Тема: Товарознавчий аналіз лабораторного та nаптечного скла, виробів з нього. Аптечне обладнання та засоби малої nмеханізації. Товарознавчий nаналіз технічних засобів для лабораторій та аптек.
1. Лабораторні nскловироби. Тонкостінний посуд: склянки, лійки, холодильники скляні nлабораторні, мірний посуд. Товстостінний посуд.
2. Аптечні nскловироби.
3. Засоби nмеханізації, які застосовуються в аптеках.
4. Устатковання nдля подрібнення.
5. Дозуючі nпристрої.
6. Нагрівач nдля плавлення мазевих основ.
7. Апарати nінфундирні. Товарні види. Технічні вимоги. Правила приймання, зберігання, транспортування. n
8. Меблі nдля лабораторій та аптек, їх технічні характеристики. Столи, шафи, теліжки. nТоварні види. Вимоги до них.
9. Інструменти nта прилади для лабораторних досліджень.
10. Прилади nдля відважування та визначення густини.
11. Апаратура для нагрівання та nтермостатування. Апаратура для дистиляції. Устаткування для центрифугування та nфільтрування.
1. Товарні ресурси скляної промисловості України
Скляна промисловість є однією з базових галузей економіки України і nвідіграє важливу роль у формуванні макроекономічних показників nокремих регіонів і держави в цілому.
Скляна промисловість включає в себе такі галузі:
– виробництво листового скла, включаючи армоване, пофарбоване, забарвлене nтощо
– формування та оброблення листового скла (виробництво nлистового загартованого та багатошарового скла, виробництво скляних дзеркал, nвиробництво склопакетів);
– виробництво ємностей зі скла( виробництво пляшок та інших nємностей зі скла та кришталю, виробництво стаканів, іншого столового та nкухонного посуду зі скла та кришталю);
– виробництво скловолокна (виробництво скловолокна, в nтому числі скловати, нетканих матеріалів з нього, виробництво тканин зі nскловолокна, виробництво волоконно-оптичного кабелю для передавання кодованих nданих);
– виробництво лабораторних, гігієнічних, фармацевтичних скляних виробів, nскла для наручних та інших годинників;
– виробництво оптичного скла і оптичних елементів без оптичного оброблення; nдеталей для біжутерії; електроізоляторів і скляної ізоляційної арматури; nскляних блоків для мостіння; скляних трубок і стрижнів, колб для ламп тощо;
– монтаж, ремонт та формування скляних труб, трубок та трубопроводів на nпромислових підприємствах;
– виробництво медичних інструментів;
– виробництво оптично оброблених елементів;
– виробництво іграшок зі скла.
Історія розвитку скляної промисловості в Україні.
Перший розквіт скляної промисловості в Україні припадає на ХІ – ХІІ nстоліття, коли виробництво скла, зокрема скляних прикрас набрало масового nхарактеру і розвивалося в найбільших торгівельних центрах – Києві,Чернігові, nЛюбечі, Галичі.
У ХІV- ХVІ сторіччях на зміну ремісничим майстерням приходять перші nмануфактурні підприємства – гути. Найперші гути з’являються у Белзькому, nГородецькому, Любачівському староствах на західноукраїнських землях.
У XVII з’являються гути в старостві Львівському, на Закарпатті (к. nМукачева), а гол. на Волині, Київщині й з другої пол. XVII на Лівобережній nУкраїні та на Слобожанщині. Під кінець XVII сторіччя на Лівобережжі працювало n25 гут, на яких вироблялося віконне скло, різноманітний посуд (зокрема nаптечний), пляшки тощо, а також кришталеве та оптичне скло.
Наприкінці ХІХ виникли великі скляні заводи на Донбасі, які працювали на nмінеральному паливі (у Лисичанському і Костянтинівці). 1913 року Донбас давав n2/3 продукції українського скла. Напередодні першої світової війни на Донбасі nбуло 10 скляних заводів,а на Правобережжі – 17, найбільші з них: Рокитянський, nРоманівський (Новоград-Волинський), Мірчанський (Київ).
Після занепаду під час революції скляна промисловість почала відроджуватися nу 20х роках. У 1928 — 1929 роках, на території Правобережної України діяли 14 nскляних заводів.
Під час другої світової війни скляна промисловість знову занепала, але nпоступово відновилася і модернізувалася. Частка УРСР в загально союзній nпродукції скляної промисловості складала у 1970 році — 22,0%, у 1974 — 25,8%. nНа початку 70х років в УРСР нараховувалося близько 60 підприємств скляної nпромисловості, у тому числі 6 заводів з виробництва листового і технічного nскла, 14 — сортового посуду, 8 — пляшок, 6 — тарного скла, 9 — дзеркал. Скляна nпромисловість зосереджувалася передусім на Донбасі (тут вироблялося 95% nпродукції віконного скла). Найбільші заводи: Костянтинівський склоробний n(заснований 1897), Костянтинівський «Автоскло» (з 1897), Лисичанський (з 1935), nЛьвівський, Запорізький склоробний, Херсонський скляної тари, Дзеркальна nфабрика в Одесі, завод художнього скла в Києві.
Після здобуття Україною незалежності і з переходом на ринкову економіку nвиробництво усіх видів скла в Україні скоротилося. Виробництво віконного скла nскладало у 1990 році 52млн м2, а у 2007 становило близько 20 млн м2. nОбсяги виробництво полірованого скла скоротилися від 7,8 до 4 м2, а армованого nвід 3,5 до 0,1м2.
Основні чинники розміщення скляної промисловості.
Скляна промисловість працює на базі кварцових пісків, крейди, а також nвідходів содової промисловості. Скляні піски, які ідуть на виготовлення скла, nповинні мати максимальний вміст кремнезему, рівномірну зернистість. Родовищ таких nпісків відомо більше 100. Основні запаси пов’язані із олігоценовими морськими nвідкладами та з породами міоцену. У скляній промисловості використовують також nпольові шпати . Основним джерелом польових шпатів є пегматити, які добуваються nна Українському щиті (Єлісеївське родовище у Запорізькій області і ін.), а nтакож лужні каоліни і граніти. Найбільші родовища скляних пісків знаходяться у nДонецькій області (Авдіївське, Новомихайлівське), Харківській (Новоселівське), nЧернігівській (Глібівське), Львівській (Великоглібовицьке). У цих областях nзосереджено 55% усіх запасів. На Донецьку, Харківську та Чернігівську області nприпадає 86% видобутку скляних пісків в Україні.
Сучасна географія виробництва
Підприємства скляної промисловості представлені наявні у більшості областей nУкраїни.
Найбільші з них – Вільногорське скло”, Україна, Керченський скляний nзавод, Україна, Скляний ВАТ “Біомедскло”, Україна, Костопільский nскляний завод, Україна, ТОВ “Артемівський завод скловиробів”, nУкраїна.
Великі обсяги в Україні має виробництво віконного скла. В Україні є шість nзаводів листового і технічного скла. Найбільші з них Лисичанський n”Пролетар”, Костянтинівський склоробний та завод “Автоскло” nі Запорізький склоробний. Скло виробляється на склозаводах Луганської й nДонецької областей, на Львівському склоробному заводі й частково на Київському nзаводі художнього скла.
Збільшується виробництво скла міркового віконного, полірованого, nтеплозахисного та архітектурно-будівельного, полірованого шлакоситалу, nкольорового візерункового та армованого скла, штучного скловидного мармуру
Особливо високою концентрацією скловиробництва характеризуються Донецька, nДніпропетровська і Луганська області. Наприклад в Донецькій області nфункціонують п’ять великих підприємств: Костянтинівській завод «Автоскло», nКостянтинівській скляний завод (колишній завод імені Жовтневої Революції), nКостянтинівській завод скло виробів, Костянтинівській завод темно-зеленого nскла, Артемівський скляний завод.
Посуд, побутові товари зі скла та кришталь виробляють у Бережанах (Тернопільська nобл.), Вільногорську (Дніпропетровська обл.), Гостомелі (Київська обл.), nХаркові, Чернігові, Сумах, Запоріжжі, Світловодську(Кіровоградської nобл.),Рубіжному (Луганська обл.) та Дніпропетровську.
Дзеркала, декоративні і художні вироби, склодувні вироби, вітражу nвиготовляють в Одесі, Києві та Київській області.
Лабораторне скло, оглядові і сферичні дзеркала виробляють в Харкові, nВільногорську та Сумах.
Споживання продукції галузі в структурі товарообігу
Протягом останніх років виробництво скла має високі, стійкі nтемпи зростання, які обумовлені підвищенням попиту на склопродукцію. nОбсяг виробництва за 2008 рік порівняно з аналогічним періодом минулого року nзбільшився на 15,5 %.
На склозаводах встановлюється новітнє обладнання, впроваджуються сучасні nтехнології, створюються нові робочі місця, збільшуються платежі до Державного nбюджету. За останні три роки в галузь інвестовано кошти на суму більш ніж 250 nмлн. дол. США.
Варто зазначити, що зростання обсягів товарного виробництва забезпечують в nосновному склотарні підприємства, які повністю задовольняють внутрішні потреби nУкраїни у цьому виді продукції. Ряд вітчизняних підприємств скловиробників nзавдяки ефективному менеджменту, сучасним технічним, технологічним та маркетинговим nзаходам, піднімає якість своєї продукції до європейського рівня та гідно nконкурує з відомими фірмами світу. Це зокрема стосується тих провідних nпідприємств, які знаходяться у сфері діяльності Мінпромполітики, як ВАТ n“Ветропак Гостомельський склозавод”, ЗАТ “Консюмерс-Скло-Зоря”, ВАТ n“Бережанський склозавод”.
Помітним є зростання темпів приросту виробництва. Незважаючи на те, що ряд nпідприємств скляної галузі було зупинено на реконструкцію і по деяких товарних nгрупах відбувся спад виробництва, це не позначилося на загальній кількості nвиробленої продукції.
Щоправда, протягом минулого року дещо знизилися обсяги виробництва банки та nлистового скла. Але водночас збільшується виробництво ампульного скла. А nзагалом за останні 5 років щорічний приріст становить не менше 20%.
Провідна роль у галузі належить виробництву пляшок. Даний сегмент не тільки nнайбільший за ємністю, але й значно випереджає інші за темпами розвитку. Якщо у n2002 році було вироблено 1,0 млрд. пляшок, то 2005 року – 1,9 млрд.
Скляна галузь України розвивається доволі стрімко. Зокрема, ведеться nреконструкція виробництва і будівництво нових потужностей. Більша частина проектів nінвестується як міжнародними фінансовими установами, так і вітчизняними. Серед nодних з найуспішніших склопідприємств можна назвати ЗАТ «Консюмерс-Скло-Зоря», nВАТ «Гостомельський склозавод» і ТОВ «Вільногірське скло».
Зважаючи на постійне зростання потреб своїх замовників, n«Консюмерс-Скло-Зоря» завершило будівництво нового цеху, яке почалося 2003 nроку, і вже у лютому наступного замовники отримали перші партії пляшок. Новий nцех, де випускають ексклюзивні пляшки з безбарвного скла, розрахований на виготовлення n200 млн. одиниць, що має подвоїти загальні обсяги виробництва підприємства. nТакож було розпочато спорудження ще одного нового цеху з трьома машинолініями nпотужністю 400 тонн. скла на день.
На Гостомельському склозаводі у 2005 році було введено в дію новий цех з nвиробництва зеленої склотари потужністю 220 тонн на добу, в результаті чого nзагальна потужність заводу зросла на 60%, що дає йому змогу закріпити лідируючу nпозицію у скляній галузі України.
На підприємстві «Вільногірське скло» введено в експлуатацію скловарну піч nпотужністю 150 тонн на добу безкольорового скла.
Висновки
Скляна промисловість, як і більшість галузей зазнала значного занепаду на nпочатку 90х років. Але вона досить швидко відновлює свої потужності.
Відбувається реконструкція скло підприємств, оскільки продукція nкористується досить високим попитом і використовується у різних галузях nпромисловості.
Для підведення пісумків ефективності роботи скло підприємств, виходу на nміжнародні ринки та для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій nвідбувають промислові виставки «УКРСКЛОПРОМ».
Україна експортує скловироби до Білорусії та Російської Федерації і nповністю забезпечує свої внутрішні потреби у склі та скловиробах.
2. Хімічний nлабораторний посуд
Хімічний лабораторний посуд можна nкласифікувати за різними ознаками: за матеріалом — посуд з простого скла n(тонкостінний і товстостінний), з спеціального скла «пайрекс», з кварцу, з nфарфору. За призначенням посуд можна поділити на посуд загального призначення n(пробірки, стакани, колби, реторти, лійки, кристалізатори тощо) і спеціального призначення n(склянки Дрекселя, склянки Вульфа, колби Вюрца тощо).
Пробірки. nПробірки — основний посуд для проведення фронтальних практичних nі лабораторних робіт. У них можна проводити досліди з рідкими, nтвердими і газоподібними речовинами. Звичайні пробірки виготовляють nз легкоплавкого скла, але для окремих робіт наша промисловість nвиготовляє пробірки із спеціального тугоплавкого скла або кварцу. Розміри nпробірок 13´120 мм; n15´150 мм; n17´150 мм; n18´180 мм; 21´200 мм. nНайчастіше використовують пробірки, що мають розміри 15´150 мм. Для nнапівмікроаналізу використовують пробірки 10´80 мм. nКрім звичайних, простих пробірок іноді застосовують градуйовані пробірки і nцентрифужні – з конічною нижньою частиною, а також пробірки з одним або двома nбоковими патрубками, для складання різних nприладів під час лабораторних робіт.
Колби (мал. 45). Звичайні колби nвиготовляють з легкоплавкого скла.
nЄ такі види колб: n
1) колба nплоскодонна вузькошийкова, місткість n50, 100, n250, 500,
n700, 1000 мл;
2) колба nплоскодонна широкошийкова; завдяки широкій шийці в пробірці до nколби можна робити кілька отворів, щоб вставляти кілька скляних
трубок, термометр тощо. nМісткість колб- 100, 250, 500 і1000 мл;
3)колба nкруглодонна з вузькою довгою шийкою, nзастосовують для нагрівання на водяній або nмасляній бані при перегонці низькокиплячих рідин, що nлегко розбризкуються;
4)колбу круглодонну nширокошийкову застосовують для перегонки із nзворотним холодильником nабо для фракційної перегонки nз дефлегматорами.
nНагрівають на nводяній бані.
nМісткість колб 100, 250, 500 і 1000 мл;
5)колба конічна вузькошийкова (Ерленмейєра) термостійка; нагрівання в ній здійснюється nшвидше і рівномірніше, ніж у круглодонній. Такі колби часто nзастосовують при титруванні. nМісткість — 50, 100, 250, 500, 750 і 1000 м
6) колба nконічна широкошийкова, застосовується для перегонки і екстрагування. Місткість — 50, 100, 250 і 500 мл.
Реторти. Реторти бувають двох тиів: nбез тубуса 1 з тубусом. Тубус буває з nпритертою пробкою або без неї. Місткість nреторт буває від 0,25 до 1,0 л (рідше n2 — 3 л). Реторти, nмісткістю більш nза 2 — 3 л, nвиготовляють nлише на спеціальне замовлення.
Працюючи з ретортами, що мають тубус з притертою пробкою, слід; ввідразу nпісля закінчення досліду, nякщо реторта гаряча, вийняти пробку, тому що після охолодження зробити nце бувае іноді душе важко. В кабінеті nповинні бути реторти на 250 мл.
Стакани nхімічні. Хімічні nстакани виготовляють з тонкого скла і застосовують для розчинення, nзмішування і нагрівання nрідин тощо. Вони бувають високі і nнизькі, з носиком і без нього. Місткість nстаканів 50, 100, 300, 500, 750 і 1000 nмл. Поводитися із стаканами слід nобережно, тому що nвони легко ламаються. Нагрівати стакани треба лише на nазбестованій nсітці.
Крім хімічних nстаканів, у лабораторіях іноді nзастосовують товстостінні, так звані батарейні стакани, а також фарфорові стакани з носиком (великі і nмалі).
Лійки. Залежно від призначення лабораторні скляні лійки мають різноманітну nформу і розміри. Виготовляють їх із nскла або фарфору, а останнім часом з пластмас.
Звичайна конусна лійка nпризначена для фільтрування розчинів і nдля вливання рідин у посуд з вузькою шийкою. Щоб рідина стікала краще, нижній кінець nлійки скошений. Діаметри nлійок бувають 35, 55, 70, 100, 150 і 200 мм
Для nнасипання порошків застосовують лійки nз широкою короткою трубкою.
Лійки запобіжні з nпетлею і кульковим розширенням (мал. 46, а) застосовують у різних приладах для добування газів (апарат Кіппа, Вульфа та ін.). Частина рідини, nяку вливають в апарат, залишається у петлі і є nводяним затвором. В кабінеті повинно бути 2 запобіжних nлійки,
Лійки nділильні (мал. 46, б) призначені nдля розділення двох рідин, що не перемішуються між собою, або для екстрагування речовин. Ці лійки виготовляють з товстого скла. Вони мають кран біля вихідного отвору і притерту пробку в шийці. Місткість nлійок від 50 мл до кількох nлітрів. nПрацюючи з лійкою, слід наливати рідини nв таких кількостях, щоб загальний їх об’єм не nперевищував 3/4 місткості лійки.
|
|
Л і й к и к р а п е л ь н і n(мая, 48, в) nбувають кулястої або циліндрічної форми, з краном для вихідного отвору і з притертою пробкою. Їх застосовують, коли треба nпускати рідину по краплях. У кабінеті nповинно nбути 3 кульових крапельних лійки на 60—100 мл і 3 циліндричних nтакої самої місткості.
Л і й к и Б ю х н е р а (мал. n47) виготовляють з фарфору. Вони мають сітчасте nдно і застосовуються для фільтрування під зменшеним тиском. Діаметри лійок № 1 n— 88 мм, n№ 2 — 128 мм, n№ 3 —175 мм, № 4 —230 мм.
Кристалізатори, скляні чашки. Кристалізатор — низький товстостінний циліндричний nпосуд з носиком nабо без нього. Застосовують їх для кристалізацації, nсолей з розчинів. Іноді в nних проводить нагрівання (тільки nна водяній бані). n
Скляні nконічні чашки виготовляють з товстого скла. Вони використовуються nголовним чином під час фронтальних робіт як пневматичні ванни.
Коли газ збирають у великі циліндри nабо банки, треба підібрати чашку досить великих розмірів, nЩоб, кола циліндр наповниться газом, витиснута в нього вода не вилилася nна стіл. Чашки бувають діаметром 125, 190, 250, 300 мм.
У кабінеті повинні бути чашки nдіаметром 190 мм nна кожний стіл, а ще краще —на кожне nробоче місце.
Циліндри, колонки, дзвони.
nЦиліндр для збирання газів має рівний nшліфований край і закривається пришліфованою пластинкою. n
Циліндри для ареометра мають nрозміри: 30 х 250 мм, n40 х 300мм або 50 х 400 мм. Для nвизначення густини рідини її наливають у циліндр на 3/4 nйого об’єму і обережно опускають nвідповідний, ареометр. Поділки nна ареометр, що збігаються з меніском рідини, показують її густину.
Циліндр з носиком без nподілок призначений для вливання рідин у посуд, для осадження nчасток з рідини і. для деяких демонстраційних дослідів, nМісткість циліндрів:100, 250, 500, 1000 мл.
Колонки (турми) Фрезеніуса nпризначені для сушіння газів за допомогою nгігроскопічних твердих речовин, наприклад, хлористого кальцію, nнатронного вапна та ін. їх виготовляють з товстого скла у формі циліндра nз перехватами внизу (приблизно на 1/4 висоти від дна). Колонки бувають nкількох типів і розмірів (мал. 48).
Колонки nз двома тубусами (вгорі і внизу) із скляною пробкою — найпоширеніший тип. nІноді колонки виготовляють з одним нижнім тубусом і без пробки. Місткість nколонок 250—350 мл. Під час користування в місця звуження вставляють nскляну вату і насипають доверху твердий nпоглинач (грудочки). Для сушіння газів nможна використати сірчану кислоту, змочивши нею скляні буси або nгрудочки битого скла. Змочування кислотою проводять у nсамій колонці.
Для монтування демонстраційних nустановок часто користуються поглинальною колонкою з nтонкостінного скла з трьома тубусами, її розміри: висота n220 мм, nдіаметр середньої частини 38мм, діаметр шийки 29 мм.
Дзвони лабораторні скляні nбувають трьох основних видів: прості, з тубусом і з кнопкою nта рантом.
Дзвін простий з кнопкою без ранта n(тип КК) призначений для оберігання приладів від пилу. Розміри nдзвонів 150 х 150 мм; n150 х 180мм; 230 х 230мм. В кабінеті повинно бути 2 дзвони n(бажано великих розмірів).
Дзвін з тубусом застосовують для nспалювання речовин (наприклад, червоного фосфору).
Дзвін з кнопкою (ручкою) nі шліфованим рантом застосовують для герметизації накритих ним nприладів або для повітряного насоса. Розміри дзвона: 180 х 180 мм; 200 nх200 мм, 250 х 200 мм; n260; к 250 мм; n,350 х 260мм,
Для накривання високих приладів, nнаприклад, мікроскопів, виготовляють дзвони: із скляною nручкою і рантом (тилу КМ) (висота 450 мм, діаметр n250 мм).
Склянки nТищенка і склянки Дрекселя. Склянка Тищенка для промивання nгазів (мал. 51, а) має суцільну вертикальну перегородку з невеликим nотвором біля дна. Якщо в одне з відділень склянки впускати газ, то він витисне nрідину з цього відділення у сусіднє і почне проходити у nвигляді бульбашок крізь промивну рідину.
Склянка для сушіння газів твердими nречовинами має скляну перегородку, що не дістає до дна на 1 см по всій nширині. Широка шийка нижньої частини склянки закривається скляною притертою nпробкою. На практиці часто використовують комплекти склянок Тищенка різної nформи і розмірів.
Для промивання і сушіння газів можна nвикористати склянки Дрекселя (мал. 49, б) з порожнистою пришліфованою nпробкою, що має збоку відвідну трубку з кулястим розширенням. Склянки бувають nмісткістю 100, 250, 500 мл.
Склянки nдвошийкові і тришийкові (мал. 50). Двошийкові склянки без nтубуса (склянки Вульфа) призначені для поглинання очищення і сушіння nгазів. Іноді їх застосовують як реакційний посуд, якщо реакція йде без nнагрівання, а також як запобіжний посуд під час роботи з водостру минним nнасосом. Іноді двошийкові склянки мають внизу тубус, що дає змогу вливати nрідини, не порушуючи роботи установки. Тришийкові склянки дають змогу вставляти nу склянку термометр. Місткість цих склянок 250, 500 і 1000 мл.
Крапельниці, крапельні піпетки. nКрапельниця — пляшечка для рідин, що витрачаються краплинами. В nшколах крапельниці виготовляють в невеликих пляшечок n(з-під пеніциліну), в які вставляють гумові пробки 8 nкрапельною піпеткою. Останнім часом наша промисловість почала виготовляти nкрапельниці на 50 мл з тонкостінного скла у вигляді чайничка nз тубусом.
Хлоркальцієві і U– nподібні трубки. nХлоркальцієві трубки бувають різних форм і nрозмірів, застосовуються для сушіння газів. Розміри звичайної трубки з однією кулькою: довжина 10—15 см, діаметр n12—15 мм.
Бюкси, nгодинникові скельця. Для зважування на аналітичних і нерідко на nтехнічних терезах використовують бюкси і годинникові скельця. Розміри nбюкс 35 х 30; 40 х 40, 50 х 30 і 60 х мм
Банки і склянки. Для збереження nреактивів, сипких речовин і рідин у кабінеті повинен бути великий асортимент nбанок і склянок.
3. Засоби малої механізації — пристрої та апарати, які nвикористовують в аптечному виробництві з метою прискорення процесу nприготування ліків, полегшення роботи фармацевта та підвищення якості nліків. З.м.м. частіше застосовують у технологічних процесах, які nпотребують значних фізичних зусиль та займають тривалий час (подрібнення, nзмішування, розчинення, фільтрування, дозування), а також при допоміжних nопераціях. Раціонально використовувати З.м.м. при дрібносерійному nприготуванні ліків. Як З.м.м. застосовують не тільки призначені спеціально nдля аптечного виробництва прилади, а й переобладнані, які використовують nв інших галузях промисловості. Напр., на підготовчій стадії миття nаптечного посуду застосовують мийні машини різної конструкції вітчизняного nта зарубіжного виробництва, в яких використовується гідравлічний nпринцип миття (АРМ-1000, ММБ 3, «Лабор-19» та ін.). Зазвичай вони nскладаються з ванни для замочування та ополіскування посуду, nсітчастих кошиків, пристосувань для фіксації посуду, водяного насоса тощо. nМиття виконується шляхом занурення посуду у ванну з водою або методом nшприцування. При виготовленні ЛП у формі порошку З.м.м. використовують nдля подрібнення, змішування та дозування лікарських речовин. Замість nступок для подрібнення застосовують малогабаритні млини різної конструкції, nв яких подрібнення здійснюється лопатевими мішалками, що обертаються nзі швидкістю до 24 тис. об/хв (апарати Ісламгулова nта Лопатіна). Також використовують малогабаритні дискові або кульові млини n(типу «Ексцельсіор», «Лабор-2181» та ін.), в яких одночасно nз подрібненням здійснюється процес змішування компонентів пропису, або nокремі змішувачі (ЗЦЛ-150, ЗЦЛ-9). Для прискорення дозування порошків nрозроблені дозатори порошків за масою (ДП-2, ДВА-1, 5 та ін.) nта об’ємом (ложка-дозатор ТК-3, ДПР-2). Для дозування порошків nвикористовують також прилад для автоматизованого розфасовування та упаковки nЛП у полімерну плівку, розроблений П.П. Печерським. У технології nрідких ліків для прискорення процесу розчинення розчинник перемішують nза допомогою мішалок різного вигляду (смужколопатевих, пропелерних, nмагнітних). Мішалка магнітна ММЗМ призначена для перемішування рідин в ємностях nіз немагнітних матеріалів з плоским дном. Мішалка МІ-2 призначена для nмеханічного перемішування розчинів та рідких ЛП у технологічному nпроцесі. Для механізації дозування рідин в аптеці використовують установки nбюреткові УБ-10 і УБ-16, дозатори рідин аптечні ДРА-250, ДР-10, АС‑1-10, nавтомат розливний (АР-1050). В автоматах наповнення флаконів здійснюють nза допомогою тиску стисненого повітря. Для приготування водних витяжок nз ЛРС застосовують апарати інфундирні з електоропідігрівом (АІ-3), nв яких створюються оптимальні умови екстракції. З метою підвищення nпродуктивності праці і поліпшення якості водних витяжок, які готують nу великій кількості, запропоновані удосконалені З.м.м. — АІ-3000, nАІ-14 і АІ-3М. У технології суспензій і емульсій для дезінтеграції nі змішування компонентів використовують змішувач суспензій nта емульсій електричний ЗЕС‑1. Гомогенізація рідини досягається nпри багаторазовому проходженні пульпи в щілинах між ротором nта статором. Для приготування суспензій та емульсій пристосовано nподрібнювач тканин РТ-2, в якому ніж-мішалка, що швидко обертається, nподрібнює та змішує суміші. При виготовленні мазей використовують nрізні пристосування для змішування та дозування. Установка для nприготування мазей УПМ-1 призначена для механічного змішування ЛП із nнагріванням. Ефект перемішування інгредієнтів досягається застосуванням nпланетарної мішалки і нагріванням у процесі приготування мазі. nДо З.м.м., які використовують у технології супозиторіїв, належить nпристрій для подрібнення жирових основ, форми для виливання супозиторіїв, nсупозиторний прес. Для нагрівання мазевих та супозиторних основ, nтугоплавких жирів, парафіну у ступці використовують електричні нагрівачі nз відсікачем. Інтенсивність нагрівання регулюється висотою розміщення nвідсікача. Дозування мазей, лініментів, емульсій проводять за об’ємом nза допомогою універсальної фасувальної машини з поршневими nдозаторами. З.м.м. використовують також у різних допоміжних технологічних nопераціях. Закатка флаконів з рідкими ЛП алюмінієвими ковпачками nвиконується приладом для обтискання ковпачків з ручним важільним приводом nПОК-1 та напівавтоматичними закатувальними машинами ЗП-1, ЗПА, ЗМФ nта ін. Щоб звести до мінімуму деформацію ковпачків nпри первинному використанні, розроблені пристосування для зняття nалюмінієвих ковпачків ПСК-1 і ПСК‑2. З метою повторного nвикористання алюмінієвих ковпачків розроблено пристрій, який здійснює nрозвальцьовування через їх прокатування.
Для nфільтрування розчинів для ін’єкцій використовують різні види апаратів, які nпрацюють під вакуумом (АФРП, УФР-1, УФР-2, фільтр ХНДХФІ та ін.) або під nтиском через мембранні фільтри (УСФ-293-7). Розчини фільтрують крізь скляні nфільтри № 3 та 4 або скляні лійки, заповнені стерильним nфільтрувальним матеріалом (тканиною, папером, марлею) у герметично закриті nскляні збірники, в яких створюють розрідження за допомогою вакуумного nнасоса. Продуктивність фільтрування складає до 100 л/г. Для nвізуального контролю ін’єкційних розчинів використовують прилад УК-2, nсолюціоскоп або негатоскоп (НС-2).
4. Класифікація обладнання для подрібнення
За способом подрібнення:
– nріжучі,
– nстираючі,
– nроздавлюючі,
– nударно-відцентрові,
– nударні
За ступенем подрібнення:
1.дробарки
– nвеликого,
– nсереднього,
– nдрібного дроблення;
2. млини
– nтонкого,
– nколоїдного подрібнення.
За характером робочого інструменту:
• дискові,
• кульові,
• роторні,
• молоткові,
• вальцеві і ін.
5. Дозуючі пристрої
Одним з найважливіших пристроїв в nавтоматизації упаковки є дозатор. Від правильності підбору дозатора часто nзалежить безперервність циклу упаковки продукції та швидкість упаковки. Більш nдокладно зупинимося на питаннях, що таке дозатор і яких видів вони бувають?
Дозатор – це nпристрій, що використовується для автоматичного або ручного дозування заданої nмаси твердих матеріалів або обсягу сипучих матеріалів або рідин. Всі дозуючі nсистеми можна розділити на 3 варіанти:
· nОб’ємні дозатори
· nМасові дозатори
· nВагові дозатори
Об’ємні nдозатори. nЗастосовуються для дозування рідких речовин, газів, паст дуже нечасто для nдозування сипучих матеріалів. Приклад застосування: дозатори для посудомийних nмашин, дозатори миючого засобу. Дані дозатори досить нескладні за конструкцією nі відрізняються досить високою надійністю. Серед їхніх недоліків: залежність nоб’єму дози від тиску і температури, висока похибка при дозуванні пінних nречовин.
Масові nдозатори. nЗастосовуються для дозування твердих і сипучих матеріалів, рідких речовин і nпаст, дуже рідко газів. Ці дозатори широко використовуються у всіх галузях nпромисловості: від харчової до металургійної. Переваги масових дозаторів – nвисока точність дозування. Мінус всього один – висока ціна виробництва.
Вагові nдозатори. nВикористовуються для дозування твердих і сипучих матеріалів іноді для дозування nрідин. Приклад застосування: силовимірювальні перетворювачі (тензометричні nваги). До переваг вагових дозаторів можна віднести те, що вони ідеально nпідходять для сипучих та дрібноштучних продуктів. Серед недоліків на першому nмісці це швидкість роботи. Вона, якщо порівнювати з об’ємним дозатором фактично nв 4 рази менше. Другим істотним недоліком є його ціна, вона на 15% nвище ніж у об’ємного дозатора.
Зупиняючи свій вибір на тому чи nіншому дозаторі потрібно прийняти до уваги в першу чергу на те, що ви плануєте nдозувати і в якій кількості. Всі види дозаторів широко поширені в nпромисловості, вони скоротили втрати матеріалів, розширили потокове nвиробництво, виключили багато трудомісткі процеси, а також поліпшили умови nпраці.
Дозатор настінний ліктьовий
Універсальний nта зручний в застосуванні настінний пристрій з ліктьовим важелем для ємності 1л n(диспансер) MDS-1000 A/P для дозування рідкого мила, дезінфекційних та nантисептичних (в т.ч. спиртовміщуючих) засобів для рук і тіла, а також засобів nдогляду за шкірою
Характеристика
· Забезпечує nточне дозування миючого засобу, антисептика
· Економічний у nвикористанні щодо даних засобів
· Зручний в nзастосуванні
· Відповідає nвстановленим медичним критеріям безпеки
Сфера застосування
Медичні, nсанаторні заклади, лабораторії різного профілю, підприємства фармацевтичної, nхарчової та переробної промисловості, підприємства торгівлі і громадського nхарчування, сфера комунально-побутового обслуговування, в установах nпенітенціарної системи.
Апарат для приготування робочого розчину nDG1®
Автоматичний пристрій для приготування nробочого розчину з концентрованих рідких дезінфікуючих засобів.
Апарат з приводом дозуючого насоса від nпотоку водопровідної води, здатний автоматично готувати робочий розчин nдезинфікуючих та миючих засобів заданої концентрації.
Простий в установці і експлуатації апарат nзаощаджує час і виключає можливість помилки при приготуванні великої кількості nробочого розчину для проведення генеральних прибирань, поточної дезінфекції nповерхонь в ЛПУ.
Габаритні розміри: 425 х 495 х 200 мм
Діапазон концентрації робочих розчинів: n0,25% — 3%
Максимальна продуктивність: 850 л / год
Робочий тиск в системі водопроводу: від n1,6 до 7 кг/см2
Дозатор для миючих засобів та антисептиків nDermados®
Дозатор застосовується для економічної і nточного дозування засобів дезинфекції і миття рук.
Переваги:
· Легко розбирається і миється.
· Легко встановлюється, поставляється в комплекті з кріпленням.
· Простий в експлуатації.
· Виключається розбризкування і підтікання.
· Абсолютно точне дозування (можлива установка дози за одне nнатискання 0,5 мл, 1 мл і 1,5 мл).
· Виключає можливість перекидання і розливу.
6. nЗасоби малої механізації для виготовлення мазей
1. Установка для приготування мазей УПМ-1
Призначена для nмеханічного змішування ЛЗ з нагріванням.
Містить корпус з nводяною лазнею в нижній частині, електропривод з редуктором, робочий посудину і nнабір мішалок.
2. Термозмішувальний машинка А2-ХТМ
Містить корпус з nплатформою, електричний привід з планетарно-обертової якірної мішалкою і nкришкою.
3. Можна nвикористовувати машину для замісу великої nтесту МТМ-15 для змішування компонентів висококонсістентних мазей і паст nбез нагріву.
4. Універсальний привід П-П з механізмом nдля збивання і перемішування МВП – П-1.
Для змішання nневеликих кількостей мазей
5. Нагрівач для розігріву і плавлення мазевих nоснов і жирів.
Містить підстава nзі стійкою, відбивач з нагрівальним елементом.
6. Нагрівач універсальний фірми В«ХераузВ»
Призначений для nнагріву об’єктів у порцеляновій ступці.
Містить штатив з nдугоподібним підставою, нагрівач у вигляді чаші з кварцового скла з ручною і nтеплоізолюючої повітряною порожниною, всередині якої розташований спіральний nтрубчастий електричний нагрівач з кварцовою ізоляцією, муфту для кріплення nнагрівача до штатива.
7. Машина, для приготування мазей фірми nВ«КенвудВ»
Забезпечена nуніверсальним двигуном з безступінчатим регулюванням. Коробки передач. nАлюмінієвий корпус, котел з нержавіючої сталі, три мішалки.
8. Універсальна фасувальна машина
Призначена для nоб’ємного дозування мазей, лініментів, емульсій, рідин.
Містить корпус, nкожух, бункер, електричний привід, механізм регулювання величини дози, привід nкрана, змінні поршневі дозатори для мазей.
9. Настільні тубонаповнювальне машинки
Використовують для nнаповнення туби маззю.
10. Ступки аптечні
Випускаються nрізних форм і розмірів. І виготовляються з різних матеріалів: порцеляни, скла, nсталі, міді, латуні, агату.
Призначені для nподрібнення твердих речовин і змішання лікарських речовин, мазевих основ і т.д.
11. Пестик
З його допомогою nподрібнюють знаходяться в ступці лікарські речовини, він повинен відповідати nрозміру ступки.
12. Шпателі і целулоїдні пластинки.
З їх допомогою nготові мазі і пасти переносять із ступки в банки і збирають зі стінок ступки.
7. n Апарати інфундирні
Для приготування nвитягів застосовують закриту тару, яка називають інфундирками (від лат. infundo n- обливати або заварювати).
Матеріали, з яких nзроблено інфундирки, також можуть впливати на якість приготування в них настоїв nта відварів. По цій причині в аптечну практику давно ввійшли інфундирки, які nвиготовляються з чистого олова без найменших домішок свинцю або з фарфору. nФарфорові інфундирки застосовувались для приготування витягів, які містять nкислоти (настій споришу, відвари хінної кори і др.). ДФУ замість алюмінієвих nзапропонувала (наряду з фарфоровими та емальованими) інфундирки з нержавіючої nсталі.
Нагрівання nінфундирок проводиться на спеціальних водяних (парових) банях, які називаються nінфундирними апаратами. Вони звичайно розраховані на 2, але можуть бути і на 3 n- 4 інфундирки. Сучасні інфундирні апарати нагріваються електрикою.
ІНФУНДИРКА З nМАГНІТНИМИ МІШАЛКАМИ:
1. Кришка;
2. Сітчаста nкорзинка;
3. Відтискувальний nдиск;
4. Ручка.
Така інфундирка nвиготовляється з нержавіючої полірованої сталі, стійкої в кислих середовищах. nСировину завантажують в сітчасті корзинки, які занурюють в інфундирний стакан, nна дно якого кладуть магнітні лопаті (магнітні стержні довжиною 10 – 15 мм). Обертаючись за nдопомогою магнітів, вони створюють вихровий рух в склянці, чим досягається nкращий контакт розчинника і рослинного матеріалу. Відтискання сировини nвідбувається за допомогою перфорованого диска зі штоком і ручкою, рухливо nзмонтованими в кришці інфундирки.
ІНФУНДИРНИЙ АПАРАТ nЗ ЕЛЕКТРОПІДІГРІВОМ
Інфундирний апарат nскладається з станини, корпуса, комплекту з 6 інфундирок (3 – по 500 мл і 3 – nпо 250 мл), магнітних лопатей. Корпус з нержавіючої сталі вміщає 4 л води. На кришці корпуса 3 nконфорки для інфундирок. З тильної сторони з корпусом двома нижніми і двома nверхніми трубками з’єднаний конденсатор. Під час роботи з корпуса через верхні nтрубки пар проникає в конденсатор, а через нижні – утворений конденсат nпотрапляє назад в корпус. Вода наливається через воронку в кришці корпуса. Для nзлива води на задній стінці встановлено кран. Всередині корпуса розміщені 2 nтрубчатих електронагрівних елементи. Пульт керування знаходиться на передній nстінці панелі, зверху – тумблер для вмикання електронагрівника, внизу – nперемикач нагрівальних елементів.
ІНФУНДИРНИЙ АПАРАТ nАН – 3000
1. Циліндричний корпус;
2. Металічний кожух;
3. Кільце – конфорка;
4. Панель управління;
5. Перемикач потужності;
6. Сигнальна лампа;
7. Запобіжник;
8. Інфундирка;
9. Водомірне скло.
Фармакопея регламентує, що для готування настоїв і відварів використовувати nемальовані і порцелянові інфундирки. Перші сполучають у собі гарні сторони nолов’яних (швидке прогрівання) і порцелянових інфундирок (хімічна стійкість і nуніверсальна придатність).
Аптеки часто nкористуються алюмінієвими інфундирками. Встановлено, що алюміній у хімічному nвідношенні дуже стійкий метал і тому буде придатний для усіх видів витягів.
Дуже зручні nінфундирки з подвійними стінками наведенні на мал., що можуть бути різної nємності.
У міжстінний nпростір А через отвір наливають воду (до 80-85% ємності) і інфундирку ставлять nна примус, газовий пальник чи електроплитку. Коли вода закипить, у інфундирку nвсипають наважку подрібненої сировини, заливають необхідною кількістю води і nзакривають кришкою. Після закінчення терміну нагрівання інфундирку знімають з nвогню і витяжку відразу чи після вистигання зливають. При зливанні настою nзовнішня вода не може вилитися, тому що отвір О при цьому піднімається вище, nніж носик. Отриманий настій зливають, проціджуючи через марлю, після чого марлю nз рослинним матеріалом переносять у ручний прес-цідилку нанесену на малюнку.
8. Меблі для лабораторії
nЗ чого все починається?
nСтворення меблевого проекту починається з особистого спілкування. Ніхто краще nза Вас не знає, яку лабораторію ви хочете створити. Лише ви можете поставити nзавдання виробникові меблів, а він повинен знайти їх рішення. Зазвичай після nпопереднього замовлення по телефону прийнято особисто візитувати клієнта, тому nщо кожне замовлення – це індивідуальний проект. (лабораторная мебель)
n
nПравила, які необхідно враховувати при замовленні лабораторних меблів:
n
n1. Розміри лабораторної кімнати формують індивідуальні розміри меблів. nПоставити в лабораторію меблі стандартних розмірів, стандартного кольору і nконфігурації – означає порушити закони ергономічності і комфортності. Для того, nщоб правильно розташувати меблі, визначиться з її розміром до замовника nвиїжджає конструктор, після чого створюється комп’ютерний план майбутньої nлабораторії.
n
n2. Меблі мають бути зручними і довговічними. Коли замовник висловлює побажання nдо майбутнього проекту, то в нім обов’язково враховуються бажаний колір, nрозміри, вільний простір і компактність створених робочих зон.
n
n3. Особливості роботи. В умовах, коли в лабораторії працюють з nхімічно-активними середовищами, необхідно аби меблі були готові до будь-якого nроду «випробуванням». Для цього поверхні лабораторних і острівних столів nроблять з хімічно- і термостійких матеріалів (наприклад постформінг або nкерамічної плитки).
nЛамінат (постформінг).
nНайдешевший і найпопулярніший зі всіх пропонованих матеріалів – є ДСП, що nламінує пластиком. Увага: схильний до дії вологи, пари, агресивних хімікатів.
nНеіржавіюча сталь.
nНайчастіше використовуваний при виготовлення мийки матеріал. Не рекомендується nпри інтенсивній роботі з соляною кислотою і лугами.
n
n4. «Під ключ». При виборі меблів важливо звернути увагу на репутацію nкомпанії-виробника. Обов’язково поцікавтеся, які лабораторії доводилося nобладнати вашому підрядчикові, чи працював він з медичними або фармацевтичними nкомпаніями, і чи можна поглянути приклади.
n
nЗ чого вибрати?
n
nОдним з важливих елементів меблів в лабораторії вважається ваговий nстіл. Ваговий стіл призначений для розміщення на нім різного вагового nінструментарію – лабораторних вагів, і інших приладів високого рівня точність. nВаговий стіл з антивібраційними характеристиками робить свідчення приладів nточнішими, зменшує значення помилки вимірів.
n
nВ умовах роботи з хімічно активними середовищами в лабораторії необхідна nвитяжна шафа. Витяжна шафа – це робоче місце лаборанта, де він може проводити nнеобхідні випробування. Він призначений для очищення приміщення від хімічно nшкідливих речовин, пари, отруйних газів, які утворюються після проведення nвипробувань.
nСтандартний варіант витяжної шафи оснащений освітленням, розетками, кранами для nводи і газу і інш. Його розміщують залежно від того, скільки чоловік одночасно nпрацюватиме (одне або два робітників місця), від можливостей підведення води і nелектрики.
n
nЦентральну частину «лабораторного інтер’єру» зазвичай займають острівні і nпристінні столи. Вони служать для розміщення на них приладів, лабораторного nпосуду і безпосереднього проведення лабораторних випробувань і аналізів.
nДля установки в лабораторії габаритних приладів підходять спеціальні меблі n(стійки, підставки, титрувальну столи), які витримують середні і великі nнавантаження. До спеціальних меблів також відносять медичні меблі, меблі для nаптек і інших галузевих напрямів.
