МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА ДЛЯ СТУДЕНТІВ 3 КУРСУ
Фармацевтичного факультету
ЗАНЯТТЯ №9 (практичне – 6 год.)
Тема: Аналіз лікарської рослинної сировини, яка містить сесквітерпеноїди та сесквітерпенові лактони
Місце проходження: навчальна аудиторія кафедри фармакогнозії з медичною ботанікою.
Мета заняття: Уміти розпізнавати за зовнішніми ознаками лікарські рослини (аїр тростинний, березу повислу, березу пухнасту, тополю чорну, хміль звичайний, оман високий, ромашку лікарську, ромашку без’язичкову, полин гіркий, деревій звичайний, арніку гірську, кульбабу лікарську, багно звичайне) та відрізняти їх від морфологічно подібних видів; визначати справжність сировини, що містить ефірні олії, за зовнішніми ознаками та гістохімічними реакціями.
Професійна орієнтація. Ефірні олії – це суміш пахучих речовин, які відносяться до різних класів органічних сполук, переважно до терпеноїдів, рідше до ароматичних і аліфатичних сполук. Вони мають широкий спектр фармакологічної дії (протизапальну, антисептичну, спазмолітичну, відхаркуючу) і використовуються в медицині, в харчовій, парфумерно-косметичній промисловості та в інших галузях народного господарства.
Знання і вміння, одержані при вивченні даної теми, будуть корисними при засвоєнні деяких розділів фармацевтичної хімії, аптечної і заводської технології ліків, фармакології, фармакотерапії, а також в практичній діяльності провізора.
Базовий рівень знань та вмінь
1. Анатомія і морфологія рослин (“Фармацевтична ботаніка” ІІ курс).
2. Систематика рослин (“Фармацевтична ботаніка,” ІІ курс).
3. Фізичні методи досліджень (“Фізична хімія” ІІ курс,).
4. Хімічні методи досліджень (“Аналітична хімія” ІІ курс).
Методика виконання практичної роботи – 900-1200
Ілюстративний матеріал: гербарні зразки лікарських рослин, лікарська рослинна сировина.
Матеріали та обладнання: мікроскопи, чашки Петрі, предметні і накривні скельця, препарувальні голки, пінцети, фільтрувальний папір, вода дистильована, розчин хлоралгідрату.
Робота 1. Вивчити лікарські рослини на гербарних зразках (аїр тростинний, березу повислу, березу пухнасту, тополю чорну, хміль звичайний, оман високий, ромашку лікарську, ромашку без’язичкову, полин гіркий, деревій звичайний, арніку гірську, кульбабу лікарську, багно звичайн).
Робота 2. Провести аналіз сировини.
ОБ’ЄКТ А
1. Вивчити аїр тростиновий. Записати українські та латинські назви лікарської рослинної сировини, лікарських рослин (вид, родина).
2 Провести аналіз кореневища аїру за ДФ ХІ. (Зовнішні ознаки. Мікроскопія).
1.1. Замалювати кореневище та описати зразок сировини (схема 12).
1.2. Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу кореневища (схема 15).
Діагностичні ознаки: аеренхіма має округлі чи овальні клітини, заповнені простими, інколи складними крохмальними зернами; клітини з ефірною олією; колатеральні провідні пучки, розташовані в коровій частині; ендодерма; центрофлоемні пучки, розташовані в центральному циліндрі.
1.3. Провести гістохімічну реакцію на наявність ефірної олії.
Реакція на ефірні олії. Зріз помістити на декілька хвилин в розчин судану (ІІІ), а потім додати краплину води чи гліцерину і спостерігати в мікроскопі забарвлення зеленого кольору.
3. Записати висновки.
ОБ’ЄКТ Б
Вивчити березу повислу та пухнасту. Записати українські та латинські назви лікарської рослинної сировини, лікарських рослин (вид, родина).
2. Провести аналіз листя за ДФУ 1.4 (Зовнішні ознаки).
2.1. Описати зовнішній вигляд зразків сировини: листя (схеми 7).
3. Записати висновки.
ОБ’ЄКТ В
Вивчити полин гіркий та можливу домішку – полин звичайний. Записати українські та латинські назви лікарської рослинної сировини, лікарських рослин (вид, родина).
1. Провести аналіз листя та трави полину гіркого за ДФУ 1.4 (Зовнішні ознаки. Мікроскопія).
2.1. Замалювати листок та описати зразок сировини: листя, трава (схема 7, 8).
2.2. Виготовити мікропрепарат листка з поверхні (схема 13).
Діагностичні ознаки: клітини епідермісу слабохвилясті; продиховий апарат аномоцитного типу (продих оточений 3-5 клітинами); волоски численні, Т-подібні; ефіроолійні залозки овальної форми, містять 8 клітин, розміщених в 2 ряди і 4 яруси.
2.3. Записати висновки.
ОБ’ЄКТ Г
Вивчити оман високий. Записати українські та латинські назви лікарської рослинної сировини, лікарської рослини (вид, родина).
1. Провести аналіз кореневища і кореня оману за ДФ ХІ. (Зовнішні ознаки. Мікроскопія).
1.1. Описати зразок сировини (схема 12).
1.2. Виготовити мікропрепарат поперечного зрізу кореня (схема 15).
Діагностичні ознаки: багаторядний корок; великі паренхімні клітини, заповнені інуліном; виразна лінія камбію; великі судини; вмістилища з ефірною олією, розташовані в корі і в деревині.
1.3. Провести гістохімічні реакції на наявність ефірної олії, інуліну та відсутність крохмалю.
Реакція на інулін. На поперечний зріз нанести 2-3 краплини 20% спиртового розчину α-нафтолу й краплину концентрованої сульфатної кислоти. Відмітити появу червоно-фіолетового або оранжево-червоного забарвлення.
Реакція на крохмаль. Зріз помістити в краплину розчину Люголя, накрити покривним скельцем і спостерігати в мікроскоп. Крохмальні зерна забарвлюються в синій чи фіолетовий колір.
1.4. Записати висновки.
ОБ’ЄКТ Д
Вивчити ромашку лікарську і ромашку без’язичкову. Записати українські та латинські назви лікарської рослинної сировини, лікарських рослин (вид, родина).
1. Провести порівняльний аналіз кошиків ромашок та квітколожа (поздовжній розріз) досліджуваних видів за ДФУ 1.2, 1.4 (Зовнішні ознаки).
1.1. Описати зовнішній вигляд зразків сировини (схема 9).
1.2. Записати висновки.
ОБ’ЄКТ Е
Вивчити деревій звичайний. Записати українські та латинські назви лікарської рослинної сировини, лікарської рослини (вид, родина).
1. Провести аналіз трави деревію за ДФУ 1.2 та квіток за ФС-42-44-72. (Зовнішні ознаки. Мікроскопія).
1.1. Описати зразок сировини (схеми 8, 9).
1.2. Виготовити мікропрепарат листка з поверхні (схема 13).
Діагностичні ознаки: клітини епідермісу хвилястостінні зі складчастою кутикулою, витягнуті по довжині дольки листка; продиховий апарат аномоцитного типу; волоски прості, в основі мають 4-7 коротких тонкостінних клітини, кінцева клітина трохи хвиляста, товстостінна – з вузенькою порожниною; ефіроолійні залози побудовані за типом айстрових; в жилках листя проходять секреторні ходи, заповнені жовтим або маслянистим вмістом.
1.3. Записати висновки.
ОБ’ЄКТ Є
Вивчити багно звичайне. Записати українські та латинські назви лікарської рослинної сировини, лікарської рослини (вид, родина).
1. Провести аналіз пагонів багна за ДФ ХІ. (Зовнішні ознаки).
1.2. Описати зразок сировини (схема 8).
1.3. Записати висновки.
Семінарське обговорення теоретичних питань – 1230-1400 год.
Теоретичні питання
1. ЛР і ЛРС, які містять сесквітерпеноїди та сесквітерпенові лактони.
2. Формули (гвайян, евдесман, азулен, матрицин, хамузален).
3. Які ЛЗ виготовляють з суплідь хмелю звичайного, бруньок берези повислої та бруньок тополі чорної, кореневищ аїру болотного?
4. Назвіть ЛРС, яку використовують як: а) сечогінний засіб; б) седативний засіб; в) репаративний засіб; г) протизапальний засіб.
5. Які морфологічні ознаки ромашки лікарської і без’язичкової?
6. Які ЛЗ виготовляють з кореневищ та коренів оману високого, трави багна, квітів ромашки?
7. Від чого залежить колір ефірної олії ромашки лікарської?
Семінарське обговорення практичної роботи – 1145-1315
Тестові завдання та ситуаційні задачі
1. У аптеці відсутній “Вікалін”, до складу якого входить порошок кореневища аїру тростинного. Підберіть препарат-замінник хворому на гіперацидний гастрит.
А – аміфурин
B – пектусин
C – флавін
D – вікаїр
E – валідол
2. Яка з нижче наведених сполук, що є в складі ефірних олій, належить до сесквітерпеноїдів:
А – карвакрол
B – бісаболан
C – цинеол
D – пінан
E – тимол
3. Комплексний препарат “Пропобесан” в своєму складі містить:
А. Strobuli Lupuli
B. Gemmae Рopuli
C. Flores Chamomillae
D. Herba Absinthii
E. Herba Ledi palustris
4. Ефірна олія якої ЛРС входить до складу комплексного препарату “Оліметин”?
А – Flores Chamomillae
B – Fructus Foeniculae
C – Rhizomata Calami
D – Gemmae Betulae
E – Herba Millefolii
6. В аптеці відсутній “Алантон”, в склад якого входять кореневища та корені оману високого. Підберіть препарат замінник хворому на виразку шлунтку та 12-палої кишки.
7. При транспортуванні ЛРС були переплутані аналітичні листи. В одному з мішків була виявлена суміш листя, квіток, тонких стебел. Верхівки квітконосних стебел довжиною до 15 см, округлі, поздовжньобороздчасті, з листками. Листки прості, сидячі, ланцетоподібні в обрисі, довжиною до 10 см, шириною до 3 см, дво- і триперисторозсічені на лінійні часточки, сірувато-зелені завдяки великій кількості волосків. Квітки зібрані в дрібні кошики, які утворюють складний щиток. Кошики мають 5 крайових несправжньоязичкових білих або рожевих квіток і 30 серединних трубчастих, двостатевих жовтуватих квіток. Запах ароматний, своєрідний. Смак гіркий, пряний. Визначте ЛР, назвіть, що є сировиною (латинською мовою), біологічну дію та застосування.
Студент повинен знати
1. ЛР і ЛРС, яка містить ефірні олії сесквітерпенового ряду та сесквітерпенові лактони.
2. Макроскопічні діагностичні ознаки сировини.
3. Мікроскопічні діагностичні ознаки сировини.
Студент повинен вміти
1. Розпізнавати ЛР на гербарних зразках.
2. Використовувати методи макроскопічного аналізу для визначення ЛРС.
3. Використовувати методи мікроскопічного аналізу для визначення ЛРС.
Година самостійної роботи – 1415-1500
Джерела інформації
А – Основні:
1. Фармакогнозія з основами біохімії рослин/ за ред. проф. Ковальова В.М. та інші/ – Харків: Вища школа. – 2000. – С. 390-412.
2. Практикум по фармакогнозии: Учеб. пособие для студ. вузов / В. Н. Ковалев, Н. В. Попова, В. С.Кисличенко и др.; Под общ. ред. В. Н. Ковалева. – Х.: Изд-во НфаУ; Золотые страницы, 2003. – 512 с.
3. Державна Фармакопея України / Держ. п–во “Науково–експертний фармакопейний центр”. – 1–е вид., 1 допов. – Х. : РІРЕГ, 2004. – 494 с.
4. Державна Фармакопея України / Держ. п–во “Науково–експертний фармакопейний центр”. – 1–е вид., 2 допов. – Х. : РІРЕГ, 2008. – 620с.
5. Державна Фармакопея України / Держ. п–во «Науково-експертний фармакопейний центр». – 1-е вид. – Х. : РІРЕГ, 2001. – 531 с.
6. Державна Фармакопея України / Держ. п-во «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1–е вид., 3 допов. – Х. : РІРЕГ, 2009. – 280 с.
7. Державна Фармакопея України / Держ. п-во «Український науковий фармакопейний центр якості лікарських засобів». – 1–е вид., 4 допов. – Х. : РІРЕГ, 2011. – 540 с.
8. Государственная Фармакопея СССР, 11-ое изд. – М.: Медицина. – 1987. – С.267, 318-320, С. 253-255, 300-303, 314-317.
9. Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Матеріали для підготовки до практичних занять > Кафедра фармакогнозії з медичною ботанікою > Українська > Фармація > Повний термін навчання > Фармакогнозія> 3 курс> Аналіз ЛРС, що містить ефірні олії ароматичного ряду.
10. Веб-сторінка університету > Інтранет > На допомогу студентам > Презентації лекцій > Кафедра фармакогнозії з медичною ботанікою >Українська> Фармацевтичний факультет > Фармація > Повний термін навчання > Фармакогнозія > Лікарські рослини та лікарська рослинна сировина, які містять ефірні олії (сесквітерпенові лактони та сполуки ароматичного ряду).
В – Додаткові:
1. Солодовниченко Н.М. Журавльов М.С., Ковальов В.М. Лікарська рослинна сировина та фітопрепарати./ Н.М. Солодовниченко, М.С. Журавльов, В.М. Ковальов.– 2-е вид. – Х.: Вид-во НФаУ; МТК-книга, 2003. – 408 с.
2. Муравьева Д.А. Фармакогнозия. – М.: Медицина. – 2002. – 656 с.
3. Коновалова О.Ю., Мітченко Ф.А., Шураєва Т.К. Біологічно активні речовини лікарських рослин: навчальний посібник з фармакогнозії для студентів вищих фармацевтичних навчальних закладів і фармацевтичних факультетів вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації спеціальності 7.110 – фармація. – К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2008. – 352 с.
4. Ковалев В.Н., Кисличенко В.С., Журавель И.А., Ковалева А.М., Исакова Т.И. Фармакогнозия: Учеб. пособ. для студ. высш. учебн. завед. Изд-во НфаУ, 2007. – 272.
5. Гулько Р.М. Словник лікарських рослин світової медицини. Латинсько-українсько-російсько-англійський. – Львів: Ліга-Прес, 2005. – ХХІV 506 с.
6. Бобкова І. А. Фармакогнозія: підручник / І. А. Бобкова, Л. В. Варлахова, М. М. Маньковська. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Медицина, 2010. – 512 с.
Методичну вказівку склав ст. викл. Демидяк О.Л.
Обговорено і затверджено на засіданні кафедри
27 серпня 2013 р. протокол № 1
