ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені І.Я. Горбачевського

 

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА

 

 

 

З ДИСЦИПЛІНИ «БЕЗПЕЧНИЙ ЛІКАРНЯНИЙ ПРОСТІР»

 

 

для медичних сестер-магістрів

 

Кафедра загальної гігієни та екології

 

(спеціальність 8.110.100 «Сестринська справа»)

 

 

 

1.     Пояснювальна записка і структура дисципліни

 

Ретельне дотримання належного санітарно-гігієнічного та протиепідемічного режиму лікарні, правил асептики і антисептики, особистої гігієни персоналу і хворих є важливою передумовою створення безпечного  лікарняного простору і профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, які налічують велику кількість інфекційних захворювань, характеризуються значною поширеністю та летальністю без тенденції до зниження і завдають значних економічних збитків.

Від знання основних факторів і методів оцінки довкілля, закономірностей, що формують здоров’я людини і впливають на нього, методів санації і профілактики негативного впливу і підсилення позитивного впливу  значною мірою буде залежати успіх роботи медичного працівника. Медики повинні знати основні принципи та методи поточного санітарного нагляду за лікувально-профілактичними установами, вплив санітарного режиму лікувальної установи на стан здоров’я пацієнтів і персоналу та поширеність внутрішньолікарняних інфекцій.

 

Структурований навчальний план з дисципліни

 

 

 

 

2.     МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.

 Щоб досягти мети, медичний працівник повинен:

1.              Знати гігієнічне значення, гігієнічні вимог і вміти проводити гігієнічну оцінку системи забудови, планування ділянки та основних структурних підрозділів лікарень, мікроклімату, хімічного складу повітря, опалення, вентиляції, освітлення приміщень, умов праці персоналу в них.

2.              Засвоїти гігієнічні вимоги до санітарного режиму лікувальної установи, гігієнічні заходи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

3.              Вміти провести комплексне санітарно-гігієнічне обстеження лікувальної установи, дати гігієнічну оцінку санітарного режиму лікарні та впроваджувати заходи, спрямовані на підтримання санітарного режиму лікувальної установи і профілактику внутрішньо лікарняних інфекцій.

 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

з дисципліни „Безпечний лікарняний простір”

для медичних сестер-магістрів ННІ медсестринства

№ з/п	Тема	Кількість годин	Лектор
1.	Роль медсестри в забезпечені лікувально-охоронного режиму, створенні безпечного лікарняного середовища.	2	Островська Л.О.
2.	Методика епідемічного обстеження	2	Островська Л.О.
3.	Етіологія мікроорганізмів	2	Островська Л.О.
4.	Гігієнічні вимоги до проектування та будівництва сучасних лікувально-профілактичних закладів.	2	Островська Л.О.
5.	Профілактика внутрішньо-лікарняних інфекцій	2	Островська Л.О.

 

Завідувач кафедри

загальної гігієни та екології людини                        проф.  Кашуба М.О.

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

з дисципліни „Безпечний лікарняний простір”

для медичних сестер-магістрів ННІ медсестринства

№ з\п	Тема практичного заняття	К-ть годин
1	Роль медсестри ва забезпечені лікувально-охоронного режиму, створенні безпечного лікарняного середовища. Гігієнічна оцінка мікроклімату й ефективності вентиляції приміщень лікувальних установ.	6
2	Методика епідемічного обстеження.                  Етіологія мікроорганізмів. Гігієнічна оцінка умов перебування хворих в лікувально-профілактичних закладах.	6
3	Гігієнічні вимоги до проектування та будівництва сучасних лікувально-профілактичних закладів. Гігієнічна оцінка планування та санітарного благоустрою лікувально-профілактичних установ.	6
4	Профілактика внутрішньо-лікарняних інфекцій. Підсумковий контроль засвоєння модуля 1.	6
	Всього	год

 

Завідувач кафедри

загальної гігієни та екології людини                        проф.  Кашуба М.О.

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

САМОСТІЙНИХ ПОЗААУДИТОРНИХ ЗАНЯТЬ

з дисципліни „Безпечний лікарняний простір”

для медичних сестер-магістрів ННІ медсестринства

 

№ п/п	Назва теми	К-сть год
1.	Структура і функції санітарно-епідемічної служби України. Методи гігієнічних досліджень.	6
2.	Гігієнічні вимоги до планування та організації роботи харчоблоку лікарні.	7
3.	Функції і завдання медичного персоналу з санітарного нагляду за лікувально-профілактичними установами. Санітарне законодавство.	7
4.	Визначення ефективності природної та штучної вентиляції лікарняних приміщень.	6
5.	Гігієнічна оцінка вмісту хімічних домішок в повітрі приміщень ЛПЗ	7
6.	Методи відбору проб повітря лікарняних приміщень	6
7.	Гігієнічні вимоги до планування і улаштування стоматологічних відділень.	7
8.	Гігієна праці лікарів-стоматологів і зубних техніків.	7
9.	Гігієнічна оцінка організації харчування хворих у лікувально-профілактичних закладах.	6
10	Методи досліджень, що використовуються в радіаційній гігієні. Методи радіаційного контролю при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань в лікувальних установах.	7
11.	Форми і методи санітарно-освітньої роботи в медичних закладах і серед населення.	6
	Всього:	72 год

 

Завідувач кафедри

загальної гігієни та екології людини                        проф.  Кашуба М.О.

 

 

 

4.             ФОРМИ КОНТРОЛЮ І КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ В КІНЦІ РОБОЧОГО ДНЯ.

 

Щоденний підсумковий контроль знань студентів на кафедрі загальної гігієни та екології людини складається з 24 тестів множинного вибору. Кожен тест множинного вибору дає 0,5 бали. 24 тести дають максимально 12 балів.

Загальна оцінка є середньою арфметичною з 3-х оцінок (практична робота, відповідь під час семінару і тести множинного вибору).

 

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ДИФЕРЕНЦІЙОВАНОГО ЗАЛІКУ

1.         Основні аспекти розвитку профілактичного напряму медицини.

2.         Форми та методи профілактичного напряму медицини.

3.         Зв’язок профілактики з іншими галузями медицини. Гігієна як підґрунтя профілактичної медицини.

4.         Закони гігієни. Питання гігієни та профілактики в програмі ВООЗ «Здоров’я для всіх у ХХІ столітті». Основи законодавства України про охорону здоров’я та санітарно-епідеміологічне благополуччя населення.

5.         Львівська школа гігієністів та її внесок у розвиток гігієнічної науки, профілактики і санітарної практики.

6.         Санітарно-епідеміологічна служба, її структура та завдання.

7.         Методи санітарно-гігієнічних досліджень.

8.         Дія комплексу чинників навколишнього середовища на організм людини.

9.         Основні принципи гігієнічного нормування.

10.    Атмосфера як елемент біосфери та чинник здоров’я (структура, склад, властивості, можливі зрушення у стані здоров’я, захворювання).

11.    Способи охорони атмосферного повітря від забруднень.

12.    Метеорологічні чинники як виробнича шкідливість.

13.    Зрушення в стані здоров’я та захворювання, зумовлені впливом метеочинників. Заходи профілактики.

14.    Санітарно-гігієнічне значення вуглекислого газу як показника антропогенного забруднення повітря приміщень. Методи визначення СО₂ в повітрі.

15.    Гігієнічне значення вентиляції приміщень. Кратність повітрообміну в приміщеннях, методика досліджень

16.    Методи відбору проб повітря для гігієнічних досліджень, прилади.

17.    Фізичні чинники атмосфери та їх гігієнічне значення.

18.    Атмосферний тиск як виробнича шкідливість. Профілактика захворювань цивільного населення та військовослужбовців під час роботи, що пов’язана з впливом високого й низького атмосферного тиску.

19.    Мікроклімат приміщень та його гігієнічне значення. Класифікація мікроклімату.

20.    Гігієнічні основи оцінювання мікроклімату приміщень. Методика комплексного оцінювання впливу метеорологічних чинників на організм людини.

21.    Температура повітря, її гігієнічне значення, методика дослідження. Профілактика переохолодження та перегрівання організму.

22.    Вологість повітря, її гігієнічне значення, методика дослідження.

23.    Сонячна радіація та її гігієнічне значення. Профілактика теплового та сонячного ударів.

24.    Вплив ультрафіолетового та інфрачервоного випромінювання на організм. Профілактика захворювань під час роботи, що пов’язана з впливом ультрафіолетової та інфрачервоної радіації.

25.    Освітлення та здоров’я. Гігієнічні вимоги до освітлення. Методики визначення та оцінювання природного і штучного освітлення.

26.    Зрушення в стані здоров’я та захворювання, що виникають в умовах недостатнього освітлення. Профілактика міопії в дітей і підлітків.

27.    Клімат і здоров’я населення (визначення, класифікація, чинники, що формують та характеризують клімат, їхня гігієнічна характеристика).

28.    Акліматизація людини (види, чинники, що впливають на акліматизацію, гігієнічні рекомендації).

29.    Погода і здоров’я населення (визначення, класифікація, чинники, які формують і характеризують погоду, вплив на організм людини). Геліометеотропні реакції та їхня профілактика.

30.    Вода як чинник навколишнього середовища, її фізіологічне, гігієнічне, епідеміологічне та господарське значення.

31.    Водопостачання та здоров’я населення (характеристика джерел і систем водопостачання, гігієнічні вимоги до питної води). Заходи санітарної охорони водойм.

32.    Методи відбору проб води для хімічного і бактеріологічного дослідження, її консервування та транспортування.

33.    Органолептичні властивості води, методика дослідження.

34.    Бактеріологічні показники якості питної води.

35.    Твердість води, гігієнічне значення, методика визначення.

36.    Очищення води (види, методи, засоби та прийоми). Показники якості очищення води.

37.    Знезараження води (методи, засоби, прийоми). Показники якості знезараження питної води.

38.    Показники процесів самоочищення води у водоймах. Оцінювання якості води в польових умовах.

39.    Санітарне очищення населених місць і здоров’я населення. Гігієнічні принципи проведення та показники якості санітарного очищення.

40.    Гігієнічне значення ґрунту. Показники санітарного стану ґрунту.

41.    Заходи щодо санітарної охорони ґрунту. Профілактика захворювань, пов’язаних із забрудненням ґрунту мікробного та немікробного характеру.

42.    Урбанізація та проблеми охорони здоров’я.

43.    Гігієна планування та забудови населених місць. Гігієнічне значення зелених насаджень.

44.    Гігієнічні вимоги до житла. Вплив житлових умов на стан здоров’я та працездатність людини.

45.    Гігієнічні принципи раціонального харчування. Показники адекватності та збалансованості харчування.

46.    Класифікація та гігієнічна характеристика основних харчових речовин. Фізіологічні норми потреби в основних харчових речовинах і енергії різних груп населення.

47.    Основні принципи проведення санітарної експертизи харчових продуктів. Харчові отруєння бактеріальної природи, заходи профілактики.

48.    Гігієнічні основи лікувально-дієтичного харчування. Класифікація харчових продуктів з урахуванням їхньої лікувальної дії.

49.    Методики відбору проб їжі для лабораторного дослідження.

50.    Охорона праці медичних працівників, профілактика професійної захворюваності.

51.    Психологічні та психогігієнічні проблеми безпеки та охорони праці медичних сестер.

52.    Класифікація виробничих шкідливостей. Система заходів з профілактики професійних захворювань та виробничого травматизму.

53.    Гігієнічні основи профілактики та реабілітації професійно-зумовленої патології.

54.    Класифікація основних видів і форм трудової діяльності. Гігієнічне оцінювання ступеня тяжкості та напруженості праці, методи дослідження.

55.    Наукова організація праці. Заходи боротьби зі втомою.

56.    Шум як виробнича і побутова шкідливість. Профілактика захворювань серед цивільного населення та військовослужбовців, робота яких пов’язана з впливом шуму.

57.    Вібрація як виробнича шкідливість. Профілактика захворювань населення під час роботи, яка пов’язана з впливом вібрації.

58.    Гігієнічне оцінювання електромагнітного та лазерного випромінювання. Організація заходів щодо профілактики шкідливого впливу НВЧ-поля.

59.    Пил як виробнича шкідливість. Профілактика пилової патології в умовах цивільної та військової праці.

60.    Гігієна сільськогосподарської праці. Професійні шкідливості. Зрушення в стані здоров’я та заходи щодо їх профілактики.

61.    Комплексне оцінювання стану здоров’я дітей і підлітків. Групи здоров’я.

62.    Методика вивчення захворюваності та функціонального стану організму дітей і підлітків.

63.    Фізичний розвиток як один з найважливіших критеріїв оцінювання стану здоров’я дітей і підлітків. Методики оцінювання фізичного розвитку.

64.    Гігієнічні основи навчально-виховного процесу.

65.    Гігієнічні вимоги до режиму дня дітей і підлітків. Психогігієнічні основи навчальної та позашкільної діяльності.

66.    Рухова активність та здоров’я дітей і підлітків. Гігієнічне оцінювання рухової активності учнів.

67.    Акселерація фізичного розвитку дітей і підлітків як соціально-гігієнічна проблема.

68.    Гігієнічні принципи лікарняного будівництва та створення оптимальних умов для перебування пацієнтів і роботи медичного персоналу.

69.    Гігієнічні аспекти організації праці медичних працівників. Профілактика професійно зумовлених захворювань медичних сестер.

70.    Гігієнічні вимоги до палатної секції та лікарняної палати. Методики визначення мікрокліматичних умов у палаті.

71.    Гігієнічні вимоги до облаштування, обладнання та експлуатації різних відділень лікарні (приймального, терапевтичного, хірургічного, акушерсько-гінекологічного, дитячого тощо). Санітарно-протиепідемічний режим.

72.    Основні заходи профілактики внутрішньолікарняних інфекцій.

73.    Гігієнічні основи здорового способу життя. Чинники ризику та їхня профілактика.

74.    Гігієнічні принципи загартовування. Методика проведення загартовувальних процедур.

75.    Значення особистої гігієни в житті людини.