Методична вказівка до практичного заняття для студентів першого курсу

за спеціальності “Сестринська справа”

 

 

ЗАНЯТТЯ № 4

 

Тема. 1. Медична гельмінтологія. Тип Плоскі черви (Plathelminthes).

            Клас Сисуни (Trematoda). Сисун печінковий, сисун котячий,

            сисун ланцетоподібний.

            2. Клас Стьожкові (Cestoidea). ціп’як озброєний, ціп’як

            неозброєний, стьожак широкий.

3. КЛАС ВЛАСНЕ КРУГЛІ ЧЕРВИ (NEMATODA) – АСКАРИДА людська,

 ГОСТРИК, ВОЛОСОГОЛОВЕЦЬ, трихінела.

 

Кількість годин: 2+2+2

 

 Мета. Вивчити морфофізіологічні особливості, життєві цикли сисунів – паразитів людини, їх патогенний вплив на організм людини, методи лабораторної діагностики і заходи профілактики трематодозів людини. Вивчити морфофізіологічні особливості, життєві цикли і патогенне значення ціп’яка озброєного, ціп’яка неозброєного, методи лабораторної діагностики і заходи профілактики теніозу, цистицеркозу, теніаринхозу, а також морфофізіологічні особливості, життєві цикли і патогенне значення стьожака широкого, методи лабораторної діагностики і заходи профілактики дифілоботріозу. Вивчити морфофізіологічні особливості аскариди людської, гострика дитячого, волосоголовця людського, трихінели спіральної, їх систематику, їх життєві цикли, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини, лабораторну діагностику і профілактику аскаридозу, ентеробіозу, трихоцефальозу, трихінельозу. Ознайомитись з особливостями розвитку личинкових стадій цестод і трихінели в організмі людини. Ознайомитись з особливостями методів лабораторної діагностики гельмінтозів. Навчитися ідентифікувати яйця біо- та геогельмінтів людини.

 

Професійна орієнтація студентів. В організмі людини паразитують сисуни – збудники трематодозів людини: сисун печінковий (Fasciola hepatica), сисун котячий, або сибірський (Opisthorchis felineus), сисун ланцетоподібний (Dicrocoelium lanceatum). Ціп’як озброєний, або свинячий (Taenia solium) – збудник теніозу (в личинковій стадії – цистицеркозу). Ціп’як неозброєний, або бичачий (Taeniarhynchus saginatus) – збудник теніаринхозу. Стьожак широкий (Diphyllobothrium latum) – збудник дифілоботріозу. Аскарида людська (Ascaris lumbricoides) – збудник аскаридозу, гострик дитячий (Enterobius vermicularis) – збудник ентеробіозу, волосоголовець людський (Trichocephalus trichiurus) – збудник трихоцефальозу, трихінела спіральна (Trichinella sрiralis) – збудник трихінельозу. Своєчасна лабораторна діагностика гельмінтозів людини є надзвичайно актуальною у боротьбі з даними хворобами. Кліматичні умови Тернопільської області (помірний, без різких коливань, клімат; достатність вологи) сприяють поширенню геогельмінтів.

 

Програма самопідготовки студентів

 

1. Медична гельмінтологія. Тип Плоскі черви (Plathelminthes). Клас Сисуни (Trematoda). Сисун печінковий, сисун котячий, сисун ланцетоподібний.

1.       Тип Рlаthelminthes. Характеристика, класифікація, медичне значення.

2.       Клас Тrеmatodes. Характеристика, медичне значення.

3.       Cисун котячий, або сибірський (Opisthorchis felineus). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика опісторхозу.

4.       Сисун ланцетоподібний (Dicrocoelium lanceatum). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика дікроцеліозу.

5.        Cисун печінковий, або фасціола (Fasciola hepatica). Поширення, морфофункціональні особливості, цикл розвитку, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика фасціольозу.

6.       Інші види сисунів (сисун легеневий, клонорхіс, шистосоми).

 

2. Клас Стьожкові (Cestoidea). ціп’як озброєний, ціп’як неозброєний, стьожак широкий.

7. Клас Сestoidea. Характеристика, медичне значення.

8. Ціп’як озброєний, або свинячий (Taenia solium). Ціп’як неозброєний, або бичачий (Taeniarhynchus saginatus). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика теніозу та цистицеркозу, теніаринхозу.

9. Стьожак широкий (Diphyllobothrium latum). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика дифілоботріозу.

 

3. КЛАС ВЛАСНЕ КРУГЛІ ЧЕРВИ (NEMATODA) – АСКАРИДА людська, ГОСТРИК, ВОЛОСОГОЛОВЕЦЬ, трихінела.

10. Тип Nеmathelminthes. Характеристика, медичне значення.

11. Клас Nematoda. Характеристика, медичне значення.

12. Поняття про біогельмінти, геогельмінти, контактні гельмінти.

13. Аскарида людська (Ascaris lumbricoides). Поширення, морфофункціональні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика аскаридозу.

14. Гострик дитячий (Enterobius vermicularis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика ентеробіозу.

15. Волосоголовець людський (Trichocephalus trichiurus). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика трихоцефальозу.

16. Трихінела спіральна (Trichinella sрiralis). Поширення, морфофізіологічні особливості, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив, лабораторна діагностика та профілактика трихінельозу.

 

 

Методика виконання практичної роботи

 

1. Медична гельмінтологія. Тип Плоскі черви (Plathelminthes). Клас Сисуни (Trematoda). Сисун печінковий, сисун котячий, сисун ланцетоподібний.

 

Робота 1. Сисун котячий, або сибірський (Opistorchis felineus) –збудник опісторхозу.

1.1. Під мікроскопом (7х8) розглянути тотальний мікропрепарат сисуна котячого. Повністю в полі зору мікроскопа мікропрепарат не вміщується, тому вивчіть його будову, поступово переміщуючи препарат від переднього кінця до заднього. Виявіть: ротову і черевну присоски, глотку, дві гілки кишечника, статеву клоаку, сім’яники, сім‘яприймач, жовточники, яєчник, матку. Розеткоподібна форма сім’яників та їх розміщення в задній частині тіла – діагногностична ознака сисуна котячого. Вкажіть головні діагностичні ознаки сисуна котячого.

1.2. Яйце. Під мікроскопом (7х40) розглянути мікропрепарат яєць сисуна котячого. Вони мають порівняно невеликі розміри (5х30 мкм), видовжену форму. Оболонка тоненька, на одному полюсі розміщена кришечка, на іншому – невеликий горбик. Внутрішня структура дрібнозерниста. Замалювати.

1.3. Розгляньте схему життєвого циклу сисуна котячого (таблиця). Вкажіть стадії розвитку.

 

Робота 2. Сисун ланцетоподібний  (Dicrocoelium lanceatum) – збудник дікроцеліозу.

2.1 Під мікроскопом (7х8) розглянути тотальний препарат сисуна ланцетоподібного. Розгляньте: ротову і черевну присоски, глотку, дві гілки кишечника, статеву клоаку, сім’яники, сім’яприймач, жовточники, яєчник, матку. Овальна форма сім’яників та їх розміщення в передній частині тіла – діагностична ознака сисуна ланцетоподібного, за якою він відрізняється від сисуна котячого. Вкажіть головні діагностичні ознаки сисуна ланцетоподібного.

2.2.        Яйце. Під мікроскопом (7х40) розглянути мікропрепарат яєць сисуна ланцетоподібного. Яйця коричневі, з товстою гладенькою оболонкою, асиметричні, мають кришечку. Всередині розміщений мірацидій з двома великими клітинами. Замалювати.

2.3. Розгляньте схему життєвого циклу сисуна ланцетоподібного (таблиця). Вкажіть стадії розвитку.

 

Робота 3. Сисун печінковий (Fasciola hepatica) – збудник фасціольозу.

 3.1. Під лупою і мікроскопом (7х8) розглянути тотальні препарати сисуна печінкового. Вивчити будову травної, видільної і статевої системи. Розглянути схему життєвого циклу сисуна печінкового (таблиця). Розглянути черепашки молюска малого ставковика (Limnea truncatula) – його проміжного хазяїна. Розглянути макропрепарат ділянки печінки тварини, в жовчних ходах якої розміщені статевозрілі фасціоли.

3.2. Яйце. Під мікроскопом (7х40) розглянути мікропрепарат яєць сисуна печінкового. Розміри їх великі (90х150 мкм), форма овальна, на одному полюсі розміщена кришечка, на іншому – горбик. Замалювати.

3.3. Розглянути схему життєвого циклу сисуна печінкового (таблиця). Вкажіть стадії розвитку.

 

2. Клас Стьожкові (Cestoidea). ціп’як озброєний, ціп’як неозброєний, стьожак широкий.

 

Робота 4. Ціп’як озброєний Таеnіа solium – збудник теніозу і цистицеркозу

4.1. Розглянути макропрепарат і модель будови ціп’яка озброєного. Звернути увагу на стрічкоподібну форму тіла, яке складається з головки (сколекса), шийки і члеників (проглотид).

4.2. Сколекс. Розглянути муляж сколекса. Замалювати. На малюнку позначичи: 4 присоски, гачечки, шийку.

4.3. Гермафродитний членик. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат гермафродитного членика. Розгляньте: яєчник, третю (додаткову) частку яєчника, сім’яники, сім’япровід, вагіну, цирусну сумку, матку, тільце Меліса, жовточник, видільну систему. Третя (додаткова) частка яєчника – діагностична ознака гермафродитного членика ціп’яка озброєного, за якою він відрізняється від гермафродитного  членика ціп’яка неозброєного. Вкажіть діагностичну ознаку гермафродитного членика ціп’яка озброєного.

4.4. Зрілий членик. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат зрілого членика. Замалювати На малюнку позначити бічні розгалуження матки, їх 7-12; це діагностична ознака зрілого членика ціп’яка озброєного, за якою він відрізняється від зрілого членика ціп’яка неозброєного.

   4.5. Фіна (цистицерк). Ознайомитися з будовою личинки ціп’яка озброєного – цистицерка (на макро- і мікропрепараті).

4.6. Розглянути схему життєвого циклу ціп’яка озброєного (таблиця). Вкажіть стадії розвитку.

 

Робота 5. Ціп’як  неозброєний (Taeniarhynchus saginatus) – збудник теніаринхозу.

5.1. Розглянути макропрепарат і модель будови ціп’яка неозброєного. Звернути увагу на стрічкоподібну форму тіла, що складається з головки (сколекса), шийки і члеників (проглотид).

5.2. Сколекс. Розглянути муляж сколекса. Замалювати. На малюнку позначити: 4 присоски, шийку.

5.3. Гермафродитний членик. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат гермафродитного членика. Розглянути: яєчник, сім’яники, сім’япровід, вагіну, цирусну сумку, матку, тільце Меліса, жовточник, видільну систему. Яєчник ціп’яка неозброєного, на відміну від яєчника ціп’яка озброєного, не має третьої (додаткової) частки. Вкажіть діагностичні ознаки гермафродитного членика ціп’яка неозброєного.

5.4. Зрілий членик. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат зрілого членика. Замалювати. На малюнку позначити бічні розгалуження матки ( 17-35), що є діагностичною ознакою зрілого членика ціп’яка неозброєного.

5.5. Розгляньте схему життєвого циклу ціп’яка неозброєною (таблиця). Вкажіть стадії розвитку.

 

Робота 6. Стьожак широкий (Diphyllobothrium latum) – збудник дифілоботріозу.

6.1. Розглянути макропрепарат стьожака широкого. Звернути увагу на стрічкоподібну форму тіла, що складається з головки (сколекса), шийки і члеників (проглотид).

6.2. Сколекс. Розглянути муляж сколекса. Замалювати. На малюнку позначити ботрії (присмоктувальні щілини).

6.3. Гермафродитний членик. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат гермафродитного членика. Розгляньте: яєчник, сім’яники, сім’япровід, вагіну, цирусну сумку, матку, тільце Меліса, жовточник, видільну систему. Матка має вивідний отвір. Вкажіть діагностичні ознаки гермафродитного членика стьожака широкого.

6.4. Зрілий членик. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат зрілого членика. На відміну від зрілих члеників ціп’яка озброєного і ціп’яка неозброєного, ширина зрілого членика стьожака широкого перевищує довжину, а матка має розеткоподібну форму. 3амалювати. На малюнку позначити розеткоподібну матку, яка розміщується в центральній частині членика.

6.5. Яйце. Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат яєць стьожака широкого. Колір сірий  або жовтуватий, форма широко–овальна, розмір до 70 мкм, має кришечку і горбик, оболонка тонка, гладенька. Замалювати.

6.6. Розгляньте схему життєвого циклу стьожака широкого (таблиця). Вкажіть стадії розвитку.

 

3. КЛАС ВЛАСНЕ КРУГЛІ ЧЕРВИ (NEMATODA) – АСКАРИДА людська, ГОСТРИК, ВОЛОСОГОЛОВЕЦЬ, трихінела.

Робота 7. Аскарида людська (Аscaris lumdricoides) – збудник аскаридозу.

7.1. Розглянути тотальні вологі препарати самки і самця аскариди. Звернути увагу на статевий диморфізм: самець (15-25 см) менший за самку (до 45 см),  задній кінець тіла в самця зігнутий у вигляді гачка, у самки – прямий і звужений.

Розглянути тотальні вологі препарати внутрішньої будови самки і самця аскариди. Вивчити внутрішню будову, розглянути: губи, навкологлотковс нервове кільце, кишечник, видільні канали, парні яєчники, яйцепроводи, дві матки, вагіну.

7.2. Яйце. Під мікроскопом (7х40) розглянути препарат яєць аскариди. Яйця коричневого кольору (якщо видавлені з матки, то безбарвні і прозорі). Запліднені яйця овальної або округлої форми, вкриті оболонками, зовнішня оболонка горбкувата. Яйцеклітина куляста, в центрі яйця. На полюсах яйця між клітиною і оболонками – світлі проміжки. Розмір яєць — 60-75 х 40-50 мкм. Незапліднені яйця мають більший розмір (45 х 80 мкм), видовжену форму, дрібногорбкувату оболонку, світлий простір на полюсах відсутній. Замалювати.

7.3. Життєвий цикл. Розглянути схему міграції личинок аскариди в тілі людини (таблиця).

 

Робота 8. Гострик дитячий (Еnterobius vermicularis) – збудник ентеробіозу.

8.1. Під мікроскопом (7х8) розглянути тотальні препарати самки і самця. Звернути увагу на статевий диморфізм: самець (до 5 мм) менший за самку (10-12 мм). Задній кінець тіла в самця спірально закручений, у самки – шилоподібно загострений. Розглянути: ротовий отвір, везикулу (потовщення кутикули на передньому кінці), стравохід, бульбус (розширення стравоходу), кишечник, яєчники, яйцепроводи, матку, вагіну, статевий отвір.

8.2. Яйце. Під мікроскопом (7х40) розглянути мікропрепарат яєць гострика. Яйця безбарвні, прозорі, асиметричної форми (один бік опуклий, другий – плоский), оболонка тонка, гладенька, розмір до 30 х 60 мкм. Яйця на різних стадіях дроблення, може бути і личинка. Замалювати.

    

Робота 9. Волосоголовець людський (Trichocephalus trichiurus) – збудник трихоцефальозу.

9.1. Під лупою розглянути мікропрепарати самки і самця. Передній кінець тіла ниткоподібно витягнутий (у ньому проходить довгий стравохід), задній – розширений (у ньому розміщені кишечник і статева система). Задній кінець тіла в самки прямий, у самця – спірально закручений.

  9.2. Яйце. Під мікроскопом (7х40) розглянути мікропрепарат яєць волосоголовця. Яйця коричневі, оболонка товста, бочечкоподібної форми зі світлими коркоподібними утворами на полюсах, розмір 20х50 мкм. Замалювати.

 

Робота 10. Трихінела спіральна (Тrісhinella spiralis) – збудник трихінельозу.

Під мікроскопом (7х8) розглянути препарат поперечносмугастих м’язів з інкапсульованими личинками трихінели. Замалювати. На малюнку позначити: м’язові волокна, капсули з личинками трихінели.

 

Робота 11. Розв’яжіть ситуаційні задачі.

Задача 1. У хворого, що хворіє протягом тижня на пневмонію, при мікроскопії харкотиння виявлені личинки. У крові еозинофілія. Про який діагноз можна думати в даному випадку?

 Задача 2.Людина з’їла недостатньо термічно оброблену печінку, в якій була фасціола. Чи заразиться людина на фасціольоз?

Задача 3. У сім’ї живе кішка, хвора на опісторхоз. Чи можуть від неї заразитися діти на цей гельмінтоз?

Задача 4. Дитина неспокійно спить, уві сні скрегоче зубами, часто розчухує періанальну зону. У фекаліях дитини мати виявила маленьких білих черв’ячків близько 1 см довжиною, ниткоподібної форми, із загостреними кінцями. Визначте вид гельмінта.

Задача 5. У пацієнта, який приїхав з Африки, встановлено захворювання сечостатевої системи, зявилася кров у сечі. При мікроскопії осаду сечі виявлені яйця гельмінта – великі (120-130 мкм), видовжено-овальної форми, жовтавого кольору. Оболонка тонка, прозора, на одному з полюсів видно шип, який витягнутий вздовж осі яйця. Визначте вид гельмінта.

Задача 6. Хворий доставив у лабораторію кілька члеників гельмінта, яких виявив вранці на постільній білизні. Який вид гельмінта, найбільш імовірно, було виявлено? Які дослідження потрібно зробити додатково для підтвердження діагнозу?

Задача 7. При дегельмінтизації хворого виділився гельмінт довжиною до 2 м білого кольору. Тіло гельмінта членисте, довжина члеників перевищує ширину. Виявлена маленька головка, на якій є 4 присоски і гачки. Визначте вид гельмінта.

Задача 8. У хворого, що пройшов лікування з приводу гіменолепідозу, проведена повторна гельмінтоовоскопія фекалій. Результат негативний. Чи достатньо цього для висновку про цілковите видужання хворого?

Задача 9. При обстеженні дітей в дитячому садку в однієї дитини діагностовано гіменолепідоз. У родині, крім батьків, є ще двоє школярів.Чи являє собою дитина епідемічну небезпеку для інших членів сім’ї?  Що слід робити в такому випадку?

Задача 10. До лікарні поступив хворий із скаргами на слабість, запаморочення, біль при надавлюванні на віки, розлад травлення, епілептичні припадки. При дослідженні крові виявлено ознаки недокрів’я. З анамнезу виявилось, що він їв куплену у приватних осіб свинину, яка не пройшла ветеринарного контролю. Який гельмінтоз можна передбачити? Які методи лабораторних досліджень слід провести для підтвердження діагнозу?

Задача 11. При дегельмінтизації у хворого виявлені довгі фрагменти гельмінта, що має членисту будову. Ширина члеників перевищує довжину, у центрі членика видно темний, розеткоподібної форми утвір. Визначте вид гельмінта.

Задача 12. Про який гельмінтоз можна думати при наявності в хворого анемії? Який матеріал слід дослідити для підтвердження діагнозу?

Задача 13. До лікарні поступив хворий із скаргами на головний біль, біль у м’язах під час руху, біль при ковтанні, жуванні та обертанні очей, сонливість, температуру, набрякання повік і обличчя. При опитуванні хворого з’ясувалось, що він їв свинину, куплену у приватних осіб. Який вид гельмінтозу можна припустити? Яке лабораторне дослідження слід провести, щоб підтвердити діагноз?

Задача 14. Під час операції з приводу ехінококозу трапився розрив ехінококового міхура і його вміст потрапив у черевну порожнину хворого. Що загрожує хворому?

Задача 15. Людина з’їла термічно недостатньо оброблену печінку, в якій був маленький ехіноковий міхур із сколексами. Чи захворіє людина?

 

Відповіді. 1. Аскаридоз. 2. Ні. Для людини інвазійною стадією є адолескарій, який може знаходитися на овочах, що поливали водою з відкритих водойм. 3. Ні. Для людини інвазійною стадією є метацеркарій, який паразитує в м’язах риби. 4. Enterobius vermicularis. 5. Schistosomа haematobium. 6. Taeniarhynchus saginatus; дослідити зрілі проглотиди. 7.Таеnіа solium. 8.Недостатньо. Вилікуваними вважають людей, у яких при трьох-чотирьохразовому обстеженні протягом 6 місяців після  дегельмінтизації не виявлені яйця гіменолепіса. 9. Являє. Гельмінтоовоскопія всіх членів сім’ї, дегельмінтизація хворих. 10. Цистицеркоз. Для уточнення діагнозу слід провести гельмінтоскопію фекалій. При виявленні зрілих члеників свинячого ціп’яка діагноз підтверджується 11. Стьожак широкий. 12. Дифілоботріоз; дослідити фекалії. Споживання стьожаком широким ціанокобаламіну і аскорбінової кислоти, необхідних для росту гельмінта та його дозрівання, порушує нормальне кровотворення в організмі хазяїна 13. Трихінельоз. 14. Обсіменіння. Розвиток нових міхурів. 15. Ні. Інвазійна стадія для людини – яйця гельмінта.

 

Рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.

 

Студент повинен знати:

1.      Наукові назви сисуна котячого, сисуна ланцетоподібного, сисуна печінкового, ціп’яка озброєного, ціп’яка неозброєного, стьожака широкого, аскариди людської, гострика дитячого, волосоголовця людського, трихінели спіральної їх систематичне положення, назви хвороб.

2.      Морфофізіологічні особливості сисуна котячого, сисуна ланцетоподібного, сисуна печінкового, ціп’яка озброєного, ціп’яка неозброєного, стьожака широкого, аскариди людської, гострика дитячого, волосоголовця людського, трихінели спіральної.

3.      Життєві цикли сисуна котячого, сисуна ланцетоподібного, сисуна печінкового, ціп’яка озброєного, ціп’яка неозброєного, стьожака широкого, аскариди людської, гострика дитячого, волосоголовця людського, трихінели спіральної, шляхи зараження.

4.      Патогенний вплив сисуна котячого, сисуна ланцетоподібного, сисуна печінкового, ціп’яка озброєного, ціп’яка неозброєного, стьожака широкого, аскариди людської, гострика дитячого, волосоголовця людського, трихінели спіральної на організм людини.

 

          Студент повинен уміти:

1. Встановити вид паразита.

2. Обгрунтувати методи лабораторної діагностики і заходи профілактики фасціольозу, опісторхозу, дікроцеліозу, теніозу, цистицеркозу, теніаринхозу, дифілоботріозу, аскаридозу, ентеробіозу, трихоцефальозу, трихінельозу.

3. Оформити протокол виконаної роботи.

 

Джерела інформації

1. Біологія:   Підручник  для  студентів   медичних   спеціальностей   ВУЗів   ІІІ-ІУ   рівнів акредитації / Кол. авт.; За ред. проф. В.П.Пішака та проф. ІО.І.Бажори.      Вінниця: Нова книга. 2004. – 656 с.; іл.
2. Биология: Учебник для студентов медицинских специальностей ВУЗов. В 2-х книгах /Кол. авт.; Под ред. проф. Ярыгина В. Н. – М: Высшая школа, 2001 (1997). – 432 (448) с. (книга I): 334 (340) с. (книга II); ил.
3. Біологія : Підручник А.О.Слюсарєв, С.В.Жукова _К: Вища школа, 1992.-С. 321-338.
4. Биология: /Учебник/ А.А.Слюсарев, С.В.Жукова – К: Вища школа, 1987.- С. 334-351.
5. Биология : /Учебник/ Под. ред. В.Н.Ярыгина.- М.: Медицина, 1984.- С. 450-458, 466-472, 523-526.

 

 

Автор: ас. Ружицька О.Ю.                                          Затверджено на засіданні кафедри

                                                                                       від “14”серпня 2012 року, протокол № 14