ОРГАНIЗАЦIЯ РОБОТИ АПТЕКИ

ОРГАНIЗАЦIЯ РОБОТИ АПТЕКИ З ТОВАРНИМИ ЗАПАСАМИ

 

1.   Товарні запаси в структурі господарських засобів аптек

    Рівень  лікарського забезпечення населення та ЛПЗ безпечними, ефективними,  якісними лікарськими засобами та виробами медичного призначення, їх доступність та раціональне використання багато в чому залежить від стану товарних  запасів аптеки.

   Товарний запас – це маса лікарських засобів і виробів медичного призначення та інших товарів медичного призначення , яка перебуває у сфері обігу і підлягає реалізації. До товарних запасів належать:

·        товари, які є в наявності в аптеці та її відокремлених структурних підрозділах (ЛП, ВМП, лікувальна косметика, БАДи тощо);

·        товари, закуплені і оплачені аптекою і залишені на відповідальне зберіганні у постачальника або ті , що перебувають в дорозі;

·        товарні запаси, які здані на переробку (наприклад, лікарська рослинна сировина).

Товарні запаси є найважливішим показником товарного покриття продаж. У загальних і поточних активах аптек товарні запаси займають основне місце, а їх частка досягає 75-80%.

     Товарні запаси з економічної  точки зору є складовою оборотних фондів – предметів  праці.  Знаходячись в обігу, оборотні засоби проходять дві стадії товарно-грошових перетворень: Г-Т-Г, тобто товар під час реалізації перетворюється на гроші, які надалі використовуються для оплати товарів, що надходять від постачальників.

     Товарні запаси в сумі і в днях встановлюються для кожної аптеки індивідуально. Це залежить від багатьох чинників – товарообігу, номенклатурної чисельності лікарських препаратів та інш. Завищений товарний запас призводить  до затоварювання аптеки  (зв”язування коштів, ускладнення фінансових  розрахунків з постачальниками, закінчення термінів придатності ЛЗ).  Недостатній товарний запас не зможе забезпечити необхідний обсяг продаж (відсутність ліків в аптеці  веде  до втрати своїх відвідувачів). На 5 курсі вивчатими дисципліну „Фармацевтичний маркетинг”, де детально ознайознайомитись  з тактикою фармацевтичних фірм щодо продаж ліків. Сьогодні мова буде йти про так зване короткотермінове планування товарних запасів.  На фармацевтичному ринку України пропозиції щодо ліків значно переважають попит на них. Покупельна здатність населення України не висока. Сотні фірм-виробників, оптових фірм щоденно пропонують аптекам широкий спектр ліків.

     У залежності від структури аптеки, видів її діяльності (роздрібна, оптова реалізація, з правом виготовленням ліків) товари можуть бути зосередженя:

     * в окремому відділі запасів (центральні районні аптеки, лікарняні та між лікарняні аптеки, великі за обсягом роботи);

     * у різних  відділах аптеки (за наявності відділів в аптеці);

     * у загальному відділі, якщо функціонування інших  відділів в аптеці не передбачено

    Важливою складовою роботи аптеки з товарними запасами є визначення оптимального товарного запасу, збалансованого в асортиментному та грошовому вираженні.  Формування оптимального товарного запасу та його раціональне функціонування потребує від фармацевтичних фахівців (менеджерів) знань про закономірності розвитку системи  постачання аптек  товарами, вміння визначити  їх потреби, проведення ефективного пошуку постачальників,  обґрунтованого оформлення заявок, правильного приймання та зберігання товарів в аптеці, призначення їх відпускної  вартості та організації відпуску ЛЗ тта товарів аптечного асортименту.   

   Товарний запас вимірюється в цілому у грошовому виражені та складається із сумарної  вартості окремих товарних позицій всього аптечного асортименту, а також у днях – означає кількість днів, за які товарний запас  буде проданий. Окремі товарні позиції можуть вимірюватись також в натуральних показниках (штуках, кг, м).

     У залежності від тривалості звітного періоду розрізняють:

·         середньомісячні,

·        середньо квартальні

·         середньорічні товарні запаси.

     Середньомісячні товарні запаси визначають за виразом:

Öміс =	Оп + Ок
	2

   де     О_п  – товарні запаси (залишок товару) на початок місяця;

              О_к  – товарні запаси (залишок товру) на кінець місяця.

     Середньоквартальні  товарні запаси визначають за виразом:

Öкв. =	О1 + О2 + О3
	3

   де     О₁,  О₂, О₃  – середньомісячні товарні запаси (залишки)

     Середньорічні   товарні запаси визначають за виразом:

Öріч.. =	ÖІ + ÖІІ + ÖІІІ + ÖІУ
	4

   де    Ö_І,  Ö_ІІ,  Ö_ІІІ, Ö_ІУ  – середньоквартальні  товарні запаси (залишки)

     Розмір  товарних запасів залежить від обсягу товарообігу (реалізації, продаж) , швидкості руху товарів та постійно знаходиться у взаємозв’язку з обсягом реалізації як у цілому, так і по окремих групах товару та окремих товарних позиціях.

     Цей взаємозв’язок виражається швидкістю товарообіговості, яка визначається відношенням суми товарообігу за відповідний звітний період до середнього товарного запасу та вимірюється у числі оборотів:

Sобіг  =	T/о
	Ö

 

де      S_обіг   – швидкість  товарообіговості

         T/о     – сума товарообороту за відповідний звітний період

          Ö      – середній товарний запас

     Показником функціонування товарного запасу є товарообіговість – швидкість реалізації товарів або часу, протягом якого реалізуються середні товарні запаси за звітний період. Вона прямо впливає на рентабельність та зворотно – на витрати обертання аптеки.  Вона виражається або числом днів, протягом яких реалізується середній товарний запас, або числом оборотів, які здійснюються середнім и товарним запасом за звітний період.

     Показники товарообіговості за відповідний період обчислюють за такими формулами

Т_обіг =  Ö : Т_одн;                                     К_об = Ч_дн : Т_обіг,

   Де      Т_обіг – товарообіговість в днях;

              Ö    – середні товарні запаси поточного зберігання в оптових цінах;

               Т_одн  – середній однодневний обіг товару в  оптових цнах;

               К_об   – показників, який характеризує товарообіговість у кількості оборотів;

               Ч_дн   – кількість днів у періоді.

     Загальна кількість товарних позицій залежить від прийнятої аптекою товарної політики,  її місцезнаходження, фінансових можливостей, соціальної структури та платоспроможності населення у зоні обслуговування аптеки, конкурентного середовища, кваліфікації персоналу, якості роботи з постачальниками.

Фото:  обладнання для зберігання ліків

     На сьогодні в середньому по Україні товарні запаси в днях – біля 30 днів. Чим більша обіговість аптеки, тим швидше йде реалізація товарних запасів.

 

     2.Джерела формування товарних  запасів

  Формування товарних запасів може здійснюватися з 2-х джерел:

·        за рахунок власних обігових  коштів аптеки;

·        за рахунок позикових  оборотних коштів (банківського кредиту або товарного кредиту – надання постачальниками товару з відстрочкою платежу).

Друге джерело придбання товарів є менш ефективним, передбачає націнку на початкову ціну і не позбавляє аптеку від пошуку власних коштів на оплату одержаного товару. Взятий кредит потрібно віддавати банку з процентами.

Аптечний асортимент за швидкістю реалізації товарів поділяється на три групи:

·        група І – товари з високою швидкістю реалізації (12-35%);

·        група ІІ – товари з помірною швидкістю реалізації (25-45%);

·        група ІІІ –  товари з низькою та непередбачуваною швидкістю реалізації (до 40%).

Товари І і ІІ групи, як правило, реалізуються протягом 7 днів, а товари ІІІ групи за цей термін будуть реалізовані лише частково та повинні бути оплачені за рахунок власних оборотних засобів.

    Однак і за умови придбання товару тільки з передоплатою (за найнижчими цінами) аптека не може забезпечити високу ефективність використання власних оборотних  засобів. У свою чергу одержання товару за умов товарного кредиту  робить аптеку залежною від кредиторів. Найбільш раціональним слід вважати диференційований підхід до управління аптечним асортиментом та комбіноване використання власних та позикових  оборотних засобів на основі аналізу руху всіх видів товару.

     З цією метою аптеки застосовують так званий АВС-аналіз, що дозволяє виділити найменування товарів, від реалізації яких найбільшою мірою залежить товарообіг і відповідно валовий дохід. Згідно АВС-аналізу, 25% від загальної кількості  всіх видів товару дають 75% товарообороту (група А). Якщо цю групу розділити на 3 рівні частини (А₁, А₂,А₃), то пеші 25% товарообороту дають 1,5-2% найменувань  аптечного асортименту, другі 25% товарообороту забезпечують 6-8% аптечного асортименту та треті 25% товарообороту – 15-18% найменувань.

    Група В, що складається також з 25% аптечного асортименту, забезпечує  15% товарообороту, а група С , яка включає до 50% аптечного асортименту т –  тільки 15% товарообороту.

е

 

 Фото:  викладка ЛЗ і ВМП в аптеці

    В першу чергу  слід приділяти аптечному асортименту групи А,  адже їх недостатня  кількість або відсутність  може суттєво відобразитися на товарообігу, валовому доході та кінцевих показниках фінансового стану аптеки.  АВС-аналіз дозволяє також диференційовано підійти до ціноутворення, бо від торгових  накладень (націнки)  на препарати групи А значною мірою залежить валовий дохід та фінансовий успіх аптеки. Зменшення торгових накладнень на препарати групи А призводить до суттєвого зниження валового доходу. Сероед препаратів групи А мають швидкість реалізації:

·        високу – 25-30% аптечного асортименту;

·        помірну – 45-50%;

·        уповільнену – 25-30%.   

В групі В  тільки 2% аптечного асортименту  мають  високу і 30-40% – помірковану швидкість  реалізації.

   Для групи С висока та помірна швидкість реалізації характе рна власне  для 2-3% та 15-25% аптечного  асортименту відповідно, а переважна частина  має уповільненуповільнетовару має  уповільнену.

     Більш детально АВС-аналіз  будети вивчани на фармацевтичному маркетингу.

       В середньому середньостатистична аптека України  здійснює реалізацію 4-5 найменувань ЛП.  Товарні запаси в значній мірі також залежать від ефективності роботи оптових фірм – аптечних складів. Якщо здійснюється щотижневе постачання ЛП в аптеку, то товарні запаси в днях  можуть складати – 14 днів. Скільки потрібно обігових коштів, щоб ритмічно працювала аптека ? Це залежить від денної  виручки.

 

   3. Управління товарними запасами

    Управління товарними запасами в аптеці є одним із найважливіших факторів успішної роботи на фармацевтичному ринку, тобто оборотні засоби аптеки знаходяться більшою часткою у товарних запасах. При постійному дефіциті вільних грошових коштів та певних труднощів у своєчасних розрахунках з постачальниками, якого зазнають аптеки, товарні запаси є ключовим внутрішнім джерелом пошуку додаткових резервів цих коштів.

    Управління товарними запасами передбачає:

·        зменшення товарних запасів;

·        збільшення обіговості товарних запасів.

   В першому випадку аптека може зменшити асортимент, тобто відмовитись від неприбуткових, мало ліквідних та неходових товарних позицій. Зменшення асортименту доцільне і у випадку виникнення кризових ситуацій та фінансових проблем в аптеці. Але обмеження асортименту не повинно торкатись важливих для аптеки та пацієнтів товарних позицій, тому необхідно проводити постійний аналіз асортименту як за  обсягом продаж, так і за прибутковістю кожної товарної позиції.

     Для зменшення товарних залишків можна обмежити кількість постачальників, віддаючи перевагу надійним та оперативним постачальникам, які гарантують можливість частих оперативних дрібних поставок. Ця  міра може суттєво знизити рівень товарних запасів в аптеці, позбавити її від необхідності мати на складі декілька тижневі запаси. Сьогодні на фармацевтичному ринку працюють значна кількість оптових фірм (дивись лекція № 2), які спроможні оперативно доставляти замовлений товар, що дозволяє аптекам зменшувати товарні запаси до 14-15 днів. Кожний регіон має визначених оптових постачальників, стосовно Тернопільської області – Альба-Україна, БАДм, Оптима-фарм.

    Ні єдина оптова фірма не має  необхідного для роботи аптеки асортименту ЛЗ і ВМП. Мистецтво у складанні замовлень полягає в тому, щоб вибрати кращого постачальника продукції. Як правила аптека має 5-15 постійних постачальників.

      Другий варіант – збільшення обіговості товарних запасів потребує вирішення декількох завдань:

·        систематичний контроль товарних залишків;

·        нормування товарних залишків (встановлення планових показників)

·        створення умов закупівель, що забезпечують виконання запланованих показників.

   Управління товарними запасами – це значить управляти кожним найменуванням аптечного асортименту (НАА) на підставі систематичного вивчення попиту на них з боку споживачів. Розрізняють НАА :

·        стійкого попиту, обсяги продажів яких достатньо легко передбачені;

·        нестійкого попиту, обсяги  продажів яких менше передбачені;

·        непередбаченого попиту, обсяги продажів яких складно або практично не передбачувані.

   Перераховані асортиментні позиції в реалізації значно відрізняються та      вимагають  застосування  різних інструментів  управління їх запасами.

   Для забезпечення безперервної наявності в аптеці препаратів усіх руп слід враховувати  різні рівні їх страхових запасів. Необхідно також визначитися з пріоритетами в управлінні товарними запасами, постійно здійснювати контроль їх обіговості, вчасно відмічати тенденцію до затоварюнності  та вживати заходів до стимулювання продаж:  консультації провізора, використання  елементів мерчандайзингою  та зниження цни.

Фото:  розміщення ліків в аптеці

   У випадку прийняття аптекою рішення про збільшення товарних запасів за кількістю та якістю це доцільно у вирадку  перевищення економічного ефекту над затратами  від утримання від додаткових товарних запасів та відволікання з цією метою  обігових грошових коштів.

З метою формування ефективної політики управління товарними запасами необхідно відслідковувати інформацію за наступними показниками: товарообіговість, зміна товарообігу залежно від сезонного попиту, товарні запаси у сумі і днях. Загальна кількість НАА у 5 і більше тисяч робить процес ручної обробки інформації з управління товарними запасами недостатньо ефективним та вимагає його автоматизації.

 

4.  Автоматизація процесу управління товарними запасами в аптеці.

   Автоматизація процесу управління товарними запасами аптеки можлива за наявності відповідних технічних засобів (комп’ютерна техніка), програмного продукту, підключення до Інтернету, рівня кваліфікації персоналу. Комп’ютерні програми, що пропонують сьогодні цілий ряд фірм, які працюють у сфері фармацевтичного маркетингу, є ефективним бізнес-інструментом планування та розвитку аптеки. Аналітичній обробці піддається велика за обсягом різностороння інформація по управлінню товарними запасами. Використання цих програм дозволяє оперативно одержувати інформацію про наявність та рух товарних запасів та грошових коштів, фінансові взаємовідносини з постачальниками та покупцями аптечної продукції.

      В Україні створена інформаційна мережа «Фарммережа», яка об’єднує виробників, постачальників товарів аптечного асортименту та аптечні заклади. При отриманні товару за допомогою сканеру дані заносять в комп’ютер, при реалізації товару таким же чином отримують інформацію про продаж  і залишок товару. Крім цього, в автоматичному режимі можна проводити аналіз прайс-листів, вибирати кращого постачальника продукції з позиції ціни.

    На сьогодні найбільш ефективною програмою є  безкоштовний  програмний  продукт  компанії «МОРІОН» «Фармзаказ АПТЕКА» – незамінний інструмент для підвищення ефективності процесу замовлення медикаментів, яке виражається в економії часу на формування замовлення і засобів завдяки використанню передових технологій. Для цього потрібно  використати програму «Фармзаказ АПТЕКА», щоб встановити її на свій комп’ютер, досить просто вставити диск, який ви отримуєте з «Щотижневика  АПТЕКА» і далі слідувати інструкціям по установці. Якщо програма вже встановлена, то ви можете оновити її з диска або через інтернет. І поліпшена версія програми готова до використання! Як показує практика, аптечні мережі користуються послугами декількох оптових постачальників, які пропонують аптечним мережам індивідуальні умови співпраці. Для формування замовлення постачальники висилають клієнту прайс-листи, в яких вже закладена знижка. У разі, коли постачальник не може врахувати в прайс-листі знижку, розроблена нова функція програми – можливість вказати персональну знижку у відсотках при імпорті прайс-листа. Для цього в розділі «Імпортувати прайс-листи» вручну слід вибрати опцію «Імпортувати прайс-листи» і після вибору необхідного файлу вказати розмір знижки у відсотках (рис. 1).

 

 

  При формуванні замовлення, аптеки нерідко стикаються з ситуацією, коли у постачальників відсутні пропозиції якого лікарського засобу. Нова версія «Фармзаказа АПТЕКА» пропонує користувачеві вибрати альтернативні варіанти – лікарські засоби з однаковою діючою речовиною або схожі за назвою, що дозволить виключити втрату можливого продажу через відсутність даного медикаменту в залишках. Для цього необхідно скористатися вкладками «Схожі» та / або «Синоніми», які доступні в новій версії системи (рис. 2).

 

    При роботі з великим об’ємом інформації, що неминуче в умовах сучасного ведення бізнесу, дуже велика ймовірність помилок. Для оптимізації такої роботи розроблено декілька нововведень, що дозволяють контролювати коректність формування замовлення. На етапі оптимізації замовлення програмою виконується перевірка препаратів на предмет завершення реєстрації та терміну придатності.
За замовчуванням програма попереджає про закінчення строку реєстрації та терміну  придатності за 15 днів, але цей параметр можна змінити в налаштуваннях програми. Для цього слід вибрати опцію “Налаштування”, а потім “Загальні”.   Крім того, на етапі оптимізації замовлення завдяки новій функції «контроль» з’явилася можливість швидко переглянути всі позиції, які система позначила як проблемні, вказавши на наявність будь-яких помилок. Ця функція дозволяє запобігти замовлення проблемних позицій і при необхідності замінити їх альтернативними і перезаказать у інших постачальників (рис. 3).

 

Під час проведення практичних занять будемо вивчати в реальному  режимі програму «Замовлення» www.pharmbase.com.ua.

 

5.   Визначення поточної потреби в лікарських засобах

    Для раціональної роботи аптеки вимушена правильно визначати потребу в лікарських засобах і виробах медичного призначення. Аптеки, як правило, ведуть облік розходу ліків. Слідкують, щоб з кожної  фармакотерапевтичній групи в аптеці були лікарські засоби. На 3-му курсі ви вивчали фармакологію і знаєте, що таке фармакотерапевтична група, препарати-аналоги.

    Лікарські засоби відрізняються від інших товарів народного споживання тим, що потреба в них виникає  у випадку захворювання (або їзх профілактики), не є постійною і залежить від цілого комплексу різних факторів медичного, економічного, соціального, правового, демографічного та інш. характеру.

     Серед основних таких факторів рівень та структура захворюваності населення, його кількість, віковий склад, платоспроможність, ступінь соціального захисту, асортиманть лікарських засобів та парафармацевтичних товарів, нормативно-правове регулювання фармацевтичної галузі, страхові рецепти та багато інш.

     Потреба – кількість лікарських засобів і товарів аптечного асортименту, що заявлена аптекою та яка достатня для задоволення попиту в них населення та ЛПЗ.

     Попит – це кількість необхідних для населення та ЛПЗ лікарських засобів і товарів аптечного асортименту диференційовано за кожною товарною назвою. Розрізняють попит задоволений, незадоволений та той, що формується . Задоволеним називають фактично реалізований попит. 

     Незадоволений  попит може бути викликаний фізичною відсутністю потрібного товару в аптеках та відсутністю фінансових можливостей його придбання населенням та ЛПЗ. Під попитом, що формується, розуміють  попит, який ще не склався (на нові ліки).

    Споживання в аптеці характеризується обсягом фактично реалізованих лікарських засобів та ВМП у кількісному та грошовому вираженні.

      Враховуючи особливості споживання  ЛЗ, увесь їх асортимент  умовно розділяють на три групи:

·        препарати специфічної дії, які застосовуються для лікування конкретних захворювань (протидіабетичні, протитуберкульозні, протигельментні та інш.)

·        препарати з нормованим споживанням (наркотичні та психотропні препарати,спирт етиловий та інш.), витрати яких суворо регламентовані нормативами, особливо правилами прописування та відпуску;

·        препарати широкого  спектру дії,  які використовуються для профілактики  та лікування великої кількості захворювань (антибіотики, анальгетики, вітаміни).

Формули для проведення розрахунків за кожним із наведених методів  вивчаються  з дисципліни фармацевтичний маркетинг.

      Для визначення мінімальної кількості лікарського препарату певного найменування необхідно мати наступну інформацію:

·        наявна (залишок) кількість препарату

·        коли (як часто) поновлюється замовлення

·         скільки замовити повторно.

  Існують декілька математичних методів, як розрахувати потребу в ліках. Зараз мова піде про щоденну кропітку роботу, яку повинна вести аптека, щоб визначити потребу в ліках. Ідеальний варіант – це комп´ютерний облік поступлення і розходу товару. Реєстратор розрахункових операцій, сканування дає можливість прослідковувати за динамікою продаж і залишком ліків. Розроблені комп’ютерні  програми, які вкажуть по числах місяця коли і скільки відпущено товару. Ведуть журнал обліку відмовлень, враховують запити відвідувачів, слідкують за рекламою. Поточний облік товару дає можливість прослідкувати чого і скільки є в аптеці, але й зпрогнозувати терміни і об’єм нових закупок. Для цього необхідно  визначити:

–         темпи продажу лікарського засобу (середній попит за певний період), це залежить від сезонності і т.д.

–         тривалість часу між перевіркою залишків товарних запасів

–         резерви запасів

  Для встановлення кількісного обсягу замовлення використовують таку  формулу:

КОЗ = (ППТЗ + ПОЗ) х СДНП + РЗ – З  

де   КОЗ – кількісний обсяг замовлення конкретного препарату

ППТЗ  – періодичність перевірки товарних запасів в аптеці

 ПОЗ – період отримання замовлення

 СДНП – середньоденний норматив продажу лікарського засобу

 РЗ – його резервний запас

  З – прогнозований залишок на день поставки.

 

         6. Складання  заявки-замовлення на товари аптечного асортименту   

      На необхідні ліки аптека складає замовлення на аптечний склад.   Процес складання заявки на товари аптечного асортименту є одним із найбільш відповідальних етапів діяльності аптеки, від якого багато в чому залежить фінансовий результат, тому заявки формують найбільш досвідчені та кваліфіковані працівники аптеки. 

      Замовлення  – пропозиція покупця (ФП, фірми, аптеки, медичної установи), споживача (лікувально-профілактичних та інших закладів) продати й доставити йому товар певного виду (асортименту, лікарської форми, фірми-виробника, якості тощо) або виконати певну роботу чи надати послугу. Замовлення передбачає певну кількість товару, термін його виготовлення (або виконання роботи), величину оплати, документальне оформлення цих пропозицій та підтвердження особою, яка виконує амовлення. Замовлення  (вимога-замовлення, вимога-накладна)  – документ управлінського (оперативного) обліку. Складається структурними підрозділами, аптечних і лікувально-профілактичних закладів для поповнення товарних запасів. На основі аналізу даних замовлення аптечні заклади складають вимоги-замовлення  на отримання товару з аптечного складу (бази) чи від іншого постачальника. У вимогах-замовлення на наркотичні, психотропні ЛП, прекурсори та спирт етиловий їх кількість повинна вказуватися прописом. Такі вимоги-замовлення  повинні бути підписані керівником відповідного закладу охорони здоров’я України (або його заступником) та завірені круглою печаткою цього закладу. Відпуск товарів відділам аптеки, роздрібній мережі, лікувальним та іншим закладам здійснюється за їх вимогами, які оформляються у 3-х  примірниках; на ЛП, що підлягають предметно-кількісному обліку, — на один примірник більше.

   Замовлення  загальне  – замовлення, згідно з яким фірма-постачальник постачає продукцію певної номенклатури в межах грошового ліміту та встановленого часу.

Фото: розміщення товару в аптеці

  Розхунок необхідного замовлення постачальникам базується на інформації про:

    * залишок кожного ЛЗ;

    * терміни подання заявки та доставки товару;

    * кількість замовлень та його вартість.

    Контроль за складанням заявок на поставку нових партій товару необхідно здійснювати на основі даних аналізу динаміки продаж кожного окремого ЛЗ. Основне завдання такого контролю – визначення моменту, при  настанні якого необхідно зробити замовлення на поставку.  Оперативний, спрощений розрахунок може проводитись на основі статистичних даних про реалізацію конкретного ЛЗ, що відслідковується керівництвом аптеки, спеціалістом-маркотологом.

 

     7. Завдання i функцiї вiддiлу запасiв аптеки

  Самостiйний вiддiл запасiв органiзується тiльки в аптеках 1 групи. В iнших аптеках вiн об’єднаний з рецептурно-виробничим вiддiлом. Організовується також в аптеках, які мають розвинену мережу структурних підрозділів (аптечних пунктів).

 Основними завданнями вiддiлу запасiв є:

1. Прийом медикаментiв i других товарiв аптечного асортименту, якi поступають в аптеку з оптового  фармацевтичного пiдприємства (складу, заводу).

  2. Забезпечення правильного зберiгання товарiв.

  3.  Вiдпуск товарiв другiм вiддiлам аптеки (рецептурно-виробничому, ГЛЗ, БРВ), ЛПУ,  органiзацiям i установам, прикрiплених до аптеки на постачання (дитячi садики, пункти, спортклуби, школи, дрiзнороздрiбнiй сiтцi – аптечнi пункти, кіоски).

  4.Виготовлення концентратiв, напiвфабрикатiв, ВАЗ, проведення лабораторно-

фасувальних робiт.

  Виходячи з вищевказаних завдань працiвники  вiддiлу запасiв виконують наступнi види робiт або функцiї:

1. визначення поточної потреби аптеки та мережі структурних підрозділів у ЛЗ, ВМП та інших товарах аптечного асортименту;

2. складають закази-замовлення для подачi постачальнику, Заказ-вимога  враховує попит населення на товари аптечного асортименту.

  3. Займаються визначенням потреби в лiках на рiвнi аптеки.

  4.  Проведення вхідного контролю ЛЗ та ВМП.

  5. Заповнюють штангласи медикаментами для асистентської кiмнати.

  6. Контролюють термiни придатностi i якостi лiкарських засобiв.

  7. Приймають накладнi-вимоги i комплектують замовлення для вiддiлiв аптеки, ЛПУ, iнших покупцiв

8.Ведуть лабораторно фасувальнi роботи.

   Поряд з перерахованими вище функцiями готує угоди на поставку продукцiї.

 

                                                                                              

 

Фото: викладка товару

 

    8. Склад примiшень вiлiддiлу запасiв. Рацiональна органiзацiя робочих мiсць

 До примiщень вiддiлу запасiв вiдносяться:

1. Заготiвельна.

2. Фасувальна

3. Матерiальнi кiмнати

4. Примiщення для обслуговування прикрiплених ЛПУ

5. Розпакувальна

 Фото:  викладка товару

 

В заготiвельнiй в асептичних умовах виконують  лабораторнi роботи, у великих аптеках. В малих аптеках це роблять в асистентських кiмнатах.  В фасувальнiй – фасують внутрiаптечнi зоготовки, розфасовки.  В матерiальних кiмнатах зберiгаються товарно-матерiальнi цiнностi аптеки – перявязки, мiнеральних вод, термолабільних, таблеткова них, ампульних і т.д.

  В примiшеннi для обслуговування прирiплених ЛПУ та iнших установ – приймають та оформляють накладнi-вимоги, комплектують i вiдпускають

товар.

      В розпаковочнiй – розпаковують отриманий товар.

   Органiзацiя робочого мiсця – це система заходів  з обладнання робочого мiсця засобами та предметами працi i розмiщення їх в певному порядку. Чим краще органiзовано робоче мiсце, тим вище продуктивнiсть працi. Насамперед, необхiдно зупинитись на органiзацiї робочого мiсця провiзора вiддiлу запасiв, що займається лабораторними роботами i робочому мiсцi фасувальника – виконує фасувальнi роботи. Передбачається правильне розмiщнення його робочого стола, вертушка, ваги, штангласи з медикаментами, допомiжнi речовини. До робочого мiсця провiзора-технолога повинен бути проведений трубопровiд з очищеною водою i встановлена ємка бюретка для вiдмiрювання на вiддалi витянутої руки. Всi необхiднi предмети розмiщають з врахуванням оптимальної досягає мості. . Доцiльно обладнати столом аптечної лабораторiї. Для пiдвищення ефективностi працi рекомендується викоритовувати засоби малої механiзацiї i оргтехнiку. Сюди – апарати для подрiбнення i змiшування порошкiв, магнiтну мiшалку, електромiксер, апаратуру для фiльтрацiї пiд вакуумом, Обладнання вiкон-шлюзiв для передачi продукцiї не виходячи за межi примiщення.

 

   Фото:  матеріальна  кімната  відділу  запасів

 

9.  Номенклатрура працiвникiв вiддiлу запасiв. Положення про працiвникiв вiддiлу.

     У вiддiлi запасiв передбачаються наступнi посади: зав.вiддiлом – провiзор, зам.- провiзор, провiзори (технологи), фасувальники. При викладi «Положення» про посаду необхiдно  висвiтлювати наступнi питання:

n особа з якою освiтою має право займати посаду

n ким назначається та звiльняється

n  чим керується в своїй роботi

n обов’язки

n права

 Положення про завiдуючого вiддiлом-провiзора

1. Посаду зав. вiддiлом займає особа з вищою фармацевтичною освiтою.

2. Зав. вiддiлом назначається на посаду i звiльняється завiдувачем аптекою.У випадках передбачених законодавством, завiдувач аптеки заключає з зав. вiддiлом договор про повну матерiальну вiдповiдальнiсть.

3. Зав.вiддiлом в своїй роботi керується чинним законодавством, статутом  аптеки, положенням про зав.аптекою, наказами та iншими нормативними актами, затвердженими МОЗ, а также правилами внутрiшнього розпорядку.

  На прикладi обов’язкiв зав.вiддiлом запасiв розглянено (це стосується i iнших вiддiлiв)

Завдання та обов’язки

·      Здійснює керівництво відділом аптеки  відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів, що визначають діяльність органів управління та закладів охорони здоров’я організацію фармацевтичної служби.

·      Організовує роботу відділу по забезпеченню населення та оптових покупців лікарськими засобами і медичними товарами, що підлягають з відпуску з структурного підрозділу.

·      Контролює наявність у відділі необхідного асортименту фармацевтичних товарів і медичних виробів згідно із затвердженими нормативами.

·      Створює необхідні умови для зберігання медикаментів, інших медичних виробів відповідно до їх властивостей і вимог Державної фармакопеї.

·      Впроваджує облік наджодження і збуту товарно-матеріальних цінностей і коштів.

·      Аналізує показники роботи відділу, вживає заходів щодо їх оптимації.

·      Організовує робочі місця та впроваджує їх автоматизацію.

·      Розробляє та впроваджує заходи з охорони праці і протипожежного захисту, дотримування правил особистої та виробничої гігієни.

·      Дотримується принципів медичної деонтології.

·      Постійно удосконалює свій професійний рівень.

У випадках, коли в установчому порядку замість посади завідувача відділу – провізора введено посаду завідувача відділу – фармацевта, повністю діє дане положення.

Повинен знати:

·      чинне законодавство про охорону здоров’я та нормативні документи, що регламентують діяльність органів та установ охорони здоров´я ;

·      організацію фармацевтичної служби в державі;

·      організацію роботи відділу по забезпеченню населення та аптечних і лікувально-профілактичних установ, інших оптових покупців лікарськими засобами і товарами медичного призначення;

·      технологію індивідуального та дрібносерійного виготовлення ліків, оцінку їх якості та правила зберігання;

·      особливості прийому, зберігання і відпуску отрути, наркотичних речовин, психотропних препаратів, прекурсорів, та інших лікарських засобів, що підлягають Комітету по контролю за наркотиками МОЗ України;

·      порядок обліку руху основних і оборотних засобів, основи бухгалтерського обліку і звітності;

·      контроль процесів управління основними ланками фармацевтичних закладів;

·      організацію виконання договірних обов’язків;

·      методи визначення попиту і розрахунку потреби в лікарських препаратах і товарах медичного призначення;

·      порядок проведення повного і цільового фармацевтичного обстеження;

·      сучасну літературу за фахом, методи її аналізу та узагальнення

·       Зав.вiддiлом пiдпорядковується зав.аптекою або його заступнику. 

·      Контролює наявність у відділі необхідного асортименту фармацевтичних товарів і медичних виробів згідно із затвердженими нормативами

Положення про заступника зав.вiддiлом

Положення про заступника зав.вiддiлом

1. Посаду заст. зав.вiд. замiщує особа з вищою фармацеевтичною освiтою

2. Назначається та звiльняється завiдувачем аптеки, З ним, так як i з зав. відділомзаключається  угода про иатерiальну вiдповiдальнiсть за цiнностi

3. Пiдпорядковуєть завiдуючому вiддiлом

4. В своїй роботi керується положенням про зав.вiддiлом

5. У випадку вiдсутностi зав.вiддiлом виконує  його обов’язки, покладенi на зав. вiддiлом.

6.У випадку присутностi зав.вiддiлом заступник органiзує роботу i несе  вiдповiдальнiсть у вiдповiдностi з конкретними розпридiленнями обов’язкiв мiж ним i зав.вiддiлом. Цi обов’язки  викладаються в посадових iнструкцiях i затверджуються наказом по аптецi.

Положеня про провiзора  аптеки

1. Посаду провiзора займає особа з вищою фармацевтичною освiтою

2. Назначається i звiльняється завiдуючим аптекою

3. В своїй роботi провiзор керується чинним законодавством, положення про  провiзора аптеки, наказами iнструкцiями

4. В своїй роботi пiдпорядковується безпосередньо завiдуючому вiддiлом i його заступнику, а при вiдсутностi зав. аптекою або його заступником

Провiзор вiддiлу запасiв зобов’язаний:

·      здiйснювати прийом вимог, перевiряти правильнiсть їх оформлення,  сумiснiсть входящих інгредієнтів

·      проводити приготування концентрованих розчинiв, напiвфабрикатiв, ВАЗ;

·      розпридiляти роботу серед фасувальникiв i приймати розфасовану продукцію

·      дотримуватись правила зберiгання медикаментiв в матерiальних кiмнатах в  строгій вiдповiдностi з їх властивостями i вимогами ДФ, наказiв, інструкцій;

·      Слiдкувати за правильнiстю оформлення штангласiв з запасами медикаментів;

·      поповняти запаси медикаметiв у вiддiлах аптеки;

·      проводити комплектацiю запасiв вiддiлiв i здiйснювати їх вiдпуск

·      слiдкувати за термiном зберiгання виготовлених лiкiв, знiмати в установленму  порядку лiки з протермiнованим троком придатності

·      приймати участь в складана замовлень на медикаменти

·      вести облiк дефектури

·      приймати участь в отриманнi медикаментiв i здiйснювати контроль за правильним їх розмiщенням зберігання

·      контролювати дотримання санрежиму в примiщеннях аптеки

  Положення про фасувальника:

1. Приймає i звiльняє фасувальника завiдiвач аптеки

2. В своїй роботi керується Положення про фасувальника та правилами

внутрiшнього розпорядку

 Фасувальник зобов’язаний:

   * виконуват роботу з рофасовки i дозування лiкзасобiв i др.виробiв

   * приймати участь в прийманнi i розпридiленнi товарiв серед вiддiлв аптеки

   * правильно використовувати i дотримувати  в чистотi обладнання, ваговимiрювальнi прилади i фасувальнi машини

   *  виконувати вказiвки провiзора i фармацевта, зв’язанi з виробничою діяльністю

  * фасувальник несе вiдповiдальнiсть за якiсть виконаної роботи i санiтарний стан робочого мiсця

 

      10. Органiзацiя прийому товарiв аптечного асортименту

    Після прийняття рішення про вибір постачальника необхідне правильне юридичне  оформлення  господарського співробітництва між постачальником (оптовою фірмою) та покупцем (аптекою).  Правовим документом, який  оформляє процес купівлі-продажу, є письмовий договір, у якому вказуються юридичні адреси сторін, їх права та обов’язки, зміст договору, порядок розрахунків, терміни виконання, порядок розгляду претензій, фарм-мажорні обставини, умови розрівання договору, підписи сторін. Договір скріплюється печатками юридичних осіб-учасників та підписами уповноважених для цієї процедури осіб (керівниками) та видається кожній із сторін. До договору додаються документи: свідоцтво про державну реєстрацію, свідоцтво платника податків, копіями ліцензій з «вологою» печаткою на здійснення оптової та роздрібної реалізації відповідно.

     Аптека може приймати товарно-матерiальнi цiнностi: на станцiї залiзної дороги, на воднiй пристанi,  в аеропорту, на аптечному складi, на хiмiко-фармацевтичному пiдприємствi, безпосередньо в аптеці.   Найчастiше здiйснюється останнiй варiант, коли товар доставляється в аптеку транспортом постачальника.  При органiзацiї i проведеннi приймання товарiв необхiдно дотримуватись дiючих ТУ  «Особливi умови поствки, iнструкцiї i положення про поставки продукцiї виробничо-технiчного приздачення i товарiв народного господарства»..

   На залiзнодорожнiй станцiї, воднiй станцiї i в аеропорту товар приймають за кiлькiстю мiст i маси брутто (вага товару з упаковкою, на вiдмiну вiд маси без упаковки -нетто). При цьому перевiряється стан фактичної наявностi товарiв i даних супроводжуючуго листа – товарно-транспортної накладної, вкладишiв до ящикiв, супроводжуючих (упаковочних) листiв.  Якщо виявлена недостача або пошкодження грузу, предсавник аптеки повинен вимигатии вiд транспортної органiзацiї складання комерцiйного акту. На пiдставi комерцiйного акту в подальшому  предявляються  транспортнiй органiзацiї або постачальнику (хто з них вине) претензiї i iск про вiдшкодування збiтку. Товар , який прийшов  в непридатнiсть по винi транспотної органiзацiї аптекою не приймається.

       Прийом товару на складi постачальника або хiмiко-фармацевтичного пiдприємства представник аптеки або зав.аптекою проводить  або по кiлькостi товарних одиниць i по масi нетто, або якщо товар запакований в ящики та iншу тару – по кiлькостi мiсць i масi брутто, Для отримання товару на складi  повинна бути заключена угода, подається довiреннiсть.

     Товар, доставлений централiзовано транспортом постачальника i назначений для реалiзацiї в рiзних вiддiлах аптеки, приймається вiддiлом запасiв.  При доставці товару в аптеку матеріально-відповідальним особам надається товарно-транспорнтні накладні у 2 -3-х примірниках (1-2 примірника з підписом про прийом товару повертаються постачальнику, 1 примірник залишається в аптеці). Крім цього постачальником пред’являються :

·       податкові накладні (для податкового обліку),

·       реєстраційне посвідчення на ЛЗ,

·      гігієнічне заключення на косметологічну продукцію,

·      сертифікати щодо якості та сертифікати аналізів контрольно-аналітичної лабораторіх (для окремих ЛЗ).

     Прийом товару від постачальника здійснює в аптеці приймальна комісія, яка складається не меншу ніж з трьох осіб. Комісія зобов’язана перевірити:

·      наявність необхідної документації від постачальника на товар, що надійшов (товарно-транспортні накладні, копії реєстраційних посвідчень на ЛЗ, сертифікати аналізу, податкові накладні та у випадку необхідності інші документи);

·      ціни та суми, представлені у документах, правильність їх оформлення;

·        відповідність фактично одержаного товару за кількісними та якісними показниками супровідним документамю у випадку невідповідності оформити «Акт про виявлені розходження у кількості та якості при прийманні товару», про що постачальник повинен бути повідомлений на день приймання  товару або не пізніше наступного дня.

    Практично прийом товару в аптеці здійснює уповноважена особа. Факт прийомки товару матерiально вiдповiдальна особа пiдтверджує штам прийомки (тепер печатка) i своїм пiдписом на всiх екщемплярах накладних.  Яким би чином не був доствлений товар, в аптецi обв’язкого проводиться його прийомка  по кiлькостi i якостi.

   При прийомцi товару матерiалльно-вiдповiдальнi особи старанно провiряють кiлькiсть, цiну, загальну вартiсть товару i проводять звiрку  їх з даними накладної. Особлива увага придiляється перевiрцi кiлькостi поступившого товару. З цiєю метою  проводиться приймальний контроль, який заключається  в перевiрцi зовнiшнього вигляду, маркiровцi, пакуванню, укупорцi товару. Якщо виникають сумнiви в якостi, лiкарськi засоби направляються на аналiз в КАЛ i для вiдповiдi лабораторiї їх зберiгають окремо i не реалiзують. Старанно перевiряють при прийомцi товара термiни придатностi. На медикаменти, залишковий  термiн придатностi повинен бути не менше 60%, а для бактерiйних препаратiв – не менше 40% термiну придатностi, що зазначена на етикетцi.

    Надходження товару відображається матеріально відповідальними особами в прибутковій частині «Товарного звіту» (оприбуткування  за фактичною кількістю товару, що надійшов), «Журналі реєстрації надходження товарів за групами».

  

    11.  Організація проведення вхідногоконтролю якості лікарських засобів в аптеках (роздрібна торгівля).

   Вхідний контроль лікарських засобів в аптеках здійснюється згідно «Інструкції  про порядок контролю якості лікарських засобів під час оптової та роздрібної торгівлі»  ( Наказ Міністерства охорони здоров’я України 30.10.2001 N 436).  

      Вхідний  контроль  якості  лікарських  засобів  під  час   роздрібної торгівлі   здійснюється   за   допомогою візуальних  методів уповноваженими особами суб'єктів господарської діяльності,  які мають ліцензії на  право  оптової  та  роздрібної торгівлі лікарськими засобами. 
       Забороняється  торгівля  неякісними  і  фальсифікованими лікарськими  засобами;  без  сертифікатів  якості,  що   видаються виробниками; не зареєстрованими в Україні; термін придатності яких минув. 
       вхідний контроль  - контроль якості лікарських засобів при їх одержанні  суб'єктом  господарювання,  який  здійснюється   шляхом візуальної перевірки або аналізу лікарського засобу;

     неякісні (субстандартні)  лікарські   засоби   -   препарати, виготовлені легальним виробником з правильним маркуванням, але які за  відсутності  належних  умов виробництва,  транспортування  та зберігання   не   відповідають  установленим  вимогам  нормативних документів;

     висновок щодо якості - документ з інформацією про перевірений зразок лікарського засобу з результатами лабораторного дослідження та висновком щодо відповідності вимогам чинної в Україні АНД, який виданий  лабораторією  з  аналізу   якості   лікарських   засобів, 
  підпорядкованою або уповноваженою Держлікслужбою України;

     сертифікат якості виробника - документ,  виданий  виробником, про  відповідність серії лікарського засобу вимогам,  установленим під час його реєстрації в Україні;

     уповноважена особа  -  особа,  призначена керівником суб'єкта господарської  діяльності  на  відповідну  посаду  фармацевтичного закладу, на яку відповідно до наказу покладено здійснення вхідного контролю якості лікарських  засобів,  які  підлягають  оптовій  та роздрібній торгівлі;

     фальсифіковані лікарські  засоби  –  лікарські  засоби,   які навмисно  неправильно  промарковані  щодо  ідентичності  та  назви виробника.  Фальсифікованими можуть бути  як  оригінальні,  так  і відтворені   препарати;   вони   можуть   містити   інгредієнти  у відповідному або невідповідному складі,  можуть  бути  без  діючих речовин, з недостатньою їх кількістю або в підробленій упаковці.    

  Головними обов'язками уповноваженої особи є:

·      перевірка лікарських засобів,  які надходять в аптеку, і  супровідних  документів - накладних (з обов'язковим зазначенням найменування,   дозування,   лікарської   форми,   номера   серії, кількості, назви виробника), сертифікатів якості виробників, даних про реєстраційний статус лікарського засобу; 

·      оформлення    висновку    вхідного   контролю   якості лікарських засобів; 

·      ведення  реєстру  лікарських засобів,  які надійшли до суб'єкта господарської діяльності;  

·      перевірка    наявності    в    аптеці   неякісних   та фальсифікованих серій  лікарських  засобів  згідно  з  інформацією територіальної інспекції;

·      надання  територіальній  інспекції   повідомлень   про виявлені неякісні та фальсифіковані лікарські засоби або про які є підозра щодо їх  якості; 

·      зупинення  торгівлі  такими  лікарськими засобами.

       Погодження  внутрішнього  порядку   обігу   лікарських засобів. 
    Порядок  проведення  вхідного контролю якості лікарських засобів, які надходять в аптеку:

       Закуповувати і одержувати лікарські засоби слід тільки в суб'єктів,  які мають діючі ліцензії на право оптової  торгівлі. Копії   таких   ліцензій   додаються  до  угод  про  постачання  і зберігаються у завідувача аптеки чи  уповноваженої  особи  з  усім комплектом документів.

    Одержані  аптекою  лікарські  засоби  повинні   пройти візуальний контроль уповноваженою особою.  До одержання письмового висновку  уповноваженої  особи  торгівля  одержаними   лікарськими засобами забороняється.

       Уповноважена особа перевіряє  відповідність  одержаних лікарських   засобів   супровідним   документам   щодо  кількості, дозування,  номерів серій,  термінів  придатності,  реєстраційного статусу,  найменування,  лікарської форми,  виробника. Кожна серія лікарських засобів повинна супроводжуватися  сертифікатом  якості, що    видається    виробником,   завіреним   печаткою   останнього постачальника.  

    Лікарські засоби:        

   Субстанції,  що   використовуються   в   аптеках   для виготовлення   парентеральних   лікарських   форм   і   ліків,  що застосовуються в очній практиці (за всіма показниками АНД).

  Наркотичні  лікарські  засоби,  психотропні речовини і прекурсори,  які  належать  до  відповідної  категорії  згідно   з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, і  підлягають  спеціальному   контролю   відповідно   до   чинного  законодавства України.

  Лікарські засоби,  що використовуються для наркозу,  у тому числі інгаляційного (за винятком кисню і закису азоту).

       Рентгеноконтрастні, у тому числі барію сульфат.

  Протитуберкульозні  (у  тому  числі  комбіновані),  що містять рифампіцин, ізоніазид, етамбутол, піразинамід.   повинні  додатково  супроводжуватися  висновком  щодо  якості,  що виданий    лабораторією,    підпорядкованою    або   уповноваженою Держлікслужбою України.

    Групова  тара,  зовнішня   (вторинна)   та   внутрішня (первинна) упаковки,  маркування, листок-вкладка, зовнішній вигляд без розкриття упаковки перевіряються на цілісність,  однорідність, наявність пошкоджень,  якість пакувальних матеріалів. При потребі, якщо виникла підозра щодо якості, лікарські засоби перевіряються з розкриттям    упаковок    стосовно   розмірів,   форми,   кольору, однорідності, кількості одиниць в упаковці, наявності забруднень.

       При    позитивному    результаті   вхідного   контролю уповноважена особа передає одержані  серії  лікарських  засобів  в реалізацію.

         При негативному результаті вповноважена особа  складає акт  про виявлені дефекти,  який є підставою для повернення партії постачальнику. Копія акта подається у територіальну інспекцію, яка після проведення додаткової перевірки та вибіркового лабораторного аналізу вживає заходів щодо інформування інших аптек про  виявлені неякісні  або  фальсифіковані  лікарські  засоби  та контролює дії постачальника щодо їх знищення,  утилізації або повернення (у разі неякісних серій) виробнику.

  У  разі  виникнення  сумніву  щодо  якості  лікарських засобів  при  виконанні  візуального  контролю  вповноважена особа відбирає зразки сумнівних лікарських засобів  та  направляє  їх  у територіальну  інспекцію  для проходження лабораторних досліджень. На час  проведення  таких  досліджень,  до  остаточного  вирішення питання   про   їх  якість,  серія  сумнівних  лікарських  засобів перебуває у карантині,  ізольовано від інших лікарських засобів, з позначенням "Торгівля заборонена до окремого розпорядження". 

  Уповноважена  особап веде нижченаведений реєстр.
      Реєстр лікарських засобів, які надійшли до суб'єкта господарської діяльності

  Функціональна обов′язки уповноваженої особи аптеки

  Покладання обов’язків уповноваженої особи та звільнення від них здійснюється наказом по фармацевтичному підприємству із дотриманням вимог Кодексу законів про працю України.

        Обов’язки уповноваженої особи аптеки може виконувати особа з повною вищою освітою (магістр, спеціаліст) за напрямом підготовки «Фармація», спеціальністю «Фармація», яка закінчила інтернатуру за спеціальністю «Загальна фармація» з наступною спеціалізацією за фахом «Аналітично-контрольна фармація». Наявність необхідної кількості балів відповідно до затвердженої МОЗ України Шкали значень різних видів діяльності провізорів у період між передатестаційними циклами. Стаж роботи за фахом не менше двох років. Підвищення кваліфікації уповноваженої особи повинно здійснюватися кожні п’ять років.

.Уповноважена особа аптеки безпосередньо підпорядковується завідувачу аптеки.

.Діяльність уповноваженої особи аптеки інспектує Держлікслужба  та санітарно-епідеміологічна служба.

    На час тимчасової відсутності уповноваженої особи (відрядження, хвороба, відпустка) її обов’язки виконує особа, що призначена в установленому порядку, яка несе повну відповідальність за належне їх виконання та набуває усіх відповідних прав.

   Уповноважена особа аптеки у своїй роботі керується положеннями діючого законодавства, Державною Фармакопеєю України, нормативними документами, які затверджені Міністерством охорони здоров’я України, та    посадовою інструкцією.

Уповноважена особа:

    Здійснює контроль за функціонуванням системи якості лікарських засобів.

   Розробляє та затверджує стандартні робочі методики обігу лікарських засобів (закупки, збереження, реалізації).

    Розробляє та затверджує план термінових дій при виявленні фальсифікованих, незареєстрованих та неякісних лікарських засобів.

  Здійснює обстеження аптеки з метою оцінки стану санітарного режиму та фармацевтичного порядку.

    Бере участь у проведенні дезінфекції та дезінсекції приміщень аптеки, готуючи або/чи контролюючи ефективність відповідних розчинів.

    Здійснює вхідний контроль якості лікарських засобів, готує та затверджує висновок результатів контролю кожної серії ЛЗ, що надійшли в аптеку, надає дозвіл на їх реалізацію.

        Відбирає зразки лікарських засобів, які підлягають обов’язковій лабораторній перевірці на відповідність їх якості показникам АНД. сумнівних ЛЗ та направляє їх до уповноваженого органу з контролю якості ЛЗ.

        Вилучає у карантин та зупиняє реалізацію незареєстрованих, неякісних, фальсифікованих серій лікарських засобів, ангро або про які є підозра щодо їх якості та надає уповноваженим органам повідомлення про виявлення таких лікарських засобів.

 Здійснює перевірку наявності в аптеці незареєстрованих, неякісних та фальсифікованих серій лікарських засобів, або про які є підозра щодо їх якості, згідно поточної інформації уповноваженого органу з контролю якості лікарських засобів.

        Розміщує готові лікарські засоби, ангро відповідно до основних принципів зберігання медикаментів і ВМП.

 Перевіряє правильність умов зберігання та терміни придатності лікарських засобів, ангро.

 .      Бере участь у комплектуванні замовлень відділів га установ.

        Забезпечує зберігання документації в архіві. Систематизує і зберігає реєстри.

        Своєчасно інформує керівництво аптеки про стан системи якості лікарських засобів і належність дотримання санітарного режиму та фармацевтичного порядку.

        Надає консультації з питань функціонування системи якості лікарських засобів, санітарного режиму та фармацевтичного порядку.

        Здійснює поточний та звітний облік виконаних робіт.

Уповноважена особа має право:

 Отримувати від співробітників Держлікслужби  консультації та необхідну інформацію з питань забезпечення якості лікарських засобів.

 Знайомитись з проектами рішень керівництва, що поширюються на її діяльність.

        Брати участь в обговоренні питань, що стосуються виконання її обов’язків.

 Вносити на розгляд керівництва пропозиції щодо покращення функціонування системи якості лікарських засобів.

 Вимагати від керівництва сприяння у виконанні посадових обов’язків.

Уповноважена особа несе відповідальність:

 За належне виконання або невиконання своїх посадових обов’язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, а також правилами внутрішнього трудового розпорядку в межах, визначених законодавством України про працю.

 За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, – в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним і цивільним законодавством України.

 За завдання матеріальної шкоди в межах, визначених чинним трудовим і цивільним законодавством України.

  Уповноважена особа аптеки повинна знати

    Чинне законодавство про охорону здоров’я, щодо якості лікарських засобів та організації фармацевтичної діяльності.

 Концепцію забезпечення якості лікарських засобів відповідно до законодавчо-регулюючих документів СС за рекомендацій ВООЗ.

 Принципи організації контролю якості лікарських засобів в Україні.

 Систему сертифікації лікарських засобів для міжнародної торгівлі та відповідно до рекомендацій ВООЗ.

 Систему сертифікації та стандартизації лікарських засобів в Україні.

  Стратегію захисту світового та вітчизняного фармацевтичного ринку від фальсифікованих лікарських засобів.

 Систему державного контролю якості лікарських засобів в Україні.

 Номенклатуру лікарських засобів, імунобіологічних препаратів, виробів медичного призначення, спеціальних продуктів харчування та положення щодо їх реєстрації в Україні.

 Статус, зміст Державної Фармакопеї України та її вимоги до якості лікарських засобів.

 Вимоги до аналітичної нормативної документації та змісту сертифікатів якості виробника.

 Теоретичні основи хімічних, фізичних, фізико-хімічних, фармако-технологічних, біологічних та мікробіологічних методів аналізу лікарських засобів, можливості їх застосування у виявленні неякісних і фальсифікованих лікарських засобів.

 Загальні положення вхідного контролю якості лікарських засобів, умови зберігання лікарських засобів та виробів медичного призначення.

  Сучасну літературу за фахом, методи її аналізу та узагальнення.

12.  Органiзацiя зберiгання товарiв аптечного асортимненту.

         Кліматичні вимоги до режиму зберігання.     

     Належна практика зберігання фармацевтичної продукції (Guide to good storage practices for pharmaceuticals, GSP) – спеціальні заходи, необхідні для належного зберігання й транспортування фармацевтичної продукції. Ці заходи при необхідності можна адаптувати до конкретної ситуації за умови дотримання всіх стандартів якості. Зберігання й транспортування фармацевтичних матеріалів і продукції охоплює практично всіх учасників фармацевтичного ринку. Не можна з упевненістю говорити про якість, безпеку та ефективність ЛП, не маючи національного або хоча б внутрішнього (на підприємстві) стандарту зберігання ЛП, що відповідає вимогам GSP, якого слід дотримуватися на практиці. GSP тісно пов’язана з такими стандартами, як GMP, GDP, GPP, що застосовуються у фармацевтичній галузі. Настанова GSP розроблена ВООЗ і містить вимоги до персоналу, приміщень, обладнання, повернення, відправлення, транспортування та відкликання продукції. Умови зберігання фармацевтичних продуктів і матеріалів мають відповідати вимогам на етикетці, що базуються на результатах дослідження стабільності. Поряд з маркуванням контейнерів, одержанням матеріалів і фармацевтичної продукції, контролем і відновленням запасів, перевіркою на наявність ЛП, термін придатності яких минув, і тих, які вийшли з обігу, велика увага приділяється веденню і зберіганню документації. В інструкціях та звітах чітко описано процедури зберігання, переміщення фармацевтичної продукції та є інформація в межах організації на випадок виникнення необхідності її відкликання. Для кожного продукту, який зберігається, необхідно мати постійну інформацію у письмовому або електронному вигляді із зазначенням умов зберігання і дат повторного тестування. Обов’язковим є до­тримання вимог Фармакопеї й чинного законодавства. Умови зберігання фармацевтичних продуктів і матеріалів мають відповідати вимогам на етикетці, обґрунтованим результатами досліджень стабільності. Нормальним вважається зберігання в сухому, добре провітрюваному приміщенні при температурі 15–25 °С або, залежно від кліматичних умов, — до 30 °С, не повин­но бути сторонніх запахів, інших джерел забруднення, а також інтенсивного світла. ЛП, які мають зберігатися у специфічних умовах, потребують відповідних інструкцій щодо зберігання. Відхилення від інструкцій допускаються тільки на короткий час (напр. під час місцевих перевезень), якщо при цьому спеціальні умови (напр. постійне зберігання в холоді) не зазначені окремо. Рекомендується використовувати на етикетках такі формулювання умов зберігання:

 

   Вимоги GSP придатні не тільки для виробників медичних товарів, але й для імпортерів та постачальників фармацевтичної продукції, оптових фірм, аптек, лікарень тощо.

  Вимоги включають наступні параметри: температуру, відносну вологість повітря, повітряний обмін, газовий склад повітря і освітленість.

         Температура зберігання (температура повітря в зберігальні) – один із найзначніших показників режиму зберігання. Із підвищенням тепператури посилюються хімічні, фізико-хімічні, біохімічні і мікробіологічні процеси. Температура вимірюється в градусах по шкалі Цельсія (⁰ С ). Передбачені кілька режимів зберігання.

         Кімнатна температура …………………………………+ (18 …20)

          Прохолодна температура …………………………….+ ( 12…15)

          Холодильна камера        ……………………………….+ (4…0 )

         Висока температура повітря ……………більше +20

          Низька температура повітря …………….нижче 0

         Інші температурні умови обговорюються в інструкції до лікарських засобів.

         Відносна водлогість повітря  (ВВП) – показник, який характеризує степінь насиченості повітря водяними парами і вимірюється у процентах %. Випаровування води із товарів призводить до кількісних та якісних втрат, в основному до природної втрати за рахунок висушення та в’янення (засихання). Крім того, підвищена вологість повітря сприяє винекненню мікробіологічного псуття, корозії металічних поверхонь.

         Вибір оптимальної ВВП визначається передовсім хімічним складом товарів, їх гігроскопічністю, температурою зберігання і наявністю захисних оболонок. Відносна вологість повітря в сухому приміщенні не повинна перевищувати 60 %, а в приміщенні з підвищеною вологою складає 65 %.

       Зберігання лікарських засобів та інших товарів аптечного асортименту регламентується «Iнструкцiєю по органiзацiї зберiгання в аптечних установах рiзних груп  лiкарських препаратiв i предметiв медичного призначення»  Наказ МОЗ України від 16 березня 1993 року      № 44       

  Інструкція поширюється на всі аптечні  установи,  неза лежно від їх відомчої підпорядкованості і форми власності майна.   Упорядкування, склад і розміри приміщень для зберігання в аптечних установах повинні відповідати всім  вимогам  діючої нормативно-технічної  документації  (будівельні  норми і правила, нормативна відомча документація та ін.). Приміщення для зберігання згідно з встановленими нормами забезпечується охоронними та протипожежними засобами.

     В приміщеннях  для  зберігання  повинна  підтримуватися певна температура  і  вологість повітря,  періодичність перевірки яких здійснюється не рідше 1 разу на добу.  Для спостереження  за цими параметрами  складські приміщення необхідно забезпечити термометрами і гігрометрами,  які кріпляться  на  внутрішніх  стінах сховища віддалік  від нагрівальних приладів на висоті (1,5-1,7) м від підлоги на віддалі не менше 3 м від дверей. В кожному відділі має бути  заведена карта обліку температури та відносної вологості.

    Аптеки обладнуються приладами центрального опалення.  Не допускається опалення  приміщень  газовими приладами з відкритим полум’ям або електронагрівальними приладами з відкритою електроспіраллю.  Приміщення  для зберігання повинні бути забезпечені необхідною кількістю стелажів,  шаф, піддонів, підтоварників і т.д. Встановлення стелажів здійснюється таким чином, щоб вони знаходились на відстані (0,6-0,7) м від зовнішніх стін, не менше ніж 0,5 м від стелі та не менш ніж 0,25 м від підлоги.  Стелажі по відношенню до вікон повинні бути розташовані так, щоб проходи були освітлені, а  відстань  між  стелажами становила не менш 0,75 м для забезпечення вільного доступу до товару.  Приміщення   аптек повинні утримуватися в чистоті,  підлога приміщень періодично (але  не  рідше одного разу  в день) прибирається вологим способом із застосуванням дозволених миючих засобів.

      Не рекомендується розташовувати поруч лікарські засоби, співзвучні по  назві,  лікарські засоби для внутрішнього вживання списку Б,  які сильно відрізняються вищими дозами, а також розташовувати в алфавітному порядку.

 В приміщеннях зберігання лікарські засоби  розміщуються окремо:

 – в суворій відповідності з токсикологічними групами: список А (отруйні та наркотичні речовини); список Б (сильнодіючі речовини) та загальний список.

  Лікарські засоби списків А та Б повинні зберігатися згідно з діючими наказами;

     – у відповідності з фармакологічними групами;

     – в залежності від способу вживання (внутрішнє, зовнішнє);

     – лікарські  засоби  “ангро”  відповідно з агрегатним станом (рідкі окремо від сипучих, газоподібних і т.д.);

     – у  відповідності з фізико-хімічними властивостями лікарських засобів і впливу різних факторів зовнішнього середовища;

     – з  врахуванням  установлених  термінів придатності для лікарських засобів;

     – з врахуванням характеру різних лікарських форм.

 Вироби медичного призначення слід зберігати  окремо  за групами:

     – гумові вироби;

     – вироби з пластмас;

     – перев’язочні засоби та допоміжні матеріали;

     – вироби медичної техніки.

    В процесі зберігання слід проводити суцільний  візуальний огляд  за станом тари,  зовнішніми змінами лікарських засобів та виробів медичного призначення не рідше одного разу  в  місяць. При пошкодженні  тари  необхідно  негайно  усунути її дефекти абовміст перекласти в іншу тару. У випадку зовнішніх змін лікарських засобів проводиться  контроль  їх  якості згідно з вимогами ДФ та іншими НТД і визначається їх придатність до використання в  установленому порядку.

Всі лікарські засоби в залежності від фізичних та фізико-хімічних властивостей,  дії  на них  різноманітних факторів зовнішнього середовища, розподіляються на такі:

     – які вимагають захисту від світла;

     – які вимагають захисту від дії вологи;

     – які вимагають захисту від випаровування;

     – які вимагають захисту від дії підвищеної температури;

     – які вимагають захисту від пониженої температури;

     – які вимагають захисту від дії газів, що містяться в навколишньому середовищі;

     – пахучі, барвні;

     – дезинфікуючі засоби.

    До  числа  лікарських засобів,  які вимагають захисту від світла,  належать: антибіотики, галенові препарати (настойки, екстракти, концентрати з рослинної сировини),  рослинна лікарська сировина, органопрепарати,  вітаміни та вітамінні препарати, кортикостероїди, ефірні масла,  жирні масла,  дражировані  препарати, солі йодисто- та бромистоводневої кислот, галенозаміщені сполуки, нітро- та нітрозосполуки, нітрати, нітрити, аміно- та амідосполуки, фенольні сполуки,  похідні фенотіазина.  

    Лікарські засоби,  які  потребують  захисту  від  дії світла, слід  зберігати в тарі з світлозахисних матеріалів (скляній тарі оранжевого скла, металічній тарі, упаковці з алюмінієвої фольги або полімерних матеріалів,  забарвлених в чорний, коричневий або оранжевий колір),  у темному приміщенні або в шафах,  пофарбованих у середині чорною фарбою із щільно підігнаними дверцятами або в щільно збитих ящиках з щільно припасованою кришкою.

     Для зберігання особливо чутливих до світла лікарських речовин (нітрат срібла,  прозерін та ін.),  скляну тару обклеюють чорним світлонепроникним папером (лікарські речовини,  які потребують дії світла,  наприклад,  препарати закисного  заліза,  слід зберігати в скляній тарі малої ємкості світлого скла на яскравому світлі. Допускається дія прямих сонячних променів.)

    Особливості зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від вологи

 До лікарських засобів,  які вимагають захисту від дії вологи, належать: гігроскопічні речовини та препарати (наприклад, ацетат калію, сухі екстракти, рослинна лікарська сировина, гідролізуючі речовини,  солі азотної,  азотистої,  галогеноводневої  і фосфорної кислот,  солі алкалоїдів, натрієві металоорганічні сполуки, антибіотики,  ферменти, сухі органопрепарати, лікарські речовини, які характеризуються за фармакопейною статтею як такі, що дуже легко розчиняються у воді, а також лікарські речовини, вміст вологи яких  не  повинен перевищувати рівень,  установлений ДФ та іншою НТД . Лікарські засоби, які вимагають захисту від дії атмосферних парів води,  слід зберігати в прохолодному місті, в щільно запакованій тарі  з  матеріалів,  що  непроникливі для парів води (скла, металу, алюмінієвої фольги, товстостінній пластмасовій тарі).

     Лікарські засоби з виявленими гігроскопічними властивостями слід зберігати в сухому приміщенні в скляній тарі з герметичною укупоркою,  залитою зверху  парафіном. При укупорці  тари з такими лікарськими речовинами необхідно старанно витирати шийку та пробку штангласа.  Лікарські засоби даної групи,  що отримані в упаковці з полімерної плівки та призначені для постачання підвідомчої  аптечної мережі,  зберігати  в  центральних  районних аптеках в заводській упаковці,  в інших аптеках слід перекласти в скляну  або металічну тару.

 Серед лікарських засобів цієї групи  особливої  уваги вимагає організація зберігання таких препаратів, як гіпс палений, гірчиця в порошку,  які при поглинанні  вологи  перетворюються  з дрібного аморфного  порошку в дрібні зерна – втрачають свої властивості і стають непридатними для вживання в  медичній  практиці. Щоб запобігти псуванню:

      – гіпс палений слід берегти в добре закритій  тарі  (наприклад, в щільно збитих дерев’яних ящиках або бочках,  бажано обкладених всередині поліетиленовою плівкою);

     – гірчицю  в  порошку  слід  зберігати в герметично закритих бляшаних банках;

     – гірчичники  зберігають в пачках,  упакованих в пергаметний папір або поліетиленову плівку,  які поміщують в щільно укупорену тару (наприклад,  картонні коробки, обклеєні всередині полімерною плівкою).

  Особливості зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від дії       підвищеної температури

 До лікарських засобів,  які вимагають захисту від дії підвищеної температури, належать:

     – група лікарських засобів,  які вимагають захисту від звітрювання

     – легкоплавкі речовини;

     – бактерійні  препарати  (вакцини,  сироватки,  бактеріофаг, анатоксини та ін.);

     – антибіотики;

     – органопрепарати;

     – гормональні препарати;

     – вітаміни та вітамінні препарати;

     – препарати, які містять глікозиди;

     – медичні жири і масла;

     – мазі на жировій основі та інші речовини 

 Лікарські засоби,  які вимагають захисту від дії підвищеної температури, слід зберігати при кімнатній (18-20 50 0С), прохолодній (12-15 50 0С)  температурі.  В  окремих випадках вимагається більш низька температура зберігання (наприк-лад, для АТФ 3-5 50 0С, що повинно бути вказано на етикетці або в інструкції до застосування препарату.  Бактерійні  препарати  слід  зберігати  в промисловій упаковці окремо за найменуваннями,  при температурі, вказаній для кожного найменування на етикетці або в інструкції до застосування.

 Антибіотики слід зберігати в промисловій упаковці при кімнатній температурі,  якщо відсутні інші вказівки на  етикетці.

 Органопрепарати слід зберігати в захищеному від світла, прохолодному  та сухому місці при температурі (0+15 50 0С),  якщо немає інших  вказівок  на  етикетках або інструкціях до вживання.

 Особливості зберігання лікарських засобів, які вимагають захисту від дії      пониженої температури

 До числа лікарських засобів,  які  вимагають  захисту від дії  пониженої  температури,  належать такі,  фізико-хімічний стан яких після замерзання змінюється і, при наступному зігріванні до кімнатної температури, не відновлюється (40% р-н формальдегіду, розчини інсуліну та ін.)

 40%  розчин  формальдегіду  (формалін) слід зберігати при температурі не нижче +9⁰С.  При появі  осаду  витримують  при кімнатній температурі , потім роз-чин обережно зливають і використовують згідно з фактичним вмістом формаль-дегіду.

 Льодяну оцтову кислоту слід зберігати при температурі не нижче +9⁰С.  При появі осаду кислоту витримують при  кімнатній температурі до розчинення осаду. У випадку, коли осад не розчиняється, рідку частину кислоти зливають та використовують згідно  з фактичним вмістом оцтової кислоти в препараті.

  Медичні жирні масла вимагають зберігання при температурі не нижче +10 С.  При появі осаду їх витримують при кімнатній температурі, зливають та перевіряють на відповідність до всіх вимог ДФ.

       Особливості зберігання лікарської рослинної сировини

      Лікарська рослинна сировина повинна зберігатися в сухому, добре вентильованому приміщенні,  в чистій сухій,  без сторонніх запахів та однородній для для кожної партії сировини тарі, в аптеках – скляній,  металічній,  в ящиках з кришкою, на складах (базах) в паках,  мішках паперових  багатошарових  або  тканинних ящиках. Для пакування фасованої лікарської рослинної сировини використовуються пачки картонні,  пакети  поліетиленові,  паперові, обгортки паперові, контурні сотові упаковки.

     Оптимальні умови для зберігання лікарської рослинної сировини –  температура (18-20 50 0С), вологість повітря – (30-40%).

     В складських приміщеннях сировина повинна зберігатися на стелажах,  які  встановлюються  на  віддалі не менше 15 см від підлоги. Оптимальні умови для штабелювання – не більше  2,5  м  – для ягід,  насіння,  бруньок,  не більше 4 м – для листя, квіток, трав, більше 4 м – для інших видів сировини. Штабель повинен бути розміщений від стін складу на віддалі не менше 25 см проміжки між штабелями не менше 80 см.

     На  кожному  штабелі  повинна  бути етикетка розміром (20*10) см з вказівкою назви сировини,  підприємства-відправника, року і місяця заготівлі, номера партії, дати надходження для рослин, що містять серцеві глікозиди, дані про біологічну активність.

     Лікарські рослини містять комплекс різноманітних природних речовин.  Кількісна перевага деяких з них в рослині передбачає особливі  умови  зберігання  лікарської рослинної сировини. Перелік сировини,  класифікованої за групами, зберігання та в залежності від характеру і властивостей діючих речовин, наведений в додатку 9.

     Лікарську рослинну сировину,  яка містить ефірні масла, зберігають ізольовано в добре запакованій тарі.   Деякі  гігроскопічні трави,  листя та плоди необхідно зберігати в скляній або металевій тарі герметично закупореній  і, при необхідності, залитій парафіном (наприклад, листя наперстянки та інші).

     При зберіганні лікарської рослинної сировини, що вміщує поживні речовини, для запобігання псуванню її амбарними шкідниками, рекомендується розташовувати в місцях зберігання флакон з хлороформом, в корок якого вставлено трубочку для звітрювання парів хлороформу. Хлороформ додають у міру його звітрювання.

     Готові лікарські рослинні збори зберігають в  аптеках та на аптечних складах (базах),  дотримуючись  загальних  правил.  Особливу увагу при зберіганні слід приділити лікарській рослинній сировині,  яка містить серцеві глікозиди,  для якої ДФ встановлено більш суворі терміни зберігання та повторного  переконтролю на вміст біологічної активності.

 Отруйну та сильнодіючу лікарську  рослинну  сировину зберігають в окремому приміщенні або в окремій шафі  під  замком.

         Всі готові лікарські форми повинні зберігатися в  оригінальній упаковці,  етикеткою  назовні.  На стелажах,  полицях,  шафах прикріпляється стелажна картка, на якій зазначається найменування препарату, серія, термін придатності, кількість. Картка віддруковується на цупкому папері і заводиться на кожну серію,  що надходить для  контролю  за своєчасною її реалізацією.  Крім цього,  у відділі повинна бути картотека за термінами придатності. Препарати, які підлягають переконтролю, зберігаються окремо від інших до отримання результатів аналізу.

    Таблетки,  драже зберігають ізольовано від інших лікарських форм в заводській упаковці,  яка уберігає від  зовнішніх дій і розрахована на відпуск окремим хворим та лікувальним закладам. Зберігання таблеток та драже повинно здійснюватися в сухому,а, якщо необхідно, в захищеному від світла місці.

 Зберігання більшої  частини препаратів  в аерозольних упаковках повинно проводитися при температурі (-35 С) в сухому, захищеному від світла місці, подалі від вогню та опалювальних приладів. Аерозольні упаковки слід оберігати від ударів та  механічних пошкоджень.

      Особливості зберігання лікарських засобів та виробів медичного призначення з   урахуванням їх термінів придатності

 Термін придатності визначається НТД. Згідно з діючими вимогами  термін  придатності вказується на упаковках для всіх лікарських засобів.  Якщо в НТД на лікарські засоби вказано “Препарат контролюється щорічно” або “Активність контролюється щорічно”, на упаковці,  крім “Придатний до…”,  ставиться відповідний напис.

     Окремі лікарські засоби нарівні з основним терміном  придатності мають до-датковий.  Лікарські засоби,  які мають  додатковий термін придатності , після закінчення основного, підлягають переконтролю в конрольно-аналітичній лабо-раторії і,  при  позитивному результаті  аналізу,  реалізуються  згідно  з додат-ковим терміном придатності .  Переконтролю підлягають також препарати, в яких до закінчення терміну придатності виявлені ознаки зовнішніх змін.

 Імпортні препарати переконтролю не підлягають.  Терміни придатності лікарських засобів, виготовлених в аптеці, наведені у відповідних документах.  В місцях зберігання лікарських засобів  для  вчасної їх реалізації  вони розташовуються з врахуванням залишкового терміну придатності.

      Порядок зберігання та поводження в аптечних установах з лікарськими засобами та виробами медичного призначення,  які мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні властивості

В медичній практиці широко використовуються лікарські засоби та медичні вироби, які мають вогненебезпечні та вибухонебезпечні властивості. Неправильне зберігання та поводження з вищеназваними лікарськими засобами та виробами медичного призначення можуть бути причиної пожежі. Крім великих матеріальних втрат, можна завдати серйозної шкоди здоров’ю працівників аптечних установ.

     В залежності від фізико-хімічних властивостей названих  груп вогненебезпечні речовини поділяють на легкозаймисті та легкогорючі,  а вибухонебезпечні – на вибухові  та  вибухонебезпечні,  які здатні до утворення вибухових сумішей та стислих газів.

 Кожен, хто поступає на роботу, повинен пройти вступний та первинний інструктаж на робочому місці з питань зберігання вогненебезпечних, вибухонебезпечних речовин,  стислих  газів,  техніки безпеки та пожежної безпеки,  надання першої допомоги потерпілому при нещасному випадку.

 Не  рідше одного разу в рік необхідно проводити перевірку знань у співробітників з питань  зберігання  лікарських  засобів, які мають вогнонебезпечні та вибухонебезпечні властивості, техніки безпеки та протипожежної безпеки.  З  цією  метою  створюється кваліфікаційна комісія.  Результати перевірки повинні бути оформлені протоколом.

   Лікарські засоби вогненебезпечні та вибухонебезпечні слід зберігати за  принципом подібності,  згідно з їх фізико-хімічними та пожежонебезпечними властивостями,  характером упаковки. З цією метою вогнестійкі  склади розбиваються на окремі приміщення (відсіки), що ізольовані одне від одного глухими вогнетривкими стінами (перегородками).

 При відсутності окремих сховищ для легкозаймистих речовин допускається зберігання  їх в загальних вогнетривких будівлях,  а також в будівлях,  поділених на секції при обов’язковій  ізоляції приміщень, виділенних для зберігання ре-човин від відсутніх приміщень вогнетривкими стінами, які відповідають вимо-гам пожежної небезпеки та узгоджені з органами Держпожежнагляду. Такі при-міщення повинні мати вентиляцію. Необхідну кількість вогненебезпечних речовин для поточних витрат допускається тримати в фасувальних  кімнатах  складів  або аптек, але при суворому дотриманні заходів пожежної безпеки.  Залишкові кількості вогненебезпечних речовин по закінченні роботи в кінці зміни повертають на місце основного зберігання.

 Підлога складів та розвантажувальних майданчиків  повинна мати тверде,  рівне покриття,  що виключає вибоїни та інші нерівності. Забороняється використовувати дошки та залізні  листи  для вирівнювання підлоги.  Підлога  повинна  забезпечувати  зручне та безпечне пересування людей,  вантажів  та  транспортних  засобів, простоту та легкість прибирання складських приміщень.

 

13.  Відпуск товарів з відділу запасів

    Відпуск товарів відділам аптеки та власній роздрібній мережі здійснюється за їх вимогами-накладними та супроводжується накладними внутрішнього переміщення.

       Для отримання товарів з аптеки (відділу запасів) ЛПЗ оформляє вимоги-накладні в 3-х примірниках, перший з яких передається разом з товарним звітом дл бухгалтерії аптеки, другий разом з рахунком на оплату – до бухгалтерії покупця, третій – одержувачу товару.

     На окремих бланках вимог-накладних слід виписувати наступні групи ЛЗ:

    * ті, що підлягають предметно-кількісному обліку;

    * для наркозу;

    * зі встановленими граничними дозами одноразового відпуску;

    * на які заборонена виписка амбулаторних рецептів.

  В накладних-вимогах назву ядiв, наркотичних речовин, спирту етилового вказується латинскою мовою. Крiм цього, накладнi вимоги на яди,наркотики та спирт повиннi виписуватися на окремих бланках. Вони повиннi мати штамп ЛПУ,  печатку i пiдпис керiвника установи або його зама. В них обов’язково повинноо бути вказано назва вiддiлення, концентрацiя спирту, призначення лiкiв.

           На окремих бланках виписуються также лiки для новонароджених з вiдповiдним надписом «Для новонараджених».

    На медикаментi, що пiдлягаютьпредметно-кiлькiсному облiку  виписуються  в 4-х ексземплярах, останнiй залишається – в матерiально вiдповiдальної особи, що вiдпустила.

    Відпуск наркотичних і психотропних лікарських засобів повинен здійснюватись лише матеріально відповідальним особам за окремим дорученням, оформленими у  встановленому порядку із зазначенням найменувань і кількості (словами) всіх отриманих засобів при обов’язковому пред’явленні паспорт, що засвідчує особу.

    Відпускати ЛПЗ можна тільки такі замовлені дікарські засоби, які включені до Переліку лікарських засобів вітчизняного та зарубіжного виробництва, що можуть  закуповуватись закладами охорони здоровя відповідного до діючого законодавства. Товар з відділку запасів відпускається за витратними накладними, а оплата за нього здійснюється за безготівковою формою розрахунку.

 

14.   Загальні положення стосовно утилізації та знищення відходів лікарських засобів

   У відділі запасів зосереджуються ЛЗ, які підлягають утилізації. До відходів лікарських засобів згідно з наказом МОЗ України від 08.07.2004 р № 349 належать:

·      лікарські засоби для яких закінчився  термін придатності (за даними, зазначеними в сертифікаті якрості та на упаковці виробника відповідної серії лікарськоо засобу);

·      неякісні лікарські засоби, які вилучені з обігу;

·      лікарські засоби, що зазнали механічного, хімічного, фізичного, біологічного або іншого впливу, що  унеможливлює їх подальше  використання;

·      незареєстровані ЛЗ;

·      ЛЗ, щодо яких виявлені раніше невідомі небезпечні властивості, зафіскована  серйозна побічна реакція або серйозне побічне явище;

·      фальсифіковані ЛЗ

    Відходи ЛЗ не підлягають переробці з метою приведення їх у відповідність до вимог АНД.  Відходи ЛЗ вилучаються з обігу шляхом  їх повернення суб’єкту господарювання (постачальнику або виробнику), зазначеному в рішенні або приписі органів державного контролю ЛЗ про вилучення лікарського засобу з обігу. Суб′єкт  господарювання, який відповідно до рішення про вилучення ЛЗ з обігу отримує відходи лікарських засобів, здійснює операції з іх утилізації або знищення за власні кошти.

      Порядок проведення, вибір методу знищення ЛЗ визнається у відповідності до вимог, передбаченими  державними санітарними нормами, з урахуванням їх небезпечності для здоров´я населення та навколишнього середовища. Знищення здійснюється після визначення  класу небезпеки.

   Для знищення неякісних ЛЗ  використовують такі методи: інкапсуляція, інертизація, термічні методи, хімічна нейтралізація, метод розведення водою та злив до комунального колектора.

   Факт знищення відходів лікарських засобів  оформляється актом, який у двотижневий строк направляється до органу  державного контролю ЛЗ, за рішенням якого лікарський засіб було вилучено з обігу.

 

15.Органiзацiя лабораторно-фасувальних робiт i їх документальне оформлення

  Лабораторнi роботи включають: виготовлення концентратiв для подальшого використання при виготовленнi лiкiв з метою прискорення цього процесувиго-товлення напiвфабрикатiв, складовою частиною складної лiкарської форми, яку готують теж для прискорення виготовлення i вiдпуску лiкiв.У вiддiлi запасiв проводяться також фасувальнi роботи – розфасовуються виготовленi внутрiаптечнi заготовки та iншi лiкарськi засоби i   аптечного асортименту. Лабораторнi роботи проводить провiзор, розфасовує – фасувальник.

    Документальне оформлення (облiк) лабораторно-фасувальних робiт ведется в «Журналi облiку лабораторних i фасувальних робiт» АП-11. Журнал має бути прономерований, прошнурований, скрiплений печаткою i пiдписом.  За прави-льне оформлення документацiї по облiку лабораторних i фасувальних робiт несе вiдповiдальнiсть провiзор вiддiлу запасiв. В Журналi лабораторнi роботи запи-суються окремо вiд фасувальних. Можно вести окремо два окремих журнали. В Журналi вiдображаються виданi в роботу товари i сировина i виготовлена, роз-фасована i здана продукуцiя – перевiд в товар – готовi лiки.

  Журнал складається з наступних граф: № серiї , дата, найменовання товару (сировина), од.вимiру, сума за роздрiбною цiною, назва готовой продукцiї, є графа , яка вiдображає тарифивиготовлення лiкформ.В Журналi вказуються дооцiнки i уцiнки на  – якщо сума по роздрiбнiй цiнi виданих в  роботу товарiв (сиро-вина, посуда) разом з тарифами для виготовлення i вiдпуску нижче вартостi го-тового продукту виникає дооцiнка,Якщо навпаки – уцiнка. Дооцiнка i уцiнка може виникти при закругленнi цiн.

  На пiдставi даних Журналу в кiнцi кожного мiсяця пiдраховується пiдсумковi суми i складається довiдка окремою строкою.