ВИДИ nЗ’ЄДНАННЯ КІСТОК, БУДОВА СУГЛОБІВ. СПОЛУЧЕННЯ ХРЕБЦІВ nМІЖ СОБОЮ ТА З ЧЕРЕПОМ. СПОЛУЧЕННЯ КІСТОК ЧЕРЕПА: ШВИ, nЗВ’ЯЗКИ, СИНХОНДРОЗИ, СКРОНЕВО-НИЖНЬОЩЕЛЕПНИЙ СУГЛОБ.
СПОЛУЧЕННЯ nРЕБЕР З ХРЕБЦЯМИ ТА З ГРУДИНОЮ. СПОЛУЧЕННЯ КІСТОК ПОЯСА ВЕРХНЬОЇ КІНЦІВКИ, ПЛЕЧОВИЙ СУГЛОБ.
ЛІКТЬОВИЙ СУГЛОБ. nСПОЛУЧЕННЯ КІСТОК ПЕРЕДПЛІЧЧЯ. ПРОМЕНЕВО-ЗАП’ЯСТКОВИЙ nСУГЛОБ. СПОЛУЧЕННЯ КІСТОК КИСТІ.
Заняття n3
Скелет разом із nм’язами виконує функції опори і руху завдяки тому, що всі кістки з’єднані між nсобою й утворюють різного ступеня рухливі кісткові важелі.
Кістки та їх nз’єднання представляють пасивну, а м’язи – активну частину опорно–рухового nапарату.
Характер з’єднань nзалежить від будови і функції тієї чи іншої кісткової ланки. Тобто, з’єднання nкісток зумовлюють їх більшу або меншу взаємну рухомість і забезпечують nфункціонування скелета людини як єдиного цілого.
Кістки нижчих nводних хребетних тварин сполучаються між собою за допомогою неперервних nз’єднань.
У наземних тварин nвиди рухів ускладнились: сформувалися перехідні форми з’єднань, наприклад nсимфізи і найбільш рухливі перервні з’єднання – суглоби.
У процесі nонтогенезу людини більшість з’єднань кісток проходять дві стадії розвитку: спочатку nвиникають неперервні з’єднання, а потім частина з них перетворюється в перервні nз’єднання – суглоби.
У мезенхімі, що nз’єднує зачатки кісток, на 6–му тижні ембріонального розвитку формується nщілина, потім суглобові хрящі, капсула і зв’язки.
Суглоби людини nвивчає наука артрологія (arthrologia, від грец. arthron – суглоб).
З’єднання кісток (juncturae ossium)
Вони поділяються nна:
– неперервні (synarthroses);
– перервні (diarthroses);
– напівперервні (symphyses).
Синартрози, симфізи
До синартрозів (synarthroses) або неперервних nз’єднань належать:
– волокнисте з’єднання (junctura nfibrosa), а саме:
– синдесмози (syndesmoses), різновидом nяких є вклинення; ґомфоз (gomphosis);
– міжкісткова перетинка (membrana ninterossea);
– шво (sutura);
– схіндильоз (schindylesis), що nперекладається як розщеплення (наприклад, розщеплення може мати крижова nкістка);
– хрящове з’єднання (junctura ncartilaginea), різновидом якого є:
– синхондроз (synchondrosis);
– симфіз (symphysis);
– наростковий хрящ (cartilago epiphysialis);
– кісткове з’єднання – синостоз (synostosis), тобто nз’єднання кісток (juncturae ossium) за допомогою кісткової тканини;
– м’язове з’єднання – синсаркоз (synsarcosis), тобто nз’єднання кісток (juncturae ossium) за допомогою м’язів (з’єднання під’язикової nкістки з нижньою щелепою та з’єднання лопатки з хребтовим стовпом і грудною nкліткою).
Волокнисті з’єднання (juncturae nfibrosae)
Вони поділяються nна:
– зв’язки (ligamenta);
– мембрани (membranae);
– шво (sutura);
– вклинення (gomphosis), або nзубо–комірковий синдесмоз (syndesmosis dentoalveolaris).
Зв’язки (ligamenta) бувають nколагенові й еластичні, а саме:
– внутрішньокапсулярні зв’язки (ligg. nintracapsularia);
– капсулярні зв’язки (ligg. capsularia);
– позакапсулярні зв’язки (ligg. nextracapsularia).
Мембрани (membranae) поділяються на:
– міжкісткові мембрани (membranae ninterosseae);
– тім’ячка (fonticuli).
Шов (sutura) поділяється на:
– зубчасте шво (sutura serrata);
– лускове шво (sutura squamosa);
– плоске шво (sutura plana).
Хрящові з’єднання (juncturae ncartilagineae)
Вони поділяються nна:
– тимчасові (під час росту кісток), коли nпрошарок хряща між кістками поступово заміщується кістковою тканиною і таке nз’єднання перетворюється на синостоз;
– постійні, nколи прошарок хрящової тканини між кістками існує упродовж усього життя людини.
Cимфізи (symphyses)
або напівсуглоби (hemiarthroses)
Вони мають невелику nщілину в хрящовому або волокнистому прошарку між зчленованими кістками. Цей тип nз’єднання є перехідною формою від неперервних з’єднань до перервних.
Синовіальні з’єднання (juncturae nsynoviales)
або суглоб (articulatio) чи діартроз n(diarthrosis)
Раніше їх називали перервними nз’єднаннями. Це найбільш рухомі з’єднання між кістками, для утворення яких необхідні nчотири основні елементи, а nсаме:
1. Не менше двох суглобових поверхонь (facies narticulares), які вкриті гіаліновим хрящем і мають:
– суглобову ямку n(fossa articularis);
– головку nсуглоба; суглобову головку (caput articulare).
2. Суглобова капсула (capsula articularis), nяка складається з:
– волокнистої nперетинки; волокнистого шару (membrana fibrosa; stratum fibrosum);
– синовіальної nперетинки; синовіального шару (membrana synovialis; stratum synoviale), nякий має синовіальні складки (plicae synoviales) і синовіальні ворсинки (villi nsynoviales).
3. Суглобова порожнина (cavitas narticularis), яка може мати:
– суглобовий nзакуток (recessus articularis);
– синовіальну nпіхву (vagina synovialis);
– синовіальну nсумку (bursa synovialis).
4. Синовію (synovia) – синовіальну рідину, nщо змочує суглобові поверхні. Вона продукується клітинами синовіального шару.
Суглоби n(articulationes) можуть мати і додаткові nелементи, до яких належать:
– зв’язки (ligamenta);
– синовіальні сумки (bursae synoviales);
– жирові складки (plicae adiposae);
– синовіальні ворсинки (villi synoviales);
– суглобові диски (disci articulares);
– суглобові меніски (menisci articulares);
– суглобові губи (labra articularia);
– сесамоподібні кістки (ossa sesamoidea).
Суглоби за будовою поділяються на:
– прості суглоби (articulationes nsimplices), які складаються з двох суглобових поверхонь (facies articulares);
– складні суглоби (articulationes ncompositae), що мають більше ніж дві суглобові поверхні (facies articulares);
– комбіновані суглоби (articulationes ncombinatae), які анатомічно відокремлені, але пов’язані між собою загальною nфункцією;
– комплексні суглоби (articulationes ncomplexae), в порожнині яких є суглобові диски (disci articulares) або nсуглобові меніски (menisci articulares), які поділяють суглобову порожнину n(cavitas articularis) на два і більше відділів.
Суглоби за функцією поділяють на:
– одновісні суглоби;
– двовісні суглоби;
– багатовісні суглоби.
До одновісних суглобів за формою nналежать:
– циліндричні суглоби (articulationes ncylindricae), у яких рухи відбуваються навколо поздовжньої осі (axis nlongitudinalis); ці суглоби ще називають обертовими суглобами n(articulationes trochoideae);
– блокоподібні суглоби (ginglymi) та їх nрізновид – гвинтоподібні суглоби (articulationes cochleares).
До двовісних суглобів належать:
– двовиросткові суглоби (articulationes nbicondylares);
– еліпсоподібні суглоби (articulationes nellipsoideae);
– сідлоподібні суглоби (articulationes nsellares).
До тривісних суглобів; багатовісних суглобів належать:
– плоскі суглоби (articulationes planae), nякі можуть бути малорухомими суглобами (amphiarthrosеs);
– кулясті суглоби (articulationes nspheroideae);
– чашоподібні суглоби (articulationes ncotylicae).
Чим більша конгруентність (відповідність) суглобових nповерхонь, тим менший обсяг рухів у такому суглобі.
Це основний закон nсистеми з’єднань (артросиндесмології).
У суглобах n(articulationes) залежно від будови (форма і рельєф, суглобові поверхні, nрозмір, розташуваня зв’язок) з’єднувальних поверхонь рухи можуть здійснюватись nнавколо:
– лобової; фронтальної осі (axis nfrontalis);
– стрілової; сагітальної осі (axis nsagittallis);
– вертикальної; прямовисної осі (axis nverticalis).
Навколо лобової осі (axis frontalis) в суглобі (articulatio) можливе:
– згинання (flexio);
– розгинання n(extensio).
Навколо стрілової осі (axis sagittallis) в суглобі (articulatio) можливе:
– відведення n(abductio);
– приведення n(adductio).
Навколо вертикальної осі (axis verticalis) в суглобі (articulatio) можливі:
– обертання nназовні; бічне обертання (rotatio externa; exorotatio; rotatio lateralis);
– обертання nдосередтнт; присереднє обертання (rotacio interna; endorotatio; rotatio nmedialis).
Навколо усіх осей у суглобі (articulatio) можливе колове nобертання (circumductio), при якому вільний кінець кістки чи кінцівки nописує конус.
У суглобах n(articulationes) деяких ділянок кінцівок (regiones membrorum) також можливі:
– привертання n(pronatio);
– відвертання n(supinatio);
– протиставлення n(oppositio);
– зіставлення n(repositio).
Характеристику суглобові nнеобхідно давати за такою схемою:
– назва суглоба;
– nанатомічні утвори, які беруть участь у формуванні суглоба;
– nсуглобові поверхні;
– форма nсуглоба;
– яким nє суглоб за будовою;
– яким nє суглоб за функцією;
– осі nобертання;
– види nрухів;
– nприкріплення суглобової капсули;
– nзв’язки суглоба;
– особливості суглоба (наявність елементів допоміжного nапарату суглоба, окрім зв’язок).
Суглоби хребтового стовпа (articulationеs columnae nvertebralis)
Атланто–осьовий суглоб (articulatio atlantoaxialis)
Атланто–осьовий nсуглоб складається з:
А. Серединного атланто–осьового nсуглоба (articulatio atlantoaxialis mediana)
Цей nсуглоб є:
– nциліндричний (articulatio cylindrica) – за формою;
– nкомбінований (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);
– nодновісний – за функцією.
Суглобові nповерхні (facies articulares):
– ямка nзуба на атланті (fovea dentis atlantis);
– nпередня суглобова поверхня зуба осьового хребця (facies articularis anterior ndentis axis);
– задня nсуглобова поверхня зуба осьового хребця (facies articularis posterior dentis naxis);
– nпоперечна зв’язка атланта (ligamentum transversum atlantis).
Рухи nнавколо вертикальної осі (axis verticalis).
Види nрухів:
– nобертання (rotatio) голови вправо і вліво, тобто обертання назовні (rotatio nexterna);
– nобертання досередини (rotatio interna).
Б. Бічного атланто–осьового суглоба n(articulatio atlantoaxialis lateralis), парний
Він є:
– nплоским (articulatio plana) – за формою;
– nкомбінованим (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);
– nбагатовісним – за функцією.
Суглобові nповерхні:
– нижні nсуглобові поверхні атланта (facies articulares inferiores atlantis);
– nверхні суглобові поверхні осьового хребця (facies articulares superiores axis).
Рухи nнавколо вертикальної осі (axis verticalis).
Види nрухів: обертання (rotatio) голови вправо і вліво.
Допоміжний апарат серединного атланто–осьового суглоба n(art. atlantoaxialis mediana) та бічного атланто–осьового суглоба (art. atlantoaxialis nlateralis) спільний і має:
– nкрилоподібні зв’язки (ligg. alaria);
– nзв’язку верхівки зуба (lig. apicis dentis);
– nхрестоподібну зв’язку атланта (lig. cruciforme atlantis), до складу якої nвходять:
– nпоздовжні пучки (fasciculi longitudinales);
– nпоперечну зв’язку атланта (lig. transversum atlantis);
– nпокрівельну перетинку (membrana tectoria).
Дуговідросткові суглоби (articulationes zygapophysiales)
або міжхребцеві суглоби n(articulationes intervertebrales)
Дуговідросткові nсуглоби є:
– nплоскі (articulationes planae) – за формою;
– nкомбіновані (articulationes combinatae) – за будовою (вид суглоба);
– nбагатовісні – за функцією.
Суглобові nповерхні:
– нижні nсуглобові відростки хребця (processus articulares inferiores vertebrae), що nрозташовані у вище розміщеному хребці;
– nверхні суглобові відростки хребця (processus articulares superiores vertebrae), nщо розташовані у нижче розміщеному хребці.
Рухи nнавколо:
– nвертикальної осі (axis verticalis);
– nстрілової осі (axis sagittalis);
– nлобової осі (axis frontalis).
Вид nруху: ковзання, суглоб є малорухомим (amphiarthrosis).
Допоміжний nапарат представлений такими зв’язками:
– nдовгими (з’єднують між собою більше двох хребців);
– nкороткими (з’єднують між собою сусідні хребці).
До коротких зв’язок (ligamenta brevia) nналежать:
– жовта nзв’язка (lig. flavum);
– nміжостьовi зв’язки (ligg. interspinalia);
– nміжпоперечні зв’язки (ligg. intertransversaria);
– nпоперечні зв’язки (ligg. transversa), вони укріплюють ці суглоби.
До довгих зв’язок (ligg. longa), які nрозташовані вздовж хребтового стовпа (columna vertebralis), належать:
– nпередня поздовжня зв’язка (lig. longitudinale anterius);
– задня nпоздовжня зв’язка (lig. longitudinale posterius);
– nнадостьова зв’язка (lig. supraspinale), яка у шийному відділі формує каркову nзв’язку (lig. nuchae).
Попереково–крижовий суглоб (art. nlumbosacralis)
Він за nбудовою, формою та функцією подібний до дуговідросткових суглобів n(articulationes zygapophysiales).
Допоміжний nапарат – клубово–поперекова зв’язка (lig. iliolumbale).
Між основою крижової кістки (basis nossis sacri) та тілом V поперекового nхребця (corpus vertebrae lumbalis quinti [V]), зазвичай, є симфіз (symphysis).
Крижово–куприковий суглоб (articulatio sacrococcygea)
Крижово–куприковий nсуглоб утворений:
– nверхівкою крижової кістки (apex ossis sacri);
– nосновою куприкової кістки (basis ossis coccygis).
Найчастіше nце з’єднання є симфізом (symphysis).
Допоміжний nаппарат:
– nповерхнева задня крижово–куприкова зв’язка; поверхнева дорсальна nкрижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum posterius superficiale; lig. nsacrococcygeum dorsale superficiale);
– глибока nзадня крижово–куприкова зв’язка; глибока дорсальна крижово–куприкова зв’язка n(lig. sacrococcygeum posterius profundum; lig. sacrococcygeum dorsale nprofundum);
– передня крижово–куприкова nзв’язка; вентральна крижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum anterius; nlig. sacrococcygeum ventrale);
– бічна nкрижово–куприкова зв’язка (lig. sacrococcygeum laterale).
У жінок щілина крижово–куприкового симфізу (fissura sacrococcygea symphysis) nбільша, ніж у чоловіків, що дозволяє куприку (coccyx) значно відхилятись назад під час пологів, збільшуючи розмір нижнього nотвору таза (apertura pelvis inferior).
З’єднання хребтового стовпа n(juncturae columnae vertebralis)
з черепом (cranium)
Атланто–потиличний суглоб (articulatio natlantooccipitalis), парний
Він є:
– nдвовиростковий (articulatio bicondylaris) – за формою;
– nкомбінований (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);
– nдвовісний – за функцією.
Суглобові nповерхні:
– nпотиличні виростки (condylі occipitales);
– nверхні суглобові поверхні атланта (facies articulares superiores atlantis).
Рухи nнавколо:
– nлобової осі (axis frontalis);
– nстрілової осі (axis sagittalis).
Види nрухів:
– nнахили голови вперед і назад, тобто згинання (flexio) і розгинання (extensio);
– nнахили голови вправо і вліво, тобто відведення (abductio) і приведення n(adductio).
Допоміжний nапарат:
– nпередня атланто–потилична перетинка (membrana atlantooccipitalis anterior);
– задня nатланто–потилична перетинка (membrana atlantooccipitalis posterior);
– бічна nатланто–потилична зв’язка (lig. atlantooccipitale laterale).
З’єднання nкісток черепа
Безперервні з’єднання кісток черепа існують у вигляді синдесмозів (надр, nшвів), синхондрозів (напр. постійний кам’янисто-потиличний синхондроз) та nсиностозів (напр. тимчасовий клиноподібно-потиличний синхондроз після 20 років nперетворюється на синостоз). Напівперервних з’єднань у черепі немає. Єдиним nперервним з’єднанням у черепі є скронево-нижньощелепний суглоб.
Скронево-нижньощелепний nсуглоб
Скронево-нижньощелепний суглоб (articulatio temporomandibularis)
утворений nголовкою нижньої щелепи з одного боку, суглобовою поверхнею та суглобовим nгорбком скроневої кістки – з іншого. Названі суглобові поверхні вкриті nсуглобовим хрящем. Цей суглоб є комбінованим. Скронево-нижньощелепний суглоб є nкомплексним, тому що містить суглобовий nдиск. Суглобовий диск потоншений у центрі, чим досягається nпокращання конгруентності суглобових повертань.
Скронево-нижньощелепний суглоб за формою є виростковим, тому що утворений nвиростковим відростком нижньої щелепи. У двоосьовому скронево-нижньощелепному nсуглобі можливі основні рухи: 1) навколо фронтальної осі – опускання та nпіднімання нижньої щелепи; 2) навколо вертикальної осі – зміщення нижньої nщелепи вправо та вліво, причому одна головка нижньої щелепи на боці зміщення nповертається навколо вертикальної осі, а інша головка разом з диском зсувається nна суглобовий горбок.
Суглобова капсула прикріплюється по краю суглобових поверхонь, а саме: а) nна нижній щелепі — по шийці, причому спереду вище, ніж ззаду; б) на скроневій nкістці: спереду – по передньому схилу суглобового горбка, ззаду -по передньому nкраю кам’янисто-барабанній щілині, збоку – по основі виличного відростка, nприсередньо – досягає клиноподібної кістки.
Край суглобового диска по колу зрощений з капсулою скронево-нижньощелепного nсуглоба, таким чином суглобова порожнина є поділеною на два ізольовані поверхи. nУ верхньому поверсі суглобову порожнину вистеляс верхня синовіальна перетинка, тетbrana sinovialis superior, а у нижньому – нижня синовіальна перетинка, тетbrana sinovialis inferior.
Суглоб зміцнюється наступними зв’язками.
1. Бічна зв’язка, lig. laterale, йде nвід основи виличного відростка скроневої кістки до задньобічної поверхні шийки nнижньої щелепи. Частина пучків бічної зв’язки вплітаються у суглобову капсулу.
2. Присередня зв’язка, lig. mediale, як nпотовщення зовнішнього волокнистого шару суглобової капсули йде від основи nості клиноподібної кістки до задньоприсередньої поверхні шийки нижньої щелепи.
3. nШилонижньощеленна зв’язка, lig. sthylomandibulare, починається на шилоподібному nвідростку скроневої кістки і прикріплюється до заднього краю кута нижьої nщелепи.
4. Клинонижньощелепна nзв’язка, lig. sphenomandibulare, з’єднує ость клиноподібної кістки з язичком nнижньої щелепи.
Особливістю nскронево-нижньощелепного суглоба є те, що, завдяки наявності диска, головка nнижньої щелепи разом з диском може зсуватись вперед, потрапляючи на суглобовий nгорбок. Це відбувається під час: а) жувальних рухів нижньої щелепи з боку, nпротилежному напрямку зміщення щелепи, коли у іншому суглобі рух відбувається nнавколо вертикальної осі; б) висування нижньої щелепи вперед; в) кінцевої nстадії опускання нижньої щелепи.
В опусканні нижньої щелепи можна виділити три стадії. У першій стадії, nири незначному опусканні нижньої щелепи навколо фронтальної осі рухається nтільки головка нижньої щелепи; рух відбувається тільки у нижньому поверсі nсуглоба. У другій стадії рухи відбуваються як у нижньому, так і у nверхньому поверхах суглоба, а головка нижньої щелепи починає рухатись навколо nфронтальної осі разом з суглобовим диском. У третій стадії значне nопускання нижньої щелепи призводить до того, що головка разом з диском виходить nвперед на суглобовий горбок. Подальше опускання нижньої щелепи після незначного nдодаткового зміщення у нижньому поверсі суглоба призводить до вивиху у суглобі. nЧерез те, що у скронево-нижньощелепному суглобі анатомічно можливі дуже широкі nрухи суглобової головки, у ньому, на відміну від інших суглобів, вивихи nстаються без розриву капсули.
З’єднання грудної клітки n(juncturae thoracis)
З’єднання nгрудної клітки (juncturae thoracis) поділяються на:
– синдесмози грудної клітки (syndesmoses nthoracis);
– синхондрози грудної клітки n(synchondroses thoracis);
– суглоби грудної клітки (articulationes nthoracis).
Грудна nклітка (thorax) має:
– nз’єднання ребер (juncturae costarum) із хребтовим стовпом (columna nvertebralis);
– nз’єднання ребер (juncturae costarum) із грудниною (sternum);
– nз’єднання ребер (juncturae costarum) між собою.
До синдесмозів nгрудної клітки (syndesmoses thoracis) належать:
– nзовнішня міжреброва перетинка (membrana intercostalis externa);
– nвнутрішня міжреброва перетинка (membrana intercostalis interna).
До синхондрозів nгрудної клітки (synchondroses thoracis) належать:
– nреброво–груднинний синхондроз (synchondrosis costosternalis);
– nсинхондроз першого ребра (synchondrosis costae primae);
– nгруднинні синхондрози (synchondroses sternales).
До груднинних nсинхондрозів (synchondroses sternales) належать:
– груднинний мечоподібний симфіз n(symphysis xiphosternalis);
– ручко–груднинний симфіз (symphysis nmanubriosternalis) або ручко–груднинний синхондроз (synchondrosis nmanubriosternalis).
Суглоби грудної клітки (articulationеs thoracis)
Реброво–хребцеві суглоби (articulationеs costovertebrales)
За nбудовою вони складаються з двох суглобів:
– суглоба головки ребра (articulatio ncapitis costae);
– реброво–поперечного суглоба (articulatio ncostotransversaria). Вони є комбінованими суглобами (articulationes ncombinatae).
Суглобові nповерхні:
– nголовка ребра і реброві ямки на хребцях (caput costae et foveae costales nvertebrarum);
– nгорбок ребра і реброва ямка поперечного відростка хребця (tuberculum costae et nfovea costalis processus transversi vertebrae).
Рухи nнавколо осі, що проходить через ці два суглоби.
Види nрухів:
– nобертання ребер (rotatio costarum), внаслідок чого відбувається:
– nпіднімання ребра;
– nопускання ребра.
А. Суглоб nголовки ребра (articulatio capitis costae)
Суглоб nголовки ребра є:
– nкулястий (articulatio spheroidea) – за формою;
– nкомбінований (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);
– nтривісний – за функцією.
Суглобові nповерхні:
– nголовка ребра (caput costae);
– nверхні реброві ямки тіл хребців (foveae costales superiores corporum nvertebrarum);
– нижні nреброві ямки тіл хребців (foveae costales inferiores corporum vertebrarum).
Рухи nнавколо майже стрілової осі (axis sagittalis).
Види nрухів:
– nобертання ребер (rotatio costarum), внаслідок чого відбувається:
– nпіднімання ребер;
– nопускання ребер.
Допоміжний nапарат:
– nпромениста зв’язка головки ребра (lig. capitis costae radiatum);
– nвнутрішньосуглобова зв’язка головки ребра (lig. capitis costae nintraarticulare). Вона існує лише у з’єднаннях II – X ребер з хребтом.
Б. Реброво–поперечний nсуглоб (articulatio costotransversaria)
Він nіснує між I – X ребрами та відповідним грудним хребцем і є:
– nциліндричним (articulatio cylindrica) – за формою;
– nкомбінованим (articulatio combinata) – за будовою (вид суглоба);
– nодновісним – за функцією.
Суглобові nповерхні:
– nгорбок ребра (tuberculum costae);
– nреброва ямка поперечного відростка хребця (fovea costalis processus transversi nvertebrae).
Рухи nнавколо майже стрілової осі (axis sagittalis), проведеної nчерез головку ребра.
Вид nрухів: обертання ребер (rotatio costarum), внаслідок чого nвідбувається:
– nпіднімання ребер;
– nопускання ребер.
Допоміжний nапарат:
– nреброво–поперечна зв’язка (lig. costotransversarium), яка складається з:
– nверхньої реброво–поперечної зв’язки (lig. costotransversarium superius);
– nбічної реброво–поперечної зв’язки (lig. costotransversarium laterale);
– nпопереково–реброва зв’язка (lig.lumbocostale).
Груднинно–реброві суглоби (articulationes sternocostales)
Груднинно–реброві nсуглоби утворені ребровими хрящами (cartilagines costales) II–VII ребер (costae nII–VII) та відповідною вирізкою груднини.
Цей nсуглоб є:
– nплоский (articulatio plana) – за формою;
– nпростий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);
– nтривісний – за функцією.
Суглобові nповерхні:
– nреброва вирізка груднини (incisura costalіs sterni);
– nгруднинний кінець ребра (extremitas sternalis costae).
Рухи навколо:
– nвертикальної осі (axis verticalis);
– nстрілової осі (axis sagittalis);
– nлобової осі (axis frontalis).
Види nрухів, цей суглоб є малорухомим суглобом (amphiarthrosis) nв якому відбуваються:
– nпіднімання ребер;
– nопускання ребер.
Допоміжний nапарат:
– nвнутрішньосуглобова груднинно–реброва зв’язка (lig. sternocostale nintraarticulare), вона зміцнює суглоб, який зчленовує II ребро (costa II) з nгрудниною (sternum);
– nпроменисті груднинно–реброві зв’язки (ligg. sternocostalia radiata);
– nперетинка груднини (membrana sterni);
– nреброво–мечоподібні зв’язки (ligg. costoxiphoidea) зв’язують хрящ VII ребра з nмечоподібним відростком.
Міжхрящові суглоби (articulationes interchondrales)
Вони nзнаходяться між ребровими хрящами VII – X ребер (cartilagines costales VII – X ncostarum). Передні кінці цих ребер, не досягаючи груднини, з’єднуються кожний з nхрящем розміщеного вище ребра з допомогою сполучної тканини (textus connectivus nfibrosus).
Реброво–хрящові суглоби (articulationes costochondrales)
Реброво–хрящові nсуглоби з’єднують:
– nкісткову частину ребра (pars ossea costae) з ребровими хрящами (cartilagines ncostales), у них відсутня суглобова порожнина (cavitas articularis).
З’єднання грудного пояса (juncturae cinguli pectoralis)
Синдесмози та суглоби грудного nпояса
З’єднання грудного пояса (juncturae cinguli pectoralis) поділяються nна:
– синдесмози грудного пояса; синдесмози nпояса верхньої кінцівки (syndesmoses cinguli pectoralis; syndesmoses cinguli nmembri superioris);
– суглоби грудного пояса; суглоби пояса nверхньої кінцівки (articulationes cinguli pectoralis; articulationes cinguli nmembri superioris).
Окрім цих з’єднань, на рівні з’єднань грудного пояса (juncturae cinguli pectoralis) є nзв’язки (ligamenta), які сполучають nрізні анатомічні утвори лопатки (scapula) і не мають відношення до суглобів (articulationes).
Такі зв’язки (ligamenta) називаються несправжніми nзв’язками лопатки (ligamenta spuria scapulae), або власними зв’язками лопатки (ligamenta propria scapulae).
Власні зв’язки лопатки (ligamenta npropria scapulae):
1. Дзьобо–надплечова зв’язка (lig. ncoracoacromiale), вона натягнута над плечовим суглобом (articulatio humeri) між nверхівкою надплечового відростка (acromion) і дзьобоподібним відростком лопатки n(processus coracoideus scapulae).
Ця nзв’язка (ligamentum) захищає плечовий суглоб (articulatio humeri) угорі та nобмежує рухи плечової кістки (humerus) вверх при відведенні плеча (brachium).
Якщо nпіднімати (відводити) плечову кістку вище 700, то вона впирається у nдзьобо–надплечову зв’язку (lig. coracoacromiale) і при подальшому русі вгору nпочинає рухатись лопатка (scapula) та ключиця (clavicula) у nгруднинно–ключичному суглобі (articulatio sternoclavicularis).
Дзьобо–надплечову nзв’язку (lig. coracoacromiale) разом з відростками, до яких вона кріпиться, називають склепінням плечового суглоба (fornix articulationis nhumeri).
2 Верхня поперечна зв’язка лопатки n(lig. transversum scapulae superius) розташовується над вирізкою лопатки n(incisura scapulae), перетворюючи цю вирізку в отвір.
3. Нижня поперечна зв’язка лопатки (lig. transversum nscapulae inferius) розміщена на задній поверхні лопатки (facies posterior nscapulae) і натягнута між основою надплечового відростка (basis acromii) та nзаднім краєм суглобової западини лопатки (margo posterior cavitatis glenoidalis nscapulae).
Через nотвори під вищезгадуваними зв’язками проходять судини і нерви.
Власні зв’язки, за новою анатомічною номенклатурою (Сан–Паулу, 1997), належать до nсиндесмозів грудного пояса (syndesmoses cinguli pectoralis).
До суглобів грудного пояса; nсуглобів пояса верхньої кінцівки (articulationes cinguli pectoralis; narticulationes cinguli membri superioris) належать:
– груднинно–ключичний суглоб (articulatio nsternoclavicularis);
– надплечово–ключичний суглоб (articulatio nacromioclavicularis).
Груднинно–ключичний суглоб (art. sternoclavicularis)
Груднинно–ключичний nсуглоб є:
– nкулястий (articulatio spheroidea) – за формою;
– nкомплексний (articulatio complexa) – за будовою (вид суглоба);
– nтривісний – за функцією.
Суглобові nповерхні:
– nключична вирізка груднини (incisura clavicularis sterni);
– nгруднинний кінець ключиці (extremitas sternalis claviculae).
Рухи nнавколо:
– nвертикальної осі (axis verticalis);
– nлобової осі (axis frontalis);
– nстрілової осі (axis sagittalis).
Види nрухів:
– nпіднімання й опускання ключиці (levatio et descensus claviculae);
– рухи nвперед і назад;
– nобертання ключиці (rotatio claviculae);
– nколове обертання (circumductio).
Допоміжний nапарат:
– nсуглобовий диск (discus articularis);
– nпередня груднинно–ключична зв’язка (lig. sternoclaviculare anterius);
– задня nгруднинно–ключична зв’язка (lig. sternoclaviculare posterius);
– nреброво–ключична зв’язка (lig. costoclaviculare);
– nміжключична зв’язка (lig. interclaviculare).
Надплечово–ключичний суглоб (art. acromioclavicularis)
Надплечово–ключичний nсуглоб є:
– nплоский (articulatio plana) – за формою;
– nпростий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба), або комплексний у 30 n% випадків;
– nтривісний – за функцією.
Суглобові nповерхні:
– nключична суглобова поверхня надплечового відростка лопатки (facies articularis nclavicularis acromii scapulae);
– nнадплечовий кінець ключиці (extremitas acromialis claviculae).
Рухи nнавколо:
– nвертикальної осі (axis verticalis);
– nлобової осі (axis frontalis);
– nстрілової осі (axis sagittalis).
Види nрухів, він є малорухомий (amphiarthrosis), відбуваються:
– рухи nлопатки дозаду та в присереднью сторону до хребта.
Допоміжний nапарат:
– nсуглобовий диск (discus articularis) в 30 % випадків;
– nнадплечово–ключична зв’язка (lig. acromioclaviculare);
– nдзьобо–ключична зв’язка (lig. coracoclaviculare), яка складається з nтрапецієподібної зв’язки (lig. trapezoideum) і конічної зв’язки (lig. nconoideum).
хребтовий стовп, nхребет в цілому(columna vertebralis)
Він складається з усіх справжніх хребців (vertebrae verae), крижової кістки (os sacrum) та куприка n(os coccygis) і міжхребцевих симфізів n(symphyses intervertebrales) із зв’язковим апаратом.
Функціональне значення хребтового стовпа (columna vertebralis):
– підтримує голову (caput);
– є гнучкою віссю стовбура або тулуба n(truncus);
– бере участь в утворенні стінок грудної, nчеревної і тазової порожнин (cavitates thoracis, abdominis et pelvis).
У хребтовому nканалі (canalis vertebralis) міститься nспинний мозок (medulla spinalis), nйого оболони (meninges spinales) і судини (vasa).
Спереду хребет (columna vertebralis) є найширшим біля крижової кістки n(os sacrum), догори поступово nзвужується до рівня V грудного хребця (vertebra thoracica V); звідси поперечник хребта починає nнаростати до ділянки нижніх шийних хребців (vertebrae cervicales ninferiores), потім знову nзвужується.
Розширення хребта у верхній грудній ділянці (regio pectoralis) пояснюється тим, nщо тут фіксується верхня кінцівка (membrum superius).
Ззаду на хребтовому стовпі n(columna vertebralis) відмічаються nдві борозни n(sulci dorsales); посередині вони відокремлені одна від одної гребенем з nостистих відростків (processus spinosi), з боків обмежовані nпідвищеннями, утвореними поперечними відростками (processus transversi).
Збоку хребта (columna vertebralis) видно 23 пари міжхребцевих отворів n(foramina intervertebralia), які служать для виходу спинномозкових нервів n(nervi spinales) з хребтового каналу (canalis vertebralis); з них нижні – найширші, верхні – nнайвужчі.
Хребтовий nстовп (columna vertebralis) має такі кривини:
– первинну кривину (curvatura primaria);
– вторинну кривину (curvatura secundaria).
Первинна кривина (curvatura primaria) знаходиться nв ембріоні та в плоді, що обумовлено черевним згинанням в утробі матері. Ця nкривина зберігається і в дорослого у вигляді грудного і крижового кіфозів n(kyphosis thoracica et sacralis).
Вторинна кривина (curvatura secundaria) формується nпісля народження дитини. Коли дитина починає тримати голову, а це у 2–3 місяці, nформується шийний вигин хребтового стовпа вперед – шийний лордоз (lordosis cervicalis; lordosis colli).
Вигин nгрудного відділу хребтового стовпа назад – грудний nкіфоз (kyphosis thoracica), що зміцнюється після народження, при nсидінні дитини.
Коли nдитина починає стояти та ходити, а це у 1–1,5 роки, утворюється поперековий лордоз (lordosis nlumbalis).
Вищеперераховані вигини є природними (нормальними) і nфізіологічними.
До nфізіологічних вигинів деякі автори відносять і незначний вигин хребта убік – сколіоз (scoliosis), що nз’являється внаслідок фізіологічного розвитку м’язів правої або лівої половин nтіла людини.
Патологічними вигинами є вигини хребтового стовпа nвперед, назад або вбік.
Довжина хребта чоловіка становить приблизно
Хребет жінки має завдовжки в середньому
У старечому віці спостерігається вкорочення nхребта на
Загалом довжина хребтового стовпа становить близько 2/5 nвсієї довжини тіла.
Рухи хребтового стовпа:
– навколо лобової осі (axis frontalis) – згинання nі розгинання (flexio et extensio);
– навколо стрілової осі (axis sagittalis) n– згинання вбік (відведення [abduction] хребта від серединної площини n[planum medianum]);
– навколо вертикальної осі (axis nverticalis) – повороти (rotationes);
– пружинний рух, при якому змінюють свою nвеличину кривини хребта (наприклад при стрибках).
Більшою рухомістю відзначаються верхній поперековий і nшийний відділі. I і II шийні хребці дають можливість голові робити nнайрізноманітніші і досить великі екскурсії.
Міжхребцеві диски (disci intervertebrales) зменшують nпоштовхи і струси, утворюють з’єднання міцні, але разом з тим досить еластичні, nякі допускають рухи в усі боки.
Сполучення кісток nверхньої кінцівки.
З’єднання грудного пояса (juncturae cinguli pectoralis) поділяються nна:
– синдесмози грудного пояса; синдесмози nпояса верхньої кінцівки (syndesmoses cinguli pectoralis; syndesmoses cinguli nmembri superioris);
– суглоби грудного пояса; суглоби пояса nверхньої кінцівки (articulationes cinguli pectoralis; articulationes cinguli nmembri superioris).
Окрім цих з’єднань, на рівні з’єднань грудного пояса (juncturae cinguli pectoralis) є nзв’язки (ligamenta), які сполучають nрізні анатомічні утвори лопатки (scapula) і не мають відношення до суглобів (articulationes).
Такі зв’язки (ligamenta) називаються несправжніми nзв’язками лопатки (ligamenta spuria scapulae), або власними зв’язками лопатки (ligamenta propria scapulae).
Власні зв’язки лопатки (ligamenta npropria scapulae):
1. Дзьобо–надплечова зв’язка (lig. ncoracoacromiale), вона натягнута над плечовим суглобом (articulatio humeri) між nверхівкою надплечового відростка (acromion) і дзьобоподібним відростком лопатки n(processus coracoideus scapulae).
Ця nзв’язка (ligamentum) захищає плечовий суглоб (articulatio humeri) угорі та nобмежує рухи плечової кістки (humerus) вверх при відведенні плеча (brachium).
Якщо nпіднімати (відводити) плечову кістку вище 700, то вона впирається у nдзьобо–надплечову зв’язку (lig. coracoacromiale) і при подальшому русі вгору nпочинає рухатись лопатка (scapula) та ключиця (clavicula) у nгруднинно–ключичному суглобі (articulatio sternoclavicularis).
Дзьобо–надплечову nзв’язку (lig. coracoacromiale) разом з відростками, до яких вона кріпиться, називають склепінням плечового суглоба (fornix articulationis nhumeri).
2 Верхня поперечна зв’язка лопатки n(lig. transversum scapulae superius) розташовується над вирізкою лопатки (incisura nscapulae), перетворюючи цю вирізку в отвір.
3. Нижня поперечна зв’язка лопатки (lig. ntransversum scapulae inferius) розміщена на задній поверхні лопатки (facies nposterior scapulae) і натягнута між основою надплечового відростка (basis nacromii) та заднім краєм суглобової западини лопатки (margo posterior cavitatis nglenoidalis scapulae).
Через nотвори під вищезгадуваними зв’язками проходять судини і нерви.
Власні зв’язки, за новою анатомічною номенклатурою (Сан–Паулу, 1997), належать до nсиндесмозів грудного пояса (syndesmoses cinguli pectoralis).
До суглобів грудного пояса; nсуглобів пояса верхньої кінцівки (articulationes cinguli pectoralis; narticulationes cinguli membri superioris) належать:
– груднинно–ключичний суглоб (articulatio nsternoclavicularis);
– надплечово–ключичний суглоб (articulatio nacromioclavicularis).
Груднинно–ключичний суглоб (art. sternoclavicularis)
Груднинно–ключичний nсуглоб є:
– nкулястий (articulatio spheroidea) – за формою;
– nкомплексний (articulatio complexa) – за будовою (вид суглоба);
– nтривісний – за функцією.
Суглобові nповерхні:
– nключична вирізка груднини (incisura clavicularis sterni);
– nгруднинний кінець ключиці (extremitas sternalis claviculae).
Рухи nнавколо:
– nвертикальної осі (axis verticalis);
– nлобової осі (axis frontalis);
– nстрілової осі (axis sagittalis).
Види nрухів:
– nпіднімання й опускання ключиці (levatio et descensus claviculae);
– рухи nвперед і назад;
– nобертання ключиці (rotatio claviculae);
– nколове обертання (circumductio).
Допоміжний nапарат:
– nсуглобовий диск (discus articularis);
– nпередня груднинно–ключична зв’язка (lig. sternoclaviculare anterius);
– задня nгруднинно–ключична зв’язка (lig. sternoclaviculare posterius);
– nреброво–ключична зв’язка (lig. costoclaviculare);
– nміжключична зв’язка (lig. interclaviculare).
Надплечово–ключичний суглоб (art. acromioclavicularis)
Надплечово–ключичний nсуглоб є:
– nплоский (articulatio plana) – за формою;
– nпростий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба), або комплексний у 30 n% випадків;
– nтривісний – за функцією.
Суглобові nповерхні:
– nключична суглобова поверхня надплечового відростка лопатки (facies articularis nclavicularis acromii scapulae);
– nнадплечовий кінець ключиці (extremitas acromialis claviculae).
Рухи nнавколо:
– nвертикальної осі (axis verticalis);
– nлобової осі (axis frontalis);
– nстрілової осі (axis sagittalis).
Види nрухів, він є малорухомий (amphiarthrosis), відбуваються:
– рухи nлопатки дозаду та в присереднью сторону до хребта.
Допоміжний nапарат:
– nсуглобовий диск (discus articularis) в 30 % випадків;
– nнадплечово–ключична зв’язка (lig. acromioclaviculare);
– nдзьобо–ключична зв’язка (lig. coracoclaviculare), яка складається з nтрапецієподібної зв’язки (lig. trapezoideum) і конічної зв’язки (lig. nconoideum).
З’єднання вільної верхньої кінцівки (juncturae membri superioris liberi)
Воно nвключає в себе:
– променево–ліктьовий синдесмоз n(syndesmosis radioulnaris);
– суглоби вільної верхньої кінцівки n(articulationes membri superioris liberi).
Променево–ліктьовий синдесмоз n(syndesmosis radioulnaris) з’єднує тіла кісток передпліччя і представлений:
– міжкістковою nперетинкою передпліччя (membrana interossea antebrachii);
– косою nструною (chorda obliqua), яка з’єднує горбистість ліктьової кістки n(tuberositas ulnae) з міжкістковим краєм променевої кістки (margo interosseus nradii).
До суглобів вільної верхньої кінцівки (articulationes nmembri superioris liberi) належать:
– плечовий суглоб (articulatio humeri; narticulatio glenohumeralis);
– ліктьовий суглоб (articulatio cubiti);
– дистальний променево–ліктьовий суглоб n(articulatio radioulnaris distalis);
– суглоби кисті (articulationes manus).
Плечовий суглоб (articulatio humeri)
Плечовий nсуглоб є:
– nкулястий (articulatio spheroidea) – за формою;
– nпростий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);
–тривісний n– за функцією.
Суглобові nповерхні:
– nголовка плечової кістки (caput humeri);
– nсуглобова западина лопатки (cavitas glenoidalis scapulae).
Рухи nнавколо:
– nвертикальної осі (axis verticalis);
– nлобової осі (axis frontalis);
– nстрілової осі (axis sagittalis).
Види nрухів:
– nзгинання (flexio) і розгинання (extensio);
– nприведення (adductio) і відведення (abductio);
– nобертання (rotatio);
– nколове обертання (circumductio).
Допоміжний nапарат:
– губа nсуглобової западини (labrum glenoidale);
– nсуглобовозападинно–плечові зв’язки (ligg. glenohumeralia), які є потовщенням nпередньої стінки суглобової капсули (paries anterior capsulae articularis);
– nдзьобо–плечова зв’язка (lig. coracohumerale), вона зміцнює плечовий суглоб n(art. humeri).
Ліктьовий суглоб. nСполучення кісток передпліччя. Променево-зап’ястковий суглоб. Сполучення кісток nкисті.
Ліктьовий суглоб (articulatio cubiti)
Ліктьовий nсуглоб утворений з’єднанням трьох кісток (плечової кістки – humerus, променевої nкістки – radius та ліктьової кістки – ulna), між якими формуються три наступні nсуглоби. Вони мають спільну суглобову капсулу (capsula articularis):
– плечо–ліктьовий суглоб (articulatio nhumeroulnaris), кулястий (articulatio spheroidea);
– плечо–променевий суглоб (articulatio nhumeroradialis), блокоподібний (ginglymus);
– проксимальний променево–ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris nproximalis), циліндричний (articulatio cylindrica) і обертовий (articulatio ntrochoidea).
Ліктьовий nсуглоб в цілому є:
– nгвинтоподібний – за формою;
– nскладний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);
– nодновісний – за функцією.
Суглобові nповерхні:
– для плечо–променевого суглоба (art. nhumeroradialis):
– nголовочка плечової кістки (capitulum humeri);
– nсуглобова ямка головки променевої кістки (fovea articularis capitis radii);
– для плечо–ліктьового суглоба (art. nhumeroulnaris):
– блок nплечової кістки (trochlea humeri);
– nблокова вирізка ліктьової кістки (incisura trochlearis ulnae);
– для проксимального променево–ліктьового nсуглоба (art. radioulnaris proximalis):
– nсуглобовий обвід головки променевої кістки (circumferentia articularis capitis nradii);
– nвирізка променевої кістки (incisura radialis), яка розташована на ліктьовій nкістці (ulna).
Рухи nнавколо лобової осі (axis frontalis).
Види nрухів:
– для плечо–променевого суглоба (art. nhumeroradialis), який є кулястим суглобом (articulatio spheroidea; nenarthrosis):
– nзгинання (flexio);
– nрозгинання (extensio);
– nобертання досередтнт (rotatio interna);
– nобертання назовні (rotatio externa) променевої кістки (radius) навколо її nвертикальної осі.
– для плечо–ліктьового суглоба (art. nhumeroulnaris), який є блокоподібним суглобом (ginglymus):
– nзгинання (flexio);
– nрозгинання (extensio). Ці рухи здійснюються з одночасним рухом променевої nкістки (ulna) в плечо–променевому суглобі (art. humeroradialis).
– для проксимального променево–ліктьового nсуглоба (art. radioulnaris proximalis):
– nобертання досередини (rotatio interna);
– nобертання назовні (rotatio externa) променевої кістки (radius) навколо її nвертикальної осі.
Цей nсуглоб є циліндричним суглобом (articulatio cylindrica) і комбінованим з nдистальним променево–ліктьовим суглобом (articulatio radioulnaris distalis).
Допоміжний nапарат:
– nобхідна ліктьова зв’язка (lig. collaterale ulnare);
– nобхідна променева зв’язка (lig. collaterale radiale);
– nкільцева зв’язка променевої кістки (lig. anulare radii);
– nквадратна зв’язка (lig. quadratum);
– nмішкоподібний закуток (recessus sacciformis), який розташований в місці nприкріплення суглобової капсули (capsula articularis) до шийки променевої nкістки (collum radii).
Дистальний променево–ліктьовий суглоб n(articulatio radioulnaris distalis)
Дистальний nпроменево–ліктьовий суглоб є:
– nциліндричний (articulatio cylindrica) – за формою;
– nкомбінований (articulatio combinata), через те, що об’єднаний функцією з nпроксимальним променево–ліктьовим суглобом (art. radioulnaris proximalis);
– nодновісний – за функцією.
Суглобові nповерхні:
– nсуглобовий обвід ліктьової кістки (circumferentia articularis ulnae);
– nвирізка ліктьової кістки (incisura ulnaris);
– нижня nповерхня головки ліктьової кістки (facies inferior capitis ulnae).
Рухи nнавколо вертикальної осі (axis verticalis).
Види nрухів:
– nвідвертання (supinatio) і привертання (pronatio) передпліччя (antebrachium) і nкисті (manus) разом з рухами в проксимальному променево–ліктьовому суглобі n(articulatio radioulnaris proximalis).
Допоміжний nапарат:
– nсуглобовий диск (discus articularis);
– nмішкоподібний закуток (recessus sacciformis), який розташований між кістками nпередпліччя (ossa antebrachii) над суглобовим диском (discus articularis) і є nвипином суглобової капсули (capsula articularis).
Проксимальний променево–ліктьовий суглоб (articulatio radioulnaris proximalis) та дистальний променево–ліктьовий суглоб (articulatio nradioulnaris distalis) разом утворюють комбінований циліндричний суглоб n(articulatio combinata cylindrica).
Рухи в nних відбуваються навколо вертикальної осі (axis verticalis), яка проходить nчерез головку променевої кістки (caput radii) та головку ліктьової кістки n(caput ulnae).
У цих nсуглобах (articulatio radioulnaris proximalis et articulatio nradioulnaris distalis) променева кістка (radius):
– nобертається навколо ліктьової кістки (rotatio ulna). Оскільки променева кістка n(radius) з’єднується з кистю (manus), то, обертаючись (rotatio), вона повертає nі кисть (rotatio manus);
– при nобертанні променевої кістки (rotatio radii) досередини (привертання – npronatio), то вона перехрещує спереду ліктьову кістку (ulna), і кисть (manus) nповертається долонною ділянкою (regio palmaris) досередини і назад, при цьому nвеликий палець (pollex) спрямований присередньо;
– при nобертанні (rotatio) назовні (відвертання – supinatio) променева кістка (radius) nзаймає бічне положення, а кисть (manus) повертається долонною ділянкою (regio npalmaris) вперед і великий палець (pollex) спрямований вбік.
Ці nособливості рухів потрібно враховувати при іммобілізації (фіксації) переломів.
Суглоби кисті n(articulationes manus)
Вони nподіляються на:
– променево–зап’ястковий суглоб n(articulatio radiocarpalis);
– зап’ясткові суглоби (articulationes ncarpi);
– зап’ястково–п’ясткові суглоби n(articulationes carpometacarpales);
– міжп’ясткові суглоби (articulationes nintermetacarpales);
– п’ястково–фалангові суглоби n(articulationes metacarpophalangeae);
– міжфалангові суглоби кисті n(articulationes interphalangeae).
Променево–зап’ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis)
Променево–зап’ястковий nсуглоб є:
– nеліпсоподібний (articulatio ellipsoidea) – за формою;
– nскладний (articulatio composita) – за будовою (вид суглоба);
– nдвовісний – за функцією.
Суглобові nповерхні:
– nзап’ясткова суглобова поверхня променевої кістки (facies articularis carpalis nradii);
– nсуглобовий диск (discus articularis);
– nпроксимальні суглобові поверхні човноподібної кістки (facies articulares nproximales ossis scaphoidei);
– nпроксимальні суглобові поверхні півмісяцевої кістки (facies articulares nproximales ossis lunati);
– nпроксимальні суглобові поверхні тригранної кістки (facies articulares nproximales ossis triquetri).
Рухи навколо:
– nлобової осі (axis frontalis);
– nстрілової осі (axis sagittalis).
Види nрухів:
– nзгинання (flexio) і розгинання (extensio);
– nприведення (adductio) і відведення (abductio).
Допоміжний nапарат:
– nтильна променево–зап’ясткова зв’язка (ligamentum radiocarpale dorsale);
– nдолонна променево–зап’ясткова зв’язка (lig. radiocarpale palmare);
– nтильна ліктьово–зап’ясткова зв’язка (lig. ulnocarpale dorsale);
– nдолонна ліктьово–зап’ясткова зв’язка (lig. ulnocarpale palmare);
– nліктьова обхідна зв’язка зап’ястка (lig. collaterale carpi ulnare);
– nпроменева обхідна зв’язка зап’ястка (lig. collaterale carpi radiale);
– nсуглобовий диск (discus articularis).
Зап’ясткові суглоби; міжзап’ясткові суглоби
(articulationes carpi; articulationes intercarpales)
До них nналежать:
– власне nміжзап’ясткові суглоби (articulationes intercarpales);
– суглоб nгорохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis);
– середньозап’ястковий nсуглоб (articulatio mediocarpalis).
власне міжзап’ясткові суглоби (articulationes intercarpales)
Вони nутворені зап’ястковими кістками (ossa carpi). Вони є:
– nпрості (articulationes simplices) – за будовою;
– nплоскі (articulationes planae) – за формою;
– nбагатовісні – за функцією;
– nмалорухомі (amphiarthroses) – за видом рухів.
Рухи nнавколо:
– nвертикальної осі (axis verticalis);
– nлобової осі (axis frontalis);
– nстрілової осі (axis sagittalis).
Суглоб горохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis)
Суглоб nгорохоподібної кістки утворений:
– nгорохоподібною кісткою (os pisiforme);
– nтригранною кісткою (os triquetrum).
Він є:
– nпростий (articulatio simplex) – за будовою;
– nплоский (articulatio plana) – за формою;
– nбагатовісний – за функцією.
Суглоб nгорохоподібної кістки (articulatio ossis pisiformis) укріплюють:
– горохово–гачкувата nзв’язка (lig. pisohamatum)
– горохово–п’ясткова nзв’язка (lig. pisometacarpale).
Середньозап’ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis)
Середньозап’ястковий nсуглоб є:
– nкулястий (articulatio spheroidea) – S-подібний за формою;
– nскладний (articulatio composita) – за будовою;
– nодновісний – за функцією;
– nмалорухомий (amphiarthrosis) – за видом рухів.
У цьому nсуглобі (articulatio mediocarpalis) є ніби дві головки (capita):
– одна nголовка утворена човноподібною кісткою (os scaphoideum);
– друга nголовка утворена:
– nтригранною кісткою (os triquetrum);
– nпівмісяцевою кісткою (os lunatum);
– nчовноподібною кісткою (os scaphoideum).
Суглобова порожнина (cavitas articularis) цього суглоба (articulatio mediocarpalis) nпродовжується між кістками, які утворюють перший та другий ряди зап’ястка (carpus), тобто з’єднується з порожнинами nміжзап’ясткових суглобів (cavitates articulationum intercarpalium).
Суглобові nповерхні:
– nпроксимальні суглобові поверхні дистального ряду зап’ясткових кісток (facies narticulares proximales seriei distalis ossium carpi);
– nдистальні суглобові поверхні проксимального ряду зап’ясткових кісток (facies narticulares distales seriei proximalis ossium carpi).
Рухи nнавколо фронтальної осі (axis frontalis).
Види nрухів:
– nзгинання (flexio);
– nрозгинання (extensio).
Середньозап’ястковий nсуглоб (articulatio mediocarpalis) функціонально зв’язаний із nпроменево–зап’ястковим суглобом (articulatio radiocarpalis).
Допоміжний nапарат:
– nтильні міжзап’ясткові зв’язки (ligg. intercarpalia dorsalia);
– nдолонні міжзап’ясткові зв’язки (ligg. intercarpalia palmaria);
– nміжкісткові міжзап’ясткові зв’язки (ligg. intercarpalia interossea);
– nпроменева зв’язка зап’ястка (lig. carpi radiatum).
Рухи кисті відносно передпліччя (antebrachium) відбуваються (рахуючи середнім, вихідним положенням те, при якому nкисть міститься в одній площині з передпліччям) уздовж двох взаємно перпендикулярних осей: лобової (в nплощині долоні) і стрілової (перпендикулярної до поверхні долоні).
Навколо лобової осі (axis frontalis) відбуваються згинання nкисті (flexio manus), близько 60–70о, і розгинання n(extensio manus), до 45о.
Навколо стрілової осі (axis sagittalis) кисть рухається nв бік ліктьової кістки – приведення (adductio manus), близько 35–40о, nі в бік променевої кістки – відводиться (abductio manus), приблизно на n20о.
При таких рухах кисті відбувається колове обертання (circumductio), при якому кисть nробить периферійні рухи, описуючи поверхню конуса.
В усіх вищеназваних рухах беруть участь два зчленування: променево–зап’ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis) та зап’ясткові nсуглоби; міжзап’ясткові суглоби (articulationes carpi; articulationes nintercarpales), комбінуючись в один nсуглоб кисті; суглоб ручної кисті (articulatio manus), причому проксимальний ряд зап’ясткових кісток відіграє роль кісткового меніска.
Зап’ястково–п’ясткові суглоби (articulationes ncarpometacarpales)
Зап’ястково–п’ясткові nсуглоби є:
– nплоскі (articulationes planae) – за формою;
– nскладні (articulationes compositae) – за будовою (вид суглоба);
– nбагатовісні – за функцією.
Суглобові nповерхні:
– nдистальні суглобові поверхні дистального ряду зап’ясткових кісток (facies narticulares distales seriei distalis ossium carpi);
– nоснови проксимальних фаланг II–IV пальців (bases phalangium proximales ndigitorum II–IV).
Рухи nнавколо:
– nпрямовисної осі (axis verticalis);
– nлобової осі (axis frontalis);
– nстрілової осі (axis sagittalis).
Види nрухів: суглоби малорухомі (amphiarthrosеs), незначне nковзання (до 5 – 10 градусів) у різних напрямках.
Допоміжний nапарат:
– nтильні зап’ястково–п’ясткові зв’язки (ligg. carpometacarpalia dorsalia);
– nдолонні зап’ястково–п’ясткові зв’язки (ligg. carpometacarpalia palmaria).
Зап’ястково–п’ястковий суглоб великого пальця
(articulatio carpometacarpalis pollicis)
Зап’ястково–п’ястковий nсуглоб великого пальця є:
– nпростий (articulatio simplex) – за будовою (вид суглоба);
– nсідлоподібний (articulatio sellaris) – за формою;
– nдвовісний – за функцією.
Суглобові nповерхні:
– nдистальна суглобова поверхня кістки–трапеції (facies articularis distalis ossis ntrapezii);
– nсуглобова поверхня основи I п’ясткової кістки (facies articularis basis narticularis ossis metacarpi primi [I]).
Рухи nнавколо:
– nстрілової осі (axis sagittalis);
– косо nрозташованої лобової осі (axis frontalis).
Види nрухів:
– nзгинання та розгинання (flexio et extensio);
– nпротиставлення та зіставлення (oppositio et repositio);
– nколове обертання (circumductio) навколо цих двох осей;
– nзгинання з протиставленням (flexio et oppositio);
– nрозгинання з приведенням і відведення (extensio, adductio et abductio);
– nскладні обертові рухи великого пальця.
Міжп’ясткові суглоби (articulationes nintermetacarpales)
Міжп’ясткові nсуглоби є:
– nпрості (articulationes simplices) – за будовою (вид суглоба);
– nплоскі (articulationes planae) – за формою;
– nбагатовісні – за функцією і є малорухомі (amphiarthroses).
Суглобові nповерхні: бічні та присередні поверхні основ II–V п’ясткових nкісток (facies laterales et mediales basium ossium metacarpi secundi – quinti n[II–V]).
Види nрухів: належать до малорухомих суглобів (amphiarthroses), nможливі незначні рухи у різних напрямках.
Допоміжний nаппарат:
– nтильні п’ясткові зв’язки (ligg. metacarpalia dorsalia);
– nдолонні п’ясткові зв’язки (ligg. metacarpalia palmaria);
– nміжкісткові п’ясткові зв’язки (ligg. metacarpalia interossea).
У рухах кисті (manus) відносно передпліччя (antebrachium) беруть участь:
– nпроменево–зап’ястковий суглоб (articulatio radiocarpalis);
– nсередньозап’ястковий суглоб (articulatio mediocarpalis);
– nзап’ястково–п’ясткові суглоби (articulationes carpometacarpales);
– nміжзап’ясткові суглоби (articulationes intercarpales);
– nміжп’ясткові суглоби (articulationes intermetacarpales).
Усі ці суглоби, що об’єднані єдиною функцією, клініцисти nназивають суглобом кисті.
П’ястково–фалангові суглоби (articulationes metacarpophalangeae)
П’ястково–фалангові nсуглоби є:
– nкулясті (articulationes spheroideae) – за формою;
– nпрості (articulationes simplices) – за будовою;
– nбагатовісні – за функцією.
Суглобові nповерхні:
– nсуглобова поверхня головки п’ясткових кісток (facies articularіs capitis ossium nmetacarpi);
– nсуглобова поверхня основи проксимальних фаланг (facies articularіs basis nphalangium proximalium).
Рухи nнавколо:
– nлобової осі (axis frontalis);
– nстрілової осі (axis sagittalis);
– nпрямовисної осі (axis verticalis).
Види nрухів:
– nзгинання і розгинання (flexio et extensio);
– при nрозігнутих пальцях – приведення і відведення (adductio et abductio);
– nскладні колові обертання (circumductiones).
Допоміжний nапарат:
– nобхідні зв’язки (ligg. collateralia);
– nдолонні зв’язки (ligg. palmaria);
– nглибока поперечна п’ясткова зв’язка (lig. metacarpale transversum profundum).
Міжфалангові суглоби кисті (articulationes interphalangeae nmanus)
Міжфалангові nсуглоби кисті є:
– nблокоподібні (ginglymi) – за формою;
– nпрості (articulationes simplices) – за будовою (вид суглоба);
– nодновісні – за функцією.
Суглобові nповерхні (facies articulares):
– між nосновами середніх фаланг (bases phalangium mediarum) і блоком проксимальних nфаланг (trochlea phalangium proximalium);
– між nосновами кінцевих фаланг (bases phalangium distalium) і блоком середніх фаланг n(trochlea phalangium mediarum).
Рухи nнавколо лобової осі (axis frontalis).
Види nрухів:
–згинання n(flexio);
– nрозгинання (extensio).
Допоміжний nапарат:
– nобхідні зв’язки (ligg. collateralia),
– долонні зв’язки (ligg. palmaria).
Матеріали підготував доцент Боймиструк І.І.
