Скарлатина

4 Червня, 2024
0
0
Зміст

Скарлатина

Скарлатина – гостре інфекційне захворювання, що викликається β-гемолітичним стрептококом групи А, передається повітряно-краплинним шляхом, характеризується симптомами інтоксикації, висипкою на шкірі, регіонарним лімфаденітом, ангіною та змінами з боку язика.

Особливості  збудника: Бета–гемолітичний стрептокок (Streptococcus haemolyticus).

Джерело інфекції:  хвора людина на скарлатину чи інші форми стрептококової інфекції;

Шлях зараження: краплинний, , рідше – харчовий, контактний.

Механізм передачі – повітряно-краплинний, рідше – харчовий, контактний.

Вікові категорії, що вражаються найчастіше: частіше хворіють діти дошкільного та молодшого шкільного віку.

Вид імунітету після перенесеного: видовий антитоксичний та антимікробний.

Патогенез: Патогенез: вхідні ворота – слизова оболонка ротогорла, рідко пошкоджена шкіра, пологові шляхи (у породілей).

Ланки патогенезу:

1. Токсична (дія токсинів) – ураження ЦНС, серцево-судинної, ендокринної систем.

2. Септична (у відповідь на дію мікробного фактора) – первинне запалення у місці проникнення збудника, вторинні мікробні ускладнення.

3. Алергічна (сенсибілізація білковими субстанціями гемолітичного стрептокока) – зниження імунологічного захисту, передумови до ускладнень: гломерулонефриту, артриту, міокардиту, ревматизму.

Клінічні критерії:

1. Інкубаційний період від декількох годин до 7 днів в середньому (максимальний 10-12 днів).

2. Початковий – від перших ознак хвороби до появи висипань (до 1-2 днів): гострий, раптовий початок; інтоксикаційний синдром, гіпертермія; ураження ротогорла: біль, яскрава гіперемія, дрібноточкова енантема, катаральний лімфаденіт регіонарних лімфовузлів.

3. Період висипань: а) фаза розпалу (1-2 дні): максимальна інтоксикація, гарячка до 39-40 °С; ангіна: чітко відмежована гіперемія ротогорла від твердого піднебіння, точкова енантема, гіпертрофовані мигдалики, катаральна, лакунарна, фолікулярна чи некротична ангіна; регіонарний лімфаденіт; висипка дрібноточкова, за кілька годин поширюється на все тіло, згущена на передній і боковій поверхні шиї, бокових поверхнях тулуба, животі, попереку, в природних складках, на гіперемійованому фоні шкіри, характерне згущення в складках із геморагічними елементами (симптом Пастіа), шкіра шерехата, блідий носогубний трикутник, завершується висівкоподіб­ним лущенням; білий дермографізм; язик з 2-3 дня очищується, на 4-5 добу стає “малиновим”; симпатична фаза “скарлатинозного” серця.

б) згасання:нормалізація температури тіла до 3-4 дня, інтоксикаційний синдром; блідне гіперемійований фон та висипка з 2-3 до 6 дня; ротогорло: енантема зникає з 2-3 дня, до 6-7 дня блідне гіперемія; розміри лімфовузлів нормалізуються до 4-5 дня; вагус-фаза “скарлатинозного” серця; язик блідне до 10-12 дня, зберігає виражені сосочки.

4. Період реконвалесценції – з 2 тижня (10-14 дні): зміни з боку шкіри: лущення висівкоподібне, на долонях, підошвах – пластинчасте; язик сосочковий; вагус-фаза “скарлатинозного” серця утримується 2-4 тижні; підвищення чутливості до стрептококової інфекції, можливість ускладнень.

Класифікація А.А. Колтипіна

За формою:

1. Типові.

2. Атипові:

а) без висипки;

б) стерта;

в) екстрабукальна (опікова, ранова, післяпологова, післяопераційна);

г) із агравованими симптомами (гіпертоксична, геморагічна).

За тяжкістю:

а) легка;

 б) середньотяжка;

в) тяжка: токсична, септична, токсикосептична.

За перебігом:

а) гладкий;

б) негладкий (рецидиви, ускладнення).

Ускладнення

За характером:

– інфекційні (некротична ангіна, вторинна ангіна, отит, гнійний лімфаденіт);

– алергічні (ревматизм, міокардит, артрит, нефрит).

За часом розвитку:

– ранні (перший тиждень);

 – пізні (2-3 тиждень).

За етіологією:

– специфічні (стрептококові);

– вторинні (інші види бактерій).

Допоміжні методи діагностики:

феномен згасання висипки;

реакція Діка (історичне значення);

мікробіологічний – посів, виділення стрептококів;

серологічний;

реакція преципітації;

зміни в гемограмі: лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, збільшення ШОЕ, еозинофілія.

 Критерії тяжкості:

·        Легка: нерясний висип з типовою локалізацією, катаральна ангіна, невиразний інтоксикаційний синдром, гарячка в межах субфебрильних цифр.

·        Середньотяжка: типовий висип з типовою локалізацією достатньо рясний, ангіна фолікулярна, лакунарна, виразний інтоксикаційний синдром, гарячка фебрильна.

·        Тяжка токсична: підвищення температури тіла до 41 ˚С, багаторазове блювання. Об’єктивно: свідомість затьмарена, різко знижений АТ, висипання з ціанотичним відтінком дрібноточкові на шиї, верхній половині тулуба, на згинальних поверхнях кінцівок., сухі губи, ін’єкція судин склер, ротогорло гіперемійоване, язик густо обкладений білим нальотом, пульс нитковидний, тони серця глухі, наявні менінгеальні симптоми

Ускладнення:

·          септичні (інфекційні) ускладнення скарлатини: отит, гнійний лімфаденіт, виразково-некротична ангіна, синусит.

·          до алергічних ускладнень скарлатини належить міокрдит, нефрит, артрит, ревматизм.

Результати додаткових досліджень:    зміни в гемограмі при скарлатині: лейкоцитоз, зсув формули вліво, прискорена ШОЕ, еозинофілія. Реакція коаглютинації на виявлення антигену в обстежуваному матеріалі допомагає підтвердити скарлатину.

Лікування:

Госпіталізують:

– хворих із тяжкими формами, з ускладненнями;

– дітей до 1 року;

– за епідемічними показаннями.

Ліжковий режим на період гарячки

Етіотропноа терапія: бензилпеніцилін (100 тис. МО/кг/д), еритроміцин (30-50 мг/кг/добу). Патогенетичне: вітаміни, препарати кальцію, десенсибілізувальні (діазолін – 1-3 мг/кг, супрастин, тавегіл).

Базисне: полоскання ротогорла розчином антисептиків та режим.

Критерії виписки зі стаціонару: Виписують тих, що одужали, але не раніше 10 дня від початку хвороби. Рекомендовано також провести наступні обстеження на 20-21 день від початку захворювання: загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, ЕКГ.

Тактика лікаря в вогнищі інфекції: Відвідувати організовані дитячі заклади реконвалесценту скарлатини можна на 22 день від початку захворювання. Карантин у групі садочкa накладається на 7 днів, при лікуванні хворого вдома – на 17 днів. Для школярів старших 7 років не потрібно накладати карантин, лише слід проводити медичне обстеження. Специфічна профілактика скарлатини не проводиться. поточна дезінфекція предметів догляду 0,5 % розчином хлораміну в осередку.

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Приєднуйся до нас!
Підписатись на новини:
Наші соц мережі