14 Червня, 2024
0
0
Зміст

Методичні вказівки до практичного заняття

для студентів 1-го курсу стоматологічного факультету

 

ЗАНЯТТЯ № 7

 

Тема: МОЛЕКУЛЯРНІ ХВОРОБИ. БІОХІМІЧНИЙ МЕТОД і ДНК-ДІАГНОСТИКА. ПОПУЛЯЦІЙНО-СТАТИСТИЧНИЙ МЕТОД. МЕДИКО-ГЕНЕТИЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ. ПЕРЕДУМОВИ ВРОДЖЕНИХ ВАД РОЗВИТКУ.

 

Кількість годин: 6

Мета. Вивчити механізми виникнення, основні фенотипові прояви та принципи лабораторної діагностики молекулярних хвороб людини. Вивчити популяційну структуру людства, особливості дії елементарних еволюційних факторів і використання закону Харді-Вайнберга для визначення генетичної структури частоти патологічних генів у популяція людей. Вміти застосовувати методи антропогенетики для діагностики хромосомних і генних захворювань людини. Вивчити методи медичної генетики.

 

Професійна орієнтація студентів. Спадкова патологія займає значне місце в структурі захворюваності та смертності населення. Спадкових хвороб нараховують понад 6600. Близько 5 % дітей народжуються з генетичними дефектами.

Популяційна структура виду характеризується наявністю не лише великих популяцій, але й демів і ізолятів. Для них характерні родинні шлюби, в результаті яких частота навіть дужерідкого алеля може стати значною (дрейф генів). Наслідки дрейфу генів представляють інтерес для медицини, так як  в таких популяціях нагромаджуються спадкові хвороби. Використання формул закону Харді-Вайнберга дає можливість визначити генетичну структуру популяції людини, що має важливе значення для медико-генетичного консультування, профілактичної медицини та соціальної гігієни. Використання амніоцентезу дозволяє ще в пренатальному періоді діагностувати захворювання, визначати стать плода.

 

Методика виконання практичної роботи: (900 – 1200).

І. Молекулярні хвороби. Біохімічний метод і ДНК-діагностика.

Робота 1. Класифікація молекулярних хвороб.

 Вивчити основні групи молекулярних хвороб. Замалювати схему класифікації молекулярних хвороб.

 

ІІ. Популяційно-статистичний метод. Медико-генетичне консультування.

Робота № 2. Визначення відчування гіркого смаку фенілтіосечовини (ФТС)

Здатність відчувати гіркий смак ФТС і близьких до неї речовин визначається аутосомним домінантним геном (Т), нездатність – рецесивним (t). У популяціях людини одні групи осіб відчувають гіркий смак ФТС (генотипи ТТ і Тt), інші не відчувають (tt).

Смужку фільтрувального паперу змочити слабким розчином ФТС і покласти на язик. Відчуваєте Ви чи не відчуваєте гіркий смак ФТС?

Зробити висновок. Записати свій можливий генотип за досліджуваною ознакою. Дайте відповіді на запитання:

а) Скільки студентів у групі відчувають гіркий смак ФТС?

б) Скільки студентів у групі не відчувають гіркий смак ФТС?

в) Чи можна визначити генетичну структуру даної популяції людини за результатами цього дослідження?

 

Робота 3Вивчіть методику розв’язування ситуаційних задач з популяційної генетики.

Дано:

            1

аа =   ――

         20000

 

 

 

 

 

 

Аа=?

 

 

Для розв’язання задачі використовуємо формули законуХарді-Вайнберга:

р + q = 1;  p2 +2pq + q2 = 1, де

р – частота домінантного алеля Аq – частота рецесивногоалеля ар– частота домінантнихгомозиготААq – частота гетерозигот Аа, q2 – частота рецесивних гомозигот аа.

аа = q2 = √1/20000; а = q = 1/20000 = 1/141; А = р = 1– = 1 – 1/141 = 140/141;

Аа = 2pq = 2 · 140/141·1/141 = 1/71 (0,014 або 1,4 %).

Відповідь: Один носій рецесивного гена альбінізму припадає на 71 особу.

 

 

Задача 1. Альбінізм успадковується як рецесивна автосомна ознака і зустрічається з частотою 1 : 20 000. Визначте частоту гетерозигот у популяції.

 

 

Робота 4. Основні покази для направлення сімей у медико-генетичну консультацію:

1.      Наявність подібних захворювань у декількох членів сім’ї.

2.      Первинне невиношування вагітності.

3.      Відставання дитини у розумовому та фізичному розвитку.

4.      Первинна аменорея, особливо з недорозвиненими вторинними статевими ознаками.

5.      Родинні шлюби.

 

ІІІ. Практичні навички змістових модулів 2 і 3: «Закономірності спадковості та мінливості», «Методи вивчення спадковості людини. Спадкові хвороби».

1. Людина як специфічний об’єкт генетичного аналізу.

2. Методи вивчення спадковості людини: генеалогічний, близнюковий, цитогенетичний, молекулярно-генетичні (ДНК-аналіз), біохімічні, імунологічні, дерматогліфіка, популяційно-статистичні, гібридизації соматичних клітин. Генетичні маркери.

3. Медико-генетичні аспекти сім’ї. Системи шлюбів у людини: панміксія (рандомізований шлюб), аутбридинг, асортативні шлюби (позитивний і негативний), інбридинг (інцестний шлюб, родинні шлюби). Наслідки різноманітних систем шлюбів.

4. Медико-генетичне консультування.

5. Пренатальна діагностика спадкової патології.

6. Скринінг-програми новонароджених для виявлення спадкових порушень обміну речовин.

7. Перспективи генотерапії.

 

 Семінарське обговорення теоретичних питань: (1230 – 1400).

Програма самопідготовки студентів:

І. Молекулярні хвороби. Біохімічний метод і ДНК-діагностика.

1.      Класифікація молекулярних хвороб.

2.      Генні (молекулярні) хвороби. Ферментопатії: хвороби обміну амінокислот, білків, вуглеводів, ліпідів, нуклеїнових кислот, мінеральних речовин, вітамінів, гормонів.

3.      Механізми виникнення молекулярних хвороб.

4.      Принципи лабораторної діагностики.

 

ІІ. Популяційно-статистичний метод. Медико-генетичне консультування.

1.      Популяційно-статистичний метод. Закон постійності генетичної структури ідеальних популяцій.

2.      Використання формули закону Харді-Вайнберга в медицині для визначення генетичної структури популяцій людей.

3.      Системи шлюбів у людини: панміксія (рандомізований шлюб), аутбридинг, асортативні шлюби (позитивний і негативний), інбридинг (інцестний шлюб, родинні шлюби). Наслідки різноманітних ситем шлюбів у людини.

4.      Медико-генетичні аспекти сім’ї. Медико-генетичне консультування. Профілактика спадкової та вродженої патології.

5.      Пренатальна діагностика спадкових хвороб.

 

Тестові завдання та ситуаційні задачі

1. У районах Південної Африки в людей розповсюджена серпоподібно-клітинна анемія, при якій еритроцити мають форму серпа внаслідок заміни в молекулі гемоглобіну амінокислоти глутаміну на валін. Прикладом якої мінливості є це захворювання?

2. Фенілкетонурія – тяжке спадкове захворювання, пов’язане з відсутністю ферменту, що перетворює феніла­ланін на тирозин. Внаслідок цього фенілаланін перетво­рюється на фенілпіровиноградну кислоту, яка виділяєть­ся з сечею. Фенілкетонурія супроводжується розумовою відсталістю внаслідок ураження центральної нервової системи. Як­що виключити з дієти їжу, що містить фенілала­нін, то можна запобігти розвиткові захворювання. На­слідком якого виду мутації є це захворювання? До якої групи спадкових захворювань належить фенілкетонурія?

3. Яка популяції називається ізолятом?

а) частота близькородинних шлюбів біля 90%;  б) має місце панміксія; в) чисельність коливається в широких межах; г) чисельність до 1500 чоловік; д) характерний генетико-автоматичний процес; е) має місце постійний генетичний склад.

4. В ізольованій популяції є 16 % людей з резус-негативною кров’ю. Яку частину складають гетерозиготні носії рецесивного гена резус-негативної крові.

5. У популяції людей кароокі індивідууми складають 51%. Карі очі домінують над блакитними. Визначити частоту гетерозигот в популяції.

6. У місті Х протягом 5 років серед 25000 новонароджених зареєстровано 2 випадки фенілкетонурії. Захворювання успадковується за аутосомно-рецесивнимтипом. Визначити частоту гетерозигот у популяції.

7. Природжений вивих стегна успадковується як домінантна аутосомна ознака. Захворювання зустрічається з частотою 6 : 10000, пенентрантність складає 20 %. Визначити частоту гена, що обумовлює дане захворювання.

8. У медико-генетичну консультацію звернулась здорова вагітна жінка з проханням визначити стать плода, тому що її брат і син страждають тяжкою формою гемофілії. У клітинах з амніотичної рідини статевого хроматину не виявлено. Який можна зробити висновок про стать плода? Визначте ймовірність народження хворої дитини.

 

Самостійна робота студентів: (1415 – 1500).

Письмове тестування студентів за системою «MOODLE», здача матрикулів практичних навичок, перегляд тематичних навчальних відеофільмів, тренінг тестів ліцензійного іспиту «Крок – 1», поглиблене вивчення матеріалу тем, винесених на самостійне опрацювання тощо.

 

Студент повинен знати:

1. Класифікація молекулярних хвороб.

2. Механізми виникнення спадкових хвороб та принципи лабораторної діагностики.

3.  Закон сталості генетичної структури ідеальних популяцій.

4. Значення проблеми генетичного обтяження в людини.

5. Методи пренатальної діагностики спадкових хвороб.

6. Основні методи вивчення спадковості людини, їх застосування в медицині.

7. Завдання медико-генетичного консультування.

Студент повинен вміти:

1. Обгрунтовувати механізми виникнення та принципи лабораторної діагностики спадкових хвороб.

2. Розв’язувати ситуаційні задачі з медичної генетики.

3. Застосувати знання генетичної рівноваги генів і генотипів у популяціях для визначення їх генетичної структури.

4. Вирахувати генетичний склад популяцій людини.

5.Розрахувати ймовірність прояву спадкових хвороб у нащадків залежно від   пенентрантності гена.

6. Розв’язувати ситуаційні задачі з медичної генетики.

7. Складати та аналізувати родоводи.

 

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв”язування ситуаційних задач.

Вірні відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1. Генна мутація. 2. Генна мутація, генне (молекулярне) захворювання обміну білків, ферментопатія. 3. а, б, д. 4. 48 %. 5. 42%. 6. 1,76 %. 5. 0,0015. 8. Чоловіча стать. Ймовірність народження хворої дитини 50%.

 

Джерела інформації

1. Біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів ІІІ-ІV рівнів акредитації / Кол. авт.; За ред. проф. В.П.Пішака та проф. Ю.І.Бажори. – Вінниця: Нова книга, 2004. – С. 190-192, 204, 205, 229-233, 309-313.

2. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х книгах / Кол. авт.; Под ред. проф. Ярыгина В. Н. – М.: Высшая школа, 2001– Книга І. – С. 273, 274, 282-285.

3. Слюсарєв А.О., Жукова С.В. Біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів (Переклад з російської мови к.біол.н. В.О.Мотузного). – К.: Вища школа, Головне видавництво, 1992. – C. 114, 115, 137, 138, 215-218.

4. Збірник задач і вправ з біології / За ред. А.Д. Тимченка. – К.: Вища школа, 1992. – C. 155-163.

5. Бужієвська T.I. Основи медичної генетики. – К.: Здоров’я, 2001. – 135 с

6. Матеріали для підготовки студентів до практичних занять.

 

 

Автор: асист. Гоч І.В.

Затверджено на засіданні кафедри 13.01.2014 р., протокол №6 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Приєднуйся до нас!
Підписатись на новини:
Наші соц мережі