ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОБОЧА ПРОГРАМА

З ОРТОДОНТІЇ ДЛЯ СТУДЕНТІВ

V КУРСУ СТОМАТОЛОГІЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ

 

Кафедра дитячої стоматології

 

Спеціальність: 7.110106 “Стоматологія”

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тернопіль – 2013

 

Структурований (розширений) навчальний план з дисципліни

 

Примітка: Аудиторне навантаження – 66,7%, СРС – 33,3%.

 

Програму склала: ас.Лебідь О.І.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА І СТРУКТУРА ДИСЦИПЛІНИ.

Робоча програма з дисципліни “Ортодонтія” для студентів 5 курсу стоматологічного факультету складена на підставі типової навчальної програми 2012 року відповідно до чинних навчальних планів підготовки фахівців за напрямами «стоматологія» на виконання наказів МОЗ України №541 від 08.07.2011 року «Про внесення змін до навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст» кваліфікації «лікар-стоматолог» у вищих медичних навчальних закладах освіти України  III-IV рівнів акредитації за спеціальністю 7.110106 «Стоматологія».

Програма з ортодонтії містить питання етіології, патогенезу основних стоматологічних захворювань, передбачає освоєння теоретичного матеріалу, практичних умінь та мануальних навичок з діагностики, лікування та профілактики в логічній послідовності вивчення всіх розділів дисципліни.

Ортодонтія, як навчальна дисципліна:

А) базується на знаннях, отриманих на загально-біологічних , загально-клінічних, стоматологічних кафедрах, кафедрах дитячих хвороб;

Б) інтегрує викладання з цими дисциплінами;

В) формує уміння застосовувати отримані знання з ортодонтії в процесі подальшого навчання і у професійній діяльності.

Викладання дисципліни «ортодонтія» направлене на:

1.     Оволодіння основними стоматологічними маніпуляціями і методами дослідження ортодонтичних хворих для встановлення діагнозу і вибору правильного методу лікування;

2.     Формування відповідальності студента, як майбутнього фахівця за рівень своєї підготовки та її вдосконалення протягом навчання і професійної діяльності.

3.        Викладання ортодонтії проводиться на кафедрі дитячої стоматології шляхом читання лекцій, проведення практичних занять, самостійної позааудиторної роботи студентів та проходження виробничої практики.

На V курсі на викладання дисципліни «Ортодонтія» відводиться 3 кредити, тобто 90 годин (із них – 70 аудиторних та 20 – самостійна позааудиторна робота студентів). Викладання дисципліни «Ортодонтія» структуроване на 1 модуль, який вивчається шляхом послідовного освоєння блоку двох змістових модулів.

Організація навчального процесу здійснюється за кредитно-модульною системою відповідно до вимог Болонського процесу.Програма з дисципліни для IX–X семестру структурована на 1 модуль«Дитяче зубне протезування. Вроджені вади обличчя», до складу якого входять 2 змістовні модулі:

1.   Дитяче зубне протезування та ортодонтична лабораторна техніка.

2.   Комплексна оцінка стоматологічного статусу ортодонтичного хворого.

Академгрупи на практичних заняттях формуються по 5-6 чоловік.

Контроль отриманих студентами знань та вмінь з дисципліни проводиться на поточному та підсумковому модульному контролі після завершення X семестру.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу спонукає студентів систематично вчитися протягом навчального року.Обсяг навчального навантаження студентів поданий у кредитах ECTS
(1 кредит – 30 навчальних годин, тижневе навантаження складає – 1,5 кредита). Кредит (Credit) включає всі види робіт студента: відвідування лекцій, аудиторно-практичних занять, самостійну роботу, виробничу практику, написання історії хвороби.Тематичні плани лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, що входять до складу змістовних модулів.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів з діагностики зубо-щелепних аномалій та деформацій.

Практичні заняття проводяться за стрічковим принципом. Тривалість практичних занять складає 6-7 академічних годин. Заняття проводяться в клінічних кабінетах кафедри.

Самостійна робота студентів (СРС) – одна з організаційних форм навчання, що регламентуються робочим навчальним планом і виконується студентами самостійно поза межами аудиторних занять. Можливі види самостійної роботи студентів: підготовка до практичного заняття та вивчення тем, що розглядаються лише в плані самостійної роботи студента, курація стоматологічного хворого та написання академічної історії хвороби, пошук та вивчення додаткової літератури, написання рефератів, доповідей для виступів з повідомленнями на практичних заняттях.

Викладачі кафедри забезпечують можливість здійснювати СРС до підсумкового модульного контролю, проводять контроль та оцінку її виконання. Теми, що винесені на самостійне опрацювання, оцінюються тільки під час підсумкового модульного контролю.

Індивідуальна робота студентів – форма організації навчання з метою поглиблення, узагальнення та закріплення знань, які студенти отримують у процесі навчання, а також застосування цих знань на практиці, тобто індивідуальне навчально-дослідне завдання.

 

2. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ.

Мета вивчення ортодонтії визначається кінцевими цілями, що встановлюються на основі ОПП підготовки лікаря за фахом відповідно блоку її змістових модулів (природничо-наукова підготовка), і є основою для побудови змісту навчальної дисципліни. Опис цілей сформульовано через вміння у вигляді цільових завдань (дій). На підставі кінцевих цілей, до кожного модулю або змістового модулю сформульовані конкретні цілі у вигляді певних умінь (дій), цільових завдань, що забезпечують досягнення кінцевої мети вивчення дисципліни.

У відповідності до додатку Б ОПП кінцевими цілями вивчення ортодонтії є:

–	Аналізувати результати обстеження пацієнта із зубо-щелепними аномаліями та деформаціями
–	Визначити диспансерні групи нагляду за ортодонтичними хворими і проводити профілактичні заходи в групі з факторами ризику
–	Визначити провідні синдроми і симптоми у ортодонтичній клініці
–	Виявляти вроджені та набуті вади щелепно-лицевої ділянки
–	Демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного фахівця та принципами фахової субординації на ортодонтичному прийомі
–	Обґрунтовувати і формулювати попередній клінічний діагноз зубо-щелепних аномалій та деформацій
–	Обґрунтовувати і формулювати синдромний ортодонтичний діагноз
–	Проводити диференціальну діагностику захворювань в ортодонтії
–	Проводити диференційну діагностику соматичних захворювань, стоматологічного пацієнта
–	Проводити обстеження ортодонтичних хворих
–	Проводити первинну та вторинну профілактику зубо-щелепних аномалій та деформацій

 

 

3. ЗМІСТ ПРОГРАМИ.

Визначення ортодонтії як предмету.

Короткий історичний нарис, основні етапи розвитку ортодонтії. Становлення ортодонтії як самостійної клінічної дисципліни.

Розвиток ортодонтії в Україні, роль вітчизняних вчених. Сучасний зміст, мета і завдання спеціальності.

Поняття норми в ортодонтії. Ортогнатичний прикус та інші фізіологічні варіанти нормального прикусу. Взаємозв’язок і взаємообумовленість форми і функції зубо-щелепного апарату.

Еволюційний розвиток зубощелепного апарату.Етапи становлення зубо-щелепного апарату людини у віковому аспекті. Ембріональний розвиток обличчя та щелеп.

Анатомо-фізіологічні особливості порожнини рота новонародженого. Інконгруентність скронево-нижньощелепних суглобів, поступове удосконалення рухів нижньої щелепи. Ріст і вікові зміни щелеп. Особливості жувальних та мімічних м’язів у дітей. Фактори, які забезпечують нормальний розвиток і ріст зубощелепного апарату.

Морфологічні та функціональні особливості тимчасового прикусу. Його основні періоди. Симптом Цилінського, його прогностичне значення.

Змінний прикус, його морфологічна та функціональна характеристика. Етапи становлення висоти прикусу і росту щелеп.

Морфо-функціональна характеристика постійного прикусу.

Клінічне обстеження ортодонтичного хворого. Особливості клінічного обстеження. Заповнення історії хвороби. Значення анамнестичних даних. Вивчення скарг хворого, стану матері в період вагітності. Характер пологів (фізіологічні чи патологічні).

Дані об’єктивного обстеження.Конфігурація обличчя хворого, пропорціональність його трьох частин, характер профілю. Вивчення зміни конфігурації обличчя при проведенні клінічних діагностичних проб за Ейшлером-Бітнером та Л.В. Ільїною-Маркосян.

Визначення характеру жувальних рухів, типу жування. Вивчення характеру ковтання.

Огляд порожнини рота. Вивчення анатомічної будови м’яких тканин порожнини рота, прикріплення вуздечок губ та язика, тощо.

Визначення кількості зубів, їх стану та положення відносно зубного ряду. Форма зубних дуг, їх співвідношення в трьох взаємо перпендикулярних напрямках. Фізіологічні та патологічні прикуси, їх загальна морфологічна та функціональна характеристика. Встановлення попереднього діагнозу. Його складові частини.

Допоміжні методи обстеження.Антропометричні вимірювання на діагностичних моделях і в порожнині рота. Вивчення розмірів коронкової частини тимчасових і постійних зубів (індекс П. Тона, З.І. Долгополової). Вимірювання ширини зубних дуг за методом А. Пона. Визначення довжини зубних рядів за методом Г. Коркхгауза (індекси А. Пона, Г. Коркхгауза).

Визначення ступеню звуження (розширення), вкорочення (видовження) зубних дуг.

Вимірювання ширини і довжини зубних рядів, розмірів апікального базису за методом Н.Г. Снагіної. Визначення дефіциту місця в зубній дузі для аномалійно розташованого зубу. Вимірювання висоти піднебінного склепіння за методом Г. Коркхгауза, Л.В. Ільїної-Маркосян та ін. Встановлення пропорційності розвитку зубних сегментів за методом            Х.Г. Герлаха. Геометрично-графічний метод вивчення форми зубних дуг Хаулея- Ц. Герберта- Е. Гербста.

Антропометричні замірювання голови в трьох взаємоперпендикулярних площинах. Основні антропометричні орієнтири.

Фотометрія голови. Фотознімки голови в профіль і фас. Основні антропометричні орієнтири.

Вивчення функції ковтання.Особливості типу ковтання, їх характеристика.

Роль ковтання у розвитку зубощелепного апарату. Діагностика порушень ковтання. Функціональна ковтальна проба. Клінічні функціональні проби за Р.Френкелем.

Вивчення функції дихання.Ознаки дихання ротом. Вплив порушеного дихання на формування зубощелепного апарату і організму в цілому. Функціональна дихальна проба. Проби на затримку дихання (проба Штанге, проба Генча). Спірометрія, життєва ємкість легень (ЖСЛ) у хворих з зубощелепними аномаліями.

Вивчення функції мови.Характеристика мовної функції. Методи вивчення стану функції мови. Методи палатографії: прямий і непрямий. Переваги палатографії при вивченні стану функції мови у хворих з зубощелепними аномаліями та деформаціями. Особливості артикуляційних зон у нормі і при аномаліях прикусу.

Рентгенологічні методи обстеження.Показання до їх використання в ортодонтичній практиці Види рентгенологічного обстеження ортодонтичного хворого.

Методика проведення ортопантомографії. Особливості зображення об’єкту. Значення в діагностиці зубо-щелепно-лицевих аномалій. Кістковий і зубний вік дитини, їх діагностичне значення.

Телерентгенографія.Методика проведення телерентгенографії.

Розшифрування телерентгенограм за А.М. Шварцем, Е.М. Рікетсом та інш. Основні антропометричні орієнтири.

Значення телерентгенографії в диференційній діагностиці зубощелепно-лицевих аномалій та деформацій, а також в прогнозі ортодонтичного лікування. Встановлення заключного діагнозу за даними клінічних і допоміжних методів обстеження.

Класифікації зубощелепних аномалій та деформацій.Визначення понять: «аномалія», «деформація», «вроджена», «набута», «спадкова». Існуючі класифікації зубощелепних аномалій та деформацій.

Принцип їх побудови, переваги і недоліки.

Класифікація Е. Енгля (1889), класифікація А.Я. Катца (1939, 1961), класифікація Л.В. Ільїної-Маркосян (1967), класифікаціяЮ.В. Курляндського (1957), класифікація А.І. Бетельмана (1966, 1965), класифікація Д.А. Калвеліса (1967, 1964), класифікація Х.А. Каламкарова (1972, 1978), класифікація Григор’євої Л.П. (1984), класифікація ВООЗ (Женева, 1968), МКХ – 10.

Рентгенологічна класифікаціязубощелепних аномалій, побудована на даних телерентгенографічних досліджень. Основні форми аномалій прикусу: гнатичний (скелетний), зубоальвеолярннй та змішаний. Роль класифікації у визначенні діагнозу.

Основні принципи і методи лікування зубощелепних аномалій та деформацій.Профілактична направленість і комплексність ортодонтичного лікування. Можливість саморегуляції зубощелепних аномалій. Межі ортодонтичної терапії. Показання до ортодонтичного лікування дорослих. Методи, які використовуються при лікуванні зубо-щелепно-лицьових аномалій та деформацій: 1) біологічний, або функціональний; 2) апаратурний; 3) хірургічий; 4) фізіотерапевтичний (стимулююча терапія); 5) комбінований метод.

Біологічний або функціональний метод.Жувальні і мімічні м’язи як об’єкт функціональної терапії. Профілактичний характер функціонального методу. Його засновники (А. Кербітц, Роджерс та інш.). Подальша розробка даного методу в нашій та інших країнах (Бетельман А.І., Р.Френкель, Дуізингс, Куріленко B.C., Хорошилкіна Ф.Я., Нападов М.А.). Комплекс міогімнастичних вправ без апаратів і з апаратами.

Функціональне навантаження мімічних, жувальних м’язів та м’язів язика за допомогою мовних вправ – логопедична міогімнастика. Комплекс вправ для артикуляційного апарату порожнини рота.

Апаратурний метод.Загальна характеристика методу. Класифікація ортодонтичних апаратів: за принципом дії, за способом і місцем дії, по виду опору, за місцем розміщення, за способом фіксації, за видом конструкції, за призначенням.

Біомеханіка переміщення зубів.В трьох взаємноперпендикулярних площинах. Морфологічні зміни в тканинах пародонту при переміщенні зубів. Теорії перебудови кісткової тканини при апаратурному переміщенні зубів (Флюренса, Валькгофа –Н. Кінгслея, А. Опенгейма). Роль вчених у розробці і науковому обґрунтуванні процесів перебудови (Калвеліс Д.А., Каламкаров Х.А., Познякова А.І., Райзман С.С. та інш.). Біомеханіка горизонтального переміщення зубів за Д.А. Калвелісом. Перебудова тканин під впливом вертикального навантаження опорних зубів (Василевська З.П.). Морфологічні зміни в піднебінному шві при розширенні верхньої щелепи (Варес Е.Я., Мухіна А.Д., Каламкаров Х.А. та інш.).

Сили, які використовують в ортодонтії. Розподіл сил за А.М. Шварцем та їх характеристика. Обґрунтування використання малих, оптимальних і переривчастих сил при апаратурному лікуванні.

Морфологічні зміни в скронево-нижньощелепних суглобах при апаратурному переміщенні нижньої щелепи. Особливості перебігу процесів резорбції та аппозиції.

Реактивні зміни слизової оболонки порожнини рота при використанні ортодонтичних апаратів.

Складання плану ортодонтичного лікування.

Вибір методів лікування з урахуванням віку хворого, ступеню вираженості аномалій, складності лікування за методом п’ятибальної оцінки (Зільберта, Ю.М. Малигіна), а також типу поведінки хворого. Визначення ступеню труднощів лікування за сумою балів.

Дитяче зубне протезування.

Дитяче зубне протезування,етапи його становлення. Роль вітчизняних вчених у розвитку дитячого зубного протезування. Організація ортопедичної допомоги дітям і підліткам з дефектами зубів і зубних рядів. Клініко-біологічне обгрунтування дитячого зубного протезування. Концепція вчених щодо доцільності виготовлення зубних протезів у дітей. Фактори,які стимулюють ріст щелепних кісток. Призначення дитячих зубних протезів.

Розповсюдженість дефектів зубів і зубних рядів у дітей та підлітків. Фактори, які впливають на неї.

 

Модуль №3.

«Дитяче зубне протезування. Вроджені вади обличчя та щелеп»

Змістовий модуль 1.

Дитяче зубне протезування та ортодонтична лабораторна техніка.

Конкретні цілі:

1.     Проводити обстеження ортодонтичних хворих з дефектами зубів та зубних рядів;

2.     Аналізувати результат обстеження ортодонтичних хворих з дефектами зубів та зубних рядів;

3.     Обгронтувати і формулювати попередній клінічний діагноз з дефектами зубів та зубних рядів у дітей та підлітків;

4.     Обгрунтувати і формулювати синдромний діагноз в ортодонтичній практиці при дефектах зубів та зубних рядів у дітей;

5.     Проводити диференційну діагностику соматичних захворювань, щ потребують особливої тактики ведення пацієнтів у дитячому віці;

·        вадами серця;

·        епілепсією;

·        бронхіальною астмою;

·        цукровим діабетом;

·        ВІЛ-інфекцією/СНІД;

·        вірусним гепатитом;

·        дифтерією;

·        туберкульозом.

6.     виявляти вроджені та набуті вади щелепно-лицевої ділянки

7.     знати етапи диспансеризації дітей з вродженими вадами обличчя

8.     демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного працівника та принципами фахової субординації на ортодонтичному прийомі.

9.     проводити ортодонтичне лікування дітей та підлітків з дефектами зубів та зубних рядів знімними та незнімними конструкціями зубних протезів

10. знати показання до використання та особливості виготовлення конструкцій для відновлення анатомічної форми зубів у дітей та підлітків

11. знати показання до використання та особливості виготовлення часткових та повних знімних протезів у дітей та підлітків.

12. знати фізико-хімічні властивості матеріалів, які використовуються для виготовлення часткових та повних знімних протезів у дітей та підлітків.

13. знати особливості проявів травматичних ушкоджень зубів та щелеп у дітей.

 

Змістовий модуль 2.

Комплексна оцінка стоматологічного статусу ортодонтичного хворого.

Конкретні цілі:

1.аналізувати результати обстеження пацієнта із зубощелепними аномаліями та деформація.

2. визначити диспансерні групи нагляду за ортопедичними хворими і проводити профілактичні заходи в групі з факторами ризику.

3. визначити провідні синдроми і симптоми у ортодонтічній клініці.

4. виявляти вроджені та набуті вади щелепно-лицевої ділянки.

5. демонструвати володіння морально-деонтологічними принципами медичного працівника та принципами фахової субординації на ортодонтичному прийомі.

6. обгрунтувати і формулювати попередній клінічний діагноз зубощелепних аномалій та деформацій.

7. обгрунтувати і формулювати синдромний ортодонтичний діагноз.

8. проводити диференціальну діагностику захворювань в ортодонтії

9. проводити диференційну діагностику соматичних захворювань, що потребують особливої тактики ведення пацієнта у дитячому віці

10. проводити обстеження ортодонтичних хворих

11. проводити первинну та вторинну профілактику зубощелепних аномалій та деформацій

 

Структура залікового кредиту модуля 3

«Ортодонтія. Дитяче протезування та ортодонтична лабораторна техніка. Вроджені вади обличчя та щелеп» (3кредити – 90год.)

 

Аудиторна робота – 67%, СРСР – 33%

 

 

 

 

 

Тематичний план лекцій

 

 

Тематичний план практичних занять

 

 

Самостійна  робота студентів

 

 

Перелік практичних навичок, внесених у матрикули

практичних навичок

 

 

 

4. ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ТЕОРЕТИЧНИХ ПИТАНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗАСЮЄННЯ ЗНАНЬ

Модуль 3. “Дитяче зубне протезування. Вроджені вади обличчя та щелеп”

1.                 Ортодонтія – визначення. Цілі та завдання. Вітчизняні та зарубіжні вчені, які внесли вклад у розвиток ортодонтії.

2.                 Основні біологічні фактори, які забезпечують ріст і формування зубощелепного апарату.

3.                 Фізико-хімічні та клініко-біологічні властивості основних матеріалів, які використовуються для виготовлення ортодонтичних апаратів.

4.                 Визначення ступеня прояви морфологічних та функціональних порушень в зубощелепному апараті і труднощі ортодонтичного лікування.

5.                 Планування ортодонтичного лікування з урахуванням контакту хворого з лікарем.

6.                 Причини дефектів зубів та зубних рядів у дітей, їх діагностика і класифікація(Х.Н. Шамсієва, Е.Ю.Симановської, Т.В. Шарової, Л.МЮДемнера, З.С.Василенко і С.І.Тріля).

7.                 Клініка,діагностика та лікування дефектів коронкової частини зуба у дітей. Раціональні конструкції зубних протезів.

8.                 Методи протезування дефектів коронкової частини тимчасових зубів, показання до їх використання.

9.                 Анатомічні та функціональні зрушення в жувальному апараті дітей при утворенні дефектів зубів і зубних рядів та їх наслідки.

10.            Методи ортопедичного лікування при повній відсутності коронкової частини постійних зубів у дітей.Можливі помилки та ускладнення.

11.            Клініко-біологічне обгрунтування дитячого зубного протезування. Концепції вчених, про доцільнсті виготовлення зубних протезів у дітей.

12.            Показання, протипоказання до заміщення дефектів зубних рядів у дітей незнімними конструкціями протезів.

13.            Особливості заміщення дефектів зубних рядів у дітей знімними конструкціями протезів.

14.            Повна відсутність зубів у дітей, її причини. Показання до використання повних знімних протезів, особливості їх конструювання, способи фіксації, строки заміни.

15.            Вплив знімних протезів на тканини протезного поля і пародонт,захворювання слизової оболонки порожнини рота, викликані протезами, їх лікування.

16.            Особливості протезування ускладнених дефектів зубних рядів у дітей.

17.            Особливості протезування ускладнених дефектів зубних рядів у дітей.

18.            Травма зубів і щелеп у дітей, класифікації, етіологія, діагностична.

19.            Травматичні ушкодження зубів у дітей. Особливості їх клініки і діагностики. Тактика лікування. Строки ортопедичних втручань.

20.            Клінічні особливості переломів верхньої щелепи у дітей та їх ортопедичне лікування.

21.            Ортопедичне лікування дефектів верхньої щелепи у дітей після часткової її резекції у зв’язку зі злоякісними новоутвореннями.

22.            Механізм зміщення відламків нижньої щелепи при однобічному ментальному переломі, методи їх ортопедичного лікування у дітей.

23.            Механізм зміщення відламків нижньої щелепи  при двобічному переломі в ділянці кута та особливості їх ортопедичного лікування у дітей.

24.            Механізм зміщення відламків нижньої щелепи при двобічному ментальному переломі, методи їх ортопедичного лікування у дітей.

25.            Вроджені вади зубощелепної ділянки, їх причини, діагностика, класифікація.

26.            Морфологічні і функціональні зрушення в зубощелепному апараті при незрощеннях верхньої губи, альвеолярного паростка, твердого і м’якого піднебіння.

27.            Характеристика різних конструкцій обтураторів і показання до їх використання у дітей з незрощеннями верхньої губи, альвеолярного паростка, твердого і м’якого піднебіння.

28.            Клініко-лабораторні етапи виготовлення апаратів Андрезена-Гойпля.

29.            Конструктивні особливості, принцип дії, показання до використання.

30.            Клініко-лабораторні етапи виготовлення апаратів Френкеля I-IV типів, їх конструктивні особливості, принцип дії, показання до використання.

31.            Морфологічні та функціональні порушення в зубо-щелепному апараті, пов’язані з патологією ендокринної системи у людини.

32.            Конструктивні особливості і принцип дії брекет-системи.

33.            Вибір методів лікування ортодонтичних пацієнтів з урахуванням типу поведінки та складності лікування.

34.            Визначення ступеню труднощів лікування.

35.            Запобігання можливих ускладнень при ортодонтичному лікуванні.

36.            Причини виникнення рецидивів ортодонтичної патології.