Охорона праці в закладах фармації

ОХОРОНА nПРАЦІ В ЗАКЛАДАХ ФАРМАЦІЇ

1.     Характеристика закладів nфармації. Вимоги до розміщення та складу приміщень закладів фармації

Аптека — заклад охорони здоров’я, що забезпечує ЛЗ насе­лення, nзаклади охорони здоров’я, підприємства, установи й ор­ганізації завдяки nздійсненню роздрібної торгівлі.

Аптечні склади — заклади охорони здоров’я, що забезпечують nлікарськими засобами (ЛЗ) інших суб’єктів оптової або роздріб­ної торгівлі, nзаклади охорони здоров’я та виробників ЛЗ завдяки здійсненню оптової торгівлі.

Аптечний пункт — структурний підрозділ аптеки, який від­кривають у nлікувально-профілактичному закладі для торгівлі го­товими ЛЗ.

 Заклади фармації та їх структурні підрозділи мають право на nпридбання та продаж виробів медичного призначення, дезінфек­ційних засобів, nпредметів особистої гігієни, оптики, природних і штучних мінеральних вод, nлікувального, дитячого та дієтичного харчування, лікувальних косметичних nзасобів та інших супутніх товарів за переліком, визначеним МОЗ України.

Аптечні nсклади (бази) можуть бути розташовані в окремих будівлях або ізольованих nвідокремлених приміщеннях з окремим входом у капітальних спорудах (нежилих nбудинках), які мають відповідати вимогам будівельних, протипожежних і nсанітарно- протиепідемічних норм. Загальна площа аптечної бази має становити не nменше 250 м².

Аптеки nрозміщують в окремих будинках або у вбудованих при­міщеннях. У житлових nбудинках аптеки мають бути розташовані на першому поверсі, а окремі приміщення, nкрім торговельного залу, можуть бути розміщені в цокольних і підвальних nприміщеннях.

Загальна nплоща аптеки, що здійснює торгівлю готовими ЛЗ, має становити не менше 50 м² n(з виділенням торговельного залу площею 18 м²), аптек, розташованих nу сільській місцевості, — не менше 40 м².

Виробничі приміщення — це приміщення, в яких виготовля­ють, nконтролюють, упаковують під час технологічного процесу та зберігають ЛЗ.

Експлуатацію nвиробничих приміщень і розташованого в них ус­таткування потрібно здійснювати nвідповідно до вимог наказу МОЗ України № 275 від 15.05.2006 р. “Про затвердження nінструкції з санітарно-протиепідемічного режиму аптечних закладів”.

2.     Техніка безпеки й особиста nгігієна персоналу під час роботи в аптеці

Працівники nаптек мають суворо дотримуватися чинних Правил техніки безпеки та виробничої nсанітарії НАОП 9.1.50-1.07-76.

Згадані nПравила передбачають проведення заходів, спрямова­них на запобігання небезпеки, nпов’язаної з особливостями роботи в аптеці, а саме:

-отруєнням, алергійним nреакціям, опікам і іншим уражен­ням унаслідок застосування токсичних, агресивних, nвогненебез­печних та інших речовин;

-ураженням під час роботи зі nспеціальними приладами, апа­ратами, обладнанням, скляним посудом тощо;

-нервовому перенапруженню;

-зараженню персоналу від nклієнтів аптек.

За nзагальну організацію робіт з охорони праці відповідає адміні­страція аптеки, а nза окремими напрямами — завідувачі відділів. Контролює виконання Правил nДержавна санітарно-епідеміологічна служба та інші.

У nкожній аптеці має бути екземпляр чинних Правил. Адмініст­рація аптеки nзобов’язана забезпечити розроблення інструкцій з охорони праці, техніки безпеки nта виробничої санітарії для персо­налу окремих ділянок робіт з урахуванням їх nспецифіки.

Після nзатвердження інструкцій керівництвом їх узгоджують і вивішують на робочому nмісці кожного працівника.

Особи, nяких приймають на роботу, можуть бути допущеними до її виконання лише після nпроведення відповідного інструктажу з охорони праці, техніки безпеки та nвиробничої санітарії. Інструк­таж співробітників щодо безпечних прийомів і nметодів праці про­водять у вигляді:

–       вступного інструктажу під час nприйому на роботу із записом у відповідному журналі;

—   первинного інструктажу на nробочому місці із записом у журналі інструктажу на робочому місці;

—   періодичного (не рідше 1 разу nна рік) інструктажу із запи­сом у журналі;

—   позачергового інструктажу в nразі застосування нових дезін­фекційних речовин, встановлення нового приладу чи nапарата, екс­плуатація і догляд за яким потребують певних знань з техніки безпе­ки, nперерви в роботі понад 60 робочих днів, переводу на іншу посаду.

Однією nз умов прийняття на роботу в аптеку є проходження по­переднього медичного nобстеження й оформлення медичної книж­ки. За збереження медичних книжок nспівробітників відповідає керівник аптеки, який до того ж забезпечує ведення журналу nреєстрації, в якому зазначають номер, серію, дату видачі книжки та прізвище, nім’я, по батькові її власника.

Порядок nпроходження медичного обстеження регламентує постанова Кабінету Міністрів nУкраїни № 559 від 23.05.2001 р. “Про затвердження переліку професій, виробництв nта організа­цій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним nмедичним оглядам, порядок проведення цих оглядів та видачі особистих медичних nкнижок”. Обстеження включає лікарський огляд, психологічне тестування та nмедичне лабораторне обсте­ження (аналіз крові).

У nподальшому працівники аптек проходять періодичні медич­ні обстеження відповідно nдо чинних вимог ДНАОП 0.03-4.02-94 “Положення про порядок проведення nмедичних оглядів праців­ників певних категорій” та наказу МОЗ України № n246 від 21.05.2007 р. “Про внесення змін і доповнень до Положення про nпорядок проведення медичних оглядів працівників певних ка­тегорій”. Особи, nякі мають відношення до обігу наркотичних і психотропних речовин, окрім nщорічного медичного зобов’язані проходити черговий наркологічний огляд.

Осіб, nу яких виявлено захворювання, а також бактеріоносіїв спрямовують на лікування nабо санацію. До подальшої роботи та­ких осіб допускають лише за наявності nдовідки лікувально-про­філактичного закладу про видужання або негативні результати nаналізу на бактеріоносійство.

Щоб nуникнути поширення збудників, про всі випадки за­хворювань персонал аптеки має nнегайно повідомляти адміні­страцію.

Відповідальність nза приймання та перебування на роботі осіб, які не пройшли медичного nобстеження, порушили строки та по­рядок його проходження, несе адміністрація nаптеки.

Працівників nаптек відповідно до чинних нормативів безплатно забезпечують спеціальними nодягом і взуттям та іншими 3І3. Змі­ну технологічного одягу потрібно проводити nне рідше 2 разів на тиждень. Для цього в кожного співробітника аптеки має бути nне менше двох його комплектів.

Керівництво nаптеки зобов’язане замінити або відремонтувати 3І3, що стали непридатними до nзастосування до закінчення вста­новленого строку з незалежних від робітника причин.

Персонал nаптек повинен дотримуватися таких правил:

—   прийшовши на роботу, зняти nверхній одяг і взуття в гарде­робній;

—   перед початком роботи в nдругій гардеробній зняти особисті речі, розвісити їх в індивідуальних шафах і nвимити руки;

—   надягти технологічний одяг і nвзути спеціальне взуття, які зберігають в окремих шафах під бактерицидним nопромінюван­ням, вимити і продезінфікувати руки.

Оброблення nрук потрібно проводити до та під час роботи, але не більше 3 разів за зміну.

Дезінфекційні nсуміші потрібно міняти кожного тижня.

Перед nвідвідуванням туалету необхідно знімати халат, а після – ретельно мити та дезінфікувати руки.

Виробничому nперсоналу заборонено:

—   виходити за межі аптеки в nтехнологічному одязі та взутті;

—   зберігати на робочих місцях і nв кишенях халатів речі осо­бистого користування;

—   їсти на робочих місцях.

Особи, nякі виготовляють, контролюють, фасують ліки, зобов’яза­ні коротко стригти nнігті, не покривати їх лаком і під час роботи зні­мати з рук прикраси. Перед nпочатком зміни кожному працівникові мають видавати чисті рушники для особистого nкористування.

Працівники nаптеки зобов’язані брати участь у щорічних занят­тях на тему “Особиста nгігієна та додержання санітарно-протиепідеміологічного режиму”, які nорганізовує адміністрація аптеки із залученням фахівців Державної nсанітарно-епідемічної служби.

3.     Вимоги до техніки безпеки та nвиробничої санітарії під час виготовлення ЛЗ

Виготовлення nліків в асептичних умовах здійснюють у “чис­тих” приміщеннях, які nвідповідають санітарним вимогам за вміс­том у повітрі мікробних організмів і nмеханічних часточок. Стіни таких приміщень мають бути пофарбовані олійною nфарбою або обкладені світлим кахелем від підлоги до стелі без виступів, кар­низів nі тріщин. Стелі в “чистих” приміщеннях фарбують водо­емульсійною nфарбою, підлогу покривають лінолеумом або релі­ном з обов’язковим зварюванням nшвів. Двері та вікна в таких приміщеннях мають бути щільно підігнаними.

Чистоту nвиробничих приміщень забезпечують завдяки викорис­танню стерильної припливної nвентиляції, рециркулярних очис­ників повітря (ІІОРГІ), відповідної кратності nповітрообміну, бакте­рицидних ламп і спеціальній підготовці приміщень і nперсоналу.

“Чисті” nприміщення обладнують припливно-витяжною венти­ляцією з позитивним повітряним nбалансом, яка забезпечує 10-разо вий обмін повітря за годину. Повітря для nприпливної вентиляції очищують на бактерицидних фільтрах “Лайк”. Для nзменшення мікробного забруднення рекомендують використовувати пересувні nрециркуляційні повітроочисники ГЮРП-0,9 та ПОРП-1,5, які за­безпечують nдодатковий 10-разовий повітрообмін. Потрібну кіль­кість ПОРП визначають залежно nвід розміру приміщення, виходя­чи з розрахунку — 1 установка на приміщення nоб’ємом 75—100 м³.

Для nзнезаражування повітря у виробничих приміщеннях ви­користовують неекрановані nбактерицидні опромінювані з розра­хунку потужності 2—2,5 Вт на 1 м³ nоб’єму приміщення. їх вмика­ють на 1—2 год до початку роботи. Оскільки nультрафіолетові випромінювачі утворюють в повітрі токсичні продукти (озон, ок­сиди nазоту), під час їх роботи потрібно вмикати вентиляцію і ре­тельно слідкувати за nтим, щоб у приміщеннях не було людей. Вмикачі опромінювачів встановлюють перед nвходом у приміщен­ня і блокують зі світловим табло “Не заходити, увімкнуто nбакте­рицидний опромінювач”. Заходити в приміщення, в якому пра­цювала nнеекранована бактерицидна лампа, і тривало перебувати в ньому можна лише через n15 хв після її вимкнення.

Асептичні nприміщення відокремлюють від інших приміщень аптеки за допомогою повітряних nшлюзів. Перед входом у такі приміщення розміщують килимки з гуми, які 1 раз за nзаміну об­робляють дезінфекційними розчинами.

Генеральне nприбирання асептичних приміщень проводять 1 раз на тиждень. їх, за можливості, nзвільняють від устаткування, ми­ють і дезінфікують стіни, двері, підлогу, nсуворо дотримуючись послідовності стадій прибирання: спочатку миють стіни та nдвері від стелі до підлоги, потім миють і дезінфікують стаціонарне nустаткування, і в останню чергу – підлогу. Після дезінфекції при­міщення nопромінюють ультрафіолетовим світлом.

Персонал, nякий працює в асептичному блоці, має суворо до­тримуватися правил особистої nгігієни та не менше 1 разу на рік проходити інструктаж щодо вимог під час nроботи в зазначених приміщеннях.

 4.Вимоги до техніки безпеки та nвиробничої санітарії під час одержання води очищеної та води для ін’єкцій

Одержання nта зберігання води очищеної проводять у спеціаль­но обладнаному для цього nасептичному приміщенні. Роботи, що не пов’язані з одержанням води, виконувати в nтакому приміщен­ні заборонено.

Керівник nаптеки призначає особу, відповідальну за одерлеання води очищеної та води для nін’єкцій.

Воду nочищену та воду для ін’єкцій отримують завдяки дисти­ляції, йонному обміну, nзворотному осмосу або іншому способу за допомогою відповідних апаратів згідно з nінструкціями до їх за­стосування.

5.Вимоги до техніки безпеки та nвиробничої санітарії під час зберігання ЛЗ

ЛЗ nу закладах фармації зберігають відповідно до вимог інс­трукції, затвердженої nнаказом МОЗ України № 44 від 16.03.93 р. “Про організацію зберігання в nаптечних установах різних груп лі­карських засобів та виробів медичного nпризначення”.

У nприміщеннях для зберігання ЛЗ має бути достатньо стела­жів, шаф, піддонів тощо. nСтелажі встановлюють на відстані 0,6— 0,7 м від зовнішніх стін, не менше ніж n0,5 м від стелі та не менше ніж на 0,25 м від підлоги. їх потрібно nрозташовувати так, щоб проходи між стелажами були освітленими, а відстань між nними становила не менше 0,75 м для забезпечення вільного доступу до товару.

.Не nрекомендують розташовувати поруч:

—   ЛЗ зі співзвучними назвами;

—   ЛЗ для внутрішнього застосування nсписку Б, які дуже від­різняються вищими дозами;

—   ЛЗ в алфавітному порядку.

У nприміщеннях для зберігання ЛЗ розміщують окремо:

—   відповідно до токсикологічних nгруп (список А — отруйні та наркотичні речовини; список Б — сильнодіючі nречовини; загаль­ний список);

—   відповідно до фармакологічних nгруп;

—   залежно від способу вживання n(для внутрішнього, зовніш­нього);

—   відповідно до агрегатного nстану (рідкі, сипучі, газоподібні тощо);

—   відповідно до фізико-хімічних nвластивостей і впливу різних чинників зовнішнього середовища (ЛЗ, які nпотребують захисту від світла, вологи, випаровування, високої або низької nтемпера­тури, газів, які містяться у навколишньому середовищі, пахучі, nзабарвлені, дезінфекційні);

—   з урахуванням характеру nрізних лікарських форм.

6.  Безпека nпраці з наркотичними, отруйними та сильнодіючими речовинами

Згідно nз чинним законодавством, для отримання ліцензії на згаданий вид діяльності nзаявник зобов’язаний надати висновок територіального наркологічного закладу про nте, що у співробітни­ків закладу за результатами наркологічного огляду nнаркологіч­них захворювань не виявлено.

Порядок nпроведення наркологічного огляду розроблено від­повідно до рекомендацій nВсесвітньої організації охорони здоров’я і затверджено постановою Кабінету nМіністрів України № 1238. Обстеження включає лікарський огляд, психологічне nтестування та медичне лабораторне обстеження (аналіз крові). Якщо під час обстеження nнаркологічних проблем не виявлено, оформлюють сертифікат “Про проходження nпрофілактичного наркологічного огляду”, який є формою медичного висновку. nВ подальшому спів­робітники зобов’язані щороку проходити таке обстеження.

Зберігання nнаркотичних і отруйних речовин дозволено лише в спеціальних матеріальних nкімнатах, у сейфах або металевих ящиках, які пригвинчені до підлоги.

На nвікнах матеріальних кімнат мають бути решітки. Мате­ріальні кімнати та сейфи, в nяких зберігають наркотичні й отруйні речовини, обладнують світловою та звуковою nсигналізацією, яку вмикають на ніч.

Наркотичні nй отруйні речовини потрібно зберігати лише в сей­фі, при цьому сильнодіючі nречовини – у внутрішньому відділен­ні, яке має додатковий замок.

Аптеки, nякі мають дозвіл на роботу зі згаданими ЛЗ, мають вести n”Журнал обліку отруйних та сильнодіючих лікарських засобів, які підлягають nпредметно-кількісному обліку в закла­дах охорони здоров’я”, згідно з nформою, встановленою МОЗ України (див. додаток ЗО). На кожній сторінці журналу nстав­лять номер, який завіряє своїм підписом керівник аптеки та скріпляє nпечаткою.

  7.Вимоги nдо безпеки праці під час зберігання та застосування горючих речовин

У nмедичній практиці широко застосовують ЛЗ та медичні ви­роби, які належать до nгорючих речовин. Порушення правил збері­гання та поводження з ними можуть стати nпричиною пожежі, яка крім матеріальних збитків здатна завдати серйозної шкоди nздоров’ю працівників закладів фармації.

Горючі nречовини умовно поділяють на вогне- та вибухонебез­печні.

Вогненебезпечні nречовини поділяють на:

I.   Легкозаймисті:

—   спирт і спиртові розчини;

—   спиртові й ефірні настойки;

—   спиртові й ефірні екстракти;

—   ефір;

—   рентгенівські плівки.

II.   Легкогорючі:

—   перев’язувальний матеріал n(вата, марля тощо);

—   сірка;

—   гліцерин;

—   рослинні олії;

—   лікарська рослинна сировина.

Вибухонебезпечні nречовини здатні утворювати вибухові суміші та стиснені гази.

До nвибухонебезпечних речовин належать:

I.   Вибухові: нітрогліцерин.

II.     Здатні утворювати вибухові nсуміші: калію перманганат, срібла нітрат, калію хлорат та ін.

Складські nприміщення аптечних баз для зберігання вогне- і вибухонебезпечних речовин мають nвідповідати вимогам будівель­них і протипожежних норм і правил. Вони мають бути nізольова­ними, сухими, захищеними від прямих сонячних променів. При­міщення та nкоридори, прилеглі до них, обов’язково обладнують припливно-витяжною механічною nвентиляцією та системою ав­томатичного пожежогасіння.

На nдверях кожного приміщення, де зберігають вогне- і вибухо­небезпечні речовини nабо працюють з ними, мають бути чітки на­писи, що не змиваються: n”Вогненебезпечно”, “Вибухонебезпечно”, “Курити nзаборонено”, “У разі пожежі телефонувати “101” з nвизначенням категорії їх вибухопожежонебезпечності.

Пари nбільшості ЛЗР (спирту етилового, колодію, скипидару, ефіру та ін.) шкідливо nвпливають на організм людини, їх тривале вдихання може призвести до втрати nсвідомості. Тому ємкості з цими речовинами мають бути щільно закупореними, щоб nзапобіг­ти випаровуванню. Категорично заборонено їх зберігання у від­критій nтарі.

Заборонено:

—   зберігання ЛЗР і ГР у nдекілька рядів з використанням про­кладних матеріалів;

—   складування біля опалювальних nприладів (відстань до на­грівального елемента має бути не менше 1 м);

—   зберігання в по вінця nзаповненій тарі (ступінь заповнення не має перевищувати 90 % об’єму);

—   сумісне зберігання з nмінеральними кислотами (особливо сірчаною та азотною), лугами, стисненими та nзрідженими газами, ЛЗР (перев’язувальними матеріалами, рослинною олією, nсіркою);

—   зберігання з неорганічними nсолями, які утворюють з ор­ганічними речовинами вибухонебезпечні суміші (калію nхлорат, калію перманганат, калію хромат та ін.).

Медичний nефір і ефір для наркозу зберігають у фабричній упа­ковці в темному місці, nподалі від вогню та нагрівальних приладів. Ефір під час зберігання (особливо в nразі контакту з повітрям) ут­ворює пероксиди, які в разі струсу, удару, тертя nабо підвищення температури можуть спричинити вибух, тому робота з ним потре­бує nособливої обережності.

Окремі nЛЗР (спирт, медичний ефір та ін.) мають властивість утворювати під час nзберігання статичну електрику, іскра якої може спричинити спалах рідини.

В nаптеках, які розташовані в адміністративних спорудах або житлових будинках, nкількість горючих речовин, які зберігають у нерозфасованому вигляді, не має nперевищувати 100 кг. Зберігати їх можна у вбудованих вогнетривких шафах із nдверцятами зав­ширшки не менше 0,7 м та заввишки не менше 1,2 м. Шафа має nстояти осторонь від теплоутворювальних поверхонь і проходів, доступ до неї має nбути вільним.

В nаптеках на робочих місцях можна зберігати вогненебезпечні речовини в кількості, nщо не перевищує таку, яка потрібна для ро­бочої зміни. При цьому ємкості мають nбути щільно закритими.

  8.Санітарний nнагляд за закладами фармації

Державна nсанітарно-еиідеміологічна служба реалізує такі види нагляду за закладами nфармації:

1.    Попереджувальний санітарний nнагляд за будівництвом (рекон­струкцією) аптеки або її структурного підрозділу, nякий включає:

—   попереднє погодження nрозміщення об’єкта;

—   розгляд та погодження nпроектної документації;

—   санітарний нагляд за nбудівництвом (реконструкцією);

—   введення об’єкта в nексплуатацію.

2.    Поточний плановий санітарний nнагляд за виконанням апте­кою її функцій, відповідним утриманням та nексплуатацією шля­хом контролю за:

—   виконанням санітарно-гігієнічних nвимог до облаштування, обладнання й утримання аптеки;

—   дотриманням гігієнічних nпоказників повітряного середови­ща, вентиляції, опалення, освітлення тощо;

—   дотриманням правил особистої nгігієни працівників закладу фармації;

—   наявністю та використанням n313 тощо.

Поточний nконтроль здійснюють відповідно до планів перевірок аптечних закладів, які nскладають місцеві органи санітарно-епідемічного нагляду. Перевірку можна nпроводити лише за умови, якщо вона попередньо запланована. Не пізніше ніж за 10 nкалендарних днів до її початку на адресу закладу має надійти письмове nповідомлення, в якому вказано дату візиту представників контролюючого органу.

Під nчас поточного нагляду об’єктами контролю є:

1.    Мікроклімат.

2.    Вентиляція.

3.    Освітлення.

4.     Санітарно-гігієнічний стан.

5.    Робочий одяг і 313 nпрацівників тощо.

Під nчас поточного санітарного нагляду звертають увагу на до­тримання норм nнатурального та штучного освітлення. Враховую­чи те, що працівники аптек nвиконують багато операцій, пов’яза­них зі значним напруженням зору (зважування nна аналітичних вагах малої кількості препаратів, титрування, відлік позначень  nна приладах і бюретках, робота з рецептами тощо), у торговельно­му залі, асистентській, nкубово-стерилізаційній та деяких інших виробничих приміщеннях мас бути nнатуральне освітлення. Світ­ловий nкоефіцієнт в асистентській, асептичній, кімнаті провізора-апалітика та мийній nмає становити не менше 1:4, коефіцієнт при­родного освітлення (КПО) — 1,5, а в nторговельному залі та кімнаті відпочинку — не менше 1:6, КІІО — 1,0. Норми nштучного ос­вітлення виробничих приміщень наведено в табл. 43.

За nневиконання санітарних норм і правил щодо об’єкта пере­вірки застосовують nадміністративні санкції. Систематичні порушення санітарно-гігієнічних nнормативів можуть стати приводом для оформлення матеріалів до МОЗ України про nвирішення пи­тання щодо призупинення або скасування ліцензії.

Об’єктами nбактеріологічного контролю є:

—   вода очищена та вода для nін’єкцій;

—   ЛЗ;

—   аптечний посуд та інші nдопоміжні матеріали;

—   інвентар, устаткування;

—   одяг і руки персоналу;

—   повітряне середовище.

Кількість nобстежень аптечних закладів з одночасним відбором проб на бактеріологічний nаналіз — не менше 2 разів на квартал.

9.Поводження nз фармацевтичними відходами

До nфармацевтичних відходів відповідно до рекомендацій ВООЗ відносять:

—   усі фармацевтичні препарати, nтермін придатності яких за­кінчився;

—   усі незапечатані сиропи, очні nкраплі, тюбики з кремами, мазями тощо, незалежно від того, прострочені вони чи nні;

—   усі фармацевтичні препарати, nрежим зберігання яких було порушено (інсулін, гормональні препарати, гама-глобулін nі вакцини);

—   усі запаковані таблетки та nкапсули без оригінальних блістерних упаковок або запаковані без відповідних nетикеток і маркування.

Списування nнеякісних ЛЗ з простроченим терміном придат­ності або таких, які стали nнепридатними до застосування через порушення умов зберігання, цілісності nупаковки, що не відпові­дають вимогам нормативно-технічної документації, проводить nко­місія, яку створюють на підставі наказу по відповідному закладу фармації, в nкількості не менше 3 осіб. На кожну партію ЛЗ ко­місія складає акт, в якому nвказують: найменування ЛЗ, реєстра­ційний номер партії, кількість неякісних ЛЗ.

Відповідність nчи невідповідність ЛЗ нормативно-технічній до­кументації (НТД) встановлюють nексперти Державної інспекції з контролю за якістю лікарських засобів МОЗ nУкраїни, Фармако­логічного комітету МОЗ України або фахівці, що відповідають за nприготування та зберігання ЛЗ.

Неякісні nЛЗ повертають виробнику на підставі акта-передачі, в якому зазначають:

—   найменування ЛЗ і лікарську nформу;

—   номер серії партії;

—   дату надходження;

—   назву nорганізації-постачальника;

—   кількість в одній упаковці та nзагальну кількість ЛЗ.

У nжурналі обліку руху неякісних ЛЗ роблять відповідний запис. Такий журнал має nбути прошнурований, пронумерова­ний, пропечатаний і підписаний керівником nзакладу та голов­ним бухгалтером.

Роботи nзі знищення або утилізації неякісних ЛЗ проводять представники спеціально nстворених ліцензованих установ від­повідно до вимог постанови Кабінету nМіністрів України № 440 від 20.06.96 р. “Про затвердження порядку nотримання дозволу на використання, зберігання, транспортування, схоронення, nзнищення та утилізацію ядовитих речовин, у тому числі токсич­них промислових nвідходів, продуктів біотехнології та інших біо­логічних агентів”.

Фармацевтичні nвідходи, які надійшли на знищення або утилі­зацію, потрібно розсортувати, для nтого щоб відділити від інших фармпрепаратів контрольовані ЛЗ.

До nконтрольованих ЛЗ, які потрібно знищувати за допомогою спеціальних методів, nвідносять:

—   контрольовані субстанції n(наркотичні та психотропні речо­вини);

—   протиінфекційні ЛЗ;

—   протипухлинні ЛЗ;

—   цитотоксичні протипухлинні nЛЗ;

—   антисептики та дезінфекційні nречовини.

Решту nпрепаратів сортують за різними категоріями відповідно до лікарських форм:

1.    Тверді, напівтверді та nпорошки:

—   таблетки, капсули, гранули, nпорошки для ін’єкцій, міксту­ри, креми, гелі, супозиторії тощо.

2.    Рідини:

—   розчини, суспензії, сиропи та nін.;

—   ампули.

3.    Аерозольні балончики.

Сортування nпроводять у приміщеннях, у яких добрі вентиля­ція (провітрювання) й опалення. nУвесь матеріал, який сортують, потрібно чітко маркувати та розміщувати окремо nза категоріями сортування.

Після nзакінчення сортування фармацевтичні відходи належить ретельно спакувати у nвідповідну тару (сталеві діжки, кон­тейнери, картонні коробки), на зовнішній nповерхні яких зробити записи про їх вміст.

Знищення nабо утилізацію фармацевтичних відходів проводять лише на підставі відповідного дозволу nрегіонального Державного управління з екологічної безпеки. Методи знищення або nутилізації неякісних ЛЗ визначають з ура­хуванням ступеня їх небезпечності для nздоров’я людини та довкілля.

Перед nзнищенням (утилізацією) ЛЗ попередньо виймають з па­кувального матеріалу. nЧастину такого матеріалу (картон, напір, вироби з поліетилену, фольга, скло nтощо) передають для вторин­ної переробки в спеціалізовані підприємства.

Контрольовані nЛЗ знищують під керівництвом фахівця, який має вищу фармацевтичну освіту, в nприсутності представників пра­воохоронних органів. Найприйнятнішими для nзнищення фарма­цевтичних відходів цієї категорії є методи високотемпературного nспалювання та нейтралізації (укладання відходів у капсулу).

Аерозольні nбалончики, якщо вони не містять отруйних речовин, відправляють на полігони nпобутових відходів для утилізації.

Дезінфекційні nречовини загалом не мають терміну придат­ності, але коли виникає потреба в їх nзнищенні, потрібно врахову­вати, що такі речовини не можна зливати в nканалізацію у великій кількості, оскільки вони знищують бактерії в nканалізаційно-очисних спорудах, що може призвести до погіршання біологіч­ного nочищення стоків. Також дезінфекційні розчини не можна скидати у поверхневі nводоймища, бо вони завдають шкоди їх флорі та фауні.

Дезінфекційні nречовини потрібно розбавляти та зливати в ка­налізацію в протягом усього nробочого дня в кількості не більше 50 л. Такий процес проводять під наглядом nфахівця і контролю­ють у зазначених межах.

Знищення nабо утилізацію фармацевтичних відходів здійснюють у присутності комісії, до nскладу якої входить не менше 3 осіб.

Після nпроведення робіт зі знищення або утилізації фарма­цевтичних відходів складають nакт  у 2 примір­никах, у якому зазначають: найменування неякісного ЛЗ, який nбуло знищено, його фармакотерапевтичну групу, номер серії, дату виготовлення, nлікарську форму, кількість в одній упа­ковці та загальну кількість ЛЗ. В акті nвказують мету знищення фармпрепарату. Акт підписують члени комісії та nзатверджує керівник закладу, після чого його скріпляють печаткою закла­ду nфармації. Один екземпляр акта протягом місячного терміну надсилають у nрегіональне Державне управління з екологічної безпеки.

Охорона nпраці користувачів ПК

Використання nкомп’ютерів потребує вдосконалення наявних і розроблення нових підходів до nорганізації робочих місць, прове­дення профілактичних заходів для запобігання nнегативним наслідкам впливу ПК на стан здоров’я користувачів.

Основним nнормативним документом, який регламентує забез­печення охорони праці nкористувачів ПК, є ДСанПіН 3.3.2.007-98 “Державні санітарні правила та nнорми роботи з візуальними дис­плейними терміналами електронно-обчислювальних nмашин”.

Об’ємно-планувальні nрішення будівель і приміщень для роботи з комп’ютерами мають відповідати чинним nсанітарним правилам. Заборонено розміщувати робочі місця користувачів ГІК у під­вальних nприміщеннях і на цокольних поверхах.

Площа nодного робочого місця має становити не менш 6,0 м², а об’ємне — не nменше 20,0 м².

У nприміщеннях для роботи з ПК має бути натуральне та штуч­не освітлення nвідповідно до ДВН В.2.5-28-2006. Для забезпечен­ня природного освітлення в nприміщеннях для роботи з ГІК мають бути вікна, орієнтовані переважно на північ nабо північний схід. КПО має становити не менше 1,5.

Виробничі nприміщення потрібно обладнати шафами для збері­гання документів, магнітних nдисків, полицями, тумбами з ураху­ванням вимог до площі приміщень.