ПРАВИЛА nТАКСУВАННЯ ЕКСТЕМПОРАЛЬНИХ ЛІКАРСЬКИХ ПРЕПАРАТІВ. ПОРЯДОК ВІДПУСКУ ЛІКІВ З nАПТЕКИ

 

1.Порядок nприйому та облiку поступивших в аптеку рецептів

   Термін дії Рецепта. Рецепти на лікарські засоби, виписані на рецептурних бланках ф-1, nдійсні  протягом  одного місяця з дня виписки, а на спеціальних рецептурних nбланках ф-3 – протягом десяти днів з дня виписки.

При прийомi рецепта nпровiзор зобов’язаний:

1. Уважно прочитати nрецепт, звернути увагу на дату виписки рецепту, правильнiсть виписування nрецепту у вiдповiдностi з вимогами наказу 360 на правильнiсть nоформлення рецепту – наявнiсть штампу ЛПЗ, печатки, пiдпису лiкуючого лiкаря, в nокремих випадках – iншої печатки та пiдписiв, на сумiснiсть входящих niнгредiєнтiв.

2. Уточнити вiк хворого i nзвернути увагу на дози виписаних iнгредiєнтiв. Особливу увагу придiлити nлiкарським препаратам, якi назначенi для дiтей та лiки,   в склад яких входять nречовини списку А . У випадку, якщо ядовита або сильнодiюча речовина виписана nдитинi до 14 рокiв або хворому понад 60 рокiв, поровiзор зобов’язаний nперевiрити дозуванння у вiдповiдностi з вiковою таблицею зменшення для цих nхворих.

3. Для загострення уваги nфармацевта при виготоленнi  лiкiв, найменування ядовитих, наркотичних речовин i nспирту етилового необхiдно пiдкреслити червоним  олiвцем.

4. Приймаючи  рецепти на nлiкарськi засоби, що мають затвердженi норми вiдпуску за одним рецептом, nпровiзор зобов’язаний провiрити норму одноразового вiдпуску.

5.  при отриманнi рецепта форми 3 і 1 (пільгові) звернути увагу на те, що такi  рецепти повиннi бути виписанi ЛПЗ, який розмiщений в одному nадмiнiстративному районi з аптекою.

6. nРецепти, якi nвиписанi i оформленi з порушенням «Правил виписування рецептiв на лiки», а також nрецепти, що мiстять несумiснi лiкарськi речовини, вважаються  недiйсними. Такi рецепти погашаються провiзором штампом «Рецепт недiйсний». 

7. nПiсля встановлення правильностi виписаного рецепту провiзор визначає вартiсть nлiкарства, враховуючи вартiсть iнгредiєнтiв, води очищеної, упаковки, тарифу за nвиготовлення лiкарськиї форми.

8. Пiсля nоформлення вартостi лiкарства рецепт реєструється в облiковiй документацiї. nЗатверджена форма рецептурного журналу АП-65 i квiтацiї на замовлене nлiкарстввао. Обi цi форми призначенi  для облiку iндивiдуального виготовлення nлiкiв. В рецептурному журналi вказується дата. № рецепта. ПIБ хворого. Вид nлiкарської форми, вартiсть лiкарства. Адреса i телефон хворого. Введена графа n«розмiр за виготовлення» та вартiсть води очищеної.

РЕЦЕПТУРНИЙ  nЖУРНАЛ

Місяць ____________________

№ зп	Прізвище та ініціали хворого	Ліки   індивідуального  визначення							Готові лік форми	Внутр. апт. Заготов ки
		ЛФ	Вартість інгредієнтів і посуду	Тарифи	Вода	Сума	Дооцінка	Уцінка
1
2
3
4
5

  ВСЬОГО  за день:

1.                n Загальний виторг у сумі  ____________

2.                nВиготовлено індивідуально ліків ____ на nсуму _____

3.                nВідпущено готових ЛФ ___   на суму n___________

4.                nТарифи _________

5.                nВода очищена _______

6.                nДооцінка  _____

7.                nУцінка ________

Квiтанцiя на nзамовлене лiкарство складаєтьсяз 3-х частин:  лiва залишається в аптецi для nоблiку прийнятих рецептiв, середня видається хворому для оплати i отримання nлiкарства, права  прикрiплюється до рецепту. В квитанцiї вказується ПФБ nхворого, вартiсть лiкарської форми, вид лiкарської форми, час виготовлення nлiкарства.

 9.В кiнцi nробочого дня -змiни – на пiдставi пiдрахованих пiдсумкiв рецептур-ного журналу nабо  корiнцiв квiнтацiй на замовлене лiкарство (на екстемпорельне лiкарство) i nкасових чекiв (на готовий лiкрський засiб) заповнюється «Журнал облiку nрецептури -АП-71. В ньому вiдображається кiлькiсть i вартiсть вiдпу-щених за nзмiну (день) екстемпоральних i готових лiкарських засобiв, в т.числi вiдпущених nбезплатно i  на пiльгових умовах.»

2.Правила таксування екстемпоральних nлікарських препаратів

2.1. Деякі історичні аспекти nзастосування taxa nlaborum

При виготовленнi nлiкiв nза екстемпоральними рецептами i nвимогами ЛПУ в аптеках рiзної форми nвласностi nстягується тариф – taxa nlaborum, nякий включає суму грошей на покриття витрат обігу.

Працюючi nз 1951 р по 1992 р в аптецi фармацевти не брали платнi послуги за виготовлення nлiкарських форм. В 1953  р taxa laborum – платня за виготовлення – була вiдмiненена. Враховувалась nтiльки вартiсть лкарських субстанцій i посуду. Це привело до того, що аптечна nмережа України витрачала а бiля 20% грошей щороку на покриття заробітної плати nфахівців, що виготовляли ліки, електроенергію nтощо. Якощо в ті роки товарообiг аптечної  мережi  складав понад 1,2 млрд крб, nто на виробничi  витрати приходилось бiля 200 млн. крб. Аптеки, здiйснюючи nвелику виробничу дiяльнiсть, в сферi якої було зайнято бiля 40% аптечних nпрацiвникiв, великi витрати йшли на отримання води очищеної. До 1991 року в nаптеку поступало 40% імпортних препаратів, 40% – вітчизняних, 20% ліків nскладали екстеморальні лікарські форми.

З 1.01.91 р nпройшло суттєве збiльшення оптових цін на лікарські засоби, а роздрiбнi nзалишились без змiн. В результатi цього, аптечна  мережа України стала в nкiнцевому пiдсумку нерентабельною i була переведена на бюджетнi асигнування. nДля виготовлення лiкiв аптека тримала великi асистенськi кiмнати, працівників n(провізорів-технологів, провізорів-аналітиків, фасувальників). В  Україні nфункціонувала 6500 аптек, практична кожна аптека виготовляла екстемпоральні nліки. В результаті порушення основних законів економіки аптеки стали nнерентабельними.  Економiка аптеки  цього часу –  «дзеркало економiки абсурду». n

З n1.1.92. на територiї України була введена знову taxa laborum. nАптекам було  дано право застосовувати регiональнi тарифи за виготовлення nлiкiв. Пiд регіональними тарифами розуміли, що  кожна область  на пiдставi nвирахованих прямих витрат, які йдуть на приготування екстемпоральних форм, встановить nціну на виготовлення лiкарських форм.

Деякi niсторичнi дані з використання тарифів. nЗ 1872 р по 1917 р на території України було створено 16 аптекарських такс. nПерша друкована такса була видана в 1739 р. Окремою позицiєю цiєї такси була nвидiлена цiна за працю, включаючи 30 позицiй з вартiстю вiд 1 коп за дозування nпорошкiв i до 40 коп за виготовлення настойки. Змiнювався прейскурант i пiсля n1917 р. Наприклад, в 1935 р лiкформи були роздiленi на 2 групи. В першу групу nвходили – мiкстури, краплi, порошки, мазi, за виготовлення  яких брали 40 коп., nа в другу входили  – пiлюлi, свiчки, шарики – 60 коп. з рецепта.З однiєю з nпричин вiдмiни такси ляборум – помилки при таксуваннi,  а також те, що nкомпенсацiя здiйснювалась за рахунок валових прибуткiв вiд реалiзацiї готових nлiкарських засобiв. Тобто, планувалось, що за рахунок торгової націнки на оптову nціну готових ЛЗ, будуть покриватись  витрати на екстемпоральне виготовлення nлікарських форм.

Після відміни в n1951 р taxa nlaborum в аптеці враховувалась nтiльки вартiсть медикаментiв i посуду. Це привело до того, що аптечна мережа nУкраїни витрачала щороку бiля 20% отриманих від реалізації ліків грошей. Якщо nтоварообiг аптечної мережi України в 90-ті роки минулого століття складав біля n1200 млн. карбованців (гроші радянських часів), то на виробничi витрати nприходилось бiля 200 млн. карбованців. В ці роки відчувався значний дефіцит nліків, тому за рахунок місцевих фармацевтичних фабрик та аптеки виготовлялась nзначна частка ліків. Майже кожна аптека виготовляла екстемпорпальні ліки та nпроводила лабораторно-фасувальні роботи. Бували випадки, коли аптеки навіть не маючи nвиробничих площ (асистентських кімнат) для виготовлення екстемпоральних ліків, nздійснювали фасувальні роботи щодо широковживаних ліків (мікстура Павлова, nрозчини кальцію хлориду тощо). Здійснюючи велику виробничу дiяльнiсть, в сферi nякої було зайнято бiля 40% аптечних працiвникiв, а також несучи великi витрати nна отримання приміщень, води очищенної аптеки з кожним роком становились все nменш рентабельними. На початку 1991 р. пройшло суттєве збiльшення оптових цiн nна лікарські засоби, тоді як роздрiбнi ціни в багатьох випадках залишались без nзмін (було введено для багатьох ліків державне регулювання роздрібних цін).

Порушення nосновних принципів ціноутворення призвело до того, що кількість нерентабельних nаптек катастрофічно збільшилась. В березнi 1991 р. наказом МОЗ Радянського nСоюзу № 86 було дозволено в порядку експерименту використання тарифів nдля окремих регіонів,а з 1992 р –  наказом МОЗ України на територiї nУкраїни . Починаючи з 1992 року на територiї України завдяки зусиллям та nметодичним розробкам проф. А.С.Немченко була знову введена taxa nlaborum. Аптекам було дано nправо застосовувати так звані регiональнi тарифи за виготовлення лiкiв. В nоснову методики складання тарифів закладений розрахунковий метод видiлення nвитрат виробництва  при виготовленнi екстемпоральних лiкiв i проведення nфасувальних  робiт вiд загальної суми витрат обертання з кожної статтi. Витрати nобертання – сукупність всіх витрат, які несе аптека на екстемпоральне nвиготовлення ліків (вартість електроенергії, води, освітлення, заробітна плата nпрацівників, допоміжні матеріали тощо, всього біля 15 видів витрат)

2. 2. Методика розрахунку taxa nlaborum

Методика nрозрахункiв тарифiв складається з наступних етапiв:

1. Видiлення витрат nвиробництва при виготовленнi екстемпоральних лiкiв i фасувальних робiт з nзагальних витрат аптеки.

2. Визначення nоб’єму  виробничої дiяльностi аптек за кiлькістю виготовлених лiкформ на певний nперiод часу,  за який проводиться аналiз – тобто кiлькiсть виготовлених nекстемпоральних ліків за кожним видом лікформ.

3. Розрахунок nфактичної вартостi виготовлення лiкарських форм i фасовок

4. Визначення nрегiональних тарифiв, як середньостатистичних оцiнок, за окремими лiкарськими  nформами  i фасуваннями окремо та серiйного виробництва ліків в лікарняних nаптеках або аптеках, які обслуговують стаціонари із  значним обсягом замовлень nна екстемпоральні ліки.

Наведемо декiлька прикладiв згiдно nвказаних вище 4-х  етапів:

1. Видiлення витрат nвиробництва при виготовленнi екстемпоральних лiкiв i фасувальних робiт із nзагальних витрат аптеки. Сьоди відносяться витрати на завезення лікарських nсубстанцій, посуди, допоміжних матеріалів. Найбільшу частку nвитрат складає заробітна плата – технологів, фасувальників, nпровізора-аналітики, прибиральниці, що обслуговує приміщення.

Плата за оренду nпримiщень – загальна площа – площа для  виготовлення лiкiв – оренда nприміщення.  Сьоди включають всі приміщення, які задіяні під виробництво ліків. nПри цьому вираховують:

n електроенергiю

n  освiтлення nзагальне

n водопостачання

n каналiзацiя

n прибирання nтериторiї (якщо аптека займає окрему будівлю)

n перевiрка nобладнання (ваго-вимірних приладів)

n охоронна nсигналізація та інш.

Наприклад, аптека за електроенергію nсплачує 1200 грн. місяць. Від цієї суми  вираховують, скільки  грн.. аптека nсплачує на приміщення і обладнання (асистентська кімната, мийня, автоклав, nсушильна шафа тощо).

Амортизацiя основних засобів:

·                   nСпецодяг, малоцiнний, швидкозношуючий nінвентар

·       nВитрати  на зберiгання i упаковку nтоварiв

·       nдопомiжнi речовини  i матерали   n(етикетки, ковпачки)

·       nдезiнфекцiя  

·       n Втрати товарiв при перевезеннi, nзберiганнi i реалiзацiю

·       Витрати nна тару

·       мило, nаптечки, – на господарськi потреби

·       n– на охорону працi

·       nвiдрахування на соцiальне страхування

·       nна лабораторнi аналiзи

·       nна канцелярськi роботи

n перепiдготовку nкадрiв

2.Другий nетап розрахунків  – визначення  об’єму  роботи з виготовлення i фасування лiкарських форм i виборiв медичного nпризначення на пiдставi суцiльної виборки  екстемпоральних  рецептів, вимог лікувальних nзакладів. Ці дані  беруться за один (останній перед аналізом)   квартал.

Виборку рецептiв  nздійснюють з «Рецептурного журналу», який провізор рецептурно-виробничого nвідділу веде щоденно. Приклад рецептурного журналу наведений в п.1.

  Об’єм виробничої nдiяльностi  подається аптеками в розрiзi номенклатури лiкарських форм i nфасувальних робiт:

1.       розчини nдля iн’єкцiй

2.       очнi nкраплi,мазi, лiкарськi форми для новонароджених

3.       масла nстерильнi

4. n    розчини ni краплi для зовнiшнього i внутрiшнього застосування

5.       настої ni вiдвари

6.       емульсiї, nсуспензiї, лiнiменти

7.       порошки nдозованi , недозованi, недозованi збори

8.       мазi, nпасти

9.       супозиторiї

10.  гомеопатичнi nлiки

11.  фасування nрідких фом, мазей, таблеток,  драже

12.  фасування nмедичних виробiв – вати, марлi, клейонки

3.Так nяк немає прямих методiв визначення собiвартостi екстемпоральних  лiкiв для  nобгрунтування плати за їх виготовлення i фасування рекомендовано застосувати nкоефiцiєнти витратоємкостi (трудоємкості) за  кожною лiкарською формою i nосновним технологiчних операцiях –   частоповторяючих прописів (для яких можна nробити заготовки), окремо для екстемпоральних лік форм і окремо для відділень nлікувальних закладів.

Визначення nкоефiцiєнту витратоємкостi, як комплексного показника, що враховує трудоємкiсть n(технологiчну, часову i фiзичну) та матерiалоємкiсть проводиться за нормативами nчасу, наприклад, скільки часу витрачає асистент на виговлення однієї  лік nформи. Існує певний норматив часу,  наприклад,  на приготування 2-х nкомпонентних  порошків в кількості 10 витрачається 4 хв. Коефіцієнт nвитратоємкості встановлювали працівники аптек України, які зайняті nекстемпоральним виготовленням ліків.   Так, на виготовлення 2-х компонентних nпорошків № 10 встановленеий коефіцієнт 12 (ця величина умовна). Потім стосовно nінших  лікформ було сформовано питання  наскільки виготовлення розчину для nін’єкцій вимагає витрат в порівняння з порошками ? Працівники аптек дали nвідповідь –  майже в 6 раз і встановили коефіцієнт 62. Подібним чином nвстановлювався коефіцієнт  для інших лік форм: для очних крапель -29, nлініментів – 23 і т.д.

На пiдставi nекспертної оцiнки трудоємкостi (витратоємкості) виготовлення лiкарських форм nбули встановленi такі коефіцієнти:

 

5.  На четвертому етапі проводять вичислювальні операції. nПiдраховують nвитрати обертання аптеки на екстемпоральне виготовлення лікарських форм. nНаприклад, за певний період витрати на виготовлення екстемпоральних ліків nскладали 5 тис. грн. Від цієї суми планується рівень рентабельності від nвиробничої діяльності. У більшості випадків аптеки планують 30% рівень nрентабельності. Тоді за допомогою арифметичної пропорції:

5000 n- 100%

х n- 30%          знаходять, що сума від рівня рентабельності х = 1500 грн. n

Добавляємо 5000 n+ 1500 = 6500 грн. Отже, витрати обертання із врахуванням суми рентабельності nдорівнюють 6500 грн.

Підраховують nкількість виготовлених екстемпоральних лікарських форм і фасовок за той же nперіод, за який вираховані витрати обертання на виготовлення ліків.

Складаєтться nзвідна таблиця, в яку заносять перелік лікарських форм, одиниці обліку nлікарських форм, коефіцієнт витратоємкості (табл. ).

№№	назва лiкарської форми	Одиниця обліку	к-сть	Коеф.витра- тоємкості	Сумарна витратоємкість
1.	Розчини для iн’єкцiй	фл	1800	62	111600
2	Очнi краплi,мазi. Лiки для ново-народжених. Масла стерильнi	фл	1060	29	30740
3	розчини для внутрiшнього i зовнiшнього застосування	фл	1560	11	17160
4	Настої i вiдвари	фл	130	11	1430
5	Порошки i збори № 10	вiд	1900	12	22800
6	Порошки i збори недозованi	вiд	100	9	900
7	Мазi, пасти	бан	530	23	12190
8	Супозиторiї № 10	вiд	560	23	1380
9	Емульсiї, суспензiї, лiнiменти	фл	440	23	10120
10	Добавлення кожного компоненту в лікарську форму			4
12	вiдпов. за роботу з ядами, наркотиками			7
	Сума				208320

 

В nподальшому необхідно знайти сумарну витратоємкість. Для цього в рядку графи nкількість лікарської форми множать на коефіцієнт витратоємкості, наприклад для nпершого рядка 1800 х 62 = 111600. Дані заносять в колонку „Сумарна nвитратоємкість”. Знаходять суму в цій колоні, яка в наведеному прикладі nдорівнює 208320.

Вартість nодиниці витратоємкості буде дорівнювати 6500 : 208320 = 0,0312. Звідси, nвартість одиниці ввитратоємкості множать на коефіцієнт витратоємкості , nнаприклад для першого рядка 0,0312 х 62 = 1,93, тобто тариф для лікарської nформи – розчин для ін”єкцій буде складати 1,93.

Тарифи на nекстемпоральні  лікформи

 

В таблиці наведені тарифи станом на n1.01.1993.

Дозволено nскладати окремі тарифи на серійне виготовлення і фасування лікарських форм та nвиробів медичного призначення. Це стосується лікарняних і міжлікарняних аптеки, nякі мають значний обсяг роботи із виготовлення ліків, а також аптек, які nобслуговують ЛПУ і при цьому виконують лабораторно-фасувальні роботи. В цьому nвипадку приймають до уваги, що аптеки, які серійно виготовляють лікарські форми nкористуються елементами малої механізації, деякі операції можна об”єднувати n(наприклад, виготовлення розчинів та їх фільтрацію) , тому коефіцієнт nвитратоємкості має менше значення. Крім цього, при nсерійному виготовленню ліків враховують об”єм фасовок. Приклад тарифів на nсерійне виготовлення ліків наведений нище.

Тарифи nна серійне виготовлення i фасування лікарських форм ni виробів медичного призначення (приклад)

 

 

 

2.3.         nПравила таксування екстемпоральних nлікарських форм

Аптека закупляє nлікарські субстанції, посуд, допоміжні матеріали (лактоза, цукор, супозиторні nоснови, стабілізатори), витратні матеріали (коробки, етикетки, сигнатури).

Постачання nлікарських субстанцій в аптеку здійснюють оптові фармацевтичні фірми (Одеса, nЗапоріжжя), які розсилают зацікавленим аптекам прас-листи. В прас-листах nвказується назва лікарської субстанції, ціна, умови доставки.  Прийнято nназивати  це прейскурантом на лікарські субстанції

Нижче наведені – nвиписка з прейскуранту на лікарські субстанції, ціна на аптечний посуд, тарифи nна екстемпоральне виготовлення ліків.

Виписка з прейскуранту nроздрібних цін на медикаменти i аптечний посуд

 

 

Прейкурант nцін на аптечний посуд

 

 

 

Тарифи nза індивідуальне  виготовлення лікарських форм

(приклад nна відміну від наведеного вище, складений станом на 2013р)

 

Подібним чином nскладають на серійне виготовлення і фасування лікарських форм. Беручи до уваги, nщо при серійному виготовленню лікарських форм  раціонально використовувати малу nмеханізацію, а також те, що при виготовленні, наприклад 10% розчину кальцію хлориду nв кількості 50 флаконів, операцію розчинення, проціджування виготовляють водній nємкості, коефіцієнти трудоємкості   для таких випадків мають  менше значення

Тарифи nна серійне виготовлення i фасування лікарських форм i виробів медичного nпризначення (приклад)

 

Тарифи в аптеці відображають в таких документах обліку і звітності:

 – тарифи за виготовлення екстемпоральних ліків – на рецепті, після nвартості інгредієнтів та упаковки, а також в квитанційні книжці, журналі обліку nрецептури;

– тарифи за виготовлення лікарських форм і фасування по стаціонарній nрецептурі ЛРУ – в вимогах-накладних окремою графою на кжну лікарську форму.

 2.4. Загальні правила таксування nрецептів на індивідуально виготовлені ліки

Таксування nрецепта – це визначення вартості індивідуальної лікарської форми з врахуванням nчинних роздрібних цін на лікарські засоби, що входять до їх складу,  а також nупаковки і тарифу за виготовлення. Дотримуються таких правил:

·          nтаксування nздійснюється на лівій стороні рецептурного бланку

·          nперед визначенням nвартості кожного прописаного в рецепті інгредієнту розраховують його кількість

·          nпри встановленні ціни nіндивідуальної лікарської форми враховують вартість прописаних лікарських nзасобів, вартість розчинника, упаковки – склянки, корробки, а також тарифи за nвиготовлення

·          nвартість кожного nінгредієнта проставляється зліва напроти його найменування, ціна упаковки nзаписується окремим рядком, потім тарифи за виготовлення

·          nпри встановленні nвартості інгредієнтів підраховують як цілі, так і десяті частки копійок, nокруглення допускається тільки  в підсумковій ціні

·          nна рецепті для nпільгового відпуску, крім загальної вартості лікарської форми, вказують суму, nяку має оплатити хворий

·          nвода очищена чи для nін’єкцій  вважається  окремим компонентом

·          nдопоміжні матеріали і nречовини не оцінюються

Порядок nвизначення тарифу:

При nтаксуванні рецептів:

•  nбереться тариф за виготовлення двокомпонентної лікарської форми;

•  nдля порошків та супозиторіїв додатково оцінюється робота за виготовлення nкожного наступного десятка (від 1 до 10) понад  перші 10 порошків або nсупозиторіїв;

 • nу тому разі, коли в проис входить один або декілька додаткових компонентів nпонад два, до тарифу включається я оцінка кожної операції з додавання  nкомпонента (оцінка роботи за введення емульгатора, стабілізатора як додаткового nкомпонента не враховується);

• nу тому разі, коли в пропис входить отруйна, наркотична або прирівняна до нних nречовина, до тарифу включається додатково вартість додавання у лікарську форму nкожної такої речовини

Для таксування nвикористовують прас-листи з ціною на лікарські засоби, прас-листи на тару і nупаковку і розраховані тарифі (кожна аптека має право встановлювати свої nтарифи).

При nвизначенні вартості екстемпоральних лікарських засобів необхідно враховувати nтехнологічні особливості виготовлення різних лікарських форм:

При виготовленн nрозчинів для ін’єкцій і очних крапель – при концентрації діючої речовини до 3% nкількість розчинника береться згідно пропису. При концентрації речовини більше n3% розраховується кількість інгредієнту, а потім визначається кількість nрозчинника: з загального об’єму розчину віднімається кількість інгредієнту nпомноженому на коефіцієнт збільшення об’єму.

При виготовленні nпорошків і супозиторіїв . тариф вказаний за 10 двокомпонентних порошків і супозиторіїв. nБереться додатковий тариф за кожний наступний десяток, за кожний додатковий nкомпонент. Якщо не вказана кількість масла како, виходять з того, що маса nректального супозиторію 3 гр., вагінального 4,0 мінус інші інгредієнти.

При виготовленні nнастоїв і відварів беруть вказану кількість лікарської рослинної сировини і nрозраховують необхідну кількість води. Для розрахунків використовують nкоефіцієнт збільшення об’єму. Для потрібної кількості витягу додають результат nмноження кількості сировинни і коефіцієнту збільшення об’єму.

Розглянемо приклад таксування

ФОРМА      рецептурного бланка N 1 (ф-1) для виписування   лікарських засобів і виробів медичного призначення,  що відпускаються за повну вартість, безоплатно,  з оплатою 50% і таких, що підлягають  предметно-кількісному обліку (розмір 105 х 150) ( T Назва закладу                               Код закладу за ЗКУД  (штамп закладу)                               Код закладу за ЗКПО                                        Медична документація ф-1 _________________________________________________________________                                              Номер рецепта N______  РЕЦЕПТ                                     “_1__” серпня   2012  р.  (дорослий, дитячий –                       (дата виписки рецепта)  потрібне підкреслити)  _________________________________________________________________  За повну вартість            Безоплатно                Оплата 50%  _________________________________________________________________  Прізвище, ім’я та по батькові  Іваночко М.П.  і вік хворого    48 років  Адреса хворого або номер медичної  карти амбулаторного хворого   Руська 38  Прізвище, ім’я та по батькові  лікаря   Петренко М.М.   __________________________________________      Rp:   0,075    Кодеїну фосфату   0,1             0,64       Калiя бромиду      4, 0             0,74      Настойки валерiани   10 мл             0,526    Води очищеної           200 мл             1,98       Змiшай,Дай.Познач. По 1 столовій ложці 2 рази в день             2,37             1,24             1,24             0,17             7,00                                _________________________________________________________________      Підпис та особиста печатка      лікаря (розбірливо)                          М. П.      Рецепт дійсний протягом 1 місяця   печатка лікувально –                               профілактичного закладу

 

Вираховуємо вартість компонентів nлікарської форми:

  Кодеїн фосфат  1 г – 0,75 коп,  тоді 0,1 – 0,075 коп

  Калія бромід 1 г – 0,16 коп, тоді 4 г – 0,64 коп

   Настойка валеріани 10 мл – 0,74 nкоп.

   Вода очищена –   1 л – 2,63, тоді 200 мл – 0,526 коп.

  Загальна сума nза вартість інгредієнтів –  1,98 коп

Тариф за nвиготовлення розчину nдля внутрішнього вживання   – 2,37 грн.

Лікарська форма n4-х компонентна. Тариф розрахований на 2 компоненти. Отже необхідно встановити nвартість ще 2- компонентів –  додавання кожного наступного  компоненту nв будь-яку лікарську форму 0,62х2   =  1,24 коп

До складу nлікарської форми входить наркотична речовина (кодеїну фосфат), отже  за відповідальність nза роботу з наркотичними, отруйними, психотропними засобами i прекурсорами nсписку №1 береться 1,24 коп.

За склянку до 250 мл – 0,17 коп.

Загальна вартість n7,00 грн.

 

 3. Перелік лікарських засобів, на nякі не дозволяється виписування рецептів

Наказом № 360 nвстановлений перелік лікарських засобів,  на які не дозволяється виписувати nрецепти. На такі лікарські засоби виписують вимоги-замовлення

ПЕРЕЛІК nлікарських засобів (за міжнародними непатентованими назвами), на які не nдозволяється виписувати Рецепти

    * nЛікарські форми для внутрішньовенного введення.

     n** Лікарські форми для  внутрішньовенного та внутрішньом’язевого введення.

     ****  Крім  препаратів  у формі трансдермальних терапевтичних систем із пролонгованим ефектом.

Вказані лікарські засоби для nстаціонару отримує медична сестра.

4. nОрганiзацiя роботи лiкарняної  аптеки та мiжлiкарняної  аптеки

Серед аптек nособливе місце займають аптеки, що забезпечують лікарською допомогою хворих, nякі знаходяться на стаціонарному лікуванні.

Лiкарське nзабезпечення хворих,що знаходяться на стацiонарному  nлiкуваннi nв лiкарнях, nклiнiках, nдиспансерах i др. закладах охорони nздоров’я здiйснюється безоплатно за nрахунок асигнувань,що видiляються на данi nцiлi  nз державного  та мiсцевого бюджету. n

Невеликi nлiкувально-профiлактичнi nзаклади,що розташованi в сiльськiй nмiсцевостi, nзабезпечуються лiкарськими nзасобами i виробами медичного nпризначення через мiсцевi nаптеки. Забезпечення великих лiкувально-профiлактичних nзакладiв, nрозташованих в мiстах i nрайонних центрах, здiйснюються через nсiтку nспецiалiзованих nаптек – мiжлiкарняних  ni nлiкарняних.

Мiжлiкарняна nаптека створюється для медикаментозного обслуговування декiлькох  nлiкувально-профiлактичних nзакладiв, nкожний iз nяких має число лiжок  вiд n50 до 300. Мiжлiкарняна nаптека має статус юридичної особи, може здiйснювати nроздрiбну nреалiзацiю nлiкарських nзасобiв nхворим i nнаселеню. Прикладом мiжлiкарняної  nаптеки в м. Тернополi є аптека № 126.

Лiкарняна nаптека створюється на правах структурного пiдроздiлу nлiкувально-профiлактичного nзакладу, не являється юридичною особою, немає своєго балансу. Такi nаптеки створюються в лiкувально-профiлактичних nзакладах, якi мають вiддiлення  nрiзних nпрофiлей,   nпотребують значної кiлькостi  niнфузiйних nрозчинiв, nа також з метою економiї грошових коштiв nвиготовляють ектемпоральнi лiки, nзаймаються лiкарським постачанням лiкувально-профiлактичного nзакладу.

Нормативи  nстворення  лiкарняних аптек зараз не регламентованi. Ранiше лiкарнянi аптеки nстворювались в лiкувально-профiлактичних закладах з числом лiжок бiльше 500. nЗараз головний лiкар ЛПЗ  з позицiї економiчної доцiльностi вирiшує створювати nлiкарняну аптеку чи нi.

В nзалежностi вiд профiлю i структури лiкувально-профiлактичного закладу nрозрiзняють наступнi види лiкарняних аптек:

·     nаптеки лiкарень nзагального профiлю (змiшанi, багатопрофiльнi лiкарнi);

·     nаптеки спецiалiзованих nлiкарень (туберкульознi, iнфекцiйнi, великi пологовi будинки i iнш.)

·     nаптеки nпсихоневрологiчних лiкарень;

·     nаптеки клiнiк;

·     nаптеки санаторiїв nспецiального призначення.

Основною задачею nданих аптек являється забезпечення вiддiлень i кабiнетiв ЛПЗ лiкарськими nзасобами та виробами медичного призначення. Вiдпуск лiкарських засобiв nнаселенню така аптека не проводить.

Для якiсного nвиконання провiзорами  основних обов’язкiв nв аптецi ЛПЗ рекомендовано органiзувати спецiалiзованi мiсця для наступних nвидiв робiт:

·   прийом рецептiв-вимог вiд вiддiлень;

·   внутрiаптечний контроль лiкарських форм, виготовлених в nасистентськiй кiмнатi;

·   внутрiаптечний контроль лiкарських форм,виготовлених в nасептичному блоцi;

·   комплектацiя заказiв для  вiддiлень i їх вiдпуск;

·   проведення iнформацiї серед медичного персоналу.

    Кiлькiсть робочих nмiсць визначається об’ємом роботи аптеки i специфiкою її nвиробничої дiяльностi. Всi робочi мiсця повиннi бути забезпеченi вiдповiдним   nобладнанням, приборами, засобами механiзацiї, довiдниковою лiтературою тощо

Аптека ЛПЗ nвиконує в основному наступнi постачальницькi i виробничi функцiї:

·      nприйом рецептiв-вимог nз вiддiлень i кабiнетiв лiкувального закладу,їх коректировка i таксування;

·      nвиготовлення, контроль nякостi i вiдпуск вiддiленням i кабiнетам лiкарських засобiв;

·      nзабезпечення вiддiлень nготовими лiкарськими засобами ,перев’язувальними  матерiалами, дрiбним медичним niнструментарем  та iншими  виробами медичного призначення.

Аптека також  niнформує лiкарiв i старших (головних) сестер вiддiлень про наявнiсть лiкарських nзасобiв, їх фармакотерапевтичну дiю i можливу замiну тимчасово вiдсутних лiкiв nтощо.

Аптека контролює nдодержання правил збереження i використання лiкарських засобiв в вiддiленнях i nкабiнетах ЛПЗ. Аптека повинна мати постiйний запас сивороток, вакцин, nбакпрепаратiв.

Основною nвиробничою дiяльнiстю цих аптек являється виготовлення лiкарських засобiв не nдля одного хворого, а для  вiддiлення ЛПЗ. При цьому переважає серiйне nвиготовлення  лiкарських засобiв i  значна їх кiлькiсть  по часто повторюючим nпрописам для групи стацiонарних хворих одного профiлю.

Лiкарняна аптека nповинна бути забезпечена приборами i реактивами, необхiдними для контролю nякостi виготовлених лiкарських засобiв, довiдниковою  лiтературою  з рiзних nпитань  фармацiї,  Державною фармакопеєю i другими законодавчими актами.

Очолює аптеку nзавiдувач-провiзор, котрий являється матерiально-вiдповiдальною особою, nпризначається на посаду i звiльняється з посади nнаказом nголовного лiкаря лiкувально-профiлактичного  закладу. Обов’язки завiдувача nлiкарняної аптеки такiж,як це описано в роздiлi. Завiдувач аптеки органiзовує nроботу аптеки i несе повну вiдповiдальнiсть за своєчасне якiсне забезпечення nвiддiлень i кабiнетiв лiкарськими засобами i виробами медичного призначення.

Вiн зобов’язаний забезпечити nнаявнiсть асортименту лiкарських засобiв  згiдно стандартiв лiкування i nвидiленої суми грошей, на їх закупiвлю, створити необхiднi умови для збереження ni виготовлення лiкарськi засоби, їх правильний вiдпуск вiддiленням i кабiнетам. nЗавiдувач аптеки забезпечує правильне ведення облiку i звiтностi руху nтоварно-матерiальних цiнностей, бере  участь в складаннi кошторису на придбання nлiкарських засобiв, складає графiк прийому рецептiв-вимог.

Порядок роботи аптеки nлiкувально-профiлактичного закладу встановлюється головним лiкарем.

5. Оформлення вимог-замовлень на лікарські засоби і вироби nмедичного призначення

Для забезпечення nлікувально-діагностичного процесу або проведення наукових  досліджень  nлікувально-профілактичні  заклади або  науково-дослідні установи можуть nотримувати лікарські засоби, вироби медичного призначення з аптек та аптечних nскладів (баз)  на вимогу-замовлення, яка містить інформацію про замовника n(реквізити),  його довірену особу, дату, торгову назву лікарського засобу, одиницю nвиміру, кількість упаковок  замовлених  та відпущених, тощо.

Вимоги-замовлення оформляються за nнаступною формою:

Форма nвимоги-замовлення

Назва закладу n(відділення тощо)      Код закладу за ЗКУД

Штамп nзакладу                        Код закладу за ЗКПО

Аптека N____

ВИМОГА-ЗАМОВЛЕННЯ nN

від ___________ n200 __ р.

Кому n_______________          Через кого ________________________

Довіреність N n____________ від __________

 

№ з/п	Найменування товару	Одиниця виміру (код)	Кількість упаковок (шт)		За роздрібними цінами		За оптовими цінами
			замовлено	відпущено	ціна	сума	ціна	сума
1	2	3	4	5	6	7	8	9

                                                                                 

   Продажна сума n___________________________________

                                 (словами)

 Затребував ___________ Відпустив n_________________

                                     nОдержав _____________________

 П.І.Б. керівника закладу ____________ nЗавідувач аптеки___________

 Головний бухгалтер ___________________

 Кругла печатка закладу

 Дата ____________

При оформленні вимоги-замовлення для отримання з аптек  та  аптечних  складів  (баз) лікарських nзасобів, виробів медичного призначення  вона  завіряється  кутовим  штампом, круглою печаткою nлікувально-профілактичного закладу або науково-дослідної установи, або суб’єкта nгосподарювання, що провадить діяльність, пов’язану з медичною  практикою, nпідписом керівника закладу (науково-дослідної установи) або його заступника з nлікувальної частини.

У вимозі-замовленні вказують торгову назву лікарського засобу, дозування, nформу випуску (таблетки,  ампули тощо), вид упаковки (коробки, флакони, туби nтощо), загальну кількість.

Вимоги-замовлення на лікарські засоби, що підлягають  предметно-кількісному обліку, лікарські  nзасоби для наркозу, лікарські  засоби,  які  належать до фармакологічних груп, що nнаведені в додатку  5,  та лікарські засоби,  наведені в таблиці п. 1.22 цих nПравил, виписуються на окремих бланках вимог-замовлень для кожної групи nпрепаратів.
   Вимоги-замовлення виписуються у трьох примірниках,  а на nлікарські  засоби,  що  підлягають  предметно-кількісному  обліку, nвимоги-замовлення виписуються у чотирьох примірниках.

В аптеці (аптечному складі/базі) залишається  один  примірник вимоги-замовлення, nкрім вимоги-замовлення на лікарські засоби, що підлягають предметно-кількісному nобліку і залишаються у двох примірниках.

6.Основнi nобов’язки провiзора  лiкарняної аптеки

  nПровiзор лiкарняної аптеки має тiж обов’язки,що й провiзор будь-якої аптеки n(дивись попередні лекції)  Специфiчними для провiзора лiкарняної аптеки є nнаступнi обов’язки:

·      прийом  замовлень-вимог на лiкарськi засоби i вироби nмедичного призначення  вiд вiддiлень лiкувально-профiлактичного закладу n(перевiряє правильнiсть їх оформлення, сумiснiсть входячих iнгредiєнтiв, дози i niн.) i передача їх у виробниче вiддiлення  аптеки;

·      прийом вiд аптеки скомплектованих замовлень у вiдповiдностi niз супроводжувальною документацiєю i своєчасна передача  лiкарських засобiв i nвиробiв медичного призначення в вiдповiднi вiддiлення ЛПЗ;

·      постiйний зв’язок з лiкувальними лiкарями, iнформацiя їх про nнаявнiсть i тимчасову вiдсутнiсть в аптецi лiкарських засобiв, iснуючих nаналогiв i замiнникiв, нових лiкарських засобах i їх показниках до примiнення i niнш.;

·      контроль за дотриманням в вiддiленнях i кабiнетах nлiкувально-профiлактичного закладу  установлених правил збереження лiкарських nзасобiв, результати перевiрки доводяться до вiдома керiвництва закладу для прийняття nвiдповiдних мiр.

Крiм nтого, провiзор  вивчає потребу лiкувально-профiлактичного закладу в лiкарських nзасобах i виробах медичного призначення, вивчає структуру рецептури на niндивiдуальне виготовлення лiкарських засобiв, пiдтримує постiйний зв’язок  з nаптекою i здiйснює заходи по задоволенню потреби i пiдвишенню якостi nлiкарського забезпечення  стацiонарних хворих. Вiн приймає участь в нарадах i nлiкарських конференцiях, роботi комiсiї з перевiрки правильностi використання nлiкарських засобiв i їх призначенню, а також перевiрцi правильностi ведення nдокументацiї по вiдпуску лiкарських засобiв,що пiдлягають предметно-кiлькiсному nоблiку.

7. nПорядок проведення вхідного контролю якості лікарських засобів у ЛПЗ

При надходженні nлікарських засобів у ЛПЗ  уповноважена особа спочатку здійснює перевірку супровідних nдокументів на лікарські засоби:

·      nнакладних, nу яких обов’язково мають бути зазначені назва, дозування, лікарська форма, номер nсерії, кількість, назва виробника лікарського засобу;

·      nсертифікатів nякості виробників, завірених печаткою останнього постачальника;

·      nвисновків nщодо якості лiкарських субстанцiй, наркотичних, психотропних речовин i nпрекурсорiв, лiкарських засобiв для наркозу, рентгеноконтрастних та nпротитуберкульозних препаратiв, виданих підпорядкованою лабораторією або nакредитованою  лабораторією;

·      nданих nпро реєстрацію лікарського засобу.

В своїй роботi nуповноважена особа повинна керуватись наказом МОЗ України nвід n30.10.2001 N 436

Одержані  ЛПЗ  nлікарські засоби підлягають візуальному контролю уповноваженою особою, який nвключає перевірку:

·      nстану nтари;

·      nгрупової, nпервинної, вторинної (за її наявності) упаковки;

·      nмаркування; n

·      nнаявності nінструкції  про  застосування  на  доступній  для споживача мові;

·      nзовнішнього nвигляду, у тому числі цілісності, однорідності, наявності пошкоджень лікарських nзасобів;

·      n терміну nпридатності лікарських засобів.

Забороняється застосування nодержаних  лікарських засобів у  ЛПЗ  до  одержання  письмового  висновку  nуповноваженої особи,  що  здійснює  вхідний контроль якості лікарських засобів nу ЛПЗ.

 За  результатами  nвхідного  контролю якості лікарських засобів уповноваженою особою оформляється nписьмовий висновок, який містить результат вхідного контролю,  дату його nпроведення, підпис та прізвище уповноваженої особи.

У разі   позитивного  nрезультата  вхідного  контролю уповноважена  особа  надає  письмовий  висновок  nщодо   можливості використання   (застосування)   серій(її)  лікарських  nзасобів  та передає одержані лікарські засоби для  застосування  у  відділення nЛПЗ або на зберігання.

 У  разі  негативного  nрезультата   вхідного   контролю уповноважена  особа  складає  акт  про  nвиявлені  дефекти,  який є підставою для повернення лікарських засобів  nпостачальнику.  Копія акта також подається у територіальну інспекцію.

8. Особливостi nпостачання ЛПЗ  наркотичними, психотропними лiкарськими засобами i прекурсорами n

Порядок обігу наркотичних засобів, nпсихотропних речовин та прекурсорів у закладах охорони здоров’я України    регулюється nнаказом від 21.01.2010 р. № 11

      Державнi nта  комунальнi  лiкувально-профiлактичнi  nзаклади, що мають свої аптеки, повиннi nпридбавати (закуповувати) наркотичнi, nпсихотропнi лiкарськi  nзасоби  та прекурсори  з аптечних складiв n(при наявностi укладеного з ними nдоговору чи угоди).

    Лiкувально-профiлактичнi nзаклади,  що не мають своїх аптек,  повиннi  nпридбавати  (закуповувати) наркотичнi, nпсихотропнi лiкарськi nзасоби та прекурсори   в державних та комунальних аптеках за мiсцезнаходженням,  nдо яких вони прикрiпленi nна постачання такими засобами,  згiдно nз наказами керiвникiв nмiсцевих nорганiв nохорони здоров’я. 

    Отримувати з аптечних складiв чи nз аптек наркотичнi i психотропнi лiкарськi засоби та прекурсори  дозволяється nлише  матерiально-вiдповiдальним особам лiкувально-профiлактичних закладiв,  nуповноваженим письмовим  наказом  керiвникiв  цих закладiв охорони здоров’я.

    Матерiально-вiдповiдальна особа nзабезпечує отримання  i  доставку наркотичних i психотропних лiкарських засобiв nта прекурсорiв  до лiкувально-профi-лактичного закладу та несе вiдповiдальнiсть nза це.

    Виготовленi а  аптеках для nлiкувально-профiлактичних закладiв лiки, що мiстять наркотичнi,  психотропнi nлiкарськi засоби чи прекурсори , повиннi мати такi реквiзити:

     – nномер (назву) аптеки, де виготовленi цi лiкарськi форми;

     – точне  i  якiсне  позначення  nна  сигнатурi або етикетцi “Внутрiшнє”, “Мазь”, “Для niн’єкцiй”, “Очнi краплi” тощо;

     – найменування вiддiлення n(кабiнету),  для якого призначенi виготовленi лiкарськi форми;

склад лiкарських форм, що вiдповiдає nприсису, вказаному у вимогах, поданих в аптеку;

     – дату nвиготовлення лiкарських форм;

     – пiдписи осiб,  якi nвиготовили,  перевiрили i  видали  лiкарськi форми з аптеки.

    У випадках, коли на упаковках з nлiкарськими формами немає перерахованих вище  позначень,  зберiгання  i nзастосуваня таких форм в лiкувально-профiлактичних закладах не дозволяється.

     Всi вимоги-замовлення повиннi nвиписуватися окремо  вiд  вимог  на iншi лiкарськi засоби i товари медичного nпризначення, причому їх кiлькiсть, що замовляється i вiдпускається, повинна nбути вказана словами. В таких  вимогах  обов’язково  вказується найменування nвiддiлення (кабiнету) лiкувально-профiлактичного закладу.

    Для отримання  наркотичних nлiкарських засобiв у вимогах-замовленнях, що подаються в аптеки, повиннi бути nвказанi: номер iсторiї хвороби, прiзвище, iм’я та по батьковi хворих, яким nвиписанi наркотичнi засоби згiдно призначенями лi-карiв,  найменування i nдозування цих  засобiв, а  також  призначення  (для  iн’єкцiй,  зовнiшнього nзастосування, внутрiшнього вживання; очнi краплi тощо).

    Для отримання наркотичних, nпсихотропних лiкарських засобiв i прекурсорiв  в аптеку разом  з  nвимогами-замовленями повинно   бути  пред’явлено доручення nматерiально-вiдповiдальною особою, яка отримує цi засоби,  доручення виписане nна її iм’я згiдно та оформлене у встановленому порядку i зазначене в  ньому  nнайменувань  i  кiлькостей (словами) всiх отримуваних засобiв.

    В аптеках nлікувально-профілактичних закладів, де обладнані кімнати згідно з вимогами, nнорматив зберігання наркотичних, психотропних лікарських засобів та прекурсорів nне повинен перевищувати двотижневої потреби в них. Наркотичні і психотропні nлікарські засоби в таких кімнатах повинні зберігатись тільки в замкнених nвогнетривких сейфах. Зберігання прекурсорів  може бути забезпечено в замкнених nметалевих шафах, надійно прикріплених до стіни чи  пiдлоги.

9. Особливостi nзберiгання лiкарських засобiв у лiкувально-профiлактичних закладах

Правил зберігання та nпроведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних nзакладах  регламентуються наказом МОЗ України вiд 16.12.2003  N 584

ЛПЗ  можуть  закуповувати  nлікарські засоби лише у постачальників, які мають діючі ліцензії на виробництво nта/або оптову чи роздрібну торгівлю лікарськими засобами.

    Експлуатація nобладнання та  приміщень  ЛПЗ,  призначених для зберігання лікарських засобів,  nмають забезпечувати збереження їх якості протягом усього терміну придатності.  nКількість  площ  і приміщень   для   зберігання   визначається  кількістю  nлікарських засобів, які в них зберігаються, з урахуванням їх токсикологічних, nфармакологічних груп та фізико-хімічних властивостей.

   Приміщення  для nзберігання мають бути обладнані витяжною вентиляцією, у разі, коли це неможливо n- кватирками, фрамугами. Приміщення  для  зберігання   мають   бути    забезпечені nнеобхідною   кількістю  стелажів,  шаф,  холодильників,  піддонів, nпідтоварників,  з дотриманням  необхідних  умов  освітлення  тощо. nЗабороняється зберігати лікарські засоби на підлозі.

   Лікарські    nзасоби    слід    зберігати    окремо    за фармакологічними  групами  залежно  nвід  способу  їх  введення,  з урахуванням  фізико-хімічних  властивостей   nлікарських   засобів, відповідно   до   вимог  інструкції  про  застосування  nлікарських засобів.

     Наркотичні nзасоби,  психотропні речовини  та  прекурсори зберігають в ЛПЗ відповідно до nвимог діючих нормативних актів, які регулюють їх обіг в Україні.

  Лікарські засоби слід nрозташовувати на стелажах, у шафах або холодильниках, а за необхідності – на nпіддонах, підтоварниках; отруйні лікарські засоби зберігають у металевій шафі nпід замком.

  Лікарські засоби,  nтермін придатності  яких  минув,  або відносно яких виникли сумніви щодо їх nякості,  мають бути вилучені та  поміщені  “у  карантин”  –  чітко   nвідокремлену   зону,   для запобігання    помилковому    їх   застосуванню,   nз   позначенням “Застосування заборонене до окремого розпорядження” nта зазначенням їх назви та кількості.

  До   медичного   nзастосування   лікарські   засоби,  які знаходились  у  карантині,  можуть  nбути  повернені  тільки  після отримання  позитивного  висновку  щодо  їх  nякості  від  Державної інспекції чи територіальної інспекції,  крім  nлікарських  засобів, термін придатності яких минув.

  При   отриманні   nнегативного  висновку  від  Державної інспекції чи територіальної інспекції nлікарський засіб  знищується згідно  з  правилами  проведення  утилізації та nзнищення неякісних лікарських  засобів,  затверджених   наказом   МОЗ   nУкраїни   від 08.07.2004  N 349.

   Усі лікарські засоби nмають  зберігатися  відповідно  до вимог,   зазначених   в   інструкції   про   nмедичне  застосування лікарського засобу.

   Особливих умов зберігання nпотребують лікарські засоби:

     – які вимагають nзахисту від світла;

     – які вимагають nзахисту від дії вологи;

     – які вимагають nзахисту від випаровування;

     – які вимагають nзахисту від дії підвищеної температури;

     – які вимагають захисту nвід дії пониженої температури;

     – які  вимагають  nзахисту  від  дії  газів,  що  містяться  в навколишньому середовищі;

     – пахучі, барвні;

     – дезінфекційні nзасоби;

     – медичні nімунобіологічні препарати;

     – вогненебезпечні n(легкозаймисті) речовини.

   Перелiк лiкарських nзасобiв, що вiдносяться до вищенаведених   груп рчовин та умови   зберiгання   nнаведенi в наказi МОЗ України № 44.

 Усі   готові   nлікарські  засоби  мають  зберігатися  в упаковці виробника, етикеткою назовні:

     – таблетки,  nдраже,  капсули  зберігають ізольовано від інших лікарських форм  у  nзаводській  упаковці,  яка  оберігає  від  дії зовнішніх факторі в;

     – ін’єкційні nлікарські засоби слід зберігати в  прохолодному, захищеному  від  світла  nмісці  в  окремій  шафі  або ізольованому приміщенні (кімнаті) з урахуванням nособливостей тари  (крихкість), якщо немає інших указівок на упаковці;

     – рідкі лікарські nзасоби (сиропи,  настойки,  рідкі екстракти тощо)  мають  зберігатися  в  nпрохолодному,  захищеному від світла місці, якщо немає інших указівок на nупаковках;

     – nплазмозаміщувальні  та дезінтоксикаційні розчини зберігають ізольовано при nтемпературних інтервалах,  указаних на упаковці, та в захищеному від світла nмісці;

     – мазі,  nлініменти,   гелі,   креми,   пасти   зберігають   у прохолодному,  захищеному  nвід  світла  місці в щільно запакованій тарі,  якщо немає інших указівок  у  nінструкції  про  застосування лікарських засобів;

     – зберігання nсупозиторіїв  повинно  здійснюватися  в  сухому, прохолодному, захищеному від nсвітла місці;

     – зберігання  nпрепаратів  в  аерозольних  упаковках   повинно проводитися  в  сухому,  nзахищеному  від світла місці,  подалі від вогню та опалювальних приладів. nАерозольні упаковки слід оберігати від ударів та механічних пошкоджень.

10. nВiдпуск лiкарських засобiв для вiддiлень i кабiнетiв ЛПЗ

Замовлення-вимоги nЛПЗ поступають в аптеки перiодично за встановленим графiком .Їх  прийом nпроводить провiзор аптеки. Подiбно, як це здiйснюється  при прийомi рецептiв, nзамовлення-вимоги ЛПЗ пiдлягають перевiрцi i таксуванню з додержанням всiх nправил прописування лiкарських засобiв у вiдповiдностi з вимогами наказу МОЗ nУкраїни № 360. 

     Незалежно вiд nтого, чи прописанi  лiкарськi засоби  iндивiдуального виготовлення,   готовi nлiкарськi засоби  або речовини без дiлення на дози – в масi (ангро, in nbulk), всi вони таксуються за n кажним nпрописом окремо, пiсля чого пiдраховується загальна вартiсть. Таксування nпроводять за тарифами та даними товарно-транспортної  накладної (для готових nлiкарських препаратiв)  при цьому не порушуючи прийнятий порядок при таксуваннi nамбулаторних рецептiв. Визначається цiна по кожному найменуванню i виводиться nзагальна сумма по замовленнi-вимозi. Вартiсть кожного найменування лiкарського nзасобу або виробу медичного призначення i їх загальна вартiсть вказуються в nусiх екземплярах замовленнях-вимогах.

   Готовi до вiдпуску nлiкарськi засоби i  вироби медичного призначення  зосереджуються  в кiмнатi nкомплектацiї i видачi замовлень  ЛПЗ. Ця кiмната повинна бути  обладнана nспецiальними вертушками, шафами i столами з  комiрками,  якi пронумерованими по nлiкувальним вiддiленням i кабiнетам.

    Лiкарськi засоби,що nмiстять ядовитi i наркотичнi речовини,з моменту виготовлення i до моменту nвидачi повиннi знаходитися в закритiй шафi. Вiдпуск лiкарських засобiв здiйснює nпровiзор   аптеки.Разом з медичним працiвником, що отримує  лiкарськi засоби, nвiн перевiряє правильнiсть  оформлення, кiлькiсть i дає роз’яснення щодо умов nзберiгання, термiнам придатностi.

    Виписанi по  nвимогами-замовленнями  лiкарськi засоби i  вироби медичного призначення  може nотримати  iз аптек тiльки медичний працiвник (старша медична сестра вiддiлення nабо головна медична сестра амбулаторно-полiклiнiчного закладу), на iм’я котрого nвиписано вимогу. Вiдпуск лiкарських засобiв iз  мiжлiкарняних  аптек nпроводиться при подачi доручення.

Одержання i вiдпуск iз nаптеки цiнностей оформляється вiдповiдними пiдписами в усiх екземпляраї nзамовлень-вимог.

     Вимоги-замовлення nзберігаються протягом трьох років (не враховуючи поточного року).

Після   закінчення   nтерміну   зберігання     вимог (замовлень), крім  наркотичних (психотропних) nлiкарських засобiв та трамадолу,   вони  знищуються  шляхом  спалювання  nкомісією,  яка призначається керівником закладу.  Комісія складає відповідний nакт знищення, що затверджується керівником закладу.

     Після    nзакінчення    терміну    зберігання    вимог (замовлень) на наркотичні n(психотропні) лікарські  засоби  та  трамадолу   вони   знищуються   в   порядку nвстановленому законодавством

   n11. Особливостi nроботи центальної районної аптеки

    У nвiдповiдностi з наказом МОЗ України № 385 аптека, на яку покладено nадмiнiстративне та органiзацiйно-методичне керiвництво аптеками району nназивається центральною районною аптекою (ЦРА).  Центральнi районнi аптеки nстворювались в кожному районному центрi, а також в обласних центрах, якi мали nаднiмiнiстративний подiл. На них була покладена вiдповiдальнiсть за лiкарське nзабезпечення району та роботу прикрiплених аптек, якi знаходились на територiї nрайону. Для таких аптек планувалась додаткова штатна чисельнiсть персоналу n(заступник завiдувача аптеки, старший провiзор). ЦРА виступала як юридична nособа, тодi як iншi аптеки району не мали самостiйного балансу i рахунку для nведення фiнансових операцiй.

    Iншою nособливiстю ЦРА була централiзована бухгалтерiя, яка обслуговувала як ЦРА так i nприкрiпленi аптеки району. В штатi центалiзованої бухгалтерiї були головний nбухгалтер, бухгалтери, економiст. Бухгалтерський облiк та звiтнiсть  всiх nприкрiплених до ЦРА аптек здiйснювались працiвниками централiзованих nбухгалтерiй. Прикрiпленi аптеки здiйснювали оперативний облiк та подавали nзвiтнi документи в централiзовану бухгалтерiю.

     Постачання nЦРА та пiдвiдомчих аптек здiйснювалось обласним аптечним складом у nвiдповiдностi з рознарядкою торгового вiддiлу обласних аптечних об’єднань n«Фармацiя».  Закупляти лiкарськi засмоби поза обласним аптечним склад  аптекам nбуло заборонено.

     Аптеки nвиконували великий обсяг виробничої роботи iз виготовлення екстемпоральних  nлiкiв та   проведення фасувальних робiт. Для  надання органiзацiно-методичної nдопомого пiдвiдомчим аптекам та  виконання iнспекторських функцiй з контролю за nфармацевтичним порядком до штату ЦРА були введенi посади старших провiзорiв. nКiлькiсть таких посад визначалась числом прикриплених до ЦРА пiдвiдомчих nаптек.Серед старших провiзоров ЦРА були роздiленi функцiї. Один iз старших nпровiзорiв ЦРА займався питанням контролю якостi лiкiв в прикрiплених аптеках, nдругий – здiйснювавв фармацевтичнi перевiрки та надавав методичну i nконсультативну допомогу прикрiпеним аптекам.

     ЦРА nздiйснювали оперативне керування прикрипленими аптеками району. Практикувались nщомiсячнi наради завiдувачiв аптек району, де розглядалися питання роботи nаптек, вивчалися новi нормативнi акти тощо.

    На сьогоднi  у nвiдповiдностi з наказом МОЗ України № 385 до штату аптек введена посада nстаршого провiзора, однак нормативними документами Мiнiстерства працi та nсоцiальної полiтики посадова iнтрукцiя щодо обов’язкiв старшого провiзора  nаптеки не передбачена. 

     Який статус ЦРА nсьогоднi ? Це залежить вiд регiонiв України. У бiльшостi областей ЦРА як nпiдприємства комунальної (обласної чи районної) форми власностi зберiгли свiй nстатус.  При проведеннi малої приватизацiї було заборонено приватизувати ЦРА, nякi в цю пору здiйснювали постачання ЛПЗ району, особливо це стосувалось nпостачання наркотичними, психотропними засобами i прекурсорами.  Однак на nмiсцях мiсцевi органи самоурядування, як власники майнового комплексу аптеки, nдозволили прикрiплеим до ЦРА аптекам  отримати статус юридичної особи i nзалишитись чи вийти iз пiдпорядковання  ЦРА. Функцiонують ЦРА з єдиним nрозрахунковим рахунком для всiх прикрiплених аптек. Через них здiйснюється nпостачання лiкарськими засобами прикрiплених аптек. Однак, у бiльшостi випадкiв nаптеки, якi є юридичною особою, сюгоднi здiйснюють самостiнi закупки лiкарських nзасобiв i виробiв медичного призначення.

     ЦРА в останнi роки nнесли суттєвi економiчнi збитки iз-за низької ефективностi деяких прикрiплених n(особливо сiльських) аптек. Деякi iз сiльських аптек працювали збитково i борги nтаких  аптек лягали  на ЦРА. Тому вже вiдомi випадки банкрутства ЦРА, якi несли nзначнi витрати  з постачання  лiкарських засобiв nЛПЗ, здiйснювали вiдпуск лiкiв безоплатно, а витраченi кошти своєчасно не були nповернутi в аптеку.  Є випадки, коли низьку ефективнiсть nроботи ЦРА необхiдно вiднести до слабкої роботи завiдувача такої аптеки i , nнавпаки, багато ЦРА завдяки грамотнiй роботi завiдувача аптеки працюють nефективно.

      Сьогоднi на nстаршого провiзора аптеки, посаду якого мають право вводити аптеки державної i nкомунальної форми власнотi, на наш погляд, доцiльно покласти обов’язки nуповноваженої особи. Статус уповноваженої особи аптеки вимагає досвiду роботи nта професiйних знань, цими якостями  в найбiльшiй мiрi володiє старший провiзор nаптеки.

12.  nПорядок відпуску з аптеки громадянам вакцин та анатоксинів

(Затверджено nнаказом Міністерства охорони здоров’я України 16.09.2011 № 595)

Аптечні nзаклади ЛПЗ для зберігання вакцин повинні мати приміщення, що відповідають nустановленим санітарно-гігієнічним вимогам відповідно до постанови nКабінету Міністрів України від 04.10.2010 за № 906 n«Про затвердження форми паспорта аптечного закладу (структурного nпідрозділу)».

  Надходження, nзберігання вакцин та анатоксинів в аптечних закладах та установах охорони nздоров’я, продаж їх громадянам повинні здійснюватись з дотриманням n«холодового ланцюга», що забезпечує зберігання первинної якості препаратів.

 До реалізації nчерез аптечну мережу дозволяються вакцини та анатоксини як імпортного, так і nвітчизняного виробництва. Всі вакцини повинні бути зареєстровані в Україні nі мати висновок про відповідність показникам якості, виданий МОЗ України nна кожну серію вакцини та анатоксину відповідно до Порядку здійснення nдержавного контролю за якістю медичних імунобіологічних препаратів, які nвикористовуються, виробляються або пропонуються до застосування nв медичній практиці в Україні.

Керівник nаптечного закладу призначає відповідального за доставку, облік, nзберігання, продаж та утилізацію вакцин та анатоксинів.

Відпуск nвакцин та анатоксинів дозволяється за наявності рецепта лікаря. nПри реалізації вакцин відповідна особа вказує в рецепті лікаря дату nта час відпуску. Здійснення імунізації вакцинами, які були придбані через nаптечну мережу, дозволяється тільки за наявності фіскального чека, nв якому зазначені дата та час відпуску вакцини.

Вакцини nта анатоксини — один із видів медичних імунобіологічних препаратів, nпризначений для імунопрофілактики інфекційних захворювань. Вакцини та nанатоксини, що містять один компонент, називаються моновакцинами. Вакцини та nанатоксини, що містять кілька компонентів і використовуються для профілактики nдекількох інфекційних захворювань, називаються багатокомпонентними. Вакцини nможуть бути живі, інактивовані та отримані за допомогою технології nрекомбінантної ДНК.

Для nзберігання вакцин та анатоксинів виділяється окремий холодильник nз достатнім корисним об’ємом, призначений тільки для зберігання вакцин та nанатоксинів.

Приміщення nобладнується холодильниками з морозильними відсіками, робочим столом, nтермоконтейнером достатньої ємності, холодоелементами, контейнером для

Зберігання nвакцин та анатоксинів здійснюється в холодильнику при температурі від n2 до 8 °C, з достатнім корисним об’ємом, призначеним тільки nдля зберігання вакцин. Зберігання в ньому інших предметів або препаратів nне допускається. У морозильній камері зберігаються холодоелементи. nХолодильник обладнується термометром та за можливості датчиком температури.

Облік nвакцин та анатоксинів в аптечному закладі ведеться в спеціальному nжурналі обліку та використання вакцин та анатоксинів, (додаток n2 до цього Порядку). У цьому журналі зазначаються дата nнадходження/видачі вакцин та анатоксинів, торговельна назва вакцин та nантоксинів та форма випуску, найменування підприємства та країни-виробника, nсерія, номер і кількість доз.

В аптечному nзакладі, що здійснює торгівлю вакцинами та анатоксинами, повинні бути nв наявності такі документи:

журнал nобліку і руху вакцин та анатоксинів;

копії nнакладних на придбання вакцин та анатоксинів;

акти nперевірки умов зберігання, обліку і видачі вакцин та анатоксинів, видані nфахівцями санітарно-епідеміологічної служби;

акти nна списання вакцин та анатоксинів;

інструкції nпро застосування вакцин та анатоксинів.

Продаж nвакцин та анатоксинів в аптечних закладах здійснюється за рецептом nлікаря ЛПЗ (незалежно від форм власності).

Продаж nвакцин та анатоксинів покупцю проводиться за наявності в нього nтермоконтейнера з холодоелементами.

Відповідальний nза продаж вакцин та анатоксинів працівник зобов’язаний пояснити покупцю nумови зберігання вакцини і необхідність проведення вакцинації в ЛПЗ.

13. Термiни зберiгання рецептiв, як nзалищаються в аптецi.

Всі лікарські засоби, крім дозволених до безрецептурного відпуску, nповинні відпускатися з аптек тільки за рецептами встановлених форм.

Наркотичні і nпсихотропні лікарські засоби, що виписуються на спеціальних рецептурних бланках nформи №  3, відпускаються тільки з аптеки, прикріпленої для цих цілей до териториальних nлікувально-профілактичних закладів.

Рецепти на nлікарські засоби, виписані на спеціальних рецепторних бланках форми № 3, дійсні nпротягом 10 –ти календарних днів.

Залишається і nзберігається в аптеці рецепти на наркотичні і психотропні лікарські засоби; ті, nщо підлягають предметно-кілкісному обліку; ті за якими ліки відпущені nбезоплатно чи на пільгових умовах 

Рецепти на всі nінші лікарські засоби повертаються хворим.

Рецепти на всі nінші лікарськізасоби (що підлягають зберіганню) зберігаються протягом одного nмісяця. По nзакінченню терміну зберігання всі рецепти підлягають знищенню у встановленому nпорядку.

Лікарські засоби, в.ч. nлікарські рослини, дозволені до відпуску без рецепта лікаря, відпускаються з nаптек у кількості не більше nдвох упаковок.

Відпуск з аптек лікарських засобів за рецептами здійснюється в nкількостях, що не перевищують гранично допустимі норми відпуску на один рецепт, nа для лікарських засобів, що не мають встановленої такої норми – у вказаній в nрецепті кількості.

При цьому при nнеобхідності допускається порушення оригінальної упаковки (яка залишається в nаптеці разом з залишком лікарського засобу), а на аптечній упаковці ще nобов’язково вказується серія і термін придатності.

При відпуску ліків за nрецептами довгострокової дії рецепт повертається хворому. На звороті рецепта nпроставляється кількіть, дата відпуску і підпис того, хто відпустив. При nнаступному зверненні хворого до аптеки враховується попереднє отримання ліків. nПроте аптека може завести картотеку хронічний хворих і залишити такі рецепти в nсебе.

В особливих випадках n(неможливість для хворого регулярно звертатися до аптеки) аптечних працівникам nдозволяється здійснювати одноразово відпуск призначення лікарем препарату за nрецептом довстрокової дії в кількості необхідній для лікування протягом двох nмісяців.