1. Піхва прямого м’яза живота. Біла лінія. Черевний прес. Пахвинний канал та інші слабкі місця стінок живота.
2. М’язи шиї та голови.
3. Топографія та фасції шиї та голови.
Тема 1. Піхва прямого м’яза живота. Біла лінія. Черевний прес. Пахвинний канал та інші слабкі місця стінок живота.
Біла лінія живота (linea alba abdominis)
Біла лінія живота утворена внаслідок перехрестя волокон апоневрозів косих м’язів живота (aponeuroses musculorum obliquorum abdominis) і поперечного м’яза живота (musculus transversus abdominis).
Біла лінія (linea alba) проходить від мечоподібного відростка груднини (processus xiphoideus sterni) до лобкового симфізу (symphysis pubica).
Посередині цієї лінії розташованe пупкове кільце (anulus umbilicalis).
Розширена частина білої лінії (linea alba) в місці її прикріплення до лобкового симфізу (symphysis pubica) називається підпорою білої лінії (adminiculum lineae albae).
Вище пупка (umbilicus) біла лінія (linea alba) ширша і тонша.
Нижче пупка (umbilicus) біла лінія (linea alba) вужча і товстіша.
Біла лінія живота (linea alba abdominis) є місцем серединної лапаротомії.
Між волокнами білої лінії живота (linea alba abdominis) при під час напруження черевного преса (prelum abdominale) можуть виникати випуки (кили, грижi) білої лінії (herniae lineae albae).
Піхва прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis)
Прямий м’яз живота (musculus rectus abdominis) розміщений у піхві прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis), яка утворена апоневрозами широких м’язів живота (aponeuroses musculorum latorum abdominis).
Піхва прямого м’яза живота (vagina musculi recti abdominis) має:
– передню пластинку (lamina anterior);
– задню пластинку (lamina posterior).
Ці пластинки мають різну будову вище і нижче пупка.
Передня пластинка піхви прямого м’яза живота (lamina anterior vaginae musculi recti abdominis) вище пупка утворена:
– апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота (aponeurosis musculi obliqui externi abdominis);
– переднім листком апоневроза внутрішнього косого м’яза живота (folium anterius aponeurosis musculi obliqui interni abdominis).
Задня пластинка піхви прямого м’яза живота (lamina posterior vaginae musculi recti abdominis) утворена:
– вище пупка:
– заднім листком апоневроза внутрішнього косого м’яза живота (folium posterius aponeurosis muscului obliqui interni abdominis);
– апоневрозом поперечного м’яза живота (aponeurosis musculi transversi abdominis);
– поперечною фасцією (fascia transversalis);
– пристінковою очеревиною (peritoneum parietale).
– нижче пупка: апоневрози усіх трьох м’язів живота (aponeuroses musculorum obliqui et transversi abdominis), зростаючись між собою, утворюють передню пластинку піхви прямого м’яза живота (lamina anterior vaginae musculi recti abdominis).
Задня пластинка піхви прямого м’яза живота (lamina posterior vaginae musculi recti abdominis) нижче пупка утворена:
– поперечною фасцією (fascia transversalis), яка вкриває з середини стінку черевної порожнини (paries cavitatis abdominis; paries cavitatis abdominalis);
– пристінковою очеревиною (peritoneum parietale).
На рівні нижнього краю задньої пластинки піхви прямого м’яза живота розташований ввігнутий донизу апоневротичний край – дугоподібна лінія (linea arcuata).
Потовщення передньої пластинки піхви прямого м’яза живота (lamina anterior vaginae musculi recti abdominis) в нижній частині пов’язане з вертикальним положенням тіла.
ЯМКИ І СКЛАДКИ НА ЗАДНІЙ ПОВЕРХНІ
ПЕРЕДНЬОЇ ЧЕРЕВНОЇ СТІНКИ
На задній (внутрішній) поверхні передньої стінки черевної порожнини (facies posterior parietis anterioris cavitatis abdominis), яка вкрита пристінковою очеревиною (peritoneum parietale), розташовані:
– непарна серединна пупкова складка (plica umbilicalis mediana);
– парна присередня пупкова складка (plica umbilicalis medialis);
– парна бічна пупкова складка (plica umbilicalis lateralis).
Між присередньою і бічною пупковими складками (plicae umbilicales medialis et lateralis) розташована присередня пахвинна ямка (fossa inguinalis medialis), яка відповідає поверхневому пахвинному кільцю (anulus inguinalis superficialis) і через яку проходять прямі пахвинні (кили) грижі (herniae inguinales rectae).
Збоку від бічної пупкової складки (plica umbilicalis lateralis) міститься бічна пахвинна ямка (fossa inguinalis lateralis), на яку проектується глибоке пахвинне кільце (anulus inguinalis profundus). Через цю ямку проходять косі (непрямі) пахвинні (кили) грижі (herniae inguinales indirectae obliquae).
Між присередньою пупковою складкою (plica umbilicalis medialis) та серединною пупковою складкою (plica umbilicalis mediana) над сечовим міхуром (vesica urinaria) розміщена надміхурова ямка (fossa supravesicalis).
ПАХВИННИЙ КАНАЛ (canalis inguinalis)
Нижні краї обох апоневрозів зовнішніх косих м’язів живота (margines inferiores aponeurosium musculorum obliquorum externorum abdominis), переходячи між верхніми передніми клубовими остями (spinae iliacae anteriores superiores) і лобковими горбками лобкової кістки (tubercula pubica ossis pubis) з усіх сторін, підвертаються всередину і утворюють пахвинні зв’язки (ligamenta inguinalia).
Пахвинний канал (canalis inguinalis), довжиною 4–5 см, у нормі розташований у пахвинній ділянці (regio ingunalis), над пахвинною зв’язкою (ligamentum inguinale) і спрямований згори униз, ззаду наперед і присередньо.
У чоловіків в ньому проходить сім’яний канатик (funiculus spermaticus), а у жінок – кругла зв’язка матки (ligamentum teres uteri).
Пахвинний канал (canalis inguinalis) має такі чотири стінки:
– передню стінку (paries anterior), що утворена апоневрозом зовнішнього косого м’яза живота (aponeurosis musculi obliqui externi abdominis);
– нижню стінку (paries inferior), що утворена жолобом пахвинної зв’язки (ligamentum inguinale);
– задню стінку (paries posterior), що утворена поперечною фасцією (fascia transversalis) і пристінковою очеревиною (peritoneum parietale);
– верхню стінку (paries superior), що утворена нижніми краями внутрішнього косого і поперечного м’язів живота (margines inferiores musculorum obliqui interni et transversi abdominis).
Пахвинний канал (canalis inguinalis) має такі два кільця:
– поверхневе пахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis) обмежоване:
– бічною ніжкою (crus laterale) апоневроза зовнішнього косого м’яза живота (aponeurosis musculi obliqui externi abdominis);
– присередньою ніжкою (crus mediale) апоневроза зовнішнього косого м’яза живота (aponeurosis musculi obliqui externi abdominis);
– міжніжковими волокнами (fibrae intercrurales);
– поверненою зв’язкою (ligamentum reflexum).
Присередньо і знизу глибоке пахвинне кільце (anulus inguinalis profundus) обмежоване міжямковою зв’язкою (lig. interfoveolare) – потовщеними сполучнотканинними волокнами поперечної фасції і апоневрозів внутрішнього косого та поперечного м’язів живота (aponeuroses musculorum obliqui interni et transversi abdominis).
Кільця пахвинного каналу (anuli canalis inguinalis) є слабкими місцями передньої стінки черевної порожнини (paries anterior cavitatis abdominis; cavitatis abdominalis), а також до них відносяться біла лінія живота (linea alba abdominis) та пупкове кільце (anulus umbilicalis), де можуть виходити грижі (кили) – herniae.
Прямі пахвові кили (herniae inguinales directae) проходять через присередню пахвинну ямку (fossa inguinalis medialis) та поверхневе пахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis).
Косі пахвові кили (herniae inguinales obliquae) входять через бічну пахвову ямку (fossa inguinalis lateralis) та глибоке пахвинне кільце (anulus inguinalis profundus), проходять через пахвинний канал (canalis inguinalis) і виходять через поверхневе пахвинне кільце (anulus inguinalis superficialis).
Тема 2. М’язи шиї та голови.
М’ЯЗИ ГОЛОВИ (musculi capitis)
Вони поділяються на:
– жувальні м’язи (musculi masticatorii);
– м’язи лиця (musculi faciei), або мімічні м’язи.
жувальні м’язи (musculi masticatorii)
1. Жувальний м’яз (musculus masseter) має поверхневу частину (pars superficialis) та глибоку частину (pars profunda).
Поверхнева частина жувального м’яза (pars superficialis musculi masseteris).
Початок: від передніх двох третин виличної дуги (arcus zygomaticus).
Прикріплення: до жувальної горбистості нижньої щелепи (tuberositas mandibulae).
Функція: піднімає нижню щелепу (mandibula) і тягне її вперед.
Глибока частина жувального м’яза (pars profunda musculi masseteris).
Початок: від задніх двох третин виличної дуги (arcus zygomaticus).
Прикріплення: до жувальної горбистості нижньої щелепи (tuberositas mandibulae).
Функція: піднімає нижню щелепу (mandibula).
Функція жувального м’яза (musculus masseter):
– піднімає нижню щелепу (mandibula), переважно кут нижньої щелепи (angulus mandibulae), притискаючи нижні кутні зуби (dentes premolares et molares inferiores) до верхніх кутніх зубів (dentes premolares et molares superiores), розвиваючи більшу силу (”роздавлюючий м’яз”);
– висуває нижню щелепу (mandibula) вперед.
2. Скроневий м’яз (musculus temporalis).
Початок: від скроневої поверхні тім’яної кістки (facies temporalis ossis parietalis), лускової частини скроневої кістки (pars squamosa ossis temporalis) і внутрішньої поверхні скроневої фасції (facies interna fasciae temporalis).
Прикріплення: до вінцевого відростка нижньої щелепи (processus coronoideus mandibulae).
Функція: піднімає нижню щелепу (mandibula), діючи в основному на передні зуби (”кусаючий м’яз”) та тягне дозаду висунуту вперед щелепу.
3. Присередній крилоподібний м’яз (musculus pterygoideus medialis).
Початок: від стінок крилоподібної ямки клиноподібної кістки (fossa pterygoidea ossis sphenoidalis), інколи і від горба верхньої щелепи (tuber maxillae).
Прикріплення: до крилоподібної горбистості нижньої щелепи (tuberositas pterygoidea mandibulae) на її внутрішній поверхні кута нижньої щелепи (facies interna anguli mandibulae).
Функція: піднімає нижню щелепу (mandibula), тягне її у протилежний скороченню бік та висуває вперед нижню щелепу (mandibula).
4. Бічний крилоподібний м’яз (musculus pterygoideus lateralis) має верхню головку (caput superius) та нижню головку (caput inferius).
Верхня головка бічного крилоподібного м’яза (caput superius musculi pterygoidei lateralis).
Початок: від підскроневого гребеня та підскроневої поверхні великого крила клиноподібної кістки (crista infratemporalis et facies infratemporalis alae majoris ossis sphenoidalis).
Прикріплення: до суглобової капсули та суглубового диска скронево–нижньощелепного суглоба (capsula articularis et discus articularis articulationis temporomandibularis).
Нижня головка бічного крилоподібного м’яза (caput inferius musculi pterygoidei lateralis).
Початок: від зовнішньої поверхні бічної пластинки крилоподібного відростка клиноподібної кістки (facies externa laminae lateralis processus pterygoidei ossis sphenoidalis).
Прикріплення: до крилоподібної ямки виросткового відростка нижньої щелепи (fovea pterygoidea processus condylaris mandibulae).
Функція бічного крилоподібного м’яза (musculus pterygoideus lateralis): при однобічному скороченні зміщує нижню щелепу (mandibula) в протилежну сторону, а при двобічному – висуває щелепу (mandibula) вперед.
Бічний крилоподібний м’яз (musculus pterygoideus lateralis) також відтягує вперед суглобову капсулу і суглобовий диск скронево–нижньощелепного суглоба (capsula articularis et discus articularis articulationis temporomandibularis), запобігає ущемленню капсули, а диск зміщує разом із виростковим відростком нижньої щелепи (processus condylaris mandibulae).
М’язи лиця (musculi faciei)
М’язи лиця мають такі особливості:
– починаються на кістках лицевого черепа і вплітаються у шкіру;
– не перекидаються через суглоби;
– не мають власних фасцій (крім щічного м’яза);
– розташовуються навколо природних отворів голови.
До м’язів лиця, або мімічних (musculi faciei) належать:
1. Надчерепний м’яз (musculus epicranius), який складається з:
– апоневротичного шолома; надчерепного апоневроза (galea aponeurotica; aponeurosis epicranialis), який є апоневрозом надчерепного м’яза (aponeurosis musculi epicranii). Він щільно зрощений зі шкірою волосяної частини голови, а з окістям кісток склепіння черепа – пухко. Завдяки чому при скороченні надчерепного м’яза (musculus epicranius) він рухається разом із волосистою частиною шкіри голови.
– потилично–лобового м’яза (musculus occipitofrontalis), що має:
– лобове черевце (venter frontalis);
Початок: від апоневротичного шолома (galea aponeurotica) на межі волосистої частини голови (capilli), спереду від вінцевого шва (sutura coronalis).
Прикріплення: до шкіри брів (cutis superciliorum).
Функція: піднімає брови, утворюючи на лобовій ділянці (regio frontalis) горизонтальні складки шкіри і тягне уперед апоневротичний шолом (galea aponeurotica) разом зі шкірою волосистої частини голови (capilli);
– потиличне черевце (venter occipitalis);
Початок: від найвищої каркової лінії (linea nuchalis suprema) і від задньої поверхні основи соскоподібного відростка кам’янистої частини скроневої кістки (facies posterior basis processus mastoidei partis petrosae ossis temporalis)
Прикріплення: до апоневротичного шолома (galea aponeurotica).
Функція: тягне апоневротичний шолом (скальп) назад.
– скронево–тім’яного м’яза (musculus temporoparietalis).
Початок: від внутрішнього боку вушної раковини (auricula).
Прикріплення: до бічного краю апоневротичного шолома (margo lateralis galeae aponeuroticae).
Функція: тягне вушну раковину (auricula) угору та вперед, а апоневротичний шолом (galea aponeurotica) – вбік.
2. М’яз гордіїв (musculus procerus).
Початок: від носової кістки (os nasale).
Прикріплення: до шкіри лоба вище кореня носа (radix nasi), частина м’язових волокон вплітається у волокна лобового черевця потилично–лобового м’яза (venter frontalis musculi occipitofrontalis).
Функція: опускає шкіру лоба (cutis sincipitis), утворюючи горизонтальні складки шкіри в ділянці надперенісся (glabella).
3. Коловий м’яз ока (musculus orbicularis oculi),що має такі частини:
– повікову частину (pars palpebralis);
Початок: від присередньої повікової зв’язки (lig. palpebrale mediale) й окістя (periosteum) сусідніх ділянок присередньої стінки очної ямки (paries medialis orbitae).
Прикріплення: до бічної повікової зв’язки (lig. palpebrale laterale) й окістя (periosteum) сусідніх ділянок бічної стінки очної ямки (paries lateralis orbitae).
Функція: змикає повіки (palpebrae).
– глибоку частину (pars profunda), раніше її називали сльозовою частиною (pars lacrimalis), вона розширює сльозовий мішок (saccus lacrimalis);
Глибока частина колового м’яза ока (pars profunda musculi orbicularis oculi) є поглибленою часткою повікової частини (pars palpebralis).
Початок: від заднього сльозового гребеня (crista lacrimalis posterior) проходить позаду сльозового мішка (saccus lacrimalis) і переходить у повікову частину колового м’яза ока (pars palpebralis musculi orbicularis oculi).
Прикріплення: до повікової частини колового м’яза ока (pars palpebralis musculi orbicularis oculi).
Функція: розширює сльозовий мішок (saccus lacrimalis), регулюючи відтік сльози по носо–сльозовій протоці (ductus nasolacrimalis).
– очноямкову частину (pars orbitalis).
Початок: від присередньої повікової зв’язки та сусідніх кісток.
Прикріплення: верхні та нижні пучки м’язових волокон оточують очну ямку (orbita) зверху та знизу і переплітаються між собою біля бічного кута ока (angulus oculi lateralis).
Функція: заплющує око (oculus), при цьому тягне брову (supercilium) униз і одночасно шкіру щоки (cutis buccae) угору.
4. Носовий м’яз (musculus nasalis), що має:
– поперечну частину (pars transversa);
Початок: від передньої поверхні верхньої щелепи (facies anterior maxillae) збоку і дещо вище від верхніх різців (над іклом).
Прикріплення: м’язові пучки ідуть вгору і переходять в апоневроз, який переходить через хрящову частину спинки носа і продовжується в апоневроз однойменного м’яза.
Функція: звужує ніздрі (nares), притискаючи їх до носової перегородки (septum nasi), опускає крила носа (alae nasi);
– крилову частину (pars alaris).
Початок: від верхньої щелепи (maxilla) над бічним різцем (dens incisivus lateralis), дещо нижче і присередньо від поперечної частини носового м’яза (pars transversa musculi nasalis).
Прикріплення: до шкіри і заднього краю крилових хрящів носа (cutis et margo posterior cartilaginum alarium nasi).
Функція: розширює ніздри (nares), при цьому відтягує крило носа (ala nasi) вниз і в сторону.
5. Коловий м’яз рота (musculus orbicularis oris), який залягає в товщі губ рота (labia oris). Цей м’яз утворений циркулярно орієнтованими м’язовими пучками, а також волокнами, які до ротової щілини (rima oris) від сусідніх м’язів лиця (musculi faciei), а саме: щічного м’яза (m. buccinator), м’яза–підіймача верхньої губи (m. levator labii superioris), м’яза–підіймача кута рота (m. levator anguli oris), м’яза–опускача нижньої губи (m. depressor labii inferioris), м’яза–опускача кута рота (m. depressor anguli oris) тощо.
М’язові пучки колового м’яза рота (m. orbicularis oris) радіально розташованих м’язів лиця (musculi faciei) вплітаються також у шкіру та слизову оболонку верхньої і нижньої губи (labium superius et inferius). Частина м’язових пучків цього м’яза переходить з однієї губи в другу.
Залежно від розташування м’язових пучків у коловому м’язі рота (m. orbicularis oris), виділяють дві частини:
– крайову частину (pars marginalis), яка розташована в периферійних відділах м’яза і має циркулярно орієнтовані м’язові пучки та пучки, що ідуть від близько розміщених м’язів лиця, особливо біля кутів рота;
Функція: стискує губи (labia), витягуючи їх вперед.
– губну частину (pars labialis), яка є основною частиною колового м’яза рота (m. orbicularis oris) і формує товщу губ, м’язові пучки розміщені циркулярно навколо ротової щілини (rima oris).
Початок: від одного кута рота (angulus oris).
Прикріплення: до другого кута рота (angulus oris), проникаючи в шкіру і слизову оболонку верхньої і нижньої губ (labia superius et inferius).
Функція: замикає ротову щілину (rima oris), притискуючи губи рота (labia oris) до зубів (dentes).
Коловий м’яз рота (m. orbicularis oris) загалом виконує таку функцію: закриває ротову щілину, бере участь в актах смоктання та жування.
6. М’яз–підіймач верхньої губи (musculus levator labii superioris).
Початок: від підочноямкового краю верхньої щелепи (margo infraorbitalis maxillae) та присереднього краю очної ямки (margo medialis orbitae).
Прикріплення: проходить разом із м’язом–підіймачем кута рота (m. levator anguli oris) в коловий м’яз рота (m. orbicularis oris) та в шкіру крила носа (cutis alae nasi).
Функція: піднімає верхню губу (labium superius), бере участь в утворенні носо–губної борозни (sulcus nasolabialis) і тягне крило носа (ala nasi) вверх.
7. М’яз–підіймач кута рота (musculus levator anguli oris).
Початок: від передньої поверхні верхньої щелепи (facies anterior maxillae), в ділянці іклової ямки (regio fossae caninae).
Прикріплення: до шкіри кута рота (cutis anguli oris) і м’язовими волокнами вплітається в коловий м’яз рота (m. orbicularis oris).
Функція: тягне кут верхньої губи (angulus labii superioris) вгору і вбік.
8. Великий виличний м’яз (musculus zygomaticus major).
Початок: від виличної кістки (os zygomaticum).
Прикріплення: до шкіри кута рота (cutis anguli oris) і м’язовими волокнами вплітається в м’яз–підіймач верхньої губи (musculus levator labii superioris).
Функція: відтягує кут рота (angulus oris) вбік та вверх – є основним м’язом сміху.
9. Малий виличний м’яз (musculus zygomaticus minor).
Початок: від виличної кістки (os zygomaticum) біля бічного краю м’яза–підіймача верхньої губи (musculus levator labii superioris).
Прикріплення: до шкіри кута рота (cutis anguli oris) і м’язовими волокнами вплітається в м’яз–підіймач верхньої губи (musculus levator labii superioris).
Функція: піднімає кут рота (angulus oris).
10. М’яз сміху (musculus risorius), він є непостійним.
Початок: від жувальної і привушної фасцій (fascia masseterica et parotidea).
Прикріплення: до шкіри кута рота (cutis anguli oris) і м’язовими волокнами вплітається в коловий м’яз рота (m. orbicularis oris).
Функція: відтягує кут рота (angulus oris) вбік, утворюючи ямочку (fossula) на щоці (bucca) при усмішці.
11. Щічний м’яз (musculus buccinator), що утворює м’язову основу щоки (bucca).
Початок: від косої лінії нижньої щелепи (linea obliqua mandibulae), зовнішньої поверхні коміркової дуги верхньої щелепи над великими кутніми зубами (dentes molares) та від крило–нижньощелепного шва глотки (raphe pterygomandibularis pharyngis), що з’єднує нижню щелепу (mandibula) з крилоподібним гачком клиноподібної кістки (hamulus pterygoideus ossis sphenoidalis).
Прикріплення: до кута рота (angulus oris) і переходить у коловий м’яз рота (m. orbicularis oris).
Функція: відтягує кут рота (angulus oris) назад і притискає щоку (bucca) до зубів (dentes).
На рівні верхнього другого великого кутнього зуба (dens molaris secundus superior) крізь цей м’яз проходить протока привушної залози (glandula parotidea).
12. М’яз–опускач кута рота (musculus depressor anguli oris).
Початок: від нижнього краю передньої третини тіла нижньої щелепи (margo inferior corporis mandibulae).
Прикріплення: до шкіри кута рота (cutis anguli oris) і м’язовими волокнами вплітається в коловий м’яз рота (m. orbicularis oris).
Функція: тягне кут рота (angulus oris) донизу та дещо вбік.
13. М’яз–опускач нижньої губи (musculus depressor labii inferioris)
Початок: від нижнього краю передньої частини нижньої щелепи (margo inferior partis anterioris mandibulae), нижче підборідного отвору нижньої щелепи (foramen mentale mandibulae).
Прикріплення: до шкіри і слизової оболонки нижньої губи (cutis et tunica mucosa labii inferioris), а також вплітається в коловий м’яз рота (m. orbicularis oris).
Бічна частина м’яза–опускача нижньої губи (musculus depressor anguli oris) вкрита пучками м’яза–опускача кута рота (m. depressor anguli oris).
Функція: тягне нижню губу (labium inferius) униз і дещо вбік. При двобічному скороченні вивертає нижню губу (labium inferius), надає обличчю (facies) виразу іронії, суму, відрази.
14. Підборідний м’яз (musculus mentalis).
Початок: від коміркових випинів нижніх різців (juga alveolaria dentium incisivorum).
Прикріплення: до шкіри підборіддя (cutis mentalis).
Функція: тягне шкіру підборідної ділянки (cutis regionis mentalis) угору і вбік, завдяки цьому утворюється підборідна ямка (fossa mentalis), а також сприяє випинанню нижньої губи (labium inferius) вперед.
15. Вушні м’язи (musculi auriculares), вони у людини розвинуті слабко і практично не скорочуються довільно. Досить рідко трапляються люди, що можуть рухати вушною раковиною (auricula) при одночасному скороченні потилично–лобового м’яза (m. occipitofrontalis). Є такі вушні м’язи (musculi auriculares):
– передній вушний м’яз (musculus auricularis anterior), інколи відсутній;
Початок: від скроневої фасції (fascia temporalis).
Прикріплення: до вушного хряща (cartilago auriculae) і до хрящового зовнішнього слухового ходу (meatus acusticus externus cartilagineus).
Функція: відтягує вушну раковину (auricula) вперед.
– верхній вушний м’яз (musculus auricularis superior), що є найбільшим м’язом із вушних м’язів (mm. auriculares) і розташований над вушною раковиною (auricula);
Початок: від бічного краю апоневротичного шолома (galea aponeurotica).
Прикріплення: до внутрішньої поверхні вушного хряща (facies interna cartilaginis auriculae).
Функція: тягне вушну раковину (auricula) вверх.
– задній вушний м’яз (musculus auricularis posterior), що розташований в соскоподібній ділянці (regio mastoidea).
Початок: від соскоподібного відростка скроневої кістки (processus mastoideus ossis temporalis).
Прикріплення: до шкіри задньої поверхні вушної раковини (cutis faciei posterioris auriculae).
Функція: тягне вушну раковину (auricula) назад.
16. М’яз–зморщувач брови (musculus corrugator supercilii) залягає в товщі брови (supercilium).
Початок: від присередньої частини надбрівної дуги (pars medialis arcus superciliaris).
Прикріплення: до шкіри брови (cutis supercilii). Частина пучків цього м’яза переплітається з пучками колового м’яза ока (m. orbicularis oculi).
Функція: зближує брови (supercilia), внаслідок чого утворюються вертикальні складки в ділянці надперенісся (regio glabellae).
17. М’яз–опускач носової перегородки (musculus depressor septi nasi). Цей м’яз належить до крилової частини носового м’яза (pars alaris musculi nasalis).
Початок: від верхньої щелепи (maxilla) над присереднім різцем (dens incisivus medialis).
Прикріплення: до нижнього краю хрящової частини носової перегородки (margo inferior partis cartilagineae septi nasi).
Функція: опускає і тягне носову перегородку (septum nasi) вниз, опускаючи кінчик носа (apex nasi).
18. М’яз–опускач брови (musculus depressor supercilii).
Початок: від носової частини лобової кістки (pars nasalis ossis frontalis).
Прикріплення: до шкіри присередньої частини брови (cutis partis medialis supercilii).
Функція: опускає брову (supercilia).
19. Поперечний м’яз підборіддя (musculus transversus menti) є непостійним і розміщується під підборіддям (mentum), з’єднуючи волокна м’яза–опускача кута рота (fibrae musculi depressoris anguli oris).
20. М’яз–підіймач верхньої губи і крила носа (musculus levator labii superioris alaeque nasi).
Початок: від основи лобового відростка верхньої щелепи (basis processus frontalis maxillae).
Прикріплення: до шкіри верхньої губи та крила носа (cutis labii superioris alaeque nasi).
Функція: піднімає верхню губу (labium superius) та крило носа (ala nasi).
У ділянці голови (caput) знаходяться:
– привушна фасція (fascia parotidea);
– жувальна фасція (fascia masseterica);
– щічно–глоткова фасція (fascia buccopharyngea);
– скронева фасція (fascia temporalis), яка має:
– поверхневу пластинку (lamina superficialis);
– глибоку пластинку (lamina profunda).
М’ЯЗИ ШИЇ (musculi colli; musculi cervicis)
М’язи шиї поділяються на
– поверхневі м’язи шиї (musculi superficiales colli);
– глибокі м’язи шиї (musculi profundi colli).
Поверхневі м’язи шиї (musculi superficiales colli; musculi superficiales cervicis)
1. Підшкірний м’яз шиї (platysma), його розглядають як мімічний м’яз – м’яз лиця (musculus faciei). Він розміщується безпосередньо під шкірою передньо–бічної поверхні шиї між підшкірною основою (tela subcutanea) і поверхневою фасцією шиї (fascia cutanea superficialis).
Початок: від підшкірної клітковини на рівні I–II ребер (costae) та поверхневої пластинки грудної фасції (lamina superficialis fasciae thoracicae) нижче ключиці (clavicula).
Прикріплення: до краю нижньої щелепи (margo mandibulae) вище тіла нижньої щелепи (corpus mandibulae), де вплітається в жувальну фасцію (fascia masseterica).
Функція: тягне кут рота (angulus oris) униз, відтягує шкіру шиї (cutis colli), перешкоджаючи стисненню поверхневих вен шиї (venae cervicales superficiales).
2. Груднинно–ключично–соскоподібний м’яз (musculus sternocleidomastoideus).
Початок: від передньої поверхні ручки груднини (facies anterior manubrii sterni) – присередня або грудна ніжка (crus mediale seu thoracicum) та від груднинного кінця ключиці (extremitas sternalis claviculae) – бічна або ключична ніжка (crus laterale seu claviculare).
Прикріплення: до соскоподібного відростка скроневої кістки (processus mastoideus ossis temporalis) та до бічної частини верхньої каркової лінії (pars lateralis lineae nuchalis superioris).
Функція: при однобічому скороченні нахиляє голову (caput) в свій бік і повертає лице (facies) в протилежний бік, при двобічному скороченні закидає голову (caput) назад. При фіксованій голові обидва м’язи тягнуть догори грудну клітку (thorax), сприяючи вдиху (допоміжний дихальний м’яз).
3. Надпід’язикові м’язи (musculi suprahyoidei):
– двочеревцевий м’яз (musculus digastricus), що має заднє черевце (venter posterior) та переднє черевце (venter anterior), які з’єднані одне з одним проміжним сухожилком (tendo intermedius):
– заднє черевце (venter posterior);
Початок: від соскоподібної вирізки скроневої кістки (incisura mastoidea ossis temporalis). Заднє черевце (venter posterior) допереду переходить у круглий проміжний сухожилок (tendo intermedius).
Прикріплення: до великого рога і тіла під’язикової кістки (cornu majus et corpus ossis hyoidei).
– переднє черевце (venter anterior) є продовженням проміжного сухожилка заднього черевця (tendo intermedius ventris posterioris).
Початок: проміжним сухожилком (tendo intermedius) від великого рога і тіла під’язикової кістки (cornu majus et corpus ossis hyoidei).
Прикріплення: до двочеревцевої ямки нижньої щелепи (fossa digastrica mandibulae).
Функція: при закріпленій нижній щелепі (mandibula) заднє черевце (venter posterior) тягне під’язикову кістку (os hyoideum) угору, назад і в свій бік.
При двобічному скороченні заднє черевце правого та лівого м’язів (venter posterior musculorum dextri et sinistri) тягне під’язикову кістку (os hyoideum) назад і вгору.
При фіксованій під’язиковій кістці (os hyoideum) під час скорочення двочеревцевих м’язів (musculi digastrici) нижня щелепа (mandibula) опускається.
– шило–під’язиковий м’яз (musculus stylohyoideus);
Початок: від шилоподібного відростка скроневої кістки (processus styloideus ossis temporalis).
Прикріплення: до заднього кінця під’язикової кістки (extremitas posterior ossis hyoidei) в основі її великого рога (basis cornus majoris).
Функція: тягне під’язикову кістку (os hyoideum) угору, назад і у свій бік. При скороченні правого і лівого шило–під’язикових м’язів під’язикова кістка (os hyoideum) рухається назад і вверх.
– щелепно–під’язиковий м’яз (musculus mylohyoideus), що формує дно ротової порожнини (fundus cavitatis oris);
Початок: від щелепно–під’язикової лінії нижньої щелепи (linea mylohyoidea mandibulae).
Прикріплення: задні м’язові пучки прикріплюються до тіла під’язикової кістки (corpus ossis hyoidei), а передні та середні м’язові пучки зростаються з волокнами протилежного м’яза і утворюють по передній серединній лінії (linea mediana anterior) сухожилковий шов (raphe tendinea).
Функція: при верхній опорі (коли щелепи зімкнуті) цей м’яз піднімає під’язикову кістку (os hyoideum) разом із гортанню (larynx). При фіксованій під’язиковій кістці (os hyoideum) він опускає нижню щелепу (mandibula). Такі рухи відбуваються під час жування, ковтання, розмови.
– підборідно–під’язиковий м’яз (musculus geniohyoideus), що також бере участь у формуванні діафрагми рота (diaphragma oris).
Початок: від підборідної ості нижньої щелепи (spina mentalis).
Прикріплення: до тіла під’язикової кістки (corpus ossis hyoidei).
Функція: при фіксованій під’язиковій кістці (os hyoideum) опускає нижню щелепу (mandibula). При зімкнутих щелепах (mandibula et maxilla) піднімає під’язикову кістку (os hyoideum) разом із гортанню (larynx) – рухи під час жування, ковтання, розмови.
Надпід’язикові м’язи (musculi suprahyoidei) підіймають під’язикову кістку (os hyoideum), а при фіксованій під’язиковій кістці (os hyoideum) опускають нижню щелепу (mandibula), беручи участь у ковтанні, жуванні та розмові.
4. Підпід’язикові м’язи (musculi infrahyoidei):
– груднинно–під’язиковий м’яз (musculus sternohyoideus);
Початок: від задньої поверхні ручки груднини (facies posterior manubrii sterni), задньої груднинно–ключичної зв’язки (lig. sternoclaviculare posterius) та від груднинного кінця ключиці (extremitas sternalis claviculae).
Прикріплення: до нижнього краю тіла під’язикової кістки (margo inferior corporis ossis hyoidei).
Функція: тягне під’язикову кістку (os hyoideum) донизу, бере участь в утворенні, разом із передтрахейною пластинкою шийної фасції (lamina pretrachealis fasciae cervicalis), білої лінії шиї (linea alba cervicalis).
– груднинно–щитоподібний м’яз (musculus sternothyreoideus);
Початок: від задньої поверхні ручки груднини і І ребрового хряща (facies posterior manubrii sterni et cartilaginis costalis primae [I]).
Прикріплення: до косої лінії щитоподібного хряща гортані (linea obliqua cartilaginis thyroideae laryngis).
Функція: опускає гортань (larynx).
– щито–під’язиковий м’яз (musculus thyrohyoideus);
Початок: від косої лінії щитоподібного хряща гортані (linea obliqua cartilaginis thyroideae laryngis).
Прикріплення: до бокової частини тілa під’язикової кістки (pars lateralis corporis ossis hyoidei) біля основи її великого рога (basis cornus majoris).
Функція: при фіксованій під’язиковій кістці (os hyoideum) підіймає гортань (larynx), наближає під’язикову кістку (os hyoideum) до гортані (larynx).
– м’яз–підіймач щитоподібної залози (musculus levator glandulae thyroideae), що є непостійним і відгалужується від щито–під’язикового м’яза (musculus thyrohyoideus), його волокна тягнуться до щитоподібної залози (glandula thyroidea);
– лопатково–під’язиковий м’яз (musculus omohyoideus), який зігнутий під кутом, відкритим доверху, і розділений проміжним сухожилком на два черевця:
– нижнє черевце (venter inferior);
Початок: від верхнього краю лопатки (margo superior scapulae) присередньо від вирізки лопатки (incisura scapulae) і від верхньої поперечної зв’язки лопатки (lig. transversum scapulae superius).
Прикріплення: переходить через проміжний сухожилок у верхнє черевце (venter superior).
– верхнє черевце (venter superior).
Початок: від проміжного сухожилка нижнього черевця (venter inferior).
Прикріплення: до нижнього краю тіла під’язикової кістки (margo inferior corporis ossis hyoidei).
Функція: опускає під’язикову кістку (os hyoideum); при фіксованій лопатці (scapula) ці м’язи тягнуть під’язикову кістку (os hyoideum) вниз і дозаду; при фіксованій під’язиковій кістці (os hyoideum) обидва м’язи натягують передтрахейну пластинку шийної фасції (lamina pretrachealis fasciae cervicalis), відтягуючи зовнішню стінку піхви судинно–нервового пучка шиї, що запобігає стисканню глибоких вен шиї, при цьому розширюється просвіт внутрішньої яремної вени (vena jugularis interna), що покращує відтік крові від голови (caput).
Підпід’язикові м’язи (musculi infrahyoidei) тягнуть під’язикову кістку (os hyoideum) вниз і фіксують її.
Глибокі м’язи шиї
(musculi profundi colli; musculi profundi cervicis)
Глибокі м’язи шиї поділяються на:
– бічні глибокі м’язи шиї;
– присередні глибокі м’язи шиї;
– задні глибокі м’язи шиї (підпотиличні м’язи).
До бічної групи глибоких м’язів шиї належать:
– передній драбинчастий м’яз (musculus scalenus anterior);
Початок: від передніх горбків поперечних відростків II–VI шийних хребців (tubercula anteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium secundae–sextae [II–VI]).
Прикріплення: до горбка переднього драбинчастого м’яза (tuberculum musculi scaleni anterioris) на верхній поверхні першого ребра (facies superior costae primae [І]).
Функція: згинає шийний відділ хребтового стовпа (pars cervicalis columnae vertebralis); при однобічному скороченні нахиляє його у свій бік; при нерухомій шиї (collum) піднімає перше ребро (costa prima).
– середній драбинчастий м’яз (musculus scalenus medius);
Початок: від задніх горбків поперечних відростків II–VII шийних хребців (tubercula posteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium secundae–septimae [II–VII]).
Прикріплення: до верхньої поверхні першого ребра (facies superior costae primae [I]) позаду борозни підключичної артерії (sulcus venae subclaviae).
Функція: піднімає перше ребро (costa prima); нахиляє шию (collum) вперед та вбік.
– задній драбинчастий м’яз (musculus scalenus posterior);
Початок: від задніх горбків поперечних відростків IV–VI шийних хребців (tubercula posteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium quartae–sextae [IV–VI]).
Прикріплення: до горбистості переднього зубчастого м’яза (tuberositas musculi serrati anterioris) на зовнішній поверхні другого ребра (facies externa costae secundae).
Функція: піднімає друге ребро (costa secunda), піднімає купол плеври (cupula pleurae) та нахиляє шию вперед і вбік.
– найменший драбинчастий м’яз (musculus scalenus minimus), що є непостійним.
Початок: від поперечного відростка VI або VII шийного хребця (processus transversus vertebrae cervicalis sextae seu septimae [VI,VII]).
Прикріплення: до внутрішнього краю І ребра (margo internus costae primae) перед горбком переднього драбинчастого м’яза (tuberculum musculi scaleni anterioris) та до сполучнотканинної перетинки над куполом плеври (cupula pleurae) – фасції Сибсона.
Функція: піднімає перше ребро (costa prima) та піднімає купол плеври (cupula pleurae).
Функції драбинчастих м’язів:
– при двобічному скороченні – згинають наперед шию (collum).
– при однобічному скороченні ці м’язи згинають і нахиляють шийну частину хребта у свій бік.
– при фіксованих І–ІІ ребрах і двобічному скороченні драбинчасті м’язи згинають шийну частину хребта.
– при фіксованій шиї драбинчасті м’язи (musculi scaleni) піднімають І–ІІ ребра (costae prima et secunda [I–II]), беручи участь в акті вдиху.
До присередньої групи, або передхребтових м’язів (musculi prevertebrales) належать:
1. Довгий м’яз шиї (musculus longus colli; musculus longus cervicis), що прилягає до передньо–бокової поверхні хребтового стовпа (facies anteriolateralis columnae vertebralis).
Цей м’яз має три частини: верхню, середню та нижню.
Верхня частина довгого м’яза шиї (pars superior musculi longi colli).
Початок: від передніх горбків поперечних відростків III–V шийних хребців (tubercula anteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium tertiae–quintae [III–V]).
Прикріплення: до переднього горбка атланта (tuberculum anterius atlantis).
Функція: повертає голову (caput) у свій бік.
Середня частина довгого м’яза шиї (pars media musculi longi colli).
Початок: від тіла V шийного хребця (corpus vertebrae cervicalis quintae [V]) та тіла III грудного хребця (corpus vertebrae thoracicae tertiae [III]).
Прикріплення: до тіл II–III шийних хребців (corpora vertebrarum cervicalium secundae–tertiae [II–III]).
Нижня частина довгого м’яза шиї (pars inferior musculi longi colli).
Початок: від тіл трьох верхніх грудних хребців (corpora vertebrarum thoracicarum primae–tertiae [I–III]).
Прикріплення: до поперечних відростків III–IV шийних хребців (processus transversi vertebrarum cervicalium tertiae–quartae [III–IV]).
Функція: повертає голову (caput) в протилежний бік.
Функція довгого м’яза шиї (musculus longus colli): при двобічному скороченні згинає шийну частину хребтового стовпа вперед (pars cervicalis columnae vertebralis); при однобічному скороченні нахиляє шию (collum) у свій бік.
2. Довгий м’яз голови (musculus longus capitis).
Початок: від передніх горбків поперечних відростків III–IV шийних хребців (tubercula anteriora processuum transversorum vertebrarum cervicalium tertiae–quartae [III–IV]).
Прикріплення: до основної частини потиличної кістки (pars basilaris ossis occipitalis) біля глоткового горбка (tuberculum pharyngeum).
Функція: нахиляє голову (caput) і шийну частину хребта (pars cervicalis columnae vertebralis) уперед.
До задньої групи, або підпотиличних м’язів (musculi suboccipitales) належать чотири парні м’язи, що містяться між потиличною кісткою та I і II шийними хребцями – потилично–хребтові м’язи (mm. occipitovertebrales). За попередньою анатомічною номенклатурою вони належали до м’язів спини. За новою Міжнародною анатомічною номенклатурою (Сан–Паулу) підпотиличні м’язи відносяться до м’язів шиї.
1. Передній прямий м’яз голови (musculus rectus capitis anterior).
Початок: від передньої поверхні бічної маси атланта (facies anterior massae lateralis atlantis).
Прикріплення: до потиличної кістки (os occipitale) попереду потиличного виростка (condylus occipitalis).
Функція: нахиляє голову (caput) уперед.
2. Бічний прямий м’яз голови (musculus rectus capitis lateralis).
Початок: від поперечного відростка атланта (processus transversus atlantis).
Прикріплення: до яремного відростка потиличної кістки (processus jugularis ossis occipitalis).
Функція: нахиляє голову (caput) у свій бік, діє виключно на атланто–потиличний суглоб (articulatio atlantooccipitalis).
3. Задній великий прямий м’яз голови (musculus rectus capitis posterior major).
Початок: від остистого відростка осьового хребця (processus spinosus axis).
Прикріплення: досередтнт нижньої каркової лінії (linea nuchalis inferior).
Функція: повертає голову (caput) у свій бік, а при скороченні обох м’язів – нахиляє її назад.
4. Задній малий прямий м’яз голови (musculus rectus capitis posterior minor).
Початок: від заднього горбка атланта (tuberculum posterius atlantis).
Прикріплення: до присередньої третини нижньої каркової лінії (linea nuchalis inferior).
Функція: нахиляє голову (caput) у свій бік, а при двобічному скороченні нахиляє її назад.
5. Верхній косий м’яз голови (musculus obliquus capitis superior).
Початок: від поперечного відростка атланта (processus transversus atlantis).
Прикріплення: до потиличної кістки дещо вище нижньої каркової лінії (linea nuchalis inferior).
Функція: нахиляє голову (caput) у свій бік, а при двобічному скороченні – нахиляє її назад.
6. Нижній косий м’яз голови (musculus obliquus capitis inferior).
Початок: від остистого відростка осьового хребця (processus spinosus axis).
Прикріплення: до поперечного відростка атланта (processus transversus atlantis).
Функція: повертає атлант (atlas) разом із головою (caput) у свій бік.
М’язи задньої групи глибоких м’язів шиї (підпотиличні м’язи) діють на атланто–потиличний суглоб (articulatio atlantooccipitalis) і при двобічному скороченні розгинають голову (caput), а при однобічному – відводять та обертають голову (caput) у свій бік.
Тема 3. Топографія та фасції шиї та голови.
Ділянки голови (regiones capitis):
– лобова ділянка (regio frontalis);
– тім’яна ділянка (regio parietalis);
– потилична ділянка (regio occipitalis);
– скронева ділянка (regio temporalis);
– слухова ділянка (regio auricularis);
– соскоподібна ділянка (regio mastoidea);
– лицева ділянка (regio facialis).
У лицевій ділянці виділяють:
– надповікову борозну (sulcus suprapalpebralis);
– очноямкову ділянку (regio orbitalis);
– підповікову борозну (sulcus infrapalpebralis);
– підочноямкову ділянку (regio infraorbitalis);
– щічну ділянку (regio buccalis);
– привушно–жувальну ділянку (regio parotideomasseterica);
– виличну ділянку (regio zygomatica);
– носову ділянку (regio nasalis);
– носо–губну борозну (sulcus nasolabialis);
– ротову ділянку (regio oralis);
– підборідно–губну борозну (sulcus mentolabialis);
– підборідну ділянку (regio mentalis).
ТОПОГРАФІЯ ШИЇ
Шия (collum; cervix) поділяється на такі ділянки:
– передню шийну ділянку (regio cervicalis anterior), що складається з двох передніх шийних трикутників (trigona cervicalia anteriora);
– груднинно–ключично–соскоподібну ділянку (regio sternocleidomastoidea);
– бічну шийну ділянку (regio cervicalis lateralis), або задній шийний трикутник (trigonum cervicale posterius), або бічний шийний трикутник (trigonum colli laterale);
– задню шийну ділянку (regio cervicalis posterior; regio colli posterior), або каркову ділянку (regio nuchae).
Передня шийна ділянка (regio cervicalis anterior)
або передній шийний трикутник (trigonum cervicale anterius)
Вона обмежована:
– угорі нижнім краєм нижньої щелепи (margo inferior mandibulae);
– унизу – грудниною (sternum);
– з боків – передніми краями груднинно–ключично–соскоподібних м’язів (margines anteriores musculorum sternocleidomastoideorum).
Передньою серединною лінією шиї (linea mediana colli anterior) передня шийна ділянка (regio cervicalis anterior) поділяється на:
– правий передній шийний трикутник (trigonum cervicale anterius dextrum);
– лівий передній шийний трикутник (trigonum cervicale anterius sinistrum).
У кожному такому трикутнику розрізняють:
1. Піднижньощелепний трикутник (trigonum submandibulare), який обмежований:
– нижнім краєм нижньої щелепи (margo inferior mandibulae);
– переднім та заднім черевцями двочеревцевого м’яза (venter anterior et venter posterior musculi digastrici).
У піднижньощелепному трикутнику виділяють трикутник Пирогова (trigonum Pirogovi), який обмежований:
– заднім краєм щелепно–під’язикового м’яза (margo posterior musculi mylohyoidei);
– сухожилком заднього черевця двочеревцевого м’яза (tendo ventris posterioris musculi digastrici);
– під’язиковим нервом (nervus hypoglossus).
У ньому проходить язикова артерія (arteria lingualis).
2. Сонний трикутник (trigonum caroticum) обмежований:
– заднім черевцем двочеревцевого м’яза (venter posterior musculi digastrici);
– верхнім черевцем лопатково–під’язикового м’яза (venter superior musculi omohyoidei);
– переднім краєм груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (margo anterior musculi sternocleidomastoidei).
У цьому трикутнику можливий хірургічний доступ до загальної сонної артерії (arteria carotis communis) та її роздвоєння (bifurcatio carotidis).
3. М’язовий трикутник (trigonum musculare), або лопатково–трахейний трикутник (trigonum omotracheale) обмежений:
– верхнім черевцем лопатково–під’язикового м’яза (venter superior musculi omohyoidei);
– переднім краєм груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (margo anterior musculi sternocleidomastoidei);
– білою лінією шиї (linea alba colli).
4. Підборідний трикутник (trigonum submentale) обмежований:
– передніми черевцями правого та лівого двочеревцевих м’язів (ventres anteriores musculorum digastricorum dextri et sinistri);
– під’язиковою кісткою (os hyoideum);
– нижньою щелепою (mandibula).
Груднинно–ключично–соскоподібна ділянка
(regio sternocleidomastoidea)
Ця ділянка відповідає проекції груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (musculus sternocleidomastoideus). У межах цієї ділянки між головками груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (musculus sternocleidomastoideus) над ключицею (clavicula) розміщена мала надключична ямка (fossa supraclavicularis minor).
Бічна шийна ділянка (regio cervicalis lateralis),
або задній шийний трикутник (trigonum cervicale posterius),
або бічний шийний трикутник (trigonum colli laterale).
Вона є парною, тобто є правий бічний шийний трикутник (trigonum colli laterale dextrum) і лівий бічний шийний трикутник (trigonum colli laterale sinistrum), що обмежені:
– заднім краєм груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (margo posterior musculi sternocleidomastoidei);
– переднім краєм трапецієподібного м’яза (margo anterior musculi trapezii);
– верхнім краєм ключиці (margo superior claviculae).
В цьому трикутнику розрізняють:
1. Лопатково–трапецієподібний трикутник (trigonum omotrapezoideum), обмежований:
– заднім краєм груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (margo posterior musculi sternocleidomastoidei);
– нижнім черевцем лопатково–під’язикового м’яза (venter inferior musculi omohyoidei);
– переднім краєм трапецієподібного м’яза (margo anterior musculi trapezii).
2. Велику надключичну ямку (fossа supraclavicularis major), або лопатково–ключичний трикутник (trigonum omoclaviculare) обмежовують:
– задній край груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (margo posterior musculi sternocleidomastoidei);
– нижнє черевце лопатково–під’язикового м’яза (venter inferior musculi omohyoidei);
– верхній край ключиці (margo superior claviculae).
Задня шийна ділянка (regio cervicalis posterior; regio colli posterior),
або каркова ділянка (regio nuchae)
Вона відповідає проекції верхньої частини трапецієподібного м’яза (musculus trapezius) на шиї (colli). Ця ділянка (regio cervicalis posterior) обмежована:
– зовнішнім потиличним виступом (protuberantia occipitalis externa);
– верхньою карковою лінією потиличної кістки (linea nuchalis superior ossis occipitalis);
– умовною лінією, яка сполучає надплечові відростки правої і лівої лопаток (acromia scapularum dextrae et sinistrae) з остистими відростками виступного хребця (processus spinosi vertebrae prominentis).
ШИЙНА ФАСЦІЯ (fascia cervicalis; fascia colli)
Шийна фасція описується за В.М. Шевкуненком та за Міжнародною анатомічною номенклатурою.
За В.М. Шевкуненком, розрізняють 4 шийні фасції (поверхневу, власну, внутрішню і передхребтову), які мають 5 фасціальних листків.
Перший фасціальний листок – поверхнева шийна фасція (fascia colli superficialis) охоплює всю шию (collum), як комірець, і, роздвоюючись, утворює піхву для підшкірного м’яза шиї (vagina platysmatis).
Власна шийна фасція (fascia colli propria) має два листки:
– поверхневий листок (другий фасціальний листок);
– глибокий листок (третій фасціальний листок).
Другий фасціальний листок – поверхневий листок власної шийної фасції (folium superficiale fasciae colli propriae).
Він унизу починається від передньої поверхні груднини (facies anterior sterni) і ключиці (clavicula), а вгорі простягається до нижнього краю нижньої щелепи (margo inferior maxillae), охоплює всю шию (collum) і прикріплюється до остистих відростків шийних хребців (processus spinosi vertebrarum cervicalium).
Цей листок утворює піхву для груднинно–ключично–соскоподібного м’яза (vagina musculi sternocleidomastoidei) і трапецієподібного м’яза (vagina musculi trapezii).
Проходячи на рівні поперечних відростків шийних хребців (processus transversi vertebrarum cervicalium), цей листок віддає до них лобову пластинку (lamina frontalis), яка відділяє передню шийну ділянку (regio cervicalis anterior) від задньої шийної ділянки (regio cervicalis posterior).
Третій фасціальний листок – глибокий листок власної шийної фасції (folium profundum fasciae colli propriae).
Він унизу починається від задньої поверхні груднини (facies posterior sterni) та ключиці і прикріплюється вгорі до під’язикової кістки (os hyoideum), а з боків обмежовується лопатково–під’язиковим м’язом (musculus omohyoideus).
Цей листок утворює піхви для м’язів (vaginae musculorum), що розташовані нижче під’язикової кістки (musculi infrahyoidei). Зростаючись з поверхневим листком власної шийної фасції (lamina superficialis fasciae colli propriae), спереду утворює білу лінію шиї (linea alba colli).
Між другим і третім фасціальними листками шиї над грудниною (sternum) утворюється надгруднинний простір; надгруднинний міжапоневротичний простір (spatium suprasternale; spatium interaponeuroticum suprasternale), де залягає яремна венозна дуга (arcus venosus jugularis).
Цей простір (spatium suprasternale) сполучається з бічними закутками (recessus laterales), які знаходяться позаду нижньої частини груднинно–ключично–соскоподібних м’язів (pars inferior musculorum sternocleidomastoideorum).
Четвертий фасціальний листок – внутрішня шийна фасція (fascia endocervicalis) поділяється на:
– пристінковий листок (folium parietale);
– нутрощевий листок (folium viscerale).
Пристінковий листок (folium parietale) охоплює всі органи шиї разом, а нутрощевий (folium viscerale) – кожний орган шиї окремо.
Між пристінковим та нутрощевим листками (folium parietale et viscerale) спереду від трахеї (trachea) міститься передтрахейний простір (spatium pretracheale).
П’ятий фасціальний листок – передхребтова фасція (fascia prevertebralis) – охоплює всі глибокі м’язи шиї (musculi colli profundi), утворюючи для кожного з них окремі піхви (vaginae).
Між п’ятим фасціальним листком і пристінковим листком (lamina parietalis) четвертої фасції утворюється позаглотковий простір (spatium retropharyngeale).
За Міжнародною анатомічною номенклатурою (Сан–Паулу, 1997), розрізняють три пластинки шийної фасції.
1. Поверхневу пластинку шийної фасції (lamina superficialis fasciae cervicalis), яка відповідає поверхневому листку власної шийної фасції (lamina superficialis fasciae colli propriae) за В.М. Шевкуненком за якою міститься надгруднинний простір (spatium suprasternale).
2. Передтрахейну пластинку шийної фасції (lamina pretrachealis fasciae cervicalis), яка відповідає глибокому листку власної фасції шиї за В.М. Шевкуненком і формує сонну піхву (vagina carotica), за якою знаходиться переднутряний простір (spatium previscerale).
3. Передхребтову пластинку шийної фасції (lamina prevertebralis fasciae cervicalis), яка відповідає аналогічній фасції шиї за В.М. Шевкуненком. Перед нею виділяють занутряний простір (spatium retroviscerale).
Між переднім і середнім драбинчастими м’язами (musculi scaleni anterior et medius) є міждрабинчастий простір (spatium interscalenum), де проходить підключична артерія (arteria subclavia) та стовбури плечового сплетення (truncі plexus brachialis).
Перед драбинчастими м’язами (musculi scaleni) розташований переддрабинчастий простір (spatium antescalenum), де проходить підключична вена (vena subclavia).
Глибокий листок власної шийної фасції (lamina profunda fasciae colli propriae) за В.М.Шевкуненком огортаючи підпід’язикові м’язи (musculi infrahyoidei), формує лопатково–ключичний апоневроз (aponeurosis omoclavicularis), або шийний парус (Рише), який сприяє відтоку крові у поверхневих венах шиї (venae superficiales colli), зрощених із цим апоневрозом.
Між поверхневим та глибоким листками власної шийної фасції (lamina profunda et superficialis fasciae colli propriae) за В.М. Шевкуненком є щілиноподібний надгруднинний міжапоневротичний простір (spatium interaponeuroticum suprasternale), де розміщені жирова клітковина, поверхневі вени шиї (venae superficiales colli) та яремна венозна дуга (arcus venosus jugularis).
Між листками внутрішньої шийної фасції (fascia endocervicalis colli) за В.М. Шевкуненком спереду розташовується переднутряний простір (spatium previscerale), який містить жирову клітковину, лімфовузли (nodi lymphatici), нерви (nervi) і сполучається з переднім середостінням (mediastinum).
Між внутрішньою шийною фасцією (fascia endocervicalis colli) та передхребтовою фасцією (fascia prevertebralis) за В.М. Шевкуненком знаходиться занутряний простір (spatium retroviscerale), який містить жирову клітковину і продовжується у задне середостіння (mediastinum posterius).
Матеріали підготував асистент Пилипко І.В.
