ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ДВНЗ “ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО МОЗ УКРАЇНИ”

 

 

 

 

Навчальна програма з

КЛІНІЧНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ

 

Кафедра фармакології з клінічною фармакологією

 

Спеціальність 7.110101 “Лікувальна справа”

 

 

 

 

 

 

1.    ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА І СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ

 

За визначенням ВООЗ (1971) клінічна фармакологія – наука, що займається вивченням лікарських засобів в застосуванні до людини. Клінічна фармакологія – інтегративна область клінічної медицини, що базується на досягненнях теоретичної фармакології, погресі медицини та клініки внутрішніх хвороб. Ця наука ставить своєю метою озброїти лікаря знаннями,що дозволяють вибрати найбільш ефективний та безпечний лікарський засіб для конкретного хворого, з урахуванням основного і супутніх захворювань.Завдання викладання клінічної фармакології полягає у навчанні студентів впливу лікарських засобів на організм  хворої людини, процеси всмоктування, розподілу, біотрансформації та виділення лікарських речовин, вивчення побічної дії ліків, особливості дії і вплив різних станів організму (вік, вагітність, захворювання) на чутливість до медикаментів, взаємодії різних препаратів при їх сумісному призначенні.

Знання клінічної фармакології базується  на експериментальних даних і теоретичних положеннях фармакології і інших медикобіологічних наук та на фактичному матеріалі клінічних дисциплін. Студент повинен вміти розробити стратегію і тактику лікування захворювання у конкретного хворого і здійснювати динамічний контроль ефективності й безпечності медикаментозної терапії.

Викладання клінічної фармакології є найбільш оптимальним на клінічних терапевтичних базах, з урахуванням етіології захворювання, основних патогенних механізмів його формування, клінічної картини його перебігу, відповідних лікарських препаратів з порівняльним їх аналізом і вибором потрібного.

Головним завданням при викладанні предмета повинна бути підготовка спеціаліста з достатнім обсягом теоретичних знань і практичних навичок для проведення максимально раціональної медикаментозної терапії у конкретного хворого, володіючого методологією індивідуального підбору ефективних  і безпечних препаратів на підставі фармакокінетики, фармакодинаміки можливих виявів побічної дії, особливостей перебігу захворювання, віку хворого, оптимальних лікарських форм, складання раціональної у фармакокінетичному і фармакодинамічнму відношенні комбінації ліків.

Програма з клінічної фармакології для студентів вищих медичних закладів ІІІ-ІУ рівнів акредитації складена для спеціальностей 7.110101 „лікувальна справа ”  з напрямку підготовки 1101 „Медицина” у відповідності з діючими нормативними документами. Програма складена на підставі наступних нормативних документів:

–         освітньо-кваліфікаційних характеристик (ОКХ) та освітньо- професійних програм (ОПП) підготовки фахівців, затверджених наказом МОН України №239 від 16.04.03 „Про затвердження складових галузевих стандартів вищої освіти з напрямку підготовки 1101 –„Медицина”,

–         рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затверджених наказом МОЗ України № 152 від 24.03.04 „Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ України №492 від 12.10.04 „Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо     розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”,

–         наказу МОЗ України № 148 від 31.01.03 „Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”,

–         експериментального навчального плану, розробленого на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженого Наказом МОЗ МОЗ України №52  від 31.01.05  „Про затвердження та введення нового навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня „спеціаліст” кваліфікації „лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів акредитації України за спеціальностями „лікувальна справа”, „педіатрія”, „медико-профілактична справа”,

–         Інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів  за умови кредитно-модульної системи організації навчального процесу (Медична   освіта у світі та в Україні. Затверджено МОЗ України як навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів. Київ. Книга плюс, 2005).

 

Згідно з навчальним планом вивчення клінічної фармакології здійснюється протягом 5 року навчання.

Клінічна фармакологія як навчальна дисципліна:

а) базується на вивченні студентами медичної біології, нормальної фізіології, патофізіології, мікробіології,  медичної хімії, біохімії фармакології, клінічних дисциплін, лабораторної та функціональної діагностики й інтегрується з цими дисциплінами.

б) закладає основу вивчення студентами клінічної фармакології, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з клінічної фармакології в процесі подальшого навчання й у професійній діяльності.

в) закладає основи формування уявлень про загальні принципи медикаментозної терапії основних захворювань і окремих їх проявів.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до  вимог Болонської декларації.

Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS –залікових кредитах, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними модулів (залікових кредитів).

Видами навчальних занять згідно з навчальним планом є:    

а) практичні заняття,

б) самостійна робота студентів.

Практичні заняття за методикою їх організації є практичними, бо передбачають таку організаційну структуру:

1.     Підготовчий етап (організаційний, постановка навчальних цілей та їх мотивація, контроль вихідного рівня знань — тестові завдання за “Крок-1”, усні теоретичні запитання, виписування рецептів).

Основний етап (формування професійних вмінь та навичок щодо визначення загальних  принципів  фармакокінетики,   фармакодинаміки,   виписування  рецептів, розв’язання типових фармакотерапевтичних задач та тестових завдань, виконання завдань з використанням комп’ютерної техніки),

Під час практичних занять необхідно використовувати аудіовізуальні засоби навчання: таблиці, слайди, колекції лікарських препаратів, начальні фільми, комп’ютерну техніку та інші.

Обов’язковим є на кожному практичному занятті клінічний розбір хворого по темі заняття. Це передбачає:

-обстеження хворого

-формулювання попереднього діагнозу

-призначення необхідного лікування

-показання та протипоказання до призначення того чи іншого препарату

-клінічні прояви препаратів даної групи

-негативні прояви препаратів даної групи

-взаємодія різних препаратів

-аналіз і оцінка результатів інструментальних досліджень і параметрів, що   

  характеризують зміни функції організму людини під впливом препарату.      

     Самостійна робота  студентів займає у вивченні дисципліни вагоме місце. Окрім традиційної поза аудиторної підготовки студентів вона включає самостійну (індивідуальну) роботу-курацію хворого з написанням «Протоколу ефективності та безпеки лікарських засобів». Кожний студент отримує форму «Протоколу…..», яку заповнює під час роботи з хворим в поза аудиторний час. Виставляється діагноз. Призначається план лікування. Дається характеристика лікарських препаратів, що призначені (обґрунтування призначення, оцінка безпеки ліків, що приймаються, взаємодія лікарських засобів, призначених хворому, рекомендації по амбулаторному лікуванню). На практичних заняттях студенти захищають свої роботи.

     Підсумковій модульний контроль здійснюється по його завершенню Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і має визначення за системою ЕСТS та шкалою, прийнятою в Україні.

 

2. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

“КЛІНІЧНА ФАРМАКОЛОГІЯ”

Метою курсу є оволодіння знаннями фармакокінетики та фармакодинаміки, взаємодії та побічної дії основних груп лікарських засобів, їх зміни при патології різних органів і систем та раціональному вибору ЛЗ для проведення сучасної індивідуалізованої фармакотерапії. Клінічна фармакологія як предмет має на меті підготовку спеціалістів, які володіють достатнім обсягом теоретичних знань та практичних навичок для проведення максимально раціональної лікарської терапії у конкретного хворого, володіють методологією вибору найбільш ефективних та безпечних лікарських засобів, а також їх комбінацій, враховуючи індивідуальні особливості організму, перебіг та форму захворювання, наявність супутньої патології, на основі даних доказової медицини.

 

3.КІНЦЕВІ ЦІЛІ ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ

„КЛІНІЧНА ФАРМАКОЛОГІЯ”

Одним із найбільш важливих завдань вивчення клінічної фармакології є формування у студентів клінічного мислення у відношенні використання лікарських засобів для лікування конкретного хворого.

При розборі хворих на клінічних та тематичних обходах студент повинен навчитись давати відповіді на наступні питання:

1. Яких конкретних змін у стані хворого він хоче досягнути?

2. Які лікарські засоби можуть сприяти досягненню цього бажаного ефекту?

3. Який препарат найбільше підходить для даного хворого?

4. Яким чином краще всього застосовувати препарат?

5. Які ще ефекти може викликати цей медикамент? Чи не зашкодить він хворому?

6. Наскільки передбачуваний позитивний ефект переважає можливість пошкоджуючої дії? Яке співвідношення користі та ризику при застосуванні даного препарату?

В процесі навчання студенти повинні навчитись володіти методом клінічного фармакологічного мислення, яке грунтується на фундаментальному знанні як клінічної медицини, так і експериментальної фармакології, виписувати рецепти, постійно знайомитись з появою нових лікарських засобів як вітчизняного, так і закордонного виробництва.

Кінцеві цілі навчальної дисципліни сформульовано відповідно до освітньо-професійної програми (ОПП) і освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ)

·        Вибирати необхідні лікарські засоби, адекватну лікарську форму та дозовий режим введення при призначенні хворим з основними патологічними синдромами

 

·        Визначити основні методи клінічного дослідження хворих для оцінки ефективності і безпеки призначення лікарських засобів та аналізувати їх результати

 

·        Використовувати основні параметри фармакокінетики з метою раціонального призначення ліків

 

·        Інтерпретувати і враховувати у клінічній практиці особливості клінічної фармакокінетики, фармакодинаміки, побічної дії та взаємодії основних груп лікарських засобів

 

·        Передбачити наслідки взаємодії ліків при комбінованому використанні та володіти навичками профілактики і корекції небажаних ефектів лікарських засобів

 

·        Проводити опитування хворих з метою збору лікарського анамнезу і передбачати можливість виникнення ускладнень фармакотерапії

 

4.ОПИС НАВЧАЛЬНОГО ПЛАНУ З ДИСЦИПЛІНИ

 

 „Клінічна фармакологія”

для студентів за спеціальністю «Лікувальна справа»

вищих медичних навчальних закладів

ІV рівня акредитації. Кваліфікація – лікар.

 

 

 

5.ЗМІСТ ПРОГРАМИ

Програма включає 2 розділи: загальні і прикладні аспекти клінічної фармакології.

ЗАГАЛЬНІ ПИТАННЯ КЛІНІЧНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ.

Загальний розділ розкриває системний підхід до вивчення диципліни, дає уявлення про предмет, мету його вивчення, зв’язок з іншими науками і практичною діяльністю лікаря.

Мета загального розділу: забезпечити мотивацію для сприйняття і освоєння студентами конкретного матеріалу зі спеціальних питань клінічної фармакології.

Задачі загального розділу:

– уявити цілісну систему теоретичних осонов клінічної фармакології; факторів, що сприяють виникненню змін метаболізму, дії ЛЗ, збільшують ризик розвитку побічної дії;

– намітити шляхи реалізації основних питань клінічної фармакології у хворих;

– вивчити фармакокінетичні параметри ЛЗ;

– вивчити фармакодинамічні параметри ЛЗ;

– оцінити можливість взаємодії препаратів;

– прогнозувати побічну дію;

– дати поняття про систему фармакологічного нагляду в Україні та основні шляхи вирішення проблеми попередження ускладнень при застосуванні ЛЗ;

– вивчити взаємозв’язок фармакокінетики і фармакодинаміки ЛЗ;

– вивчити особливості фармакокінетики,фармакодинаміки ЛЗ в залежності від функціонального стану біологічної системи(вік, вагітність та ін.).

ПРИКЛАДНІ АСПЕКТИ КЛІНІЧНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ

В цьому розділі викладається клінічна фармакологія препаратів, що широко застосовуються в практичній медицині.

Мета розділу: дати методологію вибору груп і конкретного ЛЗ з урахуванням даних фармакокінетики, фармакодинаміки, взаємодії і побічної дії в залежності від стану хворого.

Задачі розділу:

– навчити проводити відбір найбільш ефективного і безпечного ЛЗ;

– визначати оптимальний режим дозування, вибирати правильний спосіб введення з урахуванням фармакокінетичних і фармакодинамічних параметрів ЛЗ, а також віку хворого, статі та клінічного стану хворого;

– призначати ефективну та безпечну комбінацію ЛЗ в конкретній клінічній ситуації;

– прогнозувати та виявляти на ранніх стадіях побічну дію ЛЗ та проводити її корекцію;

– встановлювати клінічні і параклінічні параметри контролю ефективності і безпеки дії застосовуваних ЛЗ;

– визначати найбільш доступні і об’єктивні методи контролю і частоту їх застосування;

– враховувати особливості фармакокінетики, фармакодинаміки ЛЗ при копромісній функції серцево-судинної, дихальної  ситеми та ін.;

– враховувати фактори ризику та клінічні прояви побічної дії ЛЗ при монотерапії і при комбінації з препаратами іншого механізму дії.

Поставлені завдання можуть бути виконані лише при опануванні студентами  навичок клініко-діагностичного мислення з основних нозологічних одиниць патології людини та фундаментальних дисциплін (фармакології, терапії, педіатрії, хірургії, акушерства та гінекології та інших клінічних дисциплін.

 

Тема 1.

Клінічна фармакологія  коронароактивних засобів. Клінічна фармакологія гіполіпідемічних засобів. Фармакотерапія інфаркту міокарда. Клінічна фармакологія протиаритмічних засобів.

Класифікація гіполіпідемічних лікарських засобів. Обґрунтування вибору препарату в залежності від типу дисліпідемії. Дозовий режим, взаємодія з іншими групами препаратів. Оцінка ефективності і безпеки застосування. Види токсичності.

Класифікація коронароактивних лікарських засобів. Особливості поєднаного застосування препаратів (органічних нітратів,сиднонімінів, ß-адреноблокаторів, активаторів калієвих каналів. та блокаторів кальцієвих каналів). Дозовий режим. Покази і протипокази до призначення. Фактори, що знижують резистентність до препаратів цієї групи. Методи оцінки ефективності і безпеки терапії.

Класифікація протиаритмічних препаратів.  Порівняльна характеристика окремих фармакологічних груп. Особливості вибору препаратів для окремих видів аритмій. Дозовий режим.  Взаємодія антиаритмічних препаратів між собою при комбінованій терапії та з препаратами інших груп. Токсичність антиаритміків. Оцінка ефективності і безпечності застосування.

 

Тема 2. Клінічна фармакологія антигіпертензивних засобів Фармакотерапія гіпертонічного кризу. Клінічна фармакологія антигіпотензивних засобів. Клінічна фармакологія серцевих глікозидів, сечогінних засобів. Фармакотерапія гострої і хронічної серцевої недостатності.

Принципи лікування гіпертонічної хвороби. Класифікація антигіпертензивних препаратів. Обґрунтування вибору препарату в залежності від стадії та ступеню гіпертонічної хвороби. Характеристика препаратів першої та другої лінії. Дозовий режим.  Порівняльна характеристика лікарських засобів, щодо ефективності і принцип вибору, сумісність препаратів при різних варіантах перебігу і  наявності супутньої патології. Оцінка ефективності і безпечності застосування. Вибір препарату та дозовий режим в залежності від віку, наявності вагітності. Клініко-фармакологічна характеристика серцевих глікозидів: покази та проти покази до призначення, режим дозування, побічна дія, взаємодія з іншими лікарськими засобами. Фармакотерапія гострої і хронічної серцевої недостатності: лікарські засоби, режим дозування.

 

Тема 3. Клінічна фармакологія нестероїдних, стероїдних та інших протизапальних засобів. Клінічна фармакологія бронхолітиків, відхаркувальних та протикашльових засобів. Клінічна фармакологія імуномодулюючих засобів.

Класифікація стероїдних та нестероїдних протизапальних лікарських засобів. Сучасні уявлення про механізм дії. Порівняльна характеристика протизапальної дії препаратів. Покази та протипокази до застосування. Дозовий режим. Схеми призначення глюкокортикоїдів.  Сумісність препаратів у комбінованій терапії захворювань. Побічна дія, методи контролю ефективності і безпеки  лікування.

Класифікація засобів, що впливають на бронхіальну прохідність. Фармакокінетика та фармакодинаміка. Дозовий режим.  Особливості їх поєднаного застосування з глюкокортикоїдами. Терапевтична ефективність ß₂ агоністів, М-холіноблокаторів, метилксантинів та інш. Вибір бронхолітичних засобів при знятті нападу астми і систематичній терапії ХОЗЛ, в тому числі – з урахуванням супутньої патології. Порівняльна характеристика їх терапевтичної цінності. Побічна дія препаратів, переваги і недоліки різних фармакологічних груп. Методи оцінки ефективності та безпеки терапії, з урахуванням ступеня бронхіальної обструкції та стану центральної і периферичної гемодинаміки. Класифікація протиалергійних засобів: антигістамінні, препарати, що ускладнюють вивільнення з тучних клітин медіаторів негайного типу, препарати, що знижують проникливість судин. Фармакологічні ефекти. Застосування. Побічні ефекти. Протипокази до застосування. Клінічні рекомендації. Клініко-фармакологічна характеристика імунотропних  засобів: покази та проти покази до призначення, режим дозування, побічна дія, взаємодія з іншими лікарськими засобами.

 

Тема 4. Клінічна фармакологія  антибіотиків, фторхінолонів. Клінічна фармакологія сульфаніламідів, нітрофуранів, нітроімідазолів, похідних оксихінолінів. Клінічна фармакологія противірусних засобів

Принципи сучасної антибактеріальної терапії. Класифікація антибіотиків. Роль антибіотиків і хіміотерапевтичних препаратів при інфекційних  та гнійно-запальних захворюваннях. Вибір антибактеріальних засобів у відповідності з чутливістю мікроорганізмів і локалізацією процесів, важкістю перебігу захворювання. Побічні ефекти і протипоказання до антибактеріальної терапії. Вибір антибактеріального лікарського засобу в залежності від фармакокінетики. Вікові особливості антибактеріальної терапії. Антибіотикорезистентність та шляхи її подолання.

Противірусні засоби (вакцини, інтерферони, синтетичні противірусні препарати). Протигрибкові засоби (протигрибкові антибіотики, імідазоли, тріазоли, інші).

Профілактика ВІЛ- інфікування, попередження передачі від матері до дитини, діагностика, лікування та соціально – психологічна підтримка людині, що живуть із ВІЛ. Характеристика антиретровірусних препаратів. Принципи проведення антиретровірусної терапії (ВААРТ) Формування прихильності до ВААРТ.

 

Тема 5. Клінічна фармакологія засобів, що впливають на ЦНС. Клінічна фармакологія лікарських препаратів, що впливають на функцію шлунка, печінки, підшлункової залози та кишківника.

Клініко-фармакологічна характеристика нейролептиків, транквілізаторів, седативних засобів: покази та проти покази до призначення, режим дозування, побічна дія, взаємодія з іншими лікарськими засобами. Клініко-фармакологічна характеристика психостимуляторів, антидепресантів, снодійних, нейрометаболічних засобів: покази та проти покази до призначення, режим дозування, побічна дія, взаємодія з іншими лікарськими засобами. Визначення принципів терапії при виразковій хворобі шлунка і  12-палої кишки, гастритах, колітах, ентеритах, синдрому подразненої кишки, гастро-езофагеальної рефлюксної хвороби. Значення препаратів, що впливають на секреторну функцію шлунка. Антихелікобактерна терапія. Гастроцитопротектори. Медикаментозна регуляція моторики травного каналу.  Значення симптоматичних засобів: протиблювотних і блювотних, послаблюючих и антидіарейних. Дозовий режим.

Принципи терапії холециститів, гепатитів та панкреатиту. Обґрунтування вибору та характеристика препаратів з ферментними та антиферментними властивостями. Особливості сумісного застосування спазмолітичних препаратів. Фармакокінетика та фармакодинаміка препаратів, що впливають на функцію печінки. Покази та протипокази до застосування. Побічна дія. Дозовий режим. Оцінка ефективності та безпеки застосування.

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ З КЛІНІЧНОЇ ФАРМАКОЛОГІЇ

 

 

ПЕРЕЛІК ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК, ВНЕСЕНИХ У МАТРИКУЛИ ПРАКТИЧНИХ НАВИЧОК