Мезотерапія. Характеристика, механізм дії, косметичний ефект. Покази та протипокази до застосування. Обладнання і техніка проведення процедури. Виконання мезотерапії з метою корекції косметичних дефектів шкіри обличчя та тіла: зморшок, целюліту та ін.
Ін’єкційна косметологія – розділ косметології, дозволяючий поліпшити зовнішні дані і самопочуття, за допомогою різноманітних ін’єкцій. Арсенал методик і засобів ін’єкційної косметології, покликаних боротися зі зморшками, складками шкіри на різних ділянках тіла і іншими проявами вікових змін, надзвичайно широкий. Основна зона обробки – обличчя, шия, зона декольте як найбільш видимі і вразливі внаслідок схильності сонячному впливу. На цих ділянках шкіра старіє найшвидше.
Вікові зміни проявляються в зменшенні гідратації, виснаженні шкіри, зменшенні жирового шару, опущенні всіх основних структур, порушенні регенерації та акцентує природні складки і з’являються мімічні зморшки та інші зміни, видимі кожному. На всі ці проблеми і можна вплинути засобами ін’єкційної косметології.
Мезотерапія – оригінальний по своїй простоті й ефективності метод місцевого впливу на шкіру і підшкірно жирову клітковину, при різних косметичних їх зміни. Це можуть бути природні процеси старіння шкіри, її в’янення і поява зморшок, судинні зірочки і пігментні плями, вугрової хвороба, випадання волосся, целюліт, розтяжки і рубці шкіри.
При мезотерапії ефективні медикаменти вводяться в дуже низьких дозах прямо всередину шкіри, на глибину 0,5-4 мм дуже тонкими і короткими голками. Множинні ін’єкції, вироблені під час сеансу мезотерапії, на певній галузі дозволяють створити запас лікарських речовин в шкірі, який поступово розсмоктується, надаючи необхідну дію. В даний час процедури мезотерапії проводяться за допомогою спеціальних одноразових шприців та одноразових голок дуже маленького діаметру і різної довжини, або, так званого мезоінжектора, який дозволяє робити ін’єкції у швидкому темпі, безболісно, на задану глибину, що забезпечує рівномірність розподілу вводяться речовин. Після процедури мезотерапії практично не залишається жодних слідів. Ритм лікування мезотерапією – одна процедура в 7-10 днів, в залежності від проблеми, тому що вводяться препарати діють тривалий час (5-7 днів). В цілому за одну процедуру мезотерапії використовується 10-20 кубиків ліки.
Лікарські засоби, що застосовують в мезотерапії, є гомеопатичні препарати, вітаміни (вітамін С, нікотинова кислота, тіамін, піридоксин, біотин), олігоелементи (Zn, Co, Mg, P, S, Se, K), органічні кислоти (гліколевая, піровиноградна), екстракти цілющих рослин (гінкго білоба, гамамеліс), продукти біотехнології (ДНК, гіалуронова кислота), екстракти тваринного походження (колаген, еластин), лікарські препарати (L-карнитин, тіоктова кислота) і багато ін. ін Склад вводиться коктейлю в кожному випадку мезотерапії підбирається індивідуально і залежить від поставленого завдання. Особливості дії кожного препарату, можливість поєднання різних препаратів в одному коктейлі, техніки введення – все це кожен лікар, що займається мезотерапією, враховує у своїй роботі. З метою безпеки перед мезотерапією проводять алергічний тест: в область плеча “підколюють” декілька крапель речовини – на шкірі не повинно бути ніякого почервоніння і свербіння. Якщо ж виявляється індивідуальна непереносимість лікарського засобу, мезотерапія протипоказана. До єдиного недоліку мезотерапії можна віднести появу, на короткий час, дрібних Синячку після процедури. При цьому мезотерапія практично не має вікових обмежень, і супроводжується тривалим ефектом.
Правда, рекомендується утриматися від процедур мезотерапії під час вагітності, менструації або відразу після операції. Найактивніше мезотерапія застосовується за перших ознак старіння шкіри, сповільнюючи процеси старіння. Дистрофічні зміни, які відбуваються при старінні, зачіпають всі шари шкіри. У епідермісі витончується захисний роговий шар, виснажується гідроліпідна мантія. У шкірі знижується синтез опорних волокон шкіри і глюкозаміногліканів, сповільнюється клітинний метаболізм. Зміни структури шкіри приводять до появи зморшок, зниженню тургора, тонусу і еластичності. Жирова тканина особи, під дією сили тяжіння і атонії шкірних покривів, мігрує, в результаті змінюється овал обличчя, утворюються складки. Мезотерапія, дозволяючи вводити активні речовини безпосередньо в глибокі шари шкіри, створює сприятливі умови для стимуляції клітинного метаболізму і регенерації тканин.
При роботі зі шкірою обличчя, шиї, декольте застосовуються різні техніки мезотерапії: дермальний і епідермальний наппаж, мікропапулли. Ці техніки введення дозволяють відновлювати тонус, підвищувати вміст вологи в глибоких шарах шкіри, стимулювати метаболізм на клітинному рівні, насичувати шкіру цінними поживними речовинами і відновлювати м’язовий тонус. Техніка лінійних ін’єкцій мезотерапії дозволяє коригувати зморшки і створювати підтримує “каркас” для шкіри за допомогою структурних препаратів, а також ефективно боротися з другим підборіддям і моделювати овал обличчя. Після мезотерапії особа набуває здоровий колір, виглядає свіжим, як після гарного відпочинку.
Мезотерапія здатна допомогти і при проблемах зовсім юного віку. Наприклад, при вугровій хвороби, мезотерапія дозволяє відмовитися від тривалого прийому антибіотиків і швидко зняти запальні явища. А при лікуванні купероза в ході мезотерапії підбираються препарати, що зміцнюють стінки капілярів, що поліпшують кровообіг в цілому. В результаті судинна сітка на обличчі або зникає повністю, або значно зменшується.
Целюліт – це стан шкіри і підшкірно-жирової клітковини трактують багато авторів як осередкова фіброзно-дистрофічна зміна (геноідна ліподистрофія, вузликовий ліпосклероз, набряково-фіброзна паннікулопатія та ін.) Однак говорити про вогнищеву ліподистрофію не доводиться, тому що, за визначенням, ліподистрофія – це зменшення обсягу або повне зникнення жирової тканини. Целюліт ж являє собою місцеве збільшення обсягу подкожножирової клітковини.
Мезотерапія для лікування целюліту використовує препарати, що розщеплюють фіброз і жирові відкладення, жовчогінні препарати та речовини, що сприяють лімфодренаж, що поліпшують мікроциркуляцію та еластичність шкіри. Щоб отримати максимальний ефект від мезотерапії при лікуванні целюліту, фахівці рекомендують спочатку впливати на вогнища ураження за допомогою спеціального лімфодренажного масажу (апаратного або ручного), потім проводити сеанси мезотерапії, а закріплювати досягнутий ефект іншими косметичними процедурами – вакуумним масажем і обгортання.
Запитань у тому, що стосується целюліту, досить багато. Тим не менш, у загальних рисах відомі етіологія целюліту, його клінічна і морфологічна картина, причини, що впливають на ліполіз і липогенез і т.д. Це дає можливість дерматокосметологам шукати і знаходити шляхи лікувального впливу на целюлітні зони і, зокрема, відкриває особливо великі перспективи для мезотерапевтів.
Зупинимося коротко на основних моментах етіології і патогенезу, розуміння яких необхідно для раціональної мезотерапії целюліту.
* Розлад кровообігу. Частіше за все пов’язаний з венозної недостатністю.
* Генетична схильність.
* Гормональний фон (ендокринопатії, вагітність, менопауза).
* Незбалансоване і нераціональне харчування.
* Малорухливий спосіб життя, нестача фізичних вправ.
* Паління, вживання спиртного, кави, ліків.
* Тісний одяг, незручне взуття.
* Психічні перевантаження.
* Пасивність ліпази – ферменту, що забезпечує гідроліз тригліцеридів з розщепленням на гліцерин і жирні кислоти.
Одним з основних морфологічних ознак целюліту є баллонообразна зміна жирових клітин в результаті накопичення в них надлишкової кількості жиру, який повністю заповнює жирову клітину, при цьому процес ліполізу в них практично не відбувається. При істинному целюліті жир не відкладається рівним шаром, а накопичується переважно в певних місцях і пацієнти досить часто не мають надмірної ваги.
Новітні досягнення науки показали, що целюліт в більшості випадків починається із порушення кровообігу, що призводить до ураження капілярів і погіршення мікроциркуляції (панікуліт). В результаті збільшується проникність стінок капілярів і дифузія плазми в сполучну тканину (набряк). При венозній патології дистрофічні зміни можуть захопити всі тканини нижніх кінцівок. У цьому випадку симптомами целюліту можуть стати відчуття “важких ніг”, набряки, особливо у вечірні години.
При підвищенні тиску в капілярній системі посилюється трансудація плазми в інтерстиціальний простір.
Проміжна речовина дерми або міжклітинний матрикс і підшкірно-жирова клітковина містять велику кількість глікозамінгліканів (гіалуронової, хондроїтинсірчаної кислот), які є гідрофільними молекулами, завдяки чому притягають до себе велику кількість молекул води. Відомо, що одна молекула гіалуронової кислоти пов’язує від 200 до 500 молекул води. У результаті в тканинах розвивається набряк, що стискає в першу чергу лімфатичні судини і вени, так як їх стінки менш пружні, ніж стінки артеріальних судин.
Таким чином, відбувається утруднення лімфо-і кровотоку, що призводить до посилення набряку і накопичення в тканинах продуктів метаболізму. У результаті відбувається порушення їх харчування та аутоінтоксикації тканин, що в свою чергу призводить до їх гіпоксії і запускає в них дистрофічні процеси.
Зовні це виявляється блідістю шкірних покривів. У адіпоціди продовжують надходити ліпіди з током крові по артеріальному руслі, але вже не виводяться з-за порушення крово і лімфовідтоку. На цьому етапі формування целюліту використання лімфодренажних процедур, антицелюлітної дієти (за відсутності протипоказань) за рахунок збільшення білковими молекулами онкотичного тиску в лімфі можуть зробити доброчинний ефект завдяки посиленню лімфовідтоку та зменшення гіпоксії тканин.
При відсутності лікувальних заходів у першій фазі утворення целюліту розвивається гіпоксія тканин, що призводить до посиленого формування тонких волокон (фіброз). У результаті навколо роздутих жирових клітин починає формуватися сполучно-ткана капсула, утворюються мікровузли (2-я стадія), а потім і макровузди ( “апельсинова кірка” 3-й стадії).
При повністю сформованому фіброзі починають здавлюватися нервові закінчення, з’являються біль, можливі судоми, відчуття тяжкості, парестезії. 3-я стадія лікується в основному оперативно ультразвуком, ліпосакція, електроліполіз, антицелюлітний масаж. У потовщених тканинних перетинках відкладається гіалін, кальцій, відбувається їх склерозування. Таким чином, в результаті з’являється целюліт. Вважають, що оптимальних результатів від терапевтичного лікування можна добитися в основному на 1-й і 2-й стадіях целюліту, лікування на 3-й стадії проблематично, лікування у 4-й стадії марно.
Як зупинити процес
Обмеживши надходження з їжею жирів і вуглеводів, заповнивши недолік відповідних мікроелементів, поліпшуючи кровообіг, мікроциркуляцію, венозний відтік і лімфообіг, активізувавши м’язову діяльність, нормалізувати жировий і вуглеводний обмін, активізувавши ліполіз, можна зупинити процес утворення целюліту і зменшити його клінічні прояви.
Мезотерапія з урахуванням усіх ланок патогенезу дає прекрасний ефект в комплексі з іншими варіантами лікування. Можна навіть сказати, що вона є пусковою і центральною за значимістю терапією, тому що активно впливає безпосередньо на целюлітну тканину. М. Пістор був першим, хто почав використовувати мезотерапію для лікування целюліту і локалізованого ліпоматозу. Спочатку використовувалися такі препарати, як прокаїн, Хофітол, тироксин, гонадотрофін та ін
При цьому спостерігалися разом з поліпшенням локального статусу такі побічні ефекти, як тахікардія, задишка, еритеми. У світлі патогенезу целюліту основними моментами в лікуванні є поліпшення мікроциркуляції, модифікація поверхні, стимуляція ліполізу. Залежно від етапу лікування підбираються вазоактивні препарати, що володіють лімфокінетичною дією, венотонізуючою, ліполітичною, що зміцнює судинну стінку.
Відомо, що адипоцити мають на своїй поверхні альфа-і бета-рецептори. Бетта-рецептори відповідають за ліполіз – вихід жиру їз жирових клітин. Стимуляція цих рецепторів буде викликати ліполіз. Було виявлено, що стимуляторами бета-рецепторів є цинк, залізо, йод, сірка, хлор, фосфор, магній, кальцій, хром.
Препарати: кумарінрутін, конжонктіл, дигідроерготамін (DHE), центеллаазіатіка, мезокаін, прокаїн, Хофітол, Гінген-Білоба, тіратрікол, пілоселла, хамамеліс, L-карнитин, органічний кремній, алое, олігозоль йод (фукус), олігоелементи, що містять цинк, залізо , йод, сірка, хлор, фосфор, магній, кальцій, хром.
Мезотерапевтіческій сеанс проти целюліту можна розділити на кілька частин.
* Очищення шкіри і поверхневий пілінг.
* Складання рецепта з біологічно активних точок і позначення їх на шкірі пацієнта.
* Складання коктейлю з препаратів лімфодренажної, венотонізуючої дії і які поліпшують мікроциркуляцію препаратів зазначених біологічно активних точок.
* Далі цим же коктейлем проходить обколювання, так звана, “аркада”.
Це – умовна лінія, яка проходить по середині зовнішній поверхні гомілки і стегна, починаючись від нижньої межі колінного суглоба, піднімається вгору, доходить до тазостегнового суглоба, йде уздовж пахової складки і переходить на внутрішню поверхню стегна, йде вниз по середній лінії до нижньої межі колінного суглоба. Вважається, що анатомічно аркада – це проекція основних судинних шляхів. Обколюючи її ми стимулюємо кровообіг, віно-і лімфовідтік.
* Останній етап – мезоінтерфейс по всій поверхні ділянки лікування, технікою мікропапул, але більш глибоких, ніж при класичному варіанті лікування.
2. Мезотерапія
Мезотерапія – інвазивний метод лікування, який почали застосовувати в медицині в середині минулого століття. Метод ґрунтується на внутрішньому чи підшкірному введенні мікродів медикаментів, як локорегіонального, так і на відстані від пошкодженого відділу, з метою отримання фармакологічного ефекту (завдяки веденим препаратам), а також ефекту фізичної стимуляції (ефект голкотерапії). З 1952 року лікар Мішель Пістор (Франція) створив наукову систематизацію емпіричних методів мезотерапії. Протягом наступних 50 років багато авторів намагались знайти пояснення результатів, отриманих за допомогою методу, названого сучасною мезотерапією, використовуючи різноманітні теорії для обґрунтування механізму його дії.
Мезотерапія – це лікування, яке полягає у внутрішньо шкірному чи підшкірному введені мікродозованого алопатичного чи гомеопатичного препарату. Препарати вводять безпосередньо в проблемну зону. Крім естетичної медицини, мезотерапія поширена в ревматології, стоматології, спортивні медицині, хірургії.
Класифікація мезотерапії:
–по областях застосування: клінічна (лікувальна) та естетична;
–по вживаному устаткуванню: ручна і апаратна;
–по медикаментах: безмедикаментозна (суха мезотерапія за Пістором) і з використанням медикаментів;
–по застосовуваних медикаментах: алопатична мезотерапія, гомеопатична (антигомотоксична) мезотерапія, біомезотерапія, фітомезотерапія, мезотерапія із застосуванням газів;
–за впливом на організм: спільне, системне, локо-регіональне, локальне;
–по глибині введення препаратів: епідермальний, поверхнево дермальний, глибоко дермальний, дермо–гіподермальний, гіподермальний, інтрамускулярний, змішаний.
Існує два види мезотерапії:
· мануальна – проводиться вручну обколювання ділянки за допомогою спеціальних одноразових шприців та одноразових голок дуже маленького діаметра і різної довжини, лікар може робити уколи в найніжніших місцях (повіки, шия, кисті рук);
· апаратна – використовується програмований пістолет, мезоінжектора, який дозволяє обробляти велику поверхню шкіри, робити ін’єкції у швидкому темпі, безболісно, на задану глибину. Під пістолетом менше відчувається біль.
Показання для мезотерапії .
Найбільшою сферою застосування мезотерапії є дерматологія і естетична медицина:
-Корекція вікових змін шкіри.
-Профілактика і лікування жирної і пористої шкіри.
-Акне.
-Целюліт.
-Реабілітація після хімічних, механічних і лазерних пілінгів.
-Підготовка або реабілітація після пластичних операцій.
-Алопеція.
-Атрофічні і гіпертрофічні рубці.
-Купероз.
-Розтяжки, стриї.
-Себорея.
-Дисгідроз.
Протипокази:
-Індивідуальна нестерпність компонентів препарату;
-Вагітність і годування грудьми;
-Порушення згортання крові;
-Прийом антикоагулянтів і антиагрегантів;
-Гостре інфекційне захворювання або загострення хронічного процесу;
-Запальні елементи в місці передбачуваних ін’єкцій;
-Онкологічні захворювання в анамнезі;
-Цукровий діабет;
-Боязнь голки;
-Завищені очікування.
Рекомендації до проведення процедури:
Не поєднувати в один день з мезотерапією процедури, що збільшують кровообіг в шкірі (масажі, сауна, солярій).
Небажано проводити процедуру в дні менструації.
Припинити прийом протизапальних засобів або інших препаратів, що зменшують згортання крові.
Для людей, страждаючих гіпертонією, бажано нормалізувати артеріальний тиск.
Рекомендації після проведення процедури:
Протягом 12 годин не наносити крем і інші косметичні засоби на шкіру.
Обмежити відвідини спортзалів, саун, соляріїв на 3 дні після процедури.
Апаратні процедури проводити не раніше, чим через 3-5 днів після мезотерапії.
Техніка проведення мезотерапії.
Вона складається з виконання поверхневих інтрадермічних ін’єкцій через декілька міліметрів на всій поверхні обробленої ділянки.
Процедуру можна проводити за допомогою спеціального пристрою для мезотерапевтичних ін’єкцій чи використанням одноразових шприців. Мікроін’єкції виконують таким чином, що при кожному контакті голки зі шкірою у поверхневий шар дерми вводиться мікродоза (завжди до 0,1 мл) препарату. Препарат, введений в епідерміс, не поступає відразу в кровотік, а всмоктується дуже повільно. У такий спосіб збільшується час дії препарату. Ця процедура називається мезоліт.
Способи введення препаратів у мезотерапії:
a) Внутрішньошкірні ін’єкції виконують в різні шари дерми:
· Напаж – мікроін’єкція зразу ж під епідермісом. Голка розміщена відносно шкіри під кутом 5 градусів. Глибина введення – зріз голки (1 мм). Доза – 0,001-0,002 мл. Папула, діаметр якої не більше ніж 1 мм. Відстань між папулами – 2-3мм.
· Поверхнева детальна папула – ін’єкції в середній шар дерми. Голка розміщена відносно шкірного покриву під кутом 15-30 градусів. Глибина введення голки – 1 мм. Доза – 0,008-0,01 мл. Папула, діаметр якої дорівнює 2-3 мм. Відстань між папулами – 7-8 мм.
· Внутрішньо шкірна глибока папула – ін’єкція в глибокий шар дерми. Кут відхилення голки становить 45-60 градусів. Доза – 0,05-0,07 мл. Папула, розмір якої 5-7 мм. Відстань між папулами –
1,5-2см.
b) Мезоперфузія – підшкірна ін’єкція, тривалість якої становить 2-3 секурди з уведенням до 0,1 мл препарату.
c) Систематизована точкова терапія – проведення ін’єкції за системою “точка за точкою”, внутрішньо шкірні ін’єкції проводяться без інтервалів, доза – адекватна для проблемної ділянки. В основному дану техніку використовують для обробки зморшок і стрій.
d) Лінійно-ретроградна техніка. За цим способом голку вводять в оброблену ділянку на всю довжину, а при її повільному проведеному введенні здійснюють останнє введення мікродоз препарату (завжди до 0,005 мл).
e) Васкулярні осі. Ця техніка полягає в застосуванні спеціально відібраних медикаментозних препаратів, які мають, здебільшого , вазодилатуювальну або вазопротекторну дію, вводять у ділянку ортогональної проекції хворих вен кінцівок, а також із двох боків, у ділянці високого пульсу й пульсу сонної артерії.
Для проведення мезотерапії потрібне нескладне обладнання.
Ручні методики. Використовують такі види шприців і голок:
· шприци – об’ємом 2, 3, 5 см3 – для роботи з обличчям.
· Шприци 5, 10 см3 – для роботи з тілом.
Голки – основний інструмент. У мезотерапії сучасною голкою є голка “Лабила”. Використовують голки, діаметр яких – №27G, №30G, завдовжки 4 і 13 мм.
Механічні методики. Основні переваги, які мають механічні методики в мезотерапії – це забезпечення високої точності введення препаратів на задану глибину, дозі і ритм ін’єкцій.
У продажі є чимало ін’єкторів (мезопістолетів).Їх поділяють на атоматичні і неавтоматичні, а також механічні, електронні або електропневматичні.
Курс складається в середньому з 10 процедур, які проводяться 1 раз на тиждень і мають тривалість до 40 хвилин.
3. Біоревіталізація (біоживлення)
Термін було введено у 2001 році італійськими вченими А. Ді П’етро та Дж. Ді Санте, які вивели дивний феномен самовідновлення шкіри та розробили концепцію біоревіталізації за допомогою препаратів на основі гіалуронової кислоти. Внутрішні шкірні ін’єкції високомолекулярної гіалуронової кислоти спрямовані на повне відновлення та омолодження шкіри, уповільнення процесів старіння шляхом стимуляції фібробластів і відновлення живлення шкіри. Внаслідок чого відновлюється тонус шкіри, її структура та еластичність (синтез колагену та еластину). Поліпшується колір шкіри, зміцнюються судини. Відбувається глибоке зволоження шкіри, нормалізується себорегуляція.
Косметичних методів омолодження шкіри дуже багато. Одним з них є ін’єкції гіалуронової кислоти.
Гіалуронова кислота – це речовина тваринного походження, що відноситься до глюкозаміногліканів і входить до складу позаклітинних речовин сполучних тканин. Вона володіє унікальними біологічними властивостями, які дозволяють відновити тонус, еластичність і природний колір, властивий молодій і здоровій шкірі.
Ін’єкційна біоревіталізація застосовується в профілактичних, терапевтичних та реабілітаційних косметологічних програмах на будь-якій ділянці шкіри.
Показання:
- ознаки старіння шкіри обличчя і тіла;
- зморшки;
- пігментація шкіри;
- вугрова хвороба;
- підвищена жирність шкіри;
- сухість;
- рубці і розтяжки;
- целюліт;
- облисіння і порідіння волосся;
- судинні утворення (судинні зірочки, сіточка);
- стреси;
- куріння;
- підготовка або відновлення шкіри після великої кількості косметичних процедур.
Протипоказання:
- вагітність і лактація;
- гострі шкірні захворювання запального характеру;
- наявність ран на ділянці введення препаратів та вітамінних комплексів;
- гострі інфекційні хвороби (порушення згортання крові);
- застосування препаратів (антикоагулянтів і дезагрегантів (гепарин, кумарини, аспірінтрентал, тиклид і т.д.));
- хронічна судинна патологія, ниркова недостатність, нефропатія;
- жовчнокам’яна хвороба;
- патологічна боязнь голки;
- індивідуальна непереносимість гіалуронової кислоти.
Основні переваги:
- профілактика і усунення ознак старіння шкіри;
- поліпшення кольору і тонусу шкіри;
- розгладження зморшок;
- усунення пігментації, жирності шкіри;
- поліпшення кровообігу, зміцнення судин;
- зміцнення шкіри;
- лікування целюліту;
- позбавлення від локальних жирових відкладень.
4. Озонотерапія .
Застосування медичного озону в сучасній косметології (озонотерапія) обумовлено рядом унікальних біологічних особливостей даної речовини, що дозволяють швидко і в достатній мірі ефективно боротися з ознаками передчасного старіння шкіри, а також іншими дерматологічними та естетичними недоліками шкіри і фігури.
Озон, застосовуваний в терапевтичних цілях, спеціально очищений і збагачений киснем, є ефективним засобом для боротьби зі зморшками, сухістю і в’ялістю шкіри, порушенням роботи сальних залоз і т.д. Озонотерапія, як процедура терапевтичного введення медичного озону під шкіру заснована на розумінні того факту, що в процесі виконання своїх функцій, шкірний покрив відчуває хронічну нестачу вологи і кисню, що призводить до порушення клітинного обміну і уповільнює процеси регенерації тканин. Таким чином, в клітинах затримуються різні токсичні речовини, а відсутність вологи погіршує резистентність шкіри і провокує появу зморшок.
Імуностимулюючі та дезинфікуючі властивості озону здатні надавати коригуючий вплив на клітини епідермісу, стимулюючи їх інтенсивний розподіл. Таким чином, застосування озонотерапії стає доцільним при ін’єкційному омолодженні шкіри обличчя і тіла. Тому фахівці нашої клініки визначають ряд специфічних показань, при яких ін’єкції озону доцільні.
Показання до проведення озонотерапії:
– Зморшки і в’ялість шкіри;
– Порушення регенерації тканин;
– Придбана пігментація;
– Купероз;
– Кисневе голодування;
– Авітаміноз;
– Вугрової хвороба;
– Локальне ожиріння.
Наявність цих показань, а також бажання пацієнта до якісних естетичним змін у своїй зовнішності (омолодженню шкіри або лікування целюліту), дає можливість фахівцям підготувати курс процедур озонотерапії, побудований на можливості досягнення встановлених цілей, у тому числі і при корекції фігури і при лікуванні куперозу.
Ін’єкційне введення терапевтичного озону проводиться курсом на сучасному обладнанні. Тривалість курсу озонотерапії залежить в основному від проблеми і поставлених перед лікарем цілей. При комплексному омолодженні шкіри обличчя озонотерапія складається з 5-8 процедур з тижневою перервою, кожна процедура триватиме від 10 до 17 хвилин; при корекції фігури: від 8 процедур, тривалість процедури в даному випадку залежить від обсягів оброблюваної ділянки. Точну тривалість курсу озонотерапії призначає виключно лікар після індивідуальної консультації. При омолодження, лікування вугрового висипу і куперозу проводиться обколювання, обличчя, шиї, підборіддя, а також ділянок тіла (спина, плечі, стегна і т.д.), уражених вуграми і судинами. Проведена озонотерапія покращує циркуляцію крові і стимулює метаболічні процеси в місцях ін’єкцій, антисептичну дію препарату, перешкоджає розвитку і сприяє знищенню хвороботворних бактерій.
Професійно проведена озонотерапія сприяє цілком природному відновленню тканин. При проведенні лікування целюліту і локального ожиріння відбувається також відновлення підшкірно-жирової клітковини, і усуваються надлишки жирових відкладень.
Широко доступним методом озонотерапії є внутрішньовенне крапельне введення озонованого спеціально фізіологічного розчину. При внутрішньовенній озонотерапії, озон відновлює кисневий обмін, вивільняє кисень, нормалізує гормональний фон, обмін речовин, знімає інтоксикацію, розширять судини, покращує мікроциркуляцію, надає імуностимулюючу, антивірусну, антибактеріальну, та протизапальну дію.
Озонотерапія практикується в лікувальних, відновлювальних програмах для зцілення супутніх соматичних захворювань, у тому числі:
• хронічні гепатити (В, С), токсичні гепатити;
• трофічні виразки;
• довго незагойні рани;
• дисциркуляторна енцефалопатія;
• герпевирусной інфекція;
• фурункульоз.
Протипоказання до проведення озонотерапії:
– Порушення згортання крові (в т.ч. і гемофілія);
– Кровотечі різної етіології;
– Серцево-судинна недостатність;
– Індивідуальна непереносимість препарату;
– Захворювання щитовидної залози.
5. Плазмоліфтинг.
Плазмоліфтінг – інноваційна методика омолодження шкіри, розроблений кращими лікарями естетичної медицини Швейцарії. Вже сьогодні метод активно застосовують у косметологічних клініках Австралії, ПАР, Франції, Італії.
Ін’єкційний метод заснований на використанні прихованих резервів організму і повністю виключає ускладнення, тому що склад ін’єкції готується з плазми власної крові пацієнта без додавання інших речовин. Плазмоліфтінг заснований на використанні поновлюючого ефекту плазми пацієнта, концентрація тромбоцитів у якій перевищує нормальну в середньому в 5 разів.
Отримують таку плазму шляхом диференціального центрифугування крові пацієнта, в результаті якого багата тромбоцитами плазма селективно відділяється від решти компонентів цільної крові. Оскільки «препарат» отримують з власної крові пацієнта, вона абсолютно безпечна з точки зору виникнення будь-яких імунологічних (алергічних) реакцій. Крім того, виключена можливість зараження інфекційними захворюваннями, наприклад, ВІЛ або вірусний гепатит.
При внутрішкірному або підшкірному введенні плазми в зони лікування значно збільшується концентрація основних чинників зростання, представлених тромбоцитарним фактором росту (PDGF), трансформуючим фактором росту (TGF), фактором росту ендотелію судин (VEGF) та епідермальний чинником росту (EGF) . Лікувальний ефект плазмоліфтінгу проявляється в стимуляції процесів ділення клітин шкіри і ангіогенезу (зростання судин), нормалізації обмінних процесів шкірної тканини, внаслідок чого значно підвищуються рівні синтезу колагену і гіалуронової кислоти, шкіра стає більш еластичною і пружною, значно поліпшується її зовнішній вигляд.
В результаті зморшки стають менш помітними, шкіра підтягнута. Чим тонші шкірні покриви, тим швидше вони відновлюються. Особливо це стосується шкіри навколо очей. На відміну від ін’єкцій ботулотоксину власна плазма не блокує роботу м’язів, вони продовжують працювати в колишньому ритмі. Однак сітка зморшок дуже добре розгладжується, при відсутньої набряклості повік і інших ускладнень.
Навіть після однієї процедури шкіра буде оновлюватися в перебігу декількох місяців. Максимальний ефект буде досягнутий після проходження повного курсу лікування – 2-4 процедури з інтервалом 10-14 днів.
Шкіра різних типів старіє по різному. На сухій шкірі верхні зморшки з’являються рано і тому актуально саме її вирівнювання. Шкірні покриви жирного типу більше застраховані від морщин, але вони з часом втрачають еластичність. Їм потрібен ліфтинг. В результаті ін’єкцій збагаченої плазми зникають зморшки, а також спостерігається ліфтинг-ефект. Ін’єкції адресовані власникам шкіри будь-якого типу. Причому омолодити можна не тільки обличчя, а й тіло.
Показання до застосування методу:
1. Віковий еластоз шкіри
2. Сухість, зниження тургору шкіри.
3. Дрібні мімічні зморшки
4. Початкові прояви птозу шкіри
5. Лікування і профілактика утворенyя стрию
6. Реабілітація шкіри після надмірної інсоляції
7. Реабілітація шкіри після хімічного, лазерного або іншого пілінгу
8. Вік більше 25 років
Протипоказання:
1. Системні захворювання крові
2. Запальні захворювання шкіри
3. Виражений птоз шкіри
4. Алергія до антикоагулянтів
5. Імунодепресивні стани
6. Психічні захворювання
6.Кріоліфтинг
Кріотерапія сьогодні широко застосовується для роботи з обличчям і тілом. В основу дії методу кріоліфтінга покладено механізм локального кріовпливу на поверхневі тканини організму, що дозволяє стимулювати репаративні процеси, відновлювати нормальну структуру і функції тканин.
Показання:
-Відновлення тургору, пружності та еластичності тканин.
-Відновлення мікроциркуляції, поліпшення кольору обличчя.
-Набряклість і пастозність тканин.
-Ліфтинг обличчя, шиї, декольте, груди.
-Підготовка до глибокого пілінгу, лазерної шліфовки, пластичних операцій і реабілітації після них навіть на самому ранньому етапі.
Курс лікування:
6 -10 процедур з інтервалом 1 раз в 7-10 днів.
Результат:
-Миттєвий видимий ефект ліфтингу.
-Поліпшення стану та кольору обличчя.
-Дренаж і зняття набряклості.
-Активізація обмінних процесів в тканинах.
Переваги методу:
-Не травматічність і неінвазивність кріотерапевтичного методу.
– Відсутність небезпечних за своєю кількістю або часу впливу фізичних факторів – ультразвуку, магнітних, електро чи радіохвиль.
-Фізіологічність і доступність методики для широкого кола пацієнтів, мінімальна кількість протипоказань до процедури.
-Можливість роботи з пошкодженою тканиною в ранньому відновлювальному періоді і оптимальна сполучуваність з іншими реабілітаційними методами впливу.
-Оптимальний та безпечний метод проведення активних лікувальних, відновлюючих і косметологічних препаратів не тільки на рівень шкіри, але і крізь судинне русло до глибознаходячих тканинам.
-Період вагітності, лактації, багато соматичних патології не є протипоказаними для виконання процедури .
7. “Уколи краси” (ботулотоксин в косметології)
Перший детальний опис клінічної картини ботулізму – грізного харчового отруєння з частим летальним результатом, відомого з часів Римської імперії – представив німецький лікар Юстин Кернер
В даний час ботулотоксин широко застосовується по 200 різним показникам, що виходять за рамки офіційно дозволених станів.
Здатність ботулотоксину розгладжувати зморшки була випадково виявлена офтальмологом Джейн Каррутерс , яка в 1982 році брала участь у клінічних випробуваннях ботулотоксину в лікуванні косоокості і блефароспазму, що проводився під керівництвом Алана Скотта. Косметичні ефекти ботулотоксину були відкриті при випадковому збігу обставин. Одна з пацієнток, регулярно лікувалася у Джейн з приводу блефароспазму, звернула увагу на те, що її зморшки, особливо в області перенісся, після проходження курсу терапії ботулотоксином стали менш вираженими. Дане спостереження Джейн обговорила зі своїм чоловіком Аластейром, який у той час очолював відділення дерматологічної хірургії в Університеті Каррутерс Британської Колумбії (Канада). Джейн припустила, що спостережуваний ефект може виникати внаслідок розслаблення мімічних м’язів обличчя. Подружжя Каррутерс почали з вивчення дії ботулотоксину типу А, введеного в область міжбрів’я, пізніше вони поширили свої дослідження на область «гусячих лапок», назальні зморшки і складки в області підборіддя. У 1990 р. в Journal of Dermatologic Surgery and Oncology були опубліковані їх перші статті, присвячені використанню ботулотоксину в дерматокосметології.
Ідея була швидко підхоплена багатьма дерматологами та пластичними хірургами Америки і Європи, які стали розширювати сферу застосування ботулотоксину: лікування гіпергідрозу, ліфтинг верхньої і нижньої третини обличчя, зміна овалу обличчя, підтяжка грудей, сідниць, кінчика носа, виправлення асиметрії особи, техніка «мезоботокс» і т.д. Даних по використанню ботулотоксину в естетичних цілях з’являлося все більше і більше. У 1993 р. отоларинголог Ендрю Блітцеру представив результати по використанню ботулотоксину типу А для корекції гіперфункціональних ліній в області чола і підшкірних м’язів шиї.
Дерматолог Ніколас Лове порівняв клінічну ефективність двох препаратів БТА – ботокс («Botox ®», Allergan) і диспорт («Dysport ®», Ipsen). Дослідження продемонстрували відсутність статистично значущої різниці у клінічній ефективності, тривалості і побічні ефекти обох препаратів (результати цього дослідження були опубліковані в авторитетному Journal of American Academy of Dermatology у 1996 році). У 1998 році доктор Хенкінс з колегами з університету Бостона очолили широкомасштабне клінічне дослідження з визначення оптимальних доз токсину ботулізму типу А, необхідних для зменшення вираженості зморшок перенісся.
Одночасно з розширенням показань для «уколів краси», як стали називати ін’єкції ботулотоксину, удосконалювалася і методологія. Наприклад, в США в 1998 році допоміжне лікування токсином ботулізму типу А було прийнято в якості складової стандартного протоколу при лазерній шліфовці шкіри.
Висока ефективність методу в поєднанні з безпекою, швидкість настання ефекту і його тривалість стали запорукою його суперпопулярності. За даними компанії Allergan число процедур з 1995 по 2002 рік збільшилося більш ніж у 6 разів. Ця тенденція зберігається і донині.
Показання до проведення процедури :
Естетичні ін’єкції ботулотоксину найчастіше роблять в області міжбрів’я, на лобі, біля зовнішніх кутів очей, на спинці носа. Ці зони досить добре вивчені і найбільш «стійкі» до можливих ускладнень.
Терапія ботулотоксином показана при лікуванні мімічних зморшок, причиною виникнення яких є скорочення м’язів, асиметрії обличчя. Зморшки, що з’являються під впливом сили тяжіння, і так звані «лінії сну» корекції ботулотоксином не підлягають.
Протипоказання до терапії ботулотоксином
Абсолютні протипоказання :
• Міастенія і міастеноподібні синдроми
• Запальний процес в місці ін’єкції
• Вагітність, годування груддю
• Гостре інфекційне захворювання
• Гемофілія
• Міопія високого ступеня
Відносні протипоказання:
· Обтяжений аллергоанамнез
· Прийом: міорелаксантів, антикоагулянтів, антибіотиків з групи аміноглікозидів, тетрацикліну, поліміксину
· Загальні захворювання у стадії загострення
· Зловживання алкоголем
· Виражений гравітаційний птоз тканин обличчя, грижі
· Схильність до набряків особи
· Нестійке психічний стан
· Нереалістичні очікування пацієнта щодо результатів лікування
Очікування пацієнта і можливості методу
Лікар виконує побажання пацієнта, якщо це в принципі можливо. Приступаючи до процедури, лікар повинен чітко розуміти, чи є ці побажання реальними. Більш того, спираючись на досвід роботи і знання анатомічних зон-мішеней і враховуючи індивідуальні особливості пацієнта, лікар повинен передбачати ті зміни, які відбудуться після ін’єкції. Все це, а також можливі небажані явища необхідно обговорити з пацієнтом до процедури.Але навіть якщо не доводиться сумніватися в якості препарату, кваліфікації фахівця і його бажанні зробити ін’єкцію якомога краще, процедура може закінчитися невдачею. Це пов’язано з індивідуальною архітектонікою особи і наявністю відносних протипоказань.
Ефект, що виникає після введення токсину, визначається дозою, розведенням та особливостями дифузії, а також індивідуальної архітектонікою особи. Пацієнтам, які бажають частково зберегти здатність контролювати вираз обличчя з особистих або професійних причин (актори, політики і т.п.), краще використовувати невеликі дози введеного токсину.
Звичайно, передбачити кінцевий результат на 100% неможливо, але в міру набуття лікарем досвіду його прогноз стає більш точним. Пацієнт зазвичай приходить до лікаря з проханням прибрати окремі зморшки. Тому дуже важливо пояснити пацієнту можливості та обмеження даної процедури. Особливо ефективною в цьому плані буде наочна демонстрація, проведена за допомогою нехитрого прийому. Лікар кладе великий палець на зморшку і злегка відтягує шкіру в сторону.
У молодих пацієнтів зморшка повністю розгладиться і стане невидимою. У літніх пацієнтів та у людей з явною м’язової гіпертрофією або з дуже тонкою шкірою зморшки залишаться у вигляді «ліній зламу». Цей метод добре демонструє можливу реакцію зморшки на ін’єкцію ботулотоксину. Жодна зморшка не зникає швидко, але факт є факт – шкіра володіє дивовижною здатністю до розгладженню, коли вона «знерухомлена» на кілька місяців. Крім того, якщо під зморшку додатково ввести філер, то навіть у випадку зморшок 20-30-річної давності можна очікувати вражаючі результати.
Прояв міорелаксуючого ефекту спостерігається після введення ботокса – через 1-2 дні, диспорта- через 3-5 днів. Ефект наростає і досягає максимума в разі ботокса приблизно через тиждень, диспорта- через 10-14 днів. Протягом 4-6 місяців ефект тримається, поступово слабшаючи, після чого потрібна повторна ін’єкція.
Побічні ефекти і ускладнення:
· Алегрічні реакції на людський альбумін який входить в склад перпарату
· Нудота
· Головний біль
· Грипоподібні симптоми
· Біль в місці ін’єкції
· Крововилив
В даний час нові підходи до омолодження обличчя і корекції недоліків тіла дозволяють добитися видимих результатів без операції, значно зменшивши реабілітаційний період і травматизацію тканин, відповідно і зменшення кількості ускладнень.
Тому кращими і безпечнішими є ін’єкційні методи в косметології. Саме на таких методах варто зупинити свій вибір.
o ПЕРЕВАГИ Мезотерапії:
• Неглибоке введення препаратів;
• Немає вікових обмежень;
• Результати після курсу процедур зберігаються на довгий час (близько року);
• Поєднується в комплексі з багатьма іншими процедурами.
КІЛЬКІСТЬ ПРОЦЕДУР:
• Кількість процедур – приблизно 8-10 сеансів.
• Інтервали між процедурами – одна процедура в 7-10 днів, залежно від проблеми.
• Найчастіше повторний курс слід проводити через 10-18 місяців.
Під час курсу урсу мезотерапії РЕКОМЕНДУЄТЬСЯ:
• Протягом доби після процедури не наносити на оброблену ділянку шкіри декоративну косметику;
• Два дні після процедури не можна відвідувати лазню і сауну, активно займатися спортом;
• Під час курсу процедур необхідно уникати перебування під відкритим сонцем.
Мезотерапія дозволяє не тільки живити шкіру зовнішніми допоміжними речовинами, а й стимулює власні процеси регенерації. Ефект молодої шкіри зберігається тривалий час, оскільки дерма починає активно виробляти колаген та еластин, що сприяють розгладженню і пружності епідермісу.
МЕЗОПРЕПАРАТИ FILLER VIT:
Для отримання стійких і яскраво-виражених результатів у лікуванні розтяжок, рубців і в’ялої шкіри, усунення “бульдожих щічок” ми використовуємо спеціальні мезопрепарти Filler Vit R (Італія). Особливості: Filler Vit R ( Італія ) эффективно використовувати перед лазерною шліфовкою і після курсу лазерних шліфовок.
Для отримання стійких і яскраво-виражених результатів у лікуванні пігментних плям і освітлення шкіри використовується Filler Vit OX (Італія). Особливості: Filler Vit OX ( Італія ) використовується часто перед Фотолікування пігментації або фотоомолоджуванням і після курсу процедур.
Курс процедур: 4-6 процедур з проміжками в 1-2 тижні
Мезотерапія ПЛАТИНОВА КОЛЕКЦІЯ:
(Висококонцентровані та високоефективні препарати)
Для мезотерпіі ми використовуємо препарти італійської фірми “PROMOITALIA PLATINUM COLLECTION”
Мезотерапія Upgrade
Мезотерапія Upgrade – це комплексна біоревіталізація старіючого обличчя.
Показання:
• В’януча і знесилена шкіра
• Млявість шкіри
• Фото- і хроностаріння .
КУРС ПРОЦЕДУР :
• 4-6 процедур 1-2 рази в тиждень
МЕЗОТЕРАПІЯ VITJAL
Мультивітамінний коктейль з амінокислотами і вільної гіалуроновою кислотою.
Показання:
– Гідратація дерми
– Біоревіталізація
– Шкіра «курця»
– Фото- і хроностаріння
– Поліпшення кольору обличчя
– Алопеція
Курс:
• 4-6 процедур 1 раз на тиждень.
МЕЗОТЕРАПІЯ IDEBAE
Комбінація ідебенон (біосинтезований коензим Q10) + ДМАЕ.
Показання:
• Корекція гравітаційного птозу
• Біоревіталізація
• Вирівнювання рельєфу шкіри за рахунок поліпшення тонусу
• Фотостаріння
Курс:
• 4-6 процедур 1 раз в 1-2 тижні.
МЕЗОТЕРАПІЯ NUKLEONIX DNTEA
Готовий до застосування коктейль з нуклеотидів ДНК, екстракту зеленого чаю та спіруліни, що працюють в синергізмі для стимуляції відновлення клітин.
Показання:
– Стан шкіри після серединного і глибокого пілінгу
– Стан шкіри після косметичних операцій – Шкіра «курця»
– В’януча і ослаблена шкіра
– Гормонально обумовлене старіння
– Стан шкіри в період пост- і менопаузи
РЕКОМЕНДОВАНИЙ КУРС:
-3 процедури з інтервалом в 21 ДЕНЬ .
Препарат наноситься поверхнево на оброблювану зону.
Застосовується на обличчі, шиї, декольте.
МЕЗОТЕРАПІЯ REVITAL TONIK
Ексклюзивна формула з ферментів папайї, екстрактів дині, амінокислот, вітамінів і антиоксидантів: альфа-ліпоєвої кислоти і N-ацетіцістеіна.
Показання:
• В’ялість шкіри
• Свіжі рубці
• Поліпшення рельєфу шкіри
Курс:
• 4-6 процедур 1 раз в 1-2 тижні.
МЕЗОТЕРАПІЯ CELLUFORM
Препарат для хімічної ліпосакції і регенерації дерми одночасно
Показання:
• целюліт
• Локальні жирові відкладення в області обличчя і тіла
Курс:
• 4-6 процедур 1 раз на тиждень.
Можуть спостерігатися почервоніння, свербіж, ущільнення препарату, набряк. Проходить на 3-4 день після процедури.
На 3 -й день обов’язково потрібно робити лімфодренажний масаж. Це може бути також апаратний масаж
Мезотерапія тіла
У європейських країнах метод мезотерапії тіла існує вже понад півстоліття. Почалося все з того, що лікарі виявили при введенні підшкірних ін’єкцій знеболюючих засобів поліпшення стану шкіри пацієнта і розгладження зморшок. Після низки наукових досліджень були впроваджені медичні препарати, що сприяють подібного ефекту.
З тих пір лікарі-косметологи користуються цим методом повсюдно. Мезотерапія є процедуру введення лікувального коктейлю, різного за складом в залежності від проблеми, мікроскопічними дозами в бажану зону на рівень середньої частини дерми, так званої мезодерми. Глибина введення таким чином складає 3-4 мм, що дозволяє лікам впливати безпосередньо на патологію.
Лікарі неодноразово переконувалися, що звичайні ін’єкції і прийом таблеток впливають на весь організм людини, при цьому лише мала доза ліків доходить до місця захворювання, що відбивається і на ефективності лікування, і на стані організму в цілому. Мезотерапія тіла проводиться за допомогою спеціальних тоненьких коротких атравматичного голочок. Самі по собі уколи також здатні надавати сприятливий вплив, зміцнюючи імунітет, який реагує на будь-який збудник, навіть такий, як голка.
Мезотерапія тіла поділяється на два основних напрямки: алопатичне, тобто медикаментозне, і гомеопатичне. Помилковою є думка, що методика мезотерапії проста у використанні. Ця процедура вимагає глибоких і точних знань від лікаря косметолога, таких як: кількість, місце розташування, глибина вступу, склад медикаменту. Основною перевагою мезотерапії вважається комплексне вирішення проблеми, від причини до слідства. Препарати при мезотерапії підбираються лікарем відповідно до індивідуальністю пацієнта. Курс становить 10-12 сеансів.
При лікуванні целюліту мезотерапія тіла діє таким чином: ліки вводяться під шкіру і надає дію на жировий обмін, при цьому целюлітні капсули скорочуються і розбиваються. У цих цілях застосовують препарати, які збільшують обмін, нормалізують кровообіг і рівень ліпідів. При проведенні одного сеансу вводять 10-20 кубиків складу, який здатний впливати на декілька чинників, які призводять до появи кірки, але в першу чергу звертається увага саме на мікроциркуляцію. Множинні ін’єкції робляться швидко і безболісно в автоматичному режимі. Дія препаратів пролонговано, тобто триває до 5-7 днів. При великій площі обробки уколи роблять на більшій відстані один від одного. Лікарі не рекомендують вдаватися до процедури під час менструації і вагітності.
Незважаючи на всю ефективність мезотерапії тіла, в боротьбі з целюлітом фахівці рекомендують використовувати декілька антицелюлітних методик. Процедура мезотерапії надає підсилює вплив на інші методики. При цьому мезотерапія не вважається своєрідною панацеєю від целюліту. Єдине, що можна порадити, це почати лікування на ранніх стадіях утворень, коли мезотерапія зможе послужити і профілактикою подальших утворень. У зв’язку з тим, що мезотерапія являє собою введення лікарських препаратів, то тут можливі алергії на певні речовини. Лікарська алергія може проявлятися і у вигляді кропивниці, і навіть набряком Квінке.
Серед переваг проведення мезотерапії тіла називають нетоксичність вводяться препаратів; тривалий ефект, наприклад, можна позбутися целюліту на рік; відсутність вікових обмежень; необмеженість зон обколювання ; практично абсолютна відсутність протипоказань; загальна переносимість методики, за винятком індивідуальних алергічних реакцій. Серед недоліків можна виділити наявність місцевого почервоніння, слідів від ін’єкцій, болючість процедури. Деякі склади мають жовчогінну дію, яке, в свою чергу, сприяє руху каменів, тому хворим на жовчнокам’яну хворобу процедура протипоказана. Також не слід вдаватися до мезотерапії тіла відразу після проведення операцій.
9. Список використаної літератури:
1.Галикіна Світлана, Юлія Бойко, Богдан Вітенко ”Основи практичної дерматокосметології”. – Тернопіль:Підручники і посібники,2006. – 176 с.
2. Новая косметология. — М.: Косметика й медицина, 2002.
3. Фержтпек О., Фержтекова В., Шрамек Д. й dp. Косметология: Теория й практика. — Прага: MAKSDORF, 2002.
4. .http://en.wikipedia.org/wiki
5. http://www.esteticmed.ru
6. http://kosmetconsult.ru
7. http://www.cosmetologist.su/index.
