Home » Орієнтована структура робочої навчальної програми

Орієнтована структура робочої навчальної програми

2 Червня, 2024

ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО»

МОЗ УКРАЇНИ”

КАФЕДРА ОНКОЛОГІЇ, ПРОМЕНЕВОЇ ДІАГНОСТИКИ ТА ТЕРАПІЇ І РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ

Робоча програма

З РАДІОЛОГІЇ

Спеціальність 7.110101 “Лікувальна справа”

Тернопіль 2012 р.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з радіології для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальності «Лікувальна справа» 7.110101. Враховуючи різницю в загальній кількості годин для вивчення дисципліни «Радіологія» на медичному факультеті в порівнянні з іншими спеціальностями, виникла потреба в створенні окремої навчальної програми для цього факультету. Вивчення радіології здійснюється впродовж V–VІ семестру 3-го року навчання за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Навчальна програма з радіології створено на основі галузевих стандартів вищої освіти (ГСВО) України, у відповідності з освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійною програмою (ОПП) підготовки фахівців за спеціальністю «Лікувальна справа» затвердженими наказом МОН України від 31.06.98 р. за № 285 «Про вимоги до державних стандартів», наказом МОЗ України від 24.02.00 за № 35 «Про особливості ступеневої освіти медичного та фармацевтичного спрямування», експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.2005 за № 52 «Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців за спеціальністю «Лікувальна справа», рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03.2004 за № 152 «Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін» зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.2004 за № 492 «Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін», наказом МОЗ України від 31.01.03 за № 148 «Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти», інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу «Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. – Київ: Книга плюс, 2005).

Роль променевої діагностики в підготовці майбутніх лікарів безперервно збільшується. Це обумовлено тим, що променеві методи дослідження посідають провідне місце у діагностиці більшості захворювань. В останні десятиріччя медична радіологія поповнилася новими методами дослідження (комп‘ютерна і магнітно-резонансна томографії, ультразвукове дослідження, позитронна і однофотонна емісійні томографії, інтервенційні методи), і тільки 40 % променевої діагностики лишилося за традиційною рентгенологією. У зв‘язку з цим державні стандарти вищої медичної освіти (ОКХ і ОПП) вимагають від випускника вищого медичного навчального закладу вміння з великої кількості існуючих у наш час променевих методів обстеження обрати оптимальний для виявлення функціонально-морфологічних змін при патології різних органів і систем та інтерпретувати дані променевих методів дослідження щодо клінічного діагнозу. Державні стандарти вищої медичної освіти також передбачають, що лікар-клініцист повинен вміти оцінити можливості різних методів променевої терапії та обрати оптимальний для лікування пухлинних і непухлинних захворювань. Все це, а також введення нового навчального плану вимагає створення нової типової програми з радіології (променевої діагностики і променевої терапії). Викладання цієї дисципліни на додипломному рівні медичної освіти згідно з вимогами держстандартів має пропедевтичний характер.

Радіологія як навчальна дисципліна:

а) базується на вивченні студентами медичної біології, паразитології та генетики; медичної і біологічної фізики; біологічної хімії; біоорганічної хімії; анатомії людини; нормальної фізіології й інтегрується з цими дисциплінами, спирається на знання з патологічної анатомії та патологічної фізіології, які студенти отримують паралельно з вивченням курсу радіології;

б) закладає основи вивчення студентами пропедевтики внутрішніх хвороб з доглядом за хворими; загальної хірургії з анестезіологією та доглядом за хворими; пропедевтики дитячих хвороб з доглядом за дітьми, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з радіології в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.

Програму дисципліни «Радіологія» поділено на 3 модулі, які у свою чергу поділяються на 10 змістових модулів:

Модуль І. Загальні питання діагностичної радіології.

Змістові модулі:

· Методи візуалізації в променевій діагностиці.

· Алгоритми променевого дослідження різних органів та систем. Основи променевої семіотики.

Модуль ІІ. Променева діагностика.

Змістові модулі:

· Комплексна променева діагностика захворювань опорно-рухової системи.

· Комплексна променева діагностика захворювань ЦНС.

· Комплексна променева діагностика захворювань органів грудної порожнини. та невідкладних станів

· Комплексна променева діагностика захворювань серцево-судинної системи

· Комплексна променева діагностика захворювань травної системи та органів черевної порожнини.

· Комплексна променева діагностика захворювань сечової та статевої систем.

Модуль ІII. Променева терапія.

Змістові модулі:

· Радіобіологічні основи променевої терапії. Дозиметрія. Принципи і методи променевої терапії.

Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є: а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів. Тематичні плани лекцій, практичних занять СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів радіології.

Практичні заняття передбачають вивчення студентами:

1) Основних властивостей як іонізуючого, так і неіонізуючого випромінювання Фізико-технологічних основ різних методів променевої діагностики.

2) Показань та протипоказань для використання кожного з променевих методів в діагностиці захворювань різних органів та систем, їх діагностичних можливостей.

3) Основ променевої терапії. Принципів та методів променевої терапії та їх призначення для лікування онкологічної та неонкологічної патології.

Засвоєння теми (поточний контроль) контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей. Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: комп‘ютерні тести, розв‘язування ситуаційних задач, аналіз і оцінка результатів променевих досліджень і параметрів, що характеризують патологічні зміни функцій систем та органів; контроль практичних навичок.

Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню на підсумкових контрольних заняттях.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння окремих модулів.

Структурований (розширений) навчальний план

з дисципліни

Назва навчальної дисципліни (курсу), назви модулів	Кіль–кість креди–тів	Кількість годин
		Загаль–на	Аудиторних, у т.ч.				Самостійна робота студентів
		Загаль–на	Лекцій	Практичних	Семінарських		Самостійна робота студентів
V-VI семестр
Радіологія (120 год)	4	120	13	60		–	47
Модуль 1. Загальні питання діагностичної радіології (V семестр)	1,0	30,6	2,6	12			16
Модуль 2. Променева діагностика (VІ семестр)	2,7	79,4	10,4	42			27
Модуль 3. Променева терапія (VІ семестр)	0,3	10		6			4

2. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Мета вивчення радіології – кінцеві цілі встановлюються на основі ОІШ підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

Кінцеві цілі дисципліни

· Аналізувати променеву семіотику функціонально-морфологічних змін при патології різних органів та систем.

· Визначати можливості та обирати метод променевої терапії пухлин і не пухлинних захворювань.

· Обирати оптимальний метод променевого дослідження для виявлення функціонально-морфологічних змін при патології різних органів та систем.

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ.

Модуль І. Загальні питання діагностичної радіології.

Змістовий модуль 1. Іонізуючі методи візуалізації в променевій діагностиці

Конкретні цілі:

· Засвоїти фізико-технічні основи використання радіологічних методів дослідження організму людини.

· Визначити якість носія інформації променевого методу дослідження.

· Проаналізувати скіалогічну картину рентгенівського знімку, КТ зображення.

· Інтерпретувати сканограми, сциптіграми при проведенні радіонуклідного дослідження.

Будова та принцип роботи апаратури для рентгенологічних, та радіонуклідних (in vivo та in vitro) досліджень. Випромінювання, яке використовується в цих дослідженнях. Переваги та недоліки кожного з методів. Показання та протипоказання. Засоби отримання діагностичної інформації, її обробка та представлення. Радіодіагностична апаратура: рентгенівські апарати, радіометри, радіографи, сканери, сцинтиляційні гамма-камери, емісійні (ОФЕКТ та ПЕТ) гамма-камери, обчислювальна техніка в радіонуклідних дослідженнях. Програмне забезпечення ЕОМ. Віртуальне зображення.

Принципи отримання зображення при радіонуклідних методах дослідження (джерело та детектор випромінювання); призначення методів – вивчення функції або функції і морфології; протипоказання до виконання; проекції та зрізи дослідження. Методики функціональної радіонуклідної діагностики: клінічна радіометрія, клінічна радіографія, динамічна сцинтиграфія. Методики візуалізації в радіонуклідній діагностиці: сканування, статична сцинтиграфія, однофотонна емісійна комп‘ютерна томографія (ОФЕКТ) та позитронно-емісійна томографія (ПЕТ). Методика радіонуклідної in vitro діагностики (РІА, ІРМА, радіорецепторний аналіз). Радіоімунологічні дослідження при захворюваннях різних органів та систем організму. Імуносцинтиграфія. Переваги та недоліки кожного з методів. Показання та протипоказання до того чи іншого радіонуклідного методу дослідження. Методи рентгенологічного дослідження: рентгенографія, рентгеноскопія, лінійна томографія, флюорографія, комп‘ютерна томографія (КТ). Переваги та недоліки кожного з методів. Показання та протипоказання до того чи іншого рентгенологічного методу дослідження.

Принципи отримання зображення при рентгенологічних методах дослідження (джерело та детектор випромінювання); призначення методів – вивчення морфології або (та) функції; протипоказання до виконання; проекції та зрізи дослідження. Основи рентгенівської скіалогії. Природне і штучне контрастування. Контрастні речовини. Показання до їх використання. Побудова клініко-рентгенологічного діагнозу.

Основи рентгенологічної семіотики патології різних органів і систем.

Локалізація, кількість, форма, розміри, структура, контури патологічного осередку (осередків). Характер осередку при природному контрастуванні – тінь, просвітлення. Інтенсивність тіні (мала, середня, висока). Характер осередку при природному контрастуванні – зміни розмірів тіні (загальне або обмежене збільшення та зменшення), зміни форми та положення тіні. Комп‘ютерно-томографічна семіотико-денсивність тіні (гіпо-, гіпер-, ізо). Локалізація, кількість, форма, розміри, структура, контури патологічного осередку (осередків).

Oснови радіонуклідної та магнітно-резонансно-томографічної семіотики патології різних органів і систем.

Локалізація, кількість, форма, розміри, структура, контури патологічного осередку (осередків). Характер осередку при радіонуклідному дослідженні – ступінь накопичення РФП (звичайна, підвищена, знижена). Характер осередку при магнітно-резонансній томографії – інтенсивність сигналу у магнітному полі (гіпо-, гіпер-, ізо-, ан-).

Змістовий модуль 2. Неіонізуючі методи візуалізації в променевій діагностиці

· Проаналізувати сонографічне, допплерографічне зображення при УЗД.

· Проаналізувати МРТ зображення.

Будова та принцип роботи апаратури для УЗД, та МРТ досліджень. Випромінювання, яке використовується в цих дослідженнях. Переваги та недоліки кожного з методів. Показання та протипоказання. Засоби отримання діагностичної інформації, її обробка та представлення. Програмне забезпечення ЕОМ. Віртуальне зображення.

Ультразвукові дослідження (УЗД) – основні методики. Переваги та недоліки кожної з УЗ методики. Показання та протипоказання до їх проведення. Допплерографія. Нормальна ультразвукова анатомія. Ультразвукова томографія: семіотика захворювань внутрішніх органів.

Принципи отримання зображення при ультразвукових методах дослідження (джерело та детектор випромінювання); природне і штучне контрастування; призначення методів – вивчення морфології або (та) функції; протипоказання до використання; зрізи дослідження.

Магнітно-резонансна томографія (МРТ). Основи МРТ діагностики. Використання контрастних речовин. Переваги та недоліки цього методу. Показання та протипоказання до МРТ. Принципи отримання зображення при магнітно-резонансних методах дослідження (джерело та детектор випромінювання); природне і штучне контрастування; призначення методів – вивчення морфології або (та) функції; протипоказання до виконання; зрізи дослідження.

Термодіагностика.

Основи ультразвукової семіотики патології різних органів і систем.

Локалізація, кількість, форма, розміри, структура, контури патологічного осередку (осередків).. Характер осередку при ультразвуковому дослідженні – – ехогенність (гіпо-, гіпер-, ізо-, ан-).

Mагнітно-резонансно-томографічної семіотики патології різних органів і систем.

Модуль ІІ. Променева діагностика.

Змістовий модуль 3. Променева діагностика травматичних пошкоджень опорно-рухової системи. Променева діагностика запальних захворювань та пухлин опорно-рухової системи. Променева діагностика пухлин опорно-рухової системи..

Конкретні цілі:

· вирізнити нормальну променеву анатомію опорно-рухової системи від патологічної;

· вибрати метод променевого дослідження при різній патології опорно-рухової системи;

· скласти алгоритм променевого дослідження при різній патології опорно-рухової системи;

· проаналізувати променеві симптоми різної патології опорно-рухової системи;

· оцінити результати використаного методу променевого дослідження опорно-рухової системи;

Променеве дослідження опорно-рухової системи. Променева анатомія кісток і суглобів.

Рентгенологічний, радіонуклідний, УЗ, КТ, МРТ. Рентгенологічні методики дослідження кісток і суглобів: рентгенографія, томографія, фістулографія, пневмоартрографія, ангіографія, денситометрія.

Нормальна променева анатомія і основи фізіології кісток і суглобів: будова в рентгенівському зображенні, вікові особливості будови кістяка. Порядок вивчення та опису результатів променевого дослідження кісток і суглобів.

Радіонуклідні методики дослідження кісток та суглобів: планарна остеосцинтиграфія, ОФЕКТ-сцинтиграфія. Основні принципи радіонуклідного дослідження опорно-рухової системи, РФП, використовувані для остеосцинтиграфії. Радіонуклідна семіотика пухлинного ураження кісток та суглобів (первинного та вторинного), запальних процесів, травматичного ушкодження, дегенеративно-дистрофічних змін опорно-рухової системи.

Можливості УЗД, КТ, МРТ у дослідженні опорно-рухової системи, показання до їх застосування. Основні показання і протипоказання до променевого дослідження кісток і суглобів.

Променева діагностика захворювань опорно-рухової системи (травми, запальні процеси, пухлинне ураження).

Променеві ознаки захворювань опорно-рухової системи: зміни форми, розмірів, положення кісток; зміни контурів (періостит, періостоз), зміни структури (остеопороз, остеосклероз, деструкція, остеонекроз, остеоліз, атрофія), зміни суглобової щілини (звуження, зникнення, ущільнення суглобових поверхонь, крайові кісткові розростання, невідповідність суглобових кінців).

Променева діагностика окремих захворювань опорно-рухової системи. Променеві ознаки травматичних пошкоджень кісток і суглобів – переломів, вивихів, види зміщення уламків, особливості переламів дитячого та похилого віку. Променева картина нормального загоювання переломів. Ускладнення загоювання переломів.

Променеві ознаки запальних уражень опорно-рухової системи: атриту, остеомієліту, туберкульозу кісток і суглобів.

Променеві ознаки пухлин і кісток: доброякісних (хондроми, остеоми, остеохондроми), злоякісних (остеогенної саркоми, саркоми Юінга, остеобластокластоми, метастазів).

Променева діагностика окремих захворювань хребта та суглобів. Променеві ознаки уражень опорно-рухової системи при ревматоїдному артриті, колагенозах, асептичних артрозо-артритах. Алгоритм променевого дослідження.

Змістовий модуль 4. Комплексна променева діагностика захворювань ЦНС

Променева діагностика захворювань черепа і головного мозку. Променева діагностика захворювань хребта і спинного мозку. Променева діагностика оториноларингологічних захворювань. Променева діагностика офтальмологічних захворювань.

Конкретні цілі:

· вирізнити нормальну променеву анатомію ЦНС;

· вирізнити нормальну променеву анатомію щитоподібної залози;

· вибрати метод променевого дослідження при різній патології ЦНС;

· скласти алгоритм променевого дослідження при різній патології ЦНС;

· проаналізувати променеві симптоми захворювань ЦНС;

· проаналізувати променеві симптоми захворювань щитоподібної залози;

· оцінити результати використаного методу променевого дослідження ЦНС;

Змістовий модуль 5. Комплексна променева діагностика захворювань органів грудної порожнини.

Конкретні цілі:

· вирізнити нормальну променеву анатомію органів грудної порожнини від патологічної;

· вибрати метод променевого дослідження при різній патології органів грудної порожнини;

· скласти алгоритм дослідження (в тому числі променевого) при різній патології органів грудної порожнини;

· проаналізувати променеві симптоми захворювань серцево-судинної системи;

· проаналізувати променеві симптоми захворювань органів дихання;

· проаналізувати променеві симптоми патології середостіння;

· оцінити результати використовуваного методу променевого дослідження органів грудної порожнини.

Променеві методи дослідження органів дихання. Променева анатомія і фізіологія органів дихання.

Променеві методи дослідження органів дихання та їх характеристика: методи вивчення морфологічних змін органів дихання (флюороскопія, рентгенографія, флюорографія, лінійна томографія, комп‘ютерна томографія, ультразвукове дослідження, магнітно-резонансна томографія, бронхографія, ангіопульмонографія, бронхіальна артеріографія, КТ- та МР-ангіографія); методи вивчення функції легень (інгаляційна та перфузійна сцинтиграфія, флюороскопія), функціональні проби та їх значення для вивчення функції легень. Принцип отримання зображення, показання та черговість застосування методів променевого дослідження. Вибір рентгеноконтрастних речовин та РФП. Вікові особливості застосування методів променевого дослідження легень. Променева анатомія та фізіологія органів дихання: грудної клітки, трахеобронхіального дерева, коренів легень та легеневого рисунка, їх морфологічний субстрат. Вікові особливості променевої анатомії та фізіології легень.

План променевого дослідження. Показання та протипоказання до проведення того чи іншого променевого метода дослідження органів дихання. Променеві ознаки захворювань органів дихання: затемнення легеневого поля або його частини, просвітлення легеневого поля або його частини, зміни легеневого рисунка та кореня легені, зміщення органів середостіння. Характеристика затемнень за розмірами, кількістю, інтенсивністю, формою, структурою, контурами. Симптоми порушення вентиляції та перфузії легень. План вивчення оглядової рентгенограми органів грудної порожнини, побудова алгоритму подальшого променевого обстеження пацієнта.

Променеві ознаки захворювань органів дихання.

Рентгеносеміотика патології легень і середостіння – запальних, пухлинних захворювань, порушень бронхіальної прохідності, порожнинних утворень, дисемінованих та інтерстеційних процесів у легенях, гідротораксу, пневмотораксу. Основні рентгенологічні синдроми патології легень та середостіння, їх морфологічний субстрат.

Магнітно-резонансно-томографічна семіотика патології легень і середостіння – запальних, пухлинних захворювань, порушень бронхіальної прохідності, порожнинних утворень, гідротораксу, пневмотораксу. Основні магнітно-резонансно-томографічні синдроми патології легень та середостіння, їх морфологічний субстрат.

Радіонуклідна семіотика патології легень – порушень легеневої перфузії та вентиляції, дифузних та вогнищевих процесів у легенях, патологічного вмісту у плевральній порожнині. Основні радіонуклідні синдроми патології легень, їх морфологічний субстрат.

Ультразвукова семіотика патології легень (субплевральних відділів), плевральної порожнини і середостіння – пухлин, порожнинних утворень, збльшених лімфатичних вузлів. Основні ультразвукові синдроми патології легень та середостіння, їх морфологічний субстрат.

Променева діагностика гострих та хронічних запальних процесів органів дихання та травматичних ушкоджень грудної порожнини: бронхіти, пневмонії та їх ускладнення (абсцес, деструкція, плеврит); пневмо-, гідро-, гідропневмоторакс. Алгоритми променевого дослідження при даній патології.

Променева діагностика доброякісних та злоякісних (первинних та вторинних) пухлин легень, туберкульозу легень. Алгоритми променевого дослідження при даній патології.

Змістовий модуль 6. Променеві методи дослідження серця та судин.

Променева анатомія та фізіологія серцево-судинної системи.

Променеві методи дослідження серця, судин та органів середостіння та їх характеристика (рентгенографія, рентгеноскопія, ехокардіографія, допплерокардіографія, радіокардіографія, радіовентрикулографія, міокардіосцинтиграфія, комп‘ютерна томографія, магнітно-резонансна томографія, ангіокардіографія, вентрикулографія, коронарографія, аортографія, кавографія).

Класифікація методів дослідження за черговістю (первинні, додаткові), інвазивністю (неінвазивні, інвазивні), отриманою інформацією (морфологічні, функціональні). Принцип отримання зображення та показання до використання променевих методів дослідження серця, середостіння та судин. Контрастні речовини й РФП, використовувані за променевого дослідження серця та судин. Поняття про рентгеноендоваскулярні втручання та показання до їх використання. Вікові особливості застосування променевих методів дослідження. Променева анатомія середостіння, серця та магістральних судин: рентгенологічна, ультразвукова і КТ-анатомія в стандартних проекціях. Основні морфометричні показники незміненого серця й магістральних судин. Оцінка результатів променевого дослідження функції серця: М-режим, допплероехокардіографія, динамічна радіокардіографія, радіонуклідна ангіокардіографія, перфузійна сцинтиграфія. Вікові особливості променевої анатомії та фізіології серця та магістральних судин. Класифікація лімфатичних вузлів середостіння. Променеві ознаки захворювань серцево-судинної системи.

План променевого дослідження. Показання та протипоказання до проведення того чи іншого променевого методу дослідження ССС. Променеві ознаки уражень середостіння, серця та судин. Зміни положення серця: косе, вертикальне, горизонтальне, декстрапозиція. Екстракардіальні причини зміни положення серця. Зміни форми серця (мітральна, аортальна, трапецієвидна), причини їх формування. Зміни розмірів камер серця, методи визначення. Порушення скорочення серця, методи оцінки. Алгоритми променевого дослідження та основні променеві симптоми при деяких захворюваннях серця: ішемічна хвороба та її ускладнення, набуті (мітральні, аортальні) та вроджеі (із збідненим, підсиленим та незміненим легеневим кровообігом) вади серця, міокардит, перикардит. Алгоритми променевого дослідження та основні променеві симптоми при деяких захворюваннях серця: ішемічна хвороба та її ускладнення, набуті (мітральні, аортальні) та уроджені (із збідненим, підсиленим та незміненим легеневим кровообігом) вади серця, міокардит, перикардит. Алгоритми променевого дослідження та основні променеві симптоми стенозів та оклюзій судин, аневризм, варикозного розширення вен (аорта, порожниста вена, судини кінцівок).

Змістовий модуль 7. Променеве дослідження травного каналу. Нормальна променева анатомія та фізіологія травного каналу.

Конкретні цілі:

· вивчити нормальну променеву анатомію травної системи та органів черевної порожнини від патологічної;

· вибрати метод променевого дослідження при різній патології травної системи;

· вибрати метод променевого дослідження при різній патології органів черевної порожнини;

· скласти алгоритм дослідження (в тому числі променевого) при різній патології травної системи;

· скласти алгоритм дослідження (в тому числі променевого) при різній патології органів черевної порожнини;

· проаналізувати променеві симптоми захворювань травної системи;

· проаналізувати променеві симптоми захворювань органів черевнї порожнини;

оцінити результати використовуваного методу променевого дослідження травної системи та органів черевної порожнини.

План променевого дослідження. Показання та протипоказання до проведення того чи іншого методу дослідження ШКТ. Променеві методи дослідження слинних залоз: рентгенологічний, радіонуклідний. Нормальна променева анатомія та фізіологія слинних залоз. РФП, які використовуються при проведенні радіонуклідних досліджень слинних залоз. Сіалосцинтиграфія. Радіонуклідні методики дослідження слинних залоз. Променеві ознаки запальних та пухлинних уражень слинних залоз.

Променеві методи дослідження травного каналу: рентгенологічний, радіонуклідний. Рентгенологічні методики дослідження стравоходу, шлунка, тонкої та товстої кишок: оглядові рентгеноскопія і рентгенографія, штучне котрастування органів за допомогою рентгенопозитивних та рентгенонегативних контрастних речовин. Пероральне контрастування, іригоскопія, череззондове контрастування, парієтографія, ангіографя.

Радіонуклідні методики дослідження органів травного каналу: езофагосцинтиграфія, гастосцинтиграфія, сцинтиграфія кишок. Використання радіонуклідних методів in vitro для діагностики порушень функції травного каналу.

УЗД, КТ, МРТ органів травного каналу. Підготовка хворого. Показання та протипоказання до променевого дослідження.

Нормальна променева анатомія органів травного каналу: розташування і анатомічна будова стравоходу, шлунка, тонкої та товстої кишок. Променева фізіологія органів травного каналу: секреторна функція, тонус, перистальтика та евакуація.

Променеві ознаки захворювань травного каналу.

Променеві cимптоми захворювань травного каналу. Основні променеві ознаки патології травного каналу: вільний газ у черевній порожнині, ділянки здуття кишки, тіні сторонніх тіл і конкрементів, звуження (дифузне, локальне, симетричне, асиметричне), нерівність контуру (випрямлення, «ніша», дефект наповнення), зміни слизової (перебудова рельєфу, «ніша», дефект наповнення).

Променеві синдроми сторонніх тіл: стравоходу, шлунка, кишківника – їх ускладнень. Алгоритми променевого дослідження при перфорації порожнистого органу в черевній порожнині, пухлин стравоходу, шлунка, кишківника. Провідні променеві синдроми ахалазії (ділятації) стравоходу, рубцевих звужень. Провідні променеві синдроми захворювань травного каналу: «гострого живота»; запалення (езофагіт, гастрит, ентерит, коліт); виразкової хвороби шлунку та 12-палої кишки та її ускладнень; злоякісних (рак); доброякісних (поліпи) пухлин; вад розвитку; функціонального розладу (атонія, гіпертонія, рефлюкс); непрохідності кишок.

Променеве дослідження печінки та жовчовивідних шляхів. Нормальна променева анатомія та фізіологія.

Променеві методи дослідження печінки та жовчовивідних шляхів: ультразвуковий, рентгенологічний (холецистографія, холангіографія), радіонуклідні (гепатографія, гепатобілісцинтиграфія, гепатосцинтиграфія з колоїдами, ОФЕКТ печінки), КТ і МРТ. Рентгеноконтрастні та радіоактивні фармацевтичні препарати. Променева анатомія і фізіологія печінки та жовчовивідних шляхів. Променеві методи дослідження підшлункової залози (ультразвуковий, ендоскопічна ретроградна панкреатохоледохографія, панкреатохоледохоангіографія, КТ, МРТ, радіонуклідний). Променева анатомія і фізіологія підшлункової залози.

Променеві ознаки захворювань печінки та жовчовивідних шляхів.

Підготовка хворих до досліджень. Показання та протипоказання до променевого дослідження. Променеві методи функціонального дослідження печінки та жовчного міхура. Променеві ознаки пухлинного (первинного або вторинного) та кістозного уражень печінки, гепатиту, цирозу. Калькульозний холецистит – променеві методи дослідження та променеві ознаки. Визначення зовнішньо- та внутрішньо секреторної функції підшлункової залози за допомогою радіонуклідних методів діагностики.

Змістовий модуль 7. Комплексна променева діагностика сечової та статевої систем.

Кокретні цілі:

· вирізнити нормальну променеву анатомію сечової та статевої систем від патологічної;

· вибрати метод променевого дослідження при різній патології сечової системи;

· вибрати метод променевого дослідження при різній патології статевої системи;

· скласти алгоритм дослідження (в тому числі променевого) при різній патології сечової системи;

· скласти алгоритм дослідження (в тому числі променевого) при різній патології статевої системи;

· проаналізувати променеві симптоми захворювань сечової системи;

· проаналізувати променеві симптоми захворювань статевої системи;

· оцінити результати використовуваного методу променевого дослідження сечової та статевої систем.

Променеве дослідження сечовидільної системи. Нормальна променева анатомія та фізіологія. Променеві ознаки окремих захворювань нирок та сечовивідних шляхів.

Променеві методи дослідження нирок та сечовидільних шляхів: ультразвукові (В-метод, допплерографія, дуплексна сонографія), рентгенологічні (оглядова рентгенографія, екскреторна урографія, цистографія, висхідна (ретроградна) пієлографія, ангіографія, КТ), радіонуклідні (реографія, динамічна і статична реносцинтиграфія, ОФЕКТ), МТ. Типи ренографічних кривих. Рентгеноконтрастні та радіоактивні препарати. Класифікація РФП. Променева анатомія і фізіологія нирок та сечовидільних шляхів. Підготовка хворих до дослідження. Показання та протиказання до променевого дослідження.

Алгоритм променевого дослідження при патології нирок та сечовидільних шляхів: вади розвитку, запальні захворювання, сечокам‘яна хвороба, ниркова коліка, пухлини та кісти, травми нирок, артеріальна гіпертензія.

Променеве дослідження статевої системи та грудної залози. Нормальна променева анатомія та фізіологія. Променеві ознаки окремих захворювань статевої системи та грудної залози.

Променеві методи дослідження статевих органів і грудної залози: УЗ, рентгенологічний, радіонуклідний (in vivo та in vitro), КТ, МРТ.

Променева анатомія статевих органів і грудної залози. Можливості та основні показання і протипоказання до променевого дослідження статевих органів і грудної залози. Променева семіотика хвороб статевих органів і грудної залози. Променева семіотика пухлин статевих органів.

Променева діагностика вагітності, хвороб вагітності і післяпологового періоду.

Модуль ІІІ. Променева терапія.

Змістовий модуль 9. Радіобіологічні основи променевої терапії. Дозиметрія.

Конкретні цілі:

· Засвоїти властивості іонізуючих випромінювань та їх біологічну дію.

· Визначати засоби та методи захисту від іонізуючого випромінювання.

· Визначати засоби профілактики, лікування та мінімізації шкідливої дії опромінення.

· Оцінити розподіл дози в окремих органах і тканинах.

· Засвоїти одиниці доз (експозиційної, поглинутої, еквівалентної, ефективної).

· Використовувати радіомодифікуючі засоби.

· Засвоїти гранично-допустимі дози (ГДЦ).

Історія розвитку радіології. Типи радіологічних відділень. Особливості устрою рентгенологічних та радіологічних відділень. ОСПУ. НРБУ.

Історія розвитку радіології. Типи радіологічних відділень. Особливості радіологічних відділень для діагностики та лікування соматичних онкологічних захворювань. Радіодіагностична лабораторія: її структура та оснащення. Рентгенологічні відділення. Методи та засоби захисту при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань (відкритими та закритими): часом, відстанню, екраном.

Основні санітарні правила роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (ОСПУ-2000) та норми радіаційної безпеки України (НРБУ). Допустимі дози опромінення при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань. Радіодіагностичні категорії пацієнтів та допустимі дози опромінення. Знешкодження радіоактивних відходів. Радіотоксичність. Метаболізм РФП в організмі. Психологічні аспекти роботи медперсоналу при використанні відкритих і закритих джерел випромінювання.

Основні властивості іонізуючого випромінювання. Біологічна дія іонізуючого випромінювання на здорову та патологічно змінену клітину.

Променева терапія як наукова та прикладна дисципліна. Види випромінювань, що застосовуються у медичній практиці. Іонізуючі та неіонізуючі випромінювання. Фізика іонізуючого випромінювання. Джерела випромінювань. Проникаюча здатність іонізуючих випромінювань. Біологічна дія випромінювань. Дія іонізуючого випромінювання на клітину. Соматичні, генетичні та стохастичні ефекти іонізуючого випромінювання. Індивідуальна та популяційна доза опромінення. Видові, індивідуальні, тканинні відмінності радіочутливості. Механізми радіаційного пошкодження пухлинних клітин. Радіочутливість пухлин. Радіотерапевтичний інтервал та засоби його поширення (оксигенація і гіпоксія; синхронізація циклів ділення клітин; гіпертермія тощо). Радіомодифікуючі засоби (радіосенсибілізатори та радіопротектори). Правило Бергоньє-Трибандо.

Радіоактивність і доза. Дозиметрія іонізуючого випромінювання: одиниці й методи визначення радіоактивності та дози опромінення. Будова радіометрів і дозиметрів.

Задачі клінічної дозиметрії іонізуючих випромінювань. Радіоактивність, одиниці радіоактивності та методи їх визначення. Визначення радіоактивності у зразку – in vitro діагностика. Доза іонізуючого опромінення. Одиниці експозиційної, поглинутої, еквівалентної, ефективної доз. Типи дозиметрів. Будова та принцип роботи сцинтиляційних, іонізуючих, термо- та фотолюмінісцентних дозиметрів. Розподіл дози в окремих органах і тканинах. Гранично допустимі дози (ГДЦ) для різних категорій населення і в аварійних ситуаціях. Одиниці вимірювання ГДЦ. Гранично допустимі дози (ГДЦ) для різних категорій пацієнтів. Місцеве і загальне опромінення.

Принципи і методи променевої терапії.

Конкретні цілі:

· Визначити план променевого лікування при онкологічній патології.

· Вибрати метод променевої терапії пухлин на прикладі: пухлин легень, стравоходу, шлунку, товстої кишки, молочних залоз, матки.

· Визначити план променевого лікування при неонкологічній патології.

· Вибрати метод променевої терапії не пухлинних захворювань на прикладі: радикулітів, запальних захворювань прямої кишки, пальців та кисті, шкіри та підшкірної клітковини, остеомієліту.

· Засвоїти показання та протипоказання для проведення рентгенотерапії.

· Засвоїти показання та протипоказання для проведення далекодистанційної гамма-терапії та терапії джерелами високих енергій.

· Засвоїти показання та протипоказання для проведення контактної променевої терапії.

Принципи і методи променевої терапії.

Основні принципи променевої терапії. Класифікація методів променевої терапії. Самостійна променева терапія. Радикальне, паліативне, симптоматичне лікування. характеристика комбінованого, комплексного методів лікування та поєднано-місцеві променеві реакції при різних методах променевої терапії. Засоби їх профілактики.

Закриті і відкриті джерела іонізуючого випромінювання. Зовнішнє і внутрішнє опромінення. Далеко- та близькодистанційні методи зовнішнього опромінення. Основні методи контактної променевої терапії: аплікаційний, внутрішньопорожнинний, внутрішньотканинний, методи вибіркового накопичення радіонуклідів. Використання джерел високих енергій для лікування злоякісних пухлин (бетатрон, лінійні та циклічні прискорювачі).

Основи променевої терапії пухлинних захворювань. Протизапальна, десенсибілізуюча, знеболююча дії іонізуючого випромінювання. Показання та протипоказання до променевої терапії. Вибір джерел випромінювання. План променевого лікування онкологічних захворювань.

Основи променевої терапії пухлин на прикладі: пухлин легень, стравоходу, шлунку, товстої кишки, молочних залоз, матки.

Основи променевої терапії не пухлинних захворювань на прикладі: радикулітів, запальних заххворювань прямої кишки, пальців та кисті, шкіри та підшкірної клітковини, остеомієліту. Протизапальний, анальгезуючий, антиспастичний ефекти променевої терапії.

Рентгенотерапія.

Методи зовнішнього опромінення. Рентгенотерапія. Структура рентгенотерапевтичного відділення променевої терапії. Організація роботи в ньому. Рентгенотерапевтичні апарати. Фізико-технічні умови їх роботи. Дозиметрична характеристика джерела рентгенівського випромінювання. Призначення тубусів та фільтрів. Далекодистанційна рентгенотерапія запальних, дистрофічних процесів та злоякісних пухлин. Близькодистанційна рентгенотерапія непухлинних захворювань та злоякісних пухлин.

Реакції та ускладнення при проведенні рентгенотерапії. Класифікація та фактори, що впливають на виникнення реакцій та ускладнень при рентгенотерапії. Загальні реакції при рентгенотерапії, клініка, лікування, профілактика. Місцеві променеві реакції та ускладнення, клініка, лікування, профілактика.

Далекодистанційна гамма-терапія. Променева терапія джерелами високих енергій.

Структура гамма-терапевтичного та мегавольтного відділень променевої терапії. Організація роботи в них. Далекодистанційна гамма-терапія. Апарати. Характеристика джерел випромінювання. Дозиметрична характеристика джерела гамма-випрмінювання. Використання джерел високих енергій для лікування злоякісних пухлин (бетатрон, лінійні та циклічні прискорювачі).

Реакції та ускладнення при проведенні далекодистанційної гамма-терапії. Загальні реакції при променевій терапії, клініка, лікування, профілактика. Місцеві променеві реакції та ускладнення, клініка, лікування, профілактика.

Контактні методи променевої терапії.

Структура відділення для контактної променевої терапії. Основні методи контактної променевої терапії: аплікаційний, внутрішньопорожнинний, внутрішньотканинний. Апарати, джерела і форми джерел випромінювання. Аплікаційний метод променевої терапії, показання до застосування. Внутрішньотканинна променева терапія, показання. Внутрішньопорожнинна променева терапія, показання до використання. Метод поєднаної променевої терапії при лікуванні раку шийки матки. Методи променевої терапії для лікування не пухлинних захворювань та злоякісних пухлин. Метод лікування інкорпорованими радіонуклідами. Лікування тіреотоксикозу, раку щитоподібної залози та її метастазів, та множинних метастазів у кістках інших пухлин.

Орієнтовна структура залікового кредиту

Назва навчальної дисципліни (курсу), назви модулів	Кіль–кість креди–тів	Кількість годин
		Загаль–на	Аудиторних, у т.ч.				Самостійна робота студентів
		Загаль–на	Лекцій	Практичних	Семінарських		Самостійна робота студентів
V-VI семестр
Радіологія (120 год)	4	120	13	60		–	47
Модуль 1. Загальні питання діагностичної радіології (V семестр)	1,0	30,6	2,6	12			16
Модуль 2. Променева діагностика (VІ семестр)	2,7	79,4	10,4	42			27
Модуль 3. Променева терапія (VІ семестр)	0,3	10		6			4

Тематичний план лекцій

№ з/п

Тема заняття

Фізичні і технологічні основи променевих методів діагностики з використанням іонізуючого випромінювання.

Фізичні і технологічні основи променевих методів діагностики з використанням неіонізуючого випромінювання.

Променева діагностика захворювань опорно-рухової системи

Променева діагностика захворювань центральної нервової системи

Променева діагностика захворювань органів дихання

Променева діагностика захворювань органів середостіння

Променева діагностика захворювань серцево-судинної системи

Променева діагностика захворювань шлунково-кишкового тракту

Променева діагностика захворювань гепатопанкреатодуоденальної зони

Променева діагностика захворювань сечовидільної системи

Тематичний план лекцій з радіології

для студентів 3 курсу медичного факультету

№ з/п

Тема заняття

Фізичні і технологічні основи променевих методів діагностики з використанням іонізуючого випромінювання.

Променева діагностика захворювань опорно-рухової системи

Променева діагностика захворювань центральної нервової системи

Променева діагностика захворювань органів дихання

Променева діагностика захворювань органів середостіння

Променева діагностика захворювань серцево-судинної системи

Променева діагностика захворювань шлунково-кишкового тракту

Тематичний план практичних занять

№

№з/п

Тема заняття

Кількість годин

Кількість кредитів

Модуль 1.

Загальні питання діагностичної радіології

1,0

Організація роботи та оснащення відділення рентгенодіагностики. Технологічні основи рентгенодіагностики.

Організація роботи та оснащення відділення рентгенівської комп’ютерної томографії. Технологічні основи рентгенівської комп’ютерної томографії.

Організація роботи та оснащення діагностичної радіонуклідної лабораторії. Технологічні основи радіонуклідної діагностики.

Організація роботи та оснащення відділення ультразвукової діагностики. Технологічні основи ультразвукової діагностики.

Організація роботи та оснащення відділення магнітно-резонансної томографії. Технологічні основи магнітно-резонансної томографії.

Організація роботи та оснащення відділення термодіагностики.

Технологічні основи термодіагностики.

Променева діагностика

2,7

Променева діагностика травматичних пошкоджень опорно-рухової системи.

Променева діагностика запальних захворювань та пухлин опорно-рухової системи.

Променева діагностика пухлин опорно-рухової системи.

Променева діагностика захворювань черепа і головного мозку.

Променева діагностика захворювань хребта і спинного мозку.

Променева діагностика оториноларингологічних захворювань.

Променева діагностика офтальмологічних захворювань.

Променева діагностика невідкладних станів в пульмонології та неспецифічних запальних захворювань легень і плеври.

Променева діагностика туберкульозу органів дихання.

Променева діагностика пухлин легень.

Променева діагностика пухлин середостіння.

Променева діагностика набутих вад серця.

Променева діагностика невідкладних станів у кардіології, захворювань міокарда, перікарда та аорти.

Променева діагностика захворювань стравоходу.

Променева діагностика захворювань шлунка та дванадцятипалої кишки.

Променева діагностика захворювань кишечника.

Променева діагностика захворювань печінки та жовчного міхура.

Променева діагностика захворювань підшлункової залози.

Променева діагностика захворювань ендокринної системи.

Променева діагностика захворювань органів сечовидільної системи.

Променева діагностика захворювань органів репродуктивної системи.

Організація роботи та оснащення відділення променевої терапії. Технологічні основи променевої терапії.

Променева терапія

0,3

Фізичні, біологічні і технологічні основи дистанційної і контактної променевої терапії. Методики променевої терапії. Променеві реакції та променеві пошкодження.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЗАНЯТЬ ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

№	Т е м а	К-сть годин
	І. Фізичні і технологічні основи променевої діагностики.
1	Технологічні основи дигітальної рентгенодіагностики.	4
2	Технологічні основи клінічної радіологічної біохімії.	6
3	Технологічні основи інтервенційної радіології.	6
	ІІ. Променева діагностика захворювань опорно-рухової, лімфатичної, центральної нервової систем, очних, оториноларингологічних та стоматологічних захворювань.
4	Променева діагностика сифілітичного ураження опорно-рухової системи.	2
5	Променева діагностика стоматологічних захворювань.	5
	ІІІ. Променева діагностика захворювань органів дихання, середостіння, діафрагми, серця та кровоносних судин.
6	Променева діагностика пилових професійних захворювань легень.	4
7	Променева діагностика захворювань діафрагми	2
8	Променева діагностика вроджених вад серця	4
9	Променева діагностика захворювань периферичних кровоносних судин	4
	IV. Променева діагностика захворювань травної, ендокринної, сечовидільної, репродуктивної систем, селезінки та позаорганних захворювань заочеревинного простору і малого тазу
10	Променева діагностика захворювань селезінки	2
11	Променева діагностика позаорганних захворювань заочеревинного простору та малого тазу	4
	V. Променева терапія
12	Променева терапія непухлинних захворювань	4
	Разом	47