ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМ. І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО
КАФЕДРА ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ
МЕТОДИЧНА ВКАЗІВКА
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ФАКУЛЬТЕТУ БАКАЛАВРАТУ І МОЛОДШИХ СПЕЦІАЛІСТІВ МЕДИЦИНИ (МЕДСЕСТРИ-БАКАЛАВРИ)
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ
Тема 1.
ЕПІДЕМІОЛОГІЯ ТА ПРОФІЛАКТИКА ВІЛ-ІНФЕКЦІЇ
Місце проведення: навчальна кімната, палати.
Мета практичного заняття: вміти провести епідеміологічне обстеження епідемічного осередку ВІЛ-інфекції та організувати необхідні протиепідемічні заходи.
Професійна орієнтація студентів
ВІЛ-інфекція становить складну медичну і соціальну проблему. Відзначається швидке зростання інфікування населення і захворюваності. Своєчасна діагностика тяжка через різноманітність клінічних проявів і відсутність їх у вірусоносіїв. Етіотропна терапія дуже дорога і не досить ефективна.
Базовий рівень знань та вміння
1. Інфекційні хвороби. Клініка ВІЛ-інфекції/СНІДу. Періоди, тривалість перебігу інфекційної хвороби. Складання карти термінового повідомлення про інфекційне захворювання.
2. Мікробіологія, терапія. Лабораторні методи підтвердження діагнозу інфекційних хвороб.
3. Фармакологія. Засоби етіотропної, патогенетичної, симптоматичної терапії.
4. Сестринська справа. Дезінфекція.
Програма самостійної підготовки студентів
Студент повинен знати:
1. Епідеміологічні особливості ВІЛ-інфекції/СНІДу (рівень інфікування, захворюваності, групи ризику).
2. Властивості збудника (типи, стійкість у довкіллі, чутливість до дезінфекційних засобів).
3. Профілактичні заходи (попередження зараження населення, організація лабораторного обстеження).
4. Протиепідемічні заходи в осередку ВІЛ-інфекції.
5. Заходи профілактики внутрішньолікарняного та професійного зараження.
Студент повинен вміти:
1. Зібрати епідеміологічний анамнез.
2. Сигналізувати про появу вірусоносія або хворого.
3. Здійснити протиепідемічні заходи в осередку інфекції.
4. Скласти карту епідобстеження осередку інфекційного захворювання, провести санітарно-освітню роботу серед населення.
Ситуаційні задачі
1. Громадянин А., 30 р., працював за кордоном 2 роки. Після повернення звернувся до лікаря у зв’язку з появою на грудях, спині та кінцівках вузлів і плям вишневого кольору, місцями з виразками. Основні напрямки епідеміологічного обстеження.
2. Кров хворого, серопозитивного до ВІЛ, потрапила на руки медичної сестри, Які заходи слід вжити?
Відповіді
1. Необхідно дослідити кров на антитіла до ВІЛ за допомогою ІФА (двічі), при позитивному результаті – перевірка в імуноблотингу.
2. Шкіру рук протерти 70 % розчином спирту, 3 % розчином перекису водню або 3 % розчином хлораміну, після чого промити водою з милом і вдруге обробити спиртом. Дані про цей випадок заносять у «Журнал реєстрації аварій при наданні медичної допомоги ВІЛ-інфікованим і роботі з ВІЛ-інфікованим матеріалом». Медсестрі необхідно пройти обстеження на наявність антитіл до ВІЛ у найближчі 5 днів і провести курс постконтактної профілактики антиретровірусними препаратами.
Методика виконання практичних робіт
1. Програм-контроль
2. Курація хворих, з’ясування епідеміологічного аналізу, заповнення термінового повідомлення, вияснення кола контактних осіб. Складання плану протиепідемічних заходів.
3. Розв’язування ситуаційних задач.
Тема 2.
ПРИНЦИПИ ПРОФІЛАКТИКИ ІНФЕКЦІЙНИХ ХВОРОБ. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОВЕДЕННЯ ІМУНОПРОФІЛАКТИКИ.
Місце проведення: навчальна кімната, кабінет профілактичних щеплень.
Мета практичного заняття: вміти організувати проведення щеплень і оцінити їх ефективність.
Професійна орієнтація студентів.
Для проведення обґрунтованої профілактики і боротьби з інфекційними захворюваннями необхідно орієнтуватися в загальних питаннях епідеміології, організувати й провести імунопрофілактику. Перспективи ліквідації деяких інфекційних захворювань пов’язані з профілактичними щепленнями. Провести специфічну профілактику контактним.
Базовий рівень знань та вміння
1. Терапія. Лікувально-охоронний режим терапевтичного стаціонару. Догляд за хворими.
2. Мікробіологія. Лабораторні методи виявлення джерела збудників інфекційних хвороб..
Програма самостійної підготовки студентів
Студент повинен знати:
1. Види імунітету.
2. Способи отримання анатоксинів, сироваток, імуноглобулінів.
3. Строки проведення щеплень за епідпоказаннями.
4. Правила зберігання препаратів для проведення щеплень.
5. Організація роботи кабінету профілактичних щеплень.
6. Визначення контингенту, що підлягає проведенню планових профілактичних щеплень.
Студент повинен вміти:
1. Вміти визначити придатність імунопрепаратів до застосування.
2. Заповнення термінового повідомлення про сильні .реакції на щеплення.
3. Введення документації:
а) карта профілактичних щеплень дитини,
б) журнал обліку профілактичних щеплень,
в) складання звітів про проведення профілактичних щеплень.
4. Введення гетерогенної сироватки за Безредкою.
5. Надання допомоги при появі реакції на щеплення.
Ситуаційні задачі
1. До лікаря звернулася мати дитини, яку вкусила за зап’ястя сусідська собака.
Окреслити коло профілактичних заходів.
2. Чоловік 30 років поранив ногу і звернувся в поліклініку за медичною допомогою. Хворому протягом останніх 5 років ніяких щеплень не проводилось.
Як організувати йому профілактику правця і які це будуть щеплення?
Відповіді
1. Дитині провести вакцинацію. Спостерігати за собакою 10 днів.
2. Провести активно-пасивну профілактику з застосуванням правцевого анатоксину і протиправцевої сироватки чи правцевого імуноглобуліну. Щеплення буде екстреним.
Методика виконання практичних робіт
1. Програм-контроль
2. Ознайомлення із засобами імунопрофілактики інфекційних хвороб.
3. Ознайомлення з роботою кабінету для щеплень.
4. Розв’язування ситуаційних задач.
Тема 3.
ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ. СЕСТРИНСЬКІ СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ХВОРИМИ.
Місце проведення: інфекційна лікарня.
Мета. Знати головні принципи лікування інфекційних хворих, вміти забезпечити виконання лікарських призначень, дотримання вимог лікувально-охоронного режиму, раціональний догляд за хворими.
Професійна орієнтація студентів. Лікування кожного пацієнта з інфекційним захворюванням повинне бути комплексним, етіологічним і патогенетично обґрунтованим з урахуванням індивідуальних особливостей організму хворого, віку, наявних супутніх захворювань. Суттєве значення в досягненні сприятливих результатів лікування має лікувально-охоронний режим та належний догляд за хворими.
Базовий рівень знань та вмінь
1. Терапія. Лікувально-охоронний режим терапевтичного стаціонару. Догляд за хворими терапевтичного стаціонару.
2. Фармакологія. Засоби етіотропної, патогенетичної, симптоматичної терапії.
3. Медсестринська справа. Підготовка та заповнення системи для внутрішньовенного введення ліків.
Програма самопідготовки студентів
Студент повинен знати:
1. Загальні принципи лікування інфекційних хворих.
2. Етіотропна терапія.
3. Принципи антибіотикотерапії при інфекційних хворобах.
4. Патогенетична терапія.
5. Симптоматичне лікування інфекційних хворих.
6. Лікувально-охоронний режим інфекційного стаціонару.
7. Особливості дієтотерапії інфекційних хворих.
8. Особливості догляду за інфекційними хворими.
Студент повинен вміти:
1. Підготовка рук медсестри та обробка шкіри хворого перед ін’єкціями.
2. Розрахунок доз медикаментів і набирання ліків у шприци.
3. Правила введення сироваток за Безредкою.
4. Проведення проби на індивідуальну чутливість до антибіотиків та оцінка її результатів.
5. Правила організації харчування інфекційних хворих. Дотримання дієтичного режиму.
6. Контроль за передачею продуктів відвідувачами та їх зберігання в стаціонарі.
7. Забезпечити вимоги лікувально-охоронного та протиепідемічного режиму відділення.
8. Виконувати призначення лікаря в проведенні заходів специфічної та неспецифічної терапії інфекційних хворих.
А Л Г О Р И Т М виконання практичного навику
«Правила введення сироваток»
|
№ |
Етапи роботи |
Зміст роботи і матеріальне забезпечення |
|
1. |
Підготувати необхідні препарати, інструментарій |
1-грамовий шприц, імунні сироватки, ізотонічний розчин, стандартні ампули з розведеною сироваткою |
|
2. |
Провести пробу на виявлення чутливості до чужорідного білка |
Вияснити алергологічний анамнез. Поступово нагріти сироватку спочатку до кімнатної температури, а потім на водяній бані. Провести пробу на виявлення чутливості до кінського білка. Для цього в упаковці повинна бути стандартна ампула з розведеною 1:100 кінською сироваткою. Якщо немає, приготувати: до 9,9 мл стерильного ізотонічного розчину добавити 0,1 мл сироватки |
|
3. |
Ввести розведену сироватку |
У середню третину долонної поверхні передпліччя ввести 0,1 мл розведеної 1:100 мл сироватки в/ш, попередньо нагрітої до 37 °С, утвориться пухирець-лимонна кірочка |
|
4. |
Оцінити результат |
Спостерігати результат протягом 30 хв. Якщо діаметр папули до |
|
5. |
Ввести нерозведену сироватку |
Ввести п/ш 0,1 мл нерозведеної сироватки, через 30 хв – 0,2 мл тієї же сироватки. Якщо реакція на введення відсутня, то через 60-90 хв ввести всю призначену дозу. ПРИМІТКА. Якщо діаметр папули Сироватка вводиться тільки по життєвих показах. Вести дрібно з інтервалами 30 хв 0,5 мл – 2 мл – 5 мл розведеної сироватки. При відсутності реакції на місці введення п/ш ввести 0,1 мл нерозведеної сироватки, через 30 хв – 1 мл тієї же сироватки.. Якщо реакція на введення відсутня, то через 60-90 хв ввести всю призначену дозу. |
Джерела інформації
Дiагностика, терапiя i профiлактика iнфекцiйних хвороб в умовах полiклiнiки /За ред. М.А. Андрейчина. – Львiв: Видавництво “Медична газета України”, 1996. – 365 с.
Довідник фельдшера / Кол. авторів; За ред. М.А. Андрейчина: В 2-х кн. – Київ: Здоров’я, 1997.
Iнфекцiйнi хвороби: Пiдручник /За ред. М.Б. Тiтова. – К.: Вища школа, 1996. – 567 с.
Андрейчин М.А., Копча В.С. Епідеміологія. – Тернопіль: “Укрмедкнига”, 2000.
Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – М.: Медицина, 1996.
Автор: ас. Завіднюк Н.Г.
Затверджено на засіданні кафедри
“______”______________р., протокол №____
Переглянуто на засіданні кафедри
“______”______________р., протокол №____
