ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського МОЗ України»
Кафедра педіатрії з дитячою хірургією №1
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ
медичного факультету
Модуль 2. Дитячі інфекції
Змістовий модуль 8. Диференційна діагностика та невідкладні стани при грипі та ГРВІ у дітей. Імунопрофілактика інфекційних захворювань у дітей
ЗАНЯТТЯ ПРАКТИЧНЕ №4
Тема 22 Диференційна діагностика та невідкладні стани при грипі та ГРВІ у дітей
(6 ГОД.)
Мета: Вміти провести диференційний діагноз повітряно-крапельних інфекцій у дітей. навчитися обстежувати хворого, щоб уміти клінічно діагностувати нейротоксикоз, синдром крупу, визначати діагностичні критерії, період та фазу нейротоксикозу, синдрому крупу, виявляти та давати характеристику ускладненням, проводити диференційний діагноз, призначати лікування, організовувати профілактичні заходи.
Конкретні цілі:
– визначати різні клінічні варіанти перебігу грипу та ГРВІ у дітей різного віку;
– визначати тактику ведення хворого при грипі та ГРВІ у дітей;
– демонструвати вміння ведення медичної документації дітей, хворих на грип та ГРВІ;
– планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при грипі та ГРВІ;
– проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при грипі та ГРВІ;
– ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при невідкладних станах у дітей, зумовлених грипом та ГРВІ.
Професійна орієнтація студентів:
Повітряно-крапельні інфекції найбільш поширена група захворювань у дітей, серед них за даними ВООЗ гострі респіраторні вірусні інфекції займають перше місце. Своєчасне виявлення і лікування цих захворювань в дитячому віці запобігає розвитку тяжких ускладнень, а саме синдрому крупу. Серед повітряно-крапельних інфекцій не менш важливим є дифтерія дихальних шляхів, яка особливо тяжко перебігає у дітей з проявами синдрому крупу. Лікарі повинні вміти діагностувати ці захворювання і надавати кваліфіковану допомогу хворим
Методика виконання практичної роботи. 9.00-12.00
Тема 22 Диференційна діагностика та невідкладні стани при грипі та ГРВІ у дітей
Робота 1. Збір скарг, анамнезу та обстеження хворого.
Комунікативні навички:
1. Привітний вираз обличчя, усмішка.
2. Лагідний тон розмови.
3. Привітатись та представити себе.
4. Знайомство з дитиною та спроба в ігровій формі знайти з нею контакт.
5. Коректна та спокійна бесіда з батьками хворої дитини.
6. Пояснення дій щодо дитини (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до виконання в майбутньому.
Зібрати скарги: гарячка, слабкість, біль голови, безсоння, поганий апетит, нудота, блювання, почащення випорожнень, закладеність носа, виділення із носових ходів, дертя у горлі при ковтанні, сухий, гавкаючий, вологий кашель, хриплий голос, задишка, гнійні виділення із очних щілин.
Зібрати анамнез захворювання, епіданамнез:
• Гострий початок захворювання із гарячки, інтоксикаційного, катарального синдромів.
• Переважання катаральних явищ над інтоксикацією.
• Контакт із хворим на ГРВІ за 2-7 діб до захворювання.
• Схожа симптоматика у оточуючих.
Обстежити хворого:
А. Огляд: шкіра ─ бліда, гіперемія обличчя, гіперемія кон’юнктив, ін’єкція судин склер, гнійні виділення із очних щілин. Гіперемія піднебінних дужок, задньої стінки горла, зернистість задньої стінки горла, тонзиліт. Значні слизові, гнійні виділення із носових ходів. Утруднений вдих, участь допоміжної мускулатури в акті дихання.
Б. Пальпація: збільшені підщелепні, шийні, пахові, пахвові лімфовузли.
В. Перкусія: ясний легеневий, коробковий звук
Г. Аускультація: жорстке дихання, сухі розсіяні хрипи, тахіпное, тахікардія, аритмія, посилення тонів серця.
Робота 2. Обгрунтування та призначення лікування
1. Обгрунтувати діагноз.
• Призначити лікування: режим, дієта, антибіотики, десенсибілізуючі, дезінтоксикація, кортикостероїди, сечогінні, нейроплегіки, протизапальні, полівітаміни, симптоматичне лікування.
Робота 3. Оцінка результатів додаткових обстежень
• Загальний аналіз крові: лейкопенія, лімфоцитоз із зсувом вліво, прискорення ШОЕ.
• Вірусологічне обстеження: виділення антигенів вірусів із носоглоткових змивів.
• Серологічні реакції: РІФ, ІФА
Програма самопідготовки студентів
1. Вивчити етіологію, епідеміологію і патогенез ГРВІ.
2. Вивчити діагностичні критерії ГРВІ:
а) парагрипу ;
б) аденовірусної інфекції;
в) риновірусної інфекції;
г) респіраторно-синцитіальної інфекції.
3. Особливості перебігу ГРВІ у немовлят.
4. Ускладнення при ГРВІ:
а) ускладнення, зумовлені безпосередньо вірусами;
б) ускладнення, зумовлені приєднанням вторинної мікробної флори.
5. Вивчити методи допоміжної діагностики ГРВІ.
6. Диференційний діагноз ГРВІ.
7. Вивчити схеми лікування ГРВІ.
8. Вивчити методи профілактики ГРВІ.
Перерва – 12.00-12.30
Семінарське обговорення теоретичних питань 12.30-14.00
1. Основні властивості збудників ГРВІ.
2. Епідеміологічні особливості ГРВІ.
3. Основні ланки патогенезу ГРВІ.
4. Спільні ознаки, які пов’язують ГРВІ.
5. Діагностичні критерії парагрипу.
6. Діагностичні критерії риновірусної інфекції.
7. Діагностичні критерії респіраторно-синцитіальної інфекції.
8. Діагностичні критерії аденовірусної інфекції.
9. Клінічну класифікацію ГРВІ.
10. Особливості перебігу ГРВІ у немовлят.
11. Ускладнення ГРВІ (вірусні, бактеріальні), їхні діагностичні критерії;
12. Допоміжні лабораторні методи діагностики (вірусологічні, серологічні, імунофлюоресценції),
13. Диференційно-діагностичні критерії ГРВІ та схожих за клінікою захворювань.
14. Основні напрямки лікування ГРВІ та їх ускладнень.
15. Профілактику ГРВІ.
16. Надання лікарської допомоги на догоспітальному етапі при гарячці, судомах, крупі.
17. Лікування гіпертермії, судом, крупу при ГРВІ у стаціонарі.
Перерва – 14.00-14.15
Година самостійної роботи студентів– 14.15-15.00
– розбір завдань тестових ліцензійних іспитів «Крок»;
– оцінювання студентів, якеі не склали напередодні тестовий контроль за системою «Moodle»;
– здача студентами практичних навичок з відповідним записом у матрикулярну книжку.
Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання. (наявність комплектів тестів та ситуаційних задач у викладача).
ЗАВДАННЯ З НДРС
Підготувати реферат на тему: Періодичні гарячки (хвороба Маршала, сімейна середньоземноморська гарячка, гіпер-Ig-синдром, синдром Макл-Велла, «Ірландська» гарячка (TRAPS), хронічний малюковий неврологічний шкірно-артикулярний синдром, PFAPA-синдром)
ЗРАЗКИ СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ
Задача 1.
Хворому 2 роки. Хвороба розпочалась гостро. Мати скаржиться на кашель, нежить, підвищення температури тіла до 38 С. Старша дитина в сім’ї перехворіла ГРВІ. При огляді відзначаються слизові виділення з носа, кашель, кон’юнктивіт, гіперемія ротогорла.
1. Поставити клінічний діагноз, конкретизувати форму.
2. Визначити місце лікування.
Задача 2.
Хворому 8 років. Лікується амбулаторно з приводу ГРВІ. На 4-ту добу стан погіршився. Підвищилась температура тіла до 39о С., сухий кашель трансформувався у вологий і посилився. Турбує задишка, в обох легенях у задньо-нижніх відділах притуплення перкуторного звуку. Аускультативно вислуховуються дрібноміхурцеві хрипи на фоні ослабленого дихання, ЧД – 32 за 1 хв., ЧСС – 126 за 1 хв. Живіт м’який, не болючий. Випорожнення, сечопуск – без особливостей.
1. Вкажіть причину погіршення стану дитини?
2. Ваша тактика?
Задача 3.
У дитини 1 року з’явилися симптоми ураження верхніх дихальних шляхів: закладання носа, слизові виділенн із носових ходів, кашель. Температура тіла – 38,6о С. При огляді відмічається: глибокий кашель, експіраторна задишка, періоральний ціаноз, в нижніх долях легень вислуховуються розсіяні дрібноміхурцеві хрипи. ЧД 56 за 1 хв., ЧСС – 152 за 1 хв. Живіт м’який, не болючий. Випорожнення, сечопуск – без особливостей.
1. Про яку інфекцію можна думати?
2. Тактика дільничного лікаря по відношенню до хворої дитини.
3. Які протиепідемічні заходи потрібно провести у приміщенні, де перебуває хвора?
Зразки тестових завдань:
1. Троє учнів 7-го класу захворіли грипом типу А. Яким вірусом викликається дане захворювання?
A. Varicella-Zoster
B. Reovirus
C. Mastadenovirus
D. Paramyxovirus
E. Ortomyxovirus
2. Школяр віком 11років захворів грипом типу В. Яким вірусом викликається дане захворювання?
A. Varicella-Zoster
B. Reovirus
C. Mastadenovirus
D. Paramyxovirus
E. Ortomyxovirus
3. Дівчинка віком 8 років захворіла грипом Н1N1. Який вірус спричинив дану патологію?
A. Varicella-Zoster
B. Reovirus
C. Mastadenovirus
D. Paramyxovirus
E. Ortomyxovirus
4. У клініку поступив хворий хлопчик 4 років з підозрою на грип. За допомогою ранніх методів
діагностики визначають:
A. токсиноутворення
B. рід і різновидність вірусів
C. наростання титру антитіл у сироватці хворого
D. всі відповіді вірні
E. наявність антитіл
5. Хворий хлопчик 4 років поступив у лікарню з діагнозом “грип”. До пізніх методів лабораторної діагностики грипу належать:
A. РГГА, РНГА
B. РЗК з парними сироватками
C. РН, кольорова проба
D. РГА з парними сироватками
E. реакція гемабсорбції
6. Майже кожного року виникає епідемія грипу. Яку реакцію краще використати для встановлення типу вірусу грипу?
A. реакцію імунофлюоресценції
B. реакцію гальмування гемадсорбції
C. реакцію гальмування гемаглютинації
D. реакцію нейтралізації на культурах клітин
E. реакцію зв’язування комплементу
7. У хворого хлопчика 4 років діагностовано грип. Яке з наступних тверджень найкраще характеризує шифт-мінливість вірусу грипу?
A. Часткові ліпідні зміни капсиду
B. Великі ліпідні зміни капсиду
C. Невеликі антигенні зміни капсиду
D. Точкові антигенні зміни суперкапсиду
E. Великі антигенні зміни суперкапсиду
8. В вірусологічну лабораторію доставлено патологічний матеріал (виділення слизової оболонки носових ходів), який взяли від хворого хлопчика 4 років з попереднім діагнозом “грип”. Який експрес-метод дасть змогу виявити специфічний вірусний антигрипозний антиген в досліджуваному матеріалі?
A. РЗНГА
B. Прямий і непрямий ІФА
C. РІА
D. РГГА
E. Пряма і непряма РІФ
9. Хворий поступив до лікарні на третій день захворювання з попереднім діагнозом “грип”. У лабораторії встановлено, що захворювання викликав вірус грипу типу В. Скільки часу буде тривати несприйнятливість організму до цього вірусу після перенесеного захворювання?
A. 3 – 5 років
B. 14 – 21 день
C. протягом усього життя
D. 1 – 2 місяці
E. 1 – 2 роки
Відповіді на ситуаційні задачі:
Відповідь на задачу №1:
1. ГРВІ, а саме аденовірусна, фарингокон’юнктивальна гарячка, легкого ступеня.
2. Вдома.
Відповідь на задачу №2.
1. Стан погіршився у зв’язку з приєднанням ускладнення (двобічної нижньодольової бронхопневмонії).
2. Госпіталізація і проведення антибіотикотерапії.
Відповідь на задачу №3.
1. Про респіраторно-синцитіальну інфекцію.
2. Дитина підлягає обов’язковій госпіталізації у інфекційне відділення.
3. У квартирі після госпіталізації хворої проводиться провітрювання і вологе прибирання (бажано з дезрозчином). Якщо є здорові діти, потрібно спостерігати за ними протягом 7 днів.
Відповіді на тестові завдання: 1-E; 2-E; 3-Е; 4-5-В; 6- А; 7- Е; 8- В; 9-А
Студент повинен знати:
1. Основні властивості збудників ГРВІ.
2. Епідеміологічні особливості ГРВІ.
3. Основні ланки патогенезу ГРВІ.
4. Спільні ознаки, які пов’язують ГРВІ.
5. Діагностичні критерії парагрипу.
6. Діагностичні критерії риновірусної інфекції.
7. Діагностичні критерії респіраторно-синцитіальної інфекції.
8. Діагностичні критерії аденовірусної інфекції.
9. Клінічну класифікацію ГРВІ.
10. Особливості перебігу ГРВІ у немовлят.
11. Ускладнення ГРВІ (вірусні, бактеріальні), їхні діагностичні критерії;
12. Допоміжні лабораторні методи діагностики (вірусологічні, серологічні, імунофлюоресценції),
13. Диференційно-діагностичні критерії ГРВІ та схожих за клінікою захворювань.
14. Основні напрямки лікування ГРВІ та їх ускладнень.
15. Профілактику ГРВІ.
16. Надання лікарської допомоги на догоспітальному етапі при гарячці, судомах, крупі.
17. Лікування гіпертермії, судом, крупу при ГРВІ у стаціонарі.
Студент повинен вміти:
1. Дотримуватись основних правил роботи біля ліжка хворого на ГРВІ;
2. Цілеспрямовано зібрати анамнез у хворого з акцентом на можливу у нього ГРВІ;
3. Провести клінічне обстеження хворого з метою виявлення основних ознак хвороби;
4. Відобразити дані анамнезу і результати огляду в історії хвороби.
5. На підставі інтерпретації скарг, даних анамнезу, епідеміологічних і об’єктивних даних, які отримані при ведені хворого, обгрунтувати попередній діагноз.
6. Призначити план обстеження хворого на ГРВІ;
7. Призначити лікування хворого на ГРВІ з урахуванням віку дитини, тяжкості перебігу недуги, преморбідного фону;
8. Організувати протиепідемічні заходи у осередку інфекції.
9. Написати епікриз із оцінкою перебігу хвороби, результатів обстеження, ефективності лікування, та рекомендації по амбулаторному лікуванню та спостереженню за реконвалесцентом ГРВІ.
10. Розпізнати лихоманку, судоми, круп у дітей на основі скарг, анамнестичних і клінічних даних.
11. На підставі клінічних, лабораторних, інструментальних даних сформулювати клінічний діагноз.
12. Скласти план лікування та профілактичних заходів.
Джерела інформації:
Основні:
1. Інфекційні хвороби у дітей / С.О. Крамарьов, О.Б.Надрага, Л.В.Пипа та ін.; за ред. С.О. Крамарьова, О.Б.Надраги. – К.: ВСВ ≪Медицинв≫. – 2010. – 392 с. + 14 c. кольор. вкл.
2. Справочник по инфекционным болезням у детей /Под общей редакцией проф. И.В.Богадельникова, проф. А.В.Кубышкина и доц. КаудДия. Издание 8-е дополненное и переработанное. – Симферополь: ИТ ≪АРИАЛ≫, 2012. – 304 с.
3. Інфекційні хвороби у дітей / А.М.Михайлова, Л.О. Тріскова, С.О. Крамарєв, О.М. Кочеткова. – К.: Здоров’я, 1998, с.с. 90-122, 178-214.
4. Диференциальная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей / Г.М. Зубик, К.С. Иванов, А.П. Казанцев, А.Л. Лесников. – Л.: Медицина, 1991, с. 301-304.
5. Медицина дитинства / Л,І, Алексеєнко, М.А. Анрейчин, А.А. Андрущук та ін.; За ред. П.С. Мощича. – К.: Здоров’я, 1991, с. 57-69.
6. Руководство по инфекционным болезням у детей / В.Ф. Учайкин. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1998, с.с. 165-217, 590-606.
7. Острый ларинготрахеит у детей / Ю.В. Митин. – М.: Медицина, 1986. – 208с.
8. Дифтерія / А.І. Мостюк, В.Ф. Марієвський, О.В. Прокопів. – Львів: світ, 1996 – 208с.
Матеріали підготовки до практичних занять
Додаткові:
1. Медицина дитинства /за ред. П.С.Мощича, Т.3─ К: Здоров’я, 1999.─ С.61 ─ 69.
2. Е.В.Лещинская, И.Н.Мартыненко. Острые вирусные энцефалиты у детей, М.: Медицина, 1990. – 256 с.
3. Острые респираторные заболевания у детей. / К.М.Сергеева, Е.И.Ганичева, Е.А.Сиротенко. – Л.: Медицина, 1979. – 184 с.
4. Митин Ю. В. Острый ларинготрахеит у детей. – М.: Медицина, 1986. – 208 с.
Методичну вказівку склала Волянська Л.А
Затверджено на засіданні кафедри
«26» «06» 2013р., протокол №10
