ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО
КАФЕДРА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ННІ МЕДСЕСТРИНСТВА (МЕДСЕСТРИ-БАКАЛАВРИ)
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Тема 1: ОСНОВНІ МЕТОДИ ДІАГНОСТИКИ І ПРИНЦИПИ ТЕРАПІЇ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
Мета: навчити студентів збирати клінічний та епідеміологічний анамнези, проводити забір матеріалу для лабораторних досліджень. Знати головні принципи лікування інфекційних хворих, вміти забезпечити виконання лікарських призначень, дотримання вимог лікувально-охоронного режиму, раціональний догляд за хворими.
Професійна орієнтація студентів: діагностика інфекційних хвороб, особливо в ранньому періоді їх розвитку, складає значні труднощі. Ґрунтовний аналіз епідеміологічних, клінічних, лабораторних даних, а також результатів спеціальних досліджень дають можливість встановити правильний діагноз інфекційного захворювання, забезпечити протиепідемічні заходи та ефективне лікування. Лікування кожного пацієнта з інфекційним захворюванням повинне бути комплексним, етіологічним і патогенетично обґрунтованим з урахуванням індивідуальних особливостей організму хворого, віку, наявних супутніх захворювань. Суттєве значення в досягненні сприятливих результатів лікування має лікувально-охоронний режим та належний догляд за хворими.
Базовий рівень знань та вмінь
Терапія. Лікувально-охоронний режим терапевтичного стаціонару. Догляд за хворими терапевтичного стаціонару.
2. Медсестринська справа. Типи температурних кривих. Підготовка та заповнення системи для внутрішньовенного введення ліків.
3. Фармакологія. Засоби етіотропної, патогенетичної, симптоматичної терапії.
Програма самопідготовки студентів
Студент повинен знати:
Збирання епідеміологічного та клінічного анамнезу.
Основна симптоматика інфекційних хвороб.
Основні лабораторні та інструментальні методи дослідження (бактеріологічні, бактеріоскопічні, серологічні, вірусологічні, ультразвукове обстеження, ендоскопічне, ректороманоскопія).
Шкірні алергічні проби.
Умови взяття інфікованого матеріалу від хворих для досліджень (кров, кал, сеча, жовч, ліквор, мазки і змиви з носоглотки).
Етика і деонтологія медичної сестри при обстеженні хворого та взятті матеріалу.
7. Принципи антибіотикотерапії при інфекційних хворобах.
8. Патогенетична і симптоматична терапія інфекційних хворих.
9. Лікувально-охоронний режим інфекційного стаціонару.
10. Особливості дієтотерапії інфекційних хворих.
11. Особливості догляду за інфекційними хворими.
Студент повинен вміти:
Збирати клінічний та епідеміологічний анамнез.
Провести огляд шкіри та видимих слизових оболонок.
Вимірювати температуру тіла хворого, артеріальний тиск, пульс, записати дані у температурний листок.
Взяти кров для серологічних досліджень.
Виконати шкірні алергічні проби, оцінити результати.
Підготувати хворого до інструментальних досліджень.
7. Підготувати руки медсестри та обробити шкіру хворого перед ін’єкціями.
8. Розрахувати дозу медикаментів.
9. Ввести сироватку за методом Безредки.
10. Провести пробу на індивідуальну чутливість до антибіотиків та оцінити її результати.
11. Оформити лист-вимогу на медикаменти.
12. Оформити порційний лист.
13. Організувати харчування інфекційних хворих.
14. Забезпечити вимоги лікувально-охоронного та протиепідемічного режиму відділення.
15. Виконувати призначення лікаря в проведенні заходів специфічної та неспецифічної терапії інфекційних хворих.
16. Сестринське спостереження за хворим. Планування сестринського догляду.
А Л Г О Р И Т М виконання практичного навику
«Забір крові для бактеріологічного дослідження, посів на гемокультуру»
|
№ |
Етапи виконання |
Зміст і матеріальне забезпечення |
|
1. |
Підготовка необхідного матеріалу |
Шприц, голки, стерильні ватні кульки, джгут, валик під передпліччя, спирт, спиртівка, флакон з живильним середовищем, сірники |
|
2. |
Положення хворого |
Хворому запропонуйте лягти на спину, повернувши голову в бік протилежний тому, звідки беруть кров |
|
3. |
Підготовка персоналу |
Одягніть маску-респіратор. Протріть кінчики пальців добре вимитих рук спиртом |
|
4. |
Техніка виконання |
Зберіть стерильний шприц. УВАГА! Спочатку насадіть голку, потім установіть поршень у циліндр, просунувши його до кінця, ні в якому разі не роблячи зворотних рухів. Проведіть підготовку руки хворого та проколіть ліктьову вену. Заберіть 10 мл крові. Завершіть маніпуляцію: накладіть ватну кульку, змочену спиртом, у місце введення голки; запропонуйте хворому розтиснути кулак; зніміть джгут; витягніть голку з вени; зігніть руку хворого в ліктьовому згині, притиснувши ватку кульку |
|
5. |
Посів крові на живильне середовище |
Зніміть витягнуту з вени голку стерильним пінцетом. Обпаліть кінець шприца над полум’ям спиртівки. Перелийте кров із шприца в колбу з рідким живильним середовищем (у відношенні 1:10) і закрийте корком над полум’ям спиртівки. Відправте у лабораторію колбу з посівом, оформивши супровідний документ. УВАГА! При проведенні посіву у вечірній або нічний час матеріал помістіть у термостат. |
А Л Г О Р И Т М виконання практичного навику
«Правила введення сироваток»
|
№ |
Етапи роботи |
Зміст роботи і матеріальне забезпечення |
|
1. |
Підготувати необхідні препарати, інструментарій |
1-грамовий шприц, імунні сироватки, ізотонічний розчин, стандартні ампули з розведеною сироваткою |
|
2. |
Провести пробу на чутливість до чужорідного білка |
Вияснити алергологічний анамнез. Поступово нагріти сироватку спочатку до кімнатної температури, а потім на водяній бані. Провести пробу на виявлення чутливості до кінського білка. Для цього в упаковці повинна бути стандартна ампула з розведеною 1:100 кінською сироваткою. Якщо немає, приготувати: до 9,9 мл стерильного ізотонічного розчину додати 0,1 мл сироватки |
|
3. |
Ввести розведену сироватку |
У середню третину долонної поверхні передпліччя ввести 0,1 мл розведеної 1:100 мл сироватки в/ш, попередньо нагрітої до 37 °С, утвориться «лимонна кірочка» |
|
4. |
Оцінити результат |
Спостерігати результат протягом 30 хв. Якщо діаметр папули до |
|
5. |
Ввести нерозведену сироватку |
Ввести п/ш 0,1 мл нерозведеної сироватки, через 30 хв – 0,2 мл тієї же сироватки. Якщо реакція на введення відсутня, то через 60-90 хв ввести всю призначену дозу. ПРИМІТКА. Якщо діаметр папули Сироватка вводиться тільки по життєвих показах. Вести дрібно з інтервалами 30 хв 0,5 мл – 2 мл – 5 мл розведеної сироватки. При відсутності реакції на місці введення п/ш ввести 0,1 мл нерозведеної сироватки, через 30 хв – 1 мл тієї же сироватки. Якщо реакція на введення відсутня, то через 60-90 хв ввести всю призначену дозу. |
А Л Г О Р И Т М виконання практичного навику
«Забір промивних вод шлунку для бактеріологічного дослідження»
|
№ |
Етапи виконання |
Зміст і матеріальне забезпечення |
|
1. |
Підготовка необхідного матеріалу |
Скляна лійка об’ємом 0,5- |
|
2. |
Положення хворого |
Посадіть хворого на стілець, злегка нахиливши його голову вперед: – одягніть на нього довгий клейончастий фартух; – поставте між ногами таз. ПРИМІТКА: якщо є зубні протези, то їх зніміть |
|
3. |
Техніка виконання |
Підготуйте хворого до процедури: – запропонуйте хворому зробити глибокий вдих носом, потім ковтання, потім видих, повторити даний комплекс кілька разів. Введіть шлунковий зонд (див. алгоритм «Промивання шлунка»). Виконайте промивання (див. алгоритм «Промивання шлунка»). Зберіть першу порцію промивних вод у кількості 50-100 мл, перевернувши лійку і виливши її вміст у стерильну посудину. |
|
4. |
Доставка матеріалу в лабораторію. |
Щільно закриту посудину з промивними водами відправте у лабораторію із супроводжуючим документом. |
Джерела інформації
1. Дiагностика, терапiя i профiлактика iнфекцiйних хвороб в умовах полiклiнiки /За ред. М.А. Андрейчина. – Львiв: вид-во «Медична газета України», 1996. – 365 с.
2. Довідник фельдшера / Кол. авторів; За ред. М.А. Андрейчина: В 2-х кн. – Київ: Здоров’я, 1997.
3. Iнфекцiйнi хвороби: Пiдручник /За ред. М.Б. Тiтова. – К.: Вища школа, 1996. – 567 с.
4. Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.
5. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – М.: Медицина, 1996.
Тема 2: ЧЕРЕВНИЙ ТИФ і ПАРАТИФИ А та В
Місце проведення: інфекційна лікарня.
Мета: знати закономірності розвитку епідемічного процесу при черевному тифі і паратифах А та В, клінічні ознаки захворювання, вміти взяти матеріали для лабораторного обстеження, забезпечити належний догляд і лікування хворих.
Професійна орієнтація студентів. За останні роки в Україні рівень захворюваності на черевний тиф і паратифи А та В знизився; раннє виявлення, правильний догляд, ефективне лікування, протиепідемічні заходи попереджують несприятливі висліди та розповсюдження захворювання.
Базовий рівень знань та вмінь
1. Терапія. Об’єктивне обстеження хворого, зібрати епідеміологічний анамнез, забір матеріалів для лабораторного обстеження хворого.
2. Мікробіологія. Забір необхідних матеріалів для бактеріологічного, серологічного лабораторних досліджень.
3. Фармакологія. Принципи застосування препаратів етіотропної та патогенетичної терапії.
4. Медсестринська справа. Парентеральне (в/в крапельне та струминне, п/ш, в/м) введення препаратів для проведення симптоматичної та патогенетичної терапії.
Програма самопідготовки студентів
Студент повинен знати:
1. Основи етіології та епідеміології.
2. Основні клінічні ознаки.
3. Ускладнення: клінічна картина кишкової кровотечі та перфорації виразки кишки, тактика медичної сестри при їх виявленні.
4. Лабораторна діагностика черевного тифу і паратифів А та В: знати правила забору матеріалів для лабораторного дослідження (гемо-, копро-, білі-, уринокультура).
5. Принципи лікування черевного тифу: етіотропна, патогенетична, симптоматична терапія захворювання.
6. Особливості догляду за хворими черевним тифом та їх харчування в різні періоди захворювання.
7. Особливості профілактики черевного тифу: знати джерела інфекції, механізм і фактори передачі збудника, терміни і правила виписки реконвалесцентів.
8. Допомога лікарю при наданні невідкладної допомоги при ускладненні хвороби інфекційно-токсичним шоком, кишковою кровотечею та ін.
9. Проведення комплексу протиепідемічних заходів: а) повідомити СЕС про появу захворювання; б) провести поточну, заключну дезінфекцію.
Студент повинен вміти:
Виконувати призначення по лікувальним та діагностичним маніпуляціям, догляд за хворими та їх харчування.
Оформити карту термінового повідомлення про інфекційне захворювання.
Оформити направлення для відправки взятих матеріалів від хворого на лабораторне дослідження.
А Л Г О Р И Т М виконання практичного навику «Забір крові для бактеріологічного дослідження, посів на гемокультуру» (див. попереднє заняття)
Ситуаційні задачі
1. Хворий А., 30 років, поступив у клініку на 9-й день хвороби. Захворювання почалось поступово із загальної слабкості, болю в горлі, болю голови, порушення сну. Температура тіла на 8-й день хвороби 39 °С. На шкірі грудей і живота поодинокі розеоли. Ротоглотка гіперемована, язик обкладений сіруватим нальотом, по краях відбитки зубів. Пульс 92 в 1 хв, ритмічний. Тони серця ослаблені. Метеоризм. Печінка пальпується біля краю реберної дуги, селезінка виступає на
Яке захворювання у хворого? Які необхідно взяти матеріали для підтвердження діагнозу?
2. У хворого М. діагностовано черевний тиф середньої тяжкості, підтверджений гемокультурою. На 12-й день хвороби температура знизилась до норми, риси обличчя загострились, шкіра бліда. Пульс 120 в 1хв. На верхівці серця систолічний шум. Затримка випорожнень.
Причина зміни клінічної картини. Тактика чергової медсестри.
Еталони відповідей
1. Діагноз «Черевний тиф», про що свідчить поступовий розвиток хвороби, ознаки інтоксикації, наявність характерної висипки, «тифозний» язик, збільшення печінки, селезінки.
Бактеріологічне дослідження крові, калу, сечі. Реакція аглютинації Відаля і РНГА в динаміці.
2. Можливе ускладнення – кишкова кровотеча.
Повідомити чергового лікаря, консультація хірурга. Холод на живіт, підготувати систему для внутрішньовенного введення гемостатиків.
Джерела інформації
1. Дiагностика, терапiя i профiлактика iнфекцiйних хвороб в умовах полiклiнiки /За ред. М.А.Андрейчина. – Львiв: вид-во «Медична газета України», 1996. – 365 с.
2. Довідник фельдшера / Кол. авторів; За ред. М.А. Андрейчина: В 2-х кн. – Київ: Здоров’я, 1997.
3. Iнфекцiйнi хвороби: Пiдручник /За ред. М.Б. Тiтова. – К.: Вища школа, 1996. – 567 с.
4. Покровский В.И., Булкина И.Г. Инфекционные болезни с уходом за больными и основами эпидемиологии. – М.: Медицина, 1985.
5. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – М.: Медицина, 1996.
6. Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.
Тема 3: ХАРЧОВІ ТОКСИКОІНФЕКЦІЇ. САЛЬМОНЕЛЬОЗ.
Місце проведення: інфекційна лікарня.
Мета: Знати особливості епідемічного процесу при харчових токсикоінфекціях, сальмонельозі, головні клінічні ознаки захворювання, вміти взяти матеріали для лабораторного обстеження, забезпечити належний догляд і лікування хворих, профілактичні заходи в осередку захворювання.
Професійна орієнтація студентів. Сучасні діагностичні системи і наявний арсенал медикаментозних засобів дають можливість виявляти та ефективно лікувати гострі кишкові інфекції, однак за низкою причин рівень захворюваності залишається високим.
Базовий рівень знань та вмінь
Терапія. Лікувально-охоронний режим терапевтичного стаціонару. Догляд за хворими терапевтичного стаціонару. Епідеміологічний анамнез і правила госпіталізації, огляд хворого.
Фармакологія. Засоби етіотропної, патогенетичної, симптоматичної терапії.
Медсестринська справа. Підготовка та заповнення системи для внутрішньовенного введення ліків. Парентеральне введення медикаментозних засобів.
Програма самопідготовки студентів
Студент повинен знати:
Особливості зараження при сальмонельозі, ешерихіозі, стафілококовим інтоксикаціях.
Клінічні ознаки сальмонельозу, ешерихіозу, харчової токсикоінфекції, викликаної стафілококами.
Ознаки інтоксикації та зневоднення.
Методи лабораторної діагностики.
Невідкладна допомога хворому при гострих харчових токсикоінфекціях.
Принципи лікування: а) сальмонельозу; б) ешерихіозу; в) стафілококової інтоксикації.
Профілактика та протиепідемічні заходи.
Студент повинен вміти:
Розпізнати захворювання, провести огляд хворого.
Взяти необхідні матеріали для лабораторних досліджень:
Провести забір матеріалів для бактеріологічного, серологічного досліджень.
Виконувати лікарські призначення по лікувальних та діагностичних маніпуляціях, догляду за хворими та харчуванні.
Проводити протиепідемічні заходи: а) оформити екстрене повідомлення та передати інформацію про хворого в СЕС; б) провести поточну та заключну дезінфекцію.
Застосувати засоби етіотропної та патогенетичної терапії.
А Л Г О Р И Т М виконання практичного навику
«Забір калу з підкладного судна для бактеріологічного дослідження»
|
№ |
Етапи виконання |
Зміст і матеріальне забезпечення |
|
1. |
Підготовка необхідного матеріалу |
Візьміть підкладне судно (відмите після обробки хлорним вапном гарячою водою), шпатель, стерильну пробірку або баночку з притертим корком, консервант (30 % гліцерину, 70 % ізотонічного розчину хлориду натрію) |
|
2. |
Техніка виконання |
1. Заберіть шпателем із свіжовиділених калових мас з різних місць порції (бажано слизисто-гнійні включення) 1- 2. Помістіть фекалії в стерильну пробірку або баночку з консервуючою рідиною в тому випадку, якщо термін від взяття до посіву перевищує 1 год. 3. Направте пробірку з калом у лабораторію, оформивши супровідний документ. |
А Л Г О Р И Т М виконання практичного навику
«Забір калу для бактеріологічного дослідження з прямої кишки»
|
№ |
Етапи виконання |
Зміст і матеріальне забезпечення |
|
1. |
Підготовка необхідного матеріалу |
Ректальна петля (трубка) або стерильний тампон, стерильні пробірки |
|
2. |
Техніка виконання |
Покладіть хворого на край ліжка на лівий бік з зігнутими колінами і ногами, притиснутими до живота. Лівою рукою розведіть сідниці. Правою рукою введіть обережно петлю через анальний отвір у пряму кишку в напрямі до пупка на 3- Заберіть вміст прямої кишки (круговими рухами петлі при тифо-паратифозних захворюваннях, або із стінки прямої кишки, бажано слиз – при дизентерії). Вийміть обережно петлю. Помістіть у стерильну пробірку з консервуючою рідиною. Направте посуд з матеріалом у лабораторію із супроводжувальним документом, складеним по відповідній формі. ПРИМІТКА: матеріал без консерванту повинен бути доставлений в лабораторію не пізніше, ніж через 1 год з моменту забору. |
Ситуаційні задачі
1. Хворий Н., 25 років, поступив до інфекційного відділення із скаргами на мерзлякуватість, ріжучий біль в епігастрії, пронос, багаторазове блювання. Випорожнення водянисті, смердючі, кольору жабуриння, без домішок крові. Температура 39,5 °С. За 5 год до захворювання вживав м’ясний салат сумнівної якості.
Попередній діагноз. План обстеження хворого. Лікування.
2. Хворий М., 40 років захворів раптово. З’явились ріжучі болі в навколопупковій ділянці, багаторазове блювання, водянисті рідкі випорожнення до 10 разів. Захворювання пов’язує з вживанням вареної ковбаси. Поступив в інфекційний стаціонар у тяжкому стані з явищами зневоднення. Температура 39 °С. Пульс 115 за 1 хв.
Попередній діагноз. Невідкладна допомога.
Еталони відповідей
1. Сальмонельоз, гостра ентеритна форма.
Копрограма. Бактеріологічний посів калу. РНГА з сальмонельозним діагностикумом.
Промивання шлунка. Внутрішньовенне введення сольових розчинів. Ферментні засоби.
2. Харчова токсикоінфекція. Промити шлунок перекип’яченою водою або 2 % розчином питної соди до чистих промивних вод.
Джерела інформації
Дiагностика, терапiя i профiлактика iнфекцiйних хвороб в умовах полiклiнiки /За ред. М.А.Андрейчина. – Львiв: вид-во «Медична газета України», 1996. – 365 с.
Довідник фельдшера / Кол. авторів; За ред. М.А. Андрейчина: В 2-х кн. – Київ: Здоров’я, 1997.
Iнфекцiйнi хвороби: Пiдручник /За ред. М.Б. Тiтова. – К.: Вища школа, 1996. – 567 с.
Покровский В.И., Булкина И.Г. Инфекционные болезни с ухо дом за больными и основами эпидемиологии. – М.: Медицина, 1985.
Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – М.: Медицина, 1996.
6. Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2000.
Тема: БОТУЛІЗМ. ШИГЕЛЬОЗИ.
Місце проведення: інфекційна лікарня.
Мета. Вміти діагностувати ботулізм та дизентерію, лабораторно підтвердити діагноз, проводити протиепідемічні заходи у вогнищах інфекції та приймати участь у диспансерному спостереженні за перехворілими.
Професійна орієнтація студентів. Періодичне зростання рівня захворюваності на дизентерію та ботулізм, пов’язані із соціально-економічними та санітарно-гігієнічною культурою населення, залишаються однією з актуальних проблем охорони здоров’я.
Базовий рівень знань та вмінь
Терапія. Лікувально-охоронний режим терапевтичного стаціонару. Догляд за хворими терапевтичного стаціонару.
Фармакологія. Засоби етіотропної, патогенетичної, симптоматичної терапії.
Медсестринська справа. Підготовка та заповнення системи для внутрішньовенного введення ліків.
Мікробіологія. Забір матеріалу для бактеріологічного, серологічного дослідження, біопроби.
Програма самопідготовки студентів
Студент повинен знати:
Збудники дизентерії, ботулізму.
Джерела і шляхи передачі інфекції.
Клінічні ознаки гострої дизентерії, ботулізму.
Лабораторна діагностика і додаткові методи дослідження.
Принципи лікування дизентерії, ботулізму.
Покази до госпіталізації і правила виписки хворих.
Диспансерний нагляд за реконвалесцентами.
Головні протиепідемічні заходи.
Студент повинен вміти:
Зібрати клінічний та епідеміологічний анамнез.
Огляд фекалій та їх оцінка.
Сестринська оцінка стану пацієнта.
Заповнення листка сестринського спостереження за хворим.
Провести забір матеріалів для лабораторних досліджень згідно призначення лікаря.
Посів матеріалу та оформлення супровідних документів (направлення) до лабораторії.
Забір крові на біопробу.
Догляд за хворими з проносом, блюванням, порушенням ковтання.
Приготування дезінфікуючих розчинів (хлорного вапна 10, 5 %, 2%, 1 % ).
Проводити протиепідемічні заходи: а) оформити екстрене повідомлення та передати інформацію про хворого в СЕС; б) поточну, заключну дезінфекцію.
А Л Г О Р И Т М виконання практичного навику
«Забір блювотних мас для бактеріологічного дослідження»
|
№ |
Етапи виконання |
Зміст та матеріальне забезпечення |
|
1. |
Підготуйте необхідний матеріал |
Стерильні банки або широкогорлі флакони місткістю 50-150 мл, целофан, лоток, рушник |
|
2. |
Техніка виконання |
Зберіть блювотні маси, підставивши стерильну банку або флакон до рота хворого під час блювоти. Закрийте отвір банки целофаном або щільним воскованим папером |
|
3. |
Доставка в лабораторію |
Флакон з матеріалом (блювотні маси) направте в лабораторію із супроводжувальним документом по формі: Назва відділення (у лівому верхньому куті). Назва матеріалу та мета дослідження. Прізвище та ініціали хворого. Попередній діагноз. Дата взяття матеріалу. Підпис медпрацівника, який направляє матеріал |
А Л Г О Р И Т М виконання практичного навику «Забір калу з підкладного судна для бактеріологічного дослідження» (див. попереднє заняття)
А Л Г О Р И Т М виконання практичного навику «Забір калу для бактеріологічного дослідження з прямої кишки» (див. попереднє заняття)
Ситуаційні задачі
1. До медичної сестри звернувся за допомогою сусід по будинку, який хворіє другий день, із скаргами на переймоподібний біль у животі, більше у лівій здухвинній ділянці, рідкі випорожнення до 7 разів на добу з домішками слизу, повторне блювання. При огляді – температура тіла 38,2 °С, язик вологий, обкладений білим нальотом, при пальпації живота біль у лівій здухвинній ділянці, сигмовидна кишка спазмована.
Попередній діагноз. Тактика медичної сестри.
2. Хворий К., доставлений швидкою допомогою із скаргами на раптове погіршення зору, “сітка” перед очима, затруднено ковтання твердої їжі, загальна слабкість, сухість в роті. Із анамнезу відомо, що два дні тому вживав тушковане м’ясо домашньої консервації.
Попередній діагноз.
Еталони відповідей
1. Дизентерія. Хворого госпіталізувати до інфекційного відділення, повідомити СЕС.
2. Ботулізм, середньотяжкий перебіг.
Джерела інформації
Дiагностика, терапiя i профiлактика iнфекцiйних хвороб в умовах полiклiнiки /За ред. М.А.Андрейчина. – Львiв: Видавництво “Медична газета України”, 1996. – 365 с.
Довідник фельдшера / Кол. авторів; За ред. М.А. Андрейчина: В 2-х кн. – Київ: Здоров’я, 1997.
Iнфекцiйнi хвороби: Пiдручник /За ред. М.Б. Тiтова. – К.: Вища школа, 1996. – 567 с.
Покровский В.И., Булкина И.Г. Инфекционные болезни с уходом за больными и основами эпидемиологии. – М.: Медицина, 1985.
Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – М.: Медицина, 1996.
Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2000.
Тема: ХОЛЕРА
Місце проведення: інфекційна лікарня.
Мета. Вміти діагностувати холеру, лабораторно підтвердити діагноз, проводити протиепідемічні заходи у вогнищах інфекції та приймати участь у диспансерному спостереженні за перехворілими.
Професійна орієнтація студентів. Періодичне зростання рівня захворюваності та спалахи холери, пов’язані із соціально-економічними та санітарно-гігієнічною культурою населення, залишаються однією з актуальних проблем охорони здоров’я.
Базовий рівень знань та вмінь
Терапія. Лікувально-охоронний режим терапевтичного стаціонару. Догляд за хворими терапевтичного стаціонару.
Фармакологія. Засоби етіотропної, патогенетичної, симптоматичної терапії.
Медсестринська справа. Підготовка та заповнення системи для внутрішньовенного введення ліків.
Мікробіологія. Забір і передача матеріалу у відповідну лабораторію для бактеріологічного, серологічного дослідження.
Програма самопідготовки студентів
Студент повинен знати:
1. Класифікація збудників холери.
2. Джерела і шляхи передачі інфекції.
3. Клінічні ознаки холери.
Лабораторна діагностика і додаткові методи дослідження.
Принципи лікування холери.
Покази до госпіталізації і правила виписки хворих.
Диспансерний нагляд за реконвалесцентами.
Головні протиепідемічні заходи.
Студент повинен вміти:
1. Зібрати клінічний та епідеміологічний анамнез.
2. Догляд за хворими з проносом, блюванням, при гіпотермії.
3. Організувати збирання виділень хворого і облік втрат, що продовжуються.
4. Заповнення листка сестринського спостереження за хворим.
5. Провести забір матеріалів для лабораторних досліджень згідно призначення лікаря.
6. Посів матеріалу та оформлення супровідних документів (направлення) до лабораторії.
7. Приготування дезінфікуючих розчинів (хлорного вапна 10, 5 %, 2%, 1 % ).
8. Проводити протиепідемічні заходи: а) оформити екстрене повідомлення та передати інформацію про хворого в СЕС; б) поточну, профілактичну та заключну дезінфекції.
А Л Г О Р И Т М виконання практичного навику «Забір блювотних мас для бактеріологічного дослідження» (див. попереднє заняття)
А Л Г О Р И Т М виконання практичного навику «Забір калу з підкладного судна для бактеріологічного дослідження» (див. попереднє заняття),
А Л Г О Р И Т М виконання практичного навику «Забір калу для бактеріологічного дослідження з прямої кишки» (див. попереднє заняття).
Ситуаційні задачі
1. Хворий госпіталізований через кілька годин від початку хвороби зі скаргами на рідкі водянисті випорожнення без патологічних домішків. Болі в животі не турбують. Температура тіла нормальна, 2 дні тому помер від холери дід, разом з яким проживав.
Провести протиепідемічні заходи в осередку.
2. У хворого на холеру дегідратація IV ступеня. Призначити невідкладну терапію.
Еталони відповідей
1. Контактних помістити в ізолятор для спостереження за ними, лабораторного обстеження на холеру, проведення екстреної профілактики антибіотиками, заключна дезінфекція в осередку.
2. Хворого негайно госпіталізувати у холерний шпиталь, екстрене повідомлення в СЕС, забір матеріалу для бактеріологічне дослідження калу та блювотиння на холеру, проведення первинної та компенсаторної регідратації.
Джерела інформації
- Дiагностика, терапiя i профiлактика iнфекцiйних хвороб в умовах полiклiнiки /За ред. М.А.Андрейчина. – Львiв: Видавництво “Медична газета України”, 1996. – 365 с.
- Довідник фельдшера / Кол. авторів; За ред. М.А. Андрейчина: В 2-х кн. – Київ: Здоров’я, 1997.
- Iнфекцiйнi хвороби: Пiдручник /За ред. М.Б. Тiтова. – К.: Вища школа, 1996. – 567 с.
- Покровский В.И., Булкина И.Г. Инфекционные болезни с уходом за больными и основами эпидемиологии. – М.: Медицина, 1985.
- Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – М.: Медицина, 1996.
- Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2000.
Автор:
Ас. Завіднюк Н.Г.
Затверджено на засіданні кафедри
“______”______________р., протокол №____
Переглянуто на засіданні кафедри
“______”______________р., протокол №____
