Облік руху готівкових та безготівкових грошових засобів у аптеках
Грошові кошти-готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.
Еквіваленти грошових коштів – короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються в певні суми грошових коштів і які характеризуються незначним ризиком зміни вартості.
Негрошові операції– операції, які не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів.
Інвестиційна діяльність – придбання та реалізація таких необоротних активів, а також таких фінансових інвестицій, які не є складовою еквівалентів грошових коштів.
Операційна діяльність – основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою діяльністю.
Рух грошових коштів – надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів.
Фінансова діяльність – діяльність, яка призводить до змін розміру і складу власного та позикового капіталу підприємства.
Як результат своєї операційної діяльності всі підприємства проводять розрахунки з комерційними банками за позичками і через комерційні банки сплачують вартість товарів, робіт та послуг одне одному.
Згідно зі ст. 198 Господарського кодексу України розрахунки підприємств за своїми зобов’язаннями проводяться в безготівковому та готівковому порядку через установи банків відповідно до правил здійснення розрахункових та касових операцій, затверджених Національним банком України.
Більшість розрахунків з виконання зобов’язань здійснюється через установи банків безготівковим шляхом. Розрахунки готівкою між підприємствами, організаціями й установами дозволяється проводити лише тоді, коли суми окремих платежів менші від сум, встановлених банками для безготівкових розрахунків.
При проведенні безготівкових операцій банки здійснюють контроль за дотриманням сільськогосподарськими підприємствами платіжної і договірної дисципліни, допомагають використовувати найбільш доцільні форми розрахунків, що сприяє прискоренню обігу обігових коштів.З
Завдання, які вирішує бухгалтерія при обліку грошових коштів
Основними завданнями обліку грошових коштів є: виконання операцій з грошовими коштами за розрахунками з постачальниками, покупцями; контроль за дотриманням касової і розрахункової дисципліни; своєчасне і правильне документальне оформлення операцій з руху грошових коштів, щоденний контроль за збереженням готівки і цінних паперів у касі підприємства; інвентаризація грошових коштів і відображення її результатів на рахунках бухгалтерського обліку; дотримання стандарту бухгалтерського обліку № 4 “Звіт про рух грошових коштів” та надання користувачам фінансової звітності повної, правдивої та неупередженої інформації про зміни, що відбулися в грошових коштах підприємства та їх еквівалентах за звітний період.
Основним документом, який регламентує порядок здійснення касових операцій в Україні у національній валюті, є Положення, затверджене постановою Правління НБУ від 15.12.2004 р. № 637. В касі аптеки можуть зберігатися наступні цінності (рис. 13.1).
На аптеки як суб’єкти підприємницької діяльності поширюється Положення про правильну організацію готівкового обігу. Обіг готівкових грошей аптек пов’язаний з розрахунками забезпечення процесу виробництва, з реалізацією товару, з оплатою податків, внесків.
Усі готівкові розрахунки з підприємствами, а також із фізичними особами здійснюються як за рахунок коштів, одержаних у касі банку, так і за рахунок виручки від реалізації готової продукції (робіт, послуг).
Терміни, що вживаються при організації обліку ведення касових операцій
при організації обліку ведення касових операцій вживаються терміни в такому значенні:
– виплати, пов’язані з оплатою праці, – виплати, що віднесені до фонду оплати праці, а також до інших виплат, що не належать до цього фонду згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою Нака30м Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р. №5 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за № 114/8713;
– відокремлені підрозділи – філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України;
– готівка (готівкові кошти) – грошові знаки національної валюти України – банкноти і монети, у тому числі обігові, пам’ятні та ювілейні монети, які є дійсними платіжними засобами;
– готівкова виручка (виручка) – сума фактично одержаних готівкових коштів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) і позареалізаційні надходження;
– готівкові розрахунки – платежі готівкою підприємств (підприємців) та фізичних осіб за реалі30вану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна;
– депонована заробітна плата – готівкові кошти, що одержані підприємствами (підприємцями) для виплат, пов’язаних з оплатою праці, та не виплачені в установлений термін окремим фізичним особам;
– журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів – документ, що застосовують для реєстрації прибуткових та видаткових касових ордерів та інших касових документів. Форму журналу встановлено Нака30м Міністерства статистики України від 15.02.96 р. №51 “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій”;
– картковий рахунок – банківський поточний рахунок, на якому обліковуються операції за платіжними картками;
– каса – приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів;
– касова книга – документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі. Форму касової книги установлено Нака30м Міністерства статистики України від 15.02.96 р. №51 “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій”;
– касовий ордер – первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форму касових ордерів установлено Нака30м Міністерства статистики України від 15.02.96 р. №51 “Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій”;
– касові документи – документи (касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, відомості), за допомогою яких відповідно до чинного законодавства України оформляють касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку;
– касові операції- операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов’язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку;
– книга обліку розрахункових операцій (далі – КОРО) – прошнурована і належним чином зареєстрована в органах державної податкової служби України книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг);
– корпоративна картка – платіжна картка, емітована на ім’я довіреної особи клієнта – юридичної особи або підприємця;
– ліміт залишку готівки в касі (далі – ліміт каси) – граничний розмір суми готівки, що може залишатися в касі в позаробочий час;
– оператори поштового зв9язку – національний оператор та інші оператори (підприємства) поштового зв’язку, які згідно із Законом України “Про поштовий зв’язок” мають повноваження щодо виконання відповідних послуг з поштового зв’язку;
– операційний час – частина операційного дня банку, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього самого робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком самостійно та закріплюється в його внутрішніх нормативних актах;
– оприбуткування готівки – проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій;
– переказ готівки – унесення певної суми готівки підприємством (підприємцем) або фізичною особою з метою її зарахування на рахунки відповідного підприємства (підприємця) чи фізичної особи або видачі одержувачу в готівковій формі.
Готівкові грошові кошти забезпечують в аптеках в основному виплати з оплати праці, допомоги з фонду соціального страхування, витрат на службові відрядження, господарських витрат (придбання за готівку миючих засобів, рецептурного посуду, лікарської рослинної сировини, малоцінних та швидкозношуваних предметів.
Інформація з первинних документів, оформлених під час здійснення операції, переноситься у накопичувальні документи – журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів та касову книгу.
До основних завдань обліку грошових коштів аптек відносяться:
• щоденний контроль за наявністю, зберіганням та рухом коштів у касі;
• дотримання правил ведення касових операцій;
• правильне та вчасне оформлення касових та фінансових документів;
• дотримання ліміту грошей у касі;
• вчасна здача виручки на рахунок; ————
• дотримання касової та фінансової дисципліни;
• ревізія каси.
Документальне оформлення руху готівки в аптеках
Операції з надходження та витрачання готівки в аптеках усіх форм власності проводяться з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів (ПКО і ВКО). Приймання готівки касами аптек проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або уповноваженою ним особою. При прийманні грошей видається квитанція, також за підписами головного бухгалтера або уповноваженої ним особи і касира, завірена печаткою (штампом) касира (бланк 13.1).
Видача готівки з каси аптеки провадиться за видатковими касовими ордерами або за належно оформленими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями. Документи на видачу грошей мають бути підписані керівником і головним бухгалтером підприємства або особами, ним уповноваженими (бланк 13.2). До видаткових ордерів можуть долучатися заявки на видачу грошей, рахунки тощо.
Гранична сума готівкового розрахунку одного підприємства (підприємця) з іншим протягом дня за одним або кількома платіжними документами не повинна перевищувати 10000 (десять тисяч) гривень. Десятитисячне обмеження введено Постановою Правління Національного банку України “Про встановлення граничної суми готівкового розрахунку” від 09.02.05 р. № 32.
Підставою для розрахунків є документи: податкова накладна, товарний чек, акт виконаних робіт та ін.
Платежі понад зазначену граничну суму проводяться виключно в безготівковій формі. Кількість підприємств (підприємців), з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.
Зазначені обмеження не поширюються на:
– розрахунки підприємств з фізичними особами, бюджетами та державними цільовими фондами;
– добровільні пожертвування та благодійну допомогу;
– розрахунки підприємств за спожиту ними електроенергію;
– використання коштів, виданих на відрядження;
– розрахунки підприємств між собою під час закупівлі сільськогосподарської продукції.
У разі здійснення підприємствами готівкових розрахунків з іншими підприємствами понад установлену граничну суму кошти в розмірі перевищення встановленої суми розрахунково додаються до фактичних залишків готівки в касі напри кінець дня платника готівки однора30во в день здійснення цієї операції, з подальшим порівнянням одержаної розрахункової суми із затвердженим лімітом каси.
Всі готівкові операції в аптеках здійснюються за встановленими законодавством формами документів (табл. 13.1).
Прибуткові та видаткові касові ордери чи документи, що їх замінюють, до передачі в касу реєструються в журналі реєстрації прибуткових та видаткових касових операцій (бланк 13.3).
Журнал реєстрації побудовано таким чином, що за його даними здійснюється контроль за цільовим призначенням готівки, отриманої і витраченої аптекою. Після реєстрації касові ордери передаються бухгалтером в касу аптеки для виконання. Видаткові касові ордери, оформлені за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями на виплату заробітної плати, реєструються після видачі. Всі факти надходження і вибуття готівки аптеці відображаються в касовій книзі.
Касова книга — обліковий реєстр, призначений для обліку касових операцій касиром підприємства. В ній у хронологічній послідовності відображаються витрачання і надходження готівки, що дає можливість контролювати рух коштів аптеки.
Записи в касовій книзі виконуються у двох примірниках через копіювальний папір кульковою ручкою або чорнилом темного кольору. Другі примірники повинні бути відривними і є звітом касира. Перші примірники залишаються в касовій книзі. Перші і другі примірники нумеруються однаковими номерами.
Записи в касовій книзі робляться касиром відразу після одержання або видачі грошей по кожному ордеру або по документах, які його замінюють (бланк 13.4).
В кінці кожного робочого дня касир підбиває підсумки операцій за день, визначає залишок готівки в касі на наступне число і складає звіт касира.
Згідно з Указом Президента України № 436/95 від 12.06.1995 р. з подальшими змінами та доповненнями встановлено штрафні санкції за порушення правил готівкового обігу (табл. 13.2).
13.2. Документальне оформлення руху грошей в операційній касі аптеки
Характеристика операційної каси аптеки та реєстраторів розрахункових операцій.
Крім поняття “каса”, існує поняття “операційна каса”. Основна відмінність останньої полягає в тому, що вона призначена для збору виторгу і знаходиться безпосередньо в торговому залі. В операційній касі аптеки знаходиться реєстратор розрахункових операцій (РРО) відповідної марки, включений до Державного реєстру (рис. 13.4).
В аптеках при реалізації товару використання РРО є обов’язковим. Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336 проводити розрахункові операції без застосування РРО з використанням книги обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункової книжки (РК) дозволено при роздрібній торгівлі медичними і фармацевтичними товарами на території села (граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій 79 тис. грн).
РРО – це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажі товарів. До РРО відносяться: електронний контрольно-касовий апарат, комп’ютерно-касова система тощо.
РРО реєструється в органах податкової інспекції за місцем знаходження суб’єктів підприємницької діяльності. Для його реєстрації до податкової інспекції подається і заява, копія свідоцтва про державну реєстрацію аптеки, документ, який підтверджує І факт купівлі РРО, дозвіл місцевого органу виконавчої влади на розміщення аптеки. і Якщо з документами все гаразд, тоді отримується довідка про резервування фіскального номера РРО. Протягом п’яти робочих днів з моменту отримання довідки РРО необхідно І опломбувати в центрі сервісного обслуговування, занести фіскальний номер РРО до І його фіскальної пам’яті, забезпечити переведення РРО у фіскальний режим роботи.
Фіскальні функції – це здатність реєстраторів розрахункових операцій забезпечувати одноразове занесення, довготермінове зберігання у фіскальній пам’яті, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій, виконаних у готівковій формі.
На випадок ремонту основного РРО, аптека може використати резервний РРО, який необхідно зареєструвати в податковій інспекції.
Порядок ведення книги обліку розрахункових операцій
На кожен РРО має бути заведена КОРО, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі розрахункових документів (касових чеків, розрахункових квитанцій). КОРО необхідно також зареєструвати в Державній податковій інспекції (ДПІ). При цьому особа, яка бажає її зареєструвати, повинна виконати такі умови:
1) подати на реєстрацію прошнуровану і послідовно пронумеровану КОРО із встановленим засобом контролю, щоб виключити можливість розшнурування КОРО без порушення такого контролю (як правило, книги продають зі встановленим засобом контролю);
2) заповнити реквізити титульної сторінки книги.
Крім цього, якщо аптекою реєструється перша КОРО, також потрібно подати письмову заяву в довільній формі і реєстраційне свідоцтво на РРО.
Рішення про реєстрацію або відмову посадова особа відділу ДПС повідомляє протягом двох робочих днів. Відмовити в реєстрації КОРО можуть тільки в тому випадку, якщо подані документи не відповідають вимогам законодавства, минув термін їх дії, не виконані підготовчі вимоги до реєстрації КОРО. Якщо реєстрація проведена успішно, виписується довідка про реєстрацію КОРО і на титульній сторінці книги вказується номер КОРО, дата її реєстрації, назву відділу ДПС і дані працівника, який проводив реєстрацію (бланк 13.5).
Для того щоб зареєструвати наступну КОРО, потрібно подати письмову заявку довільної форми і довідку про реєстрацію попередньої КОРО.
В книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) передбачено чотири окремі розділи (бланки 13.6-13.9)
Порядок роботи з відвідувачами без реєстраторів розрахункових операцій
На період виходу з ладу РРО та здійснення його ремонту, або у разі тимчасового, але не більше 7 робочих днів (72 год.), відключення електроенергії, проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій (із заповненням розділу 3), розрахункової книжки або із застосуванням резервного РРО.
Розрахункова книжка — належним чином зброшурована та прошнурована книжка, зареєстрована в органах державної податкової служби України, що містить номерні розрахункові квитанції (бланк 13.10), які видаються покупцям, коли не застосовуються реєстратори розрахункових операцій.
Всі виписані за період несправності РРО розрахункові квитанції (бланкІЗ.10) необхідно відобразити в 3-му розділі книги обліку розрахункових операцій (бланк 13.8).
Перед використанням РК заповнюють графи 1—5, а перед відновленням роботи РРО – графи 6-8 розділу.
Облік операцій на поточному рахунку в національній валюті. Порядок відкриття поточних рахунків у банку.
Будь-яка форма підприємницької діяльності передбачає активний обмін коштами. Посередниками в цих розрахунках є спеціальні державні та комерційні господарські одиниці – банки.
У процесі господарської діяльності постійно здійснюються допоміжні грошові розрахунки між підприємствами, між підприємством і бюджетом, органами страхування, громадськими організаціями, фізичними особами, завдяки чому завершується перетворення грошової форми виділених коштів на виробничі запаси, одержання грошової виручки та чистого прибутку, що міститься в ній. Отже, грошові розрахунки – найважливіший фактор обороту коштів, а їхнє своєчасне завершення – необхідна умова безперервного процесу виробництва.
Усі юридичні особи, незалежно від форм власності, а також фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства, що є суб”єктами підприємницької діяльності, – здійснюють між собою розрахунки за товари, роботи, послуги та цінні папери.
Для зберігання коштів і здійснення всіх видів розрахункових, кредитних і касових операцій юридичним особам – суб”єктам підприємницької діяльності, незалежно від форм власності, а такеож фізичним особам банки відкривають рахунки.
Підприємства, їхні відокремлені підрозділи, фізичні особи – суб”єкти підприємницької діяльності) можуть відкривати поточні та інші рахунки в будь-яких банках України та інших держав за власним вибором і за згодою цих банків. Власник рахунка протягом трьох робочих днів від дня відкриття або закриття рахунка повідомляє номер цього рахунка податковому органу за місцем своєї реєсрації і банкам, у яких уже мав відкриті рахунки в національній чи іноземні валюті. З поточного рахунка здійснюють операції, що забезпечують комерційну та іншу діяльність підприємства (розрахунки за товарно-матеріальні цінності з постачальниками і покупцями продукції; надання та одержання послуг; одержання заробітної плати й сплата обов”язкових платежів до бюджету і державних фондів; операції, пов”язані з забезпеченням власних матеріально-побутових потреб, та інші згідно із статутною діяльністю підприємства).
При відкритті всіх видів рахунків банк повинен у триденних строк повідомити про це податкову інспекцію за місцем реєстрації власника рахунка.
2. Виписки банку, їх перевірка та обробка.
При відкритті поточного рахунку в банку відкривають особовий рахунок підприємства з присвоєнням номера. Особові рахунки банк веде в двох примірниках: перший – для банку, другий видається підприємству як виписка з рахунка. Виписку банку з поточного рахунка (копія записів на цьому рахунку) з доданням відповідних первинних документів (об”ява на внесок готівки, чек, платіжне доручення, розрахунковий чек тощо) щоденно або в інші узгоджені з підприємством строки (залежно від частоти операцій по розрахунковомцу рахунку), передають уповноваженому представникові підприємствам або особам, які мають право підпису грошових документів.
Виписка банку є реєстром аналітичного обліку і підставою для бухгалтерських записів. Одержану з банку виписку в бухгалтерії перевіряють і обробляють: додають первинні документи, вказують коди рахунків, що кореспондують з синтетичним рахунком первинного порядку 31 “Рахунки в банках” (субрахунки 311,314). На дебеті рахунка 31 “Рахунки в банках” відображають надходження коштів, на кредиті – їх використання.
3. Облік розрахунків із підзвітними особами.
За неможливості оплатити витрати через банк або касу здійснюють видачу підзвітних сум. Готівку видають працівникам підприємства на господарські потреби й витрати у відряджені. Підзвітні суми видають на певний строк і з певною метою. Службове відрядження – поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншої місцевості для виконання службового доручення не за місцем основної роботи.
Витрати на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку або є членами керівних органів платника податку, можуть бути включені до валових витрат платника податку тільки за наявності документів, що засвідчують вартість цих витрат у вигляді транспортних квитків або транспортних рахунків (багажних квитанцій) , рахунків готелів (мотелів) або від інших осіб, що надають послуги з розміщення й проживання фізичної особи, страхові поліси тощо.
Додатково до витрат включають видатки на харчування й фінансування інших особистих потреб фізичної особи, що не підтверджені документально (добові витрати).
Будь-які витрати на відрядження можуть бути включені до валових витрат платника податку за наявності документів , що підтверджують зв”язок відрядження з основною діяльністю такого платника податку: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю платника податку; підписаної угоди (конт-ракту); інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядження особи в переговорах.
Направлення працівників у відрядження здійснюється керівниками цих підприємств і оформляється наказом (розпорядженням) із зазначенням пункту призначення, найменування підприємства, установи, місця відрядження працівнимка, терміну й мети відрядження. Працівнику видається посвідчення про відрядження.
Термін відрядження визначається керівником підприємства, але не може перевищувати:
I. в межах України – 30 календарних днів;
II. за кордон и- 60 календарних днів.
Фактичний час перебування в місцях відрядження визначається за відмітками в посвідчені про відрядження про день прибуття на місце відрядження і день вибуття з місця відрядження.За відрядженим працівником зберігається місце роботи (посада) і середній заробіток або посадовий оклад з урахуванням доплат і надбавок (у випадках, передбачених чинним законодавством) за час відрядження, в тому числі й за час перебування в дорозі.Середній заробіток або посадовий оклад з урахуванням доплат і надбавок за час перебування працівника у відрядженні зберігається на всі робочі дні тижня за графіком, установленим за місцем постійної роботи.
За час перебування у відрядженні відшкодовуються витрати за найм житлового приміщення за наявності підтверджуючих документів у розмірі фактичних витрат з урахуванням додаткових послуг, що надаються в готелях.Державним службовцям, а також особам, які направляються у відрядження в межах України і за кордон підприємствами, установами, організаціями, що повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок коштів бюджетів, за наявності підтверджуючих документів відшкодовують витрати:
1. на проїзд (включаючи перевез багажу) до місця відрядження і назад, а також до місця проживання;
2. На побутові послуги, що надаються в готелях (прання, чистка, лагодження і прасування одягу, взуття або білизни), але не більш як 10 % норм добових витрат для країни відрядження, які визначено у додатку до діючої Постанови, за всі дні проживання;
3. На бронювання місць у готелях в розмірі не більш як 50 % вартості місця за добу;
4. На користування постільною білизною в поїздах;
5. На комісійні у разі обміну валюти.
Витрати на службові телефонні переговори відшкодовуються в розмірах, узгоджених із керівництвом.
Авансові звіти складаються також за підзвітні суми, використані для оплати господарських послуг, купівлю товарно-матеріальних цінностей. Для цих звітів додають відповідні підтверджувальні документи (чеки, квитанції, акти). Звіти затверджує керівник підприємства. В авансовому звіті проставляють кореспондуючі рахунки за призначенням витрат.
Синтетичний облік розрахунків з підзвітними особами здійснюють на рахунку 37, субрахунок 372 “Розрахунок з підзвітними особами”.
4. Облік розрахунків із дебіторами. Облік довгострокової дебіторської заборгованості.
Підприємства укладають між собою і виконують угоди з купівлі засобів та предметів праці, реалізації продукції (робіт, послуг). За все, що придбане на стороні, слід платити гроші і відповідно одержувати платежі за відпущену продукцію або надані послуги. Вони також здійснюють розрахунки з бюджетом, бакками, органами страхування, громадськими організаціями, благодійними фондами, безпосередньо з працівниками тощо у двох формах: безготівковій та перерахуванням через систему банків або у вигляді полатежів готівкою (безготівкові та готівкові рахунки).
Безготівкові перерахунки через банк є основною формою розрахунків. Залежно від економічного змісту їх поділяють на:
1. розрахунки за товарними операціями;
2. розрахунки за фінансовими зобов”язаннями;
Усі розрахункові операції незалежно від форм розрахунків із сосенту виникнення поділяють на:
I. дебіторську заборгованість;
II. кредиторську заборгованість.
Дебіторська заборгованість – сума заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.
Юридичні та фізичні особи, які внаслідок подій, що відбулися, заборгували підприємству певні суми грошових коштів, їхніх еквівалентів або інших активів, є дебіторами.Дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги за строками погашення з моменту виникнення поділяються на:
1. довгострокову дебіторську заборгованість;
2. поточну дебіторську заборгованість .
