ДВНЗ «ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ.  І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО» МОЗ України

Робоча програма

з педіатрії для студентів ІV курсу стоматологічного факультету

Кафедра педіатрії а дитячої хірургії №1

 

Структурований (розширений) навчальний план з дисципліни

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Програма з дитячих хвороб для вищих медичних закладів освіти України ІІІ-ІV рівнів акредитації складена для спеціальності 7.110106 – “стоматологія”, напряму підготовки 1101 “Медицина”.

Програма складена у відповідності з наступними нормативними

документами:

– освітньо-кваліфікаційними характеристиками (ОКХ) і освітньо-професійними програмами (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими наказом МОН України від 16.04.03 за №239 “Про затвердження складових  галузевих стандартів вищої освіти з напряму підготовки 1101 “Медицина”;

– експериментальним навчальним планом, розробленим на принципах Європейської кредитно-трансферної системи (ЕСТS) і затвердженим наказом

МОЗ України від 31.01.2005 за №52 “Про затвердження та введення нового

навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “Спеціаліст” кваліфікації “Лікар” у вищих навчальних закладах ІІІ-ІУ рівнів

акредитації України за спеціальністю 7.110106 – “стоматологія”;

– рекомендаціями щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін, затвердженими наказом МОЗ України від 24.03 2004 за №152

“Про затвердження рекомендацій щодо розроблення навчальних программ навчальних дисциплін” зі змінами та доповненнями, внесеними наказом МОЗ

України від 12.10.2004 за №492 “Про внесення змін та доповнень до рекомендацій щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін”;

– наказом МОЗ України від 31.01.03 за №148 “Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації у системі вищої медичної та фармацевтичної освіти”;

– інструкцією про систему оцінювання навчальної діяльності студентів за умови кредитно-модульної системи організації навчального процессу. Обсяг навчального навантаження студентів описаний у кредитах ЕСТS, які зараховуються студентам при успішному засвоєнні ними відповідного модулю (залікового кредиту).

Згідно навчального плану вивчення дисципліни «Дитячі хвороби» здійснюється в VІІ-VІІІ семестрах, протягом четвертого року навчання. Програма з дисципліни структурована, представлена 2 змістовими модулями.

Практичні заняття проводяться за модульно-цикловим принципом.

.Заняття проводяться в стаціонарних та поліклінічних відділеннях клінічної бази кафедри.

Вивчення дитячих хвороб:

а) базується на знаннях та вміннях, отриманих студентами при вивченні медичної біології, біологічної хімії, морфологічних дисциплін, нормальної та патологічної фізіології, фармакології й інтегрується з цими дисциплінами;

б) проводиться з використанням знань та пропедевтичних умінь, отриманих на кафедрі внутрішніх хвороб;

Видами навчальної діяльності студентів згідно з навчальним планом є:

а) лекції, б) практичні заняття, в) самостійна робота студентів (СРС), в організації якої значну роль мають консультації викладачів. Тематичні плани

лекцій, практичних занять, СРС забезпечують реалізацію у навчальному процесі всіх тем, які входять до складу змістових модулів.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів дитячих хвороб.

Практичні заняття за методикою організації є клінічними, спрямовані на контроль засвоєння теоретичного матеріалу й формування практичних вмінь та навичок, а також вміння аналізувати й застосовувати одержані знання для вирішення практичних завдань. Основним цільовим напрямком кожного  рактичного заняття повинно бути вивчення особливостей формування та перебігу патологічних станів і захворювань у дітей та використання цих знань при визначенні тактики надання стоматологічної допомоги.

Засобами контролю є тестові завдання, клінічні ситуаційні задачі, контроль виконання практичних навичок.

Самостійна робота студента – одна з організаційних форм навчання, що регламентується робочим навчальним планом і виконується студентом самостійно поза межами аудиторних занять. Видами самостійної роботи студентів є: пошук та вивчення додаткової літератури, створення алгоритмів,

написання рефератів, доповідей для виступу з повідомленнями на практичних заняттях.

Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою з урахуванням оцінок засвоєння тем.

Кафедри мають право вносити зміни до навчальної програми у межах 15% розподілу часу в залежності від напрямків наукових досліджень, організаційних та діагностичних можливостей клінічних баз, але зобов’язані виконати в цілому обсяг вимог з навчальної дисципліни «дитячі хвороби» (ІV курс) згідно з кінцевими цілями ОКХ і ОПП за фахом підготовки та навчальним планом.

ІІ. МЕТА ВИВЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

1. Проводити клінічне обстеження різних органів та систем у здорових і

хворих дітей.

2. Аналізувати вікові особливості функцій організму.

3. Робити висновок про фізичний та психомоторний розвиток дітей різного віку.

4. Збирати анамнез вигодовування дитини грудного віку та оцінювати його.

5. Розрахувати добовий та разовий об’єм їжі дитині залежно від віку немовляти.

6. Визначити етіологічні та патогенетичні фактори найбільш поширених соматичних та інфекційних захворювань дитячого віку.

7. Аналізувати типову клінічну картину та основні синдроми ураження дихальної, серцево-судинної, травної, сечової систем у дітей.

8. Складати план обстеження і трактувати дані лабораторних та інструментальних обстежень при типовому перебігу захворювання.

9. Демонструвати володіння принципами лікування і профілактики найбільш поширених захворювань дитячого віку.

10. Надавати екстрену допомогу при основних невідкладних станах та демонструвати володіння навичками первинної реанімації новонародженого.

11. Класифікувати та аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених дитячих інфекційних захворювань.

12. Проводити комплекс протиепідемічних заходів у вогнищі інфекційного захворювання і володіти принципами імунопрофілактики інфекційних захворювань у дітей.

13. Демонструвати морально-деонтологічні та субординаційні принципи медичного фахівця.

 

 

 

III. Структурований навчальний план з дисципліни

 

 

 

ІV. ЗМІСТ ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«ДИТЯЧІ ХВОРОБИ»

Змістовий модуль 1. Фізіологічні особливості та патологічні стани у новонароджених і дітей раннього віку

Конкретні цілі:

– визначати вікові особливості основних показників функціонального стану дитячого організму;

– складати план обстеження та аналізувати дані лабораторних і нструментальних методів обстеження у дітей;

– демонструвати володіння методикою клінічного обстеження дітей;

– проводити аналіз фізичного та нервово-психічного розвитку дитини;

– володіти правилами та принципами вигодовування дітей раннього віку;

– класифікувати і аналізувати граничні стани новонародженої дитини;

– демонструвати володіння навичками первинної реанімації новонародженого;

– визначати етіологічні та патогенетичні фактори рахіту та хронічних розладів травлення у дітей;

– складати план профілактики та лікування рахіту;

– демонструвати навички надання невідкладної допомоги при судомному синдромі у дітей.

Тема 1. Фізичний і нервово–психічний розвиток дітей. Новонароджена дитина. Методика клінічного обстеження дітей.

Вікові особливості основних показників функціонального стану організму здорових дітей. Закономірності фізичного і нервово-психічного розвитку. Критерії оцінки загального стану хворих дітей. Фізіологічні та граничні стани новонародженої дитини. Первинний туалет новонародженого. Асфіксія новонародженого, реанімаційні заходи. Методика клінічного обстеження дітей. Схема і методика збирання анамнезу в залежності від віку дитини. Методичні особливості та техніка пальпації, перкусії, аускультації при обстеженні дітей. Аспекти етики і деонтології в педіатрії.

 

Тема 2. Вигодовування та харчування здорових дітей. Хронічні

розлади харчування у дітей раннього віку. Рахіт і його вплив на

формування зубощелепної системи.

Основні принципи та правила природного, змішаного, штучного вигодовування дітей. Переваги природного вигодовування. Значення основних харчових інгредієнтів для дитячого організму. Принципи раціонального харчування дітей від 1 до 3 років та старшого віку.

Класифікація, етіопатогенез та клінічні прояви дистрофій. Принципи дієтотерапії, медикаментозного лікування та профілактика дистрофій у дітей.

Рахіт: етіопатогенез, класифікація, клініка. Принципи профілактики та лікування. Взаємозв язок розвитку рахіту та дистрофій і формування стоматологічної патології у дітей. Рахітогенна тетанія (спазмофілія), клінічні

особливості. Невідкладна допомога при судомному синдромі.

Змістовий модуль 2. Найбільш поширені соматичні та інфекційні захворювання дитячого віку

Конкретні цілі:

– визначати етіопатогенетичні фактори найбільш поширеної соматичної патології дихальної, серцево-судинної, травної, сечової системи та системи гемостаза у дитячому віці та їх зв’язок із стоматологічними захворюваннями;

– демонструвати володіння принципами діагностики поширених соматичних захворювань;

– аналізувати дані лабораторних та інструментальних обстежень дітей із захворюваннями дихальної, серцево-судинної, травної, сечової системи та системи гемостаза;

– складати план лікування дітей із найбільш поширеною соматичною патологією;

– здійснювати невідкладну допомогу при дихальній, серцево-судинній недостатності, гіпертермічному синдромі, кровотечах, анафілактичному шоці у дітей;

– класифікувати та аналізувати типову клінічну картину найбільш поширених дитячих інфекційних захворювань;

– планувати комплекс протиепідемічних заходів у вогнищі інфекційного захворювання;

– демонструвати володіння принципами імунопрофілактики інфекційних захворювань у дітей.

 

Тема 3. Найбільш поширені захворювання органів дихання,

травлення, сечової системи у дитячому віці.

Визначення. Особливості етіопатогенезу, клініки захворювань верхніх дихальних шляхів, бронхітів, пневмоній у дітей. Принципи діагностики, лікування, профілактики. Невідкладна допомога при стенозуючому ларингіті,

обструктивному синдромі. Хронічні захворювання органів травлення у дітей.

Етіопатогенез, клініка хронічного гастриту, виразкової хвороби, хронічного

гепатиту у дітей. Діагностика, лікування, профілактика. Захворювання нирок

та сечових шляхів у дітей. Етіологія, патогенез, клінічні особливості пієлонефриту, гломерулонефриту у дітей. Принципи діагностики, лікування,

профілактики. Взаємозв язок захворювань органів дихання, травлення, сечової системи і стоматологічної патології у дітей.

 

Тема 4. Найбільш поширені серцево–судинні захворювання та

геморагічні діатези у дітей.

Етіопатогенетичні та клінічні особливості запальних та незапальних захворювань серця у дітей. Неревматичні кардити, інфекційний ендокардит, гостра ревматична лихоманка, вегетативні дисфункції у дітей. Вроджені вади

серця та судин у дітей. Принципи лікування. Ускладнення. Невідкладна допомога при серцево-судинній недостатності (запаморочення, колапс, шок, гостра серцева недостатність). Роль лікаря-стоматолога в профілактиці серцево-судинних захворювань у дітей. Геморагічні діатези у дітей. Класифікація. Клінічні особливості гемофілії, тромбоцитопенічної пурпури, геморагічного васкуліту у дітей. Клініко-лабораторна діагностика, диференціальний діагноз. Принципи лікування, профілактики. Невідкладна допомога при кровотечах у дітей.

 

Тема 5. Інфекційні захворювання дитячого віку. Імунопрофілактика дитячих інфекціних захворювань.

Дитячі інфекційні захворювання з синдромом нашкірного висипу. Кір, краснуха, вітряна віспа, скарлатина у дітей. Етіологія, епідеміологія. Клініка,

діагностика. Диференційний діагноз кору, краснухи, вітряної віспи, скарлатини у дітей. Паротитна інфекція. Дифтерія. Принципи лікування, комплекс протиепідемічних заходів у вогнищі інфекційного захворювання. Вакцинопрофілактика дитячих інфекційних захворювань.

 

 

 

Тематичний план лекцій

 

 

 

Тематичний план практичних занять

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перелік практичних навичок, внесених у матрикули

практичних навичок

 

№з/п	Назва практичної навички	Рівень опанування	Лінія матрикула	Назва змістового модуля у матрикулі
1.	Діагностичні критерії  дифтерії у дітей.	2 рівень		Педіатрія
2.	Діагностичні критерії гемофілії у дітей.	2 рівень		Педіатрія
3.	Діагностичні критерії вроджених вад серця у дітей.	2 рівень		Педіатрія
4.	Діагностичні критерії діабетичної коми  у дітей.	2 рівень		Педіатрія
5.	Діагностичні критерії гіпоглікемічної  коми  у дітей.	2 рівень		Педіатрія
6.	Діагностичні критерії анафілактичного шоку  у дітей.	2 рівень		Педіатрія

 

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН САМОСТІЙНОЇ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

З КУРСУ ДИТЯЧИХ  ХВОРОБ

 для студентів

ІV курсу стоматологічного факультету на 2013 – 2014

 навчальний рік

 

№ п/п	Вид СРС	Кількість годин
1.	Морфофункціональні особливості шкіри,підшкірної клітковини, кісткової і м’язевої систем у дітей. Особливості їх об’єктивного обстеження.	1
2.	Анатомо-фізіологічні особливості органів дихання у дітей. Особливості об’єктивного обстеження органів дихання у дітей.	1
3.	Анатомо-фізіологічні особливості серця і судин у дітей. Особливості об’’ктивного обстеження серцево-судинної системи у дітей.	1
4.	Анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей. Особливості об’єктивного обстеження органів травлення у дітей.	1
5.	Анатомо-фізіологічні особливості органів сечової системи. Особливості об’єктивного обстеження сечової системи у дітей.	1
6.	Вітаміни та їх значення для розвитку дитини. Семіотика гіпо- та гіпервітамінозів у дітей.	1
7.	Синдром кишкового токсикозу з ексикозом у дітей.  значення ступеню та типу ексикозу. Дієтотерапія, оральна  регідратація, принципи ін фузійної терапії  при кишковому ексикозі.	1
	Всього	7

 

 

 

4. Зразки питань для семестрового тестового іспиту.

 

 Перелік теоретичних питань до підсумкового модульного контролю

1. Періоди дитячого віку, їх характеристика і особливості.

2. Новонароджена дитина. Догляд за новонародженим.

3. Поняття про зрілість новонародженого. Ознаки недоношеності.

4. Закономірності фізичного розвитку дітей в різні вікові періоди.

5. Психомоторний розвиток дітей, його особливості в різні періоди дитячого віку.

6. Фізіологічні і перехідні стани в періоді новонародженості.

7. Асфіксія новонародженого. Етіопатогенез. Критерії діагностики. Шкала Апгар.

8. Морфологічні і функціональні особливості шкіри та підшкірної основи, кісткової та м’язової системи у дітей.

9. Основні вікові анатомо-фізіологічні особливості органів дихання у дітей та їх клінічне значення.

10. Анатомо-фізіологічні особливості серця і судин у дитячому віці.

11. Основні анатомо-фізіологічні особливості органів травлення у дітей та їх клінічне значення.

12. Особливості органів сечової системи у дітей, клінічне значення.

13. Основні вікові особливості органів системи крові у дітей та їх клінічне значення.

14. Переваги природного вигодовування немовлят. Значення годування груддю для здоров’я дитини і матері.

15. Прикорм, підгодовування та корекція харчування.

16. Змішане і штучне вигодовування. Правила та техніка. Молочні суміші для вигодовування.

17. Семіотика гіпо- та гіпервітамінозів у дітей.

18. Гострі розлади травлення у дітей раннього віку. Синдром кишкового токсикозу з ексикозом. Визначення ступеню та типу ексикозу.

19. Дієтотерапія, оральна регідратація, принципи інфузійної терапії при кишковому ексикозі.

20. Хронічні розлади харчування у дітей раннього віку. Профілактика дистрофій у дітей. Взаємозв’язок розвитку дистрофії та стоматологічної патології у дітей.

21. Етіопатогенез рахіту, клініко-лабораторна характеристика в залежності від перебігу та ступеня тяжкості хвороби.

22. Профілактика рахіту. Взаємозв’язок розвитку рахіту та стоматологічної патології у дітей.

23. Патогенез та клінічні прояви рахітогенної тетанії (спазмофілії).

24. Особливості клінічного перебігу гострих респіраторних інфекцій у дітей.

25. Епіглотит. Несправжній круп у дітей. Діагностика, диференційний діагноз.

26. Бронхіти у дітей, особливості клініки, діагностики.

27. Пневмонії у дітей. Класифікація, особливості клініки, діагностики.

28. Етіотропна терапія захворювань органів дихання у дітей: принципи противірусної та антибактеріальної терапії.

29. Етіопатогенетичні та клінічні особливості хронічного гастриту, гастродуоденіту та виразкової хвороби у дітей.

30. Хронічний гепатит у дітей. Класифікація, особливості клініки. Діагностика.

31. Принципи лікування та профілактики хронічних захворювань шлунку та 12-палої кишки у дітей.

32. Принципи лікування та профілактики хронічного гепатиту у дітей.

33. Етіопатогенетичні та клінічні особливості пієлонефриту у дітей.

Принципи лікування і профілактики.

34. Гломерулонефрит у дітей. Етіопатогенез, клініка, лікування та профілактика.

35. Взаємозв’язок захворювання нирок та стоматологічної патології у дітей. Роль лікаря-стоматолога в профілактиці захворювань нирок у дітей

36. Вроджені вади серця у дітей, класифікація.

37. Клініка вроджених вад серця та їх ускладнення.

38. Принципи консервативного лікування дітей з вродженими вадами серця. Диспансерний нагляд. Особливості тактики стоматологічної допомоги дітям з вродженими вадами серця.

39. Гостра ревматична лихоманка. Класифікація, клінічні прояви.

40. Неревматичний кардит, інфекційний ендокардит у дітей.

41. Принципи профілактики та лікування ревматизму, неревматичних кардитів у дітей, роль в її проведенні лікаря-стоматолога.

42. Гостра серцево-судинна недостатність у дітей. Клінічні особливості запаморочення, колапсу, шоку, ліво- та правошлуночкової недостатності.

43. Гемофілія у дітей. Клінічні прояви дефіциту факторів згортання крові. Діагноз, диференційний діагноз гемофілії. Принципи лікування. Антигемофільні препарати. Замісна терапія.

44. Тромбоцитопатії та тромбоцитопенії у дітей. Етіопатогенез. Клінічні особливості. Диференційний діагноз. Принципи лікування.

45. Етіопатогенетичні та клінічні особливості геморагічного васкуліту у дітей. Діагностика, принципи лікування, профілактики.

46. Особливості тактики стоматологічної допомоги при підвищеній кровоточивості у дітей. Невідкладна допомога при кровотечах у дітей.

47. Клініко-лабораторна діагностика, диференційний діагноз гемофілій, тромбоцитопатій, тромбоцитопеній, геморагічного васкуліту у дітей.

48. Інфекційні захворювання у дітей. Принципи профілактики. Календар профілактичних щеплень.

49. Кір у дітей. Етіологія, патогенез, епідеміологія. Клініка, діагностика, диференційний діагноз. Ранні симптоми кору. Принципи лікування кору. Профілактика. Протиепідемічні заходи у вогнищі інфекції.

50. Краснуха у дітей. Етіологія, епідеміологія, клінічні прояви. Диференційний діагноз. Лікування, профілактика.

51. Вітряна віспа у дітей. Етіопатогенез, епідеміологія. Клініка, диференційний діагноз. Лікування, профілактика.

52. Скарлатина у дітей. Етіопатогенез, епідеміологія. Клініка, діагностика, диференційний діагноз. Ускладнення скарлатини. Принципи лікування, профілактики.

53. Паротитна інфекція у дітей. Етіопатогенез. Епідеміологія. Класифікація. Клініка, диференційний діагноз. Принципи лікування, профілактики

54. Кашлюк у дітей. Етіопатогенез. Епідеміологія. Клініка, діагностика. Принципи лікування, профілактики.

55. Дифтерія у дітей. Особливості епідеміології та захворюваності в сучасних умовах. Клініка. Діагностика. Диференційна діагностика. Ускладнення дифтерії. Принципи лікування, профілактики.

 

5.    Форми контролю і критерії оцінювання знань в кінці робочого дня

Форми контролю і система оцінювання здійснюються відповідно до

вимог програми з дисципліни та «Тимчасової інструкції з системи оцінювання навчальної діяльності студентів при впровадженні кредитно- модульній системі організації навчального процесу», затвердженої МОЗ України 16.06.2005 року за №08.01-22/1258, а також змін та доповнень, які викладені у листі МОЗ України від 21.01.2008 р. за №08.01-22/65

Оцінка за модуль визначається як сума оцінок поточної навчальної діяльності (у балах) та оцінки підсумкового модульного контролю (у балах), яка виставляється при оцінюванні теоретичних знань та практичних навичок відповідно до переліків, визначених програмою дисципліни.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні модулю (залікового кредиту) – 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність – 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю – 80 балів (40%).

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам

контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

Оцінювання поточної навчальної діяльності:

Вага кожної теми в межах одного модуля має бути однаковою і визначається кількістю тем в модулі. Оцінювання поточної навчальної діяльності студентів описується у робочій навчальній програмі з дисципліни.

Максимальна кількість, яку може набрати студент при вивченні

модуля, дорівнює 120 балам. Вона вираховується шляхом множення кількості балів, що відповідають оцінці “5”, на кількість тем у модулі з додаванням балів за індивідуальну самостійну роботу.

Мінімальна кількість балів, яку може набрати студент при

вивченні модуля, вираховується шляхом множення кількості балів, що

відповідають оцінці “3”, на кількість тем у модулі.

Оцінювання індивідуальної самостійної роботи студентів

(індивідуальних завдань):

Кількість балів за різні види індивідуальної самостійної роботи студента (СРС) залежить від її обсягу і значимості, але не більше 15 балів. Ці бали додаються до суми балів, набраних студентом за поточну навчальну діяльність.

Оцінювання самостійної роботи:

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена в темі поряд з аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю теми на відповідному аудиторному занятті.

Оцінювання тем, які виносяться лише на самостійну роботу і не входять до тем аудиторних навчальних занять, контролюється при підсумковому модульному контролі.

5.    Оцінки 10-12 (відмінно) заслуговує студент, який показав всестороннє систематичне і глибоке знання учбовий-програмного матеріалу, вільне володіння практичними навиками, сформовано уміння самостійно оперувати знаннями і навиками з метою рішення професійних задач, засвоїв основну і ознайомлений з додатковою літературою, яку рекомендує програма.

Оцінки 7-9 (добре) заслуговує студент, який виявив повне знання учбовий-програмного матеріалу, успішно виконує передбачені в програмі теоретичні і практичні завдання, засвоїв основну літературу, яку рекомендує програма. Засвоєний об’єм знань такого студента забезпечує здібність до їх самостійного поповнення в ході подальшої учбової роботи і професійної діяльності.

Оцінки 4-6 (задовільно) заслуговує студент, який виявив знання основного учбовий-програмного матеріалу в об’ємі. Що необхідний для подальшого навчання, виправляється з виконанням завдань, передбачених програмою, але при цьому припускається помилок, які усуває за допомогою викладача.

Оцінка 1-3 (незадовільно) виставляється студентові, який має значні пропуски в знаннях основного учбовий-програмного матеріалу, припускається принципових помилок при виконанні передбачених програмою практичних навиків.

 

Підсумковий модульний контроль:

Підсумковий модульний контроль здійснюється по завершенню вивчення всіх тем модуля на останньому контрольному занятті з модуля.

До підсумкового контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, передбачені навчальною програмою, та при вивчені модуля набрали кількість балів, не меншу за мінімальну.

Форма проведення підсумкового модульного контролю має бути стандартизованою і включати контроль теоретичної і практичної підготовки.

Конкретні форми підсумкового модульного контролю з дитячих хвороб визначаються у робочій навчальній програмі.

Максимальна кількість балів підсумкового модульного контролю

дорівнює 80.

Підсумковий модульний контроль вважається зарахованим, якщо

студент набрав не менше 50 балів.

Заохочувальні бали за рішенням Вченої Ради можуть додаватися до кількості балів з дисципліни студентам, які мають наукові публікації або зайняли призові місця за участь у олімпіаді з дисципліни серед ВНЗ України та інше.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

 

6. Перелік матеріально-технічного забезпечення навчального процесу.

 

7. Перелік навчально-методичної літератури:

А – Основні:

1. Майданник В.Г., Гнатейко О.З., Бурлай В.Г., Дука К.Д., Хайтович М.В.

Пропедевтична педіатрія. – К., 2009. – 768 с.

2. Михайлова А.М., Тріскова Л.О., Крамарєв С.О., Кочеткова О.М.

Інфекційні хвороби у дітей //К.: Здоров’я. – 2000. – 418 с.

3. Практикум з пропедевтичної педіатрії з доглядом за дітьми / За ред. В.Г.

Майданника, К.Д. Дуки.- К.: Знання України, 2002.- 356 с.

4. Ситуаційні завдання з педіатрії/ За ред. чл.-кор. АМН України, проф. В.Г.

Майданника. – К.: ВБ „Аванпост-Прим”, 2006. – 206 с.

5. Майданник В.Г. Педиатрия. Учебник (2-е издание, испр. и доп.). –

Харьков: Фолио, 2002. – 1125 с.

6. Тестові завдання з педіатрії /За ред. чл.-кор. АМН України, проф. В.Г.

Майданника. – К.: СП „Інтертехнодрук”, 2007. – 429 с.

7. Шабалов Н.П. Детские болезни. Учебник.– Питер-Ком, С-Пб., 2002.

-1080 с

8. Сміян І.С. Педіатрія (цикл лекцій) – Тернопіль:Укрмедкнига., 1999.

9. Шабалов Н.П. Неонатология. В 2-х томах. Спец. л-ра. С-Петербург, 1996,-

Том 1. 492 с, Том 2.-505 с.

 

 В – Додаткові:

1. Аряєв М.Л. Неонатологія.-Київ: “АДЕФ-Україна”, 2006. – 754 с.

2. Безруких М.М., Сонькин В.Д., Фарбер Д.А. Возрастная физиология

(Физиология развития ребенка).- М.: Издательский центр «Академия»,

2003. – 416 с.

3. Здоровый ребенок/Под ред. Б.И. Кузника, О.Г. Максимовой.- 3-е изд.,

перераб. и доп.- М.: Вузовская книга, 2008. – 260 с.

4. Клінічний протокол медичного догляду за здоровою дитиною віком до 3

років. Наказ МОЗ України №149 від 20.03.2008. – 91 с.

5. Майданник В.Г. Избранные лекции по пропедевтической педиатрии.-

К.,1995.-175 с.

6. Майданник В.Г. Основи клінічної діагностики в педіатрії. – К., 1998.- 213 с.

7. Майданник В.Г. Рахит у детей: Современные аспекты. – Нежин: ООО

«Аспект-Поліграф», 2006. – 116 с.

8. Майданник В.Г., Дадакіна М.А. Діагностика порушень фізичного та

психічного розвитку дітей.- К., 1995.-124 с.

9. Маркевич В.Е., Майданник В.Г., Павлюк П.О. та ін. Морфофункціональні

та біохімічні показники у дітей і дорослих.- Київ-Суми: МакДен, 2002.-

268 с.

10.  Смиян И.С., Лобода В.Ф., Федорцив О.Е. Гипотрофия.-К.: Здоровья, 1989.- 160 с.

11. Протокол медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною.

Наказ МОЗ України №152 від 04.04.2005.- 29 с.

12. Рылова Н.Ю. Новорожденный ребенок.- М.: ЭКСМО, 2008.- 352 с.

13. Студеникин М.Я., Ладодо К.С. Питание детей раннего возраста. -Л.:

Медицина, 1991.-176 с.

14. Шамсиев Ф.С., Еренкова Н.В. Этика и деонтология в педиатрии. – М.:

Издательство: Вузовская книга, 2005.- 184 с.

15. Illustrated Textbook of Paediatrics/ Ed.: T. Lissauer, G. Clayden.- Edinburg:

Mosby, 2006.- 410 pp.

16. Forfar & Arneil’s Textbook of Pediatrics/ Ed.: N.Mc Intosh, P.J. Helms, R.L.

Smyth, S. Logan.- Edinburg: Churchill Livingstone, 2008. – 1687 pp.

17. Rudolf M., Levene M.I. Paediatrics and Child Health. – Wiley-Blackwell,

2006. – 432 pp.

18. Willms J.L., Lewis J. Introduction to clinical medicine.- Baltimore: Williams,

Wilkins, 1991.- 260 pp.