БАСКЕТБОЛ
Фізіологічні nособливості гри у баскетбол. Розминка баскетболіста та методика її проведення. nТехніка передачі та ловлі м’яча різними способами. Техніка ведення м’яча в русі nі зі зміною напрямку.
Баскетбол n– як засіб фізичного виховання характеризується високим динамізмом гри, який nсприяє розвитку всіх якісних сторін рухової діяльності, удосконаленню аеробної nта анаеробної продуктивності: адже під час гри спортсмени пробігають близько n4000м, виконують в захисті 500 рухів ногою і 150 – рукою, 260 нахилів тулуба, n300 поворотів, 90 стрибків.ЧСС досягає від 150 до220 ударів за 1хв., зовнішня nробота серця виростає в 4 рази, а індекс хв. об’єму серця – в 6 разів.
Діяльність nзаймаючи баскетболістів зв’язана з необхідністю миттєво рішати виникаючі ігрові nзавдання. Це потребує високої рухливості нервових процесів, необхідних не nтільки для швидкої зміни структури і темпу рухів, але для удосконалення органів nдихання і кровообігу. Тому заняття баскетболом добре розвивають сенсорні системи, nособливо зорову і слухову, позитивно впливають на вестибулярний апарат. Одні і nті ж прийоми способи ведення гри, здійснювати в різних ситуаціях і варіантах, nзабезпечувати постійний ріст творчих здібностей та нових форм руху.
Оздоровчий nвплив баскетболу полягає в активному збільшенні рухово-кординаційних якостей, в nпершу чергу спритності, точності, а також швидкісно-силових якостей, загальній nі спеціальній витривалості. Висока інтенсивність м’язевої діяльності викликає nпідсилення потовиділення, сприяє очищенню організму, виробляється адекватна nреакція на швидку зміну ситуації. Значні фізичні та психічні навантаження nрізного характеру зміцнюють центральну нервову систему, підвищують стійкість nуваги, розвивають рухову пам’ять. Таким чином, гра в баскетбол є своєрідною nмоделю суспільного життя людини, яке краще допомагає підготовитися до nсамостійної діяльності.
Крім nцього, індивідуальні заняття дають можливість відірватись від постійних проблем nта переживань, знайти душевний спокій, nзвільнитися від стресу, повернути звичайну манеру поведінки, звичайний nритм життя.
Любе nзаняття чи тренування починається з розминки. За допомогою розминки готують м’язи, зв’язки, суглоби, nсерцево-судинну і респіраторну системи до виконання основних вправ, фізичних nнавантажень. Але найбільш важливе значення розминки це те, що хороша розминка nсприяє попередженню травматизму.
Як nправило, розминка баскетболіста складається з двох частин: виконання вправ без nм’яча і з м’ячем. Тривалість nрозминки в середньому складає 15-20хв. Починають її з легкого бігу на протязі n5-7 хв. Під час бігу виконують енергійні кругові рухи кистями. Потім виконують nдекілька простих вправ, щоб в “роботу” були включені всі м’язеві групи і nсуглоби. Ривки руками перед грудьми і махи прямими руками в сторону, nприсідання, пружні нахили вперед і в сторони кругові рухи в гомілково-ступневих nсуглобах, підскоки на правій, на лівій, на обох ногах – всі ці вправи готують nгравців до виконання основної частини заняття (тренування).
В другу nчастину розминки треба включати декілька вправ в жонглюванні м’ячем для nрозвитку “відчуття nм’яча” і спритності.
2. Примірні загально розвиваючі вправи:
Стоячи, ліва рука вверх, права – внизу.
1-2 – два пружні відведення рук nназад,
3-4 – те саме, але зі зміною положення nрук.
Стоячи, руки в сторони. Колові оберти nруками вперед-назад.
Стоячи, руки зігнуті перед грудьми.
1-2 – пружні відведення рук назад,
3-4 – пружні відведення прямих рук в nсторони.
Стоячи, руки за головою, ноги на ширині nплечей.
1-2 – nдва пружні нахили в ліво,
3-4 – те nсаме вправо.
Стоячи, руки за головою, ноги на ширині nплечей.
1-2 – nдва пружні нихили вперед,
3-4 – те nсаме назад.
Стоячи, руки на бедрах.
1-3 – 3 nприсідання,
4 – в.п.
Стоячи, ноги на ширині плечей. nТоркнутися долонями пальців ніг.
Випад лівою вперед, руки на коліна.
1-3 – nтри пружні присідання,
4 – nстрибком зміна положення ніг.
9. nПрисівши на ліву, праву в сторону.
1-3 – nтри пружні покачування (присідання)
4 – nперенос ваги тіла на протилежну ногу.
10. nСтоячи, руки вперед в сторони.
1 – nправою ногою торкнутися лівої руки.
2 – в.п.
3 – nлівою ногою торкнутися правої руки.
4 – в.п.
Спеціальні nвправи баскетболіста
1. nСидячи, зробити перекат назад і торкнутися nногами підлоги за головою. Руками впиратися в підлогу. Випрямившись і nнахилившись вперед, торкнутися руками пальців ніг.
2. nПрисівши, поперемінно, як можна скоріше витягнути то nодну, то другу ногу.
3. nЗігнув ноги. Переміщення приставними nкроками в різні сторони.
4. nБіг з високим підніманням стегна.
5. nБіг з закиданням гомілки назад.
6. nКрутіння м’яча на вказівному або середньому пальці nруки.
7. nПерекидування м’яча з кисті правої руки nна кисть лівої і зворотно з поступовим підніманням і опусканням прямих рук і зі nзміною ритму, і збільшенням швидкості і відстані, яку повинен пролетіти м’яч.
8. nПоперемінно переводити м’яч навколо пояса nі навколо голови. По мірі засвоєння міняй напрям і збільшуй швидкість.
9. nНоги трохи ширше плечей і зігнуті в nколінах. Переводь м’яч з nруки на руку, описуючи вісімку між ногами. Відчувши упевненість, змінюй напрям nруху м’яча, nнамагаючись не дивитись на нього.
10. nВ ходьбі на місці проноси м’яч під ногою, що nробить крок вперед.
11. nВ вихідному положенні утримуй м’яч між ногами nправою рукою спереді, а лівою ззаді, за ногами. Швидко міняй положення рук, на nдаючи впасти м’ячу на nпідлогу. При виконанні вправи намагайся не дивитися на м’яч.
12. nПідніми м’яч над головою, опусти назад nза голову і піднімай його обома руками за спиною біля пояса.
13. nПідкидувати м’яч рухом правої кисті n(імітація забивання м’яча в кошик). Те саме лівою рукою.
14. nУтримуючи м’яч обома руками за спиною на nрівні бедер. Підкинути м’яч так, nщоб він перелетів над головою вперед і спіймати його двома руками зпереду. nВправа виконується на місці і в русі.
15. nСтоячи в паралельній стійці, підкинути м’яч nправою рукою з заду так, щоб він перелетів вперед через ліве плече і піймати м’яч з переду правою рукою. nНамагатися цю вправу виконати лівою рукою.
3. Техніка ловлі та передачі м’яча різними nспособами
Передача nм’яча – nприйом за допомогою якого гравець спрямовує м’яч партнеру для подальших дій.
Вміння nправильно і точно передавати м’яч – це основа чітких, цілеспрямованих взаємодій nбаскетболістів під час гри. Існує багато способів передач. Застосовують їх nзалежно від ігрової ситуації, відстані, на яку треба передати м’яч, nрозташування або напрямку руху партнера, характеру і способі протидій nсуперників.
Передача nм’яча може nвиконуватися однією або двома руками, в опорному і в безопорному положеннях, на nрізні відстані і у різних напрямках. За допомогою передач гравці поєднують дії nодин з одним, розв’язують nтактичні завдання, готують умови для кидка в кошик. Тому усі гравці мають nволодіти способами швидкої і точної передачі м’яча згідно з класифікацією (рис. n7.12)
Передача двома руками від грудей. Передачу виконують nіз положення, коли руки, зігнуті в ліктях, опущені а широко розставленні пальці nтримають м’яч перед nгрудьми. На початку навчання для надання м’ячу інерції робиться невеликий nколоподібний рух донизу і на себе з одночасним знинанням ніг в колінах і nрівномірним розподіленням маси тіла на обидві ноги. Потім руки випрямляються nвперед, закінчують передачу захльостуючим рухом кистей, надаючи м’ячеві зворотні nоберти. При цьому ноги повністю розгинаються, а вагу тіла переносять на ногу, nщо стоїть попереду. Після передачі руки розслаблено опускають вниз.
Техніка nвиконання передачі двома руками від грудей з кроком і зміною місця в основному nтака ж сама, що і при передачах на місці. Але до початку руху при виконанні передачі nгравець різко випрямляє ногу, що стоїть ззаду, а ногою, що попереду, робить nширокий крок вперед. Вага тіла переноситься на ногу, що стоїть попереду, і в nцей же момент починається розгинання рук .
Ловля nдвома руками є основним способом ловлі м’яча, що летить nна середній висоті. Гравець випрямляє трохи розслаблені руки назустріч м’ячу, nрозкриває кисті у вигляді на півсфери, у котрій великі пальці спрямовані один nдо одного, а інші розставлені вперед-вгору (рис 7.8).
У момент дотику м’яча до пальців nгравець щільно охоплює його, згинаючи руки у ліктях і стримуючи швидкість nпольоту та наближаючи м’яч до nтулуба у вихідне положення для подальших дій.
Основна фаза: у момент nторкання м’яча його nслід обхопити пальцями (не долонями), зближуючи долоні, а руки зігнути у nліктьових суглобах, підтягуючи до грудей. Згинання рук є амортизуючим рухом, що nзменшує силу удару м’яча.
Завершальна nфаза: після прийому м’яча тулуб знову трохи нахиляють у перед, м’яч, укриваючи nвід суперника розведеними ліктями, виносять у положення готовності до наступних nдій. Якщо м’яч nлетить дещо нижче рівня грудей, то гравець трохи присідає, знижуючи тим самим nвисоту плечей до рівня польоту м’яча.
Вправи для навчання ловлі і передачі м’яча.
1. Ловля і передача м’яча і імітація цих дій без м’яча
2. Імітація nпередачі на місці.
3. Імітація nпередачі м’яча з nкроком.
4. Передачі nі ловля м’яча на nвідстані 2-3, 4-5 метрів біля стіни і між партнерами.
5. Шикування nв кола по 5-10 чоловік у кожному. Стоячи в середині кола, ведучий по черзі nловить м’яч, що nпередається гравцями з кроком вперед.
6. Шикування nу дві зустрічні колонки. У направляючого однієї колони є м’яч, який він nпередає направляючому другої колони, а сам стає в кінець цієї колони. Той, хто nодержав м’яч, nпередає його наступному гравцеві протилежної колони, перебігає і стає в кінець nїї і т.д.
7. Ловля і nпередача м’яча по nколу в один і другий бік.
8. Ловля і nпередача м’яча по nколу, пропускаючи одного гравця. При парній кількості гравців проводять два м’ячі.
9. Естафета: nгонка двох м’ячів по nколу.
10. Передача nі ловля м’яча на nшвидкість (в парах)
11. Передача nм’яча обома руками nвід грудей в стінку в намальоване коло діаметром 60см та ловля відскочившого м’яча.
12. Те саме, тільки після удару в стінку гравець відходить в сторону, а ловлю nвиконує той, хто стояв у нього за спиною.
Ведення м’яча – важливий і nефективний прийом гри. Застосовується, для організації швидкого переходу у nнапад, для індивідуального обігрування суперника з метою пройти під щит для nкидка у кошик або для передачі партнеру; для налагодження взаємодій з nпартнерами.
Ведення n– це прийом, за допомогою якого нападаючий гравець пересувається з м’ячем по nмайданчику, створюючи для себе або для партнерів сприятливі умови для кидка м’яча у кошик.
Ведення nдає змогу звільнитися від щільної опіки суперника, вийти з м’ячем з-під щита nпісля успішної боротьби за відскок і організувати стрімку контратаку, поставити nзаслін партнеру або відволікати на якийсь час суперника, який очікує партнера, nщоб потім передати м’яч для атаки.
Ведення nздійснюється послідовно м’якими nпоштовхами однією рукою (або почергово правою і лівою) вниз-вперед, при цьому nгравець веде м’яч nзбоку-попереду від своїх ніг. Ноги слід згинати, щоб зберігати рівновагу і мати nможливість швидко змінювати напрямок руху. Тулуб трохи подається вперед, плече nі рука вільна від м’яча, не nповинні підпускати суперника до м’яча (але не відштовхувати його). Використовуються nрізні форми ведення: високе (швидкісне); низьке з укриванням м’яча; зі зміною nтемпу і ритму (ефективне під час обігрування захисника). Найпоширенішими nспособами ведення є: проста зміна напрямку, переведення м’яча перед собою nз кроком убік; ведення з поворотом кругом; переведення м’яча за спиною; nкомплексне застосування різноманітних способів залежить від ігрової ситуації.
Для nзміни напрямку переміщення під час ведення м’яча кисть накладають на бокову поверхню м’яча (протилежну nновому напрямку руху), одночасно нахиляючи тулуб у бік повороту, а м’яч переводять з nоднієї руки на іншу. Під час обведення суперника прикривають тулубом, а ведення nздійснюється дальньою від суперника рукою.
Вправи для навчання
1. Гравці nстоять на місці, тулуб нахилений вперед. Ноги зігнуті в колінних суглобах. nПередпліччя паралельні підлозі, пальці розставлені як можна ширше. Рух nпередпліччям вгору приблизно на 10-15см. Руки і кисть з трохи розслабленими nпальцями опустити вниз на 30-40см, утримуючи руку в такому положенні.
2. Ведення nм’яча на місці: а) правою рукою; б) лівою рукою.
3. Те саме, nале зміна рук відбувається по сигналу.
4. Ведення м’яча на місці (лівою-правою) рукою з різною nвисотою відскоку
5. Ведення nна місці з кроком однойменною (різнойменною) ногою вперед.
6. Те ж nсаме, з кроком однойменною (різнойменною) ногою назад.
7. Те ж nсаме, з кроком однойменною (різнойменною) ногою вбік.
8. Ведення nна місці правою рукою з кроком лівою ногою вправо або вліво і повернення в nпочаткове положення (при веденні лівою рукою – навпаки)
9. Ведення nправою і лівою рукою з довільною зміною висоти відскоку.
10. Ведення nм’яча правою і лівою рукою із зміною висоти відскоку по сигналу.
11. Довільне nведення м’яча бігом по прямій до певного орієнтиру.
12. Ведення м’яча: а) навколо ноги, виставивши вперед праву ногу. nПравою рукою вести м’яч навколо правої ноги в одну, а потім в іншу сторону. Так nсамо вести м’яч лівою рукою навколо виставленої лівої ноги; б) ведення навколо nобох ніг.
13. Стоячи в nпаралельній стійці, вести м’яч перед собою спочатку на місці, переводячи його nпоперемінно з руки на руку, а потім у русі.
Техніка nкидків м’яча в кошик з-під щита. Вивчення nтехніки ловлі та передачі м’яча на місці і в русі. Вивчення техніки ведення м’яча в nрізних напрямках та з переводом з руки на руку.
Техніка кидків м’яча в кошик з-під щита.
Кидок у nкошик є одним з найголовніших ігрових прийомів баскетболу, оскільки саме вік є nкінцевою метою будь-якого ігрового епізоду.
Кидок nповинен бути логічним і відповідним до nігрової ситуації. Знати, коли треба кидати, так само необхідно, як і знати, nколи не слід цього робити, тому дуже важливо вдосконалювати вміння гравців nправильно оцінювати ситуацію під час гри. Кидок виконується тоді, коли у гравця nє реальна можливість досягти успіху. Кидати без упевненості влучити у кошик nозначає дати можливість супернику оволодіти м’ячем.
Кожний nкидок виконується за визначеними принципами, котрі разом з правильною технікою nскладають уміння влучати в кошик. Основні принципи при кидку: концентрація nуваги на вибраній цілі перед, під час і після кидка; рівновага; ритмічний м’який nрух; супроводження та контроль м’яча кінчиками пальців; природне обертання м’яча.
Основою, nна якій баскетболіст правильно будує свої рухи, nє координація. Добре координований гравець завдяки кінестетичному відчуттю “відчуває” nрух.
Правильна техніка і постійна практика допоможуть некоординованому гравцю nдобитися успіху у виконанні кидків.
Важливим nаспектом координації рухів є визначення відстані до кошика під час кидка. nВзаємодія роботи рук і очей триває десяті частки секунди, оскільки діаметр nкошика nдорівнює усього 45см, а м’яча – 23см, то не можна припускати великої nпохибки у розрахунку. Координація рухів окремих частин тіла значною мірою nзалежить від відстані і здійснюється, головним чином, передпліччям, кистю і nпальцями. Незалежно від відстані та способу під час завершення кидка, рука n(руки) має бути випрямленою у ліктьовому суглобі, а кисть продовжувати nприродній рух, супроводжуючи м’яча.
Створення nзусиль. Розвиток зусиль під час кидка здійснюється:
· nПлавним рухом кисті і пальців уперед;
· nШвидким розгинанням руки різким рухом nліктя і м’яча;
· nШвидким випрямленням ніг у колінних nсуглобах з одночасним підніманням на носки. Під час кидка значна частина створеної nенергії спрямовується на рух угору, після чого сила, що збереглася, nзабезпечується рухом рук, кистей і пальців для досягнення м’ячем кошика.
Використання nкінчиків пальців для створення кінцевого руху. Сили, що прикладені до nм’яча, повинні nпройти через кінчики пальців. Це дає можливість пальцями підправити траєкторію nу момент випуску м’яча і забезпечує легке природне зворотне обертання (рис.7.22)
При nкидку в кошик траєкторію польоту м’яча вибирають залежно від відстані, nзросту, висоти вистрибування, активності протидії суперника тощо. Оптимальною nтраєкторією під час кидка в кошик з середньої відстані (3-6м.) і далеких кидків n(відстань більша 6,25 від кошика) буде парабола з найвищою точкою польоту м’яча nна 1,4-2,0 вище точки вильоту. При більш високій траєкторії збільшується шлях м’яча nта швидкість польоту, що призводить до зниження влучності (рис.7.25).
Кидки nможуть виконуватися однією або двома руками, в опорному та безопорному nположеннях з далекої середньої та близької відстані від кошика. Класифікацію nкидків представлено на схемі (7.26).
Кидок м’яча двома руками від грудей. У вихідному nположенні ноги зручно розташовуються на ширині плечей, але кожний гравець nповинен визначити розташування ніг у такому положенні, яке придає йому nвпевненість та рівновагу під час кидка. Вага тіла розподіляється на передній nчастині ступень( п’ятки ледь торкаються підлоги); обидві ноги зігнуті у nколінах, тулуб трохи нахилений і спрямований уперед.
Пальці широко nрозставлені, вказівні і великі пальці на одній лінії, великі пальці розташовані nблизько один до одного на задній поверхні м’яча. М’яч зручно утримується nкінчиками пальців обох рук на відстані близько 30см. попереду тулуба і трохи nнижче рівня підборіддя. Лікті тримають близько до тулуба, голову – прямо, nпогляд спрямований на точку прицілювання.
Виконання кидка nздійснюється одночасним розгинанням рук і ніг (піднімання на носки і nвипрямлення ніг у колінах та рук у ліктях), з одночасним розгинанням кистей і nпальців у напрямку кошика, що надає м’ячу зворотнього обертання. Супроводження nвиконується продовженням руху великих пальців у середину-вниз. Руки залишаються nтрохи зігнутими у ліктях, долонями назовні. Погляд фіксує ціль протягом усього nруху під час кидка. При кидках у кошик з відскоком від щита точка прицілювання: nближчий верхній кут прямокутника на щиті.
Вправи для навчання.
1. На відстані 1,5-2м від щита (зліва-справа) кидки м’яча в кошик з nмісця з попаданням м’яча в nверхній найближчий кут прямокутника.
2. Кидки м’яча в кошик nпісля ведення і двох кроків з боку від щита.
3. Кидки м’яча nв кошик після зустрічної передачі м’яча з боку від щита.
4. Кидки м’яча nв кошик з середньої дистанції (з місця)
5. Кидки м’яча nв кошик після руху взявши м’яч з рук партнера і зробивши два кроки.
6. Кидки м’яча nв кошик ведення з дальньої дистанції.
7. Кидки м’яча nв кошик по центру щита після ведення.
8. Кидки м’яча nв кошик з середньої дистанції після ведення і двох кроків.
9. Кидки м’яча nв кошик збоку від щита після ведення та зупинки стрибком.
10. Кидки м’яча nв кошик після ведення зупинкою стрибком, знаходячись паралельно щиту:
а) з близької дистанції;
б) nз дальньої дистанції.
Вивчення техніки ловлі та nпередач м’яча. рис.7.15
Передача м’яча зігнутою рукою зверху. Під час nпередачі м’яч знаходиться у руці на широко розкритій долоні. Рука зігнута у nлікті і піднята угору, до рівня плечей. Друга рука підтримує м’яч. Для замаху nрука з м’ячем відводиться назад, тулуб трохи повертається боком уперед.
Різнойменна n(ліва) нога щодо руки (права) з м’ячем стоїть попереду.
Повертаючи nтулуб гравець випрямляє руку з м’ячем у ліктьовому суглобі і швидко виносять її nвперед. Кисть руки згинається і м’яч і передається у потрібному напрямку. Ця nпередача виконується на різні відстані в опорному і безоопорному положеннях.
Вправи для навчання.
1. nІмітація передач м’яча
2. nВ тройках. Передача м’яча вліво-вправо і nпереміститись вліво за передачею.
3. nПередача м’яча в одному напрямку і nрухатися в протилежному.
4. nПередачі м’яча обома руками знизу в ціль nна стіні.
5. nВ тройках. Партнери стоять на відстані nтрьох метрів, між ними захисник. Гравець з м’ячем імітує передачу зверху, а сам nпід рукою захисника передає м’яч партнеру.
6. nВ парах. Передачі м’яча вивченим nспособом рухаючись паралельно на відстані 3м.
7. nВ тройках. Гравець з м’ячем, якого nатакує захисник, після обманного руху виконує передачу своєму партнеру обома nруками знизу.
8. nПередачі м’яча на відстані 10-15м.
Ловля м’яча nоднією рукою. Розрізняють ловлю м’яча однією рукою з підтримкою іншою nрукою і ловля однією рукою без підтримки.
Гравець nвитягує руку таким чином, щоб перетнути траєкторію польоту м’яча (кисть і nпальці не напружені). Як тільки м’яч доторкнеться до пальців, руку відводять nназад-вниз, виконуючи амортизаційний рух. При ловлі з підтримкою в момент nопускання м’яча гравець іншою рукою підхоплює його знизу і міцно обхоплює, щоб nбути готовим негайно діяти далі. При ловлі без підтримки в одних випадках після nловлі м’яча і згинання руки зразу ж виконується передача або кидок, в інших – nгравець повертає кисть і утримує м’яч на долоні. М’яч при цьому зустрічається розкритою nкистю зверху і відразу ж переводиться на ведення (рис.7.11)
1. Ловля м’яча однією рукою (правою-лівою) передаючи м’яч один nодному на місці.
2. Ловля м’яча nоднією рукою (правою-лівою) при зустрічному русі. Дистанцію поступово nзбільшують.
3. Ловля м’яча, nщо летить з боку з кроком в сторону (ліва-права).
4. Ловля м’яча nв стрибку однією рукою з підтримкою іншою
5. Ловля м’яча nв стрибку в сторону (ліву-праву) однією рукою з підтримкою іншою
6. Вправи n1…5, але виконуються біля стінки.
7. Ловля м’яча nоднією рукою з підтримкою іншої при паралельному русі.
8. Ловля м’яча nоднією рукою з підтримкою іншої який котиться по майданчику. Варіанти: а) на nмісці;
б) в русі.
9. Ловля м’яча, що летить над головою однією рукою з підтримкою nіншою в nстрибку.
3. Вивчення техніки ведення м’яча в nрізних напрямках та з переводом з руки на руку.
Для зміни напрямку переміщення під час ведення м’яча кисть nнакладається на бокову поверхню м’яча (протилежну новому напрямку руху), nодночасно нахиляючи тулуб у бік повороту, а м’яч переводять з однієї руки на nіншу. Під час обведення суперники м’яч прикривають тулубом, а ведення nздійснюється дальньою від суперника рукою (рис. 7.21)
Вправи для навчання.
1. nВиконати вправи із занять № n8, 9, 10, 11, 12
2. nВедення м’яча по nколу: в ліву сторону – правою рукою, в праву сторону – лівою
3. nВедення м’яча в русі з переведенням м’яча nз однієї руки на іншу.
4. nОбведення стійок з різних сторін
5. nОбведення стійок : а) правою рукою nзліва, а лівою – зправа.
6. nВедення м’яча зі зміною напрямку та nвисоти відскоку.
7. nВедення м’яча на майданчику 3м2, nнамагаючи обігнати свого партнера, який виконує це саме.
8. nВедення м’яча на майданчику 3м2, nнамагаючи вибити м’яч у свого партнера, який виконує це саме завдання.
Вивчення nтехніки ведення зі зміною напрямку.
Вправи для навчання і удосконалення nтехніки ведення м’яча.
1. nВедення м’яча приставним кроком по боковим лініям.
2. nВправа виконується біля центрального і nштрафних кіл. Стоячи спиною до кола nведення м’яча в nправу сторону лівою рукою, а в ліву сторону – правою.
3. nВедення м’яча між стійками які nрозставлені по кривій, або ламаною лінією.
4. nВедення м’яча після прийому м’яча в русі.
5. nВедення м’яча після ловлі стрибком на паралельні nноги.
6. nВедення м’яча до бокових ліній в “коридорі” розміром n2-2,5м.
7. nВедення м’яча nспиною вперед.
8. nВедення м’яча з поворотами на 1800 і n3600.
9. nВ парах. Ведення м’яча на nмайданчику 3м2 намагаючись вибити м’яч у партнера.
10. nВ парах. Ведення м’яча з обвідкою nпасивного захисника.
11. nВ тройках. Ведення м’яча в трьохсекундній nзоні. Двоє партнерів намагаються вибити м’яч.
Під час nвиконання кидка після зупинки правильне вихідне положення гравця значною мірою nвизначається роботою руху. Для цього використовується так званий стопорний nкрок. Рухаючись по лівому краю, гравець повертається правим боком до кошика. У nмомент зупинки він робить стопорний крок правою ногою, розвертаючи ступню у nнапрямку кошика. Приставляючи ліву ногу паралельно правій, гравець nвідштовхується уверх.(рис. 7.33)
2. Вивчення техніки кидків м’яча в кошик nрізними способами.
Кидок nоднією рукою у стрибку – основний засіб атаки у сучасному nбаскетболі. Техніка виконання кидка однією рукою у стрибку, по суті так сама, nяк і кидка з місця. Тому, якщо кидки з місця опановані, то порівняно легко nможна розширити арсенал кидків у стрибку. Оскільки рух м’ячу надається рукою, nкистю і пальцями, то цей кидок виконується найчастіше з близької і середньої nдистанції, хоча деякі гравці вражають в кошик з відстані 8м. і більше. … від рівноваги, відстані до кошика і активності nзахисту стрибок може бути виконаний вертикально, з відхиленням уперед або nназад.
Ноги nрозташовані на ширині плечей або трохи вужче, стопи паралельні або не значно nвідхилені одна від одної.
Техніка кидка однією рукою у стрибку залежить від відстані, особливостей nпротидії суперника. Наприклад, техніка кидка правою рукою з середньої відстані nскладається з таких фаз: Підготовча фаза: гравець, отримавши м’яч у русі, nвідразу робить підсід стопорним кроком лівою ногою (рис. 7.34,1) потім nприставляє праву ногу, згинаючи руки у ліктях, виносить м’яч nдвома руками над головою, підтримуючи його лівою рукою збоку – зверху.(рис. n7.34,2)
Основна фаза: поштовхом двох ніг гравець вистрибує угору, повернувшись nтулубом прямо до кошика (рис 7.34,3). У найвищій точці вистрибування він nспрямовує м’яч до кошика енергійним, але плавним рухом кисті і пальців, nвипрямляючи праву руку вперед – угору. При цьому м’ячу nнадається зворотне обертання. У момент початку руху правої кисті ліва рука nзнімається з м’яча (рис. 7.34, 4-6). Відстань від місця вистрибування з поверхні nмайданчика має бути мінімальною і становить не більше25-30см, що дозволяє nуникнути зіткнення з захисником.
Під час виконання кидка з близької або середньої відстані не потрібна nвелика амплітуда розгинання руки з м’ячем. Основним кидковим nрухом стає рух кисті і пальців, завдяки котрим підвищується рівень положення nм’яча безпосередньо перед кидком (рис. 7.35,1) і точка випуску м’яча (рис. n7.35, 2-3), що сприяє успішному подоланню протидії суперника.
Головним nположенням під час вдосконалення кидків у стрибку, незважаючи на індивідуальні nособливості в техніці виконання є:
1. nКонтроль напрямку польоту вказівним пальцем. Для цього гравець має зосередити nувагу на відстані між мізинцем і великим пальцем кисті, на якій лежить м’яч. Точно nпосередині розташовується вказівний палець (а не середній). Кінчик вказівного nпальця є найбільш чутливим, тому під час кидків його слід використовувати у nякості головного. Випускаючи м’яч з руки, гравець вказує цим пальцем на кошик. Якщо, nнаприклад, під час не точного кидка м’яч відскочив вліво від кошика, то це означає, що nвказівний палець дуже далеко відхилився у цьому напрямку. Використання nвказівного пальця як головного є першою ознакою якісних рухів під час nудосконалення техніки кидків.
2. nГоловне зусилля під час кидка однією рукою у стрибку слід створювати від nпередпліччя при розгинанні руки у nліктьовому суглобі.
Структура nрухів і швидкість є головними характеристиками успішного кидка однією рукою, nоскільки рухи і швидкість тісно взаємосполучені з зусиллям під час виконання nкидка. Іноді гравці намагаються кинути м’яч у кошик тільки завдяки силі кисті nраніше випрямленої руки. Але за допомогою розгинання передпліччя можна докласти nпотужніших і ефективніших зусиль. Це особливо важливо при виконанні кидків з nдалекої відстані.
Під час nкидка правою рукою гравець, утримуючи тулуб між м’ячем і захисником nповертається ліворуч, одночасно виконуючи вперед-угору замах правою ногою, nзігнутою у коліні.
3. Під nчас випрямлення руки в ліктьовому суглобі передпліччя, по можливості, слід nутримувати у вертикальній площині. Кидки в стрибку виконуються найчастіше nоднією рукою. Тому, якщо передпліччя робочої руки знаходиться в одній nвертикальній площині з м’ячем, то меншою буде необхідність у допомозі nпідтримуючої руки під час спрямування м’яча вгору. Активне використання nпідтримуючої руки є причиною виштовхування м’яча під час кидка та неправильного його обертання.
4. Під nчас польоту м’яча nпогляд має бути спрямований на кошик. Іноді гравці помиляються, спостерігаючи nза польотом м’яча, nзамість того, щоб дивитись в ціль. Це призводить до неправильного супроводження nм’яча і негативно nвпливає на результативність. Досвідчений гравець, як правило, утримує в полі nзору кошик в цілому.
Вправи для навчання.
1. nІз вихідного положення для кидка на nвідстані 50см. від стіни: ступні паралельно; утримуючи м’яч двома руками на nрівні пояса, вистрибування угору поштовхом двох ніг з одночасним виносом м’яча nу вихідне положення для кидка – зафіксувати м’яч у найвищій точці на стіні (без nкидка притиснути м’яч до стіни);
2. nТе саме на відстані 40-50см. від стіни. nУ найвищій точці робоча рука притискує м’яч до стіни;
3. nТе саме, але виконується кидок у точку nна стіні;
4. nКидок м’яча у кошик збоку від щита;
5. nКидок м’яча у кошик без відскоку від щита;
6. nВедення м’яча – зупинка у стійці баскетболіста – nноги трохи розставлені з опорного на п’ятках – кидок у кошик;
7. nКидок після ведення із зупинкою на nвідстані 1,5-2м. від кошика.
8. nКидки після ведення із зупинкою на nрізній відстані від кошика з відскоком від щита.
9. nКидки після ведення з боку від щита з nрізної відстані від зупинки.
Вивчення nловлі і передачі м’яча різними способами. Вивчення кидків м’яча в кошик з відскоком від щита на nмісці і в русі. Індивідуальні дії в нападі.
Передача nм’яча nдвома руками зверху (рис 7.14). nГравець утримує м’яч над nголовою обома руками. Руки зігнуті у ліктях, великі пальці спрямовані назад, nінші – угору. Передача виконується за рахунок згинання рук і енергійного руху nкистями. Цей спосіб у поєднанні з відволікаючими діями найчастіше nвикористовується для передач м’яча під щит центровому. Достатньо зробити замах і можна nперевірити готовність захисника до протидії. Гравець робить невеликий замах nназад, а потім швидким рухом уперед, що супроводжується хльостким рухом кистей, nспрямовує м’яч nпартнеру.
Вправи для навчання.
1. nІмітація передачі м’яча без м’яча і з м’ячем.
2. nПередачі м’яча з місця партнеру, який стоїть на nвідстані 3-5м.
3. nПередачі м’яча з кроком, партнеру який стоїть на nвідстані 5-7м.
4. nПередачі м’яча в намальоване коло на стіні
5. nПередачі м’яча після ловлі, партнеру який стоїть на nвідстані 3-5м.
6. nПередачі м’яча після ловлі м’яча в стрибку, nпартнеру, який стоїть на відстані 5-7м.
7. nПередачі м’яча партнеру після зупинки стрибком, який стоїть на відстані n3-5м.
8. nПередачі м’яча після зупинки на два кроки партнеру, nякий стоїть на відстані 7-8м.
9. nПередачі м’яча партнеру, який все бігає під щит.
10. nПередачі м’яча партнеру, який виходить з-під щита.
Ловля м’яча двома руками nнад головою. У момент дотику м’яча до пальців щільно охоплює його, згинаючи руки у nліктях і амортизуючи швидкість польоту та наближаючи до тулуба у вихідне nположення для подальших дій.
Вправи для навчання
1. nБіля стінки. Ловля м’яча, що відскочив nвід стінки над головою на місці.
2. nТе саме, але ловля виконується з кроком nуперед.
3. nТе саме, але ловля виконується в стрибку nз місця.
4. nТе саме, але ловля виконується в стрибку nпісля бігу.
5. nТе саме, але ловля виконується після nзупинки на два кроки.
6. nВ парах. Ловля м’яча при виході nпід щит.
7. nВ парах. Ловля м’яча при виході nз-під щита.
8. nВ парах. Ловля м’яча стрибком в nсторону.(права-ліва)
1а) Підкинувши м’яч вверх, ловля nм’яча в стрибку, nвідштовхуючись однією ногою (лівою, правою)
2б) Підкинувши м’яч у гору, ловля nм’яча в стрибку, nвідштовхуючись двома ногами.
2. Вивчення кидків м’яча в кошик з nвідскоком від щита на місці і в русі.
Кидок nзігнутою рукою зверху після подвійного кроку використовується nу таких ситуаціях: 1) коли отримує передачу під час проходу до кошика; 2) під nчас ведення м’яча обігрує захисника і nпроходить до кошика.
Наближаючись nсправа до кошика гравець міцно утримує м’яч обома руками у той момент, коли nправа нога, під час бігу, ставиться на поверхню майданчика. Утримуючи тулуб між nм’ячем і захисником, він робить крок лівою ногою і маховий рух коліна правої nноги вперед-угору (подібно стрибку у висоту з розгону) і одночасно виносить м’яч nобома руками якомога вище. Права рука позаду м’яча, кисть спрямована до кошика, nм’яч підтримується лівою рукою, погляд спрямований на точку на щиті, що nзнаходиться вище і справа від кошика. У найвищому положенні після вистрибування nгравець відхиляє ліву руку, у той час коли права рука, кисть і пальці посилають nм’яч у точку прицілювання рухом, схожим nна захват кошика після вистрибування з розгону без м’яча. Під час наближення до nкошика збоку доцільно використовувати щит для кидка. Після супроводження м’яча nгравець приземлюється на зігнуті у колінах ноги, щоб бути готовим до негайного nруху для добивання м’яча або виходу у захист.
1. nПісля розбігу виконати подвійний крок nперескакуючи послідовно правою, а потім лівою ногою через гімнастичні лави, nвідстань між якими 1,0-1,5м (рис.9.18)
2. nКидки м’яча в кошик з під щита.
3. nКидки м’яча в кошик з відстані 1,5-2м, nстоячи збоку до щита.
4. nВ парах. Партнер утримує м’яч на nвитягнутій руці. Гравець пробігаючи мимо партнера бере м’яч двома руками, nзробивши широкий перший крок правою nногою (кидок з правого боку), кроком лівої ноги відштовхується, зробивши nмаховий рух зігнутою у коліні правою ногою, завершуючи кидок у кошик у стрибку.
5. nТе саме, але партнер підкидає м’яч у nгору.
6. nТе саме, але м’яч уперед-угору підкидає nсам гравець.
7. nТе саме, але після передачі м’яча, яку nробить партнер збоку, з переду.
8. nГравець на відстані 6м. від стіни. nВедення м’яча на місці (2-3 удари) – крок уперед лівою – знову один удар – nсхопити м’яч обома руками, зробити великий крок правою ногою – крок лівою ногою n– вистрибування угору з кидком у ціль на стіні; (рис. n9,19)
9. nВільне ведення по майданчику і час від nчасу кидок у ціль на стіні.
10. nОбведення стійок, що закінчується кидком nу кошик після подвійного кроку.
11. nВедення м’яча від середньої лінії – nзупинка перед стійкою, ведучи м’яч на місці, – раптовий ривок – прохід nподвійним кроком і кидок у кошик. (рис. 9,20) (рис. n9,22)
3. Індивідуальні дії в нападі.
Індивідуальні nтактичні дії нападаючого підпорядковані двом основним завданням: створенню nоперативного простору для своїх дій і раціональному застосуванню технічних nприйомів у відповідності з конкретними ігровими ситуаціями. Вирішуючи ці nзавдання гравці діють з м’ячем і без м’яча. Основними діями без м’яча є вибір nпозиції і місця звільнення від опіки захисника. Нападаючий без м’яча повинен nвибирати позиції з таким розрахунком, щоб одержати м’яч, звільнити шлях nпартнеру з м’ячем, відволікати на себе увагу захисника чи допомогти партнеру nзвільнитися від нього. Вибір місця здійснюється за рахунок переміщень із зміною nшвидкості, напрямку, поєднання різних способів переміщень із зупинками, nповоротами. Дуже важливим є вибір місця для nловлі м’яча після невдалого кидка у кошик. Нападаючий повинен до того, nяк м’яч будуть ловити, розташуватися перед виходом на зручну позицію для nодержання м’яча.
Крім nвказаних прийомів, велике значення мають фінти. Діючи з м’ячем, гравець nнамагається звільнитися від захисника і вибрати момент для кидка в кошик чи nвідволікає на себе увагу кількох захисників і передає м’яч партнеру, який nзвільнився, використовуючи при цьому найбільш доцільні для конкретної ситуації nприйоми: передачу, ведення, кидок, фінти.
Передача nм’яча – найважливіше nтактична дія, від своєчасності якої nзалежить успішне продовження чи завершення атаки. Передаючи м’яч гравець перш nза все повинен вирішити, в якому напрямку і якому гравцеві адресувати його, і nодночасно з цим вибрати момент і найефективніший спосіб передачі в даній nситуації.
Ведення м’яча. Його nдоцільно застосовувати, коли партнери закриті суперником, коли необхідно обіграти nзахисника з наступною передачею чи кидком в кошик, змінити позицію і т.д.
Головне nпри веденні – уміння безперервно спостерігати за зміною ігрової ситуації і nсвоєчасно реагувати на них. До виконання кидків у кошик необхідно підходити з nособливою відповідальністю, бо у випадку промаху м’ячем може заволодіти nсуперник. Так кидок із середньої і дальньої відстані доцільний лише у тому nвипадку, коли нападаючий знаходиться у зручній стійці, опікаючий його захисник nне може в даний момент перервати його кидок, партнери готові підхопити м’яч у nвипадку промаху, закрити виходи під щит або проходи до нього. Кидки на близькій nвідстані слід використовувати, коли вільний шлях до пересування і обіграний nопікаючий захисник. В залежності від відстані до захисника, який опікає, nнеобхідно вибирати і найбільш раціональний спосіб кидка в кошик. Наприклад, nякщо захисник перекрив верхній напрямок для польоту м’яча, доцільно примінити nкидок однією рукою знизу, і, навпаки, якщо захисник знаходиться впритул перед nнападаючим, – кидок “гаком” і т.д.
Фінти з nм’ячем доцільні лише при щільній опіці. Особливо ефективні фінти при звільненні nнападаючого від суперника перед початком ведення, а також перед кидком в кошик nіз-під щита.
За nнапрямком і характером переміщень розподіляють два способи виходів на вільне nмісце для отримання м’яча: вихід назустріч партнеру з м’ячем перед суперником і nвихід за спиною суперника. У змагальній практиці ці два способи реалізуються у nвизначених сполученнях: коловий вихід; S-подібний nвихід; V-подібний вихід за спину суперника; L-подібний nвихід “петлею” на вільне nмісце. (рис. 8.3)
Розуміння nгри і вміння грати без м’яча є головним елементом індивідуальної тактики гри nкожного гравця в рамках групових і командних дій у нападі. Наприклад, партнери nстворили умови гравцю 1 з м’ячем для атаки кошика, заливши вільним центральний nкоридор для обігрування суперника 1Х1 (рис. 8,4). nАле якщо йому це не вдається і він залишається у своєму коридорі атаки, то nпартнери створюють умови іншим гравцям для виходу і отримання м’яча або самі nзвільняються від опіки суперника, використавши один із варіантів виходу на nвільне місце.
Вправи для навчання.
1. nГравець в умовах активної протидії nнамагається отримати м’яч від партнера. Для цього доцільно зробити крок в nнапрямку до м’яча, змінити напрямок дії, виконуючи біг ніби то по колу і цим nстворити умови для одержання м’яча (рис16)
2. nЗавдяки несподіваному для захисника nривку нападаючий намагається вийти на вільне місце для одержання м’яча, nзахисник протидіє цьому, тоді нападаючий виходить за спину захисника для nодержання м’яча в трьох секундній зоні і негайно атакує корзину.
3. nГравці розташовуються на лінії штрафного nна відстані 1-1,5м один від одного, нападаючий лицем до напрямку атаки. Партнер nз м’ячем на протилежній половині майданчика на 3-4м. від лицьової лінії. За nсигналом нападаючий починає дії, спрямовані на одержання м’яча в три секундній nзоні, захисник протидіє цьому. Гравці застосовують найбільш доцільні способи nпересування, діючи на оптимальній швидкості. Після невдалої атаки гравці nміняються ролями.
4. nВ парах. Передаючи м’яч на вихід nпартнеру А. Отримавши м’яч А з веденням рухається вздовж майданчика, гравець Б nбіжить прямо, різко міняє напрям руху, пробігає за спиною Б і отримує від нього nпередачу і переходить на ведення.
5. nТе саме, тільки, отримавши передачу Б nзупиняється, виконує поворот вперед (назад). А, змінюючи напрям руху, пробігає nмимо Б, отримує від нього передачу із рук в руки і переходить на ведення м’яча.
Вивчення вибивання, виривання nта перехфату м’яча. nОбманні рухи (фінти) при передачах м’яча, обведення суперника. Кидки м’яча в кошик nрізними способами на місці і в русі. Індивідуально-тактичні дії в захисті.
1. Втративши nволодіння м’ячем, гравці переходять у захист, намагаючись відібрати м’яч у nсуперника і не дати можливості йому вільно виконати кидок у кошик. Для йього nкожний гравець застосовує: відволікаючі дії (фінти).
Вибивання nм’яча з рук суперника (рис. 7.55) nнайкраще виконувати однією рукою рухом знизу-угору. Для цього захисник, nнаблизившись до нападаючого, коротким рухом руки з розкритою кистю вдаряє по м’ячу знизу уверх. nЦей прийом ефективний, коли нападаючий, зловивши м’яч у стрибку, nприземлюється на майданчик.
Більш nскладне вибивання (відбір) м’яч у гравця під час ведення. Захисник, рухаючись з nоднаковою швидкістю з нападаючим, вибирає момент, коли м’яч відскакує від nпідлоги, і найближчою до суперника рукою вибиває м’яч.
Виривання nм’яча з рук суперника здійснюється так: захопивши міцно м’яч nдвома руками, різким обертальним рухом угору або униз виривають м’яч у nсуперника. Рук рук підсилюється поворотом тулуба.
Вправи для навчання.
1. nВправа викорується в парах: нападаючий з nм’ячем і захисник. nНападаючий робить коротке ведення. Потім бере м’яч у дві руки, неначе він готується nзробити кидок чи передачу. Захисник коротким рухом ближньої до м’яча руки nнамагається вибити його, не порушуючи правила. Вправу виконують 3-4 рази, nміняючись по черзі.
2. nВправа виконується біля щита. Нападаючий nкидає м’яч в щит і ловить його в стрибку. nЗахисник в момент приземлення нападаючого намагається як можна ближче nпереміститися до нього і різким рухом кисті знизу-вверх або зверху-вниз вибити nйого у нього.
3. nТе саме, але захисник намагається nвирвати м’яч у nнападаючого за рахунок різкого оберту м’яча.
4. nВправа виконується в парах. Нападаючий nтримає м’яч в nрізних положеннях, захисник намагається вибити м’яч зверху-вниз або знизу-вверх.
5. nТе саме, але захисник намагається nвирвати м’яч nрізким обертальним рухом.
6. nВправа викорується в парах. Нападаючий nведе м’яч по nлінії майданчика. Захисник, зближуючись з ним паралельно, намагається вбити м’яч ближнього nрукою у напрямку руху.
7. nВ парах. Обидва гравці тримаються за м’яч. По сигналу nнамагаються ривком на себе і поворотом кистей до великого пальця однієї із кистей вирвати м’яч.
8. nТе саме, але із гравців намагається nвирвати м’яч, nповертаючи одночасно тулуб і кисті.
Перехоплювання nм’яча використовують для оволодіння м’ячем під час nпередач суперника. Уважно спостерігаючи за грою, захисник визначає можливий nнапрямок у момент передачі і швидко з’являється перед суперником, намагаючись оволодіти м’ячем. Тому nзахиснику необхідно на короткій відстані і на максимальній швидкості випередити nсуперника на шляху до м’яча. Щоб nуникрути зіткнення з нападаючим, захисник трохи відхиляється від нього. Після nоволодіння м’ячем йому краще відразу перейти на ведення з метою уникнення nпорушень правил. (рис. 7.54)
Вправи для навчання.
1. nВправа біля стінки. Гравець кидає м’яч в стінку і nловить його: варіанти:
а) стоячи під кутом 900 до nстінки;
б) стоячи спиною до стіни;
в) вискочивши із-за спини партнера, який nстоїть на відстані 2-2,5м.
2. nЗахисник розташовується перед нападаючим nу захисній позі, обличчя до нападаючого. В 5м. за сприною у нього стоїть ще nодин нападаючий з м’ячем. nВін передає м’яч nпартнеру, використовуючи передачу з відскоком від підлоги, пряму чи з невеликим nнавісом. Після передачі подається команда “Гоп”, захисник миттєво повертається, nвідшукуючи поглядом м’яч, і намагається оволодіти ним або принаймі відбити його nчи змінити напрямок польоту.
Накривання nм’яча використовують, коли нападаючий кидає його nу кошик. Накривання здійснюють спереду і ззаду. Для цього захисник вистрибує nугору і накладає кисть на м’яч у той момент, коли суперник готовий випустити його з nрук. Важливо вистрибнути з деяким випередженням і уникнути руху рукою nвперед-униз (рис. 7,56)
Відбивання м’яча під час nкидка у стрибку – ефективна протидія кидку. Але це завдання важке і вимагає від nзахисника мобілізації усіх сил, вмінь та уваги, стрибучості. Найкращим моментом nдля відбивання є політ м’яча у nкошик, коли він не контролюється нападаючим
(рис. 7.57)
Вправи для вивчення.
1. nВправа виконується в парах: один nнападаючий, другий захисник. Нападаючий у повільному темпі виконує кидок з nмісця, захисник вистрибує і намагається накрити м’яч. Поступово темп кидка збільшується.
2. nПісля підбору м’яча гравець з відстані n2-3м. віддає м’яч нападаючому, готовому до кидка. Останній ловить м’яч і максимально nшвидко виконує кидок по кошику в стрибку. Гравець, який передав м’яч, стає nзахисником і намагається накрити м’яч. Потім гравці міняються ролями.
3. nНападаючий обходить захисника і кидає м’яч в кишик. nЗахисник, доганяючи його, стрибає збоку чи ззаду і намагається накрити м’яч. Гра nпродовжується до певної кількості попадань ча накривань м’яча, а потім nгравці міняються місцями.
4. nГра 1х1 з намаганням накрити кидок nсуперника
2. Відволікаючі дії (фінти) при nпередачах м’яча, обведенні суперника.
Відволікаючі nдії (фінти) – це досить складний ігровий прийом.
В техніці nвиконання фінтів розрізняють дві частини: початковий рух (удаваний) і заключний n(справжній). Удаваний рух треба виконувати так, щоб суперник сприйняв його як nсправжній і виконав би відповідну захисну дію. Другу частину дій – справжню – nнападаючий здійснює в іншому напрямку і значно швидше.
Фінти без м’яча використовують, nщоб звільнитися від щільної опіки захисника. Для цього нападаючий виконує nнеочікувану зміну швидкості переміщення, удаваний рух в один бік з різким nприскоренням у протилежному напрямку, неочікувані зупинки після швидкого бігу, nповороти тощо.
Фінти з м’ячем більш nрізноманітні. Їх здійснюють для виконання передач без перешкод, кидків, ведення nм’яча.
Фінт на кидок м’яча у кошик (рис. 7.46) полягає в тому що під час першої частини nруху нападаючий діями рук, голови, мімікою показує, що буде кидати м’яч у кошик. Коли nзахисник реагує на ці дії і підніме руки, щоб протидіяти кидку, нападаючий під nруками суперника переходить на ведення, або розвертається, у протилежному nнапрямку.
Фінт на ведення м’яча n(удаване ведення). Нападаючий робить випад вперед-убік, показуючи, що nзбирається обійти захисника. Як тільки той зробить крок у цьому напрямку, nнападаючий, різко відштовхнувшись виставленою вперед ногою і зробивши крок в nінший бік, переходить на ведення з протилежного боку від захисника (рис. 7.47).
Найбільш складні nфінти у русі, що виконуються у сполученні з веденням, зі зміною напрямку, nудаваними рухами тулубом, зміною рук і т.д.
Вправи для навчання.
1. nГравець стоїть з м’ячем біля стінки під nкутом 900. Виконує відволікаючий рух – передачу м’яча двома руками n– різко повертається лицем до стінки і робить справжню передачу в стіну.
2. nВ тройках. Знаходяться два нападаючі на nвідстані 3м, між ними захисник. Нападаючий імітує передачу м’яча двома руками nзверху. Коли захисник робить крок на зустріч, нападаючий робить справжню nпередачу під руку захиснику з відскоком від майданчика.
3. nВ парах. Нападаючий виконує одне ведення nі імітує прохід до кошика. Коли захисник відскоче від нього виконує кидок в nкошик.
4. nТе саме, тільки виконує рух на передачу nіз веденням проходить до кошика.
5. nТе саме, тільки рух на кидок в кошик, nзахисник робить крок вперед, на зустрічному русі виконується ведення і кидок.
6. nВ парах. Нападаючий з м’ячем робить фінт nна прохід захисника з права, коли захисник робить крок в право, різким рухом nпроходить його зліва.
3. Кидки м’яча в кошик nрізними способами.
Вправи для навчання.
1. nКидки в кошик з місця стоячи під кутом n450 до щита (з відскоком від щита)
2. nКидки в кошик з місця стоячи по центру nщита на відстані 2-4м. (з відскоком від щита)
3. nКидки в кошик в стрибку стоячи під кутом n450 на відстані 1,5-4м. (з відскоком від щита.)
4. nКидки в кошик з середньої відстані без nвідскоку від щита
5. nКидки в кошик з середньої відстані nзнаходячись паралельно до щита
6. nКидки в кошик з відскоком від щита після nведення і подвійного кроку під кутом 450.
7. nКидки в кошик з відскоком від щита після nведення і подвійного кроку.
4. Індивідуальні технічні дії в захисті.
Вправи для навчання
1. nНападаючий веде м’яч на місці з nрізною висотою відскоку та переведенням його з руки на руку. Захисник nнамагається оволодіти м’ячем та nперейти на ведення, після чого гравці міняються місцями.
2. nНападаючий пересувається з веденням, nзахисник, відступаючи, обирає момент для оволодіння м’ячем або вибиває nйого, найкраще знизу, в момент, коли м’яч тільки торкнувся підлоги і летить вгору.
3. nЗахисник активними діями змушує nнападаючого вести м’яч nвздовж бічної лініх, в певний момент вибиває його ближньою до суперника рукою
4. nГравці стоять один на проти одного на nвідстані 1-1,5м біля бічної лінії в куті майданчика. Завдання для нападаючого – nввійти в 3-секундну зону, застосовуючи різні види ведення м’яча.
Захисник nактивними діями намагається оволодіти м’ячем, не даючи змоги провести його біля nлицьової лінії, і скеровуючи нападаючого до лінії штрафного кидка.
5. nНападаючий і захисник – біля бічної nлінії. Нападаючий починає ведення у напрямку лінії штрафного кидка, захисник nсупроводжує його, не виявляючи активності. При вході в 3-секундну зону, nнападаючий завершує ведення і переходить на однією рукою в русі. Захисник у nстрибку протидіє кидку, намагаючись накрити м’яч.
6. nГра 1х1. Захисник активно протидіє nнападаючому, який виконує кидки тільки у стрибку. Після невдалого кидка гравці nміняються ролями.
Передача та ловля м’яча в русі різними способами. Вивчення кидків м’яча в nкошик різними способами. Індивідуальні дії в нападі і захисті.
1. Передача nпрямою рукою зверху. – м’яч притискається кистю до передпліччя nруки, що передає м’яч. Рука з м’ячем опускається вниз. Друга рука у цьому nположенні може підтримувати м’яч.
Потім рука з nм’ячем робить дугоподібний рух назад-угору-вперед. Наприкінці руху кисть nрозгинається і м’яч випускається над головою у необхідному напрямку. (рис. 7.17). Прийом застосовується для передач на nвелику відстань, коли необхідно це зробити над суперником.
Вправи nдля навчання.
1. nПередачі м’яча на відстані 8-10м.
2. nПередачі м’яча на відстані 12-18м.
3. nПередачі м’яча через захисника, який nстоїть пасивно на відстані 1-1,5м.
4. nПісля ловлі м’яча та повороту на 1800 nпередача м’яча партнеру який знаходиться за середньою лінією майданчика і nрухається в напрямку протилежного кошика.
5. nТе саме, але передача робиться через nпасивного захисника.
6. nЛовля м’яча після відскоку від щита і nпередача нападаючому, який біжить до протилежного кошика від середньої лінії nмайданчика.
7. nТе саме, але передача виконується через nпасивного захисника, який знаходиться 1,5м.
8. nТе саме, але передача виконується через nактивного захисника.
2. Кидок nоднією рукою зверху використовують на близких відстаннях у nрусі проти захисника, що намагається зблокувати зверху. Для цього гравець, nзробивши останній крок, вистрибує вперед-угору і у момент досягнення “мертвої nточки” (стан рівноваги у безопорному положенні), випускає м’яч з руки, яка nнайкоротшим шляхом м’яко рухається долонею знизу-угору. Для забезпечення nконтролю м’яч доцільно випускати середніми пальцями. Це єдиний кидок, коли nпорушується правило випуску м’яча, при цьому м’яч випускається з мінімальним nобертанням.
Вправи nдля навчання.
1. nКидок в кошик однією рукою з місця з-під nщита з відскоком від щита, знаходячись під кутом 450 до щита.
2. nКидок в кошик після ведення з відскоком nвід щита
3. nКидок в кошик після обведення стійок з nвідскоком від щита під кутом 450.
4. nКидок в кошик після обведення стійок і nподвійного кроку по центру з відскоком від щита.
5. nКидок після обведення стійок і подвійного nкроку по центру без відскоку від щита.
6. nКидок м’яча в кошик після ведення та подвійного кроку з пасивним nкроком.
7. nКидок в кошик з подвійного кроку nрухаючись паралельно щиту.
8. nТе саме, але з палсивно діючим nзахисником
9. nТе саме, але з активно діючим захисником.
3. Індивідуальні nдії в нападі і захисті.
В парах. nЗахисник стоїть на середній ліінї в двох метрах від бокової. Нападаючий починає nрух з місця перетину середньої лінії з боковою. Захисник прагне зупинити його nзабігаючи з переду. Нападаючий зрідка зупиняється, пропускаючи вперед nзахисника, і тут же, змінивши напрямок, робить ривок у ліву сторону, залишаючи nсвого захисника за спиною.
Основою успіху в nбаскетболі є тренування та вдосконалення основних елементів техніки і їх nдоцільне використання. Індивідуальні прийоми у нападі – це цеглини будівлі nкомандного нападу. Чим краще гравці засвоять індивідуальні тактичні способи nведення гри, тим легше команді організовувати атаки, вибирати засоби нападу, nготувати і проводити комбінації.
Вправи nдля навчання.
1. nВ парах. Вихід нападаючого під щит, nортимання передачі з правого або лівого флангу з послідуючим кидком в кошик, nвибранним способом.
2. nВ тройках. Розміщення те саме, що і в nпарах № 1. Тільки гравець нападу після фінту отримує м’яч і кидає його в кошик.
3. nНападаючий з м’ячем стоїть на nлінії штрафній площадці спиною до кошика. Позаду нього опікає захисник. nНападаючий виконує фінт на прохід справа. Як тільки захисник відреагує на фінт nі кинеться вправо, нападаючий виконує поворот у протилежний бік, веде м’яч правою рукою nдо щита і кидає його в кошик. Виконавши вправу гравці міняються місцями.
4. nВ парах. Гравець кидає м’яч в щит, з nтаким розрахунком щоб відскочим, партнер вбігає в 3-секундну зону, ловить м’яч і кидком nнаправляє його в кошик.
5. nГравець кидає м’яч в кошик з таким nрозрахунком, щоб він відскочив, йде на бідбір м’яча і повторним кидком nнаправляє його в кошик.
6. nВ парах. Нападаючий за допомогою ведення nзі зміною напрямку та різних відволікаючих дій (фінтів) намагається обіграти nзахисника і пройти під щит.
7. nГра 1х1. Нападаючому не дозволяється nвиконувати відволікаючі дії
8. nНападаючий раптово повертається кругом, nвиконує фінт на кидок в кошик і після реакції захисника, що загубив рівновагу, nведе м’яч до nкошика і виконує кидок.
9. nГра 1х1 nз використанням вправ, які вивчалися на попередніх заняттях.
Вивчення nкидків м’яча в кошик різними способами. nІндивідуальні та групові техніко-тактичні дії в нападі та захисті.
1. Вивчення кидків м’яча в кошик nрізними способами.
Кидок nдвома руками знизу застосовують під час стрімких проходів під щит. nТехніка їх виконання не відрізняється від техніки кидка однією рукою знизу, за nвинятком моменту, коли гравець випускає м’яч, тоді активно “працюють” кисті, nобертаючи м’яч на себе. (рис. 7.40)
1. nСтоячи на відстані 7м від щита під кутом n45 гравець швидко веде м’яч до кошика і виконує кидок двома руками знизу з nвідскоком від щита.
2. nТе саме, але гравець обводить стояки, nякі стоять під кутом 450 до щита.
3. nСтоячи прямо перед щитом на відстані 7м nвід щита граець виконує кидок з відскоком від щита.
4. nТе саме, але гравець обводить стояки.
5. nТе саме, але гравець виконує кидок в nкошик без відскоку.
6. nТе саме, але після того, як гравець nобведе стояки, які стоять по ходу руху.
2. nІндивідуальні та групові техніко-тактичні дії в нападі та захисті.
До групових тактичних дій у нападі відносять взаємодії nдвох трьох гравців, спрямовані на подолання захисних протидій і створення умов nдля атаки кошика.
Взаємодія nдвох гравців До основних способів взаємодії двох гравців відноситься nспосіб, передай м’яч і вийди; а також заслін, наведення, пересічення.
“Передай м’яч і nвийди” – найпростіший приклад взаємодії двох нападаючих. Після передачі м’яча nпартнеру гравець 1 виконує до кошика, щоб звільнитися від опіки захисника і nзнову отримати м’яч. (рис. 8.10)
Якщо нападаючому nне вдається звільнитися від захисника прямолінійним ривком, він може змінити nнапрям руху, щоб обманути суперника (рис 8.11). nУ цьому випадку нападаючий 1 робить 2-3 кроки у напрямку до партнера з м’ячем, nа потім проривається до кошика, готуючись отримати передачу.
Захисник, що nопікує нападаючого 2, може зробити спробу перешкодити взаємодії нападаючих, nперемістившись на лінію можливої передачі і ускладнюючи отримання передачі від nгравця 1. У цьому випадку гравець 2 повинен зробити 2-3 кроки у напрямку партнера nз м’ячем, а потім зробити ривок до кошика за спиною захисника і отримати м’яч nвід партнера 1 (рис. 8.12)
В іншому nможливому переміщенні нападаючого у напрямку до партнера, що отримав передачу, nтактичні взаємодії двох гравців базуються на використанні заслонів. Суть nзаслону: нападаючий розташовується біля захисника, котрий опікує партнера, nвибираючи місце так, щоб заступити захиснику найкоротший шлях, яким він може nпереслідувати свого підопічного. Нападаючий що nставить заслін, пирмушує захисника пересуватися довгим шляхом, ніж шлях nпартнера. Маневр дає можливість партнеру на короткий момент звільнитися від nопіки і атакувати кошик. При цьому гравець, що ставить, не залишається не nрухомим: зустрівши захисника і пропустивши партнера для подальших дій, він nвиходить під щит для підтримки нападу. Гравець з м’ячем завжди має знати, що nпартнер, який після заслону підключився до атаки, часто буває більш небезпечним nдля суперника (рис 8.13).
Заслони мають nкілька варіантів: зовнішній, внутрішній, наведення, “екран”. Мета таких nзаслонів – звільнити партнера з м’ячем або без м’яча для проходу з веденням або nвиходу у потрібному напрямку. Якщо гравець, котрий ставить заслін, nрозташовується збоку або позаду захисника, який опікує партнера, то це – nзовнішній заслін.
Якщо гравець, що nставить заслін, розташовується між партнером і захисником, котрий його опікає, nто він створює внутрішній заслін. (рис. 8.14)
Наведення. Нападаючий може використати наведення nсуперника на будь-якого зі своїх партнерів, котрий знаходиться у статичному nположенні або пересувається.. Переміщуючись, нападаючий наводить захисника, nякий його опікує, на свого партнера, котрий знаходиться у визначеній позиції. nНаведення може здійснюватись гравцями з м’ячем або без м’яча. nНа (рис. 8.15а) показано наведення, коли нападаючий проходить повз партнера з nведенням м’яча, а на рис 8.15б) коли нападаючий без м’яча 2 здійснює nнаведення, звільняючись від опіки суперника, отримує м’яч nдля кидка або подальшого розвитку взаємодій.
Завершати атаку nкошика можна під час наведення, коли гравець, який отримує м’яч, відкидає nйого нападаючому, котрий навів на нього суперника (рис.8.16)
Під час nнаведення часто використовується відволікаючий маневр, наприклад, гравець 1 (рис. 8.16), переміщуючись у штрафну зону, змушує nсуперника його, супроводжувати, потім нападаючий швидко робить прискорення до nпартнера з м’ячем і отримавши передачу майже з рук в руки, виконує кидок у nкошик. В іншій ситуації продемонстровано наведення двох гравців під час руху nназустріч один одному.(рис. 8.17,а)
На рис 8.17,б, продемонстровано тактичний прийом “пересічення”, коли два nнападаючих, пробігаючи щільно назустріч один одному, прагнуть, щоб два nзахисника зіткнулись. Якщо ця тактично задумана здійснюється, то принаймі один nз нападаючих отримує вигідне положення для прийому м’яча.
У пересіченні nможе брати участь гравець, який веде м’яч назустріч партнеру.
Вправи nдля навчання.
1. Група рухається по колу кроком або бігом, потім за сигналом зупиняється, nпрймаючи правильне положення для заслону.
2. В тройках. Гравці переміщаються вждовж майданчика один за одним – дистанція n2м. По сигналу перший зупиняється і повертаєтьмя лицем до партнерів, які nзнаходяться позаду. Другий гравець повертається до третього і виконує функції nзахисника. Третій так намагається мимо першого, щоб другий гравець n“наштовхнувся” на нього. Третій в подальшому біжить першим, перший – другим, а nдругий – третім.
3. В тройках. Для нападаючих один захисник. Нападаючий передає м’яч партнеру і nставить зовнішній заслін його захиснику. Партнер, використовуючи заслін nпроходить під щит і виконує кидок в кошик.
4. Те саме, але нападаючий веде м’яч до свого партнера, якого опікує захисник, і nвиконує зовнішній заслін. Партнер, використовуючи ведення або без нього, кидає nм’яч в кошик.
5. Те саме, nале нападаючий після заслону виконує поворот, залишаючи захисника у себе за nспиною і пересувається до кошика противника.
6. В nтройках. Нападаючий веде м’яч до свого партнера, намагаючи навести на нього свого nзахисника. Після наведення він виконує: а) прохід під щит і виконує кидок в nкошик; б) кидок в кошик.
7. Гра 1х1, nз використанням: заслонів, наведення, пересічення, взаємодії “передай м’яч і вийди”.
Вивчення передач м’яча в русі nрізними способами.Протидія гравцеві з м’ячем опіка. Кидки м’яча в кошик nрізними способами.
Передача nм’яча nоднією рукою від плеча (рис. 7.19) Вихідне положення таке саме, nяк при передачі двома руками від грудей. Під час замаху правої руки з м’ячем ліва nпідтримує його. Потім права рука з м’ячем випрямляється, обганяє ліву руку і nрізким рухом м’яч передається у потрібному напрямку. Завершальний рух кисті у nмомент вильоту дозволяє приховати від суперника напрямок передачі.
Вправи для навчання.
1. nІмітація передачі м’яча однією рукою від nплеча.
2. nБіля стінки. Передачі м’яча в ціль на nстіні діаметром 60см. (відстань 2-3м)
3. nВ парах. Передачі м’яча один одному nзі зміною відстані між гравцями 5-6м.
4. nВ парах. Передачі м’яча при nзустрічному русі.
5. nПередачі м’яча при пересуванні по колу.
6. nПередачі м’яча при поступаю чому русі на хід nпартнеру.
7. n“Скриті” передачі nпартнеру, який стоїть або рухається збоку.
8. nВ парах. Передачі м’яча при nпаралельному русі до щита.
2. Протидія гравцеві з м’ячем (“опіка”)
Індивідуальні nдії в захисті ведуться безперервно незалежно від того, володіє підопічний м’ячем nчи ні. Найважливіше в обох випадках – вибір місця. Захисник змінює розташування nпо відношенню до нападаючого за допомогою різноманітних переміщень і зміни nстійки. При цьому враховують систему захисту, місце та умови протидії, nможливості захисника і його підопічного, можливість допомоги партнерів. Діючи nпроти гравця без м’яча, захисник повинен безперервно контролювати переміщення nпідопічного і протидіяти заняттю небезпечної позиції, перешкоджати вільному nпереміщенню м’яча, намагатися перехопити його. Для цього захисник розташовується nзбоку-ззаду (між нападаючим і кошиком) або збоку-спереду (між м’ячем і nпідопічним) на шляху можливої передачі. В полі зору захисника повинні завжди nзнаходитись підопічні і м’яч.
При опіці гравця nз м’ячем nзахисник направляє свої зусилля на протидію “гострим” передачам, пересуванню до кошика з веденням і nвиконанням прицільних кидків. При цьому опікаючий в основному nрозташовується між нападаючим і кошиком, nякий захищають.
Вправи для навчання.
1. nНападаючий з м’ячем, nвикористовуючи ведення, намагається обійти захисника, пересуваючись вздовж nмайданчика. Відступаючи, захисник зміщується на сторону ведучої руки nнападаючого, намагаючи останнього перевести м’яч на іншу руку і т.д. Захисник nповинен заставити нападаючого як можна частіше змінювати напрям руху на nвідстані від лицьової до лицьової лінії
2. nЗахисник намагається не випустити nнападаючого в середину майданчика, намагаючись відтіснити його до бокової лінії nі зупинити там. Захисник утримуючи дальню від бокової лінії руку внизу, nпротидіє переводу м’яча назовні.
3. nВ грі може виникнути ситуація, коли nнападаючий з веденням обходить захисника. В таких моментах захисник повинен nвідновити захисну позицію. При виконанні цієї вправи захисник дозволяє nнападаючому обійти себе, потім повертається, робить ривок, намагаючись обігнати nдриблера на один-два кроки, і зворотнім поворотом відновлює захисну позицію.
4. nПопередня ситуація може виникнути в nдекількох метрах від кошика, коли відновити захисну позицію практично не nможливо. Нападаючий з м’ячем nрозташовується в п’яти-шести nметрах від кошика. Захисник стоїть ззаду. Він легко торкається нападаючого, nдозволяючи йому почати рух до кошика, після чого виконує ривок і намагається nпомішати кидку або здійснити психологічний тиск на нападаючого.
5. nНападаючий з м’ячем nрозташовується близько від кошика. Дії нападаючого обмежені забороною nвиконувати ведення м’яча. nЗахисник намагається блокувати кидки нападаючого, не порушуючи правила. Він nповинен пам’ятати, nщо краще зовсім не відривати ноги від майданчика, чим реагувати стрибком на nфінт.
6. nНападаючий розташовується за 6-метровою nлінією, захисник з м’ячем – nпід кошиком. Захисник передає м’яч нападаючому з відскоком від майданчика. nНападаючий, отримавши м’яч, починає атаку з веденням. Захисник вслід за nпередачею виходить назустріч нападаючому і намагається відтиснити його до nбокової лінії.
7. nВ парох. Гра 1х1 з варіантами: а) без nвиконання фінтів; б) без кидків з далекої дистанції.
3. Кидок однією рукою зверху з місця.
Оскільки техніка nцього кидка, деякою мірою, однакова для усіх кидків однією рукою зверху, nвключаючи і кидок у стрибку, він має бути основним для кожного гравця.
У початковому nположенні тіло гравця розслаблене, коліна трохи зігнуті, правий лікоть трохи nвиведено уперед (для кидка правою рукою), права ступня спрямована до кошика, а nліва – під кутом 40-450 до нього (рис. n7.28, 7.29)
М’яч утримується nобома руками таким чином, щоб праве око (кидок правою рукою), верхня точка м’яча, лікоть і nкошик знаходилися в одній вертикальній площині.
Робоча рука, nкотрою виконується кидок, знаходиться на нижній і задній поверхні м’яча, пальці nзручно розташовані на поверхні м’яча, долоня спрямована до кошика, м’яч nутримується кінчиками пальців і лежить на передній частині долоні, ліва рука nрозташована на передній і нижній поверхності м’яча тильною поверхнею до кошика. nЦя рука забезпечує рівновагу і контроль. У момент випуску м’яча вона nвідхиляється і зусилля створюється робочою рукою. У момент коли гравець nпіднімається на носки і розгинає ноги, він одночасно розгинає робочу руку до nповного випрямлення, а кисть плавно згинається у низ у променевозап’ястковому nсуглобі: такий рух надає м’ячу м’яке зворотне обертання у момент випуску, тобто nм’яч не “кидають”, а він викочується з кінчиків великого, вказівного і nсереднього пальців випрямленої руки, при цьому провідним є вказівний палець, що nспрямований на ціль.
На nрис 7,29 а представлено цикл руху під час виконання кидка. Точки 1-4 показують nбезперервний рух під час замаху. Між точками 4 і 5 м’яч разом з nкистю відводиться назад. Зусилля створюється випрямленням ніг і продовжується nробочою рукою. На рис. 7,29б рука повністю випрямлена.
Оскільки nголовні принципи виконання однією рукою з місця є характерними для усіх nдистанційних кидків, його використовують і під час виконання штрафних кидків.
Вправи для навчання.
1. Кидок м’яча в кошик з місця з під щита.
2. Кидок м’яча nв кошик під кутом до щита з відскоком від щита.
3. Кидки м’яча nв кошик без відскоку від щита з середньої дистанції
4. Кидки м’яча nв кошик з відскоком від щита з середньої дистанції
5. Кидки м’яча nв кошик з місця з середньої дистанції, знаходячись паралельно до щита.
6. Кидки м’яча nв кошик з дальньої дистанції
7. Кидки м’яча nв кошик з дальньої дистанції з відскоком від щита.
Джерела інформації
Баскетбол: учеб. nДля ИФК/ Под ред. Ю.М.Портнова – М.: Физкультура і спорт 1988-288с.
Леонов А.Д., Малый А.А. Баскетбол – nК.: Рад.шк., 1989 – 102с.
Вари П. 1000 упражнений игры в баскетбол Пер. nСФР.Л.Ю. Поплавского. – К.: БК “Денди-Баскет”, 1997 – 210с.
Поплавский Л.Ю nБаскетбол. Підручник для ВНЗ. – К.: Видавн. “Олімпійська література”, 2004 – n446с.
