ОРГАНIЗАЦIЯ

ОРГАНIЗАЦIЯ РЕЦЕПТУРНОГО ВІДПУСКУ  ЛIКАРСЬКИХ ЗАСОБIВ

1.     nЗавдання ni функцiї рецептурно-виробничого вiддiлу (РВВ).

В аптеках розрізняють nвиробничі і службово-побутові приміщення. Аптечне приміщення виробниче – це nприміщення, призначене для виготовлення, комплектації, відпуску, контролю та nзберігання ліків. До них відносяться: зал обслуговування, асистентська, nфасувальна, дистиляційна, мийна, кокторій (приміщення для виготовлення водних nвитяжок з рослинної сировини), стерилізаційна, кабінет провізора-аналітика. nматеріальні кімнати, кімната для обслуговування населення в нічний час тощо.

Розміщення виробничих приміщень nповинно виключати зустрічні по­токи технологічного процесу виготовлення ліків в nасептичних умовах і нестерильних лікарських засобів.

Зал обслуговування населення, nматеріальні кімнати обладнуються спеціальними меблями, які дозволені для nзберігання лікарських засобів і виробів медичного призначення.

Приміщення для виготовлення nнестерильних ліків обладнується спеціальним виробничим устаткуванням та nприладами. В цьому приміщенні допускається організація робочого місця для nпроведення контролю за якістю та фасуванням ліків.

Приміщення для одержання води nочищеної обладнується апарата­ми, місткостями для отримання та зберігання води. nОдержання води для ін’єкцій проводиться в окремій кімнаті асептичного блоку, де nкатегорично забороняється виконувати будь-які роботи, що не пов’язані з nотриманням води для ін’єкцій.

Приміщення для зберігання запасів nлікарських засобів обладнується стелажами, шафами, холодильником та іншим nустаткуванням з метою забезпечення умов зберігання отруйних, наркотичних, nпсихотропних, сильнодіючих, вогненебезпечних, термолабільних та інших nлікарських засобів, лікарської рослинної сировини, виробів медичного nпризначення відповідно до чинних вимог.

Аптечне приміщення службово-побутове n- це приміщення, призначене для здійснення адміністративних і господарських nфункцій. До них належать: кабінет завідувача, бухгалтерія, кімната персоналу, nгардеробна, туалет (вбиральня), душова, кімната занять з персоналом, кімната nзберігання предметів прибирання і т. п.

Кімната персоналу повинна бути nобладнана холодильником, меблями для організації вживання їжі, а також nвідпочинку персоналу.

Приміщення та устаткування гардеробної nповинні забезпечити утримання та схоронність особистого та технологічного одягу nвідповідно до вимог санітарно-епідеміологічного режиму аптек.

В аптеці допускається поєднання таких nприміщень:

– асистентської з фасувальною та nкабінетом (робочим місцем) провізора-аналітика;

– мийної і стерилізаційної аптечного nпосуду;

– матеріальної кімнати засобів nсанітарії та гігієни, виробів медичного призначення та матеріальної допоміжних nматеріалів (в сільських аптеках – матеріальної лікарських засобів і засобів nсанітарії, гігієни та ви­робів медичного призначення);

– кабінету завідувача і бухгалтерії;

– кімнати персоналу і гардеробної.

Номенклатура штатних посад аптеки

Кожна аптека повинна бути nукомплектована відповідними фахівцями і допоміжним персоналом. При цьому міські nаптеки повинні бути укомплектовані не менше ніж двома штатними фармацевтичними nфахівцями. В аптеках, розташованих у сільській місцевості, допускається одна nштат­на посада фармацевтичного фахівця. На сьогодні у штаті аптек можуть бути nтакі працівники:

1. Завідувач аптеки (не допускається nзаймати цю посаду за сумісництвом).

2. Заступник завідувача аптеки.

3. Завідувач відділу.

4. Заступник завідувача відділу.

5. Завідувач аптечного пункту.

6. Завідувач аптечного кіоску.

7. Старший провізор.

8. Провізор.

9. Провізор-аналітик.

10. Провізор-інтерн.

11. Фармацевт.

12. Молодший фармацевт.

13. Фасувальник.

14. Санітарка-мийниця.

15. Бухгалтер.

16. Касир.

17. Водій.

18. Прибиральниця.

Посади завідувачів, заступників завідувача nаптеки заміщаються фахівцями з вищою фармацевтичною освітою (провізорами). В nаптеках, розташованих у сільській місцевості, ці посади можуть займати фахівці nз середньою фармацевтичною освітою за умови проходження ними ате­стації в nустановленому порядку.

Відділи аптек та їх функції

У залежності від величини річного nтоварообігу державних та комунальних аптек їх поділяють на п’ять груп за nоплатою праці адміністра­тивно-господарського персоналу. Від обсягу роботи nтакож залежить організаційна структура аптек, тобто число відділів у них. Так, nу вироб­ничих аптеках з великим річним товарообігом (перша група за оплатою nпраці) можливе відкриття чотирьох відділів, а саме:

– відділу запасів (функції: nвизначення поточної потреби в лікарських засобах і виробах медичного nпризначення, своєчасне подання замовлень на них, приймання товарів за кількістю nі якістю, забезпечення правильно­го зберігання, організація nпредметно-кількісного обліку, проведення лабо­раторних і фасувальних робіт, nвідпуск товару іншим відділам, відокремле­ним структурним підрозділам, nлікувально-профілактичним закладам);

– рецептурно-виробничого відділу n(функції: прийом рецептів на екстемпоральні ліки, виготовлення і оформлення nліків, контроль їх якості, відпуск ліків);

– відділу готових лікарських форм n(функції: прийом рецептів на готові лікарські засоби аптечного і промислового nвиготовлення та їх відпуск);

– відділу безрецептурного продажу n(функції: реалізація лікарських засобів, які відпускаються без рецепта, а також nвиробів медичного призначення).

В аптеках меншого обсягу роботи (друга nта третя групи за оплатою праці) можлива організація двох відділів. При цьому в nзалежності від специфіки роботи ймовірні такі варіанти:

а) відділ запасів та відділ nрецептурно-виробничий, готових лікарсь­ких форм і безрецептурного продажу;

б) відділ рецептурно-виробничий із nзапасами та відділ готових лікарсь­ких форм і безрецептурного продажу;

в) відділ рецептурно-виробничий, nзапасів і готових лікарських форм та відділ безрецептурного продажу.

В інших виробничих аптеках (четвертої nі п’ятої груп за оплатою праці) відділи від сутні.

Необхідно підкреслити, що в аптеках nготових лікарських форм з ве­ликим обсягом роботи (першої та другої групи) nможлива організація тільки двох відділів: відділу відпуску готових лікарських nформ за рецептами лікарів і відділу безрецептурного продажу

РВВ – виконує наступнi важливi nзавдання i функцiї по лiкарському  забезпеченню населення:

1.   Прийом  рецептiв nвiд амбулаторних хворих (при вiдсутностi самостiйних  вiддiлiв запасу РВВ nприймає накладнi-вимоги вiд ЛПЗ).

2.   виготовленняя лiкiв nза рецептами i вимогами.

3.   контроль якостi nвиготовлених лiкiв

4.   вiдпуск лiкiв за nрецептами лiкарiв (при вiдсутностi самостiйного вiддiлу запасiв – вiдпуск лiкiв nза накладними-вимогами ЛПЗ.

  Спiвробiтники РВВ виконують такi види робiт:

1.   Прийом рецептiв i nконтроль правильностi їх виписування

2.   перевiрка норм  nодноразового вiдпуску лiкарських засобiв за одним рецептом

3.   реєстрацiя i облiк nрецептiв, що поступили

4.   виготовлення лiкiв nзав iндивiдуальними прописами

5.   проведення всiх nвидiв внутрiаптечного контролю якостi лiкiв

6.   оформлення nвиготовлених лiкiв до вiдпуску

7.   вiдпуск nекстемпоральних i готових лiкарських засобiв за рецептами лiкарiв

8.   зберiгання nлiкарських засобiв у вiдповiдностi з їх властивостями.

9.   ведення облiку i nскладання звiтностi за встановленими формами.

10. забезпечення nзберiгання товарно-матерiальних цiнностей у вiддiлi.

     Робота в РВВ на прийманнi nрецептiв та вiдпуску лiкiв за першим столом – самий вiдповiдальний участок nроботи в аптецi. Щороку понад 90% випускникiв фармфакультетiв починають свою nтрудову дiяльнiсть саме з прийому рецептiв i вiдпуску за ними ліків.

Оснащення робочих місць провізорів по nприйому та відпуску лікарських засобів.

1.Провізор виконує слідуючи nобов’язки:

1)при прийомі рецептів провірити nправильність їх оформлення, сумісність інгредієнтів і відповідність прописаних nдоз віку хворого;

2)при прийомі рецептів з підписом n“cito”, “stаtim” передати їх для негайного виготовлення;

3)залишати в аптеці рецепти по яких nне можуть бути визначені ліки, і регулярно повідомляти про них лікувально nпрофілактичні заклади;

4)проводити відповідне оформлення nрецептів на ліки індивідуального виготовлення;

5)у випадку поступлення рецепта на nліки, відсутні в аптеці, давати хворому адресу других аптек і номер телефону nдовідкових бюро, які знаходяться в найближчій аптеці. По бажанню хворого nрецептом може приймати заходи на відсутні в даний момент ліки з послідуючим nповідомленням про їх поступлення;

6)вести реєстрації ліків, в яких nвідказано посилено і щоденно інформувати про це керівництво відділу, або nаптеки;

7)оцінити інгредієнти, які входять у nрецепт і реєструвати рецепти, які поступили в спеціальні документації n(рецептурний журнал, квитанційна книжка або інший прийнятий для даної аптеки nдокументи);

8)в необхідних випадках виписати nатенетки або сигнатури;

9)розподіляє роботу між фармацевтами, nа також подає їм необхідні консультації, щодо технології виготовлення і nоформлення ліків;

10)відпускати по рецептах готові nлікарські форми, якщо в аптеці немає відділу таких форм;

11)проводити відважування препаратів nсписку А для роботи фармацевтів;

12)поповнювати запаси лікарських nзасобів;

13)слідкувати за термінами зберігання nліків;

14)несе відповідальність за роботу nфармацевта і фасувальника, які виконують роботу за його дорученням;

Обладнання робочого місця провізора.

1)В аптеках ІV-V категорії прийом nрецептів здійснюють провізори-фармацевти, які одночасно займаються ручним nпродаванням аптечних товарів.

В теперішній час розроблені для nрецептурних відділів, відповідні меблі, які забезпечують максимум зручності при nприйомі рецептів і відпуску готових лікарських форм. Внутрішня перегородка, яка nвідділяє робоче місце провізора від асистентської, має отвори в які вмонтовані nзагрузочно-передоточні пристрої і двері в асистентську. Столи провізорів nсконструйовані на різну кількість робочих місць.

В аптеках з різною організацією праці nвлаштування робочих місць відрізняється по мимо секційних і других столів nпередбачено слідуючи обладнання. Шафа з двома поворотними секціями із nзробленими вертушками для виготовлення по рецептах ліків, вертушка для готових nлікарських форм, шафа для зберігання ліків, які мають медикаменти списку П, nхолодильник, вмонтованих у стіл рецептора, або який стоїть окремо.

Для правильної і чіткої роботи nпровізора повинно бути належно обладнане робоче місце. Повинні бути довідкова nлітература і таблиці, діючий прейскурант цін, послідні дані Державної nфармакопеї, таблиці разових вищих і добових доз, таблиця пробірки доз в рідких nлікарських формах, таблиця розчинності препаратів, довідкова література по nнесумісності лікарських препаратів, окремі покази МОЗ України і інструктивні nматеріали, регламентуючі роботу провізора, справ очна література по лікарських nформах із зазначенням їх синонімів і способів вживання.

На робочу місці провізора повинно nбути також запит для реєстрації не правильно виписаних рецептів, псисько nфамілії лікарів з номерами їх телефонів і адресами лікувальних профілактичних nзакладі, листок обміну відказів, дефектурний листок. У кінці зміни провізор nпередає усі не виконані рецепти, а також своє робоче місце слідую чому nпровізору.

Відпуск лікарських засобів.

Повністю оформлені ліки передаються в nрецептурну кімнату для видачі хворим. Для зручності для відпуску ліки nрозкладаються на спеціальних вертушках в порядку номерів. Ліки з оперуйними nречовими поміщають в спеціальну шафу під замком, а скоропсуючі – в холодильник. n

Відпуск виготовлених ліків хворим nпроводиться по квитанціях. Одержавши квитанцію з рух відвідувача провізор знаходить nна вертушці необхідне ліки, потім звіряє фамілію хворого з вказаною на nетикетці, рецепті, або сигнатурі, а також провіряє відповідність номерів на nквитанції, рецепті і ліках. Перш ніж видати ліки, провізор ще раз уточнює nправильно написані етикетки і доповнюючи вказівки по зберіганню і використанню nліків, як підписи, чи немає виготовлювача і перевіряючого ліки, візуально nперевіряє колір, прозорість, зовнішній вигляд ліків. Передаючи хворому, nпровізор повинен пояснити як потрібно приймати його і зберігати в домашніх nумовах. На рецепті, який вертається хворому разом із ліками або на сигнатурі nпровізор ставить свій підпис.

2.  Основнi i допомiжнi примiщення вiддiлу.

   В РВВ видiляють робочi i виробничi примiщення. nВиробничi примiщення дiляться на основнi i допомiжнi . Основними примiщення РВВ є:

1.   Асистентська

2.   Асептичний блок.

  В склад допомiжних примiщень nвходять:

1.   Кабiнет nпровiзора-аналiтикап.

2.   мийня.

   Робочi примiщення РВВ розмiщенi в nзалi обслуговування населення або в сумiсних з ним при-мiщеннях. В цьому nпровiзор-технолог РВВ приймає рецепти i проволдить вiдпуск за ними лiкiв nнаселенню (амбулаторним хворим). В складаi РВВ є также кладовi -матерiальнi – nцього вiддiлу. Iснує декiлька варiантiв  планування робочих мiсяць nпровiзорiв-технологiв, якi зайнятi прийомом рецептiв i вiдпуском лiкiв.

1.   Розмiщення nробочих мiсць на площi самообслуговування  спецiально обладнаної робочої  зони. nЦя планiровка має ряд недолiкiв – не забезпечує iзоляцiї обслуговуючого nперсоналу вiд зовнiшнього середовища (торгового залу), де знаходяться особи з niнфекцiйними хворобами; – загрязнене повiтря може проникнути в асистентську i niншi примiщення аптеки i негативно впливати на її санiтарно-гiгiєнiчнi nпоказники; – повишений шум в залi обслуговування несп-риятливо впливає на умови nроботи  провiзора-технолога – наступає швидке втмлення, вини-кають помилки в nроботi. Тому рацiонально впроваджувати бiльш сучаснi варiанти планування робочих nмiсць по прийманню рецептiв i вiдпуску лiкiв.

  2.Розмiщення nробочого мiсця в залi обслуговування в iзольованiй зонi, повнiстю (тобто nдоверху) вiддаленої вiд iншої частини залу обслуговування заскляними або  nнепрозорими перегородками.

  3. Планування робочого nмiсця не на площадцi залу обслуговування, а в сумiсних з ним   примiщеннях. При nреалiзацiї третього варiанту робочого мiсця по прийманню рецептiв i вiдпуску nлiкiв може бути органiзована за принципом кабiнетного обслуговування населення. nПри  такiй планiровцi провiзор  має безпосереднiй крнтакт лише з вiдвiдувачами nаптеки, якi звертаються за лiкарською допомогою. Ще кабiнет може надати nможливiсть для бiльш уважного обслу-говування кожного вiдвiдувача, для надання nконсультацiї з приймання i зберiгання лiкiв, виготовлення в домашнiх умовах nнастоїв, вiдварiв та iнш. Недолiки.

Рацiональнi форми розiлення працi провiзорiв РВВ.

  З врахуванням рацiональних форм nроздiлення працi в аптеках 1 групи доцiльно органiзовати 3 робочих мiсця nпровiзора-технолога. Спецiалiзуються настуним чином:

n один провiзор приймає рецепти nна лiки i iндивiдуальне виготовлення i вiдпуск за ними лiкiв.

n другий приймає рецепти на ГЛЗ ni вiдпускає за ними лiки.

n третiй в асистентськiй nкiмнкатi контролює якiсть iндивiдуально виготовлених лiкiв.

  В аптеках 2 i 3 групи: один nпровiзор приймає рецепти на iндивiдуальнi i ГЛФ i проводить їх вiдпуск; другий n- в асистентськiй кiмнатi контроль якостi.

   Крiм традицiйного обладнання nробочого мiсця провiзора-технолога, що зайнятий прийомом рецептiв, вiдпуском nлiкiв – ручка, червоний олiвець, наколки для чекiв, квитанцiї, рецептурний nжурнал, квiтанцiйнi книжки, тарифи, таблицi в.р.д. i в.д.д  ядовитих та nсильнодiючих речвин для дiтей та дорослих, виписки з наказiв – використовують: nвичислювальнi машинки, набiр штампiв для етикеток, зв’язок,АРМ. Розповiсти про nаптеку Любляни.

  Доцiльно також передбачати зв’зок nробочого мiсця провiзора з асистентською кiмнатою. Для цiєї мети утворюють nвiкна-шлюзи з розмiщеними в них двома вертушками: для зовнiшнiх i внутрiшнiх nлiкарських форм,  що виготовляються за рецептами. Може бути також вмонтований nзавантажувально-передаточний вузул, який мiстить крiм двох вертушок, nхолодильники для зберiгання виготовленних термолабiльних лiкiв, закривающийся nшафа для зберiгання лiкарських засобiв списку А i шафа для зберiгання не nотриманих в термiн виготовлених лiкiв.

Організація робочого місця з прийому nрецептів і відпустці ліків

Робоча місце організується у nторгівельному залі аптеки. Площі відділу, те що обладнання та оснащення відповідають nчинним будівельними нормами (>СниП), нормам технічного і господарського nоснащення.

Обладнання ГЕС і оснащення робочих nмісць у аптеці залежить від обсягу роботи аптеки. Робоча місце з прийому nрецептів і відпустці ліків зазвичай ізольоване відвідувачів, хоча сучасне nустаткування який завжди передбачає таку ізоляцію. У цьому робоче місце nвстановлюється типове устаткування, що містить секційний стіл, шафи для nзберігання лікарських засобів, вертушки для зберігання виготовлених лікарських nформ.

До того ж, робоче місце з прийому і відпустці рецептів оснащується холодильником для зберіганнятермолабільних лікарських засобів, шафою для зберігання отруйних і сильнодіючих лікарських засобів, і навіть nкомп‘ютером. Нині у багатьох аптеках nобладнані автоматизовані робочі місця –рецептар–АРМ. Воно досить добре пристосоване з метою прискорення процесу nпродажів з допомогою штрихового кодувания.

Робочі місця обладнуються відповідно до характеру виконуваної роботи. У цьому nдотримуються такі правила:

– на робочому місці повинні бути предмети, які nпотрібні для nпрактичного використання;

– кожен предмет повинен мати місце; – nвсе часто використовувані у роботі предмети мають перебувати під рукою;

-провізор-технолог при користуванні різними предметами не повинен робити

Робоча місце з прийому і відпустці nліків має бути оснащено необхідної довідкової літературою, зокрема – останнім nвиданням ДержавноїФармакопеї, nтаблицями вищих разових й добових доз, літературою з nелектромагнітної сумісності і взаємодії лікарських засобів, наказами МОЗ, які nрегламентують приймання і відпустку рецептів та якості ліків із них.

Є також тут і довідники лікарських nзасобів, зокрема Видаля і Машковского, Державного реєстру ЛЗ, таблиці цін, тарифи на nвиготовлення ліків, облікові документи, зокрема рецептурний часопис nабоквитанционний журнал й часопису обліку неправильно виписані рецепти. З nіншого боку, робочому місці за прийому і відпустці лікарських засобів мали бути nзацікавленими етикетки і сигнатури.

Під час прийому і відпустці nлікарських засобів аптечний працівник повинен керуватися поруч документів:

– законами «Про лікарські засоби», n«Про наркотичних засобах і психотропних речовинах», «Про захист прав nспоживачів» тощо.;

– переліком наркотичних, психотропних nречовин та його прекурсорів, які підлягають контролю;

– списками Державної служби контролю за наркотиками;

– діючими наказами, нормативними nдокументами мінздоров’я й інших відомств;

– етичним кодексом фармацевта.

З іншого боку, до цього списку nналежать факти й Постанови Уряди і країв, з питань фармацевтичної діяльності.

3. Функцiональнi обов’язки працiвникiв вiддiлу.

  Номенклатура працiвникiв РВВ: nзав.вiддiлом-провiзор, зам.зав.вiддiлом-провiзор, провiзори, що зайнятi nприйомом рецептiв, контролем якостi виготовлених лiкiв i вiдпуском лiкiв за nрецептами, провiзор-аналiтик, фармацевти. Санiтарки.

  «Положення» про зав.вiддiлом, зам. зав. вiддiлом та, розглануто на минулiй лекцiї. Так, на зав. РВВ покладаються, крiм викладених nнами ранiше, наступнi зобов’язання:

1.   Контролювати nдотримання правил вiдпуску лiкiв безплатно i на пiльгових умовах окремим nкатегорiям хворих.

2.   забезпечувати nконтроль за дотриманням правил торгiвлi.

3.   впроваджувати в nпрактику сучаснi методи виготовлення, контролю якостi лiкiв i органiзацiї nлiкарської допомоги населенню.

4.   прививати правила nмедичної дентологiї (вчення про обов’язок) фармацевтичному персоналу.

  «Положення » про заст. зав.вiддiлом – залишається без змiн. nНа провiзора РВВ на вiдмiну вiд провiзора  вiддiлу запасiв покладаються nнаступнi обов’язки:

1.   здiйснювати прийом рецептiв, nперевiряти правильнiсть їх оформлення, сумiснiсть iнгредiєнтiв, вiдповiднiсть nдоз до вiку хворого, контролювати правильнiсть прописування лiкарями рецептiв i nдоводити до вiдома безпо-сердньо керiвника вiсi випадки порушення правил nвиписування рецептiв.

2. проводити виготовлення лiкiв.

   3.проводити вiдпуск лiкiв, nдотримуючись наказiв та положень, що затвердженi МОЗ, особливу увагу звертаючи nна вiдпуск лiкiв з речовинами списку А i В.

4.Перевiряти правiльнiсть  оформлення nлiкiв iндивiдуального виготовлення при їх вiдпуску, перевiряти вiдповiднiсть nномеру лiку, прiзвища та вiку хворого, пояснюючи хворому спосiб прийому i nзберiганеня лiкiв в домашнiх умовах.

5.здiйснювати контроль якостi лiкiв, nщо виготовленi за екстемпоральною рецептурою.

6.проводити вiдвiшування препаратiв, що знаходяться в шафі фармацевту.

  7.слiдкувати за термiном зберiгання nвиготовлених лiкiв i здiйснювати вiдбiр лiкiв з протермiнованим термiном nпридатностi.

  8.розпридiляти роботу серед  nфармацевтiв, давати необхiднi роз’яснення з питагнь технологiї  виготовлення, nоформлення, вiдпуску i зберiгання лiкiв, термiнах придатностi та iнш.

   9.вести реєстрацiю лiкiв, що nвiдсутнi i якi вiдмовленi населенню.

10.  керувати роботою пiдвiдомчого персоналу.

Номенклатура процiвникiв РВВ:

·         nзав.вiддiлом-провiзор;

·         nпровiзори, nщо зайнятi прийомом рецептiв, контролем якостi виготовлених лiкiв i вiдпуском nлiкiв за рецептами;

·         nпровiзор-аналiтик; n

·         nфармацевти;

·         nсанiтарки.

Основні обов’язки фармацевта з nприйому рецептів

Рецепт – це письмове звернення фахівець, що nйого, до провізора (фармацевту) про виготовлення і відпустці ліків. Рецепт nводночас є медичним, юридичним і нашим фінансовим документом.

Напровизора-технолога з прийому nрецептів і відпустці лікарських засобів покладаються такі обов’язки:

– прийом рецептів й виконання вимог, nперевірка правильності їх оформлення, сумісності інгредієнтів та відповідність nпрописаних доз віку хворого, визначення вартості лікарського кошти й оформлення nвідповідної документації;

– облік вступників рецептів і nпередачі їх задля виготовлення прописаних лікарських засобів;

– контролю над правильністю nпрописаних лікарями рецептів і інформування свого керівника про першій-ліпшій nнагоді порушення лікарями правил прописування рецептів;

– реєстрація лікарських засобів, nщоденна інформація звідси керівників відділу чи аптеки;

– відпук за рецептами nготових лікарських засобів.

    4. Загальні вимоги до виписування та оформлення   рецептів на лікарські nзасоби і вироби   медичного призначення

     nПравила виписування рецептів регламентуються Наказом МОЗ України  № 360 від n19.07.2005 «Про затвердження Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на nлікарські засоби і вироби медичного призначення, Порядку відпуску лікарських nзасобів і виробів медичного призначення з аптек та їх структурних підрозділів, nІнструкції про порядок зберігання, обліку та знищення рецептурних бланків та nвимог-замовлень»

     Рецепти   на   лікарські  засоби  і  вироби  nмедичного призначення (далі – Рецепти) виписуються лікарями закладів охорони nздоров’я незалежно від форм власності та підпорядкування, згідно з видами  nмедичної практики, на які було видано ліцензію МОЗ nУкраїни та  відповідно  до  лікарських  посад (далі – медичні працівники). nРецепти  на  лікарські  засоби,  вироби медичного призначення, які nвідпускаються  на  пільгових  умовах  чи  безоплатно, дозволяється виписувати  nлікарям  державних  та  комунальних  закладів  охорони здоров’я  за  nузгодженням  з  органами  охорони  здоров’я місцевих державних адміністрацій.

       n Медичні nпрацівники,  які мають право виписувати Рецепти, є відповідальними  за  nпризначення  хворому  ліків  та  додержання правил виписування Рецептів згідно nіз законодавством України.          Рецепти  виписуються  nхворому  за  наявності відповідних показів з обов’язковим записом про nпризначення лікарських  засобів чи  виробів медичного призначення в медичній nдокументації (історія хвороби, медична карта амбулаторного чи стаціонарного nхворого). 

     Рецепти виписуються  nна  лікарські  засоби,  зареєстровані  в Україні, крім випадків, передбачених nчинним законодавством.
n    Рецепти  повинні  мати  кутовий  штамп  закладу  охорони nздоров’я  та завірятися підписом і особистою печаткою лікаря,  а у nвипадках,       –  призначення  лікарських  засобів,  вартість  яких підлягає  державному  nвідшкодуванню , додатково – круглою печаткою   суб’єкта   nгосподарювання,   що  провадить  діяльність,  пов’язану nз медичною практикою.

     Завіряти печаткою   nзакладу   охорони   здоров’я  або  іншого суб’єкта господарювання,  що  nпровадить  діяльність,  пов’язану  з медичною   практикою,   незаповнені   та   nне  підписані  медичним працівником рецептурні бланки забороняється.

     Рецепти   на   лікарські   засоби,   вартість  яких  nпідлягає державному відшкодуванню, додатково завіряються печаткою червоного nкольору  “Вартість  підлягає відшкодуванню”.

     Лікарі,  які nзаймаються приватною медичною практикою, на  рецептурних  бланках  у  верхньому  nлівому  куті  зазначають  свою адресу, номер ліцензії та дату її видачі. Рецепти обов’язково виписуються nна:

     – nрецептурні лікарські засоби;

     – nбезрецептурні   лікарські    засоби,    вироби    медичного призначення у разі nвідпуску їх безоплатно чи на пільгових умовах;

     – nлікарські засоби,  які виготовляються в умовах  аптеки  для конкретного nпацієнта.  Рецепти виписуються на спеціальному рецептурному nбланку  форми N 3 (ф-3, nрозовий бланк),  зразок  якої  затверджено  наказом  Міністерства  охорони  nздоров’я  України  від  21.01.2010  N  11,  зареєстрованим у  nМіністерстві  юстиції  України   27.05.2010   за  N n347/17642, та рецептурному бланку форми N 1 (ф-1).

n

Додаток 1

до Правил виписування рецептів та вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення

профілактичного закладу 

     Рецепт дійсний протягом 1 місяця

______________________________________________

                         Пам'ятка лікарю

(друкується на зворотному боці рецептурного бланка)

     Код лікувально-профілактичного закладу друкується друкарським способом або ставиться штамп.

     Рецепт виписується латинською мовою, розбірливо, чітко, чорнилом або кульковою ручкою, виправлення забороняються.

     На одному рецептурному бланку виписується: одне найменування лікарського засобу, що вміщує отруйні або наркотичні лікарські засоби або 1-3 найменування інших лікарських засобів.

     Дозволяються тільки прийняті правилами скорочення позначень. 

     Тверді і сипучі речовини в грамах (0,01; 0,5; 1,0), рідкі – в мілілітрах, грамах і краплях;

     Спосіб вживання пишеться державною мовою відповідно до Закону України "Про мови в Українській РСР", забороняється обмежуватись загальними вказівками: "Внутрішнє", "Зовнішнє", "Відомо" і т. ін.

 Штамп аптеки                   _______________________

______________________________________________

 N лікарської форми індивідуального виготовлення

 Перевірив                             Відпустив

______________________________________________

 Прийняв                               Виготовив

______________________________________________

   *) Лікарі, які займаються приватною медичною практикою, у верхньому лівому куті зазначають свою адресу, номер ліцензії.

     **) Забороняється нанесення на рецептурний бланк будь якої інформації (у тому числі й рекламної), за винятком номера страхового поліса (за необхідності).

n
n

n

     Забороняється  нанесення на рецептурний бланк nбудь–якої  інформації   (в  тому  nчислі  і  рекламної),  за  винятком  номера  страхового поліса (за необхідності).

    Назва  лікарського  nзасобу,  за  наявності  міжнародна  непатентована  назва,  формоутворюючих та корегуючих речовин, nйого  склад,   лікарська  nформа,  звернення  лікаря  до  фармацевтичного  працівника  про виготовлення та видачу лікарських nзасобів пишуться  латинською nмовою.

     Використання nлатинських скорочень дозволяється  тільки  відповідно до прийнятих  у  медичній  і  фармацевтичній  nпрактиці. Забороняється скорочення близьких     за     найменуванням n інгредієнтів,  що може nпризвести до плутанини відносно того,  який лікарський засіб приписано.

  Спосіб застосування nліків пишеться державною мовою  або мовою    міжнаціонального   спілкування   nвідповідно   до   Закону  Української  nРСР  “Про  мови  в Українській РСР”      із  зазначенням  дози,  nчастоти,  часу та умов прийому.  Забороняється  обмежуватися загальними вказівками типу n”Зовнішнє”, “Відомо” тощо.  Рецепти  nвиписуються  чітко  і  розбірливо  чорнилом,  кульковою   ручкою   або   комп’ютерним   nнабором  з  обов’язковим заповненням  належної  інформації,  передбаченої   nформою   бланка  Рецепта. nВиправлення в Рецепті не дозволяється.

  Усі специфічні nвказівки,  помітки медичного  працівника  (“Хронічно  хворому”,  “За  спеціальним  nпризначенням”)  додатково  завіряються його підписом та печаткою.

   n Рецепти   nна   лікарські   засоби,   крім   наркотичних  (психотропних)  лікарських  засобів і вироби nмедичного призначення  виписуються nна рецептурних бланках ф-1.

     Рецепти на  nнаркотичні  (психотропні)  лікарські   засоби   в чистому   вигляді   або   в  nсуміші  з  індиферентними  речовинами  виписуються на спеціальних рецептурних бланках ф-3.

     Рецепт  ф-3   nдодатково підписується керівником  закладу охорони здоров’я або його заступником з лікувальної nроботи  (а  в  разі  їх nвідсутності – підписом завідувача відділення цього  закладу,   на  якого  nпокладена  відповідальність  за  призначення  наркотичних   (психотропних)  лікарських  nзасобів)  і  завіряється печаткою   суб’єкта   господарювання,   що  провадить  nдіяльність,  пов’язану з медичною nпрактикою.   

    На рецептурних бланках ф-1 дозволяється  виписувати  nне  більше трьох найменувань лікарських засобів.

     nОдне найменування лікарського засобу виписується у разі:

     – nпризначення пільговим категоріям населення на бланку ф-1;

     – nякі підлягають предметно-кількісному обліку;

     – nпризначення наркотичних (психотропних)  лікарських  засобів  на nбланку ф-3;

     –  nпризначення  лікарських  засобів,  вартість  яких підлягає  державному  nвідшкодуванню

     Рецепти   на   nлікарські   засоби,    які    підлягають предметно-кількісному  обліку,  що  nвідпускаються на пільгових умовах чи безоплатно,  крім  наркотичних  n(психотропних) лікарських засобів, виписуються у 2 примірниках на бланку ф-1.  У  разі  виписування  безоплатно чи на пільгових умовах nнаркотичних (психотропних) лікарських засобів поряд з виписуванням Рецепта на nбланку ф-3 виписуються додатково Рецепти на бланку ф-1. Пільговим  nкатегоріям пацієнтів,  що проводять ін’єкції  поза  межами  лікувально-профілактичних   nзакладів,   дозволяється  виписувати nдо 100 г етилового спирту безоплатно на місяць. У разі  nнеобхідності  (відрядження,  відпустка  тощо)  пацієнту,  в тому числі  тим,  хто  має  право  nна  безоплатне  чи  пільгове   nзабезпечення,   дозволяється   виписувати   на   одному  рецептурному бланку nлікарські засоби в кількості, передбаченій для тримісячного курсу лікування, nураховуючи норми відпуску лікарських засобів.

     При  наданні nпаліативної допомоги пацієнту, в тому числі тим, хто має право на безоплатне чи nпільгове забезпечення, дозволяється виписувати  на  одному  рецептурному  nбланку  лікарські  засоби  в кількості, передбаченій для п’ятнадцятиденного nкурсу лікування.

     nПри виписуванні таких Рецептів лікар повинен зробити вказівку “Хронічно nхворому”. У разі необхідності,  відповідно  до  дозового  nрежиму,  дозволяється  виписувати  nРецепт  на лікарський засіб в кількості,  необхідній для продовження чи повторення курсу  лікування,  nшляхом  зазначення кратності nвидачі ліків, за винятком лікарських засобів, для яких встановлені норми nвідпуску, зазначені  нище. Для хворих із  затяжними  і  хронічними  nзахворюваннями  Рецепти  nна  лікарські засоби,  що містять фенобарбітал у суміші з  іншими лікарськими nзасобами та  належать  до  рецептурних,  можуть  виписуватись  на  рецептурному  бланку  ф-1  на  nкурс лікування до  одного nмісяця з  обов’язковою  вказівкою  лікаря  “За  спеціальним  призначенням”. Забороняється  виписувати  Рецепти на лікарські засоби, nперелічені в додатку 5 до цих Правил,  та їх аналоги за  дією,  що  використовуються    для   nусіх   видів   наркозу   (інгаляційного, неінгаляційного,   увідного)   при  nхірургічних  та  діагностичних втручаннях.

  Забороняється  nвиписувати  в  одному  Рецепті  наведені  нижче лікарські засоби у більшій кількості,  ніж та,  що nвказана в таблиці 

Тетракаїн порошок

—————

     * Віднесені до  nпсихотропних  лікарських  засобів  згідно  із  Законом  України  “Про  наркотичні засоби,  nпсихотропні речовини і  прекурсори” n

    ** В  очних  краплях  та  мазях  етилморфіну nгідрохлорид може  виписуватись nу кількості до 1 г за  наявності  вказівки  медичного  працівника  на  рецепті  n”За спеціальним призначенням”,  завіреної  підписом,     власною     nпечаткою     лікаря     та      печаткою лікувально-профілактичного закладу.

Забороняється   виписувати   в   одному   nРецепті  ф-1 наркотичні (психотропні) комбіновані лікарські  засоби  у  більшій nкількості у їх складі наркотичних засобів або психотропних речовин і прекурсорів, nніж та, що вказана у таблиці:

 —————————————————————–

    Назва наркотичного засобу,                     Граничнодопустима для

    психотропної речовини,                            відпуску кількість

    прекурсору                                                  у складі наркотичного

                                                                            n(психотропного)

                                                                          комбінованого

                                                                           nлікарського засобу на 1

                                                                            рецепт

     Кодеїн                          n0,2 г

     Декстропропоксифен              n0,6 г

     Фенобарбітал                    n1 г

     Ефедрину гідрохлорид            n0,6 г

     Псевдоефедрин                   n0,6 г

     Фенілпропаноламін               n0,6 г

     Ерготамін                       n0,02 г

     Ергометрин                      n0,002 г

     (у перерахунку на безводну nоснову)

     nУ разі надходження зазначених у таблиці лікарських засобів  в оригінальних  nупаковках,  що містять більшу кількість таблеток від указаної норми  відпуску,  nдозволяється  виписувати  в  Рецепті  1  упаковку, але не більше 50 таблеток.
n     5. Особливості nвиписування Рецептів на лікарські засоби, що виготовляються в умовах аптеки.

При виписуванні Рецепта nна лікарські засоби, що виготовляються в умовах аптеки, обов’язково nзазначається їх склад.

Назви наркотичних n(психотропних) та отруйних лікарських засобів пишуться на початку Рецепта, далі n- усі інші лікарські засоби (інгредієнти).

При виписуванні nнаркотичних (психотропних), отруйних та сильнодіючих лікарських засобів у nдозах, що перевищують вищі одноразові дози, медичний працівник зобов’язаний nнаписати дозу цього засобу словами і поставити знак оклику.

Кількість твердих та nсипучих лікарських засобів указується у грамах (0,001; 0,01; 0,5; 1,0), рідких n- у мілілітрах, грамах, краплях.

При необхідності негайного nвідпуску хворому ліків у верхній частині Рецепта проставляється позначка n”cito” (швидко) або “statim” (негайно).

Лікувально-профілактичні заклади nотримують рецептурні бланки ф-1) через відповідні управління охорони здоров’я nмісцевих державних адміністрацій, а спеціальні рецептурні бланки ф-3 – через nаптечні склади (бази) або місцеві управління (відділи) охорони здоров’я nмісцевих державних адміністрацій.

Рецептурні бланки ф-1 видаються медичним працівникам у nнеобхідній кількості для роботи протягом місяця.

Юридичні і фізичні особи, які nзаймаються медичною практикою на підприємницьких засадах, рецептурні бланки ф-1 nотримують за домовленістю в місцевих управліннях (відділах) охорони здоров’я nмісцевих державних адміністрацій або вирішують питання їх придбання самостійно.

Спеціальні бланки ф-3 відпускаються nлише суб’єктам господарювання, лікарі яких мають право виписувати на таких nбланках наркотичні (психотропні) лікарські засоби.

Загальнi правила виписування nрецептiв наступнi:

1.     Рецепт виписується nчiтко i розбiрливо, чорнилами або шариковою ручкою з обов’язковим заповненням nвсiх граф рецептурного бланку.

2.     Виправлення в nрецептi не допускаються.

3.     Склад лiкарства, nпозначення лiкформи, звенення лiкаря до фармацевтичного працiвника

про вигшотовлення nта видачу лiкарства виписуються латинскькою мовою.

4. При виписуванні рецепта на лікарські засоби, що nвиготовляються в умовах аптеки, обов’язково зазначається їх склад. Назви nнаркотичних (психотропних) та отруйних лікарських засобів пишуться на початку nрецепта, далі – усі інші лікарські засоби (інгредієнти).

4. Дозволяється nвикористовувати латинськi скорочення, тiльки прийнятi в медичнiй та nфармацевтичнiй практицi. Не допускається скорочення позначених близьких пiд nназвою iнгредiєнтiв, що не дозволяє встановити, яке лiкарство nпрописано.

5. При nвиписуванні наркотичних (психотропних), отруйних та сильнодіючих лікарських nзасобів у дозах, що перевищують вищі одноразові дози, медичний працівник nзобов’язаний написати дозу цього засобу словами і поставити знак оклику.

6. Кількість nтвердих та сипучих лікарських засобів указується у грамах (0,001; 0,01; 0,5; n1,0), рідких – у мілілітрах, грамах, краплях.

7. При nнеобхідності негайного відпуску хворому ліків у верхній частині Рецепта nпроставляється позначка “cito” (швидко) або “statim” n(негайно).

6.Спосiб застосування nвказується на державнiй мовi – регiону з позначенням дози, частоти, часу прийому ni його тривалостi. Забороняється обмежуватись загальними вказiвками типу n«внутрiшнє», «вiдомо» i т.п.

9.  Медичним nпрацiвикам забороняєься виписувати рецепти на лiкарства, якi не дозволенi до nзастосування в Українi.

6. nОбов’язковi реквiзити рецептiв

Рецепти на лiки для nамбулаторних хворих дiйснi при наявностi наступних реквiзитiв:

·         nштамп ЛПЗ;

·         nвказiвка (дорослий-дитяий);

·         nдати виписки рецепта;

·         nПIБ хворого;

·         nвiку хворого;

·         nПIБ лiкаря;

·         nадреси хворого або № медичної карти хворого ( в ф.1 i nспецiальному бланку);

·         nсклад лiкарської форми;

·         nкiлькiсть доз;

·         nспосiб застосування;

·         nпiдпис i особисту печатку лiкуючого лiкаря, а в потрiбних nвипадках додатково підписується  керівником закладу nохорони здоров’я або його заступником з лікувальної роботи і завіряється nпечаткою суб’єкта господарювання, що провадить діяльність, пов’язану з медичною nпрактикою.

·         Оформлення вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби медичного призначення.

·         Для  забезпечення  лікувально-діагностичного процесу або проведення наукових  досліджень  лікувально-профілактичні  заклади або  науково-дослідні установи можуть отримувати лікарські засоби, вироби медичного призначення з аптек та аптечних складів (баз)  на вимогу-замовлення,    яка   містить   інформацію   про   замовника (реквізити),  його довірену особу, дату, торгову назву лікарського засобу, одиницю виміру, кількість упаковок  замовлених  та відпущених, тощо.

·         При  оформленні вимоги-замовлення для отримання з аптек та  аптечних cкладів  (баз) лікарських засобів, виробів медичного призначення  вона  завіряється  кутовим  штампом, круглою печаткою лікувально-профілактичного закладу або науково-дослідної установи, або  суб'єкта господарювання, що провадить діяльність, пов'язану з медичною  практикою, підписом керівника закладу (науково-дослідної установи) або його заступника з лікувальної частини.

·         У  вимозі-замовленні вказують торгову назву лікарського засобу,  дозування,  форму  випуску (таблетки,  ампули тощо),  вид упаковки (коробки, флакони, туби тощо), загальну кількість.

·         Вимоги-замовлення на  лікарські  засоби,  що  підлягають предметно-кількісному   обліку,   лікарські  засоби  для  наркозу, лікарські  засоби,  які  належать  до  фармакологічних  груп,   що наведені  в  додатку  5,  та лікарські засоби,  наведені в таблиці п. 1.22 цих Правил, виписуються на окремих бланках вимог-замовленьдля кожної групи препаратів. 

·         Вимоги-замовлення виписуються у трьох примірниках,  а на лікарські  засоби, що  підлягають  предметно-кількісному  обліку, вимоги-замовлення виписуються у чотирьох примірниках.

·         В аптеці (аптечному складі/базі) залишається  один  примірник вимоги-замовлення,  крім вимоги-замовлення на лікарські засоби, що підлягають  предметно-кількісному  обліку  і  залишаються  у  двох примірниках. 

Рецепт виписується   латинською   мовою,  розбірливо,  чітко, чорнилом або кульковою ручкою, виправлення забороняються.

На одному рецептурному бланку виписується:  одне найменування лікарського засобу,  що вміщує отруйні  або  наркотичні  лікарські засоби, або 1 - 3 найменування інших лікарських засобів. Дозволяються тільки прийняті правилами скорочення позначень. Тверді і сипучі речовини в грамах (0,01; 0,5; 1,0), рідкі - в мілілітрах, грамах і краплях. Спосіб вживання пишеться державною мовою відповідно до Закону України "Про мови в Українській РСР",  забороняється  обмежуватись загальними вказівками: "Внутрішнє", "Зовнішнє", "Відомо" і т. ін. 

·         Лікарі,  які  займаються  приватною медичною практикою,  уверхньому лівому куті зазначають свою адресу, номер ліцензії.

·         Забороняється  нанесення  на рецептурний бланк будь якої інформації   (у  тому  числі  й  рекламної),  за  винятком  номера страхового поліса (за необхідності). 

·                         Найважливіші рецептурні скорочення 

·         ------------------------------------------------------------------

·          Скорочення на             Повне написання          Переклад

·          латинській мові                               

·         ---------------------+------------------------+-------------------

·                   1                      2                      3

·         ------------------------------------------------------------------

·          __ 
 n aa                   ana                       по, порівну 
 n ac. acid.            acidum                    кислота 
 n amp.                 ampulla                   ампула 
 n aq.                  aqua                      вода 
 n aq.pur.              aqua purificata           очищена вода 
 n but.                 butyrum                   масло (тверде) 
 n comp.                compositus (a, um)        складний 
 n D.                   Da, Detur, Dentur         видай, нехай буде 
 n                                                видано, нехай 
 n                                                будуть видані 
 n D. S.                Da Signa, Detur           видай, познач 
 n                      Signetur                  нехай буде видано, 
 n                                                позначено, видати 
 n                                                позначити 
 n D. t. d.             Da (Dentur)tales          видай (видати) 
 n                      doses                     таких доз 
 n dil.                 dilutus                   розведений 
 n div. in. p. aeq.     divide in partes          розділи на 
 n                      aequales                  рівні частини 
 n extr.                extractum                 екстракт, витяжка 
 n f.                   fiat(fiant)               нехай утвориться 
 n                                                (утворяться) 
 n gtt., gtts.          gutta, guttae             крапля, краплі 
 n hb.                  herba                     трава 
 n inf.                 infusum                   настій 
 n in ampul.            in ampullis               в ампулах 
 n in tab.              in tabulettis             в таблетках 
 n linim.               linimentum                рідка мазь, 
 n                                                лімінент 
 n liq.                 liquor                    рідина 
 n M. pil.              massa pilularum           пілюльна маса 
 n M.                   Misce, Misceatur          змішай, нехай буде 
 n                                                змішано, змішати 
 n N.                   numero                    числом 
 n ol.                  oleum                     олія 
 n pil.                 pilula                    пілюля 
 n P. aeq.              partes aequeles           рівні частини 
 n pulv.                pulvis                    порошок 
 n q. s.                quantum satis             скільки потрібно, 
 n                                                скільки необхідно 
 n r., rad.             radix                     корінь 
 n Rp.                  Recipe                    візьми 
 n Rep.                 Repete, Repetatur         повтори, нехай 
 n                                                буде повторено 
 n rhiz.                rhizoma                   кореневище 
 n S.                   Signa, Signetur           познач, нехай буде 
 n                                                позначено 
 n sem.                 semen                     насіння 
 n simpl.               simplex                   простий 
 n sir.                 sirupus                   сироп 
 n sol.                 solutio                   розчин 
 n steril.              aerilisa sterilisetur     простерилізуй, 
 n                                                нехай буде 
 n                                                простерилізовано 
 n supp.                suppositorium             свічка, 
 n                                                супозиторій 
 n tab.                 tabuletta                 таблетка 
 n t-ra., tct.          tinctura                  настойка 
 n ung.                 unguentum                 мазь 
 n vitr.                vitrum                    склянка 
 n praecip.             praecipitatus             осаджений 
 n                             ПЕРЕЛІК лікарських засобів, що підлягають предметно-кількісному обліку в закладах охорони здоров'я 

·              1. Наркотичні лікарські засоби. 

·              2. Психотропні лікарські засоби. 

·              3.  Отруйні  та сильнодіючі лікарські засоби (за міжнародними непатентованими назвами):

·              атропін та його солі (порошок),

·              кетамін,

·              тетракаїн (порошок),

·              тригексифенідил,

·              атракурій,

·              векуроній,

·              піпекуроній,

·              рокуроній,

·              суксаметоній,

·              буторфанол (морадол тощо),

·              дифенгідрамін (димедрол) (тверді форми),

·              зопіклон,

·              клонідін (клофелін) (субстанція, рідкі форми),

·              метандієнон,

·              нандролон,

·              прометазин. 

·              4.  Комбіновані  лікарські засоби, які містять ефедрин (окрім лікарських  засобів у формі сиропів),  трамадол,  псевдоефедрин та декстропропоксифен. 

·              5.  Лікарські засоби (за міжнародною непатентованою назвою): тропікамід. 

·              Примітки:

·              1. Не підлягають предметно-кількісному обліку медичні аптечки транспортних  засобів,  у  які входить розчин буторфанолу тартрату для ін'єкцій 0,2% по 1 мл у шприц-тюбиках.

·              2. Міністерству охорони здоров'я Автономної Республіки  Крим, управлінням  охорони здоров'я обласних (міських) держадміністрацій спільно з об'єднаннями (підприємствами)  "Фармація"  дозволяється, при    потребі,    розширювати   даний   перелік,   а   керівникам лікувально-профілактичних закладів - установлювати  у  відділеннях предметно-кількісний облік і інших лікарських засобів.

ПЕРЕЛІК лікарських засобів (за міжнародними непатентованими назвами), на які не дозволяється виписувати Рецепти 

 Фармакотерапевтична група           Міжнародна непатентована     

                                     назва                        

·          Засоби для наркозу                                               

                                     Азоту закис                  

·                                              Галотан                      

·                                              Гексенал                     

·                                              Гексобарбітал                

·                                              Диетиловий ефір              

·                                              Енфлуран                     

·                                              Етомідат                     

·                                              Ізофлуран                    

·                                              Кетамін                      

·                                              Метогексітал                 

·                                              Натрію оксибат*              

·                                              Предіон                      

·                                              Пропанідид                   

·                                              Пропофол                     

·                                              Тіопентал натрію             

·          Опіоїдні аналгетики                                              

·                                              Реміфентаніл                 

·                                              Фентаніл****                 

·          Нейролептики                                                     

·                                              Дроперидол                   

·           Похідні безнодіазепіну                                           

·                                              Мідазолам**                  

·                                              Флунітразепам**              

·          Діагностичні радіофармацевтичні     без винятку                  

·          препарати                                                        

·          Терапевтичні радіофармацевтичні     без винятку                  

·          препарати                                                        

Порядок nприйому та облiку поступивших в аптеку рецептів

   Термін дії Рецепта. Рецепти на лікарські засоби, виписані на рецептурних бланках ф-1, nдійсні  протягом  одного місяця з дня виписки, а на спеціальних рецептурних nбланках ф-3 – протягом десяти днів з дня виписки.

При прийомi рецепта nпровiзор зобов’язаний:

1. Уважно прочитати nрецепт, звернути увагу на дату виписки рецепту, правильнiсть виписування nрецепту у вiдповiдностi з вимогами наказу 360 на правильнiсть nоформлення рецепту – наявнiсть штампу ЛПЗ, печатки, пiдпису лiкуючого лiкаря, в nокремих випадках – iншої печатки та пiдписiв, на сумiснiсть nвходящих iнгредiєнтiв.

2. Уточнити вiк хворого ni звернути увагу на дози виписаних iнгредiєнтiв. Особливу увагу придiлити nлiкарським препаратам, якi назначенi для дiтей та лiки,   в склад яких входять nречовини списку А . У випадку, якщо ядовита або сильнодiюча речовина виписана nдитинi до 14 рокiв або хворому понад 60 рокiв, поровiзор зобов’язаний nперевiрити дозуванння у вiдповiдностi з вiковою таблицею зменшення для цих nхворих.

3. Для загострення nуваги фармацевта при виготоленнi  лiкiв, найменування ядовитих, наркотичних nречовин i спирту етилового необхiдно пiдкреслити червоним  олiвцем.

4. Приймаючи  рецепти nна лiкарськi засоби, що мають затвердженi норми вiдпуску за одним рецептом, nпровiзор зобов’язаний провiрити норму одноразового вiдпуску.

5.  при nотриманнi рецепта nформи 3 і 1 (пільгові) звернути увагу на те, що такi  рецепти nповиннi бути nвиписанi ЛПЗ, який nрозмiщений в nодному адмiнiстративному районi з аптекою.

6. nРецепти, якi nвиписанi i оформленi з порушенням «Правил виписування nрецептiв на лiки», а nтакож рецепти, що мiстять несумiснi лiкарськi речовини, nвважаються  недiйсними. Такi рецепти погашаються провiзором nштампом «Рецепт недiйсний». 

7. nПiсля встановлення правильностi виписаного рецепту провiзор визначає вартiсть nлiкарства, враховуючи вартiсть iнгредiєнтiв, води очищеної, упаковки, тарифу за nвиготовлення лiкарськиї форми.

8. Пiсля nоформлення вартостi лiкарства рецепт реєструється в облiковiй документацiї. nЗатверджена форма рецептурного журналу АП-65 i квiтацiї на замовлене nлiкарстввао. Обi цi форми призначенi  для облiку iндивiдуального виготовлення nлiкiв. В рецептурному журналi вказується дата. № рецепта. ПIБ хворого. Вид nлiкарської форми, вартiсть лiкарства. Адреса i телефон хворого. Введена графа n«розмiр за виготовлення» та вартiсть води очищеної.

РЕЦЕПТУРНИЙ  nЖУРНАЛ

Місяць ____________________

n

  ВСЬОГО  за день:

1.                n Загальний nвиторг у сумі  ____________

2.                nВиготовлено nіндивідуально ліків ____ на суму _____

3.                nВідпущено nготових ЛФ ___   на суму ___________

4.                nТарифи n_________

5.                nВода nочищена _______

6.                nДооцінка  n_____

7.                nУцінка n________

Квiтанцiя на nзамовлене лiкарство складаєтьсяз 3-х частин:  лiва залишається в аптецi для nоблiку прийнятих рецептiв, середня видається хворому для оплати i отримання nлiкарства, права  прикрiплюється до рецепту. В квитанцiї вказується ПФБ nхворого, вартiсть лiкарської форми, вид лiкарської форми, час виготовлення nлiкарства.

 9.В кiнцi nробочого дня -змiни – на пiдставi пiдрахованих пiдсумкiв рецептур-ного журналу nабо  корiнцiв квiнтацiй на замовлене лiкарство (на екстемпорельне лiкарство) i nкасових чекiв (на готовий лiкрський засiб) заповнюється «Журнал облiку nрецептури -АП-71. В ньому вiдображається кiлькiсть i вартiсть вiдпу-щених за nзмiну (день) екстемпоральних i готових лiкарських засобiв, в т.числi вiдпущених nбезплатно i  на пiльгових умовах.»

Правила таксування екстемпоральних nлікарських препаратів

Деякі історичні аспекти nзастосування taxa laborum

При виготовленнi лiкiв за екстемпоральними nрецептами i вимогами ЛПУ в аптеках рiзної форми власностi стягується тариф – taxa laborum, який включає суму грошей на nпокриття витрат обігу.

Працюючi nз 1951 р по 1992 р в аптецi фармацевти не брали платнi послуги за виготовлення nлiкарських форм. В 1953  р taxa laborum – платня nза виготовлення – була вiдмiненена. Враховувалась тiльки вартiсть лкарських nсубстанцій i посуду. Це привело до того, що аптечна мережа України витрачала а nбiля 20% грошей щороку на покриття заробітної плати фахівців, що виготовляли ліки, nелектроенергію тощо. Якощо в ті роки товарообiг аптечної  мережi  складав понад n1,2 млрд крб, то на виробничi  витрати приходилось бiля 200 млн. крб. Аптеки, nздiйснюючи велику виробничу дiяльнiсть, в сферi якої було зайнято бiля 40% nаптечних працiвникiв, великi витрати йшли на отримання води очищеної. До 1991 nроку в аптеку поступало 40% імпортних препаратів, 40% – вітчизняних, 20% ліків nскладали екстеморальні лікарські форми.

З 1.01.91 р nпройшло суттєве збiльшення оптових цін на лікарські засоби, а роздрiбнi nзалишились без змiн. В результатi цього, аптечна  мережа України стала в nкiнцевому пiдсумку нерентабельною i була переведена на бюджетнi асигнування. Для nвиготовлення лiкiв аптека тримала великi асистенськi кiмнати, працівників n(провізорів-технологів, провізорів-аналітиків, фасувальників). В  Україні nфункціонувала 6500 аптек, практична кожна аптека виготовляла екстемпоральні nліки. В результаті порушення основних законів економіки аптеки стали nнерентабельними.  Економiка аптеки  цього часу –  «дзеркало економiки абсурду». n

З n1.1.92. на територiї України була введена знову taxa laborum. Аптекам nбуло  дано право застосовувати регiональнi тарифи за виготовлення лiкiв. Пiд nрегіональними тарифами розуміли, що  кожна область  на пiдставi вирахованих nпрямих витрат, які йдуть на приготування екстемпоральних форм, встановить ціну nна виготовлення лiкарських форм.

Деякi niсторичнi дані з використання тарифів. З 1872 р по 1917 р на території nУкраїни було створено 16 аптекарських такс. Перша друкована такса була видана в n1739 р. Окремою позицiєю цiєї такси була видiлена цiна за працю, включаючи 30 nпозицiй з вартiстю вiд 1 коп за дозування порошкiв i до 40 коп за виготовлення nнастойки. Змiнювався прейскурант i пiсля 1917 р. Наприклад, в 1935 р лiкформи nбули роздiленi на 2 групи. В першу групу входили – мiкстури, краплi, порошки, nмазi, за виготовлення  яких брали 40 коп., а в другу входили  – пiлюлi, свiчки, nшарики – 60 коп. з рецепта.З однiєю з причин вiдмiни такси ляборум – помилки nпри таксуваннi,  а також те, що компенсацiя здiйснювалась за рахунок валових nприбуткiв вiд реалiзацiї готових лiкарських засобiв. Тобто, планувалось, що за nрахунок торгової націнки на оптову ціну готових ЛЗ, будуть покриватись  витрати nна екстемпоральне виготовлення лікарських форм.

Після відміни в n1951 р taxa laborum в аптеці враховувалась тiльки nвартiсть медикаментiв i посуду. Це привело до того, що аптечна мережа України nвитрачала щороку бiля 20% отриманих від реалізації ліків грошей. Якщо nтоварообiг аптечної мережi України в 90-ті роки минулого століття складав біля n1200 млн. карбованців (гроші радянських часів), то на виробничi витрати nприходилось бiля 200 млн. карбованців. В ці роки відчувався значний дефіцит nліків, тому за рахунок місцевих фармацевтичних фабрик та аптеки виготовлялась nзначна частка ліків. Майже кожна аптека виготовляла екстемпорпальні ліки та nпроводила лабораторно-фасувальні роботи. Бували випадки, коли аптеки навіть не nмаючи виробничих площ (асистентських кімнат) для виготовлення екстемпоральних nліків, здійснювали фасувальні роботи щодо широковживаних ліків (мікстура nПавлова, розчини кальцію хлориду тощо). Здійснюючи велику виробничу дiяльнiсть, nв сферi якої було зайнято бiля 40% аптечних працiвникiв, а також несучи великi nвитрати на отримання приміщень, води очищенної аптеки з кожним роком nстановились все менш рентабельними. На початку 1991 р. пройшло суттєве nзбiльшення оптових цiн на лікарські засоби, тоді як роздрiбнi ціни в багатьох nвипадках залишались без змін (було введено для багатьох ліків державне nрегулювання роздрібних цін).

Порушення nосновних принципів ціноутворення призвело до того, що кількість нерентабельних nаптек катастрофічно збільшилась. В березнi 1991 р. наказом МОЗ Радянського nСоюзу № 86 було дозволено в порядку експерименту використання тарифів nдля окремих регіонів,а з 1992 р –  наказом МОЗ України на територiї nУкраїни . Починаючи з 1992 року на територiї України завдяки зусиллям та nметодичним розробкам проф. А.С.Немченко була знову введена taxa laborum. Аптекам було дано право nзастосовувати так звані регiональнi тарифи за виготовлення лiкiв. В основу nметодики складання тарифів закладений розрахунковий метод видiлення витрат nвиробництва  при виготовленнi екстемпоральних лiкiв i проведення фасувальних  nробiт вiд загальної суми витрат обертання з кожної статтi. Витрати обертання – nсукупність всіх витрат, які несе аптека на екстемпоральне виготовлення ліків n(вартість електроенергії, води, освітлення, заробітна плата працівників, nдопоміжні матеріали тощо, всього біля 15 видів витрат)

Методика розрахунку taxa laborum

Методика nрозрахункiв тарифiв складається з наступних етапiв:

1. Видiлення витрат виробництва при виготовленнi nекстемпоральних лiкiв i фасувальних робiт з загальних витрат аптеки.

2. Визначення об’єму  виробничої дiяльностi аптек за nкiлькістю виготовлених лiкформ на певний перiод часу,  за який проводиться nаналiз – тобто кiлькiсть виготовлених екстемпоральних ліків за кожним видом nлікформ.

3. Розрахунок фактичної вартостi виготовлення лiкарських nформ i фасовок

4. Визначення регiональних тарифiв, як nсередньостатистичних оцiнок, за окремими лiкарськими  формами  i фасуваннями nокремо та серiйного виробництва ліків в лікарняних аптеках або аптеках, які nобслуговують стаціонари із  значним обсягом замовлень на екстемпоральні ліки.

Наведемо декiлька прикладiв nзгiдно вказаних вище 4-х  етапів:

1. nВидiлення витрат виробництва при виготовленнi екстемпоральних лiкiв i nфасувальних робiт із загальних витрат аптеки. Сьоди відносяться витрати на nзавезення лікарських субстанцій, посуди, допоміжних матеріалів. Найбільшу nчастку витрат складає заробітна плата – технологів, фасувальників, nпровізора-аналітики, прибиральниці, що обслуговує приміщення.

Плата за оренду nпримiщень – загальна площа – площа для  виготовлення лiкiв – оренда nприміщення.  Сьоди включають всі приміщення, які задіяні під виробництво ліків. nПри цьому вираховують:

n nелектроенергiю

n n освiтлення nзагальне

n nводопостачання

n nканалiзацiя

n nприбирання nтериторiї (якщо аптека займає окрему будівлю)

n nперевiрка nобладнання (ваго-вимірних приладів)

n nохоронна nсигналізація та інш.

Наприклад, аптека nза електроенергію сплачує 1200 грн. місяць. Від цієї суми  вираховують, nскільки  грн.. аптека сплачує на приміщення і обладнання (асистентська кімната, nмийня, автоклав, сушильна шафа тощо).

Амортизацiя основних засобів:

·                   nСпецодяг, nмалоцiнний, швидкозношуючий інвентар

·        nВитрати  nна зберiгання i упаковку товарiв

·        nдопомiжнi nречовини  i матерали   (етикетки, ковпачки)

·        nдезiнфекцiя   n

·        n Втрати nтоварiв при перевезеннi, зберiганнi i реалiзацiю

·        nВитрати nна тару

·        nмило, nаптечки, – на господарськi потреби

·        n– на nохорону працi

·        nвiдрахування nна соцiальне страхування

·        nна nлабораторнi аналiзи

·        nна nканцелярськi роботи

n nперепiдготовку nкадрiв

2.Другий nетап розрахунків  – визначення  об’єму  роботи з виготовлення i фасування nлiкарських nформ i виборiв медичного nпризначення на пiдставi суцiльної виборки  екстемпоральних  nрецептів, вимог лікувальних закладів. Ці дані  беруться за один (останній перед nаналізом)   квартал.

Виборку рецептiв  здійснюють з «Рецептурного nжурналу», який провізор рецептурно-виробничого відділу веде щоденно. Приклад nрецептурного журналу наведений в п.1.

  Об’єм виробничої nдiяльностi  подається аптеками в розрiзi номенклатури лiкарських форм i nфасувальних робiт:

1.       nрозчини для niн’єкцiй

2.       nочнi краплi,мазi, nлiкарськi форми nдля новонароджених

3.       nмасла nстерильнi

4.     nрозчини i nкраплi для зовнiшнього i внутрiшнього застосування

5.       настої i вiдвари

6.       nемульсiї, nсуспензiї, лiнiменти

7.       nпорошки nдозованi , недозованi, недозованi збори

8.       nмазi, пасти

9.       nсупозиторiї

10.  гомеопатичнi лiки

11.  фасування рідких фом, мазей, nтаблеток,  драже

12.  фасування медичних виробiв – вати, nмарлi, клейонки

3.Так nяк немає прямих методiв визначення собiвартостi екстемпоральних  лiкiв для  nобгрунтування плати за їх виготовлення i фасування рекомендовано застосувати nкоефiцiєнти витратоємкостi (трудоємкості) за  кожною лiкарською формою i nосновним технологiчних операцiях –   частоповторяючих прописів (для яких можна nробити заготовки), окремо для екстемпоральних лік форм і окремо для відділень nлікувальних закладів.

Визначення nкоефiцiєнту витратоємкостi, як комплексного показника, що враховує трудоємкiсть n(технологiчну, часову i фiзичну) та матерiалоємкiсть проводиться за нормативами nчасу, наприклад, скільки часу витрачає асистент на виговлення однієї  лік nформи. Існує певний норматив часу,  наприклад,  на приготування 2-х nкомпонентних  порошків в кількості 10 витрачається 4 хв. Коефіцієнт nвитратоємкості встановлювали працівники аптек України, які зайняті nекстемпоральним виготовленням ліків.   Так, на виготовлення 2-х компонентних nпорошків № 10 встановленеий коефіцієнт 12 (ця величина умовна). Потім стосовно nінших  лікформ було сформовано питання  наскільки виготовлення розчину для nін’єкцій вимагає витрат в порівняння з порошками ? Працівники аптек дали nвідповідь –  майже в 6 раз і встановили коефіцієнт 62. Подібним чином nвстановлювався коефіцієнт  для інших лік форм: для очних крапель -29, nлініментів – 23 і т.д.

На пiдставi nекспертної оцiнки трудоємкостi (витратоємкості) виготовлення лiкарських форм nбули встановленi такі коефіцієнти:

5.  На четвертому етапі проводять вичислювальні операції. Пiдраховують nвитрати обертання аптеки на екстемпоральне виготовлення лікарських форм. nНаприклад, за певний період витрати на виготовлення екстемпоральних ліків nскладали 5 тис. грн. Від цієї суми планується рівень рентабельності від nвиробничої діяльності. У більшості випадків аптеки планують 30% рівень nрентабельності. Тоді за допомогою арифметичної пропорції:

5000 n- 100%

х n- 30%          знаходять, що сума від рівня рентабельності х = 1500 грн.

Добавляємо 5000 + n1500 = 6500 грн. Отже, витрати обертання із врахуванням суми рентабельності nдорівнюють 6500 грн.

Підраховують nкількість виготовлених екстемпоральних лікарських форм і фасовок за той же nперіод, за який вираховані витрати обертання на виготовлення ліків.

Основнi nобов’язки провiзора  лiкарняної аптеки

  nПровiзор лiкарняної аптеки має тiж обов’язки,що й провiзор будь-якої аптеки n(дивись попередні лекції)  Специфiчними для провiзора лiкарняної аптеки є nнаступнi обов’язки:

·      nприйом  замовлень-вимог на лiкарськi засоби i вироби nмедичного призначення  вiд вiддiлень лiкувально-профiлактичного закладу n(перевiряє правильнiсть їх оформлення, сумiснiсть входячих iнгредiєнтiв, дози i niн.) i передача їх у виробниче вiддiлення  аптеки;

·      nприйом вiд аптеки скомплектованих замовлень у вiдповiдностi niз супроводжувальною документацiєю i своєчасна передача  лiкарських засобiв i nвиробiв медичного призначення в вiдповiднi вiддiлення ЛПЗ;

·      nпостiйний зв’язок з лiкувальними лiкарями, iнформацiя їх про nнаявнiсть i тимчасову вiдсутнiсть в аптецi лiкарських засобiв, iснуючих nаналогiв i замiнникiв, нових лiкарських засобах i їх показниках до примiнення i niнш.;

·      nконтроль за дотриманням в вiддiленнях i кабiнетах nлiкувально-профiлактичного закладу  установлених правил збереження лiкарських nзасобiв, результати перевiрки доводяться до вiдома керiвництва закладу для nприйняття вiдповiдних мiр.

Крiм nтого, провiзор  вивчає потребу лiкувально-профiлактичного закладу в лiкарських nзасобах i виробах медичного призначення, вивчає структуру рецептури на niндивiдуальне виготовлення лiкарських засобiв, пiдтримує постiйний зв’язок  з nаптекою i здiйснює заходи по задоволенню потреби i пiдвишенню якостi nлiкарського забезпечення  стацiонарних хворих. Вiн приймає участь в нарадах i nлiкарських конференцiях, роботi комiсiї з перевiрки правильностi використання nлiкарських засобiв i їх призначенню, а також перевiрцi правильностi ведення nдокументацiї по вiдпуску лiкарських засобiв,що пiдлягають предметно-кiлькiсному nоблiку.

Порядок проведення nвхідного контролю якості лікарських засобів у ЛПЗ

При надходженні nлікарських засобів у ЛПЗ  уповноважена особа спочатку здійснює перевірку nсупровідних документів на лікарські засоби:

·      накладних, у яких обов’язково мають nбути зазначені назва, дозування, лікарська форма, номер серії, кількість, назва nвиробника лікарського засобу;

·      сертифікатів якості виробників, nзавірених печаткою останнього постачальника;

·      висновків щодо якості лiкарських nсубстанцiй, наркотичних, психотропних речовин i прекурсорiв, лiкарських засобiв nдля наркозу, рентгеноконтрастних та протитуберкульозних препаратiв, виданих nпідпорядкованою лабораторією або акредитованою  лабораторією;

·      даних про реєстрацію лікарського nзасобу.

В своїй роботi nуповноважена особа повинна керуватись наказом МОЗ України від 30.10.2001 N 436

Одержані  ЛПЗ  лікарські nзасоби підлягають візуальному контролю уповноваженою особою, який включає nперевірку:

·      стану тари;

·      групової, первинної, вторинної (за її nнаявності) упаковки;

·      маркування;

·      наявності інструкції  про  nзастосування  на  доступній  для споживача мові;

·      зовнішнього вигляду, у тому числі nцілісності, однорідності, наявності пошкоджень лікарських засобів;

·       терміну придатності лікарських nзасобів.

Забороняється nзастосування одержаних  лікарських засобів у  ЛПЗ  до  одержання  письмового  nвисновку  уповноваженої особи,  що  здійснює  вхідний контроль якості nлікарських засобів у ЛПЗ.

 За  результатами  nвхідного  контролю якості лікарських засобів уповноваженою особою оформляється nписьмовий висновок, який містить результат вхідного контролю,  дату його nпроведення, підпис та прізвище уповноваженої особи.

У разі   позитивного  nрезультата  вхідного  контролю уповноважена  особа  надає  письмовий  висновок  nщодо   можливості використання   (застосування)   серій(її)  лікарських  nзасобів  та передає одержані лікарські засоби для  застосування  у  відділення nЛПЗ або на зберігання.

 У  разі  негативного  nрезультата   вхідного   контролю уповноважена  особа  складає  акт  про  nвиявлені  дефекти,  який є підставою для повернення лікарських засобів  nпостачальнику.  Копія акта також подається у територіальну інспекцію.

Особливостi постачання nЛПЗ  наркотичними, психотропними лiкарськими засобами i прекурсорами

Порядок обігу наркотичних засобів, nпсихотропних речовин та прекурсорів у закладах охорони здоров’я України    регулюється nнаказом від 21.01.2010 р. № 11

      Державнi та  комунальнi  лiкувально-профiлактичнi  заклади, що мають свої аптеки, nповиннi придбавати (закуповувати) nнаркотичнi, психотропнi лiкарськi  засоби  та прекурсори  з nаптечних складiв (при наявностi укладеного з ними договору чи nугоди).

    Лiкувально-профiлактичнi заклади,  що не мають своїх аптек,  повиннi  придбавати  (закуповувати) nнаркотичнi, психотропнi лiкарськi засоби та прекурсори   в nдержавних та комунальних аптеках за мiсцезнаходженням,  до яких вони прикрiпленi на постачання такими nзасобами,  згiдно з наказами керiвникiв мiсцевих органiв охорони здоров’я. 

    Отримувати з аптечних складiв чи з аптек nнаркотичнi i психотропнi лiкарськi засоби та прекурсори  дозволяється лише  nматерiально-вiдповiдальним особам лiкувально-профiлактичних закладiв,  nуповноваженим письмовим  наказом  керiвникiв  цих закладiв охорони здоров’я.

    Матерiально-вiдповiдальна особа забезпечує nотримання  i  доставку наркотичних i психотропних лiкарських засобiв та nпрекурсорiв  до лiкувально-профi-лактичного закладу та несе вiдповiдальнiсть за nце.

    Виготовленi а  аптеках для nлiкувально-профiлактичних закладiв лiки, що мiстять наркотичнi,  психотропнi nлiкарськi засоби чи прекурсори , повиннi мати такi реквiзити:

     – номер (назву) аптеки, де nвиготовленi цi лiкарськi форми;

     – точне  i  якiсне  позначення  на  сигнатурi або nетикетцi “Внутрiшнє”, “Мазь”, “Для iн’єкцiй”, n”Очнi краплi” тощо;

     – найменування вiддiлення (кабiнету),  для якого nпризначенi виготовленi лiкарськi форми;

склад лiкарських форм, що вiдповiдає присису, nвказаному у вимогах, поданих в аптеку;

     – дату виготовлення nлiкарських форм;

     – пiдписи осiб,  якi виготовили,  перевiрили i  nвидали  лiкарськi форми з аптеки.

    У випадках, коли на упаковках з лiкарськими nформами немає перерахованих вище  позначень,  зберiгання  i застосуваня таких nформ в лiкувально-профiлактичних закладах не дозволяється.

     Всi вимоги-замовлення повиннi виписуватися nокремо  вiд  вимог  на iншi лiкарськi засоби i товари медичного призначення, nпричому їх кiлькiсть, що замовляється i вiдпускається, повинна бути вказана nсловами. В таких  вимогах  обов’язково  вказується найменування вiддiлення n(кабiнету) лiкувально-профiлактичного закладу.

    Для отримання  наркотичних лiкарських засобiв у nвимогах-замовленнях, що подаються в аптеки, повиннi бути вказанi: номер iсторiї nхвороби, прiзвище, iм’я та по батьковi хворих, яким виписанi наркотичнi засоби nзгiдно призначенями лi-карiв,  найменування i дозування цих  засобiв, а  також  nпризначення  (для  iн’єкцiй,  зовнiшнього застосування, внутрiшнього вживання; nочнi краплi тощо).

    Для отримання наркотичних, психотропних лiкарських nзасобiв i прекурсорiв  в аптеку разом  з  вимогами-замовленями повинно   бути  nпред’явлено доручення матерiально-вiдповiдальною особою, яка отримує цi nзасоби,  доручення виписане на її iм’я згiдно та оформлене у встановленому nпорядку i зазначене в  ньому  найменувань  i  кiлькостей (словами) всiх nотримуваних засобiв.

    В аптеках nлікувально-профілактичних закладів, де обладнані кімнати згідно з вимогами, nнорматив зберігання наркотичних, психотропних лікарських засобів та прекурсорів nне повинен перевищувати двотижневої потреби в них. Наркотичні і психотропні nлікарські засоби в таких кімнатах повинні зберігатись тільки в замкнених nвогнетривких сейфах. Зберігання прекурсорів  може бути забезпечено в замкнених nметалевих шафах, надійно прикріплених до стіни чи  пiдлоги.

Особливостi зберiгання nлiкарських засобiв у лiкувально-профiлактичних закладах

Правил зберігання та nпроведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних nзакладах  регламентуються наказом МОЗ України вiд 16.12.2003  N 584

ЛПЗ  можуть  nзакуповувати  лікарські засоби лише у постачальників, які мають діючі ліцензії nна виробництво та/або оптову чи роздрібну торгівлю лікарськими засобами.

    Експлуатація nобладнання та  приміщень  ЛПЗ,  призначених для зберігання лікарських засобів,  nмають забезпечувати збереження їх якості протягом усього терміну придатності.  nКількість  площ  і приміщень   для   зберігання   визначається  кількістю  nлікарських засобів, які в них зберігаються, з урахуванням їх токсикологічних, nфармакологічних груп та фізико-хімічних властивостей.

   Приміщення  для nзберігання мають бути обладнані витяжною вентиляцією, у разі, коли це неможливо n- кватирками, фрамугами. Приміщення  для  зберігання   мають   бути    забезпечені необхідною   кількістю  стелажів,  шаф,  nхолодильників,  піддонів, підтоварників,  з дотриманням  необхідних  умов  nосвітлення  тощо. Забороняється зберігати лікарські засоби на підлозі.

   Лікарські    засоби    nслід    зберігати    окремо    за фармакологічними  групами  залежно  від  nспособу  їх  введення,  з урахуванням  фізико-хімічних  властивостей   nлікарських   засобів, відповідно   до   вимог  інструкції  про  застосування  nлікарських засобів.

     Наркотичні засоби,  психотропні nречовини  та  прекурсори зберігають в ЛПЗ відповідно до вимог діючих nнормативних актів, які регулюють їх обіг в Україні.

  Лікарські засоби слід nрозташовувати на стелажах, у шафах або холодильниках, а за необхідності – на nпіддонах, підтоварниках; отруйні лікарські засоби зберігають у металевій шафі nпід замком.

  Лікарські засоби,  nтермін придатності  яких  минув,  або відносно яких виникли сумніви щодо їх nякості,  мають бути вилучені та  поміщені  “у  карантин”  –  чітко   nвідокремлену   зону,   для запобігання    помилковому    їх   застосуванню,   з   nпозначенням “Застосування заборонене до окремого розпорядження” та nзазначенням їх назви та кількості.

  До   медичного   nзастосування   лікарські   засоби,  які знаходились  у  карантині,  можуть  nбути  повернені  тільки  після отримання  позитивного  висновку  щодо  їх  nякості  від  Державної інспекції чи територіальної інспекції,  крім  nлікарських  засобів, термін придатності яких минув.

  При   отриманні   nнегативного  висновку  від  Державної інспекції чи територіальної інспекції nлікарський засіб  знищується згідно  з  правилами  проведення  утилізації та nзнищення неякісних лікарських  засобів,  затверджених   наказом   МОЗ   nУкраїни   від 08.07.2004  N 349.

   Усі лікарські засоби nмають  зберігатися  відповідно  до вимог,   зазначених   в   інструкції   про   nмедичне  застосування лікарського засобу.

   Особливих умов nзберігання потребують лікарські засоби:

     – які вимагають nзахисту від світла;

     – які вимагають nзахисту від дії вологи;

     – які вимагають nзахисту від випаровування;

     – які вимагають nзахисту від дії підвищеної температури;

     – які вимагають nзахисту від дії пониженої температури;

     – які  вимагають  nзахисту  від  дії  газів,  що  містяться  в навколишньому середовищі;

     – пахучі, барвні;

     – дезінфекційні nзасоби;

     – медичні nімунобіологічні препарати;

     – вогненебезпечні n(легкозаймисті) речовини.

   Перелiк лiкарських nзасобiв, що вiдносяться до вищенаведених   груп рчовин та умови   зберiгання   nнаведенi в наказi МОЗ України № 44.

 Усі   готові   nлікарські  засоби  мають  зберігатися  в упаковці виробника, етикеткою назовні:

     – таблетки,  драже,  nкапсули  зберігають ізольовано від інших лікарських форм  у  заводській  nупаковці,  яка  оберігає  від  дії зовнішніх факторі в;

     – ін’єкційні nлікарські засоби слід зберігати в  прохолодному, захищеному  від  світла  nмісці  в  окремій  шафі  або ізольованому приміщенні (кімнаті) з урахуванням nособливостей тари  (крихкість), якщо немає інших указівок на упаковці;

     – рідкі лікарські nзасоби (сиропи,  настойки,  рідкі екстракти тощо)  мають  зберігатися  в  nпрохолодному,  захищеному від світла місці, якщо немає інших указівок на nупаковках;

     – nплазмозаміщувальні  та дезінтоксикаційні розчини зберігають ізольовано при nтемпературних інтервалах,  указаних на упаковці, та в захищеному від світла nмісці;

     – мазі,  nлініменти,   гелі,   креми,   пасти   зберігають   у прохолодному,  захищеному  nвід  світла  місці в щільно запакованій тарі,  якщо немає інших указівок  у  nінструкції  про  застосування лікарських засобів;

     – зберігання nсупозиторіїв  повинно  здійснюватися  в  сухому, прохолодному, захищеному від nсвітла місці;

     – зберігання  nпрепаратів  в  аерозольних  упаковках   повинно проводитися  в  сухому,  nзахищеному  від світла місці,  подалі від вогню та опалювальних приладів. nАерозольні упаковки слід оберігати від ударів та механічних пошкоджень.

Вiдпуск nлiкарських засобiв для вiддiлень i кабiнетiв ЛПЗ

Замовлення-вимоги ЛПЗ поступають в аптеки nперiодично за встановленим графiком .Їх  прийом проводить провiзор аптеки. nПодiбно, як це здiйснюється  при прийомi рецептiв, замовлення-вимоги ЛПЗ nпiдлягають перевiрцi i таксуванню з додержанням всiх правил прописування nлiкарських засобiв у вiдповiдностi з вимогами наказу МОЗ України № 360. 

     Незалежно вiд того, nчи прописанi  лiкарськi засоби  iндивiдуального виготовлення,   готовi nлiкарськi засоби  або речовини без дiлення на дози – в масi (ангро, in bulk), всi вони таксуються за  кажним прописом окремо, пiсля чого пiдраховується nзагальна вартiсть. Таксування проводять за тарифами та даними nтоварно-транспортної  накладної (для готових лiкарських препаратiв)  при цьому nне порушуючи прийнятий порядок при таксуваннi амбулаторних рецептiв. nВизначається цiна по кожному найменуванню i виводиться загальна сумма по замовленнi-вимозi. nВартiсть кожного найменування лiкарського засобу або виробу медичного nпризначення i їх загальна вартiсть вказуються в усiх екземплярах nзамовленнях-вимогах.

   Готовi до вiдпуску nлiкарськi засоби i  вироби медичного призначення  зосереджуються  в кiмнатi nкомплектацiї i видачi замовлень  ЛПЗ. Ця кiмната повинна бути  обладнана nспецiальними вертушками, шафами i столами з  комiрками,  якi пронумерованими по nлiкувальним вiддiленням i кабiнетам.

    Лiкарськi засоби,що nмiстять ядовитi i наркотичнi речовини,з моменту виготовлення i до моменту nвидачi повиннi знаходитися в закритiй шафi. Вiдпуск лiкарських засобiв здiйснює nпровiзор   аптеки.Разом з медичним працiвником, що отримує  лiкарськi засоби, nвiн перевiряє правильнiсть  оформлення, кiлькiсть i дає роз’яснення щодо умов nзберiгання, термiнам придатностi.

    Виписанi по  nвимогами-замовленнями  лiкарськi засоби i  вироби медичного призначення  може nотримати  iз аптек тiльки медичний працiвник (старша медична сестра вiддiлення nабо головна медична сестра амбулаторно-полiклiнiчного закладу), на iм’я котрого nвиписано вимогу. Вiдпуск лiкарських засобiв iз  мiжлiкарняних  аптек nпроводиться при подачi доручення.

Одержання i вiдпуск iз nаптеки цiнностей оформляється вiдповiдними пiдписами в усiх екземпляраї nзамовлень-вимог.

     Вимоги-замовлення nзберігаються протягом трьох років (не враховуючи поточного року).

Після   закінчення   nтерміну   зберігання     вимог (замовлень), крім  наркотичних (психотропних) nлiкарських засобiв та трамадолу,   вони  знищуються  шляхом  спалювання  nкомісією,  яка призначається керівником закладу.  Комісія складає відповідний nакт знищення, що затверджується керівником закладу.

     Після    nзакінчення    терміну    зберігання    вимог (замовлень) на наркотичні n(психотропні) лікарські  засоби  та  трамадолу   вони   знищуються   в   nпорядку встановленому законодавством

Особливостi роботи центальної районної nаптеки

    У nвiдповiдностi з наказом МОЗ України № 385 аптека, на яку покладено nадмiнiстративне та органiзацiйно-методичне керiвництво аптеками району nназивається центральною районною аптекою (ЦРА).  Центральнi районнi аптеки nстворювались в кожному районному центрi, а також в обласних центрах, якi мали nаднiмiнiстративний подiл. На них була покладена вiдповiдальнiсть за лiкарське nзабезпечення району та роботу прикрiплених аптек, якi знаходились на територiї nрайону. Для таких аптек планувалась додаткова штатна чисельнiсть персоналу n(заступник завiдувача аптеки, старший провiзор). ЦРА виступала як юридична nособа, тодi як iншi аптеки району не мали самостiйного балансу i рахунку для nведення фiнансових операцiй.

    Iншою nособливiстю ЦРА була централiзована бухгалтерiя, яка обслуговувала як ЦРА так i nприкрiпленi аптеки району. В штатi центалiзованої бухгалтерiї були головний бухгалтер, nбухгалтери, економiст. Бухгалтерський облiк та звiтнiсть  всiх прикрiплених до nЦРА аптек здiйснювались працiвниками централiзованих бухгалтерiй. Прикрiпленi nаптеки здiйснювали оперативний облiк та подавали звiтнi документи в nцентралiзовану бухгалтерiю.

     Постачання nЦРА та пiдвiдомчих аптек здiйснювалось обласним аптечним складом у nвiдповiдностi з рознарядкою торгового вiддiлу обласних аптечних об’єднань n«Фармацiя».  Закупляти лiкарськi засмоби поза обласним аптечним склад  аптекам nбуло заборонено.

     Аптеки nвиконували великий обсяг виробничої роботи iз виготовлення екстемпоральних  nлiкiв та   проведення фасувальних робiт. Для  надання органiзацiно-методичної nдопомого пiдвiдомчим аптекам та  виконання iнспекторських функцiй з контролю за nфармацевтичним порядком до штату ЦРА були введенi посади старших провiзорiв. nКiлькiсть таких посад визначалась числом прикриплених до ЦРА пiдвiдомчих nаптек.Серед старших провiзоров ЦРА були роздiленi функцiї. Один iз старших nпровiзорiв ЦРА займався питанням контролю якостi лiкiв в прикрiплених аптеках, nдругий – здiйснювавв фармацевтичнi перевiрки та надавав методичну i nконсультативну допомогу прикрiпеним аптекам.

     ЦРА nздiйснювали оперативне керування прикрипленими аптеками району. Практикувались nщомiсячнi наради завiдувачiв аптек району, де розглядалися питання роботи nаптек, вивчалися новi нормативнi акти тощо.

    На сьогоднi  у nвiдповiдностi з наказом МОЗ України № 385 до штату аптек введена посада nстаршого провiзора, однак нормативними документами Мiнiстерства працi та nсоцiальної полiтики посадова iнтрукцiя щодо обов’язкiв старшого провiзора  nаптеки не передбачена. 

     Який статус ЦРА nсьогоднi ? Це залежить вiд регiонiв України. У бiльшостi областей ЦРА як nпiдприємства комунальної (обласної чи районної) форми власностi зберiгли свiй nстатус.  При проведеннi малої приватизацiї було заборонено приватизувати ЦРА, nякi в цю пору здiйснювали постачання ЛПЗ району, особливо це стосувалось nпостачання наркотичними, психотропними засобами i прекурсорами.  Однак на мiсцях nмiсцевi органи самоурядування, як власники майнового комплексу аптеки, nдозволили прикрiплеим до ЦРА аптекам  отримати статус юридичної особи i nзалишитись чи вийти iз пiдпорядковання  ЦРА. Функцiонують ЦРА з єдиним nрозрахунковим рахунком для всiх прикрiплених аптек. Через них здiйснюється nпостачання лiкарськими засобами прикрiплених аптек. Однак, у бiльшостi випадкiв nаптеки, якi є юридичною особою, сюгоднi здiйснюють самостiнi закупки лiкарських nзасобiв i виробiв медичного призначення.

     ЦРА в останнi роки nнесли суттєвi економiчнi збитки iз-за низької ефективностi деяких прикрiплених n(особливо сiльських) аптек. Деякi iз сiльських аптек працювали збитково i борги nтаких  аптек лягали  на ЦРА. Тому вже вiдомi випадки банкрутства ЦРА, якi несли nзначнi витрати  з постачання  лiкарських засобiв ЛПЗ, здiйснювали вiдпуск лiкiв nбезоплатно, а витраченi кошти своєчасно не були повернутi в аптеку.  Є випадки, коли низьку ефективнiсть nроботи ЦРА необхiдно вiднести до слабкої роботи завiдувача такої аптеки i , nнавпаки, багато ЦРА завдяки грамотнiй роботi завiдувача аптеки працюють nефективно.

      Сьогоднi на nстаршого провiзора аптеки, посаду якого мають право вводити аптеки державної i nкомунальної форми власнотi, на наш погляд, доцiльно покласти обов’язки nуповноваженої особи. Статус уповноваженої особи аптеки вимагає досвiду роботи nта професiйних знань, цими якостями  в найбiльшiй мiрi володiє старший провiзор nаптеки.