Методична вказівка  для студентів

ІІІ курсу медичного факультету

заняття №  3  (практичне – 6 год.)

 

Теми: 1. Аускультація легень: основні дихальні шуми (везукулярне і бронхіальне дихання).

           2.  Аускультація легень: додаткові дихальні шуми (крепітація, хрипи, шум тертя плеври).

           3.  Обстеження пульмонологічних хворих.

Мета: Вміти застосувати метод аускультації для діагностики захворювань органів дихання.  Вміти проводити аускультацію основних і побічних дихальних шумів, бронхофонії. Систематизувати дані аускультації і правильно оцінювати почуті звукові явища. Вміти клінічно трактувати результати  пневмотахометрії, спірографії, бронхоскопії, бронхографії та лабораторне дослідження харкотиння, промивних вод бронхів і плеврального вмісту.

 

Професійна орієнтація студентів: Аускультація – доступний і достатньо інформативний метод діагностики захворювань органів дихання. Науковий розвиток аускультації пов’язаний із вдосконаленням стетоскопа (Тері, Ф.Г.Яновський). Велике значення мало винайдення гнучкого стетоскопа (Н.Ф.Філатов),фонендоскопа. Фізичні основи аускультації вивчали І.Шкода, А.А.Остроумов, В.П.Образцов. Захворювання органів дихання   продовжують залишатись однією з важливих методико-соціальних проблем. Для формування діагнозу, корекції лікування широко використовуються не лише фізикальні, але й інструментальні методи дослідження. Пневмотахометрія дозволяє оцінити стан бронхіальної прохідності. Бронхоскопія використовується для  огляду слизової оболонки трахеї та бронхів І, ІІ, ІІІ порядків, а також для виконання різних лікувальних і діагностичних маніпуляцій. Бронхоскопія дозволяє провести забір вмісту або промивних вод бронхів для бактеріального, цитологічного та імунологічного дослідження, виконувати катетеризаційну і пункційну біопсію бронхів, лімфовузлів. Дослідження харкотиння, плеврального вмісту дають можливість діагностувати ту чи іншу патологію бронхолегеневої системи.

 

Методика виконання практичної роботи.: 9.00-12.00

І. Аускультація легень: основні дихальні шуми (везукулярне і бронхіальне дихання).

Робота 1. Студенти під керівництвом викладача проводять аускультацію основних дихальних шумів один на одному.

 

Робота 2. В палаті студенти  проводять опитування і огляд хворих. Вислуховують   основні дихальні шуми  і їх зміни. Результати спостереження записують у вигляді фрагментів історії хвороби. При цьому відпрацьовують комунікативні навички:

1.      Привітний вираз обличчя лікаря, посмішка.

2.      Привітатися та представити себе.

3.      Фізикальне обстеження пацієнта

·         Отримання згоди пацієнта

·         Підготовка засобів та умов для обстеження: (тепла, тиха кімната, стетофонендоскоп  )

·         Провести обстеження пацієнта та вказати результати отримані при аускультації легень (провести аускультацію легень спереду, ззаду та у бокових ділянках, визначити бронхофонію)

       4.   Пояснення результатів обстеження.

       5.   Завершення розмови (вербальні та невербальні компоненти).

 

ІІ. Аускультація легень: додаткові дихальні шуми (крепітація, хрипи, шум тертя плеври).

Робота 3. Під керівництвом викладачів студенти проводять аускультацію хворих з побічними дихальними шумами.

Робота 4. Результати обстеження записують у вигляді фрагмента історії хвороби.

ІІІ. Інструментальні методи обстеження органів дихання.

Робота 5. Студенти проводять пневмотахомертію, спірометрію, один на одному, ознайомлюються з роботою бронхоскопа, розшифровують спірограми, аналізи харкотиння, плевральної рідини, промивних вод бронхів.

Робота 6. Інтерпритують отримані при обстеженнях дані.

Перерва: 12.00-12.30

 

 

Програма самопідготовки студентів

І. Аускультація легень: основні дихальні шуми (везукулярне і бронхіальне дихання).

1.Фізичні основи аускультації.

2.Види аускультації, переваги, недоліки.

3.Правила, техніка, інструменти для аускультації.

4.Механізм виникнення везикулярного і бронхіального дихання у здорової людини.

5.Кількісні зміни (послаблення, підсилення) везикулярного дихання в фізіологічних і патологічних умовах.

6.Жорстке дихання, його походження, діагностичне значення.

7.Умови виникнення і діагностичне значення патологічного бронхіального дихання.

ІІ Аускультація легень: додаткові дихальні шуми (крепітація, хрипи, шум тертя плеври).

1.Які бувають сухі хрипи і механізм їх виникнення?

2.Які бувають вологі хрипи і механізм їх виникнення?

3.Яке діагностичне значення хрипів?

4.Що таке крепітація?

5.При яких патологічних станах вислуховується крепітація?

6.Які аускультативні особливості шуму тертя плеври?

7.Що таке бронхофонія?

ІІІ Інструментальні методи обстеження органів дихання.

1.Методика і техніка пневмотахометрії, діагностичне значення.

2.Методика і техніка спірографії, її діагностичне значення.

3.Методика і техніка бронхоскопії, бронхографії, їх діагностичне значення.

4.Показники, що визначають при пневмотахометрії, спірографії.

5.Покази і протипокази для проведення бронхоскопії.

6.Лабораторне дослідження харкотиння, промивних вод бронхів і плеврального вмісту, діагностичне значення.

Семінарське обговорення теоретичних питань: 12.30-14.00

 

Перерва: 14.00-14.15

 

Самостійна робота студентів: 14.15-15.00

 

Зразки тестових завдань та ситуаційних задач.

1.      При аускультації хворого справа нижче кута лопатки вислуховуються вологі дрібнопухирчасті хрипи. Яка причина виникнення цих хрипів?

2.      При аускультації хворої Р., 60 р., над всією поверхнею легеневої тканини вислуховуються сухі свистячі хрипи на фоні ослабленого везикулярного дихання. Який механізм виникнення?

3.      У хворого С., 48 р., зліва нижче кута лопатки вислуховується крепітація. Що лежить в основі крепітації? Можлива причина?

4.      У хворого К., 48 років, при дослідженні харкотиння виявлено, що по кольору  воно нагадує іржаве залізо, в’язке. Для якого захворювання це характерно?

5.      У хворої С., 62 років, при спірометрії виявлено значне зниження ЖЕЛ (1500см³). Яка причина?

6.      Хворий П., 62 років, хворіє гіпертонічною хворобою ІІІ ст. і хронічним бронхітом. Чи показане йому проведення бронхоскопії?

 

Вихідний рівень знань та вмінь

Студент повинен знати

1.Фізичні основи аускультації її види і техніку.

2.Механізм виникнення везикулярного і бронхіального дихання у здорової людини.

3.Кількісні зміни (послаблення, підсилення) везикулярного дихання в фізіологічних і патологічних умовах.

4.Жорстке дихання, його походження, діагностичне значення.

5.Умови виникнення і діагностичне значення патологічного бронхіального дихання.

6.Механізм виникнення хрипів їх класифікація і діагностична цінність.

7.Механізм виникнення крепітації її діагностична цінність.

8.Механізм виникнення  шуму тертя плеври і його діагностична цінність.

9.Що таке бронхофонія і її діагностичне значення.

10.                   Методику пневмотахометрії та її діагностичні можливості.

11.                   Методику спірографії   та її діагностичне можливості.

12.                   Методику  бронхоскопії, бронхографії, їх діагностичні можливості

13.                   Показники, що визначають при пневмотахометрії, спірографії.

14.                   Покази і протипокази для проведення бронхоскопії.

15.                   Діагностичне значення лабораторного дослідження харкотиння, промивних вод бронхів і плеврального вмісту.

 

Студент повинен вміти:

1.Провести аускультацію легень.

2.Визначити характер основних дихальних шумів.

3.Виявити кількісні зміни (послаблення, підсилення) везикулярного дихання в фізіологічних і патологічних умовах.

4.Виявити жорстке дихання і дати діагностичну оцінку почутому.

5.Вислухати патологічне бронхіальне дихання.

6.Виявити аускультативно побічні дихальні шуми і дати діагностичну оцінку почутому.

7.Провести бронхофонію і дати їй діагностичну оцінку.

8.Провести пневмотахометрію та оцінити результати.

9.Провести спірографію та оцінити результати. 

10.                   Методику проведення бронхоскопії, бронхографії та дати оцінку результатам обстеження.

11.                   Дати оцінку результатам  лабораторного дослідження харкотиння, промивних вод бронхів і плеврального вмісту.

 

 Відповіді на тести і ситуаційні задачі:

1.Скупчення рідкого секрету в просвіті бронхів.

2.Скупчення в’язкого слизу в просвіті бронхів.

3.Накопичення ексудату в просвіті альвеол.

4.Крупозної пневмонії.

5.Хронічна патологія легень.

6.Не показано.

 

Джерела інформації:

А – Основні:

1.      Пропедевтика внутрішньої медицини: Підручник для мед.ВНЗ ІІІ-ІV р.а. – 3-тє вид., випр. і допущено МОЗ/ за ред. О.Г. Яворського.– К.,– 2013.– 552 с.+ 12 с. кольор.вкл. 8 с.

2.      3.      Пропедевтика внутрішньої медицини: Загальна семіотика і діагностика : навч. посіб. для студ. вищ. мед. навч.закл. ІV рівня акредитації/І.М.Щуліпенко. К.: Медицина, 2008. – 304 с.+ кол.вкл. 8 с.

3.      4.      Пропедевтика внутрішніх хвороб. Практикум : навч. Посіб. Для студ. вищ. Мед. закл. ІV рівня акредитації : у 3 ч. /( Архій Е.Й. та ін.); за заг.ред. д-ра мед. наук, проф. Е.Й. Архій ; Держ. вищ. навч. закл. «Ужгород нац.. ун-т», Мед. ф-т. – Ужгород: Говерла, 2012. – 543 с.

4.      Методичні поради студентам щодо курації хворих і написання історії хвороби. – С.М. Андрейчин, А.В. Єпішин, П.П. Кузів та ін. – Тернопіль. – 2006. –  45 с.

5.      Пропедевтика внутренних болезней. Под. ред. Василенко В.Х. и Гребенева А.Л. М.: Медицина, 1995, С. 87-126.

6.      А.В. Струтынский, А.П. Баранов, Г.Е. Ройтберг. Основы семиотики заболеваний внутренних органов: Учебн. Пособ. – М.: МЕДпресс-информ, 2008. – 5-е изд. – С. 7-30.

7.      Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими. /За заг. ред. А.В.Єпішина.- Тернопіль:Укрмедкнига., 2001, с.

2. Василенко В.Х., Гребенев А.Л. Пропедевтика внутренних болезней. М.: Медицина, 1995, С. 110-127.

8.      Матеріали для підготовки студентів до практичних занять

9.      Матеріали для підготовки студентів до лекцій

 

 

 

 

Б – Додаткові:

1.      Нетяженко В.З., Полишко В.К., Семина А.Г. Руководство к практическим занятиям по семиотике и диагностике в клинике внутренних болезней (в 2-х томах); К: «Хрещатик», 1994.

1.      Нетяженко В.З.  Алгоритми діагностики в клініці внутрішніх хвороб, К., Хрещатик, 1996.

2.      Никула Т.Д., Шевчук С.Г., Мойсенко В.О., Хомазюк В.А. Пропедевтика внутрішніх хвороб. – К., 1996.

3.      Пропедевтика внутрішніх хвроб за ред. Ю.І. Децика, К. «Здоров’я», 1996.

 

Методичну вказівку склав доц. Б.Г. Бугай

 

Обговорено та перезатверджено на засіданні кафедри

07. 06. 2013р. протокол № 11