ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.Я.ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”

 

 

 

 

 

 

Навчальна програма

з медичної психології

Спеціальність: 7.110106 « Стоматологія»

Кафедра неврології, психіатрії, наркології та медичної психології

.

 

 

1.     ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з медичної психології для вищих медичних закладів освіти України складена для спеціальності “Стоматологія” 7.11С106 напряму підготовки 1101 “Медицина” у відповідності до освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) і освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівців, затверджених наказом МОЗ України №239 від 16.04.03. та навчального плану, розробленого на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) і затвердженим наказом МОЗ України №221 від 18.06.2002р.

Згідно з навчальним планом вивчення медичної психології здійснюється впродовж 4-го року навчання.

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми у відповідності з вимогами “Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” (наказ МОЗ України від 12.10.2004 р. № 492).

Навчальна дисципліна „Медична психологія”:

а) ґрунтується на вивченні студентами основ загальної психології, анатомії людини та фізіології людини, патоморфології та патофізіології, деонтології в медицині та інтегрується з цими дисциплінами;

б) закладає основи вивчення студентами психіатрії, наркології та інших клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами;

в) забезпечує формування умінь застосовувати знання з медичної психології в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності;

г) закладає основи пізнання лікарем психології хворої людини, формування здорового способу життя та профілактики порушення психічних функцій в процесі життєдіяльності та при різних захворюваннях.

Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ECTS залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту). Програму дисципліни «Медична психологія» складає 1 модуль, який у свою чергу поділяється на 2 змістові модулі.

 

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою

відповідно до вимог Болонського процесу.

 

Модуль 1. Медична психологія

Змістові модулі:

1.    Загальні питання медичної психології.

2.    Практичні аспекти медичної психології

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є: а) практичні заняття, б)  самостійна робота студентів (СРС).

Під час практичних занять рекомендовано звернути увагу, що психологічний стан людини має велике значення у виникненні соматичної хвороби, обумовлює особливості її перебігу, визначає розвиток та успіх лікування. Вірне розпізнавання та розуміння хвороби можливі при умові знання індивідуальних особливостей хворого, індивідуальний підхід до хворого забезпечує глибину та витонченість діагностики, визначення прогнозу хвороби, раціональний вибір найбільш ефективного лікування. Особливо слід виділити особливості психологічного стану хворих з різними хворобами, в тому числі стоматологічного профілю, широко впроваджувати міжпредметні зв’язки з усіма клінічними дисциплінами.

Під час вивчення теми «Психологія медичних працівників» та «Психологія лікувально-діагностичного процесу» потрібно звернути  увагу на психологічний  аналіз професійної діяльності лікаря-стоматолога, медичного персоналу стоматологічних закладів, їх ставлення до хворого, психологію хворих та їх стосунки між собою, роль психічних факторів у виникненні психосоматичних хвороб, ятрогеній, психологічний клімат медичних установ.

Інтенсифікація сучасного виробництва, урбанізація, різноманітність та ускладнення форм людських взаємовідносин пред’являють підвищені вимоги до психоемоційного стану людей. У зв’язку з цим рекомендовано приділити особливу увагу проблемі формування синдрому емоційного вигоряння у медичних працівників та підтримання психічного здоров’я людини.

Практичні заняття повинні допомогти майбутньому лікарю-стоматологу пізнати свої особистісні якості та індивідуальні особливості за допомогою тестів, вправ, виробити свою тактику поведінки з хворими, залежно від хвороби, набути навичок корекції переживань хворого у зв’язку з хворобою, корекції психологічного реагування особистості на ті, чи інші стресори, сформувати адекватні взаємовідносини лікаря, медичного персоналу і хворого, моделювати навички професійної поведінки, імідж медичного працівника.

Кафедри мають право вносити зміни до навчальної програми залежно від організаційних і технічних можливостей, напрямків наукових досліджень, етнокультуральних особливостей регіону, але мають виконати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за напрямом підготовки та навчальним планом.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями та під час індивідуальної роботи викладача зі студентами.

Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: співбесіди з хворими, тести (в тому числі комп’ютерні), розв’язування ситуаційних задач та рольових ігор, експериментально – психологічне обстеження хворих, контроль практичних навичок, інші.

Підсумковий   модульний   контроль    здійснюється    по   їх    завершенню    на підсумкових контрольних заняттях.

Оцінка успішності студента з дисципліні є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння окремих модулів, які мають визначений за системою ECTS і а традиційною шкалою,   прийнятою в Україні.

Опис навчального плану з дисципліни «Медична психологія»

для студентів стоматологічного факультету

 

Структура навчальної дисципліни	Кількість годин, з них				Рік навчання
	Всього, год./кредитів ECTS	Аудиторних		СРС
		Лекції	Практичні заняття
	45/1,5	–	30	15	4
Модуль 1: Змістових модулів 2	45/1,5	–	30	15

Примітка: 1 кредит EC IS -30 год.

Аудиторне навантаження – 70%, СРС – 30%

 

3. МЕТА ВИВЧЕННЯ ТА ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ 

Мета вивчення медичної психології – кінцеві цілі встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно до блоку її змістового модулю (природничі наукова підготовка) і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульований через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

 

Кінцеві цілі дисципліни

·Демонструвати володіння принципами медичної деонтології. запобігати виникненню ятрогенні і корегувати наслідки ятрогенних впливів

·Використовувати засоби психогігієни, психопрофілактики та основні методи психотерапії у медичній практиці

·Визначати психосоматичні і соматопсихічні взаємовпливи  у хворих

·Визначати психічний стан та рівень соціально-психологічні адаптації хворих за допомогою методів психологічного дослідження

·Демонструвати вміння спілкуватися і колегами, хворими та їх родичами урахуванням їх психологічних особливостей, сприяти створенню здорового психологічного клімату у медичному середовищі

 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Модуль 1. Медична психологія

Змістовий модуль І.

Загальні питання медичної психології

Тема 1. Предмет, завдання та методи дослідження психологічного стану людини. Поняття про психічне здоров ‘я.

Предмет і задачі медичної психології. Медична психологія як одночасно і психологічна. і медична наука. Теоретичні і методологічні основи медичної психології. Роль медичної психології у формуванні сучасних уявлень про єдність соматичного і психічного. Роль медичного психолога у діагностичному, лікувальному, реабілітаційному процесах.

  Розвиток медичної психології у світі і на Україні. Внесок робіт О.Р Лурія. Л.С. Виготського. М.О.Гіернштейна, П.К.Анохіна. К.К.Платонова. Б.В.Зейгарнік. І.Ф.Бурлачука. В.М.Блейхера в розвиток світової та вітчизняної медичної психології. Перспективи розвитку медичної психології.

   Методи психологічного дослідження: спостереження, самоспостереження, спрямована психологічна бесіда. Експериментально-психологічні методи, їх роль у психологічній діагностиці хворих. Принципи побудови комплексного психологічного дослідження з урахуванням віку та культуральних особливостей пацієнтів.

Визначення психічного здоров’я та рівнів психологічної адаптації людини. Критерії здоров’я ВООЗ.

Тема 2. Особистість та хвороба.

Психічна структура особистості: темперамент, характер, інтелект, здібності. Класифікація темпераментів. їх роль у формуванні характеру. Вплив особливостей віку та хронічних захворювань на особистість людини.

Визначення акцентуації особистості. Типологія акцентуацій, класифікації акцентуацій особистості по К.Леонгарду, М.С.Личко. Тактика поведінки лікаря з пацієнтами що мають акцентуйовані риси особистості.

Тема 3.  Внутрішня картина хвороби.

Внутрішня картина хвороби – суб’єктивне сприймання захворювання пацієнтом. Основні сфери внутрішньої картини хвороби: сенсорна, емоційна, вольова, раціонально – інформативна. Роль особливостей клінічних проявів захворювання, тяжкості перебігу та ґенезу. Обставини життя хворого, при яких перебігає хвороба. Преморбідні особливості особистості (вік, темперамент, акцентуація характеру, ступінь чутливості до стресу). Типи хворих.    Класифікація    основних    типів    відношення    до    хвороби    (гармонійний,  анозогнозичний, іпохондричний, депресивний, зневажливий,  нозофобний, нозофільний, утилітарний та ін.). Особливості поведінки хворих з такими типами реагування на хворобу. Діагностика основних типів відношення до хвороби. Додаткові психодіагностичні методики, трактовка результатів дослідження.

Вплив відношення до хвороби на подальший перебіг захворювання та прогноз. Агравація, симуляція, дисимуляція, госпіталізм. Принципи психотерапевтичної корекції відношення до хвороби, тактика лікаря відносно хворих з патологічними типами реагування на хворобу.

Тема 4.  Стан психічних функцій і хвороба

Клініко – психологічні аспекти пізнавальної діяльності. Вплив хвороби на пізнавальні процеси людини: особливості відчуттів та сприймання у соматично хворих, зміни уваги. Вплив особливостей інтелект) хворого на лікувальний процес: інфантилізм, олігофренія,   деменція.   Вплив   порушень   мови   на   лікувальний   процес:   дизартрія, заїкуватість, мутизм. Клініко-психологічні аспекти емоційно-вольової сфери. Вплив хвороби на емоційно-вольову сферу людини. Проблема невідреагованих емоцій та ауторелаксація. Вплив хвороби на емоційний стан. Нозогенії. Хворобливі зміни емоцій: тривога, депресія, емоційна лабільність. Вольові якості особистості: витримка, рішучість, наполегливість, ініціативність, організованість та їх роль у лікувальному процесі. Зміни волі, потягів та поведінки під час хвороби (гіпобулія, абулія, астенія).

Свідомість, самосвідомість, їх рівні. Теорія безсвідомого. Психодинамічний підхід у медицині. Критерії не порушеної свідомості. Стани свідомості у хворого: при стомленості, сонливості, афективно-звужений стан. Особливі стани свідомості.

   Змістовий модуль 2.

Практичні аспекти медичної психології

Тема 5. Психологія медичних працівників

Основні мотиви вибору професії медичного працівника. Основні вимоги до особистості медичних працівників. Значення професіональної орієнтації у виборі професії медика.

Важливі професійні якості лікаря. Визначення понять «лікарський обов’язок» і «лікарська таємниця». Лікарські помилки: причини і види. Психологічні типи лікарів. Професіограма лікаря загальної практики (знання і уміння, професійні практичні навички) та вимоги до особистості.

Поняття про професійну деформацію Особливості професій, при яких розвивається професійна деформація. Ознаки професійної деформації. „Синдром емоційного вигоряння”, шляхи його попередження. Створення умов для самоактуалізації особистості.

Тема 6. Спілкування в медичному середовищі.

Види спілкування в медичному середовищі: міжособисте, індивідуально-групове, колективно-індивідуальне, групове. Особливості спілкування між лікарями, лікар-медсестра. Психологічні основи спілкування у лікувальному процесі. Комунікативна компетентність, її роль в ефективній і безконфліктній взаємодії. Функції спілкування: інформаційно-комунікативна, комунікативна, афективно-комунікативна. Основи спілкування з колегами, умови створення здорового психологічного клімату у медичному середовищі. Дотримання правил деонтології і субординації. Дотримання морально-етичних вимог. Здатність до емпатії та стиль спілкування. Емоційне задоволення від контактів між членами колективу.

Тема 7. Психологія лікувально-діагностичного процесу.

Роль психологічних особливостей лікаря і медичної сестри, „ідеальний лікар” та „ідеальна медична сестра”.

Психологічні особливості етапів діагностичного процесу. Медична деонтологія. Інформування хворого про діагноз. Взаємодія та спілкування лікаря з хворими та їх родичами. Патерналізм, його роль в діагностичному процесі. Значення психологічної установки хворого.

Конфлікти в медичному середовищ, їх різновиди. Схема розвитку конфлікту. Конфлікти в діяльності лікаря. Особливості конфліктів між особами, що діють в лікувально-діагностичному процесі. Способи вирішення та попередження конфліктів.

Тема 8. Психосоматичні розлади

Психосоматичний підхід в медичній психології та медицині. Психосоматичний підхід як принцип лікувальної діяльності. Біопсихосоціальна концепція хвороби.

Емоційний стрес як фактор етіопатогенезу психосоматичних розладів. Психосоматичні взаємозв’язки. Вплив психологічних факторів на перебіг соматичних розладів. Теорії психосоматичних взаємовідношень: психоаналітична, нейрогуморальна. фізіологічна, кортико-вісцеральна. Механізми психологічного захисту особистості. Поняття адаптації та дезадаптації. Порушення адаптації, дистрес. Класифікація психосоматичних розладів. Непатологічні психосоматичні реакції: моторні, вісцеральні, сенсорні та ін. “Великі” психосоматичні захворювання. Принципи профілактики психосоматичних розладів.

Тема 9. Психологічні особливості  хворих з внутрішніми хворобами.

Психологічні зміни при захворюваннях серцево-судинної системи, бронхів та легень, травного факту, нирок, при інфекційних захворюваннях, туберкульозі, СНІДу, ендокринних, нервових та психічних захворюваннях.

Тема 10. Медична психологія в акушерстві, гінекології, педіатрії та геронтології.

Психологічні зміни у хворих жінок в гінекологічному стаціонарі. Психологічні особливості жінок у період вагітності га родів. Особливості психології хворих дітей та людей похилого віку.

Тема 11. Психологічні особливості  хворих з хірургічною, стоматологічною, онкологічною патологією та фізічними дефектами.

Психологічні особливості хворих в хірургічному стаціонарі в до – і післяопераційному періоді. Психологічні особливості хворих в стоматології, офтальмології, отолярінгології, ортопедії і травматології, в онкології. Вплив на психіку людини вроджених та набутих фізичних дефектів, в тому числі щелепно-ротової ділянки та обличчя.

Тема 12. Психологічні аспекти залежної поведінки.

Психологічні аспекти залежності від психоактивних речовин, надцінні захоплення (гемблінг, інтернет-залежність), залежності харчової поведінки. Психологічні особливості залежної особи в лікувальному процесі. Сімейні та соціальні відношення залежної особи, спів залежність.

Тема 13.  Психологічні аспекти суїцидальної поведінки, танатології та евтаназії.

Суїцидальна поведінка, профілактика і раннє розпізнавання суїцидальних тенденцій. Суїцид, мотиви і цілі. Різновиди суїцидальної поведінки: протестна, «заклик», «само покарання», «відмови». Своєчасне виявлення суїцидальних думок та намірів. Роль соціальних служб, служба довіри.

Особливості суїцидальної поведінки у соматично хворих: СНІД, в онкології, при вроджених та набутих фізичних дефектах. Психологічні особливості суїцидальної поведінки при залежностях.

Психологічні аспекти умирання та смерті. Евтаназія: за і проти.

Тема 14. Психогігієна, психопрофілактика. Основи психотерапії.

Визначення понять «психогігієна», «психопрофілактика», первинна та вторинна психопрофілактика. Основні розділи психогігієни: вікова психогігієна, психогігієна праці і побуту, сім’ї і сексуального життя. Шляхи збереження і зміцнення психічного здоров’я. Принципи психопрофілактики праці, побуту, сім’ї і сексуальних відносин. Роль лікаря загальної практики в профілактиці нозопсихологічних проявів. Реабілітація соціальна та професійна, її основні розділи. Адаптація та компенсація.

Психотерапія як галузь медичної психології та медицини. Основні сучасні методи психотерапії. Принципи психотерапії. Непряма психотерапія, плацебо.

Методи та техніки проведення раціонального переконання, сугестії у стані бадьорості (навіювання), ауторелаксації. Показання та протипоказання для проведення гіпносугестії, індивідуальної та групової раціональної психотерапії, методів психоаналітичної та психодинамічної психотерапії, ауто психотерапії (аутотренінг та медитативні техніки), гештальт-терапії, нейрон-лінгвістичного програмування, арт-терапії. Психотерапія в роботі лікаря загальної практики. Психотерапевтична корекція відношення до хвороби. Психологічна допомога у кризових періодах та психологічні особливості надання медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях.

 

3.2. Тематичний план практичних занять

 

                              

3.3. Тематичний план самостійної підготовки студентів