СНIД

6 Червня, 2024
0
0
Зміст

СНIД

n

МIСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: палати, навчальна кiмната.

n

МЕТА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ: вмiти дiагностувати СНIД, пiдтвердити лабораторно дiагноз, органiзувати профiлактичнi заходи, призначити лiкування.

n

ПРОФЕСIЙНА ОРIЄНТАЦIЯ СТУДЕНТIВ. Щороку значними темпами зростає кiлькiсть хворих на СНIД та ВIЛ-iнфiкованих в Українi. Тому практикуючим лiкарям-iнфекцiонiстам, терапевтам, хiрургам, акушер-гiнекологам, сiмейним лiкарям необхiдно дiагностувати СНIД у хворих, призначати цiлеспрямоване лабораторне обстеження хворих при проведеннi диференцiальної дiагностики з iншими захворюваннями.

n

БАЗОВИЙ РIВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМIННЯ

n

Уміти проводити обстеження хворого (каф. проптерапiї); визначити об’єм лабораторних обстежень (каф. мiкробiологiї); застосувати препарати етiотропної (каф. мiкробiологiї), iмунокорегуючої i симптоматичної дiї (каф. фармакологiї); здийснюваты санiтарно-освiтню роботу (каф. соцiальної гiгiєни i ООЗ).

n

ПРОГРАМА САМОСТIЙНОЇ ПIДГОТОВКИ СТУДЕНТIВ

n

n

n

n

n

n

n

n

n

n

n

n

n

Навчальне завдання

n

Конкретизацiя завдань

n

Вивчити клiнiчнi прояви мононуклеозоподiбного синдрому, генералiзованої лiмфаденопатiї і СНIД-асоцiйованого симптомо-комплексу, власне СНIДу

n

 

n

Вивчити лабораторну дiагностику СНIДу

n

 

n

Вивчити лiкування СНIДу

    n

  • дати визначення СНIДу
  • n

  • знати критерiї клiнiчної дiагностики, основнi i допомiжнi симптоми, клiнiчнi стадiї розвитку СНIДу
  • n

  • провести диференцiальну дiагностику з iнфекцiйним мононуклеозом, дифтерiєю, уродженими iмунодефiцитами i вторинними iмунологiчними дефiцитами
  • n

  • визначити об’єм необхiдних лабораторних обстежень, необхiдних для пiдтвердження дiагнозу, знати правила забору i доставки матерiалу для дослiдження
  • n

  • знати етiотропну, iмунокоригуючу i симптоматичну терапiю

n

n

Вивчити профiлактику СНIДу

    n

  • знати джерела iнфекцiї, механiзм i фактори передачi iнфекцiї, пiдкреслити вагомiсть профiлактичних заходiв

n

n

СИТУАЦIЙНI ЗАДАЧI

n

1. Жiнка, 25 рокiв, поступила в iнфекцiйне вiддiлення лiкарнi на обстеження у зв’язку з тривалою гарячкою. Турбує нiчна пiтливiсть, за останнi 4 мiс схудла на 6 кг. Веде безладне статеве життя, в тому числi з iноземними громадянами. При оглядi зауважено збiльшення всiх груп лiмфовузлiв, гепатолiєнальний синдром. В кровi лейкоцитiв 2,3 Г/л. Сформулюйте попереднiй дiагноз. Якi необхiднi додатковi дослiдження?

n

2. При обстеженнi донора А. в кровi з допомогою iмуноферментного аналiзу виявленi антитiла до ВIЛ. Скарг немає. Практично здоровий. Дiагноз та лiкарська тактика.

n

3. Громадянин К., 22 роки, працював за кордоном 2 роки. Пiсля повернення звернувся до лiкаря в зв’язку з появою на грудях, спинi та кiнцiвках численних вузлiв i плям малинового кольору, мiсцями з виразками. Попереднiй дiагноз. Якi необхiднi додатковi дослiдження? Лiкувальна тактика.

n

4. Немовля у вiцi 6 мiс має тяжку пневмонiю, яка не пiддається звичайним методам лiкування. Народилося в строк, з малою ма сою (2 200 г). Вiдставало у фiзичному та психiчному розвитку, спостерігається мiкроцефалiя. Дитина з несприятливої родини: батька немає, мати – наркоманка. Про яку хворобу треба думати? Необхiднi протиепiдемiчнi заходи.

n

5. Медична сестра пiдключала систему разового користування, з до помогою якої робила iнфузiю хворому, що помирав, i при цьому випадково проколола собі голкою кисть руки. Через 1 мiс у неї пiдвищилась температура тiла i з’явився біль у горлi. Пiд час клiнiчного огляду виявлено катаральний тонзилiт i гепа толiєнальний синдром. Ранiше була здоровою, статевих стосункiв не мала. У хворого, за яким вона доглядала, посмертно дiагностовано пневмоцистну пневмонiю; дослiдження на ВIЛ не проводилось. Можливий дiагноз у медичної сестри. Якi лабораторнi дослiдження необхiдно провести?

n

6. Хвора, 56 рокiв, пенсiонерка, 3 роки тому перенесла радикальну мастектомiю у зв’язку з раком молочної залози III стадiї. В до- i пiсляоперацiйному перiодi отримувала променеву терапiю з наступними курсами полiхiмiотерапiї. Спостерігалось нагноєння пiсляоперацiйної рани з лiмфореєю i довготривалим субфебрiлiтетом. Щорiчно 2-3 рази хворiє на гострi респiраторнi захворювання, двiчi перенесла затяжне двобiчне запалення легенiв бактерiйної етiологiї, нещодавно – оперiзуючий герпес. В аналiзi кровi лейкопенiя (3,2-2,7 Г/л), Т4/Т8=0,7-1,8. Чим можна пояснити часту iнфекцiйну захворюванiсть? Яке обстеження показане i чому?

n

ЕТАЛОНИ ВIДПОВIДЕЙ

n

1. СНIД-асоцiйований симптомокомплекс. Необхiдно дослiдити кров на антитiла до ВIЛ з допомогою IФА.

n

2. Вiрусоносiйство СНIД. Повторне дослiдження кровi в IФА на ан титiла проти ВIЛ, при позитивному результатi – перевiрка в iмуноблотингу. Усунення вiд здачi кровi як донора. Диспансерне спостереження.

n

3. Власне СНIД. Саркома Капошi. Для пiдтвердження дiагнозу треба визначити антитiла до ВIЛ в IФА, а також гiстологiчно дослiди ти пухлину. Госпiталiзацiя, мiсцеве опромiнення, циклофосфан.

n

4.

Уроджений СНIД, ембрiопатiя. Дитину необхiдно iзолювати, видiлити окремi голки, шприци, iнфузiйнi системи, предмети догляду. Поточна дезiнфекцiя. Дослiдження кровi дитини та її матерi на антитiла до ВIЛ. n

  1. СНIД, мононуклеозоподiбний перiод. Необхідно зробити IФА сироватки кровi на антитiла до ВIЛ.
  2. n

  3. Вторинний iмунодефiцитний стан. Є клiнiчнi та iмунологiчнi по казання для дослiдження сироватки кровi на антитiла до ВIЛ.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

n

1. Програм-контроль.

n

2. Курацiя хворих із захворюваннями, що мають подiбну до СНIДу клiнiчну картину, складання плану обстеження i лiкування хворого, виписування рецептiв.

n

3. Розв’язування ситуацiйних задач.

n

ЛIТЕРАТУРА

n

Основна

n

1. Дiагностика, терапiя та профiлактика iнфекцiйних хвороб в умовах полiклiнiки /За ред. М.А. Андрейчина. – Львiв: вид-во “Медична газета України”, 1996. – 352 с.

n

2. Андрейчин М.А. ВІЛ-інфекція (лекції). – Тернопіль, 1998. – 38 с.

n

3. Iнфекцiйнi хвороби / За ред. М.Б. Тiтова. – К.: Вища школа, 1995. – 567 с.

n

4. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – М.: Медицина, 1996. – 656 с.

n

Додаткова

n

1. ВИЧ-инфекция. Актуальные вопросы клиники, диагностики, лечения эпидемиологии и профилактики: Руководство для врачей / Под ред. Т.В. Проценко, А.Д. Усенко, Н.П. Гражданова, В.И. Степанца. – Донецк, 1998. – 201 с.

n

2. Покровский В.И. Эпидемиология и профилактика ВИЧ-инфекции и СПИД. – М.: Медицина, 1996. – 246 с.

n

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Приєднуйся до нас!
Підписатись на новини:
Наші соц мережі