Неревматичні кардити – це група неспецифічних захворювань серця запального характеру з переважним ураженням міокарду і можл

15 Червня, 2024
0
0
Зміст

Неревматичні  кардити

 

Неревматичні  кардити – це група неспецифічних захворювань серця запального характеру  з переважним  ураженням міокарду і можливістю поширення процесу на всі оболонки. Враховуючи поліетіологічність патології , а тому різнобарвність клінічних проявів , початок хвороби на фоні причинного стану (вірусна інфекція, дифтерія ), утруднюють ранню діагностику, що часто веде до вираженої серцевої недостатності, аритмій, летального кінця.

 

Етіологія

Віруси          найчастіше ЕСНО, Коксакі А і В;

рідше – грипу, аденовіруси;

цитомегаловірус простий герпес вроджені кардити

віруси + бактерії, на фоні вогнищ хронічної інфекції;

рідко-грибки

алергічні реакції: щеплення, харчові, медикаментозні алергени

токсичні впливи: радіація, екологія

аутоімунні процеси

Чинники, що спричиняють

розвитку кар-

диту

 

Патогенез

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Час винекнення

 

 

 

 

За етіологією

 

За патогенезом

 

 

 

 

 

За тяжкістю

 

 

 

За клінічними варіантами

 

 

 

 

 

За типом пере-

бігу

 

 

За активністю

процесу

 

За ступенем

розладу крово-

обігу

 

 

 

За  наслідками

 

 

 

 

 

Ранній вроджений

кардит (фіброелас-

тоз)

 

 

 

 

 

 

 

 

Пізній вроджений

кардит

 

 

 

 

 

 

Гострий набутий

кардит

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підгострий кардит

 

 

 

 

 

 

Хронічний кардит

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

I-а ступінь

 

 

 

I-б ступінь

II-a ступінь

II-б ступінь

III ступінь

Патологія вагітності, невиношування, аномалії конституції

вроджені і набуті імунодефіцитні стани,

вогнища хронічної інфекції

 

Вплив етіологічного чинника на кардіоміоцит сприйнятливого міокарду

 

виділення медіаторів запалення

 

деструкція уражених клітин

 

запалення в міокарді- ураження ендокарду

 

імунологічні реакції з утворенням імунних комплексів

 

гіперкоагулляція, порушення мікроциркуляції

 

аутоагресія (при хронічних кардитах)

 

склерозування кардіоміоцитів, провідникової системи серця

серцева недостатність, аритмії

 

 

Касифікація неревматичних кардитів

 

Внутрішньоутробні (природжені)

а) ранні;

б) пізні;

в) набуті.

 

Вірусний, бактеріальний, грибковий, токсичний, алергічний, ідіопатичний

 

Інфекційно-алергічні;

токсико-алергічні;

алергічні;

токсичні;

у разі проникнення в м’яз серця вірусів, бактерій (рідко).

 

Тяжкі;

середньої тяжкості;

легкі.

 

З вираженими клінічними проявами:

декомпенсований варіант (з переважанням серцево –судинної недостатності);

аритмічний;

больовий;

змішаний;

вез виражених клінічних проявів.

 

Гострий;

підгострий;

хронічний: безперервний, рецидивуючий, первинно-хронічний.

 

Без ознак активності;

з ознаками активності I, II, III, ступеня.

 

З ознаками кровообігу (НКI, НКIIА, НКIIБ, НКIII);

без ознак розладу кровообігу.

 

 

Доброякісний: видужання, міокардіосклероз;

недоброякісний (злоякісний, прогресуючий);

міокардіосклероз (вогнищевий, дифузний).

 

Діагностичні критерії

 

Формується в середньому триместрі вагітності під впливом шкідливих чинників;

кардіомегалія  при народженні і швидке її наростання;

раннє формування серцевого горба;

прогресуючі ознаки лівошлуночкової серцевої недостатності;

рефрактерної до терапії;

затримка фізичного та психомоторного розвитку;

ЕКГ- високі зубці R , вкорочення сегменту QRS, стійка тахікардія з тенденцією до наростання.

ЕхоКС – гіпертрофія лівого шлуночка з послідуючою його дилятацією;

прогноз неблагоприємний.

 

Формується в третьому триместрі вагітності при дії шкідливих чинників;

часто передчасні пологи, пренатальна гіпотрофія, яка прогресує;

cтійкі аритмії з народження;

кардіомегалія виражена помірно, може наростати;

можлива право- і ліво- шлуночкова серцева  недостатність.

ЕКГ- вольтаж зубців знижений, різноманітні аритмії і порушення провідності, які купуються медикаментозно.

 

Початок пов’язаний безпосередньо із дією етіологічного чинника вірусної інфекції, після введення сироватки, ліків, алергічної реакції, загострення хронічної інфекції;

блідість, кволість , зниження апетиту, задишка , у старших дітей кардіалгії, серцебиття;

розширення меж серця, ослаблення верхівкового поштовху,

послаблення  тонів серця, аритмії, м’який систолічний шум на верхівці;

зниження артеріального тиску;

ознаки  серцевої недостатності за лівошлуночковим типом;

ЕКГ- зниження вольтажу зубців, порушення провідності, аритмії;

гострофазові показники як правило в межах норми;

підвищення рівня ЛДГ1 і ЛДГ2, креатинфосфокінази.

 

Залежно від того переважають кардіалгії, аритмії чи ознаки серцевої недостатності,  виділяють клінічний варіант, частіше спостерігається їх поєднання.

Проявляється через 3-4 місяці після перенесеного гострого, або виявляється випадково;

неприємні відчуття, перебої в роботі серця, серцебиття, помірна кардіомегалія, переважно за рахунок лівого шлуночка;

послаблення тонів серця, аритмії, функціональний систолічний шум, помірні ознаки серцевої недостатності;

ЕКГ-аритмії, порушення провідності, ознаки гіпоксії міокарду.

 

Частіше виявляється як первинно- хронічний з ознак хронічної лівошлуночкової недостатності; можливий розвиток після перенесеного гострого чи підгострого,

триває  більше 12 міс.

Наростаюча серцева недостатність на фоні кардіомегалії різного ступеня;

тахібрадиаритмії;

ослаблення серцевих тонів, затримка фізичного розвитку;

серцевий  горб, енцефалопатія, анемія;

зниження імунологічної резистентності;

ЕКГ- аритмії порушення ритму, дизметаболічні та гіпоксичні зміни, гіпертрофія лівого шлуночка;

ЕхоКС-розширення порожнини лівого шлуночка,зниження скоротливої функції міокарду;

рідше розвивається гіпертрофічний варіант кардиту з гіпертрофією стінки лівого шлуночка і зменшенням фракції викиду.

 

Критерії ознак серцевої недостатності

 

Доклінічна, скарг немає;

ЕхоКС-помірне зменшення фракції викиду і збільшення кінцевого діастолічного об’єму.

 

При фізичному навантаженні: тахікардія , задишка , втомлюваність при смоктанні;

ЕхоКС-більш виражені попередні зміни.

 

Задишка в спокої, число дихань перевищує вікову норму до 50%;

тахікардія, пульс перевищує норму на 10-15%;

печінка +3 см, або в межах вікової норми;

помірне розширення лівої межі серця.

 

Застій в обох колах кровообігу;

виражена задишка, ЧД>50-70%;

тахікардія,пульс >15-25%;

кардіомегалія, гепатомегалія, асцит, застінні хрипи в легенях – напади серцевої астми.

 

Дистрофічна, тотальна глибока недостатність, виражені набряки, анасарка, кардіомегалія;

серцева астма, виснаження дитини;

Ехо КС-різке зниження фракції викиду, виражений кінцевий  діастолічний об’єм.

 

Критерії важкості кардитів

 

Легкий ступінь

 

 

 

 

Середній ступінь

 

 

 

Важкий ступінь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Режим

 

 

 

 

Дієта

 

 

 

 

 

Патогенетична

медикаментозна

терапія

 

 

 

 

 

 

 

 

Симптоматична

терапія

Зустрічається рідко, у старших дітей, помірна тахіаритмія, артеріальний тиск в нормі;

ліва межа серця до одного сантиметра виходить за межі норми, ознаки серцевої недостатності клінічно відсутні.

 

Більш виражені кардіалгіїї, поєднання з тахіаритміями, верхівковий поштовх розлитий послаблений, кардіомегалія,ослаблення тонів серця, серцева недостатність II-а чи II-б ст.

 

Частіше на першому році життя, змішаний варіант з ознаками вираженої серцевої недостатності II-б чи III ст.

 

Ступінь активності кардитів визначається етіологчним чинником та віком дитини.

Враховуючи переважання кардитів вірусної, алергічної чи токсичної природи, активність їх мінімальна.

 

 

Принципи лікування

 

Тривалість ліжкового режиму визначається ступенем кардіомегалії та серцевої недостатності, може складати 2-6 тижнів, з поступовим його розширенням.

 

 

Стіл № 10, споживання солі і рідини визначається ступенем серцевої недостатності;

виключають екстрактивні та гострі продукти, замінюючи їх на калійвмісні та багаті на вітаміни.

 

При гострих кардитах

Глюкокортикоїди (преднізолон 0.5 – 1.5 мг/кг)  2-4 тижні при середньому та важкому перебігу, з поступовою їх відміною;

нестероїдні протизапальні (аспірин 100 мг/кг, вольтарен 2-3 мг/кг, індометацин 2.5-3 мг/кг) протягом 4 тижнів, поступово зменшуючи дозу ще 2-3 тижні.

 

При підгострих, хронічних та пізніх вроджених кардитах

Хінолінові похідні (делагіл 5 мг/кг, плаквеніл 8 мг/кг) протягом 4-6 місяців,

тоді зменшують до ½ дози і дають роками, нестероїдні протизапальні за схемою.

 

При гострих кардитах.

Антибактеріальна терапія показана тільки при бактеріальних кардитах з високим ступенем активності;

кардіотропні засоби (АТФ,фосфаден, панангін, аспаркам, рибоксин, мілдронат, карнітину гідрохлорид) 1-1.5 міс.

 

При серцевій недостатності

серцеві  глікозиди (строфантин 0.012 мл/кг, дігоксин в підтримуючій дозі 0.01-0.02 мг/кг), сечогінні (лазікс 1-3 мг/кг, верошпірон 1-3 мг/кг, гіпотіазид 2-5 мг/кг);

периферійні  вазодилятатори (фентоламін 2 мг/кг, каптоприл 0.5-1 мг/кг per os мін.2 мг/кг);

антикоагулянти (гепарин 100 0Д/кг), антиагреганти (курантіл 2.5-3 мг/кг),

антиаритмічні (анаприлін, обзідан).

 

Зразок написання рецептів

 

1 Rp.:Sol.Strophantini 0.05%-1.0 N5

D.S.По 0.1 мл в/в в 20 мл фізрозчину повільно струминно, дитині 8 місяців.

(0.012 мл/кг маси на добу)

#

2 Rp.:Sol.Digoxini 0.025%-1.0 N5

D.S.По 0.5 мл 2 рази в день дитині 1 рік повільно в/в в 20 мл фізрозчину 1 день ½ дози насичення, тоді перейти на пероральне примінення (0.05 – 0.075 мг/кг) маси, доза насичення,1/5 частка її підтримуюча доза.

#

3 Rp.:Tab. Digoxini 0.0001 N20

D.S.По ½ таблетки 2 рази в день, підтримуюча доза,під контролем ЧСС,

дитині 1 року.

#

4 Rp.:Tab.Anaprilini 0.01 N50

D.S. По ½ таблетки 3 рази в день 5 річні дитині

(0.5-1.0 мг/кг на добу).

#

5 Rp.:Sol.Obsidani 0.1%-1.0 N5

D.S. По 0.3 мл 2 рази в день в/в повльно 5-ти річній дитині, попередньо розчинивши в 20 мл 5% глюкози (0.3-0.5 мг/кг).

#

6 Rp.:Tab.Delagili 0.25 N30

D.S. . По 2/3 таблетки ввечері 12 річній дитині, протягом  3-6 місяців

(5 мг/кг).

#

7 Rp.:Tab.Plagnenili 0.2 N50

D.S. По 1/5 таблетки ввечері 13 річній дитині,протягом 3-x місяців

(8 мг/кг).

#

8 Rp.:Tab.Kaliї orotatis 0.5 N50

D.S. По 1/2 таблетки 2 рази в день 10 річній дитині, протягом 30 днів

(10-20 мг/кг).

#

9 Rp.:Tab.Riboxini 0.2 N50

D.S. По 1таблетці 2 рази в день 10 річній дитині, протягом 30 днів

#

10 Rp.:Sol.Acidi adenosinitriphosphatis 1%-1.0  N10

D.S. По  1 мл  в/м  6 річній дитині N15

#

11.Rp:.Tab.Panangini N50.

D.S. . По 1таблетці 2 рази  в день 10 річній дитині, протягом 20 днів.

#

12.Rp.: Tab .АТF-long 0.01 N50.

D.S.По 1таблетці 3 рази  в день під язик протягом 25днів.

 

 

Профілактика

 

1.     Санація хронічних вогнищ інфекції;

2.     Своєчасне лікування вірусних інфекцій;

3.     Раціональне використання лікарських засобів;

4.     Правильне проведення щеплень;

5.     Раціональне харчування;

6.     Загартовування дітей.

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Приєднуйся до нас!
Підписатись на новини:
Наші соц мережі