ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ МЕНІ І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”
НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА
З ГІГІЄНИ ТА ЕКОЛОГІЇ
Кафедра загальної гігієни та екології
спеціальність 7.110106 – “стоматологія”
Пояснювальна записка
Програма з гігієни та екології для стоматологічних факультетів за спеціальністю 7.110106 – “стоматологія” створена відповідно вимог освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) і освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки спеціаліста за спеціальністю 7.110106 „стоматологія” у відповідності з новим “Навчальним планом підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” кваліфікації “лікар-стоматолог” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації України” за кредитно-модульною системою організації навчального процесу (Наказ № 929 від 07.12.2009 р.).
Вищезгаданим навчальним планом викладання дисципліни „Гігієна та екологія” проводиться на 2 році навчання.
На вивчення дисципліни за даною спеціальністю відводиться 3 кредити, тобто всього 90 годин, з них 50 години аудиторних, з яких 10 – лекційних, 40 – практичних занять і 40 на самостійну роботу студентів (СРС).
Кафедри вищих медичних навчальних закладів України, що викладають гігієну та екологію на стоматологічному факультеті мають право вносити зміни до навчальної програми в межах 15% навчальних годин при умові виконання в цілому обсягу вимог з дисципліни згідно з кінцевими цілями освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) та освітньо-професійної програми (ОПП) за напрямом підготовки спеціаліста за спеціальністю 7.110106 „стоматологія” та навчальним планом.
Стоматологічна допомога є одним із найпоширеніших видів медичного обслуговування населення. Про це свідчить той факт, що звертання до лікарів-стоматологів займають друге місце після звернень до лікарів-терапевтів та становлять понад чверть загальних звернень хворих до усіх лікарів.
Специфічність і поширеність цього роду медичних послуг, їх диференціація за віком (діти, дорослі) та місцем проживання (місто, село), вузькою спеціалізацією (стоматолог-терапевт, стоматолог-хірург, стоматолог-ортопед, стоматолог-ортодонт, пародонтолог тощо) обумовлюють необхідність створення відповідних технічних, технологічних, а також гігієнічних умов для її здійснення.
Поширення стоматологічних послуг на бюджетній та приватній основі потребує ознайомлення майбутніх лікарів-стоматологів, а також лікарів, які планують займатися приватною практикою, з санітарно-технічними та санітарно-гігієнічними вимогами до стоматологічних кабінетів різного профілю, засобами профілактики внутрішньолікарняних інфекцій та запобігання несприятливому впливу шкідливих професійних чинників на здоров’я стоматологів.
Тому, підготовка на сучасному рівні лікаря-стоматолога потребує оволодіння фундаментальними знаннями в галузі гігієни та екології, з урахуванням елементів біоетики та нооетики у практичній діяльності.
Гігієна та екологія як навчальна дисципліна:
а) базується на вивченні студентами медичної біології, медичної та біологічної фізики, медичної хімії, біологічної та біоорганічної хімії, анатомії людини, безпеки життєдіяльності, основ охорони праці та інтегрується з цими дисциплінами;
в) закладає основи вивчення студентами факторів навколишнього середовища та їх впливу на загальне та стоматологічне здоров’я людини;
б) озброює лікаря-стоматолога практичними навичками для здійснення конкретних профілактичних заходів, стосовно дотримання здоровою та хворою людиною особистої гігієни, гігієни харчування, побуту, праці, виховання та навчання дітей і підлітків, утримання в належному санітарному стані лікувально-профілактичних стоматологічних закладів, забезпечення радіаційної безпеки пацієнтів та персоналу стоматологічних закладів тощо;
в) відкриває широкі можливості для формування у майбутніх лікарів-стоматологів профілактичного мислення, озброює їх фундаментальними теоретичними знаннями і практичними навичками, спрямованими на збереження та зміцнення загального та стоматологічного здоров’я, продовження творчого довголіття і тривалості життя в цілому.
Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.
Програма дисципліни складається з 1 модулю, до складу якого входять три змістові модулі. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS – залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).
Модуль 1.Гігієна та екологія
Змістові модулі:
1. Гігієнічне значення навколишнього середовища та методи його гігієнічного дослідження.
2. Гігієнічні основи харчування, здорового розвитку дітей та підлітків.
3. Гігієнічні основи діяльності лікувально-профілактичних закладів, охорони праці в медицині.
Кредитно – модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року.
Видами навчальних занять згідно навчального плану є: а) лекції; б) практичні заняття; в) самостійна позааудиторна робота студентів (СПРС); г) елективні курси за окремими програмами.
Головна мета лекційного курсу – розвиток у студентів наукового гігієнічного мислення, використання його для оцінки рівня загального та стоматологічного здоров`я, надання рекомендацій з гігієнічних питань здоровій та хворій людині, використання гігієнічних знань для оптимізації умов праці та лікарняного середовища, профілактики внутрішньо-лікарняної інфекції в лікувально-профілактичних закладах, в тому числі стоматологічного профілю, проведення санітарно-просвітньої роботи тощо.
Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів гігієни та екології.
Практичні заняття за методикою їх організації є практично-орієнтовані, та передбачають:
а) оволодіння студентами найбільш поширеними методиками гігієнічних досліджень факторів навколишнього середовища (температури, вологості, швидкості руху повітря, стану повітряного середовища, освітлення, вентиляції закритих приміщень, зокрема стоматологічного профілю; оцінки стану фактичного харчування населення та якості харчових продуктів, води тощо);
б) дослідження впливу цих факторів на загальне та стоматологічне здоров’я людини;
в) засвоєння основних навичок поточного санітарного нагляду в лікувально-профілактичних, зокрема стоматологічних поліклініках (кабінетах), інших приміщеннях;
г) розвиток гігієнічних знань і мислення шляхом проведення практичних занять, вирішення ситуаційних задач, аналізу результатів гігієнічних досліджень, оформлення певних профілактичних рекомендацій, виконання навчально-дослідницьких наукових робіт і обговоренні їх результатів.
Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях відповідно конкретним цілям поточної теми та під час виконання індивідуальної роботи студентами. Засвоєння кожної теми контролюється на заняттях (початковий контроль – як рівень готовності до занять та кінцевий – рівень знань та умінь) шляхом усного чи письмового опитування, вирішення задач.
Підсумковий контроль засвоєння модуля здійснюється по завершенню його вивчення. Оцінка засвоєння проводиться на підсумковому модульному контрольному занятті у вигляді усного чи письмового опитування, вирішення ситуаційних задач, бланкового чи комп’ютерного тестового контролю, шляхом оцінювання розрахункових робіт студентів та можливість застосувати на практиці набуті уміння.
Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та традиційною шкалою, прийнятою в Україні.
Для тих студентів, які бажають поліпшити успішність з дисципліни за шкалою ECTS, підсумковий модульний контроль засвоєння здійснюється у відповідності з нормативними документами додатково за графіком, затвердженим навчальним закладом.
Оцінка засвоєння окремих тем (поточний контроль) проводиться на кожному практичному занятті відповідно до конкретних цілей, оцінка засвоєння модуля – здійснюється на останньому навчальному занятті модуля. Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів як-то: комп’ютерні тести, розв’язування ситуаційних задач, проведення лабораторних досліджень та оцінка їх результатів, аналіз та оцінка результатів інструментальних досліджень і показників, що характеризують функції організму людини, його органів та систем, стан здоров’я в цілому.
Структура навчальної дисципліни |
Кількість годин, з них |
Рік навчання |
Вид контролю |
|||
Всього |
Аудиторних |
СРС |
||||
Лекцій |
Практ. занять. |
|||||
|
90 |
10 |
36 |
44 |
2 |
Підсумковий модульний контроль – 4 |
Кредитів ЕСТS |
3 |
|
|
|
|
|
Заліковий кредит: Модуль 1 |
90 год./ 3 кред. ЕСТS |
10 |
36 |
44 |
|
Семестровий тестовий контроль (стандартизований)
|
Змістових модулів 3 |
|
|
|
|
|
|
В т.ч. підсумковий контроль засвоєння модуля 1 |
2 год. |
|
|
|
|
|
Примітка : 1 кредит ECTS – 30 годин
Аудиторне навантаження – 56%, СРС – 44%.
Мета вивчення навчальної дисципліни.
Мета вивчення гігієни та екології визначається кінцевими цілями, які формулюються на основі освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) та освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки лікаря за спеціальністю „стоматологія” і визначає зміст програми навчальної дисципліни.
Кінцеві цілі вивчення навчальної дисципліни сформульовані у вигляді вмінь, цільових завдань, дій. На базі кінцевих цілей до кожного змістового модулю сформульовані і відповідно розміщені конкретні цілі у вигляді необхідних умінь, дій, цільових завдань, надбання яких забезпечує досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.
Кінцеві цілі вивчення дисципліни
* – Інтерпретувати основні закони гігієнічної науки та загальні закономірності зв’язку здоров’я з факторами і умовами середовища життєдіяльності.
* – Інтерпретувати вплив факторів навколишнього середовища на загальне та стоматологічне здоров’я дитячого та дорослого населення.
* – Володіти методами гігієнічної оцінки факторів навколишнього середовища та їх впливу на здоров’я населення.
* – Обґрунтовувати гігієнічні заходи з профілактики стоматологічних захворювань у відповідності до основ чинного законодавства України.
* – Використовувати позитивні властивості факторів навколишнього середовища для первинної, вторинної, третинної профілактики загальних захворювань та захворювань зубо-щелепної системи.
* – Володіти знаннями про негативні фактори навколишнього середовища, визначати їх зв’язок зі станом здоров’я і розробляти профілактичні заходи, в тому числі стоматологічного спрямування.
* – Планувати гігієнічні заходи для профілактики розповсюдження загальних і стоматологічних захворювань, оцінювати їх ефективність.
* – Обґрунтовувати гігієнічні заходи по дотриманню здорового способу життя, особистої гігієни, гігієни праці, лікувально-охоронному режиму стоматологічних закладів, планувати впровадження їх в практику охорони здоров’я.
* – Володіти основами етики, деонтології, біоетики, використовувати методи психогігієни і психопрофілактики у спілкуванні з хворими і персоналом лікувальних закладів.
Зміст програми.
Модуль 1. Гігієна та екологія
Змістовий модуль 1.
Гігієнічне значення навколишнього середовища та методи його гігієнічного дослідження.
К о н к р е т н і ц і л і
* – Усвідомити значення знань з гігієни для лікаря за спеціальністю 7.110106 – „стоматологія” та пріоритетність профілактики перед лікувальною медициною.
* – Освоїти закони та методологічні основи гігієни, класифікацію методів гігієнічних досліджень, класифікацію факторів навколишнього середовища та основні закономірності їх впливу на організм людини і здоров’я популяції.
* – Ознайомитися з основами санітарного законодавства, методами і засобами запобіжного і поточного санітарного нагляду.
* – Оволодіти знаннями про значення повітря, сонячної радіації, клімату, погоди як факторів навколишнього середовища.
* – Оволодіти методами використання позитивних властивостей сонячної, в тому числі ультрафіолетової радіації з оздоровчою метою та для профілактики захворювань
* – Освоїти принципи і методи оптимізації мікроклімату приміщень житлових, лікарняних, оздоровчих закладів, стоматологічних клінік та кабінетів.
* – Оволодіти знаннями про методи і засоби захисту від хімічних забруднень атмосферного повітря та повітря приміщень різного призначення.
* – Оволодіти знаннями про значення води як фактору навколишнього середовища.
* – Інтерпретувати вплив питної води на загальне та стоматологічне здоров’я. Визначати фактори ризику виникнення загальних захворювань та основних стоматологічних захворювань, пов’язаних з вживанням недоброякісної питної води.
* – Оволодіти знаннями значення ґрунту як фактору навколишнього середовища.
*- Інтерпретувати вплив ґрунту, його природного складу та забруднювачів на загальне та стоматологічне здоров’я.
Тема 1 (лекція). Вступ в гігієну та екологію. Гігієнічне значення складових біосфери, сонячної радіації, клімату, погоди. Біоетичні аспекти впливу навколишнього середовища на людину.
Визначення гігієни, її мета, задачі, зміст, зв`язок з іншими науками.
Значення знань гігієни для формування професійної свідомості та в практичній діяльності лікарів-стоматологів.
Здоров’я, визначення понять: індивідуальне теоретичне, індивідуальне фктичне, особисте, громадське, показники громадського (популяційного здоров’я).
Профілактика, її види (громадська та особиста, первинна, вторинна і третинна).
Навколишнє середовище, його елементи. Вплив природних факторів і соціальних умов на організм людини та здоров`я населення. Біоетичні аспекти впливу навколишнього середовища на людину.
Сонячна радіація та її фізичні основи. Вплив сонячної активності на живі організми Землі. Інфрачервоне випромінювання Сонця, гігієнічне значення, патологія, що викликається надмірною дією, її профілактика. Видиме випромінювання Сонця, його спектр, гігієнічне значення. Ультрафіолетове випромінювання Сонця, його спектр на межі з атмосферою та на поверхні Землі.
Клімат, погода, визначення поняття. Формування клімату,погоди, їх вплив на здоров`я людини.
Тема 2. Методи гігієнічних досліджень. Санітарно-епідеміологічна служба України, організація проведення запобіжного та поточного санітарного нагляду.
Закони гігієни, основні закономірності, методи та методики гігієнічних досліджень. Класифікація методів гігієни. Специфічні методи гігієнічних досліджень.
Санітарія як галузь практичної діяльності в системі охорони здоров`я. Різновиди санітарії.
Санітарно-епідеміологічна служба, її структура в Україні. Санітарно-епідеміологічна станція як провідний заклад санітарно-епідеміологічної служби.
Поняття про запобіжний та поточний державний санітарний нагляд.
Зв`язок санітарно-епідеміологічної та лікувально-профілактичної служб, їх спільна робота в сфері збереження і зміцнення особистого та громадського здоров`я.
Тема.3. Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища.
Сонячний спектр на межі атмосфери та поверхні Землі. Вплив сонячної активності на живі організми Землі.
Ультрафіолетове випромінювання Сонця, його спектр на межі з атмосферою та на поверхні Землі, біогенна та абіогенна дія, прилади для визначення інтенсивності, використання в медицині.
Вплив сонячної радіації на здоров’я населення, в тому числі на розвиток та стан зубо-щелепної системи організму.
Поняття про еритемну та профілактичну дозу. Сонячне „голодування”. Ультрафіолетовий клімат.
Штучні джерела ультрафіолетового випромінювання та їх порівняльна гігієнічна характеристика. Використання природної і штучної ультрафіолетової радіації для профілактики захворювань людини, в тому числі стоматологічних.
Тема. 4. Методика використання ультрафіолетового випромінювання для санації повітря в окремих кабінетах стоматологічних закладів, для знезараження стоматологічного інструментарію та при використанні фотополімерних ламп.
Штучні джерела ультрафіолетового випромінювання.
Основні принципи та методика використання штучних джерел ультрафіолетового випромінювання в Лікувально-профілактичних закладах
Використання штучних джерел ультрафіолетового випромінювання для санації повітря в окремих кабінетах стоматологічних закладів; для знезараження стоматологічного інструментарію; при використанні полімерних ламп тощо.
Тема 5. Методика визначення і гігієнічна оцінка природного та штучного освітлення приміщень.
Видиме випромінювання Сонця, його спектр, гігієнічне значення, гігієнічне значення природного освітлення приміщень різного призначення (житлових, навчальних, виробничих, лікарняних та інших).
Вплив освітлення на функції зору, стан центральної нервової системи, працездатність, особливо лікарів-стоматологів.
Методика оцінки природного освітлення приміщень.
Зовнішні та внутрішні фактори, які впливають на рівень природної освітленості приміщень; геометричний, світлотехнічний методи оцінки природного освітлення приміщень.
Гігієнічні вимоги до природного освітлення приміщень.
Гігієнічне значення штучного освітлення.
Методика гігієнічної оцінки штучного освітлення приміщень різного призначення, в тому числі стоматологічних закладів; його показники, оцінка результатів.
Гігієнічна характеристика джерел штучного освітлення.
Види та системи штучного освітлення. Освітлювальна арматура та її гігієнічна оцінка.
Тема 6. Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінки температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури. Фактори, що його формують.
Гігієнічне значення фізичних властивостей повітря (температури, вологості та швидкості руху повітря).
Види і вплив дискомфортного (охолоджуючого та нагріваючого) мікроклімату на теплообмін людини та її здоров`я.
Фізіологічні механізми теплообміну і терморегуляції як фактори термостатусу теплокровних організмів: теплопродукція та тепловіддача.
Шляхи тепловіддачі: через дихання, через шкіру, з виділеннями.
Хімічні механізми теплопродукції і фізичні механізми тепловіддачі: радіація, проведення (конвекція і кондукція), випаровування.
Фізіологічні зміни в механізмах терморегуляції при нагрівному та охолоджуючому мікрокліматі.
Методика визначення та гігієнічна оцінки температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури.
Прилади для вимірювання температури повітря, радіаційної температури; показників вологості повітря та правила роботи з ними.
Методи і показники оцінки комплексної дії мікроклімату на організм людини (фізичного моделювання, ефективно-еквівалентних температур, результуючих температур та інші).
Біоетичні проблеми підтримання мікроклімату житлових і громадських приміщень
Тема 7. Методика гігієнічної оцінки клімато-погодних умов та їх вплив на здоров’я людини. Санітарна охорона та біобезпека атмосферного повітря.
Біосфера, її структура, функціональні зв’язки, місце людини в біосфері.
Атмосфера, її структура та властивості. Природний хімічний склад атмосферного повітря та гігієнічне значення окремих його складових.
Атмосферний тиск та його вплив на організм.
Забруднення атмосферного повітря, основні джерела, види і наслідки. Вплив забрудненого повітря на здоров`я і умови проживання населення.
Санітарна охорона та біобезпека атмосферного повітря.
Клімат, визначення поняття. Кліматоформуючі та кліматохарактеризуючі фактори і показники. Загальні і прикладні (медична, будівельна) класифікації клімату. Клімат, здоров`я і працездатність. Акліматизація як складний соціально-гігієнічний процес.
Погода, визначення поняття. Формування погоди. Погодоформуючі та погодохарактеризуючі фактори. Види атмосферної циркуляції, основні термобаричні утворення: антициклони, циклони, атмосферні фронти. Медичні класифікації погоди. Прямий і опосередкований вплив погоди на здоров`я людини. Геліометеотропні реакції здорової та хворої людини.
Тема 8. Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СО2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень).
Основні джерела забруднення повітря приміщень комунально-побутового, громадського, виробничого призначення. Критерії та показники забруднення повітря (фізичні, хімічні, бактеріологічні).
Джерела забруднення повітря житлових приміщень та окремих приміщень лікувально-профілактичних закладів (стоматологічних кабінетів, зубо-технічних лабораторій тощо).
Окиснюваність повітря та діоксид вуглецю як чутливі непрямі показники забруднення людьми повітря. Вплив різних концентрацій діоксиду вуглецю на організм.
Хімічні фактори виробничого середовища. Канцерогенні, мутагенні, алергенні чинники у виробництві, профілактика їх шкідливого впливу.
Виробничий пил, його класифікація, профілактика шкідливої дії. Виробнича токсикологія. Комплексна, комбінована, поєднана дія виробничих шкідливостей.
Біологічні фактори у виробництві, профілактика їх несприятливої дії.
Системи підсилення руху повітря в приміщеннях. Природна та штучна вентиляція. Гігієнічне значення вентиляції приміщень. Види, класифікація вентиляції приміщень комунально-побутового та виробничого призначення.
Показники ефективності вентиляції. Необхідний та фактичний об’єм і кратність вентиляції, методи їх визначення.
Кондиціонування повітря. Принципи побудови кондиціонерів.
Тема 9 (лекція). Гігієна населених місць, її біоетичні аспекти. Гігієна води та водопостачання. Вплив якості питної води на загальне та стоматологічне здоров’я населення.
Умови життя в населених пунктах та здоров`я людини. Особливості формування міського середовища і гігієнічні аспекти життя в сучасному місті. Урбанізація як соціально-гігієнічна проблема.
Планування та забудова території населеного пункту.
Вода як фактор навколишнього середовища, гігієнічне значення.
Норми споживання води в залежності від рівня комунального і санітарно-технічного благоустрою населеного пункту, умов життя і діяльності людини. Фізіологічна, побутова, ендемічна, епідеміологічна, токсикологічна, бальнеологічна, господарська ролі води.
Джерела водопостачання, їх порівняльна гігієнічна характеристика.
Вплив якості питної води на загальне та стоматологічне здоров’я населення.
Державний стандарт якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання. Наукове обґрунтування нормативів якості питної води централізованих систем водопостачання. Методи очистки води: основні (освітлення, знебарвлення та знезараження) та спеціальні (фторування, дефторування, знезалізення, пом`якшення, демінералізація, дезодорація та інші).
Санітарний нагляд за водопостачанням населених міст. Зони санітарної охорони джерел централізованих систем водопостачання.
Тема.10. Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика.
Загальні гігієнічні вимоги до якості питної води, її органолептичних властивостей, хімічного складу, епідемічної безпеки.
Вплив органолептичних властивостей питної води на рівень споживання води і стан санітарної культури населення.
Вода як етіологічний фактор захворювань неінфекційної природи, в т.ч. порушень формування та стану зубо-щелепного апарату.
Роль води і умов водопостачання у розповсюдженні інфекційних захворювань. Інфекційні захворюванья, збудники які передаються водою (холера, черевний тиф, дизентерія та ін.).
Роль санітарно-показових мікроорганізмів для оцінки якості питної води за бактеріальним складом.
Карієс та ендемічний флюороз як гігієнічна проблема, їх профілактика.
Гігієнічне значення фтору, вплив недостатнього вмісту його та деяких інших мікроелементів у воді на виникнення карієсу, ендемічного зобу та інших захворювань.
Небезпечність надмірного вмісту у воді різноманітних хімічних речовин природного походження та хімічних сполук антропогенного походження для здоров`я людини.
Ендемічний флюороз, його стадії, водно-нітратна метгемоглобінемія.
Методика визначення вмісту фтору у питній воді, оцінка отриманих даних.
Організація та сумісне вивчення гігієністами і стоматологами ефективності фторування води для профілактики карієсу зубів, дефторування води для профілактики флюорозу зубів та корекції дози фтору в ній.
Тема 11. Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць.
Грунт, визначення поняття. Механічна структура, фізичні властивості та хімічний склад ґрунту. Гігієнічна оцінка різних видів ґрунтів. Процеси та показники самоочищення ґрунту. Оцінка санітарного стану ґрунту за хімічними і біологічними показниками.
Джерела забруднення ґрунту в сучасних умовах індустріалізації та хімізації народного господарства. Вплив забруднення ґрунту на здоров`я і санітарні умови життя населення. Роль ґрунту у виникненні і розповсюдженні інфекційних захворювань та інвазій, захворювань неінфекційної етіології, принципи профілактики.
Принципи очистки населених міст. Системи та споруди для тимчасового зберігання, видалення, знешкодження та утилізації твердих відходів. Сучасні методи знешкодження та утилізації твердих покидьків (заводи по їх переробці та утилізації, удосконалені звалища, методи компостування, біотермічні камери та інші).
Рідкі відходи, їх класифікація та санітарно-епідемічне значення.
Каналізування населених міст, його значення в профілактиці інфекційних захворювань. Вплив каналізування населених міст на санітарний стан ґрунту і умови проживання населення.
Методи і споруди для очистки та знезараження рідких побутових стічних вод (великих населених міст, окремих об’єктів, зокрема лікувально-профілактичних та санаторно-оздоровчих).
Змістовий модуль 2.
Гігієнічні основи харчування, здорового розвитку дітей та підлітків.
К о н к р е т н і ц і л і
* – Оволодіти знаннями про роль харчування як важливого фактору у процесах росту, розвитку організму, профілактики старіння, збереження та зміцнення загального та стоматологічного здоров’я, збереження працездатності, стійкості до дії несприятливих факторів навколишнього середовища.
* – Інтерпретувати вплив харчування на загальне та стоматологічне здоров’я .
* – Оволодіти знаннями про раціональне харчування, його основні принципи, організацію та контроль за ним.
* – Оволодіти знаннями про роль окремих нутрієнтів, склад і властивості харчових продуктів.
* – Визначати, оцінювати харчовий статус людини, діагностувати аліментарні захворювання, визначати причини порушень статусу, встановлювати зв’язок з стоматологічними захворюваннями.
* – Розпізнавати інфекційні захворювання аліментарного походження та харчові отруєння, інтерпретувати функціональні обов’язки лікаря загального профілю при їх розслідуванні і профілактиці.
* – Інтерпретувати вікові та статеві особливості будови та фізіологічного стану організму.
* – Визначати вплив екологічних факторів та соціальних умов на розвиток і здоров’я організму дитини.
* – Оволодіти знаннями про закономірності фізичного та психофізіологічного розвитку дітей і підлітків, вміти організувати оздоровчі стоматологічні заходи, щодо умов виховання, навчання дітей у сім’ї, в дитячих колективах.
* – Оволодіти методами комплексної оцінки стану загального та стоматологічного здоров’я дітей та підлітків і факторів, що на нього впливають, методами профілактики дитячих захворювань інфекційної та неінфекційної етіології.
* – Ознайомитися з гігієнічними вимогами до планування, обладнання та режиму експлуатації дитячих дошкільних і навчальних закладів різного профілю.
Тема 12 (лекція). Харчування та здоров`я населення. Основи раціонального харчування. Вплив харчування на загальне та стоматологічне здоров’я населення. Біобезпека харчування.
Харчування, як чинник загального та стоматологічного здоров’я населення. Фактичний стан харчування населення України.
Теорії харчування, функції їжі та види харчування.
Раціональне харчування, його принципи та значення для формування зубо-щелепного апарату, мінералізації зубів та профілактики стоматологічних захворювань.
Поняття про аліментарні захворювання, їх класифікацію, причини виникнення, розповсюдженість на Україні.
Гігієнічне значення харчових речовин (білків, вуглеводів, мінеральних речовинах, вітамінів), продуктів харчування у профілактиці стоматологічних захворювань. Харчові карієсогенні чинники.
Методики визначення енерговитрат людини та потреб в основних нутрієнтах. Біобезпека харчування (епидбезпека та санітарна якість продуктів харчування).
Тема 13. Гігієнічні проблеми харчування в умовах забрудненого навколишнього середовища та шкідливих виробництв.
Контамінанти у харчових продуктах (нітриті, пестициді та залишки добрив, важки метали, радіонукліди тощо у продовольчій сировині та харчових продуктах).
Поняття про продукти лікувально-профілактичного призначення. Класифікація.
Поняття про харчові добавки, їх класифікацію, призначення та застосування у харчовій промисловості. Поняття про генетично-модифіковані продукти.
Тема 14. Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів.
Фізіолого-гігієнічна роль білків. Наукове обґрунтування потреби у білках. Гігієнічні характеристики білків тваринного та рослинного походження. Показники якості білків. Джерела білків та незамінних амінокислот.
Фізіолого-гігієнічна роль жирів. Показники якості жирів різного походження. Фізіолого-гігієнічна роль ненасичених жирних кислот, фосфоліпідів, стеринів. Наукове обґрунтування потреб організму в жирах. Джерела жирів. Кулінарні жири. “Перегріті жири”.
Фізіолого-гігієнічна роль вуглеводів. Наукове обґрунтування потреби організму у простих та складних вуглеводах. Показники якості вуглеводів. Джерела вуглеводів. Поняття про рафіновані і “захищені” вуглеводи.
Вітаміни, мінеральні солі, смакові речовини, їх фізіолого-гігієнічна роль, значення у профілактиці та лікуванні стоматологічних захворювань. Джерела вітамінів і мінеральних речовин. Мікро- та макроелементози, їх прояви і профілактика.
Гігієнічна та нутріціологічна характеристика основних продуктів харчування. Молоко та молочні продукти. М’ясо та м’ясопродукти. Риба, рибопродукти, продукти моря. Яйця. Овочі, фрукти, ягоди, зернові, бобові та олійні продукти. Захворювання, пов’язані з вживанням недоброякісних продуктів, їх класифікація.
Тема 15. Методика розрахунку енерговитрат людини та її потреб в нутрієнтах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії.
Методи вивчення енерговитрат. Одиниці енерговитрат.
Індивідуальні особливості енергетичного обміну.
Поняття про величину основного обміну (ВОО).
Рекомендовані величини фізіологічної потреби в енергії. Поняття про КФА.
Методика розрахунку енерговитрат хронометражно-табличним методом.
“Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії” (1999р.)
Принципи харчування людей різних за віком груп, професій, спортсменів.
Тема 16. Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці.
Поняття про харчовий статус організму, методи його визначення та оцінки. Показники, ознаки, які характеризують порушення білкового, жирового, вуглеводного, вітамінного та мінерального статусів. Методи визначення та критерії оцінки харчового статусу організму.
Методи вивчення фактичного харчування населення за меню-розкладкою.
Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії” (1999р.).
Методи оцінки адекватності харчування, його раціональної корекції відповідно індивідуальним фізіологічним потребам у енергії та харчових речовинах (білках, жирах, вуглеводах, мінеральних речовинах, вітамінах).
Тема 17. Методика розслідування випадків харчових отруєнь.
Харчові отруєння, їх класифікація.
Методика розслідування харчових отруєнь.
Роль лікаря-стоматолога у профілактиці харчових отруєнь.
Харчування в умовах екологічно несприятливого навколишнього середовища та шкідливих виробництв.
Особиста гігієна працівників закладів громадського харчування.
Тема 18. Аліментарна профілактика основних стоматологічних захворювань.
Зв’язок харчування з виникненням та розвитком основних стоматологічних захворювань.
Нутрієнтний склад харчового раціону та його можливий вплив на розвиток стоматологічних захворювань. Гігієнічне значення харчових речовин (білків, вуглеводів, мінеральних речовинах, вітамінів), продуктів харчування у профілактиці стоматологічних захворювань. Профілактика.
Раціоналізація використання продуктів харчування у відповідності з віковими, професійними, індивідуальними особливостями.
Поняття про біологічно активні добавки.
Дієтичне харчування при лікуванні стоматологічних захворювань.
Тема 19. Методи дослідження та оцінка здоров’я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища.
Фактори та умови навколишнього середовища, що впливають на формування здоров`я дітей та підлітків
Методика комплексної оцінки стану здоров`я дітей і підлітків. Основні критерії здоров`я.
Стоматологічне здоров’я дітей та підлітків. Розподіл дітей і підлітків за групами здоров`я.
Фізичний розвиток як провідний показник стану здоров`я. Основні показники та регіональні стандарти фізичного розвитку.
Методики гігієнічної оцінки фізичного розвитку індивідууму та дитячого колективу. Регіональні стандарти фізичного розвитку. Сучасні уявлення про акселерацію. Поняття про біологічний та календарний вік.
Шкільна зрілість. Поняття про режим дня, їх типи. Види діяльності.
Гігієна навчальних занять у школі. Організація навчально-виховного процесу в закладах освіти нового типу. Методика гігієнічної оцінки режиму дня, розкладу уроків, організації проведення уроку в школі.
Організація харчування дітей в дитячих дошкільних та шкільних навчально-виховних закладах та контроль за ним.
Гігієна фізичного виховання дітей і підлітків. Поняття про рухову активність. Профілактика гіпокінезії. Основні види, форми та засоби фізичної культури.
Тема 20. Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально-виховних дошкільних закладів та шкіл.
Земельна ділянка дитячих закладів як фактор оздоровлення.
Гігієнічні вимоги до планування, облаштування, обладнання, санітарно-технічного благоустрою школи та класу.
Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально-виховних дошкільних закладів та шкіл.
Основні розміри навчальних меблів, їх гігієнічна оцінка.
Навчальні меблі, їх тип, кількість посадочних місць, матеріал з якого вони виготовлені, колір, стан поверхонь, кутів та країв, санітарно-технічний стан.
Методика гігієнічної оцінки навчального кабінету (шкільного класу).
Змістовий модуль 3.
Гігієнічні основи діяльності лікувально-профілактичних закладів, охорони праці в медицині.
К о н к р е т н і ц і л і:
* – Оволодіти знаннями про лікувально-профілактичні обов’язки лікаря-стоматолога, про його роботу в лікарсько-соціальних експертних комісіях (ЛСЕК), лікарсько-трудових експертних комісіях (ЛТЕК), лікарсько-контрольних комісіях (ЛКК).
* – Аналізувати санітарне законодавство в галузі гігієни і охорони праці, робити висновки на основі облікової та звітної документації.
* – Засвоїти класифікацію небезпечних та шкідливих факторів процесу праці та виробничого середовища, вміти розпізнавати обумовлені ними порушення здоров’я працюючих.
* – Засвоїти небезпечні і шкідливі професійні фактори стоматологічних спеціальностей, методи та засоби профілактики їх несприятливої дії.
* – Оволодіти знаннями про причини виникнення професійних захворювань і отруєнь, методи і засоби їх розпізнавання, розслідування та профілактики.
* – Обґрунтувати проведення профілактичних заходів у охороні праці відповідно основ чинного законодавства України.
* – Оволодіти знаннями про гігієнічні вимоги до внутрішнього планування лікарняних, зокрема стоматологічного профілю, закладів – приймальних відділень, палатних секцій, операційних, маніпуляційних, стоматологічних кабінетів, лабораторних та допоміжних приміщень тощо.
* – Вміти організувати санітарний режим експлуатації стоматологічних закладів, інших лікарняних та оздоровчих закладів, заходи профілактики виникнення та розповсюдження внутрішньолікарняних інфекцій.
* – Володіти принципами медичної етики та деонтології, запобігати виникненню ятрогеній, сприяти соціально-психологічній адаптації хворих до лікарняної обстановки, використовувати методи і засоби психогігієни, психопрофілактики.
* – Планувати заходи по дотриманню здорового способу життя, особистої гігієни та впроваджувати їх в практику охорони здоров’я.
* – Обґрунтовувати необхідність, методи та засоби гігієнічного догляду за ротовою порожниною як засобу профілактики стоматологічних захворювань.
* – Оволодіти знаннями про біологічну дію та небезпеку для здоров’я людини іонізуючих факторів природного, техногенного походження та методи і засоби захисту від них на виробництві, у медицині, для населення в цілому.
* – Використовувати методи і засоби радіаційного контролю при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань на виробництві, та в медицині на підставі „Норм радіаційної безпеки (НБР-97)” та інших законодавчих документів.
* – Вміти організовувати та забезпечити протирадіаційний захист персоналу і пацієнтів в рентгенологічних та радіологічних підрозділах лікувально-профілактичних закладів.
Тема 21 (лекція). Гігієнічні вимоги до лікувально-профілактичних закладів, в т.ч. стоматологічного профілю. Гігієна праці лікарів-стоматологів, зубних техніків. Біобезпека та біоетика праці лікарів-стоматологів. .
Сучасна структура лікувально-профілактичних закладів, тенденції лікарняного будівництва. Створення належних гігієнічних умов у лікарні (підвищення ефективності лікувального процесу, профілактика внутрішньолікарняних інфекцій, оптимізація умов праці персоналу).
Провідні фактори, що визначають створення гігієнічних умов в лікарні: вибір ділянки для її будівництва, вимоги до неї (розмір, форма, рельєф, стан ґрунту, рівень стояння підземних вод тощо), система лікарняного будівництва (децентралізована, централізована, змішана, централізовано-блочна), планування лікарняної ділянки (зонування, забудова, озеленення, графіки руху хворих, персоналу, транспортних засобів).
Планування та внутрішнє облаштування лікарняних будівель стаціонару (центральне приймальне відділення, палатна секція як основний структурний і функціональний елемент стаціонару, палати). Особливості планування і експлуатації інфекційних лікарень, відділень, палатних секцій, палат.
Поліклініка як основний структурний і функціональний елемент амбулаторного обслуговування хворих.
Гігієна праці медичних працівників стоматологічних закладів. Специфіка впливу шкідливих та небезпечних чинників виробничого середовища на лікаря-стоматолога. Профілактика шкідливого впливу виробничих чинників на організм працюючих у несприятливих виробничих умовах.
Тема 22. Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи.
Робота і праця, визначення понять. Соціально-біологічна роль праці. Фізіологія праці. Зміни фізіологічних процесів в організмі людини під час роботи. Втома та перевтома. Профілактика перевтоми. Гігієна розумової праці.
Фактори виробничого середовища та трудового процесу.
Шкідливі чинники виробничого процесу, пов’язані з перенапруженням окремих органів і систем та неправильною організацією трудового процесу.
Фізичні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога (шум, вібрація, ультрафіолетове випромінювання, рентгенівське випромінювання, ультразвук, надвисокі та ультрависокі частити), профілактика шкідливого впливу.
Хімічні фактори виробничого середовища в роботі стоматолога та зубного техніка (ртуть, свинець, полімерні матеріали та інше). Захворювання, що ними викликаються, заходи профілактики.
Біологічні фактори, бактеріальне забруднення повітря і інструментарію в стоматологічному стаціонарі, профілактика їх шкідливої дії.
Заходи по оздоровленню умов праці медичних працівників.
Засоби індивідуального захисту від шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища (в кабінетах терапевтичної стоматології, стаціонарах хірургічної та ортопедичної стоматології, зубо-технічних лабораторіях).
Профілактика шкідливого впливу виробничих чинників на організм, розповсюдження стоматологічних захворювань на організм працюючих у несприятливих виробничих умовах.
Тема 23. Особливості комбінованої, комплексної та поєднаної дії шкідливих речовин на організм лікаря-стоматолога, зубного техніка. Методика розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь в роботі лікаря-стоматолога.
Гігієнічні особливості умов праці та стану здоров`я лікарів-стоматологів та зубних техніків при комбінованої, комплексної та поєднаної дії шкідливих речовин на їх організм. Заходи по оздоровленню умов праці медичних працівників стоматологічних закладів.
Розпізнавання та розслідування випадків професійних отруєнь і захворювань лікарів-стоматологів, нормативна та інструктивна документація.
Впровадження профілактичних заходів щодо професійних захворювань і отруєнь, оцінювання їх ефективність.
Оформлення необхідної документації по розслідуванню випадків професійних отруєнь та захворювань.
Тема 24. Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та експлуатації окремих структурних підрозділів стоматологічних закладів.
Стоматологічна поліклініка. Гігієнічні вимоги до облаштування і експлуатації відділень терапевтичної, хірургічної і ортопедичної стоматології та зуботехнічної лабораторії.
Санітарно-технічний благоустрій стаціонару та поліклініки (наявність водопроводу, гарячого водопостачання, каналізація, вентиляція, електрозабезпечення тощо).
Гігієнічні основи організації санітарно-протиепідемічного режиму в стоматологічних лікувально-профілактичних закладах.
Гігієнічні вимоги до стоматологічного устаткування, інструментарію, правила його утримання та знезараження.
Внутрішньо-лікарняні інфекції, умови що призводять до їх виникнення та їх негативні наслідки. Методи і засоби профілактики.
Методи об’єктивного контролю за дотриманням гігієнічних умов в стоматологічних закладах.
Тема 25. Гігієнічні основи організації санітарно-протиепідемічного режиму в стоматологічних лікувально-профілактичних закладах.
Поняття внутрішньолікарняних інфекцій. Шляхи її передачі.
Профілактика внутрішньолікарняних інфекцій в закладах стоматологічного профілю.
Особливості організації дезінфекційно-стерилізаційного режиму в стоматологічних закладах.
Лабораторно-інструментальний нагляд за дотриманням санітарно-гігієнічних та протиепідемічних вимог щодо утримання та експлуатації стоматологічних закладів.
Тема 26. Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів.
Сучасні системи забудови лікарень (централізована, блочна, децентралізована, павільйонна, змішана), їх порівняльна гігієнічна оцінка, перспективи удосконалення. Гігієнічні вимоги до земельних ділянок розміщення лікарень.
Гігієнічні вимоги до основних показників забудови (віддаленість від джерел забруднення повітря, ґрунту, площа, щільність забудови та озеленення, взаєморозташування будівель, санітарний благоустрій ділянки), функціональне зонування території.
Гігієнічні вимоги до планування, обладнання і режиму експлуатації відділень: приймальних (для соматичних, інфекційних, дитячих відділень), терапевтичного, хірургічного, інфекційного профілю, дитячих відділень, спеціалізованих лікарень (психоневрологічних, фтизіатричних та інших).
Палатна секція, її склад, лікарняна палата, варіанти її планування і обладнання для соматичних хворих, інфекційних, психічних, реанімації, реабілітації. Особливості планування боксів, напівбоксів в інфекційних, дитячих відділеннях лікарні.
Гігієнічні вимоги до площі, кубатури палат, їх наукове обґрунтування.
Вимоги до орієнтації вікон палат, мікроклімату, повітряного середовища, освітлення, опалення, вентиляції, шумового режиму.
Профілактика харчових отруєнь та інфекцій у стаціонарі.
Організація і засоби об’єктивного контролю за здоров’ям персоналу харчоблоків лікарень та дотриманням ним вимог особистої гігієни.
Тема 27. Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота
Здоровий спосіб життя, визначення, зміст. Особиста гігієна як галузь гігієнічної науки, її зміст та значення для збереження і зміцнення здоров`я в сучасних умовах.
Гігієна тіла та ротової порожнини. Сучасні засоби догляду за порожниною рота (зубні щітки, пасти, еліксири та інше), вимоги до матеріалів виготовлення їх та готових виробів, їх гігієнічна оцінка.
Загартування, визначення поняття. Фактори та принципи загартування.
Фізична культура як один з найважливіших елементів особистої гігієни в сучасних умовах. Види фізичної культури, значення ранкової гігієнічної гімнастики, перебування на свіжому повітрі, прогулянок для попередження захворювань, зокрема лікаря-стоматолога.
Основи психогігієни. Ятрогенне, лікувальне профілактичне значення слова у побуті, на виробництві, у взаєминах між лікарем та хворим. Рухова активність. Поняття про активний та пасивний відпочинок. Гігієна сну.
Гігієна одягу та взуття. Негативні наслідки для здоров`я активного та пасивного паління тютюну. Несприятливий вплив на здоров`я надмірного вживання алкоголю. Наркоманії та токсикоманії, їх шкідливий вплив на здоров`я.
Медико-соціальні проблеми, значення, шляхи та засоби профілактики шкідливих звичок.
Засоби догляду за порожниною рота, їх гігієнічна оцінка
Тема 28 (лекція). Радіаційна гігієна. Іонізуюче випромінювання як чинник навколишнього середовища та виробнича шкідливість. Протирадіаційний захист в медичних закладах, в т.ч. стоматологічного профілю. Біоетичні аспекти впливу радіаційного чинника на людину.
Іонізуючі випромінювання як чинник навколишнього середовища, їх джерела: природні, техногенно-підсилені природного походження, індустріальні.
Класифікація іонізуючих випромінювань за природою та походженням.
Якісні та кількісні характеристики іонізуючих випромінювань та радіонуклідів, їх одиниці.
Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Сучасні уявлення про її механізми, умови від яких вона залежить, її особливості.
Детерміністичні та стохастичні ефекти опромінення людей, умови їх виникнення, використання цих знань в практичній діяльності лікарів.
Радіаційна безпека населення в місцях його мешкання, чинники, що її визначають.
Закономірності формування променевого навантаження населення, його гігієнічна оцінка та шляхи зниження.
Законодавчі та нормативні документи.
Біоетичні аспекти впливу радіаційного чинника на людину.
Тема 29. Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення.
Медичні рентгенорадіологічні діагностичні процедури для населення та працівників стоматологічних закладів як основні компоненти променевого навантаження людей, їх гігієнічна оцінка та спеціальні заходи по зниженню рівня їх внеску в сумарну дозу опромінення.
Умови, які визначають радіаційну небезпеку при роботі з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань.
Поняття про закриті та відкриті джерела іонізуючих випромінювань, особливості радіаційної небезпеки і протирадіаційного захисту при роботі з ними.
Протирадіаційний захист працюючих з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючих випромінювань як гігієнічна проблема, її сутність та основні принципи реалізації:
Гігієнічне нормування іонізуючих випромінювань Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97), їх значення та основні положення. Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України – (ОСПУ-01) як
Державний нормативний документ, що визначає основні вимоги щодо здійснення протирадіаційного захисту в умовах практичної діяльності.
Обов’язкові засоби індивідуального радіаційного захисту.
Тема 30. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки.
Іонізуючі випромінювання як виробнича шкідливість.
Основні дози опромінення, їх характеристика.
Поняття протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань.
Радіаційна безпека пацієнтів та персоналу при рентгенологічних дослідженнях у стоматології.
Радіаційний контроль за виробничим середовищем та індивідуальними дозами опромінення персоналу, медичний контроль за здоров’ям працюючих.
Принципи радіаційної небезпеки.
Тема 31. Підсумковий тестовий контроль засвоєння модуля 1 – Гігієна та екологія.
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ
№ п/п |
Тема лекції |
Кількість годин |
1. |
Вступ в гігієну та екологію. Гігієнічне значення складових біосфери, сонячної радіації, клімату, погоди. Біоетичні аспекти впливу навколишнього середовища на людину. |
2 |
2. |
Гігієна населених місць, її біоетичні аспекти. Гігієна води та водопостачання. Вплив якості питної води на загальне та стоматологічне здоров’я населення. |
2 |
3.
|
Харчування та здоров`я населення. Основи раціонального харчування. Вплив харчування на загальне та стоматологічне здоров’я населення. Біобезпеки харчування. |
2 |
4. |
Гігієнічні вимоги до лікувально-профілактичних закладів, в т.ч. стоматологічного профілю. Гігієна праці лікарів-стоматологів, зубних техніків. Біобезпека та біоетика праці лікарів-стоматологів. . |
2 |
5. |
Радіаційна гігієна. Іонізуюче випромінювання як чинник навколишнього середовища та виробнича шкідливість. Протирадіаційний захист в медичних закладах, в т.ч. стоматологічного профілю. Біоетичні аспекти впливу радіаційного чинника на людину. |
2 |
ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
№ |
Тема практичного заняття |
Кількість годин |
Змістовий модуль 1. Гігієнічне значення навколишнього середовища та методи його гігієнічного дослідження. |
||
1. |
Методи гігієнічних досліджень. Біотичні аспекти впливу навколишнього середовища на людину. Санітарно-епідеміологічна служба України, організація проведення запобіжного та поточного санітарного нагляду. |
6 |
Мікроклімат і його гігієнічне значення. Методика визначення та гігієнічна оцінки температури, вологості, швидкості руху повітря та радіаційної температури. |
||
Методика визначення і гігієнічна оцінка природного освітлення приміщень. |
||
2. |
Методика визначення і гігієнічна оцінка штучного освітлення приміщень. |
6 |
Методи визначення інтенсивності та профілактичної дози ультрафіолетової радіації. Методика використання ультрафіолетового випромінювання з метою профілактики захворювань і санації повітряного середовища. |
||
Гігієнічне значення повітряного середовища приміщень, його гігієнічна оцінка (визначення концентрації СО2, окиснюваності повітря, пилових, хімічних та бактеріологічних забруднень). |
||
3. |
Методика гігієнічної оцінки питної води. Ендемічний флюороз та карієс як гігієнічна проблема, їх профілактика. |
6
|
Гігієнічна оцінка санітарного стану ґрунту. Сучасні гігієнічні та біоетичні проблеми очистки населених місць. |
||
Методика розрахунку енерговитрат людини та її потреб в нутрієнтах. Норми фізіологічних потреб в основних харчових речовинах та енергії. |
||
Змістовий модуль 2. Гігієнічні основи харчування, здорового розвитку дітей та підлітків. |
||
4 |
Фізіолого-гігієнічне значення основних нутрієнтів харчового раціону. Склад та властивості харчових продуктів. |
6 |
Методика визначення, оцінки харчового статусу людини та адекватності харчування по меню-розкладці.. |
||
Методика розслідування випадків харчових отруєнь. |
||
5. |
Методи дослідження та оцінка здоров’я дітей та підлітків під впливом факторів навколишнього середовища. |
6 |
Методика гігієнічної оцінки планування, оснащення та утримання навчально-виховних дошкільних закладів та шкіл. |
||
Гігієнічна характеристика шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища, їх вплив на організм, профілактичні заходи. |
||
Гігієнічні засади здорового способу життя та особиста гігієна. Методика гігієнічної оцінки засобів догляду за порожниною рота. |
||
Змістовий модуль 3. Гігієнічні основи діяльності лікувально-профілактичних закладів, охорони праці в медицині. |
||
6 |
Гігієнічні вимоги до розміщення, обладнання, утримання та |
6 |
Гігієнічна оцінка перебування хворих в лікарняно-профілактичних закладах та гігієна праці медичних працівників, в тому числі стоматологічних закладів. |
||
Методи оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення. |
||
Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах, зокрема в рентгенологічному відділенні (кабінеті) стоматологічної поліклініки. |
||
РАЗОМ : |
36
|
ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ (СРС)
№ З.п. |
Тема |
К-ть годин |
Вид контролю |
1. |
Підготовка до практичних занять – теоретична підготовка та опрацювання практичних умінь |
24 |
Поточний контроль на практичних заняттях |
2. |
Індивідуальна СРС: оцінка впливу індивідуального харчування на загальне та стоматологічне захворювання |
6 |
Поточний контроль під час практичних занять |
3. |
Самостійне опрацювання тем, що не увійшли до плану лекцій і практичних занять: |
||
|
Методика використання ультрафіолетового випромінювання для санації повітря в окремих кабінетах стоматологічних закладів, для знезараження стоматологічного інструментарію та при використанні фотополімерних ламп. |
2 |
Підсумковий модульний контроль |
|
Методика гігієнічної оцінки клімато-погодних умов та їх вплив на здоров’я людини. Санітарна охорона та біобезпека атмосферного повітря. |
2 |
-//- |
|
Аліментарна профілактика основних стоматологічних захворювань |
2 |
-//- |
|
Гігієнічні проблеми харчування в умовах забрудненого навколишнього середовища та шкідливих виробництв. |
|
-//- |
|
Гігієнічні основи організації санітарно-протиепідемічного режиму в стоматологічних лікувально-профілактичних закладах. |
2 |
-//- |
|
Особливості комбінованої, комплексної та поєднаної дії шкідливих речовин на організм лікаря-стоматолога, зубного техніка. Методика розслідування випадків професійних захворювань та отруєнь в роботі лікаря-стоматолога. |
2 |
-//- |
4. |
Підготовка до підсумкового контролю засвоєння модуля 1 |
4 |
Підсумковий модульний контроль (залік) |
Разом |
44 |
|
ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ВНЕСЕНИХ У МАТРИКУЛИ
№ 3/п |
Назва практичної навички |
Рівень опанування |
Лінія матрикула |
1 |
Вміти вимірювати і оцінювати показники мікроклімату: температуру, вологість, швидкість руху повітря |
3 |
2 |
2 |
Вміти визначати та оцінювати показники природного освітлення приміщень: світловий коефіцієнт, коефіцієнт природного освітлення, коефіцієнт глибини закладання |
3 |
2 |