МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до практичних занять для студентів стоматологічного факультету

з нормативним терміном навчання

 

ЗАНЯТТЯ № 12 (практичне – 6 годин)

 

Тема 1: Біохімічні функції печінки. Метаболізм порфіринів: обмін жовчних пігментів, біохімія жовтяниць. Біотрансформація ксенобіотиків.

 

Тема 2: Сечоутворювальна функція нирок. Фізико-хімічні властивості і хімічний склад нормальної сечі. Патобіохімія нирок. Патологічні компоненти сечі.

 

Мета: Вміти визначати вміст білірубіну у сироватці крові та застосовувати знання про обмін хромопротеїнів для пояснення механізму виникнення жовтяниць Уміти виконувати тимолову пробу та якісну реакцію на індикан і використовувати отримані результати  для оцінки функціонального стану печінки. Уміти дослідити фізико-хімічні властивості і хімічний склад сечі здорової людини, пояснити механізм утворення сечі, визначати патологічні компоненти сечі та використовувати отримані дані для діагностики хвороб нирок і порушення обміну речовин в організмі.

 

Професійна орієнтація студентів:

Печінка займає центральне місце в обміні речовин, підтримуючи гомеостаз внутрішнього середовища організму. З цим органом пов’язані найголовніші детоксикаційні реакції речовин ендогенного та екзогенного походження, зокрема продуктів гниття білків (індолу, скатолу та ін.), тому визначення вмісту індикану в сечі є важливою ознакою детоксикаційної функції печінки та посилення гнильних процесів у кишечнику. У печінці відбувається метаболізм білірубіну – продукту розпаду гему. Білірубін відноситься до жовчних пігментів, є токсичною речовиною, знешкоджується в клітинах печінки. Порушення процесів метаболізму білірубіну викликають розвиток жовтяниць, а порушення синтезу гему – розвиток порфірій, діагностика яких проводиться за біохімічними показниками крові та сечі. Тому визначення вмісту білірубіну у сироватці крові має важливе значення для диференціальної діагностики жовтяниць. Біохімічний аналіз сечі є обов’язковим в амбулаторних і клінічних умовах у діагностуванні низки захворювань і дає можливість судити про функціональний стан нирок, обмін речовин у різних органах і організмі в цілому, допомагає вияснити причини, характер і прогноз патологічного процесу, дозволяє оцінити ефективність лікування.

 

Методика виконання практичної роботи: 9.00-12.00 год.

Виконання практичної роботи відбувається у відповідності з методами біохімічних досліджень лабораторного практикуму з обов’язковим оформленням протоколу і висновком в кінці кожної роботи.

 

Робота 1. Провести визначення загального білірубіну в сироватці крові (практикум, робота 88).

Робота 2. Провести якісну реакцію на індикан в сечі (практикум, робота 87, 2).

Робота 3. Провести тимолову пробу.

Принцип методу. Тимолова проба грунтується на визначенні ступеня помутніння суміші при взаємодії сироватки з насиченим розчином тимолу у вероналовому буфері. Помутніння суміші обумовлене взаємодією колоїдних частинок тимолу і деяких крупнодисперсних білків – гамма-глобулінів та бета-ліпопротеїнів (ліпопротеїнів низької густини). Проба стає позитивною при зменшенні вмісту альбуміну і збільшенні рівня бета- і гамма-глобулінів (переважно за рахунок зв’язаних з бета-глобулінами ліпідів)

Хід роботи

В пробірку вносять піпеткою 4,8 мл тимолового реактиву, додають 0,08 мл сироватки крові, перемішують, витримують 30 хв при кімнатній температурі.

Фотометрують проти тимолового реактиву при довжині хвилі 630-690 нм. Ступінь помутніння знаходять по калібрувальному графіку.

В нормі величина тимолової проби становить 0–5 ОД помутніння.

Клінічне значення. Підвищення показників тимолової проби відмічається при:

–        паренхіматозному (інфекційному, вірусному, токсичному) гепатиті, у хворих механічною жовтяницею проба негативна, однак, стає позитивною, якщо процес ускладнюється паренхіматозним гепатитом;

–        септичному ендокардиті (при ревматизмі негативна).

 

Робота 4. Визначити фізико-хімічні властивості сечі (практикум, робота 104, 105, 106).

Робота 5. Визначити вміст загального азоту в сечі (практикум, робота 110).

Робота 6. Провести якісне і кількісне визначення білка в сечі (практикум, роботи 111, 112).

Робота 7. Виявити гематурію (бензидинова проба) (практикум, робота 82).

Робота 8. Визначити наявність та кількість глюкози в сечі (практикум, робота 113, 114).

Робота 9. Виявити та визначити кількість кетонових тіл в сечі (практикум, робота 115).

 

Програма самопідготовки студентів до заняття.

1.      Функції печінки.

2.      Роль печінки в обміні вуглеводів, ліпідів та білків.

3.      Участь печінки у регуляції вітамінного та водно-мінерального обміну.

4.      Жовчоутворююча та екскреторна роль печінки.

5.      Катаболізм гемоглобіну, утворення жовчних пігментів.

6.      Поняття про «прямий» та «непрямий» білірубін, справжній та несправжній уробілін.

7.      Механізм виникнення жовтяниць, їх біохімічна характеристика.

8.      Клінічне значення аналізу білірубіну в сироватці крові та метод його визначення.

9.      Знешкодження токсичних речовин у печінці; біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів.

10.  Типи реакцій біотрансформації сторонніх  та ендогенних токсичних  сполук у печінці.

11.  Реакції мікросомального окиснення; індуктори та інгібітори мікросомальних монооксигеназ, цитохром Р-450.

12.  Реакції кон’югації в гепатоцитах: біохімічні механізми, функціональне значення.

13.  Клінічне значення дослідження функціонального стану печінки за допомогою тимолової проби та якісної реакції на індикан.

14.  Функції нирок в організмі: а) виділення кінцевих продуктів обміну; б) підтримання кислотно-лужної рівноваги; в) регуляція водно-сольового обміну, кров’яного тиску; г) ендокринна функція.

15.  Особливості біохімічних процесів у нирках.

16.  Механізм утворення сечі (фільтрація, реабсорбція, секреція).

17.  Уявлення про кліренс.

18.  Регуляція утворення сечі.

19.  Фізико-хімічні властивості та складові частини сечі: а) добовий об’єм та фізико-хімічні властивості сечі; б) мінеральні компоненти сечі; в) органічні компоненти сечі.

20.  Методи дослідження фізико-хімічних властивостей, визначення загального азоту сечі, діагностичне значення.

21.  Патологічні компоненти сечі, які викликані певними порушеннями обміну речовин в організмі: а) глюкозурія; б) кетонурія; в) білірубінурія; г) уробілінурія; д) креатинурія; е) індиканурія; є) фенілкетонурія.

22.  Причини зміни вмісту в сечі нормальних компонентів: а) сечовини; б) креатиніну; в) амінокислот; г) сечової кислоти; д) ферментів; е) неорганічних речовин; є) загального азоту.

23.  Показники, що свідчать про порушення функції нирок: а) протеїнурія; б) гематурія; в) глюкозурія; г) піурія; д) креатинурія.

24.  Методи визначення в сечі білка, глюкози, кетонових тіл, крові. Діагностичне значення.

 

Семінарське обговорення теоретичних питань: 12.30-14.00 год.

Крім загальної усної співбесіди, кожен студент проходить біохімічний шлях «Обмін жовчних пігментів у нормі» в комп’ютерному класі, використовуючи кафедральну віртуальну програму. Результати оцінки, виставленої програмою, враховуються при оцінюванні семінарської частини заняття.

 

Тестові завдання та ситуаційні задачі:

1.      Показник тимолової проби досліджуваної сироватки крові становить 20 ОД. Дайте оцінку отриманому результату.

2.      Жирове переродження печінки, стеатоз, при голодуванні і цукровому діабеті розвивається тому, що в гепатоцитах…

А. Посилюється надходження жирних кислот із жирової тканини

B. Послаблюється утворення кетонових тіл із жирних кислот

C. Послаблюється синтез триацилгліцеридів

D. Послаблюється утворення ЛПВЩ

E. Послаблюється окиснення жирних кислот

3.      Реакція на індикан у сечі пацієнта позитивна,вміст індикану становить 50 мкмоль/добу при нормі 46,9-56,4 мкмоль/добу. Яку функцію печінки можна оцінити за його допомогою?

4.      У хворого із жовтяницею виявлено: підвищення у плазмі крові вмісту загального білірубіну за рахунок непрямого (вільного), у калі і сечі –вмісту стеркобіліну, вміст прямого (зв’язаного) білірубіну в плазмі крові – в межах норми. Який вид жовтяниці можна запідозрити?

А. Жовтяницю новонароджених

B. Паренхіматозну

C. Гемолітичну

D. Механічну

E. Хворобу Жільбера

5.      хворого госпіталізовано зі скаргами на біль у ділянці нирок. Найінформативнішими біохімічними показниками для оцінки функціонального стану нирок є визначення вмісту…

А. креатиніну в сироватці крові і сечі.

В. креатину в сироватці крові і сечі.

С. креатиніну в еритроцитах і плазмі крові.

D. Креатину в еритроцитах і плазмі крові.

Е. Креатиніну і креатину в плазмі крові.

6.      У пацієнта за добу виділяється більше як 2 л сечі. Як оцінити такий результат? Можливі причини такого стану.

7.      У сечі пацієнта віком 18 років під час лабораторного обстеження виявлено глюкозу при нормальній концентрації її в плазмі крові. Найімовірнішою причиною цього явища є порушення…

А. Секреції інсуліну

B. Канальцевої реабсорбції

C. Секреції глюкокортикоїдів

D. Канальцевої секреції

E. Клубочкової фільтрації

8.      У хворого виділяється сеча з питомою масою 1,035. Чи відповідає це нормі? Які причини такого стану?

9.      За добу хворий виділяє 30 г загального азоту з сечею. Які процеси в організмі могли призвести до цього?

10.  При дослідженні порцій сечі, зібраних в окремі посудини протягом доби, виявилось, що питома вага сечі коливається в межах 1,008-1,012. Як трактувати такий стан? Коли це може спостерігатись?

11.  У хворого добовий діурез становить 3,5 літри. В сечі виявлено глюкозу і кетонові тіла. Які причини та можливі наслідки такого стану?

12.  У хворого виявлено збільшення вмісту сечовини і креатиніну в крові і зменшення їх в сечі. Які можливі причини та наслідки такого стану?

 

Самостійна робота студентів: 14.15–15.00 год.

Письмове тестування студентів, які не склали контроль за системою «Moodle», перегляд тематичних навчальних таблиць, тренінг в комп’ютерному класі тестів ліцензійного іспиту «Крок-1» і кафедральної бази тестів, поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

Студент повинен знати:

1.      Розпад гемоглобіну у тканинах.

2. Механізм детоксикації білірубіну

3. Поняття про «прямий» і «непрямий» білірубін, їх вміст у крові.

4. Види жовтяниць, їх біохімічна характеристика.

5. Значення аналізу білірубіну для клінічної практики.

6. Знешкодження токсичних речовин у печінці; біотрансформація ксенобіотиків та ендогенних токсинів.

7. Функції нирок, механізм і регуляція утворення сечі.

8. Роль нирок в регуляції гомеостазу.

9. Фізикохімічні властивості та хімічний склад сечі здорової людини і їх зміни при захворюванні нирок, порушенні процесів обміну в організмі.

 

Студент повинен вміти:

1.      Визначити вміст білірубіну у сироватці крові, пояснити значення даного аналізу в діагностиці жовтяниць.

2.      Визначити наявність індикану в сечі, за результатом аналізу оцінити дезінтоксикаційну функцію печінки.

3.      Провести тимолову пробу з сироваткою крові. Використовувати показник для оцінки білоксинтезуючої функції печінки.

4.      Дослідити фізико-хімічні властивості сечі.

5.      Визначити вміст загального азоту в сечі.

6.      Виявити і кількісно визначити глюкозу, білок, ацетон, виявити кров у сечі.

7.      Обгрунтувати значення вказаних аналізів в клінічні практиці.

 

Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1.      Має місце підвищення показників, що спостерігається при вірусному гепатиті, паренхіматозній жовтяниці.

2.      А.

3.      Детоксикаційну функцію печінки. Підвищення вмісту індикану в сечі свідчить про активацію детоксикаційної функції, зниження – про послаблення  цієї функції.

4.      С.

5.      А.

6.      Спостерігається поліурія. Можливі причини: вживання сечогінних засобів, цукровий діабет, нецукровий діабет, деякі нервові захворювання, хвороби нирок, вживання великої кількості рідини.

7.       В.

8.      Питома маса сечі підвищена (гіперстенурія). Це можливо при втраті води організмом (тривале перебування в гарячому кліматі, блювота, діарея, висока температура тіла), при деяких захворюваннях нирок, цукровому діабеті.

9.       Збільшення вмісту загального азоту в сечі може свідчити про підвищене споживання білкових продуктів або посилений розпад білків в організмі (гарячкові стани, злоякісні пухлини, туберкульозний процес, розсмоктування ексудатів і трансудатів).

10.   Має місце ізостенурія, що може бути при тяжкій нирковій недостатності, коли нирки втрачають концентраційну здатність і виділяють сечу з густиною, яка не відрізняється від густини первинної сечі.

11.   Поєднання поліурії, глюкозурії і кетонурії можливе при  недостатності інсуліну (цукровому діабеті), при цьому порушується вуглеводний, білковий, ліпідний та водно-мінеральний обміни, може  виникнути кетоз.

12.  Захворювання, що призводить до недосттаності нирок. Наслідок – інтоксикація організму (уремія).

 

Джерела інформації:

А – Основні:

1.      Гонський Я. І., Максимчук Т. П., Калинський М. І. Біохімія людини – Тернопіль: Укрмедкнига, 2002. – С. 562-566, 634-654, 584-606.

2.      Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Вінниця: Нова книга, 2011. – С. 560-584.

3.      Губський Ю. І. Біологічна хімія. – Київ–Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. – С. 449-467.

4.      Біологічна хімія: Лабораторний практикум / За ред. Я. І. Гонського. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – С. 184-185, 193-195, 236-240, 250-251, 164-167.

5.      Конспекти лекцій.

6.        Веб-сторінка університету => Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.

7.      Веб-сторінка університету => Презентації лекцій.

В – Додаткові:

1.      Клінічна біохімія / За ред. О. Я. Склярова – К.: Медицина, 2006. – 432 с.

2.      Николаев А. Я. Биологическая химия. – М.: Медицинское информационное агентство. – 2004. –  566 с.

3.      Біологічна хімія. Тести та ситуаційні задачі / За ред. О. Я. Склярова. – Львів: Світ, 2006. – 271 c.

 

 

 

Методичну вказівку склала асист. Куліцька М.І.

 

 

Обговорено і затверджено на засіданні кафедри

11 червня 2013 р. протокол № 13

Переглянуто і затверджено на засіданні кафедри

29 серпня 2013 р. протокол № 2