Тема 4

Заняття 8

Аорта, її nвідділи.  Основні артерії голови та шиї, верхніх кінцівок, грудної,  nчеревної, тазової  порожнин, нижніх кінцівок.  Верхня порожниста nвена. Нижня порожниста вена. Система ворітної вени. Поняття про нейрогуморальну nрегуляцію серцевої діяльності. Анатомія лімфатичної системи.

 

 

 

Велике коло кровообігу (circulus sanguineus major) починається з лівого шлуночка, з якого виходить nаорта і закінчується в правому передсерді, куди впадають верхня порожниста вена n(vena cava superior) та нижня порожниста вена (vena cava inferior). Це тілесне nколо кровообігу забезпечує артеріальною кров’ю всі органи та тканини організму.

 

Мале коло кровообігу n(circulus sanguineus minor) починається з правого шлуночка (ventriculus ndexter), де виходить легеневий стовбур (truncus pulmonalis), і закінчується в nлівому передсерді (atrium sinistrum), куди вливаються 4 легеневі вени (venae npulmonales). Це є легеневе коло кровообігу, в артеріях якого тече венозна кров, nа у венах – артеріальна. Воно виконує функцію газообміну.

 

Серцеве коло кровообігу (circulus sanguineus cordis) починається від висхідної частини аорти (pars nascendens aortae; aorta ascendens) з вінцевих артерій (arteriae coronariae) і nзакінчується венами серця, що впадають у праве передсердя (atrium dextrum).

 

Кровоносні судини (vasa sanguinea) відсутні у:

– волоссі (pili);

– нігтях (ungues);

– епітеліальному шарі шкіри (stratum epitheliale cutis;

– рогівці ока (cornea oculi);

– суглобових хрящах (cartilagines articulares).

СЕРЦЕ (cor)

Серце (cor) є порожнистим м’язовим органом, що розміщений в порожнині nгрудної клітки (cavitas thoracis) у середньому середостінні (mediastinum nmedium).                                      

                         n     

 

Серце має:

– верхівку серця (apex ncordis), яка направлена вперед, униз і вліво;

– основу серця (basis ncordis), яка направлена в протилежну сторону.  

 

Серце має такі поверхні:

– груднинно–реброву поверхню; передню поверхню (facies nsternocostalis; facies anterior);

– діафрагмову поверхню; нижню поверхню (facies ndiaphragmatica; facies inferior);

– праву/ліву легеневі поверхні (facies pulmonalis dextra/sinistra).

По діафрагмовій поверхні (facies diaphragmatica) і частково по nгруднинно–ребровій поверхні (facies sternocostalis) проходить вінцева nборозна (sulcus coronarius), яка є проекцією межі між шлуночками n(ventriculi) і передсердями (atria) серця (cor).

 

Від вінцевої борозни (sulcus coronarius) по передній та нижній поверхнях nпроходять передня міжшлуночкова борозна (sulcus interventricularis nanterior) та задня міжшлуночкова борозна (sulcus interventricularis nposterior), які є проекцією межі між правим шлуночком (ventriculus dexter) та nлівим шлуночком (ventriculus sinister).

На основі серця (basis cordis) випинають вперед і присередньо передсердні nвушка (auriculae atriorum):

– праве вушко (auricula dextra) охоплює справа легеневий стовбур (truncus npulmonalis);

– ліве вушко (auricula sinistra) охоплює зліва висхідну частину аорти (pars nascendens aortae; aorta ascendens).

 

 

 

 

На основі серця (basis cordis) спереду з правого шлуночка (ventriculus ndexter) виходить легеневий стовбур (truncus pulmonalis), який nроздвоюється на праву і ліву легеневі артерії (arteriae pulmonales ndextra et sinistra).

Позаду легеневого стовбура (truncus pulmonalis) проходить аорта (aorta), nщо виходить з лівого шлуночка (ventriculus sinister).

Позаду від аорти праворуч розташовані кінцеві відділи:

– верхньої порожнистої вени (vena cava superior);

– нижньої порожнистої вени (vena cava inferior);

– з лівої сторони чотири легеневих вени (venae pulmonales).

 

 

 

 

 

 

 

Порожнина серця n(cavitas cordis) поділяється на;

– праве і ліве передсердя (atrium cordis dextrum et nsinistrum);

– правий і лівий шлуночок серця (ventriculus cordis dexter et nsinister).

Через ліву половину серця протікає артеріальна кров, а через праву половину n– венозна кров.

Праве передсердя

(atrium dextrum)

Складовою частиною правого передсердя є його:

– власне передсердя;

– праве вушко (auricula dextra).

 

Внутрішня стінка правого передсердя (atrium dextrum) гладка, але в ділянці nвушка є ”складкоподібні” структури – гребенясті м’язи (mm. pectinati).

У праве передсердя (atrium dextrum) впадають:

– верхня порожниста вена (vena cava superior);

– нижня порожниста вена (vena cava inferior).

Ці вени відкриваються:

– отвором нижньої порожнистої вени (ostium venae cavae inferioris);

– отвором nверхньої порожнистої вени (ostium venae cavae superioris).

Між отворами порожнистих вен (ostia venarum cavarum) виступає міжвенний nгорбок (tuberculum intervenosum).

Верхня порожниста вена має заслінку нижньої порожнистої вени (valvula nvenae cavae inferioris).

Розширена задня ділянка порожнини передсердя, куди впадають дві порожнисті nвени (venae cavae), називається пазухою порожнистих вен (sinus venarum ncavarum).                                                                                                                                  n

Праве передсердя (atrium dextrum) відокремлене від лівого передсердя n(atrium sinistrum) міжпередсердною перегородкою (septum interatriale), nна якій є добре помітна овальна ямка (fossa ovalis). Вона обмежована кантом nовальної ямки (limbus fossae ovalis).

Праве передсердя (atrium dextrum) сполучається з правим шлуночком n(ventriculus dexter) через правий передсердно–шлуночковий отвір (ostium natrioventriculare dextrum).

Між правим передсердно–шлуночковим отвором (ostium atrioventriculare ndextrum) і отвором нижньої порожнистої вени (ostium venae cavae inferioris) nрозташований отвір вінцевої пазухи (ostium sinus coronarii), в яку nвпадають серцеві вени (venae cardiacae), отвір прикритий заслінкою вінцевої nпазухи (valvula sinus coronarii).

Поряд з отвором вінцевої пазухи містяться отвори найменших вен (foramina nvenarum minimarum). 

 

Правий шлуночок

(ventriculus dexter)

Правий шлуночок складається із:

– власне шлуночка;

– артеріального конуса (conus arteriosus) – верхньої частини nшлуночка, яка переходить через отвір легеневого стовбура (ostium trunci npulmonalis) у легеневий стовбур (truncus pulmonalis).

Правий шлуночок (ventriculus dexter) і лівий шлуночок (ventriculus nsinister) відокремлені міжшлуночковою перегородкою (septum ninterventriculare), яка має:

– м’язову частину (pars muscularis), що є більшою за розмірами;

– перетинчасту частину (pars membranacea), що менша.

На внутрішній поверхні правого шлуночка (ventriculus dexter) розташовані м’ясисті nперекладки (trabeculae carnеae), які формують такі м’язи конусоподібної nформи:

– передній сосочкоподібний м’яз (m. papillaris anterior);

– задній сосочкоподібний м’яз (m. papillaris posterior);

– перегородковий сосочкоподібний м’яз (m. npapillaris septalis).

Від верхівки цих м’язів починаються сухожилкові струни (chordae ntendineae), які закінчуються в стулках (cuspides) правого nпередсердно–шлуночкового клапана; тристулкового клапана (valva natrioventricularis dextra; valva tricuspidalis).

  

Правий передсердно–шлуночковий отвір

(ostium atrioventriculare dextrum)

Він закривається правим передсердно–шлуночковим клапаном; nтристулковим клапаном (valva atrioventricularis dextra; valva ntricuspidalis), який має такі три стулки:

– передню стулку (cuspis anterior);

– задню стулку (cuspis posterior);

– перегородкову стулку (cuspis septalis).

При скороченні nпередсердь (atria) стулки клапана притискаються потоком крові до стінок nшлуночка і пропускають кров в порожнину останнього.

При скороченні шлуночків (ventriculi) вільні краї стулок (margines liberi ncuspidum) піднімаються і змикаються, але в передсердя (atria) не вивертаються, бо nз боку шлуночка (ventriculus) їх утримують сухожилкові струни (chordae ntendineae).

Із правого шлуночка (ventriculus dexter) починається легеневий стовбур n(trucus pulmonalis), отвір якого закритий клапаном легеневого стовбура (valva ntrunci pulmonalis).

Клапан легеневого стовбура (valva trunci pulmonalis) складається з:

– правої півмісяцевої заслінки (valvula semilunaris dextra);

– лівої півмісяцевої заслінки (valvula semilunaris sinistra);

– передньої півмісяцевої заслінки (valvula semilunaris anterior).

Заслінки клапана легеневого стовбура (valva trunci pulmonalis) називаються nвідповідно до їхнього розташування в плода.

У дорослих людей їх позиції стають:

– передньоправою;

– задньою;

– передньолівою.

Середня частина вільного краю кожної заслінки потовщена і утворює вузлики nпівмісяцевих заслінок (noduli valvularum semilunarium), які сприяють nщільному змиканню клапана (valva).

Між стінкою легеневого стовбура (paries trunci pulmonalis) і кожною nпівмісяцевою заслінкою (valvula semilunaris) міститься відповідна пазуха nлегеневого стовбура (sinus trunci pulmonalis).

Ліве передсердя

(atrium sinistrum)

Ліве передсердя має неправильну кубоподібну форму, а передня його стінка n(paries anterior) утворює ліве вушко (auricula sinistra).

Внутрішня поверхня стінки лівого передсердя гладка і лише в ділянці вушка n(auricula) знаходяться гребенясті м’язи (mm. pectinati).

У ліве передсердя (atrium sinistrum) відкриваються отвори чотирьох nлегеневих вен (ostia venarum pulmonalium), які не мають власних клапанів.

За допомогою лівого передсердно–шлуночкового отвору (ostium natrioventriculare sinistrum) ліве передсердя (atrium sinistrum) сполучається з nлівим шлуночком (ventriculus sinister).

На міжпередсердній перегородці (septum interatriale) нечітко вимальовується nовальна ямка (fossa ovalis), дном якої є заслінка овального отвору n(valvula foraminis ovalis).

 

Лівий шлуночок

(ventriculus sinister)

Лівий шлуночок є найбільшою камерою серця і утворює більшу частину його діафрагмової nповерхні (facies diaphragmatica).

На внутрішній поверхні шлуночка містяться м’ясисті перекладки (trabeculae ncarneae), які формують:

– передній соскоподібний м’яз (m. papillaris anterior);

– задній соскоподібний м’яз (m. papillaris posterior).

Верхівки цих м’язів за допомогою сухожилкових струн (chordae tendineae) nприкріплюються до стулок лівого передсердно–шлуночкового клапана (cuspides nvalvae atrioventricularis sinistrae).

 

Лівий передсердно–шлуночковий отвір

(ostium atrioventriculare sinistrum)

Цей отвір закривається лівим передсердно–шлуночковим клапаном; мітральним nклапаном (valva atrioventricularis sinistra; valva mitralis), який складається nз:

– передньої стулки (cuspis anterior);

– задньої стулки (cuspis posterior).

Між попередніми стулками можуть бути – спайкові стулки (cuspides ncommissurales), до яких прикріплюються сухожилкові струни (chordae ntendineae).

Із лівого шлуночка (ventriculus sinister) виходить аорта (aorta).

  n                                                     Отвір nаорти

                                                n(ostium aortae)

Отвір аорти закривається клапаном аорти (valva aortae), який nскладається з:

– правої півмісяцевої заслінки; правої вінцевої заслінки (valvula nsemilunaris dextra; valvula coronaria dextra);

– лівої півмісяцевої заслінки; лівої вінцевої заслінки (valvula nsemilunaris sinistra; valvula coronaria sinistra);

– задньої півмісяцевої заслінки; задньої вінцевої заслінки n(valvula semilunaris posterior; valvula coronaria posterior).

Заслінки клапана аорти називаються відповідно до їхнього розташування в nплода.

 

У дорослих їх позиції стають передньою, задньолівою і задньоправою, nвідповідно. Вони мають на верхньому краї вузлики півмісяцевих заслінок (noduli nvalvularum semilunarium).

Між кожною півмісяцевою заслінкою і стінкою аорти (paries aortae) nзнаходяться відповідні пазухи аорти (sinus aortae).

 

Будова стінки серця, кровопостачання серця. nПерикард.         Проекція серця на nпередню стінку грудної порожнини.

Стінка серця

(paries cordis)

Вона складається із;

– внутрішнього шару – ендокарда (endocardium);

– м’язового шару – міокарда (myocardium);

– зовнішнього шару – епікарда (epicardium).

 

Ендокард

(endocardium)

Ендокард (endocardium) є внутрішнім шаром, що вкриває зсередини порожнину nсерця (cavitas cordis), а саме покриває м’ясисті перекладки (trabeculae ncarneae), соскоподібні м’язи (mm. papillares) та сухожилкові струни (chorde ntendineae) і продовжується у внутрішню оболонку судин, що відходять від nсерця.  

 

Дуплікатура ендокарда утворює:

– клапани аорти (valvae aortae);

– клапани легеневого стовбура (valvae trunci pulmonalis);

– стулки правого передсердно–шлуночкового клапана (cuspides valvae natrioventricularis dextrae);

– стулки лівого передсердно–шлуночкового клапана (cuspides valvae natrioventricularis sinistrae).

 

Міокард

(myocardium)

Це середній шар, що утворений серцевою м’язовою тканиною (textus muscularis ncardiacus), яка складається з кардіоміоцитів (cardiocyti), що з’єднані між nсобою значною кількістю вставних дисків.

М’язові волокна передсердь (atria) і шлуночків (ventriculi) починаються від nволокнистої тканини, яка входить до складу м’якого скелета серця.

До м’якого скелета серця належать:

– праве та ліве волокнисті кільця (anuli fibrosi dexter et nsinister), що знаходяться навколо правого передсердно–шлуночкового отвору n(ostium atrioventriculare dextrum) та лівого передсердно–шлуночкового отвору n(ostium atrioventriculare sinistrum);

– правий волокнистий трикутник (trigonum fibrosum dextrum) та лівий nволокнистий трикутник (trigonum fibrosum sinistrum), що розташовані між nклапаном аорти (valva aortae) та правим і лівим волокнистими кільцями (anuli nfibrosi dexter et sinister);

– перетинчаста частина міжшлуночкової перегородки (pars membranacea nsepti interventricularis).

Міокард передсердь (myocardium atriorum) складається з двох шарів:

– поверхневого шару з коловими волокнами, який є загальним для обох nпередсердь;

– глибокого шару з поздовжніми пучками, який є окремим для кожного з nпередсердь.

 

Міокард шлуночків (myocardium ventriculorum) складається з таких шарів:

– зовнішній шар (поверхневий шар), який починається від волокнистих nкілець (anuli fibrosi), має поздовжній напрямок волокон і продовжується вниз до nверхівки серця (apex cordis), де утворює завиток серця (vortex cordis) і nпереходить у глибокий шар протилежного боку;

– середній шар (коловий шар), який є окремим для nкожного шлуночка;

– глибокий шар (внутрішній шар), як і зовнішній шар, має поздовжній nнапрямок волокон.

Таким чином зовнішній і внутрішній шари міокарда є спільними для обох nшлуночків, а середній є окремим для кожного шлуночка.

Кардіоміоцити передсердь, особливо їх вушка, містять секреторні гранули, що nпродукують атріальний натрійуретичний фактор (гормон), який виділяється nпри перенаповненні передсердь та їх вушок кров’ю. Це призводить до зниження nтиску у судинній системі.

 

Зовнішня оболонка серця – нутрощева пластинка; епікард

(lamina visceralis; epicardium)

Вона є нутрощевою пластинкою серозного осердя (pericardium serosum).

Епікард вкриває:

– серце (cor);

– початкові відділи аорти (aorta);

– легеневого стовбура (truncus pulmonalis);

– кінцеві відділи порожнистих вен (venae cavae) та легеневих вен (venae npulmonales).

По цих судинах нутрощева пластинка (lamina visceralis) переходить у nпристінкову пластинку серозного осердя (lamina parietalis pericardii serosi).

 

Стимульний комплекс серця; провідна система серця

(complexus stimulans cordis; systema conducens cordis)

Він складається з атипових м’язових волокон, які мають здатність проводити nімпульси від нервів серця до міокарда передсердь та шлуночків.

Центром провідної системи серця є такі два вузли:

1. Пазухо–передсердний вузол (nodus sinuatrialis) – вузол Кіс–Фляка, nвін розташований в стінці правого передсердя (atrium dextrum) між отвором nверхньої порожнистої вени (ostium venae cavae superioris) і правим вушком n(auricula dextra).

Від цього вузла відходять гілки до міокарда передсердь, які визначають ритм nскорочення серця.

2. Передсердно–шлуночковий вузол (nodus atrioventricularis) – вузол nАшофф-Тавара, він лежить у товщі нижнього відділу міжпередсердної перегородки n(septum interatriale).

Донизу передсердно–шлуночковий вузол (nodus atrioventricularis) переходить nв передсердно–шлуночковий пучок (fasciculus atrioventricularis) – пучок nГіса, який зв’язує міокард передсердь з міокардом шлуночків.

У м’язовій частині (pars muscularis) міжшлуночкової перегородки (septum ninterventriculare) пучок Гіса поділяється на праву ніжку (crus dextrum) nта ліву ніжку (crus sinistrum).

Кінцевими гілками ніжок є субендокардіальні гілки (rr.subendocardiales) n– волокна Пуркіньє, які закінчуються в міокарді шлуночків.

Судини серця

Кровопостачання серця

 

Виділяють такі типи nкровопостачання серця:

– лівовінцевий тип, при nякому більша частина серця кровопостачається гілками лівої вінцевої артерії n(arteria coronaria sinistra);

– правовінцевий тип, при nякому більша частина серця кровопостачається гілками правої вінцевї артерії n(arteria coronaria dextra);

– середній тип, при nякому вінцеві артерії рівномірно кровопостачають серце;

– проміжний тип, він nможе бути:

– середньоправим;

– середньолівим.

Кровопостачання серця забезпечується правою вінцевою артерією (a. coronaria ndextra) та лівою вінцевою артерією (a. coronaria sinistra), які починаються від nцибулини аорти (bulbus aortae) у відповідних пазухах аорти (sinus aortae).

Права вінцева артерія (a. coronaria dextra) проходить вправо під праве nвушко (auricula dextra), лягає в праву частину вінцевої борозни (sulcus ncoronarius) і прямує по задній міжшлуночковій борозні (sulcus ninterventricularis posterior), де анастомозує з гілкою лівої вінцевої артерії n(a. coronaria sinistra).

Гілки правої вінцевої артерії (rami arteriae coronariae dextrae) nкровопостачають:

– стінку правого шлуночка (paries ventriculi dextri);

– стінку правого передсердя (paries atrii dextri);

– задню частину міжшлуночкової перегородки (pars posterior septi ninterventricularis);

– соскоподібні м’язи правого шлуночка (musculi papillares ventriculi ndextri);

– вузли стимульного комплексу серця; вузли провідної системи серця (nodi ncomplexus stimulantis cordis; nodi systematis conducentis cordis).

Ліва вінцева артерія (a. coronaria sinistra) проходить вліво і під лівим вушком (auricula nsinistra) розгалужується на дві гілки:

– передню міжшлуночкову гілку (r. interventricularis anterior), яка nйде по однойменній борозні серця (sulcus interventricularis anterior) до nверхівки серця (apex cordis), де анастомозує з кінцевим відділом правої nвінцевої артерії (a. coronaria dextra), утворюючи поздовжній артеріальний nанастомоз серця.;

– огинальну гілку (ramus cirxumflexus), яка огинає серце (cor) nзліва, проходить у вінцевій борозні (sulcus coronarius) і на діафрагмовій nповерхні (facies diaphragmatica) анастомозує з правою вінцевою артерією (a. ncoronaria dextra), утворюючи коловий анастомоз артеріальних судин серця.

Ліва вінцева артерія (a. coronaria sinistra) кровопостачає:

– стінку лівого шлуночка (paries ventriculi sinistri);

– передню стінку правого шлуночка (paries anterior ventriculi dextri);

– стінку лівого передсердя (paries atrii sinistri);

– більшу частину міжшлуночкової перегородки (pars septi ninterventricularis).

Крововідтік від серця

Він здійснюється переважно у систему вінцевої пазухи (sinus ncoronarius), у яку впадають наступні вени:

– велика серцева вена (v. cordis magna), яка nскладається з:

– передньої міжшлуночкової вени (v. interventricularis anterior);

– лівої крайової вени (v. marginalis sinistra);

– мала серцева вена (v. cordis parva), в яку впадають:

– права крайова вена (v. marginalis dextra);

– передня(і) правошлуночкова(і) вена(и) – v.(vv.) ventriculi dextri nanterior (es) (або вони ще називаються передніми серцевими венами – vv. ncardiacae anteriores; vv. cordis anteriores);

– середня серцева вена; задня міжшлуночкова вена (v. ncordis media; v. interventricularis posterior);

– задня(і) лівошлуночкова(і) вена(и) – v. (vv.) ventriculi nsinistri posterior(es) або вона ще називалась як задня вена лівого шлуночка – nv. posterior ventriculi sinistri;

– коса лівопередсердна вена або коса вена лівого передсердя n(v. obliqua atrii sinistri);

Існують найменьші серцеві вени (Тебезія) – vv. ncardiacae minimae (Thebesii), які починаються у міокарді та впадають, nпереважно, у праве передсердя (atrium dextrum).

Іннервація серця

Серце (cor) отримує:

– чутливу іннервацію;

– симпатичну іннервацію;

– парасимпатичну іннервацію.

Іннервують серце симпатичні та парасимпатичні нерви.

Симпатичні завузлові волокна, що йдуть від шийних та верхніх грудних вузлів симпатичного стовбура n(ganglia cervicalia et ganglia thoracica superiora trunci sympathici) nутворюють:

– верхній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis superior);

– середній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis medius);

– нижній шийний серцевий нерв (n. cardiacus cervicalis inferior);

– грудні серцеві гілки (rr. cardiaci thoracici).

Ці нерви прискорюють ритм серцевих скорочень і збільшують їх амплітуду, розширюють nвінцеві судини (vasa ncoronaria).

Парасимпатичні передвузлові волокна ідуть в складі блукаючого нерва (nervus vagus), nутворюючи:

– верхні шийні серцеві гілки (rr. cardiaci cervicales superiores);

– нижні шийні серцеві гілки (rr. cardiaci cervicales inferiores);

– груднi серцевi гілки (rr. cardiaci thoracici).

Вони сповільнюють ритм серцевих скорочень, зменшують їх амплітуду і nзвужують просвіт вінцевих артерій (lumen arteriarum coronariarum).

Чутливі волокна від nрецепторів стінки серця ідуть у складі серцевих нервів (nn. cardiaci) і nсерцевих гілок (rr. cardiaci) до головного та спинного мозку.

Нерви серця nутворюють;

– поверхневе позаорганне серцеве сплетення (plexus cardiacus nsuperficialis);

– глибоке позаорганне серцеве сплетення (plexus cardiacus nprofundus).

Гілки позаорганних серцевих сплетень переходять в єдине внутрішньоорганне nсерцеве сплетення (plexus cardiacus intramuralis), яке умовно поділяється nна:

– підепікардіальне сплетення (plexus cardiacus subepicardialis);

– внутрішньом’язове сплетення (plexus cardiacus nintramuscularis);

– підендокардіальне сплетення (plexus cardiacus subendocardialis).

Особливо розвинуте підепікардіальне сплетення, яке В.П. Воробйов поділив на n6 частин.

Осердя; перикард; навколосерцева nсумка

(pericardium)

Серце вкрите осердям і складається із:

– зовнішнього волокнистого осердя (pericardium fibrosum), яке nбіля основи великих судин серця переходить на їх зовнішню оболонку;

– внутрішнього серозного осердя (pericardium serosum).

Серозне осердя n(pericardium serosum) має:

– пристінкову пластинку (lamina parietalis), яка вистеляє зсередини nволокнисте осердя (pericardium fibrosum);

– нутрощеву пластинку (lamina visceralis).

Ці пластинки сформовані серозною оболонкою (tunica serosa).

Пристінкова пластинка (lamina parietalis) та нутрощева пластинка; епікард n(lamina visceralis; epicardium) вкривають серце (cor) ззовні і переходять одна nв одну в ділянці основи серця (basis cordis).

Між пластинками серозного осердя (pericardium serosum) міститься nщілиноподібний простір – осердна порожнина (cavitas pericardialis), в nякій є невелика кількість серозної рідини.

В осердній порожнині (cavitas pericardialis) виділяють такі осердні пазухи:

– осердна поперечна пазуха (sinus transversus pericardii);

– осердна коса пазуха (sinus obliquus pericardii).

Осердну поперечну пазуху (sinus transversus pericardii) обмежовують:

– спереду початкові відділи аорти і легеневого стовбура;

– ззаду стінка правого передсердя та верхня порожниста вена.

Осердна коса пазуха n(sinus obliquus pericardii) розміщена на діафрагмовій поверхні між:

– основою легеневих вен зліва;

– нижньою порожнистою веною справа.

Топографія серця

Серце (cor) розташоване в грудній порожнині (cavitas thoracis; cavitas nthoracica) в середньому середостінні (mediastinum medium), яке є відділом nнижнього середостіння (mediastini inferioris). Дві третини серця розташовані nзліва від серединної лінії і одна третина – справа.

З боків до серця прилягають плевральні мішки легень, а менша передня його nповерхня прилягає до груднини (sternum) і ребрових хрящів (cartilagines ncostales).

Верхня межа серця nпроходить по лінії, яка з’єднує верхні краї правого і лівого третіх ребрових nхрящів.

Права межа серця nпроходить вертикально вниз від рівня верхнього краю ІІІ правого ребрового хряща n(на 1-2 см вправо від краю груднини) до V правого ребрового хряща.

Нижня межа серця nпроходить по лінії, яка іде від V правого ребрового хряща до верхівки серця.

Верхівка серця nпроектується в лівому V міжребер’ї на 1–1,5 см присередніше від лівої nсередньоключичної лінії.

Ліва межа серця nпроходить вниз від верхнього краю ІІІ лівого ребрового хряща на рівні nпригруднинної лінії до верхівки серця.

Лівий передсердно–шлуночковий клапан; мітральний клапан (valva atrioventricularis nsinistra; valva mitralis) вислуховується в ділянці верхівки серця.

Клапан аорти (valva naortae) вислуховується в другому міжребер’ї справа від груднини.

Клапан легеневого стовбура (valva trunci pulmonalis) вислуховується в ІІ міжребер’ї зліва від nгруднини.

Правий передсердно–шлуночковий клапан; тристулковий клапан (valva atrioventricularis ndextra; valva tricuspidalis) вислуховується біля основи мечоподібного nвідростка груднини справа (з’єднання VІ правого ребрового хряща з грудниною) – nточка Боткіна.

 

                    n

Зміни кровообігу після народження

При народженні плоду зв’язок його з тілом матері nпорушується – пупковий канатик перв’язують і nперерізають.      

Внаслідок подразнення дихального центра nвуглекислотою легені починають функціонувати, легеневі судини розширяються, nтиск крові в лівій половині серця підвищується, пупкові артерії і вени запустівають, nовальний отвір прикривається заслінкою, сполучення між передсердями nприпиняється.

Далі овальний отвір (foramen ovale) зовсім nзаростає, артеріальний протік (ductus arteriosus, Боталів протік) та венозний nпротік (ductus venosus, Аранціїв протік) перетворюються у фіброзні зв’язки без nпросвіту – артеріальну зв’язку (ligamentum arteriosum) і у венозну зв’язку n(ligamentum venosum).

Пупкова вена (v. umbilicalis) відома у дорослого nпід назвою кругла зв’язка печінки (ligamentum teres hepatis), пупкові артеріїї n(aa. umbilicales) як бічний фіброзний тяж – бічна міхурово-пупкова зв’язка n(ligamenta vesicoumbilicalia lateralia).

В результаті всіх цих пертворень встановлюється nкровообіг постнатального типу.

 

ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ ВНУТРІШНЬООРГАННОГО КРОВООБІГУ

Розподіл внутрішньоорганних судин зв’язаний з nбудовою, функцією і розвитком органу, в якому розгалужуються судини (М. Г. nПривес).

Так, артерії довгих трубчастих кісток  nподіляються на:

– діафізарні: головна (a. nutritia, вірніше a. ndiaphyseos princeps) входить в середній частині діафіза і ділиться на r. nproximalis і r. distalis; додаткові (аа. diaphyseos accessoriae) проникають в nкістку по кінцях діафіза; з них кортикальні розгалужуються тільки в корковій nречовині;

– метафізарні; входять в кістку в ділянці метафізів;

– епіфізарні; входять в кістку в ділянці епіфізів;

– апофізарні; входять в кістку в ділянці апофізів n(кісткові виступи).

Епіфізарний nхрящ спочатку відокремлює судини епіфіза від судин діафіза; в міру nсиностозування всі судини з’єднуються між собою, утворюючи єдину систему для nданої кістки.

В кістках, які розвиваються енхондрально і  nпобудовані переважно з губчастої речовини (хребців, кістки зап’ястя і nпередплесна, груднина), судини входять з різних боків, ідучи до місць nвиникнення точок скостеніння.

В органи, побудовані з системи волокон (м’язи, nзв’язки, нерви), артерії входять в кількох місцях по довжині органу і містяться nпо ходу волокон.

В органи часточкової будови (легені, печінка, нирка n– рис. 1) судини входять в середину органу (ворота) і розходяться тримірно до nпериферії відповідно до часток і часточок органу.

В органах, які закладаються у вигляді трубки, судини nрозміщуються так (рис. 2).

1. Судини утворюють на поверхні трубки сітку, від nякої по радіусах відходять артерії в товщу стінки трубки (наприклад, спинний nмозок).

2. Судини йдуть по одній стороні трубки паралельно nдовгій її осі і віддають під прямим кутом поперечні гілки, які охоплюють її nкільцеподібно (наприклад кишечник, матка, труби).

3. Судини йдуть по одній стороні трубки паралельно nдовгій осі її і віддають гілки, які йдуть переважно поздовжньо (наприклад, nсечовід).

           nГрудний відділ аорти: топографія, пристінкові та нутряні гілки. Система nверхньої порожнистої вени.

 

НИЗХІДНА ЧАСТИНА АОРТИ

НИЗХІДНА АОРТА

(pars descendens aortae; aorta descendens)

Низхідна частина аорти (pars descendens aortae) має такі відділи:

– грудну nчастину аорти; грудну аорту (pars thoracica aortae; aorta thoracica);

 

– черевну nчастину аорти; черевну аорту (pars abdominalis aortae; aorta abdominalis);

 

– роздвоєння nаорти (bifurcatio aortae);

 

– спільну nправу і ліву клубові артерії (arteriae iliacae communis dextra et nsinistra).

ГІЛКИ ГРУДНОЇ ЧАСТИНИ АОРТИ;

груДНої АОРТи

(rami partis thoracicae aortae; rami aortae)

У грудній частині аорти розрізняють:

– пристінкові гілки грудної частини аорти (rr. parietales partis nthoracicae aortae);

– нутрощеві гілки грудної частини аорти (rr. viscerales partis nthoracicae aortae).

До пристінкових гілок грудної частини аорти (rr. parietales partis nthoracicae aortae) належать:

– верхні діафрагмові артерії (aa. phrenicae superiores) – nпарні, кровопостачають:

– поперекову частину діафрагми (pars lumbalis diaphragmatis);

– задні міжреброві артерії (aa. intercostales posteriores) – n10 пар, які проходять в ІІІ–XІI міжребрових проміжках і кровопостачають:

– міжреброві м’язи (mm. intercostales);

– ребра (costae);

– шкіру грудей (cutis pectoris);

– м’язи і шкіру передньої стінки черевної порожнини (musculi et cutis nparietis anterioris cavitatis abdominis).

 

XII задня міжреброва артерія (a. intercostalis posterior duodecima [XII]) розташована під nзаднім краєм XІІ ребра (costa) і називається підребровою артерією (a. nsubcostalis), яка розгалужується на:

– спинні гілки (rami dorsales), які кровопостачають м’язи і nшкіру спини (musculi et cutis dorsi);

– спинномозковi гілки (rami nspinales), які кровопостачають спинний мозок і його оболони.

Від кожної задньої міжребрової артерії (a.intercostalis nposterior) відходять:

– присередня шкірна гілка (r. cutaneus medialis) та бічна nшкірна гілка (r. cutaneus lateralis), які кровопостачають:

– шкіру грудей і живота (cutis pectoris et abdominis);

– бічні гілки груді (rr. mammarii laterales) кровопостачають:

– грудні залози (glandulae mammariae).

 

До нутрощевих гілок грудної частини аорти (rr. viscerales partis nthoracicae aortae) належать:

– бронхові гілки (rr. bronchiales), що кровопостачають:

–трахею (trachea);

– бронхи (bronchi);

– легені (pulmones);

– стравохідні гілки (rr. oesophageales), що кровопостачають: nстравохід (oesophagus);

– осердні гілки (rr. pericardiaci), що кровопостачають задній nвідділ осердя (pericardium);

– середостінні гілки (rr. mediastinales) кровопостачають:

– сполучну тканину заднього середостіння (tela connectiva mediastini nposterioris);

– лімфатичні вузли заднього середостіння (nodi lymphoidei mediastini nposterioris).

Непарна вена

(vena azygos)

Непарна вена проходить в грудній порожнині (cavitas thoracis) вздовж правої nповерхні хребтового стовпа (columna vertebralis) і є продовженням правої nвисхідної поперекової вени (v. lumbalis ascendens dextra).

У непарну вену (v. azygos) на її шляху до верхньої nпорожнистої вени (vena cava superior) впадають:

– праві задні міжреброві вени (vv. intercostales nposteriores);

– стравохідні вени (vv. oesophageales);

– бронхові вени (vv. bronchiales);

– осердні вени (vv. pericardiacae);

– середостінні вени (vv. mediastinales);

– півнепарна вена (v. hemiazygos).

Півнепарна вена

(vena hemiazygos)

Півнепарна вена є продовженням лівої висхідної поперекової nвени (v. lumbalis ascendens sinistra). У грудній порожнині вона nпроходить вздовж лівої поверхні хребтового стовпа до рівня VII –X грудних nхребців, де повертає праворуч (позаду від аорти, стравоходу і грудної протоки) nі впадає в непарну вену.

Півнепарна вена збирає кров з:

– лівих задніх міжребрових вен (vv. nintercostales posteriores sinistrae) – від 4–5 нижніх задніх міжребрових вен n(vv. intercostales posteriores inferiores);

– додаткової півнепарної вени (v. hemiazygos accessoria) – з n6–7 верхніх задніх міжребрових вен (vv. intercostales posteriores superiores);

– вен стравоходу (vv. oesophageales);

– лімфатичних вузлів заднього середостіння (nodi lymphoidei nmediastini posterioris).

 

Система нижньої порожнистої вени. Загальні і nзовнішні клубові артерії і вени.

нижня порожниста вена

(vena cava inferior)

 

Нижня порожниста вена (vena cava inferior) починається на рівні IV–V поперекових хребців n(vertebrae lumbales [IV–V]) при злитті:

– лівої спільної клубової вени (v. iliaca communis sinistra);

– правої спільної клубової вени (v. iliaca communis ndextra), справа і нижче від роздвоєння аорти (bifurcatio aortae).

Вона проходить через сухожилковий центр діафрагми (centrum tendineum ndiaphragmatis) в заднє нижнє, а потім у верхнє середостіння грудної порожнини n(mediastinum superius cavitatis thoracis) і впадає у праве передсердя n(atrium dextrum).

У нижній порожнистій вені (vena cava inferior) розрізняють:

– пристінкові притоки нижньої порожнистої вени (vv. nparietales venae cavae inferioris);

– нутрощеві притоки нижньої порожнистої вени (vv. viscerales nvenae cavae inferioris).

До пристінкових nпритоків нижньої порожнистої вени (vv. parietales venae cavae ninferioris) належать:

– поперекові вени (vv. lumbales) – по чотири або п’ять з кожного nбоку, які збирають кров від задньої стінки порожнини живота (paries posterior ncavitatis abdominis), хребтового каналу (canalis vertebralis), спинного мозку nта його оболонок (medulla spinalis et meninges), супроводжуючи відповідні nпоперекові артеріі (aa. lumbales).

Верхні чотири вени переважно впадають у нижню порожнисту вену (vena cava ninferior), хоч перша з них може впадати у висхідну поперекову вену (v. lumbalis nascendens).

П’ята є притокою клубово–поперекової вени (v. iliolumbalis) або спільної клубової nвени (vena iliaca communis).

Усі вони анастомозують з висхідною поперековою веною (v. lumbalis nascendens).

– нижні діафрагмові вени (vv. phrenicae inferiores) – вени, nякі супроводжують однойменні артерії (aa. phrenicae inferiores).

Праві вени (vv. phrenicae inferiores dextrae) впадають у нижню порожнисту nвену (vena cava inferior), а ліві (vv. phrenicae inferiores sinistrae) – у ліву nнадниркову вену (v. suprarenalis sinistra), ліву ниркову (v. renalis) або нижню nпорожнисту вену (vena cava inferior). 

До нутрощевих притоків нижньої порожнистої вени (vv. viscerales venae cavae inferioris) належать:

– права яєчкова вена (v. testicularis dextra), у жінок – права nяєчникова вена (v. ovarica dextra), що починається від заднього краю nяєчка (margo posterior testis) чи від воріт яєчника (hilum ovarii) численними nвенами, які утворюють лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis).

Вона несе кров від правого лозоподібного сплетення (plexus pampiniformis ndexter) до нижньої порожнистої вени (vena cava inferior).

У чоловіків лозоподібне сплетення (plexus pampiniformis) і яєчкова вена (v. testicularis) належать nдо складу сім’яного канатика (funiculus spermaticus);

– ліва яєчкова вена (v. testicularis sinistra), у жінок – ліва nяєчникова вена (v. ovarica sinistra), що під прямим кутом впадає у ліву nниркову вену (v. renalis sinistra);

– ниркові вени (vv. renales) – парні, йдуть від ниркових nворіт (hilum renale) і, анастомозуючи з поперековими венами (vv. lumbales), nвпадають у нижню порожнисту вену (v. cava inferior) між першим та другим nпоперековими хребцями (vertebrae lumbales);

– права надниркова вена (v. suprarenalis dextra), що виходить nз воріт надниркової залози (hilum glandulae suprarenalis);

– ліва надниркова вена (v. suprarenalis sinistra), що впадає nв ліву ниркову вену (v. renalis sinistra);

                                печінкові вени (vv. hepaticae) – три–чотири крупних вени nвпадають у нижню порожнисту вену (v. cava inferior) в ділянці печінки (regio nhepatis) у борозні порожнистої вени (sulcus venae cavae).

 ВЕНИ ТАЗА

Спільна клубова вена

(v. iliaca communis)

Спільна клубова вена утворюється на рівні крижово-клубового суглоба (art. sacroiliaca) nпри злитті:

– внутрішньої клубової вени (v. iliaca ninterna);

– зовнішньої клубової вени (v. iliaca externa).

Внутрішня клубова вена

(v. iliaca interna)

Внутрішня клубова вена має:

– пристінкові притоки;

– нутрощеві притоки, відповідно до розгалуження nоднойменних артерій.

Пристінковими притоками внутрішньої клубової вени є такі:

– верхні сідничні вени (vv. gluteae superiores);

– нижні сідничні вени (vv. gluteae inferiores);

– затульні вени (vv. obturatoriae);

– бічні крижові вени (vv. sacrales laterales);

– клубово–поперекова вена (v. iliolumbalis), що часто впадає у nспільну клубову вену (vena iliaca communis);

– середня крижова вена (v. sacralis mediana), що часто впадає nу ліву спільну клубову вену (vena iliaca communis sinistra).

 

 

Нутрощеві притоки внутрішньої клубової вени формуються із таких венозних сплетень:

– крижового венозного сплетення (plexus venosus nsacralis);

 

– передміхуровозалозового венозного сплетення (plexus nvenosus prostaticus), в якевходять:

– глибока спинкова вена статевого члена (v. dorsalis profunda npenis);

 

– глибокі вени статевого члена (vv. profundae penis);

 

– задні калиткові вени (vv. scrotales posteriores);

– міхурового nвенозного сплетення (plexus venosus vesicalis), в яке входять:

– міхурові вени (vv. vesicales);

– прямокишкового nвенозного сплетення (plexus venosus rectalis), в яке входять:

– верхні прямокишкові вени (vv. rectales superiores), які nвпадають в нижню брижову вену (v. mesenterica inferior);

– середні прямокишкові вени (vv. rectales mediae), які nвпадають у внутрішню клубову вену (v. iliaca interna);

– нижні прямокишкові вени (vv. rectales inferiores), які nвпадають у внутрішню соромітну вену (v. pudenda interna);

– маткове nвенозне сплетення (plexus venosus uterinus), в яке входять:

– маткові вени (vv. uterinae);

– піхвове nвенозне сплетення (plexus venosus vaginalis), в яке входять:

– маткові вени (vv. uterinae).

 

Зовнішня клубова вена

(v. iliaca externa)

Зовнішня клубова вена є продовженням стегнової вени n(v. femoralis) і приймає кров від усіх вен нижньої кінцівки.

Під пахвинною зв’язкою (lig. inguinale) у зовнішню клубову вену (v. iliaca nexterna) впадають:

– нижня надчеревна вена (v. epigastrica inferior);

– глибока огинальна вена клубової кістки (v. circumflexa nilium profunda).

 

Система ворітної вени. Кава-кавальні і nпорто-кавальні анастомози. Кровообіг плода і новонародженого.

СИСТЕМА ВОРІТНОЇ ПЕЧІНКОВОЇ ВЕНИ

Ворітна печінкова вена (vena portae hepatis) розташована у товщі nпечінково–дванадцятипалокишкової зв’язки (lig. hepatoduodenale) між спільною nжовчною протокою (ductus choledochus) та власною печінковою артерією (a. nhepatica propria) і формується позаду головки підшлункової залози (caput npancreatis) при злитті:

– верхньої брижової вени (v. mesenterica nsuperior);

– нижньої брижової вени (v. mesenterica ninferior);

– селезінкової вени (v. splenica).

Вона збирає венозну кров від непарних органів черевної порожнини (cavitas abdominis), крім печінки n(hepar).

До входження у ворота печінки (porta hepatis) у ворітну печінкову вену (v. nportae hepatis) входять такі притоки:

– міхурова вен (v. cystica);

– права шлункова вена (v. gastrica dextra);

– ліва шлункова вена (v. gastrica sinistra);

– передворотарна вена (v. prepylorica);

– припупкові вени (vv. paraumbilicales).

Ці притоки у воротах печінки (porta hepatis) впадають у ворітну печінкову вену (vena portae nhepatis), іноді безпосередньо у печінку.

 

Порто–кавальні анастомози

(anastomoses portocavales)

Порто–кавальні анастомози утворені між:

– ворітною nпечінковою веною (v. portae hepatis);

– верхньою nпорожнистою веною (v. cava superior);

– нижньою nпорожнистою веною (v. ncava inferior).

Порто–кавальні анастомози є такі:

– у товщі nчеревної частини стравоходу (pars abdominalis oesophagi) між:

– лівою шлунковою веною (v. gastrica sinistra) – система nворітної печінкової вени (v. portae hepatis);

– стравохідними венами (vv. oesophageales) – система верхньої nпорожнистої вени (v. cava superior);

– у товщі nпрямої кишки (rectum) між:

– верхньою прямокишковою веною (v. rectalis superior) – nсистема ворітної печінкової вени (v. portae hepatis);

– середньою прямокишковою веною (rectalis media) – система nнижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

– нижньою прямокишковою веною (v. rectalis inferior) – nсистема нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

– навколо nпупка (umbilicus) між:

– верхньою надчеревною веною (v. epigastrica superior) – nсистема верхньої порожнистої вени (v. cava superior);

– припупковими венами (vv. paraumbilicales) – система nворітної печінкової вени (v. portae hepatis);

– нижньою надчеревною веною (v. epigastrica inferior) – nсистема нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

– у товщі nвисхідної ободової кишки (colon ascendens) і низхідної ободової nкишки (colon descendens) між:

– поперековими венами (vv. lumbales) – система нижньої nпорожнистої вени (v. cava inferior);

– правою ободовокишковою веною (v. colica dextra) та лівою nободовокишковою веною (v. colica sinistra) – система ворітної nпечінкової вени (v. portae hepatis).

                                     nКаво–кавальні анастомози

(anastomoses cavocavales)

Каво–кавальні анастомози утворені між:

– верхньою nпорожнистою веною (vena cava superior);

– нижньою порожнистою nвеною (vena cava inferior).

Кавo–кавальні анастомози є такі:

– між верхньою надчеревною веною (v. nepigastrica superior) – система верхньої порожнистої вени (v. cava superior), і nнижньою надчеревною веною (v. epigastrica inferior) – система nнижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

– між поперековими nвенами (vv. lumbales) – система нижньої порожнистої вени (v. cava ninferior), і висхідними правою та лівою поперековими венами (vv. lumbales nascendentes) – система верхньої порожнистої вени (v. cava superior);

– між грудо–надчеревною nвеною (v. thoracoepigastrica) – система верхньої порожнистої вени (v. ncava superior), і поверхневою надчеревною веною (v. epigastrica nsuperficialis) – система нижньої порожнистої вени (v. cava inferior);

 – між nпоперековими венами (vv. lumbales) – система нижньої порожнистої nвени (v. cava inferior), і зовнішнім хребтовим сплетенням (plexus nvenosus vertebralis externus) – система верхньої порожнистої вени (v. cava nsuperior). 

                                   n Внутрішні nклубові артерії і вени.

Спільна клубова артерія

(arteria iliaca communis)

Спільна клубова артерія опускається в малий таз (pelvis minor) і на рівні nкрижово–клубового суглоба (art. sacroiliaca) розгалужується на:

– зовнішню клубову артерію (arteria iliaca nexterna);

– внутрішню клубову артерію (arteria iliaca ninterna).

 Внутрішня клубова артерія

(a. iliaca interna)

Внутрішня клубова артерія (a. iliaca interna) біля верхнього краю великого сідничного отвору (margo nsuperior foraminis ischiadici majoris) розділяється на:

– передній стовбур (truncus anterior);

– задній стовбур (truncus posterior).

Передній і задній стовбури (trunci anterior et posterior) кровопостачають:

–         nстінки і органи малого таза n(parietes et organa pelvis minoris).

–         n        Гілки внутрішньої клубової артерії (rami arteriae iliacae internae) nподіляються на:

– нутрощеві гілки (rr. viscerales);

– пристінкові гілки (rr. parietales).

До пристінкових гілок внутрішньої клубової артерії (rr. nparietales arteriae iliacae internae) належать:

– клубово–поперекова nартерія (a. iliolumbalis), яка кровопостачає:

– великий поперековий м’яз (m. psoas major);

– клубовий м’яз (m. iliacus);

– квадратний м’яз попереку (m. quadratus lumborum);

– клубову кістку (os ilium);

– бічні nкрижові артерії (aa. sacrales laterales) – верхня та нижня (superior et ninferior), що кровопостачають:

– кістки та м’язи крижової ділянки (ossa et musculi regionis sacralis);

– оболони спинного мозку (matres spinales).

– верхня nсіднична артерія (a. glutea superior), що виходить з таза (pelvis) nчерез надгрушоподібний отвір (foramen suprapiriforme) і кровопостачає:

– сідничні м’язи (mm.glutei);

– кульшовий суглоб (art.coxae);

– нижня nсіднична артерія (a. glutea inferior), що виходить з таза через nпідгрушоподібний отвір (foramen infrapiriforme) і кровопостачає, переважно:

– великий сідничний м’яз (m.gluteus maximus);

– шкіру сідничної ділянки (cutis regionis glutealis);

– затульна nартерія (a. obturatoria), що виходить з таза через затульний канал n(canalis obturatorius) на стегно (femur), де кровопостачає:

– затульні м’язи (mm. obturatorii interni et externi);

– кульшовий суглоб (art. coxae);

– присередні м’язи стегна (musculi mediales femoris): mm. adductores nlongus, brevis, magnus et minimus; m. pectineus, m.gracilis;

– шкіру зовнішніх статевих органів (cutis organorum genitalium externorum);

– головку стегнової кістки (caput femoris).

– пупкова nартерія (a. umbilicalis), у дорослої людини заростає і функціонує nтільки в початковій частині, де від неї відходять:

– верхні міхурові артерії (aa. vesicales superiores) до nверхівки сечового міхура (apex vesicae urinariae);

– сечовідні гілки (rr. ureterici) до нижнього відділу nсечоводів (ureteres).

До нутрощевих гілок внутрішньої клубової артерії (rr. nvisceralis arteriae iliacae internae) належать:

– артерія nсім’явиносної протоки (a. ductus deferentis), у чоловіків nкровопостачає:

– сім’явиносну протоку (ductus deferens);

– нижня nміхурова артерія (a. vesicalis inferior), кровопостачає:

– сечовий міхур (vesica urinaria);

– пряму кишку (rectum);

– у чоловіків розгалужується на гілки до пухирчастої залози (rami glandulae nvesiculosae) і передміхурової залози (rami prostatici);

– у жінок від неї відходять гілки до піхви (rami vaginales);

– середня nпрямокишкова артерія (a. rectalis media), кровопостачає:

– ампулу прямої кишки (ampulla recti);

– м’яз–підіймач відхідника (m. levator ani);

– у чоловіків розгалужується на гілки до пухирчастої залози (glandula nvesiculosa) і передміхурової залози (prostata);

– у жінок від неї відходять гілки до піхви (vagina).

Середня прямокишкова артерія (a. rectalis media) анастомозує:

– з верхньою прямокишковою артерією (a.rectalis superior) від nнижньої брижової артерії (a. mesenterica inferior);

– з нижньою прямокишковою артерією (a.rectalis inferior) із nвнутрішньої соромітної артерії (a. pudenda interna);

– маткова nартерія (a. uterina) nпроходить між листками широкої маткової зв’язки (lig. latum uteri) від шийки nматки (cervix uteri) до дна матки (fundus uteri); від неї відходить:

– піхвова артерія (a. vaginalis), яка розгалужується на:

– трубну гілку (r. tubarius);

– яєчникову гілку (r. ovaricus), анастомозуючи з яєчниковою артерією n(a. ovarica) від черевної частини аорти (pars abdominalis aortae);

– внутрішня nсоромітна артерія (a. pudenda interna), що виходить iз тазової nпорожнини (cavitas pelvis) через підгрушоподібний отвір (forameinfrapiriforme), а потім через малий сідничний отвір (foramen ischiadicum nminus) і знову заходить в порожнину малого таза (cavitas pelvis minoris) – сідничо–відхідникову nямку (fossa ischioanalis).

У цій ямці (fossa ischioanalis) від внутрішньої соромітної артерії (a. npudenda interna) відходять:

– нижня прямокишкова артерія (a. rectalis inferior) і розгалужується nна:

– промежинну артерію (a. perinealis) до м’язів промежини (musculi nperinei);

– гілки до зовнішніх статевих органів (rami organa genitalia nexterna).

Зовнішня клубова артерія

(arteria iliaca externa)

Зовнішня клубова артерія є продовженням спільної клубової артерії (a. iliaca communis), через nсудинну затоку (lacuna vasorum) виходить на стегно (femur), де вже називається стегновою nартерією (a. femoralis).

Від зовнішньої клубової артерії відходять:

– нижня nнадчеревна артерія (a. epigastrica inferior), вона заходить у піхву nпрямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis), кровопостачає м’язи nживота (mm.abdominis) і розгалужується на:

– лобкову гілку (r. pubicus), від якої відходить затульна nгілка (r. obturatorius) або може бути додаткова затульна артерія (a. nobturatoria accessoria);

– артерію підвішувального м’яза яєчка (a. cremasterica) у nчоловіків;

– артерію круглої зв’язки матки (a. ligamenti teretis uteri) nу жінок.

Нижня надчеревна артерія (a. epigastrica inferior) анастомозує з гілками затульної артерії n(rami arteriae obturatoriae) через затульну гілку (r. obturatorius);

– глибока nогинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa ilium profunda) йде nдо верхньої передньої клубової ості (spina iliaca anterior superior) від неї nвідходять гілки (rami) до:

– м’язів живота (mm. abdominis);

– м’язів таза (mm. pelvis).

Глибока огинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa ilium profunda) анастомозує з nгілками клубово–поперекової артерії (rami arteriae iliolumbalis). 

Спільна клубова вена

(v. iliaca communis)

Спільна клубова вена утворюється на рівні крижово-клубового суглоба (art. nsacroiliaca) при злитті:

– внутрішньої клубової вени (v. iliaca ninterna);

– зовнішньої клубової вени (v. iliaca externa).

Внутрішня клубова вена

(v. iliaca interna)

Внутрішня клубова вена має:

– пристінкові притоки;

– нутрощеві притоки, відповідно до розгалуження nоднойменних артерій.

Пристінковими притоками внутрішньої клубової вени є такі:

– верхні сідничні вени (vv. gluteae superiores);

– нижні сідничні вени (vv. gluteae inferiores);

– затульні вени (vv. obturatoriae);

– бічні крижові вени (vv. sacrales laterales);

– клубово–поперекова вена (v. iliolumbalis), що часто впадає nу спільну клубову вену (vena iliaca communis);

– середня крижова вена (v. sacralis mediana), що часто впадає nу ліву спільну клубову вену (vena iliaca communis sinistra).

Нутрощеві притоки внутрішньої клубової вени формуються із таких венозних сплетень:

– крижового венозного сплетення (plexus venosus nsacralis);

– передміхуровозалозового венозного сплетення (plexus nvenosus prostaticus), в якевходять:

– глибока спинкова вена статевого члена (v. dorsalis profunda npenis);

– глибокі вени статевого члена (vv. profundae penis);

– задні калиткові вени (vv. scrotales posteriores);

 

– міхурового nвенозного сплетення (plexus venosus vesicalis), в яке входять:

– міхурові вени (vv. vesicales);

– прямокишкового nвенозного сплетення (plexus venosus rectalis), в яке входять:

– верхні прямокишкові вени (vv. rectales superiores), які впадають nв нижню брижову вену (v. mesenterica inferior);

– середні прямокишкові вени (vv. rectales mediae), які nвпадають у внутрішню клубову вену (v. iliaca interna);

– нижні прямокишкові вени (vv. rectales inferiores), які nвпадають у внутрішню соромітну вену (v. pudenda interna);

– маткове nвенозне сплетення (plexus venosus uterinus), в яке входять:

– маткові вени (vv. uterinae);

– піхвове nвенозне сплетення (plexus venosus vaginalis), в яке входять:

– маткові вени (vv. uterinae).

       Підключична та пахвова артерії і вени. nПахвові лімфатичні вузли.

 

Підключична артерія

(arteria subclavia)

Дуга аорти (arcus aorta) випуклістю обернена догори, йде позаду ручки nгруднини косо ліворуч та ззаду від хряща II ребра nдо лівої поверхні тіла TIV хребця, nде переходить у низхідну частину аорти. Тут часто буває ледь помітне звуження — nперешийок аорти (isthmus aorta). Від nвипуклої поверхні дуги аорти відходять три великих стовбури: плечово-головний стовбур, ліва загальна сонна та ліва nпідключична артерії. Від увігнутої поверхні дуги аорти відходять дрібні гілки nдо заг-руднинної залози, бронхів тощо.

Підключична артерія (a. subclavia) починається nз правого боку від плечово-головного стовбура, з лівого — від дуги аорти. nПіднімається догори вбік (розташовуючись глибше від підключичної вени) до nверхнього отвору грудної клітки, дугоподібно огинає купол плеври, у nміждрабинчастому просторі перекидається через І ребро і, проникаючи між ним і nключицею, переходить у пахвову артерію. Підключичну артерію поділяють на три nвідділи: до входу в міждрабин-частші простір; у межах міждрабинчасто-го nпростору; після виходу з нього.

 Отже, підключична артерія є парною і починається:

– від дуги аорти (arcus aortae) відходить ліва підключична артерія (arteria nsubclavia sinistra);

– від плечо–головного стовбура (truncus brachiocephalicus) починається nправа підключична артерія (arteria subclavia dextra).

Ліва підключична артерія (arteria subclavia sinistra), починаючись від дуги nаорти (arcus aortae), має грудну частину.

Права підключична артерія (arteria subclavia sinistra) починається від nплечо–головного стовбура (truncus brachiocephalicus), не має грудної частини.

Ліва і права підключичні артерії (arteriaе subclaviaе sinistra et dextra) nвиходять з грудної порожнини (cavitas thoracis) через верхній отвір грудної nклітки (apertura thoracis superior), утворюючи дещо опуклу догори дугу, яка nсправа і зліва огинає купол плеври (cupula pleurae) і верхівку легень (apex npulmonum), утворюючи на легенях невелике втиснення у вигляді борозни (sulcus narteriae subclaviae). Досягнувши I ребра, артерії заходять у лівий і правий nміждрабинчасті простори (spatia interscalena sinistrum et dextrum).

Потім права і ліва підключичні артерії лягають під ключицями (claviculaе) в nоднойменні борозни перших ребер (sulcus arteriae subclaviae) і заходять у nпахвові ямки (fossae axillares), де, починаючи від рівня зовнішніх країв перших nребер, вже називаються пахвовими артеріями (aа. axillarеs).

Підключична артерія (a. subclavia) умовно поділяється на три відділи:

– до входу в міждрабинчастий простір (spatium interscalenum) – присередній nвідділ;

– в міждрабинчастому просторі (spatium interscalenum) – середній відділ;

– за межами міждрабинчастого простору (spatium interscalenum) до рівня nзовнішнього краю I ребра – бічний відділ.

До входу в міждрабинчастий простір n(spatium interscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходять nтакі гілки:

– хребтова nартерія (a. vertebralis);

Хребтова артерія* йде догори й nназад до кута, утвореного початком переднього драбинчастого м’яза і довгим nм’язом шиї, де проникає в for. transversarium СVI хребця. nЗвідси піднімається догори через поперечні отвори CV —СІ хребців, nпроникає через задню атланто-потиличну перетинку і великий отвір в задню nчерепну ямку. Лягає на clivus і, nз’єднуючись з однойменною артерією протилежного боку, утворює основну артерію. nХребтова артерія в шийному відділі дає гілки, які через for. intervertebralia проходять nдо спинного мозку і його оболонок.

*У всіх хребетних, nза винятком людини, основним джерелом nкровопостачання головного мозку є хребтова nартерія, а внутрішня сонна артерія — це додаткове (допоміжне) джерело.

У порожнині черепа відходять передня й nзадня спинномозкові та задня нижня мозочкові артерії.

Передня спинномозкова артерія (a. spinalis anterior) незабаром nзливається з однойменною артерією протилежного боку, проходить у товщі м’якої оболони мозку вниз по серединнііі nщілині спинного мозку, віддаючи йому численні гілки.

Задня спинномозкова артерія (a. spinalis posterior) спускається nдонизу в товщі м’якої оболони nмозку по задній поверхні спинного мозку й віддає йому багато гілок.

Задня нижня мозочкова артерія (а. сеrebelli inferior posterior) разом з nартеріями мозочка, що відходять від основної артерії, постачає кров’ю мозочок. 

– внутрішня nгрудна артерія (a. thoracica interna);

Внутрішня грудна nартерія (a. thoracica interna) відходить nвід нижнього півкола підключичної артерії напроти стовбура хребтової артерії, nспускається по задній поверхні ребрових хрящів до нижнього краю хряща VII ребра, nде ділиться на дві гілки: мязово-діафрагмову артерію (a. mus–culophrenica), що йде nпід плеврою по краю діафрагми, постачаючи кров’ю її, прилеглі міжреброві м’язи, nребра та шкіру, і верхню надчеревну артерію (a. epigastrica superior), яка, nпройшовши через діафрагму, проникає в піхву прямого м’яза живота, де nанастомозує з однойменною нижньою артерією. Внутрішня грудна артерія віддає nбічні гілки до клітковини переднього середостіння, середостінної плеври, nзагруд-нннної залози, трахеї та бронхів (rr. mediastinals, thymici, tracheales, bronchioles), до nпередніх відділів шести верхніх міжребер’їв {rr. intercostales anteriores), nмолочної залози (rr. mammarii mediates), діафрагми, nосердя (a. pericardiacophreпіса) і т. д.

  nщито–шийний стовбур (truncus nthyrocervicalis).

Щито-шийний nстовбур (truncus thyro–cervicalis) починається nна верхньому півколі підключичної артерії у вигляді товстої короткої судини, nяка незабаром розпадається на гілки: нижню щитоподібну артерію (a. thyroidea inferior), що nйде до нижнього краю щитоподібної залози, віддаючи гілки до гортані (a. laryngea inferior), глотки (rr. pharyngeals), шийних nчастин стравоходу (rr. csophagcales) і трахеї n(rr. tracheales); висхідну nшийну артерію (a. cervicalis ascendens), яка nпостачає кров’ю глибокі м’язи шиї; надлопаткову артерію (a. suprascapularis), що nпроникає над incisure scapulae в nнадостьову і підостьову ямки, несе кров до mm. supra– et infaspinatus і nплечового суглоба; поперечну артерію шиї (a. transversa colli) з nнепостійною поверхневою гілкою (r. superficialis).

В міждрабинчастому nпросторі (spatium ninterscalenum) від підключичної артерії (a. subclavia) відходить така nгілка:

–         nреброво-шийний стовбур (truncus ncostocervicalis.

Ця судина прямує назад догори і в межах шийки І nребра розпадається на гілки: глибоку шийну артерію (a. cervicalis profunda), що несе nкров до глибоких м’язів потилиці (rr. dorsales) та nспинного мозку (rr. spinales), і nнайвищу міжреброву артерію (а. іпtercostalis supremo), яка nживить дорзальні ділянки двох верхніх міжребрових проміжків (аа. intercostales posteriores prima et secunda).

По виході nіз міждрабинчастого простору (spatium interscalenum) nвід підключичної артерії (a. subclavia) відходить така гілка:

–поперечна артерія шиї (a. transversa colli), що має значну варіабельність.

Найчастіше ця артерія йде дорзально, проникає крізь nплечове сплетення, розгалужується у м’язах і шкірі та у вигляді глибокої гілки, nабо тильної артерії лопатки (a. dorsalis scapula), що nпроходить поблизу присереднього краю лопатки, досягає найширшого м’яза спини.

Пахвова артерія

(arteria axillaris)

Пахвова артерія (arteria axillaris) є безпосереднім продовженням підключичної nартерії (a. subclavia), топографічно починається від рівня зовнішнього nкраю I ребра (margo externus costae primae [I]).

Вона проходить у глибині пахвової ямки (fossa axillaris) і оточена nстовбурами плечового сплетення (trunci plexus brachialis).

Відповідно до топографії передньої стінки пахвової порожнини (paries nanterior cavitatis axillaris), пахвову артерію (arteria axillaris) поділяють на nтри відділи:

– на рівні грудо–ключичного трикутника (trigonum clavipectorale);

– на рівні грудного трикутника (trigonum pectorale);

– на рівні підгрудного трикутника (trigonum subpectorale).

У грудо–ключичному трикутнику (trigonum nclavipectorale) від пахвової артерії (arteria axillaris) відходять:

– верхня nгрудна артерія (a. thoracica superior), яка розгалужується в nміжребрових м’язах (mm. intercostales) І–ІІ міжребрових просторів (spatia nintercostalia);

– грудо–надплечова nартерія (a. thoracoacromialis), яка кровопостачає:

– надплечовий відросток лопатки (acromion scapulae);

– надплечово–ключичний суглоб (art. acromioclavicularis);

– підключичний м’яз (m. subclavius);

– дельтоподібний м’яз (m. deltoideus);

– великий грудний м’яз (m. pectoralis major);

– малий грудний м’яз. (m .pectoralis minor).

У грудному трикутнику (trigonum pectorale) від nпахвової артерії (a. axillaris) відходить:

– бічна nгрудна артерія (a. thoracica lateralis), яка кровопостачає передній nзубчастий м’яз (m. serratus anterior) і віддає гілки до грудної залози n(glandula mammaria).

 

У підгрудному трикутнику (trigonum subpectorale) від nпахвової артерії відходять:

– підлопаткова nартерія (a. subscapularis), яка розгалужується на:

– грудо–спинну артерію (a. thoracodorsalis), що кровопостачає:

– найширший м’яз спини (m. latissimus dorsi);

– великий круглий м’яз (m. teres major);

– огинальну артерію лопатки (a. circumflexa scapulae), що проходить nчерез тристоронній отвір (foramen trilaterum) і кровопостачає:

– м’язи дорсальної поверхні лопатки (musculi faciei dorsalis scapulae);

– передня nогинальна артерія плеча (a. circumflexa humeri anterior), що проходить nпопереду хірургічної шийки плечової кістки (collum chirurgicum humeri) і nкровопостачає:

– плечовий суглоб (art.humeri);

– дельтоподібний м’яз (m.deltoideus);

– задня огинальна nартерія плеча (a. circumflexa humeri posterior), що проходить через nчотиристоронній отвір (foramen quadrilaterum) і, анастомозуючи з передньою nогинальною артерією плеча (a. circumflexa humeri anterior), кровопостачає:

– плечовий суглоб (art .humeri);

– м’язи, що знаходяться навколо плечового суглоба (art. humeri).

Пахвові лімфатичні вузли (nodi lymphoidei axillares) є основними ділянковими лімфатичними вузлами nверхньої кінцівки (nodi lymphoidei membri superioris regionales). Вони nрозташовані у жировій тканині пахвової порожнини (cavitas axillaris) біля її nстінок і вздовж судинно–нервового пучка, утворюючи такі групи лімфатичних nвузлів:

– верхівкові вузли (nodi apicales);

– плечові вузли; бічні вузли (nodi humerales; nodi laterales);

– підлопаткові вузли; задні вузли (nodi subscapulares; nodi nposteriores);

– грудні вузли; передні вузли (nodi pectorales; nodi anteriores);

– центральні вузли (nodi centrales).

Усі ці вузли з’єднані між собою численними лімфатичними судинами і збирають nлімфу від приносних лімфатичних судин з верхньої кінцівки (membrum superius), груді n(mamma), стінки порожнини грудної клітки (paries cavitatis thoracis) і частини nспини (dorsum).

Виносні лімфатичні судини пахвових лімфатичних вузлів утворюють з кожного nбоку підключичний стовбур (truncus subclavius).

Правий лімфатичний стовбур (truncus subclavius dexter) впадає у праву nлімфатичну протоку (ductus lymphaticus dexter) або в одну із вен, що утворюють nправий венозний кут (angulus venosus dexter).

Лівий підключичний стовбур (truncus subclavius sinister) впадає у шийну nчастину грудної протоки (pars cervicalis ductus thoracici) або в одну із вен, nщо утворює лівий венозний кут (angulus venosus sinister).

       Плечова, ліктьова і променева артерії, їх хід, топографія і розподіл гілок nна плечі, передпліччі і кисті.

Плечова артерія

(arteria brachialis)

Плечова артерія є безпосереднім продовженням пахвової артерії (a. naxillaris) і, починаючись на рівні нижнього краю великого грудного м’яза (m. npectoralis major), проходить в присередній двоголовій борозні (sulcus nbicipitalis medialis), а в ліктьовій ямці (fossa cubitalis) розгалужується на nсвої кінцеві гілки – променеву артерію (a. radialis) та ліктьову артерію (a. nulnaris).

          Від плечової nартерії (arteria brachialis) відходять:

1) глибока nартерія плеча (a. profunda brachii), що починається від верхньої nтретини плечової артерії (a. brachialis), проходить разом з променевим нервом n(n. radialis) через канал променевого нерва (canalis nervi radialis), де nрозгалужується на гілки:

– до задньої групи м’язів плеча (musculi brachii);

– до дельтоподібного м’яза (m. deltoideus).

Глибока артерія плеча (a. profunda brachii) розгалужується на:

– середню обхідну артерію (a. collateralis media);

– променеву обхідну артерію (a. collateralis radialis).

Ці артерії беруть участь в утворенні суглобової сітки ліктя (rete narticulare cubiti);

2) верхня nліктьова обхідна артерія (a. collateralis ulnaris superior) починається nвід плечової артерії (a. brachialis) нижче глибокої артерії плеча (a. profunda nbrachii) і йде до задньоприсередньої поверхні ліктьового суглоба (facies nposteromedialis articulationis cubiti), де анастомозує із задньою гілкою ліктьової nповоротної артерії (ramus posterior arteriae recurrentis ulnaris);

3) нижня nліктьова обхідна артерія (a. collateralis ulnaris inferior) починається nвід плечової артерії (a. brachialis) в нижній її третині, йде до nпередньоприсередньої поверхні плечового суглоба (facies anteromedialis narticulationis humeri), де анастомозує з передньою гілкою ліктьової поворотної nартерії (ramus anterior arteriae recurrentis ulnaris).

Усі названі вище обхідні артерії (arteriae collaterales), анастомозуючи із поворотними артеріями n(arteriae recurentes), формують ліктьову суглобову сітку n(rete articulare cubiti), від якої кровопостачється:

– ліктьовий суглоб (art. cubiti);

– м’язи навколо ліктьового суглоба (art. cubiti).

Артерії передпліччя та кисті

(arteriae antebrachii et manus)

Передпліччя (antebrachium) і кисть (manus) кровопостачаються кінцевими nгілками плечової артерії (a. brachialis) – променевою артерією (a. nradialis) та ліктьовою артерією (a.ulnaris).

Променева артерія

(arteria radialis)

Вона лежить у променевій борозні передпліччя (sulcus radialis antebrachii) nі, огинаючи шилоподібний відросток променевої кістки (processus styloideus nradii), переходить на тильну ділянку кисті (regio dorsalis manus), а потім nчерез перший міжкістковий простір (spatium interosseum primum) заходить на nдолоню (palma), де її кінцевий відділ, анастомозуючи з глибокою долонною гілкою n(r. palmaris profundus) від ліктьової артерії (a. ulnaris), утворює глибоку nдолонну дугу (arcus palmaris profundus).

Від променевої артерії (arteria radialis) відходять:

– променева nповоротна артерія (a. recurrens radialis), яка анастомозує з променевою nобхідною артерією (a. collateralis radialis);

– поверхнева nдолонна гілка (r. palmaris superficialis), яка анастомозує з nкінцевим відділом ліктьової артерії (a. ulnaris), утворюючи поверхневу nдолонну дугу (arcus palmaris superficialis), і м’язові гілки (rr. nmusculares), які кровопостачають м’язи передпліччя (musculi antebrachii);

– тильна зап’ясткова nгілка (r. carpalis dorsalis) та долонна зап’ясткова гілка n(r. carpalis palmaris), разом з однойменними гілками ліктьової артерії беруть nучасть в утворенні тильної зап’ясткової сітки (rete carpale ndorsale) та долонної зап’ясткової сітки (rete carpale palmare);

– головна артерія великого пальця (a. princeps pollicis), яка nрозгалужується на три власні долонні пальцеві артерії (aa. ndigitales palmares propriae) до першого пальця (digitus primus) і променевої поверхні nдолонної ділянки другого пальця (facies radialis regionis palmaris digiti nsecundi).

Від тильної зап’ясткової сітки (rete carpale dorsale) відходять чотири тильні nзап’ясткові артерії (aa. metacarpales dorsales), кожна з яких nрозгалужується на дві тильні пальцеві артерії (aa. digitales ndorsales).

Тильні пальцеві артерії (aa. digitales dorsales) кровопостачають тильні nповерхні ІІ–V пальців (facies dorsales digitorum secundi – quinti [ІІ–V]).

 

Ліктьова артерія

(arteria ulnaris)

Вона лягає в ліктьову борозну передпліччя (sulcus cubitalis antebrachii) і nчерез канал зап’ястка (canalis carpi) виходить на долоню (palma), де своєю nкінцевою частиною анастомозує з поверхневою долонною гілкою (r. palmaris nsuperficialis) від променевої артерії (a. radialis) і утворює поверхневу nдолонну дугу (arcus palmaris superficialis).

Від ліктьової артерії відходять:

– ліктьова nповоротна артерія (a. recurrens ulnaris), яка розгалужується на передню nгілку (r. anterior) та задню гілку (r. posterior). Вони анастомозують із nверхньою ліктьовою обхідною артерією (a. collateralis ulnaris superior) та nнижньою ліктьовою обхідною артерією (a. collateralis ulnaris inferior) і беруть nучасть в утворенні ліктьової суглобової сітки (rete articulare cubiti);

– загальна nміжкісткова артерія (a. interossea communis), що розгалужується на:

– передню міжкісткову артерію (a. interossea anterior);

– задню міжкісткову артерію (a. interossea posterior). Ці артерії nкровопостачають глибоку частину м’язів передпліччя (pars profunda musculorum nantebrachii) і беруть участь в утворенні сіток зап’ястка (retia ncarpalia).

Від задньої міжкісткової артерії (a. interossea nposterior) відходить поворотна міжкісткова артерія (a. interossea nrecurrens), яка анастомозує із середньою обхідною артерією (a. collateralis nmedia) і бере участь у формуванні ліктьової суглобової сітки (rete narticulare cubiti);

– долонна nзап’ясткова гілка (r. carpalis palmaris) та тильна зап’ясткова nгілка (r. carpalis dorsalis), що беруть участь в утворенні відповідних зап’ясткових nсіток (rete carpale palmare et rete carpale dorsale);

– глибока долонна гілка (r. palmaris profundus), яка nанастомозує з кінцевим відділом променевої артерії (a. radialis), бере участь в nутворенні глибокої долонної дуги (arcus  palmaris profundus).

Від поверхневої долонної дуги (arcus  palmaris nsuperficialis) відходять три або чотири загальні долонні пальцеві артерії n(aa. digitales palmares communes), з яких кожна розгалужується на дві власні nдолонні пальцеві артерії (aa. digitales palmares propriae).

Від глибокої долонної дуги (arcus palmaris profundus) nвідходять чотири долонні п’ясткові артерії (aa. metacarpales npalmares), які дистально впадають у загальні долонні пальцеві артерії (aa. ndigitales palmares communes);

Гілки долонних п’ясткових артерій (rami arteriorum metacarpalium palmarium) за допомогою пронизних nгілок (rr. perforantes) анастомозують з тильними nп’ястковими артеріями (aa. metacarpales dorsales).

 

 

 

Поверхневі та глибокі вени, лімфатичні вузли nта судини верхньої кінцівки.

Вени верхньої кінцівки

(venae membri superioris)

Вони поділяються на:

– поверхневі вени верхньої кінцівки (venae superficiales membri nsuperioris);

– глибокі вени верхньої кінцівки (venae profundae membri nsuperioris). Вони з’єднані між собою численними анастомозами і мають клапани.

Поверхневі вени верхньої кінцівки (venae superficiales nmembri superioris) розвинуті сильніше, ніж глибокі вени верхньої кінцівки n(venae profundae membri superioris), вони формують:

– основну вену передпліччя (v. basilica antebrachii);

– головну вену передпліччя (v. cephalica antebrachii), nякі приймають кров від венозного сплетення тильної поверхні пальців;

– серединну вену передпліччя (v. mediana antebrachii).

Головна вена передпліччя

(v. cephalica antebrachii)

Головна вена передпліччя починається від променевого краю тильної nвенозної сітки кисті (margo radialis retis venosi dorsalis manus).

Із тильної ділянки кисті (regio dorsalis manus) вона переходить на nпередню поверхню променевого краю передпліччя (facies anterior marginis nradialis antebrachii), лягає в бічну двоголову борозну плеча (sulcus nbicipitalis lateralis brachii), потім в борозну (sulcus) між дельтоподібним nм’язом (m. deltoideus) та великим грудним м’язом (m. pectoralis major) і впадає nпід ключицею (clavicula) в пахвову вену (v. axillaris).

Основна вена передпліччя

(v. basilica antebrachii)

Основна вена передпліччя збирає кров від ліктьового краю тильної венозної nсітки кисті (margo nulnaris retis venosi dorsalis manus), проходить по ліктьовому краю передньої nповерхні передпліччя (latus ulnare faciei anterioris antebrachii), іде по nприсередній двоголовій борозні плеча (sulcus bicipitalis medialis brachii) nі впадає в одну із плечових вен (vv. brachiales).

Серединна вена ліктя

(v. mediana cubiti)

Серединна вена ліктя проходить косо в ділянці ліктьової ямки (fossa ncubitalis) від головної вени (v. cephalica) до основної вени передпліччя n(v. basilica antebrachii).

Глибокі вени верхньої кінцівки

(venae profundae membri superioris)

Глибокі вени верхньої кінцівки є подвійними, супроводжують однойменні nартерії і починаються від:

– поверхневої долонної венозної дуги (arcus venosus palmaris superficialis);

– глибокої долонної венозної дуги (arcus venosus palmaris nprofundus).

Пахвова вена

(vena axillaris)

Пахвова вена є непарною, супроводжує однойменну артерію і переходить у nпідключичну вену (v.subclavia).

Лімфатичні судини і вузли верхньої кінцівки

(vasa lymphatica et nodi lymphoidei membri superioris)

Верхня кінцівка. Лімфатичні nсудини верхньої кінцівки можна розподілити па поверхневі та глибокі.

Поверхневі лімфатичні судини починаються nв шкірі кисті, прямують разом з бічною і присередньою підшкірними венами nверхньої кінцівки, часто перериваються в ліктьових вузлах {nodi ncubitales). Далі впадають у nodi lumphoidei axillares.

Глибокі лімфатичні судини прямують nразом з променевою, ліктьовою і плечовою артеріями (деякі судини закінчуються в nліктьових вузлах) і закінчуються в пахвових лімфатичних вузлах. У ці самі вузли nнадходить також лімфа від примолочно-залозистих (рагататтагіі) вузлів. nВиносні судини пахвових лімфатичних вузлів, зливаючись між собою, утворюють nсправа та зліва підключичний стовбур, який, з’єднуючись з яремним стовбуром, nсправа утворює праву лімфатичну протоку (ductus lymphaticus dexter), а зліва nвпадає в грудну протоку (ductus thorocicus) (біля nвпадіння її у венозний кут).

 

На верхній кінцівці (membrum superius) знаходяться:

– поверхневі лімфатичні судини і вузли (vasa lymphatica superficialia et nnodi membri superioris);

– глибокі лімфатичні судини і вузли (vasa lymphatica profundi et nodi nmembri superioris).

Поверхневі та глибокі лімфатичні судини підходять до:

– ліктьових вузлів (nodi cubitales);

– пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares).

Поверхневі лімфатичні судини верхньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia membri nsuperioris) проходять вздовж основної вени (v. basilica) та головної вени (v. ncephalica) і складаються з:

– бічної групи;

– присередньої групи;

– середньої групи.

Бічні поверхневі лімфатичнi судини верхньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia lateralia membri nsuperioris) несуть лімфу від шкіри:

– І–ІІІ пальців кисті (digiti manus);

– променевого краю передпліччя (margo radialis antebrachii);

– бічної поверхні плеча (facies lateralis brachii).

Бічні поверхневі лімфатичнi судини верхньої кінцівки (vasa lymphatica nsuperficialia lateralia membri superioris) йдуть до пахвових лімфатичних nвузлів (nodi lymphoidei axillares).

Присередні поверхневі лімфатичні судини верхньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia medialia membri nsuperioris) несуть лімфу від шкіри:

– IV–V пальців кисті ліктьового краю передпліччя (digiti manus marginis nulnaris antebrachii);

– присередньої поверхні плеча (facies medialis brachii).

Присередні поверхневі лімфатичні судини верхньої кінцівки (vasa lymphatica nsuperficialia medialia membri superioris) йдуть до ліктьових вузлів n(nodi cubitales) та пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei naxillares).

Середні поверхневi лімфатичнi судини верхньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia media membri nsuperioris) несуть лімфу від передньої передплічної ділянки (regio antebrachii nanterior) до ліктьової ямки (fossa cubitalis), частина з цих судин приєднується nдо бічних поверхневих лімфатичних судин (vasa lymphatica nsuperficialia lateralia), частина – до присередніх лімфатичних nповерхневих судин верхньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia nmedialia membri superioris).

Поверхневі лімфатичні вузли верхньої кінцівки (nodi lymphoidei superficiales membri superioris) nсупроводжують поверхневі вени верхньої кінцівки (venae superficiales nmembri superioris).

Вони збирають лімфу від шкіри та підшкірної клітковини. Від них лімфа nдалі прямує до:

– ліктьових вузлів (nodi cubitales);

– пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares).

Глибокі лімфатичні судини та вузли верхньої кінцівки (vasa lymphatica profunda et nodi membri nsuperioris) супроводжують глибокі великі судини верхньої  кінцівки (membri nsuperioris) і несуть лімфу до глибоких вузлів (nodi profundi) та поверхневих nвузлів (nodi superficiales), а звідси до ліктьових вузлів (nodi ncubitales) та пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares).

Ліктьові вузли (nodi cubitales) розташовані в ліктьовій nямці (fassa cubitalis) і поділяються на:

– поверхневі ліктьові вузли (nodi cubitales superficiales), що розташовані nнад фасцією;

– глибокі ліктьові вузли (nodi cubitales profundi), що розташовані під nфасцією;

Ці вузли приймають частину лімфи від кисті (manus) і передпліччя n(antebrachium), а їх виносні лімфатичні судини прямують до пахвових лімфатичних nвузлів (nodi lymphoidei axillares).

У пахвові лімфатичні вузли (nodi lymphoidei axillares) впадають судини з:

– верхньої кінцівки (membrum superius);

– стінок грудної порожнини (parietes cavitatis thoracis);

– грудної залози (glandula mammaria).

Виносні судини з пахвових лімфатичних вузлів (nodi lymphoidei axillares) nформують підключичний стовбур (truncus subclavius), лівий та nправий.

Пахвові лімфатичні вузли (nodi lymphoidei axillares) є основними ділянковими лімфатичними вузлами nверхньої кінцівки (nodi lymphoidei membri superioris regionales). Вони nрозташовані у жировій тканині пахвової порожнини (cavitas axillaris) біля її nстінок і вздовж судинно–нервового пучка, утворюючи такі групи лімфатичних nвузлів:

– верхівкові вузли (nodi apicales);

– плечові вузли; бічні вузли (nodi humerales; nodi laterales);

– підлопаткові вузли; задні вузли (nodi subscapulares; nodi nposteriores);

– грудні вузли; передні вузли (nodi pectorales; nodi anteriores);

– центральні вузли (nodi centrales).

Усі ці вузли з’єднані між собою численними лімфатичними судинами і збирають nлімфу від приносних лімфатичних судин з верхньої кінцівки (membrum superius), nгруді (mamma), стінки порожнини грудної клітки (paries cavitatis thoracis) і nчастини спини (dorsum).

Виносні лімфатичні судини пахвових лімфатичних вузлів утворюють з кожного nбоку підключичний стовбур (truncus subclavius).

Правий лімфатичний стовбур (truncus subclavius dexter) впадає у праву nлімфатичну протоку (ductus lymphaticus dexter) або в одну із вен, що утворюють nправий венозний кут (angulus venosus dexter).

Лівий підключичний стовбур (truncus subclavius sinister) впадає у шийну nчастину грудної протоки (pars cervicalis ductus thoracici) або в одну із вен, nщо утворює лівий венозний кут (angulus venosus sinister).

Топографія та розподіл гілок стегнової і nпідколінної артерій. Артерії гомілки та стопи. Анастомози між гілками артерій nнижньої кінцівки.

Стегнова артерія

(femoralis)

Облітеруючі захворювання судин nнижніх кінцівок (захворювання, що супроводжуються звуженням просвіту судини) nзаймають перше місце за клінічним значенням і частотою та складають основну nгрупу органічних артеріопатій, доступних хірургічному лікуванню. Для діагностики і лікування цих nстанів необхідно знати, насамперед нормальну анатомію судин, їх галуження та nтопографічні співвідношення.

Облітерація судин гомілки та ступні є ознакою облітеруючого nендартерііту, уражає переважно чоловіків віком 20-40 років і може стати nпричиною ампутацій кінцівки й інвалідності в молодому віці. Глибокі знання nанатомії судин дають можливість майбутнім судинним хірургам більш точно ставити nдіагноз з даної патології, а також проводити різного роду профілактичні заходи, nнаправлені на попередження розвитку патології судин.

Стегнова артерія (a. femoralis) є безпосереднім продовженням зовнішньої nклубової артерії (a.iliaca externa), проходить під пахвинною зв’язкою n(lig.inguinale) через судинну затоку (lacuna vasorum) у супроводі однойменної nвени латерально,  з’являється на передній ділянці стегна збоку від nстегнової вени (v.femoralis).

Далі стегнова артерія (a. femoralis) лягає в клубово–гребінну борозну (sulcus niliopectineus), проходить вниз по передній стегновій ділянці (regio femoris nanterior) в стегновій борозні (sulcus femoralis) і заходить у привідний канал n(canalis adductorius), через який проникає в підколінну ямку (fossa poplitea), nде продовжується в підколінну артерію (a. poplitea).

 

Стегнова артерія проектується на передню nповерхню шкіри стегна уздовж прямої лінії, що з’єднує точку на межі між nсередньою та внутрішньою третинами lig. inguinale з nприсереднім надвиростком стегнової кістки.

 

Ближче до поверхні вона розташована під nпахвинною зв’язкою, де, притискаючи судину до верхньої гілки лобкової кістки, nлегко промацується її пульсація.

 

Від стегнової артерії (a. femoralis) відходять:

– поверхнева nнадчеревна артерія (a. epigastrica superficialis), яка відходить від стегнової артерії безпосередньо під nпахвинною зв’язкою, потім проходить на передню стінку живота (paries nanterior abdоminis) у підшкірній клітковині, піднімається догори в напрямку nпупка і кровопостачає:

– нижній відділ апоневроза зовнішнього косого м’яза живота;

– шкіру над апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота;

– поверхнева nогинальна артерія клубової кістки (a. circumflexa ilii superficialis) у nбільшості випадків починається спільним стовбуром з попередньою артерією, nтягнеться паралельно до пахвинної зв’язки назовні і догори, розгалужуючись:

– у м’язах (musculi) та шкірі (cutis) біля верхньої передньої клубової ості n(spina iliaca anterior superior);

– поверхнева зовнішня соромітна артерія (a. pudenda externa nsuperficialis);

– глибока зовнішня соромітна артерія (a. npudenda externa profunda);

Поверхнева і глибока nзовнішні соромітні артерії: розгалужується на:

– передні губні гілки (rr. labiales anteriores) до великих nсоромітних губ (labia majora pudendi) у жінок;

– передні калиткові гілки (rr. scrotales anteriores) до калитки n(scrotum) у чоловіків;

– пахвинні гілки (rr. inguinales);

– глибока nстегнова артерія (a. femoris profunda)

відходить nвід заднього півкола стегнової артерії на 3 — 4 см нижче пахвинної зв’язки, nпроходить вглиб і вниз у супроводі однойменної вени, утворюючи гілки: nпрпсередню артерію, що огинає стегно (a. circumflexa femoris medialis), що несе nкров до привідних м’язів стегна і кульшового суглоба; бічну артерію, що огинає nстегно (a. circumflexa femoris lateralis), яка nживить чотириголовий і кравецький м’язи стегна, м’яз — натягач широкої фасції і nсередній сідничний м’яз, стегнову кістку, капсулу кульшового суглоба та nвідповідні ділянки шкіри; пронизні артерії (аа. perforates) — три nдосить великих стовбури, що постачають кров’ю більшу частину м’язів задньої nгрупи стегна і стегнову кістку.

 

Від глибокої nстегнової артерії (a. femoris profunda) відходять:

– присередня огинальна артерія стегна (a. circumflexa femoris nmedialis);

– бічна огинальна артерія стегна (a. circumflexa femoris lateralis);

– три пронизні артерії (aa. perforantes), що кровопостачають м’язи заднього nвідділу стегна (musculi compartimenti femoris posterioris);

– низхідна колінна артерія n(a. descendens genus) відходить від nстегнової артерії (a. femoralis) у привідному nканалі (canalis nadductorius), виходить на передню поверхню стегна (facies anterior femoris) через nпривідний розтвір (hiatus nadductorius) цього каналу і опускається до колінного суглоба (art. genus), де бере nучасть в утворенні суглобової колінної сітки (rete articulare genus), постачає кров’ю т. vastus medialis і articulatio genus.

 

Дистальні nгілки глибокої артерії стегна широко сполучаються між собою і з гілками nпідколінної артерії, що дуже важливо для розвитку обхідного кровообігу в разі nперев’язування стегнової артерії нижче відходження глибокої артерії стегна.

Численні м’язові гілки середнього н дрібного калібру nвідходять від стегнової артерії до прилеглих м’язів.

 Підколінна nартерія

(arteria poplitea)

Підколінна nартерія є безпосереднім продовженням стегнової артерії (a. femoralis) після nвиходу останньої через нижній (задній) отвір привідного каналу, проходить nпопереду великогомілкового нерва (n. tibialis) та підколінної вени (v. npoplitea).

Артерія nспускається зверху донизу, розташовуючись у глибині підколінної ямки, де її nсупроводжує однойменна вена (проходить більш поверхнево) і великогомілковий nнерв, який лежить безпосередньо під фасцією.  і на рівні нижнього краю nпідколінного м’яза (margo inferior musculi poplitei) розгалужується на:

– передню великогомілкову артерію (a. tibialis anterior);

– задню великогомілкову артерію (a. tibialis posterior).

Від підколінної артерії відходять такі гілки:

– бічна верхня колінна артерія (a. superior lateralis genus);

– присередня верхня колінна артерія (a. superior medialis ngenus);

– середня колінна артерія (a. media genus);

– бічна нижня колінна артерія (a. inferior lateralis genus);

– присередня нижня колінна артерія (a. inferior medialis ngenus);

– литкові артерії (aa. surales).

 

Усі ці артерії беруть участь у кровопостачанні колінного суглоба (art. genus) та м’язів n(musculi) навколо нього.

Вони беруть участь в утворенні:

– суглобової колінної сітки (rete articulare genus);

– наколінкової сітки (rete patellare).

Усі ці гілки разом з низхідною артерією коліна (від nстегнової артерії) та гілками передньої великогомілкової артерії утворюють nнавколо коліна густу суглобову сітку коліна (rete articularе genus), що nпостачає кров’ю м’які тканини, кістки, м’язи та внутрішньосуглобові утвори nколінного суглоба.

Підколінна артерія (a. poplitеa)  спускається зверху донизу, розташовуючись nу глибині підколінної ямки, де її супроводжує однойменна вена (проходить більш nповерхнево) і великогомілковий нерв, який лежить безпосередньо під фасцією. nДалі артерія розгалужується на передню та задню великогомілкові артерії.

Артерії гомілки та стопи

Задня великогомілкова артерія

(arteria tibialis posterior)

Задня великогомілкова артерія (a. tibialis posterior) є продовженням підколінної артерії n(a. poplitea), проходить у гомілково–підколінному каналі (canalis cruropopliteus) nі виходить з–під присереднього краю камбалоподібного м’яза (margo medialis nmusculi solei) позаду присередньої кісточки (malleolus medialis),

проходить в окремому фіброзному каналі під тримачем м’язів–згиначів n(retinaculum musculorum flexorum) на підошву (planta), де розгалужується на:

– присередню підошвову артерію (a. plantaris medialis);

– бічну підошвову артерію (a. plantaris lateralis).

Гілками задньої великогомілкової артерії (a. tibialis nposterior) є:

1. Малогомілкова огинальна гілка n(ramus circumflexus fibularis; ramus circumflexus peronealis), що відходить від nпочатку задньої великогомілкової артерії (a. tibialis posterior) і, огинаючи nголовку малогомілкової кістки (caput fibulae), приєднується до суглобової nколінної сітки (rete articulare genus).

2. Mалогомілкова артерія (a. nfibularis; a. peronea), що проходить у нижньому м’язово–малогомілковому каналі n(canalis musculoperoneus inferior), кровопостачає малогомілкові м’язи (musculi nfibulares; musculi peronei) і позаду бічної кісточки (malleolus lateralis) nрозгалужується на:

– бічні кісточкові гілки (rr. malleolares laterales), які nберуть участь в утворенні бічної кісточкової сітки (rete malleolare laterale);

– п’яткові гілки (rr. calcanei), приймають участь в утворенні nп’яткової сітки (rete calcaneum);

– сполучну гілку (r. communicans), яка сполучає малогомілкову nартерію (a. fibularis) із задньою великогомілковою артерією (a. tibialis nposterior).

3. Присередні кісточкові гілки n(rr. malleolares mediales), що беруть участь в утворенні присередньої nкісточкової сітки (rete malleolare mediale).

4. М’язові гілки (rr. nmusculares) кровопостачають:

– глибокі м’язи та поверхневі м’язи заднього відділу гомілки (musculi nprofundi et superficiales compartimenti cruris posterioris).

5. Живильна nартерія великогомілкової кістки (a. nutricia tibiae; a. nutriens tibiae);

6. Бічна підошвова артерія (a. nplantaris lateralis), що є однією з кінцевих гілок задньої великогомілкової nартерії (a.tibialis posterior), лежить в бічній підошвовій борозні (sulcus nplantaris lateralis), прямує присередньо і, анастомозуючи з глибокою nпідошвовою артерією (a.plantaris profunda), яка відходить від тильної nартерії стопи (a.dorsalis pedis), утворює глибоку підошвову дугу n(arcus plantaris profundus).

Бічна підошвова артерія (a. plantaris lateralis) віддає чотири підошвові плеснові артерії n(aa. metatarsales plantares), які переходять у загальні підошвові nпальцеві артерії (aa. digitales plantares communes).

Кожна з цих артерій (aa. digitales plantares communes) розгалужується на дві nвласні підошвові пальцеві артерії (aa. digitales plantares npropriae), які кровопостачають на підошві (planta) шкіру з обох боків відповідних nпальців стопи (cutis digitorum pedis).

7. Присередня підошвова артерія n(a. plantaris medialis), що є однією з кінцевих гілок задньої великогомілкової nартерії (a. tibialis posterior), має глибоку гілку (ramus profundus) і поверхневу nгілку (ramus superficialis), лягає у присередню підошвову борозну (sulcus nplantaris medialis) та кровопостачає присередні м’язи підошви (musculi mediales nplantae), анастомозуючи з першою тильною плесновою артерією (a. nmetatarsalis dorsalis prima).

8. Передня великогомілкова артерія n(a. tibialis anterior), що відходить від підколінної артерії (a. poplitea) в nпідколінній ямці (fossa poplitea), заходить в гомілково–підколінний канал n(canalis cruropopliteus) і відразу виходить з нього через верхній відділ nміжкісткової перетинки (membrana interossea).

Передня великогомілкова артерія

(a. tibialis anterior)

Передня великогомілкова артерія (a. tibialis anterior) через передній отвір nгомілково-підколінного каналу потрапляє в передню ділянку гомілки, де nспускається між т. tibialis anterior і т. extensor digitorum по передній поверхні міжкісткової мембрани n(facies anterior membranae interosseae) між м’язами переднього відділу гомілки (musculi ncompartimenti cruris anterioris) і, проходячи під верхнім тримачем nм’язів–розгиначів (retinaculum musculorum extensorum superius) та під нижнім nтримачем м’язів–розгиначів (retinaculum musculorum extensorum inferius), nпродовжується на стопу під назвою тильної артерії стопи n(a. dorsalis pedis). Артерію супроводжують дві вени і глибокий nмалогомілковий нерв.

      n                                                      

Від передньої великогомілкової артерії (a. tibialis nanterior) відходять наступні гілки:

– задня nповоротна великогомілкова артерія (a. recurrens tibialis posterior), що nбере участь в утворенні суглобової колінної сітки (rete articulare ngenus);

Ці судини, піднімаючись догори, беруть участь в утворенні суглобової сітки nколіна;

– передня nповоротна великогомілкова артерія (a. recurrens tibialis anterior), що nбере участь в утворенні суглобової колінної сітки (rete articulare genus);

– м’язові nгілки (rr. musculares), які кровопостачають м’язи (musculi) переднього nвідділу гомілки (compartimentum cruris anterius) , кістки та шкіру гомілки;

– передня nбічна кісточкова артерія (a. malleolaris anterior lateralis), що бере nучасть в утворенні бічної кісточкової сітки (rete malleolare laterale);

– передня nприсередня кісточкова артерія (a. malleolaris anterior medialis), що nбере участь в утворенні присередньої кісточкової сітки (rete malleolare nmediale).

Тильна артерія стопи

(arteria dorsalis pedis)

Тильна артерія стопи (a. dorsalis pedis) є продовженням передньої великогомілкової артерії n(a. tibialis anterior),

проходить у першому міжкістковому проміжку (spatium interosseum primum), де nрозгалужується на:

– першу nтильну плеснову артерію (a. metatarsalis dorsalis prima);

– глибоку nпідошвову артерію (a. plantaris profunda).

Перша тильна плеснова артерія (a. metatarsalis dorsalis prima) розгалужується на три тильні пальцеві nартерії (aa. digitales dorsales), які йдуть з боків тильної поверхні nвеликого пальця стопи (facies dorsalis hallucis) і присереднього боку другого nпальця (facies medialis digiti secundi).

Глибока підошвова артерія (a. plantaris profunda) проходить через перший міжплесновий проміжок n(spatium intermetatarsale primum) на підошву (planta) і, анастомозуючи з бічною nпідошвовою артерією (a. plantaris lateralis), утворює глибоку підошвову дугу n(arcus plantaris profundus).

Тильна артерія стопи (a. dorsalis pedis) має такі гілки:

– бічну заплеснову артерію (a. tarsalis lateralis);

– присередню заплеснову артерію (a. tarsalis medialis) до nбічного краю стопи (margo lateralis pedis) і присереднього краю стопи (margo nmedialis pedis);

– дугоподібну артерію (a. arcuata), від якої відходять:

– І–ІV тильні плеснові артерії (aa. metatarsales dorsales prima – nquarta [І–ІV]).

Кожна з І–ІV тильних плеснових артерій (aa. metatarsales dorsales nprima – quarta [І–ІV]) поділяється на дві тильні пальцеві артерії (aa. ndigitales dorsales), які кровопостачають тильні поверхні сусідніх пальців (facies ndorsales digitorum).

Пульсацію nтильної артерії стопи (a. dorsalis pedis) можна промацати nпритискаючи судину до медіальної клиновидної кістки між сухожилками м”язів nдовгого розгинача великого пальця і довгого розгинача пальців, де артерія nпроходить під шкірою.

Поверхневі і глибокі вени та лімфатичні вузли nі судини нижньої кінцівки.

 

Вени нижньої nкінцівки

(venae membri inferioris)

Вени нижньої кінцівки поділяються на:

– поверхневі вени нижньої кінцівки (venae superficiales membri ninferioris);

– глибокі вени нижньої кінцівки (venae profundae membri inferioris).

Глибокі вени є парними і супроводжують однойменні артерії.

Лише підколінна вена (v. poplitea) та стегнова nвена (v. femoralis) є непарними.

До поверхневих вен нижньої кінцівки (venae superficiales nmembri inferioris) належать:

– велика підшкірна вена (v. saphena magna), що має численні nклапани, починається попереду присередньої кісточки (malleolus medialis), де nприймає притоки від присередньої частини тилу стопи (pars medialis dorsi pedis). nВона є продовженням присередньої крайової вени (v. marginalis medialis), йде nразом з підшкірним нервом (n. saphenus) по присередній поверхні гомілки вгору, nпроходить по присередній поверхні стегна до підшкірного розтвору (hiatus nsaphenus), де пронизує дірчасту фасцію (fascia cribrosa) і впадає у стегнову nвену (v. femoralis).

Велика підшкірна вена (v. saphena magna) має численні підшкірні притоки:

– від передньо–присередньої поверхні гомілки (crus);

– від стегна (femur);

– від зовнішніх статевих органів (organa genitalia externa);

– мала підшкірна вена (v. saphena parva) має численні клапани nі збирає кров від тильної венозної дуги стопи (arcus venosus dorsalis pedis) і nє продовженням бічної крайової вени (v. marginalis lateralis). Вона проходить nпозаду бічної кісточки (malleolus lateralis), лягає в борозну між бічною nголовкою та присередньою головкою литкового м’яза (caput laterale et caput nmediale musculi gastrocnemii) і в підколінній ямці (fossa poplitea) впадає в nпідколінну вену (v. poplitea).

До глибоких вен нижньої кінцівки (venae profundae nmembri inferioris) належать:

– стегнова вена (v. femoralis);

– глибока стегнова вена (v. profunda femoris), притоками якої nє:

– при середні огинальни стегнові вени (vv. circumflexae femoris nmediales);

– бічні згинальні стегнові вени (vv. circumflexae femoris nlaterales);

– пронизні вени (vv. perforantes);

– підколінна вена (v. poplitea), яка має наступні притоки:

– литкові вени (vv. surales);

– колінні вени (vv. geniculares);

– передні великогомілкові вени (vv. tibiales anteriores);

– задні великогомілкові вени (vv. tibiales posteriores);

– малогомілкові вени (vv.fibulares).

Лімфатичні судини і nвузли нижньої кінцівки

(vasa lymphatica et nodi lymphoidei membri ninferioris)

Лімфатичні судини на nнижній кінцівці (membrum inferius) поділяються на:

– поверхневі лімфатичні судини (vasa lymphatica nsuperficialia), які проходять під шкірою над поверхневою фасцією і збирають nлімфу від шкіри і підшкірної клітковини;

– глибокі лімфатичні судини (vasa lymphatica profunda), які nпроходять поряд з глибокими кровоносними судинами (vasa sanguinea profunda), і nзбирають лімфу від м’язів, суглобів і кісток.

 

Лімфатичні вузли n(nodi lymphoidei) на нижній кінцівці (membrum inferius) є такі:

– підколінні вузли (nodi poplitei), переважно є один nлімфовузол;

– пахвинні лімфатичні вузли (nodi lymphoidei ninguinales), які в свою чергу поділяються на:

– поверхневі пахвинні вузли (nodi inguinales superficiales);

– глибокі пахвинні вузли (nodi inguinales profundi).

Поверхневі пахвинні вузли (nodi inguinales superficiales) розташовуються вздовж пахвинної зв’язки n(lig. inguinale) і лежать на поверхневому листку широкої фасції стегна (lamina nsuperficialis fasciae latae).

Їх виносні судини впадають до глибоких пахвинних вузлів (nodi inguinales nprofundi), а потім лімфа потрапляє до зовнішніх клубових вузлів (nodi iliaci nexterni), які супроводжують однойменні артерії (aa. iliacae externae).

Глибокі пахвинні вузли (nodi inguinales nprofundi) розміщені під широкою фасцією стегна (fascia lata femoris) у межах nстегнового трикутника (trigonum femorale) у ділянці підшкірного розтвору n(hiatus saphenus).

У стегновому кільці (anulus femoralis) на присередній поверхні стегнової nвени (facies medialis venae femoralis) розташований верхній з цих вузлів – nвузол Пирогова–Розенмюллера.

Виносні судини глибоких пахвинних вузлів (nodi inguinales profundi) прямують nдо зовнішніх клубових вузлів (nodi iliaci externi).

 

Підколінні вузли (nodi poplitei) nподіляються на:

– поверхневі вузли (nodi superficiales);

– глибокі вузли (nodi profundi).

Поверхневі підколінні вузли (nodi poplitei superficiales) розташовані над підколінною фасцією навколо nмалої підшкірної вени (v. saphena parva) поблизу місця її впадіння у підколінну nвену (v. poplitea). У ці вузли притікає лімфа із поверхневих лімфатичних nсудин задньої групи і частково із бічної групи гомілки.

Виносні судини цих вузлів (nodi superficiales) прямують до глибоких nпахвинних вузлів (nodi inguinales profundi).

Глибокі підколінні вузли (nodi poplitei nprofundi) розміщені між підколінною артерією (a. poplitea) та капсулою nколінного суглоба (capsula articulationis genus).

Приносні судини глибоких підколінних вузлів (nodi poplitei profundi) збирають nлімфу із:

– поверхневих лімфатичних судин (vasa lymphatica superficialia) задньої та nприсередньої поверхні гомілки (facies posterior et media cruris);

– глибоких лімфатичних судин (vasa lymphatica profunda), які можуть nперериватись в наступних непостійних лімфатичних вузлах (nodi lymphoidei):

– передньому великогомілковому вузлі (nodus tibialis nanterior);

– задньому великогомілковому вузлі (nodus tibialis nposterior);

– малогомілковому вузлі (nodus fibularis).

Виносні судини глибоких підколінних вузлів (nodi poplitei profundi) закінчуються в nглибоких пахвинних вузлах (nodi inguinales profundi).

 

Поверхневі лімфатичні судини нижньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris) nформуються з капілярних сіток шкіри та підшкірної клітковини і утворюють:

– присередню групу судин;

– бічну групу судин;

– задню групу судин.

 

Присередня група поверхневих лімфатичних судин нижньої nкінцівки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris) починається в шкірі:

– І, ІІ, ІІІ пальців стопи (digiti pedis);

– присереднього краю стопи (margo medialis pedis);

– присередньої поверхні гомілки (facies medialis cruris).

 

Ці судини йдуть вздовж великої підшкірної вени (v. saphena magna) і nвпадають у поверхневі пахвинні вузли (nodi inguinales superficiales).

Бічна група поверхневих лімфатичних судин nнижньої кінцівки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris) формується в nділянці:

– IV та V пальців стопи (digiti pedis);

– бічної частини тилу стопи (pars lateralis dorsi pedis);

– бічної поверхні гомілки (facies lateralis cruris).

Ці судини, дещо нижче колінного суглоба (articulatio genus) приєднуються до nприсередньої групи поверхневих лімфатичних судин нижньої кінцівки (vasa nlymphatica superficialia membri inferioris).

Задня група поверхневих лімфатичних судин нижньої nкінцівки (vasa lymphatica superficialia membri inferioris) починається:

– в шкірі п’яткової ділянки (cutis regionis calcaneae);

– в шкірі підошви бічного краю стопи (cutis plantae marginis lateralis npedis).

Задня група поверхневих лімфатичних судин нижньої кінцівки (vasa nlymphatica superficialia membri inferioris) прямує за ходом малої підшкірної nвени (v. saphena parva) і впадає в підколінні лімфатичні вузли (nodi lymphoidei npoplitei).Глибокі лімфатичні судини нижньої кінцівки (vasa nlymphatica profunda membri inferioris) збирають лімфу від:

– м’язів (musculi);

– суглобів (articulationes);

– синовіальних піхв (vaginae synoviales);

– кісток (ossa);

– нервів (nervi).

Глибокі лімфатичні судини нижньої кінцівки (vasa lymphatica profunda membri ninferioris) супроводжують артерії  і глибокі вени гомілки (arteriae et venae nprofundae cruris) та вени стегна (venae profundae femoris). Вони впадають в nглибокі пахвинні вузли (nodi inguinales profundi).

 

                                   nМатеріали підготувала доцент О.М. Киричок.                                                   n