Неузгоджене означення Дієслово (Verbum). Основні форми дієслова.
Дієвідміни
В латинській фармацевтичній термінології дуже часто вживається неузгоджене означення, яке виражається іменником в родовому відмінку однини або множини. На українську мову таке означення перекладається або іменником в родовому відмінку, або прикметником. Наприклад: aqua Menthae – м’ятна вода;herba Convallariae – трава конвалії; gemmae Betŭlae – бруньки берези або березові бруньки.
В родовому відмінку множини неузгоджене означення вживається тоді, коли воно виражає множинне поняття. Наприклад: massa pilulārum – пілюльна маса (маса, з якої виготовляється багато пілюль); tinctūra gemmārum – настоянка бруньок (із багатьох бруньок); aqua Amygdalārum – мигдальна вода (з багатьох плодів); oleum Olivārum – оливкова олія ( з багатьох плодів).
NB! В фармацевтичній термінології назви лікарських рослин і лікувальних засобів пишуться з великої букви. Наприклад: herba Ephedrae – трава хвойника;unguentum Tetracyclīni – тетрациклінова мазь.
При відмінюванні словосполучень з неузгодженим означенням змінюється тільки визначальне слово (перший іменник), а неузгоджене означення залишається без змін.
Зразок відміннювання
Singulāris
Nom. tinctūra Arnĭcae настоянка арніки
Gen. tinctūrae Arnĭcae настоянки арніки
Dat. tinctūrae Arnĭcae настоянці арніки
Acc. tinctūram Arnĭcae настоянку арніки
Abl. tinctūrā Arnĭcae настоянкою арніки
Plurāris
Nom. tinctūrae Arnĭcae настоянки арніки
Gen. tincturārum Arnĭcae настоянок арніки
Dat. tinctūris Arnĭcae настоянкам арніки
Acc. tinctūras Arnĭcae настоянки арніки
Abl. tinctūris Arnĭcae настоянками арніки
Лексичний мінімум
Назви рослин

Arnĭca, ae f – арніка

Gentiāna, ae f – тирлич

Schizandra, ae f – лимонник

Tormentilla, ae f – перстач

Periplŏca, ae f – обвійник
Інші назви
camphŏra, ae f – камфора
capsŭla, ae f – капсула
gelatīna, ae f – желатина
hora, ae f – година
natūra, ae f – природа
pharmacīa, ae f – фармація
scatŭla, ae f – коробка
spīca, ae f – колосок
vita, ae f – життя
ЛЕКСИЧНИЙ МІНІМУМ
А
ampulla, ae f ампула, розширення
membrāna, ae f мембрана,перетинка,
оболонка, плівка
apertūra, ae f апертура, отвір
myofibra, ae f м’язове волокно
capsŭla, ae f капсула
particŭla, ae f частинка
clavicŭla, ae f ключиця
sella, ae f сідло
lacūna, ae f лакуна, заглибина
semilūna, ae f півмісяць
lamella, ae f пластинка
tela, ae f прошарок, основа (гіст.)
linea, ae f лінія
uvŭla, ae f язичок (міхура)
lingua, ae f язик
valva, ae f клапан
lingŭla, ae f язичок
vena, ae f вена
medulla ossium flava жовтий
кістковий мозок
venŭla, ae f венула
medulla ossium gelatinōsa желатино-
вий (драглистий) кістковий мозок
vesīca, ae f міхур
medulla ossium rubra червоний кістковий мозок
vesicŭla, ae f пухирець, міхурець
B
ampulla, ae f ампула
herba, ae f трава
aqua, ae f вода
hora, ae f година
Arnĭca, ae f арніка
Mentha, ae f м’ята
bacca, ae f ягода
minūta, ae f хвилина
Belladonna, ae f беладонна, красавка
planta, ae f рослина
Betŭla, ae f береза
tabuletta, ae f таблетка
charta, ae f папір
tela, ae f марля
gemma, ae f брунька
tinctūra, ae f настоянка
gutta, ae f крапля
Valeriāna, ae f валеріана
С
anaemia, ae f анемія, недокрів’я
insufficientia, ae f недостатність
angīna, ae f ангіна, запалення
мигдаликів
рneumonia, ae f пневмонія,
запалення легенів
deficientia, ae f недостатність
(ембріол.)
rubeŏla, ae f краснуха
fractūra, ae f перелом
struma, ae f зоб, патологічне
збільшення щитовидної залози
gangraena, ae f ґанґрена, змертвіння
тканин
tonsilla, ae f мигдалик
gravĭtas, ātis f тяжкість
varicella, ae f вітряна віспа
hernia, ae f грижа, кила
Вправи
І. Перекладіть українською мовою:
1. Herba Ephedrae. 2. Herbārum Convallariae et Gentiānae. 3. Tinctūrae Schizandrae. 4. Aqua Rosārum. 5. Massa gelatīnae. 6. Frangŭla, Senna, Viŏla, Thea plantae medicātaesunt. 7. Gemmārum Betŭlae. 8. In apothēca multae plantae medicātae sunt. 9. Aquae Amygdalārum. 10. Guttae tinctūrae Valeriānae.
ІІ. Перекладіть латинською мовою і підкресліть неузгоджені означення:
1. Трави обвійника. 2. Пілюльної маси. 3. Настоянка конвалії. 4. Настоянки календули. 5. М’ятна таблетка.
Прямий додаток
Іменник, який залежить від перехідного дієслова, і ставиться, як і в українській мові, в знахідному відмінку без прийменника (питання кого? що?) називається прямим додатком. Наприклад:
Recĭpe tabulettam – візьми таблетку
Recĭpe tabulettas – візьми таблетки
Sume tinctūram – прийми настоянку
Прийменник
Численні міжнародні медичні і фармацевтичні вирази утворені за допомогою прийменників. Наприклад: per rectum – через пряму кишку; pro injectionĭbus –для ін’єкцій; ex tempŏre – в міру необхідності.
В латинській мові прийменники керують двома відмінками: Accusativus або Ablativus, що часто не відповідає вживанню прийменників з іменниками в українській мові. Так, нaприклад, прийменник contra вимагає в латинській мові тільки знахідного відмінка (Асс.), а в нашій мові прийменник проти – родового відмінка: contra angīnam – проти ангіни; прийменник e(ex) – з, із вживається в латинській мові з аблативом (Abl), a в українській мові – з родовим відмінком: exvitā – із життя. Тому потрібно запам’ятати, які прийменники в латинській мові вимагають Асс., а які Аbl. Для кращого запам’ятовування пропонуємо таку таблицю:
|
Accusatīvus |
Accusatīvus, Ablatīvus |
Ablatīvus |
|
ad – для, при, до ante – перед post – після per – через, протягом contra – проти та інші |
in – в, на sub – під |
e (ex) – з, із (чогось) cum – з (чимось) sine – без pro – для, за de – про та інші |
Два прийменники: in – в, на, до і sub – під на питання куди?, у(на)що?, під що? керують Асс.; при питанні де?, в(на)чому?, під чим? керують Abl.
Приклади з Accusatīvus:
ad hypertoniam – при гіпертонії
ad ollam – в банку
ad officīnam – для аптеки
ad 200 ml – до 200 мл
ante cenam – перед їдою, до їди
post cenam – після їди
per chartam – через папір
per telam – через марлю
per horam – протягом години
contra angīnam – проти ангіни
Приклади з Ablatīvus:
еx (перед голосними): ex aquā – із води
e (перед приголосними): e plantā (plantis) – з рослини (рослин)
cum – з (ким? чим?): cum aquā – з водою
sine irā – без гніву
pro aegrotā – для хворої
pro patriā – за батьківщину
de medicinā – про медицину
Приклади з Accusativus i Ablatiīvus:
in lagēnam – в пляшку
in lagēna – в пляшці
sub linguam – під язик
sub linguā – під язиком
Сполучник
et – i: Tinctūra Valeriānae et Convallariae.
– que (в кінці слова і разом з ним) – і: e plantis herbisque ( з рослин і трав);
aut (при виключенні) – або: disce aut discēde (вчися або відійди);
vel, seu, sive (при близьких поняттях або синонімах) – або, тобто: Glycyrrhiza seu Linquiritia – солодка або лакриця.
Відмінкові закінчення п’яти відмін
|
Відмінки |
Перша |
Друга |
Третя |
Четверта |
П’ята |
|||
|
f |
m |
n |
mf |
n |
m |
n |
F |
|
|
Singulāris |
||||||||
|
Nom. |
-ă |
-us; -er |
-um; -on |
різні |
різні |
-us |
-u |
-es |
|
Gen. |
-ae |
-i |
-i |
-is |
-is |
-us |
-us |
-ei |
|
Dat. |
-ae |
-o |
-o |
-i |
-i |
-ui |
-u |
-ei |
|
Acc. |
-am |
-um |
=Nom. |
-em(-im) |
=Nom. |
-um |
=Nom. |
-em |
|
Abl. |
-ā |
-ō |
-ō |
-e(i) |
-e(i) |
-u |
-u |
-ē |
|
Plurālis |
||||||||
|
Nom. |
-ae |
-i |
-a |
-es |
-a(ia) |
-us |
-ua |
-es |
|
Gen. |
-ārum |
-ōrum |
|
-um(ium) |
-uum |
-ērum |
||
|
Dat. |
-is |
-is |
|
-ĭbus |
-ĭbus |
-ēbus |
||
|
Acc. |
-as |
-os |
-a |
-es |
-a(ia) |
-us |
-ua |
-es |
|
Abl. |
-is |
-is |
-is |
-ĭbus |
-ĭbus |
-ēbus |
||
Крилаті латинські вислови
|
Ad littĕram. |
– Буквально. |
|
Contra factum non datur argumentum. |
– Проти факту нeмає доказу. |
|
Cum Deo. |
– З Богом. |
|
De facto. |
– Фактично. |
|
Pro et contra. |
– За і проти. |
|
Pro forma. |
– Формально, для форми. |
|
Pro memoria. |
– На пам’ять, для запам’ятання. |
|
Per scientiam ad salūtem aegroti. |
– Через знання до здоров’я хворого. |
Дієслово (Verbum). Основні форми дієслова.
Дієвідміни
В рецептурі вживаються деякі дієслівні форми, переважно для вираження наказу або прохання (наказовий і умовний способи). Теперішній час дійсного способу активного і пасивного станів використовується в реченнях, а також в деяких прислів’ях, афоризмах, крилатих висловах.
Латинські дієслова мають:
а) два числа: numĕrus singulāris (sing.) – однина
numĕrus plurālis (plur.) – множина
б) три особи в однині і в множині: persōna prima – перша особа
persōna secundа – друга особа
persōna tertia – третя особа
в) шість часів[1][1]: tempus praesens – теперішній час
г) три способи: modus indicatīvus – дійсний спосіб
modus imperatīvus – наказовий спосіб
modus coniunctīvus – умовний спосіб
д) два стани: genus actīvum – активний стан
genus passīvum – пасивний стан
е) неозначену форму дієслова – infinitīvus.
Латинські дієслова в словниках звичайно подаються в чотирьох основних формах, від яких утворюються всі інші можливі форми дієслова:
1) Перша особа однини теперішнього часу (praesens indicatīvi actīvi) має закінчення –о, наприклад: praepăro – я приготовляю.
2) Перша особа однини минулого часу доконаного виду (perfectum indicatīvi actīvi), закінчується на –і, наприклад: Veni, vidi, vici. – Я прийшов, побачив, переміг.
3) Супін (supīnum) – віддієслівний іменник зі значенням мети, має закінчення –um. Від цієї форми утворюються в основному іменники і дієприкметники. Наприклад: praeparātum – щоб приготувати; praepatio – приготування; praeparātus, a, um – проготовлений, а, е.
4) Неозначена форма дієслова (infinitīvus) закінчується на –re, наприклад: praeparāre – приготовляти.
Оскільки за програмою вивчається тільки теперішній час, то студентам необхідно запам’ятовувати такі дві форми дієслова:
а) першу особу однини теперішнього часу, яка в словнику записується повністю;
б) неозначену форму дієслова, яка записується скорочено (суфікс –re разом з голосним основи, який визначає дієвідміну дієслова). Наприклад:
signo, āre I – позначати misceo, ēre II – змішувати
divido, ĕre III – ділити audio, īre IV – слухати
Латинські дієслова поділяються на чотири дієвідміни. Основа дієслів теперішнього часу визначається шляхом віднімання від неозначеної форми закінчення –re в дієсловах І, ІІ і IV дієвідмін, а в ІІІ – ĕre.
Основа дієслів І дієвідміни закінчується на –ā, ІІ – на –ē, ІІІ – на приголосний або на –u, ІV – на –ī.
Наприклад: signā – re (І) divid – ĕre, coqu – ĕre (III)
miscē – re (II) audī – re (IV)
Наказовий спосіб (Іmperatīvus)
В латинській мові, як і в українській, наказовий спосіб вживається у 2-ій особі однини та в 2-ій особі множини.
Друга особа однини наказового способу дієслів І, ІІ, IV дієвідмін збігається з основою теперішнього часу, в ІІІ дієвідміні до основи додається закінчення –е[2][2].
Другу особу множини наказового способу утворюємо додаванням до основи дієслів І, ІІ, IV дієвідмін закінчення –te, ІІІ дієвідміни – ĭte. Наприклад:
|
Infinitīvus |
Основа |
Imperatīvus |
|
|
2 особа однини |
2 особа множини |
||
|
signāre I – позначати miscēre II – змішувати dividĕre III – ділити audīre IV – слухати |
signā – miscē – divid – audī – |
signa – познач misce – змішай divĭde – розділи audi – слухай |
signā-te – позначте miscē-te – змішайте divid-ĭ-te – розділіть audī-te – слухайте |
NB! Заперечна форма наказового способу утворюється за допомогою заперечних часток noli (для однини), nolīte (для множини), які ставляться перед неозначеною формою. Наприклад: Noli nocēre. – Не зашкодь (перша заповідь клятви Гіпократа). Nolīte nocēre. – Не зашкодьте. Noli me tangĕre. – Не торкайся мене (цей вираз стосується деяких бородавок, чорних плям та виразок, яких не радили оперувати).
Лексичний мінімум
|
І дієвідміна |
ІІ дієвідміна |
ІІІ дієвідміна |
IV дієвідміна |
|
agitāre – збовтувати |
аdhibēre –застосовувати |
addĕre – додавати |
audīre – слухати |
|
colāre – цідити (percolāre) – проціджувати |
habēre – мати |
concidĕre – різати |
finīre – закінчувати |
|
dāre – давати |
miscēre – змішувати |
conspergĕre – посипати |
linīre – намазувати |
|
destillāre – дистилювати |
studēre – вивчати (старанно) |
сontundĕre – товкти |
erudīre – вчити |
|
еxsiccāre –висушувати |
valēre – бути здоровим |
coquĕre – варити |
nutrīre – годувати, живити |
|
filtrāre – фільтрувати |
tacēre – мовчати |
dividĕre – ділити |
sentīre – відчувати |
|
formāre – утворювати |
salvēre – бути здоровим, здрастувати |
infundĕre – наливати |
venīre – приходити |
|
lavāre – мити |
continēre – містити |
recipĕre – брати |
tussīre – кашляти |
|
macerāre – вимочувати |
nocēre – шкодити |
repetĕre – повторювати |
scīre – знати |
|
parāre (praeparāre)- готувати, приготовляти |
debēre- бути повинним |
terĕre – терти |
dormīre – спати |
|
refrigerāre – охолоджувати |
docēre – навчати |
sumĕre – приймати |
munīre(immunire) –зміцнювати |
|
servāre (conservāre) – зберігати |
vidēre – бачити |
vertĕre – перегортати |
|
|
signāre – позначати |
movēre – рухати |
vivĕre – жити |
|
|
sterіlisāre – стерилізувати |
tenēre – тримати |
dicĕre – говорити |
|
Вправи
І. Визначте основу дієслів та їх дієвідміну:
communicāre, cingĕre, olēre, invocāre, docēre, conterĕre, informāre, erudīre, exprimĕre, macerāre, obducĕre, adjuvāre, continēre, extrahĕre.
II. Від поданих дієслів утворіть другу особу однини і множини наказового способу, перекладіть українською мовою:
concidĕre, coquĕre, contundĕre, exsiccāre, formāre, colāre, dividĕre, vertĕre, linīre, palpāre, auscultāre, lavāre, sterilisāre.
ІІІ. Перекладіть українською мовою:
1.Misce. Da. Signa. 2. Concīde, contunde et tere. 3. Bene stude. 4. Salve. Salvēte. 5. Vale. Valēte. 6. Infunde aquam Amygdalārum. 7. Repete. Repetĭte. 8. Tere et solve statim. 9. Verte. 10. Bene sterilĭsa. 11. Cave. 12. Tenēte memoriā. 13. Solve tabulettas. 14. Infunde in lagēnam. 15. Da mixtūram in vitro fusco. 16. Audīte magistram. 17. Praescrībe aquam Chamomillae. 18. Conspergĭte exacte. 19. Sume guttas tinctūrae Valeriānae. 20. Lava et sterilĭsa ollas et lagēnas. 21. Recĭpe. Recipĭte.
IV. Перекладіть латинською мовою:
1.Зберігай обережно. 2. Слухай уважно. 3. Скоро приготуй і видай. 4. Охолоди і профільтруй. 5. Прийми негайно. 6. Уважно слухайте і записуйте. 7. Добре вчіться. 8. Змішайте настоянку валеріани з настоянкою конвалії. 9. Висушіть ягоди. 10. На землі і у воді є життя.
Крилаті латинські вислови
|
Divĭde et impĕra. |
– Розділяй і владарюй. |
|
Fac et spera. |
– Твори і надійся. |
|
Festīna lente! |
– Поспішай поволі! |
|
Est medicina triplex: servāre, cavēre, medēri. |
– Завдання медицини потрійне: оберігати, запобігати, лікувати. |
Теперішній час дійсного способу активного і пасивного станів
(Praesens indicatīvi actīvi et passīvi)
Теперішній час дійсного способу утворюється шляхом додавання до основи дієслова особових закінчень безпосередньо або з допомогою єднальних голосних.
Особові закінчення латинських дієслів у всіх особах
однини і множини:
|
Особа |
Actīvum |
Passīvum |
||
|
Singulāris |
Plurālis |
Singulāris |
Plurālis |
|
|
1. 2. 3. |
– o – s – t |
– mus – tis – nt |
– or – ris – tur |
– mur – mĭni – ntur |
В рецептурній термінології вживається тільки 3-тя особа однини і множини активного і пасивного станів дієслів. В українській мові відсутні окремі форми пасивного стану, тому українською мовою вони перекладаються при допомозі частки –ся або описово – третьою особою множини активного стану. Наприклад:herba miscētur – трава змішується або траву змішують.
Зразки відмінювання дієслів теперішнього часу
в 3 особі одини і множини
|
|
Активний стан |
Пасивний стан |
|
І дієвідміна
ІІ дієвідміна
Ш дієвідміна
IV дієвідміна |
da – t дає (він, вона, воно) da – nt дають (вони) misce – t змішує misce – nt змішують divid – ĭ – t поділяє divid – u – nt поділяють audi – t слухає audi – u – nt слухають |
da – tur дається da – ntur даються miscē – tur змішується miscē – ntur змішуються divid – ĭ – tur поділяється divid – u – ntur поділяються audī – tur слухається audi – u – ntur слухаються |
Отже, при відмінювання дієслів Ш дієвідміни особові закінчення приєднуються до основи за допомогою єднальних голосних: –і– (для однини), та -u– (длямножини); єднальна голосна –u– є також в дієсловах IV дієвідміни в 3 особі множини.
Особові займенники при дієсловах звичайно не ставляться, бо особові закінчення дієслів чітко визначають особу, наприклад: filtrat – фільтрує (він, вона);filtrant – фільтрують (вони).
Вправи
І. Перекладіть українською мовою:
1. Pharmaceuta Camphŏram tritam cum tinctūra Valeriānae miscet. 2. Farfara, Urtīca, Rosa canīna, Viŏla, Calendŭla, Ruta plantae medicātae sunt. 3. Cera et axungia in pharmacologia adhibentur. 4. Tinctūrae per chartam filrantur. 5. Pilŭlae in scatŭlis vel in ollis dantur. 6. Telam in officīna sterilĭsant. 7. Pharmacopōla aquam bis destillat. 8. Aegrōta mixtūram agĭtat. 9. Lagēnae et ollae lavantur, sterilisantur, exsiccantur. 10. Pharmaceutae herbas diu coquunt.
ІІ. Перекладіть латинською мовою:
1. Фармацевт змішує настоянку конвалії з настоянкою валеріани. 2. Камфора не розчиняється у воді. 3. Пілюльна маса розділяється на пілюлі. 4. Таблетки розтираються і розчиняються у воді. 5. Хвора приймає краплі настоянки валеріани.
Крилаті латинські вислови
|
Natura sanat, medĭcus curat. |
– Природа оздоровлює, а лікар лікує. |
|
Bene dignoscĭtur – bene curātur. |
– Добре розпізнається – добре лікується. |
|
Vipĕram nutrīre sub alā. |
– Пригріти (вигодувати) змію під крилом. |
|
Dum spīro, spēro. |
– Поки дихаю (живу), сподіваюся. |
|
Non scholae, sed vitae discĭmus. |
– Не для школи, а для життя ми вчимося. |
|
Barba non facit philosŏphum. – |
Борода не робить (з людини) філософа. |
|
De mortuis aut bene aut nihil. – |
Про мертвих (говорять) або добре, або нічого. |
|
Fortunae filius. – |
Улюбленець долі. |
|
Lupus non mordet lupum. – |
Вовк вовка не кусає. |
|
Medice, curа te ipsum. – |
Лікарю, вилікуй себе самого (Євангелія від Св. Луки, 4, 23). |
|
Medicus amīcus humani geněris. – |
Лікар – друг людського роду. |
|
Domĭne, adjuva me! – |
Господи, допоможи мені! |
|
Ab ovo. (Ab ovo usque ad mala.) – |
Від яйця. (Частина виразу “Від яйця до яблук”.) З самого початку. |
|
Contra factum non est argumentum. – |
Проти факту нема доказу. |
|
Curricŭlum vitae. – |
Життєвий шлях (біографія). |
|
Et gaudium et solatium in littĕris. – |
І втіха і насолода в навчанні. |
|
Otium post negotium. – |
Відпочинок після занять. |
|
Per aspĕra ad astra. – |
Через терни до зірок. |
|
Sine ira et studio. – |
Без гніву і пристрасті. |
|
Sine magistris vitia discuntur. – |
Вади засвоюються без наставників. |
–
|
Amīcus certus in re incerta cernĭtur. – |
Справжній друг пізнається в біді. |
|
Avāri semper egent. – |
Жадібні постійно потребують. |
|
Extrēmis malis, extrēma remedia. – |
Проти серйозних захворювань потрібні серйозні лікувальні засоби. |
|
Eventus est magister stultōrum. – |
Випадок – учитель дурнів. |
|
Fortūna caeca est. – |
Доля сліпа. |
|
Honesta vita – beata vita. – |
Чесне життя – щасливе життя. |
Умовний спосіб дієслів (Сoniunctīvus praesentis)
Умовний спосіб вживається в деяких рецептурних виразах, виражає пом’якшений наказ, заклик, заохочення. На українську мову таку дієслівну форму перекладають за допомогою слів хай, нехай або неозначеною формою. В підрядних реченнях умовний спосіб виражає умову, сумнівну (ймовірну) дію, перекладається дійсним способом або неозначеною формою.
Від дієслів І дієвідміни умовний спосіб утворюється за допомогою суфікса –е- (голосна –а– закінчення основи зливається з суфіксом –е- в одну голосну –е). Від дієслів ІІ, ІІІ, IV дієвідмін – за допомогою суфікса -а-, який додається до основи дієслів теперішнього часу. Особові закінчення в умовному способі такі ж, як і в дійсному способі (за винятком першої особи однини).
В рецептурних виразах умовний спосіб вживається в 3 особі однини і множини.
Зразки відмінювання дієслів в умовному способі
(3 особа однини і множини)
|
Infinitīvus |
Actīvum |
Passīvum |
|
І дієвідміна da – re ІІ дієвідміна miscē – re
Ш дієвідміна repet – ĕre
IV дієвідміна audī – re |
de–t нехай дає de–nt нехай дають misce–a–t нехай змішує
misce–a–nt нехай змішують
repet-а-t нехай повторює repet-а-nt нехай повторюють
audi-а-t нехай слухає
audi-а-nt нехай слухають |
de–tur хай буде видано de–ntur хай будуть видані misce-ā-tur хай буде змішано
misce–a–ntur хай будуть змішані repet-а-tur хай буде повторено repet–a–ntur хай будуть повторені audi-ā-tur хай буде вислухано audi-а-ntur хай будуть вислухані |
Умовний спосіб дієслова esse – бути (3 ос.од. і 3 ос. мн.)
Singulāris Plurālis
sit – нехай буде sint – нехай будуть
Наприклад: Sit solutio sterĭlis – Хай буде розчин стерильний.
Sint studiōsae attentae – Хай будуть студентки уважні.
В підрядних реченнях мети це дієслово перекладається минулим часом або неозначеною формою зі сполучником “щоб”. Наприклад: Discit, ut bonus pharmacеuta sit. – Він вчиться, щоб стати (бути) добрим фармацевтом. Discunt, ut boni pharmaceutae sint. – Вони вчаться, щоб стати (бути) добрими фармацевтами. Stet (in) loco frigido, ut formētur gelatīna. – Хай стоїть в холодному місці, щоб утворився желатин.
Дієслово fio, fiĕri – робитися, утворюватися, ставати
Дієслово fio, fiĕri належить до так званих неправильних дієслів, воно має закінчення активного стану, а значення – пасивне.
У рецептурі вживається у формі третьої особи однини та множини умовного способу. Крім того, воно вживається в підрядних реченнях мети зі сполучником ut – щоб.
Зразок відмінювання
|
Особа |
Дійсний спосіб |
Умовний спосіб |
|
3 ос. од.
3 ос. мн. |
fit – робиться, утворюється
fiunt – робляться, утворюються |
fiat – хай утворюється (щоб утворився, утворилась) fiant – нехай утворяться (щоб утворились) |
Умовний спосіб в рецептурних виразах
Misceatur. Detur. Sіgnetur. – Хай буде змішано, видано, позначено.
Formētur (formentur). – Хай буде утворено (хай будуть утворені).
Servātur (servantur). – Хай буде збережено (хай будуть збережені).
Stet. – Хай стоїть, поставити.
Sterilisētur. – Хай буде простерилізовано.
Repetātur. – Хай буде повторено.
Dentur tales doses numĕro … – Хай буде видано таких доз числом …
Fiat lege artis. – Хай буде зроблено за правилами науки.
Misce, ut fiat pulvis. – Змішай, щоб утворився порошок.
Misce, ut fiat unguentum (linimentum). – Змішай, щоб утворилась мазь (лінімент).
Misce, ut fiant pilŭlae. – Змішай, щоб утворилися пілюлі.
Misce, ut fiant suppositoria. – Змішай, щоб утворились свічки.
Misce, ut fiant species. – Змішай, щоб утворився збір (суміш трав).
Вправи
І. Від поданих дієслів утворіть форми умовного способу 3 особи однини і множини активного і пасивного станів:
signāre, miscēre, dividĕre, nutrīre, repetĕre.
ІІ. Поясніть форми дієслів, перекладіть українською мовою:
datur – detur; vident – videant; vivit – vivat; audītur – audiātur; vivat – vivant; repetat – repetant; stat – stet; verte – vertĭte; misce – misceat; audiunt – audiant.
ІІІ. Перекладіть такі речення українською мовою:
1. Tinctūra sterilisātur. 2. Tinctūra sterisētur. 3. Repetātur bis (двічі). 4. Fiat pulvis lege artis. 5. Detur in tabulettis. 6. Sumant mixtūram. 7. Exsiccāmus herbas et baccas. 8. Fiat lux! 9. Medicamenta caute serventur. 10. Solvātur in aqua.
Крилаті латинські вислови
|
Audiātur et altĕra pars. |
– Хай буде вислухана і друга (протилежна) сторона. |
|
Cibus, potus, somnus, venus – omnia moderāta sint (Hippocrătes). |
– Їжа, питво, сон, кохання – усе нехай буде поміркованим. |
|
Ne nocеas, si juvāre non potes. |
– Не зашкодь, ящо не можеш допомогти. |
|
Ne discĕre cessa. |
– Не переставай вчитися. |
|
Edĭmus, ut vivāmus, non vivĭmus, ut edāmus. |
– Ми їмо, щоб жити, не живимо, щоб їсти. |
|
Vivat academia, vivant professores! |
– Хай живе академія, хай живуть викладачі. |
ДОДАТКИ
УТВОРЕННЯ МЕДИЧНИХ І ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ТЕРМІНІВ
ЗА ДОПОМОГОЮ ЛАТИНСЬКИХ І ГРЕЦЬКИХ
ЧИСЛІВНИКОВИХ ПРЕФІКСІВ
Значна частина медичних і фармацевтичних термінів утворена за допомогою таких латинських і грецьких числівникових префіксів:
|
Латинський числівниковий префікс |
Грецький числівнико-вий префікс |
Значення |
Приклади |
|
un-(uni-) |
mono- |
одно- |
unipennātus, a, um – одноперий monoarthrītis, ĭdis f – моноарт-рит – запалення одного суглоба |
|
primi- |
proto- |
|
primigravĭda, ae f – вагітна 1-й раз protodiastolĭcus, a, um – протоді-астолічний, належний до початку діастоли |
|
bi |
di |
дво- |
biventer, tra, trum – двочеревце-вий digastrĭcus, a, um – двочеревцевий |
|
tri- |
tri- |
три- |
triceps, ĭtis – триголовий triplegia, ae f – параліч трьох кінцівок |
|
quadr(i)- |
tetra- |
чотири- |
quadrĭceps – чотириголовий tetraplegiaб ae f – параліч всіх кінцівок |
|
quinque- |
penta- |
п’яти- |
quintipăra, ae f – жінка, яка наро-джувала п’ять разів Pentalginum, i n – пенталґін (наз-ва лікарського препарату) |
|
sext- |
hex- |
шість |
sextipăra, ae f – жінка, яка наро-джувала шість разів hexadactylia, ae f – наявність шести пальців на руці або нозі |
|
sept- |
hept- |
сім |
septigravĭda, ae f – жінка вагітна сьомою дитиною Heptānum, i n – пептан (лікува-льний засіб) |
|
oct- |
oct- |
вісім |
Octadīnum, i n – октадин (лікува-льний засіб) |
|
deci- |
deca- |
десять |
Decamīnum, i n – декамін decigramma, ătis n – дециграм |
|
unde- |
– |
одинадцять |
Undevītum, i n – ундевіт |
|
centi- |
– |
сто |
centigramma, ătis n – сантиграм |
|
milli-(mille)- |
– |
тисяча |
milligramma, ătis n – міліграм Millefolium, i n – деревій |
|
semi- |
hemi- |
половина |
semilunāris, e – півмісяцевий hemiplegia, ae f – параліч однієї половини тіла |
ВПРАВИ
а) Провідміняйте словосполучення:
unus musculus – один м’яз; una costa – одне ребро; unum gramma – один грам; tres apĭces – три верхівки; tria ligamenta – три зв’язки.
б) Перекладіть українською мовою терміни:
анатомічні гістологічні
muscŭlus biventer cellŭla uninucleāris
muscŭli digastrĭci saccus bilamināris
linea semilunāris adipocýtus uniguttulāris
sulcus (muscŭli) bicipitālis laterālis glandŭla trigōni vesīcae (urinariae)
muscŭlus triceps brachii neuron unipolāre
muscŭlus quadrĭceps femŏris palpěbra tertia
semicanālis tubae auditoriae canālis semicirculāris osseus
cartilāgo quadrangulāris septi nasi corpus polāre primum
trigōnum nervi hypoglossi arсus secundus (viscerocranii)
фармацевтичні
herba Bidentis tripartitae; decoctum florum Millefolii; unguentum Tetracyclīni pro ocŭlis; tabulettae “Tetravītum” obductae; solutio “Tetrasterōnum” oleōsa pro iniectionĭbus. Coque species per minūtas X. Aqua bidestillāta recenter parāta.
клінічні
Pneumonia bilaterālis; insufficientia respiratoria gradus I (primi); malaria tertiāna; partus I (primus); partus IV (quartus); ulcus duodēni; pulsus bigemĭnus; triplegia; hemianaesthesia.
в) Прочитайте латинською мовою рецепти і вагову кількість, перекладіть українською мовою:
Rp.: Streptocīdi subtilissĭmi 2,0
Vaselīni 10,0
Misce, ut fiat unguentum
Detur. Signētur:
Rp.: Sulfŭris praecipitāti 3,0
Spirĭtus camphorāti 6,0
Rp.: Olei Ricĭni 1,0
Solutiōnis Acĭdi borĭci 2%
Spirĭtus aethylĭci 70% ana 50 ml.
Misceātur. Detur.
Signētur:
ВПРАВИ
а) Перекладіть латинською мовою терміни:
анатомічні гістологічні
півмісяцеві лінії переднє черевце двочеревцевого м’яза
триголові м’язи плеча напівнепарна вена
верхній згин дванадцятипалої кишки мозкова півкуля
спинномозковий шлях трійчастого нервa трикутна складка перша анафаза
перша щілина мозочка смугаста частина півкулі
фармацевтичні
20 мл. відвару квітів деревію; вари траву череди трироздільної протягом 5 хвилин; 25 грамів лініменту синтомицину 10%; двічі дистильованої води до 200 грамів.
клінічні
параліч трьох кінцівок; другі пологи; нечутливість половини тіла; хронічна виразка дванадцятипалої кишки; блискавична (фульмінантна) триденна малярія.
б) Напишіть рецепти латинською мовою, випишіть:
1. 6 ампул 2% розчину супрастіну по 1 мл. Призначити по 1 мл. внутрішньом’язево.
2. 19 мл. 0,1% нафтазину. Призначити закапувати по 2 краплі 3 рази на день в кожний носовий хід.
Латинські вислови й афоризми
|
1. Primus inter pares. – |
Перший серед рівних. |
|
2. Tertium non datur. – |
Третього не дано. |
|
3. Tres faciunt collegium. – |
Троє складають раду (положення римського права стосовно складу суду) |
|
4. Una hirundo non facit ver. – |
Одна ластівка не робить весни. |
|
5. Vox unīus – vox nullīus. – |
Один голос – не голос. |
|
6. Una voce. – |
Одноголосно. |
|
7. Nemo servus potest duōbus domĭnis servīre. – |
Жоден раб не може служити двом панам (Євангелія від св. Луки, XVI, 13). |
ЗАЙМЕННИКИ (PRONОMĬNA)
Займенники в латинській мові діляться на особові, зворотний, присвійні, вказівні, відносні, заперечні, взаємовідносні та інші.
Особові займенники
До особових займенників належать: ego – я; tu – ти; nos – ми; vos – ви. Окремо особового займенника для третьої особи немає, його замінюють вказівні займенники is, ea, id – той, та, те або ille, illa, illud – той, та, те.
Відмінювання особових займенників
Singulāris
Nom. ego – я tu – ти
Gen. mei – мене tui – тебе
Dat. mihi – мені tibi – тобі
Acc. me – мене te – тебе
Abl. me – мною te – тобою
Plurālis
Nom. nos – ми vos – ви
Gen. nostri – нас vestri – вас
Dat. nobis – нам vobis – вам
Acc. nos – нас vos – вас
Abl. nobis – нами vobis – вами
Займенники nos та vos у Genetivus мають, крім основної форми, ще так звану вибіркову форму nostrum, vestrum (з-поміж нас, з-поміж вас).
У латинській мові, на відміну від української, особові займенники з дієсловами, як правило, не вживаються.
Прийменник cum з особовими займенниками пишеться разом і стоїть після них, напр.: mecum – зі мною; tecum – з тобою; nobiscum – з нами; vobiscum – з вами.
Зворотний займенник
Nom. —
Gen. sui – себе
Dat. sibi – собі
Acc. se – себе
Abl. se – собою
Присвійні займенники
meus, a, um мій, моя, моє
tuus, a, um твій, твоя, твоє
suus, a, um свій, своя, своє
noster, tra, trum наш, наша, наше
vester, tra, trum ваш, ваша, ваше
Присвійні займенники відмінюються за зразком прикметників 1-ої групи.
До вказівних займенників належать:
hic, haec, hoc – цей, ця, це
is, ea, id – той, та, те; він, вона, воно
ille, illa, illud – той, та, те; він, вона, воно
idem, eădem, idem – той же, та ж, те ж
ipse, ipsa, ipsum – сам, сама, само
Відносні займенники
qui, quae, quod – який, яка, яке
Відмінювання відносних займенників
Singulāris Plurālis
m f n m f n
Nom. qui quae quod qui quae quae
Gen. cujus cujus cujus quōrum quārum quōrum
Dat. cui quibus
Acc. quem quam quod quos quas quae
Abl. quo qua quo quibus
Співвідносні займенники: talis,e – такий; qualis, e – який; quantus, a, um – який великий; tantus, a, um – такий великий.
Займенники quantus, a, um та tantus, a, um відмінюються як прикметники 1-ої групи, а займенники qualis, e та talis, e – як прикметники 2-ої групи.
Заперечні займенники: nemo – ніхто, nihil – ніщо
Займенникові прикметники: solus, a, um – лише один, єдиний; totus, a, um – весь, цілий; nullus, a, um – жоден, ніякий; alius, a, um – інший (з багатьох).Вони відмінюються за зразком прикметників 1-ої групи, але з тією особливістю, що в Gen. sing. мають закінчення – īus, a в Dat. – i , напр.:
Nom.: solus, a, um; Gen.: solīus; Dat.: soli. Acc.: solum(m), solam(f), solum(n).
ЗАЙМЕННИКИ, НАЙЧАСТІШЕ ВЖИВАНІ У РЕЦЕПТАХ
Незважаючи на те, що вживання займенників в рецептах дуже обмежене, деякі їхні форми, все таки, вживаються і їх слід запам’ятати, а саме: Pro me – длямене. Такий вираз пише лікар в рецепті замість свого прізвища, якщо він виписує ліки для себе як пацієнта. Замість цього виразу можна написати Рro auctōre – дляавтора (рецепта). Форма “me” – Abl. від ego. Per se – через себе. В рецептурі цей вираз означає “у чистому вигляді”. Форма “se” – Acc. від sui.
E quō, e quā – з якого, з якої. Форма “quo” – Abl. sing. від qui, quod; qua – Abl. sing. від quae.
Наприклад: Massae pilulārum, e qua formentur pilŭlae numĕro 30. – Пілюльної маси, з якої нехай сформуються пілюлі числом 30.
Сui – якому, якій (до якого, до якої): форма Dat. sing. від qui, quae, quod. Вживається у рецептурному виразі “cui adde” до якої (якого) додай, напр.: Misce,ut fiat emulsum, cui adde tinctūrae Opii simplĭcis guttas X. – Змішай, щоб утворилася емульсія, до якої додай десять крапель простої настойки опію.
Tales –такі: форма Nom. plur. або Acc. plur. від talis, e. Вживається у рецептурному виразі “Da (Dentur) tales doses numero…” – Видай (Нехай будуть видані) такі дози числом…
Quantum – скільки. Вживається у рецептному виразі quantum satis – скільки треба або quantum libet – скільки завгодно. Це форма Acc. sing. середнього роду, яка виступає як прислівник від взаємовідносного займенника quantus, a, um.
ГРЕЦЬКІ ЕКВІВАЛЕНТИ ЛАТИНСЬКИХ ЗАЙМЕННИКІВ
Латинський Грецький займенник Значення
займенник і його основа
alius, a, ud allos all(o)- інший
heteros heter(o)-
ipse, a, um autos auto- сам
ВПРАВИ
І. Перекладіть українською мовою:
А. 1. Nihil statu suo1 manet. 2. Qui non est nobiscum is adversus nos est. 3. Homo non sibi soli2 nascĭtur, sed patriae. 4. Honora patrem tuum et matrem tuam (Евангелія св.Марка, VII, 10). 5. Non est prophēta sine honōre nisi3 in patria sua et in domo sua (Евангелія св. Матвія, XIII, 57). 6. Nolĭte prohibēre: qui enim non est adversum vos, pro vobis est (Евангелія св. Луки, IX, 50). 8. Nemo enim nostrum4 sibi vivit et nemo sibi morĭtur (Послання св. апостола Павла “До римлян”, XIV, 7). Sibi imperare maxĭmum imperium est.
B. 1. Praepăra solutiōnem Strychnīni nitrātis pro me. 2. Sulfur per se in medicīna adhibetur. 3. Misce, ut fiat emulsum, cui adde sacchări grammăta decem. 4. Misce, ut fiat massa pilulārum, e qua formentur pilŭlae numĕro duodĕcim. 5. Dentur tales doses numĕro sex in capsŭlis gelatinōsis duris.
1. statu suo (Abl.) – у своєму стані (незмінним)
2. soli (Dat.) – прикметниковий займенник solus, a, um – єдиний
3. nisi – хіба що
4. nostrum – з нас
ІІ. Перекладіть рецепти українською мовою:
1. Rp.: Aethacridīni 0,01
Butyri Cacao quantum satis, ut fiat bacillus longituĭne 6 cm et diamĕtro 4 mm.
Dentur tales doses numĕro 10.
Signētur:
2. Rp.: Pulvěris foliōrum Digitālis 0,03
Chinīni hydrochlorĭdi 0,05
Bromcamphŏrae 0,25
Misce, fiat pulvis
Da tales doses numĕro 12 in capsŭlis gelatinōsis.
Signa:
3.Rp.: Aquae bidestillātae recеnter parātae 50 ml.
Sterilisētur. Detur.
Signētur:
III. Запам’ятайте значення клінічних термінів:
Alloplastĭca алопластика – пересадка в орґанізм людини сторонніх тіл (золота, срібла, слонової кістки, пластмас тощо) з метою усунення дефектів.
Heteroplastĭca гетеропластика – метод пластичної хірургії, при якому використовують тканини й орґани тварин.
Autoplastĭca аутопластика – загальна назва методів відновної хірургії, при яких як пластичні матеріали використовуються власні тканини чи орґани.
ВПРАВИ
I. Перекласти латинською мовою:
1. Йод в чистому вигляді. 2. Приготуй підшкірну ін’єкцію для мене. 3. Змішай, щоб утворилася емульсія, до якої додай … 4. Змішай, щоб утворилася пілюльна маса, з якої нехай сформуються пілюлі числом 10.
II. Напишіть рецепти латинською мовою, випишіть:
1. 6 ампул розчину тіосульфату настою 30% по 5 мл. Призначити по 5 мл. в вену (вводити повільно).
2. Йоду 0,02; йоду калію 0,2; гліцерофосфату калію, пепсину по 4,0; екстракту і порошку солодки скільки треба, щоб утворилися пілюлі кількістю 60. Призначити по 1 пілюлі 2 рази на день після їди.
3. 20 желатинових капсул, які містять по 1 г. заліза лактату і 0,1 г. аскорбінової кислоти. Призначити по 1 капсулі 3 рази на день.
Переклад латинською мовою деяких діагнозів основних розділів медицини терапія, хірургія, нервові хвороби, гематологія, стоматологія та інші.
Diagnōsis certa ullae therapiae fundamentum
Точний діагноз – основа всякого лікування
Клінічний термін diagnōsis (діагноз) є латинською транскрипцією давньогрецького слова διαγνώσις, яке складається з префікса δια- (dia – через) та основиγνώσις (gnōsis – знання) і буквально перекладається „через знання”, тобто розпізнання чогось за допомогою певних професійних знань. Як медичний термін, воно має таке поняття: а)медичний висновок про стан здоров’я людини, яку обстежують, про наявне захворювання (травму) або причину смерті, виражений в термінах, що означають назви хвороб (травм), їхні форми, варіанти перебігу тощо; б) діагноз; визначення причини хвороби. 2. діагностика; вміння відрізнити одне захворювання від іншого; в)діагноз – розпізнавання і найменування хвороби.
Термін diagnōsis є ніби органічною складовою дещо більш об’ємного в понятійному смислі терміна diagnostǐca ((e)diagnostics).Це помітно при аналізі тлумачень видів діагнозів. Правда, тлумачення терміна діагностика у різних наукових джерелах дещо відрізняються між собою за формою вираження, але близьке за змістом.
Значно більше є дво- чи кількаслівних простих діагнозів, які являють собою назви хвороби, складену з іменника і відповідних означень, напр.:
Glaucoma oculi dextri. Глаукома правого ока. Morbus cordis ishemǐcus (MCI). Ішемічна хвороба серця (ІХС).Vulnus incīsum femŏris. Різана рана стегна.
Звернімо увагу, що в таких діагнозах часто треба зазначати, що хвороба є гострою (acūtus, a, um) або хронічною (chronǐcus, a, um); що процес хвороби – обмежений (circumscriptus,-a,-um), розлитий, поширений (diffūsus, a, um) чи розсіяний (disseminātus, a, um); що хвороба виникла недавно, є свіжою (recens, ntis) або вже стара, застаріла (inveterātus, a, um), напр.:
Pneumonia acūta. Гостра пневмонія.
Gastrītis chronica. Хронічний гастрит.
Cor pulmonāle chronĭcum. Хронічне легеневе серце.
Otītis externa circumscripta. Гострий зовнішній отит.
Peritonītis diffūsa. Розлитий перитоніт.
Encephalomyelītis dissemināta acūta. Гострий розсіяний енцефаломієліт.
Vulnus incīsum pedis dextri recens. Свіжа різана рана правої стопи.
Ruptūra perinei inveterāta. Застарілий розрив промежини.
Для означення повторних процесів хвороби можна вживати дієприкметники теперішнього часу, напр.: поворотний; такий, що повторюється (recurrens, ntis; recidīvans, ntis).
Typhys recurrens. Поворотний висипний тиф.
Epistaxis recidīvans.(у)Кровотеча з носа, яка повторюється. Recurrent nose–bleed.
Якщо ж треба вказати на постійний, безперервний стан хвороби, то можна вживати означення тривалий, стійкий, незмінний, постійний (continuus, a, um або perpetuus, a, um), напр.:
Febris continua. Стійка гарячка – постійно підвищена температура тіла, яка практично не змінюється або змінюється незначно і ніколи впродовж доби не знижується до нормальної.
Arrhythmia perpetua. Постійна аритмія – постійне порушення сили, якості та послідовності серцевих скорочень.
При необхідності підкреслити недовготривалість, швидкоплинність хвороби вживають означення fugax, ācis чи transitorius, a, um; періодичність – periodĭcus, a, um, а проксизмальність у формі нападів – paroxysmālis, e, напр:
Anaemia congenĭta neonatōrum; erythroblastōsis fetus; erythroblastōsis neonatōrum. Вроджена анемія новонароджених; еритроблатоз плода; еритробластоз новонароджених.
Vitium cordis congenĭtum (innātum) Вроджена вада серця.
Anaemia sideroblastĭca heriditaria. Спадкова сидеробластична анемія.
Anaemia sideroblastĭca acquisīta. Набута сидеробластична анемія.
Vitium cordis acquisītum.Набута вада серця.
Syndrŏma immunodificientiae aquisitae. Синдром набутого імунодефіциту (СНІД). Вважаємо за доцільне нагадати принципи узгодження прикметників (дієприкметників, порядкових числівників) з іменниками, а саме: прикметники (дієприкметники, порядкові числівники) завжди стоять в латинській мові після іменника і узгоджуються з ним у роді, числі і відмінку.
Складені діагнози
Складені діагнози вживаються тоді, коли треба дати характеристики захворювань хворого, які існують одночасно, а також пов’язані між собою причинно-наслідковими зв’язками, зокрема, це стосується хронічних хвороб, коли одне захворювання є наслідком інших. Такі діагнози можна сформолювати двома способами:
а) перечислюючи послідовно захворювання, які спричинили до виникнення в даний час хвороби, відокремлюючи їх між собою крапками або комами, напр.:
Arteriosclerōsis universālis praecipue arteriārum coronariārum cordis. Morbus ischaemĭcus cordis. Infarctus myocardii recens. Загальний атеросклероз переважно вінцевих артерій серця. Ішемічна хвороба серця. Свіжи інфаркт міокарда.
Cholecystītis perforatīva calculōsa acūta. Peritonītis fellea. Гострий калькульозний перфоративний холецистит. Жовчний перитоніт.
Appendicītis gangrenōsa erforatīva, peritonitis diffūsa. Перфоративний гангренозний апендицит, розлитий перитоніт.
Bronchītis purulenta obstructīva diffūsa chronĭca, phasis exacerbatiōnis. Insufficitntia respiratoria gradus I (primi). Хронічний дифузний обструктивний гнійний бронхіт, фаза загострення. Дихальна недостатність I ступеня.
б) частіше діагнози деяких хвороб об’єднуються за допомогою сполучників et (i) cum (з), sub forma (під виглядом), subsequente (ss.) [з Abl] (з наступним).Сполучники et та cum (з) вживають тоді, коли хочуть в одному реченні помістити назви двох хвороб, що мають місце одночасно і пов’язані між собою, напр.:
Bronchitis chronica et emphysema pulmonum. Хронічний бронхіт та емфізема легень. Emphysema pulmonum cum bronchitide chronica. Емфізема легень зхронічним бронхітом. Вираз sub forma (s.f) вживається з метою докладнішої характеристики стану, якого набуває діагностована хвороба. Після виразу sub formaвживається родовий відмінок однини або множини, напр.:
Insufficientia circulatoria sub forma asthmatis cardialis. Недостатність кровообігу під виглядом (формою) серцевої астми.
Arrhythmia cordis sub forma extrasystolarum ventricularium. Аритмія серця під виглядом шлуночкових екстрасистол.
Для вираження причинно-наслідкового зв’язку між двома явищами чи хворобливими процесами вживають так званий ablativus absolutus (незалежний аблатив-орудний відмінок, який вказує на обставину, при якій відбувається дія) з subsequentibus (в однині) чи subsequentibus (в множині). Скорочена форма ss. Ця форма не має відповідника в українській мові і перекладається виразами: і в наслідок цього …,з наступним …, що є наслідком … Після форми subsequente чиsubsequentibus в назві другого процесу як іменник, так і означення до нього мусить бути також в ablativus (однини чи множини), напр.:
Crisis hypertonica subsequente oedemate pulmonum. Гіпертонічна криза з наступним набряком легень.
Contusio universalis subsequentibus vulneribus contuses multiplicibus trunci et membrorum superiorum. Загальна контузія, що спричинила численні забійні рани тулуба і верхніх кінцівок.
Причинно – наслідкові зв’язки в діагнозі можна виразити без ablativus absolutus, замінивши його дієприкметником subsequens, який ставиться в кінці другого (наслідкового) процесу захворювання, або замінивши слово subsequens, словами consequens, ntis, consequtivus, a, um чи secundarius,a, um (другий, вторинний).
Внутрішні хвороби
1. Morbus cordis ischemicus. (MCI): stenocardia decubitus (accessus rari). Cardiosclerosis, atherosclerosis arteriarum coronariarum et aortae. Insufficientia circulationis sanguinis(ICS) stadii I.
2. MCI: infarctus myocardii parietis anterioris ventriculi sinistri transmuralis acutus (data); aneurysma parietis anterioris ventriculi sinistri acutum; collapsus cardiogenus (shock cardiogenus).
3. Morbus hypertonicus, stadium III. Insufficientia ventriculi sinistri acuta. ICS II B stаdii.
4. Rheumatismus, activitas gradus II, cursus continue recidivus. Endomyocarditis recurrens. Insufficientia valvae mitralis. ICS stadii I.
5. Rheumatismus, activitas gradus I, cursus protractus. Endomyocarditis recurrens. Insufficientia valvae mitralis gradus II. Stenosis ostii atrioventricularis sinistri gradus III. ICS II B stadii.
6. Rheumatismus, phasis inactiva. Stenosis ostii. Stenosis ostii atrioventricularis sinistri gradus II. Cardiosclerosis myocarditica cum arrhythmia (arrhythmia fibrillaris bradysystolica). ICS II B stadii.
7. Endocartitis septica subacuta cum vitio cordis aortico rheumatico: insufficientia valvae aortae. Glomerulonephritis, vasculitis vasorum cerebri. Pneumonia hypostatica bilateralis.
8. Gastritis superficialis exogenes chronica cum insufficientia functionis secretoriae ventriculi moderata, phasis exacerbationis.
9. Gastritis atrophica chronica cum inufficientia certe manifesta, phasis exacerbationis. Atrophia focalis glandularum pyloricarum.
10. Morbus ulcerosus, phasis exacerbationis, molestiae mediae. Ulcus culvaturae ventriculi minoris. Gastritis diffusa. Pancreatitis reactiva.
11. Pancreatitis chronica cum syndromo doloroso manifesto, stadium recidivi.
12. Hepatitis compensata protracta persistens chronica.
13. Hepatitis (aetiologiae alcogolicae) activa chronica cum transformatione in cirrhosim hepatis et signis insufficientiae functionalis cellularum hepatis gradus medii.
14. Bronchitis purulenta obstructiva diffusa chronica, phasis exacerbationis. Insufficientia respiratoria gradus I.
15. Pneumonia pneumococca inferiolobaris dextrolateralis acuta, cursus gravis. Insufficientia respiratoria gradus II.
16. Abscesus lobi superioris pulmonis dextri postpneumonicus acutus, haemorrhagia pulmunali cuplicatus.
17. Mordus bronchoectaticus in stadio exacerbationis cum laesione praecipue pulmonis dextri bronchoectasibus cylindricis. Insufficientia respiratoria gradus III.
18. Asthma bronchiale atopicum, cursus molestiae mediae, phasis remissionis respectivae; rhinosinusopathia vasomotoria.
19. Asthma bronchiale infectiosoallergicum, phasis exacerbationis, cursus gravis. Insufficientia respiratoria gradus III.
20. Glomerulonephritis diffusa acuta, syndromum urinarium. Insufficientia renalis acuta, phasis oliguriae.
21. Glomerulonephritis primaria chronica, syndromum nephroticum, phasis exacerbationis. Insufficientia renalis chronica gradus I.
22. Pyeloaephritis calculosa dextrolateralis secundaria, phasis activa. Insufficientia renalis chronica gradus II.
23. Arthritis rheumatoidea seronegativa, cursus lente progressivus, activitas gradus II. Insufficientia functionalis gradus I.
24. Arthritis rheumatoidea seropositiva, cursus cito progressivus, activitas gradus II. Ivsufficientia functionalis gradus III.
25. Struma diffusa toxica gradus III, forma gravis.
26. Anaemia posthaemorrhagica sideropenica chronica molestiae mediae.
Хірургія
1. Appendicitis acuta simplex.
2. Appendicitis phlegmonosa acuta.
3. Hernia inguinalis incarcerata sinistra.
4. Hernia femoralis incarcerata dextra.
5. Hernia umbilicalis incarcerata.
6. Hernia umbilicalis irreducibilis dextrolateralis.
7. Cholecystitis calculosa destructiva acuta. Hydrocholecystitis (hydrops vesicae felleae).
8. Cholecystitis perforativa calculosa acuta. Peritonitis felleae.
9. Pancreatitis acuta. Forma oedematosa.
10. Pancreatitis haemorrhagica acuta.
11. Ulcus ventriculi perforans. Peritonitis diffusa.
12. Ulcus duodeni activum chronicum. Penetratio diffusa.
13. Ulcus duodeni activum chronicum. Haemorrahagia profusa acuta molestiae mediae. Anaemia posthaemorrhagica gradus II.
14. Ulcus tertiae partis mediae corporis ventriculi activum chronicum. Penetratio in corpus pancreatis.
15. Syndromum postcholecystectomicum. Choledocholithiasis. Icterus mechanicus.
16. Phelebectasia membrorum inferiorum. Varicosis in systemate venae subcutaneae majoris et venae subcutaneae minoris. Ivsufficientia venosa chronica gradus I.
17.Atherosclerosis obliterans arteriarum membrorum inferiorum II B stadii. Leriche’syndrorum bilaterale (occlusio aortoiliaca bilateralis).
Оториноларингологія
1. Furunculus vestibuli nasi, stadium abscessus II.
2. Rhinitis acuta, stadium secretorium (rhinorrhoeae).
3. Rhinitis catarrhalis chronica IV.
4. Rhinitis atrophica chronica.
5. Rhinitis vasomotoria, forma allergica.
6. Epistaxis posttraumatica.
7. Highmoritis rhinogena purulenta acuta.
8. Highmoritis purulenta chronica.
9. Frontitis catarrhalis chronica.
10. Ethmoiditis acuta.
11. Pharyngitis acuta.
12. Pharyngitis granulosa hypertrophica chronica.
13. Angina lacunaris.
14. Abscessus retropharyngeus acutus.
15. Adenoides.
16. Tonsillitis chronica decompensata.
17. Laryngitis catarrhalis acuta.
18. Perichondritis epiglottidis.
19. Otitis media catarrhalis acuta.
20. Otitis media purulenta acuta, periodus perforativa.
21. Mesotympanitis purulenta chronica.
22. Labyrinthitis purulenta diffusa.
23. Neoritis nervi optici, bradyacusia.
24. Menier morbus.
25. Otosclerosis, forma cochlearis.
Очні хвороби
1. Conjunctivitis oculorum adenoviralis acuta.
2. Keratitis oculorum dendriformis (dendritica) epithelialis herpetica.
3. Iridocyclitis oculi dextri posttraumatica chronica.
4. Iridocyclitis oculi dextri rheumatica acuta.
5. Cataracta oculi dextri posteriocapsularis incipiens.
6. Cataracta oculi sinistri diabetica incipiens mixta.
7. Angioretinopathia oculi dextri diabetica.
8. Glaucoma oculi dextri apertoangulae incipiens.
9. Glaucoma oculi sinistri clausoangulare evolutum.
10. Accessus glaucomatis posttramatici secundarii oculi dextri acutus.
11. Thrombosis venae centralis retinae.
12. Strabismus concomitans convergens alternans.
Нервові хвороби
1. Haemorrhagia subarachnoidalis, periodus insultus acuta. Aneurysma vasorum cerebri.
2. Insultus haemorrhagicus in regione vascularisationis arteriae cerebri mediae sinistrae, periodus acuta, stadium symptomatum focalium. Hemiplegia et hemianaesthesia dextrolateralis, aphasia motoria. Morbus hypertonicus stadii III, atherosclerosis cerebralis.
3. Insultus thromboticus ischaemicus in regione vascularisationis vertebrobasilari, periodus restituta. Syndromum Vallenbergi – Zacharcenco alternans (син.: syndromum medulae oblongatae laterale syndromum thrombosis arteriae cerebelli inferioris posterioris). Atherosclerisis arteriarum cerebralium et vertebralium, osteochondrosis cervicalis.
4. Crisis ischaemica transitoria gravis in regione vascularisationis arteriae cerebri posterioris dextrae. Atherosclerisis vasorum cerebri, stenosis arteriarum vertebralium utriusque, hypertensio arterialis.
5. Crisis hypertonica cerebralis molestiae mediae. Morbus hypertonicus stadii II.
6. Laesio radiculae L5 dextra, curcus recidivus, stadium exacerbationis, syndromum dolorosum manifestum. Osteochondrosis LIV-V .
7. Lumboischialgia sinistrolateralis, syndromum musculi pisiformis, cursus recidivus, stadium remissionis incompletae cum syndromo dolorso temperato. Osteochondrosis LV –S1.
8. Meningitis purulenta, forma gravis.
9.Stadium chronicum encephalitidis epidemicae, forma agitantorigita cum syndromo amyostatico manifesto.
10. Arachnoencephalitis posttraumatica cum insufficientia pyramidali et dysfunctionibus liquorodynamicis.
11. Sclerosis disseminata, forma cerebrospinalis; paraparesis spastica inferior manifesta; dysfunctio organorum pelvinorum, molestia gradus IV, cursus progrediens.
12.Encephalomyelitis disseminata acuta (encephalomyelopolyradiculoneuritis); tetraparesis mixtra manifesta; dysaesthesia, labasiones sensibiles polyneuriticae.
13. Syringomyelia, forma cervicothoracalis, paresis membrorum superiorum torpide manifesta; paresis spastica membrorum inferiorum temperate manifesta; dysaesthesia in segmentis C5 –D4 segmentodissocialis.
14. Sclerosis amyotrophica lateratis, forma generalis, tetraparesis mixtra, syndromum bulbare manifestum.
15. Myopathia, forma juvenilis; dysfunctio musculorum cinguli humeri temperate manifesta.
Фтизіатрія
1. Inversio sensibilitatis tuberculini.
2. Intoxicatio tuberculosa.
3.Complexus tuberculosi primarius, phasis infiltrationis (resolutionis, indurationis, calcificationis).
4. Tuberculosis nodulorum lymphaticorum intrathoracicorum.
5. Tuberculosis pulmonum disseminata (acuta, subacuta, chronica, phasis infiltrationis).
6. Tuberculosis lobi superioris pulmonis dextri focalis, phasis resolutionis, BK –
7. Tuberculosis infiltrata in segmento sexto pulmonis dextri. Phasis destructionis et disseminationis.
8. Tuberculoma segmenti secundi pulmonis sinistri, phasis destructionis, BK +
9. Tuberculosis cavernosa lobuli inferioris pulmonis sinistri, BK –
10. Tuberculosis cirrhitica lobuli superioris pulmonis dextri, BK +
11. Tuberculosis fibrocavernosa pulmonis dextri, phasis aspersionis, BK -, bronchoectases.
12. Pleuritis exsudativa dextra aetiologiae tuberculosae.
13. Silicotuberculosis. Silicosis gradus II: tuberculosis focalis segmenti primi pulmonis sinistri, phasis infiltrationis, BK –
14. Tuberculosis laryngis infiltrata.
15. Meningoencephalitis tuberculosa.
Інфекційні хвороби
1. Sonne dysenteria acuta (basterioscopia confirmata), forma gastroenterocolitica, molestiae mediae.
2. Botulismus, typus A (testum biologucum positivum), molestiae mediae, syndromum infectiosotoxicum, ophthalmoparalyticum, dyspepticum.
3. Cholera el–tor (bacterioscopia confirmata), forma gastroenterica, dehydratatio gradus II.
4. Grippus A (immunofluorescentia +), laryngopharungotracheitis, molestiae mediae.
5. Adenoviridae typi III, febris rhinopharyngoconjunctivalis, molestiae mediae.
6. Morbus respiratorius acutus (син.: catarrhus tractus respiratorii acutus), rhinopharyngobronchitis molestiae mediae, pneumonia interiolobari dextrolaterali complicata.
7. Febris haemorrhagica cum syndromo renali, cursus gravis, insufficientia renalis acuta.
8. Hepatitis A viralis anicterica molestiae mediae.
9. Hepatitis B viralis icterica, cursus gravis (HBS Ag +).
10. Leptospirosis icterica (PMA cum L. icterohaemorrhagiae 1:400), syndromum hepatorenale, molestiae mediae cursus cum recidivo.
11. Erysipelas faciei bullosoerythematosum primarium, media.
12. Typhus abdominalis (Widal reactio 1:800) abortivus, molestia media.
13. Morbilli, forma typica. Cursus gravis. Pneumonia dextrolateralis. Otitis catarrhalis.
14. Varicella, forma typica molestiae mediae.
15. Angina lacunaris, molestia media.
16. Mononucleosis infectiosa (forma icterica, cursus gravis, syndromum haemorrhagicum).
17. Diphtheria faucium (C. diphtheriae mitis, stamm toxigenes), forma generalisata, molestiae mediae, paresi palati mollis et myocarditide complicata.
18. Malaria tertiana (Pl. vivax), cursus gravis. Febris haemoglobinurica.
19. Lambliosis. Dyskinesia intestinorum spastica.
20. Ascaridosis, stadium intestinale.
Акушерство і гінекологія
1. Partu I, maturus; praesentatio occipitoanterior
2. Partus praematurus, graviditas 35-36 septimanae; praesentatio natium pura. Secessus liquoris amnii praecox. Hypoxica fetis intra partum gradus I. Auxilium manuale juxta Tsovianov.
3. Puerperium (dies 12). Mastitis lactantium.
4. Primigraviditas 7-8 septimanae. Toxicosis gravidarum praecox (in dimidio primo graviditas). Emesis gravidarum gradus levis.
5. Graviditas 40 septimanae. Hydrops gravidarum.
6. Graviditas 36 septimanae. Nephropathia gradus I.
7. Partus I, maturus praecipitatus. Ruptura cervicis uteri gradus I dextra.
8. Partus IV, serotinus, graviditas 42 septimanae; praecipitatio occipitoanterior. Inertia uternia primaria. Haemorrhagia uterina hypotonica in periodo partus tertia et in puerperio matutino.
9. Endometriosis genitalis interna.
10. Graviditas extrauterina suspiciosa.
11. Graviditas extrauterina tubaria isthimica dextrolateralis.
12. Adnexitis dextrolateralis acuta.
13. Adnexitis bilateralis chronica. Sterilitas primaria.
14. Abortus spontaneus in termino graviditatis 12 septimanarum.
15. Abortus artificialis in termino graviditatis 8 septimanarum.
16. Colpitis trichomonadida.
17. Fibromyoma uteri.
18. Cystoma ovarii dextri, papillare malignum.
19. Haemorrhagia uterina dysfunctionalis.
20. Abortus incompletus.
21. Erosio cervicis uteri vera.
22. Prolapsus uteri completus (Prolapsus uteri totalis).
Вправи для самоконтролю
з перекладу клінічних діагнозів
Внутрішні хвороби
1. Ішемічна хвороба серця (ІХС): стенокардія спокою(рідкі приступи). Кардіосклероз, атеросклероз вінцевих артерій і аорти. Недостатність кровообігу (НК) І стадії.
2. ІХС: гострий трансмуральний інфаркт міокарда передньої стінки лівого шлуночка (дата); гостра аневризма передньої стінки лівого шлуночка; кардіогенний шок.
3. Гіпертонічна хвороба ІІІ стадія. Гостра лівошлуночкова недостатність. ЕК ІІ Б стадії.
4. Ревматизм, активність ІІ ступеня, безперервнорицидивуючий перебіг. Поротний ендоміокардит. Недостатність мітрального клапана. НК І стадії.
5. Ревматизм, активність І ступеня, затяжний перебіг. Поворотний ендоміокардит. Недостатність мітрального клапана ІІ ступеня. Стеноз лівого передсердно-шлуночкового отвору ІІ ступеня. НК ІІ Б ступеня.
6. Ревматизм, неактивна фаза. Стеноз лівого передсердно-шлуночкового отвору ІІ ступеня. Міокардитичний кардіосклероз з порушенням ритму (миготлива аритмія, брадиформа). НК ІІ Б ступеня.
7. Підгострий септичний ендокардит на фоні ревматичної аортальної вади серця: недостатність аортального клапана. Гломерулонефрит, васкуліт судин головного мозку. Двобічна застійна пневмонія.
8. Хронічний екзогенний поверхневий гастрит з помірною недостатністю секреторної функції шлунка, фаза загострення.
9. Хронічний атрофічний артрит з різко вираженою секреторною недостатністю, фаза загострення. Вогнещева атрофія пілоричних залоз.
10. Виразкова хвороба, фаза загострення, середньої важкості. Виразка малої кривини шлунка. Дифузний гастрит. Реактивний панкреатит.
11. Хронічний панкреатит з вираженим больовим синдромом, стадія рецедиву.
12. Хронічний персистуючий, компенсований гепатит з млявим перебігом.
13. Хронічний активний гепатит (алкогольної етіології) з трансформацією в цироз печінки з ознаками функціональної недостатності клітин печінки середнього ступеня.
14. Хронічний дифузний обструктивний гнійний бронхіт, фаза загострення. Дихальна недостатність І ступеня.
15. Гостра пневмококова правобічна нижньодольова пневмонія, важкий перебіг. Дихальна недостатність ІІ ступеня.
16. Гострий післяпневмонічний абсцес верхньої долі правої легені, ускладнений легеневою кровотечею.
17. Бронхоектазійна хвороба в стадії загострення з переважним ураженням правої легені циліндричними бронхоектазами. Дихальна недостатність ІІ ступеня.
18. Бронхіальна астма, атопічна, перебіг середньої важкості, фаза відносної ремісії; вазомоторна риносинусопатія.
19. Бонхіальна астма, інфекційно-залежна, фаза загострення, важкий перебіг. Дихальна недостатність ІІ ступеня.
20. Гострий дифузний гломерулонефрит, сечовий синдром. Гостра ниркова недостатність, фаза полігурії.
21. Первинний хронічний гломерулонефрит, нефротичний синдром фаза загострення. Хронічна ниркова недостатність І ступеня.
22. Вторинний правобічний калькульозний пієлонефрит, активна фаза. Хронічна ниркова недостатність ІІ ступеня.
23. Ревматоїдний артрит, серонегативний повільно прогресуючий перебіг, активність ІІ ступеня. Функціональна недостатність І ступеня.
24. Ревматоїдний артрит, серопозитивний, швидко прогресуючий перебіг, активність ІІІ ступеня. Функціональна недостатність ІІІ ступеня.
25. Дифузний токсичний зоб ІІ ступеня, важка форма.
26. Хронічна постгеморагічна залізодефіцитна анемія середньої важкості.
Хірургія
1.Гострий простий апендицит.
2. Гострий флегмонозний аппендицит.
3. Защемлена пахова грижа справа.
4. Защемлена пахова грижа зліва.
5.Защемлена пупкова грижа.
6.Лівобічна пахова грижа, що навправляється.
7.Гострий деструктивний калькульозний холецистит, водянка жовчного міхура.
8. Гострий калькульозний перфораційний холецистит,жовчний перитоніт.
9. Гострий панкреатит. Набрякова форма.
10. Гострий геморагічний панкреатит.
11. Перфораційна виразка шлунка. Розлитий перитоніт.
12. Хронічна активна виразка дванадцятипалої кишки. Проникнення виразки в головку підшлункової залози.
13. Хронічна активна виразка дванадцятипалої кишки. Гостра профузна кровотеча середньої важкості. Пісягеморагічна анемія ІІ ступеня.
14. Хронічна активна виразка середньої третини шлунка. Проникнення виразки в тіло підшлункової залози.
15. Післяхолецистектомічний синдром. Холедохолітіаз. Механічна жовтяниця.
16. Варикозна хвороба нижніх кінцівок. Варикозне розширення вен у системі великої підшкірної і малої підшкірної вен. Хронічна венозна недостатність І ступеня.
17. Облітеруючий атерисклероз артерії нижніх кінцівок ІІ Б стадії. Двобічний синдром Леріша “син.: двобічна аортоклубова оклюзія”.
Оториноларингологія
1. Фурункул входу в ніс, стадія інфільтрації.
2. Гострий нежить, стадія слизовогнійних виділень.
3. Хронічний катаральний нежить.
4. Хронічний атрофічний нежить.
5. Вазомоторний нежить, алергічна форма.
6. Післятравматична носова кровотеча.
7. Гостий риногенний гнійний гайморит.
8. Хронічний гнійний гайморит.
9. Хронічний катаральний фронтит.
10. Гострий етмоїдит.
11. Гострий фарингіт.
12. Хронічний гіпертрофічний гранульозний фарингіт.
13. Лакунарна ангіна.
14. Гострий заглотковий абсцес.
15. Аденоїдні розростання.
16. Хронічний декомпенсований тонзиліт.
17. Гострий катаральний ларингіт.
18. Перихондрит надгортанника.
19. Гострий катаральний середній отит.
20. Гострий гнійний середній отит, перфоративний період.
21. Хронічний гнійний мезотимпаніт.
22. Дифузний гнійний лабіринтит.
23. Неврит слухового нерва, помірна туговухість.
24. Хвороба мен”єра.
25. Отосклероз, кохлеарина форма.
Очні хвороби
1. Гострий аденовірусний кон”юктивіт.
2. Герпетичний епітеліальний деревовидний кератит очей.
3. Хронічний післятравматичний іридоцикліт правого ока.
4. Гострий ревматичний іридоцкліт правого ока.
5. Початкова задньокапсулярна катаракта правого ока.
6. Змішана початкова діабетична катаракта лівого ока.
7. Діабетична ангіоретинопатія правого ока.
8. Відкрито-кутова початкова з підвищеним тиском глаукома правого ока.
9. Закрито-кутова розвинута з високим тиском глаукома лівого ока.
10. Гострий приступ вторинної післятравматичної глаукоми правого ока.
11. Тромбоз центральної вени сітківки.
12. Змінна зближена супровідна косоокість.
Нервові хвороби
1. Церебральний субарахноїдальний крововилив, гострий період інсульту. Аневризма судин головного мозку.
2. Геморагічний інсульт у басейні лівої середньої мозкової артерії, гострий період, стадія вогнищевих симптомів. Правобічна геміплегія і геміанестезія моторна афазія. Гіпертонічна хвороба ІІІ стадії церебральний атеросклероз.
3. Ішемічний тромботичний інсульт у вертебро-базилярному басейні, відновний період. Альтернуючий синдром Валенберга-Захарченка (син.: синдром продовгуватого мозку латеральний; синдром тромбозу задньої нижньої мозочкової артерії). Атеросклероз церебральних і хребетних артерій, шийний остеохондроз.
4. Важка транзиторна ішемічна криза в басейні правої задньої мозочкової артерії. Атеросклероз церебральних судин, стеноз обох хребетних артерій, артеріальна гіпертезія.
5. Загальномозкова гіпертонічна криза середньої важкості. Гіпертонічна хвороба ІІ стадії.
6. Ураження корінця L/v справа, рецедивний перебіг, стадія загострення, виражений больовий синдром. Остеохондроз Lıv – v.
7. Лівобічна лімбоішіалгія, синдром грушоподібного м’яза рецидивний перебіг, стадія неповної ремісії з помірним больовим синдромом. Остеохондроз L/v – S/.1
8. Гнійний менінгіт, важка форма.
9. Хронічна стадія епідемічного енцифаліту, дрижальнорегідна форма з вираженим аміостатичним синдромом.
10. Післятравматичний арахноенцифаліт з пірамідною недостатністю і лівороденаміними порушеннями.
11. Розсіяний склероз, порушення функції тазових органів, IV ступеня важкості прогредієнтний перебіг.
12. Гострий розсіяний енцефаломієліт (енцефаломієлополірадикулоневрит); виражений змішаний тетрапарез, порушення чутливості за поліневритичним типом.
13. Сирингомієліє, шийно-грудна форма, млявовиражений парез верхніх кінцівок; помірно виражений парез нижніх кінцівок, порушення чутливості за сегментарно-дисоційованим типом у сегмнтах CV-DIV.
14. Боковий аміотрофічний склероз, генералізована форма, змішаний тетрапарез, виражений бульбарний синдром.
15. Міопатія, форма Ерба-Рота; помірно виражене порушення функції м’язів плечового пояса.
Фтизіатрія
1. Віраж туберколінової чутливості.
2. Туберкульозна інтоксикація.
3.Первинний туберкульозний комплекс, фаза інфільтрації (розсмоктування, ущільнення звапнення).
4. Туберкульоз внутрішньогрудних лімфатичних вузлів.
5. Дисемінований турберкульоз легень (гострий, підгострий, хронічний) фаза інфільтрації, БК-
6. Вогнещевий туберкульоз верхньої долі правої легені, фаза розсмоктування, БК-
7. Інфільтративний туберкульоз у шостому сегменті правої легені, фаза розпаду і обсіювання, БК +
8. Туберкульома другого сегмента лівої легені, фаза розпаду, БК+
9. Кавернозний туберкульоз нижньої долі лівої легені, БК-
10. Фіброзно-кавернозний туберкульоз правої легені, фаза обсіювання, БК+
11. Циротичний туберкульоз верхньої долі правої легені, БК-, бронхоектази.
12.Ексудативний плеврит справа туберкульозної етіології.
13.Силікотуберкульоз.Силікоз ІІ стадії, вогнищевий туберкульоз першого сегмента лівої легені, фаза інфільтрації, БК-
14.Інфільтративний туберкульоз гортані.
15.Туберкульозний менінгоенцефаліт.
Інфекційні хвороби
1. Гостра дизентерія Зонни (підтверджена бактеріологічно), гастроентероколітична форма, середньої важкості.
2. Ботулізм, тип А (позитивна біологічна проба) середньої важкості, інфекційно-токсичний, офтальмоплегічний, диспепсичний синдроми.
3. Холера, біотип Ель-тор, (підтверджена бактеріологічно), гастроентеритична форма, дегідратація ІІ ступення.
4. Грип А, (імунофлюорезценція +), ларингофаринготрахеїд, середньої важкості
5. Аденовірусне захворювання (аденовірус ІІІ типу), ринофарингокон’юктивальна гарячка, середньої важкості.
6. Гостре респіраторне захворювання, ринофарингобронхіт середньої важкості, ускладнене правосторонньою нижньодольовою пневмонією.
7. Геморагічна гарячка з нирковим синдромом, важкий перебіг, гостра ниркова недостатність.
8. Вірусний гепатит А, безжовтянична форма, середньої важкості.
9. Вірусний гепатит В, жовтянична форма, важкий перебіг ( НB3 AG +).
10. Лептоспіроз (РМА з L.icterohaemorrhagiae 1: 400), жовтянична форма, гепаторенальний синдром середня важкість, гострий перебіг із рецедивом.
11. Бешиха лиця, первинна, еритематозно-бульозна форма, середня важкість.
12. Черевний тиф ( реакція Відаля 1 : 800), типова форма, середня важкість.
13. Кір, типова форма, важкий перебіг. Правобічна пневмонія. Катаральний отит.
14. Вітрянка, типова форма середньої важкості.
15. Лакунарна ангіна, середня важкість.
13. Інфекційний мононуклеоз, жовтянична форма, важкий перебіг. Геморагічний синдром.
14. Дифтерія Зіва ( С. diphtheriae mitis, токсигенний штам), поширена форма середньої важкості, ускладнена парезом м’якого піднебіння і міокардитом.
15. Малярія триденна (PL. vivax), важкий перебіг. Гемоглобінурійна гарячка.
16. Лямбліоз. Гіпермоторна дискинезія кишок.
17. Аскаридоз кишкова стадія.
Акушерство і гінекологія
1. Пологи І, вчасні, в передньому виді потиличного передлижання.
2. Пологи передчасні, вагітність 35-36 тижнів, передлежання сідничне чисте. Передчасний відхід навколоплідних вод. Гіпоксія плоду І ступеня. Метод ручний Цов’янова.
3. Післяпологовий перід (12 –та доба): лактаційний мастит.
4. Вагітність (перша ) 7-8 тижнів. Токсикоз першої половини вагітності. Блювання вагітних легкого ступеня.
5. Вагітність 40 тижнів. Водянка вагітних.
6. Вагітність 36 тижнів. Нефропатія І ступеня.
7. Пологи І, вчасні, навальні. Розрив шийки матки І ступеня справа. Зашивання розриву шийки матки.
8. Пологи ІV, запізнені, вагітність 42тижнів, передлежання потилично-переднє. Первинна слабкість потуг. Гіпотонічна маткова кровотеча в послідовий і ранній післяпологовий періоди.
9. Ендометріоз генітальний внутрішній.
10. Підозра на позаматкову вагітність.
11. Правобічна позаматкова трубна перешийкова вагітність.
12. Гостре запалення правих придатків матки.
13. Хронічний двобічний аднексит. Первинна безплідність.
14. Спонтанний аборт, термін вагітності 12 тижнів.
15.Штучний аборт, термін вагітності 8тижнів.
16. Трихомонадний кольпіт.
17. Фібріома матки.
18. Кістома правого яєчника, капілярна злоякісна.
19. Дисфункціональна маткова кровотеча.
20. Неповний аборт.
21. Ерозія шийки матки, справжня.
22. Доброякісний міхуровий занесок деструючий.
23. Цілковите випадіння матки.
Крилаті латинські вислови
|
1. Сonditio sine qua non. – |
Умова, без якої не можна . |
|
2. Omnia mea mecum porto. – |
Все своє ношу з собою. |
|
3. Qui scribit, bis legit. – |
Той, хто пише, читає двічі. |
|
4. Suae quisque fortūnae faber est. – |
Кожен є коваль своєї долі. |
|
5. Suum cuique. – |
Кожному своє. |
|
6. Vademēcum(= Vade mecum). – |
Іди зі мною (путівник, маленька довідкова книжка) |
ДОДАТКИ
Лексичний мінімум
(minimum minimorum)
І відміна іменників
officina, ae f – аптека tabuletta, ae f – таблетка
olla, ae f – баночка scatula, ae f – коробочка
lagena, ae f – пляшечка herba, ae f – трава
tuba, ae f – трубка, туба bacca, ae f – ягода
ampulla, ae f – ампула capsula,ae f – капсула
aqua, ae f – вода axungia,ae f – жир
membranula, ae f – плівка gutta,ae, f – крапля
lamella, ae f – плівка gelatina,ae f -желатин
farina, ae f – борошно
Рослини:
Tilia, ae f – липа Amygdala, ae f – мигдаль
Thea, ae f – чай Chamomilla, ae f – ромашка
Convallaria, ae f – конвалія Frangula, ae f – крушина
Valeriana, ae f – валеріана Belladonna, ae f – красавка
Menthа, ae f – м”ята Ephedra, ae f – хвойник
Oryza, ae f – рис Aloë, es f – алое
Betula, ae f – береза Hippophaë, es f – обліпиха
Glycyrrhiza, ae f – солодка чи Kalanchoë, es f – каланхое
Liquiritia, ae f – локриця Schizandra, ae f – лимонник
Althaea, ae f – алтея Calendula, ae f – нагідки
Salvia, ae f – шавлія Oliva, ae f – маслина
ІІ відміна іменників
acidum, і n – кислота infusum, і n – настій
amylum, і n – крохмаль suppositorium, і n – свічка
antidotum, і n – протиотрута granulum, і n – гранула
antidotum metallorum – протиотрута при unguentum, і n – мазь
отруєнні металами globulus, і m – кулька
bolus, і f – глина emulsum, і n – емульсія
sirupus, і m – сироп bacillus, і m – паличка, бацила
sirupus(i) Sacchari – цукровий сироп extractum, і n – екстракт
succus, і m – сік decoctum, і n – відвар
venenum, і n – отрута folium,і n – листок
vitrum, і n – склянка remedium,і n – лікарський засіб
oleum, і n – масло, олія Saccharum, i n – цукор
Рослини
Anisum, і, n – аніс Chelidonium, іі, n – чистотіл
Ricinus, і, m – рицина Humulus(i) lupulus(i) – хміль
Pinus, і, f – сосна Crataegus, і, f – глід
Helianthus, і, m – соняшник Foeniculum, і, n – кріп
Hypericum, і, n – звіробій Serpyllum, і, n – чебрець боровий
Rheum, і, n – ревінь Millefolium, іі, n – деревій
Rubus(i) idaeus(i) – малина Eucalyptus, і, f – евкаліпт
Strychnos, і, f – чилібуха Juniperus, і, f – ялівець
Absinthium, і, n – полин гіркий Viburnum, i n – калина
Erysimum, і, n – жовтушник Thymus, і, m – чебрець
Hyoscyamus, і,m – блекота Sambucus, i f – бузина звичайна
Solanum(i) tuberosum(i) – картопля Leonurus, і, m – собача кропива
Uva (ae) ursi – мучниця, медвеже вушко Capsicum, і, n – перець стручковий
Citrus, і, f – лимон
Pinus, і, f – сосна Linum, i n – льон
Cerasus, i f – вишня Centaurium, i n – золототисячник
Triticum, i– пшениця Cyanus, i m – волошка
Олії
oleum(i) Vaselini – вазелінова олія
oleum(i)Terebinthinae – терпентинна олія, скипидар
oleum(i) Ricini – рицинова (касторова) олія
oleum(i) Amygdalarum – мигдальна олія
oleum(і) Olivarum – оливкова (маслинова) олія
oleum(i) Persicorum – персикова олія
oleum(i) Menthae piperitae – олія м’яти перцевої
oleum(i) jecoris Aselli – трісковий риб’ячий жир
oleum(i) Sinapis – гірчична олія
oleum(i) Cacao – масло какао
oleum(i) Hyoscyami – блекотна олія
oleum(i) Citri – лимонна олія
oleum(i) Helianthi – соняшникова олія
oleum(i) Hippophaës – обліпихова олія
ІІІ відміна іменників
carbo,onis, m – вугілля saccharum lactis – молочний цукор
aether, eris, m – ефір tussis, is, f – кашель
mucilago, inis, f – слиз dosis, is f – доза
liquor, oris, m – рідина narcosis, is, f – наркоз
sapo, onis, m – мило Orthosiphon, onis – нирковий чай
pix (picis) liquida (ae) – дьоготь mel, mellis, n – мед
injectio, onis, f – ін’єкція corpus, oris, n – тіло
inhalatio, onis, f – інгаляція aspеrsio, onis, f – присипка
conspersio, onis f – присипка pulvis, eris m – порошок
lac, lactis, n – молоко borax, acis f – бура
solutio, onis f – розчин
Рослини
Secale(is) cornutum (i) – маткові ріжки
Adonis(idis) vernalis (is) – горицвіт весняний
Plantago(inis) major(is) – подорожник великий
Polygonum(i) hydropiper(is) – водяний перець
Papaver(is) somniferum(i) – снодійний мак
Piper(is) nigrum(i) – чорний перець
Bursa(ae) pastor(oris) – грицики, (сумка пастуха)
Mays, idis f – кукурудза
ІV, V відміни іменників
spiritus, us, m – спирт Quercus, us, f – дуб
usus, us, m – застосування species, ei, f – збір, чай, вид
Органи рослин:
strobilus, i ,m – шишка stipes, itis, m – стебло
gemma, ae, f – брунька cortex, icis, m – кора
flos, oris, m – квітка semen,inis, n – насіння
folium, i,n – лист fructus, us, m – плід
turio, onis m – пагонок stigma, atis, n – приймочка
radix, icis, f – корінь caput, itis, n – головка, коробочка (маку)
rhizoma, atis, n – кореневище tuber, eris, n – бульба
stilus, i m – стовпчик
alabastrum, i n – пуп’янок thallus, i m – слань
Прикметники І – ІІ відміни
solidus, a, um – твердий
durus, a, um – твердий
siccus, a, um – сухий
spissus, a, um – густий
fluidus, a, um – рідкий (для екстрактів)
liquidus, a um – рідкий
aquosus, a, um – водний
(an)hydricus, a, um – (без)водний
amylaceus, a, um – крохмальний
spirituosus, a, um – спиртовий
gelatinosus, a, um – желатиновий
aethereus, a, um – ефірний
hypoglykaemicus, a, um – гіпоглікемічний, знижуючий кількість цукру в крові
externus, a, um – зовнішній
internus, a, um – внутрішній
gastricus, a, um – шлунковий
stomachicus, a, um – шлунковий
subcutaneus, a, um – підшкірний
supracutaneus, a, um – нашкірний
ophthalmicus, a, um – очний
cholagogus, a, um – жовчогінний
nativus, a, um – натуральний
antipyreticus, a, um – жарознижуючий
antisepticus, a, um – антисептичний
anaestheticus, a, um – знеболюючий, знеболювальний
bactericidus, a, um – бактерицидний
amarus, a, um – гіркий
cardiacus, a, um – серцевий
diureticus, a, um – сечогінний
haemostaticus, a, um – кровоспинний
heroicus, a, um – сильнодіючий
sedativus, a, um – заспокійливий
laxativus, a, um – проносний
purgativus, a, um – проносний
Дієприкметники минулого часу пасивного стану
purificatus, a, um – очищений (для води, вакцини)
depuratus, a, um – очищений
rectificatus, a, um – очищений (перегонкою) (для спирту, скипидару)
compositus, a, um – складний
conservatus, a, um – консервований
operculatus, a, um – закритий кришечкою
obductus, a, um – покритий оболонкою
reductus, a, um – відновлений
tritus, a, um – тертий
exsiccatus, a, um – висушений
concisus, a, um – різаний, здрібнений, подрібнений
dilutus, a, um – розбавлений
concentratus, a, um – концентрований
ceratus, a, um – навоскований, навощений
Прикметники III відміни
officinalis, e – аптечний, лікарський
vulgaris, e – простий,
communis, е – звичайний
fortis, е – сильний (за дією)
mitis, е – м’який, слабкий (за дією)
dulcis, е – солодкий
rectalis, е – ректальний
vaginalis, е – піхвовий
sublingualis, е – сублінгвальний
enterosolubilis, е – кишковорозчинний
volatilis, е – летючий, леткий
mollis, е – м’який
sterilis, е – стерильний
(in)solubilis, е – (не)розчинний
letalis, е – смертельний
peroralis, е – пероральний
subtilis, е – дрібний
pectoralis, е – грудний
recens, ntis – свіжий
simplex, icis – простий
intramuscularis, е – внутрішньом’язовий
Дієприкметники теперішнього часу дійсного стану
adjuvans, ntis – допоміжний
corrigens, ntis – виправляючий
constituens, ntis – формоутворюючий
expectorans, ntis – відхаркуючий
Viride (is) nitens (ntis) – брильянтовий зелений
laxans, ntis – проносний
Дієслова та рецептурні вирази
rесіреrе (3)– брати Recipe = Rp. – візьми
miscere (2) – змішувати Misce = М. – змішай; Misceatur = Змішати, нехай змішується.
Misce, ut fiant pilulae numero 10.= Misce, ut f. pil. N 10 – Змішай, щоб утворилися пілюлі числом 10.
Misce, fiant globuli numero 12.= M., f glob. N 12. – Змішай, нехай утворяться кульки числом 12.
dare, l – видавати
Da = D. – Видай.
Detur = D. – Видати, нехай видається.
Dentur tales doses numero 6. – Видати (нехай видаються) такі дози числом 6.
Da tales doses numero 6 – Видай такі дози числом 6.
D. t. d. N 6.
1. Da
Detur – in capsulis gelatinosis
Видай
Видати – у желатинових капсулах
2. Da
Detur – in tabulettis obductis
Видай
Видати – у таблетках, покритих оболонкою
3. Da
Detur – in charta cerata
Видай
Видати – у навощеному папері
4. Da
Detur – in vitro flavo, fusco, nigro
Видай
Видати – у жовтій, темній, чорній склянці
signare, 1– позначити
Signa = S. – Познач.
Signetur = S. – Позначити. Нехай позначається.
sterilisare, 1– стерилізувати
Sterilisa! – Стерилізуй!
Sterilisetur! – Стерилізувати! Нехай стерилізується!
addere, 3 – добавляти
Adde aseptice. – Добав асептично.
dividere, 3 – поділяти
Divide in partes aequales numero 6.
= Div. in part. aeq. N 6. – Поділи на рівні частини числом 6.
Лікарські форми
I. Formae medicamentorum durae – тверді лікарські форми
1. Pulveres – порошки (pulvis, eris, m)
2. Tabulettae – таблетки (tabuletta, ae, f)
3. Dragee – драже (франц. невідм. dragee)
4. Species – збори (species, ei, f)
5. Granula – гранули (granulum, i, n)
II. Formae medicamentorum fluidae – рідкі лікарські форми
1. Solutiones – розчини (solutio, onis, f)
2. Suspensiones – суспензії (suspensio, onis, f)
3. Emulsa – емульсії (emulsum, i, n)
4. Linimenta – лініменти (linimentum, i, n)
5. Infusa et decocta – настої та відвари (infusum, і, n; decoctum, і, n)
6. Guttae – краплі (gutta, ae, f)
7. Tincturae – настоянки (tinctura, ae, f)
8. Extracta – екстракти (extractum, i, n)
III. Formae medicamentorum molles – м’які лікарські форми
1. Unguenta – мазі (unguentum, і, n)
2. Pastae – пасти (pasta, ae, f)
3. Suppositoria – свічки (suppositorium, іі, n)
4. Globuli – кульки (globulus, i, m)
5. Emplastra – пластирі (emplastrum, i, n)
6. Bacilli – палички (bacillus, i, m)
7. Pilulae – пілюлі (pilula, ae, f)
Інше:
1. Balsama – бальзами (balsamum, i, n)
2. Aerosola – аерозолі (aerosolum, i, n)
3. Membranulae – плівки (membranula, ae, f)
4. Aquae aromaticae – духмяні води
5. Mucilagines – слизи (mucilago, inis, f)
6. Sirupi – сиропи (sirupus, i, m)
7. Sapones medicati – мила медичні (sapo, onis, m)
Вирази, які вказують на шляхи введення лікарських засобів:
per os – через рот
per rectum – через пряму кишку, ректально
per vaginam – через піхву, піхвово
per inhalationem – шляхом інгаляції
per injectionem – шляхом ін’єкції
per gargarisma – шляхом полоскання
per aspersionem – шляхом присипки
per frictionem – шляхом розтирання
per cutem – через шкіру, перкутанно
intra venam – у вену
intra arteriam – в артерію
intra musculos – в м’язи
sub linguam – під язик, сублінгвально
sub cutem – під шкіру, підшкірно, субкутанно
trans derma – через шкіру, трансдермально, перкутанно
per cutem – через шкіру, трансдермально, перкутанно
Спеціальні вирази
Cito! – Швидко! Citissime! – Дуже швидко!
Statim! – Зараз же! Негайно!
quantum satis – скільки потрібно
per se – хімічно чистий, у чистому вигляді
lente – повільно
semilente – напівповільно
ultralente – дуже повільно
ex tempore – за вимогою, екстемпорально
pro dosi – на один прийом, разова доза
pro die – на один день, добова доза
dosis maxima – найвища доза
dosis minima – найнижча доза
dosis media, medicata, therapeutica – середня, лікувальна, терапевтична доза
dosis letalis – смертельна доза
dosis toxica – отруйна доза
pro narcosi – для наркозу
pro injectionibus – для ін’єкцій
pro inhalatione – для інгаляції
pro me, pro auctore – для мене, для автора
pro balneo – для ванни
ad usum internum, externum – для внутрішнього, зовнішнього застосування
contra tussim – проти кашлю
in vitro – у склянці, у пробірці
in vivo – на живому організмі
Хімічна номенклатура
arsenas, atis, m – арсенат
arsenis, itis, m – арсеніт
nitras, atis, m – нітрат
subnitras, atis, m – основний нітрат, субнітрат
nitris, itis, m – нітрит
lactas, atis, m – лактат
phosphas, atis, m – фосфат
propionas, atis, m – пропіонат
chloridum, і n – хлорид
iodidum, і n – йодид
acidum tartaricum – винна чи виннокам’яна кислота
acidum aceticum – оцтова кислота
ас. carbonicum – вуглева кислота
acidum sulfuricum – сірчана кислота
acidum sulfurosum – сірчиста кислота
acidum hydrosulfuricum – сірководнева кислота
acidum lacticum – молочна кислота
acidum arsenicicum – миш’якова кислота
acidum arsenicosum – миш’яковиста кислота
acidum acetylsalicylicum – ацетилсаліцилова кислота
Bismuthi subnitras – вісмуту основний нітрат
Methylii salicylas – метилсаліцилат
Amylii nitris – амілнітрит
Phenylii salicylas – фенілсаліцилат
Aethylii chloridum – етилхлорид
Ferrum reductum – залізо відновлене
Acidum hydrochloricum dilutum – розбавлена соляна кислота
Nitrogenium oxydulatum pro narcosi pro inhalatione – закис азоту для інгаляційного наркозу
Solutio Natrii chloridi isotonica – ізотонічний розчин натрію хлориду
Sulfur praecipitatum – осаджена сірка
Zinci oxydum – цинку оксид
Nota bene!
Liquor Ammonii anisatus – нашатирно – ганусові краплі
Liquor Ammonii caustici – нашатирний спирт
Herba Adonidis vernalis – трава горицвіту весняного
Species expectorantes – відхаркуючий збір
Species laxantes – проносний збір
Species cholagogae – жовчогінний збір
Species sedativae – заспокійливий збір
Species cardiacae – серцевий збір
Species pectorales – грудний збір
Solutio Viridis nitentis spirituosa – спиртовий розчин брильянтового зеленого
Flores Tiliae exsiccati – висушені квітки липи
Folia Menyanthidis trifoliatae – листя бобівника трилистого
Fructus Juniperi concisi – подрібнені плоди ялівцю
Cortex Quercus exsiccatus – висушена кора дуба
Decoctum corticis Quercus – відвар кори дуба
Rhizoma cum radicibus Sanguisorbae – кореневище з корінням родовика
Extractum Secalis curnuti fluidum – рідкий екстракт маткових ріжок
aqua purificata – очищена вода
spiritus aethylicus – етиловий спирт
linimentum ammoniatum – аміачний лінімент
tabuletta obducta – таблетка, покрита оболонкою
capsula operculata – капсула, закрита кришечкою
Methylenum coeruleum –метиленовий синій
Alumen ustum – палений галун
Corpus vitreum – склисте тіло
Adeps suillus seu axungia porcina– смалець, свиняче сало
pulvis subtilis – дрібний порошок
pulvis subtilissimus – дуже дрібний порошок
pulvis longe subtilissimus – найдрібніший порошок
pulvis grossus – крупний порошок
Vaselinum optimum – найкращий вазелін
[1][1] Згідно з програмою в медичних вузах вивчається тільки теперішній час.
ЛІТЕРАТУРА
1. Паласюк Г.Б., Чолач В.В. Латинська мова. Тернопіль, 2000, 343 с.
2. М. М. Закалюжний, М. А. Андрейчин. Посібник з анатомічної та клінічної термінології.- Київ: “Здоров’я”, 1993.-224 с.
3. Закалюжний М.М., Янков А.В., Чолач В.В. Латинська мова і основи медичної термінології. Підручник для вищих мед. навч. закладів І-ІІ рівня акред.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 276 с.
4. Смольська Л. Ю., Кісельова О. Г. Латинська мова і основи медичної термінології: підручник.- К.: “Медицина”, 2008. – 360 с.
5. Міжнародна анатомічна номенклатура. Український стандарт.- К.: “Здоров’я”, 2001.-227 с.
6. Дворецкий І.Х. Латинсько-російський словник. Москва, 2006, 843 с.