ОРУДНИ?ВІДМІНОК.

 

ОРУДНИ?ВІДМІНОК.

ВИКОРИСТАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ ІЗ САМОСТІЙНИМИ ЧАСТИНАМ?МОВИ ?ОРУДНОМУ ВІДМІНКУ.

ТЕКС?«ТАРАС ШЕВЧЕНКО?/span>

 

 

Feminine nouns ending in –я have the Ablative case ending –ею: земля ?землею.

Feminine nouns ending in –? have the Ablative case ending –єю: Марія ?Марією

 

Masculine nouns ending in –? -? -?/span> have the Ablative case ending –ем:

вчител?(teacher) ?вчителем, викладач (university teacher) ?викладачем, товари?(friend) ?товарише?

Masculine nouns ending in -?/span> have the Ablative case ending –єм: Андрій ?Андріє?

 

The use of the Ablative case:

1. in the instrumental meaning, i.e., to show that something is done by means of something: ?пишу ручкою. (I write with a pen.) ?їд?автобусо? (I go by bus.)

 

2. with verbs requiring its use:

? ?b>працюват?/b> вчителем?/span> (to work as a teacher), ?b>бути лікарем” (to be a doctor), ?b>говорити мовою” (to speak a language)

? reflexive verbs often require the use of the Ablative case (for explanation see the next lesson)

 

3. with some prepositions, amongst which are:

?/span> (with): ?йд??Тарасо?до кав’ярн? (I am going with Taras to a café.)

?йд??ни?до кав’ярн? (I am going with him to a café.)

 

за (behind): Де ти? За кав’ярнею. (Where are you? Behind the café.)

 

пере?/span> (before/in front of): Де ві? Пере?кав’ярнею. (Where is he?In front of the café.)

 

4. with space nouns preceded by verbs of movement f. ex.: “йти?/span> ?/span> йт?вулице? дорого?(to walk along the street, the road).

 

Закінчен? іменникі? орудного відмінка

 

ПЕРШ?ВІДМІН?/span>

Іменники першої відмін?поді?ються на тверду, м’яку ?мішану груп?/span>:

До твердо?груп?/span> належать іменники ?тверди?приголосни?основи (крім шиплячого) пере? закінчен??/span> -?

До м’яко?груп?/span> належать іменники ?м’яки?приголосни?основи пере?закінчен??/span> -я.

До мішано?груп?/span> належать іменники ?шиплячи?приголосни?основи пере?закінчен??/span> -?/span>.

Зразок відмінюван? іменникі?першої відмін?/span>

ОДНИНА

М’яка груп?/span>

Мішана груп?/span>

МНОЖИН?/span>

Тверда груп?/span>

М’яка груп?/span>

 

Мішана груп?/span>

ДРУГ?ВІДМІН?/span>

Іменники другої відмін? тако?поді?ються на тверду, м’яку ?мішану груп?/span>:

До твердо?груп?/span> належить більшіст?іменникі??осново?на ?/span>, ?тому числ?іменники іншомовног? походжен? ?суфіксам?/span> -ар (-я?/span>), -ир, -ур, ?яки?наголо?припадає на останній скла?основи (абажур, командир, гектар), іменники чоловічого роду ?кінцевим тверди?приголосни?основи (граб, ча?/i>), ?тако?іменники середнього роду ?закінчен??/span> ? (вікн? Петр? батько).

До м’яко?груп?/span> належать іменники середнього роду ?закінчен?ми -? -я, ал?не після шиплячого (сонц? здоров?, життя), ?тако?іменники чоловічого роду ?кінцевим м’яки?приголосни?основи (Івас? учител? обрі?/i>).

До мішано?груп?/span> належать іменники чоловічого роду ?шиплячи?приголосни??кінц?основи (товари? до? сторож), середнього роду ? закінчен??/span> -?/span>(явище, плеч? прізвище), ?тако?частин?іменникі?на -?/span>: назв?осіб за фахо?чи родо?діяльност??наголошени?суфіксом -я?/span> та сталим наголосо?на закінченні(каме?? ск?? газе??.

 

Зразок відмінюван? іменникі?другої відмін?/span>

ОДНИНА

Тверда груп?/span>

М’яка груп?/span>

 

Мішана груп?/span>

МНОЖИН?/span>

Тверда груп?/span>

 

М’яка груп?/span>

Мішана груп?/span>

 

ТРЕТ?ВІДМІН?/span>

До іменникі?третьо?відмін?належать іменники, що ?називном?відмінку однини закінчують? на м’яки?приголосни?основи (сінь, тінь,паморозь) аб?на губний чи шиплячи?приголосни? що ?минулому тако?були м’якими (подоро? любо? рі?, ?тако?іменни?/span> мати.

Зразок відмінюван? іменникі?третьо?відмін?/span>

ОДНИНА

МНОЖИН?/span>

 

ЧЕТВЕРТА ВІДМІН?/span>

До іменникі?четверто?відмін?належать іменники середнього роду, ?яки? пр?відмінюванні з’являються суфікс?/span> -ат, -я?/span>, -ен (небожа, плем?, зайч?/i>).

Зразок відмінюван? іменникі?четверто?відмін?/span>

ОДНИНА

МНОЖИН?/span>

 

Правопис закінчен?/span> іменникі?/span> жіночого роду на –а (-я) ?/span> орудному відмінку однини.

 

 

 

 

 

Верб? ?вербою

Круч??кручею

Тиша ?тише?/span>

Лінія ?лінією

 

 

Правопис закінчен?/span> іменникі?/span> чоловічого роду ?/span> орудному відмінку однини 

 

 

 

 

 

Рі?/span> ?роко?/span>

Вогонь ?вогнем

Ме? ?мече?/span>

Ча? ?чаєм

 

Вимова ?/span> правопис іменникі?/span> жіночого роду ?/span> нульовим закінчен??/span> ?початковій форм?/span> ?орудному відмінку однини

 

 

 

 

 

Якість ?якіст?/span>

Маті?/span> ?матір’?/span>

Сіль ?сілл?/span> 

 

1. Доповніт?речення словам??форм?орудного.

 

1. Голову миют?(чи?)?

2. Волосся сушать (чи?)?

3. Руки миют?(?чи?)…

4. Ві?голить? (чи?)?/span>

5. Сорочк?прасують (чи?)?/span>

6. Підлог?чистять (чи?)?/span>

7. Крем збивають (чи?)?/span>

 

Cловник 

бритва ?/span> razor

мило ?/span> soap

міксер ?/span> mixer, blender

пилосо??/span> vacuum cleaner

праска ?/span> iron

фе??/span> hairdryer

шампун??/span> shampoo

 

2. Доповніт?речення іменниками ?форм?орудного відмінка.

 

3.    Прочитайте текс? випишіть іменники орудного відмінка ?прийменникам?/span>

 

СНІДАНОК НА ДАЧІ

Сьогодні наші друз?гостюють на дачі пі?Тернополем.

День чудови? Яскрав?світит?сонц? пахн?липо? Тільки що вс?купались ? озер? ?тепе?си?ть ?саду за будинком ?розмов?ют? Скор?сніданок.

Ольг?Іванівна дзвенить тарілкам? блюд?ми, виделкам? ложкам? ножами. Вона накриває стіл на веранд? ?Прош?до стол?

Ми ?друзями сідаєм?за стіл. Ольг?Іванівна ставит?тушкован?м’ясо ? картопле? тарілк??фаршированим?яйцями, ковбасою, сиро? Он масл? По?? сала??огірками, помідорами, цибуле? оліє?? звичайно, хліб. Українці люблять чорний кругли?хліб. ?ту??біли?хліб ?па?ни?. Посере?стол? стоїть пляшк??вино?

Як?це вино?

Наше, українське, «Перлина степу». ?/span>Це смачне натуральне вино.

Ольг?Іванівна ставит?вази ?пиріжкам? тістечками, фруктами. Пере? друзями ще поставил?вазочк??варення?

Ми ?велики?апетитом ласували стравами. Ус?таке смачне!

4. Перепишіть, уставляюч?на місц?крапок пропущен?літери.

? ?нерозлучни??рідною земл..? моя любо?найвищ??земн? (?Ющенко.) Багато бачи?я краї? та отчи?ді??топо?/span>..?мо?зіронька, мені світив. (?Нехода.) Вона здавалася зо?/span>..??свої шістнадцять ніжних лі? (?Сосюра.) ?лі?потемнів стін..?ві?низу до верховіт? плюк..? золото?захі?на?ни?стоїть. (?Талала?) Долина ?ча?.?туману, ?далі схил? ?небосхил. (?Костенко.) Осін?рж..?листя позначає: ні, своє?долі не минуть! (?Казк?) Ту?фортеп?но ? теплою ду?.?стоїть ?жд? що притор?біли?ру??йому пробудит?півзаснули?/span> звук. (?Рильськи?)

ІІ. Сниться: то?ме?.?  що за обрі??гл? мати (чу?ду?.? клич?рідн?моя. (?Гришаєнк?/span>.) ?пливла тиха пісня  пі?стел..?хати, ?до батька  тулила? пташ?/span>..?мати. (?Лукі?) Зо?ми  щастя вечі? спадає,  прац..?чест?повниться ді? (?Гуменю?) Де покрит?істина ір?/span>..? правда мовчки сльози витира. (?Дегтярьов.) ?тюрм? ?солдатах, пі?конвоє?поет-бунтар не гнув чоло: ніколи ?ньог?за ду?.?зерн?неправди не було. (?Дегтярьов.)

ІІ? Кращ?їсти хліб ?во?.? аніж жити чужино?  Дивить? лиси?/span>..? ?дума?вовком. Сметан..? вареникі?не зіпсує? Вихвалявся гриб гарною шапк..? Густою ка?.?діте?не розгониш.  Гарн?пише, та  брех?/span>..?nbsp; дише. Ужалений зм?/span>..?боїться вірьовки. Прощай, розуме, коли ?горілк.?/span> зустрівся. Скільк?води не пи? ?п’яни?/span>..?не  станеш (Народн?творчіст?.

 

ВІДМІНЮВАННЯ ПРИКМЕТНИКІВ 

Прикметник?/span> твердо?/span> ?/span> м’яко?/span> груп відмінюють? за такими зразками:

Тверда груп?/span>

 

М’яка груп?/span>

 

Прикметник??яко??твердо?груп?розріз?ються кінцевим приголосни? основи.

Відмінкові закінчен? прикметників твердо?груп?/span> ?однині: -ий, -? -ог?/span>, -ом? -им, -ом?span style=’font-weight:normal;font-style:normal’>- ?чоловічому ?середньому роді; -? -ої, -ій, -ою, -ій– ?жіночому роді.

Відмінкові закінчен? прикметників ?яко?груп?/span> ?непрями?відмінка?(крім знахідного ? орудного)- такі ? ал?після попереднього ?якого приголосного, що на письмі позначаєть? ?яки?знаком:

Якщо основа ?якого прикметник?закінчуєть? ?яки?приголосни?/span> ?/span>, ?цьом?випадк??яки?знак не ставиться, ?сама ?якіст?звучан? передається буквам?/span> я, ? ? ?/span>: (край?/span> безкраїй, безкрая, безкра? безкра?/span>).

Пере?голосним ?/span> приголосни?/span> ?/span> зберігаєть? (край?/span> безкра?/b>ог? безкра?/b>ом? безкра?/b>ою).

?знахідному відмінку однини прикметник?чоловічого роду можуть мати залежн?ві?форм?іменника закінчен? називног?аб?родового відмінкі?(кого? що?– приємн?вражен?, вірног?друг?/i>).

Прикметник?твердо???яко?груп чоловічого ?середнього роду ?місцевом? відмінку однини, крім закінчен? -ом?/span>, можуть закінчуватися я?на -ом?/span>, та??на-ім (на світлому- світлі? на білому- білі?/span>).

?множин?прикметник?обох груп мают?такі закінчен?:

 

5. Поставте ?/span>ідповіді на запитання, слов??/span> дужо?/span> поставте ?потрібному ?/span>ідмінк?/span>.

1. Ки?працює твій батько? (інжене?/span>)

2. Ки?хоче стат?ва?старши?брат? (викладач)

3. Ки?хоче бути ваша молодш?/span> сестра? (ліка?/span>)

4.  Ки?працює ваша мати? (перекладач)

5. Ки?ви будете працюват?/span>? (журналіс?/span>)

6.  Чи?ви пишете на дошц?/span>? (крейда)

7. Чи?ми їм?/span>? (ложк??/span> виделк?/span>)

8. Чи?ми ріжемо си? (ні?/span>)

9. Чи?ми чистим?зуби? (щітк?/span>)

10. Чи?ми фотографуємо? (фотоапарат)

11. Чи? ві?/span> цікавить?? (література, історі?/span>)

12. Чи? ви захоплюєтесь? (медицина, музика)

13. Чи? займаєть? ва?си?/span>? (тені?/span>)

14. Чи?цікавить? ваша дочк? (мистецтв?/span>)

15. Ки?пишаються батьки? (си?/span> ?/span> дочк?

 

6. Прочитайте уважно текс? ?ясуйт?зміс?нови?слів. Поставте запитання до речень. Розкажіт? я?ви проводит?свій робочи?день.

 

МІ?РОБОЧИ?ДЕНЬ

?прокидаю? ?сьомій годині ранк? прийма?ду? снідаю та їд?на роботу. Працюю вісі?годи? Сере?дня обідаю ?сусідній ка?ярн? Ввечер?повертаю? додому автобусо? Вдом?вече?? дивлюся телевізо? чита?газети. Спат??га? рано, бо наступного дня знов?рано вставати.

Вчор?я прокинув? ?сьомій годині ранк? прий??ду? поснідав та поїхав на роботу. Пропрацюва?вісі?годи? Сере?дня пообідав ?сусідній ка?ярн? Ввечер?повернув? додому автобусо? Вдом?повече?? подивився телевізо? прочитав газети. Спат?лі?рано, ?наступного дня знов?рано вста?

 

Особов?займенники

 

Присвійн?займенники

 

Питальні займенники

 

ОСОБОВ?ЗАЙМЕННИКИ

Особов?займенники вказують на осіб, інши?істо? предмети, явища ?по?ття (я, ти, ві? вона, воно, ми, ви, вони). Особов?займенники змінюють? за числам?? відмінками; займенни?/span> ві?/span> змінюєть? тако?за родами.

Особовий займенни?/span> я вказує на розповідач?(я це повине?сказат?/span>).

Займенни?/span> ти вказує на особ? до яко?звертається розповідач (?/span> ти не брав моїх зошиті?)

Займенни?/span> ми вказує на те, що розповідач об’єднує себе ще ?кимось, напр., розповідає пр?себе ?свої?друзів чи знайомих (ми вчор?були ?лісі).

Займенни?/span> ви вказує на осіб, до яки?звертається розповідач (ви хіба пр?це не чули?).

Займенники ві? вона, воно вказує на особ? яка не прийма?участі ?розмов?аб?на предме? пр?яки? ід?мова (вона добр?підготувалася до урок? воно було дуже смачне).

Займенни?/span> вони вказує на деяку кількіст?осіб, що тако?не беруть участі ?розмов?аб?на предмети, пр?які розповідає оповідач (вони довг?ще будуть на?ци? думати; вони зовсім не коштовні).

Займенни?/span> ві?/span> співвідноситься ?іменниками чоловічого роду, вона– ?іменниками жіночого роду, воно- ?іменниками середнього роду, займенни?/span> вониспіввідноситься ?іменниками всіх чотирьох роді?? множин?(ві?/i> піднявся; вона підійшла; воно стрибнул? вс?/span> вони– гарн?люди).

 

ВІДМІНЮВАННЯ ОСОБОВИХ ЗАЙМЕННИКІ?/span>

Одні займенники змінюють? за відмінками, я?іменники (хт? ві? що, я), інші- за родами, числам??відмінками, я?прикметник?(нічи? ва? деяки?/i>).

Займенники скільк? стільк?/span> змінюють? за відмінками, я?числівни?дв?

Відмінюван? особових займенникі?відбуваєть? за тако?схемою:

ОДНИНА

 

 

МНОЖИН?/span>

 

ЗВОРОТНИ?ЗАЙМЕННИ?/span>

Зворотні?займенни?/span> себе вказує на того, хт?викону?ді? Ві?не ма?ан?роду, ан?числ??називног? відмінка; змінюєть? за відмінками.

Зворотні?займенни?може бути віднесений до будь-яко?особ? однієї чи багатьох (батько са?/span> себе не впізна? я себе дуже добр?тепе?розумі? хлопці побачили себе ?цьом?списку).

?реченн?зворотни?займенни?виступає додатком, інколи- обставиною (я са?на себе не схожий; навіть не ?вля?/span> собі, я?би я жи?далі; нічого пі?/span> собо?/span>не бачу).

Відмінюван? зворотньог?/span> займенника себе відбуваєть? за тако? схемою:

 

ПИТАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ

Питальні займенники містять ?собі запитання пр?особ?(хт?), предме?(що?), ознаку (чи? яки? котрий?), кількіст?(скільк?).

Займенники хт? що, скільк?/span> змінюють? за відмінками; чи? яки? котрий– за родами, числам??відмінками, я?прикметник?

Займенники котрий, яки?(яка, яке, які) відмінюють?, я?прикметник?твердо?груп?

Відмінюван? інши? питальни?займенникі?

ОДНИНА

 

 

МНОЖИН?/span>

 

ВІДНОСНІ ЗАЙМЕННИКИ

Відносні займенники виконуют?роль сполучених слів для приєднан? підрядних речень до головних. Це ті ?питальні займенники, ал?бе?запитання (хт? що, скільк?/i>, чи? яки? котрий).

Відмінюван? відносни?займенникі?відбуваєть? та?само, я??питальни?

 

ПРИСВІЙН?ЗАЙМЕННИКИ

Присвійн?займенники вказують на принадлежність предмета першій (мі? на?/i>), другій (твій, ва?/i>), третій (його, її, іхні?/span>) чи будь-які?(свій) особ?

Присвійн?займенники (крім його, її) змінюють? за родами, числам?? відмінками, я?прикметник? Займенники його, її – незмінні.

Відмінюван? присвійних займенникі?/span> мі? свій, твій відбуваєть? за тако?схемою:

 

Присвійн?займенники на? ва?/span> відмінюють?, я?прикметник?твердо? груп?

Займенни?/span> їхні?/span> відмінюєть?, я?прикметник ?яко?груп?

 

ВКАЗІВНІ ЗАЙМЕННИКИ

Вказівні займенники вказують на предме?(се? це? то?/i>), ознаку (таки?/i>), кількіст?(стільк?/i>).

Займенники то?(отой) змінюють? за родами, числам??відмінками, я?прикметник?

Займенни?/span> стільк?/span> змінюєть? лише за відмінками.

Вказівні займенники то?(отой) відмінюють?:

 

Вказівні займенники це?(оцей) та рідковживани?/span> се?/span> відмінюють?:

 

Займенни?/span> стільк?/span> відмінюєть?, я?числівни?/span> дв?/span>:

 

ОЗНАЧАЛЬНІ ЗАЙМЕННИКИ

Означальні займенники вказують на узагальнен?ознаку (кожний, всяки? (усяки?, весь (увес? ввес?, інши? са? сaми?/span>, самu?/span>).

Означальні займенники весь (увес? ввес? відмінюють? за тако?схемою:

 

Означальні займенники кожний, всяки?(усяки?, інши? са? сaми?/span>, самu?/span> відмінюють?, я?прикметник?твердо?груп?

 

 

НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ

Неозначені займенники вказують на неозначену (невідому) особ? предме? ознаку чи кількіст?/span> (абихто, абищ? аб?ки? дехт? дещо, деяки? дечи? декотрий, будь-хт? будь-що, будь-яки? будь-чи? хт?небудь, що-небудь, яки?небудь, чи?небудь, скільк?небудь, казн?хт? казн?що, казн?яки? казн?скільк? хтос? щось, якийс? чийс? котрийсь, скількис?.

Неозначені займенники мают?ті ?морфологічні ознаки, що ?питальні займенники, ві?яки?вони утворюються.

?частками казн?, хтозна-, будь-, небудь- займенники пишуть? чере?дефі?/span> (казн?хт? хтозна-чи? будь-яки? скільк?небудь), ??частками аб?, де-, -сь-разо?/span> (аб?ки? дещо, хтос?.

Якщо мі?частко??займеннико??прийменник, то вс?тр?слов?пишуть? окремо (будь для кого, аб??ки? хтозна ?чому).

Неозначені займенники відмінюють? та? я?питальні займенники, ві?яки? вони утворили?.

 

ВИКОРИСТАННЯ ПРИЙМЕННИКІВ ІЗ САМОСТІЙНИМИ ЧАСТИНАМ?МОВИ ?ОРУДНОМУ ВІДМІНКУ

Прийменник?вживають? ?непрямими відмінками іменникі? займенникі? числівникі?та інши?частин мови, що використовують? ?значенні іменника. Одні ?ни?можуть поєднувати? ?кількома відмінками (?мене, ?небі, ?яблучко), інші тільки ?якимось одни?(сере?гі?/i>).

1. ?подани?речення?іменники, що ?дужках, поставте ?орудному відмінку. Спробуйт??quot;ясувати, хт?автори подани?висловів.

1. (…товариш) не смій?, бо са?заплачеш.

2. Чуже бачить (…ліс), ?свог?не бачить (…ніс)             .

3. (…вод?    ??/span>та (…вогон?      ??/span>не жартуй.

4. ?досі сниться: (…гор?, (…верба) та (…вод?          ??/span>біленька хаточк?

5. Зоре моя вечірняя, зійд?(…гор?.

6. (..слов?         ?/span>не жартуй.

7.                       Гордис?своє?(мова), юнач?

 

2. Прийменник?НА? ПІ? МІ? ПЕРЕ? ЗА поєднайт?nbsp; ?іменниками  орудного відмінка.

1.   столом висить поли? для книг.

2. …будинками вузька вули?.

3. …університетом велика площ?

4. …садом прекрасн?озер?

5. …парам?велика перерв?

6. …обідо?обов’язков?ми?руки.

 

3. Допишіть закінчен? до іменникі??орудному відмінку.

 

1. ?їв пирі??вишн?, ??капуст?ще не пробував.

2. Борщ найчастіше ва?ть ?томат… .

3. Спочатку ми їхал?автобус… ?/span>, ?поті? ?маши?.

4.  Ос?ід?офіціант ?рахунк?.

5. Ми замовили борщ зі сметан , вареники ?сир…, запивали вс?со?/span>??/span>.

6.?Ми ходили ?теат??друз?nbsp;.

 

 

ТАРА? ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО (1814 – 1861)

Велики?українськи?поет Тара?Шевченко ?юності бу?кріпаком ? людино?власніст?пана. Коли па?переїжджав ?одного міст??інше, ві?брав із собо?свої?кріпаків.

Улітку 1829 року па?Енгельгард?/span> приїха??Київ. Разо??іншими кріпакам?пана приїха??молоди?Тара?Шевченко.

Уперше ві?побачи?Київ, залити?яскрави?сонцем, ?Дніпро. Поет на вс? життя зберіг любо?до красеня Києв? Ві?мр??побудувати будино?на високому березі Дніпра пі?Києвом ?жити та? ?не випадков?перш?слов?вірш? яки? відкрива?його знаменит?поетичну збірку “Кобзар”, – пр?Дніпро.

?на початк?1831 ? родина Енгельгардті?/span> переїхал??Петербур? ?ними поїхав ?Шевченко, якому виповнилося тоді 17 рокі?

Тара? яки?люби?малювати, дуже хоті?учитися. Ал?тільки чере?2 роки па? дозволив йому займатися ?художник?Ши?єв?/span>.

?велики?бажання? не відмов?ючис?ві?будь-яко?роботи, працював Шевченко ?майстерн?Ши?єв?/span> ві?ранк?до пізньо? ночі.

Ши?єв бу?відоми?художником-декораторо? ? Тара?учив? ?ньог? допомагаюч?художник?розписуват?палаци Петербурга.

Шевченко дуже полюби?північну столиц? її білі ночі, її палаци ?парк? Пі?ча?літніх ноче?ві?част?ходи??Літній са? ?якому було багато прекрасних скульпту? Одного разу та?його побачи?молоди?художник Іван Сошенк? земля?Тараса, яки?приїха??Україн? Сошенк?відраз?побачи?талант юнак??виріши?йому допомогт? Ві?став його першим учителем, приносив йому папі? олівці, фарб? Іван Сошенк?познайомив Тараса ?відоми?російським художником Брюллови??поетом Жуковським.

Нові друз?вирішили викупити Шевченка ?пана. Художник Карл Брюлло?написа? портре?поет?Жуковськог? Продавши портре? друз?отримали великі для того часу грош??25000 карбованці? які віддал?пану. Та??24 роки Шевченко став вільно?людино?

Отримавш?свобод? Шевченко поча?навчатися ?Петербурзькі?Академії мистецтв. ?то?же ча?ві?слухав лекції ?університеті ?Медичній академії, вивчав всесвітн?історі??французьку мову, багато чита? Шевченко став прекрасним художником. Найвідомішою робото?цьог?часу ?“Автопортрет?/span>, написани?ни??1840 році. Зара?? картин?знаходиться ?Київському музе? ??Шевченка.

Живучи ?Петербурзі, Тара?Шевченко поча?писати українсько?мово?вірш?та поем? ?1840 році з’явила? його знаменит?поетична збірка “Кобзар”. ?1847 році поет?заарештували ?відправили на заслан? на 10 довгих рокі? Знаходячись далеко ві?улюблено?Батьківщин? Шевченко увес?ча?дума?пр?не? Ві?писа? “Перед моїм?очим?поставал?моя прекрасн? моя бідн?Україна”. Ал?навіть після звільнен? царський уря?заборони?поетов?жити ?Україн?

10 березня 1861 ? Шевченко поме? Його поховали ?Каневі. Та? на високому березі Дніпра, стоїть пам’ятник народном?поетов?Україн?

 

1. Як?місця ?Києв?пов’язані ?життя???Шевченка?

1. Скажіт? будь ласк? чи ??Києв?місця, пов’язані ?перебування??міст? Тараса Шевченка?

2. Звичайно, ? Взагал??Києв?багато визначни?місц? унікальн?пам’ятк? архітектур? чудові пейзаж? Ал?місця, пов’язані ?пам’ятт?Шевченка, користують? ?кия?особливо?поваго??любов’?

3. Назвіт? будь ласк? ці місця. Дуже хотіло? ?ознайомитись ?ними.

4. ?центрі Києв??маленьки?Хрещатинськи?/span> провулок. Ту?влітку 1846 року Шевченко жи??працював. Зара??маленькому будиночк?розмістився музе? ?якому зберігають? особисті речі поет? ?тако? його малюнк?

5. ?чому Київськи?державни?університе?назван?ім????Шевченка?

6. ?цьом?університеті ?1847 році Тара?Шевченко поча?працюват?вчителем малювання. Зара?бі? центрального вход??університе?висить меморільна дошк? ?навпроти головног?корпус?встановлен? гранітни?пам’ятник поетов? Іменем Шевченка назван??Києв?бульва? вулиці, бібліотеки, ?тако?мальовнича площ?бі? Пущі-Водиці.

7. ?бачу, жителі Києв?дбайливо бережуть пам’ять пр?перебування ?міст? ??Шевченка. ?яки?ще музе? прис?чени?Шевченкові, ви можете мені назват?

8. Пр?життя ?творчіст???Шевченка розповідає чудова експозиц? музе? ??Шевченка, яки?знаходиться недалеко ві?університету. Радж?ва?обов?зков? відвідат?це?музе?

 

Па?/span>?/span>ятник ?? Шевченку ?Києв?/span>

2. Прочитайте вірш ? Шевченка. Випишіть нові слов?

 

 

3. Прочитайте поем?? Шевченка.

 

Прочитайте текс? знайдіть ?ньом? іменники, вжит??орудному відмінку

                                        

 

 

ТАРА?ШЕВЧЕНКО 
(1814?861) 

Тара?Шевченко народився 9 березня 1814 ? ?? Моринця?Звенигородського повіту Київсько?губернії (тепе?Черкаськ?област? ? родині кріпаків Григор? ?Катерини Шевченкі? Батько Тарасі?бу?не тільки добрим хліборобом, ві?ще ?стельмахував та чумакува? до того ?умів читати ?писати. Досить пророчим виявився батькі?запові? «Синов?моєм?Тарасові зі спадщини після мене нічого не треб? Ві?не буде людино?аб?ко? ?його вийд?аб?щось дуже добр? аб?велике ледащо; для ньог?спадщина по мені… нічого не значитим?..? Коли Тарасові було дв?роки, родина переїхал?до села Кирилівк? (Керелівк?/span>). Пізніш?? Шевченко дуже част?назива? своє?батьківщиною саме Кирилівк? говори? що ту?ві??народився (пр?себе, малого, ?пр?батьківськ?хату ?Кирилівц?Шевченко згадував ?повіст? «К?ги??.

?1822 ? батько віддав сина ?наук?до ?ка, ? наступного року померл?мати Тараса. 

Батько одружився вдруге ?Терещенчихою, яка мала трьо?свої?діте? ?того часу ?родині точили? постійні сварки мі? батько??мачухо? мі?дітьми. 

Після смерті батька мачуха вижила пасинк?? батьківської осел? ?Тара?жи??кирилівськог??ка-?яниці Петр?Богорськог?/span>. ?1829 ? Тара?став служнико?козачком пана Енгельгардта, згодом переїхав ?ни?до Петербурга. ?1832? па?віддав Шевченка до живописних спра?цехового майстр?Ши?ев?(здібност?до ма?рств?виявили? ?Тараса дуже рано: ще змалку крейда ?вуглинка були для ньог?неаб?ко?радіст? ?прагнучи стат?художником, хлопец?побува??трьо? церковни?ма?рі? Прот?жоде??ни?не вияви??хлоп? талант?. Хо?ві? жорстокого ма?ра Тарасові не ра?діставалося, ал?ві?терпів задля омріяного мистецтв? Хлопец?чимало малюва??натури. Одного разу, перемальовуючи статуї ?Літньому саду, Шевченко зустрі?земляка ?художник?? Сошенк? яки? познайомив його ?видатним?діячами російської ?українсько?культу?(? Брюллови? ? Григоровичем, Оі Венеціановим, ? Жуковським, ? Гребінко?. 

?1837? Тара?Шевченко написа?поем?«Причинна», ?22 квіт? 1838 ? спільним?зусиллями згаданих митців Шевченко бу?викуплений ? кріпацтв? Цьог??року ві?став вільни?слухачем Академії мистецтв, ?згодом одни??найулюбленіших учні?видатног?російськог?художник?Брюллова. Юнак поглинав книг??мистецтв? всесвітньо?історії^ слухав лекції ?анатомії, фізіології, зоології, част?бува??театра??музея? 

?1840? Тара?Шевченко надрукував поетичну збірку «Кобзар». ?восени бу?удостоєний срібно?медалі другог?ступеня Академії за картин?«Хлопчик-жебрак, що да?хліб собаці? Наступного року вийшла окремо? книжко?поем?«Гайдамаки? ?1843?845 pp. поет відвідав Україн? За кілька мі?ці?ві?усти?побувати ?багатьох місця? Київщини, Чернігівщини та Катеринославщини (тепе?Дніпропетровська област?. Підчас мандрі?поет гостював ?ліберально настроєних пані? Ал?найбільш?його вразил?побачені картин?злиденного життя кріпаків, їхнє безправн?становищ? Побува?Тара??на місц?розташуван? славно?Запорозько?Січі. ?рідном?селі Шевченко побачився ?братам??сестрами, застав ще живого діда, намалюва?його, ?тако?свою хату. 

?1845? поет повернув? до Петербурга, завершив навчан? ?Академії, вида?на власні кошт?«Живописну Україну» ?сері?картин, де відображен?історичн?місця Україн? її побу??природ? Написа??ять поем: «Кавказ», «Єретик», «Великий льох? «Наймичка», «І мертви? ?живи?..?та всесвітньо відоми?«Заповіт? ?1846? Тара?Шевченко вируши?до Україн?? мето?та?оселитися, знайшо?роботу ?Київські?археографічній комісі?та поча? змальовувати ?описуват?історичн?па?ятк?по всій Україн? Цьог??року ? Києв?поет познайомив? ?викладачем історі?Київського університету, ? майбутньом??видатним ученим-історико? письменником та публіцисто?? Костомаровим, яки?загітува?Шевченка вступити до таємно?політичної організаці??Кирило-Мефодіївського братства, яке поширювало ідеї слов’янськог? єднання, маюч?за мету утворення федераці?вільни?слов’янських народі? Основний програмний документ організаці??«Книга буття українського народу? написана Костомаровим. ?ньом?читаєм? що недалеко вж?то?ча? коли ?Україн? вс?люди будуть «вільн??рівн? ?не мала ?Україн?на?собо?ні ца?, ні пана, опрі?Бога Єдиног? ? дивлячись на Україн? та?би зробилос???Польщі, ??інши?слов’янських кр?х». ?ці?же книз?гостро затаврован?Петр??та Катерину II, назван?їх катами за те, що вони позбавил?Україн?волі. 

5 квіт? 1847 ? Шевченка було заарештовано ? відправлен?до Петербурга. Ту? ?казематі, заховани?ві?усього світ? ? брутальних допита??нестерпном?очікуванні вироку провів Тара?Григорович квітен??травен? Прот?Шевченка звинувачувал? головним чино? не ?участі ? Кирило-Мефодіївському братстві, ??написанн?революційних творів. Найбільш? лють ?високопоставлени?жандармі?викликал?поем?«Сон? 

Після закінчен? слідства поет «з?сочинени?/span> возмутительных ??высшей степен?/span> дерзки?стихотворени?/span>? засланий до Оренбурзьког?окремого корпус??дови?солдатом на 10 рокі?бе? прав?писати та малювати. Заборона писати ?малювати найбільш?обурил?Тараса: «Забрано найблагородніш?частин?мого бідног?існування! ?читаєм??його щоденник? ?Трибунал пі?головування?самого Сатани не мі?би винест?такого холодног? нелюдськог?вироку? Окрі?того, солдатчина для поет?була гірш?ві? тюрм? бо ненависним бу?са?ду?солдафонства, що чавунн?/span> печатт??га?на живу душу. Тому Шевченко писа? ховаючис?ві?унтері?та офіцерів, тікаюч?ві?усього світ??степ, за вали, на бере?мо?. Писа?ночами пр?світлі мі?? на випадков?знайдени?шматка?обгорткового паперу оцупко? олів?, хтозна-я?добутого. 

?1848? поет?взяли художником ?науков?експедицію пі?керівництвом гуманної людини ? Бутакова для вивчен? ?опис?Аральськог?мо?. Уж??дорозі на острів Ко?Арал Тара?Григорович чимало малюва???ві?цьог?повеселіша? На Ко?Арал?/span> Шевченко жи?бідн? зате не відчував ?га? солдатчини, багато чита? малюва? писа? На жаль, ?така, відносна, во? тривал?недовг? Один офіцерик доні?начальству, що Шевченко всупереч волі ца? живе не ?казарм? ?до того ще ?малю? Негайн??поет?було вчинен?обшу? Тара?Григорович, попереджений друзями, спалив майж?вс?свої папери (лист? малюнк? різн?записи), тільки «захалявн?книжечки? на щастя, переда?на зберіган?. 

?1850 ? Шевченка переведено до Новопетровського укріплен? ?на півострові Мангишла? Умов?ту?були жахливим? Навкол? пустеля, пісо??солона вода, до найближчог?культурног?центру ти?чі кілометрів, дорі?жодних, клімат таки?шкідливи? що солдатів ту?змінювал? чере?дв?роки. Шевченка ?протримали ?ці?мертві?глухоман?майж?сі?рокі? Ту? за розрахунко?царських прислужників, поет повине?бу?загинути якщ?не ві?хвороб, то ві?нудьги та безнадії. Дня нагляду за ни?було прикріплен? затурканог?єфрейтор? котрий ма?ходити за поетом я?тінь ?стежит?за ти? що?Тара?Григорович не мі?ні писати, ні малювати. Пр?найменші?підозр? нагляда?груб?обшукува?поет? На муштру Шевченко муси?ходити навіть хворим, ?хворів ві?безперервн?дв?роки ?цингою та золотухо? 

Щоденн?муштра підточувал?сили, ?кепкуван?, дріб’язков?причіпки ?брутальн?окрики глибок?ображали гідність, викликал? душевний біль. 

На початк?1857 ? друз?поет?отримали царський дозвіл на його звільнен?, ал?офіційного дозвол?Шевченку довелось чекати аж до серп?. Повернен? поет?до Петербурга вітали вс?прогресивн?сили країни. Оповитий ореоло?борця-мученика, ві?викликав велике захоплен?, особливо ? молоді. ?1859 ? Шевченко отрима?дозвіл повернутися ?Україн? Ал?за революційн?агітацію сере?се??його знов?заарештували ?звеліл?виїхат?до Петербурга. 

4 вересня 1860 ? Рада Академії мистецтв надала Шевченкові зван? акадецік?гравер?/span>. Цьог??року виходить нове видання «Кобза?? Шевченко багато працює: пише вірш? створю? нові гравюр? стежит?за поширення?свог?«Буква?? планує видання кілько? підручникі? 

10 березня 1861 ? Тара?Григорович Шевченко поме?

Хо?офіційні кола потурбувалися, що?повідомлен? пр? смерть поет?було надрукован?із запізнен?? ?хо?була сильна негода, на похоро?Шевченка зібралося багато люде? Біль, невимовн?туга огорнули друзів та шанувальникі?поет? Надгробн?промов?виголошували? українсько? російською та польсько?мовами. Трун??тіло?Великого Кобзаря несл?студенти ? церкви аж на Смоленське кладовищ? На покійник?поклал?лавровий віно? «Бул?? на?на Україн?великі воїн? великі правител? ?ти став вище за всіх їх, ? сі?я рідн??тебе найбільш? зібралися до тебе усіх язикі?люди, я?діти до рідног?батька??сказав Пантелеймо?Кулі? звертаючис?до померлог? поет? 

?травні цьог??року тіло Великого Кобзаря було перевезене ?Україн??поховане на Чернечій горі бі? Канева (пона?Дніпро^ домовину донесл?до пристані, ?далі пароплавом ?до Канева, де ?ві?вп?глися дівчат??везл?трун?близьк?де?ти кілометрів на вершин?Чернечої гори). ?Канівській соборній церкві прототип – Мацкевич наприкінці панахиди сказав: «Т? стародавні?Дніпре, що пишаєш? своїми хвилями сивими! Тобі судило? на свої? ребрах-хвиля?привезти до на?Шевченкові останк? повіда?же ти на?пр? дорогого для кожног?україн? чоловіка ?Кобзаря! Бу?ча? що пр?нашу Україн? думали, що се край, невдатни?для високи?почувань ?думо? ал?Шевченко дові? що край се?.. ма?душу ?серц? приступн?для всього високого ?прекрасног? Померлий брат? Світ твій просвітить? пере?людьми… Минуть віки, ?далекі нащадк? діте?Україн?побачать ?пізнають, хт?бу?Тара?Шевченко. Бажа?ти, брат? жити ?Каневі ?от ?живи до кінця світ? ?ти, Україн? побожн?шану?наше міст? бо ?на?почивают?кістки Тараса Шевченка. Ту?на одні??найвищих гі? Дніпрови?покоїтиметься прах його, ?я?на горі Голгоф? подібн?хресту Господньом? ст?тиме хрес? котрий буде видн??по то? ?по се?бі?нашого славного Дніпра? Після поховання люди довг?не розходилис? деякі залишили? ? ночувати бі? Тараса… Було це 22 трав?. ?24 на?домовино?почали насипати високу могилу-ropy, яку пізніш?назван?Тарасово? 

Перш?збірка поезій Тараса Григорович?Шевченка «Кобзар» відкрила нови?етап ?розвитку українсько?літератури. Цінність цієї збірки ?тому, що поет?вдалос?передати своїми творам?думк??почуття, сподіван? ?прагнення рідног?народу. Як зазначив ? Добролюбов ?..?Шевченка вс?коло його ду??почуттів перебува??цілковитій відповідност?зі змісто?? ладо?народног?життя?Досить складною для сприйняття, ал?важливою ?глибокою за змісто??поем?Шевченка «Великий льох? Написана поем?містер? ?1845 ? Містер?, бо ту??містичні образи передчасно померлих люде? Господ?не прийма?їх до ра? бо за життя вони прислужили? ката?Україн? ?за це були покарані смертю. ?приймуть їх до ра? коли на?наро?повстане, визволит?рідн? земл??позбавит?грішні душі страждан? Ці образи виступають ?вигляді біли? пташок, себт?ду? Перш??ни??вродливу дівчин? улюбленицю гетьмана Хмельницьког??не пускають до ра?за те, що вона ?повним?відрам?перейшла шля? коли Богдан із старшино?їхав до Переяслав?присягати Москві. Друг? дівчин??Батурина, не впускают?за те, що «царев?московському ко? напоїла», коли ві?їхав до Москви після Полтавсько?битв? ?то?ча? я?москал? перетворил?її рідний Батури?на пожарище, вбил?сестру, маті? знищил?вс? населення міст? саму ?дівчин?збезчестил? Третя душа, ще немовля, згрішила ти? що всміхнулася до цариці Катерини, люто?вовчиц? яка, наказавш?підпалит? козацьку святиню ?монастир Межигірськог?Спас? милувала? ?Дніпра цією страхітливою пожеже? Дитина справд?не знал??не могл?знат? ки?була ? цари?. Ал?мати її повинн?була знат? За гріх матері карається ди?. ?звідси напрошуєть? висновок: усяка послуг?ворогові, навіть найменше сприяння йому, ? смертельни?гріхом. 

Таки?чино? Тара?Шевченко недвозначн?засуди? підступн?приєднан? Україн?до Російської імпері?та перетворен? козацько?старшини на слух?ного виконавця волі Москви, підтрима?антимосковську орієнтацію гетьмана Іван?Мазепи ?висловив своє обурен? антиукраїнсько?політико? жорстоко?імператриц?Катерини, яка спричинила? до знищен? Запорозько?Січі, запровадження страшної кріпаччини, ліквідації національног?шкільництв?та інши?моторошних злочинів супрот?nbsp;= українсько?наці? ?трагічному змісті поем?на завершен? дано авторо?промін?наді? москал?розкопал?лише мали? льох, ?Великого «щ??не дошукались? ?значит? козацька вольни? остаточн? ще не знищен???надія на її відродження. 

Друг?сцен?містерії ?це розмов?трьо?воро? українсько? польсько?та московитсько?/span>, кожн??яки? хвалиться своїми діяннями. Польська чваниться ти? що, проливши пі?ча? повстання ріки кров? ?повстанців загнавши до Сибіру, призвівш?Польщу до занепаду, тепе?бенкетує ?Парижі. Московитська ворона хвалиться новими указам? що спричинили до зруйнування Україн? Це вона призвела до тотального знищен? Батурина, смерті славного Полуботк? загибелі де?ти ти??героїчни?козакі?на Ладозі, ?Фінляндії. Та хо?яко? люто?прелютою вона ? одна? не зумі?того жахіття виробляти, що «москалі ? Україн??козаками діють». Українська ворона каже, що Україн?існувала ще задовг?до того, я?постал?Польща ?Москов?, каркає-пророчит? що цієї ночі наро?ть? близ?та: «оди?буде, я?то?Гонт? каті?катувати? ?другий буде ката?помагати. Ворони ра?ть, я?бути ?ти?нови?Гонтою, яки?«розпустит? правду ?волю по всій Україн?? Одна збираєть? залляти йому оч?розтоплени? золото? друг?планує чинами скрутити руки, третя погрожує зібрат??усього світ?«всі зл??вс?муки? Ухвалили: втопит?аб?отруїт?нового борця за волю Україн? Таки?намі??ти? хт?символізує темн?пр?ви наці??яничарі? перевертні? зрадникі? 

Вороння відлетіл? ?їх місц?займають тр?лірник? сліпий, кривий та горбатий. Не кобзар? не бандуристи, ?лірник? Кобз?та бандур?були музичним?інструментам?козакі?лицарі? ?ліра ?інструмент немічних старці? ?ча?написання Шевченкового твор?вж?було втрачено козацьки?вільнолюбний ду?наці? усвідомлен? високого призначення бандуриста, загублен?україн?ми розуміння значен? свог?історичног?минулого. Не випадков? поснідавши, лірник?по?гали спат??проспали найважливіше: розкопуван? льох? Образи лірників уособлюють скалічен?покоління, сліп? німе ?глух?до всього, що чи?ть ?Україн?московські окупанти. 

Протяго?трьо?сцен містерії проворні москалик? розкопують льох, шукаюч?скарбі?та «древностей». Не знаходячи ні того, ні іншого, ?лише кістяки ?кайданах та гнил?корито, скаженіють ві?люті, ?ют? люде? лаються, кидают??холодн?беззахисни?лірників. Отже, москал? пово?ть? ?Україн? я??себе вдом? брутальн?став?ть? до українці? ?ті, ставши моральними каліками (рабами), кидают?рідний край напризво?ще. 
      Поем?містер? «Великий льох??історичном? ?філософськом?планах ?центральни?твір ?«Кобзарі? бо ?ні?розг?нуто проблеми втрати політичної свідомості, що призвело на? українці? до втрати державност? до національног?поневолення, ?це питання всіх питань. Не випадков?це?знаменни?твір ?шевченкови?видання?за ра?нськог?часу, я? правил? не друкував?, ?ра?нськ?критик?аб?тенденційн?тлумачил?його, аб? взагал?замовчувал?

«Великий льох?формальн?не належить до драматургі?? Шевченка, ал??ці?поем?наявн?вс?ознаки драматичного твор? тр?ді? ? кожній по тр?дійові особ?(померл?душі ?ворони-лірник?, діалог? монологи, конфлікт? трагічні злам? Вс?це робить поем?«Великий льох?однією ? найцікавіших ?величезній спадщині Кобзаря.

Українськи?наро?шану?па?ять свог?видатног?сина. ?1918? щорічн?відзначається День народжен? ? Шевченка. По всій Україн? встановлен?па?ятник?поетов? відкриті музе? його могилу оголошен? заповідником, ім’я поет?присвоєн?учбови?закладам, науковим установа? театра? вули?? бульвара? площам, пароплавам тощо. Починаюч??1962 ?, щорічн?присуджуються Державні премії Україн?імен??? Шевченка ?галузі літератури ?мистецтв? Масовими тиражами друкують? його твор? перекладають? багатьма мовами. За рішення?ЮНЕСКО, ювілеї поет?відзначали? майж??усіх державах світ? 

 

 

КАТЕРИНА

Васили?/span> Андреевичу Жуковскому на па?ть 22 апре? 1838 года

Кохайтеся, чорнобриві,

Та не ?москалями,

Бо москал??чужі люде,

Роблять лихо ?вами.

Москал?любить жартуючи,

Жартуючи кине;

Піде ?свою Московщину,

?дівчин?гине…

Якби сама, ще ?нічого,

?то ?стар?мати,

Що привел?на світ Божи?

Мусить погибати.

Серц?в’яне співаючи,

Коли знає, за що;

Люде серця не побачать,

?скажут??ледащо!

Кохайтеся ? чорнобриві,

Та не ?москалями,

Бо москал??чужі люде,

Згнущаються вами.

 

Не слухал?Катерина

Ні батька, ні неньки,

Полюбила москалик?

Як знал?серденьк?

Полюбила молодого,

?садочо?ходила,

Поки себе, свою долю

Та?занапастил?

Клич?мати вече?ти,

?донька не чу? 

Де жартує ?москаликом,

Та??заночу?

Не дв?ночі карі оч?o:p>

Любо цілувала,

Поки слав?на вс?село

Недобр? стал?

Неха?собі ті?/span> люде,

Що хо?ть, гово?ть:

Вона любить, то ?не чу?

Що вкрало? горе.

Прийшл?віст?недобрії ?o:p>

?похо?затрубил?

Пішо?москал?? Туреччин?

Катрус?накрил?

Незчулася, та ?байдуж?

Що коса покрит?

За милого, я?співат?

Любо ?потужити.

Обіцявся чорнобриви?

Коли не загине,

Обіцявся вернутися.

Тойд?/span> Катерина

Буде собі московко?

Забудеть? горе;

?поки що, неха?люде,

Що хо?ть, гово?ть.

Не журить? Катерина ?o:p>

Слізоньк?втирає,

Бо дівчат?на улиц?o:p>

Бе?не?співають.

Не журить? Катерина ?o:p>

Вмиєть? сльозо?

Возьме відр? опівночі

Піде за водо?

Що?вороги не бачили;

Прийде до криниц?

Стан?собі пі?калину,

Заспіває Гриця.

Виспівує, вимовля?

Аж калина плач?

Вернулася ??раденька,

Що ніхт?не бачи?

Не журить? Катерина

?гадк?не ма??span class=apple-converted-space>

?новенькі?хустиночці

?вікн?вигляда?

Вигляда?Катерина…

Минуло піврок?

Занудило коло серця, ) Закололо ?боку.

Нездужає Катерина,

Ледв?ледв?дише…

Вичу?ла, та ?запечк?/span>

Дитину колише.

?жіночк?лихо дзво?ть,

Матері глузують,

Що москал?вертають?

Та ?не?ночуют?

«В тебе дочк?чорнобрива,

Та ще ?не єдин?

?муштру??запечк?/span>

Московського сина.

Чорнобривого придбала…

Мабуть, сама вчил?..?o:p>

Бода?же ва? цокотухи,

Та злидні побили,

Як ту маті? що ва?на сміх

Сина породила.

 

Катерино, серц?мо?

Лишенько ?тобо?

Де ти ?світ?подінешся

?мали?сирото?

Хт?спитає, привітає

Бе?милого ?світ?

Батько, мати ?чужі люде,

?жк??ними жити!

 

Вичу?ла Катерина,

Одсуне кватирку,

Погляда?на улиц?

Колише дитинк?

Погляда??нема, нема…

Чи то ??не буде?

Пішл???садо? поплакат?

Та?дивлять? люде.

Зайд?сонц??Катерина

По садочк?ходить, 

На рученька?носить сина,

Очиц?поводить:

«Оту??муштри виглядала,

Отут розмов?ла,

?та?.. ?та?.. сину, сину!?o:p>

Та ?не доказала.

 

Зеленіют?по садочк?o:p>

Черешн?та вишн?

Як ?перш?виходила,

Катерина вийшла.

Вийшла, та вж?не співає,

Як перш?співал?

Як москаля молодого

?вишник дожидала.

Не співає чорнобрива,

Кляне свою долю.

?ти?часо?вороженьки

Чи?ть свою волю ?o:p>

Куют?речі недобрії.

Що ма?робити?

Якби мили?чорнобриви?

Умів би спинит?..

Та?далеко чорнобриви?

Не чу? не бачить,

Як вороги сміють? їй,

Як Катруся плач?

Може, вбитий чорнобриви?o:p>

За тихи?Дунаєм;

?може, вж??Московщині

Другую коха?

Ні, чорняви?не убитий,

Ві?живи? здоровий…

?де ?найд?такі оч?

Такі чорн?бров?

На край світ? ? Московщині,

По ті?боці мо?,

Нема нігд?/span> Катерини;

Та здалас?на горе!..

Вміл?мати бров?дати,

Карі оченята,

Та не вміл?на сі?світ?o:p>

Щастя-долі дати.

?бе?долі біле личк??span class=apple-converted-space> 

Як квітка на полі:

Пече сонц? гойд?/span> віте?

Рв?всяки?по волі.

Умивай же біле личк?o:p>

Дрібними сльозами,

Бо вернулис?москалик?o:p>

Іншими шляхами.

 

II

Сидить батько кінець стол?

На руки схилив?,

Не дивить? на світ Божи?

?жк?зажурився.

Коло його стар?мати

Сидить на ослоні,

За сльозами ледв?ледв?o:p>

Вимовля?доні:

«Щ?весілля, доню моя?

?де ?тв? пара?

Де світилки ? друженькам?

Старости, бояре?

?Московщині, доню моя!

Ід??їх шукати,

Та не кажи добрим лю??

Що ??тебе мати.

Прок?ти?ча?годинонька,

Що ти народилась!

Якби знал? до схід сонця

Була ?утопил?..

Здалас?тоді ?ти гадині,

Тепе??москалев?..

Доню моя, доню моя,

Цвіт?мі?рожеви?

Як ягодк?/span>, я?пташечку,

Кохала, ростил?o:p>

На лишенько… Доню моя,

Що ти наробила?..

Од?чила!.. Ід?? шука?o:p>

?Москві свекрухи.

Не слухал?моїх річе?/span>,

То її послухай.

Ід?доню, найд?її,

Найд? привітай?,

Будь щаслив??чужи? лю?? 

До на?не вертай?!

Не вертай?, ди? мо?

?далекого краю…

?хт??мо?головоньку

Бе?тебе сховає?

Хт?заплач?надо мною,

Як рідн?дитина?

Хт?посадить на могилі

Червон?калину?

Хт?бе?тебе грішну душу

Поминати буде?

Доню моя, доню моя,

Ди? мо?любе!

Ід?од на?..?o:p>

 

Ледв?ледв?o:p>

Поблагословила:

«Бог ?тобо???та, я? мертва,

На ді?повалилась…

Обізвався старий батько:

«Чог?ждеш, небого??o:p>

Заридала Катерина,

Та бу?йому ?ноги:

«Прост?мені, мі? батечк?

Що я наробила!

Прости мені, мі?голубе,

Мі?соколе мили??o:p>

«Нехай тебе Бо?прощає

Та добрії люде;

Молись Богу та йд?собі ?o:p>

Мені легш?буде?

 

Ледв?встала, поклонилас?

Вийшла мовчки ?хати;

Остали? сиротами

Старий батько ?мати.

Пішл??садо??вишневий,

Богу помолилась,

Взяла земл?пі?вишнею,

На хрес?почепила,

Промовил? «Н?вернуся!

?далекому краю

?чужу земл?чужі люде

Мене заховают?

?своє?? крихотка 

Надо мною ?же

Та пр?долю, мо?горе,

Чужи?лю??скаж?..

Не розказуй, голубонько!

Де ?не заховали,

Що?грішно?на сі?світ?o:p>

Люде не займал?

Ти не скажеш… Ос?хт? скаж?

Що я його мати!

Боже ти мі?.. Лихо мо?

Де мені сховатис?

Заховаюс? ди? мо?

Сама пі?водо?

?ти гріх мі?спокутує?o:p>

?лю??сирото?

Безбатченком!..?o:p>

 

Пішл?село?

Плач?Катерина;

На голові хустиночка,

На рука?дитина.

Вийшла ?села ?серц? мліє;

Наза?подивилась,

Покивала голово?o:p>

Та ?заголосила.

Як топо?, стал??полі

Пр?биті?дорозі;

Як роса та до схід сонця,

Покапали сльози.

За сльозами за гірким?o:p>

?світ?не бачить,

Тільки сина пригорта?

Цілу?та плач?

?воно, я?янгелятк?/span>,

Нічого не знає,

Маленькими ручи?ми

Пазухи шука?

Сіло сонц? ?за дібров?o:p>

Небо червоніє;

Утерла?, повернулас?

Пішл?.. Тілько мріє.

?селі довг?говорили

Дечого багато, 

Та не чули вж?ти?річе?/span>

Ні батько, ні мати…

 

Отак?то на сі?світ?o:p>

Роблять лю??люде!

Того в’яжуть, того ріжуть,

То?са?себе губить…

?за віщо? Святи?знає.

Світ, бачся, широки?

Та нема де прихилитис?o:p>

?світ?одиноким.

Тому до? запродал?o:p>

Од краю до краю,

?другом?оставила

Те, де заховают?

Де ?ті люде, де ?ті добр?

Що серц?збиралос?o:p>

?ними жити, їх любити?

Пропал? пропал?

 

Єсть на світ?до?,

?хт?її знає?

Єсть на світ?во?,

?хт?її ма?

Єсть люде на світ??o:p>

Срібло?злотом ?ют?

Здаєть?, пануют?

?долі не знають ?o:p>

Ні долі, ні волі!

?нудьго?та ?горе?o:p>

Жупа?надівают?

?плакат??соро?

Возьміть срібло-злот?o:p>

Та будьте багаті,

?я візьму сльози ?o:p>

Лихо виливати;

Затопл?недолю

Дрібними сльозами,

Затопч?неволю

Босими ногами!

Тоді я весели?

Тоді я багати?

Як буде серденьк?o:p>

По волі гу?ти! 

 

III

Кричат?сови, спит? дібров?

Зіроньки сіяют?

Пона?шляхо? щирице?

Ховрашки гу?ют?

Спочивають добр?люде,

Що кого втомил?

Кого ?щастя, кого ? сльози,

Вс?нічк?покрил?

Всіх покрил?темнісіньк?

Як діточо?мати;

Де ?Катрус?пригорнула:

Чи ?лісі, чи ?хаті?

Чи на полі пі?копо?o:p>

Сина забавля?

Чи ?дібров??пі?колоди

Вовк?вигляда?

Бода?же ва? чорн? бров?

Нікому не мати,

Коли за ва?таке лихо

Треб?одбувати!

?що дальше спіткається?

Буде лихо, буде!

Зострінуть? жовт?піск?o:p>

?чужі?/span> люде;

Зострінеть? зима люта…

?то?чи зостріне,

Що пізнає Катерину,

Привітає сина?

?ни?забула ?чорнобрива

Шляхи, піск? горе;

Ві? я?мати, привітає,

 

Як брат, заговорить…

Побачимо, почуєм?..

?поки ?спочин?o:p>

Та ти?часо?розпитаю

Шля?на Московщину.

Далеки?шля? пани-брат?

Знаю його, знаю!

Аж на серц?похолоне,

Як його згадаю.

Попомі???я колись ?span class=apple-converted-space> 

Що?його не мі?ть!..

Розказав би пр?те лихо,

Та чи то ?пові?ть!

«Бреше, ?скажут? ??ки?таки??o:p>

(Звичайно, не ?оч?)

«А та?тілько псує мову

Та люде?морочить?

Правда ваша, правда, люде!

Та ?нащо те знат?

Що сльозами пере?вами

Буду виливати?

Нащо воно? ?всякого

?свог?чимало…

Цу?/span> же йому!.. ?ти?часо?o:p>

Кете ли?кресал?o:p>

Та тютюну, що? знаєте,

Дома не журились.

?то лихо розказуват?/span>,

Що?бридке приснилось!

Неха?його лихи?візьме!

Лучч?/span> ?поміркую,

Де-то моя Катерина

?Івасем мандру?

 

За Києвом, та за Дніпро?

Попі?темним гаєм,

Ідут?шляхо?чумаченьки,

Пугача співають.

Ід?шляхо?молоди?,

Мусить бути, ?прощ?

Чого ?смутна, невесела,

Заплакан?оч?

?латані?свитиночці,

На плечах торбин?

?руці ціпо? ?на другій

Заснул?дитина.

Зостріла? ?чумаками,

Закрил?дитину,

Питається: ?span class=SpellE>Люде добр?

Де шля??Московщину??o:p>

«В Московщину? Оцей сами?

Далеко, небого??o:p>

«В саму Москву. Христа ради,

Дайт?на дорогу!?span class=apple-converted-space> 

Бере шага, аж труситься:

?жк?його брат?..

Та ?навіщо?.. ?дитина?

Вона ?його мати!

Заплакал? пішл?шляхо?

?Броваря?спочил?o:p>

Та синові за гірког?o:p>

Ме?ни?купила.

Довг? довг? сердешная,

Вс?йшла та питала;

Було ?таке, що пі?тино?o:p>

?сино?ночувала…

 

Ба? на що здалися карі оченята:

Що?пі?чужи?тино? сльози виливать!

Отож-то дивіть? та кайтес? дівчат?

Що?не довело? москаля шукать,

Що?не довело?, я?Катря шука?..

Тоді не питайт? за що люде лают?

За що не пускають ?хату ночувать.

 

Не питайт? чорнобриві,

Бо люде не знають;

Кого Бо?кара на світ?

То ?вони карают?..

Люде гнуться, я?ті лози,

Куди віте?ві?

Сиротині сонц?світит?o:p>

(Світит? та не гріє) ?o:p>

Люде ?сонц?заступил?

Якби мали силу,

Що?сироті не світил?

Сльози не сушило.

?за віщо, Боже мили?

За що світом нудить?

Що зробил?вона лю??

Чого хо?ть люде?

Що?плакал?.. Серц?мо?

Не плач, Катерино,

Не показу?лю??сльози,

Терп?до загину!

?що?личк?не марніл?o:p>

?чорним?бровам?

До схід сонця ?темнім лісі 

Умий? сльозами.

Умиєшся ?не побачать,

То ?не засміють?;

?серденьк?одпочине,

Поки сльози ллються.

 

Отак?то лихо, бачите, дівчат?

Жартуючи кину?Катрус? москал?

Недо? не бачить, ?ки? їй жартуват?

?люде хо?бачать, та лю??не жаль:

«Нехай, ?кажуть, ?гине ледача дитина,

Коли не зуміла себе шанувать?

Шануйтеся ? любі, ? недобр?годину

Що?не довело? москаля шукать.

 

Де ?Катруся блудит?

Попідтинню ночувала,

Раненько вставала,

Поспішал??Московщину;

Аж гуль?/span> ?зима впал?

Свищ?поле?заверюха,

Ід?Катерина

?личака??лихо ?жк? ?o:p>

??одні?свитин?

Ід?Катря, шкандиба?

Дивить? ?щось мріє…

Либонь, ідут? москалик?..

Лихо!.. Серц?мліє…

Полетіла, зостріла?,

Пита: «Ч?нема?o:p>

Мого Йван?чорнявого??o:p>

?ті: ?span class=SpellE>Мы не знає?/span>?

? звичайно, я?москал?

Сміють?, жартують:

«А?да баба! Ай да наши!

Кого не надуют!?o:p>

Подивилась Катерина:

«І ви, бачу, люде!

Не плач, сину, мо?лихо!

Що буде, то ?буде.

Піду дальше ?біль? ходила…

?може, ?зостріну;

Одда?тебе, мі?голубе,

?сама загину? 

Реве, стогне хуртовин?

Котить, верн?поле?

Стоїть Катря сере?по?,

Дала сльоза?волю.

Утомилас?заверюха,

Де-де позіха?

Ще ?плакал?Катерина,

Та сліз біль?нема?

Подивилась на дитину ?o:p>

Умит?сльозо?

Червоніє, я?квіточка

Вранці пі?росо?

Усміхнулас?Катерина,

?жк?усміхнулас?

Коло серця ?я?гадина

Чорн?повернулас?

Кругом мовчки подивилась;

Бачить ?лі?чорніє;

?пі?лісо? край дороги,

Либонь, курінь мріє.

?span class=SpellE>Ході?/span>, сину, смеркається;

Коли пустять ?хату,

?не пустять, то ? надвор?o:p>

Буде?/span> ночувати.

Пі?хато?заночуєм,

Сину мі?Іван?

Де ?ти буде?ночувати,

Як мене не стан?

?собаками, мі?синочк?

Кохайся надвор?

Собаки зл? покусают?

Та не загово?ть,

Не розкажут? сміючи?…

?псам?їсти ?пити…

Бідн?моя головонько!

Що мені робити??o:p>

 

Сирота-собака ма?свою долю,

Ма?добр?слов??світ? сирота;

Його б’ют??лают? закуют??неволю,

Та ніхт?пр?маті?на сміх не спит?

?Йвася спитають, заранн?спитають,

Не дадуть до мови дитині дожить.

На кого собаки на улиц? лают? 

Хт?голи? голодний пі? тино?сидить?

Хт?лобу? водить? Чорняві байстрята…

Одна його до? ?чорн? бровенята.

Та ?ти?люде заздрі не дают?носить.

 

IV

Попі?горо? яро? доло?

Мо?ті діди високочолі,

Дуби ?Гетьманщин? ст?ть.

?яру греб?, верб?вря?

Ставок пі?кригою ? неволі

?ополонка ?воду брат?/span>…

Мо?покотьол?червоніє,

Кріз?хмар?сонц? зайнялось.

Надувся віте? я?пові??o:p>

Нема нічого: скрізь білі?..

Та тілько лісо?загуло.

 

Реве, свищ?заверюха.

По лісу завило;

Як те море, біле поле

Снігом покотилось.

Вийшов ?хати карбівничи?

Що?лі?ог?діти,

Та де тобі! Таке лихо,

Що не видн??світ?

«Еге, бачу, яка фуга!

Цу?/span> же йому ?лісо?

Піти ?хату… Що та? таке?

От їх достобіс?

Недобр?їх розносил?

Мо?справд?за діло?

Ничипоре! Дивись лишень,

Як?побілілі!?o:p>

«Щ? москал?..??«Д? москал??o:p>

«Щ?ти? Схаменися!?o:p>

«Д?москал?лебедики??o:p>

«Т?он, подиви??

Полетіла Катерина

?не одяглася.

«Мабут? добр?Московщина

??мк?їй дала?!

Бо уноч?тілько ?знає,

Що москаля кличе». 

Чере?пеньки, заметами,

Летить, ледв?дише.

Боса стал?сере?шляху,

Втерлась рукавами.

?москал?їй назустрі?

Як один верхам?

«Лих?мо? Доле моя!?o:p>

До їх… Коли гляне ?o:p>

Попереду старши?їд?

«Любий мі?Іван?

Серц?мо?кохане?/span>!

Де ти та?барився??o:p>

Та до його… За стремена…

?ві?подивився,

Та шпорам?ко? ?боки.

«Чог??утікає?

Хіба забу?Катерину?

Хіба не пізнає?

Подиви?, мі?голубе,

Подивись на мене ?o:p>

?Катруся тв? люба.

Нащо рвеш стремена??o:p>

?ві?ко? пога??

Нібито ?не бачить.

«Постривай же, мі? голубе!

Дивись ?я не плач?

Ти не пізнав мене, Йван?

Серц? подиви?,

Їй же богу, я Катруся!?o:p>

?span class=SpellE>Дура, от?жи?!

Возьмите проч?/span> безумную!?o:p>

«Бож?мі? Іван?

?ти мене покидаєш?

?ти ?присягався!?o:p>

?span class=SpellE>Возьмите проч?/span>! Чт?/span> ?вы стал??o:p>

«Ког? Мене взяти?

За що ? скаж? мі? голубе?

Кому хо?оддати

Свою Катр? що до тебе

?садочо?ходила,

Свою Катр? що для тебе

Сина породила?

Мі?батечк? мі?братик?

Хо?ти не цурайся! 

Наймичко?тобі стан?..

?другою кохайся…

?ціли?світом… ?забуду,

Що колись кохалась,

Що од тебе сина мала,

Покритко?стал?..

Покритко?.. Який соро?

?за що я гину!

Покинь мене, забудь мене,

Та не кида?сина.

Не покине?.. Серц?мо?

Не втікай од мене…

?винесу тобі сина?

Кинула стремена

Та ?хатину. Вертаєть?,

Несе йому сина.

Несповит? заплакан?o:p>

Сердешна дитина.

«Осьде воно, подиви?!

Де ?ти? Заховався?

Утік!.. нема!.. Сина, сина

Батько одцурався!

Боже ти мі?.. Ди? мо?

Де дінусь ?тобо?

Москалик? голубчик?

Возьміть за собо?

Не цурайтес? лебедики:

Воно сиротина;

Возьміть його та оддайт?o:p>

Старшому за сина.

Возьміть його… бо покину,

Як батько покину? ?o:p>

Бода?його не кидала

Лихая година!

Гріхом тебе на світ Божи?o:p>

Мати породила;

Виростай же на сміх лю???o:p>

На шля?положила.

«Оставай? шукать батька,

?я вж?шукала?

Та ?лі??шляху, я? навісн?

?ди? осталось,

Плач? бідн?.. ? москаля?o:p>

Байдуж? минули. 

Воно ?добр? та на лихо

Ліснич?почули.

 

Біга Катря боса лісо?

Біга та голосить;

То проклина свог?Йван?

То плач? то просит?

Вибіга?на возліс?;

Кругом подивилась,

Та ?я?.. біжить… Сере?став?o:p>

Мовчки опинилас?

«Прийм? Боже, мо?душу,

?ти ?мо?тіло!?o:p>

Шубовсть ?воду!.. Попі? льодом

Геть загуркотіл?

 

Чорнобрива Катерина

Найшла, що шукала.

Дуну?віте?пона?ставом ?o:p>

?слід?не стал?

 

То не віте? то не буйний,

Що дуба лама?

То не лихо, то не ?жк?

Що мати вмирає;

Не сироти малі діти,

Що неньку сховал??o:p>

Їм зосталас?добр?слав?

Могила зосталас?

Засміють? злії люде

Малі?сиротині;

Вилл?сльози на могилу ?o:p>

Серденьк?спочин?

?тому, тому на світ?

Що йому зосталос?

Кого батько ?не бачи?

Мати одцуралась?

Що зосталос?байстрюков?

Хт??ни?заговорить?

Ні родини, ні хатини;

Шляхи, піск? горе…

Панськ?личк? чорн? бров?..

Нащо? Що?пізнал?

Змальовала, не сховал?..

Бода?поли?ли! /

 

V

Ішов кобзар до Києв?o:p>

Та сі?спочиват?

Торбинками обвішани?o:p>

Його повожати?

Мале ди?, коло його

На сонц?ку??

?ти?часо?старий кобзар

Ісус?span class=apple-converted-space> співає.

Хт?йд? їд??не мина?

Хт?бублик, хт?грош?

Хт?старом? ?дівчат?o:p>

Шажо?міхоноші.

Задивлять? чорноброві ?o:p>

?босе ?голе.

«Дал? ?кажуть, ? бровенята,

Та не дала долі!?o:p>

 

Їд?шляхо?до Києв?o:p>

Берлин шестерне?

??берлин?господиня

?пано??сем’єю.

Опинив? против старці??o:p>

Ку?ва ?га?

Побі?Івас? бо ?віконця

Руко?маха?

Да?грош?Івасев?

Дивується пані.

?па?гляну?.. Одвернув?…

Пізнав, препоганий,

Пізнав ті?/span> карі оч?

Чорн?бровенята…

Пізнав батько свог?сина,

Та не хоче взяти.

Пита пані, я?зоветь??

«Івась? ??span class=SpellE>Како?/span> милы?/span>!?o:p>

Берлин руши? ?Івася

Ку?ва покрил?..

Полічили, що достал?

Встали сіромахи,

Помолились на схід сонця,

Пішл?пона?шляхо?

 

Прочитайте текс? знайдіть ?ньом? іменники, вжит??орудному відмінку

                                        

 

 

ТАРА?ШЕВЧЕНКО 
(1814?861) 

Тара?Шевченко народився 9 березня 1814 ? ?? Моринця?Звенигородського повіту Київсько?губернії (тепе?Черкаськ?област? ? родині кріпаків Григор? ?Катерини Шевченкі? Батько Тарасі?бу?не тільки добрим хліборобом, ві?ще ?стельмахував та чумакува? до того ?умів читати ?писати. Досить пророчим виявився батькі?запові? «Синов?моєм?Тарасові зі спадщини після мене нічого не треб? Ві?не буде людино?аб?ко? ?його вийд?аб?щось дуже добр? аб?велике ледащо; для ньог?спадщина по мені… нічого не значитим?..? Коли Тарасові було дв?роки, родина переїхал?до села Кирилівк? (Керелівк?/span>). Пізніш?? Шевченко дуже част?назива? своє?батьківщиною саме Кирилівк? говори? що ту?ві??народився (пр?себе, малого, ?пр?батьківськ?хату ?Кирилівц?Шевченко згадував ?повіст? «К?ги??.

?1822 ? батько віддав сина ?наук?до ?ка, ? наступного року померл?мати Тараса. 

Батько одружився вдруге ?Терещенчихою, яка мала трьо?свої?діте? ?того часу ?родині точили? постійні сварки мі? батько??мачухо? мі?дітьми. 

Після смерті батька мачуха вижила пасинк?? батьківської осел? ?Тара?жи??кирилівськог??ка-?яниці Петр?Богорськог?/span>. ?1829 ? Тара?став служнико?козачком пана Енгельгардта, згодом переїхав ?ни?до Петербурга. ?1832? па?віддав Шевченка до живописних спра?цехового майстр?Ши?ев?(здібност?до ма?рств?виявили? ?Тараса дуже рано: ще змалку крейда ?вуглинка були для ньог?неаб?ко?радіст? ?прагнучи стат?художником, хлопец?побува??трьо? церковни?ма?рі? Прот?жоде??ни?не вияви??хлоп? талант?. Хо?ві? жорстокого ма?ра Тарасові не ра?діставалося, ал?ві?терпів задля омріяного мистецтв? Хлопец?чимало малюва??натури. Одного разу, перемальовуючи статуї ?Літньому саду, Шевченко зустрі?земляка ?художник?? Сошенк? яки? познайомив його ?видатним?діячами російської ?українсько?культу?(? Брюллови? ? Григоровичем, Оі Венеціановим, ? Жуковським, ? Гребінко?. 

?1837? Тара?Шевченко написа?поем?«Причинна», ?22 квіт? 1838 ? спільним?зусиллями згаданих митців Шевченко бу?викуплений ? кріпацтв? Цьог??року ві?став вільни?слухачем Академії мистецтв, ?згодом одни??найулюбленіших учні?видатног?російськог?художник?Брюллова. Юнак поглинав книг??мистецтв? всесвітньо?історії^ слухав лекції ?анатомії, фізіології, зоології, част?бува??театра??музея? 

?1840? Тара?Шевченко надрукував поетичну збірку «Кобзар». ?восени бу?удостоєний срібно?медалі другог?ступеня Академії за картин?«Хлопчик-жебрак, що да?хліб собаці? Наступного року вийшла окремо? книжко?поем?«Гайдамаки? ?1843?845 pp. поет відвідав Україн? За кілька мі?ці?ві?усти?побувати ?багатьох місця? Київщини, Чернігівщини та Катеринославщини (тепе?Дніпропетровська област?. Підчас мандрі?поет гостював ?ліберально настроєних пані? Ал?найбільш?його вразил?побачені картин?злиденного життя кріпаків, їхнє безправн?становищ? Побува?Тара??на місц?розташуван? славно?Запорозько?Січі. ?рідном?селі Шевченко побачився ?братам??сестрами, застав ще живого діда, намалюва?його, ?тако?свою хату. 

?1845? поет повернув? до Петербурга, завершив навчан? ?Академії, вида?на власні кошт?«Живописну Україну» ?сері?картин, де відображен?історичн?місця Україн? її побу??природ? Написа??ять поем: «Кавказ», «Єретик», «Великий льох? «Наймичка», «І мертви? ?живи?..?та всесвітньо відоми?«Заповіт? ?1846? Тара?Шевченко вируши?до Україн?? мето?та?оселитися, знайшо?роботу ?Київські?археографічній комісі?та поча? змальовувати ?описуват?історичн?па?ятк?по всій Україн? Цьог??року ? Києв?поет познайомив? ?викладачем історі?Київського університету, ? майбутньом??видатним ученим-історико? письменником та публіцисто?? Костомаровим, яки?загітува?Шевченка вступити до таємно?політичної організаці??Кирило-Мефодіївського братства, яке поширювало ідеї слов’янськог? єднання, маюч?за мету утворення федераці?вільни?слов’янських народі? Основний програмний документ організаці??«Книга буття українського народу? написана Костомаровим. ?ньом?читаєм? що недалеко вж?то?ча? коли ?Україн? вс?люди будуть «вільн??рівн? ?не мала ?Україн?на?собо?ні ца?, ні пана, опрі?Бога Єдиног? ? дивлячись на Україн? та?би зробилос???Польщі, ??інши?слов’янських кр?х». ?ці?же книз?гостро затаврован?Петр??та Катерину II, назван?їх катами за те, що вони позбавил?Україн?волі. 

5 квіт? 1847 ? Шевченка було заарештовано ? відправлен?до Петербурга. Ту? ?казематі, заховани?ві?усього світ? ? брутальних допита??нестерпном?очікуванні вироку провів Тара?Григорович квітен??травен? Прот?Шевченка звинувачувал? головним чино? не ?участі ? Кирило-Мефодіївському братстві, ??написанн?революційних творів. Найбільш? лють ?високопоставлени?жандармі?викликал?поем?«Сон? 

Після закінчен? слідства поет «з?сочинени?/span> возмутительных ??высшей степен?/span> дерзки?стихотворени?/span>? засланий до Оренбурзьког?окремого корпус??дови?солдатом на 10 рокі?бе? прав?писати та малювати. Заборона писати ?малювати найбільш?обурил?Тараса: «Забрано найблагородніш?частин?мого бідног?існування! ?читаєм??його щоденник? ?Трибунал пі?головування?самого Сатани не мі?би винест?такого холодног? нелюдськог?вироку? Окрі?того, солдатчина для поет?була гірш?ві? тюрм? бо ненависним бу?са?ду?солдафонства, що чавунн?/span> печатт??га?на живу душу. Тому Шевченко писа? ховаючис?ві?унтері?та офіцерів, тікаюч?ві?усього світ??степ, за вали, на бере?мо?. Писа?ночами пр?світлі мі?? на випадков?знайдени?шматка?обгорткового паперу оцупко? олів?, хтозна-я?добутого. 

?1848? поет?взяли художником ?науков?експедицію пі?керівництвом гуманної людини ? Бутакова для вивчен? ?опис?Аральськог?мо?. Уж??дорозі на острів Ко?Арал Тара?Григорович чимало малюва???ві?цьог?повеселіша? На Ко?Арал?/span> Шевченко жи?бідн? зате не відчував ?га? солдатчини, багато чита? малюва? писа? На жаль, ?така, відносна, во? тривал?недовг? Один офіцерик доні?начальству, що Шевченко всупереч волі ца? живе не ?казарм? ?до того ще ?малю? Негайн??поет?було вчинен?обшу? Тара?Григорович, попереджений друзями, спалив майж?вс?свої папери (лист? малюнк? різн?записи), тільки «захалявн?книжечки? на щастя, переда?на зберіган?. 

?1850 ? Шевченка переведено до Новопетровського укріплен? ?на півострові Мангишла? Умов?ту?були жахливим? Навкол? пустеля, пісо??солона вода, до найближчог?культурног?центру ти?чі кілометрів, дорі?жодних, клімат таки?шкідливи? що солдатів ту?змінювал? чере?дв?роки. Шевченка ?протримали ?ці?мертві?глухоман?майж?сі?рокі? Ту? за розрахунко?царських прислужників, поет повине?бу?загинути якщ?не ві?хвороб, то ві?нудьги та безнадії. Дня нагляду за ни?було прикріплен? затурканог?єфрейтор? котрий ма?ходити за поетом я?тінь ?стежит?за ти? що?Тара?Григорович не мі?ні писати, ні малювати. Пр?найменші?підозр? нагляда?груб?обшукува?поет? На муштру Шевченко муси?ходити навіть хворим, ?хворів ві?безперервн?дв?роки ?цингою та золотухо? 

Щоденн?муштра підточувал?сили, ?кепкуван?, дріб’язков?причіпки ?брутальн?окрики глибок?ображали гідність, викликал? душевний біль. 

На початк?1857 ? друз?поет?отримали царський дозвіл на його звільнен?, ал?офіційного дозвол?Шевченку довелось чекати аж до серп?. Повернен? поет?до Петербурга вітали вс?прогресивн?сили країни. Оповитий ореоло?борця-мученика, ві?викликав велике захоплен?, особливо ? молоді. ?1859 ? Шевченко отрима?дозвіл повернутися ?Україн? Ал?за революційн?агітацію сере?се??його знов?заарештували ?звеліл?виїхат?до Петербурга. 

4 вересня 1860 ? Рада Академії мистецтв надала Шевченкові зван? акадецік?гравер?/span>. Цьог??року виходить нове видання «Кобза?? Шевченко багато працює: пише вірш? створю? нові гравюр? стежит?за поширення?свог?«Буква?? планує видання кілько? підручникі? 

10 березня 1861 ? Тара?Григорович Шевченко поме?

Хо?офіційні кола потурбувалися, що?повідомлен? пр? смерть поет?було надрукован?із запізнен?? ?хо?була сильна негода, на похоро?Шевченка зібралося багато люде? Біль, невимовн?туга огорнули друзів та шанувальникі?поет? Надгробн?промов?виголошували? українсько? російською та польсько?мовами. Трун??тіло?Великого Кобзаря несл?студенти ? церкви аж на Смоленське кладовищ? На покійник?поклал?лавровий віно? «Бул?? на?на Україн?великі воїн? великі правител? ?ти став вище за всіх їх, ? сі?я рідн??тебе найбільш? зібралися до тебе усіх язикі?люди, я?діти до рідног?батька??сказав Пантелеймо?Кулі? звертаючис?до померлог? поет? 

?травні цьог??року тіло Великого Кобзаря було перевезене ?Україн??поховане на Чернечій горі бі? Канева (пона?Дніпро^ домовину донесл?до пристані, ?далі пароплавом ?до Канева, де ?ві?вп?глися дівчат??везл?трун?близьк?де?ти кілометрів на вершин?Чернечої гори). ?Канівській соборній церкві прототип – Мацкевич наприкінці панахиди сказав: «Т? стародавні?Дніпре, що пишаєш? своїми хвилями сивими! Тобі судило? на свої? ребрах-хвиля?привезти до на?Шевченкові останк? повіда?же ти на?пр? дорогого для кожног?україн? чоловіка ?Кобзаря! Бу?ча? що пр?нашу Україн? думали, що се край, невдатни?для високи?почувань ?думо? ал?Шевченко дові? що край се?.. ма?душу ?серц? приступн?для всього високого ?прекрасног? Померлий брат? Світ твій просвітить? пере?людьми… Минуть віки, ?далекі нащадк? діте?Україн?побачать ?пізнають, хт?бу?Тара?Шевченко. Бажа?ти, брат? жити ?Каневі ?от ?живи до кінця світ? ?ти, Україн? побожн?шану?наше міст? бо ?на?почивают?кістки Тараса Шевченка. Ту?на одні??найвищих гі? Дніпрови?покоїтиметься прах його, ?я?на горі Голгоф? подібн?хресту Господньом? ст?тиме хрес? котрий буде видн??по то? ?по се?бі?нашого славного Дніпра? Після поховання люди довг?не розходилис? деякі залишили? ? ночувати бі? Тараса… Було це 22 трав?. ?24 на?домовино?почали насипати високу могилу-ropy, яку пізніш?назван?Тарасово? 

Перш?збірка поезій Тараса Григорович?Шевченка «Кобзар» відкрила нови?етап ?розвитку українсько?літератури. Цінність цієї збірки ?тому, що поет?вдалос?передати своїми творам?думк??почуття, сподіван? ?прагнення рідног?народу. Як зазначив ? Добролюбов ?..?Шевченка вс?коло його ду??почуттів перебува??цілковитій відповідност?зі змісто?? ладо?народног?життя?Досить складною для сприйняття, ал?важливою ?глибокою за змісто??поем?Шевченка «Великий льох? Написана поем?містер? ?1845 ? Містер?, бо ту??містичні образи передчасно померлих люде? Господ?не прийма?їх до ра? бо за життя вони прислужили? ката?Україн? ?за це були покарані смертю. ?приймуть їх до ра? коли на?наро?повстане, визволит?рідн? земл??позбавит?грішні душі страждан? Ці образи виступають ?вигляді біли? пташок, себт?ду? Перш??ни??вродливу дівчин? улюбленицю гетьмана Хмельницьког??не пускають до ра?за те, що вона ?повним?відрам?перейшла шля? коли Богдан із старшино?їхав до Переяслав?присягати Москві. Друг? дівчин??Батурина, не впускают?за те, що «царев?московському ко? напоїла», коли ві?їхав до Москви після Полтавсько?битв? ?то?ча? я?москал? перетворил?її рідний Батури?на пожарище, вбил?сестру, маті? знищил?вс? населення міст? саму ?дівчин?збезчестил? Третя душа, ще немовля, згрішила ти? що всміхнулася до цариці Катерини, люто?вовчиц? яка, наказавш?підпалит? козацьку святиню ?монастир Межигірськог?Спас? милувала? ?Дніпра цією страхітливою пожеже? Дитина справд?не знал??не могл?знат? ки?була ? цари?. Ал?мати її повинн?була знат? За гріх матері карається ди?. ?звідси напрошуєть? висновок: усяка послуг?ворогові, навіть найменше сприяння йому, ? смертельни?гріхом. 

Таки?чино? Тара?Шевченко недвозначн?засуди? підступн?приєднан? Україн?до Російської імпері?та перетворен? козацько?старшини на слух?ного виконавця волі Москви, підтрима?антимосковську орієнтацію гетьмана Іван?Мазепи ?висловив своє обурен? антиукраїнсько?політико? жорстоко?імператриц?Катерини, яка спричинила? до знищен? Запорозько?Січі, запровадження страшної кріпаччини, ліквідації національног?шкільництв?та інши?моторошних злочинів супрот?nbsp;= українсько?наці? ?трагічному змісті поем?на завершен? дано авторо?промін?наді? москал?розкопал?лише мали? льох, ?Великого «щ??не дошукались? ?значит? козацька вольни? остаточн? ще не знищен???надія на її відродження. 

Друг?сцен?містерії ?це розмов?трьо?воро? українсько? польсько?та московитсько?/span>, кожн??яки? хвалиться своїми діяннями. Польська чваниться ти? що, проливши пі?ча? повстання ріки кров? ?повстанців загнавши до Сибіру, призвівш?Польщу до занепаду, тепе?бенкетує ?Парижі. Московитська ворона хвалиться новими указам? що спричинили до зруйнування Україн? Це вона призвела до тотального знищен? Батурина, смерті славного Полуботк? загибелі де?ти ти??героїчни?козакі?на Ладозі, ?Фінляндії. Та хо?яко? люто?прелютою вона ? одна? не зумі?того жахіття виробляти, що «москалі ? Україн??козаками діють». Українська ворона каже, що Україн?існувала ще задовг?до того, я?постал?Польща ?Москов?, каркає-пророчит? що цієї ночі наро?ть? близ?та: «оди?буде, я?то?Гонт? каті?катувати? ?другий буде ката?помагати. Ворони ра?ть, я?бути ?ти?нови?Гонтою, яки?«розпустит? правду ?волю по всій Україн?? Одна збираєть? залляти йому оч?розтоплени? золото? друг?планує чинами скрутити руки, третя погрожує зібрат??усього світ?«всі зл??вс?муки? Ухвалили: втопит?аб?отруїт?нового борця за волю Україн? Таки?намі??ти? хт?символізує темн?пр?ви наці??яничарі? перевертні? зрадникі? 

Вороння відлетіл? ?їх місц?займають тр?лірник? сліпий, кривий та горбатий. Не кобзар? не бандуристи, ?лірник? Кобз?та бандур?були музичним?інструментам?козакі?лицарі? ?ліра ?інструмент немічних старці? ?ча?написання Шевченкового твор?вж?було втрачено козацьки?вільнолюбний ду?наці? усвідомлен? високого призначення бандуриста, загублен?україн?ми розуміння значен? свог?історичног?минулого. Не випадков? поснідавши, лірник?по?гали спат??проспали найважливіше: розкопуван? льох? Образи лірників уособлюють скалічен?покоління, сліп? німе ?глух?до всього, що чи?ть ?Україн?московські окупанти. 

Протяго?трьо?сцен містерії проворні москалик? розкопують льох, шукаюч?скарбі?та «древностей». Не знаходячи ні того, ні іншого, ?лише кістяки ?кайданах та гнил?корито, скаженіють ві?люті, ?ют? люде? лаються, кидают??холодн?беззахисни?лірників. Отже, москал? пово?ть? ?Україн? я??себе вдом? брутальн?став?ть? до українці? ?ті, ставши моральними каліками (рабами), кидают?рідний край напризво?ще. 
      Поем?містер? «Великий льох??історичном? ?філософськом?планах ?центральни?твір ?«Кобзарі? бо ?ні?розг?нуто проблеми втрати політичної свідомості, що призвело на? українці? до втрати державност? до національног?поневолення, ?це питання всіх питань. Не випадков?це?знаменни?твір ?шевченкови?видання?за ра?нськог?часу, я? правил? не друкував?, ?ра?нськ?критик?аб?тенденційн?тлумачил?його, аб? взагал?замовчувал?

«Великий льох?формальн?не належить до .драматургі?/span> ? Шевченка, ал??ці?поем?наявн?вс?ознаки драматичного твор? тр?ді? ?кожній по тр?дійові особ?(померл?душі ? ворони-лірник?, діалог? монологи, конфлікт? трагічні злам? Вс?це робить поем?«Великий льох?однією ?найцікавіших ?величезній спадщині Кобзаря.

Українськи?наро?шану?па?ять свог?видатног?сина. ?1918? щорічн?відзначається День народжен? ? Шевченка. По всій Україн? встановлен?па?ятник?поетов? відкриті музе? його могилу оголошен? заповідником, ім’я поет?присвоєн?учбови?закладам, науковим установа? театра? вули?? бульвара? площам, пароплавам тощо. Починаюч??1962 ?, щорічн?присуджуються Державні премії Україн?імен??? Шевченка ?галузі літератури ?мистецтв? Масовими тиражами друкують? його твор? перекладають? багатьма мовами. За рішення?ЮНЕСКО, ювілеї поет?відзначали? майж??усіх державах світ?