Рецепт (

Рецепт (Receptum). Друга відміна іменників n(Declinatio secunda).

 

Основні nвідомості про

структуру nрецептів та їх форми

 

Рецепт (від латинського receptum – взятий документ) – це письмове nзвернення лікаря, фельдшера чи акушера в аптеку про виготовлення ліків і nвказівки про способи їх вживання.

Виписується рецепт на спеціальних бланках за встановленою формою.

Рецепт складається з таких частин:

І. Insriptio (напис) – штамп лікувального закладу n(адреса, номер телефону лікувального закладу) і його шифр.

ІІ. Datum – дата виписування рецепта.

III. Nomen medĭci – прізвище, ініціали та вік nхворого (вік зазначається дітям до 14 років і старшим людям понад 60 nроків).  

IV. Nomen medici – прізвище та ініціали лікаря (Якщо nлікар виписує ліки для себе, то замість прізвища лікаря може написати Pro nauctore – для автора абоPro me – для мене).

V. Invocatio –  звернення nлікаря до фармацевта, виражене словом Recipe: – Візьми:.

VI. Designatio materiārum – перелік лікувальних речовин (інгредієнтів), препаратів та їх nкількості.

VII. Subscriptio – вказівки nфармацевту про спосіб виготовлення ліків, їх форму, дози, спосіб упаковки.

Якщо у рецепті виписується одна лікарська речовина, то такий рецепт називається nпростим (formŭla remediōrum simplex). В Subscriptio простого рецепту лікар пише: Da! Signa!

Якщо в рецепті виписується дві або більше лікарських речовин, то рецепт nназивається складним (formŭla remediōrum composĭta). В Subscriptio лікар пише форму nлікарського засобу. Наприклад: Misce, ut fiat pulvis. – Змішай, щоб утворився порошок; Misce, ut fiant suppositoria – Змішай, щоб утворилися свічки.

Після вказівки форми ліків вказується, скільки доз слід видати. nНаприклад: Da (Dentur) tales ndoses numĕro… Видай (Видати) таких доз кількістю…

VІІІ. Signatūra – позначення. Це вказівки хворому про дозу на один прийом, nчастоту прийому ліків, час і спосіб вживання. Ці вказівки пишуться державною nмовою.

ІХ. Nomen medĭci et sigillum personāle – Власний підпис і особиста печатка лікаря.

Designatio materiārum у складному рецепті nскладається з таких частин:

1. basis seu remedium cardināle – основа або основний засіб, за допомогою якого досягається основна nтерапевтична дія;

2. remedium adjuvans – допоміжний засіб, який посилює або nпослаблює дію основних речовин;

3. remedium corrĭgens – виправляючий засіб, який поліпшує n(виправляє) смак чи запах ліків;

4. remedium constituens – формоутворюючий засіб, за допомогою якого nнадається кінцевої форми лікам (цукор, крохмаль – для порошків; дистильована nвода, сиропи, спирти тощо – для рідких форм).

П‘ята, шоста і сьома частина рецепта пищуться латинською мовою. Вони nназиваються “латинською частиною” рецепта.

При написанні латинської частини рецепту слід пам’ятати, що дієслово Recĭpe (Візьми) є перехідним і nвимагає прямого додатка, яким в рецепті є вагова кількість (доза), а назви nлікарських засобів по відношенню до кількості є неузгодженим означенням.

При оформленні Designatio materiārum слід дотримуватись таких nправил:

1. Назва кожного nінгредієнта (складника) пишеться з нового рядка. Кожний рядок nпочинається з великої букви. З великої букви пишуться також назви лікарських nпрепаратів і хімічних елементів. Назви частин рослин (листків, кори, nплодів, насіння), якщо ними не починається рядок, а також назви nаніонів солей, оксидів і прикметники пишуться з малої букви, наприклад:

 

Recipe: Infūsi herbae Adonĭdis vernālis 6,0:180 ml.

Візьми: Настою трави горицвіту весняного n6,0:180 мл.

 

2. З правого боку в nрецептурному рядку вказується кількість складника. Тверді і сипкі речовини nпозначаються в грамах і частинах грама (арабскими цифрами), рідкі nречовини – в мілілітрах (ml), грамах або краплях. Кількість крапель позначається римськими цифрами, nякі ставляться після латинського слова gutta – крапля в Асс. напр:

 

Recipe:Olei Menthae piperītae guttas III

Візьми: олії перцевої м‘яти 3 краплі.

 

Деякі речовини дозують у біологічних одиницях дії (скорочено початкові nлітери слів тієї мови, якою пишеться нелатинська частина рецепта, українською nмовою – ОД). Наприклад:

 

Recĭpe: Penicillini 200 000 ОД.

Візьми: Пеніциліну 200 000 ОД.

 

У рецептах на свічки чи таблетки після слова Recipe  назву відповідної форми ліків можна писати в Асс.plur. із зазначенням чи без зазначення дози лікарської речовини. Наприклад:

 

Recĭpe: Tabulettas “Citramōnum” numĕro 10

Візьми: Таблетки n“Цитрамон” числом 10.

Recĭpe: Suppositoria “Anaesthesōlum” numĕro 20.

Візьми: Свічки n“Анестезол” числом 20.

 

Додаткові написи в nрецептах

 

1.Якщо два або більше nлікарських засобів прописуються в однаковій дозі, то кількість вказується nтільки один раз – після назви останньої речовини, при цьому перед цифрою nпишеться прислівник ana (aā) – порівну, по.

Наприклад: Recĭpe: Tinctūrae Valeriānae

                                  nTinctūrae Convallariae ana 10 ml

2. Якщо необхідно виготовити і видати ліки негайно, то лікар у верхній частині nрецепту зазначає: Cito! – Швидко! Citissĭme! – nЯкнайшвидше! Statim! – Негайно!

3. Якщо для тривалого курсу лікування nпотрібно придбати ліки повторно, то лікар може написати Repĕte! – Повтори! Repĕte bis! Repĕte ter! – Повтори двічі, тричі!

4. Якщо рецепт не помістився на лицевій стороні nрецептурного бланку, то можна продовжити його на зворотній стороні, зробивши nпомітку: Verte! – Переверни!

 

Вправи

 

І. Перекласти латинську nчастину рецептів українською мовою:

1. Recĭpe:    Tinctūrae Convallariae

Tinctūrae Valeriānae ana 10 ml

Tinctūrae Belladonnae 5 ml

Misce. Da.

Signa: По 20-25 крапель 3 рази на день.

2. Recĭpe:    Gemmārum Betŭlae 30,0

Da. Signa: По 1 столовій ложці 5 разів на день.

3. Recĭpe:    Tinctūrae Menthae piperītae

Tinctūrae Convallariae aā 10 ml

Misce. Da.

Signa: По 10 крапель на прийом.

4. Recĭpe:    Tinctūrae Schizandrae 50,0

                    Detur.

                    Signētur: По 15 крапель 3 рази на день.

ІІ. Перекласти nлатинською мовою:

1.     Візьми:  Трави nшавлії 10,0

Видай.

Познач: Для промивання.

2.     Візьми:  Настоянки nкалендули (нагідків) 10 мл

Видай. Познач: По 15 крапель 3 рази на день.

3.     Візьми:  Настоянки nвалеріани

Камфори по 10 мл

Змішати. Видати. Позначити: По 20 крапель 3 рази на день.

4.     Візьми:  М’ятної nводи 200 мл

Видай. Познач: Пити по півсклянки 3 рази в день.

Друга відміна іменників (Declinatio secunda).

 Чоловічий рід (masculīnum)

 

До другої відміни відносяться іменники чоловічого і середнього родів, які в nродовому відмінку однини мають закінчення –і. В називному відмінку однини nіменники чоловічого роду закінчуються на –us, рідше –er, іменники середнього роду – на –um. Наприклад: succus, i m – сік; puer, ĕri m – хлопчик; remedium, ii n – лікарський nзасіб.

 

Відмінкові закінчення іменників ІІ відміни

 

 

Із цієї таблиці видно, nщо різниця у відмінкових закінченнях іменників чоловічого і середнього родів є nтільки в називному відмінку однини і множини і в знахідному відмінку множини.

При відмінюванні nіменників на –er кінцева голосна –e найчастіше випадає. Наприклад: cancer, cri m – рак; Oleander, dri m – олеандр. Лише в nдеяких іменниках на –er голосна –е належить до основи і при nвідмінюванні зберігається.

Зразки відмінювання іменників чоловічого роду

sirŭpus, i m – сироп; aeger, gri m – хворий; puer, puĕri m – хлопчик

 

Casus                             Singulāris                                           Plurālis

Nom. sirŭpus        aeger            puer             sirŭpi           aegri            puĕri

Gen.  sirŭpi           aegri            puĕri            sirupōruma  aegrōtorum  puerōrum

Dat.   sirŭpo                    aegro           puĕro           surŭpis        aegris           puĕris

Acc.   sirŭpum       aegrum        puĕrum        sirŭpos        aegros          puĕros

Abl.   sirŭpo                    aegro           puĕro           sirŭpis         aegris           puĕris

 

Винятки nз правила про рід іменників  другої відміни

 

Деякі іменники другої nвідміни належать до жіночого роду:

alvus, i f  – живіт, nшлунок                               diamĕter, tri m – діаметр

atŏmus,  i f– атом                                             humus, ni f – земля, грунт

bolus, i f – глина                                              methŏdus, i f – метод

crystallus, i f – кристал                                   periŏdus, i f – період

До жіночого роду відносяться також всі назви дерев і кущів nна – us. Наприклад:

Alnus, i f – вільха                                            Malus, i f – яблуня

Середнього роду є:

virus, i n –         1) отрута(тваринного походження);

                                        2) вірус, збудник інфекційного захворювання

vulgus, i n – натовп

 

Лексичний мінімум

Назви дерев і кущів

n

Cerăsus, i f  – вишня

 

Crataegus, i f – глід

 

Hyoscyămus, i m – блекота

 

Leonūrus, i m – пустирник

 

Rubus idaeus, i m – малина

 

Thymus, i m – чебрець

 

Інші слова

aegrōtus, i m – хворий                                                magister, tri m – вчитeль

bacillus, i m – бацила, паличка                                   medĭcus, i m – лікар

bulbus, i m – луковиця                                                morbus, ni m – хвороба

cibus, i m – їжа                                                            numĕrus, i m – число, кількість

globŭlus, i m – кулька                                                 sirŭpus, ni m – сироп

locus, i m – місце                                                         succus, ni m – сік

 

Вправи

І.  Перекласти українською мовою n(усно) :

1.Oleum Ricĭni  icapsŭlіs praescribĭtur.2. Adde sirŭpi Rubi idаei quantum satis. n3. Da aegrōto guttas tinctūrae Vаleriānae. 4. In baccis Oxycocci nvitamīnum C continētur. 5. Extractum Oxycocci e nsucco Oxycocci praeparātur. 6. Herba Leonūri et Helianthi pro nherbariis praeparātur. 7. Sirŭpus e succo Rubi idaei coquĭtur. n8. Medĭce^[1][1][1], ncuraaegrōtum, sed nnon morbum.

ІІ. Переклаcти латинською мовою n(письмово): 

1. Сік вишневий, яблучний, малиновий (перекласти  неузгодженими nозначеннями). 2. Сироп солодковий, алтейний. 3. Настоянка пустирника, строфанту. n4. Соснові бруньки. 5. Ягоди чорниці, журавлини. 6. Палички і кульки – форми nліків. 7. Хай стоїть в холодному і сухому місці. 8.. Візьми малинового nсиропу скільки треба.

ІІІ. Перекладіть рецепти:

а) латинською мовою:

1. Візьми:   Настоянки блювотного nгоріха 5мл

Настоянки конвалії  15мл

Змішай. Видай.

Познач: По 20 крапель 3 рази на день.

2. Візьми:   Настоянки пустирника 30 мл

Хай буде змішано. Хай буде видано.

Хай буде позначено: По 30 крапель 3-4 рази на день.

3. Візьми:   Соку алое 100мл

Видай.

Познач: По 1 чайній ложці 2-3 рази на день.

4. Візьми:   Сиропу ревеня 30,0

Видай.

Познач: По ст. ложці 3 рази на день.

б) українскою мовою:

1. Recĭpe:    nTinctūrae Strophanthi 5,0

Tinctūrae Convallariae

Tinctūrae Valeriānae ana 10,0

Misceātur. Detur.

Signētur: По 20 крапель 3 рази на день.

2. Recĭpe:   Tinctūrae Strychni 5,0

Tinctūrae Convallariae 15,0

Misce. Da.

Signa: По 15 крапель 2-3 рази на день.

3. Recĭpe:    nTinctūrae Crataegi 20,0

Da.

Signa: По 20-30 крапель 3-4 рази на день.

 

Крилаті латинські вислови

 

 

 

Друга nвідміна. Середній рід (neutrum)

 

У фармацевтичній термінології вживається дуже багато термінів iз nзакінченням –um. До них належать переважно назви препаратів, деякі назви рослин, плодів і nін. Наприклад: Pyridoxīnum, i n – nпірідоксин; decoctum, i n – відвар; remedium, i n – засіб (лікувальний).

 

Зразок відмінювання іменників середнього роду II відміни

 

 

NB!  Особливості відмінювання іменників nсереднього роду ІІ відміни:

1. Закінчення в nзнахідному відмінку зберігається таке ж, як i в називному відмінку.

2. Називний і знахідний nвідмінки множини мають закінчення –а (порівняй в українській мові – nмасло, маслá).

 

Лексичний мінімум

Назви рослин, плодів

Absinthium, i n – полин

 

Chelidonium (i) majus (majoris) – чистотіл звичайний

 

Chenopodium, i n – лобода

 

Equisētum, i n – хвощ польовий

 

Hyperĭcum, i n – звіробій

 

Linum, i n – льон

 

Millefolium, i n – деревій

 

Stramonium, i n – дурман

 

Taraxăcum, i n – кульбаба

 

Viburnum, i n – калина

 

Інші слова

n
n

amўlum, i n – крохмаль

antidŏtum, i n – протиотрута

butyrum, i n – масло (тверде)

extractum, i n – витяжка

folium, i n – листок

glucōsum, i n – глюкоза

gossypium, i n – вата

infūsum, i n – настій

linimentum, i n – мазь (рідка)

medicamentum, i n – ліки

oleum, i n – олія

sacchărum, i n – цукор

suppositorium, i n – свічка

unguentum, i n – мазь

venēnum, i n – отрута

vitamīnum, i n – вітамін

vitrum, i n – склянка

 

Вправи

 

І. Перекласти українською мовою:

1. Unguentum Zinci. 2. Infūsum nfoliōrum Urtīcae. 3. Decoctum nbaccārum Myrtilli. 4. Infūsum nherbae Absinthii. 5. Suppositoria ncum extracto Opii. 6. Tinctūra foliōrum Hyoscyămi. 7. nSuppositoria cum Novocaīno. 8. Amўlum ex farīnā Tritĭci et Solāno ntuberōso praeparātur. 9. Venēna sub littĕra A nseparātim in officīnis servantur. 10. Folia Chenopodii vitamīna ncontinent.

ІІ. Перекласти латинською nмовою:

1. Настій листків шавлії. 2. Соняшникова nолія. 3. Оливкове масло. 4. Персикове масло. 5. Відвар ягід чорниці. 6. nВідвар листків ведмежих вушок. 7. Настій трави звіробою. 8. Гліцеринова nмазь (мазь гліцерину). 9. З листків рослин готують відвари і настої. 10. nШлунковий сік містить соляну кислоту.

ІІІ. Перекласти рецепти:

а) yкраїнською мовою:

1.     Recĭpe:     Foliōrum Rubi idaei 20,0

Foliōrum nMalvae

Foliōrum nFarfărae aa 25,0

Foliōrum nSalviae 30,0

Misce Da.

Signa: Для полоскання.

2.     Recĭpe:     Herbae nHerniariae

Foliōrum Uvae ursi

Foliōrum nSalviae aa 10,0

Misce Da.

Signa: 1 ст. ложка суміші на склянку кип’ятку.

3. Recĭpe:      Antidŏti nmetallōrum 100,0

Da.

Signa: Внутрішнє.

4. nRecĭpe:      Proserīni 0,01

Sacchări 0,2

Misce, fiat pulvis

Dentur tales doses nnumĕro 20.

Signētur: По 1 порошку 3 рази на день.

5. Recĭpe:      Antipyrīni n0,3

Pantopōni 0,2

Extracti Belladonnae n0, 01

Butyri Cacao 1,5

Misce , fiat nsuppositorium

Dentur tales doses nnumĕro 6

Signētur: По 1 свічці перед сном

 

 

б) латинською мовою:

1.  Візьми:     Борної кислоти 0,4 мл

Ментолу 0,05 мл

Вазеліну до 10,0

Змішай щоб утворилась мазь.

Видай.

Познач: Зовнішнє.

2. nВізьми:      Мазі гідрокортизону 0,5% 5,0

Видай.

Познач: Зовнішнє.

3. Візьми:      Еуфіліну 0,3

Масла какао 3,0

Змішай, щоб утворилась свічка.

Хай будуть видані такі дози числом 10.

                      Позначити: nПо 1 свічці на ніч.

Крилаті латинські вислови

 

Грецькі іменники ІІ відміни

 

Крім латинських іменників середнього роду, які закінчуються на –um, до ІІ відміни належать також іменники nсереднього роду грецького походження, які вNom. i Acc. sing. мають закінчення –on. Напр.: pharmacon, i n – ліки; encephalon, i n – головний мозок. nВони відмінюються так само, як і латинські іменники на –um.

Деякі з них вживаються з подвійним закінченням –on i –um: cranion – cranium (череп); encephalon – encephalum  (головний мозок).

 

 Словотворення. nГрецькі дублети іменників ІІ відміни. Словотворчі елементи

 

 

Вправи

І. Провідміняйте в nоднині та множині іменник pharmacon – ліки.

IІ. Виділіть словотворчі nелементи, поясніть їх значення, перекладіть терміни: Laevomycetīnum, Synthomycīnum, Euphyllīnum, Anatoxīnum, npharmacologia, remedia hypnotĭca, Androtin, Tetracyclīnum, nPlatyphyllīnum, hypertrophia, Hypnofer, Cyclobarbitālum, Gastropharm, npsychiatria, psychologia, achylia.

 

Авторизовані nпрописи

 

У фармацевтичній термінології зустрічаються назви препаратів, в яких після nнайменування лікарської форми вказується прізвище автора винаходу даного nпрепарату. Чоловічі прізвища відносяться до ІІ відміни, жіночі nпрізвища  – до І відміни. Наприклад: pasta Lassāri – паста Ласара; unguentum Vischnevsky – мазь Вишневського; tabulettae Carmanovae – таблетки Карманової.

Деякі прізвища не відмінюються. Наприклад: solutio Ringer–Locke – розчин Рінгера-Локке.

Букви і словосполучення, відсутні в латинській мові, запозичуються із nзахідно-європейських мов. Наприклад: liquor arsenicālis Fowleri – миш’яковистий розчин Фаулера.

 

Суфікси nіменників І-ІІ відмін

 

Важливим способом утворення похідних слів є суфіксація. Розуміння значення nсуфіксів, яке вони надають слову, допомагає засвоїти і зрозуміти багато nлатинських фармацевтичних термінів.

1. Суфікси -ŏl-, -ŭl-,(-cŭl-), які приєднуються до основи іменників, надають слову зменшувального nзначення. Наприклад: pil-ŭl–a, ae f – пілюля (від pila ae f – м’яч); glob-ŭl–us, i m – кулька (від globus i m – куля); gran-ŭl–um, i n – зернятко (від granum, i n – зерно).

2. Суфікси -īn-, -ōl–, приєднані до основи іменників, утворюють назви препаратів. Всі вони nмають закінчення середнього роду –um, незалежно від вихідних іменників. nНаприклад: Ephedr-īn–um, i n – ефедрин (від Ephĕdra, ae f – хвойник), Menth-ōl–um, i– ментол (від Menth–a, ae f – м’ята), Pilocarp-īn–um, I n– пілокарпін (від nPilocarpus, i m – пілокарп), Veratr-īn–um, i n – вератрин (від Veratrum, i n – чемериця), Penicill-īn–um, i n – пеніцилін (від penicillium, in – плесневий грибок).

3. Суфікс -ĭd– утворює назви аніонів в солях безкисневих кислот. Наприклад: brom-ĭd–um, i n – бромід (від Bromum, i n – бром), iod-ĭd–um, i n – йодид(від Iodum, i n – йод).

4. Суфікс īn– утворює іменники, які nозначають мистецтво, заняття або місце заняття: medic-īn–a – мистецтво лікування, offiс-īn–a – майстерня, аптека.

5. Суфікс –ment–, приєднаний до дієслівної основи теперішнього часу, утворює іменники, які nозначають засіб або результат дії: lini–ment–um, i n – рідка мазь(від дієслова linīre – втирати); medica–ment–um, i n – ліки (від medicāre – лікувати).

6. Суфікс -īsm– у фармацевтичній термінології означає отруєння або хворобливий стан. nНаприклад: botul-īsm–us, i m – ботулізм, харчове отруєння (відbotulum – ковбаса), alcohol-īsm–us, i m – хронічне nотруєння алкоголем (від alcohol –  араб. – nщось вибране, вище).

7. Суфікс -ūr (-tūr)-, приєднаний до основи дієслівної форми супіна, утворює іменники, які nвиражають дію або результат дії. Наприклад: mixt-ūr–a – суміш (від nдієслова misceo, mixtum, ēre – змішувати), соla–tur–a – проціджена рідина (від colo, colatum, āre – цідити).

 

Вправи

І. Пояснити значення суфіксів в таких nсловах:

Aspyrīnum, fermentum, signatūra, disciplīna, Papaverīnum, capsŭla, scatŭla, morphinīsmus, hydrobromĭdum, tinctūra, tubercŭlum, chlorĭdum, mixtūra.

ІІ. Переписати, nпідкреслити суфікси іменників. Перекласти українською мовою:

1. nPilŭlae et boli in charta cerāta vel in scatŭlis dantur. 2. nUnguenta et linimenta praeparāta pharmaceutĭca sunt. 3. nIn foliis Theae Coffeīnum continētur. 4. Thyreoidīnum nliquĭdum est praeparātum ad morbos glandŭlae nthyreoideae. 5. Medicīna disciplīna vetūsta est.

 

 Друга nвідміна іменників (Declinatio secunda).

 Чоловічий рід (masculīnum)

 

До другої відміни відносяться іменники чоловічого і середнього родів, які в nродовому відмінку однини мають закінчення –і. В називному відмінку nоднини іменники чоловічого роду закінчуються на –us, рідше –er, іменники середнього роду – на –um. Наприклад: succus, i m – сік; puer, ĕri m – хлопчик; remedium, ii n – лікарський nзасіб.

 

Відмінкові закінчення nіменників ІІ відміни

 

 

Із цієї таблиці видно, що різниця у відмінкових закінченнях іменників nчоловічого і середнього родів є тільки в називному відмінку однини і множини і nв знахідному відмінку множини.

При відмінюванні іменників на –er кінцева голосна –e найчастіше випадає. Наприклад: cancer, cri m – рак; Oleander, dri m – олеандр. Лише в nдеяких іменниках на –er голосна –е належить до основи і при nвідмінюванні зберігається.

Зразки відмінювання іменників чоловічого роду

sirŭpus, i m – сироп; aeger, gri m – хворий; puer, puĕri m – хлопчик

 

Casus                             Singulāris                                           Plurālis

Nom. sirŭpus        aeger            puer             sirŭpi           aegri            puĕri

Gen.  sirŭpi           aegri            puĕri            sirupōruma  aegrōtorum  puerōrum

Dat.   sirŭpo                    aegro           puĕro           surŭpis        aegris           puĕris

Acc.   sirŭpum       aegrum        puĕrum        sirŭpos        aegros          puĕros

Abl.   sirŭpo                    aegro           puĕro           sirŭpis         aegris           puĕris

 

Винятки nз правила про рід іменників другої відміни

 

Деякі іменники другої nвідміни належать до жіночого роду:

alvus, i f  – живіт, nшлунок                               diamĕter, tri m – діаметр

atŏmus,  i f– атом                                             humus, ni f – земля, грунт

bolus, i f – глина                                              methŏdus, i f – метод

crystallus, i f  – кристал                                   periŏdus, i f – період

До жіночого роду відносяться також всі назви дерев і кущів nна – us. Наприклад:

Alnus, i f – вільха                                            Malus, i f – яблуня

Середнього роду є:

virus, i n – 1) nотрута(тваринного походження);

              2) nвірус, збудник інфекційного захворювання

vulgus, i n – натовп

 

Лексичний мінімум

Назви дерев і кущів

nCerăsus, i f  – вишня

Crataegus, i nf – глід

Helianthus, ni m – соняшник

Hyoscyămus, ni m – блекота

Leonūrus, i m – nпустирник

Myrtillus, i m – чорниці

Oxycoccus, i m – журавлина

Pinus, i f – nсосна

Ricĭnus, i m – nрицина

Rubus  idaeus, ni m – nмалина

Strophanthus, i m – строфант

Strychnos,i m– блювотний горіх

Thymus, i m – чебрець

 

Інші слова

aegrōtus, i m – nхворий                                                magister, tri m – вчитeль

bacillus, i m – бацила, паличка                                   medĭcus, i m – лікар

bulbus, i m n– луковиця                                                morbus, i m – хвороба

cibus, i m – їжа                                                            numĕrus, i m – число, кількість

globŭlus, i m – кулька                                                 sirŭpus, ni m – сироп

locus, i m – місце                                                         succus, i m n– сік

 

Вправи

 

І. Перекласти українською мовою (усно) :

1.Oleum Ricĭni  icapsŭlіs praescribĭtur.2. Adde sirŭpi Rubi idаei quantum satis. n3. Da aegrōto guttas tinctūrae Vаleriānae. 4. In baccis Oxycocci nvitamīnum C continētur. 5. Extractum Oxycocci e nsucco Oxycocci praeparātur. 6. Herba Leonūri et Helianthi pro nherbariis praeparātur. 7. Sirŭpus e succo Rubi idaei coquĭtur. n8. Medĭce^[2][2], ncuraaegrōtum, sed nnon morbum.

ІІ. Переклаcти латинською мовою n(письмово): 

1. Сік вишневий, яблучний, малиновий (перекласти  неузгодженими nозначеннями). 2. Сироп солодковий, алтейний. 3. Настоянка пустирника, nстрофанту. 4. Соснові бруньки. 5. Ягоди чорниці, журавлини. 6. Палички і кульки n- форми ліків. 7. Хай стоїть в холодному і сухому місці. 8.. Візьми малинового nсиропу скільки треба.

ІІІ. Перекладіть рецепти:

а) латинською мовою:

1. Візьми:    Настоянки блювотного горіха 5мл

Настоянки конвалії  15мл

Змішай. Видай.

Познач: По 20 крапель 3 рази на день.

2. nВізьми:    Настоянки пустирника 30 мл

Хай буде змішано. Хай буде видано.

Хай буде позначено: По 30 крапель 3-4 рази на день.

3. Візьми:    Соку nалое 100мл

Видай.

Познач: По 1 чайній ложці 2-3 рази на день.

4. Візьми:    Сиропу nревеня 30,0

Видай.

Познач: По ст. ложці 3 рази на день.

б) українскою мовою:

1. Recĭpe:    Tinctūrae Strophanthi 5,0

Tinctūrae Convallariae

Tinctūrae Valeriānae ana 10,0

Misceātur. Detur.

Signētur: По 20 крапель 3 рази на день.

2. Recĭpe:    Tinctūrae Strychni 5,0

Tinctūrae Convallariae 15,0

Misce. Da.

Signa: По 15 крапель 2-3 рази на день.

3. Recĭpe:    Tinctūrae Crataegi 20,0

Da.

Signa: По 20-30 крапель 3-4 рази на день.

 

Крилаті латинські nвислови

 

n

Amīcus certus in re incērta cernĭtur.	– Справжній друг пізнається в біді.
Dum aegrōtus spirat, medĭcus sperat.	– Поки хворий дихає, лікар надіється.
Modĭcus cibi, medĭcus sibi.	– Помірний в їжі – сам собі лікар.
Circŭlus vitiōsus.	– Зачароване коло.

 

 

Друга nвідміна. Середній рід (neutrum)

 

У фармацевтичній термінології вживається дуже багато термінів iз nзакінченням –um. До них належать переважно назви препаратів, деякі назви рослин, плодів і nін. Наприклад: Pyridoxīnum, i n – nпірідоксин; decoctum, i n – відвар; remedium, i n – засіб (лікувальний).

 

Зразок відмінювання іменників середнього роду  II відміни

 

 

NB!  Особливості відмінювання іменників nсереднього роду ІІ відміни:

1. Закінчення в nзнахідному відмінку зберігається таке ж, як i в називному відмінку.

2. Називний і знахідний nвідмінки множини мають закінчення –а (порівняй в українській мові – nмасло, маслá).

 

Лексичний мінімум

Назви рослин, плодів

Anīsum, i n – аніс

Absinthium, i n – полин

Cerăsum, i n – вишня (плід)

Chelidonium (i) majus (majoris) – чистотіл звичайний

Chenopodium, i n – лобода

Equisētum, i n – хвощ польовий

Foenicŭlum, i n – кріп

Hyperĭcum, i n – звіробій

Linum, i n – льон

Millefolium, i n – деревій

Persĭcum, i n – персик (плід)

Solānum (i) tuberōsum (i) – картопля

Stramonium, i n – дурман

Taraxăcum, i n – кульбаба

Tritĭcum, i n – пшениця

Viburnum, i n – калина

Інші слова
n
n

amўlum, i n – крохмаль

antidŏtum, i n – протиотрута

butyrum, i n – масло (тверде)

extractum, i n – витяжка

folium, i n – листок

glucōsum, i n – глюкоза

gossypium, i n – вата

infūsum, i n – настій

linimentum, i n – мазь (рідка)

medicamentum, i n – ліки

oleum, i n – олія

sacchărum, i n – цукор

suppositorium, i n – свічка

unguentum, i n – мазь

venēnum, i n – отрута

vitamīnum, i n – вітамін

vitrum, i n – склянка

n

Вправи

 

І. Перекласти українською мовою:

1. Unguentum nZinci. 2. Infūsum foliōrum Urtīcae. 3. Decoctum baccārum nMyrtilli. 4. Infūsum herbae Absinthii. 5. Suppositoria cum extracto nOpii. 6. Tinctūra foliōrum Hyoscyămi. 7. Suppositoria cum nNovocaīno. 8. Amўlum ex farīnā Tritĭci et Solāno tuberōso npraeparātur. 9. Venēna sub littĕra A separātim iofficīnis servantur. 10. Folia Chenopodii vitamīna continent.

ІІ. Перекласти nлатинською мовою:

1. Настій листків шавлії. 2. Соняшникова nолія. 3. Оливкове масло. 4. Персикове масло. 5. Відвар ягід чорниці. 6. nВідвар листків ведмежих вушок. 7. Настій трави звіробою. 8. Гліцеринова nмазь (мазь гліцерину). 9. З листків рослин готують відвари і настої. 10. nШлунковий сік містить соляну кислоту.

ІІІ. Перекласти рецепти:

а) yкраїнською мовою:

1.     Recĭpe:     Foliōrum Rubi idaei 20,0

Foliōrum nMalvae

Foliōrum nFarfărae aa 25,0

Foliōrum nSalviae 30,0

Misce Da.

Signa: Для полоскання.

2.     Recĭpe:     Herbae nHerniariae

Foliōrum Uvae ursi

Foliōrum nSalviae aa 10,0

Misce Da.

Signa: 1 ст. ложка суміші на склянку кип’ятку.

3. Recĭpe:      Antidŏti nmetallōrum 100,0

Da.

Signa: Внутрішнє.

4. nRecĭpe:      Proserīni 0,01

Sacchări 0,2

Misce, fiat pulvis

Dentur tales doses nnumĕro 20.

Signētur: По 1 порошку 3 рази на день.

5. Recĭpe:      Antipyrīni n0,3

Pantopōni 0,2

Extracti Belladonnae n0, 01

Butyri Cacao 1,5

Misce , fiat nsuppositorium

Dentur tales doses nnumĕro 6

Signētur: По 1 свічці перед сном

 

 

б) латинською мовою:

1.  Візьми:     Борної кислоти 0,4 мл

Ментолу 0,05 мл

Вазеліну до 10,0

Змішай щоб утворилась мазь.

Видай.

Познач: Зовнішнє.

2. nВізьми:      Мазі гідрокортизону 0,5% 5,0

Видай.

Познач: Зовнішнє.

3. Візьми:      Еуфіліну 0,3

Масла какао 3,0

Змішай, щоб утворилась свічка.

Хай будуть видані такі дози числом 10.

               Позначити: nПо 1 свічці на ніч.

 

Крилаті латинські вислови

 

 

Грецькі іменники ІІ відміни

 

Крім латинських іменників середнього роду, які закінчуються на –um, до ІІ відміни належать також іменники nсереднього роду грецького походження, які вNom. i Acc. sing. мають закінчення –on. Напр.: pharmacon, i n – ліки; encephalon, i n – головний мозок. nВони відмінюються так само, як і латинські іменники на –um.

Деякі з них вживаються з подвійним закінченням –on i –um: cranion – cranium (череп); encephalon – encephalum  (головний мозок).

 

Словотворення. nГрецькі дублети іменників ІІ відміни. Словотворчі елементи

 

 

Вправи

І. Провідміняйте в nоднині та множині іменник pharmacon – ліки.

IІ. Виділіть словотворчі nелементи, поясніть їх значення, перекладіть терміни: Laevomycetīnum, Synthomycīnum, Euphyllīnum, Anatoxīnum, npharmacologia, remedia hypnotĭca, Androtin, Tetracyclīnum, nPlatyphyllīnum, hypertrophia, Hypnofer, Cyclobarbitālum, Gastropharm, npsychiatria, psychologia, achylia.

 

Авторизовані nпрописи

 

У фармацевтичній термінології зустрічаються назви препаратів, в яких після nнайменування лікарської форми вказується прізвище автора винаходу даного nпрепарату. Чоловічі прізвища відносяться до ІІ відміни, жіночі nпрізвища  – до І відміни. Наприклад: pasta Lassāri – паста Ласара; unguentum Vischnevsky – мазь Вишневського; tabulettae Carmanovae – таблетки Карманової.

Деякі прізвища не відмінюються. Наприклад: solutio Ringer–Locke – розчин Рінгера-Локке.

Букви і словосполучення, відсутні в латинській мові, запозичуються із nзахідно-європейських мов. Наприклад: liquor arsenicālis Fowleri – миш’яковистий розчин Фаулера.

 

Суфікси nіменників І-ІІ відмін

 

Важливим способом утворення похідних слів є суфіксація. Розуміння значення nсуфіксів, яке вони надають слову, допомагає засвоїти і зрозуміти багато nлатинських фармацевтичних термінів.

1. Суфікси -ŏl-, -ŭl-,(-cŭl-), які приєднуються до основи іменників, надають слову зменшувального nзначення. Наприклад: pil-ŭl–a, ae f – пілюля (від pila ae f – м’яч); glob-ŭl–us, i m – кулька (від globus i m – куля); gran-ŭl–um, i n – зернятко (від granum, i n – зерно).

2. Суфікси -īn-, -ōl–, приєднані до основи іменників, утворюють назви препаратів. Всі вони мають nзакінчення середнього роду –um, незалежно від вихідних іменників. Наприклад: Ephedr-īn–um, i n – ефедрин (від Ephĕdra, ae f – хвойник), Menth-ōl–um, i– ментол (від Menth–a, ae f – м’ята), Pilocarp-īn–um, i n– пілокарпін (від nPilocarpus, i m – пілокарп), Veratr-īn–um, i n – вератрин (від Veratrum, i n – чемериця), Penicill-īn–um, i n – пеніцилін (від penicillium, in – плесневий грибок).

3. Суфікс -ĭd– утворює назви аніонів в солях безкисневих кислот. Наприклад: brom-ĭd–um, i n – бромід (від Bromum, i n – бром), iod-ĭd–um, i n – йодид(від Iodum, i n – йод).

4. Суфікс īn– утворює іменники, які nозначають мистецтво, заняття або місце заняття: medic-īn–a – мистецтво лікування, offiс-īn–a – майстерня, аптека.

5. Суфікс –ment–, приєднаний до дієслівної основи теперішнього часу, утворює іменники, які nозначають засіб або результат дії: lini–ment–um, i n – рідка мазь(від дієслова linīre – втирати); medica–ment–um, i n – ліки (від medicāre – лікувати).

6. Суфікс -īsm– у фармацевтичній термінології означає отруєння або хворобливий стан. nНаприклад: botul-īsm–us, i m – ботулізм, харчове отруєння (відbotulum – ковбаса), alcohol-īsm–us, i m – хронічне nотруєння алкоголем (від alcohol –  араб. – nщось вибране, вище).

7. Суфікс -ūr (-tūr)-, приєднаний до основи дієслівної форми супіна, утворює іменники, які nвиражають дію або результат дії. Наприклад: mixt-ūr–a – суміш (від nдієслова misceo, mixtum, ēre – змішувати), соla–tur–a – проціджена рідина (від colo, colatum, āre – цідити).

 

Вправи

І. Пояснити значення суфіксів в таких nсловах:

Aspyrīnum, fermentum, signatūra, disciplīna, Papaverīnum, capsŭla, scatŭla, morphinīsmus, hydrobromĭdum, tinctūra, tubercŭlum, chlorĭdum, mixtūra.

ІІ. Переписати, nпідкреслити суфікси іменників. Перекласти українською мовою:

1.     Pilŭlae et boli in charta cerāta vel in scatŭlis ndantur. 2. Unguenta et linimenta praeparāta pharmaceutĭca nsunt. 3. In foliis Theae Coffeīnum continētur. 4. Thyreoidīnum nliquĭdum est praeparātum ad morbos glandŭlae nthyreoideae. 5. Medicīna disciplīna vetūsta est.

 

НОМЕНКЛАТУРА ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ

 

Типові групи номенклатурних назв

 

1. Лікарська сировина – це матеріал рослинного, тваринного, nхімічного, мінерального або мікробного походження, з якого добувають лікарські nречовини.

2. Лікарська речовина – біологічно активна речовина, яка nпри введенні в організм спричиняє фармакологічний ефект.

3. Лікарський засіб – речовина або суміш речовин, nвиготовлена у певній лікарській формі, яка забезпечує його введення в організм. nЗастосовується з метою лікування, попередження і діагностики захворювання.

4. Лікарська форма – стан лікарського препарату, в якому nлікарські речовини вживаються хворими. До лікарських форм належать: таблетки, nпорошки, свічки, мазі тощо.

В номенклатурі лікарських засобів розрізняються типові групи назв, кожна з nяких характеризується особливостями значення (змісту) і форми.

До таких типових груп nналежать:

1. Назви лікарської nсировини рослинного, тваринного, мінерального, хімічного (синтетичного) nпоходження.

2. Назви лікарських nпрепаратів – витяжок із рослинної сировини (настоянки, настої, екстракти тощо).

3. Тривіальні умовні nназви органічних речовин:

а) індивідуальних органічних речовин, добутих з рослин (наприклад, глікозидів, алкалоїдів);

б) синтетичних речовин або їх сполук (солей, ефірів).

4. Назви лікарських nпрепаратів із зазначенням певної лікарської форми (мазі, таблетки, пілюлі nтощо).

5. Назви сироваток, nвакцин і анатоксинів.

6. Фармакопейна хімічна nноменклатура: назви хімічних елементів, оксидів, кислот, солей.

 

Назви сировини і продуктів первинної обробки

 

Лікарську сировину рослинного і тваринного походження вивчає наука фармакогнозія (назва nскладається з двох грецьких слів: pharmacon – ліки і gnosis – знання).

Назви фармакогностичних об’єктів є словосполученнями, які складаються nпереважно з двох іменників: перший з них, виражений називним відмінком і nозначає орган рослини або продукт (herba, folium, oleum, gummi тощо). Друге слово, nвиражене іменником в родовому відмінку, означає назву роду рослини, з якої nвиготовляється сировина.

 

Наприклад:

Herba Chelidonii – трава чистотіла

Folium Urtīcae – листя кропиви

Oleum Helianthi – олія соняшника (соняшникова)

Gummi Armeniăcae – абрикосова камедь

 

В деяких назвах продуктів первинної nобробки вказується не рослина, а її плоди у множині. Наприклад:

 

Oleum Amygdalārum – мигдальна олія

Oleum Persicōrum – персикова олія

Oleum Olivārum – оливкова олія

 

Назви nводних, спиртових і ефірних витяжок

із nрослинної сировини

Серед назв лікарських препаратів у формі водних, спиртових і ефірних nвитяжок з рослинної сировини розрізняють:

 

1. Назви галенових препаратів, які виготовляються на заводах за певним nстандартним приписом. Сюди належать настоянки і екстракти, а також сиропи, nодержані шляхом змішування настоянок і екстрактів з цукровим сиропом (sirŭpus Saсchări seu sirŭpus simplex). Вид сировини, з nякої виготовлена витяжка, в цих назвах не вказується. Наприклад:

 

Tinctūra Valeriānae – настойка nвалеріани

Extractum Belladonnae – екстракт красавки

Sirŭpus Rubi idaei – сироп малини

 

2. Назви настоїв і відварів. У цих назвах  вид лікарської nрослинної сировини вказується обов’язково. Наприклад:

 

Infūsum herbae Millefolii – настій трави деревію

Infūsum foliōrum Sennae – настій листків nсенни

Decoctum foliōrum Farfărae – відвар листків мати-й-мачухи

 

При виписуванні рецептів на відвари і настої необхідно вказати співвідношення nмаси сировини і всього настою чи відвару. Наприклад:

Recĭpe: Decocti gemmārum Pini ex 10,0 – 200ml (10,0: 200ml)

       Da. Signa.

Візьми: Відвару бруньок сосни із 10,0 – 200мл

          Видай. Познач.

 

Recĭpe: Infūsi foliōrum Salviae ex 20,0 – 200ml

         Da. Signa.

Візьми: Настою листків шавлію із 20,0 – 200мл

          Видай. Познач.

 

Recĭpe: Infūsi вассārum Junipĕri ex 20,0 – 100ml

          nDa. Signa.

Візьми: Настою ягід ялівця із 20,0 – 100мл

          Видай. Познач.

 

Вправи

І. Провідміняйте в однині таке nсловосполучення: infūsum herbae Hyperĭci.

ІІ. Перекладіть латинською мовою:

1. Настоянка валеріани з камфорою. 2. nВідвар листя евкаліпту. 3. Мигдальна вода. 4. Сироп солодки. 5. Камфорне масло. n6. Відвар листків мати-й-мачухи. 7. Відвар ягід калини. 8. Олія чорної nблекоти. 9. Відвар листя ведмежих вушок. 10. Препарат з обліпиховим маслом. 11. nСироп малини. 12. Сік каланхое. 13. Настоянка полину. 14. Брикет трави nзвіробою.

ІІІ. Перекладіть українською мовою, nпоясніть морфологічну форму іменників – назв рослин:

1. Tinctūrae Absinthii amari, Aloёs, Arnĭcae montānae, Ginseng, Leonūri in officīna adhibentur.

2. Olea varia sunt: oleum Carvi, oleum Anīsi, oleum Hippophaёs, oleum Helianthi, oleum Rosae canīnae, oleum Olivārum, oleum Amygdalārum, oleum Chenopodii, oleum Lini, oleum Menthae piperītae, oleum Ricĭni, oleum Persicōrum, oleum Thymi, oleum Lavandŭlae et cetĕra.

3. Baccae Viburni nacĭdum ascorbinĭcum (vitamīnum C) continent.

IV. Перекласти nрецепти:

а) українською мовою:

        1. Recĭpe:      Tinctūrae Capsĭci 30,0

Da.

Signa: Для натирання.

          2. Recĭpe:   Infūsi herbae nMillefolii ех 15,0 – 200 ml

                              Detur.

                              Signētur: По 1 ст. ложці тричі на день.

          3. Recĭpe:   Infūsi nbaccārum Junipĕri ex 10,0:200,0

                              Da.

                              Signa: По 1 ст. ложці 3-4 рази в день.

          4. Recĭpe:   Extracti Eucommiae fluĭdi 25,0

Da.

                              Signa: По 15-20 крапель 2-3 рази на день.

          5. Recĭpe:    Furacillīni n0,02

                              Extracti nEleutherococci fluĭdi 1,0

                              Lanolīni nanhydrĭci

                              Vaselīni npro ocŭlis ana 5,0

                              Misce, ut fiat unguentum.

                              Da.

                              Signa: Очна мазь.

б) латинською мовою:

1. nВізьми:        Рідкої витяжки родовика nлікарського 30,0

Видай.

                      Познач: nПо 30-50 крапель тричі на день.

2. nВізьми:        Настоянки nзолототисячника 25,0

                      Видай.

                      Познач: nПо 15-20 крапель перед їдою.

      3. nВізьми:        Рицинової олії 20,0

Ксероформу 1,2

Вініліну 1,0

Змішай. Видай.

Познач: Для мазевих пов’язок.

      4. nВізьми:        Мазі каланхое 25,0

                      Видай.

                      Познач: nЗовнішнє.

 

Систематичні n(наукові) та тривіальні (умовні)

назви nлікарських засобів

 

Систематична (наукова) назва органічної хімічної речовини повинна повністю nвідповідати складові і структурі молекули хімічної сполуки відповідно до nпринципів Міжнародної номенклатури органічної хімії. У зв’язку зі складною nхімічною структурою лікарських речовин їх систематичні назви є  дуже nскладними і незручними для користування. Тому як назви лікарських засобів nвживаються не їх наукові, а тривіальні (triviālis, e – звичайний), умовні nназви.

Тривіальні назви лікарських засобів зафіксовані в Державній фармакопеї і nвикористовуються, головним чином, в рецептурній практиці і торгівлі ліками. nТакі функції і сфера застосування тривіальних найменувань зумовлюють nнеобхідність дотримання певних вимог при їх утворенні. Номенклатурна комісія nслідкує за тим, щоб найменування відповідали таким основним вимогам:

1.     Назва nповинна бути якомога коротшою. Найзручнішими для nзастосування у рецептурній практиці є латинські три-, чотири- і п’ятискладові nнайменування. Наприклад: Divenālum – дівенал, Papazōlum – папазол, Themisālum – темізал, Piperazīnum – nпіперазин,  Myelosānum – мієлосан. Рідше nзустрічаються найменування, що мають шість, сім і більше складів.

2.     Тривіальні nназви повинні бути легкі для вимови. Небажано допускати у назві nзбіг декількох приголосних, що значно утруднює її вимову, наприклад:Codterpīnum. Крім цього, nлатинська назва лікарського засобу повинна бути легкою для транскрипції рідною nмовою.

3.     Назва nнового препарату повинна щодо написання і вимови помітно і легко nвідрізнятися серед інших назв, тобто не бути подібною до назви nякогось іншого препарату.

4.     Важливе nзначення при утворенні назв має правильне вживання частотних відрізків. nПомилкове включення якогось частотного відрізка для характеристики препарату із nзовсім іншим терапевтичним ефектом створює труднощі для роботи лікарів та nфармацевтів.

 

Способи утворення nтривіальних назв лікарських засобів

 

Сучасна фармацевтична термінологія неоднорідна за своїм складом і nпоходженням. В її основу лягли слова латинські і грецькі, є також незначна nкількість слів, запозичених з інших мов.

У зв’язку з двомовністю фармацевтичної термінології у фармацевтичних назвах nвиступають словотворчі елементи (корені, суфікси, префікси) як латинських, так nі грецьких слів. Більша частина грецьких запозичень латинізувалася. Однак деякі nгрецькі словотворчі елементи зберігають фонетико-морфологічні особливості nгрецької мови. Знання найбільш вживаних грецьких коренів, суфіксів, префіксів nсприяє кращому розумінню і запам’ятовуванню назв, визначенню лікувальної дії nтого чи іншого препарату. Для того, щоб провізор міг краще орієнтуватися в nтакій великій кількості назв, йому потрібно знати деякі загальні принципи nпобудови фармацевтичних назв.

В фармацевтичній термінології розрізняють такі способи словотворення:

1)                  афіксація, nтобто приєднання до основи (кореня) префіксів і суфіксів – найчастіше -īn-, -ōl-. Наприклад: Antistrumīnum – антиструмін n(префікс anti-, основа –strum– і суфікс –īn-); Thymōlum – тімол (Thym – nкорінь, -ōl– суфікс, –um– закінчення).

2)                  словоскладання – nз’єднання двох або більше основ зa допомогою найчастіше голосної –о– або nбез неї. Наприклад: Laevomycetīnum – левоміцетин;Aethylmorphīnum – етилморфін.

3)                  абревіація (від nлат. brevis – короткий) – скорочення, тобто складання термінів із довільних nвідрізків, взятих із найменувань інгредієнтів. Наприклад: мазь“Oxycort” (від Oxytetracyclīnum і Hydrocortisoni acētas). Назви таблеток Pyraphēnum – пірафен і Pyrcophēnum – піркофен утворені nіз довільних відрізків: pyr (відAmidopyrīnum), –phen– (від Phenacetinum) i –co– (від Coffeīnum).

4)                  змішаний nтип – абревіаційно-суфіксальний. Наприклад: назва Daucarinum – даукарин nутворена із відрізків dau– i –car– (від Daucus carōta – морква) і суфікса -īn–.

Суфіксальний спосіб словотворення є продуктивним для тривіальних назв nхімічних речовин, виділених із рослин.

Абревіація найчастіше характерна для тривіальних назв синтетичних хімічних nречовин, а також готових лікарських засобів, які складаються з кількох nінгредієнтів.

Компоненти складного терміну, що мають чітко зафіксоване, стабільне nзначення і утворюють декілька термінів одного змістового ряду, називаються nтерміноелементами.

Залежно від змісту частотних ознак тривіальні назви лікарських засобів дуже nрізноманітні. Вони можуть вказувати на різні ознаки: хімічний склад, спосіб nсинтезу, терапевтичний ефект, анатомічний або фізіологічний характер, nналежність до фармакологічної групи тощо.

 

Найменування, nякі вказують

на nхімічний склад лікарського засобу

 

Мотивуючим є складне слово чи словосполучення – систематична хімічна назва nречовини. Мотивоване слово, абревіатура, складається з довільної комбінації nокремих частотних відрізків із мотивуючого словосполучення. Наприклад, nтривіальна  назва бутадіон є абревіатурою, комбінацією словотворчих nелементів від синтетичної назви:  1,2 – діфеніл – 4- бутілпіразолін n–діон – 3,5.

В подібних абревіатурах nчасто зустрічаються такі словотворчі елементи:

 

 

nДОДАТКИ

 

Лексичний мінімум

(minimum minimorum)

І відміна іменників

officina, ae f – nаптека                                            tabuletta, ae f  – таблетка

olla, ae f –  баночка                                               scatula, nae f  – коробочка

lagena, ae f –  пляшечка                                        herba, ae f  – трава

tuba, ae f –  трубка, nтуба                                       bacca, ae f  – ягода

ampulla, ae f –  ампула                                          capsula,ae f  – nкапсула

aqua, ae f –  вода                                                    axungia,ae f  – жир

membranula, ae f –  плівка                                     gutta,ae, f  – крапля

lamella, ae f –  плівка                                             gelatina,ae f  -желатин

farina, ae f – борошно

Рослини:

Tilia, ae f –  липа                                                   Amygdala, ae f – мигдаль

Thea, ae f –  чай                                                     Chamomilla, ae f – ромашка

Convallaria, ae f –  конвалія                                  Frangula, ae f – крушина

Valeriana, ae f –  валеріана                                    Belladonna, ae f – красавка

Menthа, ae f –  м”ята                                              Ephedra, ae f – хвойник

Oryza, ae f –  рис                                                    Aloë, es f – алое

Betula, ae f –  береза                                               Hippophaë, es f – обліпиха

Glycyrrhiza, ae f –  солодка nчи                               Kalanchoë, es f – каланхое

Liquiritia, ae f –    локриця                                     Schizandra, ae f – лимонник

Althaea, ae f –  алтея                                               Calendula, ae f – нагідки

Salvia, ae f –  шавлія                                               Oliva, ae f –  маслина

 

ІІ відміна іменників

acidum, і n –  кислота                                              infusum, і n –  настій

amylum, і n –  крохмаль                                          suppositorium, і n – свічка

antidotum, і n –  протиотрута                                  granulum, і n – гранула

antidotum metallorum – протиотрута nпри              unguentum, і n – мазь

отруєнні nметалами                                                  globulus, і m – кулька

bolus, і f –  глина                                                      emulsum, і n – емульсія

sirupus, і m –  сироп                                                 bacillus, і m – паличка, бацила

sirupus(i) Sacchari –  цукровий  сироп                   extractum, і n – екстракт

succus, і m – nсік                                                       decoctum, і n – відвар

venenum, і n –  отрута                                             folium,і n – листок

vitrum, і n –  склянка                                               remedium,і n – лікарський засіб

oleum, і n –  масло, nолія                                          Saccharum, i n  – цукор

Рослини

Anisum, і, n – nаніс                                             Chelidonium, іі, n – чистотіл

Ricinus, і, m – рицина                                       Humulus(i)  lupulus(i) – хміль

Pinus, і, f – nсосна                                                Crataegus, і, f – глід

Helianthus, і, m –  соняшник                             Foeniculum, і, n – кріп

Hypericum, і, n –  звіробій                                 Serpyllum, і, n – чебрець боровий

Rheum, і, n –  ревінь                                          Millefolium, іі, n – деревій

Rubus(i) idaeus(i) – nмалина                                Eucalyptus, і, f – евкаліпт

Strychnos, і, f – nчилібуха                                  Juniperus, і, f – ялівець

Absinthium, і, n – полин nгіркий                       Viburnum, i n – калина

Erysimum, і, n – nжовтушник                            Thymus, і, m – чебрець

Hyoscyamus, і,m – блекота                               Sambucus, i f – бузина звичайна

Solanum(i) tuberosum(i) – nкартопля                 Leonurus, і, m – собача кропива

Uva (ae) ursi –  мучниця, медвеже nвушко      Capsicum, і, n – перець стручковий

Citrus, і, f –  лимон

Pinus, і, f –  сосна                                               Linum, i n – льон

Cerasus, i f – nвишня                                          Centaurium, i n – золототисячник

Triticum, i– nпшениця                                    Cyanus, i m –  волошка

 

Олії

oleum(i) Vaselini –  вазелінова олія

oleum(i)Terebinthinae – терпентинна олія, скипидар

oleum(i) Ricini – рицинова (касторова) олія

oleum(i) Amygdalarum – мигдальна олія

oleum(і) Olivarum – оливкова (маслинова) олія

oleum(i) Persicorum – персикова олія

oleum(i) Menthae piperitae –  олія м’яти перцевої

oleum(i) jecoris Aselli – трісковий риб’ячий жир

oleum(i) Sinapis – гірчична олія

oleum(i) Cacao – масло какао

oleum(i) Hyoscyami – блекотна олія

oleum(i) Citri – лимонна олія

oleum(i) Helianthi – соняшникова олія

oleum(i) Hippophaës – обліпихова олія

ІІІ відміна іменників

carbo,onis, m – nвугілля                            saccharum lactis –  молочний nцукор

aether, eris, m – nефір                                tussis, is, f –  кашель

mucilago, inis, f – nслиз                             dosis, is f –  доза

liquor, oris, m –  рідина                            narcosis, nis, f – наркоз

sapo, onis, m –  мило                                Orthosiphon, onis – нирковий чай

pix (picis) liquida (ae) n-  дьоготь             mel, mellis, n – мед

injectio, onis, f –  ін’єкція                        corpus, oris, n – тіло

inhalatio, onis, f –  інгаляція                    aspеrsio, onis, f – присипка

conspersio, onis f – nприсипка                  pulvis, eris m – порошок

lac, lactis, n –  молоко                               borax, acis f – бура

solutio, onis f – розчин

Рослини

Secale(is) cornutum (i) –  маткові ріжки

Adonis(idis) vernalis (is) – горицвіт весняний

Plantago(inis) major(is) – подорожник великий

Polygonum(i) hydropiper(is) – водяний перець

Papaver(is) somniferum(i) – снодійний мак

Piper(is) nigrum(i) – чорний перець

Bursa(ae) pastor(oris) – грицики, (сумка пастуха)

Mays, idis f  – кукурудза

ІV, V відміни іменників

spiritus, us, m – nспирт                                 Quercus, us, f – дуб

usus, us, m – nзастосування                          species, ei, f – збір, чай, вид

Органи рослин:

strobilus, i ,m – nшишка                                stipes, itis, m – стебло

gemma, ae, f – nбрунька                                cortex, icis, m – кора

flos, oris, m – квітка                                     semen,inis, nn – насіння

folium, i,n – nлист                                          fructus, us, m – плід

turio, onis m – пагонок                                 stigma, atis, n – приймочка

radix, icis, f – nкорінь                                     caput, itis, n – головка, коробочка (маку)

rhizoma, atis, n – nкореневище                      tuber, eris, n – бульба

stilus, i m – стовпчик

alabastrum, i n –  пуп’янок                             thallus, i m –  слань

 

Прикметники І – ІІ відміни

solidus, a, um – твердий

durus, a, um – твердий

siccus, a, um – сухий

spissus, a, um – густий

fluidus, a, um – рідкий (для екстрактів)

liquidus, a um – рідкий

aquosus, a, um – водний

(an)hydricus, a, um – (без)водний

amylaceus, a, um – крохмальний

spirituosus, a, um – спиртовий

gelatinosus, a, um – желатиновий

aethereus, a, um – ефірний

hypoglykaemicus, a, um – гіпоглікемічний, знижуючий nкількість цукру в крові

externus, a, um – зовнішній

internus, a, um – внутрішній

gastricus, a, um – шлунковий

stomachicus, a, um – шлунковий

subcutaneus, a, um –  підшкірний

supracutaneus, a, um – нашкірний

ophthalmicus, a, um – очний

cholagogus, a, um – жовчогінний

nativus, a, um – натуральний

antipyreticus, a, um – жарознижуючий

antisepticus, a, um – антисептичний

anaestheticus, a, um –  знеболюючий, знеболювальний

bactericidus, a, um – бактерицидний

amarus, a, um – гіркий

cardiacus, a, um – серцевий

diureticus, a, um – сечогінний

haemostaticus, a, um – кровоспинний

heroicus, a, um – сильнодіючий

sedativus, a, um – заспокійливий

laxativus, a, um – проносний

purgativus, a, um –  проносний

Дієприкметники минулого часу пасивного стану

purificatus, a, um – очищений (для води, nвакцини)

depuratus, a, um –  очищений

rectificatus, a, um – очищений (перегонкою) (для спирту, nскипидару)

compositus, a, um – складний

conservatus, a, um – консервований

operculatus, a, um – закритий кришечкою

obductus, a, um – покритий оболонкою

reductus, a, um –  відновлений

tritus, a, um –  тертий

exsiccatus, a, um –  висушений

concisus, a, um – різаний, здрібнений, подрібнений

dilutus, a, um – розбавлений

concentratus, a, um – концентрований

ceratus, a, um – навоскований, навощений

Прикметники III відміни

officinalis, e – аптечний, лікарський

vulgaris, e – простий,

communis, е – звичайний

fortis, е – сильний (за дією)

mitis, е – м’який, слабкий (за дією)

dulcis, е – солодкий

rectalis, е – ректальний

vaginalis, е – піхвовий

sublingualis, е – сублінгвальний

enterosolubilis, е – кишковорозчинний

volatilis, е – летючий, леткий

mollis, е – м’який

sterilis, е – стерильний

(in)solubilis, е – (не)розчинний

letalis, е – смертельний

peroralis, е – пероральний

subtilis, е – дрібний

pectoralis, е – грудний

recens, ntis – свіжий

simplex, icis – простий

intramuscularis, е – внутрішньом’язовий

Дієприкметники теперішнього часу дійсного стану

adjuvans, ntis – допоміжний

corrigens, ntis – виправляючий

constituens, ntis – формоутворюючий

expectorans, ntis – відхаркуючий

Viride (is) nitens (ntis) – брильянтовий зелений

laxans, ntis – проносний

Дієслова та рецептурні вирази

rесіреrе (3)– брати     Recipe = Rp. – візьми

miscere (2) – nзмішувати       Misce = М. – змішай;   Misceatur = Змішати, нехай змішується.

Misce, ut fiant pilulae numero 10.= Misce, ut f. pil. N 10 – Змішай, щоб утворилися пілюлі числом 10.

   Misce, fiant globuli numero 12.= M., f glob. N 12. – Змішай, нехай утворяться кульки числом 12.

dare, l – видавати

  Da = D. – Видай.

  Detur = D. – Видати, нехай видається.

  Dentur tales doses numero 6. – Видати (нехай видаються) такі дози числом 6.

  Da tales doses numero 6 – Видай такі дози числом 6.

  = D. t. d. N 6.

1. Da

   Detur – in capsulis gelatinosis

Видай

Видати – у желатинових капсулах

 

2. Da

   Detur – in tabulettis obductis

Видай

Видати – у таблетках, покритих оболонкою

3. Da

   Detur – in charta cerata

Видай

Видати – у навощеному папері

 

4. Da

   Detur – in vitro flavo, fusco, nigro

Видай

Видати – у жовтій, темній, чорній склянці

 

signare, 1– позначити

Signa = S. – Познач.

Signetur = S. – Позначити. Нехай nпозначається.

sterilisare, 1– стерилізувати

Sterilisa! – Стерилізуй!

Sterilisetur! – Стерилізувати! Нехай стерилізується!

addere, 3 – добавляти

Adde aseptice. – Добав асептично.

dividere, 3 – поділяти

Divide in partes aequales numero 6.

= Div. in part. aeq. N 6. – Поділи на рівні частини числом 6.

 

Лікарські форми

I. Formae medicamentorum durae – тверді лікарські форми

1.     Pulveres – порошки (pulvis, eris, m)

2.     Tabulettae – таблетки (tabuletta, ae, f)

3.     Dragee – драже (франц. невідм. dragee)

4.Species – збори (species, ei, f)

5.Granula – гранули (granulum, i, n)

II. Formae medicamentorum fluidae – рідкі лікарські форми

1.     Solutiones – розчини (solutio, onis, f)

2.     Suspensiones – суспензії (suspensio, onis, f)

3.     Emulsa – емульсії (emulsum, i, n)

4.Linimenta – лініменти (linimentum, i, n)

5.Infusa et decocta – настої та відвари (infusum, і, n; decoctum, і, n)

6.Guttae – краплі (gutta, ae, f)

7.Tincturae – настоянки (tinctura, ae, f)

8.Extracta – екстракти (extractum, i, n)

III.Formae medicamentorum molles – м’які лікарські форми

1.Unguenta – мазі (unguentum, і, n)

2.Pastae – пасти (pasta, ae, f)

3.Suppositoria – свічки (suppositorium, іі, n)

4.Globuli – кульки (globulus, i, m)

5.Emplastra – пластирі (emplastrum, i, n)

6.Bacilli – палички (bacillus, i, m)

7.Pilulae – пілюлі (pilula, ae, f)

Інше:

1.     Balsama – бальзами (balsamum, i, n)

2.     Aerosola – аерозолі (aerosolum, i, n)

3.     Membranulae – плівки (membranula, ae, f)

4.Aquae aromaticae – духмяні води

5.Mucilagines – слизи (mucilago, inis, f)

6.Sirupi – сиропи (sirupus, i, m)

7.Sapones nmedicati – мила медичні (sapo, onis, m)

Вирази, які вказують на шляхи введення лікарських засобів:

per os – через рот

per rectum – через пряму кишку, nректально

per vaginam – через піхву, піхвово

per inhalationem – шляхом інгаляції

per injectionem – шляхом ін’єкції

per gargarisma – шляхом полоскання

per aspersionem – шляхом присипки

per frictionem – шляхом розтирання

per cutem – через шкіру, перкутанно

intra venam – у вену

intra arteriam – в артерію

intra musculos – в м’язи

sub linguam – під язик, сублінгвально

sub cutem – під шкіру, nпідшкірно, субкутанно

trans derma – через шкіру, nтрансдермально, перкутанно

per cutem – через шкіру, nтрансдермально, перкутанно

Спеціальні вирази

Cito! – Швидко! Citissime! – Дуже швидко!

Statim! – Зараз же! Негайно!

quantum satis – скільки потрібно

per se – хімічно чистий, у чистому вигляді

lente – повільно

semilente – напівповільно

ultralente –  дуже повільно      

ex tempore – за вимогою, nекстемпорально

pro dosi – на один прийом, nразова доза

pro die – на один день, добова доза

dosis maxima – найвища доза

dosis minima – найнижча доза

dosis media, medicata, therapeutica – середня, лікувальна, терапевтична доза

dosis letalis – смертельна доза

dosis toxica – отруйна доза

pro narcosi – для наркозу

pro injectionibus – для ін’єкцій

pro inhalatione – для інгаляції

pro me, pro auctore – для мене, для автора

pro balneo – для ванни

ad usum internum, externum – для внутрішнього, зовнішнього застосування

contra tussim – проти кашлю

in vitro – у склянці, у nпробірці

in vivo – на живому nорганізмі

 

Хімічна номенклатура

arsenas, atis, m – арсенат

arsenis, itis, m – арсеніт

nitras, atis, m – нітрат

subnitras, atis, m – основний нітрат, субнітрат

nitris, itis, m – нітрит

lactas, atis, m – лактат

phosphas, atis, m – фосфат

propionas, atis, m – пропіонат

chloridum, і n – хлорид

iodidum, і n – йодид

acidum tartaricum – винна чи виннокам’яна кислота

acidum aceticum – оцтова кислота

ас. carbonicum – вуглева кислота

acidum sulfuricum – сірчана кислота

acidum sulfurosum – сірчиста кислота

acidum hydrosulfuricum – сірководнева кислота

acidum lacticum – молочна кислота

acidum arsenicicum – миш’якова кислота

acidum arsenicosum – миш’яковиста кислота

acidum acetylsalicylicum – ацетилсаліцилова кислота

Bismuthi subnitras – вісмуту основний нітрат

Methylii salicylas – метилсаліцилат

Amylii nitris – амілнітрит

Phenylii salicylas – фенілсаліцилат

Aethylii chloridum – етилхлорид

Ferrum reductum – залізо nвідновлене

Acidum hydrochloricum dilutum – розбавлена соляна кислота

Nitrogenium oxydulatum pro narcosi pro inhalatione – закис азоту для інгаляційного наркозу

Solutio Natrii chloridi isotonica – ізотонічний розчин натрію хлориду

Sulfur praecipitatum – осаджена сірка

Zinci oxydum – цинку оксид

Nota bene!

Liquor Ammonii anisatus – нашатирно – ганусові краплі

Liquor Ammonii caustici –  нашатирний спирт

Herba Adonidis vernalis – трава горицвіту весняного

Species expectorantes – відхаркуючий збір

Species laxantes – проносний збір

Species cholagogae – жовчогінний збір

Species sedativae – заспокійливий збір

Species cardiacae – серцевий збір

Species pectorales – грудний збір

Solutio Viridis nitentis spirituosa – спиртовий розчин брильянтового зеленого

Flores Tiliae exsiccati – висушені квітки липи

Folia Menyanthidis trifoliatae – листя бобівника трилистого

Fructus Juniperi concisi – подрібнені плоди ялівцю

Cortex Quercus exsiccatus – висушена кора дуба

Decoctum corticis Quercus – відвар кори дуба

Rhizoma cum radicibus Sanguisorbae – кореневище з корінням родовика

Extractum Secalis curnuti fluidum – рідкий екстракт маткових ріжок

aqua purificata – очищена вода

spiritus aethylicus – етиловий спирт

linimentum ammoniatum – аміачний лінімент

tabuletta obducta – таблетка, nпокрита оболонкою

capsula operculata – капсула, закрита nкришечкою

Methylenum coeruleum –метиленовий синій

Alumen ustum – палений галун

Corpus vitreum – склисте тіло

Adeps suillus  seu axungia porcina–  смалець, свиняче сало

pulvis subtilis – дрібний порошок

pulvis subtilissimus – дуже дрібний порошок

pulvis longe subtilissimus – найдрібніший порошок

pulvis grossus – крупний порошок

Vaselinum optimum – найкращий вазелін

 

^[1][1][1] Клична форма (Vocativus) іменників і прикметників ІІ nвідміни на –us має закінчення – е.  В українській мові кличний nвідмінок також має закінчення –е або –ю: Петре, друже, nюначе, лікарю.

^[2][2] Клична форма (Vocativus) іменників і прикметників ІІ nвідміни на –us має закінчення – е.  В українській мові кличний nвідмінок також має закінчення –е або –ю: Петре, друже, nюначе, лікарю.

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

1.                nПаласюк Г.Б., Чолач В.В. Латинська мова. nТернопіль, 2000, 343 с.

2.                nМ. М. Закалюжний, М. А. Андрейчин. nПосібник з анатомічної та клінічної   nтермінології.- Київ: “Здоров’я”, 1993.-224 с.

3.                nЗакалюжний М.М., Янков А.В., nЧолач В.В. Латинська мова і основи    nмедичної термінології. Підручник для вищих мед. навч. закладів І-ІІ nрівня акред.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1999. – 276 с.

4.                nСмольська Л. Ю., Кісельова О. Г. nЛатинська мова і основи медичної термінології: підручник.- К.: “Медицина”,  2008. – 360 с.

5.                nМіжнародна  анатомічна  nноменклатура. Український  nстандарт.- К.: “Здоров’я”, n2001.-227 с.

6.                nДворецкий nІ.Х. nЛатинсько-російський словник. Москва, 2006, 843 с.