Тема 1. Сполучення кісток черепа.

З‘єднання кісток черепа

Безперервні з’єднання кісток черепа існують nу вигляді синдесмозів (надр, швів), синхондрозів (напр. постійний nкам’янисто-потиличний синхондроз) та синостозів (напр. тимчасовий nклиноподібно-потиличний синхондроз після 20 років перетворюється на синостоз). nНапівперервних з’єднань у черепі немає. Єдиним перервним з’єднанням у черепі є nскронево-нижньощелепний суглоб.

Скронево–нижньощелепний суглоб

Скронево-нижньощелепний nсуглоб (articulatio temporomandibularis)

утворений головкою нижньої щелепи з nодного боку, суглобовою поверхнею та суглобовим горбком скроневої кістки – з nіншого. Названі суглобові поверхні вкриті суглобовим хрящем. Цей суглоб є nкомбінованим. Скронево-нижньощелепний суглоб є комплексним, тому що містить суглобовий диск. Суглобовий nдиск потоншений у центрі, чим досягається покращання конгруентності суглобових nповертань.

Скронево-нижньощелепний суглоб за формою nє виростковим, тому що утворений виростковим відростком нижньої щелепи. У nдвоосьовому скронево-нижньощелепному суглобі можливі основні рухи: 1) навколо nфронтальної осі – опускання та піднімання нижньої щелепи; 2) навколо nвертикальної осі – зміщення нижньої щелепи вправо та вліво, причому одна nголовка нижньої щелепи на боці зміщення повертається навколо вертикальної осі, nа інша головка разом з диском зсувається на суглобовий горбок.

Суглобова капсула прикріплюється по краю nсуглобових поверхонь, а саме: а) на нижній щелепі — по шийці, причому спереду nвище, ніж ззаду; б) на скроневій кістці: спереду – по передньому схилу nсуглобового горбка, ззаду -по передньому краю кам’янисто-барабанній щілині, nзбоку – по основі виличного відростка, присередньо – досягає клиноподібної nкістки.

Край суглобового диска по колу зрощений nз капсулою скронево-нижньощелепного суглоба, таким чином суглобова порожнина є nподіленою на два ізольовані поверхи. У верхньому поверсі суглобову порожнину nвистеляс верхня синовіальна перетинка, тетbrana sinovialis superior, а у nнижньо­му – нижня синовіальна перетинка, тетbrana sinovialis inferior.

Суглоб зміцнюється наступними зв’язками.

1.      nБічна зв’язка, lig. laterale, йде від основи виличного відростка скроневої nкістки до задньобічної поверхні шийки нижньої щелепи. Частина пучків бічної nзв’язки вплітаються у суглобову капсулу.

2.      nПрисередня зв’язка, lig. mediale, як потовщення зовнішнього во­локнистого шару nсуглобової капсули йде від основи ості клиноподібної кістки до nзадньоприсередньої поверхні шийки нижньої щелепи.

3.      Шилонижньощеленна зв’язка, lig. sthylomandibulare, починається на шилоподібному nвідростку скроневої кістки і прикріплюється до заднього краю кута нижьої nщелепи.

4.      nКлинонижньощелепна зв’язка, nlig. sphenomandibulare, з’єднує ость клиноподібної кістки з язичком nнижньої щелепи.

Особливістю скронево-нижньощелепного nсуглоба є те, що, завдяки наявності диска, головка нижньої щелепи разом з nдиском може зсуватись вперед, потрапляючи на суглобовий горбок. Це відбувається nпід час: а) жувальних рухів нижньої щелепи з боку, протилежному напрямку nзміщення щелепи, коли у іншому суглобі рух відбувається навколо вертикальної nосі; б) висування нижньої щелепи вперед; в) кінцевої стадії опускання нижньої nщелепи.

В опусканні нижньої щелепи можна nвиділити три стадії. У першій стадії, ири незначному опусканні нижньої nщелепи навколо фронтальної осі рухається тільки головка нижньої щелепи; рух nвідбувається тільки у нижньому поверсі суглоба. У другій стадії рухи nвідбуваються як у нижньому, так і у верхньому поверхах суглоба, а головка nнижньої щелепи починає рухатись навколо фронтальної осі разом з суглобовим nдиском. У третій стадії значне опускання нижньої щелепи призводить до nтого, що головка разом з диском виходить вперед на суглобовий горбок. Подальше nопускання нижньої щелепи після незначного додаткового зміщення у нижньому nповерсі суглоба призводить до вивиху у суглобі. Через те, що у nскронево-нижньощелепному суглобі анатомічно можливі дуже широкі рухи суглобової nголовки, у ньому, на відміну від інших суглобів, вивихи стаються без розриву nкапсули.

Тема n2. Препарування кісток та суглобів.

Перелік nпитань до змістовного модуля 3.

З’єднання nкісток скелета

1.                                    nКласифікація nз’єднань кісток: неперервні та перервні з’єднання. Розвиток з’єднань кісток в nфіло- і онтогенезі.

2.                                  nСуглоб: визначення, nдодаткові компоненти суглоба. Анатомічна класифікація. Класифікація суглобів за nформою суглобових поверхонь та за функцією.

3.                                  nЗ’єднання хребців. nХребет в цілому: згини, рухи, м’язи, що їх здійснюють. Вікові особливості.

4.                                  nГрудна клітка в nцілому: форма; вікові та статеві особливості. З’єднання ребер з хребцями та грудниною.

5.                                  nЗ’єднання кісток nчерепа: види, будова, вікові особливості. Скронево-нижньощелепний суглоб: nбудова, класифікація, рухи; м’язи, що їх здійснюють.

6.                                  nЗ’єднання кісток nплечового пояса. Плечовий суглоб: будова, класифікація, рухи, м’язи, що їх nздійснюють

7.                                  nЛіктьовий суглоб: nбудова. З’єднання кісток передпліччя.

8.                                  nПроменево-зап’ястковий nсуглоб: будова, форма, рухи, , класифікація, рухи, м’язи, що їх здійснюють.

9.                                  nСуглоби кисті: їх nбудова.

10.                         nТазові кістки: їх з’єднання. nТаз в цілому. Вікові та статеві nособливості. Розміри жіночого тазу.

11.                         nКульшовий суглоб: nбудова, класифікація, рухи, м’язи, що їх здійснюють.

12.                           nКолінний суглоб: nбудова, класифікація, рухи, м’язи, що їх здійснюють.

13.                           nЗ’єднання кісток гомілки. nНадп’ятково-гомілковий суглоб: будова, класифікація, рухи, м’язи, що їх nздійснюють

14.                           nСуглоби стопи: їх nбудова. Поняття про склепіння стопи.

Перелік nпрактичних завдань по препаруванню кісток та суглобів

Анатомія nкісток скелета

Хребець

– Тіло хребця

– Дуга хребця

– Верхня хребцева вирізка

– Нижня хребцева вирізка

– Хребцевий отвір

– Остистий відросток

– Поперечний відросток

– Верхній суглобовий відросток

– Нижній суглобовий відросток

Шийні хребці

– Передня дуга атланта

– Ямка зуба

– Борозна хребтової артерії

– Задня дуга атланта

– Бічна маса атланта

– Зуб осьового хребця

– Сонний горбок (VІ шийного nхребця)

– Поперечний отвір

– Передній горбик

– Задній горбик

– Борозна спинномозкового нерва

Грудні хребці

– Верхня реброва ямка

– Нижня реброва ямка

– Реброва ямка поперечного nвідростка

Поперекові хребці

– Додатковий відросток

– Соскоподібний відросток

Крижова кістка

– Основа крижової кістки

– Вушкоподібна поверхня крижової nкістки

– Верхівка крижової кістки

– Гористість крижової кістки

– Тазова поверхня

– Поперечні лінії

– Передні крижові отвори

– Спинна поверхня

– Задні крижові отвори

– Серединний крижовий гребень

– Присередній крижовий гребень

– Бічний крижовий гребень

– Крижовий канал

– Крижовий розтвір

Ребро

– Головка ребра

– Суглобова поверхня головки nребра

– Гребінь головки ребра

– Шийка ребра

– Тіло ребра

– Горбок ребра

– Кут ребра

– Борозна ребра

– Горбок переднього драбинчастого nм’яза (на першому ребрі)

– Борозна підключичної артерії n(на першому ребрі)

– Борозна підключичної вени (на nпершому ребрі)

– Горбистість переднього nзубчастого м’яза

Груднина

– Ручка груднини

– Яремна вирізка (груднини)

– Ключична вирізка

– Тіло груднини

– Реброві вирізки

– Мечоподібний відросток

– Кут груднини

Лобова кістка

– Лобова луска

– Лобовий горб

– Надбрівна дуга

– Надперенісся

– Борозна верхньої стрілової nпазухи

– Лобовий гребень

– Сліпий отвір

– Надочноямковий край

– Надочноямковий отвір

– Виличний відросток

– Очноямкова частина

– Ямка сльозової залози

– Носова частина

– Носова ость

– Решітчаста вирізка

– Лобова пазуха

Тім’яна кістка

– Потиличний край

– Лусковий край

– Стріловий край

– Лобовий край

– Лобовий кут

– Потиличний кут

– Клиноподібний кут

– Соскоподібний кут

– Тім’яний отвір

– Борозна верхньої стрілової nпазухи

– Тім’яний горб

– Верхня скронева лінія

Потилична кістка

– Великий отвір

– Основна частина

– Глотковий горбок

– Схил

– Бічна частина

– Потиличний виросток

– Виростковий канал

– Виросткова ямка

– Яремна вирізка

– Яремний відросток

– Канал під’язикового нерва

– Потилична луска

– Зовнішній потиличний виступ

– Верхня каркова лінія

– Нижня каркова лінія

– Внутрішній потиличний виступ

– Хрестоподібне підвищення

– Борозна поперечної пазухи

– Борозна сигмоподібної пазухи

–Борозна поперечної пазухи

Клиноподібна кістка

– Тіло клиноподібної кістки

– Турецьке сідло

– Гіпофізарна ямка

– Горбок сідла

– Спинка сідла

– Сонна борозна

– Клиноподібна пазуха

– Мале крило клиноподібної кістки

– Велике крило клиноподібної nкістки

– Мозкова поверхня великого крила

– Скронева поверхня великого nкрила

– Підскронева поверхня великого nкрила

– Верхньощелепна поверхня nвеликого крила

– Очноямкова поверхня великого nкрила

– Верхня очноямкова щілина

– Зоровий канал

– Круглий отвір

– Овальний отвір

– Остистий отвір

– Крилоподібний відросток

– Бічна пластина

– Присередня пластинка

– Крилоподібний канал

– Крилоподібна ямка

– Крилоподібна вирізка

Скронева кістка

– Кам’яниста частина скроневої nкістки

– Верхній край кам’янистої nчастини

– Борозна верхньої кам’янистої nпазухи

– Задній край кам’янистої частини

– Борозна нижньої кам’янистої nпазухи

– Передній край кам’янистої nчастини

– Борозна нижньої кам’янистої nпазухи

– Передня поверхня кам’янистої nчастини

– Покрівля барабанної порожнини

– Трійчасте втиснення

– Розтвір каналу великого nкам’янистого нерва

– Борозна великого кам’янистого nнерва

– Розтвір каналу малого nкам’янистого нерва

– Борозна малого кам’янистого nнерва

– Задня поверхня кам’янистої nчастини

– Внутрішній слуховий отвір

– Внутрішній слуховий хід

– Піддугова ямка

– Нижня поверхня кам’янистої nчастини

– Яремна ямка

– Шилоподібний відросток

– Шило-соскоподібний отвір

– Кам’яниста ямочка

– Зовнішній отвір сонного каналу

– Внутрішній отвір сонного каналу

– Соскоподібний відросток n(скроневої кістки)

– Борозна сигмоподібної пазухи

– Соскоподібна вирізка

– Соскоподібний отвір

– Барабанна частина

– Лускова частина

– Виличний відросток

– Суглобовий горбок

– Нижньощелепна ямка

`- Зовнішній слуховий отвір

– Зовнішній слуховий хід

Решітчаста кістка

– Дірчаста пластинка

– Дірчасті отвори

– Перпендикулярна пластинка

– Решітчастий лабіринт

– Очноямкова пластинка

– Верхня носова раковина

– Середня носова раковина

Верхня щелепа

– Тіло верхньої щелепи

– Очноямкова поверхня

– Підочноямкова борозна верхньої nщелепи

– Підочноямковий канал верхньої nщелепи

– Підочноямковий край тіла nверхньої щелепи

– Передня поверхня тіла верхньої nщелепи

– Підочноямковий отвір верхньої nщелепи

– Носова вирізка

– Підскронева поверхня тіла nверхньої щелепи

– Горб верхньої щелепи

– Коміркові отвори

– Носова поверхня тіла верхньої nщелепи

– Сльозова борозна

– Верхньощелепний роз твір

– Лобовий відросток верхньої nщелепи

– Виличний відросток верхньої nщелепи

– Піднебінний відросток верхньої nщелепи

– Комірковий відросток

– Зубні комірки

Нижня щелепа

– Тіло нижньої щелепи

– Коміркова частина

– Коміркова дуга нижньої щелепи

– Зубні комірки

– Основа нижньої щелепи

– Підборідний виступ нижньої nщелепи

– Підборідний горбок

– Підборідний отвір

– Двочеревцева ямка нижньої nщелепи

– Щелепно-під’язикова лінія nнижньої щелепи

– Під’язикова ямка

– Піднижньощелепна ямка

– Гілка нижньої щелепи

– Кут нижньої щелепи

– Жувальна горбистість

– Крилоподібна горбистість

– Вирізка нижньої щелепи

– Виростковий відросток нижньої nщелепи

– Головка нижньої щелепи

– Шийка нижньої щелепи

– Крилоподібна ямка нижньої nщелепи

– Вінцевий відросток нижньої nщелепи

– Отвір нижньої щелепи

– Канал нижньої щелепи

Нижня носова раковина

– Сльозова кістка

Носова кістка

– Леміш

– Піднебінна кістка

– Перпендикулярна пластинка

– Клино-піднебінна вирізка

– Пірамідний відросток

– Горизонтальна пластинка

Вилична кістка

– Бічна поверхня

– Скронева поверхня

– Очноямкова поверхня

– Лобовий відросток

– Скроневий відросток

– Вилично-очноямковий отвір

– Вилично-лицевий отвір

– Вилично-скроневий отвір

Під’язикова кістка

– Тіло під’язикової кістки

– Малий ріг

– Великий ріг

Склепіння черепа

Скронева ямка

– Стінки скроневої ямки

– Вилична дуга

Підскронева ямка

– Стінки підскроневої ямки

Крило-піднебінна ямка

– Стінки крило-піднебінної ямки

Передня черепна ямка

Середня черепна ямка

Задня черепна ямка

Борозна верхньої стрілової пазухи (череп)

Борозна поперечної пазухи (череп)

Борозна сигмоподібної пазухи (череп)

Зовнішня основа черепа

– Рваний отвір (череп)

– Яремний отвір (череп)

– Сонний канал скроневої кістки n(череп)

– М’язово-трубний канал (череп)

Кісткове піднебіння

– Великий піднебінний канал

– Малі піднебінні отвори

– Різцевий канал

Очна ямка

– Очноямковий вхід

– Надочноямковий край(череп)

– Підочноямковий край (череп)

– Стінки очної ямки

– Передній решітчастий отвір

– Задній решітчастий отвір

– Нижня очноямкова щілина

Кісткова носова порожнина

– Стінки кісткової носової nпорожнини

– Хоани

– Верхній носовий хід

– Середній носовий хід

– Нижній носовий хід

– Спільний носовий хід

Лопатка

– Реброва поверхня

– Підлопаткова ямка

– Задня поверхня

– Ость лопатки

 – Надплечовий відросток (акроміон)

 – Надостьова ямка

– Підостьова ямка

– Присередній край

– Бічний край

– Верхній край

– Дзьобоподібний відросток

– Вирізка лопатки

– Верхній кут

– Нижній кут

– Бічний кут

-Суглобова западина

-Надсуглобовий горбок

– Підсуглобовий горбок

– Шийка лопатки

Ключиця

– Груднинний кінець

– Тіло ключиці

– Надплечовий кінець

Плечова кістка

– Головка плечової кістки

– Анатомічна шийка

– Великий горбок

– Малий горбок

– Гребінь великого горбка

– Гребінь малого горбка

– Міжгорбкова борозна

– Хірургічна шийка

– Тіло плечової кістки

– Поверхні тіла

– Дельтоподібна горбистість

– Борозна променевого нерва

– Виросток плечової кістки

– Головочка плечової кістки

– Блок плечової кістки

– Ліктьова ямка

– Вінцева ямка

– Бічний надвиросток

– Променева ямка

– Присередній надвиросток

– Борозна ліктьового нерва

Променева кістка

– Головка променевої кістки

– Суглобовий обвід

– Суглобова ямка

– Шийка променевої кістки

– Тіло променевої кістки

– Горбистість променевої кістки

– Поверхні тіла променевої кістки

– Краї тіла променевої кістки

– Шилоподібний відросток nпроменевої кістки

– Вирізка ліктьової кістки

– Зап‘ясткова суглобова поверхня

Ліктьова кістка

– Ліктьовий відросток

– Блокова вирізка

– Вінцевий відросток

– Горбистість ліктьової кістки

– Вирізка променевої кістки

– Тіло ліктьової кістки

– Поверхні тіла ліктьової кістки

– Краї тіла ліктьової кістки

– Головка ліктьової кістки

– Шилоподібний відросток nліктьової кістки

– Суглобовий обвід

Кістки кисті

– Зап’ясткові кістки

– Човноподібна кістка

– Півмісяцева кістка

– Тригранна кістка

– Горохоподібна кістка

– Кістка-трапеція

– Трапецієподібна кістка

– Головчаста кістка

 -Гачкувата кістка

– П’ясткові кістки

– Основа п’ясткової кістки

– Тіло п’ясткової кістки

– Головка п’ясткової кістки

– Кістки пальців кисті (фаланги nпальців)

– Проксимальна фаланга

– Середня фаланга

– Кінцева фаланга

Кульшова кістка

– Кульшова западина

– Ямка кульшової западини

– Півмісяцева поверхня кульшової nзападини

– Вирізка кульшової западини

– Затульний отвір

– Велика сіднична вирізка

Клубова кістка

– Тіло клубової кістки

– Крило клубової кістки

-Клубовий гребінь

– Верхня передня клубова ость

– Нижня передня клубова ость

– Нижня задня клубова ость

– Верхня задня клубова ость

– Зовнішня губа

– Проміжна лінія

– Внутрішня губа

– Клубова ямка

– Сіднична поверхня

– Вушкоподібна поверхня

– Клубова горбистість

Сіднична кістка

– Тіло сідничої кістки

– Гілка сідничої кістки

– Сідничний горб

– Сіднична ость

– Мала сіднича вирізка

Лобкова кістка

– Тіло лобкової кістки

– Верхня гілка лобкової кістки

– Лобковий горбок

– Клубово-лобкове підвищення

– Симфізна поверхня

– Нижня гілка лобкової кістки

– Затульна борозна

Таз

– Тазова порожнина

– Великий таз

– Малий таз

– Межова лінія

– Лобкова дуга

– Верхній отвір таза

– Нижній отвір таза

Стегнова кістка

– Головка стегнової кістки

– Шийка стегнової кістки

– Малий вертлюг стегнової кістки

– Великий вертлюг стегнової nкістки

– Міжвертлюговий гребінь

– Міжвертлюгова лінія

– Тіло стегнової кістки

– Поверхні тіла

– Шорстка лінія стегнової кістки

– Бічна губа

– Присередня губа

– Гребінна лінія

– Сіднична горбистість

– Підколінна поверхня

– Присередній виросток

– Надвиросток стегнової кістки

– Бічний виросток

– Надвиросток стегнової кістки

– Наколінкова поверхня

– Міжвиросткова ямка

Наколінок

Великогомілкова кістка

– Бічний виросток

– Малогомілкова суглобова nповерхня

– Присередній виросток

– Верхня суглобова поверхня

– Переднє міжвиросткове поле

– Заднє міжвиросткове поле

– Міжвиросткове підвищення

– Тіло великогомілкової кістки

– Поверхні тіла великогомілкової nкістки

– Горбистість великогомілкової nкістки

– Краї великогомілкової кістки

– Присередня кісточка

– Малогомілкова вирізка

– Нижня суглобова поверхня

Малогомілкова кістка

– Головка малогомілкової кістки

– Тіло малогомілкової кістки

– Бічна кісточка

Кістки стопи

– Заплеснові кістки

– Надп’яткова кістка

– Головка надп’яткової кістки

– Шийка надп’яткової кістки

– Тіло надп’яткової кістки

– П’яткова кістка

– П’ятковий горб

– Підпора надп’яткової кістки

– Човноподібна кістка

– Присередня клиноподібна кістка

– Проміжна клиноподібна кістка

– Бічна клиноподібна кістка

– Кубоподібна кістка

– Плеснові кістки

– Основа плеснової кістки

– Тіло плеснової кістки

– Головка плеснової кістки

– Кістки пальців ( Фаланги)

– Проксимальна фаланга

– Середня фаланга

– Кінцева фаланга

З’єднання nкісток скелета

З’єднання черепа

– Шви черепа

– Вінцеве шво nчерепа

– Стрілове nшво черепа

– nЛамбдоподібне шво черепа

– Тім’ячка nчерепа

– nСинхондрози черепа

– nСкронево-нижньощелепний суглоб

– nАтланто-потиличний суглоб

З’єднання хребтового стовпа

– nМіжхребцевий диск

– Волокнисте nкільце міжхребцевого диска

– Драглисте nядро міжхребцевого диска

– Передня nпоздовжня зв’язка ( хребта )

– Задня nпоздовжня зв’язка ( хребта )

– Міжостьова nзв’язка( хребта )

– Жовта nзв’язка (хребта)

– Надостьова nзв’язка (хребта)

– Поперечна nзв’язка (хребта)

– nДуговідростковий суглоб

– Серединний nатланто-осьовий суглоб

– Бічний nатланто-осьовий суглоб

– nКрижово-куприковий суглоб

З’єднання грудної клітки

– nРеброво-груднинний синхондроз

– nГрудинно-ребровий суглоб

– Суглоб nголовки ребра

– nРеброво-поперечний суглоб

З’єднання верхньої кінцівки

– nНадплечово-ключичний суглоб

– nГруднинно-ключичний суглоб

– nМіжключична зв’язка

– nРеброво-ключична зв’язка

– Передня nгруднинно-ключична зв’язка

– Задня nгруднинно-ключична зв’язка

– Плечовий nсуглоб

– Губа nсуглобової западини (плечовий суглоб)

– Дзьобо-плечова nзв’язка

– Ліктьовий nсуглоб

– nПлечо-ліктьовий суглоб

– nПлечо-променевий суглоб

– nПроксимальний променево-ліктьовий суглоб

– Обхідна nліктьова зв’язка

– Обхідна nпроменева зв’язка

– nМіжкісткова перетинка передпліччя

– Дистальний nпроменево-ліктьовий суглоб

– nПроменево-зап’ястковий суглоб

– Тильна nпроменево-зап’ясткова зв’язка

– Долонна nпроменево-зап’ясткова зв’язка

– Ліктьова nобхідна зв’язка зап’ястка

– Променева nобхідна зв’язка зап’ястка

– nМіжзап’ясткові суглоби

– nСередньозап’ястковий суглоб

– Суглоб nгорохоподібної кістки

– Канал nзап’ястка

– nЗап’ястково-п’ясткоі суглоби

– nМіжп’ясткові суглоби

– nП’ястково-фалангові суглоби

– nМіжфалангові суглоби кисті

– Обхідні nзв’язки

З’єднання нижньої кінцівки

– Затульна nперетинка

– Затульний nканал

– Великий nсідничий отвір

– Малий nсідничий отвір

– Лобковий nсимфіз

– nКрижово-клубовий суглоб

– Кульшовий nсуглоб

– Губа nкульшової западини

– Зв’язка nголовки стегнової кістки

– nКлубово-стегнова зв’язка

– nСідничо-стегнова зв’язка

– nЛобково-стегнова зв’язка

– Колінний nсуглоб

– Поперечна nзв’язка коліна

– Бічний nменіск

– nПрисередній меніск

– Передня nсхрещена зв’язка

– Задня nсхрещена зв’язка

– Обхідна nвеликогомілкова зв’язка

– Обхідна nмалогомілкова зв’язка

– Зв’язка nнаколінка

– nМіжкісткова перетинка гомілки

– Велико-малогомілковий nсуглоб

– nНадп’ятково-гомілковий суглоб

– Присередня nобхідна зв’язка

– Бічна nобхідна зв’язка

– nПіднап’ятковий суглоб

– nНадп’ятково-п’ятково-човноподібний суглоб

– Поперечний nсуглоб заплесна

– Роздвоєна nзв’язка

– nП’ятково-кубоподібний суглоб

– nКлино-човноподібний суглоб

– nМіжклиноподібні суглоби

– Довга nпідошвова зв’язка

– nЗаплесно-плеснові суглоби

– nМіжплеснові суглоби

– nМіжкісткові плеснові проміжки

– nПлесно-фалангові суглоби

– nМіжфалангові суглоби стопи

Тема 3. М’язи спини (поверхневі nі глибокі), їх топографія, фасції

М’язи nспини (musculi dorsi)

М’язи спини поділяються на:

– поверхневі nмязи (musculi superficiales);

– власні nм’язи спини (musculi proprii ndorsi) або глибокі м’язи (musculi profundi).

До nповерхневих м’язів спини (musculi nsuperficiales dorsi) належать:

1. nТрапецієподібний nм’яз (musculus trapezius), nмає

– низхідну частину (pars ndescendens);

– поперечну частину (pars ntransversa);

– висхідну частину (pars nascendens).

Початок: nвід остистих відростків усіх грудних хребців n(processus spinosi vertebrarum thoracicarum), VII шийного хребця (vertebra ncervicalis septima [VII]), каркової зв’язки (lig. nuchae), зовнішнього nпотиличного виступу (protuberantia occipitalis externa).

Прикріплення: nдо ості лопатки (spina scapulae), надплечового відростка (acromion), nнадплечового кінця ключиці (extremitas acromialis claviculae).

Функція:

– верхні пучки трапецієподібного м’яза n(musculus trapezius) підіймають бічний кут лопатки (angulus lateralis scapulae) nвверх і присередньо;

– нижні пучки трапецієподібного м’яза n(musculus trapezius) опускають бічний кут лопатки (angulus lateralis scapulae);

– при скороченні всього м’яза лопатка n(scapula) наближається до хребтового стовпа (columna vertebralis);

– при двобічному скороченні nтрапецієподібного м’яза (musculus trapezius) обидві лопатки (scapulaе) nприводяться, розгинається голова (caput) та шия (cervix).

2. nНайширший nм’яз спини (musculus nlatissimus dorsi).

Початок: nапоневрозом від остистих відростків (processus nspinosi) шести нижніх грудних (vertebrae thoracicae) та усіх поперекових nхребців (vertebrae lumbales), серединного крижового гребеня (crista sacralis nmediana) і задньої частини клубового гребеня (crista iliaca).

Прикріплення: nдо гребеня малого горбка плечової кістки (crista ntuberculi minoris humeri).

Функція:

– nприводить плече (adductio brachii);

– розгинає плече (extensio brachii);

– привертає плече (pronatio brachii);

– при фіксованому плечі (brachium) nпідтягує до нього тулуб (truncus).

3. nВеликий nромбоподібний м’яз (musculus nrhomboideus major) і малий ромбоподібний м’яз (musculus nrhomboideus minor).

Початок: nвід остистих відростків (processus spinosi) чотирьох nверхніх грудних хребців (vertebrae thoracicae) та двох нижніх шийних хребців n(vertebrae cervicales inferiores).

Прикріплення: nдо присереднього краю лопатки (margo medialis scapulae).

Функція:

– nпідіймають лопатку (scapula);

– наближають лопатку до хребтового nстовпа (columna vertebralis), фіксуючи її в даному положенні.

4. nМ’яз n– підіймач лопатки (musculus nlevator scapulae).

Початок: nвід задніх горбків поперечних відростків чотирьох верхніх шийних хребців.

Прикріплення: nдо верхнього кута лопатки (angulus superior scapulae).

Функція: nпідіймає верхній кут лопатки (angulus superior nscapulae).

5. nВерхній nзадній зубчастий м’яз (musculus nserratus posterior superior).

Початок: nвід остистих відростків двох нижніх шийних хребців і двох верхніх грудних nхребців та від нижньої частини каркової зв’язки (lig. nuchae).

Прикріплення: nдо зовнішньої поверхні II–V ребер чотирма зубцями (facies externa costarum nsecundаe–quintae).

Функція: nпіднімає II–V ребра (costae secundae–quintae [II–V]) і є допоміжним м’язом nвдиху.

6. nНижній nзадній зубчастий м’яз (musculus nserratus posterior inferior):

Початок: nапоневрозом від остистих відростків двох нижніх грудних хребців і двох верхніх nпоперекових хребців, а також від поверхневого листка грудопоперекової фасції.

Прикріплення: nдо зовнішньої поверхні нижніх чотирьох ребер чотирма зубцями.

Функція: nопускає ІХ–ХІІ ребра (costae ІХ–ХІІ) і є допоміжним м’язом видиху.

До власних м’язів спини n(musculi proprii dorsi) – глибоких м’язів (musculi profundi) nвідносяться м’язи, які знаходяться у заглибленні між остистими і поперечними відростками хребців (присередній nтракт, tractus medialis), а також між поперечними відростками хребців та кутами ребер (бічний nтракт, tractus lateralis).

Власні nм’язи спини (musculi proprii dorsi) поділяються на короткі та довгі м’язи, до nяких належать:

1. nОстьово–поперечні nм’язи (musculi spinotransversales), до них належить ремінний м’яз n(m. splenius) голови та шиї:

– nремінний nм’яз голови n(musculus splenius capitis);

Початок: nвід остистих відростків чотирьох нижніх шийних хребців і трьох верхніх грудних nхребців, нижньої частини каркової зв’язки (lig. nuchae).

Прикріплення: nдо соскоподібного відростка (processus mastoideus ossis temporalis) і бічного nвідрізка верхньої каркової лінії (linea nuchalis superior).

Функція: nрозгинає голову (extensio capitis) і повертає її в свій бік.

– ремінний nм’яз шиї (musculus splenius ncervicis).

Початок: nвід остистих відростків III–V грудних хребців.

Прикріплення: nдо задніх горбків поперечних відростків двох верхніх шийних хребців.

Функція: nрозгинає шийну частину хребтового стовпа (extensio partis cervicalis columnae nvertebralis), а при однобічному скороченні – обертає голову і шию (rotatio nexterna capitis et cervicis) у свій бік, а також розгинає голову (extensio ncapitis) і повертає її у свій бік (як і ремінний м’яз голови).

2. nМ’я-випрямляч nхребта (musculus erector spinae).

Цей м’яз (musculus erector spinae) nрозміщений вздовж хребтового стовпа (columna vertebralis), від крижової кістки n(os sacrum) до зовнішньої основи черепа (basis cranii externa), і лежить у nкістковому жолобі, що обмежований присередньо остистими відростками хребців n(processus spinosi vertebrarum), а збоку – кутами ребер (anguli costarum).

Початок: nвід спинної поверхні крижової кістки (facies dorsalis ossis sacri), остистих nвідростків всіх поперекових хребців, XI і XII грудних хребців, заднього nвідрізка клубового гребеня (crista iliaca), надостьової зв’язки (lig. nsupraspinalе) і грудо–поперекової фасції (fascia thoracolumbalis).

Починаючи від рівня I–II поперекових хребців nм’яз–випрямляч хребта (musculus erector spinae) ділиться на три тракти n(частини) спини:

– бічний тракт (tractus lateralis) -– nклубово–ребровий м’яз (musculus iliocostalis);

– проміжний тракт (tractus nintermedialis) – найдовший м’яз (musculus longissimus);

– присередній тракт (tractus medialis) – nостьовий м’яз (musculus spinalis).

Функція: nутримує тулуб (truncus) у вертикальному положенні, nрозгинає хребтовий стовп (extensio columnae vertebralis).

Отже, в м’язі–випрямлячі хребта (musculus nerector spinae) розрізняють три частини:

– клубово–ребровий nм’яз (musculus iliocostalis);

– найдовший nм’яз (musculus longissimus);

– nостьовий м’яз (musculus spinalis).

А. nКлубово–ребровий м’яз (musculus niliocostalis) належить до бічного тракту спини і є бічною частиною nм’яза–випрямляча хребта (musculus erector spinae).

Функція: nрозгинає хребтовий стовп (extensio columnae nvertebralis), а при однобічному скороченні нахиляє хребтовий стовп (columna nvertebralis) у свій бік.

Клубово–ребровий м’яз n(musculus iliocostalis) поділяється nна:

1). nКлубово–ребровий м’яз попереку n(musculus iliocostalis lumborum), який має:

– поперекову частину; бічну nчастину м’яза–випрямляча попереку (pars lumbalis; divisio lateralis nmusculi erectoris spinae lumborum);

Початок: nвід клубового гребеня (crista iliaca) і спинної поверхні крижової кістки n(facies dorsalis ossis sacri).

Прикріплення: nдо кутів восьми нижніх ребер.

Функція: nопускає ребра (costae).

– грудну частину (pars nthoracalis).

Початок: nвід кутів шести нижніх ребер.

Прикріплення: nдо кутів шести верхніх ребер (anguli sex costarum inferiorum) і до заднього nгорбка поперечного відростка VII шийного хребця (tuberculum posterius processus ntransversi vertebrae cervicalis septimae).

Функція: nпідіймає ребра (costae)

2). nКлубово–ребровий м’яз шиї n(musculus iliocostalis cervicis).

Початок: nвід кутів III–VI ребер.

Прикріплення: nдо задніх горбків поперечних відростків IV–VI шийних хребців.

Функція: nокрім загальної функції клубово–ребрового м’яза (musculus iliocostalis), його шийна частина підіймає ребра.

Б. nНайдовший nм’яз (musculus nlongissimus). Він розташований присередньо від клубово–ребрового м’яза (m. niliocostalis), між ним і остьовим м’язом (m. spinalis), і поділяється на:

1. nНайдовший м’яз грудної клітки n(musculus longissimus thoracis), який має:

– поперекову частину; присередню nчастину м’яза–випрямляча попереку (pars lumbalis; divisio medialis nmusculi erectoris spinae lumborum);

Початок: nвід клубового гребеня (crista iliaca), спинної поверхні крижової кістки (facies ndorsalis ossis sacri), остистих відростків усіх поперекових хребців, nсоскоподібних відростків двох верхніх поперекових хребців і поперечних nвідростків шести нижніх грудних хребців.

Прикріплення: nдо ребрових відростків і додаткових відростків поперекових хребців (processus ncostales et processus accesorii vertebrarum lumbalium), кутів десяти нижніх nребер, поперечних відростків усіх грудних хребців.

2. nНайдовший м’яз шиї (musculus nlongissimus cervicis);

Початок: nвід поперечних відростків шести верхніх грудних хребців.

Прикріплення: nдо задніх горбків поперечних відростків шести нижніх шийних хребців.

3. nНайдовший м’яз голови n(musculus longissimus capitis).

Початок: nвід поперечних відростків п’яти нижніх шийних і трьох верхніх грудних хребців.

Прикріплення: nдо заднього краю соскоподібного відростка (margo posterior processus nmastoidei).

Функції nнайдовшого м’яза (musculus nlongissimus):

– найдовші м’язи грудної клітки та шиї n(musculi longissimi thoracis et cervicis) розгинають хребтовий стовп (extensio ncolumnae vertebralis);

– при однобічному скороченні нахиляють nйого вбік;

– обидва найдовші м’язи голови (musculi nlongissimi capitis) нахиляють голову назад, а при однобічному скороченні – nобертають голову (caput) лицем (facies) у свій бік.

Поперекова nчастина найдовшого м’яза грудної клітки (pars nlumbalis musculi longissimi thoracis) та nпоперекова частина клубово–ребрового nм’яза попереку (pars lumbalis musculi iliocostalis lumborum) ще мають назву присередньої та бічної частин nм’яза–випрямляча хребта (partes musculi erectoris spinae medialis et nlateralis).

В. nОстьовий nм’яз (musculus spinalis). nВін є найприсереднішою частиною м’яза–випрямляча хребта (musculus erector nspinae) і належить до присереднього тракту спини; розміщений в кістковому nжолобі, який утворений остистими відростками та тілами грудних і шийних nхребців.

Остьовий м’яз (musculus spinalis) nподіляється на:

– остьовий nм’яз голови (musculus spinalis capitis), що є присередньою частиною nпівостьового м’яза голови (pars medialis musculi semispinalis capitis), інколи nце є окремий м’яз;

Початок: nвід остистих відростків нижніх шийних і верхніх nгрудних хребців (processus spinosi vertebrarum cervicalium et thoracicarum).

Прикріплення: nдо потиличної кістки (os occipitale) поблизу зовнішнього потиличного виступу n(protuberantia occipitalis externa) між нижньою і верхньою карковими лініями n(lineae nuchales inferior et superior).

Функція: nпри двобічному скороченні розгинає хребтовий стовп (extensio ncolumnae vertebralis), при однобічному скороченні – нахиляє хребтовий стовп і nголову (columna vertebralis et caput)у свій бік.

– остьовий nм’яз шиї (musculus spinalis cervicis);

Початок: nвід остистих відростків двох нижніх шийних хребців і nшести верхніх грудних хребців.

Прикріплення: nдо остистих відростків II–IV шийних хребців.

Функція: nрозгинає шийний відділ хребтового стовпа (extensio compartimenti cervicalis ncolumnae vertebralis).

– остьовий nм’яз грудної клітки (musculus spinalis thoracis).

Початок: nвід остистих відростків двох нижніх грудних і двох верхніх поперекових хребців.

Прикріплення: nдо остистих відростків восьми верхніх грудних nхребців.

Функція: nрозгинає грудний відділ хребтового стовпа (extensio compartimenti thoracis ncolumnae vertebralis).

3. nПоперечно–остьові nм’язи (musculi transversospinales) розташовані найглибше у nприсередньому тракті попереду м’яза–випрямляча хребта (musculus erector nspinae).

М’язові волокна поперечно–остьового nм’яза (musculi transversospinalis) йдуть косо вверх від поперечних відростків n(processus transversi) до остистих відростків (processus spinosi).

Перекидаючись через різну кількість nхребців (vertebrae), вони утворюють окремі м’язи:

– півостьовий nм’яз (musculus semispinalis), який розташований більш поверхнево і є nнайдовшим;

– багатороздільні nм’язи (musculi multifidi), які розміщені глибше півостьового м’яза n(musculus semispinalis);

– м’язи–обертачі n(musculi rotatores) є найкоротшими і розміщені найглибше.

Функція: nпри двобічному скороченні розгинають хребтовий стовп (extensio columnae nvertebralis), а при однобічному – обертають хребет (rotatio columnae nvertebralis). В ньому розрізняють три частини:

А. nПівостьовий м’яз (musculus nsemispinalis) представлений довгими косо орієнтованими м’язовими пучками, які nперекидаються через 4–6 хребців. Він складається з трьох м’язів (півостьових nм’язів грудної клітки, шиї та голови).

Функція: nрозгинання грудного і шийного відділів хребтового стовпа.

– півостьовий nм’яз грудної клітки (musculus semispinalis thoracis);

Початок: nвід поперечних відростків шести нижніх грудних хребців.

Прикріплення: nдо остистих відростків шести верхніх грудних та двох нижніх шийних хребців.

– півостьовий nм’яз шиї (musculus semispinalis colli);

Початок: nвід поперечних відростків шести верхніх грудних хребців.

Прикріплення: nдо остистих відростків шести нижніх шийних хребців.

– півостьовий nм’яз голови (musculus semispinalis capitis).

Початок: nвід поперечних відростків шести верхніх грудних хребців і суглобових відростків nчотирьох нижніх шийних хребців.

Прикріплення: nдо потиличної луски (squama occipitalis) і між верхньою та нижньою карковими nлініями (lineae nuchales superior et inferior).

Б. nБагатороздільні nм’язи (musculi multifidi) nрозміщені в кісткових жолобах з боків від остистих відростків хребців (processus nspinosi vertebrarum) уздовж хребтового стовпа (columna vertebralis) від nкрижової кістки (os sacrum) до другого шийного хребця (axis) м’язові волокна nбагатороздільних м’язів (musculi multifidi) перекидаються через 2–4 сусідні nхребці.

Функція: nрозгинають та обертають стовбур (extensio et rotatio trunci), нахиляють його у nбік.

Топографічно nбагатороздільні м’язи (musculi multifidi) поділяються на:

– nбагатороздільні м’язи попереку (musculi multifidi nlumborum);

Початок: nвід спинної поверхні крижової кістки (facies dorsalis ossis sacri), частини nклубового гребеня (crista iliaca), додаткових і соскоподібних відростків nпоперекових хребців (processus accesorii et mamillares vertebrarum lumbalium).

Прикріплення: nдо остистих відростків II–IV вищерозташованих хребців.

– багатороздільні nм’язи грудної клітки (musculi multifidi thoracis);

Початок: nвід поперечних відростків грудних хребців (processus transversi vertebrarum nthoracicarum).

Прикріплення: nдо остистих відростків II–IV вищерозташованих хребців.

– багатороздільні nм’язи шиї (musculi multifidi ncervicis; musculi multifidi colli).

Початок: nвід суглобових відростків чотирьох нижніх шийних хребців.

Прикріплення: nдо остистих відростків II–IV вищерозташованих хребців.

В. nМ’язи–обертачі n(musculi rotatores) є найглибшим шаром поперечно–остьового м’яза (m. ntransversospinalis).

Вони залягають у борозні (sulcus) між nостистими і поперечними відростками (processus spinosi et transversi) під nбагатороздільними м’язами (musculі multifidі). Вони є короткими і довгими.

Початок: nвід поперечних відростків хребців (processus transversi vertebrarum), йдуть nприсередньо і вверх, до вищерозташованого хребця, перекидаються через один nхребець (короткі м’язи–обертачі) або два хребцi (довгі м’язи–обертачі).

Прикріплення: nдо основ остистих відростків вищерозташованих хребців.

Функція: nрозгинають відповідні відділи хребтового стовпа (columna vertebralis), а при nоднобічному скороченні обертають хребет у бік (rotatio externae columnae nvertebralis), протилежний скороченню.

Топографічно nм’язи–обертачі (musculi rotatores) поділяють на:

– nм’язи–обертачі попереку (musculi rotatores nlumborum);

Початок: nвід соскоподібних відростків поперекових хребців (processus mamillares nvertebrarum lumbalium).

Прикріплення: nдо основ остистих відростків вищерозташованих сусіднього і наступного хребців.

– м’язи–обертачі nгрудної клітки (musculi rotatores thoracis);

Початок: nвід поперечних відростків грудних хребців (processus transversi vertebrarum nthoracicarum).

Прикріплення: nдо основ остистих відростків вищерозташованих сусіднього і наступного хребців.

– м’язи–обертачі nшиї (musculi rotatores cervicis; mm. rotatores colli).

Початок: nвід нижніх суглобових відростків шийних хребців (processus articulares inferiores nvertebrarum cervicalium), окрім атланта (atlas).

Прикріплення: nдо основ остистих відростків вищерозташованих сусіднього і наступного хребців.

4. nМіжостьові nм’язи (musculi interspinales cervicis; mm. іnterspinales colli) nналежать до третього шару глибоких м’язів спини. Ці м’язи прилягають до nміжостьових зв’язок і з’єднують остисті відростки суміжних хребців.

Початок: nвід остистих відростків (processus spinosi) нижчерозташованих хребців (від nдругого шийного і нижче).

Прикріплення: nдо остистих відростків (processus spinosi) вищерозташованих хребців.

Функція: nрозгинають хребтовий стовп (extensio columnae vertebralis) і утримують його у nвертикальному положенні.

Міжостьові м’язи (musculi interspinales) nтопографічно розрізняють на:

– міжостьові nм’язи попереку (musculi interspinales lumborum), які добре розвинуті;

– міжостьові nм’язи грудної клітки (musculi interspinales thoracis), які розвинуті слабо, nінколи відсутні;

– міжостьові nм’язи шиї (musculi interspinales cervicis), які розміщені з боків від роздвоєного nостистого відростка шийних хребців (processus spinosus bifurcatus vertebrarum ncervicalium).

5. nМіжпоперечні nм’язи (musculi intertransversarii) є короткими і з’єднують nпоперечні відростки сусідніх хребців.

Розрізняють такі міжпоперечні м’язи n(musculi intertransversarii):

– міжпоперечні nм’язи попереку (musculi intertransversarii lumborum), які складаються nз:

– бічних міжпоперечних м’язів попереку n(musculi intertransversarii laterales lumborum). Вони з’єднують між собою nпоперечні відростки (реброподібні відростки – processus costiformes) сусідніх nпоперекових хребців;

– присередніх міжпоперечних м’язів попереку n(musculi intertransversarii mediales lumborum). Вони з’єднують між собою nдодаткові відростки (соскоподібні відростки – processus mamillares) сусідніх nпоперекових хребців;

– міжпоперечні nм’язи грудної клітки (musculi intertransversarii thoracis), які розміщені nлише на рівні перших 3–4 грудних хребців (vertebrae thoracicae), частіше nвідсутні;

– міжпоперечні nм’язи шиї (musculi intertransversarii cervicis), які складаються iз:

– передніх міжпоперечних м’язів шиї n(musculi intertransversarii anteriores cervicis; mm. intertransversarii nanteriores colli). Вони з’єднують передні горбки поперечних відростків шийних nхребців (tubercula anteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium);

– задніх бічних міжпоперечних м’язів шиї n(musculi intertransversarii posteriores laterales cervicis; mm. nintertransversarii posteriores laterales colli). Вони з’єднують задні горбки nпоперечних відростків шийних хребців (tubercula posteriora processuum ntransversorum vertebrarum cervicalium);

– задніх присередніх міжпоперечних м’язів шиї n(musculi intertransversarii posteriores mediales cervicis; mm. nintertransversarii posteriores mediales colli) Вони з’єднують задні горбки nпоперечних відростків шийних хребців (tubercula posteriora processuum ntransversorum vertebrarum cervicalium).

Міжпоперечні nм’язи (musculi intertransversarii) перекидаються між поперечними відростками nсуміжних хребців і нахиляють відповідні відділи хребтового nстовпа у свій бік.

6. nПідпотилична nгрупа м’язів, згідно з Міжнародною анатомічною номенклатурою, nналежить до м’язів шиї і є короткими потиличними м’язами (описана в розділі “М’язи шиї”).

Фасції спини n(fasciae dorsi)

Виділяють наступні фасції спини(fasciae ndorsi):

– каркова фасція (fascia nnuchae), що розташовується в задній шийній ділянці (regio cervicalis nposterior), а саме у карковій ділянці (regio nuchae) між розміщеними тут nм’язами.

Присередньо вона зростається з карковою nзв’язкою (ligamentum nuchae), збоку переходить у поверхневу пластинку шийної nфасції (lamina superficialis fasciae cervicalis) і прикріплюється до верхньої nкаркової лінії потиличної кістки (linea nuchalis superior ossis occipitalis);

– грудо–поперекова фасція n(fascia thoracolumbalis), яка утворює волокнисту піхву (vagina fibrosa) для nвласних м’язів спини (musculi dorsi proprii) у поперековому відділі. Ця фасція n(fascia thoracolumbalis) складається із:

– задньої пластинки; поверхневої nпластинки (lamina posterior; lamina superficialis), раніше її називали nповерхневим або заднім листком;

– передньої пластинки; глибокої nпластинки; фасції квадратного м’яза попереку (lamina anterior; lamina profunda; nfasciae musculi quadrati lumborum), раніше її називали глибоким або переднім nлистком.

За новою міжнародною анатомічною nноменклатурою виділяють ще середню nпластинку грудо–поперекової фасції (lamina media fasciae thoracolumbalis).

Задня nпластинка грудо–поперекової фасції n(lamina posterior fasciae thoracolumbalis) прикріплюється:

– знизу до клубових гребенів клубових nкісток (cristae iliacae ossium ilii);

– з боків доходить до кутів ребер n(anguli costarum);

– присередньо прикріплюється до остистих nвідростків (processus spinosi) всіх хребців (vertebrae), окрім шийних хребців n(vertebrae cervicales).

Збоку від м’яза–випрямляча хребта n(musculus erector spinae) задня пластинка грудо–поперекової фасції (lamina nposterior fasciae thoracolumbalis) зростається з передньою пластинкою nгрудо–поперекової фасції (lamina anterior fasciae thoracolumbalis).

Від задньої пластинки грудо–поперекової nфасції (lamina posterior fasciae thoracolumbalis) починається частина пучків nнайширшого м’яза спини (m. latissimus dorsi) та нижнього заднього зубчастого nм’яза (m. serratus posterior inferior).

Передня nпластинка грудо–поперекової фасції n(lamina anterior fasciae thoracolumbalis) натянута:

– між поперечними відростками nпоперекових хребців (processus transversi vertebrarum lumbalium);

– між поперечними зв’язками попереку n(ligamenta intertransversaria lumbalia) і клубовим гребенем клубової кістки n(crista iliaca ossis ilii);

– нижнім краєм XII ребра (margo inferior ncostae duodecimae [XII]) і попереково–ребровими зв’язками (ligamenta lumbocostalia);

– збоку (латерально) зростається із nзадньою пластинкою грудо–поперекової фасції (lamina posterior fasciae nthoracolumbalis).

Передня пластинка грудо–поперекової nфасції (lamina anterior fasciae thoracolumbalis) вкриває спереду квадратний nм’яз попереку (musculus quadratus lumborum) і тому ще називається фасцією nквадратного м’яза попереку (fascia musculi quadrati lumborum), тобто є nсинонімом передньої пластинки грудо–поперекової фасції (lamina anterior fasciae nthoracolumbalis).

Від передньої пластинки nгрудо–поперекової фасції (lamina anterior fasciae thoracolumbalis), а також від nмісця зрощення її із задньою пластинкою (lamina posterior) починається nпоперечний м’яз живота (musculus transversus abdominis).

Середня nпластинка грудо–поперекової фасції n(lamina media fasciae thoracolumbalis) є тонкою пластинкою грудо–поперекової nфасції (lamina gracilis fasciae thoracolumbalis), яка відмежовує квадратний nм’яз попереку (musculus quadratus lumborum)) від м’яза–випрямляча хребта n(musculus erector spinae).

Спинні ділянки n(regiones dorsales; regiones dorsi)

1. Хребтова ділянка (regio vertebralis), що nвідповідає контурам хребтового стовпа (columna vertebralis), непарна.

2. nКрижова nділянка (regio sacralis), nвідповідає контурам крижової кістки (os sacrum), непарна.

3. nЛопаткова nділянка (regio scapularis), nяка розташовується над задньою поверхнею лопатки (facies posterior scapulae), nпарна.

4. nПідлопаткова nділянка (regio ninfrascapularis), яка розташованa між лопатковою ділянкою (regio scapularis) та nпоперековою ділянками (regio lumbalis), парна.

5. nПоперекова nділянка (regio lumbalis), що nє задньою стінкою черевної порожнини (paries posterior cavitatis abdominis), nпарна та обмежована зверху XII ребром (costa duodecima [XII]), а знизу – nклубовим гребенем (crista iliaca). У поперековій ділянці (regio lumbalis) nвиділяють:

– нижній nпоперековий трикутник – трикутник Петі (trigonum lumbale inferius – ntrigonum Petiti), обмежований:

– знизу клубовим гребенем (crista niliaca);

– присередньо зовнішнім краєм найширшого nм’яза спини (margo externus musculi latissimi dorsi);

– збоку внутрішнім краєм зовнішнього nкосого м’яза живота (margo internus musculi obliqui externi abdominis);

– верхній nпоперековий трикутник – ромб Лесгафта–Грюнфельда (trigonum lumbale nsuperius – rhombus Lesgafti–Grunfeldi), непостійний, через нього можуть nпрориватись абсцеси або виходити грижі. Цей трикутник обмежований:

– зверху нижнім краєм заднього нижнього nзубчастого м’яза (margo inferior musculi serrati posterioris inferioris) та XII nребром (costa duodecima [XII]);

– знизу бічним краєм розгинача хребта та nзаднім краєм внутрішнього косого м’яза живота;

– спереду зовнішнім косим м’язом живота n(musculus obliquus externus abdominis);

– вкритий трикутник найширшим м’язом nспини (musculus latissimus dorsi), а його дном є апоневроз поперечного м’яза nживота (aponeurosis musculi transversi abdominis).

6. nТрикутник nвислуховування (trigonum auscultationis) утворюється:

– бічним краєм трапецієподібного м’яза n(margo lateralis musculi trapezii);

– присереднім краєм великого ромбоподібного nм’яза (margo medialis muscului rhomboidei majoris);

– верхнім краєм найширшого м’яза спини n(margo superior musculi latissimi dorsi).

В основі трикутника n(trigonum auscultationis) розташоване покрите фасцією VII ребро (costa septima n[VII]) з прилеглими міжребровими проміжками (spatia intercostalia).

Коли руки підняті над головою (caput), nці трикутники (trigona auscultationis) мають найбільші розміри, що полегшує nвислуховування у цих ділянках верхніх сегментів нижніх часток легень (segmenta nsuperiora loborum inferiorum pulmonum).

Лівий трикутник вислуховування n(trigonum auscultationis sinistrum) має таку особливість: через нього можна nпочути, як капає рідина в кардію шлунка (cardia gastris) при непрохідності nстравоходу (oesophagus).

Матеріали підготувала доцент Флекей П.П.