УКРАЇНСЬКИЙ АЛФАВІТ.

ГОЛОСНІ І ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ.СКЛАД

 

Український алфавіт

 

Друкована літера	Рукописна літера	Назва літери	Звук
А а	А а	а	[а]
Б б	Б б	бе	[б]
В в	В в	ве	[в]
Г г	Г г	ге	[г]
Ґ ґ	Ґ ґ	ґе	[ґ]
Д д	Д д	де	[д]
Е е	Е е	е	[е]
Є є	Є є	є	[є]
Ж ж	Ж ж	же	[ж]
З з	З з	зе	[з]
И и	И и	и	[и]
І і	І і	і	[і]
Ї ї	Ї ї	ї	[ї]
Й й	Й й	йот	[й]
К к	К к	ка	[к]
Л л	Л л	ел	[л]
М м	М м	ем	[м]
Н н	Н н	ен	[н]
О о	О о	о	[о]
П п	П п	пе	[п]
Р р	Р р	ер	[р]
С с	С с	ес	[с]
Т т	Т т	те	[т]
У у	У у	у	[у]
Ф ф	Ф ф	еф	[ф]
Х х	Х х	ха	[х]
Ц ц	Ц ц	це	[ц]
Ч ч	Ч ч	че	[ч]
Ш ш	Ш ш	ша	[ш]
Щ щ	Щ щ	ща	[щ]
Ь ь	Ь ь	ь	[ь]
Ю ю	Ю ю	ю	[ю]
Я я	Я я	я	[я]

 

 

 

Cловник до заняття

 

автобус – bus, автобус

алфавіт – alphabet, алфавит

брат – brother, брат

будинок – house, дом

ванна – bath, bathroom, ванна

вечір – evening, вечер

вікно – window, окно

вода – water, вода

двері – door, дверь

гроші – money, деньги

група – group, группа

гуртожиток – hostel, гуртожиток

декан – Dean, декан

деканат – dean’s office, деканат

день – day, день

дитина – child, дитя

дівчина – girl, девушка

дочка – daughter, дочь

дошка – blackboard, дошка

друг – friend, друг

жінка – woman, женщина

журнал – journal, magazine, журнал

звук – sound, звук

зошит – notebook, copybook, тетрадь

ім’я – name, им’я

кава – coffee, кава

квартира – flat, квартира

кімната – room, комната

книжка – book, книга

країна – country,страна

курка – hen, курка

курча – chicken, ципленок

лампа – lamp, лампа

лікар – doctor, врачь

літера (буква) – letter, буква

ложка – spoon, ложка

магазин – shop, магазин

масло – butter, масло

місто – city, town, город

молоко – milk,молоко

ніж – knife, нож

ніч – night, ночь

озеро – lake, озеро

око – eye, око

олівець – pencil, карандаш

парк – park, парк

піца – pizza, пица

пляшка – bottle, бутылка

погода – weather, погода

ранок – morning, утро

риба – fish , рыба

розклад – schedule, timetable, расписание

рот – mouth, рот

ручка – pen, ручка

семестр – semester, семестр

сестра – sister, сестра

син – son, сын

сир – cheese, сыр

сік – juice, сок

словник – dictionary, словарь

слово – word, слово

стіл – table, стол

сумка – bag, сумка

суп – soup, суп

таксі – taxi, такси

тест – test, тест

університет – University, университет

хата – house, хата

хліб – bread, хлеб

чай – tea, чай

чоловік – man, мужик

шафа – wardrobe, шкаф

 

В українському алфавіті 33 літери, які на письмі передають звуки: голосні та приголосні. Є 6 голосних та 32 приголосних звуки в українській мові.

Голосні звуки: [а], [о], [у], [е], [и], [і].

Приголосні звуки: [б, п, д/д’, т/т’, г, к, ґ, ф, ж, з/з’, ш, с/с’, х, дж, дз/дз’, ц/ц’, ч, в, м, й, н/н’, л/л’, р/р’]. [‘] – позначає м’якість приголосних.

 

№	Друковані літери	Назва букви Name of the letter		Звук Sound	Приклади Examples
		Вимова англійською	Вимова українською
11.	А а	[a]	[а]	[a]	алло
22.	Б б	[be]	[бе]	[b]	брат
33.	В в	[ve]	[ве]	[v]	вино
44.	Г г	[he]	[ге]	[h]	губи
55.	Ґ ґ	[ge]	[ґе]	[g]	ґудзик
66.	Д д	[de]	[де]	[d]	дім
77.	Е е	[e]	[е]	[e]	село
88.	Є є	[ye]	[йе]	[y+e]	Єгипет
99.	Ж ж	[zhe]	[же]	[zh]	жир
110.	З з	[ze]	[зе]	[z]	зима
111.	И и	[I]	[и]	[i]	ми
112.	І і	[ee]	[і]	[i]	Ірак
113.	Ї ї	[yi]	[йі]	[y+i]	їжа
114.	Й й	[yot ]	[йот]	[y]	йод
115.	К к	[ka]	[ка]	[k]	курка
116.	Л л	[el]	[ел]	[l]	ложка
117.	М м	[em]	[ем]	[m]	мир
118.	Н н	[en]	[ен]	[n]	номер
119.	О о	[o]	[о]	[o]	озеро
220.	П п	[pe]	[пе]	[p]	погода
221.	Р р	[er]	[ер]	[r]	рік
222.	С с	[es]	[ес]	[s]	сир
223.	Т т	[te]	[те]	[t]	тато
224.	У у	[u]	[у]	[u]	увага
225.	Ф ф	[ef]	[еф]	[f]	фарба
226.	Х х	[ha]	[ха]	[h]	холод
227.	Ц ц	[tse]	[тсе]	[ts]	ціна
228.	Ч ч	[che]	[тше]	[ch ]	чай
229.	Ш ш	[sha]	[ша]	[sh ]	шапка
330.	Щ щ	[shcha]	[шча]	[sh+ch]	щока
331.	Ь	М’який знак soft sign	пом’якшує попередній приголосний palatalizes a preceding consonant		сіль
332.	Ю ю	[yu]	[йу]	[y+u]	юшка
333.	Я я	[ya]	[йа]	[y+a]	язик

 

Для письма в українській мові використовують рукописні літери.

 

 

 

 

Завдання 1. Розташуйте літери в алфавітному порядку та запишіть їх у зошит

 

·                   С, з, м, о, ф, а, д, ю, в, л, т, к.

·                   І, р, ж, х, о, п, в, ь, и, а, с, я, щ.

·                   Ц, й, ф, ч, є, ж, р, м, т, н, ш, б.

                               

 

Зверніть увагу!

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 3. Прочитайте слова

 

·                    ма-ма – мама, ка-ва – кава, не-бо – небо, зи-ма – зима, ма-ши-на – машина, го-ди-на – година;

·                    во-да – вода, лі-то – літо; ри-ба – риба, ле-ті-ти – летіти, ли-мон; си-джу – сиджу, хо-джу – ходжу;

·                    сон-це – сонце; річ-ка – річка, кві-ти – квіти, чаш-ка – чашка, лож-ка – ложка;

·                    сли-ва – слива, слов-ник – словник, зав-жди – завжди, книж-ка – книжка, кар-ти-на – картина, хви-ли-на – хвилина. 

 

Завдання 4. Запишіть назви країн українськими літерами

 

[Ee r a k], [T u r e ch ch ia], [U k r a yia], [M a r o k k o], [F r ats ee ya], [R o s ee ya], [A l zh i r], [Eed ee ya], [K aa d a], [K e n ee ya].

 

Завдання 5. Прочитайте слова з голосними звуками /

·                    [а]: чай, час, газ, раз, лак, бал, ваза, хата, вата, лампа, брат, салат, Ганна, банан, ванна.

·                    [о]: сон, рот, лоб, око, слово, фото, мороз, молоко, золото.

·                    [у]: суп, сум, клуб, струм, лук, кущ, тур, пункт, друг, тулуб.

·                    [е]: мед, фен, лев, метр, рейс, семестр, тест, текст, четвер, рецепт, Семен.

·                    [и]: лис, син, сир, мир, гриб, лист, Пилип, крик, килим, тигр, диск.

·                    [і]: лід, кіт, ніч, дід, сік, рік, ніс, дім, стіл, світ, хліб, міст, хвіст, північ.

 

Завдання 6. Випишіть у три колонки слова: 1) з одним голосним звуком, 2) з двома голосними звуками, 3) з трьома і більше голосними звуками /

 

Тато, сестра, студент, вікно, група, тут, там, ручка, кімната, двері, студентка, декан, деканат, ми, ви, викладач, магазин, зошит, словник, книжка, година, погода, розклад, брат, будинок, він, дівчина, стіл, вони, масло, сумка, син, дочка, дід, друг, вона, квартира, місто, університет.

 

Завдання 7. Прочитайте слова, випишіть приголосні звуки /

Зразок: вечір – в, ч, р.

 

Вечір, обід, університет, лікар, жінка, озеро, риба, журнал, шафа, курка, гуртожиток, ранок, таксі, вода, чоловік, піца, гроші, парк, автобус, ложка, ніж, каса, дошка, газета, машина.

 

Завдання 8. Прочитайте слова з м’яким знаком. Пам’ятайте: ь пом’якшує попередній приголосний

 

Сіль, мільйон, день, промінь, говорить, батько, десять, шість, Тернопіль, Львів, батьки, скільки, Ольга, сьогодні, близький, учень, Василь, апельсин.

 

Літери я, ю, є, ї

 

Літери я, ю, є  на початку слів або після голосних літер вимовляються як два звуки:

я – [y+a] – яблуко, моя;

ю – [y+u] – юнак, твою;

є – [y+e] – Єгипет, моє.

Після приголосних літер я, ю, є позначають один звук (приголосний звук перед я, ю, є завжди м’який):

я – [a] – бабуся;

ю – [u] – людина;

є – [e] – синє.

Літера ї завжди позначає два звуки – [y+і] – їсти, мої.

 

Завдання 9. Прочитайте слова з літерами я, ю, є, ї /

 

Яхта, Єгипет, гуляти, сядьте, твоя, пляшка, дядько, їжа, вія, людина, знаю, ряд, свято, буряк, який, юнак, заєць, маєш, як, земля, пояс, ключ, приємний.

 

*Завдання 10. Запишіть у дві колонки слова – назви міст України:           1) слова, у яких я, ю, є, ї позначають один звук; 2) слова, у яких я, ю, є, ї позначають два звуки /

 

Київ, Запоріжжя, Миколаїв, Макіївка, Вінниця, Бердянськ, Євпаторія, Ізмаїл, Феодосія, Коломия, Ізюм, Чугуїв, Боярка, Козятин, Люботин, Южне, Яготин, Яремче, Ізяслав, Українка, Теребовля, Дубляни, Почаїв.

 

 

 

Завдання 11. Прочитайте слова з літерою щ

 

Щирий, щоранку, щовечора, щоночі, щастя, дощ, борщ, щасливий, щітка, щоб, якщо, кращий, щука, щедрий, щось, мерщій, кущ, прищ, щелепа, Хрещатик, Київщина.

 

Завдання 12. Прочитайте слова з літерами д+ж, д+з

 

Джем, дзвін, сиджу, ходжу, джміль, джерело, дзьоб, проводжати, бджола, попередження, народження.

 

Завдання 13. Запишіть 5 речень з поданими словами

 

Зразок: Хто це? Це батьки?

   Так, це мама і тато.             

             Вони тут?

 

Це, ось – this (is)?, ето, вот

хто це? – who is it?, кто ето?

що це?  – what is it?, что ето?

я – I, я

ти – you, ты

ви – you, вы

він – he , он

вона – she, она

мама (мати) – mammy (mother), мама

тато (батько) – dad (father), отец

батьки – parents, родители

друг – friend, друг

тут – here, здесь

там – there, там

студент – student (boy), студент

студентка – student (girl), студентка

викладач – teacher, преподаватель

так – yes, да

ні – no, нет

і – and, и

 

Завдання 14. Запишіть і запам’ятайте речення

 

Добрий ранок! – Good morning!    Доброе утро!

Добрий день! – Good afternoon!   Добрый день!

Добрий вечір! – Good evening!   Добрый вечер!

Привіт! – Hello!  Привет!

Дякую! – Thank you!   Спасибо Як тебе звати? – What‘s your name?   Как тебя звать?

Мене звати…– My name is …Меня зовут

Ти студент? – Are you a student?  Ты студент

Так, я студент. – Yes, I am a student.   Да, я студент

 

*Завдання 15. Прочитайте текст. Напишіть коротку розповідь про свою сім’ю /

 

Моя сім’я

 

Це моя сім’я: мама, тато, сестра, брат і я. Ось моя мама Олена і мій тато Олег. Вони мої батьки. Тут моя сестра Марія. Вона учениця. А це мій брат Роман. Він учень. Там мій дідусь Іван і моя бабуся Лариса. А це я, мене звати Дмитро. Я студент.

 

Словник до тексту

 

моя, мій – my, моя, мой

сім’я – family, сем’я

учениця – schoolgirl, pupil, ученица

учень – schoolboy, pupil, учень

 

 

 

 Фонетика (від гр. phone – звук) – розділ науки про мову, який вивчає звуки мови.

 

ЗВУК

Основним об’єктом вивчення фонетики є звуки – найменші одиниці мовного потоку, з яких в мові складаються слова.

Звуки мови на письмі позначаються так:

Окремо взяті звуки (на відміну від слова та речення) не мають ніякого значення ([о], [у], [п], [с], [д], [і], [к], [м]), але з них творяться слова та їхні значущі частини. Наприклад, з наведених звуків легко складається слово підсумок, у якому виділяються три значущих частини під + сум + ок.

Звуки утворюють зовнішню, звукову оболонку слів і тим самим допомагають відрізнити одне слово від іншого.

Слова розділяються за кількістю звуків, з яких вони створені, набором цих звуків та їх послідовністю.

Звукова система української мови нараховує 38 звуків: 6 голосних і 32 приголосних.

 

ЯК ВИНИКАЮТЬ ЗВУКИ

Звуки мови виникають за допомогою мовного апарату, до якого відносять гортань з голосовими зв’язками, ротову та носову полості, губи, язик, зуби та піднебіння.

За способом творення звуки поділяються на голосні та приголосні.

 

Голосні звуки – це звуки людської мови, основу яких становить голос. При вимові голосних звуків струмінь повітря, вийшовши з легень і проходячи по гортані, спричинює вібрацію зімкнених напружених голосових зв’язок.

Пояснити це явище можна порівнянням з грою на будь-якому музичному струнному інструменті (скажімо, гитарі). Спробуйте заграти на струнах – і вам у нагороду буде чудова музика.

Саме такими “струнами” і є наші голосові зв’язки- головний речовий орган людини.

Після того як струмінь повітря, вже в вигляді звукової хвилі з періодичними коливаннями, проходить крізь ротову порожнину, він вільно виходить назовні.

Ротова порожнина відіграє при цьому роль резонатора, який за рахунок руху нижньої щелепи та переміщення язика в горизонтальній та вертикальній площині змінює свої розміри та форму, що є вирішальним при творенні голосних різної якості.

 

Приголосні звуки – це звуки людської мови, основу яких становить шум з більшою чи меншою частиною голосу або тільки шум.

При вимові приголосних звуків голосові зв’язки можуть бути напруженими і вібрувати під тиском повітряного струменя, утворюючи музикальний тон (голос), а можуть бути розслабленими, не замкненими і вільно пропускати видихуване повітря.

Характерні для приголосних шуми виникають переважно у ротовій порожнині при подоланні струменем повітря різноманітних перешкод, утворюваних на його шляху активними і пасивними мовними органами.

Рух і положення мовних органів при вимові певних звуків називається артикуляцією (від лат. articulo – розчленяю).

 

 

АКТИВНІ І ПАСИВНІ МОВНІ ОРГАНИ

Активні мовні органи при творенні звуків здійснюють певні рухи. Це – голосові зв’язки, задня стінка глотки, язичок (піднебінна завіса), язик і губи. Активні мовні органи відіграють головну роль у процесі звукоутворення.

Пасивні мовні органи – це нерухомі мовні органи, до яких наближаються активні чи навіть змикаються з ними, спричинюючи виникнення шумів. До них належать тверде піднебіння, зуби, альвеоли (горбочки коло зубів). Пасивні мовні органи при звукотворенні виконують допоміжну роль.

 

 

ГОЛОСНІ ЗВУКИ

Голосних звуків шість:

Голосні звуки можуть бути:

 

Голосні переднього і заднього ряду

За місцем творення (мається на увазі рух язика у горизонтальній площині ротової порожнини) голосні звуки поділяються на голосні переднього ряду і голосні заднього ряду:

 

Голосні низького, середнього і високого підняття

В залежності від ступеня підняття язика, тобто від його руху у вертикальній площині, розрізняють голосні низького, середнього і високого підняття:

 

Огублені і неогублені голосні

За участю губ голосні поділяються на огублені (лабіалізовані) і неогублені (нелабіалізовані):

 

 

Наголошені і ненаголошені голосні

Залежно від місця наголосу в слові голосні звуки можуть бути наголошеними і ненаголошеними:

 

 

ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ

В українській мові 32 приголосних звука:

Приголосні звуки можуть бути:

 

В основі поділу приголосних на шумні і сонорні, дзвінкі і глухі лежить участь голосу і шуму при їх творенні.

 

Сонорні і шумні приголосні

Сонорні приголосні

Сонорні приголосні (від лат. sonorus – звучний) – це приголосні, при творенні яких голос переважає над шумом. Цих звуків в українській мові дев’ять:

Шумні приголосні

Шумні приголосні, в залежності від того, у якому стані перебувають голосові зв’язки в момент творення, поділяються на дзвінкі і глухі.

 

Дзвінкі і глухі приголосні

Якщо голосові зв’язки більш напружені, тоді творяться дзвінкі шумні приголосні звуки.

При розслаблених голосових зв’язках творяться глухі шумні звуки.

 

Акустичні пари

Дзвінкі та глухі приголосні утворюють так звані акустичні пари (дзвінкий звук – глухий):

 

Глухий звук ф в українській мові співвідносного дзвінкого звуку не має.

Дзвінкі приголосні у кінці слова та в кінці складу вимовляються дзвінко.

Усі сонорні приголосні звуки належать до дзвінких і не мають парних глухих.

Губні, язикові та глоткові приголосні

За активним мовним органом приголосні поділяються на губні, язикові та глоткові:

 

Тверді і м’які приголосні

За ознакою твердості чи м’якості приголосні розмежовуються на тверді і м’які:

 

Окремі приголосні за ознакою “м’якість- твердість” утворюють пари:

Пом’якшені варіанти твердих приголосних, як правило, з’являються перед голосним і, проте у небагатьох українських словах і здебільшого у словах іншомовного походження зустрічаються перед іншими голосними (ж’ур’ нбл , м’ эзикл, с’в’ б то).

 

Свистячі, шиплячі та носові приголосні

Враховуючи слухове сприйняття, пригололосні діляться також на свистячі і шиплячі.

Зовсім невелику групу складають носові приголосні, у творенні яких бере участь носова порожнина.

 

 

Звук [ґ]

Окремо треба сказати про звук [ґ ], що третім виданням Українського правопису було повернуто в українську абетку.

Звук [ґ] вживається у словах: ґанок, ґоґель- моґель, ґудзик, ґрунт, ґречний, ґрати (іменник), ґатунок, ґвалт, ґвалтувати, ґранчак та ін.

Звуки [ґ] та [г] легко розрізняються на слух:

• [г] – гортанний щілинний, глухіший;

• [ґ] – задньоязиковий проривний, дзвінкіший.

Різницю в роботі мовних органів при вимові цих звуків можна відчути на дотик, прикладаючи пальці до гортані.

 

 

 Орфоепія (від лат. orthos- прямий, правильний, рівний і epos- слово, мова) – це сукупність правил літературної вимови звуків і словосполучень. В орфоепії також вивчаються правила наголосу.

 

 

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ОРФОЕПІЇ

ВИМОВА ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Голосні в українській мові у наголошеній позиції звучать чітко і виразно (голос, сила).

Так само чітко і виразно вимовляються і голосні [а], [і], [у] в ненаголошених складах (співати).

Ненаголошений [е] при вимові наближається до [и], так само як і ненаголошений [и] наближається до [е]. Особливо помітно це у випадку, коли [и] чи [е] знаходяться перед наголошеним складом (заметіль).

Голосні [е], [и] майже не змінюються у кінці слова і у складі з побічним наголосом (пити, пуля).

Ненаголошений звук [о], як і наголошений, теж вимовляється голосно, ніколи не перетворюючись на [а], як у російській мові. Проте перед складом з наголошеним [у] ненаголошений [о] стає схожим на [е] (ноша).

У дієслівних формах 3-ї особи однини і множини теперішнього часу буквосполучення  -ться вимовляється як ц’ : (сміється– с’м’іjец’:а).

Буквосполучення -шся вимовляється як довгий м’який [с’]: (смієшся– с’м’іjес’:а).

 

 

ВИМОВА ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

Дзвінкі приголосні [б], [д], [д’], [ґ], [ж], [з], [з’], [г], [дж], [дз], [дз’], як правило, зберігають свою дзвінкість.

Зокрема, це відбувається:

• на кінці слова (ніж, гедз);

• в середині слова перед наступним глухим приголосним, найчастіше на межі кореня і суфікса (дiжка, жабка); виняток – дзвінкий приголосний [г], який в окремих випадках чергується з глухим [х] перед глухими [т’] і [к] (н’іхт‘ї, вухкиї);

• у кінцевих дзвінких приголосних префіксах роз-, без-, через- та інших перед глухим приголосного кореня (розповідати).

Дзвінкий [з] чергується з глухим [с] тільки у префіксі з- перед наступним глухим кореня (крім [ш] і [ч]) – с’ц’іпити, схот’іти. У випадку знаходження дзвінкого свистячого [з] перед шиплячими [ш] і [ч] він чергується з глухим шиплячим [ш] (зшити).

Глухі приголосні в середині слова перед дзвінкими чергуються з відповідними дзвінкими (Вишгород).

Приголосні шиплячі звуки [ж], [ч], [ш] перед наступними свистячими [ц’], [с’] чергуються відповідно зі свистячими [з’], [ц’], [с’] (книжка)

Сонорні приголосні [в], [й], які не мають глухих відповідників, в середині слова після голосного і перед голосним, на початку слова перед будь-яким приголосним і у кінці слова перетворюються на короткі нескладові голосні [я], [ї] (вояк, гаї).

Нормативним для української мови є чергування [у] та [в]; [і] та [й] у мовному потоці, яке залежить від кінця попереднього і початку наступного слова (наш учитель, наша вчителька)

 

 

СКЛАД

Слова в українській мові поділяються на склади. Склад – це частина слова, що складається з одного чи кількох звуків і вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря: кни-га, по-ле, га-зе-та, на-го-лос, Ін-тер-нет.

Склад може бути утворений з одного чи кількох звуків, причому один з них повинен обов’язково бути голосним. В зв’язку з тим, що саме голосні звуки утворюють склад, їх називають складотворчими.

В залежності від кількості склідів слова поділяються на односкладові, двоскладові, трискладові і багатоскладові: вік-но, слог, ма-ту-ся, кі-не-ма-то-граф.

Склад, що закінчується на голосний звук, називають відкритим (а-рі-я, ка-ли-на).

Склад, який закінчується на приголосний звук – закритим (ліс, май-дан).

Існує декілька правил поділу слів на склади:

• Якщо між голосними звуками є один приголосний, то він належить до наступного складу (о-лень, жи-то).

• Якщо між голосними є кілька приголосних, то звуки в, р, л, й, що стоять після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, які знаходяться після них – до наступного (зір-ка, май-ка).

• Якщо другим приголосним є звук й, л або р, то разом з попереднім приголосним він відходить до наступного складу (ме-тро, ку-плю).

• Якщо між голосними є кілька приголосних, то після наголосу один з них відходить до попереднього, а решта до наступного складу (кис–лий, стер–ти).

• Якщо після ненаголошеного складу стоїть кілька приголосних, то всі вони, крім й, в, р, л відходять до наступного (про-сте-жити, се-стра).

 

Зверни увагу! У кожному складі слова обов’язково є голосний звук. Саме він і утворює склад.

1.    Прочитай слова. Які з них можна поділити на склади?

Лелека,  грак,  синиця,  горобець,  дятел, орел, шпак, зозуля, іволга.

2. Спиши спочатку слова, що містять один склад, потім — два і, нарешті, три склади. Які склади позначено однією буквою?

3. Утвори слова з поданих складів.

Ся, бу, ба; ля, зу, зо; ле, ка, ле; нок, ґа; вець, лі, о.

Під час письма часто доводиться частину слова переносити в наступний рядок. Запам’ятай! Слова переносяться з рядка в рядок складами: ли-па, бе-ре-за, то-по-ля. Склад, позначений однією буквою, не зали¬шається в рядку і не переноситься: ака-ція, оси-ка, ірис.

1.                Спиши слова, поділяючи їх рисками для переносу.

Малина,   ожина,   смородина,   урожай, лілея, їжак.

2. Які склади в словах не можна залишити в рядку або перенести?

 

Попрацюйте разом!

1.  Прочитайте вірш, колективно декламуючи його по складах, як лічилку.

 

ОБЖИНКОВА ПІСНЯ

Ой любо та мило, 

 що добре вродило —

пшениця, як гай…

Та вже недалеко,

та вже небагато, 

та вже видно край.

Народна творчість

1.    Які слова становлять один склад?

 

Знай! Односкладові слова не поділяються для переносу.

 

Попрацюйте парами!

1.    Поміркуйте, які з поданих слів можна переносити. Запишіть їх, поділяючи рисками для переносу.

Уроки, урок, читаю, мию, степ, степи, край, краї, ґрунт.

2.Чому решта слів для переносу не ділиться?

Запиши, поділяючи для переносу, імена людей.

Олена, Ірина, Олег, Галина, Софія, Борис, Юрій, Лідія.

2. Які імена не вдалося поділити для переносу? Чому? Розкажи про це на уроці.

Прочитайте

Є багато слів, де приголосні звуки збігаються, наприклад: листки, синичка, гострий. Такі слова можна переносити по-різному:  ли-стки       си-ничка      го-стрий   лис-тки       сини-чка      гос-трий   лист-ки    синич-ка   гост-рий.

Не можна переносити так, щоб розривалося сполучення приголосного з голосним (злиття). Наприклад, не можна переносити: син-ичка, літ-ечко. Тут розірвано злиття ни, те.

 

1. Прочитай і спиши слова. Хатка, хатинка, світло, світлячки.

2. Як можна по-різному перенести ці слова?

Прочитай.
Вересень відчиняє двері осені. Кажуть, що він красне літо проводжає, а золоту осінь зустрічає. Красне — гарне, прекрасне.

Як ти розумієш прочитане?

Чому осінь називають золотою?

Спиши речення, поділяючи виділені слова для переносу.

Яке з них можна перенести по-різному?

Прочитай народні прикмети.

Грім у вересні — на теплу осінь.

Рано опадає листя — на холодну зиму.

Знайди у реченнях слова, протилежні за значенням. Запиши їх, поділяючи для переносу різними способами.

Виділене слово прочитай по складах. Скільки в ньому складів? А на скільки частин ти поділиш його для переносу?

Прочитай і відгадай загадку.

Вимовляй дзвінко звуки [д], [д’].

Коли вона загляне в сад —

наллється соком виноград.

А пізні яблука ранет

солодкі стануть, наче мед…

І ми її уклінно просим:

— Заходь у гості, щедра … .

(Інна Кульська)

 2.    Що тобі допомогло відгадати загадку?

3.    Які овочі достигають у вересні?

Прочитай загадку.

Якими різними словами в нашій мові називають відгадку?

Тільки дощик прошумів над лужком, над лісом, хтось у небі рушничок вишитий повісив.

2.    Усно поділи для переносу слова веселка, райдуга.

3.    Перевір за наведеним далі правилом, чи правильно ти виконав завдання.

Букви й та ь при переносі слів не можна відривати від попередньої букви. Перенось так: ліній-ка або лі-нійка, ляль-ка або ля-лька.

Отже, як правильно перенести слова райдуга?

 

Попрацюйте парами!

1. Прочитайте і спишіть слова, поділяючи їх для переносу одним із способів. Порівняйте, чи правильно ви виконали роботу.

Чайка, літає, їжак, жайворонок, сойка, мальви, Юрасик, Василько.

2.  Яке слово не можна поділити для переносу?

 

Утвори слова з перших складів таких слів:

1)  сокіл, роса, капуста; 

3) солома, ваза;

2) вода, ромашка, нагідки; 

4) орел, садок.

 

Виконуй вправу в такій послідовності:

1) прочитай слово й усно поділи його на склади;

2) вимов перший склад;

3) вимов перші склади в усіх словах рядка;

4) запиши утворене слово.

 Яке із записаних тобою слів не можна поділити для переносу?

 

Прочитай текст.

РАННЯ ОСІНЬ

День був гарний, погожий. На городі і в са¬ду ясніли свіжі осінні квіти. Між зеленим листям на деревах подекуди визирали пожовклі листочки. Над деревами снувало біле, як срібло, блискуче бабине літо. А вгорі прослалося небо — чисте, спокійне. Бабине літо — тут: павутиння, що літає в повітрі на початку осені.

Степан Васильченко

2. Про які ознаки ранньої осені говориться в тексті?

3. Добери слова, близькі за значенням до слів: погожий (день), визирали (листочки), чисте (небо). Запиши їх парами.

4. Виділені слова поділи для переносу за вивченими правилами.

НАГОЛОС

Наголос – це вимова одного із складів з більшою силою.

Наголос завжди падає на голосний звук в складі, напр., чудо‘во, бi‘гати, вече‘ряти.

Голосний звук і склад, на який падає наголос, називається наголошеним; усі інші голосні і склади – ненаголошеними (у слові вi-тер склад ві- наголошений)..

Наголошений склад вимовляється з більшою силою, ніж усі інші.

Наголошеними можуть бути різні за порядком склади (рiч-ка, пе-ре-рва).

Наголос може переміщуватися з однієї частини слова на іншу при зміні форми цього слова (нога’ – но’ги).

За допомогою наголосу іноді розрізняються лексичні значення слів (за’мок – замо’к, му’ка – мука’ ) та їхні граматичні форми (стi’ни – називний відмінок множини і стіна’– родильний відмінок однини).

Більшість слів в українській мові має один наголос, але складні слова можуть мати два і навіть більше наголосів (багатомільйонний).

Смисловий наголос – це вимова одного із слів чи словосполучення в реченні з посиленням голосу (Це я’ хотів піти звідси – не хтось інший, а саме я)

 

 

ІНШІ ГРАФІЧНІ ЗНАКИ

Крім букв алфавіту, для передачі слів в українській мові використовуються апостроф, знак наголосу, дефіс (риска), крапка, знак питання, знак оклику, кома, тире, двокрапка, лапки, дужки, три крапки та ін. знаки:

 

Читайте і пишіть

В в (в) ва, во, ву, ве, ви;

Ф ф (ф) фа, фо, фу, фе, фи фа-ва, ва-фа, ава-афа;

З з (з) за, зо,зу,зе, зи аз, оз, уз, ез, из;

Сс (с) са, со, су, се, си ас, ос, ус, ес, ис;

 са – за, за – са, аза-аса, со-зо, зо-со, осо-озо, су-зу, зу-су, усу-узу, се-зе, зе-се, есе-езе, си-зи, зи-си, иси-изи;

Ц ц (ц) ца-цо-цу-це-ци ац-оц-уц-ец-иц;

І і (і)ві-ді, ви-ді ві-ви, ів-ив, ти-ті, іт-ит;

Нн (н) на, но, ну, не, ни, ні, ан,он, ун, ен, ин, ін;

К к ка, ко, ку, ке, ки, кі

 

Ґґ га-ґо-ґу-ґе-ги Ґанок, ґудзик, аґрус, ґума, ґречний, зиґзаґ
Читайте
а-га            а-ха	ха-ах         ка-ак
о-го           о-хо	хо-ох         кскж
у-гу           у-ху	ху-ух          ку-ук
е-ге            е-хе	хе-ех         ке-ек
и-ги           и-хи	хи-их         ки-ик
га-ка-ха	аха-охо-уху
го-ко-хо	ака-око-уку
гу-ку-ху	иги-ого-угу
ге-ке-хе	еге-ехе-уху
ги-ки-хи	охо-око-уку

 

Слухайте, повторюйте, читайте

Говорити, слухати, гуляти, готувати, згадувати, грати, фотографувати, купувати, перекладати, знаходитися, ходити, їхати.

Летів горобець через хлівець, ніс пуд гороху і нам дав потроху.

Що ви звичайно робите на уроці? –  Ми читаємо, пишемо, говоримо

Що ви вчора робили науроці? – Ми читали, писали, говорили українською мовою (по-українськи).

Що ти робиш на уроці, Богдане? – Я читаю, пишу, говорю українською мовою.

Що ти робив на уроці, Богдане? – Я читав, писав, говорив українською мовою.

– Що ти робиш на уроці, Марійко? – Я читаю, пишу, говорю українською мовою.

– Що ти робила на уроці, Марійко? – Я читала, писала, говорила українською мовою.

 

ча-чо-чу-че-чи; ща-що-щу-ще-щи;

ча-ща, чо-що, чу-щу, че-ще,  чи-щи; ша-ща, шо-що, шу-щу, ше-ще, ши-щи;

ва-во-ву-ве-ви; фа-фо-фу-фе-фи;

ва-фа, во-фо, ву-фу, ве-фе, ви-фи; мова – розмова розмовляю; кафе – фото – фонтан – телефон;

країна – Україна – українська мова – українець – українка.

Моя країна -Україна. ан – на, ань-ня, ання – завдання -запитання.

Читайте  текст

Це наша аудиторія №8. Тут  працює наша група.   Зараз урок.Ми вивчає­мо українську мову. Ми пишемо, читаємо, розмовляємо українською мовою. Викладач запитує, а ми відповідаємо.

-Хто ви?

-Я студент.

-Як вас звуть?

-Мене звуть Ахмед.

-Ви іноземець?

-Так, я іноземець.

-Де ви навчаєтесь?

-Я навчаюсь в університеті

. -Що ви вивчаєте?

-Я вивчаю українську мову.

 -Ви добре розмовляєте українською мовою!

Ви говорите українською мовою?

Так, ми говоримо українською мовою

Читайте:

Д д   да-до-ду-де-ди; ад-од-уд-ед-ид;

1.     аудиторія,   диван, дошка, студент, диктант, вдома, друг, подруга, один, добре, швидко, додому, туди, сюди, дочка, підручник, людина, люди, дитина;

2.     стадіон, дякую, радіо, дівчинка, діти.

Т т   та-то-ту-те-ти;

 ат-от-ут-ет-ит;

 

1.     мати, карта, зошит, телевізор, там, тут, твій, товариш, університет, інститут, тумбочка, картина, тарілка, магнітофон;

2.     батько, платівка, стіл, радість.

 

Дд-Тт   да-та

ДУ-ту

до- то

де-те

ди-ти

да-да-та та-да-та ту-ту-ду ту-ду-ту до-до-то те-те-де ди-ди

та-да-да     ди-ти-на

ту-ду-ду      да-ри-на

то-до-до     до-ли-на

те-де-де      де-кан

ти-ди-ди      дім

 

1.     аудиторія, студент, диктант, туди, стадіон, дитина, діти, радість.

–               Наталко, ти говориш англійською?

–               Так, я трохи говорю англійською. А ти, Марі, непогано говориш українською?

–               Так, трохи говорю. І Майкл теж трохи говорить українською. Ми вивчаємо українську мову і трохи говоримо українською.

–                               Ви завжди говорите українською? Ні, вдома ми говоримо англійською.

 

Завдання 1. Розташуйте літери в алфавітному порядку та запишіть їх у зошит

 

·                   С, з, м, о, ф, а, д, ю, в, л, т, к.

·                   І, р, ж, х, о, п, в, ь, и, а, с, я, щ.

·                   Ц, й, ф, ч, є, ж, р, м, т, н, ш, б.

                               

 

Зверніть увагу!

 

 

 

 

 

 

 

 

Завдання 3. Прочитайте слова

 

·                    ма-ма – мама, ка-ва – кава, не-бо – небо, зи-ма – зима, ма-ши-на – машина, го-ди-на – година;

·                    во-да – вода, лі-то – літо; ри-ба – риба, ле-ті-ти – летіти, ли-мон; си-джу – сиджу, хо-джу – ходжу;

·                    сон-це – сонце; річ-ка – річка, кві-ти – квіти, чаш-ка – чашка, лож-ка – ложка;

·                    сли-ва – слива, слов-ник – словник, зав-жди – завжди, книж-ка – книжка, кар-ти-на – картина, хви-ли-на – хвилина. 

 

Завдання 4. Запишіть назви країн українськими літерами

 

[Ee r a k], [T u r e ch ch ia], [U k r a yia], [M a r o k k o], [F r ats ee ya], [R o s ee ya], [A l zh i r], [Eed ee ya], [K aa d a], [K e n ee ya].

 

Завдання 5. Прочитайте слова з голосними звуками /

·                    [а]: чай, час, газ, раз, лак, бал, ваза, хата, вата, лампа, брат, салат, Ганна, банан, ванна.

·                    [о]: сон, рот, лоб, око, слово, фото, мороз, молоко, золото.

·                    [у]: суп, сум, клуб, струм, лук, кущ, тур, пункт, друг, тулуб.

·                    [е]: мед, фен, лев, метр, рейс, семестр, тест, текст, четвер, рецепт, Семен.

·                    [и]: лис, син, сир, мир, гриб, лист, Пилип, крик, килим, тигр, диск.

·                    [і]: лід, кіт, ніч, дід, сік, рік, ніс, дім, стіл, світ, хліб, міст, хвіст, північ.

 

Завдання 6. Випишіть у три колонки слова: 1) з одним голосним звуком, 2) з двома голосними звуками, 3) з трьома і більше голосними звуками /

 

Тато, сестра, студент, вікно, група, тут, там, ручка, кімната, двері, студентка, декан, деканат, ми, ви, викладач, магазин, зошит, словник, книжка, година, погода, розклад, брат, будинок, він, дівчина, стіл, вони, масло, сумка, син, дочка, дід, друг, вона, квартира, місто, університет.

 

Завдання 7. Прочитайте слова, випишіть приголосні звуки /

Зразок: вечір – в, ч, р.

 

Вечір, обід, університет, лікар, жінка, озеро, риба, журнал, шафа, курка, гуртожиток, ранок, таксі, вода, чоловік, піца, гроші, парк, автобус, ложка, ніж, каса, дошка, газета, машина.

 

Завдання 8. Прочитайте слова з м’яким знаком. Пам’ятайте: ь пом’якшує попередній приголосний

 

Сіль, мільйон, день, промінь, говорить, батько, десять, шість, Тернопіль, Львів, батьки, скільки, Ольга, сьогодні, близький, учень, Василь, апельсин.

 

Літери я, ю, є, ї

 

Літери я, ю, є  на початку слів або після голосних літер вимовляються як два звуки:

я – [y+a] – яблуко, моя;

ю – [y+u] – юнак, твою;

є – [y+e] – Єгипет, моє.

Після приголосних літер я, ю, є позначають один звук (приголосний звук перед я, ю, є завжди м’який):

я – [a] – бабуся;

ю – [u] – людина;

є – [e] – синє.

Літера ї завжди позначає два звуки – [y+і] – їсти, мої.

 

Завдання 9. Прочитайте слова з літерами я, ю, є, ї /

 

Яхта, Єгипет, гуляти, сядьте, твоя, пляшка, дядько, їжа, вія, людина, знаю, ряд, свято, буряк, який, юнак, заєць, маєш, як, земля, пояс, ключ, приємний.

 

*Завдання 10. Запишіть у дві колонки слова – назви міст України:           1) слова, у яких я, ю, є, ї позначають один звук; 2) слова, у яких я, ю, є, ї позначають два звуки /

 

Київ, Запоріжжя, Миколаїв, Макіївка, Вінниця, Бердянськ, Євпаторія, Ізмаїл, Феодосія, Коломия, Ізюм, Чугуїв, Боярка, Козятин, Люботин, Южне, Яготин, Яремче, Ізяслав, Українка, Теребовля, Дубляни, Почаїв.

 

 

 

Завдання 11. Прочитайте слова з літерою щ

 

Щирий, щоранку, щовечора, щоночі, щастя, дощ, борщ, щасливий, щітка, щоб, якщо, кращий, щука, щедрий, щось, мерщій, кущ, прищ, щелепа, Хрещатик, Київщина.

 

Завдання 12. Прочитайте слова з літерами д+ж, д+з

 

Джем, дзвін, сиджу, ходжу, джміль, джерело, дзьоб, проводжати, бджола, попередження, народження.

 

Завдання 13. Запишіть 5 речень з поданими словами

 

Зразок: Хто це? Це батьки?

   Так, це мама і тато.             

             Вони тут?

 

Це, ось – this (is)?, ето, вот

хто це? – who is it?, кто ето?

що це?  – what is it?, что ето?

я – I, я

ти – you, ты

ви – you, вы

він – he , он

вона – she, она

мама (мати) – mammy (mother), мама

тато (батько) – dad (father), отец

батьки – parents, родители

друг – friend, друг

тут – here, здесь

там – there, там

студент – student (boy), студент

студентка – student (girl), студентка

викладач – teacher, преподаватель

так – yes, да

ні – no, нет

і – and, и

 

Завдання 14. Запишіть і запам’ятайте речення

 

Добрий ранок! – Good morning!    Доброе утро!

Добрий день! – Good afternoon!   Добрый день!

Добрий вечір! – Good evening!   Добрый вечер!

Привіт! – Hello!  Привет!

Дякую! – Thank you!   Спасибо Як тебе звати? – What‘s your name?   Как тебя звать?

Мене звати…– My name is …Меня зовут

Ти студент? – Are you a student?  Ты студент

Так, я студент. – Yes, I am a student.   Да, я студент

 

*Завдання 15. Прочитайте текст. Напишіть коротку розповідь про свою сім’ю /

 

Моя сім’я

 

Це моя сім’я: мама, тато, сестра, брат і я. Ось моя мама Олена і мій тато Олег. Вони мої батьки. Тут моя сестра Марія. Вона учениця. А це мій брат Роман. Він учень. Там мій дідусь Іван і моя бабуся Лариса. А це я, мене звати Дмитро. Я студент.

 

Словник до тексту

 

моя, мій – my, моя, мой

сім’я – family, сем’я

учениця – schoolgirl, pupil, ученица

учень – schoolboy, pupil, учень

 

 

 

 Фонетика (від гр. phone – звук) – розділ науки про мову, який вивчає звуки мови.

 

ЗВУК

Основним об’єктом вивчення фонетики є звуки – найменші одиниці мовного потоку, з яких в мові складаються слова.

Звуки мови на письмі позначаються так:

Окремо взяті звуки (на відміну від слова та речення) не мають ніякого значення ([о], [у], [п], [с], [д], [і], [к], [м]), але з них творяться слова та їхні значущі частини. Наприклад, з наведених звуків легко складається слово підсумок, у якому виділяються три значущих частини під + сум + ок.

Звуки утворюють зовнішню, звукову оболонку слів і тим самим допомагають відрізнити одне слово від іншого.

Слова розділяються за кількістю звуків, з яких вони створені, набором цих звуків та їх послідовністю.

Звукова система української мови нараховує 38 звуків: 6 голосних і 32 приголосних.

 

ЯК ВИНИКАЮТЬ ЗВУКИ

Звуки мови виникають за допомогою мовного апарату, до якого відносять гортань з голосовими зв’язками, ротову та носову полості, губи, язик, зуби та піднебіння.

За способом творення звуки поділяються на голосні та приголосні.

 

Голосні звуки – це звуки людської мови, основу яких становить голос. При вимові голосних звуків струмінь повітря, вийшовши з легень і проходячи по гортані, спричинює вібрацію зімкнених напружених голосових зв’язок.

Пояснити це явище можна порівнянням з грою на будь-якому музичному струнному інструменті (скажімо, гитарі). Спробуйте заграти на струнах – і вам у нагороду буде чудова музика.

Саме такими “струнами” і є наші голосові зв’язки- головний речовий орган людини.

Після того як струмінь повітря, вже в вигляді звукової хвилі з періодичними коливаннями, проходить крізь ротову порожнину, він вільно виходить назовні.

Ротова порожнина відіграє при цьому роль резонатора, який за рахунок руху нижньої щелепи та переміщення язика в горизонтальній та вертикальній площині змінює свої розміри та форму, що є вирішальним при творенні голосних різної якості.

 

Приголосні звуки – це звуки людської мови, основу яких становить шум з більшою чи меншою частиною голосу або тільки шум.

При вимові приголосних звуків голосові зв’язки можуть бути напруженими і вібрувати під тиском повітряного струменя, утворюючи музикальний тон (голос), а можуть бути розслабленими, не замкненими і вільно пропускати видихуване повітря.

Характерні для приголосних шуми виникають переважно у ротовій порожнині при подоланні струменем повітря різноманітних перешкод, утворюваних на його шляху активними і пасивними мовними органами.

Рух і положення мовних органів при вимові певних звуків називається артикуляцією (від лат. articulo – розчленяю).

 

 

АКТИВНІ І ПАСИВНІ МОВНІ ОРГАНИ

Активні мовні органи при творенні звуків здійснюють певні рухи. Це – голосові зв’язки, задня стінка глотки, язичок (піднебінна завіса), язик і губи. Активні мовні органи відіграють головну роль у процесі звукоутворення.

Пасивні мовні органи – це нерухомі мовні органи, до яких наближаються активні чи навіть змикаються з ними, спричинюючи виникнення шумів. До них належать тверде піднебіння, зуби, альвеоли (горбочки коло зубів). Пасивні мовні органи при звукотворенні виконують допоміжну роль.

 

 

ГОЛОСНІ ЗВУКИ

Голосних звуків шість:

Голосні звуки можуть бути:

 

Голосні переднього і заднього ряду

За місцем творення (мається на увазі рух язика у горизонтальній площині ротової порожнини) голосні звуки поділяються на голосні переднього ряду і голосні заднього ряду:

 

Голосні низького, середнього і високого підняття

В залежності від ступеня підняття язика, тобто від його руху у вертикальній площині, розрізняють голосні низького, середнього і високого підняття:

 

Огублені і неогублені голосні

За участю губ голосні поділяються на огублені (лабіалізовані) і неогублені (нелабіалізовані):

 

 

Наголошені і ненаголошені голосні

Залежно від місця наголосу в слові голосні звуки можуть бути наголошеними і ненаголошеними:

 

 

ПРИГОЛОСНІ ЗВУКИ

В українській мові 32 приголосних звука:

Приголосні звуки можуть бути: