ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ

Структура навчальної дисципліни

Кількість годин, з них

Рік навчання

Види контролю

Всього

Аудиторних

СРС

Лекцій

Практичних занять

Кредити ECTS

360/12

36

186

138

4-6

Модуль 1:

Змістових модулів 2

90 год. / 3,0 кредити ЕСТS

18

36

36

4

Семестровий тестовий контроль (стандартизований

Модуль 2:

Змістових  модулів 1

60 год. /2,0

кредитів ЕСТS

     8

30

22

5

Семестровий тестовий контроль (стандартизований

Модуль3:

Змістових  модулів 4

75 год. /2,5

кредитів ЕСТS

10

36

29

5

Семестровий тестовий контроль (стандартизований

Модуль 4:

Змістових модулів 6

135/4,5 кредитів ЕСТS

–

84

51

6

Семестровий тестовий контроль (стандартизований

В тому числі, підсумковий контроль засвоєння 4 модулів

34/1,13

кредитів ЕСТS

–

12

22

Тижневе навантаження

6,75 год / 0,23 кредити ECTS

№

п/п

Тема

Кількість

годин

Модуль 2: Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

1.

Підготовка до практичних занять та лекцій, курація вагітних та породіль

4

2.

Опрацювання тем, які не входять  до плану аудиторних занять:

Захисні варіанти операції кесарського розтину.

2

Перев’язка внутрішніх здухвинних артерій.

2

Післяпологові нориці. Етіологія, лікування, профілактика.

2

Пролонгована вагітність. Комплексне медикментозне лікування переношування вагітності.

2

Вагітність при аномаліях розвитку жіночих статевих органів.

2

3.

Індивідуальна СРС

3

4.

Підготовка до підсумкового контролю

5

РАЗОМ

22

№

п/п

Тема

Кількість

годин

Модуль 2: Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

1.

Підготовка до практичних занять та лекцій, курація хворих та написання учбової історії хвороби

5

2.

Опрацювання тем, які не входять  до плану аудиторних занять:

    ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА І СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ

Програма з акушерства та гінекології для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІУ рівнів акредитації складена для спеціальностей “Лікувальна справа” 7.110101, “Педіатрія” 7.110104, “Медико-профілактична справа” 7.110105 напряму підготовки 1101 “Медицина”  у відповідності з освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програми (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 №239, експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.2005, №52. Термін навчання за цими спеціальностями здійснюється протягом 6 років, а  базова медична підготовка – протягом 5 років. Кінцеві цілі з дисципліни передбачають набуття знань і вмінь в плані вирішення професійних задач і вміння надання невідкладної медичної  допомоги при екстремальних станах в акушерстві і гінекології. Сучасний стан демографічної ситуації в Україні вимагає від лікаря загальної практики поглибленого вивчення питань репродуктивного здоров’я жінки та планування сім’ї.

Базова медична підготовка проводиться в однаковому обсязі на всіх медичних факультетах (лікувальна справа, педіатрія та медико-профілактична справа). 6-й рік навчання передбачає врахування профілізації викладання дисципліни в залежності від спеціальності.

Відповідно до наказу МОЗ України № 749 від 19.10.2009  при вивченні дисципліни «акушерство і гінекологія»  для спеціальності «лікувальна справа» змінюється обсяг годин з 450 годин / 15 кредитів на 360 годин/ 12 кредитів, з них 250 – аудиторних, 110 – СРС.

На 4 курсі було: 3,0 кредитів/ 90 годин/ аудиторних 50 (з них лекцій – 10)/ СРС 40; стало: 3,0 кредитів/ 90 годин/ аудиторних 60 (з них лекцій – 20)/ СРС 30. Збільшилась кількість лекцій, за рахунок зменшення годин СРС.

На 5 курсі – змін не має.

На 6 курсі було: 7,5 кредитів/ 225 годин/ аудиторних 110/ СРС 115; стало:  4,5 кредитів /135 годин/аудиторних 100/ СРС 35.

Програма складена у відповідності з наступними нормативними документами:

– освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за №239 “Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”;

– експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом МОЗ України від 31.01.05 за №52 “Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст” кваліфікації “Лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації України за спеціальностями “Лікувальна справа”;

– наказом МОЗ України від 17.05.06 за №281 “Про внесення змін до навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” кваліфікації “лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України, затвердженого наказом МОЗ України від 31.01.05 за №52”.

– рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03.04 за №152 “Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України від 12.10.04 за №492 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

– наказом МОЗ України від 31.01.03 за №148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;

– інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс. 2005)

Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми у відповідності з вимогами  “Рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” (наказ МОЗ України від 12.10.2004 р. № 492).

Акушерство та гінекологія як навчальна дисципліна:

а) базується на знаннях, отриманих студентами при вивченні медичної біології, нормальної та патологічної анатомії, топографічної анатомії, нормальної та патологічної фізіології репродуктивної системи жінки, гістології та ембріології, фармакології  й інтегрується  з цими дисциплінами;

б) закладає основи формування  студентами умінь та навичок, які визначаються кінцевими цілями вивчення акушерства та гінекології як самостійної дисципліни та можуть бути використані  студентами для логічного обґрунтування діагнозу захворювання, проведення диференціальної діагностики, терапії, профілактики та реабілітації хворих, вмінні надавати лікарську допомогу при невідкладних станах в роботі лікаря загальної практики.

 Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог  Болонського процесу. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

Програма дисципліни «акушерство та гінекологія» структурована на 4 модулі, до складу яких входять блоки 13 змістових модулів.

Модуль 1. : Фізіологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

Змістовий модуль 1. Фізіологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

Змістовий модуль 2. Перинатологія. Фактори ризику перинатального періоду.

Модуль 2. Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

Змістовий модуль 3.  Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

Модуль 3.  Захворювання жіночої репродуктивної системи. Планування сім’ї.

Змістовий модуль 4. Ендокринні порушення жіночої статевої системи

Змістовий модуль 5. Основи онкогінекології

Змістовий модуль 6. Запальні захворювання жіночих статевих органів та гінекологічні захворювання, які потребують невідкладної допомоги

Змістовий модуль 7. Неплідний шлюб. Планування сім’ї

 Модуль 4.    Акушерство  і гінекологія

Змістовий модуль 8. Фізіологічне акушерство

Змістовий модуль 9. Патологія вагітності та пологів

Змістовий модуль 10. Перинатальна патологія

Змістовий модуль 11. Вікова фізіологія жіночої репродуктивної системи, методи обстеження гінекологічних хворих

Змістовий модуль 12. Гінекологічні захворювання

Змістовий модуль 13.   Неплідність у шлюбі. Планування сім`ї

Видами навчальної діяльності студентів  згідно з навчальним планом є: а) лекції;   б) практичні заняття; в) самостійна робота студентів.

Лекції. Перевага віддається лекціям проблемним, оглядовим та концептуально-аналітичним. Лекція стає процесом, під час якого в студентів формуються знання, забезпечуються мотиваційний компонент і загально-орієнтований етап оволодіння науковими знаннями. Посилюється роль лекцій в якісному управлінні самостійною роботою студентів.

Практичні заняття за кредитно-модульною системою організації навчального процесу проводяться  в режимі ротації модулів клінічних дисциплін. Тривалість одного практичного заняття не менше 4 годин. За  методикою організації вони є клінічними, спрямовані на контроль засвоєння  теоретичного матеріалу й формування практичних вмінь та навичок, а також уміння аналізувати й застосовувати одержані знання для вирішення практичних завдань, вони передбачають:

–   збирання анамнезу;

–   огляд вагітної або гінекологічної хворої;

–   планування обстеження вагітної або гінекологічної хворої;

–   інтерпретацію даних лабораторних та інструментальних досліджень;

–   проведення диференціальної діагностики найбільш поширених ускладнень вагітності та гінекологічних захворювань;

–   визначення попереднього клінічного діагнозу;

–   визначення тактики ведення вагітної, родорозрішення або ведення гінекологічної хворої;

–   надання екстреної медичної допомоги;

–   вирішення ситуаційних задач;

–   відпрацювання практичних навичок на муляжах та біля ліжка вагітної або гінекологічної хворої;

–   ведення медичної документації.

          Засвоєння теми контролюється на практичних заняттях відповідно до конкретних цілей: планувати тактику ведення вагітності, фізіологічних пологів та післяпологового періоду; ставити попередній діагноз ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду; інтерпретувати клінічну анатомію і фізіологію жіночих статевих органів; ставити попередній діагноз основних гінекологічних захворювань, планувати обстеження та тактику ведення хворої; визначати етіологічні та патогенетичні фактори основних захворювань жіночої репродуктивної

системи; визначати фактори, що впливають на планування сім’ї та розробляти заходи, спрямовані на раціональне планування сім’ї; виконувати необхідні медичні маніпуляції; планувати та надавати невідкладну допомогу при невідкладних стнакх в акушерстві і гінекології.

          Перелік критеріїв надання акушерсько-гінекологічної допомоги регламентується відповідними протоколами за спеціальністю «акушерство і гінекологія» МОЗ України, Наказами МОЗ України «Про удосконалення амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні» (Наказ МОЗ України № 503 від 28.12.2002), «Про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної та неонатальної   допомоги в Україні» (Наказ МОЗ України №620  від 29.12.2003, « Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» ( Наказ МОЗ України № 676 від 31.12.2004 р.)

          Засобами контролю є тестові завдання,  клінічні ситуаційні задачі; контроль виконання практичних навичок.

Самостійна робота студента – одна з організаційних форм навчання, що регламентується робочим навчальним планом і виконується студентом самостійно поза межами аудиторних занять. Можливі види самостійної роботи студентів: підготовка до практичного заняття та вивчення  тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента, курація вагітної або гінекологічної хворої та написання історії хвороби,  пошук та вивчення додаткової літератури, створення алгоритмів, структурно-логічних схем, написання рефератів, анотацій, доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях, чергування в клініці поза межами навчального часу. Організація самостійної роботи у відділеннях акушерського або гінекологічного стаціонару повинна забезпечуватися викладачами кафедри.

Індивідуальне завдання – форма організації навчання з метою поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці, тобто індивідуальне навчально-дослідне завдання.

Підсумковий контроль засвоєння модулю здійснюється по його завершенню на підсумковому модульному контрольному занятті.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння окремих модулів.

Опис навчального плану з дисципліни «Акушерство ти гінекологія»

для студентів медичних факультетів

Примітка:

Примітка:

1 кредит ECTS – 30 годин

Аудиторна робота  – 69,44%, СРС – 30, 56%

Модуль № 1 вивчається на 4-му курсі, модуль №2,3 – на 5 курсі, модуль №4 – на 6 курсі.

2.     Мета вивчення навчальної програми (кінцеві цілі).

Кінцеві цілі навчальної дисципліни «акушерство та гінекологія» ґрунтуються на базі навчальних цілей, визначених в освітньо-професійній програмі  (ОПП). Вони визначаються таким чином:

·     Планувати тактику ведення вагітності, фізіологічних пологів та післяпологового періоду;

·     Ставити попередній діагноз ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду

·     Інтерпретувати клінічну анатомію і фізіологію жіночих статевих органів.

·     Ставити попередній діагноз основних гінекологічних захворювань, планувати обстеження та тактику ведення хворої.

·     Визначати етіологічні та патогенетичні фактори основних захворювань жіночої репродуктивної системи.

·     Визначати фактори, що впливають на планування сім’ї та розробляти заходи, спрямовані на раціональне планування сім’ї.

·     Виконувати необхідні медичні маніпуляції.

·     Планувати та надавати невідкладну допомогу при невідкладних станах в акушерстві і гінекології.

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

МОДУЛЬ 2:  Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

Змістовий модуль 3. Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

 Конкретні цілі:

1. Ставити попередній діагноз та проводити диференційний діагноз при різних видах акушерської патології

2. Планувати тактику ведення при патології вагітності, пологів та післяпологового періоду;

3. Планувати профілактичні та реабілітаційні заходи у разі різних видів акушерської патології.

4. Планувати та надавати невідкладну допомогу при невідкладних станах в акушерстві.

5. Виконувати необхідні медичні маніпуляції.

Тема 12. Ранні гестози. Гіпертонічні розлади при вагітності. Прееклампсія. Еклампсія.

Сучасні уявлення про етіологію і патогенез гестозів. Ранній гестоз. Гіперсалівація. Блювота. Клініка, діагностика і лікування раннього гестозу. Класифікація пізнього гестозу. Клініка і діагностика пізнього гестозу. Сучасні методи лікування пізнього гестозу. Роль жіночої консультації в профілактиці гестозу. Рідкі форми гестозів.

Тема 13.     Невиношування вагітності.

Причини мимовільного переривання вагітності в різні строки вагітності. Класифікація, клініка, діагностика, лікування і профілактика мимовільного аборту. Передчасні пологи. Перебіг передчасних пологів, особливості їх ведення. Профілактика недоношування вагітності.

Тема 14. Переношування вагітності. Аномалії скоротливої діяльності матки

Переношування вагітності. Аномалії скоротливої діяльності матки

Етіологія. Патогенез. Методи діагностики переношування вагітності. Профілактика і терапія ускладнень, пов’язаних з переношуванням. Пролонгована вагітність. Комплексне медикаментозне лікування переношування вагітності.

Класифікація, етіологія, патогенез різних видів аномалій пологової діяльності. Сучасні методи діагностики і лікування порушень пологової діяльності. Профілактика порушень пологової діяльності.

Тема 15. Вагітність і пологи при екстрагенітальних захворюваннях

Вагітність і пологи при екстрагенітальних захворюваннях. Захворювання серцево-судинної системи /вади серця, гіпертонічна хвороба, артеріальна гіпотензія/. Захворювання крові. Ендокринні захворювання. Захворювання органів сечовидільної системи. Захворювання органів дихання. Хвороби органів травлення. Інфекційні захворювання. Вагітність при аномаліях розвитку жіночих статевих органів. ТОRСН-інфекції у вагітних, клінічний перебіг, діагностика, лікування, профілактика. Шляхи перинатальної трансмісії ВІЛ-інфікованих.

Тема 16. Акушерські кровотечі під час першого триместру вагітності.  Позаматкова вагітність. Акушерські кровотечі під час другої половини вагітності, у пологах та післяпологовому періоді. Інтенсивна терапія і реанімація при кровотечі в акушерстві

Акушерська кровотеча.  Позаматкова вагітність. Передлежання плаценти. Етіологія, патогенез, класифікація, клініка, діагностика. Особливості перебігу і ведення вагітності та пологів. Терапія. Передчасне відшарування нормально розташованої плаценти. Етіологія, клініка, діагностика. Особливості ведення вагітності і пологів. Матка Кювелера. Маткова кровотеча в послідовому і ранньому післяпологовому періоді. Порушення процесів відшарування плаценти. Гіпотонічна кровотеча. Коагулопатична кровотеча (емболія навколоплідними водами та інші причини). Шок, термінальні стани в акушерстві. Синдром дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. Інтенсивна терапія і реанімація при кровотечі в акушерстві. Етіологія, класифікація, діагностика, клініка, лікування позаматкової вагітності. Роль ендоскопічних методів у діагностиці та лікуванні позаматкової трубної вагітності. Профілактика. Післяопераційна реабілітація. Вагітність у рудиментарному розі матки. Шийкова вагітність.

Тема 17. Оперативне акушерство. Пологовий травматизм.

Загальні відомості про акушерські операції. Показання. Умови. Протипоказання. Підготовка. Знеболювання операцій. Інструментарій. Асептика і антисептика. Ведення післяопераційного періоду.

Операції переривання вагітності в ранні та пізні строки. Операції для підготовки пологових шляхів (перинео- та епізіотомія, розтин шийки матки, амніотомія). Класичний поворот плода на ніжку. Акушерські операції у випадках тазового передлежання (витягання плода за ніжку або ніжки). Акушерські щипці. Вакуум-екстракція плода. Кесарський розтин. Захисні варіанти операцій кесарського розтину. Оперативні втручання в послідовому та післяпологовому періоді. Ручне відокремлення плаценти, виділення посліду. Ручне та інструментальне обстеження матки після пологів. Надпіхвова ампутація, екстирпація матки. Перев’язка внутрішніх здухвинних артерій. Плодоруйнівні операції.

Травматичні ушкодження вульви, піхви, промежини. Розрив шийки матки. Розрив матки. Етіологія. Теорії виникнення розриву матки. Механізм виникнення. Класифікація. Особливості розриву матки за рубцем. Оцінка стану рубця на матці. Клінічна картина розриву матки: загрозливого, того, що почався і вже відбувся. Діагностика. Лікування і профілактика. Виворот матки. Розходження і розриви зчленувань таза. Післяпологові нориці. Етіологія, лікування, профілактика. Пологовий травматизм плода

Тема 18. Післяпологові септичні захворювання

Класифікація. Етіологія, патогенез. Діагностика. Сучасні принципи лікування, профілактика Мастит лактаційний, клініка, сучасна терапія. Методи пригнічення лактації.

Тематичний план лекцій з модуля 2 Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

Тематичний план практичних занять з модуля 2 –

Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

Завдання для самостійної роботи студентів (СРС) з модуля 2 –

Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

Перелік практичних навичок, внесених у матрикули практичних навичок

з модуля 2 – Патологічний перебіг вагітності, пологів та післяпологового періоду

МОДУЛЬ 3:  Захворювання жіночої репродуктивної системи. Планування сім’ї.

Змістовий модуль 4. Ендокринні порушення жіночої статевої системи

Конкретні цілі:

1. Інтерпретувати клінічну анатомію і фізіологію жіночих статевих органів.

2. Визначати етіологічні та патогенетичні фактори гінекологічних захворювань, пов’язаних з ендокринними порушеннями.

3. Ставити попередній діагноз гінекологічних захворювань, пов’язаних з ендокринними порушеннями, планувати обстеження та тактику ведення хворої.

5. Виконувати необхідні медичні маніпуляції.

6. Планувати та надавати невідкладну допомогу при невідкладних станах в гінекології.

1. Визначати основні етіологічні та патогенетичні фактори порушень менструальної функції жінки.

2. Класифікувати і аналізувати типову клінічну картину  порушень менструальної функції жінки.

 3. Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при порушеннях менструальної функції жінки та їх ускладненнях.

4. Визначати тактику ведення (принципи оперативних втручань та консервативного лікування, реабілітаційні заходи) при порушеннях  менструальної функції жінки та їх ускладненнях

5.    Проводити первинну профілактику  порушень менструальної функції жінки.

 6. Проводити диференціальну діагностику, обґрунтовувати і формулювати попередній діагноз порушень менструальної функції жінки .

7. Оволодіти вмінням  виконувати необхідні медичні маніпуляції

Тема 19.     Клінічна анатомія та фізіологія жіночих статевих органів. Методи обстеження гінекологічних хворих.

Зовнішні статеві органи. Піхва. Матка та її відділи. Функції матки. Маткові труби, їх функція. Яєчники, їх функція. Зв’язуючий апарат матки. Кровозабезпечувальна і лімфатична системи. Фізіологічні зміни в жіночих статевих органах в різні вікові періоди.

Сучасні знання про менструальну функцію. Нейроендокринна регуляція функції статевої системи. Роль гормонів, біологічно активних речовин.

Загальні та спеціальні методи обстеження гінекологічних хворих: бімануальне, вагінальне, через пряму кишку, за допомогою вагінального дзеркала. Особливості збирання спеціального гінекологічного анамнезу. Методи функціональної діагностики стану яєчників. Біопсія. Пункція через заднє склепіння. Ендоскопичні методи дослідження.  Кольпоскопія,  гістероскопія, цистоскопія, лапароскопія   Питання лабораторної діагностики.

Тема 20. Порушення менструальної функції. Нейроендокринні синдроми в гінекології.

Класифікація порушень менструальної функції. Аменорея. Овуляторна, ановуляторна дисфункціональна маткова кровотеча. Альгодисменорея.

Нейроендокринні синдроми в гінекології. Сучасні методи лікування, роль ендоскопічних методів у діагностиці та лікуванні.

Тема 21. Ендометріоз. Гінекологічні захворювання дітей та підлітків. Аномалії положення та розвитку жіночих статевих органів

Етіологія і патогенез. Класифікація. Діагностика. Клініка. Сучасні методи лікування. Медична реабілітація жінок с ендометріозом.

Гінекологічні захворювання дітей та підлітків. Особливості клініки. діагностики та лікування найбільш поширених видів гінекологічної патології у дівчат та підлітків.

Гiперантефлексiя, ретродевiацiя матки, опущення iвипадiння стiнок вагiни i матки.  Лiкування.  Профiлактика.  Вади розвитку статевих органiв жiнки. Iнфантилiзм, порушення статевого розвит­ку, дисгенезiї гонад.

Змістовий модуль 5. Основи онкогінекології

Конкретні цілі:

1. Визначати основні етіологічні та патогенетичні фактори передракових, доброякісних та злоякісних захворюваннях жіночої статевої системи.

2. Класифікувати і аналізувати  клінічну картину передракових, доброякісних та злоякісних захворюваннях жіночої статевої системи.

3.Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при передракових, доброякісних та злоякісних захворюваннях жіночої статевої системи.

4. Проводити диференціальну діагностику, обґрунтовувати і формулювати попередній діагноз

5. Визначати тактику ведення (принципи оперативних втручань та консервативного лікування, реабілітаційні заходи) при передракових, доброякісних та злоякісних захворюваннях жіночої статевої системи.

  6.Демонструвати вміння виконувати необхідні медичні маніпуляції

Тема 22. Доброякісні пухлини жіночих статевих органів. Гінекологічні аспекти захворювань молочної залози.

Доброякiснi пухлини зовнішних жiночих статевих органiв. Доброякісні пухлини яечникiв:  епiтелiальнi,  пухлини строми статевого тяжа,  лiпiдно-клiтковi пухлини,  гермiногеннi  пухлини.  Поняття  кiсти i кiстоми.

Доброякісні пухлини матки. Фiбромiома матки. Клiнiка, дiагностика, лiкування.

Тема 23. Фонові та передракові захворювання жіночих статевих органів. Злоякісні новоутворення геніталій. Трофобластичні захворювання.

Фоновi та передраковi захворювання зовнішних жіночих статевих органiв   Фоновi та передраковi захворювання шийки матки: ерозiя, полiп, ектропiон, ендоцервiцит. Диспластичнi захворювання шийки матки. Гiперпластичнi проце­си ендометрiя Сучаснi методи діагностики та лiкування.

Злоякiснi новоутворювання  зовнішнихжiночих статевих органiв. Рак вульви. Рак шийки матки. Рак тiла матки. Саркома матки. Рак яечникiв. Рак матковоi труби. Класифiкацiя, клiнiка,  дiагностика,  лiкування. 

Трофобластичнi захворювання.  Дiагностика i лiкування. Гінекологічні аспекти захворювань молочної залози.

Змістовий модуль 6. Запальні захворювання жіночих статевих органів та гінекологічні захворювання, які потребують невідкладної допомоги

Тема 24. Запальні захворювання жіночих статевих органів

Етіологія, патогенез, класифікація. Особливості перебігу в різні вікові періоди. Запальні захворювання неспецифічної етіології (вульвіт, вагініт, ендоцервіцит, ендометрит, аднексит, пельвіоперитоніт, параметрит), специфічної етіології (туберкульоз).

Захворювання, що передаються статевим шляхом (трихомоноз, гонорея, кандидоз, вірусні ураження, уреаплазмоз, хламідіоз). Діагностика, лікування та профілактика бактеріального вагінозу. Ведення хворих з гнійною тубооваріальною пухлиною. Особливості лікування гострих і хронічних захворювань запальних процесів жіночих статевих органів. Показання до хірургічного лікування запальних процесів. Реабілітація жінок, які перенесли запальні процеси.

Тема 25.  «Гострий живіт» в гінекології

Позаматкова вагітність, апоплексія яєчника, розрив капсули пухлини яєчника, перекрут ніжки пухлини, гнійна тубооваріальна пухлина, порушення живлення фіброматозного вузла.   Невідкладна допомога.

Травматичні пошкодження статевих органів. Диференціальна діагностика невідкладних гінекологічних станів з гострою хірургічною патологією (апендицит, кишкова непрохідність, холецистит, ниркова коліка, перфоративна виразка шлунка). Передопераційна підготовка і післяопераційне ведення гінекологічних хворих. Анестезія під час гінекологічних операцій. Ендоскопічні методи лікування патології придатків матки, безпліддя, фіброміом, ендометріозу та інших видів гінекологічної патології

Змістовий модуль 7. Неплідний шлюб. Планування сім’ї

Планування сім’ї у ВІЛ-інфікованих

Конкретні цілі:

1. Визначати основні етіологічні та патогенетичні фактори неплідності.

2. Класифікувати і аналізувати  клінічну картину неплідності..

 3.Складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при неплідності.

4. Проводити диференціальну діагностику, обґрунтовувати і формулювати попередній діагноз порушень менструальної функції жінки

5. Визначати тактику ведення (принципи оперативних втручань та консервативного лікування, реабілітаційні заходи) при неплідності та при порушеннях менструальної функції.

 6 .Демонструвати вміння виконувати необхідні медичні маніпуляції

Тема 26. Неплідний шлюб. Планування сім’ї

Причини жіночої та чоловічої неплідності. Обстеження подружньої пари при неплідному шлюбі. Сучасні принципи і методи лікування жіночої неплідності. Гормональні методи лікування неплідності. Інсемінація спермою чоловіка, донора. Екстракорпоральне запліднення, та інші сучасні репродуктивні технології. Хірургічні методи лікування.

Організація, структура і завдання служби планування сім`ї. Сучасні аспекти контрацепції. Класифікація, механізм дії та ефективність сучасних протизаплідних засобів.

Тема 27. Курація хворих, підготовка учбової історії хвороби Захист учбової історії хвороби.

Тематичний план лекцій з модуля 3 Захворювання жіночої репродуктивної системи. Планування сім’ї.

Тематичний план практичних занять з модуля 3 Захворювання жіночої репродуктивної системи. Планування сім’ї.

Завдання для самостійної роботи студентів (СРС) з модуля 3 Захворювання жіночої репродуктивної системи. Планування сім’ї.