Порошки з барвними речовинами.

Приготування складних порошків з барвними, пахучими та nважкоподрібнюваними речовинами, екстрактами та напівфабрикатами. Порошки з отруйними, наркотичними та nсильнодіючими речовинами.

Порошки з барвними речовинами.

Відповідно nдо класифікації, усі лікарські речовини, що мають те чи інше фарбування можна nрозділити на 2 групи:

–        барвні: акрихін, метиленовий синій, nбрильянтовий зелений, рибофлавін, етакридину лактат, фурацилін, калію nперманганат і ін. (наказ МОЗ України №44 від 16.03.93р.);

–        забарвлені nречовини: дерматол, хінозол, протаргол і ін.

До nгрупи барвних лікарських речовин відносяться речовини, а також їхні розчини, nсуміші, що залишають пофарбований слід на тарі, закупорюючих засобах, nустаткуванні й ін. предметах, що не змиваються звичайною санітарно-технічною nобробкою. Вони зберігаються в окремій шафі, де знаходяться також окремі ваги nдля їхнього відважування.

До nгрупи забарвлених лікарських засобів відносяться речовини, що не залишають nпофарбований слід на тарі, закупорюючих матеріалах, вони зберігаються звичайно nі порошки з такими лікарськими засобами готуються за загальними правилами.

Що ж nстосується приготування порошків з барвними речовинами, то при цьому треба nвраховувати, що при недбалій роботі барвні речовини сильно забруднюють ступку, nтовкачик і навколишні предмети. Тому для приготування порошків з барвними nречовинами необхідно:

1.      Мати окреме робоче місце чи готувати на nстолі, покритому листом папера, що після роботи звертають і спалюють.

2.      Барвні речовини прописують, як правило, у nмалих кількостях, тому і приготування порошкоподібних сумішей проводять за nправилами, коли один з інгредієнтів прописаний у малих кількостях. Щоб менше nзабруднити ступку і товкачик і швидше одержати однорідну масу, спочатку nрозтирають незабарвлена речовина, потім його висипають на капсулу, залишивши nполовинну кількість порошку в ступці і до нього додають відважену кількість nбарвної речовини, понад якої насипають шар з 2-й половини незабарвленого nінгредієнта і тільки після цього ретельно перемішують. Відпускають порошки з nбарвними речовинами в пергаментних капсулах, якщо є вказівка лікаря в рецепті, nто в желатинових капсулах.

При nтакому порядку роботи зменшуються втрати барвної речовини, і менше nзабруднюється товкачик і ступка. Після закінчення роботи всі прилади, ступка і nруки негайно і ретельно миють.

Розглянемо приклад :

Rp.: Riboflavini 0,008
n Acidi ascorbinici 0,1
n Sacchari 0,3
n Misce, ut fiat pulvis
n Da tales doses N 10
n Signa. По 1 порошку 3 рази в день

Підпис лікаря               Особиста nпечатка лікаря

Даний nлікарський препарат – складний дозований порошок, виписаний розподільним nспособом для внутрішнього застосування, до складу якого входить барвна речовина nрибофлавін і речовини загального списку – цукор і кислота аскорбінова.

Роблять розрахунки інгредієнтів на зворотній стороні паспорта nписьмового контролю. Порошки з барвними речовинами готують, використовуючи nметод “трьохшаровості”: барвну речовину поміщають між двома шарами nнезабарвлених речовин. При приготуванні даного рецептурного пропису можливі два nваріанти технології.

1 nваріант. В окремій nступці для барвних речовин подрібнюють 3,0 цукру. Додають 1,0 кислоти nаскорбінової, змішують. Суміш порошків відбирають на капсулу, залишивши в ступці nприблизно половину (2,0). На окремому столі, що покритий фільтрувальним nпапером, на спеціальних вагах для барвних речовин відважують 0,08 рибофлавіну, nдодають у ступку, зверху насипають шар суміші порошків з капсули і тільки після nцього старанно змішують до однорідності. При такому порядку роботи знижуються nвтрати барвного речовини за рахунок зменшення адсорбції на поверхні ступки і nтовкачика, а також можливо швидше одержати однорідну суміш. Порошки дозують на nТР-1 по 0,41 у пергаментні капсули, складають по 3, поміщають у паперовий nпакет. Наклеюють № рецепта, пишуть лицьову сторону паспорта письмового nконтролю. Оформляють етикетками: “Внутрішнє”, “Берегти від дітей”.

2 nваріант. Подрібнюють nцукор у ступці, частину відбирають на капсулу, залишивши в ступці приблизно n2,0. Додають рибофлавін, який відважують за всіма правилами, зверху поміщають nкислоту аскорбінову і цукор, що залишився, змішують до однорідності. Далі nроблять як у 1 варіанті технології.

n

Паспорт письмового контролю (зворотня сторона) Рибофлавіну 0,008 · 10=0,08 Кислоти аскорбінової 0,1 · 10 = 1,0 Цукру 0,3 · 10=3,0 Розважка: 0,008 + 0,3 + 1,0 = 0,408 » 0,41	1 варіант технології Паспорт письмового контролю (лицьова сторона) Дата                    № рецепту Sacchari 3,0 Acidi ascorbinici 1,0 Riboflavini 0,08                            0,41 № 10 Приготував                  (підпис) Перевірив           (підпис)
	2 варіант технології   Паспорт письмового контролю (лицьова сторона) Дата                    № рецепта Sacchari 3,0 Riboflavini 0,08   Acidi ascorbinici 1,0               0,41 № 10 Приготував                  (підпис) Перевірив           (підпис)

 

Порошки з важко подрібнюваними  лікарськими речовин.

До важко подрібнюваних лікарських nречовин відносяться: камфора, ментол, тимол, фенілсаліцилат, йод, борна nкислота, стрептоцид і ін. Їхнє подрібнювання поліпшується в присутності nдопоміжної рідини, що робить розклинюючий ефект.

Під nрозклинюючою дією рідини розуміється заповненням нею мікро тріщин твердої nречовини, що утворяться при подрібнюванні, у результаті чого тріщини nзбільшуються, зв’язки слабшають і речовина подрібнюється легше. В якості nтакої  летучої рідини застосовують 95% nетиловий спирт чи ефір медичний (з урахуванням розчинності препарату).

Лікарські речовини, що подрібнюються з допоміжними рідинами

 

При nподрібнюванні в сухому вигляді камфора, ментол, тимол, йод комкуются, nприлипають до стінок ступки і товкачика. Для цих речовин рідину додають з розрахунку n10-15 крапель на 1,0 г речовини. Стільки ж беруть рідини для фенілсаліцилату, nщо має тверді кристали. Для таких лікарських речовин, як кислота борна, nстрептоцид, натрію тетраборат кількість рідини зменшується вдвічі: береться 5 nкапель спирту чи 8 крапель ефіру на 1,0 г речовини, що подрібнюється. Не nчекаючи повного випару спирту додають інші інгредієнти складного порошку.

Застосовуються nлетучі рідини і при розтиранні летучих речовин, та тих що подразнюють слизову nоболонку (саліцилова кислота), особливо отруйних речовин (миш’яковистий nангідрид, ртуті дихлорид і ін.).

Крім nтого, деякі з важко подрібнюваних речовин є ще і сильно летучими, пахучими nречовинами (камфора, ментол, тимол). Пахучі лікарські речовини варто зберігати nізольовано (в окремій шафі “Пахучі і барвні речовини”) від інших nречовин у герметично закритій тарі, непроникної для запаху. 

При nроботі вони повинні відважуватися на окремих терезах, що відразу протираються nтампоном вати, злегка змоченої спиртом чи сумішшю спирту й ефіру. Змішування nтаких лікарських засобів робиться за загальними правилами приготування nпорошків, але додають їх в останню чергу.

Rp.: nCamphorae 0,1

        Saccharі 0,25

        Mіsce, fіat pulvіs

        Da tales doses N10.

        Sіgna. По 1 порошку 3 рази в день.

Даний nлікарський препарат – складний дозований порошок для внутрішнього застосування, nдо складу якого входить пахуча, летуча, тяжко подрібнююча речовина – камфора.

Спосіб nприготування: спочатку в ступці ретельно розтирають 2,5 г цукру і вибирають nцілком на капсулу. 1 г камфори розтирають з 10 краплями 95% спирту, після чого, nне чекаючи випаровування спирту, додають у кілька прийомів при ретельному nперемішуванні розтертий цукор. Розвішують по 0, 35 г і відпускають у nпергаментних капсулах. У nкапсулах з парафінованого чи провощеного папера відпускати не рекомендується, nтому що  камфора з парафіном і воском nутворять евтектичні суміші.

n

ППК (зворотній бік)	ППК (лицьовий бік)
Камфора 0,1 · 10 = 1,0	Дата	№ рецепта
Спирту етилового 95% для подрібнення камфори  1,0  – 10 крапель	Saccharі 2,5 Camphorae 1,0
Цукор 0,25 · 10 = 2,5 Розважка: 0,1 + 0,25 = 0,26	m = 0,26 № 10 Приготував Перевірив

 

ОТРУЙНІ І СИЛЬНОДІЮЧІ ЛІКАРСЬКІ nЗАСОБИ

Усі лікарські nзасоби в залежності від фармакологічної активності поділені на при групи: nотруйні, сильнодіючі і не сильнодіючі. Такий поділ має значення для nпопередження небезпеки передозування в процесі виготовлення лікарських nпрепаратів і їх застосування. Узагалі ж поняття токсичності лікарських засобів nвідносне. Багато нссильнодіючих лікарських засобів при передозуванні можуть nвиявитися отруйними.

Отруйні лікарські засоби (Venena) – це засоби, призначення, застосування, дозування і nзберігання яких у зв’язку з високою токсичністю повинне проводитися з особливою nобережністю. До них відносяться і лікарські засоби, що викликають наркоманію, – nнаркотичні лікарські засоби, що затверджуються спеціальними органами.

Сильнодіючі лікарські засоби (Негоіса) – це засоби, призначення, nзастосування, дозування і зберігання яких повинне проводитися з обережністю.

Зберігання, nоблік і відпуск отруйних, наркотичних і сильнодіючих лікарських засобів в nаптеках відбувається з дотриманням правил, установлених наказами МОЗ України.

Правила nзберігання отруйних і сильнодіючих речовин. Отруйні лікарські засоби повинні nзберігатися ізольовано, у спеціально виділених металевих шафах під замком. На nвнутрішній стороні дверцят сейфа і шафи повинен бути напис «A» Venena із вказанням списку речовин, що nзберігаються, їх разових і добових доз.

Особливо отруйні лікарські засоби – миш’яковистий nангідрид, натрію арсенат кристалічний, стрихніну нітрат, ртуті дихлорид n(сулема), ртуті ціанід і оксиціанід -повинні зберігатися тільки у внутрішньому nвідділенні сейфа, що закривається на замок.

У шафі «А» nповинні бути ручні терези, важки, гирі, ступки, циліндри, лійки, шо потрібні nдля виготовлення лікарських препаратів. На такому посуді роблять маркірування: n«для атропіну», «для сулеми» і т. п. Миють і обробляють зазначені предмети nокремо від Іншого посуду, під спостереженням фармацевта.

Сильнодіючі nлікарські засоби, а також ляпісні олівці повинні зберігатися в окремих шафах. nНа внутрішній стороні дверцят повинен бути напис «Б» Heroica і перелік сильнодіючих речовин із nвказанням вищих разових і добових доз.

 

Порошки з nотрутними, наркотичними, одурманюючими, сильнодіючими лікарськими речовинами

Розглядаючи nперший випадок, необхідно виділити два варіанти:

1-й – коли nотрутні і сильнодіючі речовини виписані в рецепті в  кількості, що зважується, тобто більшому, ніж n0,05г;

2-й – nколи отрутні і сильнодіючі речовини виписані в рецепті менш, ніж 0,05г.

Розглянемо nці варіанти:

1-й nваріант: якщо отруйна чи сильнодіюча речовина виписана в рецепті в  кількості, що зважуються, тоді порошки nготуються за загальними правилами, тобто  nпори ступки затирають індиферентною речовиною, виписаній у найбільшій nкількості, відсипають на капсулу, а після затирання пор ступки вносять речовини nсписку А (наркотичні, одурманюючі, отрутні), списку Б, тобто  змішування починають з лікарських засобів, nпрописаних у найменшій кількості, додаючи інші речовини в порядку їхній nзростаючих кількостей (з урахуванням фізико-хімічних властивостей лікарських nречовин).

Приклад:

Rp.:  Osarsolі 2,5

        Glucosі 10,0

        Acіdі borіcі 0,1

        Mіsce, fіat pulvіs

        Dіvіde іn partes aequales N 10

        Sіgna. Для присипок.

Даний nлікарський препарат – складний дозований порошок для зовнішнього застосування, nдо складу якого входить отруйна речовина осарсол.

Перевіряємо nправильність оформлення рецепта з отруйними речовинами – форма бланка №1, nштамп, особиста печатка і підпис лікаря, печатка “Для рецептів”, дата nвиписки – термін дії рецепта не більш 10 днів. Дозу осарсолу не перевіряємо, nтому що  порошки призначені для nзовнішнього застосування.

Якщо nвиходити з кристалічної будови, то борна кислота може бути у виді лусочок, але nчастіше у виді дрібнокристалічного порошку, осарсол – білий кристалічний порошок, nглюкоза – індиферентне дрібнокристалічна речовина. Зважують глюкозу, nподрібнюють у ступці, відсипають на капсулу, залишивши в ступці кількість, nприблизно рівну кількості отруйної речовини, до неї додають при перемішуванні nосарсол, відважений відповідно до  правил nроботи з отруйними речовинами (за вимогою). Потім відважують кислоту борну, nзмішують (співвідношення 1:5) і додають залишок глюкози. Оформляють номером nрецепта, сигнатурою, етикеткою “Звертатися з обережністю” і nопечатують.

n

ППК (зворотній бік)	ППК (лицьовий бік)
Осарсолу 2,5 Глюкози 10,0 Кислоти борної 0,1 Маса однієї дози (10,0 + 2,5 + 0,1) : 10 = 1,26	Дата	№ рецепта
	Glucosі 10,0 Osarsolі 2,5 Acіdі borіcі 0,1
	1,26 N. 10 Приготував Перевірив

 

2-й варіант – коли отрутні і сильнодіючі речовини виписані в nрецепті менше, ніж 0,05г. У груповій статті “Pulveres” зазначено, що nякщо в рецепті прописуються отрутні чи сильнодіючі лікарські речовини в nкількостях менше 0,05г на всю масу порошку, то для приготування порошків nнеобхідно скористатися тритураціює, тому що зважити  менше, ніж 0,05 г з достатньою точністю n(навіть на 1-грамових аптечних вагах) не можна. Застосування тритурації nвможливлює  розподілити рівномірно малу nкількість отрутної чи сильнодіючої речовини в загальній масі порошку. Що являє nсобою тритурація?

Латинське nслово “trіturatіo” у перекладі означає “стирання”. nТритурації – це суміші отрутних чи сильнодіючих лікарських речовин з nіндиферентними наповнювачем. В якості наповнювача найчастіше  використовується молочний цукор (Saccharum nlactіs) у співвідношенні 1:10 чи 1:100. Це пояснюється тим, що молочний цукор nмає ряд переваг у порівнянні з іншими наповнювачами:

–        молочний цукор не гігроскопічний;

–        близький по щільності (1,52) до nбільшості отруйних речовин (алкалоїдам), що у визначеній мірі запобігає nрозшаровуванню;

–        він порівняно індиферентний у хімічному nі фізіологічному відношенні (без запаху, має слабкий солодкий смак).

Звичайно nтритурації з отруйних речовин, що дозуються в мг і частках мг, виготовляються в nспіввідношенні 1:100, тобто  береться 1 nчастина отруйної речовини і 99 частин молочного цукру. З речовин, що nпрописуються в сантиграмах, виготовляють тритурації в співвідношенні 1:10, nтобто  беруть 1 частина речовини і nзмішують з 9 частинами молочного цукру.

При nприготуванні тритурацій лікарська речовина і молочний цукор подрібнюють до nщонайдрібнішого порошку з розміром часток не більш 0,1 мм (сито №61), щоб nзменшити розшаровування при збереженні, після чого ретельно змішують за nзагальними правилами, як у тому випадку, коли інгредієнти суміші прописані в nрізних кількостях і в співвідношенні понад, чим 1:5. Приготування тритурації nпочинають з попереднього розтирання молочного цукру в ступці, потім його nвибирають, зважують, поміщають у ступку частина розтертого молочного цукру, nприблизно рівну кількості отруйної речовини і дуже ретельно розтирають його з nотруйною речовиною до одержання однорідної суміші. Потім у кілька прийомів при nретельному перемішуванні додають іншу кількість цукру. Приготовлену тритурацію nпоміщають у невеликий штанглас і заповнюють доверху, до плічок щільно, щоб nзменшити розшарування при збереженні і при застосуванні (її періодично nперемішують у ступці).

На nштангласі з тритурацією повинна бути напис, наприклад:

Trіturatіo nPlatyphyllіnі hydrotartratіs ( 1:10)

                            (0,01 = 0,1 ntrіturatіonіs)

Чи nрекомендується такий напис на штангласі:

Trіturatіo nPlatyphyllіnі hydrotartratіs cum Saccharo lactіs( 1:10)

                            (0,01 = 0,1 ntrіturatіonіs)

Тритурації nв аптеці готуються в запас провізором-технологом (дефектаром) на термін не nбільше 15 днів. У журналі лабораторно-фасувальних робіт записується nприготування тритурації.

 

Порошки, що готуються з тритураціями, можуть бути виписані двома nспособами:

1.      Коли в рецепті виписаний цукор чи інші nдопоміжні речовини (глюкоза чи молочний цукор).

2.      Коли цукор не прописаний.

Розглянемо приклад 1:

Rp.: nPlatyphyllіnі hydrotartratіs 0,0025

       Papaverіnі hydrochlorіdі 0,02

       Saccharі 0,35

      Mіsce, fіat pulvіs

      Da tales doses N 10

      Sіgna. По 1 порошку 3 рази в день.

Даний nлікарський препарат – складний розділений порошок для внутрішнього вживання, до nскладу якого входить отруйна речовина – платифіліну гідротартрат у кількості nменше 0,05 г на всі порошки (0,0025х10=0,025), сильнодіюча лікарська речовина – nпапаверину гідрохлорид і допоміжна речовина – цукор. Перевіряємо правильність nоформлення рецепту з отруйними речовинами – форма бланка №1, штамп, особиста nпечатка і підпис лікаря, печатка “Для рецептів”, дата виписки – nтермін дії рецепта не більш 10 днів.

Необхідно nперевірити дози:

Платифіліну nгідротартрату ВРД – 0,01, ВДД – 0,03; по рецепті – РД – 0,0025, ДД – n0,0025х3=0,0075 г.

Папаверину nгідрохлориду

ВРД – n0,2, ВДД – 0,6; по рецепті РД – 0,02, ДД – 0,02х3=0,06. Отже, дози не завищені.

Рецепт nвиписаний розподільним способом і для приготування 10 порошків платифіліну nгідротартрату треба взяти 0,0025х10=0,025 г, а така кількість відважити з nдостатньою точністю неможливо. Варто скористатися тритурацією платифіліну nгідротартрату 1:10, який треба взяти в 10 разів більше, тобто  0,25 г, де міститься 0,02 платифіліну і 0,23 nмолочного цукру. Тому, щоб не збільшувати масу однієї дози, зменшують кількість nцукру, прописаного в рецепті, за рахунок тритурації. Тоді цукру треба взяти з nврахуванням  тритурації платифіліну nгідротартрату, тобто  3,5 – 0,25=3,25г.

 

Зразок nзаповнення паспорта письмового контролю:

ППК (зворотна сторона):

платифіліну гідротартрату n0,0025х10=0,025г

тритурації платифіліну гідротартрату n(1:10) 0,025х10=0,25

папаверину гідрохлориду 0,02х10=0,2

цукру 0,35х10=3,5      3,5 – 0,25=3,25

Розважка: 0,0025+0,02+0,35=0,3725   0,37

Необхідно nдотримувати правила роботи з отруйними речовинами:

–        отруйна речовина відважується в nприсутності провізора-технолога, відповідального за відпуск і зберігання отрут nв аптеці, на спеціальних вагах, що також зберігаються в шафі А;

–        провізор-технолог робить відмітку в nпаспорті письмового контролю про видачу отруйної речовини, а фармацевт nрозписується в його одержанні (вимога).

Спосіб nприготування: у ступку поміщають відваженого 3,25 г цукру, ретельно розтирають, nвибирають частина цукру на капсулу, а в ступці залишають його приблизно 0,25 г, nдодають 0,25 г тритурації платифіліну 1:10 (дотримуючи правила роботи з nотруйними речовинами), ретельно перемішують, додають 0,2 г папаверини nгідрохлориду, ретельно змішують, після чого в кілька прийомів додають  кількість, що залишилася, розтертого цукру. nОтриману однорідну суміш розвішують на 10 порошків по 0,37 г і відпускають у nвощених капсулах, складають по 5 штук, поміщають у паперовий пакет, на який nнаклеюють порядковий номер рецепта. На лицьовій стороні паспорта письмового nконтролю до роботи виписують вимога на одержання тритурації платифіліну і ППК nпісля готування лікарської форми.

Видала: Trіturatіonіs Platyphyllіnі hydrotartratіs n( 1:10) 0,25 серія №

Дата                                                                   Підпис

Одержала: Trіturatіonіs Platyphyllіnі nhydrotartratіs ( 1:10) 0,25 серія №

Дата                                                                   Підпис

                                          ППК n(лицьова сторона):

                                Дата                n   № рецепт

    nSaccharі 3,25

   nTrіturatіonіs Platyphyllіnі hydrotartratіs ( 1:10) 0,25 серія №

    nPapaverіnі hydrochlorіdі 0,2

                                   по 0,37 № 10

      nПриготував:                                                   Перевірив                           

Порошки nз отруйними речовинами відпускаються в опечатаному вигляді. На пакет наклеюють nномер рецепта, сигнатуру й етикетку “Поводитися з обережністю”. nАналогічне оформлення порошків з наркотичними й одурманюючими речовинами – шафа nА.

Приготування порошків з екстрактами.

Екстракти – концентровані витяжки з nрослинної лікарської сировини, що виготовляються заводським шляхом. По nконсистенції розрізняють:

1.Екстракти сухі – Extracta sіcca n(1:1), тобто  100% чи (1:2), тобто  50%;

2.Екстракти густі – Extracta spіcca n(1:1), тобто  100%;

3.Екстракти рідкі – Extracta fluіda.

Приготування nскладних порошків з екстрактами залежить від властивостей застосовуваного nекстракту, від його консистенції.

1.Порошки із сухими екстрактами nготують за загальними правилами змішування порошків, з огляду на те, що екстракт nзвичайно прописується в малій кількості.

2.Порошки з густими екстрактами. Густі nекстракти являють собою в’язкі  рідини зі nвмістом води до 25%. При nвикористанні густого екстракту технологія складних порошків зводиться до nнаступного: густий екстракт відважують на кружечку фільтрувального папера і nпереносять на голівку товкачика. Для відділення папера від екстракту її nзмочують розчинником (40% чи 70% спиртом), що застосовувався для одержання nекстракту і зазначеним у ДФ. Потім екстракт розтирають з декількома краплями n95% спирту, після чого додають сухі компоненти. В аптеках для зручності і nполегшення роботи при готуванні складних порошків користаються розчинами густих nекстрактів – Extractum solutum 1:2, що готують з густого екстракту по прописі, nприведеної в ДФ у статті “Extractа” (с. 278): 100 г густого екстракту nрозчиняють у суміші з 60 г води, 10 г 90% спирту і 30 гліцерину. Наприклад, для приготування 20 г розчину nгустого екстракту необхідно взяти:

Екстракту nгустого       10 г

Води n                            6 г

Гліцерину n          3 г

Спирту                1г

Всього n20 частин.

Розберемо приклад приготування порошків з екстрактами.

Rp.: Extracti Belladonnae 0,015
n Magnesii oxydi
n Sacchari ana 0,3
n Misce, ut fiat pulvis
n Da tales doses numero 6
n Signa. По 1 порошку 3 рази на день

Підпис лікаря.              Особиста nпечатка лікаря

Даний лікарський препарат – складний дозований порошок для nвнутрішнього застосування із сильнодіючою гігроскопічною речовиною екстрактом nбеладони, виписаний розподільним способом, з речовиною, що легко розпорошується n– магнію оксидом, індиферентною гігроскопічною речовиною – цукром. Оскільки до nскладу порошків входить сильнодіюча речовина, перевіряємо разові і добові дози nшляхом порівняння їх з вищими разовими і добовими дозами для прийому усередину nза таблицею по ГФХ для дорослих.

Екстракт беладони г:

РД 0,015                                ВРД 0,05

ДД: 0,015 · 3 = 0,045            ВДД 0,15

Дози не nзавищені.

Перевіряють сумісність інгредієнтів і роблять розрахунки nїхніх кількостей на зворотній стороні паспорта письмового контролю. У ступці ретельно nрозтирають 1,8 цукру (індиферентна речовина), відваженого на ТР-5, висипають на nкапсулу, залишивши в ступці приблизно 0,18 (рівне кількості сухого екстракту nбеладони), потім відважують на ТР-1 і додають 0,18 сухого екстракту беладони n(1:2), ретельно розтирають і до отриманої суміші при перемішуванні додають nкількість, що залишилася, розтертого цукру. В останню чергу додають 1,8 магнію nоксиду, відваженого на ТР-5, (порошок легко розпорошується), знову добре nперемішують, контролюють якість здрібнювання і змішування (візуально). Отриману nсуміш розважують на ТР-1 на 6 доз по 0,63.

Порошки упаковують у парафіновані чи вощені капсули (цукор і nекстракт беладони – гігроскопічні речовини, а магнію оксид поглинає вуглекислий nгаз з повітря). Наклеюють номер рецепта, пишуть лицьову сторону паспорта nписьмового контролю.

Оформляють етикетками: “Внутрішнє”, з написом “П” (порошки), n“Берегти від дітей”.

n

Паспорт письмового контролю (зворотня сторона) Цукру 0,3 · 6=1,8 Екстракту беладони сухого (1:2) 0,015 · 2 · 6=0,18 Магнію оксиду  0,3 · 6=1,8 Розважка: 0,3 + 0,03 + 0,3 = 0,63

Паспорт письмового контролю (лицьова сторона) Дата           № рецепта Sacchari 1,8 Еxtracti Belladonnae sicci  (1:2) 0,18 Magnesii oxydi 1,8                 0,63 № 6 Приготував                  (підпис) Перевірив            (підпис)

 

Оформлення порошків до відпуску.

Порошки nоформляються основними етикетками затвердженого зразка: “Зовнішнє” чи n”Внутрішнє”, “Порошок”, а також попереджувальними nетикетками: “Зберігати в темному прохолодному місці”, n”Поводитися з обережністю”. Порошки, до складу яких входять речовини nсписку “А”, наркотичні, одурманюючі, опечатуються сургучем чи nпластиліном.