ТУЛЯРЕМIЯ
МIСЦЕ ПРОВЕДЕННЯ: палати, навчальна кiмната.
МЕТА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ: вмiти дiагностувати рiзнi клiнiчнi форми туляремiї, лабораторно пiдтвердити дiагноз, призначити лiкування i обгрунтувати протиепiдемiчнi заходи.
ПРОФЕСIЙНА ОРIЄНТАЦIЯ СТУДЕНТIВ. В Українi є природнi осередки туляремiї (степовi та лiсостеповi областi пiвдня). Зустрiчаються спорадичнi випадки цiєї хвороби серед населення.
БАЗОВИЙ РIВЕНЬ ЗНАНЬ ТА ВМIННЯ
Уміти проводити фiзикальне обстеження хворого (каф. проптерапiї); визначити необхiдний об’єм клiнiчного (каф. проптерапiї), бактерiологiчного i алергологiчного (каф. мiкробiологiї) обстеження; застосовувати препарати етiотропної, дезiнтоксикацiйної, патогенетичної терапiї (каф. мiкробiологiї, каф. фармакологiї); виписувати рецепти; скласти карту термiнового сповiщення про iнфекцiйне захворювання (каф. соцiальної гiгiєни i ОЗО).
ПРОГРАМА САМОСТIЙНОЇ ПIДГОТОВКИ СТУДЕНТIВ
|
Навчальне завдання |
Конкретизацiя завдань |
|
Вивчити клiнiку туляремiї
Вивчити лабораторну дiагностику туляремiї Вивчити лiкування туляремiї |
|
|
Вивчити профiлактику туляремiїі |
|
СИТУАЦIЙНI ЗАДАЧI
1. Хворий К., 28 рокiв, колгоспник, поступив на 15-й день хвороби із субфебрильною температурою. Справа на шиї пальпується щiльний лiмфатичний вузол розмiром до курячого яйця, помiрно болючий, незрощений з оточуючими тканинами. На заднiй поверхнi шиї суха кiрочка темно-коричневого кольору. Попереднiй дiагноз. План обстеження.
2. Хворий П., 42 рокiв, мисливець, захворiв гостро три днi тому. Пiдвищилась температура до 39о С, з’явилися остуда, головний бiль, нездужання, біль у м’язах. Два тижнi тому ловив ондатр i знiмав з них шкірки. При оглядi обличчя гiперемiйоване, на лiвому передплiччi є поодинокі пустули з серозно-геморагiчним вмiстом, з невеликою зоною гiперемiї й iнфiльтрацiї. В лiвiй пахвиннiй дiлянцi пальпується збiльшений лiмфовузол, слабкоболючий, рухомий. Попереднiй дiагноз. План обстеження для пiдтвердження дiагнозу.
3. Хворий М., 46 рокiв, поступив на 34-й день хвороби. Працює на обмолотi зерна. Захворiв гостро: висока температура, кашель, бiль голови, остуда, пiтливiсть, рiзка слабiсть. Спочатку в легенях хрипи не вислуховувались. Через декiлька днiв з’явились сухi та поодинокi вологi хрипи. Справа – з незначним уко роченням перкуторного звуку. Харкотиння не було. Печiнка i се лезiнка дещо збiльшились. Рентгеноскопiя органiв грудної по рожнини: нерiвномiрне затемнення в нижнiй частцi правої легенi. Попереднiй дiагноз. Лiкування.
4. Хворий Н., 30 рокiв, вчитель, поступив на 2-й день хвороби зi скаргами на бiль у правiй пахвиннiй дiлянцi, почервонiння шкiри на внутрiшнiй поверхнi передплiччя i плеча. Напередоднi знiмав шкірку з нутрiї i порiзав руку. При оглядi тильної поверхнi долонi колота рана, явища лiмфангоїту, пальпуються збiльшенi регiонарнi лiмфовузли, незрощені з оточуючими ткани нами. Диференцiальний дiагноз.
5. Хворому А. встановлений дiагноз туляремiя. Якi протиепiдемiчнi заходи треба провести?
ЕТАЛОНИ ВIДПОВIДЕЙ
1. Туляремiя, бубонна форма.
2. Туляремiя, шкiрно-бубонна форма. Бактерiологiчне дослiдження кровi, вмiсту пустул i бубону, серологiчне дослiдження (РА, РНГА) в динамiцi, бiологiчна проба, проба з тулярином.
3. Туляремiя, легенева форма. Антимiкробна, дезiнтоксикацiйна, десенсибiлiзуюча, симптоматична терапiя, специфiчна лiкувальна вакцина.
4. Iнфiкована рана, туляремiя.
5. При епiдобстеженнi встановити механiзм зараження; встановити спостереження за особами, якi перебували в тих же умовах зараження; дератизацiя, щеплення в осередку.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
1. Програм-контроль.
2. Курацiя хворих, обгрунтування клiнiчного дiагнозу, складання плану обстеження i лiкування, виписування рецептiв.
3. Розв’язування ситуацiйних задач.
ЛIТЕРАТУРА
Основна
1. Дiагностика, терапiя та профiлактика iнфекцiйних хвороб в умовах полiклiнiки /За ред. М.А. Андрейчина. – Львiв: вид-во “Медична газета України”, 1996. – 352 с.
2. Iнфекцiйнi хвороби / За ред. М.Б. Тiтова. – К.: Вища школа, 1995. – 567 с.
3. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – М.: Медицина, 1996. – 656 с.
Додаткова
1. Андрейчин М.А., Булгаков В.А., Шабловська Є.О. Важливi зоонози. – К.: Здоров’я, 1994. – 254 с.
- Инфекционные болезни. Руководство для врачей / Под ред. В.И. Покровского. – М.: Медицина, 1996. – 528 с.
