Home » Первинна внутрішньогосподарська звітність аптечних підприємств.

Первинна внутрішньогосподарська звітність аптечних підприємств.

16 Червня, 2024

Первинна внутрішньогосподарська nзвітність аптечних підприємств.

1.Класифікація nзвітності

Звітність – це система узагальнених і взаємопов’язаних економічних nпоказників господарського обліку, які характеризують результати діяльності nпідприємства за звітний період. Її класифікують за такими основними ознаками: nвидом, обсягом даних, що включаються у звіти, періодичністю складання (рис. n10.1).

За видами звітність поділяється на бухгалтерську (та її різновид – nфінансову), статистичну та оперативну.

Бухгалтерська звітність – звітність, яка містить показники nвиробничо-фінансової діяльності підприємства і складається для задоволення nпотреб певних користувачів на підставі синтетичного та аналітичного обліку, nпідтверджується первинними документами, а також використовує дані оперативної nта статистичної звітності.

Різновидом бухгалтерської звітності є фінансова nзвітність, тобто бухгалтерська звітність, що містить інформацію про nфінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства nза звітний період.

Статистична звітність – сукупність документів, оформлених за nзатвердженими формами, які характеризують роботу підприємства за період. Вона nпризначена для статистичного вивчення господарської діяльності підприємств і nгалузей народного господарства та представляє собою систему кількісних та nякісних показників, вимірювання та узагальнення яких не характерне для nбухгалтерського обліку (наприклад, Звіт з праці). В сучасних умовах одночасно nдіють такі види статистичної звітності:

• державна статистична звітність – це статистична звітність, nформи якої затверджуються Державним комітетом статистики або, за його згодою, nрегіональними органами державної статистики. Для неї характерні показники, nзагальні для різних видів діяльності, – звіт про працю, про використання nробочого часу та інші.

• галузева статистична звітність – розроблюється та nзатверджується безпосередньо відповідними міністерствами, відомствами, nдержавними комітетами, концернами, за погодженнями з Держкомстатом України. Вони nмають міжгалузевий або обмежений галузевий характер. Форми такої звітності nрозповсюджують відповідні міністерства і відомства. Ціллю таких форм є nвдосконалити інформацію для вивчення та аналізу ходу економічних реформ, nурахувати практику міжнародних статистичних організацій і, разом з тим, nвиключити можливість подальшого збільшення загальних обсягів показників nдержавної статистичної звітності з відповідних питань.

Оперативна звітність – оперативні дані про діяльність підприємства, що nнеобхідні для поточного контролю та управління всередині підприємства на момент nздійснення господарських операцій або одразу ж після їх завершення. У ній nмістяться дані про виконання плану поставок матеріалів, виробництва продукції, nа також про дотримання укладених договорів.

За обсягом даних, які включають у звіт, розрізняють внутрішню та nзовнішню звітність. Внутрішня звітність включає інформацію про nроботу на якійсь одній ділянці діяльності організації. Складання внутрішньої nзвітності викликане безпосередньо потребами господарювання. Зовнішня nзвітність характеризує господарську діяльність організації в цілому та nслужить засобом інформування зовнішніх користувачів – зацікавлених юридичних nта фізичних осіб – про характер діяльності, доходність та майновий стан того nчи іншого господарюючого суб’єкта.

Від періоду, який охоплює звітність, розрізняють періодичну та nрічну звітність.

Якщо бухгалтерська звітність складається на певну дату протягом nроку, її називають періодичною. Періодичні звіти складаються nрегулярно через певні проміжки часу. За цією ознакою розрізняють звітність nквартальну та піврічну. Аналіз періодичної звітності дозволяє визначати і nшвидко виправляти недоліки в роботі, попереджати їх виникнення у подальшому. Річна nзвітність характеризує всі сторони господарської діяльності nта

фінансові результати роботи підприємства за рік.

2. nВимоги nдо фінансової звітності

Виходячи з nтеорії управління, законодавчих актів, нормативно-правових документів, можна nсформувати систему з 14 вимог до звітності, а саме:

Державне регламентування – зумовлене необхідністю узагальнення nпоказників звітності окремих підприємств, галузей у розрізі, передбаченому nДержавним комітетом статистики України. Тому для всіх галузей народного nгосподарства державні органи встановлюють єдині показники і єдині форми nзвітності, а також правила її складання й терміни подання. Цим самим державні nта керівні органи забезпечуються відповідною інформацією, необхідною для nконтролю за економічним і соціальним розвитком підприємств, регіонів, окремих nгалузей, а також для прийняття управлінських рішень.

Обов’язковість подання звітності – випливає із самої природи nфункціонування ринкової економіки. Усі підприємства, які займаються nгосподарською діяльністю, зобов’язані подавати звітність до фінансових органів nу встановлений термін, у визначеному обсязі та складі. Це необхідно, nпередовсім, для нарахування і сплати податків, а також для формування nзагальнодержавних показників розвитку економіки регіонів і країни в цілому.

Своєчасність подання – має важливе значення для правильних nуправлінських рішень. За умов ринкової економіки своєчасність одержання nвласником (засновником) звітних даних набуває особливої актуальності, оскільки nці дані дають необхідну інформацію для управління, виявлення міри виконання nзавдань, а також для розробки заходів з удосконалення роботи. Згідно з чинним nзаконодавством, за порушення встановлених термінів подання звітності винні nпосадові особи притягаються до адміністративної відповідальності, включаючи nзвільнення з посади. Відповідальність за своєчасне подання, достовірність, nточність і повноту показників звітності покладено на керівника й головного nбухгалтера підприємства.

Порівнянність показників – ґрунтується на наявності єдиної nметодології планування, обліку господарської діяльності та звітності. Це nсуттєво підвищує контрольні функції звітності, спрощує систематичне nспостереження за діяльністю підприємств, забезпечує своєчасне виявлення nнегативних явищ та їх ліквідацію. Звітність має бути порівнянною з показниками nпопередніх звітних періодів, оскільки без цього неможливі порівняння й nузагальнення.

Раціональність – у звітності має бути передбачено розумний, nмінімальний обсяг необхідних для управління звітних показників.

Вірогідність – полягає у підтвердженні nвідображених у звітності показників даними усіх видів обліку, проведеними в nустановлений термін інвентаризаціями, перевірками, обстеженнями, звірянням nрозрахунків тощо. Для забезпечення вірогідної звітності потрібно, щоб nінформація відображала тільки ті явища, для опису яких її призначено. Оцінюючи nдостовірність інформації, необхідно враховувати фактори невизначеності. Хоч nбухгалтерські (фінансові) звіти базуються на явищах, які мали місце в минулому, nзміст багатьох із них розкривається лише після визначення їх наслідків для майбутнього. nУ момент підготовки звітів точно визначити ці наслідки неможливо. Показники, що nмістяться у звітності, мають бути доступні для перевірки контролюючими nорганами, а також незалежними аудиторами.

Точність – забезпечується правильним відображенням даних nсинтетичного та аналітичного обліку у відповідних показниках (статтях) звітних nформ.

Повнота – це необхідність і обов’язковість заповнення всіх показників nформ звітності. Пропуск окремих показників звітних форм не допускається.

Простота і ясність – передбачає створення таких форм звітів, які nбули б зрозумілими не тільки вузькому колу спеціалістів, а й трудовим nколективам підприємств, акціонерам, інвесторам.

Економічність – полягає в тому, що затрати праці та коштів на nскладання звітності мають бути мінімальними. За останні роки в Україні проведено nзначну роботу зі спрощення та удосконалення бухгалтерської (фінансової) nзвітності, її максимально наближено до міжнародних стандартів.

Практичність – звітна інформація має бути корисною для nприйняття управлінських рішень. Звітна інформація вважається практичною, якщо nвона здатна вплинути на вартісну оцінку об’єкта або на рішення, яке приймається nнині чи прийматиметься в майбутньому.

Доступність і гласність – полягає в тому, що з показниками nфінансової звітності має бути ознайомлений весь трудовий колектив підприємств. nБухгалтерська звітність підприємств підлягає оприлюдненню.

Дієвість – передбачає необхідність проведення наукового nекономічного аналізу звітних даних, виявлення недоліків у діяльності підприємств, nа також внутрішніх резервів виробництва. Використовуючи аналітичні дані, nнеобхідно у стислий термін розро-рти і впровадити заходи, спрямовані на nпідвищення економічної ефективності господарювання.

Методологічна єдність розрахунків показників полягає в тому, nщо однакові показники звітності в усіх підприємствах, незалежно від виду nдіяльності і форми власності, необхідно визначати за єдиною методологією. nТільки тоді створюються умови для порівняння розрахункових показників звітності nвсіх галузей народного господарства країни. Тільки такі показники звітності nможна узагальнювати, групувати, аналізувати, одержуючи вірогідну інформацію для nоцінки роботи підприємств або галузей.

3. nМета nі загальні положення фінансової звітності

Метою складання фінансової звітності nє подання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої, неупередженої nінформації про фінансовий стан, результати [діяльності і рух коштів кожного nпідприємства, в тому числі аптек, аптечних складів (баз), фармацевтичних nпідприємств (далі – аптека).

Фінансова звітність забезпечує потреби користувачів у такій nінформації:

• оцінка якості управління;

• оцінка здатності аптеки своєчасно виконувати свої зобов’язання;

• забезпечення зобов’язань аптеки;

• участь у капіталі аптеки;

• придбання, продаж і володіння цінними паперами;

• визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

• регулювання діяльності аптеки та інші рішення.

Користувачами nфінансової звітності є фізичні або юридичні особи, які потребують інформації nпро діяльність підприємства для прийняття рішень.

Фінансова nзвітність аптек регулюється Законом України “Про бухгалтерський облік та nфінансову звітність в Україні”, наказом Міністерства фінансів України від n31 березня 1999 року № 87 “Про затвердження Положень (стандартів) nбухгалтерського обліку” і включає: Баланс, Звіт про фінансові результати, nЗвіт про рух грошових коштів, Звіт про власний капітал, додатки і пояснення.

4. nЗвітні форми, що включає фінансова звітність.

Фінансова nзвітність підприємства (крім бюджетних установ, представництв іноземних nсуб’єктів господарської діяльності та суб’єктів малого підприємництва, визнаних nтакими відповідно до чинного законодавства) включає:

• баланс;

• звіт про фінансові результати;

• звіт про рух грошових коштів;

• звіт про власний капітал;

• примітки до звітів.

Для суб’єктів nмалого підприємництва і представництв іноземних суб’єктів господарської nдіяльності національними положеннями (стандартами) встановлюється скорочена за nпоказниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові nрезультати.

Форми фінансової звітності:

• підприємств (крім банків) і порядок їх заповнення встановлюються nМіністерством фінансів України за погодженням з Державним комітетом статистики nУкраїни;

• банків і порядок їх заповнення встановлюються Національним nбанком України за погодженням з Державним комітетом статистики України;

• бюджетних установ, органів Державного казначейства України з nвиконання бюджетів усіх рівнів і кошторисів видатків та порядок їх заповнення nвстановлюються Державним казначейством України.

Підприємства, nщо мають дочірні підприємства, крім фінансових звітів про власні господарські nоперації, зобов’язані складати і подавати консолідовану фінансову звітність. nМіністерства, інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких nналежать підприємства, засновані на державній власності, та органи, які nздійснюють управління майном підприємств, заснованих на комунальній власності, nкрім власних звітів, складають та подають зведену фінансову звітність щодо всіх nпідприємств, які належать до сфери їх управління. Зазначені органи також окремо nскладають зведену фінансову звітність щодо господарських товариств, акції n(частки, паї) яких перебувають відповідно у державній та комунальній nвласності.

Об’єднання nпідприємств, крім власної звітності, складають і подають зведену фінансову nзвітність щодо всіх підприємств, які входять до їх складу, якщо це передбачено nустановчими документами об’єднань підприємств відповідно до законодавства.

Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний nрік. Проміжна звітність складається щоквартально наростаючим підсумком з nпочатку звітного року у складі балансу та звіту про фінансові результати. nБаланс підприємства складається за станом на кінець останнього дня кварталу n(року). Перший звітний період новоствореного підприємства може бути менше ніж n12 місяців, але не більше ніж 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що nліквідується, є період з початку звітного року до дати прийняття рішення про nйого ліквідацію.

5. nАдресатами nодержання бухгалтерської звітності є:

• учасники (засновники) аптеки або органи, до сфери управління nяких її віднесено;

• органи державної статистики;

• фінансові органи – у випадках одержання підприємством асигнувань nз бюджету;

• інші органи згідно з діючим законодавством.

Підприємства nзобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери nуправління яких вони належать, трудовим колективам на їх вимогу, власникам n(засновникам) відповідно до установчих документів. Органам виконавчої влади та nіншим користувачам фінансова звітність подається відповідно до законодавства. nТермін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Фінансова nзвітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, nпередбачених законодавством.

Підприємства (крім бюджетних установ) зобов’язані подавати n(надсилати рекомендованим листом) державному реєстратору за місцезнаходженням nреєстраційної справи і не пізніше ніж до 1 червня року, що настає за звітним nперіодом, фінансову звітність про господарську діяльність у складі балансу і nзвіту про річні фінансові результати.

Форми фінансової звітності заповнюються у тисячах гривень з одним nдесятковим і знаком. У звітних формах наводяться всі передбачені показники. nЯкщо не заповнюється ачи інша стаття (рядок, графа) у зв’язку з відсутністю в nаптеки відповідних активів, іпасивів, операцій, то ця стаття (рядок, графа) nпозначається прочерком.

Якщо nфармацевтична організація здійснює кілька видів статутної діяльності n(виробництво ліків, торгівля, наука), то фінансова звітність складається в nцілому за всіма видами діяльності з дотриманням порядку обчислення та nзаповнення показників для відповідного виду діяльності.

Фінансову nзвітність підписують керівник (власник) та головний бухгалтер, а за відсутності nв аптеці бухгалтерської служби – спеціаліст, який веде облік.

Первинна nвнутрішньогосподарська звітність аптечних підприємств.

6. Загальна характеристика первинної внутрішньогосподарської звітності.

Первинна внутрішньогосподарська звітність аптек всіх форм власності та nгосподарювання зводиться до складаня “Товарного звіту” (форма 25 – АП” по nкожному відділу один раз на 10-30 днів (додаток 1) у залежності від об”єму nробіт. “Товарний звіт” є обов”язковою формою внутрішньогоспордарської nзвітності.

У кінці місяця n(кварталу, року) на підставі узагальнюючих даних “Товарного звіту” та nінших облікових форм аптеки державної та комунальної форм власності складають n“Звіт про фінансово-господарську діяльність” (далі “Звіт”) у двох примірниках n(форма 72-АП)(Додаток 2). “Звіт” складається переважно в аптеках з чітким nрозділенням функцій внутрішньогосподарського та бухгалтерського обліку і він є nне обов”язковю формою звітності. Перший примірник “Звіту” та додаткоів на нього nпередається у бухгалтерію, а другий – залишається у матеріально-відповідальної nособи. Перед складанням “Звіту” необхідно зареєструвати всі первинні документи nпро рух грошових коштів товарно-матеріальних цінностей, взаєморозрахунків nаптеки з постачальниками, покупцями, іншими контрагентами.

“Звіт” являє собою ряд таблиць, які характеризують рух грошових коштів, nтовару, інших цінностей, а також стан взаєморозрахунків з покупцями, nпідзвітними особами, бюджеом та позабюджетними фондами. У “Звіті” можна nвиділити такі розділи.

Перший розділ – “Рух грошових коштів”. Він складається з таких таблиць:

· “Реєстр руху грошових коштів nта інкасації торгової виручки”;

· “Відомість внесеної чи nпереведеної виручки”;

· “Розрахунковий рахунок”.

Другий розділ – “Рух товарно-матеріальних цінностей” містить таблиці:

· “Товарний звіт”;

· “Оборотна відомість з nлікарскої рослигнної сировини”;

· “Звіт про рух основних nзасобі, малоцінного інвентарю та швидкозношуваних предметів”;

· “Реєстрація роздрібних nоборотів”;

· “Звіт про рух товарів у nдрібнороздрібній мережі”;

· “Звіт про рух палива, nбудівельних матеріалів”.

Третій розділ – “взаєморозрахунки аптеки з різними організаціями, nпідзвітними особами, позабюджетними фондами” представлений таблицями:

· “Реєстр виписаних покупцям n(лікувально-профілактичним установам ьа іншим оганізаціям) рахунків-фактур з nвідпущених за ними з аптеки товарів”;

· “Оборотна відомість з nлицьових рахунків покупців та інших розрахунків”;

· “Довідка про заробітну nплатню”.

Розглянемо більш nдетально кожен з названих розділів:

7. nХарактеристика таблиць першого розділу місячного звіту

І. “Рух nгрошових коштів”

У “реєстрі руху nгрошових коштів та інкасації виручки” відображають підсумкові суми за місяць за nприбутковими та видатковими касовими операціями на підставі даних “Касової nкниги”. Залишок грошових засобів на кінець робочого дня повинен бути в межах nліміту, встановленого банком конкретно для кожної аптеки. “Відомість внесеної nчи переведеної виручки” заповнюється за даними виписок з банку і відображає nсуми зданої виручки в банк по днях місяця.

У таблиці “Розрахунковий рахунок” відображаються залишки та рух грошових nкоштів на розрахунковому рахунку аптеки. До основних прибуткових організацій nвідносяться: надходження виручки аптеки; перерахунки від оптових покупців (ЛПУ, nмедсанчастин, дитсадків та ін.); оплата медикаментів, які відпущені за nбезкоштовними та пільговими рецептами. Як витратну операцію слід вказати: nоплату комунальних послуг, оренду приміщення, закупку товару; витрату заробної nплатні, премій; перерахунок коштів організації, якій підпорядкована аптека, nрозрахунки з бюджетом, позабюджетними фондами, оподаткування та обов”язкові nплатежі.

Залишок грошових коштів (О₂) на розрахунковому рахунку аптеки nв кінці звітного періоду визначається за формулою:

О₂ = О₁ + П – Р

О₁ – залишок грошей на початок звітного періоду;

П – сума прибуткових операцій (надходження коштів);

Р – витрата коштів.

8. nХарактеристика таблиць другого розділу місячного звіту

ІІ. “Рух nтоварно-матеріальних цінностей”

Таблиця “Товарний nзвіт” містить інформацію про рух товару та інших цінностей (тари, допоміжних nматеріалів, ЛРС, палива та ін.).

У прибутковій nчастині відображаються залишки на початок звітного періоду за всіма обліковими nгрупами. Для товару – в роздрібних та топтових цінах, допоміжних матеріалів – nза цінами придбання (собівартість), ЛРС – заготівельним (закупівельним), nбагатооборотної тари – середньообліковій, інших цінностей – собівартості. На nпідставі даних форм первинного обліку до “Товарного звіту” у хронологічній nпослідовності включаються усі прихідні операції з товарно-матеріальних nцінностей (рис 1). До прихідних операцій за групою товар відносять:

o надходження товару від постачалників;

o переведення у товар з інших облікових гру (допоміжні матеріали, nЛРС);

o дооцінка по лабораторно-фасувальних роботах;

o суму тарифів за виготовлення екстемпоральної рецептури та nвнутрішньоаптечних заготовок;

o оприбуткування суми залишків товарів, які виявлені при nінвентаризації чи при надходженні товару від постачальників.

У витратній nчастині “Товарного звіту” повинні відображатись усі господарські операції по nрозходуванню товарно-матеріальних цінностей. При групі “Товар” – це реалізація nза готівковий та безготівковий розрахунок (роздрібний та оптовий товарообіг nвідповідно) та документовані витрати. Для заповнення даних по роздрібній nреалізації товару використовують дані “Товарних звітів” відділів аптек, nкіосків, пунктів. Оптова реалізація товару відображається на підставі даних n“Зведених реєстрів” (пільгова та безкоштовна рецептура), “Оборотної відомості nза лицьовими рахунками виписаних рахунків-фактур” (відпуск товарів лікарням та nіншим організаціям).

До документальних витрат відносять списування товару при:

o надані першої nлікарської допомоги (документ, який викристовується при цьому “Довідка про nсисання медикаментів на надання пршої долікарської допомоги”);

o проведенні nгосподарських робіт в аптеці (“Акт про списання товару на господарські nпотреби”);

o уцінці по nлабораторно-фасувальних роботах (“Довідка про дооцінку та уцінку при проведенні nлабораторно-фасувальних робіт”);

o переоцінці товару nв бік зменшення варптості (“Акт про переоцінку товару”);

o проведенні товару nпостачальнику з будь-яких причин (“Витратно-прибуткова накладна”);

o пошкодженні nтовару (“Акт про списання товару, який став непридатним для використання”);

o вилученні nлікарських форм індивідуального приготування на аналіз в КАЛ (“Акт про nвилучення на аналіз в КАЛ”);

o проведенні nінвентаризації – нараховується та списується природня втрата (“Акт результатів nінвентаризації”);

o переведенні nтовару в інші облікові групи (“Акт про проведення товвару”).

Дані по nроздрібній та оптовій реалізації товару заносяться за роздрібними цінами, а nдокументовані витрати – за роздрібними та оптовими цінами. Витратні операції з nіншими цінностями відображаються в цінах обліку. Основні з них представлені на nрис. 2.7. для визначення реалізованих торгових накладень, які формують nдоход аптеки і розрахунку залишків товарів існує декілька методик. Розглянемо nодну з них. Вона заснована на припущенні, що рівень торгових накладень, який nсклався в залишку товару та приходу буде зберігатись і в реалізованому товарі. nРозрахунок реалізованих торгівельних накладень у проданому товарі проводиться nметодом середнього рівня торгових накладень розраховують за формулою:

nТоргові накла- n Торгові накла-

n дення nу залишку n n дення приходу

Середній рівень nреа- товару на nпочаток n (П) за звітний

лізованих торгових = звітного nперіоду + nперіод__________ х 100%

накладень (У торг./ залишок товару n Приход за

накладень) nна nпочаток nзвітний період у

nзвітного періоду nу nроздрібних цінах

nроздрібних цінах

Припустимо, в nаптеці з товарно-матеріальних цінностей було здійснено 20 господарських nоперацій (таблиця 1). За їх змістом вони відображаються у відповідних графах n“Товарного звіту” (таблиця 2). Підраховуються суми приходних та розхідних nоперацій за всіма обліковими групами. У нашому випадку вони склали, приходні nоперації:

o товар за роздрібною вартістю 650530 грн. і за оптовою n370000 грн.;

o тара – 150 грн.;

o допоміжні матеріали – 85 грн.;

o лікарська рослина сировина – 40 грн.

Сума витратних nоперацій за обліковою групою товар склала 650231 грн. (роздрібні ціни), nдопоміжними матеріалами 110 грн., лікарською рослинною сировиною – 15 грн. З nтари розхідних операцій не здійснювалось. Таким чином, залишок на кінець місяця nза всіма обліковими групами в аптеці склав6

Товар за роздрібними цінами = 520000 грн. + 650530 грн. – 650231 грн. = 520299 грн.

Тара = 100 грн. + 150 грн. – 0 грн. = 250 грн.

Допоміжні матеріали = 80 грн. + 85 грпн. – 110 грн. = 55 грн.

Лікарська рослинна сировина = 60 грн. + 40 грн. – 15 грн. = 85 грн.

Середній рівень торгових накладень (У_{торг./накл.}) виходячи з nнашого прикладу складає:

150000 + 200400

У_{торг.накладень за січень (%)}= 520000 + n650530 х 100 % = 29,94 %

Сума реалізованих торгових накладеь за місяць, таким чином буде nдорівнювати:

Загальний т/об. в роздр.цінах х У торг/накладень (%) = 650180 грн. х 29,94 n% = 194663, 89 грн.

n100 %

Торгові накладення на залишки товару у кінці звітного періоду будуть nдорівнювати:

350400 грн. – 194663,89 грн. – 22 грн. = 155714,11 грн.

Залишок товару в оптових цінах (собівартість) склав за нашими даними:

520299 грн. – 155714,11 грн. = 364584,89 грн.

Щоб розрахувати наскільки, всередньому вистачить товару в аптеці, треба nзалишок на кінець звітного місяця розділити на одноденний оборот товарів у nцінах собівартості

О₁ товару (в оптових цінах) n= 364584, 89 nгрн. n= 364584,89 грн. = 19,21 днів � 20 днів

Одноденний оброт (в nопто- 455516,11 nгрн. : 24 роб. 18979,84 nгрн/день

Вих nцінах) nдні лютого

Вищенаведені розрахунки проводяться у “Відомості розрахунку торгових nнакладень по аптеці” (табл.3)

Відомість розрахунку торгових накладень по аптеці (грн.)

Місяць	Залишок товару на початок місяця	Залишок накладень на початок поточного місяця	Вибуло накладень	Надійшло накладень	Всього накладень за місяць	Товарообіг
	1	2	3	4	2+4=5	6
Січень	520000	150000	22	200400	350400	650180

Залишки товару на кін.місяця у роздр.цінах	Отримано товарів за роздріб.цінами	Сума товару за звітний місяць	Сер.рівень торгових накладень	Сума накладень на залишок товару	Торгові накладення в реаліз. товарі	Собівартість реаліз. товарів	Собіварптість залишку товарів
7	8	8+1=9	10	6х10/100%=11 12		13	14
520299	650530	11705,30	29,94%	155714,11	194663,89	455516,11	364584,89

У таблиці n“оборотна відомість по лікарській рослинній сировині” відображають залишки на nпочаток, прихід, розходування та залишок на кінець місяця за найменуваннями nлікарської рослинної сировини.

Таблиця “Звіт про nрух основних засобів, малоцінного інвентарю та предметів, які швидко nзношуються” містить інформацію про залишки на початок та кінець місяця, nнадходження та розходування даних облікових груп у хронологічній послідовності.

“Реєстрація роздрібних оборотів” являє собою таблицю, в якій nвідображаються по днях роздрібний товарообіг за видами: кількість та вартість nвідпущених екстемпоральних лікарських форм та ГЛЗ за рецептами; виручку nдрібнороздрібної мережі (кіоски і пункти), безрецептурний відпуск. Виділяється nокремо сума тарифу за виготовлення екстемпоральної рецептури.

У таблиці “Звіт nпро рух товарів у дрібнороздрібній мережі” вказують весь перелік аптечних nкіосків та пунктів, їх адреси. По кожному структурному підрозділу відображаються nу роздрібни цінах залишки товару на початок місяця, суми приходних орперацій, nвиручка , поверненя та недостача товару, і залишок на кінець звітного періоду. nВін повинен дорівнювати:

О₂ = залишок на початок + сума приходу – виручка + повернення – недостача

9. nХарактеристика таблиць третього розділу місячного звіту

ІІІ. “Взаєморозрахунки аптеки з різними організаціями, підзвітними nособами, позабюджетними фондами”

Талиця “Реєстр виписаних покупцям (лікувально-профілактичним установам та nіншим організаціям) рахунків-фактур за відпущені з аптеки товарів містить у nхронологічній послідовності опис усіх рахунків та відображає оптовий товарообіг nза видами: сума відпуску екстемпоральних ліків та ГЛС, медикаментів в масі n(ангро), інших товарів і тари.

“Оборотну відомість по лицьовим рахункам, рахунки покупців та інших nрахунках” складають за лицьовими рахунками оптових покупців. У цій таблиці nвідображається стан дебіторської (залишок на користь аптеки) та кредиторської nзаборгованості (залишок за аптекою) по аптеці в цілому та по кожному покупцю.

У “Довідці по nзаробітній платні” надають дані за всіма нарахуваннями та утриманнями з nзаробітної плати працівників аптеки штатного та позаштатного складу.

Довідка про nзаробітну платню

Звіт з усіма nдоданими до нього прихідними та розхідними документами, підписує завідувач nаптеки та працівник обліково-контрольної групи.

Якщо аптека знаходиться у відомстві вищестоящої організації, то “Звіт” і nдодані до нього документи передаються туди для затвердження в суворо nвстановлені терміни. На титульному аркуші “Звіту” вказують термін надання і nколи його фактично було здано. За своєчасність здачі звітів та достовірність nнаданої інформації несуть відповідальність зав.аптеки, головний бухгалтер, nвиконавці.

У випадку nнеобхідності, особи, які приймають “Звіт” вносять відповідні виправленя в nобидва примірники. Один примірник затверджено “Звіту” повертають до аптеки. nНеприйняті від аптеки та повернуті їй відмічаються у кінці “Звіту”. Подальша nвідповідальність за збереження документів, доданих до звіту, покладається на nорганізацію, якій підпорядкована аптека.

В умовах ринково nекономіки і при переході до нових форм господарювання до звітності, nпред”являються все більш високі вимоги. Об”єктивність, достовірність та nсвоєчасність складання первинної господарської звітності має сьогодні важливе nекономічне значення, бо дозволяє:

· приймати правильні nуправлінські рішення;

· здійснювати якісну та nоперативну інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей;

· проводити економічний аналіз nта планувати основні показники роботи аптеки;

· забезпечувати контроль за nраціональним використанням активів аптеки;

Крім того, важливо, щоб витрати по веденню та складанню первинної nгосподарської звітності були мінімальними. Для цього в обліці необхідно ширше nвиклонристовувати сучасну обчислювальну техніку, проводити уніфікацію та nстандартизацію форм звітності.

Характеристика nекономічних показників торгово-фінансової діяльності аптек та фармацевтичних nфірм.

Основними показниками, nякі характеризують торгово-фінансову діяльність аптек та фармацевтичних фірм, є nтоварообіг, торговельні накладення, витрати, прибуток, рентабельність. Великого nзначення для організації ефективної роботи набуває аналіз такого показника як nтоварообіговість.

Товарообіг — це історична nта економічна категорія, яка взагалі характеризує торговельну діяльність. nТоварообіг можна охарактеризувати як форму обміну товарів за допомогою грошей. nПроцес обороту охоплює дві складові: продаж товару за гроші (Т – Г) і купівля nза гроші нового товару (Г – Т). Товарообіг характерний для розвитку товарного nгосподарства, сприяє поглибленню суспільного поділу праці, оскільки розриває nчасові, просторові та індивідуальні межі обміну товарів. Об’єктами товарообігу nє засоби виробництва, предмети споживання, матеріальні послуги.

Для аптеки та nфармацевтичної фірми визначають такий показник як загальний товарообіг, який nскладається з роздрібного та оптового товарообігу. При аналізі товарообігу nвикористовуються вартісні, кількісні, якісні показники та питома вага.

Торговельні накладення — nце частина роздрібної ціни, яка призначена для відшкодування витрат обігу і nстворення прибутку аптеки та фармацевтичної фірми. Торговельні накладення nрозраховують, як різницю між цінами реалізації та цінами закупівлі nфармацевтичної продукції. Аналіз, облік та планування торговельних накладень nздійснюють у сумарному та відносному показниках, тобто у відсотковому nвідношенні суми торговельних накладень до загального товарообігу торгової nорганізації у цінах реалізації:

Рівень торговельних nнакладень (%) = 100%.

На одиницю продажу рівень nторговельних накладень обчислюється за формулою:

Рівень торговельних накладень на nодиницю реалізації (%) = 100% =

= 100%

Загальна величина nта рівень торговельних накладень в аптеках залежать від ряду факторів: рівня nцін закупівлі та цін реалізації медикаментів; обсягу та структури товарообігу; nасортименту лікарських засобів і товарів аптечного асортименту. Існує nзалежність між рівнем торговельних накладень, який отримує аптека, та рівнем nсобівартості реалізації товару (рівнем ціни закупівлі) — у сумі вони складають n100% за визначенням:

Рівень торговельних nнакладень,% + Рівень собівартості реалізації товару,% = 100%.

Для аналізу торговельних nнакладень використовують дані внутрішньогосподарського (управлінського), nбухгалтерського, статистичного обліку та звітності. Досліджують торговельні nнакладення за певний період часу, розраховують статистичні показники, що nхарактеризують динаміку (абсолютний приріст, коефіцієнти росту, темпи росту, nтемпи приросту, середньостатистичні коефіцієнти росту тощо).

Витрати є необхідним nелементом нормального функціонування аптеки чи фармацевтичної фірми. Згідно з nвидами обліку розрізняють: витрати обігу ( внутрішньогосподарський nуправлінський облік), витрати (бухгалтерський облік), витрати валові n(податковий облік).

Для аптек, що здійснюють nвиробничу функцію, в структурі загальних витрат виділяють виробничі та витрати nобігу. Виробничі витрати пов’язані з внутрішньоаптечним виробництвом ліків. nВитрати обігу є комплексним показником, пов’язаним з організацією торговельної nдіяльності, з придбанням, доставкою та зберіганням фармацевтичних товарів. nВитрати обігу — це поточні витрати, представлені у грошовій формі та направлені nна здійснення процесу доведення товарів від виробника до споживача.

Результатом nторгово-фінансової діяльності аптек і фармацевтичних фірм є прибуток. У nвнутрішньогосподарському (управлінському) обліку виділяють операційний, nбалансовий і чистий прибуток. Розраховують данні показники за формулами:

Прибуток операційний n(прибуток від реалізації товарів і послуг), грн. =

= Сума реалізованих nторговельних накладень, грн. – Сума витрат обігу, грн.

Прибуток балансовий, грн. n= Прибуток операційний, грн. + Позареалізаційні доходи ,грн. – Позареалізаційні nвитрати, грн.

Прибуток чистий, грн. = nПрибуток балансовий, грн. – Податок на прибуток, грн.

Частину одержаного nприбутку вилучає держава у вигляді податку на прибуток, певна її частка nвикористовується для оновлення матеріально-технічної бази, реорганізації nторгово-виробничої діяльності, виплати дивідендів, розвитку соціальної бази nтощо. Аналіз прибутку, як і інших показників торгово-фінансової діяльності, nпроводять за декілька років, порівнюючи з плановими показниками.

Економічним показником, nщо характеризує ефективність торгово-фінансової та виробничої діяльності аптеки nта фармацевтичної фірми є рентабельність.

У світовій практиці nвикористовують понад 30 показників рентабельності. Для аптек і фармацевтичних nфірм основними з них є рентабельність (Р) основної (торговельної) діяльності, nщо визначається як відношення суми одержаного від цієї діяльності прибутку (ПР) nдо суми товарообігу:

Р, % = 100%.

Для забезпечення розвитку nаптечного закладу його рентабельність має становити в середньому 5%.

Рентабельність продукції nфармацевтичних підприємств (у сфері виробництва) визначається як відношення ПР nпродукції до повних витрат (ПВ) (собівартості) її виробництва та обігу:

Р, % = 100%.

Рентабельність має велике nзначення для оцінки ефективності функціонування ринку, використання nматеріальних ресурсів, конкурентоспроможності аптек і фармацевтичних фірм.

Товарообіговість — це nшвидкість реалізації товарів або час, протягом якого реалізуються середні nтоварні запаси за звітний період. Вона створює прямий вплив на рентабельність nта зворотній — на витрати аптеки, фармацевтичної фірми. Тому, товарообіговість nдодатково треба аналізувати як у цілому, так і за окремими групами товарів. Її nвиражають або кількістю днів, за які реалізується середній товарний запас, або nкількістю обігів, яку здійснює середній товарний запас за звітний рік (у nразах).

Для аналізу та розрахунку nтоварообіговості необхідні дані про середні товарні запаси, рівень собівартості nреалізованого товару, товарообіг та кількість днів у відповідному звітному nперіоді. Перший показник потребує обчислення, три останніх, як правило, відомі.

Структура фармацевтичного nринку України.

Даний розділ містить nрезультати компаній, котрі проводили моніторинг фармацевтичного ринку. За nрезультатами 2012 року фармацевтичний ринок України розділяється наступним nчином ( Рис.1): 63% займають виробники; 24,6% — аптеки; 12,4% — дистриб’ютори.

Рис.1. Структура nфармацевтичного ринку.

В 2012 р. з відповідністю nвимогам Ліцензійних умов продовжилось закриття аптечних кіосків, які зникнули з nаптечного ринку, як вид торгових ділянок. Це кардинально змінило інфраструктуру nаптечного ринку в минулому році. Тим не менше, загальна сукупність торгових nточок за результатами 2012 р. збереглась на рівні початку 2011 р. за рахунок nзбільшення кількості аптек.

Незважаючи на активне nвтручання держави в інфраструктуру аптечного ринку України, оператори даного nсегменту продовжують балансувати і утримувати динаміку аптечної виручки на nдостатньо стабільному рівні завдяки власним умінням швидкого реагування на nдержавну ініціативу. Частка в об’ємі роздрібної реалізації аптек n(середньомісячна) у гривнях, представлена на Рис. 2. Рис. 2. Частка в об’ємі nроздрібної реалізації (середньомісячна) аптек, грн.

Станом на 26 лютого 2013 nроку, за даними Державного реєстру лікарських засобів України, в реєстрі nзареєстровано 13534 лікарських засобів (вітчизняних — 3942, імпортних — 9592).

Таблиця 1. Звичайні nлікарські засоби, зареєстровані в Україні.

№	Група ЛЗ	Вітчизняні	Імпортні	Разом
1	in bulk	187	929	1116
2	ГЛЗ	3067	7200	10267
3	Субстанція	219	1110	1329
4	Фасування з in bulk	302	103	405
	Всього	3775	9342	13117

Таблиця 2. nІмунобіологічні препарати, зареєстровані в Україні.

№	Група ЛЗ	Вітчизняні	Імпортні	Разом
1	In bulk	1	31	32
2	Діагностичні	8	4	12
3	Лікувальні	74	64	138
4	Лікувально-діагностичні	4	0	4
5	Лікувально-профілактичні	51	70	121
6	Профілактичні	24	66	90
7	Субстандарт	2	1	3
8	Субстанція	3	14	17
	Разом	167	250	417

Загальний об’єм аптечних nпродаж таких категорій товарів, як лікарські засоби, вироби медичного nпризначення, косметика та дієтичні добавки, за результатами 2012 р. сягнув 31,8 nмлрд. грн. за 1,96 млрд. упаковок, перевищивши показник попереднього року на n16,9% в грошовому і 4,5% в натуральному виразах.

Географічний розподіл nроздрібної реалізації фармацевтичної продукції досить неоднорідний. Так, 6 із n26 регіонів України акумулюють близько 50% аптечної виручки в країні. Лідерами nроздрібної реалізації стали Київ, Донецька, Дніпропетровська, Харківська nобласті, АР Крим і Одеська область.

У розрізі ринкового nстатусу, на українському ринку левову долю аптечної виручки генерують nтрадиційні препарати — 47,9% в грошовому і 56,1% в натуральному еквівалентах. nПри цьому генеричні препарати акумулюють більше третини (36,3%) роздрібної nреалізації лікарських засобів в грошах. За темпами приросту аптечних продаж в nгрошовому вираженні у 2012р. лідерами стали брендові генеричні препарати, в nнатуральному — оригінальні препарати.

У ході аналізу nфармацевтичного ринку, був складений рейтинг фармацевтичних фірм у nвідповідності до продаж в грошовому еквіваленті за результатами 2012р. Так, із n30 представлених фірм, лише у 7 позиції рейтингу

2011р. залишились nнезмінними. Всі інші, по тих чи інших причинах, у минулому році змінили своє nмісце у рейтингу. Першість, як і в 2011р., за компанією Фармак (Україна), за nнею слідують Берлін-Хемі і Такеда.

Таблиця n3. Топ-20 фармацевтичних фірм за об’ємом аптечних продаж в грошовому nеквіваленті (позиції у рейтингу).

Фармацевтична фірма	2012р.	2011р.	2010р.
Фармак	1	1	2
Берлін-Хемі	2	2	1
Такеда	3	4	5
Санофі	4	3	3
Дарниця	5	6	6
Тева	6	5	4
Корпорація Артеріум	7	7	7
Група компаній Здоров’я	8	8	8
Гедеон Ріхтер	9	11	12
Сервьє	10	9	10
КРКА	11	10	9
Сандоз	12	12	11
ГлаксоСмітКляйн	13	14	14
ПРО-фарма	14	16	17
Актавіс	15	15	16
ІнтерХім	16	18	25
Хеель	17	13	13
БХФЗ	18	17	15
Дельта Медікел	19	19	23
Еббот	20	20	22

Експертна nоцінка ведення торгово-фінансової діяльності аптек та фармацевтичних фірм nУкраїни 2013 року.

У 2013 році за nрезультатами експертів, ріст фармацевтичного ринку України складе не менше n25-30%, а його об’єм може зрости до 3,8 млрд. дол. США. Сегмент роздрібної nторгівлі фармацевтичними препаратами усі три останніх роки нарощував прибуток. nВ 2010 році об’єм роздрібної реалізації заледве досягав 2,5 млрд., а в 2013-му nвін може скласти 3,8 млрд. дол. США. Головною подією, які очікують вітчизняні nвиробники фармацевтичних препаратів в 2013 році, є запровадження стандартів GMP.

Експерти стверджують, що nдля того щоб забезпечити повноцінну торгово-фінансову діяльність у 2013 році nфармацевтичні фірми будуть виконувати такі дії:

— nМодифікувати ціну у розмірі не меншому за ринкову інфляцію;

— nВиводити нові більш дорожчі упаковки;

— nНамагатися не потрапити в регуляторні обмеження по доступності товару на ринку;

— nМаксимально брати участь в державних «пілотних проектах» по відшкодуванню;

— nРекламувати і займатися промоуцією, враховуючи нові законодавчі вимоги;

— nВивчати і застосовувати нові технології промоуції: соціальні мережі, ne-marketing;

— nКонцентруватись на взаємодії із аптечними мережами.

Аптеки і аптечні nмережі, у свою чергу, будуть займатись наступним:

— nПідвищувати ринкову частку і степінь впливу на виробника;

— nСтворювати віртуальні альянси навколо дистриб’юторів;

— nБрати максимальну участь в акціях, програмах знижок, привертаючи до себе nмаркетингові бюджети виробника;

— nРозвивати IT–технології, формуючи прозору відкриту nзвітність для виробника / дистриб’ютора;

— nЗавойовувати інтернет-простір у погоні за лояльним ставленням кінцевого nспоживача, активно застосовувати мобільні платформи для комунікації з покупцем.

ФОРМУВАННЯ nТОРГОВО-ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ АПТЕК І ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ФІРМ

Український ринок nлікарських препаратів має високу рентабельність, значну ємність і потенціал nзростання, проте низька платоспроможність переважної більшості споживачів в nУкраїні стримує розвиток цієї галузі.

Організовуючи будь-яку nсправу суб’єкт підприємницької діяльності звичайно ж перш за все ставить за nмету отримання прибутку. Для цього він вивчає кон’юнктуру ринку, зважає на nнаявність попиту того чи іншого товару (робіт, послуг) у регіоні, де буде nздійснюватися діяльність, шукає свого клієнта, покупця.

Елементи успішної nторгово-фінансової діяльності аптек.

Протягом 2012 року, nкомпанія Umg-international з використанням власної панелі он-лайн опитування nU-online, щомісячно підводила підсумки опитування українських споживачів про nте, де вони найчастіше здійснюють покупку лікарських препаратів. Вона представила nТоп-10 рейтингу відвідуваності аптек за 2012 рік. Відповідно до результатів nон-лайн опитування споживачів, переважна більшість українців — 78,1%, хоча б nодин раз в місяць відвідувала аптеку. Переможцем рейтингу за підсумками 2012 nроку знов стала аптечна мережа Аптека Низьких цін, яка вже третій рік підряд nзаймає перше місце рейтингу. Володар другого місця — мережа Доброго дня (4,93%) nпідвищила свої показники порівняно з 2011 роком і зберегла друге місце з nмінімальним відривом від мережі аптек Фармація (4,88%).

Таблиця 4. Топ-10 аптек / nаптечних мереж за частотою відвідування споживачами.

№	Назва аптеки / аптечної мережі	Кількість відвідувачів, %
1	Низьких цін	8,83 %
2	Доброго дня	4,93 %
3	Фармація	4,88 %
4	Аптека 36,6	3,71 %
5	Здоров’я	3,07 %
6	Соціальна аптека	3,06 %
7	Аптека 911	2,90 %
8	Мед Сервіс	2,86 %
9	Фалбі	2,70 %
10	Арніка	2,13 %

Аптечний бізнес — одна з nнайприбутковіших сфер діяльності. На аптечний товар завжди і повсюди є попит, nадже люди все ж не схильні економити на своєму здоров’ї. Проте аптечна установа nповинна ставити за мету не лише отримання прибутку, основним завданням має бути nзабезпечення населення лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

Зростання товарообігу, nправильність ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення, nвплив запланованого підвищення заробітної плати аптечним працівникам на рівень nрентабельності аптеки — є фундаментом підвищення якості медикаментозного nзабезпечення населення та покращання фінансового стану аптечного закладу.

Аптеці тяжко конкурувати nз традиційними підприємствами роздрібної торгівлі, які успішно реалізовують nсанітарно-гігієнічні засоби, вироби медичного призначення, лікувальну косметику nтощо. А нещодавно у звичайної аптеки з’явився в Україні ще один серйозний nконкурент — аптечний супермаркет.

Аптечні супермаркети nмають великі площі, а тому й можуть торгувати великим асортиментом: товарами nдля діабетиків, дієтичним та лікувальним харчуванням, харчовими добавками, nмінеральними водами, предметами санітарії та гігієни, засобами догляду за nхворими, товарами для вагітних, “дитячою” групою і, звичайно, ж nвеликим асортиментом ліків.

Проте і традиційних аптек nбагато, конкуренція висока. Як же вижити в таких умовах?

Дуже важливе значення має nціна. Значення її в товарообігу роздрібної точки применшувати не можна. Але й nпро асортимент маємо потурбуватися.

Отож, асортимент повинен nбути:

— оптимальним для кожної nторгової точки (аптеки). Наприклад, в аптеці при лікувально-профілактичному nзакладі доцільно мати препарати, які часто виписують лікарі цієї установи;

— аптечний асортимент має nбути весь час на видноті. Зрозуміло, що в звичайній аптеці торгова площа менша, nніж в аптечному супермаркеті, тому на полицях краще розміщувати той товар, який nприносить більший прибуток. Для визначення таких найменувань можна скористатися nАВС та XYZ-аналізами. Сезонний асортимент дуже впливає на прибуток аптеки. nНаприклад, влітку гарно продається “сонячна” серія, бактерицидні nлейкопластирі, ліки від захитувань та нудоти, протидіарейні, ранозагоювальні, nшлункові, протигрибкові засоби. Є категорія людей, які, не побачивши на викладці nпотрібного препарату, так і не запитають про нього провізора, а підуть в іншу nаптеку (хтось соромиться спитати, хтось боїться, щоб провізор не вплинув на nйого вибір);

— достатній запас товару nв торговій точці (аптеці) — це святе правило. Скажімо, якщо проводиться рекламна nакція на якийсь товар, то краще брати його в більшій кількості. Акція nзакінчилась — і залишок зменшуємо до передакційних показників;

— в аптеці не може бути nтовару, термін придатності якого закінчився. При перевірці контролюючими nорганами навіть одна ампула протермінованих ліків стане причиною накладення nштрафу!

А тому необхідно стежити nза термінами придатності: спочатку продавати товар з меншим терміном nпридатності.

В американців є таке nправило торгівлі FIFO: First In — First Out!!! Переклад його приблизно такий: nщо раніше надійшло, те має бути першим продане. Але в нашій рідній фармації це nправило не завжди працює — може бути і пізніша поставка з гіршим терміном nпридатності. Тому, увага! Щоб на момент переобліку або перевірки контролюючими nорганами не виникло таких проблем, ведемо “Журнал обліку термінів nпридатності”. Особливо це актуально для препаратів з коротким терміном nпридатності (наприклад, внутрішньоаптечних заготівель).

Тобто, щоб забезпечити nвисокий рівень торгово-фінансової діяльності аптеки, варто розпочати із nнайпростішого — потурбуватися про відповідний асортимент, достатній запас nтовару, а також не забувати стежити за терміном придатності.

Торгово-фінансова nдіяльність фармацевтичних фірм України.

Серед вітчизняних nпідприємств-виробників фармацевтичної продукції найбільшими підприємствами nзалишаються: Корпорація «Фармак», «Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод», nКорпорація «Артеріум» («Київмедпрепарат», «Галичфарм»), Корпорація «Стірол», n«Дарниця», «Здоров’я», «Лекхім» та інші підприємства. На частку п’яти основних nкомпаній-виробників доводиться більше 50% виробленої в країні продукції.

Протягом останніх років nукраїнські підприємства-виробники фармацевтичної продукції нарощували обсяги nекспортних поставок. Так, за перші 6 місяців 2011 року експорт готових nлікарських засобів вітчизняного виробництва склав близько 670 млн. грн. (+16% nпорівняно з І півріччям 2010 року, при цьому у натуральному вимірі експорт nзалишився майже на рівні попереднього року). Проте, у ІІ півріччі 2011 року nспостерігалось деяке уповільнення темпів зростання обсягів експорту. Так, за nпідсумками 2011 року експорт української фармацевтичної продукції склав майже n1,6 млрд. грн., що становить лише 98% від обсягів 2010 року.

Географія експортних nпоставок традиційно представлена переважно країнами СНД: Узбекистан, Росія, nКазахстан, Білорусь, Азербайджан. Концентрація експорту фармацевтичної nпродукції українського виробництва, переважно, до країн СНД пояснюється nнаявністю жорсткої системи контролю якості продукції на європейських ринках, а nтакож необхідністю наявності у виробників GMP сертифікатів. Найбільшими nукраїнськими виробниками, які експортують свою продукцію є ВАТ «Фармак» та nКорпорація «Артеріум», Корпорація «Здоров’я», Фармацевтична компанія «Дарниця» nта інші виробники.

За дослідженнями nрейтингового агентства «Кредит-Рейтинг», структура сировинної бази українських nпідприємств-виробників залишається поки що незмінною: основна сировина та nматеріали імпортного виробництва (що прив’язує як структуру собівартості, так і nрівень відпускних цін до коливань курсу національної валюти відносно долара та nєвро). При цьому, сировина та матеріали українського виробництва nпредставлені здебільшого допоміжними матеріалами (упаковка тощо).

Джерелом фінансування nукраїнських фармацевтичних компаній може бути гаманець кінцевого споживача, але nпри цьому надзвичайно важливо врахувати межу еластичної купівельної nспроможності і власне економічну ситуацію в країні. Інше важливе джерело nфінансування – це інвестиції, перш за все інфраструктурні. Тут основними nінструментами виступають reimbursement

(державне фінансування), nмеханізм сo-payment (участь пацієнта в оплаті лікування), добровільне медичне nстрахування.

Зважаючи на значну nємність ринку, високий потенціал росту та високу

рентабельність, nвиробництво лікарських засобів залишається досить привабливим для вкладень зі nсторони інвестиційних фондів навіть в умовах

економічної кризи. Цей nвисновок підтверджується низкою нещодавніх угод. Так фонд «Horizon Capital» та nбанк FMO придбали частку ПрАТ «Біофарма», а фонд «Europe Virgin Fund L. P.» nспільно з «Ucrafarma» – частку СП «Сперко Україна». Таким чином власники nфінансують масштабні інвестиційні проекти з розширення виробничих потужностей nта/або підвищення якості продукції задля отримання сертифікатів відповідності nGMP (Good Manufacturing Practice – належної виробничої практики) в умовах nвисокої вартості позикових ресурсів.

На думку рейтингового nагентства «IBI-Rating» у 2013 році обсяги виробництва лікарських препаратів nпродовжать зростати як за рахунок збільшення внутрішнього споживання, так і за nрахунок зовнішніх ринків (переважно країн СНД).

Досвід іноземних nсусідів у плануванні торгово-фінансової діяльності аптек.

За основу nуспішної торгово-фінансової діяльності аптек у багатьох закордонних країнах nберуть саме роботу персоналу. Традиційна роль фармацевтичного працівника як nособи, яка лише виготовляє та реалізує лікарські засоби, поступово змінюється. nВ якості прикладу успішного міжнародного досвіду в області розвитку аптечних nпослуг можна навести державну програму Великобританії «Обирай здоров’я в nаптеці. Програма для фармсектора охорони здоров’я на 2005–2015 рр.», в якій nчітко прописано динаміку розвитку ролі фармацевтичного спеціаліста в nнайближчому майбутньому. У цій країні реалізуються різноманітні програми, nспрямовані на підтримку і збереження здоров’я нації, а аптеки, поряд з nтрадиційними видами послуг, надають й інші види фармацевтичної допомоги, nнаприклад, програми з управління станом хворого при артеріальній гіпертензії, nбронхіальній астмі, цукровому діабеті, програми зниження ваги та збереження nволосся, програми для осіб похилого віку, програми для дітей, запобігання nнебажаній вагітності, допомога в боротьбі з палінням, підбір окулярів з nобов’язковим тестуванням зору, запобігання зловживанню підконтрольними nлікарськими засобами, послуги з добору та продажу слухових апаратів, тестування nпоказників стану здоров’я (вимірювання тиску, рівня холестерину, цукру в крові), тривалі програми nполіпшення якості життя шляхом ведення здорового способу життя, послуги з nвакцинації, проведення приватних консультацій щодо правильного застосування nлікарських засобів, рекомендації щодо формування «аптечки мандрівника» та nвикористання парафармацевтики.

Німецькі аптеки також nвражають неймовірною кількістю вільнодоступної та безкоштовної літератури про nздоров’я. Власне, це не стандартні буклети про окремий препарат чи ліки певного nвиробника, а брошури (журнали), присвячені конкретному захворюванню, наприклад, nдіабету чи гіпертонії, або розраховані на конкретну цільову аудиторію n(вагітних, матерів, літніх людей). Монітори з рекламними сюжетами на теми

здоров’я, консультації nлікаря, додаткові послуги, як-от вимірювання тиску чи зважування – це вже nстандарт для європейських аптек.

Цікавим є досвід роботи nфармацевтів Японії, котрі повинні контролювати санітарний стан навколишнього nсередовища в школах, що знаходяться поряд з аптеками. Ця унікальна система n«шкільного фармацевта» дає можливість стежити за якістю води, повітря, рівнем nосвітлення, шуму та за іншими факторами навколишнього середовища, а також nпроводити бесіди з учнями про відповідальне використання ліків і небезпеку nнеправильного їх застосування.

У країнах Європи мережа nнезалежних аптек Алфега-Аптека протягом року проводить Європейську програму nтематичних і профілактичних кампаній. Тематичні заходи здійснюються сезонно n(зазвичай 1 раз на місяць) і висвітлюють такі теми, як застуда, алергія, захист nвід сонця. Профілактичні кампанії розглядають питання цілорічної важливості n(астма, діабет, остеопороз). Так, наприклад, в поточному році разом з nфармацевтичною фірмою Ferrosan проведено кампанію «Турбота про зір», під час nякої пацієнтам пропонували перевірити зір за допомогою таблиці Амслера та nотримати рекомендації від спеціалістів аптек. Для забезпечення працівників nінформаційними ресурсами консультанти Алфега-Аптеки проводять тренінги з nпроблематики та продукції, що бере участь у програмі. Для підтримки кампанії nвикористовуються інформаційні матеріали виробника (плакати, буклети для nпацієнтів та інформаційні матеріали для спеціалістів). Журнал для споживачів,

який випускає nАлфега-Аптека, є додатковим джерелом медичних рекомендацій та інформації.

За результатами nнаціональної кампанії «Зупини діабет – зроби тест зараз», проведеної в аптеках nШвейцарії, у 7% респондентів виявлено підозру на цукровий діабет, а у 71% осіб nпохилого віку – щонайменше 2 фактори ризику розвитку хвороби. Проведення цього nзаходу дозволяє виявити цукровий діабет на ранньому етапі та розпочати nконсультації серед споживачів щодо зміни

способу життя

У польських аптеках nактивну підтримку отримала програма «Роль фармацевта у підтримці nнікотинзамісної терапії», під час проведення якої фармацевти, компетентні в nпитаннях здоров’я, надавали корисні послуги пацієнтам з нікотиновою залежністю, nкотрі прагнули покинути палити. Проте виявлено обмежений рівень знань nспеціалістів про шкоду паління та методи лікування нікотинової залежності, що nінколи стає причиною недостатньої ефективності консультування.

У 2010 році в Австралії nпроведено телефонне опитування серед населення щодо задоволення пацієнтів nякістю послуг, що надають в аптеках. 51% опитаних відзначили, що фармацевти nздатні забезпечити перевірку артеріального тиску та тестування на цукровий nдіабет, а 76% респондентів вважають, що з метою профілактики серцево-судинних nзахворювань фармацевти в змозі допомогти змінити спосіб життя.

Дослідження, проведене nсеред фармацевтів Кувейту, мало на меті оцінити ступінь участі працівників nаптек у консультуванні пацієнтів з тем зміцнення здоров’я. Встановлено, що 95% nреспондентів позитивно ставляться до консультування населення з питань охорони nздоров’я та зазначають свою відповідальність за надану інформацію, у зв’язку з nчим 84% опитаних заявили про готовність більше дізнатись про методи збереження nздоров’я.

Дослідження ступеня nучасті фармацевтів у заходах зі зміцнення здоров’я при пухлинах молочної nзалози, проведені в Катарі, виявили готовність 60% опитаних спеціалістів nзайматись даною діяльністю.

Аналіз даних наукової nлітератури дає можливість виділити напрями діяльності аптечних закладів, nспрямовані на покращення не лише торгово-фінансової діяльності але і на nполіпшення роботи зі зміцнення здоров’я населення. Це є позитивним надбанням nзакордонних колег на яке слід звернути увагу вітчизняним аптекам.

Огляд nторгово-фінансової діяльності іноземних компаній.

Серед «гравців» nфармацевтичного ринку за результатами 2012 року можна виділити 5 «переможців»:

— nГілеад Сайєнсіз (Gilead Sciences). Вартість акцій компанії на початку 2012 року nскладала 41,86 дол. США за акцію, а до кінця року зросла до 76,12 дол. США n(+82%). Надзвичайний успіх компанії приніс препарат для лікування гепатиту С, nякий ще знаходився на етапі розробки.

— nНово Нордіск (Novo Nordisk). Акції компанії зросли з 116 дол. США на початку nроку, до 163 дол. США — у кінці(+41%). А станом на 26 січня ціна акцій зросла nще на 13% до 184 дол. США. Причина такого росту: збільшення обсягу продаж nВіктоза (Victoza), ключового продукту компанії, на більше, ніж 60% у 2012р.

— nАмген (Amgen). Ціна акцій компанії на початку 2012 року складала 65 дол. США, nтоді, коли наприкінці — вже 89 дол. США. Приріст: +37%. Причина: високі nочікування за рахунок майбутніх продуктів компанії, що знаходились на останніх nстадіях випробувань. Один із таких продуктів Амген (Amgen) можливо займе місце nблокбастера компанії Пфайзер (Pfizer) – Ліпітор (Lipitor).

— nБакстер (Baxter). Ціна акцій виросла з 50 до 67 дол. США (+34%). Причина росту n— 3млрд. дол. США вільних коштів на рахунках компанії, а також чутки про nможливе поглинання основного конкурента Бакстер — компанії Гамбро (Gambro) за 4 nмлрд. дол. США.

— nБайер (Bayer). За 2012 рік акції компанії зросли у ціні з 56 до 72 дол. США n(+29%). Причина: продажі багатообіцяючої альтернативи варфарину — Ксарелто, nпотенціально можуть досягти 2,5 млрд. дол. США у 2013р. Крім того, в пайплані nкомпанії нові онкологічні препарати — Альфарадин (Alpharadin) і Ріоцігуат n(Riociguat), пікові продажі яких можуть досягти 7 млрд. дол. США, і це не nрахуючи продуктів Ейлеа (Eylea) (офтальмологія) и Стіварга (Stivarga) n(онкологія).

П’ять «невдах» nринку за результатами 2012 року:

— nТева (TEVA): Акції компанії за рік впали у ціні з 44 до 37 дол. США n(-16%). Причина: зміна економічної системи в компанії привела за собою і значні nвнутрішні перестановки, котрі достатньо серйозно вплинули на інвесторів.

— nДаїчі Санкіо (Daiichi Sankyo). Акції компанії впали з 1490 до 1322 японської nйєни за акцію (-11%). Причина: великі проблеми з індійським підрозділом nкомпанії — Ранбаксі Лабораторіз (Ranbaxy Laboratories). Невдача у розробці nонкологічного препарату, на який покладали великі сподівання.

— nГлаксоСмітКляйн (GlaxoSmithKline). За рік ціна Акцій компанії впала з 46 до 43 nдол. США (-7%). Причина: 2012 рік став особливо складним для компанії через nпатентний обрив, мір бюджетної економії в Європі і сильного генеричного тиску.

— nБрістол-Майєрс Сквібб (Bristol-Meyers Squibb). Акції компанії дещо втратили у nціні: з 34 до 32 дол. США. Причина: на початку року BMS купила Інгібітекс (Inhibitex) з nціллю отримання її ключового продукту для лікування гепатиту С. Через деякий nчас виявилось, що багатообіцяючий препарат провокував зупинку серця. Як nрезультат: витрачені на вітер 1,8 млрд. дол. США.

— nАстраЗенека (AstraZeneca). Ціна акцій компанії практично не змінилась у 2012 nроці, проте відчувала на собі серйозні спади. Закінчення патентного nзахисту на блокбастер Сероквел (Seroquel), зменшення 7,3 тис. робочих місць, nочікування великомасштабного плану внутрішньої реструктуризації на початку 2013 nроку — все це призвело до нестійкої позиції акцій компанії.

Заходи, nпроведені фармацевтичними фірмами для покращення торгово-фінансової діяльності.

Лідери nсвітового й вітчизняного фармацевтичного ринку дуже часто займаються спонсорством nі стимулюванням продаж, що у результаті, чинить позитивний вплив на nторгову-фінансову діяльність фірми.

Компанія nBoehringer Ingelheim (Німеччина) сприяла оснащенню спеціалізованих nдіагностичних кабінетів, у яких висококваліфікований фахівець має всі nможливості для уточнення діагнозу й диференціальної діагностики nбронхообструктивного синдрому.

Компанією nGlaxoSmithKline (Великобританія) з 2001 року організовано програму доступу до nмедикаментів «Оранжкард». На сьогодні Програма забезпечує доступ до nмедикаментів «ГлаксоСмітКляйн» пацієнтам з хронічними захворюваннями, такими як nбронхіальна астма і хронічні обструктивні захворювання легенів.

Комп’ютеризація nпринципово не змінює елементів методу бухгалтерського обліку. Найбільші зміни nвідбуваються в технології обробки облікової інформації, що виражається в nпорядку побудови комп’ютерних форм бухгалтерського обліку. Натомість методика nаудиту підприємств, на яких використовуються КІСП та КСБО, котрі мають значний nвплив на ведення бізнесу та бухгалтерського обліку, зазнає значних суттєвих nзмін, хоча загальна мета й обсяг аудиту не змінюються. Зберігаються його nзавдання, діють основні елементи його методології.

Водночас комп’ютерна nобробка даних впливає на процес вивчення аудитором системи обліку і внутрішнього nконтролю підприємства, що перевіряється.

Автоматизація nбухгалтерського обліку та інших управлінських функцій підприємства, з одного nбоку, і автоматизація аудиту, з іншого, докорінно змінюють проведення аудиту на nконкретному економічному об’єкті. Стали розрізняти аудит поза комп’ютерним nсередовищем, тобто на об’єкті з традиційною технологією ручного ведення обліку, nі аудит у комп’ютерному середовищі — на об’єкті” де бухгалтерський облік nвиконують з використанням комп’ютерів. Сам аудит можна також проводити без nвикористання комп’ютерів або за їхньою допомогою.

У цих умовах суттєво nзмінюється організація і методика проведення аудиту, оскільки здійснення її за nметодиками, орієнтованими на традиційний облік, не дає бажаного результату.

В умовах функціонування nавтоматизованих інформаційних систем зазнають деяких змін основні принципи nаудиту. Відповідно, застосування КІСП може вплинути:

• на процедури, яких nдотримується аудитор у процесі одержання достатнього уявлення про системи nбухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;

• на аналіз властивого nризику та ризику системи контролю, за допомогою якого аудитор проводить оцінку nризику;

• на розробку і nздійснення аудитором тестів контролю та процедур перевірки за суттю, необхідних nдля досягнення мети аудиту.

Проведення аудиту в nумовах використання комп’ютерних систем регламентується Міжнародним стандартом n№ 401 “Аудит

у середовищі комп’ютерних nінформаційних систем”. Є також положення про міжнародну аудиторську nпрактику, присвячені питанням проведення аудиту в середовищі різних nкомп’ютерних інформаційних систем і водночас оцінці аудиторських ризиків, а nтакож вимогам до спеціальних знань аудиторів про комп’ютерні інформаційні nсистеми. Метою цих нормативів є встановлення стандартів і надання рекомендацій nпро процедури, яких необхідно дотримуватися при проведенні аудиту в умовах nкомп’ютерних інформаційних систем.

Під час планування стадій nаудиторських процедур, на які може вплинути середовище КІСП суб’єкта, аудитор nзобов’язаний розглянути, яким чином КІСП впливає на аудит, а також скласти собі nуявлення про значимість і складність процесів функціонування КІСП, про nдоступність даних для використання в аудиті. Це уявлення охоплює такі аспекти.

Значимість. Належить до nзмісту тверджень, які містяться у фінансовій звітності і підлягають nкомп’ютерній обробці.

Складність комп’ютерної nобробки в кожній значній прикладній бухгалтерській програмі. Прикладна програма nвважається складною, якщо, зокрема:

• обсяг операцій такий, nщо користувачам важко виявити і виправити помилки, допущені в процесі обробки;

• комп’ютер автоматично nгенерує суттєві операції або проводки безпосередньо в іншій прикладній nпрограмі;

• комп’ютер виконує nскладні розрахунки за фінансовою інформацією і (або) автоматично генерує nоперації чи проводки, які не можна підтвердити або вони не підтверджуються nокремо;

• обмін операціями з nіншими організаціями здійснюється електронним способом (як у системах nелектронного обміну інформацією), і при цьому не проводиться фізична перевірка nна предмет правдивості або прийнятності.

Організаційна nструктура діяльності КІСП клієнта, а також ступінь концентрації або розподілу nкомп’ютерної обробки в рамках суб’єкта, зокрема те, як вони можуть впливати на nрозподіл обов’язків.

Доступність nданих. Первинні документи, деякі комп’ютерні файли й інший доказовий матеріал, nякий може знадобитися аудитору, можуть існувати тільки протягом короткого nперіоду часу або у форматі, доступному для перегляду тільки на комп’ютері.

Застосування nкомп’ютерних систем контролю зумовлює необхідність одержання спеціальних знань nдля проведення оглядів контролю і спрощення процесу проведення аудиту.

Аудитору nналежить добре орієнтуватися в діючих автоматизованих системах обліку, контролю nй аналізу, знати принципи розподілу функцій взаємного контролю серед nпрацівників, котрі беруть участь у процесі обробки облікової інформації. nДля проведення аудиту в комп’ютерному середовищі аудитор зобов’язаний:

• мати nдодаткові знання в галузі систем обробки економічної інформації;

• мати уявлення nпро технічний, програмний, математичний та інші види забезпечення КСБО;

• nволодіти термінологією в галузі комп’ютеризації; чітко уявляти особливості nтехнології і послідовність процедур комп’ютерної обробки облікової інформації;

• знати nорганізацію роботи бухгалтерії в умовах КІСП;

• уміти nпрацювати на комп’ютері з основними офісними програмами;

• мати nпрактичний досвід роботи з різними системами бухгалтерського обліку, аналізу, з nправовими і довідковими системами, із спеціальними інформаційними системами nаудиту.

Усі ці nзнання йому необхідні, щоб правильно визначити, який вплив на організацію, nпланування, проведення аудиту справляють умови використання КІСП на nекономічному об’єкті, що перевіряється.

Зважаючи nна різноманітність і складність комп’ютерних технологій, від аудитора не nвимагається бути першокласним спеціалістом з комп’ютерного бухгалтерського nобліку. Тому, якщо в аудитора немає достатніх знань, він зобов’язаний nзапрошувати експерта в галузі інформаційних технологій.

Основні nнапрями взаємодії аудитора з експертом щодо систем комп’ютерної обробки даних nтакі:

• nоцінка законності придбання та ліцензійної чистоти бухгалтерського програмного nзабезпечення, що функціонує в системі комп’ютерної обробки даних;

• nоцінка надійності системи комп’ютерної обробки інформації в цілому;

• nперевірка правильності та надійності алгоритмів розрахунків;

• nформування на комп’ютері необхідних аудитору регістрів аналітичного обліку та nзвітності.

Але й у nцьому разі аудитор зобов’язаний мати достатнє уявлення про комп’ютерну систему nклієнта в цілому, щоб правильно планувати, регулювати і контролювати роботу nексперта, зберігаючи чільне становище. Слід розуміти, що експерт оцінює систему nобробки, а аудитор — вірогідність інформації, яка міститься в звітності, nсформованій за допомогою цієї системи.

Під час nпроведення аудиту в умовах автоматизованої обробки облікової інформації nаудиторам рекомендується включати до індивідуальних завдань питання з перевірки nпрограми, правильності обробки інформації тощо. Дані цих перевірок мають знайти nвідображення у відповідних робочих документах.

За nрезультатами оприлюдненого екологічного рейтингу підприємств-забруднювачів nнавколишнього середовища в м. Львові і Львівській област іза 2008 рік, ВАТ n«Галичфарм» (корпорація «Артеріум»), вже другий рік поспіль посідає лідируюче nмісце серед найбільш «зелених» підприємств області, що дотримуються високого nрівня екологічної відповідальності та безпеки.

У 2010 nроці Корпорація «Артеріум» і підприємства, що входять до її складу, nпродовжували своєчасно і в повному обсязі наповнювати місцеві бюджети Києва і nЛьвова, беручи безпосередню участь у поліпшенні добробуту цих міст, сприянні nзростанню рівня життя громадян.

ЗАТ nфармацевтична фірма «Дарниця» (Україна) спільно з провідними наркологами, nпсихіатрами і психотерапевтами приступила до реалізації соціального проекту з nпідвищення обізнаності населення про засоби профілактики й лікування nалкогольної залежності. Український науково-дослідний інститут соціальної і nсудової психіатрії і наркології при фінансовій підтримці ЗАТ «Фармацевтична nфірма «Дарниця» організував і провів міжнародну школу-семінар і випустив один nіз журналів.

У теперішній nчас, в умовах твердої конкуренції на ринку фармацевтичних препаратів, велике nзначення в успішній діяльності будь-якої аптеки чи фармацевтичної фірми має nправильне планування торгово-фінансової діяльності. Якість планування є nнайважливішим чинником успіху.

Основними показниками, nякі характеризують торгово-фінансову діяльність аптек та фармацевтичних фірм, є nтоварообіг, торговельні накладення, витрати, прибуток та рентабельність. За nрезультатами 2012 року фармацевтичний ринок України розділяється наступним nчином : 63% займають виробники; 24,6% — аптеки; 12,4% — дистриб’ютори. Станом nна 26 лютого 2013 року, за даними Державного реєстру лікарських засобів nУкраїни, в реєстрі зареєстровано 13534 лікарських засобів (вітчизняних — 3942, nімпортних — 9592). Першість, серед фармацевтичних фірм у відповідності до nпродаж в грошовому еквіваленті за результатами 2012р., належить компанії Фармак n(Україна). У 2013 році за результатами експертів, ріст фармацевтичного ринку nУкраїни складе не менше 25-30%, а його об’єм може зрости до 3,8 млрд. дол. США.

2. Український ринок nлікарських препаратів має високу рентабельність, значну ємність і потенціал nзростання, проте низька платоспроможність переважної більшості споживачів в nУкраїні стримує розвиток цієї галузі. Переможцем опитування U-online, про nчастоту відвідування аптек споживачами у 2012 р., компанія Umg-international nвизнала аптечну мережу Аптека Низьких цін. Зростання товарообігу, правильність nціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення, вплив nзапланованого підвищення заробітної плати аптечним працівникам на рівень nрентабельності аптеки — є фундаментом підвищення якості медикаментозного nзабезпечення населення та покращання фінансового стану аптечного закладу. Щоб nзабезпечити високий рівень торгово-фінансової діяльності аптеки, варто nрозпочати із найпростішого — потурбуватися про відповідний асортимент, nдостатній запас товару, а також не забувати стежити за терміном придатності. nСеред вітчизняних підприємств-виробників фармацевтичної продукції найбільшими nпідприємствами залишаються: Корпорація «Фармак», «Борщагівський nхіміко-фармацевтичний завод», Корпорація «Артеріум» («Київмедпрепарат», n«Галичфарм»), Корпорація «Стірол», «Дарниця», «Здоров’я» та «Лекхім». За основу nуспішної торгово-фінансової діяльності аптек у багатьох закордонних країнах nберуть саме роботу персоналу. Традиційна роль фармацевтичного працівника як nособи, яка лише виготовляє та реалізує лікарські засоби, поступово змінюється.

Його дії спрямовані на nпокращення не лише торгово-фінансової діяльності аптеки, але і на nполіпшення роботи зі зміцнення здоров’я населення. Це є позитивним надбанням nзакордонних колег на яке слід звернути увагу вітчизняним аптекам. За nрезультатами 2012 року, значний прибуток від торгово-фінансової діяльності nотримали такі іноземні компанії: Гілеад Сайєнсіз (Gilead Sciences), Ново nНордіск (Novo Nordisk), Амген (Amgen), Бакстер (Baxter), Байер (Bayer). nНеочікуванні втрати від діяльності понесли такі компанії: Тева (TEVA), Даїчі nСанкіо (Daiichi Sankyo), ГлаксоСмітКляйн (GlaxoSmithKline), Брістол-Майєрс nСквібб (Bristol-Meyers Squibb), АстраЗенека (AstraZeneca). Лідери світового й nвітчизняного фармацевтичного ринку дуже часто займаються спонсорством і nстимулюванням продаж, що у результаті, чинить позитивний вплив на nторгову-фінансову діяльність фірми. Серед таких фірм: Boehringer Ingelheim n(Німеччина), GlaxoSmithKline (Великобританія), Артеріум (Україна), Дарниця n(Україна).

“Звіт nпро суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, nдопомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску nна загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного nфонду України” та вимоги щодо заповнення

1. Заповнення титульного аркуша додатка 4

Страхувальники, nзазначені в пункті 3.1 розділу III Порядку, зобов’язані формувати та подавати nдо органів Пенсійного фонду звіт згідно з додатком 4 до Порядку не пізніше 20 nчисла місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Звітним nперіодом для них є календарний місяць.

На nтитульному аркуші додатка 4 зазначаються:

Реквізит 01. Звіт за місяць, рік: вказується звітний nмісяць (дві цифри) та рік (чотири цифри), за який формується та подається звіт. nЦей реквізит заповнюється однаково для всіх таблиць додатка 4.

Реквізит 02. Код ЄДРПОУ / реєстраційний номер облікової картки nплатника податків:

• nдля юридичних осіб вноситься восьмирозрядний номер згідно з Державним реєстром nпідприємств, організацій України (ЄДРПОУ);

• nдля фізичних осіб – підприємців вноситься десятирозрядний номер, під яким вони nзареєстровані як платники податків за довідкою ДПА з Державного реєстру nфізичних осіб (ДРФО). Номер вноситься із реєстраційних документів nстрахувальника;

• nдля юридичних осіб (наприклад, церква або юридичні особи нерезиденти), у яких nнемає коду ЄДРПОУ, органом Пенсійного фонду буде присвоюватися власний номер за nнаступною маскою: PNNNNSSS, де “P” – константа, що вказує на nреєстрацію юридичної особи за номером, присвоєним в органі Пенсійного фонду; n”NNNNN” – рівно п’ять цифр – код органу ПФУ районного рівня (з nведучим нулем), де здійснюється первинне взяття на облік страхувальника – nюридичної особи; “SSS” – порядковий номер страхувальника з особливим nкодом (з ведучими нулями), якого взято на облік у даному органі Пенсійного nфонду;

• nдля фізичних осіб – підприємців, для застрахованих осіб, які через свої nрелігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової nкартки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної nподаткової служби і мають відмітку у паспорті, зазначаються дані свідоцтва про nзагальнообов’язкове державне соціальне страхування: серія та номер (NNN XXXXXX n- три літери, пробіл, шість цифр); у разі якщо у такої застрахованої особи nвідсутнє свідоцтво про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, nпроводиться реєстрація за паспортними даними, зазначаються: серія та номер n(БКNNXXXXXX – “БК” – константа, що вказує на реєстрацію за nпаспортними даними; “NN” – дві українські літери серії паспорта n(верхній регістр); “XXXXXX” – шість цифр номера паспорта (з ведучими nнулями)); для осіб, які не є громадянами України, але працюють на території nУкраїни та не мають реєстраційного номера облікової картки платника податків, nзазначаються серія та номер документа, що засвідчує особу (FNNNNNNNNN, де n”F” – латинська літера (константа)), далі “NNNNNNNNN” – nдовільний набір латинських, російських та українських літер, а також цифр. Цей nреквізит заповнюється однаково для всіх таблиць додатка 4.

Реквізит 03. Філія за реєстрацією в Пенсійному фонді України: заповнюється згідно з nреєстраційними даними страхувальника в органі Пенсійного фонду. Це поле nзаповнюється для страхувальників з числа відокремлених підрозділів юридичної nособи, що розташовані поза її місцезнаходженням та виробляють продукцію або nнадають послуги в єдиному технологічному процесі з головною організацією, мають nокремий баланс і самостійно ведуть розрахунки по заробітній платі із nзастрахованими особами та нараховують і сплачують єдиний внесок.

Найменування nстрахувальника: у поле без клітинок вноситься коротка назва страхувальника nвідповідно до реєстраційних документів, а для страхувальника – фізичної особи – nпрізвище, ім’я та по батькові. Цей реквізит заповнюється однаково для всіх nтаблиць додатка 4.

Реквізит 04. Вихідний N у страхувальника та дата: якщо страхувальник nздійснює реєстрацію вихідної кореспонденції, проставляється реєстраційний номер nвідповідно до журналу реєстрації вихідної документації страхувальника, який nпотім зазначається на кожному аркуші додатка 4. Всі аркуші документів нумеруються nта комплектуються відповідальною особою страхувальника.

Реквізит 05. Код органу Пенсійного фонду, до якого подається nзвіт: вноситься код та назва органу Пенсійного фонду, у якому страхувальника nзареєстровано як платника.

Реквізит 06. Перелік таблиць додатка 4: навпроти назви кожної nіз таблиць зазначається кількість аркушів та кількість рядків.

Навпроти nтих таблиць, які не подаються до органів Пенсійного фонду, проставляються nпрочерки.

У nграфі “Кількість аркушів” зазначається кількість аркушів документів nоднієї таблиці.

У nграфі “Кількість рядків” зазначається кількість заповнених рядків на nаркушах документів однієї таблиці для таблиць 5 – 9 додатка 4 до Порядку.

У nграфі “Усього” зазначаються загальна кількість аркушів документів та nзагальний підсумок заповнених рядків на цих аркушах.

Реквізит 07. Керівник:

• nдля юридичних осіб – зазначається десятирозрядний реєстраційний номер облікової nкартки платника податків (за довідкою Державної податкової адміністрації з nДержавного реєстру фізичних осіб (ДРФО)), підпис та прізвище з ініціалами nкерівника підприємства;

• nдля фізичних осіб – зазначається реєстраційний номер облікової картки платника nподатків (за довідкою Державної податкової адміністрації з Державного реєстру nфізичних осіб (ДРФО)) фізичної особи – підприємця, у відповідні поля вноситься nпідпис та прізвище фізичної особи. Цей реквізит заповнюється однаково для всіх nтаблиць додатка 4.

Реквізит 08. Головний бухгалтер: для юридичних осіб – за nнаявності даної посади зазначається десятирозрядний реєстраційний номер nоблікової картки платника податків (за довідкою Державної податкової nадміністрації з Державного реєстру фізичних осіб (ДРФО)), підпис та прізвище з nініціалами головного бухгалтера; для фізичних осіб – даний реквізит не nзаповнюється. Цей реквізит заповнюється однаково для всіх таблиць додатка 4.

Реквізит 09. Реєстраційний N звіту в органі Пенсійного фонду nта дата реєстрації в органі Пенсійного фонду: зазначається номер, який nавтоматично надається кожному звіту при внесенні відповідних відомостей відповідальною nособою органу Пенсійного фонду, що приймає звіт, із зазначенням дати. При nвнесенні відповідних відомостей до цього реквізиту відповідальна особа органу nПенсійного фонду, що прийняла звіт, обов’язково засвідчує ці відомості підписом nіз зазначенням прізвища з ініціалами.

Дата nреєстрації в органі Пенсійного фонду України: зазначається дата реєстрації в органах nПенсійного фонду.

Відмітка nпро внесення даних до системи персоніфікованого обліку: проставляється дата, nколи дані звіту занесені до автоматизованої системи персоніфікованого обліку.

Реквізит 10. Розписка про одержання звіту до Пенсійного фонду nУкраїни за місяць 20__ року (далі – Розписка): заповнюється відповідальною nособою органу Пенсійного фонду, що прийняла звіт. В Розписці дублюються відомості, nзанесені до реквізиту 09, та зазначається кількість аркушів документів, nотриманих від страхувальника разом з титульним аркушем (це кількість аркушів nдокументів з графи “Усього” реквізиту 06 плюс “+” один nаркуш). По лінії відрізу Розписка відрізається відповідальною особою органу nПенсійного фонду, що прийняла звіт, завіряється печаткою для довідок або nштампом з грифом “ПРИЙНЯТО” та повертається страхувальнику.

Титульний nаркуш та всі аркуші таблиць додатка 4 завіряються підписом керівника та nголовного бухгалтера (за наявності даної посади у страхувальника), nзасвідчуються печаткою (за наявності) страхувальника. Всі аркуші документів nнумеруються та комплектуються відповідальною особою страхувальника і звіт nпередається до органу Пенсійного фонду.

“Нарахування nєдиного внеску”

При nзаповненні таблиці необхідно враховувати наступне:

У таблиці nвказуються всі передбачені в ній показники. У разі незаповнення того чи іншого nрядка через відсутність операції цей рядок прокреслюється.

Таблиця nзаповнюється в гривнях з копійками.

У заголовній nчастині таблиці відображається:

– Повне nнайменування страхувальника (відповідно до установчих документів) або прізвище, nім’я, по батькові – для фізичної особи.

– Код nосновного виду економічної діяльності, відповідно до якого встановлено клас nпрофесійного ризику, – відповідно до Національного класифікатора видів nекономічної діяльності ДК 009:2010 (Наказ N 457) відповідно наказу Державного nкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики N 457 nвід 11.10.2010.

– Клас nпрофесійного ризику виробництва згідно повідомлення про взяття на облік nплатника єдиного внеску в органі Пенсійного фонду (для платників, взятих на nоблік з 01.01.2011 року) згідно повідомлення про віднесення страхувальника до nкласу професійного ризику виробництва, виданого робочим органом виконавчої nдирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та nпрофесійних захворювань України (для платників, взятих на облік до 01.01.2011 nроку).

Платником nставиться позначка “Х” у відповідну клітинку, у разі якщо платник:

• бюджетна nустанова;

• nпідприємство, організація всеукраїнської громадської організації інвалідів, nзокрема УТОГ, УТОС;

• nпідприємство, організація громадської організації інвалідів;

• nпідприємство суднобудівної промисловості (клас 30.11 групи 30.1 розділу 30 (Наказ N 457), клас 33.15 групи 33.1 розділу 33 nКВЕД ДК 009:2010 (Наказ N 457)).

– nМіністерство або інший центральний орган виконавчої влади (зазначається nпідпорядкованість платника).

– nМісцезнаходження або місце проживання платника.

– Телефон.

– nОрганізаційно-правова форма господарювання.

– Номер nреєстрації страхувальника за даними повідомлення про взяття на облік платника nєдиного внеску або повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків у nвідповідному органі Пенсійного фонду.

– Назва nбанку.

– МФО банку.

– Номера nпоточних рахунків в установах банків.

– Кількість nстворених нових робочих місць – зазначається один раз і лише тоді, коли на nпідприємстві створено нове робоче місце у зв’язку із створенням нового суб’єкта nгосподарювання (крім того, який створений шляхом припинення) або збільшенням nштатної чисельності працівників за умови відсутності скорочення (зменшення) nсередньомісячної чисельності за попередні 12 місяців, а також створене шляхом nмодернізації або зміни технології виробництва, що потребують нових знань та nвмінь працівника, незважаючи, що на них не були прийняті працівники. Закон nУкраїни “Про зайнятість населення” 05.07.2012 N 5067 (Закон N 5067-VI).

– nСередньооблікова кількість штатних працівників.

Зазначений nпоказник визначається платником відповідно до наказу Держкомстату України від n28.09.2005 N 286, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.11.2005 за nN 1442/11722;

– у тому nчислі працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена nінвалідність (показник заповнюється відповідно до наказу Мінпраці від n10.02.2007 N 42, зареєстрованого в Мінюсті 13.02.2007 за N 117/13384);

– nпрацівників, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню (показник nзаповнюється відповідно до частини 1 статті 14 Закону України “Про nзайнятість населення” 05.07.2012 N 5067 (Закон N 5067-VI)).

Стаття 14. nКатегорії громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню.

1. До nкатегорій громадян, що мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню, nналежать:

1) один з nбатьків або особа, яка їх замінює і:

має на nутриманні дітей віком до шести років;

виховує без nодного з подружжя дитину віком до 14 років або дитину-інваліда;

утримує без nодного з подружжя інваліда з дитинства (незалежно від віку) та/або інваліда I nгрупи (незалежно від причини інвалідності);

2) nдіти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, особи, яким nвиповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх nзамінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу;

3) особи, nзвільнені після відбуття покарання або примусового лікування;

4) молодь, nяка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і nвищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або nальтернативної (невійськової) служби (протягом шести місяців після закінчення nабо припинення навчання чи служби) і яка вперше приймається на роботу;

5) особи, nяким до настання права на пенсію за віком відповідно до статті 26 Закону nУкраїни “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” nзалишилося 10 і менше років;

6) інваліди, nякі не досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України n”Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”;

7) особи, nяким виповнилося 15 років та які за згодою одного з батьків або особи, яка їх nзамінює, можуть, як виняток, прийматися на роботу.

– Штатна nчисельність працівників – це встановлений на перше число звітного періоду nроботодавцем склад працівників (персонал), з якими укладено трудовий договір n(контракт) відповідно до затвердженого роботодавцем переліку посад (з nурахуванням вакантних), в якому зазначено розмір окладу для конкретної посади.

– Кількість nосіб, які виконували роботи (надавали послуги) за договорами цивільно-правового nхарактеру.

– Кількість nзастрахованих осіб у звітному періоді, яким нараховані виплати (особи, за nяких подаються відомості до системи персоніфікованого обліку, ті, що зазначені nв таблиці 6 додатка 4);

– у тому nчислі чоловіків, жінок;

– обрана nсистема оподаткування (загальна, єдиний податок, фіксований податок, фіксований nсільськогосподарський податок).

Таблиця 1 nзаповнюється платниками за звітний місяць у відповідності до бухгалтерських nдокументів про нараховану заробітну плату, винагороди за виконану роботу n(надані послуги) за цивільно-правовими договорами та оплату допомоги по тимчасовій nнепрацездатності за цей місяць незалежно від джерел фінансування цих виплат та nвід терміну їх фактичних виплат за період з 1 січня 2011 року.

Рядок 1 n”Загальна сума нарахованої заробітної плати, винагород за виконану роботу n(надані послуги) за цивільно-правовими та оплати допомоги по тимчасовій nнепрацездатності, усього” – сума рядків 1.1, 1.2, 1.3, 1.4 без nобмеження максимальною величиною, на яку нараховується єдиний внесок.

Інші nвиплати, що відображаються в Головній книзі платника страхових внесків за nкредитом субрахунку 661 “Розрахунки за заробітною платою”, крім nвищезазначених, не включаються до цього рядка.

Рядок 1.1 n”Сума нарахованої заробітної плати”

Відображається nзаробітна плата звітного місяця за видами виплат, які включають основну та nдодаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, в тому nчислі в натуральній формі, склад якої визначається Інструкцією зі статистики nзаробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 N 5 nта зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 р. за N 114/8713, nта Законом України “Про оплату праці”, без обмеження максимальною nвеличиною.