ТЕПЕРІШНІЙ І МАЙБУТНІЙ ЧАС. МИНУЛИЙ ЧАС ДІЄСЛОВА. ДІЄВІДМІНЮВАННЯ.

ТЕПЕРІШНІЙ І МАЙБУТНІЙ ЧАС. МИНУЛИЙ ЧАС ДІЄСЛОВА. ДІЄВІДМІНЮВАННЯ.

 

Словник до заняття

бігати – to run

брати – to take

виставка – exhibition

виконувати – to do

відвідувати – to visit

відпочивати – to (have) rest

везти – to convey

вести – to lead

вечеряти – to have supper

возити – to convey

водити – to drive

вставати – to get up, to wake up

вчити – to learn, to study, to teach(навчати)

говорити – to speak

готувати – to cook, to prepare (домашнє завдання)

гуляти – to walk

дарувати – to present

дивитися – to watch

думати – to think

друкувати – to print

їсти – to eat

їхати – to ride

йти – go

зустрічати – to meet

кохати – to love

кричати – to shout

лежати – to lie

летіти – to fly

любити – to love, to like

малювати – to draw

мити – to wash

носити – to carry

обідати –  to have dinner

падати – to fall (down)

переходити – to pass, to cross

писати – to write

питати – to ask

пити – to drink

піднімати – to raise, to lift

плавати – to swim

плакати – to cry

працювати – to work

прибирати – to clean

робити – to do, to make

розмовляти – to speak

сидіти – to sit

складати – to put (lay) together

слухати – to listen

сміятися – to laugh

снідати – to have breakfast

спати – to sleep

співати – to sing

стояти – to stand

фарбувати – to paint

ходити – to go, to walk

хотіти – to want

чистити – to clean, to brush

читати – to read

шукати – to search, to look for

Дієслово − це самостійна частина мови, яка означає дію або стан предмета і відповідає на питання що робити? що зробити?

The Verb is a notional part of speech that can express an action or a state of a subject and answers the question what to do? what to have done?

 

Початковою формою дієслова є неозначена форма (інфінітив), яка закінчується на -ти: читати, писати, працювати.

The initial form of the verb is the infinitive form with ending –ти:      читати, писати, працювати.

 

В українській мові є три часи дієслова: теперішній, минулий і майбутній.

There are three Tenses of the Verb in Ukrainian language: Present, Past and Future.

 

 

Теперішній час дієслова

Present Tense of the Verb

 

 

Завдання 1. Прочитайте / Read.

 

Я пишу – I write/am writing

Ти пишеш – You write/are writing (familiar you)

Він, вона, воно пише – She writes/is writing

Ми пишемо – We write/are writing

Ви пишете – You write/are writing (formal and plural you)

Вони пишуть – They write/are writing

 

Я стою – I stand/am standing

Ти стоїш – You stand/are standing (familiar you)

Він, вона, воно стоїть – She stands/is standing

Ми стоїмо – We stand/are standing

Ви стоїте – You stand/are standing (formal and plural you)

Вони стоять – They stand/are standing

 

Я дивлюся – I watch/am watching

Ти дивишся – You watch /are watching

Він, вона, воно дивиться – She watches/is watching

Ми дивимося – We watch/are watching

Ви дивитеся – You watch/are watching

Вони дивляться – They watch/are watching

 

Завдання 2. Запишіть дієслова за зразком / Write down the verbs according to the example.

Зразок: сідати (я, ти): я сідаю, ти сідаєш.

 

1. Замовляти (я, він, ми, вони).

2. Сідати (ти, вона, ми, ви).

3. Хотіти (я, він, ви, вони).

4. Йти (ти, я, ми, вони).

 

Завдання 3. Запишіть речення, дієслова в дужках поставте у формі теперішнього часу / Write down the sentences, form the Present Tense of the verbs inbrackets.

Зразок: Що вона (робити)? – Що вона робить?

 

1. Що вона (писати)?

2. Що ви (дивитися)?

3. Що він (читати)?

4. Кого він (любити)?

5. Що ми (їсти)?

6. Кого вони (слухати)?

 

Завдання 4. Поставте дієслова у формі теперішнього часу / Form the Present Tense of the verbs in brackets.

 

1. Ми (ходити) у магазин. 2. Я (вчитися) у Тернопільському державному медичному університеті. 3. Вона (їхати) у тролейбусі. 4. Вони (їсти) печиво. 5. Він (гуляти) у парку. 6. Воно (пити) молоко.

 

 

Минулий час дієслова

Past Tense of the Verb

 

 

Зміна дієслова бути в минулому часі

The change of the verb бути (to be) in the Past Tense 

 

Завдання 5. Запишіть дієслова у формі минулого часу / Form the Past Tense of the following verbs.

Зразок: він писати – він писав.

Вона (стояти), ми (гуляти), вони (читати), він (дивитися), воно (ходити), ти (падати), ви (говорити), він (сидіти), я (спати).

 

Завдання 6. Прочитайте текст. Усі дієслова напишіть у формі минулого часу / Form the Past Tense of the following verbs.

Ахмед – мій друг. Він вивчає українську мову. Ахмед часто відвідує заняття і працює в читальному залі. Після занять він виконує домашні завдання. Він добре читає, пише і розмовляє українською мовою. Я дуже радий, що в мене такий друг.

 

Словник до тексту

вивчати – to study

виконувати – to do

відвідувати – to visit

домашнє завдання – hometask

легко – easily

після – after

працювати – to work (at)

часто – often

читальний зал – reading room

 

Завдання 7. Поставте дієслова у формі жіночого роду минулого часу / Form the Past Tense of  the following verbs. Write down them in the Feminine Gender.

Говорити з другом, дивитися фільм, їсти морозиво, писати листа, ходити на виставку, прибирати у кімнаті, складати речі, фарбувати волосся, читати цікавий журнал.

 

Завдання 8. Поставте дієслова у формі чоловічого роду минулого часу / Form the Past Tense of the following verbs. Write down them in the Masculine Gender.

Писати листа, думати про батьків, їхати до Києва, зустріти друга, співати пісню, працювати у читальному залі, слухати музику, готуватися до заняття, плавати у басейні.

 

*Завдання 9. Розкажіть про свій вчорашній день. Що Ви робили вчора? / Tell about your previous day. What did you do yesterday?

1. Я вчора…(відвідувати, працювати, відпочивати)…

2. Зранку я (ходити, їхати, бути, бігати) …

3. Після занять я (обідати, їсти) …

4. Потім я (гуляти, читати, слухати)…

5. Увечері я (готувати, читати, виконувати, дивитися)…

 

 

В українській мові розрізняють форми майбутнього часу доконаного і недоконаного виду.

In Ukrainian language can be distinguished perfective and imperfective forms of the verb in Future tense.

Дієслова доконаного виду мають просту форму майбутнього часу: що зроблю?– прочитаю, розкажу, принесу.

Perfective verbs have one – simple form in Future tense.

 

Проста форма майбутнього часу дієслів доконаного виду

Simple form of perfect verbs in Future tense 

 

Дієслова недоконаного виду мають дві форми майбутнього часу: складну і складену – писатиму, буду писати.

Imperfective verbs have two forms in Future tense: complex and compound.

 

Порівняйте!

Compare!

 

 

 

Дієвідмінювання дієслів майбутнього часу

Conjugation of verbs in Future tense

 

Завдання 10. Прочитайте / Read.

Я буду говорити – I will speak

Ти будеш говорити – You will speak

Він, вона, воно буде говорити – She will speak

Ми будемо говорити – We will speak

Ви будете говорити – You will speak

Вони будуть говорити – They will speak

Я говоритиму – I will speak

Ти говоритимеш –You will speak

Він, вона, воно говоритиме – She will speak

Ми говоритимемо – We will speak

Ви говоритимете – You will speak

Вони говоритимуть – They will speak

Завдання 11. Напишіть дієслова у різних формах майбутнього часу / Form the Future Tense of the following verbs.

Гуляти, читати, писати, їсти, ходити, стояти, питати, сидіти, прибирати, хотіти.

 

Завдання 12. Напишіть речення, вживаючи дієслова минулого і майбутнього часів / Change the following sentences into the Past and Future Tenses.

1. Мій батько працює в лікарні. 2. Галина відвідує уроки англійської мови. 3. Вони вчаться в університеті. 4. Бабуся готує обід. 5. Таня прибирає в кімнаті. 6. Ми говоримо українською мовою. 7. Іван читає книжку. 8. Стоматолог лікує зуби. 9. Терапевт вимірює тиск. 10. Окуліст перевіряє зір. 11. Ірина – медсестра.

 

Дієслова доконаного виду утворюються:

1) за допомогою префіксів про-, при-, на-, ви-, по-, з- (-с)

Perfect forms of the Verbs are formed:

1) by means of prefixes про-, при-, на-, ви-, по-, з- (с-).

Наприклад:

читати (книжку) – прочитати (книжку)

готувати (обід) – приготувати (обід)

писати (лист) – написати (лист)

нести (стільці) – винести (стільці)

дарувати (квіти) – подарувати (квіти)

носити  – зносити

питати – спитати

2) за допомогою суфіксів -и-, -а-:

2) by means of suffixes -и-, –а-:

Наприклад:

виконувати (завдання) – виконати (завдання)

відвідувати (музей) – відвідали (музей)

3) шляхом зміни слів:

3) by means of changing of words:

Наприклад:

говорити – сказати

брати – взяти

 

Завдання 13. Спишіть і запам’ятайте слова і фрази / Write down and the words and phrases and remember them.

 

 

Завдання 14. Подані слова поставте відповідно до питань що робити? Що зробити? / Put the following words according to the questions What to do? What have done?

Зразок: Що робити?                    Що зробити?

писати                            написати.

Летіти, лікувати, вилікувати, піднімати, розповісти, відпочивати, сказати, подарувати, йти, приїхати, давати, дати, летів, везуть, бігати, прийти.

 

Завдання 15. Запишіть дієслова, утворіть видову пару / Write down the words and make them up in pairs.

Зразок: їхати – приїхати.

Думати, працювати, говорити, мити, піднімати, чистити, малювати, бігти, летіти, друкувати.

 

Завдання 16. Прочитайте текст / Read the text.

Нервова система

Роботою органів керує нервова система. Вона є  мережею нервів, яка зв’язує найвіддаленіші куточки організму з центром управління – мозком. Мозок одержує інформацію від органів чуття – очей, вух, носа, язика і шкіри – у вигляді слабких перших імпульсів. Ці органи помічають, що відбувається навколо. У відповідь мозок посилає команди м’язам, як вони повинні скорочуватись, щоб здійснити потрібний рух. Крім того, саме мозок є вмістилищем думок, почуттів, переживань і спогадів.

(З енциклопедії)

 

Словник до тексту

думка – thought

зв’язувати – to connect

навколо – around

нерв – nerve

нервова система – nervous system

мозок – brain

м’яз – muscle

орган – organ

організм – organism

переживання – feeling

почуття – feeling

рух – movement

спогад – memory

 

Завдання 17. Випишіть із тексту дієслова. Визначте час / Write out the verbs. Define the tense of each.

 

*Завдання 18. Із поданими дієсловами складіть речення / Make up the sentences from the following verbs.

Ходити, сміятися, пити, переходити, плакати, спати, готувати, оглядати, лікувати, виробляти, вимірювати.

 

Дієслова руху

Verbs of moion

 

19. Складіть речення, використовуючи дієслова руху / Complete the sentences. Use the verbs.

відійти – to go away

вийти – to go out

дійти – to reached

зайти – to come

обійти – to get around

перейти – to move

підійти – to come up

піти – to go

прийти – to come

пройти – to pass

увійти – to enter

 

Зверніть увагу!

 

Завдання 20. Впишіть дієслова руху йти, ходити у формі теперішнього часу / Write in the verbs of motion in Present Tense.

1.            Ми кожного дня … у бібліотеку.

2.            На заняття з біології я … щопонеділка.

3.            Куди ти …?

4.            Вони щодня … у басейн.

5.            Максим ………до нас.

6.            Сьогодні мої друзі … у кіно.

 

Завдання 21. Впишіть дієслова руху їхати, їздити у формі минулого часу / Write in the verbs of motion in Past Tense.

 

1.     Вчора Марійка … на екскурсію.

2.     Василю, ти куди … відпочивати?

3.     Влітку ми завжди … додому.

4.     Я … в університет і зустрів Максима.

5.     Щороку Оленка … у Київ.

6.     У той час, коли був сильний дощ,  ми … у таксі.

 

Завдання 22. Впишіть дієслово їхати / Write in the verbs of motion.

–            Ахмеде,  куди ти …?

–                 Зараз у мене канікули. І я … в Ірак до батьків.

–                 Ти … до них  щороку?

–                 Так, я кожного літа … своїх батьків.

 

Завдання 23. Прочитайте і запам’ятайте / Read and remember.

Летить (літак, птах).

Йде (час, життя, фільм, лекція, людина).

Пливе (пароплав).

Їде (машина, поїзд, автобус).

Падає (сніг, дощ, листя).

Ходить (людина, тварина).

 

Завдання 24. Замість крапок впишіть дієслова руху / Fill in the gaps with verbs of motion.

1.     Кожного ранку я … (водити, плавати, бігаю) біля озера

2.     Спочатку ми … (йшли, падали, ходили) пішки до метро.

3.     Вчора студенти … (бігали, ходили, плавали) у басейні.

4.     Вона … (йти, їздити, ходити) у бібліотеку.

Ділова розмова – це розмова двох чи більше осіб з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем. У діловій розмові обов’язково потрібно використовувати основні етикетні вислови.

Business conversation – a conversation of two or more persons to obtain certain information and solve important problems. In a business conversation is necessary touse the basic etiquette expressions.

 

Етикетні вислови

Etiquette expressions

1.                Звертання / accost: вибачте, що затримую Вас; скажіть, будь ласка.

2.                Вітання / greeting: добрий день; привіт; радий (рада) Вас бачити.

3.                Знайомство / acquaintance: дозвольте відрекомендуватися; хотіла б з Вами познайомитись, мене звати … .

4.                Запрошення / invitation: запрошую Вас; ходімо; прошу заходити; дозвольте Вас запросити.

5.                Прохання / request: я (дуже) прошу Вас; чи не могли б Ви зайти пізніше.

6.                Порада / advice: я раджу Вам; дозвольте порадити Вам; чи не спробувати Вам.

7.                Згода / agreement: погоджуюсь; добре; звичайно; безперечно; поза всяким сумнівом; очевидно; це саме так.

8.                Відмова / refusal: даруйте; змушений Вам відмовити; мені шкода; мені прикро.

9.                Вибачення / apology: вибачте; пробачте; даруйте.

10.           Сумнів / doubt: Ви справді так вважаєте; мені хотілося б вірити, однак ….

11.           Втішання / consolation: не хвилюйтесь; не журіться; не переживайте; сподівайтесь на краще; не думайте про це; Ви повинні сподіватися на краще; все буде гаразд.

12.           Співчуття / compassion: я співчуваю Вам; я розумію Ваше горе; я поділяю Ваш смуток.

13.           Комплімент / compliment: Ви чудово виглядаєте; Ви неперевершені.

14.           Зауваження / remark: я змушений зробити Вам зауваження; так чинити не личить; Ваш вчинок виходить за межі етичних норм.

15.           Вдячність / gratitude: дякую тобі (Вам), щиро вдячний Вам за підтримку; вдячний за все; прийміть мою (глибоку, сердечну, щиру) подяку за…

16.           Побажання / wish: бажаю (зичу) здоров’я; дозвольте побажати Вам; прийміть мої найщиріші вітання; бережіть себе; нехай Вам щастить.

17.           Прощання / farewell: до побачення; на все добре; до завтра; нехай Вам щастить, бувайте здорові.

Завдання 1. Прочитайте діалог. Які етикетні вислови в ньому використовуються? / Read the dialogue. What etiquette expressions are used in it?

– Добрий день, Олено!

– Добрий день, Ольго!

– Оксано, ти захворіла?

– Так, не дуже добре себе почуваю. Болить голова та горло.

– Ти була у лікаря?

– Ні.

– Обов’язково піди. У тебе застуда.

– Дякую за пораду, сьогодні піду.

– Тобі чимось допомогти?

– Ні, не треба. Дякую за підтримку.

– Одужуй швидше!

– Дякую, до побачення!

– До побачення, бережи себе!

 

Медична термінологія – це сукупність слів на позначення предметів та явищ, пов’язаних із людським тілом, хворобами, лікуванням.

Medical terminology is a set of words to describe objects and phenomena related with a human body, diseases, treatment.

 

Завдання 2. Запишіть і вивчіть подані слова / Write down and learn the following words.

Тіло, тулуб – body

голова – head

обличчя – face

волосся – hair

чоло – forehead

око (очі) – eye (eyes)

брови – eyebrows

вії – eyelashes

вухо – ear

губи – lips

ніс – nose

рот – mouth

язик – tongue

зуб – tooth

зуби – teeth

щоки – cheeks

підборіддя – chin

борода – beard

вуса – moustache

шкіра – skin

шия – neck

горло – throat

грудна клітка – thorax

груди – breasts/ chests

лопатка – shoulder

живіт – belly, stomach

бедро, бік – hip

спина – back

поясниця, талія – waist

пупок – navel

сідниці – buttocks, seat

рука – arm/hand

кістка – bone

плече – shoulder

передпліччя – forearm

лікоть – elbow

зап’ястя – wrist

кисть – hand

кулак – fist

палець – finger

великий палець – thumb

вказівний палець – forefinger

середній палець – middle finger

безіменний палець – ring finger

мізинець – little finger

долоня – palm

ніготь – nail

нога – leg

стегно – hip, thigh

коліно – knee

гомілка – shin

щиколотка – ankle

п’ята – heel

ступня – foot

палець на нозі – toe

внутрішні органи – inner organs

легені – lungs

нирки – kidney

печінка – liver

серце – heart

шлунок – stomach

підшлункова залоза – pancreas

стравохід – esophagus

селезінка – spleen

жовчний міхур – gall

кишка – gut

 

Завдання 3. Запишіть 10 речень із назвами частин тіла / Write down 10 sentences with the names of body parts.

Зразок: У мене болить (I have pain in my) … (спина). 

Завдання 4. Прочитайте і запам’ятайте подані речення / Read  and memorize the following sentences.

1.                Я погано почуваюся – I don’t feel well.

2.                Мене морозить – I have chills.

3.                У мене паморочиться голова – I feel dizzy.

4.                У мене високий тиск – I have high blood pressure.

5.                У мене алергія на … – I’m allergic to …

6.                У мене високий тиск – I have high blood pressure.

7.                У мене температура – I have a fever.

8.                Мене нудить – I feel like throwing up.

9.                Я застудився – I have a cold.

10.            У мене закладений ніс – I have a stuffy nose.

11.            У мене нежить – My nose is running.

12.            Викличіть лікаря, будь ласка – Can you get a doctor, please?

13.            Можете дати мені щось знеболювальне? – Can you give me something to stop the pain?

14.            Повідомте моїй сім’ї, будь ласка – Would you inform my family, please?

 

*Завдання 5. Запишіть назви органів. Виберіть із поданих слів спеціальність лікаря до кожного із органів  / Write down the names of organs. Select from the following words doctor’s specialty to each of organ.

Зразок: 8 – тіло дитини. Цей орган лікує педіатр.

Спеціальності: терапевт, лор (отоларинголог), уролог, кардіолог, окуліст (офтальмолог), гастроентеролог, педіатр, травматолог, хірург.

 

Завдання 6. Прочитайте діалог «У лікарні» / Read the dialogue «In the hospital».

– Добрий день! Запишіть мене, будь ласка, на прийом до лікаря.

– Добрий день! До якого лікаря?

– Мені потрібно до терапевта.

– Добре, чи є у Вас медична картка?

– Ні, немає. Я тут тільки перший раз.

– Зачекайте декілька хвилин. Скажіть мені, будь ласка, Ваше прізвище, ім’я, та по батькові, рік народження.

– Верган Любов Володимирівна, 1985.

– За якою адресою проживаєте?

– Вулиця Карпенка, будинок 6, квартира 206, місто Тернопіль.

– Ви працюєте, чи навчаєтесь.

– Навчаюся в Тернопільському державному медичному університеті.

– Візьміть талон до лікаря. Ваша черга о 10 годині. Лікар приймає на другому поверсі, у кабінеті № 23.

– Дякую.

 

– Доброго дня! Можна увійти?

– Так, звичайно. Сідайте, будь ласка. Що у Вас болить?

– Я часто відчуваю слабкість, головний біль.

– Зміряємо тиск.

– Мабуть, він у мене зараз дуже низький?

– 90/50 міліметрів ртутного стовпчика. Так, трішки низький.

– Коли у Вас болить голова?

– Після важкої праці. Болить по кілька годин на день. Що Ви порадите мені?

– Спіть не менше 8 годин. Вранці обов’язково робіть зарядку, приймайте холодний душ. Їжте не менше 4 – 5 разів на день. Можете пити каву, міцний чай, вони стимулюють діяльність серця. Вам потрібні вітаміни групи В та вітаміни С. Перед сном гуляйте. На ніч не пийте міцного чаю, не їжте багато.

– Дякую, лікарю! До побачення!

– Прошу! Бережіть себе!

 

Словник до тексту

вітаміни – vitamins

діяльність – activity

слабкість – debilitation

стимулювати – to stimulate

талон – coupon

 

Завдання 7. Подивіться на малюнки. Що означають ці знаки? / Look at the pictures. What do these signs mean?

 

Завдання 8. Де Ви можете побачити ці знаки? / Where can you see these signs?

 

*Завдання 9. Складіть власний діалог про місце знаходження Тернопільської університетської лікарні. Адреса лікарні: місто Тернопіль, вул. Клінічна, 1. Можете використовувати карту/ Make up your own dialogue using the model above about the location of Ternopil university hospital. You can use the map.

 

 

Завдання 10. Прочитайте короткі діалоги-ситуації «В аптеці». Складіть власний діалог / Read the short dialogue-situations «In the pharmacy». Make up yourown dialogue.

 

1.

– Добрий день! Які у вас є ліки від грипу (простуди, кашлю, головного болю, болю в животі, високого тиску)?

– У нас є «Фервекс», «Амізон» (лікарські трави, «Цитрамон», «Но-шпа», «Каптопрес»).

– Дайте мені, будь ласка, 6 пакетиків «Фервексу». 

2.

– Добрий день! Ось мій рецепт, у Вас є такі таблетки?

– Так, хвилинку. Прошу!

– Як треба вживати ці ліки? Після їжі?   

– Ні, краще за 20 хвилин до їжі.

– А як часто?

– Тричі на день протягом місяця.

3.

– Добрий день! Моя дитина дуже часто хворіє взимку. Що б Ви порадили?

– Для підвищення імунітету потрібно вживати вітаміни.

– Які у Вас є вітаміни?

–  «Теравіт», «Ундевіт» та «Multi–tabc».

4.

– Добрий день! Що у вас є від зубного болю?

– «Солпадеін». Цей препарат знімає біль.

– Дайте мені кілька таблеток. Дуже Вам вдячний!

 

Завдання 11. Прочитайте діалоги «Телефонна розмова» / Read the dialogues «Telephone conversation».

 

1.

– Алло! Миколо Сергійовичу!

– Слухаю.

– Добрий день. Це Олена. Як почуває себе ваша дружина? Чи поклали її у лікарню?

– Викликали швидку допомогу. Відвезли до лікарні.

– До якої?

– До першої. Вона у хірургічному відділенні, у шостій палаті. Це на другому поверсі. Але туди пускають лише після шістнадцятої години.

– Що їй можна принести? Мед вона їстиме? А банани?

– Гадаю, що їстиме.

– Тоді після роботи я зайду до неї. Все буде гаразд. До побачення.

– Дякую. На все добре!

2.

– Алло!

– Так, я слухаю.

– Покличте, будь ласка, Олену Семенівну.

– Я Вас слухаю.

– Здрастуйте, Олено Семенівно! Це Ніна. Я тільки-но повернулася з Києва, а вдома дочка захворіла. Вирішила, що Ви як терапевт зможете мені допомогти.

– Що з нею?

– Болить горло. Температура 38 градусів.

– Ви ще не давали їй таблеток?

– Ні. Даю їй полоскати горло теплим розчином соди: одну чайну ложку на склянку води 5 разів на день.

– Якщо температура буде підвищуватись, дайте щось жарознижувальне. А зараз зробіть на 2 години компрес. Добре допомагають гарячі ванни для ніг. На 20 хвилин опускайте ноги у відро з дуже гарячою водою. Одразу після цього нехай ляже спати. Вранці повинна почувати себе набагато краще. Якщо змін не буде, телефонуйте.

– Добре, дякую Вам за поради. До побачення!

 

*Завдання 12. Доповніть діалоги / Complete the  dialogues.

1.

– Алло! Швидка? Прошу прислати допомогу. Дуже погано людині. Вона без свідомості. Вулиця Короленка, будинок сім, квартира десять.

– …

– Пульс є, але дуже слабкий.

– …

– Добре. Виконаю ваші поради. Чекаю.

 

2.

– А ось і лікар! Заходьте, будь ласка, сідайте!

– Добрий день. Хто з вас погано почувається?

– …

– Що у вас болить?

– …

– Зараз подивимося. Покажіть своє горло. Це не ангіна і не грип. Мабуть, з’їли щось холодне?

– …

– Вам треба …

– …

– Я написав, які ліки потрібні. Вони є у кожній аптеці. За два-три дні Ви одужаєте.

– …

 

4. Запишіть і запам’ятайте слова – назви хвороб та симптомів / Write down and memorize the words – names of diseases and symptoms.

алергія – allergy

ангіна – angina

безсоння – insomnia

біль у суглобах – pain in joints

висип – rash

висока температура – high temperature

головний біль – headache

грип – flu

задихання – choking (від кашлю), shortness (lack) of breath

застуда – cold

зубний біль – toothache

кашель – cough

мокрий кашель – wet cough

нудота – nausea

отруєння – poisoning

печія – heartburn

рвота – vomit

слабкість – weakness

сухий кашель –  dry cough

хрипи в легенях – rales in the lung

 

*Завдання 15. Запишіть симптоми хвороб / Write down the symptoms of diseases.

Зразок: Ангіна – … (слабкість, головний біль…).

 

1.                Алергія – … .

2.                Отруєння – … .

3.                Грип – … .

4.                Ангіна – … .

Завдання 16. Складіть діалог «Розмова з лікарем» (15 речень) / Make up the dialogue «Talking with a doctor» (15 sentences).

 

Частини голови

РОБОТА З ТЕКСТОМ

Вітаміни

Життєдіяльність людського організму неможлива без вітамінів. Вітаміни (від латинського vita–життя) – це біологічно активні речовини, що регулюють обмін речовин в організмі. Вони беруть участь в утворенні ферментів, украй потрібних для нормальної роботи органів.

Вітаміни не синтезуються в організмі, а надходять з рослинною і тваринною їжею. Для зручності вони позначаються літерами латинського алфавіту: А, В, С, Р тощо.

Вітамін С міститься в шипшині, чорній смородині, журавлині, капусті, помідорах, лимонах, апельсинах, цибулі, часнику, картоплі. Цей вітамін протидіє інфекціям, бореться зі втомою, сприяє поглинанню заліза. Корисний для імунної системи, сполучної тканини, кісток, сприяє загоєнню ран. Якщо організм тривалий час не одержує вітаміну С, розвивається хвороба ясен цинга.

Вітамін А міститься переважно у їжі тваринного походження: у риб’ячому жирі та ікрі, морепродуктах, вершковому маслі, яєчних жовтках, молоці, печінці, нирках. Є він також і в рослинній їжі: моркві, шпинаті, абрикосах, червоному перці, помідорах. Вітамін А впливає на ріст організму, він потрібен для хорошого зору, здоров’я шкіри та слизових оболонок.

Вітаміни групи В регулюють процеси обміну вуглеводів, вони потрібні для нормальної діяльності нервової системи, серця, м’язів. Найчастіше цей вітамін міститься в неочищених зернах злаків, у насінні бобових рослин, у яєчному жовтку, шпинаті, капусті, цибулі, морві, яблуках, баклажанах, квасолі, сої.

Вітамін D є у риб’ячому жирі, печінці, жовтку курячого яйця. Якщо в їжі не вистачає вітаміну D, у дітей розвивається рахіт. При рахіті вміст солей у кістках зменшується, тому ріст дитини сповільнюється. Вітамін D також покращує імунітет людини.

(За І.П. Січовиком)

 

Словник до тексту

 

абрикос – apricotжиттєдіяльність – vital functions

журавлина – cranberries

капуста – cabbage

нирка – kidney

обмін речовин – metabolism

печінка – liver

позначати – to denote

покращувати –  to better up

протидіяти – to counteract

рахіт – rickets

регулювати –to regulate

речовини – substances

риб’ячий жир – fish оil

рослинна їжа – vegetable food

слизова оболонка – mucous membranes

тваринна їжа – animal food

цинга – scurvy

чорна смородина – black currant

шипшина – rose hip

 

Загартовування

Людина – істота, яка, на відміну від звірів чи птахів, немає на шкірі густого захисного шару з шерсті чи пір’я. Але під дією сонячного проміння в її шкірі утворюється вітамін D. Він захищає людину від мікроорганізмів, сприяє росту і розвитку дітей. Поліпшується загальний стан людини. Завдяки дії сонячних променів покращується настрій, самопочуття.

У людини виробилася така корисна здатність, як пристосування до змін температури повітря. Цю здатність слід розвивати. Саме цьому сприяє загартовування. Найкраще загартовуватися за допомогою коротких, але частих змін температури, нижчої за температуру тіла. Загартовуватися можна за допомогою повітря і води.

Повітря – один із природних чинників здоров’я, який потрібен людині щомиті. Без їжі можна прожити тиждень, без води 2-3 дні, без повітря – 2-3 хвилини. Корисне для здоров’я повітря має бути чистим і прохолодним.

Коли люди чхають і кашляють, у повітря потрапляє багато шкідливих мікроорганізмів. У ньому накопичується пил і вуглекислий газ, який утворюється під час дихання і горіння. Ось чому кімнату слід регулярно провітрювати. Свіже, прохолодне повітря допомагає зберігати здоров’я.

Повітря – чинник, за допомогою якого можна загартовуватися так само, як водою. Тим більше, що воно діє поступово.

Повітряні ванни можна приймати в кімнаті. Найкращою для цього є температура +18° С. У кімнаті не повинно бути протягів. У теплу погоду кватирка має бути постійно відчинена. Якщо на дворі холодно, її слід час від часу відчиняти. Спати бажано лише у добре провітреній кімнаті.

Надворі краще ходити легко одягненим, зважаючи на пору року.

Вода – унікальна речовина. Без неї не обійтися. Щоб вода була корисною для здоров’я , необхідно пити лише чисту воду.

Як дізнатися, чи вода безпечна для вживання? Як правило, з кранів у містах тече очищена вода, яку можна пити. Та часом радять пити кип’ячену воду. Можна очищувати воду за допомогою різних фільтрів.

Під час відпочинку на природі або туристичного походу воду з озера чи річки необхідно обов’язково кип’ятити.

(З підручника)

 

Словник до тексту

 

виробитися – to form

вуглекислий газ – Carbon dioxide

горiння – burning

дихання – breath

загартовування – hardening

захисний – protective

здатнicть – ability

кашляти – to cough

кватирка – pilot window

кип’ятити – to boil

корисний – useful, helpful

мiкроорганiзми – microorganisms

на вiдмiну – in contrast to

накопичуватися – accumulate

настрiй – a mood

необхiдно – necessary

обiйтися – dispense with, do without

обов’язково – necessary

очищувати – to clean out

пил – dust

пiр’я – feathers

поступово – gradually

пристосування – adaptation

промiння – beams

промiнь – beam

протяг – length

речовина – substance

самопочуття – feel yourself

стан – condition, status

туристичний похід – tourist trip

унiкальна – unique

фiльтр – a filter

чинник – factor

чхати – to sneeze

шерсть – wool

шкiдливий – harmful, unhealthy

щомитi – every single moment

 

Профілактика та лікування хвороб

Попередити хворобу завжди легше, ніж її лікувати. Відомо, що куріння служить причиною серцево-судинних захворювань, а також раку легенів. Тому медики всього світу об’єднались у боротьбі з цією шкідливою звичкою і лікують її за допомогою медикаментів, гіпнозу, кодування. Кращою профілактикою хвороб є здоровий спосіб життя: помірне вживання їжі, заняття фізкультурою та спортом, правильне поєднання фізичної активності та відпочинку. В свою чергу, вакцинація захищає людей від таких хвороб, як туберкульоз, гепатит і віспа.

Якщо попередити хворобу не вдалося, лікарі використовують для лікування пацієнтів багато лікарських препаратів. Антибіотики (наприклад, пеніцилін) виліковують від інфекції. Анальгетики (анальгін і аспірин) знімають біль і знижують температуру. Седативні засоби заспокоюють і допомагають заснути. Анестетики, які «відключають» нерви, необхідні під час операції. Вакцини створюють імунітет до захворювань, а інсулін застосовують, коли організм неспроможний сам виробляти його в потрібних кількостях.

Деякі лікарські препарати викликають звикання. Почавши їх вживати, людина не може зупинитися. Вживання наркотиків заборонене законом. Відчутної шкоди здоров’ю може завдати вживання у великих дозах і таких побутових наркотиків як алкоголь, кофеїн чи тютюновий нікотин. 

(Велика ілюстрована енциклопедія школяра )

 

Словник до тексту

анальгетики – analgesics

анальгін – analgin

анестетики – anesthetics

антибіотики – antibiotics

аспірин – aspirin

вакцина – vaccine

віспа – smallpox

гепатит – hepatite

гіпноз – hypnosis

здоровий спосіб життя – healthy lifestyle

інсулін –  insulin

кодування –  encoding

куріння – smoking

лікарські препарати – medications medicines drugs

лікування пацієнтів – treatment of patients

медикаменти – medicines drugs

медики – doctors

наркотики – drugs, narcotics

нерви – nerves

операція – operation

організм – organism

пеніцилін – penicillin

помірне вживання їжі – moderate consumption of food

попередити хворобу – to prevent disease

профілактика хвороб – prevention of diseases

рак легенів – lung cancer

седативні засоби – sedatives

серцево-судинні захворювання – cardiovascular diseases

туберкульоз – tuberculosis

тютюновий нікотин – tobacco nicotine

фізкультура –  physical training

 

Вплив куріння, алкоголю та наркотиків на здоров’я

Мабуть, немає людини, яка не чула б про шкідливість куріння для здоров’я. Більшість людей знає, що куріння спричиняє багато захворювань і призводить до передчасної смерті.

Але мільйони людей щодня вдихають отруйний дим, завдаючи шкоди не лише собі, а й іншим. Тютюновий дим уражає не тільки курців. Якщо курять біля тебе, ти стаєш «пасивним курцем». Тютюновий дим містить багато шкідливих речовин. Під впливом диму в курців жовтіють зуби, змінюється голос. Вони часто кашляють.

Та найголовніше є те, що курець стає залежним від тютюнокуріння. Ця звичка затримує фізичний і психічний розвиток людини.

Шкідливими, крім куріння, є вживання алкогольних напоїв та наркотиків. Людина, яка випила навіть пива, не контролює свої дії. Потім вона відчує погіршення самопочуття, головний біль, нудоту. Погіршується пам’ять, характер, важко зосередитися і вчитися.

Ще гірше впливають наркотичні речовини, які швидко руйнують здоров’я. Навіть після одноразового вживання може виникнути залежність. Тому слід бути дуже обережним у різних компаніях, на вулиці, з незнайомцями.

(З підручника)

 

Словник до тексту

більшість – majority

виникнути – be

вплив – influence

дим – smoke

дія – action

завдавати – cause

залежність – dependence

затримувати – delay

захворювання – disease

звичка – habit

змінюватися – change

зосередитися – focus

кашляти – cough

крім – except

курець – smoker

лише – only

мабуть – perhaps

містити – contain

навіть – even

наркотик – narcotic

незнайомець – stranger

нудота – nausea

отруйний – poisonous

передчасний – premature

погіршення – worsening

призводити – cause

речовина – substance

різний – different

розвиток – development

руйнувати – destroy

самопочуття – health

спричиняти – cause

тютюн – tobacco

уражати – strike

шкідливість – badness

 

Ліки-довгожителі

Йдеться про різні рослини, які люди здавна використовували при різних недугах. Здається, немає таких рослин, яких не вживали б наші предки. Не вірите? Ось послухайте.

Народні цілителі запримітили: коли хворому давати тричі на день перед їжею запарені пшеничні висівки, значно покращиться робота шлунка, людина почуває себе сильнішою, бадьорішою.

Просо лікує серце й печінку.

Барвінок зміцнює організм, зокрема серце, загоює рани, лікує хвороби шкіри. Буркуновий чай допомагає позбутися кашлю, лихоманки, безсоння.

Відваром з листя волоського горіха лікують захворювання шкіри, золотуху, ангіну. Сухі перетинки плоду заварюють і вживають як засіб від стійкого кашлю. Будь-які застуди виліковують калиновими напоями. Цвіт, ягоди, стебла рослини заварюють і п’ють як чай.

Кульбаба допомагає позбутися подагри, материнка лікує шлунок, горло. Напої з хвоща польового очищають увесь організм.

Здавна в народі шанують подорожник, любисток, ромашку, полин, ожину, малину, горобину, суниці, чебрець, черемху, чорниці, звіробій, бузину, спориш… Усього й не назвеш. А знати, що довкіл нас росте не просто трава, а лікувальне зілля, – треба. Треба знати і пам’ятати про це, щоб по-справжньому дружити з рослинами і природою.

(З календаря)

 

Словник до тексту

ангіна – angina

бадьорий – cheerful

барвінок – periwinkle

безсоння – insomnia

бузина – elder

буркуновий чай – sweet clover tea

відвар – decoction, infusion

горло – throat

горобина – ashberry

довгожитель – centenarian

заварювати – to brew

загоювати – to heal

запарений – boiled

застуда – cold

захворювання – desease

звіробій – tutsan

здавна – long ago

золотуха – scrofula

калиновий напій – drink of viburnum

кашель – cough

кульбаба – dandelion

листя волоського горіха – walnut leaves

лихоманка – fever

лікувальне зілля – medicinal herbs

любисток – lovage

малина – raspberries

материнка – marjoram

недуга – illness

ожина – blackberry

перетинка – membrane

печінка – liver

плід – fruit

подагра – gout

подорожник – plantain

полин – wormwood

предок – ancestor

просо – millet

пшеничні висівки – wheat bran

рана – wound

ромашка – chamomile

рослина – plant

серце – heart

спориш – knotweed, knot-grass

стебло – stem

стійкий – steady

суниця – strawberry

сухий – dry

хвощ польовий – field horsetail

цвіт – blossom

цілитель – healer

чебрець – thyme

черемха – bird-cherry tree

чорниця – blueberry

шкіра – skin

шлунок – stomach

ягода – berry

 

Лікувальна цінність картоплі

Картопля відома як одне з основних джерел вітаміну С у нашому раціоні. До того ж це основний постачальник калію у наш організм. Калій нормалізує водний обмін і роботу серця. Добову потребу калію можна задовольнити споживанням 500 грамів картоплі. Цим визначається найважливіша роль картоплі. Тому вона входить до складу дієтичних продуктів для людей, які хворі на ниркові та серцеві захворювання.

Картопля є сировиною для одержання крохмалю, глюкози, спирту і молочної кислоти, які широко використовуються в лікувальній практиці.

Нарізані шматочки зі свіжої картоплі, прикладені до скронь, знімають головний біль.

У косметичній практиці перетерту сиру або зварену «в мундирі» картоплю вводять до складу живильних масок (при сухій шкірі, сонячних опіках тощо). Наприклад, із вареної картоплі, змішаної з молоком та яєчним жовтком, можна зробити поживну маску на обличчя.

Перетерту сиру картоплю широко використовують у дерматології й косметиці: лікують гноячкову екзему, піодермію, дерматити, опіки, гнійні рани, виразку гомілки та інші виразкові хвороби шкіри. У випадку виразки гомілки на всю уражену поверхню кладуть шар тертої сирої картоплі завтовшки 0,5–1 см, накривають серветкою з 68 шарів марлі й залишають у такому стані на 4–5 годин, періодично зволожуючи пов’язку свіжим соком картоплі. За умови щоденного проведення процедури виразки епітелізуються приблизно за 3 тижні.

Крохмаль, зокрема, приймають всередину і в клізмах як обволікаючий засіб при отруєннях для захисту слизової оболонки шлунка.

Сирий картопляний сік дає позитивні результати при лікуванні виразки шлунка. Також він сприяє зниженню артеріального тиску, нормалізує функцію кишечника.

Слід пам’ятати, що цілющі властивості картопля зберігає тільки до кінця грудня.

(З журналу)

Словник до тексту

артеріальний тиск – arterial pressure

вітамін – vitamin

виразка шлунка – stomach ulcer

властивість – property

гнійна рана – purulent wound

глюкоза – glucose

головний біль – headache

гомілка – shin

дієтичний – diet

дерматологія – dermatology

дерматит – dermatitis

екзема – eczema

зволожувати – to moisturize

калій – potassium

кишечник – intestines

клізма – enema

косметика – cosmetics

крохмаль – starch

маска – mask

молоко – milk

нирка – kidney

обличчя – face

отруєння – poisoning

процедура – procedure

раціон – ration

серце – heart

сирий – crude

сік – juice

скроня – cheeks

слизова оболонка – mucous membrane

функція – function

хвороба – disease

шкіра – skin

 

Стоматологія

Слово стомалотолія складається з двох грецьких коренів: стома – рот, логія – наука. Лікарі-стоматологи займаються лікуванням зубів, порожнини рота, щелеп, а також замінюють зуби, які стали непридатними, на штучні.

Хворі зуби – це така мука, що скільки існує людина, стільки вона й намагається їх лікувати. У давнину знань, необхідних для лікування зубів, не вистачало. Тому лікарі обмежувались видаленням хворого зуба. Знімати зубний біль довго не вміли. Для цього використовували, наприклад, настоянку опію, прикладали до ясен розпечений ніж. Дірки в зубах почали залагоджувати в Середньовіччі. Спочатку їх заповнювали воском, згодом – свинцем, сріблом, золотом.

Цікаво, що виготовлення зубних протезів – штучних зубів, які вставляли замість тих, що випали чи були видалені, здійснювалося близько 3000 років тому. Це вміли робити етруски (народ, який жив на території сучасної Італії, створив розвинену цивілізацію і був знищений Римською імперією). Багато матеріалів перепробували лікарі минулого століття для виготовлення протезів. Застосовували золото, бивні слона, зуби овець. Фарфорові протези почали виготовляти зовсім не сьогодні. Вони з’явилися у XVIII столітті! Нині мистецтво протезування досягнуло таких успіхів, що стоматологи готові зробити кожному сліпучу білосніжну усмішку кінозірки.

А тепер остання й дуже приємна порада стоматолога: жування жувальної гумки, хоча в присутності людей це не дуже гарно, корисне для зубів. Воно поліпшує кровообіг, посилює виділення слини, масажує слизову оболонку рота й сприяє механічному очищенню зубів. Тож бережіть свої зуби та будьте здорові!

(З енциклопедії)

 

Словник до тексту

берегти – to take care

бивні слона – elephant tusks

білосніжна усмішка – snow-white smile

біль – pain

будьте здорові – bless you

видалення слини – removal of saliva

видаляти – to remove, to delete

використовувати – to use

випадати – to fall out, to drop out

вистачати – to suffice

вівця – sheep

віск – wax

вміти – to be able to

вставляти – to insert

готові – ready

давнина – antiquity

дірка – hole

етруски – Etruscans

жувальна гумка – chewing gum, bubble gum

жування – chewing

залагоджувати – to settle, to smooth over

замінювати зуби – replace teeth, substitute teeth

застосовувати – to apply, to use

здійснювати – to implement, to carry out, to make

знання – knowledge

знищений – destroyed

золото – gold

зубні протези –dental prostheses

кінозірка – movie star

корисний – useful

кровообіг – circulation, blood circulation

лікування зубів – dental treatment, treatment of teeth

лікувати – to treat

механічне очищення зубів – mechanical cleaning of teeth

мука

 

 ПРОЧИТАЙТЕ ТЕКСТ І ВІДШУКАЙТЕ У НЬОМУ ДІЄСЛОВА У РІЗНИХ ЧАСОВИХ ФОРМАХ

ВАСИЛЬ БАРКА

ЖОВТИЙ КНЯЗЬ

1

Наряджає доню: здається, то власне серце, вибране з грудей, окремо радіє.

А знов лихо: повели чоловіка в сільраду. Скільки їм треба? Чіпляються і гризуть: давай! — як не гроші, так хліб.

— Мамо, скоро? Я на майдані підожду.

— Скоро, — чого ж на майдані? Потерпи: тата відпустять, і зразу підем.

— Миколи і Андрійка нема.

Тата ждуть: як станеться що… Їй страшно навіть вимовити. Причісує Оленку, пильнуючи кожного пасмочка; заквітчує, ніби коронує зірками, зверх блідого лобика. Нічого не каже їй, але невимовлені слова тремтять, подібні до сполохів, насередині грудей: «Квітко моя!» — і неозначиме почуття обкинулося, ніби передвістя з болями; не знати, що, крім них, прийде. Не хоче піддатися їм душа. Втіха коло доні не гасне, як місяць — любим серпиком.

— Скоро скінчу, стій! — стримує доню, чомусь нетерпеливу, з сірим зошитом на долонях: там її наука.

— Може, я не піду? — несміливо питає Оленка.— З мене сміятимуться.

— Хто ж?

— Учні і вчителі: всі.

— Нерозумний сміх і грішний.

— Вони глузуватимуть!

— Терпи! Це годиною краще, ніж цілий вік хвалять.

Дарія Олександрівна досадує, що «вони» сміються з її дитини. От-от схопиться гнів: справедливий був би, але чимсь небезпечний. Нехай зникає в обширі серця, де нема йому чим горіти. Зосталась гіркота, звична за довгі роки.

І стерпіла! — як завжди.

Хмуриться мати.

Первісток її, чотирма роками старший за Оленку, підкорився страхові. «Навіщо пережиток?» — сказав, напевно, з чужого голосу. Андрійко, найменший, часом послухає.

Малі думають, що мама темніша, ніж шкільні, бо ті ходять з новими книжками, а вона старі читала… Так там була правда і серце, а що в теперішніх? Зла настирливість. Відчуває мати, як день у день «вони» настроюють дітей проти її думки і волі. Діти очужіли.

Різку, аж розпачливу кривду відчуває з того, ніби рану від іржавого ножа, коли впікається і мучить. А що робити? — хоч кричи, не поможеться; «вони» сильніші.

Обличчя в неї — з видовженістю і запалими щоками; з надто звуженими, супроти звичайного, обрисами нижніх .повік, як і надто вглибленими очима, кольору темно-сірого, без гострого блиску. Але їх ясність відтінена бровами і косами — в такому відсвіті, що нагадує попіл від згорілого шовку; і видаються темнішими, ніж насправді, через неприродну блідість обличчя.

Дарія Олександрівна ніби спокутується в празник, відболіваючи провину: з непотрібної гостроти до Оленки, що недавно мала в школі декілька низьких оцінок; не з-за своєї нездібності, а з-за пустощів і недбальства.

Чомусь тоді, можливо, з побоювання сорому від чужих посміхів: мовляв, «дурна дитина в вас»,— Дарія Олександрівна грізно нагримала на Оленку і мало не вдарила. Хоч не збиралась бити. Однак не сподівалася, що з того гримання вийде. Дитя сполотніло, затрусилося плечиками і, ледве не впавши непритомне, відступило в куток. Заридало, та так гірко, в болючому плачі, тремтівши дрібною судомою,— що всі в хаті обмерли. А воно раптом стихло, і хоч тоді кинулися всі втішати, проте було як потеряне і, здається, занедужало. Потім старалося і принесло найкращі оцінки. Раділо за маму, якій неодмінно треба бачити гарні знаки в зошиті. Видно, так і не тямило до кінця, чому — треба.

Глянувши на зошит, Дарія Олександрівна відчула, як болісно серце стиснулось: такий жаль на себе! — роки життя віддала б, тільки вернути те, що сталося.

Оленка під маминим гребінцем стала покірна; вся в білому і сама бліда, з світлими очима і високо піднятими брівцями — як в тата. Кілька квіток біля її чола, здавалося, посилали бризкучий промінчик на всі сторони. Як зоря — жила в хаті, дивна тихістю.

Сьогодні так пильно мати зачісує Оленку, збираючися піти з нею в церкву; стояти поруч і випроситися з провини.

І якраз лихо! — причіпливі повели чоловіка і невідомо що буде.

І також: Оленка збивається. Як важко вмовляти, при чужому настроюванні з насмішкою.

Згодиться; чого ж на майдані стояти?

— Оленко, дражнитимуть, що в церкву пішла, то промовч! Їхнє зло щезне, а правда — ніколи.

— Де буде?

— З людьми, що живуть скрізь. А повмирають, буде з ними на небі.

— А ми — де?

— Коли достойні, з ними.

— Як там живуть?

Дарія Олександрівна подумала: ось як твоя душа — безвинна і всім прощає, люблячи. Так живуть.

— Того не знаю, але — щасливі.

— Де?

— Оленко, все питаєш, а я не знаю.

— Мабуть, високо! — як птахи. Де дінуться від дощу?

— Це над дощем і зірками.

— А що їсти?

— Нічого не треба.

— І хліба?

— І хліба теж — ні.

Оленка дивиться в вікно, думаючи.

— Я вже знаю! — так, як сонце: ні об що не тримається і ходить.

Знов роздумує, поглядаючи на світило за шибкою.

— Не розлучаться?

— Хто?

— Всі — родичі.

— Як любитимуться, то — ні: разом будуть; і коли не розділяться самі, перед брамою.

— Де?

— Невидима і коло всіх. Як церква.

Оленка тримає зошит, ніби звіт. Сіра обкладинка з поземними рисами і власний підпис — в округлих і нерівних літерах.

Думка прив’язана до одного: як будуть разом — «тоді»? Чи так, мов через небозвід переходить гурток зоряний, нерозлучимо, склавши рисунок? Губиться думка.

Гарно — з мамою піти; в церкві бабуся стоїть; а від посмішників одвернутись, і годі.

Чого зошит — в Оленчиних руках, відомо, але мати ні словом не вказує здогаду: така хитрість любляча. Зошит з милими кривулямі; дорожчий, ніж речі хатні. Бо замкнено між сторінки спогад і світло: подібно до квітів, кладених з весни — радіти ними і смуткувати, відкриваючи перед очі.

Мов не бачить! — удає Дарія Олександрівна. В неї сумнів: чи не розлінується доня ще раз і дужче, ніж попереду, коли похвалити? Хай старається без нагороди. Але — чи гаразд, отак проминути доньчин знак? То ж від пошани до мами.

— Дай зошит!

Оленка зраділа: мама знов подивиться на працю. Літери трудні і непевні обрисами, ніби будовані з крихітних кілочків і дугастих сковок. А для Дарії Олександрівни красні — ліпші, ніж празниковий візерунок.

— Гарно! — сказала і кладе зошит на поличку, де тісним рядком стоять книги.

Поправляє вбрання на Оленці, пригладжує, обсмикує або просто торкає; і все не може відірватися ні почуттям, ні поглядом.

Пора. Треба, ідучи до церкви, спитати хлопців, чи тата бачили.

— Ну, вже! — сказала Оленці, подаючи дзеркальце, мовляв, дивись, як мама нарядила, і не забудь: ніхто не прибере краще.

Шаснули кроки мимо вікон; тітка Ганна, перейшовши через город, навідується: мабуть, спитати про збори.

Сусідка старша від господині; грушуваті зморшки навколо губ.

Зразу всміхнулась до Оленки:

— Гожа! — хоч на заручини, а нехай не наврочу…

Легко дмухнула, ніби відкаснувши злий наплив.

Оленка миттю поклала дзеркальце на стіл і, торгнувши дверима, відпурхнула через сіни.

— Чого в сільраду ведуть?

— Чого ж? Хліб правити — останній. Враз, після цих слів, ніби тінь підступила: тінь крізь весь світ; здалося — вікна стемніли.

— Біда на всіх! — журиться тітка.

Глибоко в платок закуталася, хоч день погожий, з теплої смуги перед дощами. Платок картатий і тяжкий: закривав, як сутінок від хмари — присохлу вишню.

Обличчя, в’янувши, знебарвилось і в брижі пішло, розвійчаті при очах, повних думкою.

— Снилось мені,— оповідає тітка тихо, з докладністю кожного звуку, мов доспівуючи,— що отак близько, як он піч, бачу: кожушанка передо мною; і не видно, на чому висить, на одвірку, чи що? — кожушанка з ящірки зроблена, хоч і шерсть є, руденька-руденька, а цього не бува на ящірці… Таки знати: з ящірки, і все. Простягла я руку, погладити шерсть, узнати, з чого вона, і аж обпеклась об кригу. Недобрий сон — до чого воно?

— Недобрий! — згоджується Дарія Олександрівна. — В ящурину кожушанку або ж нещастя одягнуть.

— Одягнуть. Недобрий сон! — звіку такого не бачила. Де ж хлопці?

— На майдані. Вести хотіла в церкву, так опинаються ба в школі їх соромлять, сміхом мучать.

— От ворожа твар!

— Наторочено дітям, що нові книжки церкву перерослії. А ті книжки мертві!

— Отак з моїми племінниками. Їм очі прив’язано до нових книжок, хоч бачу: нудно. Стару книжку попадуть, то цілу ніч коло прикрученого світла сичиками сидять.

— Біда; і вчити треба, бо знидіють.

— Треба! — згоджується тітка.— Аби ж учено, як годиться. Напам’ять нічого не знають. Колись було… от, я сама: недовго вчилась, а скільки пісень і казок знала! — вночі збудять, і прокажу.

2

Хлібороби, сполохом зібрані в сільраду недільного дня, слухають промовця, як ніколи в селі Кленоточі.

Мирон Данилович притерп до стіни, коло крайнього вікна, і поглядає на промовця: «Страшний, ох, страшний! — твердить він собі в думці.— Такий переступить».

Стій і мучся мовчки, а дома рідні ждуть; і ранок біліє за тинками, в саду, як люстро — ранок; павутинки обсипані росою і світяться від чистого неба. Ти ж мучся безпровинно, бо понурик надумав з кістками взяти всіх. На думці знов: «Переступить хоч закон, хоч щоі» Якби тому рудцеві близько в очі заглянув, був би вражений — аж скипілістю біжать поблиски в окунюватих чоловічках кароокого крізь масивні, мов з криги січені, скельця окулярів. Лоб скосистий і білявий: різнить проти щік, пройнятих брунатною тіністю.

Загрозливо, але забарно, рушає доповідчик: від самого царизму. Береться до твердих справ: індустрії, підкуркульства, саботажу, хлібоздачі і вкінці — «корчування».

Мирон Данилович огірчений без краю: «Так би зразу казав — давай весь хліб, бо вб’ємо! — як здобичник. А то кружить змієм і мучить».

— Зламаєм опір і гнізда зметем! — промовець підвищує виголос до дзвінкості; земля здригнеться, так зметем з лиця.

Григорій Отроходін як промовець звик підносити стан почуття — до палючої погрозливості проти слухачів. Мова текла в виразі власної правоти. Виголошеннями летів на ницих, що противляться сповіщенню, свіченому з партійних світильників.

— Трудящі, борючись під прапором!..— карбує Отроходін.

В його уяві «трудящі» витіснили присутніх, що з залізними мозолями; він — про інших. Папери інструкцій дихали квітнем, коли мріяв, якими щасливими трудящі стануть. Віддалені і невиразні. Але їх думання і розвиток — джерело бадьорості для Отроходіна. Від їх імені накладає вимоги, як на лезах, до зерносіїв, чужих очима.

Перша група зібрана гаразд; міліція при дверях: для строю і впливу. Ти партійністю відповідай — чому ж хатники ходять дозвільно, лишаючи справу в прориві, під оргвисновки? Ні, він чоловік міцніший, ніж борщоїди думають. Кип’яч варити — в кліщі їх! Мертвяки встануть і, насипавши зерно в труни, бігом принесуть на зернопункт, йому до ніг. Поклоняться надодачу.

Постанова є — і виконай! Вона в портфелі, під мідяними заклацками, коло руки. Дужча, ніж ваша впертість.

На прийомі в столиці один з групи, зготованої до виїзду, спитає: що коли селяни вмиратимуть, противлячись хлібоздачі? Керівник, який досі поскіпано жовтів, з міною суворо-офіційного державця, і стримано ворушив руку, випускаючи з-під посмоктаних вусів камінно-повільні речення, тут сіпнувсь і відкрив губи в такий вищир, що Отроходіна пройняло остиглістю… «Нечисто!» — метнулась думка про «хазяїна», очі якого глянули потім, спинені, з крижаною рудістю, ніби зимнооердна істота старовини, оживши, крізь них загрозилась.

Отроходін, від недовір’я до власного враження, зразу ж погасив думку. Боявся за переступ у самосвідомості і слухав відповідь, як канон на гранітній сторінці.

— Взяти хліб з мертвих — весь!

Шана до вождя безмежна; френч замовлено, як в ньогі викрій півфронтовий і — зеленкавість, бо справді війни.

Він знає: хоч і зневажливо слухають хлібороби, але налякані. «Подумаєш! — царі… Жуки з поскорузлими мізками: а глядять, як шляхта: на кого?»

З підвищення, ніби драматичного кону, видно їх обличчя: всюди вирази гострої відрази, очі — з огниками; тривога і похмурість віє по залі. Дехто збайдужів.

У погляді одного, що біля вікна, вражає докір з фосфоричною гіркотою свічення, від якого трудно відхилитись.

Перевірити: притаєний! — з «індусів»; навколо таких, як правило, гніздиться опір.

Отроходін, звично зв’язуючи вислови, придивляється до видовженого обличчя в різкій світлотіні з вікна. Брови підняті, ніби здивовано, хіба — від терпеливості? Очі сірі, трішки блакитнясті: в терпких посвітах.

Щось, захоплюючи горючістю, рухнулось Отроходіну на серці і він скипає; говорить суворо — в очі коло вікна.

Мирон Данилович стояв, як до стовпа прикутий. З вигляду — середовий чоловік; і в прізвищі сільська звичайність: Катранник. Враження буденності підсилено, бо небритий: в неділю схопили нагло. Череп вимірився в височину, з записками, що коло русявої чуприни біліли над обпаленістю чола і видовженого обличчя. Аж сивими, на дні западин, виглядають очі, хоч вони з проголубінню, притіненою від брів: мов землистого тону, як і вуса, опущені крайцями вниз.

Сатинову сорочку, колись темно-синю, а тепер білясту, з рештками початкового барвлення біля коміра, закривав піджак неозначимої сірості, як буває на старих стернях під час обложного дощу.

Катранникові видно в вікно: стоїть підвода, кінь зіпрілий — на прив’язі коло штахетин. Намагається поміж ними вхопити бадилину. Ловить, повертаючи голову і посилаючи в протулину попелясті губи… «Вже ми — як той кінь! — знов мучиться думкою Мирон Данилович.— Прикрутила партлінія, бур’янця не вхопим».

Дядьки принишкли, як часом соняшники під грозою, ще на півнеба нависла і цілить стрілами в беззахисний збір. Грозить обома руками Отроходін, говорячи, а його широкий золотий зуб, відтінений щербинкою поруч, аж жевріє, одночасно з товстими скельцями окулярів без оправи, при самих металічних зачіпцях.

Долонями вдарив об стіл з огнистою накривкою:

— Зробимо, як з ворогами,— в разі невиконання! Відповідатимуть і сім’ї…

Застиг. Скеля! Партійці і сільрадівці з револьверами в кишенях, і також міліціонери з револьверами на поясах наставлені в захист Отроходіна. А впроти — гурт худих дядьків, з яких тільки в одного ціпочок: тонкий, мов комишина.

Похилив голову Мирон Данилович. Знав: розправляться:; сталося ж так під час турення в колгоспи. Штовхнуть на північ, плачів повну, як і снігів.

Проминувши коня, зір стрічає далеко і протиставне до сонця,— ген, як карб: місяць, що спада, весь пошрамований; крейдяна печатка на блакитний папір.

«…Нам зображення,— думає Мирон Данилович. — Брат брата на вилах держить; під груди вдарив і підняв, поки — смерть; поставлено малюнок, як нагадку проти каїнства, що діється, і погіршало, бо з родинами гублять».

Недвижне біліє, мов привиддя, моторошний відбиток, а близько — тополі вряд, мов свідки або приречені.

Біль на серці в Мирона Даниловича: «Нехай я пропаду,— а чим сім’я винна?.. І до кого вдатися? Чого з ненашої столиці лізуть, сиділи б дома… Ну, частину бери, і нам зостав; так куди там! Весь хліб дай, а сам згинь. Ми ж не лізем до них. От пішли б по Москві і в хату цього гризуна — теж, і почали ритись: борошно сюди, картоплю сюди — все, все. А тепер спухніть з голоду! Не йдем же. Коли б і могли, не підем. Ох, мордуйся під його грозьбою! Чи мати в церкві достоять? Боятимуться, що я тут загрузну в лихо. Трохи лишилось харчів для дітей, віддаси — тоді їм смерть і нам з ними. Ці ж супостати: давай! — виходить, просто хотять повбивати. Десь діти, на сонці, як жайворонята, ждуть, чи тато вирветься з напасті. Бідні! — хто пожаліє, як нас не буде».

Мирон Данилович від думок доповідчика відсторонений. «Ясно, до чого йде! Чули. Тепер тільки одно — звідси вирватись; біда наша: втішаються нею партійщикн, як вовки овечим криком… I неділя пропала — золотозубий обгавкав світ».

За вікном кінь ловить бадилину.

«…Бач, мудрує. Ні, дарма! — губи короткі проти загорожі».

Катранник зустрів позирк промовця: пронизливий!

От відкриті в погляді один для одного. Як на вузькій кладці через безодню, або терпеливо розминутися, або — загибель.

Крізь очі, дрібні віконечка, побачили душі, яка повна відвертість їх здійсниться навіки; а до чого ж недобрі між собою, хоч значно ближчі, ніж здасться з ворожнечі!

Катранникові — такий розпач, мов нерви сповнені гіркими іскрами. I враз відгоріло. Найтихіша мирність прийшла, мов сновиддя. За нею знов досада, але вже трішки просвітлена дивною цікавістю до промовця, після незміренної відрази.

Отроходін вирішив миттю, що селянин «плохий», можна вивернути. В непокорі криється м’якість. А чомусь розпалився гнівом: дужим і диким; зіниці в найгострішому блискові звернені до селянина. Густо-брунаті поверхнею, вони — без звичайної о прозору, їх мовби щось випинало зсередини в тверду застиглість, як часом буває в відважних осіб, холодних нервами.

При владності Отроходін, якій неодмінно приналежить, куди б не було! — рушить зразу в крайнощі.

 

Терпкий погляд буває в селянина поступливого! Для нього на життьовій межі здавна лежав світлий камінь: ознака розділених власностей, довірніша, ніж правничі папери. Бо взаконена в поколіннях, на межі його душі і душі другої о, означаючи закон — для білого світу добрих, який, видно, повинен обвалитись. Вирішено коїти руїну. Пнеться інший розпорядок: як хаща. Без жалості. Рватимуть крихту з дитячих рук! Гірко на думці в Мирона Даниловича: «Хтось десь, боговорожий, схотів швидко нагребти гроші, і переллють сльози в золото, наситять жадобу».

Склавши висновок, Мирон Данилович одвів погляд від промовця. Говори! Твоя справа на місяці показана.

Кінь натужно здобува бадилину; всією шиєю тягнеться, протуляючи губи між дошками, але і ця спроба марна. Вимучений і зголоднілий, стріпував гривою від злих мушок,що лiзли в очi

 «…Прокисли повіки в коня, бач, мошкара роїться, знає, куди лізти: на слабі очі; біда тварині, бо такі господарі — заморили в роботі, а щоб кинути сіна, того нема; забатожено і нас на гибель,— ну, діждались!»

Отроходін скінчив. Несподівано виштовхнувсь наперед, з-поміж сусідів, що тісно стояли, хліборобик, сухенький і якийсь обгострений рисами лиця і одежі: ніби пташкуватий весь: також і злеглі пучечки волосся були схожі на пір’я, в нерівних стрішках.

— Можна спитать? — звернувся він до хмурного Отрокодіна.

Дядько стривожений, з хрипиком в голосі, теж — подібним до пташиного скрику. Не діждавшись відповіді, вискрипнув з обуренням:

— Хто ж діти візьме?

— Чиї, які діти? — осаджує дядька Отроходін, напружуючи губи в суворості.

— Дитинячі діти! — з відчаєм закричав дядько.— Мої діти, їх семеро, а їсти нічого. Хто годуватиме, коли в хаті ні скоринки, а ми з жінкою вмремо,— хто?

Отроходін мовчить, аж міниться. Тоді серед дядьків піднявся гомін:

— Спитав правильно! Куди діти підуть? А як же! Ви скажіть — куди? Хліба нема: вже забрано. Отроходін скипів, скипів неймовірно:

— До порядку! Арештувати, хто порушить тишину!

Замовкло. Враз. В коротку мить зникли голоси: як огники свічок, що гасить, прохопившись, вихор. Зчинився рух— дядьки посунули до дверей.

3

Тин, як розділковий ряд, до якого припав від сільради трикутник шпоришів, а напроти — здичавілий сад, його,. скажені нетрі.

 Микола ставив крейдою знаки на кілках, що забіліли, обгорнуті в рисунок, мов ритуальні стояки древності.

Андрій, оглянувши символи, сів і вчинив перегляд кишенькового добра в складі: лінзи, що збирає світло в огненну крапку, орластого гудзика, перламутринки з райдужним свіченням і красновисика в образі оленя.

Погляд хлопця відхилений до сусіднього дворища: там — дія з участю трьох. Найменший, намірившися злізти на повітку, попросив помочі в середульшого. Той зчепив пальці, як підпору — ставити ногу. Спинається найменший, руками шарудить по кривій стіні… раптом послизнувся набік і впав. Піднявся, перейшов до краю стіни, де з попередньою поміччю повторив спробу, тримаючися за ріг повітки. Виліз би він але підійшов найстарший і потягнув за сорочку — знов падає хлопець. Хоч не так погано, як перший раз, бо середульший, звільнивши ліву руку, теж потягнув його за сорочку — в протилежний бік — і зрівноважив. Відходять утрьох від повітки і знаходять велику коробку. Найстарший кинув її об землю, аж заторохтіла; пішов далі в супроводі середульшого. Тоді найменший приставив її до стіни; злізши, як на підпору, простягнув руки і вчепився за покрівлю. Вгору потягнувся, помагаючи собі пальцями ніг, якими на стіні знаходив горбкуваті місця. Став на покрівлі і зробив крок-другий. Але виходить бабуся з повітки і кричить:

— Злізь мені заразі — чого посурганився? Він, миттю блиснувши наниз, побіг до двох старших; з ними і зник.

Андрій споглядав послідовність при здійсненні наміру, ніби картинку в книзі. Роїлися марева; сама пустка запала в глибочину: з загрозою, тишиною, мертвістю, мов цвинтар. Дивна для пам’яті! Брала очі, його великі очі і темно сірі, як у матері.

— Що там бачиш? — питає Микола.— Поки нема нікого, піди до сільради, в вікно заглянь: як — тато?

Більший має право посилати, і Андрійко слухається. Звик! Шанував брата: той боронив, завжди добрий і справедливий, з тихою і світлою думністю в худорлявому вигляді.

Посланець вернувся, бо з сіней сільради виступили два сизомундирні міліціонери і покурюють. Потягнули з перехрестка до сільради — місцеві партійці.

Микола на них вимовив:

— Хліботруси!

— А ми ні: ми хліботруди,— сказав Андрій.

— В основному вірно; але хліботруди не ми з тобою, а старші. Ми хлібокуси.

Андрій мовчки згодився; потім повідомив:

— Я знаю, хто всякі другі.

— Що знаєш?

— Є хлібопроси, і всякі.

— Добре! — сказав Микола.— Твій горщик здібний варити. А ще?

— Ну, є… хлібоноси і хлібовози.

— Ще — хто?

— Ще, зараз подумаю, є хліботорги, і хлібокупи, хлібокради. Це все.

— Гаразд. А хто — ті, що хліб дають хлібопросам? Андрій думав і вагався, і не міг сказати; видно, знайшов слово, яке не задовольняло — плечима знизав від невирішення.

— Звуться: хлібодани! — назвав Микола,— Їх мало; витіснили їх сильніші. Скажи, хто ті, що хліб беруть?

— Хлібобери, чи ні…

Микола поправив:

— Вони хлібохапи.

Засвоївши новий термін, Андрій показав на збір коло сільради, куди прикотили дрожки.

— Пам’ятай,— попереджує Микола,— щоб замок держав на губі! Десь проквакаєшся з назвами, тата замучать по арештах: через нас. Зрозумів?

— Я мовчатиму

Микола перевірив крейдяні окраси на кілках, доповнив декотрі. Витяг пожмакану книжку з кишені і, сказавши братові: «Гуляй, поки що!» — зосередився на сторінках з обідраними берегами. От, спільно мандрують Правда і Кривда, і мусять, згідно з умовою, хліб ділити. Правда спочатку постачає, далі — черга Кривди, бо ця друга так запропонувала, і перша згодилась. Як клунок Правди спорожнів і гинула з голоду, то Кривда вийняла з неї очі — платою за дрібні кусники хліба.

Читає і жахається Микола, і обурюється: як же так?! Страшно ранить його підступність.

Книжку старші учні дали тихцем; звеліли: «Читай і думай! — чим відплачують нам, забираючи хліб».

Микола забув поглядати на сільраду, біля якої зграями гайворонів купчаться бригади, зготовлені рушати. Переживає він зміст, ніби самого напасть мучить: з кров’ю відбирає світло очей, ведучи на смерть; він — присуджений. Зловістя грозиться, заступаючи день.

Андрій побрів через пустош до сараїв,, потоплених між бур’яни: самі руїни з потрухлими дошками в плісні. Ходив, як сновида, по садибі, порожній після висилок.

Саморобна піч рудіє: цеглини, складені в неповний квадрат, і зверху аркуш заліза з круглою вирізкою. Був якийсь незримий зв’язок між знахідкою і почуттями хлопця, через що річ видавалася поглядові значно справжнішою, ніж довколишність, і пробуджувала болючий неспокій. Ніби десь бачив закуток, що розкривається перед очі. Бачив — з іншого обширу, прозорішого, ніж звичайний. Видіння виступає бічними обрисами примітне, а рештою — ледь приуявлюється з незримості і турбує, проситься, світліє, зневолюючи цікавитися і стояти тут: без слуху! — тільки силою душевною вчуватися в значення чогось більшого, ніж знаходить погляд серед пустки.

А гурти громадилися біля сільради, як хмари з грозою: слухали розпорядчиків, маючи при собі підводу, кожен — окрему. Перелітали птахи над прижовклими верховіттями, знехотя і важко підкидаючи крила. Мовчки стежив їх Андрій, поки брат скінчить книжку; коли ж читання згорнуто і впроваджено в кишеню,— тоді спитався:

— Хто живе довше, ворон чи змій?

— Могли виздихати, а виходить, потрібні. Мабуть, змій!

— Скільки років?

— Багато; від змія залежить. Забув… деякі — сотнями літ. Можу помилитись.

— Ворон скільки?

— Багато десятків. Він потрібніший — прибирати. Є також непотрібні: он!

Він дивиться на сільраду. Непотрібні, щось почувши від дверей, заметушились і стали до підвід на чолі з розпорядчиками. Враз висипали з сіней дядьки,— швидкою ходою розділилися в різні напрямки.

А хлопці, вгледівши тата, поспішили назустріч і побачили смутного, як ніколи; примітили Отроходіна, що, блискучий окулярним склом, зубом і течкою, показував секретареві сільради на тата і про щось довідувався. Мирон Данилович, очима скинувши на промовця, пояснює дітям:

— На смерть вирізнив! Ми — осібні противники.

Зажурений, пішов з хлопцями додому.

 

Тестові завдання

1. Вкажіть рядок, у якому є дієслово.

A.              сонце;

B.               читати;

C.               добрий;

D.              хірург;

E.               червона.

2. Вкажіть рядок, у якому є дієслово.

A.              писати;

B.               стоматолог;

C.               олівець;

D.              старанний;

E.               фармацевт.

3. Вкажіть рядок, у якому всі дієслова вжиті в неозначеній формі.

A.              спочивати, митися, митимусь, читати;

B.               йти, спішити, посміхнутися, проспівана;

C.               сіяти, засіяти, засіяно, висіяти;

D.              спати, сидіти, висидіти, бігти;

E.               прагнути, прагнутиму, принести, приносити.

4. Вкажіть рядок, у якому всі дієслова вжиті в неозначеній формі.

A.              стояти, журитися, сміятися, стати;

B.               розквітати, розквітнути, розквітнули, розквітну;

C.               достигати, молодіти, старіти, старітиму;

D.              любити, розлюбити, бажати, бажано;

E.               прагнути, прагнутиму, принести, приносити.

5. Вкажіть рядок, у якому дієслово вжито у теперішньому часі.

A.              стояла;

B.               буду спати;

C.               пишу;

D.              складала;

E.               бігала.

6. Вкажіть рядок, у якому  дієслово вжито у теперішньому часі.

A.              стою;

B.               буду писати;

C.               говорила;

D.              складала;

E.               носитиму.

7. Вкажіть рядок, у якому всі дієслова вжито у минулому часі.

A.              він повечеряв, вона повечеряла, вони повечеряли;

B.               я говорив, ти говорила, ми говоритимемо;

C.               він лікував, вони лікували, ми будемо лікувати;

D.              він купував, вона купуватиме, вони купують;

E.               він лікував, вона буде лікувати, ми будемо лікувати.

8. Вкажіть рядок, у якому всі дієслова вжито у минулому часі.

A.              він писав, вона писала, вони писали;

B.               він готував, вона готуватиме, вони будуть готувати;

C.               він розумів, вона розуміла, вони розуміють;

D.              він сидів, вона сиділа, вони будуть сидіти;

E.               він повечеряла, вони повечеряли, він буде лікувати.

9. Вкажіть рядок, у якому є дієслово недоконаного виду.

A.              намалював;

B.               поїв;

C.               подивився;

D.              написав;

E.               малювати.

10. Вкажіть рядок, у якому всі дієслова доконаного виду.

A.         запросити, взяти, дати;

B.          брати, взяти, дати;

C.          дарувати, подарувати, думати;

D.         говорити, сказати, подивитися;

E.          готувати, приготувати, сказати.

11. Вкажіть рядок, у якому дієслово вжито в майбутньому часі.

A.              буду носити;

B.               несу;

C.               носить;

D.              носив;

E.               носили.

12. Вкажіть рядок, у якому дієслово вжито у майбутньому часі.

A.              мию;

B.               мила;

C.               мили;

D.              миє;

E.               митимуть.