Ортодонтія. Визначення. Етапи розвитку. Проблеми. Структура. Роль вітчизняних вчених у розвитку дисципліни. Зуби, зубні ряди, прикус. Класифікації зубо-щелепних аномалій та деформацій.
Отодонтія– наука, яка займається вивченням етіології, патогенезу, клініки, діагностики, методів лікування і профілактики стійких аномалій і деформацій зубощелепного апарату у дітей і дорослих, а також етіологією, патогенезом, клінікою, діагностикою, методами лікування та профілактикою дефектів зубів, зубних рядів та лиця у дітей.
Перші відомості про ортодонтію з’явились у книзі Цельса під назвою “De medicina” (І ст. до и.е.). Протягом майже двох тисячоліть ніяких інших згадок про ортодонтію чи виправлення зубів не зустрічалось.
У 1619 році Фабриціус (Heronymus Fabricius) описав метод виправлення положення окремих зубів. Стоматологія як медична наука бере свій початок з XVI століття. На той час вона суттєво відрізнялась від сучасної стоматології. Вперше відокремив стоматологію від загальної медицини П’єр Фошар. Свою лікарську діяльність Фошар розпочав із загальної медицини, а згодом, коли довелось багато подорожувати на кораблі, він зіткнувся з численними захворюваннями щелепно-лицевої ділянки. Пізніше, після значного досвіду в лікуванні захворювань щелепно-лицевої ділянки, він відкрив власну клініку в Парижі, яка спеціалізувалася тільки на стоматологічних захворюваннях. У 1728 році вийшла у світ праця Фошара “Le chirurgien dentiste on traite de dents” (Зубна хірургія, або трактат про зуби), в якій було описано металеві дуги для розширення зубного ряду. Він же запропонував апарат, який розширює щелепи і одночасно переміщує окремі зуби за допомогою пружної дротини. Фошар також удосконалив обтуратор для твердого піднебіння при його незрощенні, вперше запропонований у XVI ст.
Edvard Angle (1855-1930) є батьком сучасної наукової ортодонтії. Це перший вчений, який дав початок ортодонтії як науки. Викладання в стоматологічній школі антропометрії закінчилось для нього тим, що йому відмовили у відкритті окремого ортодонтичного центру. Тоді, своїми силами, він сам відкриває незалежну ортодонтичну школу. 1900 рік вважається роком відкриття ортодонтії як окремої науки. Енгль радив своїм учням: “Ніхто не може добре знати науку, якщо не зрозуміє її історію”. Кожні 30-40 років з’являється нове покоління ортодон-тів. Вважається, що перше покоління ортодон-тів відноситься до 1900-1930 pp. У 1901 році Енгль створює першу американську спілку ор-тодонтів. У 2001 році в м. Чикаго урочисто відмічали століття американської ортодонтичної спілки. Енгль – геній, який на той час (1899 р.) запропонував класифікацію зубощелепних аномалій та деформацій, яка й досі використовується для діагностики зубощелепних аномалій та деформацій не тільки в Україні, але й в усьому світі. Спроби систематизувати морфологічні ознаки зубощелепних аномалій були зроблені й іншими авторами-F. Kneisel (1836 p.), Karabelli (1872 p.), Welker (1862 p.), Wedl (1867 p.), Islai (1891 p.).
Класифікації зубо-щелепних аномалій та деформацій.
Виділяють наступні аномалії позиції зубів:
1 — мезіопозиція
2 — дістопозиція
3 — супрапозиція по відношенню до оклюзійної площини
4 — інфрапозиція
5 — екзопозиція
6 — ендопозиція
7 — тортопозиція
8 — транспозиція
Аномалії зубних рядів:
у сагітальному напрямку:
– подовжений зубний ряд
– укорочений зубний ряд
у трансверзальному напрямку:
– звужений зубний ряд по відношенню до нормальної форми
– розширений зубний ряд мезіодистальні розміри коронок 4 різців
у вертикальному напрямку:
-зубоальвеолярне подовження вверху, внизу, попереду, збоку
– зубоальвеолярне укорочення справа, зліва
Класифікація зубощелепно-лицьових аномалій з урахуванням морфологічних, функціональних, естетичних, етіопатогенетичних і загальних порушень організму [Хорошилкіна Ф. Я., 1986; 1999; 2004]
І. Морфологічні порушення
1. Аномалії зубів.
1.1. Аномалії кількості.
1.1.1.Гіпердентія (наявність надкомплектних зубів).
1.1.2.Адентія (часткова — до 10 зубів множинна — більше 10 зубів, повна).
1.2. Аномалії величини.
1.2.1.Макродентія (індивідуальна, абсолютна).
1.2.2.Мікродентія.
1.3.Аномалії форми (коронок, коріння).
1.4.Аномалії кольору.
1.5.Аномалії структури.
1.6.Аномалії прорізування (раннє, пізнє, ретенція).
1.7.Аномалії позиції зубів.
1.7.1.Вестибулопозиція (для будь-яких зубів верхнього і нижнього рядів).
1.7.2.Лінгвопозиція (для будь-яких зубів верхнього і нижнього рядів).
1.7.3.Дистопозиція (розташування нижніх зубів по відношенню до верхніх).
1.7.4.Мезіопозиція (розташування нижніх зубів по відношенню до верхніх).
1.7.5.Супрапозиція (по відношенню до оклюзійної площини).
1.7.6.Інфрапозиція (по відношенню до оклюзійної площини).
1.7.7.Тортопозиція (по вертикальній площині).
1.7.8.Транспозиція (обмін місцями розташованих поряд зубів).
1.7.9.Поєднання 8 аномалій позиції зубів з неправильною ангуляцією, порушеним торком.
2. Аномалії зубних рядів і зубоальвеолярних дуг.
2.1. Аномалії розмірів (одного, двох зубних рядів).
2.1.1.У сагітальному напрямку (подовження, укорочення).
2.1.2.У трансверсальному напрямку (звуження, розширення).
2.2.У вертикальному напрямку (порушення кривої Шпєє).
2.3.Аномалій форми (V-, трапеціє-, сідлоподібно здавлена і ін.).
2.4.Аномалії послідовності розташування зубів.
2.5.Порушення міжпроксимальних контактів між зубами однієї щелепи і два (скупчене положення зубів, наявність трем між зубами).
3. Аномалії оклюзії зубних рядів.
3.1. У бічних ділянках (справа, зліва).
3.1.1.У сагітальному напрямку (дістооклюзія, мезіооклюзія).
3.1.2.У трансверсальному напрямку (екзооклюзія, едооклюзія).
3.2. У передній ділянці (у області окремих різців, кликів).
3.2.1.У сагітальному напрямку: наявність сагітальної щілини між
центральними різцями і зворотнього різцевого перекриття (у мм).
3.2.2.У вертикальному напрямку (глибоке різцеве перекриття і дизоклюзія в міліметрах).
3.2.3.У вертикальному напрямку (дізокклюзія).
3.3. Аномалії оклюзії пар антагоністів в передньому або бічних ділянках.
3.3.1У сагітальному напрямку.
3.3.2.У трансверсальному напрямку.
3.3.3.У вертикальному напрямку.
4. Аномалії щелеп і їх окремих анатомічних частин.
4.1. Аномалії довжини базисів щелеп.
4.1.1.Макрогнатія.
4.1.2.Мікрогнатія.
4.2.Аномалії величини гілок нижньої щелепи (збільшені, зменшені).
4.3.Аномалії величини кутів нижньої щелепи (збільшені, зменшені).
4.4.Аномалії величини, форми симфізу.
4.5.Аномалії позиції щелеп (анте- і ретропозиція).
4.6.Інклінація щелеп (анте- і ретро-інклінація).
4.7.Основний напрямок зростання щелеп (вертикальне, горизонтальне).
4.8.Наявність торусу на твердому небі і екзостозів на щелепах.
4.9.Природжене міжгір’я альвеолярного відростка верхньої щелепи, твердого неба (одно-, двостороння).
5. Аномалії мозкового, лицевого відділів черепа.
5.1. Аномалії довжини передньої черепної ямки (S—N).
5.1.1.Укорочена.
5.1.2.Подовжена.
5.2.Недорозвинення або відсутність лобових пазух.
5.3.Недорозвинення або відсутність носових кісток.
5.4.Недорозвинення скуластих кісток.
5.5.Викривлення носової перегородки і збільшення носових раковин.
5.6.Розміри верхньої, середньої і нижньої частин лицьового відділу черепа і їх співвідношення.
5.7.Співвідношення задньою і передньою висот лицьового відділу черепа.
6. Особливості скронево-нижньощелепних суглобів.
6.1.Позиція в сагітальному напрямку (анте- і ретропозиція).
6.2.Позиція у вертикальному напрямку (супра- і інфрапозиція).
6.3.Аномалій форми суглобних головок (одній, два) і суглобних ямок (глибока вузька, плоска широка).
6.4.Наявність виступів, екзостозів на поверхнях суглобних ямок і головок.
6.5.Вираженість суглобних горбиків (недостатня, достатня, надмірна).
7. Аномалії м’яких тканин.
7.1.Величини, форми і місця прикріплення вуздечки верхньої, нижньої губи.
7.2.Форми, величин і місця прикріплення щокових тягарів слизової оболонки.
7.3.Вкорочені вуздечки мови, прикріплені близько до його кінчика (один з 5 видів вуздечок по Хорошилкиній).
7.4.Довжини, ширини, висоти, мови (абсолютна, відносна макроглосія, мікро- і аглосія).
7.5.Відбитки зубів на слизовій оболонці мови.
7.6.Множинні поздовжні і поперечні борозни на спинці мови.
7.7.Збільшені аденоїдні розростання на задній стінці глотки.
7.8.Збільшені піднебінно-глоткові мигдалини.
7.9.Порушення форми, величини губ.
7.10.Поглиблена супраментальна борозна.
7.11.Неспівпадання в горизонтальному напрямку шкірної (рg) і кісткової (Рg) точок підборіддя.
7.12.Провисання дна порожнини рота у зв’язку з глосоптозом (наявність шкірної складки, так званого подвійного підборіддя).
ІІ. Порушення функцій зубощелепної системи і наявність парафункції
1. Дихання — порушене (носове, ротове, змішане).
2. Губи, не зімкнуті у спокої.
3. Ковтання інфантильне у дітей старше 3 років.
4. Мова (спотворена вимова окремих фонем, гнусавість, неправильна артикуляція).
5. Жування (швидке, проковтування неподрібненої їжі або повільне і збереження харчової грудки за щокою на декілька годин).
6. Шкідливі звички (смоктання або прикушення губ, щік, мови, різних предметів).
7. Парафункції м’язів губ, щік, мови, жувальних м’язів (бруксизм).
8. Зсуви нижньої щелепи при широкому відкритті рота, стулення зубних рядів (напрям зсуву і його ступінь).
9. Порушення функцій височно-ніжньощелепних суглобів.
10. Функціональне навантаження пародонту у області окремих зубів або їх груп.
III. Естетичні порушення
1. Порушення естетики особи у фас: асиметрія; синдроми короткої, довгої особи; зміни форми носа (спинки, кінчика), його величини; вираженість або згладжена носогубних складок; нестулення губ у спокої, порушення висоти і товщини кожної губи, величини червоної облямівки; порушення розмірів ротової щілини, аномальне положення передніх зубів, помітне у спокої, при розмові і усмішці («ясенна усмішка»); дефекти зубів і зубних рядів в передній ділянці; глибока супраментальна борозна; точкові поглиблення на шкірі підборідді і в області кутів рота (симптом «наперстка»); порушення форми і величини губ; поглиблена супраментальна борозна; подвійне підборіддя; пігментні плями на обличчі (навколо очей, рота), характерні для гіпогідротичної ектодермальної дисплазії (ГЗД); гіпотрихоз, пушкове волосся на голові, рідкі брови і вії (типово для множинної адентії); відкопилені вуха і порушення їх положення у вертикальному напрямі.
2. Порушення естетики в профіль: різко опукла («пташине») або увігнута особа (змінено розташування підносової крапки, губ, підборіддя в біометричному профільному полі Дрейфуса, порушена форма особи по відношенню до естетичної площини Рікеттса, а також величина кутів Т по Шварцу і губного утла по Шмерцлеру; диспропорційні співвідношення верхньої, середньої і нижньої частин лиця).
ІV.Етіопатогенетичні порушення (пренатальні, натальні, постнатальні)
