін, серотонін, хініни, простагландини).
Спосіб застосування: зубна щітка, змочена водою, обережно цмокається в сорбент-порошок „Ангел Хранитель 3″. Зуби чистять повільно, обережно, круговими і вібруючими рухами. І при цьому сорбент фіксується в міжзубних проміжках, пародонтальних кишенях, надаючи пролонгованої дії. Після чищення близько години порожнина рота не споліскується. Таке чищення зубів рекомендується за годину до сніданку і через годину після вечері. Проковтнутий зі слиною сорбент очищує і травний канал. Цей сорбент можна використовувати і при професійному чищенні зубів (Вишняк Г.М., 1999).
Для профілактики карієсу і гінгівіту рекомендують застосовувати також декстраліз – препарат, який містить у якості активного діючого компоненту декстраназу. Вона інтенсивно гідролізує декстрин зубного нальоту, має виражену антибактеріальну дію і високий протикаріозний ефект і поверхня зубів стає гладкою. Застосовують по 1- табл. 2 рази і її день після чищення зубів.
Таблетку переміщують язиком порожниною рота. Після процедури утримуються від полоскання одну-дві години. Упродовж року здійснюють 3-4 курси із перервою у 2-3 місяці. Протипоказання – наявність червоного плоского лишаю. Для самостійної аплікації на зуби і ясна застосовуються гелі, які складаються із таких двох груп: гелі із вмістом фторидів. Гелі для аплікацій на слизову оболонку ясен.
Фторвмісні гелі застосовуються для аплікацій на зуби з метою інтенсифікації їх вторинної мінералізації , і підвищення резистентності емалі до дії кислот. Вони можуть бути для домашнього (концентрація фторидів менша) і професійного (концентрація фтори дів більша) використання.
Представники: „FluoriGard Gel-Kam” (Colgate), „ProFluorid Gelee” (VOCO), „Elmex” , „Blendax” , гель „Oral B”, „Fluormex jel” (Chemaelektromet, Польша), „ Protect” (Butler), „Nupro APF” (Dentsply), „Fluocal Gel” (Septodont, Франція), „Controcar” (Lege artis), „Пероксигель” (Росія), „Stan-gard” (США). Для аплікацій фторвмісних гелів деякі компанії випускають аплікаційні ложки різних розмірів.
Гелі для аплікацій на слизову оболонку ясен поки що нечисленні. До них належать препарати з антисептичними і протизапальними добавками, які застосовуються до і після оперативних втручань.
Представники:Oralbalance Gel (містить лактопероксидазу, глюкозоксидазу іксилітол) – підвищує нормальні захисні властивості слини,знижуючи обсіювання бактеріями, зволожує тканини(рекомендується при ксеростомії), наноситься на язик і ясна; гель Parodium (Pierre Fabre, Франція) – містить хлоргексидину біглюконат, екстракт ревеню тангутського,формальдегід – наноситься пальцем або спеціальним аплікатором на ясна 3 рази на день для профілактики і лікування захворювань пародонту; Дентим-гель (Мірра, Росія) – містить біологічно активні речовини із збору лікарських рослин, ефірну олію лаванди, спиртовий екстракт буркуна (донніка). Гель має антибактеріальну, протизапальну і дезодоруючу дію рекомендується для аплікацій і м’якого втирання в ясна призапальних процесах у пародонті.
Зубні еліксири, ополіскувачі з бактерицидними добавками (триклозан, хлоргексидин) малої концентрації.
Ополіскувачі порожнини рота можуть випускатися у вигляді розчинів, готових до застосування, або у вигляді рідких концентратів або сухої речовини, що вимагають розведення в певних пропорціях. Вони також можуть бути спиртвмісними або безалкогольними.
Ополіскувачі без вмісту спирту застосовуються у дітей з того віку, коли дитина набуває навиків полоскання рота. Умовою використання ополіскувачів з хлоргексидином є дотримання інтервалу між чищенням зубів і полосканням не меншою 30 хвилин.
Причиною цього є можливість взаємодії між лаурилсульфатом натрію ( що входить до складу більшості зубних паст) і катіонним хлоргексидином. Можлива також антагоністична взаємодія хлоргексидину з іоном аніонактивного фтористого з’єднання. Хлоргексидин вступає в міцний хімічний контакт на багатьох ділянках порожнини рота і діє як тривале за часом джерело антибактеріальної активності. Сила бактерицидної дії по багатьом даним перевершує таку при використанні інших антибактеріальних агентів. Проте при використанні хлоргексидинових ополіскувачів залишаються вже згадані проблеми — фарбування поверхні зубів і мови, неприємний смак, підвищене відкладення зубного каменю.
Вони поділяються на такі групи:
1. дезодоруючі ополіскувачі і спреї;
2. ополіскувачі, які знижують утворення зубних відкладень за рахунок антибактеріальної дії;
3. ополіскувачі, які містять різні концентрації фтористих сполук і впливають на мінералізацію твердих тканин, використовуються час від часу („Colgate plax”, „Flyoxitil”, „Lacer oros” та ін.).
До складу дезодоруючих ополіскувачів, як і до зубних паст, включені компоненти рослинного походження. Представники: „Biotene”, „Бальзам Вікторія”, „Дентонік (гель-і прей)”, „Фітодент”, „Піхтовий”, „Ефект”.
Протибляшкові ополіскувачі найчастіше містять лістерин, триклозан і хлоргексидин:
„Clorhexidina Lacer”, І ludril”, „Gingi Lacer”, „Lacalut (sprey)”, „Lysoplac”, серія „( )ral B”, „Parodontax”, „Periodentyl”, „Біокон“.
Ю.А. Федоров (1989) рекомендує після чищення зубів енергійне полоскання еліксирами впродовж 2-3 хв. Використовують їх від 30-40 крапель (для лікування) до 10-15 крапель на склянку води (для профілактики).
Ополіскувачі, як і зубні пасти, необхідно змінювати і користуватись одним і тим же можна не довше трьох місяців). Для полоскання можна застосовувати також відвари та настої лікарських трав. Однак треба пам’ятати, що постійно й інтенсивно полоскати порожнину рота не рекомендується, бо можна викликати дисбактеріоз. Краще це робити курсами в 2-3 ніжні з перервами в 2-3 місяці (наприклад, на початку нової пори року, коли замінюють зубну щітку).
Для профілактики утворення зубного нальоту і місцевого протизапального лікування можна використовувати таблетки, драже, пастилки для безпосереднього розсмоктування в порожнині рота, наприклад: „Фалімінт“(містить пронілід), „Себидін” (містить хлоргексидин і віт. С), Септолете” (містить безалконія хлорид, ментол, ментолову та евкаліптову олії, тимол та ін.). Вони справляють місцево анестезуючу, антисептичну, дезодоруючу, протизапальну і навіть бактерицидну і фунгіцидну.
У комплекс догляду за порожниною рота реклами активно пропагують включати жувальні гумки. Однак ці рекомендації є неоднозначними, бо використання жуйок може спричинити різноманітні ефекти.
Основні стоматологічні ефекти жувальної гумки :
1. Тривала стимуляція слинних залоз, довготривале і значне посилення слиновиділення (у 10-20% населення є гіпосалівація )
2. Поліпшує очищення органів порожнини рота від залишків їжі і харчового детриту і мікрофлори зубного нальоту (але тільки жувальні поверхні)
3. У стимульованій слині збільшується кількість іонів Са, Р та інших мінералів, вміст білкових речовин, харчових ферментів антимікробних агентів. Мінералізуюча і ремінералізуюча дія, відновлення рН зубного нальоту до безпечного рівня – нейтралізація кислот їжі .
4. Інтенсифікація жування із збільшенням навантаження жувальний апарат, тобто до навантаження пародонту, усуненні жувальних лінощів.
5. Стимулює розвиток жувальних м’язів і посилені кровопостачання в тканинах пародонту („ Септолете “) дію.
Негативні моменти жувальних гумок :
Недозоване, нефізіологічне, часто надмірне навантаження при надмірному вживанні: встановлені відмінності в тривалості фаз жувального циклу при жуванні гумки і продуктів. Тканини пародонту перевантажуються, багатократно посилюється кровопостачання, з чим не справляється регіонарна венозна система. Таке підвищене навантаження негативно впливає на функції і стан тканин пародонту. Порушення мікробного пейзажу при надмірному вживанні внаслідок : знешкодження як патогенної, так і сапрофітної мікрофлори; порушення ферментативної активності слини.
Передчасне старіння та „ зношування ” слинних залоз внаслідок перевантаження залозистого апарату порожнини рота. Можлива гіперплазія слинних залоз, що призводить до підвищеної сухості слизової оболонки порожнини рота у «зрілому та старечому віці або до ксеростомії. Вже через 1-3 міс. Регулярне вживання більше трьох жувальних гумок на день провокує зниження нестимульованого слиновиділення н а 19 – 45 % , а стимульованого – н а 14 ,8 – 55 ,3% (Максимовський Ю.М. і співавт., 2003).
Гіпертрофія жувальних м’язів. Очищуються тільки жувальні поверхні, залишки їжі у міжзубних проміжках і наліт на шийках зубів не видаляються. І взагалі, гігієнічна ефективність жуйок надто слабка і не може конкурувати з відомими гігієнічними процедурами (Максимовський Ю.М. і співавт., 2003). Мають підвищену клейкість, що на фоні зниженої щільності твердих тканин зубів, множинних пломб, клиноподібних дефектів, тонких стінок може призвести до відламування стінки зуба або пломби. Шкідливий вплив цукрів і кислот, які містяться в дешевих гумках (як у карамельок). Якщо вже жувати гумку, то неодмінно „Ксиліфреш” 14 подушечок (65% ксиліту) чи „Орбіт” – 10 подушечок (33% ксиліту) чи „Stimorol pro Z”. Завдяки п’ятихвилинному жуванню „Ксиліфреш” після їжі фіни досягли ліквідації карієсу.
Зауважимо, що подушечки на противагу пластинкам за рахунок більш швидкої нейтралізації кислоти ксилітовими оболонками якісніші і довше зберігають вищу концентрацію ксиліту. При частому і тривалому вживанні жуйки „ Dirol” карбамід, що міститься в ній, як сахароза в цукровмісних продуктах, є субстратом для посиленого розвитку уреазо-позитивної мікрофлори (концентрація сечовини в змішаній слині через 20 хв. зростає в 4,2 рази), яка провокує запальну реакцію в тканинах ясен (Максимовський Ю.М. і співавт., 2003).
Показання до використання жувальних гумок:
· Пацієнти зі схильністю до карієсу.
· Діти у віці 6-8 років (період початку змінного прикусу).
· Підлітки у віці 11-13 років (період завершення фізіологічного дозрівання емалі).
· Вагітні жінки. При ксеростомії фізіологічного характеру.
· При “жувальних лінощах” у дітей як елемент міогімнастики.
Протипоказання до використання жувальних гумок:
абсолютне – фенілкетонурія (небезпечний підсолоджувач аспаркам);
відносні:
1. використання в необмеженій кількості необмежений час;
2. використання дітьми до чотирьох років (небезпека заковтування й аспірації через
недосконалість ковтального рефлексу);
3. наявність захворювань шлунку (можна після їжі 5-10 хв.).
Отже, однозначно можна сказати, що використання жувальної гумки можливе:
1. тільки після їжі і короткочасне;
2. при застосуванні у поєднанні із зубними щітками, пастами та інтердентальними засобами, бо вони не замінюють обов’язкового використання інших засобів гігієни;
3. із профілактичною метою можна застосовувати разом з іншими засобами профілактики.
Досліджена шкідливість жування гумки тричі на день по 10 хв. після вживання їжі за наявності навіть невеличкого гінгівіту, не кажучи вже про пародонтит. Такий режим жування з темпом 70 жувальних рух і в за 1 хв . може рекомендуватись лише здоровим як навантаження-тренінг (Данилевський М.Ф. і співавт., 1997).
За даними Г.Ф. Білоклицької (2001), при пародонтиті різко знижені резервні можливості пародонту і режим жування повинен бути не більше 5 хв. При трикратному використанні і інше після їжі. За наявності рухомих зубів жуйка протипоказана.
При навчанні догляду за порожниною рота необхідно також роз’яснювати пацієнтам властивості різних продуктів харчування з точки зору їх дії на зуби і ясна, їх сприяння утворенню зубного нальоту. Рекомендується зменшити вживання вуглеводів, цукрів, газованих напоїв, а найголовніше уникати їх між основними ритмами харчування.
Після вживання солодощів необхідно обов’язково споліскувати рот, і краще – лужними розчинами (сода, мінеральні негазовані лужні води). Закінчувати вживання їжі найкраще твердим яблуком чи морквою, які очищують зуби і добре масують пародонт. Виявлена корисна захисна дія жирів, що містяться в їжі (наприклад, у твердому сирі), які, вкриваючи тонким тиром зуби і тканини пародонту, є своєрідними пародонтопротекторами.
Навчаючи пацієнтів правилам і огляду за порожниною рота, потрібно пояснити важливість ретельного пережовування їжі (рівномірно правим і лівим “оком щелеп), необхідність включати в харчовий раціон якнайбільше сирих овочів, фруктів, сухофруктів, вживання яких, окрім загальнооздоровчого значення, має добру дію на! жувальну функцію, на збереження здоров’я пародонту і, звісно, на очищення зубів. У бесіді, яку лікар проводить з пацієнтами, слід підкреслити, що після кожного вживання їжі потрібно ретельно прополіскувати рот двома склянками води для видалення харчових залишків, а за необхідності – використовувати також засоби інтердентальної гігієни.
Підсумовуючи, необхідно зазначити, що навчання догляду за порожниною рота є надзвичайної актуальною проблемою, бо якщо пацієнт із хворобами пародонту не буде дотримуватись цих правил, успіх у лікуванні буде нетривкий, а праця лікаря-пародонтолога в короткому часі (1-3 місяці) зведеться нанівець. Ефективність гігієни залежить не стільки від ціни гігієнічних засобів, цю застосовуються, скільки від регулярності, ретельності, послідовності, методики їх використання, затрачених при цьому часі і зусиль.
Якщо хворий не виконує рекомендацій по гігієні порожнини рота, то складне і трудомістке лікування планувати і здійснювати недоцільно. У цьому випадку необхідно обмежитись лише симптоматичним лікуванням із наданням допомоги за звертанням. Важливість співпраці пацієнта і лікаря спонукала нас винести у схемі плану лікування хворого із патологією тканин пародонту навчання догляду за порожниною рота попереду всіх професійних, заходів, що застосовуються при лікуванні. Інтердентальні засоби: флоси, щітки – йоршики, іригатори.
У комплекс догляду за порожниною рота входить використання засобів для інтердентальної гігієни:
1) зубочисток (використовують в основному для видалення залишків їжі, які ефективні при обробці широких міжзубних просторів за формою бувають плоскими, трикутними, круглими;
2) флосів, флосет, суперфлосів, ультрафлосів;
3) йоржиків;
4) міжзубні стимулятори.
Найважливіші з них – зубні нитки – флоси (методика флосингу) – ефективні предмети гігієни для вичищування контактних поверхонь зубів (особливо важкодоступних проксимальних боків) і пришийкових ділянок. Вважається, що дитина у 7- річному віці повинна чистити міжзубні проміжки флосами один раз на тиждень, а 14-літній підліток – один раз на день (при вечірньому чищенні зубів). Із 7 до 14 років кратність чищення зубів флосами збільшується на одне чищення. Дорослому користуватись ними слід не менше ніж один раз на день, а при посиленому нальото утворенню, при наявності трем і при пародонтиті слід використовувати флоси після кожного вживання їжі.
Зубні нитки поділяються на такі групи;
1. За формою поперечного перерізу:
– круглі;
– плоскі (їх модифікація – міжзубні стрічки).
2. За товщиною.
3. За обробкою поверхні:
a) вощені (waxed) – зручніші у використанні, легко проникають у тісні міжзубні проміжки, з них рекомендують починати освоювати використання ниток;
b) невощені (unwaxed) – більш складні у використанні, але мають кращі очищувальні
властивості, використовувати їх добре тоді, коли вже є певні навички;
c) зі спеціальним покриттям із тефлону – у використанні такі ж, як і вощені.
4. За наявністю просякнення:
a) без спеціального просякнення;
b) просякнуті лікувально-профілактичними речовинами (фтористими сполуками, прополісом і т.д.).
5. За призначенням:
a) індивідуального призначення;
b) для застосування лікарем.
У світі впродовж року продається 6500000 км флосів (земну кулю по екватору можна обвити 160 разів). Але на Україну їх припадає якийсь мізер. Доведено, що якщо додатково до щітки користуватись зубною ниткою. Ефективність видалення зубного нальоту зростає на 37%.
Флоси є вже у вільному продажу, 50-метровий моток флосів Огаl-В тепер коштує 10-11 гривень, а вистачає його надовго.
Техніка використання флосів.
Ручне вживання зубної нитки припускає використання відрізка нитки завдовжки 30— 89 см. По одній з найпоширенішій техніці її вживання (Buttuer M.) на середній палець правої руки накручується 3 обороти 80-сантиметрового відрізка нитки, на середній палець лівої руки — 7—8 оборотів.
Відстань між руками повинна складати приблизно 10 см. Між великим пальцем правої руки і вказівним пальцем лівої руки натягується приблизно 2 см нитки.
Великий палець правої руки підноситься до зубів правої сторони верхньої щелепи і зубна нитка вводиться в міжзубний проміжок, не пошкоджуючи ясенний сосочок.
Нитка притискається до поверхні зуба і 4— 5 рухами вверх — вниз очищує її від нальоту. Через 4—5 рухів нитка накручується на середній палець правої руки і продовжується очистка другої контактної поверхні.
За кордоном випускаються спеціальні ниткотримачі у вигляді великих пластикових голок з вушками. Нитка засилюється у вушко, а пластикова голка, яка має тупий кінець, легко вводиться в міжзубний проміжок у ділянці шийки зуба. Такі ниткотримачі особливо актуальні у випадках, коли зуби розміщені дуже тісно і звичайним способом ввести флоси проблематично.
Для вичищення міжзубних проміжків необхідно застосовувати також спеціальні міжзубні “йоржики” (міжзубні щітки) – ще ефективніші засоби для вичищення контактних поверхонь. їх використання особливо актуальне, коли при пародонтиті міжзубні проміжки зяють внаслідок атрофії ясенного сосочка (при початкових ступенях хвороби введення йоржиків проблематичне). При носінні незнімних ортопедичних конструкцій використання міжзубних „ йоржиків ” також особливо необхідне.
„Йоржики” виготовляють із нейлонової щетини, яка фіксована на тонкій дротяній основі, і можуть бути різної форми, розміру, жорсткості.
Міжзубні стимулятори – це еластичні конуси із гуми або м’якого пластика різного ступеня жорсткості, а також м’якого дерева. Вони призначені для масажу ясенних сосочків і очищення міжзубних проміжків. Стимулятори просовуються у міжзубний проміжок поступальними коловими рухами, (легко натискуючи на ясенний сосочок. Вони можуть кріпитись на спеціальних тримачах або на кінці ручки зубної щітки. Міжзубні стимулятори активізують гемодинамічні процеси у міжзубних яснах і призначаються при прогресуючій ретракції маргінальних ясен, при широких міжзубних проміжках, наявності хронічних захворювань пародонту або факторів, що сприяють їх розвитку.
Додатковим предметом догляду за порожниною рота є ірригатори. Різноманітні їх модифікації забезпечують промивання різних зон рота постійним або пульсуючим струменем води (можна з лікарськими добавками) під тиском 2-10 ат. Ірригацію порожнини рота можна здійснювати лише після інтенсивного і правильного чищення зубів.
Ще одним елементом догляду за пародонтом є самомасаж: із втиранням паст у ясна легкими круговими рухами, що підвищує дію пасти. Його слід здійснювати регулярно: один раз на день перед сном, після чищення зубів. Тривалість процедури – 5-7 хв. Протипоказаннями до самомасажу є наявність зубного каменю і гною в пародонтальних кишенях.
Необхідно так пояснити пацієнтові про важливість правильного ретельного догляду за порожниною рота, щоб у нього не залишилось жодного сумніву щодо того, що успіх і лікування значною мірою залежить саме від нього. Експерти ВООЗ вважають, що в 70- 80% випадків успіх лікування хвороб пародонту залежить від якості догляду за порожниною рота. На період навчання гігієни Г.М. Барер і Т.І.
Лемецкая (1997) рекомендують застосовувати розчин хлоргексидину за таким переписом:
a) хлоргексидину біглюконату – 20% – 3 мл:
b) кухонної СОЛІ – 4,0;
c) дистильованої води – 1000 мл.
Розчин використовувати як ротову ванночку після чищення зубів на 2-3 хв. двічі на день, упродовж 5-7 днів. Доцільно контролювати чищення зубів пацієнтів. Це є наочним прикладом і дає добрі результати, особливо коли здійснюється в умовах пародонтологічного кабінету. Можна використовувати такі засоби:
1. розчин фуксину: Fuchsinibas – 1,5; Spiritus aethylicus 75°- 25 мл. Беруть 10-15 крапель на 1/4 склянки води. Після полоскання мікробний наліт забарвлюється в рожевий колір. Контроль гігієни – через 2, 7, 14 днів.
2. розчин Шиллєра-Пісарєва ( 1 г кристалічного йоду, 2 г калію йодиду, 40 мл дистильованої води), яким змащують зуби і ясна. Мікробний наліт забарвлюється в жовто-коричневі відтінки, а запальні ясна – від світло- до темно- коричневого кольору;
3. таблетки еритрозину (дають рожеве забарвленя нальоту),діплаку;
4. розчин Люголя.
Нами встановлено, що вже через 2-3 прийоми з метою здійснення професійної гігієни на фоні хорошого гігієнічного догляду за порожниною рота стан ясен значно поліпшується.
Фірма Meyer–Haake розробила набір інструментів Desmoclean, які в більшості випадків забезпечують якість видалення відкладень, співставну з ручними інструментами. А при видаленні відкладень у ділянці фуркації переважають їх. Система Desmoclean – це набір прецизійних інструментів із шестигранною голівкою у формі еліпса при відсутності ріжучих кромок. Набір складається із 4 інструментів, головки яких мають різну довжину і діаметр. Інструменти закріплюються в спеціальній турбіні, яка забезпечує частоту обертання в інтервалі 7000- 10000 обертів за хвилину. Ц інструменти добре обробляють пародонтальні кишень глибиною до 5 мм і забезпечують формування гладкої поверхи кореня зуба після вилучення брекетів, постійних шин, завдяки чому усувається шорсткість, боріздки, інші дефекти
Інструменти Desmoclean можна використовувати для видалення окістя після хірургічного відкриття поверхні кістки (Sellmann Hans, 2002).
Подібно до звукових апаратів вібрують і ультразвукові Основною відмінністю між цими двома типами приладів є рівень ефективності, який визначений робочою частотою коливальних рухів наконечника і його дизайном.
Скалери, що генерують коливання ультразвукової частоти, перетворюють електричний струм у мікроскопічні вібраційні коливання частотою 20000-50000 Гц (циклів за секунду). Тепло, яке утворюється при цьому, охолоджується струменем води, що подається на верхівку насадки наконечника. Під дією ультразвуку у воді, яка подається, завдяки розриву ударної пилі утворюються численні пухирці, тобто відбувається гідродинамічний ефект кавітації, що і руйнує зубний камінь. Кавітація справляє також антимікробний ефект: спричиняє розрив оболонок мікроорганізмів і вихід бактеріальних ендотоксинів.
Ультразвуком зубний камінь видаляється безкровно, і безболісно, навіть із не зовсім доступних для звичайних інструментів поверхонь. Сучасними приладами добре і виробляється під’ясенна поверхня кореня.
У магнітострикційних скалерах залізна або нікелева серцевина у котушці змінного струму приводиться в повздовжнє коливання з частотою 20000-50000 Гц.
Робочий кінчик наконечника рухається за еліпсоїдною траєкторією. Ці системи потребують значного охолодження, а значна кількість аерозолю, який утворюється під час роботи, утруднює огляд робочого поля.
У п‘єзоелектричних апаратах у полі змінного струму відбувається деформація кварцевих кристалів (кілець). Коливання, які при цьому виникають, передаються на робочу частину приладу, забезпечуючи його лінійні рухи з частотою 10000-60000 Гц. Лінійні зворотньо-поступальні рухи робочого кінцівника найбільш ефективні і безпечні, оскільки при правильному розміщенні наконечника вони попереджують дари по поверхні зуба. У приладах, які генерують лінійний рух, верхівка наконечника повинна розміщуватись паралельно до коливань приладу. Більшість таких систем здійснюють надтонке розпилення рідин на кінці наконечника, при цьому використовується невелика кількість води.
Представники ультразвукових апаратів:
1. “Ультрастом” і “Ультрадент” (Росія);
2. .Piezon Master 400-403″ (EMS, Швейцарія) – п‘єзоелектричні; „Spartan“, „Syprasson P–S“, Suprasson P–Max (Satalec,
3. Франція)- п‘єзоелектричні;
4. Дентсплай Кавітрон, Кавітрон Ес-Пі-Ес, (ф-ма Дентсплай, США) – магнітострикційні; – системи „Cavy Med” та інших сучасних іноземних апаратів.
Випускаються і комбіновані піскоструменево/ультразвукові апарати:
1. „Prophy-Max” і „Air-Max S” (ф–ма Satalec, Франція);
2. Кавітрон Джет Ес-Пі-Ес, Профі-Джет (ф-ма Дентсплай); 3. Air Flow S 2 ( ф–ма EMS);
4. Jetsonic Kombieinheit ( ф–ма Geru-Dent);
5. Combi P ( ф–ма Mectron).
Якщо при застосуванні пневмоскалера і ультразвукових приладів не забезпечена достатня подача води, то температура робочої частини може досягнути більше 200° С , що призведе до травм зубів і ясен. З іншого боку, необхідність постійного охолодження суттєво утруднює використання цих приладів для обробки глибоких пародонтальних кишень.
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1.Н.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко Заболевания пародонта , Київ «Здоров’я»
2000р., 120-148 ст. 2.Л.О. Хоменко Терапевтична стоматологія дитячого віку Київ, 1999- 61-65 ст.
3.М.Ф.Данилевський Захворювання слизової оболонки порожнини рота Київ, 1998-26-35 ст.
4. М.Ф.Данилевський Терапевтична стоматологія Київ, 2004 – 6- 47 ст.
