06 ПАТЕНТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ. ПАТЕНТНА ІНФОРМАЦІЯ ТА ДОКУМЕНТАЦІЯ
1. Порядок проведення патентних досліджень
2. Бази даних інформаційно-довідкової системи Державного підприємства «Український інститут промислової власності»
3. Фонд патентної документації громадського користування
4. Кваліфікаційна та формальна експертизи заявки на об’єкт права промислової власності
5. Міжнародні системи класифікації винаходів, промислових зразків, згаків для товарів та послуг.
ЛІТЕРАТУРА
1. Г.П. Добриніна Патентна інформація та документація. Патентні дослідження: Конспект лекцій. – К.: Ін-т. інтел. власн. і права”, 2006. – 120 с.
На сучасному етапі науково-технічного прогресу інформаційна робота визнана невід’ємною складовою науково-дослідницького процесу, що впливає на підвищення науково-технічного рівня, ефективність цілесп¬рямованого забезпечення, споживання та впровадження результатів до¬сліджень в будь-які галузі науки, техніки та сільського господарства. Нау¬ково-технічна інформація повинна відповідати таким основним вимогам, як актуальність, своєчасність та достовірність. За оцінками експертів, ви¬користання необхідної інформації дає можливість вдвічі підвищити проду¬ктивність праці та забезпечити 15% приросту національного доходу. Втра¬ти від недостатньої інформованості спеціалістів становлять близько 10% національного доходу. Отже розвиток сучасного технологічного способу виробництва базується на постійно зростаючій ролі інформації.
Науково-технічна інформація – це документовані або публічно оголошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техні¬ки і виробництва, одержані в ході науково-дослідної, дослідно- конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської дія¬льності, зафіксовані у формі, яка забезпечує їх відтворення, використання та поширення. Науково-технічна інформація є суспільним надбанням та необхідною умовою продуктивної інтелектуальної діяльності, зокрема, наукової і технічної творчості. Науково-технічна інформація, що є продук¬том інтелектуальної творчої праці, становить об’єкт права інтелектуальної власності, а відносини щодо її придбання, зберігання, переробки, викорис¬тання і поширення регулюються чинним законодавством. Складовою час¬тиною науково-технічна інформація є патентна інформація.
Сукупність дій, спрямованих на задоволення потреб громадян, юридичних осіб і держави у науково-технічній інформації, що полягає в її збиранні, аналітико-синтетичній обробці, фіксації, зберіганні, пошуку і по-ширенні, визначають поняттям “науково-інформаційна діяльність”.
Джерелами інформації є передбачені або встановлені Законом України «Про інформацію» документи або інші носії інформації, що є ма¬теріальними об’єктами і зберігають інформацію, а також сповіщення засо¬бів масової інформації, публічні виступи тощо
Наукова дисципліна, що вивчає структуру і загальні властивості наукової інформації, а також закономірності процесів наукової комунікації, називається інформатикою
Складовою частиною науково-технічної інформації є пате¬нтна інформація, до якої належать задокументовані або публічно ого¬лошувані відомості про вітчизняні та зарубіжні досягнення науки, техніки і виробництва, одержані в процесі науково-дослідної, дослідно- конструкторської, проектно-технологічної, виробничої та громадської дія¬льності, які заявлені чи визнані винаходами, корисними моделями, проми¬словими зразками або іншими об’єктами промислової власності; про охо¬ронні документи на ці об’єкти та про права власників цих документів. За змістом розрізняють патентно-правову, патентно-технічну та патентно- економічну інформацію.
Патентна інформація охоплює:
1. Технічну інформацію, що стосується виробів, продукції, проце¬сів та застосування, яка міститься в патентних документах.
2. Інформацію про правовий статус патентів або інших прав про-мислової власності, дані реєстрів об’єктів промислової власності.
3. Бібліографічну інформацію, що стосується опублікованих пате¬нтних документів
Джерела патентної інформації, а точніше патенті докумен¬ти, це – описи винаходів, корисних моделей, промислових зразків (так звані первинні документи) та вторинні джерела патентної інформації – журнали, офіційні бюлетені, бази даних, в яких вміщені бібліографічні дані патентних документів та інформація про їх зміст в зручному і сконцентро¬ваному вигляді, наприклад, у вигляді рефератів або незалежного (основ¬ного) пункту формули винаходу, основне креслення та/або наукова фор¬мула.
До сфери прикладної інформатики входить патентна інформати¬ка, яка займається вивченням властивостей потоків патентної документа¬ції, розробкою методів її обробки, пошуку та доведення до користувачів. Зважаючи на особливості патентної документації її аналіз базується не просто на порівнянні фактів та відомостей, а на зіставленні логічних фор¬мул технічних рішень. Специфічні також і методи аналітико-синтетичної обробки документів.
Патентно-інформаційна діяльність – це інформаційна діяль¬ність, спрямована на забезпечення зацікавлених фізичних та юридичних осіб відомостями про об’єкти промислової власності, що є результатами науково-технічних досліджень та проектно-конструкторських розробок, а також відомостями стосовно їх охорони, характеру та обсягу прав заявни¬ків і власників охоронних документів. Сукупність дій. спрямованих на задо¬волення потреб громадян, юридичних осіб і держави в інформації стосов¬но правової охорони об єктів промислової власності: полягає в її збиранні, аналітико-синтетичній обробці, фіксації, зберіганні, пошуку і поширенні.
Інформація є товаром, тобто інформаційна продукція та інформа¬ційні послуги громадян і юридичних осіб, які займаються інформаційною діяльністю, можуть бути об єктами товарних відносин що регулюються чинним законодавством
Зв язок між сферами патентної інформації, патентної документації та патентними дослідженнями характеризується
– правовим характером даних;
– наявністю різних видів інформації;
– повнотою даних ;
– новизною даних;
– вірогідністю даних;
– оперативністю даних;
– структурованістю даних;
– наявністю аналогічних даних;
– мовою даних.
Нові інформаційні технології
Розвиток комп’ютерних технологій та засобів комунікацій дав мо-жливість застосовувати принципово нозі способи накопичення, обробки пошуку та розповсюдження інформації, в тому числі і в сфері охорони промислової власності. Створені у патентних відомствах в процесі проце¬дур надання прав на об’єкти промислової власності бази даних на маши-нозчитуваних носіях використовуються для пошуку в автоматизованому режимі і є джерелом для різноманітних за змістом (бібліографічні дані, реферати або формули винаходів, повні описи, зображення промислових зразків та знаків для товарів і послуг) публікацій стосовно об’єктів промис¬лової власності на будь-яких носіях: папері, мікроформах, магнітних або оптичних дисках.
Інформаційні технології в галузі промислової власності –
це система методів і способів збирання, накопичення, зберігання, пошуку, обробки та видачі інформації в галузі промислової власності. Сучасні ін-формаційні технології базуються на використанні ЕОМ, новітніх носіїв та автоматизованих засобів обробки даних, застосування сучасних засобів комунікацій для розповсюдження інформації стосовно об’єктів промисло¬вої власності в електронному вигляді
Характеристика документа як системного об’єкта
Поняття “документ” широко використовується у всіх сферах су¬спільної діяльності Майже у кожній галузі знань є одна або декілька версій його розуміння відповідно до специфіки тих об’єктів, яким надається ста¬тус документа. Звідси випливає його багатозначимість (полісемічність). Визначення загальної дефініції поняття “документ” є завданням теоретич¬ного документознавства, що має назву документологія.
Згідно із Законом України “Про інформацію” від 2 жовтня 1992 р. документ – це передбачена законом матеріальна форма одержання, збе¬рігання та розповсюдження інформації шляхом її фіксування на папері, магнітній, кіно-відео-фотоплівці або іншому носієві. Можна сказати, що це – зафіксована на матеріальному носієві інформація з реквізитами, які до¬зволяють її ідентифікувати.
Основою будь-якого документа є документна інформація, тобто інформація, яка міститься в документі. Це та інформація, для зберігання-, та передачі якої і був створений цей документ.
Окрім документної, інформація документа складається з інфор-] мацїі стосовно носія, його збереження, будь-яких його зовнішніх особли¬востей (форма, розмір), способу закріплення повідомлення тощо – це ін¬формація про документ як фізичний об’єкт.
Нарешті, інформація на документі – це автографи, різні помітки, резолюції, підписи, штемпелі бібліотек, архівів, інформаційних центрів тощо, що свідчать про особливі обставини існування документа у часі та просторі Тобто інформація документа і документна інформація співвідно¬сяться як ціле та частина
Досить часто поняття “документна інформація” замінюється по¬няттям ‘документальна інформація”. Ці два терміна мають різне значення.
і 4
документна інформація – це інформація, зафіксована на матеріальному носієві, спеціально створеному для її зберігання та передачі у просторі чи/або у часі. Це інформація, яка міститься в документі .Документальна інформація – це інформація, яка базується на документі(-ах), підтвердже¬на документом(-ами). Тобто, це інформація, з тим чи іншим ступенем точ¬ності відтворює документну інформацію, що вже існує.
Кожна країна розробляє та застосовує систему національних за¬конів та підзаконних актів у сфері інтелектуальної власності, здійснює свою діяльність згідно з їх основними положеннями, а також з урахуван¬ням міжнародних норм у цій сфері.
Гарантована цією системою надійна охорона об’єктів права інте-лектуальної власності є необхідною умовою стимулювання інноваційної діяльності, розвитку ринкової економіки, її торгово-економічного та науко-во-технічного співробітництва з іншими країнами.
Саме наявність такої системи забезпечує регулярне надходження до країни зарубіжної патентної документації, яка містить найважливіші дані про найновіші досягнення науки, техніки та технології, а також забез¬печує необхідні умови для створення національної патентної документації.
Однією з обов’язкових умов функціонування національної систе¬ми охорони об’єктів права інтелектуальної власності є інформаційне за¬безпечення не тільки патентного відомства для здійснення його основних функцій, а й усіх фізичних та юридичних осіб, що охоплені цією системою: науковців, інженерів, творців об’єктів права інтелектуальної власності (ви¬нахідників, авторів, володільців охоронних документів), судових органі тощо.
Під системою законодавства зазвичай розуміється сукупність пов’язаних між собою ієрархією та співпідпорядкованістю нормативних актів, взаємодіючих, як в цілому, так і розрізнено, і регламентуючих відно шення відповідної сфери.
Законодавство в галузі інформаційної діяльності та промислово’ власності можна охарактеризувати як сукупність пов’язаних між собою – визначеній залежності нормативних актів, регулюючих суспільні відносин в сфері інформації, створення та використання науково-технічних дося нень, пов’язаних з їх. правовою охороною, використанням об’єктів промиє лової власності та захистом прав власників, питаннями організації упра” ління інформаційною та патентно-ліцензійною діяльністю.
Інформаційна діяльність в Україні регулюється такими норм
тивно-правовими актами:
– Закон України „Про інформацію” від 02 10.1992 № 2657-ХІІ
– Закон України „Про науково-технічну інформацію” в: 25 06 1993 № 3322-ХІІ
Згко” України «Про основи державної політики в сфері н уково технічної діяльності»:
Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах»,
Закон України „Про наукову і науково-технічну діяльність” від 13.12.1991 № 1977-ХІІ
Закон України „Про електронні документи та електронний документообіг” від 22.05.2003 № 851-ІУ
Закон України „Про електронний цифровий підпис” від 22.05.2003 N2 852-ІV
Закон України „Про інформаційні агентства” від 28.02.1995 № 74/95-ВР
Закон України „Про обов’язковий примірник документів” від 09.04.1999 № 595-ХІУ
Закон України „Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробни¬цтвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування” від 17.01.2002 № 2953-ІІІ
Закон України “Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні” від 16.11.1992 № 2782-ХІІ
Закон України “Про видавничу справу” від 05.06.1997 № 318/97-ВР
Закон України „Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04 1991 № 959-ХІІ
Закон України “Про рекламу” (в редакції Закону України від 11.07.2003 N 270/96-ВР
Указ Президента України “Про заходи щодо охорони інте¬лектуальної власності в Україні” від 27.04.2001 № 285
Розпорядження Президента України „Про додаткові заходи щодо поліпшення інформаційної діяльності” від-05.10 1998 № 514/98-рп
Постанова Кабінету Міністрів України „Про утворення Дер¬жавної патентної бібліотеки” від 19 08.2002 № 1215
Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Положення про представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених)” від 27.08.1997 № 938
Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про Державний департамент інтелектуальної власності” від 20 06.2000 № 997
Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження переліку бібліотек, до яких надсилаються документи у рам¬ках міжнародного документообміну, що звільняються від сплати мита” від 31.08.2000 № 1364
Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку використання комп’ютерних програм в органах ви-конавчої влади” від 10.09.2003 № 1433
Постанова Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку легалізації комп’ютерних програм в органах вико-навчої влади” від 04 03.2004 № 253
Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про заходи що¬до інформаційного забезпечення процесу вступу України до Світової організації торгівлі” від 16.05.2002 № 248-р
Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про затвер-дження Концепції легалізації програмного забезпечення та боротьби з нелегальним його використанням” від, 15.05.2002 № 247-р
– Розпорядження Кабінету Міністрів України „Про затвер-дження Концепції розвитку національної системи правово охорони інтелектуальної власності” від 13.06.2002 № 321-р
Наказ Міністерства освіти і науки України „Про утворення реєстру комп’ютерних програм” від 29.11.2004 № 888
– Наказ Міністерства освіти і науки України „Про затвер дження Правил використання комп’ютерних програм у н вчальних закладах” від 02.12.2004 № 903
Наказ Міністерства освіти і науки України „Про утворенн реєстру виробників та розповсюджувачів програмного з безпечення” від 08.01.2003 № 8
Патентно-інформаційна діяльність регулюється спеціальним з конодавством України у сфері інтелектуальної власності, зокрема:
Закон України «Про охорону прав на зазначення походжен” товарів» від 16 червня 1999 року № 752—XIV ;
Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні мод лі» від 15 грудня 1993 року № 3687-ХІІ;
Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» від 1 грудня 1993 року № 3688-ХІІ
Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і по¬слуг» від15 грудня 1993 року № 3689-ХІІ;
Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем від 5 листопада 1997 року № 621/97-ВР .
Створення в Україні сучасної міжнародно-визнаної системи охо-рони права інтелектуальної власності та її розвиток і удосконалення не-можливі без гармонізації національного законодавства з міжнародними правовими нормами та гармонізації національної патентної документації відповідно до рекомендацій і досвіду патентних відомств провідних країн світу, а також міжнародних організацій.
Країни-учасниці Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОіВ) застосовують у своїй діяльності комплекс міжнародних стандартів, що призначені для використання відомствами промислової власності і стосуються інформації та документації у сфері промислової власності. Ці стандарти містять рекомендації та правила стосовно уніфікації методів представлення патентної інформації на різних носіях (паперових, мікро- формах і машинозчитуваних). В рамках ВОІВ розробку стандартів у галузі промислової власності здійснює Постійний комітет з інформаційних техно-логій, що був створений у 1998 р. на базі Постійного комітету ВОІВ з інфо-рмації в галузі промислової власності. Стандартами регламентуються: форма та зміст патентних документів; правила індексування, класифіку¬вання та кодування патентних документів; зміст та структура офіційних бюлетенів та покажчиків до них, матеріальні носії інформації тощо. Для полегшення доступу до патентної інформації в цілому, і до бібліографічно¬го змісту патентних документів зокрема, розроблені Міжнародні цифрові коди для ідентифікації даних, так звані коди ІНІД (Іп(егпаІіопаІІу адгеесі ИитЬег [ог (Ііе Ісіепііїісаііоп ої Оаіе), які використовуються для позначення основних бібліографічних даних, з метою їх ідентифікації. Ці коди визна¬чені стандартами ВОІВ 5Т.9, 5Т.60, 5Т.80. Поряд зі стандартами, які не¬обхідні користувачам патентної інформації для полегшення пошуку і ана¬лізу патентної документації, діє ряд стандартів, що мають специфічний характер і призначені для вузького кола спеціалістів, які займаються фор¬муванням баз даних, записом та обміном інформації на машинозчитува¬них носіях.
Стандарти ВОІВ загального характеру щодо інформації та до-кументації, що стосується будь-якого права промислової власності.
Важливу роль у формуванні національної патентної документації відіграють рекомендації щодо стандартизації та уніфікації патентних доку-ментів, тобто встановлення та застосування стандартних норм і правил з ^метою упорядкування діяльності в галузі промислової власності.
Офіційним виданням, в якому публікуються повні тексти стандар¬тів, є «Довідник ВОІВ з інформації та документації в галузі промислової власності» («НапсіЬооК оп Іпсіи5ігіаІ Ргорегіу Іпїогтаїіоп апсі а, осигг,еп(аІіоп» – Посібника ВОІВ з інформації та документації стосовно ^промислової власності (Посібник), що видається англійською мовою. В межах проекту про співробітництво між ВОІВ і Російським агентством з з ®НТІВ ‘ товарних знаків підготовлено та видано «Руководство ВОИС по формации и документации в области промьішленной собственности “вхо НДарТЬ’ Женева, ноябрь 1998г, Матеріали цього видання
Дять також і до складу компакт-диска. який вміщує тексти стандартів та іспанською мовами. Як компакт-диск, так і
антійською. французькою
ІкаЦп на паперових носіях регулярно оновлюються Міжнародним бю¬
ро ВОІВ. Основні стандарти ВОІВ розміщені також на вдеЬ-сторінці ВОІ (Мір:// \ллл/\л/.\л/іро.іпІ або ЬКр:/Лу\ллл/.отрі.іпІ).
У 2004 році Секретаріатом Міжнародного бюро ВОІВ буя здійснено ряд заходів щодо перегляду Посібника. Передусім нео хідно відзначити, що змінено його структуру і 3 з 9 розділів -єн вими. Оновлюється і глосарій термінів з інформації та документ ції,
Очікується, що роботи пов’язані з формуванням оновленого По бника, який буде представлений на \л/еЬ-сторінці ВОІВ, будуть здійсн протягом 2005 року.
Уніфікація патентних документів – це скорочення числа дів та різновидів документів, підвищення їх якості, зменшення трудомі кості процесів їх створення та обробки. Документ як інформаційну сук ність можна охарактеризувати різними параметрами (тип носія, форм мова, правила розташування інформації на полі документа тощо), кожн з яких може бути прийнятий за об’єкт уніфікації. Але при цьому виділяї: три основні об’єкти уніфікації документів: форма, семантична (смисло частина, технологічні процеси роботи з ними. Уніфікація патентних до ментів проводиться в рамках ВОІВ на основі узгоджених в міжнародн~ масштабі стандартів і рекомендацій. Зокрема, це стосується уніфік змісту та розташування даних титульного листа патентного докумен форматів даних для представлення патентних документів на електрон; носіях, технічних вимог щодо застосування оптичних дисків СО-РОМ обміну патентною документацією тощо.
Методи та способи патентно-інформаційної діяльності знай відображення в міжнародних угодах, міжнародних та національних с дартах у сфері промислової власності. Зокрема, проведення патент досліджень регулюються Державними стандартами України ДСТУ 357 “Патентні дослідження Основні положення та порядок проведення” ДСТУ 3574-97 “Патентний формуляр. Основні положення. Порядок с дання та оформлення’ , що введені в дію на території України з 1 сі 1998 року.
Цей стандарт установлює основні положення, поі проведення та форму звіту про патентні дослідження. Він застосовує в усіх галузях господарської діяльності на етапах створен. використання об’єкта господарської діяльності. Вимоги йог обов’язковими для суб’єктів господарювання, що діють на тер’ України, діяльність яких повністю або частково фінансується з держа бюджету. Для всіх інших суб’єктів господарської діяльності в * стандарту мають рекомендаційний характер.
На сучасному етапі розвитку патентно-правоеоі діяль
України законодавча база якої гармонізована з міжнародним пзтен
м та активізації її зовнішньоекономічної діяльності питання про ПраВмозв’язок об’єктів права інтелектуальної власності з конкурентоспроможністю об’єктів господарської діяльності є дуже актуальним.
Посилення орієнтації на ринок, само по собі активізує онкуренцію. Однак конкуренція стає більш жорсткою під дією бурливого озвитку міжнаціональних економічних зв’язків, які стали однією із причин заснування в 1994 році Світової організації торгівлі.
Глобальний характер ринкових відносин і лібералізації міжнародної торгівлі дали поштовх для підйому економічної конкуренції, яка визначається рівнем науково-технічної конкуренції. Наукові технологи стають фактором, який визначає економічний розвиток. Відповідно зростає і значення об’єктів права інтелектуальної власності, які посилюють ринкові та фінансові позиції суб’єктів господарювання.
Головним критерієм конкурентоспроможності є: технічний рівень, рівень маркетингу та рекламно-інформаційного забезпечення, відповідність вимогам споживача, технічним умовам і стандартам, організація сервісу, гарантійного забезпечення, строки поставки (розробки, створення, продажу), строки гарантій, ціна, умови платежу, своєчасність появи певного товару на конкурентному ринку, політико-економічна ситуація в конкретному регіоні.
Перегляд ДСТУ 3575-97 є актуальним через набуття останній часом чинності деякими нормативно-правовимих актами, що дають ‘підстави для дій з перегляду ДСТУ “Патентні дослідження. Основні Положення та порядок проведення”. Зважаючи на це, зазначений стандарт потребує докорінного доопрацювання, а саме, в частині, що стосується -Латентних досліджень та розроблення положень, які стосуються .Кон’юнктурних досліджень.
щ у жовтні 2004 року на виконання доручення Кабінету Міністрів
^України спільним наказом Міністерства освіти і науки, Міністерством еко- ЦЮміки та 3 питань інтеграції України, Міністерством промислової політики оаіни та Державним комітетом України з питань технічного регулювання ща споживчої політики затверджено План скоординованих дій щодо пере- _ я'”‘у ДС1У 3575 “Патентні дослідження. Основні положення та порядок 200бЄД~ЄННЯ Г ерегляд стандарту планується здійснити протягом 2005
1 років.
Тема 3. Патентно-інформаційні органи
У 1967 р. на дипломатичній конференції в Стокгольмі було ств рено всесвітню організацію інтелектуальної власності (\Л/ог1сі Іпіеііесіи Ргорегїу Огдапігаїіоп – МІРО), яка взяла на себе функції практично у союзів та організацій з охорони промислової власності. ВОІВ несе відпо дальність за здійснення відповідних заходів згідно з її статутом, які напр влені на функціонування договорів та угод в галузі промислової власнос Мета створення ВОІВ – надання інтелектуальній власності екстериторі льного, наднаціонального характеру шляхом визнання єдиних норм в г лузі інтелектуальної власності, узгодження з ними основних норм націон льних законодавств.
ВОІВ як міжнародна організація включає в себе декілька міжн родних союзів, і перш за все Паризький та Бернський. Союзи, що діють рамках ВОІВ, засновані на договорах, які можна поділити на три категорі
Договори, що встановлюють міжнародну охорону (до них лежать Паризький та Бернський договори, Мадридська у да, Римська конвенція);
Договори, що сприяють міжнародній охороні (це договір патентну кооперацію, Мадридська угода, Будапештський . говір); і
Договори, що встановлюють міжнародні класифікації, (до належать Страсбурзька угода, Ніццька, Віденська та Лок ська).
ВОІВ виконує три основні функції: реєстраційну, співробітник галузі управління інтелектуальною власністю та програмну функ~ Управління ВОІВ здійснюється згідно із конвенцією про її створення. Г вний орган ВОІВ – Генеральна асамблея – розглядає та затверджує д пропозиції Координаційного комітету, який є консультативним орган загальних питань і виконавчим органом Генеральної асамблеї та ко” ренції одночасно. Постійним робочим органом ВОІВ, а також усіх со що в неї входять є Міжнародне бюро ВОІВ (секретаріат) на чолі з ге льним директором.
Діяльність регіональних міжнародних організацій.
Європейська патентна організація заснована в 1973 р в відно до підписаної у Мюнхені Конвенції про видачу європейських па (Європейська патентна конвенція) Метою Європейської патентної к нції є спрощення діловодства за патентними заявками в країнах Єв тобто замість декількох заявок, які необхідно складати різними мова подавати в патентні відомства різних країн, є можливість подати од:
на одній мові в одне патентне відомство – Європбейське патентне ЯВКУм”-тво (СПВ) з метою одержання патентів у декількох європейських В’Д жах У заявці необхідно зазначити країни, де бажано одержати охоро¬ну рд3( ПОЗИТИВНОГО рушення заявник одержує патент, який, по суті, яв- яяє собою ціле “сімейство” національних патентів, вказаних у заявці дер¬жав
Євразійська патентна конвенція набрала чинності у 1995р. і згідно з цим заснована Євразійська патентна організація (ЄАПО) Станом на грудень 1997 р. Євразійська патентна конвенція діє на території таких країн СНД: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Мол¬дова. Росія, Таджикистан і Туркменія. Україною ця Конвенція не ратифіко¬вана.
Євразійске патентне відомство видає і розповсюджує такі офіційні
видання
Бюллетень ЕАПВ «Изобретения (евразийские заявки и пате- нтьі)»
Описання изобретений к евразийским заявкам на СО-РОМ
Описання изобретений к евразийским патентам на Сй-РОМ
Законодательная, нормативно-методическая и справочная документация Евразийского патентного ведомства на СО¬РОМ
Товариство товарних знаків (СТМ) створене в рамках Євро¬пейського Союзу і функціонує з 1996 р. Його метою є гармонізація націо¬нальних законів країн ЄС з питань охорони знаків з метою встановлення правил для спрощення та полегшення процедури міжнародної реєстрації знаків для країн учасниць.
Африканська організація інтелектуальної власності (ОАРІ’),
створена згідно з підписаною в 1977 р. Бангійською угодою для франко мовних країн Центральної та Західної Африки. Багато положень єдиного для всіх країн-учасниць законодавства у сфері охорони промислової вл- сності близькі до відповідного законодавства Франції.
Африканська регіональна організація промислової власн сті (АЯІРО) утворена в грудні 1976 р. на Дипломатичній конференції ан ломовних країн Африки. У рамках АРІРО створено єдине Відомство пр мислової власності англомовних країн Африки з метою видачі патентів єдиною процедурою і на основі єдиних для країн-учасниць вимог до з явок на винаходи. В країнах-учасницях АРІРО єдине законодавство сфері охорони промислової власності відсутнє, тому патент, виданий домством цієї організації, одержує статус національного тільки після с ціального схвалення його відомством країни-учасниці.
Україна є співзасновницею та активною учасницею Міждерж ної ради з питань охорони промислової власності країн СНД (М,
У грудні 1991 року представниками шести незалежних держав – Білор Вірменії, Молдови, Росії, Таджикистану та України – було підписано Т часову угоду про охорону промислової власності, яка передбачала рення Міждержавної організації з охорони промислової власності, а т її органів – Адміністративної ради, Патентного відомства та Патент суду.
У переліку основних проблеми, що розв’язувались в рамках І було визначено і таки, що стосуються безпосередньо пате інформаційної роботи: розроблення основних технологічних аспекті робництва спільного регіонального патентно-інформаційного проду оптичних дисках СО-РОМ, включаючи склад, структуру і формат по даних; розроблення принципів розподілу затрат патентних відоме виробництво регіональних СО-РОМ, розроблення принципів орга’ міжнародного обміну інформацією на СО-РОМ, зокрема умов реа регіональних дисків на внутрішньому та зовнішньому ринках тощо. З стю патентних відомств Республік Вірменія, Білорусь. Грузія. Мо Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Республіки Узбек України та Євразійської патентної організації з 2002 року відбув реалізація Угоди про випуск спільного регіонального пат інформаційного продукту на Сб-РОМ (СІЗРАТЕІМТ) Україна бере а участь у випуску регіонального СО-РОМ. З 2004 року до Угоди лриє_ ся Киргизька Республіка
Диск випускається раз на місяць (через два місяці після дати офі¬сної публікації відповідного номера бюлетеня) і вміщує таку інформацію:
бібліографічні дані мовами оригіналу, російською та англій¬ською;
реферат мовами оригіналу, російською та англійською;
повний опис винаходу з кресленнями мовою оригіналу;
формулу винаходу мовою оригіналу.
На кожний диску є програмне забезпечення пошукової системи МІМОЗА.. Співвідношення кількості документів на СО-КОМ СІ8РАТЕМТ у 2004 році складало: Росія – 64%, Україна – 27%, інші країни – 9%. Перева¬жна їх більшість подається в текстовому форматі.
Особливе значення має міжнародна співпраця з питань стандар¬тизації та класифікації патентної інформації та документації. В усіх проми- адюво розвинених країнах діє чітко налагоджена система міжнародних, Шціональних та галузевих стандартів, що забезпечують належний техніч¬ній рівень, якість та конкурентоспроможність товарів, що виробляються та туг, які надаються. Координацію робіт щодо стандартизації патентної ^ументації та інформації здійснює ВОІВ за такими напрямками:
– ідентифікація, відбір, пошук бібліографічних даних про об’єкти промислової власності;
– традиційні носії інформації (паперові, мікроплівка, мікрофіші);
– публікація офіційних документів;
– індексація, класифікація та кодування документів;
– застосування інформативних назв та рефератів патентних до¬кументів;
– пошук патентних документів і патентно-асоційованої літератури, достатньої для визначення охороноспроможності або можливо¬сті реєстрації об’єктів промислової власності, що становить
предмет заявки.
V питаннях формування і поповнення національного патентно- п ЦІИН°го фонду іа вдосконалення довідково-пошукового апарату гОдна співпраця відіграє дуже важливу роль. Патентним відомством У р011′ започатковано обмін патентною документаці- нтними відомствами 39 країн та трьома міжнародними організа- – ре°рони пР°мислової власності на безоплатній основі. І це забез- ехніки НРНЄ надходження 1 поповнення інформації про сучасний рі- ■ а сь°годні в Україну надходить патентна документація з 61
В рамках угоди між ВОІВ та Австрією в 1972 р. було створе Міжнародний центр патентної документації (МЦПД), що розташован у Відні, з метою забезпечення доступу користувачів до первинних джер патентної інформації в міжнародному масштабі. В автоматизованому б ку даних цього Центру є найважливіші бібліографічні відомості щодо па нтних документів. У щотижневому патентному бюлетені МЦПД публікує ся всесвітній перелік нових патентів, інформація (бібліографічні дані) які надходить майже з 50 країн світу.
Міжнародні пошукові органи керуються у своїй роботі єдини вимогами, які розроблені Міжнародним бюро ВОІВ за участю заінтерс ваних патентних відомств. Міжнародним пошуковим органом може с національне патентне відомство або міжурядова-організація, до фун яких входить розгляд заявок на винаходи. Умови, за яких може функці вати міжнародний пошуковий орган такі:
наявність не менше ніж 100 експертів у сфері патент пошуку та експертизи, які спеціалізуються у різних гал науки та техніки;
експерти повинні мати можливість використовувати патє документацію та патентно-асоційовану літературу, що ється англійською, німецькою та французькою мовами;
наявність систематизованої для цілей проведення пс патентної документації та патентно-асоційованої літер в обсязі, який є достатнім для забезпечення необхідної бини патентного пошуку.
Договором РСТ визначено мінімум документації, яку повин користовувати міжнародні пошукові органи На сьогодні міжнарод пошуковими органами визнано патентні відомства Австрії, Австралії,; нії, Китаю, Росії, США, Швеції, Японії та Європейське патентне відо~ (Міжнародний пошуковий орган у Нідерландах, м. Гаага).
Як вже було вказано вище, одним з основних напрямків діял* ВОІВ є сприяння встановленню ефективної взаємодії між націонаг та регіональними патентними відомствами з усіх питань, що стос інформації в сфері охорони промислової власності. Програма ВОІ тань інформації включає такі завдання: удосконалення джерел інф в сфері охорони промислової власності; удосконалення засобів дос цієї інформації; міжнародний обмін документацією та інформацією охорони промислової власності; технічна допомога та навчання. О цію та координацію міжнародного співробітництва здійснював П” комітет ВОІВ з інформації в сфері охорони промислової власності ( У 1998 р. ПКІПВ було інтегровано в новостворений в рамках ВОіВ ний комітет з інформаційних технологій (ПКІТ) який виконує рб руму для керівництва питаннями політики та надання технічних к тацій із загальної стратегії ВОІВ у с.феоі інформаційних технологи
стандарті ВОІВ та питання, що стосуються документації з інтелек- ЧЗЮЧ” ої власності. До складу його членів входять всі держави-члени ВОІВ
‘^спостерігачі.
Після затвердження у січні 2001 року нової структури, ПКІТ має дві допоміжні робочі групи:
по проектам у сфері інформаційних технологій; стандартам та документації.
ПКІТ першочергову увагу приділяє впровадженню найновіших ін-формаційних технологій в діяльність ВОІВ і національних патентних ві¬домств. Він вирішує технічні та правові питання у зв’язку із впроваджен¬ням системи електронних бібліотек (ІРОІ.) у патентних відомствах та вико¬ристанням інформаційних ресурсів за допомогою глобальної інформацій¬ної мережі Інтернет.
В рамках ВОІВ проводиться робота Комітетів експертів Союзу ЛПК. Ніццького, Віденського та Локарнського Союзів щодо перегляду і ‘вдосконаленню міжнародних класифікацій об’єктів промислової власності. ВОІВ здійснює публікацію стосовно заявок РСТ. міжнародних знаків та =4ііжнародних промислових зразків, видає велику кількість видань з питань «патентної інформації та документації. Найбільш відомими з них є “Посіб¬ник з інформації та документації в галузі промислової власності” та “Посі- ‘^іик з патентного пошуку на СО-РОМ”.
Програма ВОІВ з питань інформації включає такі завдання.
£
– удосконалення джерел інформації в сфері охорони промисло-вої власності;
удосконалення засобів для доступу до цієї інформації;
– міжнародний обмін документацією та інформацією в сфері охорони промислової власності;
– технічна допомога та навчання.
В ході її реалізації проводилась робота, зокрема, з таких питань ^Редставлення змісту документації в сфері охорони промислової влас- … Та К0Ди для визначення та ідентифікації бібліографічних даних в за- -еніи документації. Розроблялися системи та методи індексування, ■ фікування та кодування патентних документів з метою полегшення їх .ГоУ°*Рема відбір, зберігання та пошук бібліографічних даних за до- ‘”м К°МП ЮтеРа Опрацьовувались рекомендації щодо підготовки Т тивни* Рефератів патентних документів
їлете>М’ТЄТОМ пРИІ^малися узгоджені рішення щодо змісту документів за’гНІВ пР°мислової власності і форм та принципів його представ- ■ осування кодів, уніфікації вимог до фізичних характеристик
документів, впровадження прогресивних носіїв, класифікування та код вання визначення обсягу патентної та непатентної документації для п шуку та експертизи.
Постійний комітет з інформаційних технологій вирішує технічні та правові питання у зв’язку із впровадженням системи цифрових бібліотек інтелектуальної власності (ЦВІВ) у патентних відомствах та використан- інформаційних ресурсів за допомогою глобальної інформаційної ме-
Для забезпечення інформаційних потреб в рамках Європейської “нтної організації функціонує мережа РАТІІВ, що включає центри па- тної інформації країн-членів організації.
У 1958 р. на Лісабонській конференції з перегляду Паризької кон- ,’ії була прийнята Резолюція про обмін періодичними публікаціями на- льних патентних відомств, на підставі якої здійснюється безоплатний ний обмін офіційними бюлетенями промислової власності та опублі- ими патентними документами. Обмін здійснюється безкоштовно за вленістю між партнерами, оскільки періодичність та обсяг публікацій х патентних відомств дуже відмінні.
До початку 90:х років обмін публікаціями здійснювався на паперо- осіях і це потребувало великих витрат, особливо з боку тих патент- омств, що мають великий обсяг публікацій Після входження оптич- исків СО-РОМ, за ініціативою патентних відомств США, ЄПВ, Японії ався перехід на новий носій для обміну документацією про об’єкти слової власності, 3 метою організації цього переходу у 1995р. ВОІВ яла узгоджений документ “Принципи переходу на електронні носії ЗЦЦ для обміну патентними документами” (далі – “Принципи”). Було , “єно термін переходу – 2000 рік. Цей документ передбачав, що електронних носіях залишатиметься безоплатним, а за публікації – в * носіях патентне відомство – отримувач буде сплачувати вар- “бох °Ництва ‘ Доставки. Звичайно, можливі інші умови за наявності І мают^™6’3’6 П° °®М,НУ’ укладенні угод між патентними відом- /■>,,.-,. вРа*овунатися як переваги для відомства, що надає інфор-
НИа Єк0номія витрат на публікацію, особливо для великих ві¬домств), так і незручності, пов’язані з цим переходом для отриму відомства, зокрема, необхідність закупівлі та експлуатації технічних бів, навчання персоналу, роздруку великого обсягу документації для тримання існуючого паперового пошукового фонду. Але, зважаючи на нічні труднощі, масовий перехід патентних відомств на електронні інформації розпочався у 2004 -2005 роках.
Для України, де поповнення наявних фондів зарубіжної пате документації в бібліотеках та Центрах науково-технічної та економ” інформації через фінансові труднощі практично припинилося після 19 міжнародний обмін с майже єдиним засобом забезпечити надходжен країну публікацій, які потрібні для функціонування патентно-інформац’ системи. Це завдання патентне відомство України здійснювало, почи чи з 1993 р., надсилаючи зарубіжним патентним відомствам в рамках народного обміну свій офіційний бюлетень “Промислова власність описи до патентів України на паперових носіях.
Сьогодні обмін підтримується більш ніж з 60 національними нтними відомствами і трьома міжнародними та регіональними орган’ ями в сфері інтелектуальної власності. Офіційний бюлетень надсила всім партнерам по обміну, а описи — лише деяким патентним відоме Зарубіжні патентні документи надходять як на паперових носіях, так СО-КОМ.
Співробітництво патентного відомства України з патентним домствами інших країн “близького зарубіжжя” здійснювалось в ра’ Міждержавної ради з питань охорони промислової власності не ли плані обміну офіційними публікаціями, але й у вирішенні проблем вп дження нових інформаційних технологій. Згідно з Принципами, Україн” іншим країнам СНД, для забезпечення обміну в період після 2000 необхідно було розпочати публікацію національної патентної докумен на СО-КОМ, а це вимагало значних фінансових витрат та технічног” свіду. У 1997-1998 роках було розпочато роботи за проектом ство” спільного регіонального оптичного диска країн СНД. Раніше ЄПВ орг, вало створення подібного спільного диска країн Східної Європи (По Угорщини, Румунії. Болгарії. Чехії та Словаччини) під назвою Е5Р РКЕСЕ5.
За участю патентних відомств Республік Вірменія, Білорусь,, зія, Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Респ_ Узбекистан, України та Євразійської патентної організації з 2002 ро бувається реалізація Угоди про випуск спільного регіонального пате’ інформаційного продукту на СО-КОМ (СІ5РАТЕИТ). З 2004 року до приєдналася Киргизька Республіка.
Диск СІ5РАТЕІМТ містить.
бібліографічні дані мовами оригіналу, російською та англій¬ською,
реферат мовами оригіналу, російською та англійською;
повний опис винаходу з основним та додатковими креслен¬нями мовою оригіналу;
формулу винаходу мовою оригіналу.
Періодичність випуску диска – раз на місяць. Він виходить через місяці після дати офіційної публікації відповідного номера бюлетеня.
і На кожному диску записано програмне забезпечення пошукової
“оістеми МІМОЗА. Диска включає патенти країн-учасниць проекту, які над- “силаються за місяць до його виготовлення. Переважна більшість докумен¬тів подається в текстовому форматі. Технічний виконавець і координатор проекту – Роспатент.
г* •
‘ Режим використання публікацій, одержаних згідно з безоплатним
дваї
івібміном, підлягає умовам, що виключають їх комерційне використання. Особливо ця проблема загострилась при переході на електронні носії, що ^.спонукало ВОІВ врегулювати це питання за допомогою вищезгаданих ринципів”, а також прийнятого у 1994 р. документа “Внутрішнє викорис- ння патентними відомствами та підвідомчими їм бібліотеками інформа- вивангаженої з СО-РОМ”. Під внутрішнім використанням розуміється користання вивантажених даних патентним відомством у його офіційній їцедурі видачі охоронних документів, статистичного та технічного ана- іу в рамках, необхідних для виконання функцій патентного відомства, -”надання довідкових послуг громадськості та проведення навчання; вико- цстання в бібліотеці, уповноваженій патентним відомством поширювати 1 інформацію, в умовах та в обсязі, що не завдаватимуть збитків вироб¬никові СО-РОМ і не сприятимуть комерційному використанню даних без дозволу власника прав на них. Патентні відомства отримувачі мають пра- робити архівні копії СО-РОМ лише для внутрішнього використання, обороняється копіювати в електронному вигляді інформацію, права на ‘ налєжать фірмі або відомству-виробнику СО-РОМ;
Іншим джерелом надходження зарубіжної патентної документації ла Технічна допомога міжнародних організацій (ВОІВ, СПВ) та націона- них Патентних відомств. Така допомога надавалась країнам, що розви- ються, та країнам з перехідною економікою, тобто країнам Східної Єв- ‘пи ^ СНД, у тч. Україні. Патентні відомства Німеччини та Франції на- безкоштовно Патентному відомству України свої патентно-
:Дали
0^°рМац’ЙНІ продукти на СО-РОМ, а ВОІВ та СПВ, крім цього, також ро- ВіДо сганЧ 1 для їх використання і організували навчання співробітників . « мства пошуку інформації на СО-РОМ.
Територіальний розподіл патентно-інформаційних. ресурсів з тою їх наближення до користувачів у промислово розвинених країнах снюється таким чином.
У США, наприклад, інформація про зареєстровані у країні вин ди (включаючи їх повні описи), промислові зразки і знаки для товарів слуг, а також інформація про винаходи, заявлені в ЄПВ та ВОІВ, і реф ти англійською мовою японських патентних заявок комплектуються н~ тичних дисках Сй-КОМ за рахунок бюджету у 79 патентних бібліот депозитаріях, що розташовані у 47 штатах та окрузі Колумбія.
У Японії функціонує 110 регіональних бібліотек, укомплектов за рахунок держави описами до японських заявок на винаходи на РЮМ. У деякі з них направляється також патентна інформація ЄПВ, та Німеччини.
У Німеччині діє 19 регіональних центрів патентної інформаці’ патентно-інформаційних служб Патентне відомство Німеччини в доцільним та ефективним створення та функціонування таких цен промислово розвинених регіонах країни.
На відміну від Франції, де усі Центри патентної інформації ‘ рядковані відомству. Центри патентної інформації Німеччини – це н; жні формування німецьких земель. Вони не підпорядковані відомст” посередньо, фінансуються місцевими органами та установами (уні тетами, торговими палатами, юридичними агентствами та конт окремими компаніями). Як правило, Центри входять до складу в спеціалізованих бібліотек
Відомство не фінансує поточну діяльність регіональних ц щоб не знижувати їх активність, і вважає, що фінансування з боку ства може бути доцільним тільки на етапі створення зазначених цен
Згідно із спеціальною угодою від 1994 р. відомство безо надсилає Центрам копії офіційних та інформаційних видань, що г ються відомством, деяких матеріалів ЄПВ та ВОІВ, надає Центра дичну допомогу, а також регулярно проводить навчання їх фахівців центрів та служб забезпечують доступ до традиційних видань, пр” індивідуальні консультації та пошуки згідно з запитами, що сто статусу охоронних документів, поточного інформування, оцінки су рівня техніки та новизни рішень Служби патентної інформації ви вують БД (зокрема, в режимі оп-Ііпе) та інші можливості регіо центрів, які декілька разів на рік поновлюють свої проспекти послуг коштовно їх розповсюджують. Користувачі безкоштовно користую ндами патентної документації та отримують консультації юристів.
Усі зазначені Центри є учасниками системи РАТИВ.
ЗГІДНО З рішенням Патентного відомства Німеччини з листопада о функцій Центрів входить також приймання заявок на одержання *®98~’нних документів на об’єкти промислово’! власності.
^ Наукова довідково-інформаційна служба Британської бібліотеки
з патентним відомством здійснює підтримку патентно- іі^^маційної мережі, що складається із 13 регіональних бібліотек, які все більше і більше використовують СО-РОМ як засіб для зберіган- ^Тпошуку патентної інформації.
Для країн з перехідною економікою, враховуючи значні розміри їх •івпиторії та недостатній розвиток телекомунікацій, створення та підтри- иання територіальної патентно-інформаційної мережі особливо актуаль¬не В умовах гострого дефіциту фінансових та матеріально-технічних за¬собів при вирішенні зазначеної задачі необхідно забезпечити:
– оптимальне розташування патентно-інформаційних ресурсів з урахуванням концентрації споживачів інформації та їх відда¬леності від державних інформаційних служб;
раціональний склад патентно-інформаційних масивів, що до¬зволяє задовольнити необхідний мінімум потреб на місці, та можливість звертання за іншими даними до вищих ланок ме¬режі;
використання у патентно-інформаційній мережі сучасних тех¬нологій з урахуванням реальних можливостей інформаційних служб національного патентного відомства (генератора інфо¬рмації) та територіальних центрів (її накопичувачів).
Центри патентної документації та інформації – це інфор- іні органи що комплектують патентні фонди і здійснюють пате- ■інформаційне обслуговування фізичних та юридичних осіб
В Україні такими органами є Державна науково-технічна біблі- (ДНТБ) і близько 20 територіальних Центрів науково-технічної ономічноі інформації (ЦНТЕІ), зокрема Київський, Запорізький, кий, Луганський, Донецький, які мають фонди науково-технічної та ноі документації, у тому числі повний фонд національних патентних НТ в. та здійснюють інформаційне обслуговування громадськості.
і?;’
вий°^ЯДК0БаИа колекЧ’я патентних документів та довідково- и аг арат до неї, а також нормативно-методичні та інші матеріали ій °х°Р«ни об єктів промислової власності складають фонд пате- Ііком нтаи-‘ї Його склад визначається такими характеристиками: -НтівКРа’Н Пагєнтні Документи яких представлені у фонді: видами Ьих пЩ0 компг,ектУЮться; переліком класифікаційних рубрик (для •р ентних фондів), ретроспективністю (глибиною)
Національний патентний фонд – це сукупність всіх опублі ваних патентних документів або інших передбачених законом публіка (якщо повні описи до заявок або патентів не публікуються) даної краї Національний патентний фонд України містить описи до патентів на ви ходи та описи до патентів на корисні моделі з 1993 р. Особливістю да фонду є те, що описи до патентів України, які були видані на основі а рських свідоцтв або патентів СРСР, не перевидавалися. Відомості сто но таких патентів в офіційному бюлетені “Промислова власність” міс посилання на номер відповідного охоронного документа СРСР. Нум ційний та систематичний переліки цих документів подані в Річному по чику до офіційного бюлетеня “Промислова власність’ за 1997 р. (то Для запобігання втрати інформації під час пошуку у фонді українськи тентних документів необхідно використовувати згадані переліки та покажчики до бюлетеня.
Бібліотека промислової власності (патентна бібліоп
як правило, підпорядковується безпосередньо відомству промис власності або іншому некомерційному державному чи напівдержав закладу, уповноваженому поширювати інформацію стосовно промис, власності для потреб громадськості. Бібліотека здійснює комплекту та обробку фондів патентної документації на різних носіях (папір, форми, оптичні диски СО-КОМ) і надає доступ до них читачам. Слі ховувати. що умови використання деяких патентно-інформаційних п тів на СО-КОМ в бібліотеках передбачають обмеження щодо копі ~ даних з патентно-інформаційнмх продуктів на електронних носіях/ бібліотеки промислової власності надають читачам послуги з дос віддалених БД, зокрема, через Інтернет. В Україні функції патентної отеки виконує Фонд патентної документації громадського користува
Галузевий патентний фонд складається з колекції па документації, яка комплектується підприємствами та організаціями матичним принципом і орієнтована на задоволення потреб конкре лузі науки або виробництва. Відбір патентних документів до складу здійснюється за відповідними рубриками МПК та національних па класифікацій Перелік країн комплектування охоплює промислов~ нені та провідні в даній галузі країни. Довідково-пошуковий апара лузевого патентного фонду, крім офіційних бюлетенів, покажчиків сифікацій, містить також галузевий рубрикатор. На базі галузевого ного фонду здійснюється бібліотечне обслуговування співробітн приємств та організацій галузі і надаються інформаційні послуги, в режимі вибіркового розповсюдження інформації. Останнім ча формування галузевих патентних фондів розпочато випуск те* баз даних на оптичних дисках СО-КОМ. Існують тематичні гт інформаційні продукти як з постійним складом рубрик МПК у кож; пуску зокрема. ОЕРАКОМ-С1-А58 (Німеччина), так і за спеціал браними на замовлення рубриками, зокрема. ОЕРАКОМ-РКОРН; чина) тематичні бази даних Рос патенту та інші
/ <л
повідково-пошуковий апарат (ДПА) – сукупність упорядкова- ‘-ивів вторинних документів (картотек, покажчиків тощо), створюва- уних мЗо п0ШуКу першоджерел. ДПА до патентного фонду – це сукупність НИ* ~ в систематизації та пошуку інформації: систематичні, нумераційні та засооі покажчики класифікації об’єктів промислової власності, офіційні ■^енИ ‘ні патентних відомств, реферативні видання. Крім видань на лапе- У носіях, випускаються елементи ДПА на електронному носієві, на- ^ЮВкпад пошукові диски СО-РОМ, що містять бібліографічні дані та рефе- <рати, призначені для автоматизованого пошуку.
Протягом 1993-1999 років Патентним відомством України укомп¬лектовано і 22.10.99 р. офіційно відкрито відомчу патентну бібліотеку ,- сЬонд патентної документації громадського користування (ФГК). і Метою створення фонду було вирішення нагальних питань щодо патент- ,но-інформаційного забезпечення фізичних і юридичних осіб України наці- мальною та зарубіжною патентною документацією для реалізації основ- : положень ДСТУ 3575-97 “Патентні дослідження. Основні положення та здок проведення” та ДСТУ 3574-97 “Патентний формуляр Основні зження та порядок розробки”. Співробітники ФГК надають інформацій- Вослуїи. тобто здійснюють у визначеній законом формі інформаційну _ність, яка полягає в доведенні інформаційної продукції до споживачів тою задоволення інформаційних потреб.
ФГК призначений для забезпечення доступу широкого копа гро- ькості до патентної інформації, необхідної для вивчення та аналізу в _есі створення, правової охорони та використання об’єктів промисло- тасності. Розпочав функціонування у жовтні 1999 року. З квітня 2001 ФГК увійшов до складу Філії “Український центр інноватики та патент- нормаційних послуг” ДП “Український інститут промислової власнос- їреса: бульвар Лесі Українки, 26, м.Київ, 01133).
Комплектування ФГК здійснюється з урахуванням державної полі- зорієнтованої на інноваційний шлях розвитку України. Значну части- нду складають офіційні бюлетені патентних відомств, які надходять ІНУ з 61 країни світу та 3 міжнародних і регіональних організацій жно на паперовому носієві. ФГК укомплектований описами до пате- винаходи промислово розвинених країн з ретроспективою 10-20 і років (на СО-РОМ та ОУО-РОМ). Загальний обсяг фонду на оптич- ,.-іях станом на 1 квітня 2005 року становить понад 9320 примірників. „ омплектується також стандартами, методичними, довідково- ^ЦІИНИМИ та періодичними виданнями. Інформація щодо нових “аційн Д° п°ДаЕться щоквартально. ФГК надає патентно-
“ти вНі П0СЛУГИ Для громадськості. Користувачі мають можливість -Нгі1 крціпіп паперові копії зарубіжної патентної документації, і” 1 до ПІБ ‘ відсутньої у ФГК.
‘ь,ФопНЯ року спеціалісти, які використовують наявні у ФГК па- ЦІИНІ ресурси для наукових та виробничих потреб, мати¬муть можливість ефективно та оперативно проводити пошук інформа ретроспективному фонді описів винаходів до авторських свідоцтв СРС патентів Російської Федерації з використанням сучасних інформацій технологій, зокрема дисків 0\ЛЗ. Завдяки заходам, ужитим Патентни; домством України, Федеральний інститут промислової власності Росп нту нещодавно, в рамках міжнародного обміну патентною документа надіслав до України комплект описів винаходів до авторських свід СРСР та патентів Російської Федерації за період 1924- 1993 рр. на 86 ках 0\Ю. Диски супроводжуються програмним забезпеченням МІМОЗА, за допомогою якого можна проводити всі види патентного п ку.
Пошуковий фонд для цілей експертизи формують з пате документації, патентно-асоційованої літератури та інші опублікован домостей стосовно об’єктів промислової власності, що є обов’язк- для проведення пошуку для цілей експертизи заявок по суті, Обсяг кового фонду визначається переліком країн та організацій, що публі документи, включені до пошукового фонду, та ретроспективністю (г ною). Важливими характеристиками пошукового фонду є наявні співвідношення в ньому повних описів патентних документів і рефе них видань, мови публікації та носії. Склад пошукового фонду для експертизи заявок на об’єкти промислової власності по суті визнач кожним відомством. Затверджений в рамках ВОІВ склад пошуковою ду, обов’язковий для відомств, що є міжнародними пошуковими орг має назву “мінімуму документації РСТ”. Склад пошукового фонду д ; пертизи заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг регламен стандартом ВОІВ ЗТ.64.
Пошукові органи в Україні. Для проведення пошуку щ” значення патентоспроможності заявлених винаходів, Патентним ством України у 1992-1995 роках були зареєстровані 14 пошукових в різних регіонах України. Вони були створені при установах (пер територіальних Центрах науково-технічної та економічної інформ мали фонди патентної документації, які відповідали визначеним ного відомства України вимогам. Особливо важливу роль пошукові!; відігравали в період до введення в дію Патентно-інформаційної проведення експертизи заявок на винаходи по суті.
Патентно-інформаційна база для проведення експ заявок на винаходи по суті (ПІБ) – це сукупність певним чином’ них та впорядкованих джерел інформації, призначеної для про експертизи заявок по суті (кваліфікаційної експертизи) ПІБ містит’ жну та національну патентну документацію, патентно-асоційовану! дково-технічну літературу.
ПІБ – пошуковий фонд патентної документації для служб ристувзиня призначений для визначення рівня техн ки під час пр кваліфікаційної експертизи заявок на винаходи ПІБ та Д
‘0вий апарат до неї (ДПА)створено згідно з постановою Верховної ^України “Про введення в дію Закону України “Про охорону прав на
ЛІОШУ’
ЧР ади винаході пяуаташ»
ПІБ
комплектується національною патентною документацією та • обіжними патентно-інформаційними продуктами, здебільшого на су- електронних носіях (оптичних дисках СО-РОМ та 0\Л)-Р0М), пате¬нтних відомств провідних країн та міжнародних організацій інтелектуаль¬ної власності (ЄПВ, ВОІВ). Наявна у фонді документація має значну рет- ^Ьоспективу. Загальний обсяг колекції СО-РОМ та 0\Л)-Р0М у ПІБ станом ^а 1 квітня 2005 року налічує понад 10460 дисків. -УГи-
, корисні моделі від 23 грудня 1993р з 1 липня 1997 р.
N° 3769 і введено в екс-
В рамках РСТ визначено перелік періодичних видань, які склада¬нь мінімум непатентної документації (патентно-асоційована літера¬тура), так званий “мінімум РСТ”, що вважається авторитетним джерелом я міжнародного пошуку. Наукові журнали та інші періодичні видання, що -тять статті, які використовуються для пошуку та експертизи заявок на іходи 3 1981 р. в рамках міжнародного співробітництва обробку і впа¬кування статей для цього видання здійснюють відомства промислової ості країн публікації журналів (переважно США, Японії та інших про- ово розвинених країн). До 1996 р. це видання здійснювалося також на ровому носієві. ВОІВ публікує “Журнал патентно-асоційованої літера- ” на компакт-диску ЛОРАІ.РОМ ( ЛОРАІ_ – ^игпаї о? Раїепі Аззосіаіегі йіге). ЯКИЙ оснащений пошуковим засобом. На 01.01.2005 р. цей ле- включає 245 джерел інформації
