– MedMuv

11 Червня, 2024

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського МОЗ України»

Кафедра педіатрії з дитячою хірургією №1

МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ 6 КУРСУ

медичного факультету

Модуль 2. Дитячі інфекції

Змістовий модуль 6. Диференційна діагностика інфекційних захворювань з екзантемою, дитячих респіраторних інфекцій та нейроінфекцій у дітей. Невідкладні стани при дитячих респіраторних інфекційних захворюваннях та нейроінфекціях.

ЗАНЯТТЯ ПРАКТИЧНЕ №3

Тема. Диференційна діагностика нейроінфекцій у дітей. Невідкладні стани при нейроінфекціях у дітей. Діагностика та лікування

(6 ГОД.)

Мета: навчитися збирати анамнез та епіданамнез у хворих дітей на інфекційні захворювання нервової системи з метою клінічної діагностики цієї патології, визначати, критерії діагнозу, тяжкість захворювання, виявляти та давати характеристику ускладненням, проводити диференційний діагноз із схожими захворюваннями, призначати лікування, проводити протиепідемічні заходи у вогнищі. Навчитись діагностувати та надавати невідкладну допомогу при нейроінфекіях у дітей.

Конкретні цілі:

– визначати різні клінічні варіанти та ускладнення найбільш поширених нейроінфекцій у дітей різного віку;

– визначати тактику ведення хворого при найбільш поширених нейроінфекціях у дітей;

– демонструвати вміння ведення медичної документації дітей, хворих на нейроінфекції;

– планувати обстеження хворої дитини та інтерпретувати отримані результати при найбільш поширених нейроінфекціях;

– проводити диференційну діагностику та ставити попередній клінічний діагноз при найбільш поширених нейроінфекціях;

– ставити діагноз і надавати екстрену допомогу при невідкладних станах, зумовлених нейроінфекціями у дітей.

Професійна орієнтація студентів:

Диференційна діагностика нейроінфекцій у дітей Провідні клінічні симптоми та варіанти перебігу менінгококової інфекції. Диференційна діагностика менінгококцемії із захворюваннями, що супроводжуються геморагічною висипкою (геморагічний васкуліт, тромбоцитопенічна пурпура та ін.). Провідні клінічні симптоми бактеріальних та вірусних менінгітів, іх ускладнення та диференційна діагностика. Клініко-лабораторна характеристика первинних та вторинних енцефалітів, іх ускладнення та диференційна діагностика. Тактика ведення хворих на менінгіти та енцефаліти.

Невідкладні стани при нейроінфекціях у дітей. Діагностика та лікування

Провідні клінічні симптоми інфекційно-токсичного шоку (ІТШ) при менінгококовій інфекції та набряку-набухання головного мозку (НГМ) при нейроінфекціях у дітей. Тактика ведення хворих та невідкладна допомога при ІТШ та НГМ.

Методика виконання практичної роботи. 9.00-12.00

Диференційна діагностика нейроінфекцій у дітей Невідкладні стани при нейроінфекціях у дітей. Діагностика та лікування

Робота 1 Збір скарг, анамнезу та клінічне обстеження

Збір скарг та анамнезу у дітей

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітатись та представити себе.

4. Знайомство з дитиною та спроба в ігровій формі знайти з нею контакт.

5. Коректна та спокійна бесіда з батьками хворої дитини.

6. Пояснення дій щодо дитини (госпіталізація, проведення певних обстежень), які плануються до

виконання в майбутньому.

1. Зібрати скарги: пронизливий крик, неспокій, біль голови, безсоння, судоми, нудота, блювання, гарячка, висипка, кашель, нежить.

2. Зібрати анамнез захворювання, епіданамнез: раптовий початок захворювання із респіраторних розладів, гарячки, інтоксикаційного, менінгеального синдромів, приєднання висипки через декілька годин. Контакт із хворим на менінгококову інфекцію. Схожа симптоматика у оточуючих.

3. Обстежити хворого:

Фізикальні методи обстеження дітей

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови

3. Привітатись та представити себе.

4. Пояснити батькам, яке обстеження буде зроблено та отримати їхню згоду.

5. Встановити контакт із дитиною та спробувати викликати її довіру.

6. Підготуватись до проведення обстеження (чисті теплі руки, теплий фонендоскоп).

7. Проведення обстеження.

А. Огляд:

• збудження чи загальмованість, тоніко-клонічні судоми; наявність специфічної пози (закинута голова, приведені до тулуба кінцівки), випинання великого тім’ячка, гіперакузія, блефароспазм, симптом пеленки;

• геморагічна зірчаста висипка із некрозом у центрі на сідницях, стегнах, гомілках, інших ділянках; плямисто-папульозна висипка гіперемія ротогорла, гіперплазія лімфоїдних фолікулів задньої стінки глотки; слизові, виділення із носових ходів

Б. Пальпація: випинання, напруження великого тім’ячка, гіперестезія, позитивні симптоми Керніга, Брудзінського, Лесажа, ригідність м’язів потилиці, пригнічення сухожилкових, шкірних рефлексів, реактивні больові феномени;

В. Перкусія: с-ми Бехтєрєва, Пулатова.

Г. Аускультація: тахікардія, глухість тонів серця.

• Пояснення результатів обстеження батькам дитини.

• Завершення бесіди.

Робота 2 Обгрунтування діагнозу та призначення лікування

1. Обгрунтувати діагноз.

При плануванні і прогнозуванні результатів консервативного лікування

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітатись та представити себе.

4. Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення необхідності лікування, що призначається дитині.

5. Залучення батьків та дитини старшого шкільного віку (акцент на особливостях прийому препаратів, тривалість прийому, можливих побічних діях; з’ясувати чи зрозумілі для них ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

Призначити лікування: режим, дієта, антибіотики, десенсибілізуючі, дезінтоксикація, кортикостероїди, сечогінні, нейроплегіки, протизапальні, полівітаміни, симптоматичне лікування.

При повідомленні прогнозу лікування.

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітатись та представити себе.

4. Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення очікуваних результатів лікування, що призначається дитині.

5. Залучення батьків до бесіди (акцент на важливості безперервного лікування, дотримання призначеної схеми лікування, з’ясувати чи зрозумілі для них ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

Робота 3 Оцінка результатів додаткових досліджень:

• Загальний аналіз крові: лейкоцитоз, нейтрофільоз із зсувом вліво, прискорення ШОЕ.

• Аналіз спинномозкової рідини: витікає під підвищеним тиском, мутна, зміна забарвлення (ксантохромна,

· опалесцююча, молочна, жовто-зелена), плеоцитоз (нейтрофільний); протеїноррахія, гіпоглікоррахія,

· гіпохлоррахія.

• Бактеріологічне: виділення грамнегативного диплокока із носогорлового змиву, спинномозкової рідини,

· крові, елементів висипань.

• Серологічні: РНГА з еритроцитарними діагностикумами, ЗІЕФ (реакція зустрічного імуноелектрофорезу)

При повідомленні результатів обстеження.

1. Привітний вираз обличчя, усмішка.

2. Лагідний тон розмови.

3. Привітатись та представити себе.

4. Коректне та доступне для розуміння батьків дитини пояснення результатів того чи іншого обстеження.

5. Залучення батьків та дитини старшого шкільного віку до бесіди (порівняння результатів даного обстеження із попередніми результатами, з’ясувати чи зрозумілі для них ваші пояснення).

6. Завершення бесіди.

Програма самопідготовки студентів

Тема 17. Диференційна діагностика нейроінфекцій у дітей

За базовими знанням:

1. Основні властивості збудника менінгококової інфекції.

2. Методи лабораторного дослідження, що використовуються для діагностики менінгококової інфекції.

3. Які патоморфологічні зміни виникають характерні для менінгококової інфекції та її ускладнень.

4. Які симптоми характерні для гнійного менінгіту.

5. Морфологічна характеристика збудників ентеровірусних інфекцій, їхні властивості.

6. Епідеміологія ентеровірусних інфекцій.

7. Особливості патогенезу при ентеровірусних інфекціях.

8. Лабораторні методи обстеження хворих на ентеровірусні інфекції.

9. Морфологічна характеристика збудника поліомієліту, його властивості.

10. Епідеміологія поліомієліту.

11. Характер специфічного імунітету при поліомієліті.

12. Особливості патогенезу при поліомієліті.

13. Лабораторні методи обстеження хворих на поліомієліт.

За темою заняття:

1. Вивчити етіологію менінгококової інфекції, властивості збудника, епідеміологію (джерело інфекції,

шляхи передачі інфекції, сприйнятливість) та патогенез розвитку захворювання.

2. Вивчити основні клінічні форми менінгококової інфекції у дітей, їхні діагностичні критерії.

3. Принципи класифікації клінічних форм менінгококової інфекції.

4. Вивчити ускладнення при менінгококовій інфекції, строки їх розвитку, клініку.

5. Вивчити диференційну діагностику менінгококової інфекції з іншими захворюваннями: а) інфекційні

екзантеми; б) менінгіти різної етіології;

6. Вивчити основні принципи лікування різних форм менінгококової інфекції.

7. Вивчити схеми лікування локалізованих та генералізованих форм менінгококової інфекції.

8. Вивчити правила проведення протиепідемічних заходів при менінгококовій інфекції.

9. Етіологія та епідеміологія ентеровірусної інфекції.

10. Які клінічні форми ентеровірусної інфекції, їхні діагностичні критерії?

11. Класифікація ентеровірусних інфекцій, критерії тяжкості.

12. Лабораторні методи підтвердження ентеровірусної інфекції.

13. Диференційна діагностика ентеровірусної інфекції із схожими за клінікою захворюваннями.

14. Особливості ентеровірусної інфекції у новонароджених та у немовлят.

15. Покази до госпіталізації хворих на ентеровірусні інфекції.

16. Принципи лікування дітей, хворих на ентеровірусні інфекції.

17. Критерії виписки реконвалесцентів із стаціонару.

18. Протиепідемічні заходи у вогнищі інфекції.

19. Етіологія та епідеміологія поліомієліту.

20. Які клінічні форми поліомієліту, їхні діагностичні критерії?

21. Класифікація поліомієліту, критерії тяжкості.

22. Лабораторні методи підтвердження поліомієліту.

23. Диференційна діагностика поліомієліту із схожими за клінікою захворюваннями.

24. Принципи лікування дітей, хворих на поліомієліт.

25. Критерії виписки реконвалесцентів із стаціонару.

26. Профілактика поліомієліту.

27. Протиепідемічні заходи у вогнищі інфекції.

Тема 18. Невідкладні стани при нейроінфекціях у дітей. Діагностика та лікування

За базовими знаннями:

1. Патогенетичні механізми розвитку набряку-набухання головного мозку, інфекційно-токсичного шоку.

2. Патогенетичні механізми формування набряку головного мозку, інфекційно-токсичного шоку у дітей при менінгококовій інфекції.

3. Клінічні прояви набряку головного мозку, інфекційно-токсичного шоку у дітей при менінгококовій інфекції.

4. Збирання анамнезу, особливо епідеміологічного.

5. Проведення об’єктивного обстеження хворого.

6. Інтерпретація анамнестичних, об’єктивних даних, результатів допоміжних методів обстеження.

7. Складання плану лікувальних, профілактичних, реабілітаційних заходів

За темою заняття:

1. Причини виникнення і клінічні ознаки набряку головного мозку у дітей при менінгококовій інфекції.

2. Причини виникнення і клінічні ознаки інфекційно-токсичного шоку у дітей при менінгококовій інфекції.

3. Надання лікарської допомоги на догоспітальному етапі при набряку головного мозку, інфекційно-токсичному шоці.

4. Лікування при набряку головного мозку, інфекційно-токсичному шоці при менінгококовій інфекції у стаціонарі.

Перерва – 12.00-12.30

Семінарське обговорення теоретичних питань 12.30-14.00

Невідкладні стани при нейроінфекціях у дітей. Діагностика та лікування

Перерва – 14.00-14.15

Година самостійної роботи студентів– 14.15-15.00

– розбір завдань тестових ліцензійних іспитів «Крок»;

– оцінювання студентів, якеі не склали напередодні тестовий контроль за системою «Moodle»;

– здача студентами практичних навичок з відповідним записом у матрикулярну книжку.

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання. (наявність комплектів тестів та ситуаційних задач у викладача).

ЗАВДАННЯ З НДРС

1. Вентрикуліт як ускладнення гострих менінгітів у дітей. Причини, діагностичні критерії (клінічні, інстументальні), невідкладна терапія

2. Шкали Глазко при менінгококцемії та об’єм невідкладної терапії відвідно до результатів проведеної оцінки.

3. Клініко-лабораторні критерії лімфоцитарного хоріоменінгіту.

ЗРАЗКИ СИТУАЦІЙНИХ ЗАДАЧ

Тема 17. Диференційна діагностика нейроінфекцій у дітей

Задача 1

Дитині 10 міс. Госпіталізована із діагнозом ГРВІ. Стан тяжкий, температура тіла 39,5° С, неспокійна, здригається. Захворювання розпочалося 4 години тому. При огляді шкіра чиста, бліда. Слизова оболонка ротогорла, кон’юнктив гіперемійовані. Тони серця ритмічні, ослаблені, ЧСС – 176 за 1 хв. Дихання пуерильне, частота дихання – 62 за 1 хв. Живіт м’який. Через 2 години після госпіталізації у дитини з’явився щільний на дотик (у вигляді зірочок) геморагічний висип на сідницях, задній поверхні стегон, гомілках.

1. Який діагноз можна поставити дитині?

2. Призначте додаткові методи обстеження.

3. Що загрожує життю дитини у цій ситуації?

Задача 2

Дитині 6 міс. Мати скаржиться на підвищення температури тіла до 40° С, неспокій, повторне блювання, відмову від їжі. Захворювання розпочалось раптово близько 10 годин тому із підвищення температури тіла до 38° С, блювання, неспокою, який посилювався, коли дитину брали на руки. При огляді стан тяжкий: температура тіла 39,8° С. Немовля неспокійне. Неспокій посилюється при дотику до тіла дитини, малюк здригається. Спостерігалося блювання. Шкіра чиста, бліда, велике тім’ячко напружене. Ригідність м’язів потилиці. Дихання пуерильне, 58 дихальних рухів за 1 хв. Тони серця ритмічні, ослаблені, ЧСС – 168 за 1 хв. Живіт м’який. Випорожнення 2 рази на добу, кашкоподібні, без патологічних домішок. Старший брат лікується у стаціонарі з приводу менінгококкемії.

1. Поставте діагноз згідно класифікації, вкажіть його критерії.

2. Де слід обстежувати і лікувати дитину?

3. Призначте лікування хворому.

Задача 3

В інфекційному відділенні знаходиться дитина 4 років з приводу менінгококової інфекції, локалізованої форми, назофарингіту.

1. Перелічіть основні симптоми, які характерні для даної форми.

2. З яким захворюванням слід провести диференційний діагноз?

3. Вкажіть антибактеріальні препарати, які їй показані.

Задача 4

Дитина Х., 3,5 р. Захворіла гостро: 3 дні тому з’явилася гарячка 38,8°С, було кількаразове блювання, знизився апетит, скаржилась на дертя у горлі, на другу добу температура знизилась до 37,2°С. На третю – температура 38,4°С, з’явились висипання по всьому тілу. Батько дитини реконвалесцент ГРВІ. При огляді виявлено плямисто-папульозну висипку по всьому тілу, гіперемовані кон’юнктиви, гіперемію м’якого піднебіння, задньої стінки глотки, мигдаликів. На слизовій м’якого піднебіння та мигдаликів дрібні папули та пухирці з прозорим вмістом. Тони серця ритмічні, гучні, ЧСС – 132 за хв. В легенях жорстке дихання, ЧД – 30. Живіт м’який, доступний пальпації. Випорожнення 1раз, сформовані.

1. Поставте попередній діагноз.

2. Які допоміжні обстеження дозволять його підтвердити?

3. Де лікувати дитину?

4. Які протиепідемічні заходи слід провести, якщо дитина відвідувала дитсадок?

Задача 5

Дівчинка, 12 років, захворіла гостро, підвищилася температура до 39°С, скаржиться на біль голови, напади виражених болів у бокових відділах грудної клітки, вгорі живота, м’язах шиї. При глибокому диханні біль підсилюється. При огляді шкіра бліда, гаряча, одутлість обличчя, гіперемія кон’юнктив, ін’єкція судин склер, помірна гіперемія м’якого піднебіння та задньої стінки глотки. Тони серця гучні, ЧСС 100 за хв. Перкуторно над легенями ясний легеневий звук, аускультативно – везикулярне дихання, прослуховується на всьому протязі, при нападах – поверхневе, ЧД – 20 за хв. Живіт доступний пальпації, помірний м’язовий захист у верхніх відділах, симптоми подразнення очеревини від’ємні.

1. Поставити клінічний діагноз, назвіть ймовірного збудника інфекції.

2. З якими захворюваннями слід диференціювати?

3. Яке лікування призначите цій хворій?

Задача 6

Дитина В. 3,5роки. Вступила до інфекційного відділення на 5-ту добу захворювання із скаргами на підвищення температури до 37,9о С, виражену слабкість, дертя у горлі, нежить, відсутність активних рухів у ногах, неможливість стояти, ходити, біль голови, подразливість. Захворіла гостро: гарячка 38,7о С, нежить, дертя у горлі, виражена слабкість, гіперестезія. При огляді: шкіра бліда, нижні кінцівки холодні, гіперемія зіву, гіперестезія, позитивні симптоми натягу, сидить у позі “триноги”, пасивні рухи в ногах у повному об’ємі, чутливість збережена. В легенях везикулярне дихання, ЧД – 26 за 1 хв. Тони серця ослаблені, ЧСС – 115 за хв. Живіт м’який, не болючий, випорожнення 3 рази за добу, нестравлені, кашкоподібні.

1. Поставте діагноз згідно класифікації.

2. Які лабораторні дослідження слід провести хворому, очікувані результати?

3. Які анамнестичні дані слід уточнити?

Задача 7

Хлопчик П., 7 років захворів гостро: підвищилася температура до 39,6о С, було повторне блювання, головокружіння, м’язова слабкість. На 3-тю добу батьки помітили незмикання повік справа, при розмові – перекошеність обличчя. Профілактичні щеплення не отримував. Викликали дільничного лікаря.

1. Яка тактика лікаря?

2. Який діагноз у дитини?

3. З якими захворюваннями слід провести диференційну діагностику?

Тема 18. Невідкладні стани при нейроінфекціях у дітей. Діагностика та лікування

Задача 1.

Дитина 1,5 років захворіла гостро близько третьої години: піднялась температура – 39,2 оС; стала неспокійною. Мати ввела свічку парацетамолу, проте температура залишалась високою. Вночі з’явився висип на ногах і сідницях. Викликано бригаду швидкої допомоги. Об’єктивно: стан дитини дуже тяжкий, температура тіла – 39,9 оС; адинамічна, кінцівки холодні, акроціаноз. На стегнах, гомілках, сідницях різної форми геморагічні елементи, несиметричні, неправильної форми, не зникають при натискуванні, діаметром 2-6 мм. АТ – 75/45 мм рт.ст. Тони серця ослаблені, ЧСС – 180 за 1 хв. Менінгеальних симптомів немає.

1. Клінічний діагноз.

2. Яку невідкладну допомогу треба надати дитині на догоспітальному етапі?

Задача 2.

Дівчинка 4,5 міс. захворіла гостро вчора ввечері. Підвищилась температура до 38,5 оС; стала млявою, відмовлялася від їжі, періодично була неспокійною. Сьогодні зранку спостерігалися короткотривалі судоми. Бригадою швидкої допомоги була доставлена до лікарні. Температура 39,8 оС, стан дуже тяжкий. Бліда. Відзначають вибухання великого тім’ячка. Судоми періодично повторюються. Без свідомості. Виявлено анізокорію, гіпертонус м’язів, асиметрію рефлексів. Дихання – 54 за 1 хв, поверхневе. Тони серця глухі, ЧСС – 100 за 1 хв. Живіт м’який. Аналіз крові: еритроцити – 3,5•1012/л, Hb – 112 г/л, лейкоцити – 12,6•109/л, е –0, п – 18, с – 57, л – 19, м – 6, ШОЕ – 15 мм/год. Аналіз ліквору: ліквор каламутний, молочно-білого кольору, цитоз –10 000/мкл (85 % нейтрофілів), білок – 2,6 г/л, реакція Панді(+++), виявлені грамнегативні диплококи, парно розташовані, поза- і внутрішньоклітинно.

1. Клінічний діагноз.

2. Призначте лікування хворій у стаціонарі.

Тестові завдання:

1. Ентеровірусні інфекції викликаються:

A. Вірусом ЕКНО і Коксакі

B. Вірусом герпесу

C. Вірусом поліомієліту

D. РС вірусом та риновірусом

E. Реовірусом

2. Джерелом інфекції при ентеровірусній інфекції є:

A. Хвора людина або вірусоносій

B. Гризуни

C. Мухи та комарі

D. Продукти харчування

E. Предмети догляду

3. Шлях передачі збудника при ентеровірусній інфекції.

A. Орально-фекальний та повітряно-крапельний

B. Контактно-побутовий та водний

C. Водний та побутовий та трансмісивний

D. Трансмісивний та висхідний

E. Повітряно-крапельний та побутовий

4. Найчастіше вхідними воротами при ентеровірусній інфекції є:

A. Слизова ротоглотки та кишківника

B. Ранева поверхня

C. Слизова верхніх дихальних шляхів та шлунку

D. Слизова оболонка кишківника

E. Лімфатичні та кровоносні шляхи

5. Хто є джерелом інфекції при поліомієліті?

A. Хворі на поліомієліт та вірусоносії

B. Лише хворі на поліомієліт

C. Хворі на поліомієліт та вірусоносії

D. Хворі на поліомієліт люди та тварини

E. Хворі на поліомієліт та реконвалісценти

6. Який вид імунітету формується після перенесення поліомієліту?

A. Стійкий імунітет

B. Нестійкий імунітет

C. Типоспецифічний імунітет

D. Видоспецифічний імунітет

E. Не сформовується імунітет

7. Діти якого віку найбільш часто хворіють поліомієлітом?

A. Діти до 7 років

B. Діти перших місяців життя

C. Діти першого року житт

D. Діти шкільного віку

E. Діти 15-17 років

8. Джерелом інфекції при менінгококовій інфекції є:

A. Хвора людина і здоровий носій

B. Хворі люди і тварини

C. Хворі люди

D. Здорові носії інфекції

E. Хворі тварини

9. Хворі якою формою менінгококової інфекції найбільш небезпечні в епідеміологічному відношенні?

A. Менінгококовий назофарингіт

B. Менінгококоносійство

C. Менінгококовій менінгіт

D. Менінгококцемія

E. Менінгококовій енцефаліт

10. Шлях передачі збудника при менінгококовій інфекції.

A. Повітряно-крапельний

B. Орально-фекальний

C. Контактно-побутовий

D. Водний і побутовий

E. Трансмісивний

11. Патогенез менінгококцемії:

A. Занос менінгокока з течією крові в різні органи і тканини

B. Занос менінгокока через лімфатичні судини в різні органи і тканини

C. Проникнення менінгококу в слизову оболонку носогорла

D. Проникнення менінгококу через гематоенцефалічний бар’єр

E. Проникнення менінгококу в слизову оболонку дихальних шляхів

12. Що відіграє найбільш значиму роль у розвитку генералізованих форм менінгококової інфекції?

A. Менінгоококи та менінгококовий ендотоксин

B. Чисельність менінгоококів

C. Менінгококовий ендотоксин

D. Менінгоококи та реактивність ороганізму

E. Реактивність організму

13. Які тканини є найбільш чутливими до дії менінгококового ендотоксину?

A. Ендотелій кровоносних судин

B. Серце

C. Наднирники

D. Мозгова тканина

E. Мозочок

Відповіді на ситуаційні задачі

Тема Тема 17. Диференційна діагностика нейроінфекцій у дітей

Відповідь на задачу №1:

1. Менінгококова інфекція, генералізована форма: менінгококкемія, ІТШ І ст.

2. Загальний аналіз крові, сечі. Товста крапля крові на менінгокок. Бактеріологічний посів носоглоткового

слизу, зішкребу висипання, крові, спинномозкової рідини. Серологічне дослідження крові (реакція ЗІЕФ).

3. Бактеріальний шок, крововиливи у надниркові залози.

Відповідь на задачу №2.

1. Менінгококова інфекція, генералізована форма: гнійний менінгіт, ІТШ І ст. Критерії діагнозу: менінгококкемія у старшого брата; гострий розвиток захворювання; менінгеальні симптоми (блювання, напруження великого тім’ячка, гіперестезія, ригідність потиличних м’язів, тахікардія, тахіпное, ослаблення тонів, блідість шкіри.

2. У дитячому інфекційному відділенні.

3. Пеніцилін 350 000 ОД 6 разів на добу, в/м. Інфузійна терапія: альбумін – 70 мл, реополіглюкін – 70 мл, 5% глюкоза – 200 мл, 3% преднізолон 0,5 мл, 5% вітамін С – 2 мл, кокарбоксилаза – 35 мг, 1% лазікс – 0,7 мл; літична суміш – 0,7 мл в/м.

Відповідь на задачу №3

1. Підвищення температури тіла до субфебрильних цифр, помірний біль голови, відчуття дертя у горлі, млявість, яскрава гіперемія слизової задньої стінки горла, її набряк, гіперплазія лімфоїдних фолікулів, затруднене дихання носом.

2. Із парагрипом, грипом типу В, аденовірусною інфекцією.

3. Сульфаніламіди (сульфамонометоксин) І доба 40 мг/кг на добу х 2 р.; далі 20 мг/кг 1 р. – 5 днів); еритроміцин, левоміцетин, пеніцилін – у звичайних дозах 5 днів.

Відповідь на задачу №4

1. 1. Ентеровірусна інфекція, поєднана форма: екзантема, герпангіна, середньотяжкий перебіг.

2. 2. Вірусологічне дослідження змиву із глотки на віруси, серологічне дослідження методом парних сироваток (РЗК, РГГА).

3. 3. Можна вдома

4. 4. Хворого ізолюють до видужання, контактних не ізолюють, поточна та заключна дезінфекція, щоденний огляд контактних із термометрією.

Відповідь на задачу №5

1. Ентеровірусна інфекція, викликана вірусом Коксакі В, епідемічна міальгія, середнього ступеня тяжкості.

2. З грипом, сухим плевритом, плевропневмонією, синдромом ≪гострого живота≫.

3. Ліжковий режим, посилене пиття, жарознижувальні, знеболювальні, десенсибілізуючі препарати, полівітаміни.

Відповідь на задачу №6

1. Поліомієліт, типова спінальна форма, паралітичний період, середньої тяжкості.

2. Люмбальну пункцію із дослідженням спинномозкової рідини: помірний лімфоцитарний плеоцитоз, протеїноррахія, білково-клітинна дисоціація, гіперглюкозорахія. У загальному аналізі крові – лімфоцитоз, прискорення ШОЕ.

3. Чи був у контакті із хворим на поліомієліт, чи отримав щеплення проти поліомієліту.

Відповідь на задачу №7

1. Обов’язкова госпіталізація та лікування у інфекційно-боксованому відділенні, ізоляція на 40 діб.

2. Поліомієліт, типова понтинна форма, паралітичний період, тяжкого ступеня.

3. Неврит лицьового нерва, об’ємний процес у головному мозку, вірусний енцефаліт.

Тема 18. Невідкладні стани при нейроінфекціях у дітей. Діагностика та лікування

Відповідь на задачу №1

1. Менінгококова інфекція, генералізована форма: менінгококемія, інфекційно-токсичний шок ІІ ст.

2. Літичну суміш – 1,2 мл внутрішньом’язово. Преднізолон – 120 мг внутрішньовенно струминно з 400 мг гідрокортизону. Левоміцетину сукцинат – 300 мг внутрішньом’язово або внутрішньовенно. Людський імуноглобулін – 2,5 мл внутрішньом’язово. Реополіглюкін – 120 мл внутрішньовенно краплинно.

Відповідь на задачу №2

1. Менінгококова інфекція, генералізована форма: гнійний менінгіт. Набряк головного мозку.

2. У стаціонарі: манітол – 1 г/кг внутрішньовенно краплинно, через 2-5 год лазикс – 1-2 мг/кг внутрішньовенно струминно; дексметазон – 1 мг/кг, преднізолон – 5 мг/кг, гідрокортизон – 20-30 мг/кг внутрішньовенно; альбумін 10-20 % – 10 мл/кг, концентрована плазма – 10 мл/кг внутрішньовенно краплинно, проти судомна терапія (літична суміш – 0,1 мл/кг).

Відповіді на тестові завдання: 1-13 відповідь А.

Студент повинен знати:

1. Етіологію та епідеміологію менінгококової інфекції.

2. Патогенез менінгококової інфекції.

3. Класифікацію клінічних форм менінгококової інфекції.

4. Діагностичні критерії менінгококової інфекції: локалізованих та генералізованих форм.

5. Диференційну діагностику менінгококової інфекції.

6. Ускладнення менінгококової інфекції.

7. Допоміжні методи дослідження при менінгококовій інфекції (товста крапля, бактеріологічні та серологічні дослідження).

8. Етіологічну структуру ентеровірусних інфекцій, характеристику властивостей збудника.

9. Особливості епідеміології ентеровірусних інфекцій.

10. Основні ланки патогенезу ентеровірусних інфекцій.

11. Клінічну класифікацію ентеровірусних інфекцій, критерії тяжкості.

12. Діагностичні критерії ентеровірусних інфекцій, особливості ентеровірусних інфекцій у немовлят.

13. Лабораторні методи діагностики ентеровірусних інфекцій.

14. Диференційну діагностику ентеровірусних інфекцій з іншими клінічно схожими захворюваннями.

15. Основні принципи терапії хворих на ентеровірусні інфекції.

16. Покази до госпіталізації хворих на ентеровірусні інфекції та критерії виписки реконвалесцентів із стаціонару.

17. Заходи профілактики ентеровірусних інфекцій.

18. Етіологічну структуру поліомієліту, характеристику властивостей збудника.

19. Особливості епідеміології поліомієліту.

20. Основні ланки патогенезу поліомієліту.

21. Клінічну класифікацію поліомієліту, критерії тяжкості.

22. Клінічні симптоми захворювання в залежності від варіанта перебігу.

23. Діагностичні критерії поліомієліту.

24. Лабораторні методи діагностики поліомієліту.

25. Диференційну діагностику поліомієліту з іншими клінічно схожими захворюваннями.

26. Основні принципи терапії хворих на поліомієліт.

27. Покази до госпіталізації хворих на поліомієліт та критерії виписки реконвалесцентів із стаціонару.

28. Заходи профілактики поліомієліту.

Студент повинен вміти:

1. Дотримуватись основних правил роботи біля ліжка хворого на менінгококову інфекцію.

2. Зібрати анамнез хвороби.

3. Зібрати епідеміологічний анамнез.

4. Оглянути хворого, виявити характерні клінічні симптоми різних клінічних форм менінгококової інфекції.

5. Обгрунтувати клінічний діагноз згідно класифікації.

6. Призначити лабораторні методи обстеження хворому на менінгококову інфекцію.

7. Провести забір патологічного матеріалу з носоглотки для бактеріологічних досліджень.

8. Дати оцінку результатам лабораторних досліджень.

9. Призначити та провести лікування хворого.

10. Дотримуватись основних правил роботи біля ліжка інфекційного хворого, правильно розміщувати хворих у стаціонарі.

11. Зібрати анамнез хвороби і з’ясувати епідеміологічне становище.

12. При обстеженні хворого виявити у нього характерні ознаки для ентеровірусної інфекції.

13. Скласти план допоміжних методів обстеження для підтвердження діагнозу.

14. Провести забір матеріалу для вірусологічного та копрологічного дослідження, забір крові для серологічних досліджень.

15. Обгрунтувати клінічний діагноз згідно класифікації з урахуванням клінічних та лабораторних даних, оцінити тяжкість процесу.

16. Провести диференційний діагноз з подібними захворюваннями.

17. Призначити хворому лікування, враховуючи його вік та тяжкість процесу.

18. Накреслити план профілактичних заходів у вогнищі інфекції.

19. Виписати рецепти на основні препарати, які призначені хворому.

20. Написати епікриз з оцінкою перебігу хвороби, результатів обстеження, ефективності лікування та рекомендації по амбулаторному лікуванню та спостереженню за реконвалесцентом ентеровірусної інфекції.

21. Дотримуватись основних правил роботи біля ліжка інфекційного хворого, правильно розміщувати хворих у стаціонарі.

22. Зібрати анамнез хвороби і з’ясувати епідстановище.

23. При обстеженні хворого виявити у нього характерні ознаки для поліомієліту.

24. Скласти план допоміжних методів обстеження для підтвердження діагнозу.

25. Провести забір матеріалу для вірусологічного, забір крові для серологічних досліджень.

26. Обгрунтувати клінічний діагноз згідно класифікації з урахуванням клінічних та лабораторних даних, оцінити тяжкість процесу.

27. Провести диференційний діагноз із поліомієлітоподібними захворюваннями.

28. Призначити хворому лікування, враховуючи його вік та тяжкість процесу.

29. Накреслити план профілактичних заходів у вогнищі інфекції.

30. Виписати рецепти на основні препарати, які призначені хворому.

31. Написати епікриз з оцінкою перебігу хвороби, результатів обстеження, ефективності лікування та рекомендації по амбулаторному лікуванню та спостереженню за реконвалесцентом поліомієліту.

Джерела інформації:

Тема 17. Диференційна діагностика нейроінфекцій у дітей

Основні:

1. Інфекційні хвороби в дітей: підручник /С.О.Крамарьов, О.Б.Надрага, Л.В.Пипа та ін..; за ред.. проф. С.О.Крамарьова, О.Б.Надраги. – К.: ВСВ ≪Медицина≫. – 2010. – 392 с.

2. А.М.Михайлова, Л.О.Трішкова, С.О.Крамарєв, С.М.Кочеткова. Інфекційні хвороби у дітей. К.: Здоров’я,1998. ─ С.214-227, С.312-318, С.318-323

3. В.Ф.Учайкин Руководство по детским инфекционным болезням, СП-б, ГЕОТАР, 2000. ─ С. 509-527, С.217-226, С. 226-235.

4. Матеріали підготовки до практичних занять

Додаткові:

1. Медицина дитинства /за ред. П.С.Мощича, Т.3 ─ К: Здоров’я, 1999.─ С.194 ─ 204, С.79 ─ 83, С.69─ 79

2. Практична педіатрія / за ред. І.С.Сміяна. – К.: Здоров’я, 1993. – 240 с.

3. Быстрякова Л.В. Инфекционные экзантемы у детей. – Л.: Медицина, 1982. – 216 с.

4. Острые нейроинфекции у детей /руководство для врачей/ Под.ред. А.П.Зинченко. – Л.: Медицина,1986.– 320 с.

Тема 18. Невідкладні стани при нейроінфекціях у дітей. Діагностика та лікування

Основні:

1. Інфекційні хвороби у дітей / С.О. Крамарьов, О.Б.Надрага, Л.В.Пипа та ін.; за ред. С.О. Крамарьова, О.Б.Надраги. – К.: ВСВ ≪Медицинв≫. – 2010. – 392 с. + 14 c. кольор. вкл.

2. Справочник по инфекционным болезням у детей /Под общей редакцией проф. И.В.Богадельникова, проф. А.В.Кубышкина и доц. КаудДия. Издание 8-е дополненное и переработанное. – Симферополь: ИТ ≪АРИАЛ≫, 2012. – 304 с.

3. Інфекційні хвороби у дітей / А.М.Михайлова, Л.О. Тріскова, С.О. Крамарів, О.М. Кочеткова. – К.: Здоров’я, 1998, с.с. 50-62, 214-227.

4. Дифференциальная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей / Г.М. Зубик, К.С. Иванов, А.П. Казанцев, А.Л. Лесников. – Л.: Медицина, 1991, с. 244-270.