1. Лімфатичні судини nі вузли тазу і черевної порожнини.
2. Поперекова частина nсимпатичного стовбура і черевний відділ блукаючого нерва. Вегетативні сплетення nчеревної порожнини.
3. Тазова частина симпатичного nстовбура. Тазовий відділ парасимпатичної нервової системи. Вегетативні nсплетення органів таза. Практичні завдання з анатомії судин і нервів тулуба
Заняття 31.
Тема n1. Лімфатичні судини і вузли тазу і черевної порожнини.
Лімфатичні судини і вузли таза
(vasa lymphatica et nnodi lymphoidei pelvis)
У ділянці таза (pelvis) nвиділяють лімфатичні тазові вузли (nodi lymphoidei pelvis), які поділяють на:
– нутрощеві лімфатичні вузли n(nodi lymphoidei viscerales);
– пристінкові лімфатичні nвузли (nodi lymphoidei parietales).
Нутрощеві nлімфатичні вузли (nodi lymphoidei viscerales) nрозташовуються біля органів таза (pelvis), до них належать:
– приміхурові вузли (nodi paravesicales), а саме:
– передміхурові вузли (nodi prevesicales);
– заміхурові вузли (nodi retrovesicales);
– бічні міхурові вузли (nodi vesicales laterales);
– приматкові вузли (nodi parauterini);
– припіхвові вузли (nodi nparavaginales);
– припрямокишкові вузли n(nodi pararectales), або відхідниково–прямокишкові nвузли (nodi anorеctales).
Виносні судини з цих вузлів nпрямують:
– в клубові вузли (nodi niliaci), переважно до загальних клубових вузлів (nodi iliaci communes);
– до зааортальних вузлів (nodi nretroaortici; nodi postaortici).
Від nяєчників (ovaria) лімфа відтікає в nпоперекові вузли (nodi lumbales).
Пристінкові nлімфатичні вузли (nodi lymphoidei parietales) розташовуються за ходом великих nкровоносних судин і мають однойменну назву:
– зовнішні клубові вузли n(nodi iliaci externi), до яких належать затульні вузли (nodi obturatorii);
– внутрішні клубові вузли (nodi iliaci interni), до яких належать сідничні вузли n(nodi gluteales) та крижові вузли (nodi sacrales);
– nзагальні клубові вузли (nodi iliaci communes).Виносні судини від цих вузлів прямують спочатку nв загальні клубові вузли (nodi iliaci communes), потім в зааортальні вузли n(nodi retroaortici; nodi postaortici), а nвід них – в поперекові лімфатичні nвузли (nodi lymphoidei lumbales).
Лімфатичні судини і вузли живота
(vasa lymphatica et nnodi lymphoidei abdominis)
У черевній порожнині n(cavitas abdominis), як і в тазовій порожнині (cavitas pelvis), розрізняють:
– пристінкові лімфатичні nвузли (nodi lymphoidei parietales);
– нутрощеві лімфатичні вузли n(nodi lymphoidei viscerales).
Нутрощеві nлімфатичні вузли живота (nodi lymphoidei viscerales abdominis) налічується декілька nсотень. Вони розташовуються вздовж великих судин, що відходять від черевної nчастини аорти (pars abdominalis aortae).
Вони збирають лімфу від усіх nвнутрішніх органів черевної порожнини (cavitas abdominis)
Це такі вузли:
– черевні вузли (nodi coeliaci);
– праві/ліві шлункові вузли (nodi ngastrici dextri/sinistri):
– праві/ліві шлунково–чепцеві вузли (nodi gastroomentales dextri/sinistri);
– воротарні вузли (nodi pylorici);
– верхні і нижні підшлунковозалозові вузли n(nodi pancreatici superiores et inferiores);
– селезінкові вузли (nodi splenici);
– верхні і нижні підшлунково–дванадцятипалокишкові nвузли (nodi pancreaticoduodenales superiores et inferiores),
– печінкові вузли (nodi hepatici);
– верхні брижові вузли (nodi mesenterici superiores);
– нижні брижові вузли (nodi nmesenterici inferiores).
Судини, nщо виносять лімфу з цих вузлів, прямують до поперекових вузлів (nodi lumbales).
Виносні судини останніх nформують поперекові стовбури (trunci lumbales), які, nзливаючись, утворюють грудну протоку (ductus thoracicus).
Витоками nгрудної протоки є великі лімфатичні стовбури: поперекові (truncus lumbalis dexter/sinister), які збирають лімфу від нижньої кінцівки, органів черевної порожнини і nстінок живота;
кишкові (trunci intestinales), до яких надходить лімфа з тонкої кишки;
Пристінкові nлімфатичні вузли живота (nodi lymphoidei parietales abdominis) розміщені навколо аорти n(aorta) та нижньої порожнистої вени (v. cava inferior), до них належать:
– ліві поперекові вузли (nodi lumbales nsinistri):
– бічні аортальні вузли (nodi aortici laterales);
– передаортальні вузли (nodi preaortici);
– зааортальні вузли (nodi retroaortici);
– проміжні поперекові вузли (nodi lumbales intermedii);
– праві поперекові вузли (nodi nlumbales dextri), до яких належать:
– бічні порожнисті вузли (nodi cavales laterales);
– передпорожнисті вузли (nodi precavales);
– запорожнисті вузли (nodi retrocavales);
– нижні діафрагмові вузли (nodi phrenici inferiores);
– нижні надчеревні вузли (nodi epigastrici ninferiores).
Лімфатичні nсудини верхньої половини стінки живота прямують вверх і вбік до пахвових nлімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares).
Лімфатичні nсудини нижньої половини стінки живота йдуть до пахвинних лімфатичних вузлів (nodi nlymphoidei inguinales).
Тема n2. Поперекова частина nсимпатичного стовбура і черевний відділ блукаючого нерва. Вегетативні сплетення nчеревної порожнини.
Поперекові вузли симпатичного стовбура n(ganglia lumbalia trunci sympatici) представлені:
– 4–5 вузлами nсимпатичного стовбура (truncus sympathicus);
– міжвузловими гілками n(rr. interganglionares).
Ці nвузли розташовані на nпередньобічній поверхні тіл поперекових хребців (facies anterolateralis ncorporum vertebrarum lumbalium), присередньо від великого поперекового м’яза n(m. psoas major).
Поперекові nвузли правого i лівого симпатичних стовбурів (ganglia lumbalia truncorum nsympathicorum dextri et sinistri) з’єднуються nміж собою сполучними гілками n(rr. communicantes).
До першого i другого n(іноді третього) поперекових вузлів (ganglia lumbalia) підходять сполучні білі гілки (rr. communicantes albi).
Від кожного з nпоперекових вузлів (ganglia lumbalia) симпатичного стовбура (truncus nsympathicus) до поперекових nспинномозкових нервів (nervi spinales lumbales) відходять:
– сполучна cipа гілка (r. ncommunicans griseus);
– поперекові нутрощеві нерви (nn. splanchnici lumbales).
Ці нерви йдуть до черевного сплетення n(plexus coeliacus) i мають як передвузлові нервові волокна (neurofibrae npreganglionicae), так i завузлові нервові волокна (neurofibrae npostganglionicae).
Черевне nаортальне сплетення (plexus aorticus abdominalis) сформоване за ходом черевної nчастини аорти і її нутряних гілок. Найбільшим сплетенням, утвореним від nчеревного аортального, є черевне сплетення (plexus ccliacus) біля основи черевного nстовбура, яке охоплює великі правий і лівий черевні вузли (gangl. celiacus ndexter/sinister).
У формуванні nчеревного сплетення крім черевного аортального беруть участь гілки великого, nмалого та поперекових нутряних нервів, заднього блукаючого стовбура, nдіа-фрагмальних нервів. Донизу та вперед черепне сплетення безпосередньо nпереходить у верхнє брижове; розходячись по гілках черевного стовбура, утворює nпечінкове, шлункове, селезінкове сплетення, віддає гілки до діафрагми, nпідшлункової залози, дванадцятипалої кишки й нирок.
Верхнє nбрижове сплетення (plexus mesentericus superior) розташоване за ходом верхньої nбрижової артерії іі біля місця відходження її від аорти має один або два nверхніх брнжовнх вузли. Це сплетення, поширюючись судинними гілками, формує nкишкове сплетення (plexus entericus), а виходячи за межі кореня брижі, бере nучасть в утворенні міжбрижового та нижнього брижового сплетень (plexus nmesentericus inferior). За рахунок нижнього брижового виникає верхнє nпрямокишкове сплетення (plexus rectalis superior).
Печінкове nсплетення (plexus hepaticus) є безпосереднім продовженням черевного; розташоване nза ходом утворів, які проникли у ворота й виходять з воріт печінки. Від нього nйдуть гілки до діафрагми, де біля початку нижньої правої діафрагмаль-ної nартерії міститься невеликий вузол (рідше два). Печінкове сплетення має зв’язок nз підшлунковозалозовим сплетенням (plexus pancreaticus) і верхнім бри-жовим n(plexus mesentericus superior).
Шлункове nсплетення (plexus gastri-cus) — розташоване за ходом шлункових судин. nРозгалужується у ділянці малої кривини шлунка; має зв’язок з печінковим, nпідшлунковозалозовим і верхнім бри-жовим сплетеннями.
Селезінкове сплетення (plexus nlienalis) є безпосереднім продовженням черевного, розташоване за ходом nселезінкових судин, має зв’язок з шлунковим і підшлунковозалозовим nсплетеннями.
До дрібніших сплетень, nутворених черевним аортальним, належать такі нутряні сплетення: надниркове n(plexus suprare-nalis), ниркове (plexus renalis), сечовідне (plexus nuretcricus), яєчкове (яєчникове) (plexus testicularis/ ovaricus), nпідшлун-ковозалозове (згадувалося вище). Донизу черевне аортальне сплетення nбезпосередньо переходить у верхнє підчеревне.
Парасимпатична частина nблукаючого нерва (pars parasympathica nervi vagi) складається із заднього ядра nблукаючого нерва (nucleus posterior nervi vagi) i численних внутрішньостінкових (інтрамуральних) вузлів, що є складовими біляорганних ni внутрішньоорганних сплетень.
Ці вузли входять до складу nсерцевого, стравохідного, легеневого, шлункового, кишкового, передшлункового та nінших нутрощевих автономних сплетень (вегетативних сплетень – plexus nautonomici), які іннервують гладку м’язову тканину (textus muscularis glaber), nсерцеву м’язову тканину (textus muscularis cardiacus) та залози внутрішніх nорганів шиї, грудей i живота.
Від черевної частини блукаючого нерва n(pars abdominalis nervi vagi) відходять nпередній nблукаючиий стовбур (truncus vagalis anterior) та задній nблукаючий стовбур (truncus vagalis posterior).
Ці стовбури, вийшовши, nвідповідно, на передню і задню стінки шлунка, утворюють разом із завузловими симпатичними волокнами, відповідно, переднє і заднє шлункові сплетення (plexus gastrici anterior et posterior).
Від цих сплетень відходять гілки до:
– шлунка (gaster);
– печінки (hepar);
– селезінки (splen);
– підшлункової залози (pancreas);
– нирок (renes);
– тонкої кишки (intestinum ntenue);
– товстої кишки (intestinum crassum) аж до входу в малий таз (верхній nвідділ низхідної ободової кишки).
Отже, гілки переднього блукаючого стовбура (rami trunci vagalis nanterioris) іннервують:
– шлунково–кишкову трубку до низхідної ободової кишки (colodescendens), а
– гілки заднього стовбура (rami trunci vagalis posterioris) заходять в черевне сплетення (plexus coeliacus) і разом з його волокнами іннервують:
– органи черевної порожнини (organa cavitatis abdominis).
По парасимпатичних нервових nволокнах, що переключаються на другі нейрони в інтрамуральних вузлах, nпередається команда на посилення перистальтики, розслаблення м’язів–стискачів і nвиділення секрету залозами.
По чутливих нервових nволокнах передається чутлива інформація від органів черевної порожнини до рівня nвходу в малий таз.
Судини шлунка і кишки nіннервуються тільки симпатичними нервовими волокнами.
До черевної nчастини нутрощевих сплетень та nнутрощевих вузлів (pars abdominalis plexuum visceralium et gangliorum visceralium) nналежать такі сплетення та вузли:
1. Черевне nаортальне сплетення (plexus naorticus abdominalis), яке розміщене nна передній та бічних стінках черевної частини nаорти і утворене гілками n(завузловими волокнами) від верхніх nпоперекових вузлів симпатичного стовбура (ganglia lumbalia superiora trunci nsympathici).
Волокна nчеревного аортального сплетення (fibrae plexus aortici abdominalis) йдуть по артеріальних гілках nчеревної частини аорти (pars abdominis aortae), формуючи з гілками nблукаючого нерва (nervus vagus) і nнутрощевих нервів (nn. splanchnici) інші nсплетення черевної порожнини n(cavitas abdominis).
2. Діфрагмові nвузли (ganglia phrenica), які розміщені навколо нижньої діафрагмової nартерії (a. phrenica inferior) і беруть участь в утворенні сплетення.
3. Черевне nсплетення (plexus coeliacus), яке ще називають сонячним сплетенням n(plexus solaris), розміщене навколо nчеревного стовбура (truncus coeliacus) і утворене гілками:
– черевного аортального сплетення (plexus aorticus abdominalis);
– блукаючого нерва (n. vagus);
– великого нутрощевого нерва (n. splanchnicus major);
– малого нутрощевого нерва (n. splanchnicus minor);
– правого діафрагмового нерва (n. phrenicus dexter).
Парасимпатичні nпередвузлові волокна блукаючого нерва (n.vagus) та nчутливі волокна діафрагмового нерва n(nervus phrenicus) проходять через nчеревне сплетення (plexus coeliacus) не перериваючись.
У вузлах черевного сплетення (plexus coeliacus) містяться тіла других нейронів nсимпатичної частини (pars sympathica), на nякі переключається частина симпатичних передвузлових нервових волокон n(neurofibrae preganglionicae).
Черевне nсплетення (plexus coeliacus) містить nпереважно два черевні вузли (ganglia coeliaca), які розташовані з боків від черевного стовбура (truncus ncoeliacus).
Від черевних вузлів (ganglia coeliaca) відходять симпатичні завузлові nнервові волокна (neurofibrae postganglionicae sympathicae), до яких nприєднуються парасимпатичні передвузлові нервові волокна (neurofibrae npreganglionicae parasympathicae) блукаючого нерва, що беруть участь в утворенні судинних і органних сплетень.
До черевного сплетення (plexus coeliacus) належать такі сплетення:
– печінкове сплетення n(plexus hepaticus), яке продовжується nвід черевного сплетення n(plexus coeliacus) до воріт печінки (porta hepatis) і оточує печінкові артерії (aa. nhepaticae). В його утворенні беруть nучасть нервові волокна черевного nсплетення (neurofibrae plexus coeliaci) та передвузлові волокна переднього nблукаючого стовбура (truncus vagalis anterior);
– селезінкове сплетення (plexus nsplenicus; plexus lienalis), яке оточує nселезінкову артерію (a. splenica; a. lienalis) і продовжується від черевного nсплетення (plexus coeliacus);
– шлункове сплетення n(plexus gastricus), що оточує ліву nшлункову артерію (a. gastrica sinistra) і продовжується від черевного сплетення (plexus coeliacus). В nутворенні цього сплетення беруть участь і гілки переднього nблукаючого стовбура (rami trunci vagalis anterioris);
– підшлунковозалозове сплетення n(plexus pancreaticus), що обплітає стовбури nпідшлункових артерій (truncus arteriarum pancreaticarum);
– надниркове сплетення n(plexus suprarenalis), що розташовується nнавколо надниркових артерій (aa. suprarenales) і в свому складі має симпатичні nвузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae sympathicae), які доходять до мозкової речовини надниркових залоз (medulla glandularum nsuprarenalium);
– аортально–ниркові вузли n(ganglia aorticorenalia) – симпатичні, розміщені nбіля місця відходження від аорти (aorta) ниркової артерії (a. nrenalis).
Від цього вузла відходять симпатичні завузлові нервові волокна (neurofibrae postganglionicae nsympathicae) та приєднуються до них парасимпатичні nпередвузлові нервові волокна (neurofibrae preganglionicae parasympathicae) nблукаючого нерва, які беруть участь в nутворенні судинних і органних сплетень;
– верхнє брижове сплетення n(plexus mesentericus superior), розміщене nнавколо верхньої брижової артерії (a. mesenterica superior) та її гілок. Біля місця nвідходження від аорти (aorta) верхньої брижової артерії (a. mesenterica nsuperior) розташований симпатичний верхній брижовий вузол (gangliomesentericum superius);
– нижнє брижове сплетення n(plexus mesentericus inferior) розміщене nнавколо нижньої брижової артерії (a. mesenterica inferior) та її гілок.
Біля місця відходження від nаорти (aorta) нижньої брижової артерії (a. mesenterica inferior) розташований симпатичний нижній брижовий вузол (gangliomesentericum inferius).
Гілки nцього сплетення обплітають верхню nпрямокишкову артерію (arteria rectalis superior) аж до прямої кишки n(rectum);
– міжбрижове сплетення (plexus intermesentericus), що є nчастиною черевного аортального сплетення n(pars plexus aortici abdominalis) і розташоване nміж початками верхньої брижової nартерії та нижньої брижової nартерії (a. mesenterica superior et a. mesenterica inferior);
– кишкове сплетення (plexus entericus), яке міститься у стінці тонкої кишки n(paries intestini tenuis) і утворене nнервовими волокнами брижових сплетень (plexus mesenterici). Це сплетення nмає такі власні сплетення, що nрозташовані у стінці тонкої кишки (intestinum tenue):
– підсерозне сплетення (plexus subserosus), що міститься під серозною оболонкою тонкої nкишки (tunica serosa intestini tenuis);
– м’язово–кишкове сплетення (plexus myentericus) або сплетення nАуербаха (plexus Auerbachi), розміщене nміж двома шарами м’язової оболонки тонкої кишки (tunica muscularis intestini ntenuis) і регулює перистальтику nкишки.
– підслизове сплетення (plexus submucosus), або сплетення nМейсснера (plexus Meissneri), що міститься nпід слизовою оболонкою тонкої кишки (tunica mucosa intestini tenuis), іннервує м’язову пластинку слизової nоболонки (lamina muscularis tunicae mucosae) та кишкові залози слизової оболонки тонкої кишки (glandulae nintestinales tunicae mucosae intestini tenuis);
– верхнє прямокишкове сплетення (plexus rectalis superior), що утворене нервовими гілками нижнього nбрижового сплетення (plexus mesentericus superior) і охоплює верхню частину прямої кишки (rectum);
– ниркове сплетення (plexus renalis), яке охоплює ниркову артерію (a. nrenalis) і містить ниркові nвузли (ganglia renalia);
– сечовідне сплетення n(plexus uretericus), яке оточує сечоводи n(ureteres) і утворене нервовими nволокнами черевного аортального сплетення та ниркового сплетення (plexus abdominalis et plexus nrenalis) і гілками аортально–ниркових вузлів (ganglia aorticorenalia);
– яєчникове сплетення n(plexus ovaricus), яке оточує яєчникові nартерії (aa. ovaricae) і утворене nнервовими волокнами черевного аортального сплетення (plexus aorticus nabdominis) та ниркового сплетення n(plexus renalis);
– яєчкове сплетення (plexus ntesticularis), яке оточує яєчкову nартерію (a. testicularis) і утворене nнервовими волокнами черевного аортального сплетення та ниркового сплетення (plexus aorticus abdominis et plexus nrenalis);
– клубове сплетення (plexus niliacus), що оточує праву та ліву клубові артерії (aa. niliaca interna dextra et sinistra) і є nпродовженням міжбрижового сплетення (plexus intermesentericus) на клубовій артерії (aa. niliacаe);
– стегнові сплетення n(plexus femoralеs), що розташовані навколо nпочатку стегнових артерій (aa. femorales) і є продовженням клубового сплетення (plexus iliacus).
Тема n3. Тазова частина симпатичного стовбура. nТазовий відділ парасимпатичної нервової системи. Вегетативні сплетення органів nтаза. Практичні завдання з анатомії судин і нервів тулуба.
Поперекові вузли симпатичного стовбура n(ganglia lumbalia trunci sympatici) представлені:
– 4–5 вузлами симпатичного nстовбура (truncus sympathicus);
– міжвузловими гілками n(rr. interganglionares).
Ці nвузли розташовані на nпередньобічній поверхні тіл поперекових хребців (facies anterolateralis ncorporum vertebrarum lumbalium), присередньо від великого поперекового м’яза n(m. psoas major).
Поперекові nвузли правого i лівого симпатичних стовбурів (ganglia lumbalia truncorum nsympathicorum dextri et sinistri) з’єднуються nміж собою сполучними гілками n(rr. communicantes).
До першого i другого n(іноді третього) поперекових вузлів (ganglia lumbalia) підходять сполучні білі гілки (rr. communicantes albi).
Від кожного з nпоперекових вузлів (ganglia lumbalia) симпатичного стовбура (truncus nsympathicus) до поперекових nспинномозкових нервів (nervi spinales lumbales) відходять:
– сполучна cipа гілка (r. ncommunicans griseus);
– поперекові нутрощеві нерви (nn. splanchnici lumbales).
Ці нерви йдуть до черевного nсплетення (plexus coeliacus) i мають як передвузлові нервові волокна n(neurofibrae preganglionicae), так i завузлові нервові волокна n(neurofibrae postganglionicae).
Крижові вузли симпатичного стовбура n(ganglia sacralia trunci sympathici) утворені nтрьома вузлами, які лежать на тазовій поверхні крижової кістки (facies npelvica ossis sacri), присередньо від передніх крижових отворів (foramina nsacralia anteriora).
Внизу правий i лівий симпатичні стовбури n(trunci sympathici dexter et sinister) наближаються i закінчуються в непарному вузлі (ganglion impar) – куприковому симпатичному вузлі.
Праві та ліві крижові вузли (ganglia sacralia dextra net sinistra) з’єднуються між собою поперечними nгілками (rr. transversi). Від них відходять:
– сполучні cipi гілки (rr. ncommunicantes grisei) до крижових спинномозкових нервів (nn.spinales);
– крижові нутрощеві нерви (nn.splanchnici sacrales), які йдуть до:
– верхнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus superior);
– нижнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus inferior).
Верхнє підчеревне nсплетення (plexus hypogastricus superior) розташоване на передній поверхні nхребтового стовпа (LIV — V, SI) у проміжку між загальними клубовими артеріями. nНа рівні другого крижового хребця сплетення ділиться на дві гілки (п. nhypogastricus dexter / sinister) і переходить у парне праве та ліве нижнє nпідчеревне сплетення (plexus hypogastricus inferior, s. plexus pelvicus) на nзадньо-бічних стінках малого таза. За рахунок нижнього підчеревного сплетення nформуються такі нутряні сплетення: присередні прямокишкові (plexus rectales nmedii), нижні прямокишкові (plexus rectales inferior), передміхурової залози n(plexus prostaticus), сім’явиносне (plexus defe-rentiales), матково-піхвове n(plexus uterovaginal) і печеристі нерви клітора (статевого члена) (пп. ncavernosi clitoridis / penis).
До тазової частини центрального відділу парасимпатичної nчастини (pars pelvica divisionis centralis partis parasympathicae) належать крижові парасимпатичні ядра n(nuclei parasympathici sacrales), які залягають nв сірій речовині II–IV крижових сегментів спинного мозку (substantia ngrisea segmentorum sacralium secundi – quarti medullae spinalis) між передніми рогами та задніми рогами n(cornua anteriora et cornua posteriora), – бічно–присередні ядра (nuclei nintermediolaterales).
До тазової частини периферійного відділу парасимпатичної частини (pars pelvica ndivisionis periphericae partis parasympathicae) належать тазові вузли (ganglia pelvica), де nрозташовані тіла других нейронів. До них nпідходить парасимпатичний корінець; тазові нутрощеві нерви (radix nparasympathica; nn. splanchnici pelvici) – передвузлові парасимпатичні волокна, nа відходять від вузлів завузлові волокна (аксони других нейронів).
Аксони клітин крижових парасимпатичних ядер (nuclei parasympathici sacrales) виходять з спинного мозку (medulla spinalis) в складі передніх корінців n(radices anteriores), а потім в складі передніх гілок крижових nспинномозкових нервів (rami anteriores nervorum spinalium) та після виходу їх через передні крижові отвори (foramina sacralia anteriora) утворюють парасимпатичний корінець; nтазові нутрощеві нерви (radix parasympathica; nn. splanchnici pelvici), що nвходять до складу соромітного нерва (n. pudendus).
Парасимпатичний корінець; тазові нутрощеві нерви n(radix parasympathica; nn. splanchnici pelvici) підходять до нижнього nбрижового сплетення (plexus mesentericus inferior) – нижнього nпідчеревного сплетення, i в складі його гілок досягають зовнішнix i внутрішніх статевих органів, органів nсечової системи i відділів nтовстої кишки, що розташовані в порожнині малого таза.
У товщі стінок органів або біля них nрозташовуються органні сплетення, nякі мають парасимпатичні тазові вузли n(ganglia pelvica), на нейронах яких закінчуються передвузлові нервові nволокна тазових нутрощевих нервів (neurufibrae preganglionicae nervorum nsplanchnicorum pelvicorum).
Відростки нейронів тазових вузлів (ganglia pelvica) – nпарасимпатичні завузлові нервові волокна n(neurofibrae postganglionicae), йдуть в nоргани та іннервують їх гладкі nм’язи та залози.
Тазові нутряні nнерви посилюють перистальтику кишок, розслаблюють внутрішній м’яз — стискач nвідхідника і т. ін.
Центри, які nоб’єднують і регулюють функції симпатичної і парасимпатичної частин автономної nнервової системи, розташовані в мозочку, ядрах гіпоталамуса та в смугастому nтілі (див. мал. 272).
Вищі nцентри, що координують діяльність усієї нервової системи, містяться в корі nвеликого мозку.
До тазової nчастини нутрощевих сплетень та nнутрощевих вузлів (pars pelvica plexuum visceralium et gangliorum nvisceralium) належать:
1. Верхнє nпідчеревне сплетення; передкрижовий нерв (plexus hypogastricus nsuperior; n. presacralis) непарне і розташоване nпід роздвоєнням аорти n(bifurcatio aortae) на передній поверхні тіла V поперекового хребця та миса (facies anterior ncorporis vertebrae lumbalis quintae [V] et promontorii).
Верхнє nпідчеревне сплетення (plexus hypogastricus superior) утворене:
– гілками черевного nаортального сплетення (rami plexus aortici abdominalis);
– поперековими нутрощевими nнервами (nn. splanchnici lumbales) від nнижніх поперекових вузлів симпатичного стовбура (ganglia lumbalia inferiora ntrunci sympathici);
– крижовими нутрощевими nнервами (nn. splanchnici sacrales) від nпершого крижового вузла симпатичного стовбура (ganglion sacrale primum trunci nsympathici).
Від верхнього підчеревного сплетення (plexus nhypogastricus superior) відходять правий nта лівий підчеревні nнерви (nn. hypogastrici dexter et sinister), які переходять до нижнього підчеревного nсплетення (plexus hypogastricus inferior);
2. Нижнє nпідчеревне сплетення; тазове сплетення (plexus hypogastricus inferior; nplexus pelvicus) – парне і розміщене nспереду і з обох боків від прямої кишки (rectum) на поверхні nм’яза–підіймача відхідника (m. levator ani).
Нижнє nпідчеревне сплетення (plexus hypogastricus inferior) утворене симпатичними нервовими волокнами підчеревних нервів nверхнього підчеревного сплетення (nn. hypogastrici plexus hypogastrici nsuperioris) і парасимпатичними nволокнами тазових нутрощевих нервів (nn. viscerales pelvici) – nпарасимпатичний корінць (radix parasympathica).
Нижнє nпідчеревне сплетення (plexus hypogastricus inferior) має такі сплетення:
– середнє прямокишкове сплетення n(plexus rectalis medius), яке розміщене nна стінці середньої частини прямої кишки (rectum) і утворене гілками верхнього прямокишкового сплетення n(plexus rectalis superior);
– нижнє прямокишкове сплетення n(plexus rectalis inferior) розташоване nна стінці нижньої частини прямої кишки (rectum) та відхідникового каналу (canalis analis) і утворене гілками:
– нижнього підчеревного nсплетення (plexus hypogastricus inferior);
– верхнього прямокишкового nсплетення (plexus rectalis superior);
– середнього прямокишкового nсплетення (plexus rectalis medius);
– нижніх прямокишкових nнервів (nervi rectales inferiores).
Від нижнього прямокишкового сплетення n(plexus rectalis inferior) відходять nверхні nвідхідникові нерви (nn. anales superiores).
3. Матково–піхвове nсплетення (plexus nuterovaginalis), розташоване з nбоків матки та піхви (uterus et vagina) і утворене гілками нижнього підчеревного сплетення (rami nplexus hypogastrici inferioris) та міхурового nсплетення (plexus vesicalis).
Від матково–піхвового сплетення (plexus nuterovaginalis) відходять піхвові нерви та гілки (nervi et rami vaginales) до:
– матки (uterus);
– маткових труб (tubae nuterinae);
– яєчників (ovaria).
4. Передміхуровозалозове nсплетення (plexus nprostaticus), розташоване на nбічних, задній та нижній nповерхнях передміхурової залози (prostata) і утворене гілками:
– нижнього підчеревного nсплетення (plexus hypogastricus inferior);
– міхурового сплетення n(plexus vesicalis).
5. Сплетення nсім’явиносної протоки (plexus nductus deferentialis) – парне, оточує nсім’явиносну протоку (ductus deferens) і утворене гілками нижнього підчеревного сплетeння (plexus nhypogastricus inferior) та міхурового nсплетення (plexus vesicalis). Віддає nгілки до пухирчастої залози (glandula vesiculosa).
6. Міхурове nсплетення (plexus vesicalis), nрозміщене на бічних стінках nсечового міхура (vesica urinaria) і утворене nпарасимпатичними гілками тазових нутрощевих нервів (rami parasympathici nnervorum splanchnicorum pelvicorum).
7. Печеристі nнерви клітора (nn. cavernosi nclitoridis), що утворені гілками nнижнього підчеревного сплетення (plexus hypogastricus inferior) і досягають клітора (clitoris), nпройшовши через сечо–статеву діафрагму (diaphragma urogenitale);
8. Печеристі nнерви статевого члена (nn. ncavernosi penis) починаються від передміхуровозалозового сплетення (plexus nprostaticus) і йдуть до статевого члена (penis). На спинці статевого члена (dorsum npenis) вони з’єднуються з дорсальним нервом статевого члена (n. dorsalis penis) nта ідуть до печеристих тіл статевого члена (corpora cavernosa penis).
Змістовий модуль 16. Судини та nнерви тулуба
1. nЗагальна анатомія артерій: анатомічна класифікація; nкласифікація за будовою стінки артерій; функції різних груп артерій.
2. nЗакономірності розподілу артерій в nорганізмі людини. Варіанти розгалуження артерій.
3. nРозвиток артеріальних судин в nембріогенезі: джерела, механізми розвитку.
4. nРозвиток артеріальних судин в nембріогенезі: аортальні дуги, їх похідні. Варіанти та аномалії розвитку nартерій. Роботи М.А.Тихомирова.
5. nПоняття про органну специфічність nкровоносного русла.
6. nГемомікроциркуляторне русло: ланки ії nфункціональна характеристика. Джерела і механізми розвитку судин nгемомікроциркуляторного русла в ембріогенезі. Роботи кафедри нормальної nанатомії Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця.
7. Аорта: частини, топографія, nописати і продемонструвати на препаратах.
8. nГрудна аорта: топографія, гілки, ділянки nкровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.
9. nГрудна аорта: топографія, пристінкові nгілки, ділянки їх кровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.
10. Грудна nаорта: топографія, нутрощеві гілки, ділянки їх кровопостачання;описати і nпродемонструвати на препаратах.
11. Черевна nаорта: топографія, класифікація гілок; назвати і продемонструвати на nпрепаратах.
12. Черевна nаорта: пристінкові гілки, їх топографія, ділянки кровопостачання;описати і продемонструвати nна препаратах.
13. Черевна nаорта: нутрощеві гілки, їх класифікація, топографія, ділянки nкровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.
14. Черевна nаорта: парні нутрощеві гілки, топографія, ділянки кровопостачання;описати і nпродемонструвати на препаратах.
15. Черевна nаорта: непарні нутрощеві гілки, топографія, ділянки кровопостачання;описати і nпродемонструвати на препаратах.
16. Черевна nаорта: черевний стовбур, його топографія, гілки, ділянки nкровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.
17. Черевний nстовбур: загальна печінкова артерія, її топографія, гілки, ділянки nкровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.
18. Черевний nстовбур: селезінкова артерія, її топографія, гілки, ділянки nкровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.
19. Черевна nаорта: верхня брижова артерія: топографія, гілки, ділянки nкровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.
20. Черевна nаорта: нижня брижова артерія: топографія, гілки, ділянки кровопостачання;описати nі продемонструвати на препаратах.
21. Міжсистемні nта внутрішньосистемні артеріальні анастомози між гілками черевної аорти.
22. Спільна nклубова артерія: утворення, топографія, гілки; описати і продемонструвати на nпрепаратах.
23. Внутрішня клубова артерія: nтопографія, класифікація гілок, назвати і продемонструвати на препаратах.
24. Внутрішня nклубова артерія: пристінкові гілки, їх топографія, ділянки nкровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.
25. Внутрішня nклубова артерія: нутрощеві гілки, їх топографія, ділянки nкровопостачання;описати і продемонструвати на препаратах.
26. Внутрішня клубова артерія: внутрішня соромітна nартерія, її топографія, гілки, ділянки кровопостачання; описати і nпродемонструвати на препаратах.
27. Загальна анатомія вен: анатомічна nкласифікація; класифікація за будовою стінки артерій; функції різних груп вен.
28. Закономірності nрозподілу вен в організмі людини. Корені і притоки вен: визначення.
29. Розвиток nвенозних судин в ембріогенезі: джерела, механізми розвитку. Варіанти та аномалії nрозвитку вен. Роботи М.А.Тихомирова.
30. Верхня порожниста вена: nутворення (корені), топографія, притоки; описати і продемонструвати на nпрепаратах.
31. Непарна вена: утворення, nтопографія, класифікація приток; описати і продемонструвати на препаратах.
32. Непарна вена: нутрощеві nпритоки, ділянки збору венозної крові; описати і продемонструвати на nпрепаратах.
33. Непарна вена: пристінкові nпритоки, ділянки збору венозної крові; описати і продемонструвати на nпрепаратах.
34. Півнепарна вена: утворення, nтопографія, класифікація приток; описати і продемонструвати на препаратах.
35. Півнепарна вена: нутрощеві nпритоки, ділянки збору венозної крові; описати і продемонструвати на nпрепаратах.
36. Півнепарна вена: пристінкові nпритоки, ділянки збору венозної крові; описати і продемонструвати на nпрепаратах.
37. Додаткова півнепарна вена: nтопографія, притоки; описати і продемонструвати на препаратах.
38. Міжреброві вени: топографія, nпритоки, ділянки збору венозної крові; описати і продемонструвати на nпрепаратах.
39. nВени хребтового стовпа: хребтові венозні сплетення, їх nтопографія, шляхи відтоку венозної крові.
40. Нижня порожниста вена: nутворення (корені), топографія, класифікація приток; описати і продемонструвати nна препаратах.
41. Нижня порожниста вена: nнутрощеві притоки, ділянки збору венозної крові; описати і продемонструвати на nпрепаратах.
42. nНижня порожниста вена: пристінкові притоки, ділянки збору nвенозної крові; описати і продемонструвати на препаратах.
43. n Ворітна печінкова nвена: утворення ( корені), притоки, ділянки збору венозної крові; топографія; nописати і продемонструвати на препаратах.
44. nВорітна печінкова вена: утворення( корені), притоки, nтопографія, розгалуження в печінці, функціональне значення.
45. nВнутрішня клубова вена: топографія, класифікація приток.
46. nВнутрішня клубова вена: пристінкові притоки, їх топографія, nділянки збору венозної крові; описати і продемонструвати на препаратах.
47. nВенозні сплетення малого тазу: утворення, топографія, ділянки nзбору венозної крові.
48. nВнутрішньосистемні і міжсистемні венозні анастомози: nвизначення.
49. nПорто-кавальні венозні анастомози в ділянці стравоходу.
50. nПорто-кавальні анастомози в ділянці прямої кишки.
51. nПорто-кавальні анастомози на задній стінці черевної nпорожнини.
52. nКава-кавальні анастомози на передній стінці черевної порожнини.
53. nПорто-кава-кавальний анастомоз на передній стінці черевної nпорожнини.
54. nКава-кавальний анастомоз на задній стінці черевної порожнини.
55. nКава-кавальний анастомоз в ділянці хребтового стовпа.
56. nЛімфатична система: загальна характеристика, функції.
57. nЛімфатичні судини: ланки, їх будова, топографія, функції.
58. Лімфатична nсистема: грудна протока, її корені, топографія, притоки, місце впадіння у nвенозну систему.
59. Лімфатична nсистема: права лімфатична протока, її корені, топографія, місце впадіння у nвенозну систему.
60. nАвтономна частина периферійної нервової системи (вегетативна nнервова система): частини, функції, об‘єкти іннервації.
61. nВідмінності між соматичною нервовою системою і вегетативною nнервовою системою.
62. nМорфологічні відмінності рефлекторної дуги автономної частини nпериферійної нервової системи (вегетативної нервової системи).
63. nМорфологічні відмінності між симпатичною і парасимпатичною nчастинами автономної частини периферійної нервової системи (вегетативної nнервової системи).
64. nВегетативна нервова система: центральний відділ, його nкласифікація, топографія, утворення.
65. nВегетативна нервова система: периферійний відділ, його nкомпоненти.
66. nВегетативні вузли: класифікація, будова, топографія, відмін nвід чутливих вузлів.
67. nСимпатичний стовбур: топографія, відділи ,вузли, їх nз’єднання.
68. nСполучні білі гілки: утворення, топографія.
69. nСполучні сірі гілки: утворення, топографія.
70. nШийний відділ симпатичного стовбура: вузли, що його nутворюють, їх топографія, джерела передгангліонарних волокон.
71. nШийний відділ симпатичного стовбура: верхній шийний вузол, nйого топографія, джерела передгангліонарних волокон, гілки, ділянки nіннервації..
72. nШийний відділ симпатичного стовбура: середній шийний вузол, nйого топографія, джерела передгангліонарних волокон, гілки, ділянки nіннервації..
73. nШийний відділ симпатичного стовбура: нижній шийний вузол, nйого топографія, джерела передгангліонарних волокон, гілки, ділянки nіннервації..
74. nГрудний відділ симпатичного стовбура: вузли, їх топографія, nджерела передгангліонарних волокон, гілки, ділянки іннервації.
75. nВеликий, малий і найнижчий нутрощеві нерви: їх утворення, nсклад волокон, топографія.
76. nПоперековий віддій симпатичного стовбура: вузли, їх nтопографія, джерела передгангліонарних волокон, гілки, ділянки іннервації.
77. n Крижовий віддій nсимпатичного стовбура: вузли, їх топографія, джерела передгангліонарних nволокон, гілки, ділянки іннервації.
78. n Вегетативні сплетення nчеревної порожнини: утворення, топографія, склад волокон, ділянки іннервації.
79. n Черевне аортальне nсплетення: вторинні сплетення, їх топографія, склад волокон, вузли, ділянки nіннервації.
80. nВегетативні сплетення малого таза: утворення, топографія, nсклад волокон, ділянки іннервації.
81. nНижнє підчеревне сплетення: вторинні сплетення, їх nтопографія, склад волокон, ділянки іннервації.
82. nОб’єкти іннервації головного центру парасимпатичної частини nвегетативної нервової системи.
83. nОб’єкти іннервації крижового центру парасимпатичної частини nвегетативної нервової системи.
84. nКровопостачання і іннервація стінок грудної клітки.
85. nКровопостачання і іннервація діафрагми.
86. nКровопостачання і іннервація трахеї
87. nКровопостачання і іннервація бронхів.
88. nКровопостачання і іннервація легень
89. nКровопостачання і іннервація плеври.
90. nКровопостачання і іннервація стравоходу
91. nКровопостачання і іннервація серця
92. nСерце: серцеві нервові сплетення, їх топографія, джерела nутворення, склад волокон.
93. nСерце: інтрамуральні нервові сплетення, їх топографія, nджерела утворення, склад волокон.
94. nКровопостачання і іннервація осердя.
95. nКровопостачання і іннервація спинного мозку.
96. nКровопостачання і іннервація стінок черевної порожнини.
97. nКровопостачання і іннервація печінки.
98. nКровопостачання і іннервація жовчного міхура.
99. nКровопостачання і іннервація шлунка.
100. Кровопостачання і іннервація nтонкої кишки.
101. Кровопостачання і іннервація nдванадцятипалої кишки.
102. Кровопостачання і іннервація порожньої nкишки.
103. Кровопостачання і іннервація nклубової кишки.
104. Кровопостачання і іннервація nтовстої кишки.
105. Кровопостачання і іннервація nсліпої кишки.
106. Кровопостачання і іннервація nвисхідної ободової кишки.
107. Кровопостачання і іннервація nпоперечної ободової кишки.
108. Кровопостачання і іннервація nнизхідної ободової кишки
109. Кровопостачання і іннервація nсигмоподібної кишки.
110. Кровопостачання і іннервація nпрямої кишки.
111. Кровопостачання і іннервація nпідшлункової залози.
112. Кровопостачання і іннервація nселезінки.
113. Кровопостачання і іннервація nнирок. Будова внітрішньоорганного кровоносного русла нирки.
114. Кровопостачання і іннервація nсечоводів.
115. Кровопостачання і іннервація nсечового міхура.
116. Кровопостачання і іннервація nсечівника.
117. Кровопостачання і іннервація nнадниркових залоз.
118. Кровопостачання і іннервація nяєчників.
119. Кровопостачання і іннервація nматки.
120. Кровопостачання і іннервація nматкових труб.
121. nКровопостачання і іннервація піхви.
122. nКровопостачання і іннервація зовнішніх жіночих статевих nорганів.
123. nКровопостачання і іннервація яєчка.
124. nКровопостачання і іннервація сім’явиносної протоки.
125. nКровопостачання і іннервація сім’яних пухирців.
126. nКровопостачання і іннервація передміхурової залози.
127. nКровопостачання і іннервація зовнішніх чоловічих статевих nорганів.
128. Кровопостачання і іннервація промежини.
Перелік nпрактичних завдань до змістовного модуля 15
“Судини і нерви тулуба та кінцівок”
Серце
– Верхівка серця
– Груднинно-реброва поверхня серця
– Діафрагмова поверхня серця
– Легенева поверхня ( права, ліва)
– Вінцева борозна
– Передня міжшлуночкова борозна
– Задня міжшлуночкова борозна
– Аорта ( на серці)
– Верхня порожниста вена ( на серці)
– Нижня порожниста вена ( на серці)
– Легеневий стовбур ( на серці)
– легенева артерія ( права, ліва)
– Праві легеневі вени ( на серці)
– Ліві легеневі вени ( на серці)
Праве передсердя
– Праве вушко
– Гребенясті м’язи
– Отвір верхньої порожнистої вени
– Отвір нижньої порожнистої вени
– Отвір вінцевої пазухи
Ліве передсердя
– Ліве вушко
– Гребенясті м’язи
– Отвори легеневих вен
Міжпередсердна перегородка
– Овальна ямка
Правий шлуночок
– Правий передсердно-шлуночковий отвір
– Правий передсердно-шлуночковий клапан
– Передня стулка
– Задня стулка
– Перегородкова стулка
– Артеріальний конус
– Отвір легеневого стовбура
– Клапан легеневого стовбура
– Права півмісяцева заслінка
– Ліва півмісяцева заслінка
– Передня півмісяцева заслінка
– Передній соскоподібний м’яз
– Задній соскоподібний м’яз
– Перегородковий соскоподібний м’яз
– Сухожилкові струни
– М’ясисті перекладки
Лівий шлуночок серця
– Лівий передсердно-шлуночковий отвір
– Лівий передсердно-шлуночковий клапан
– Передня стулка
– Задня стулка
– Присінок аорти
– Отвір аорти
– Клапан аорти
– Права півмісяцева заслінка
– Ліва півмісяцева заслінка
– Задня півмісяцева заслінка
– Пазухи аорти
– Передній соскоподібний м’яз
– Задній соскоподібний м’яз
– Сухожилкові струни
– М’ясисті перекладки
Міжшлуночкова перегородка
Ендокард
Міокард
Епікард
Перикард (осердя)
– Осердна поперечна пазуха
– Осердна коса пазуха
Права nвінцева артерія серця
– Задня міжшлуночкова гілка
Ліва вінцева артерія серця
– Передня міжшлуночкова гілка
– Огинальна гілка
Вінцева пазуха
– Велика серцева вена
– Середня серцева вена
– Мала серцева вена
Аорта
– Цибулина аорти
– Висхідна частина аорти
– Дуга аорти
– Низхідна аорта
– Роздвоєння аорти
Грудна аорта
– Задні міжреброві артерії
Черевна аорта
– Нижня діафрагмова артерія
– Поперекові артерії
– Черевний стовбур
– Ліва шлункова артерія
– Селезінкова артерія
– Ліва шлунково-чепцева артерія
– Загальна печінкова артерія
– Шлунково-дванадцятипалокишкова артерія
– Права шлунково-чепцева артерія
– Верхня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія
– Права шлункова артерія
– Власна печінкова артерія
– Верхня брижова артерія
– Нижня підшлунково-дванадцятипалокишкова артерія
– Порожньокишкові артерії
– Клубовокишкові артерії
– Клубово-ободовокишкова артерія
– Права ободовокишкова артерія
– Середня ободовокишкова артерія
– Нижня брижова артерія
– Ліва ободовокишкова артерія
– Сигмоподібна артерія
– Верхня прямокишкова артерія
– Середня надниркова артерія
– Ниркова артерія
– Яєчкова (яєчникова) артерія
Спільна клубова артерія
Внутрішня nклубова артерія
– Клубово-поперекова артерія
– Верхня сіднична артерія
– Нижня сіднична артерія
– Затульна артерія
– Пупкова артерія
– Маткова артерія
– Внутрішня соромітна артерія
– Нижня міхурові артерія
– Середня прямокишкова артерія
Спільна клубова вена (права, ліва)
Нижня порожниста вена
– Поперекові вени
– Яєчкова (яєчникова) вена
– Ниркова вена
– Надниркова вена
Внутрішня nклубова вена
Ворітна печінкова вена
– Верхня брижова вена
– Нижня брижова вена
– Селезінкова вена
Пахвова артерія
– Грудо-надплечова артерія
– Бічна грудна артерія
– Підлопаткова артерія
– Грудо-спинна артерія
– Огинальна артерія лопатки
– Задня огинальна артерія плеча
– Передня огинальна артерія плеча
Матеріали nпідготував ас. Говда Р.В.
